Проектування рибогосподарських підприємств і гідроспоруд

Проектування рибогосподарських підприємств і гідроспоруд

Кабінет Міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра аквакультури

Контрольна робота

З Проектування рибогосподарських підприємств і гідроспоруд

Виконав:

Ткачук Сергій

Перевірив:

Ігнатов О.В.

Київ - 2010

Вступ

риборозплідник водогосподарський дамба молодняк

Водогосподарськими розрахунками встановлюють загальну потребу рибничого господарства у воді і підтверджують можливість забезпечення цієї потреби прийнятим джерелом водопостачання.

Якщо джерелом водопостачання, як і в нашому випадку є річка, то необхідно мати дані про витрати води в річці на протязі всього року, тобто середньомісячні витрати води у м³/с чи л/с.

При проектуванні рибничих ставових господарств прийняте у проекті джерело водопостачання розраховують на маловодний рік 90-% забезпеченості риборозплідників і 75-% забезпеченості для повносистемних господарств, тобто рибничі стави будуть забезпечені водою 90 років із 100, або 75 із 100 відповідно.

1. Характеристика ставів риборозплідника

За умовою завдання у мене риборозплідник.

Риборозплідник - це ставове рибниче господарство, яке спеціалізується на вирощуванні посадкового матеріалу: личинки, мальки, цього річки, річники, а в окремих випадках і дворічки. До складу риборозплідника входять наступні категорії ставів: нерестові, малькові, вирощувальні, зимувальні, літньоматочні і літньоремонтні.

Нерестові стави призначені для нересту плідників, личинок, які щойно виклюнулися з ікри. Личинок витримують у нерестових ставах до переходу на змішане живлення (3-5діб). Площа цих ставів коливається від 0.1 до 0.1 га. Середня глибина 0.4- 0.5 м. максимальна глибина у донного водовипуску 1.2 м. Зони з глибиною о.2 - 0.3 м, де і відбувається нерест мають займати 40-50% площі ставу. Співвідношення сторін 1:2 або 1:3.

Обов’язкова вимога - наявність в ложі ставу м’якої лугової рослинності, та відсутність заболоченості.

Нерестові стави мають незалежне водопостачання і скид. Розміщуються в далені від доріг та прогонів худоби, жилих будівель та захищених від вітру ділянках. ці стави мають бути захищенні від попадання в них хижої та іншої смітної риби. Термін їх наповнення 2-3 год.

Вирощувальні стави призначені для вирощування цьоголіток. Термін експлуатації виросних ставів впродовж вегетаційного сезону складає 60-130 діб.

Стави розміщують на незаболочених та незаторфованих ділянках з найбільш продуктивними прощами. Будівництво ви росних ставів в руслі річки не рекомендовано (не можливо буде їх спустити).

Оптимальна площа 10 - 15 га, середня глибина води від 1 до 1.5 м, максимальна глибина 2 м. Площа мільководь з глибиною до 0.5 м складає до 5%, а з глибинами 1.2 - 1.5 м - 65-75%. Термін їх наповнення складає 10-15 діб.

Зимувальні стави слугують для зимового утримання цьоголітків або двохлітків при 3-х літньому обороті, а також маточного та ремонтного поголів’я. Розміщують їх у безпосередній близькості від джерела водопостачання.

Переважно це копані стави з глибиною водонепромирзаючого шару води 1-1.2 м. Найкращими ґрунтами для ложа ставу є суглинки, або жирні глини. Дно ставу має бути добре сплановане в сторону водоспуску з похилом і = 0.001. Площа нерестових ставів від 0.5 до 1 га. Зимувальні стави розміщують нижче створу головної греблі в безпосередній близькості від неї. Стави можна будувати у виямках чи на піввиямках.

Відмітка дна зимувального ставу має бути вища рівня води у водоприймачі, це необхідно для того, щоб навесні можна було без перешкод виловить рибу із них для пересадки її у інші стави, а також забезпечити повне осушення ложа ставу у літній період.

Зимувальні стави можуть бути і штучними, виконаними із бетону та обкладені плиткою. Термін їх наповнення від 12 рік до 1 доби.

Літньоматочні і літньоремонтні стави призначені для літнього утримання плідників і ремонтного молодняка. Наповнення ставу водою відбувається за 5 діб, скид води 2 доби. Площа ставів коливається від 1 до 2 га. Середня глибина цих ставів становить 1.6 м. Термін експлуатації,залежно від зони рибництва коливається від 80 до 140 діб.

. Водогосподарські розрахунки

Таблиця №1. Характеристика ставів.

Таблиця №2. Характеристика роботи ставів.

Приходна частина балансу

Приходна частина балансу складається із річкового стоку плюс опади на площу даного господарства.

Таблиця №3. Величина стоку річки по місяцях.

