Формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі

Формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі

Формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі

1. Формування логіко-математичних уявлень у старших дошкільників на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти

.1 Психолого-педагогічні дослідження проблем формування логіко-математичних уявлень у дітей дошкільного віку

З погляду сучасної концепції педагогічної освіти метою формування у дошкільників «елементарних математичних уявлень» є не лише навчання їх лічби та обчислення, орієнтування у просторі й часі, але і формування логічних умінь. Мається на увазі не пряме навчання логічним операціям і відношенням, а підготовка дітей шляхом практичних дій до засвоєння точного значення слів і сполучень, які називають ці операції та відношення. Відповідно до такого підходу у змісті дошкільної освіти, окресленому Базовим компонентом дошкільної освіти, виділено математичний та логічний аспекти, засвоєння яких забезпечує формування логіко-математичних уявлень - класифікація геометричних фігур, предметів, множин; серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі й часі; обчислення та вимірювання кількості, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси.

У науковій літературі існує чимало праць, де розглядається питання удосконалення процесу навчання дітей елементам математики, серед них: О.Г. Брежнєва, К.Й. Щербакова, деякі аспекти