Таблиця №4. Величина опадів по місяцях в мм.

З таблиці №4 можна взнати надходження води у ставок на 1 га за рахунок опадав. Ці надходження будуть відповідно становити:

Таблиця №5. Величина опадів по місяцях в м³/га.

. Витратна частина балансу

Витратна частина балансу складається із витрат на наповнення ставів, насичення ложа, фільтрацію через тіло і основу греблі і на випаровування.

.        Визначення витрат води на наповнення ставів. Витрати води на наповнення ставів різних категорій у вказані строки визначають за формулою.

Q = ,

де Q - витрати води на наповнення ставів даної категорії, м³/с чи л/с;

W - об’єм ставів даної категорії, м³;

t - час на наповнення ставів даної категорії, с.

Геометричний об’єм, який входить у вище подане рівняння, визначають шляхом множення середньої глибини на площу дзеркала ставу.

Розрахунки цих витрат наведені у таблиці №2.

.        Визначення об’єму і витрати води на насичення ложа ставу. Об’єм води, необхідний для насичення ложа ставу, визначають за формулою

V = μFh,

Де μ - Коефіцієнт насичення грунту;

F - Площа дзеркала ставу, га;

h - середня глибина залягання рівня ґрунтових вод дна ставу, м.

μ визначають по формулі:

μ = ,

де  - щільність ґрунту, г/см³;

 - об’ємна маса скелета ґрунту, г/см³;

вагова вологість.

Об’ємну масу скелета ґрунту визначають за формулою:

,

де  - об’ємна маса вологого ґрунту, г/см³;

 - вагова вологість - 0.23.

Умовою завдання господарство побудовано на щільній суппісі, звідси

2.70 г/см³,0.23, 1.62 г/см³, 2.00 г/см³.

μ =  0.03.

h - середня глибина залягання рівня ґрунтових вод дна ставу, h =1.5 м.

Витрати води на насичення ложа різних категорій ставів наведені в таблиці №6.

Таблиці №6. Витрати води на насичення ложа.

.       
Визначення витрат води на фільтрацію через тіло і основу дамби.

Якщо в основі дамби з однорідних ґрунтів залягають водонепроникні ґрунти на певній глибині (Т) - то фільтраційні витрати на 1 м довжини дамби (греблі) (q) складаються із 2-х витрат:

.        Витрати через тіло дамби (q₁)

.        Витрати по водонепроникному шарі під дамбою (q₂).

q = q₁+q₂ м³/добу

Витрати води під дамбою (q₂) можна визначити за формулою:

деиk - коефіцієнт фільтрації ґрунту, см³/с;

Т - глибина фільтраційного потоку під греблею;

n - коефіцієнт подовження шляху фільтрації, і визначається із відношення ().

Витрати води на фільтрацію через тіло і основу дамби визначають виходячи з наступних даних: дамби споруджені із суппісі щільної. Тоді витрати води на фільтрацію можуть бути визначені по формулах, вказаних вище, при даних: k=0.08 м/добу; Т=1.5 м; S=7.5 м; m=2; виходячи з формули λ=0.4; n=1.18, при довжині дамб для кожної категорії ставів, вказаній в таблиці №7.

Таблиця №7. Витрати води на фільтрацію через тіло і основу дамби.

Довжина сторін ставу береться виходячи із їх площі.

Виросні 250 м *400 м q₁=0.0008 q₂=0.03

Нерестові 40 м * 25 м q₁=0.0003 q₂=0.02

Зимувальні 50 м * 200 м q₁=0.003 q₂=0.01

Літньоматочні 100 м * 100 м q₁=0.003 q₂=0.03

Літньоремонтні 100 м * 100 м q₁=0.003 q₂=0.03

.        Визначення витрат води на випаровування з водної поверхні.

Для визначення витрат на випаровування з найближчої метеорологічної станції отримують середньомісячні величини опадів і випаровування (в мм за місяць), і по різниці величин опадів і випаровування в період роботи ставів отримують витрати на випаровування.

Величину витрат визначають за формулою:

П=НF,

Де П - витрати на випаровування, м³;

Н - величина випаровування із врахуванням величини опадів, мм/міс;

F - площа дзеркала води водойми, м².

Витрати води на випаровування з водної поверхні застосовують для середнього року.

Таблиця №8. Витрати води на випаровування.

Всі дані по розрахунках записують у звідну таблицю.

Таблиця №9. Водогосподарський розрахунок води.

Таблиця №10.

Таблиця 11

Висновок

Із зводної таблиці водогосподарського розрахунку витрат води помітно, що річний стік річки Горинь становить 8833104 тис. м³, значно перевищує річну потребу риборозплідника у воді 2219 тис. м³, у всіх місяцях води вистачає, тому не потрібно будувати резервний став, який буде використовуватися як водосховище.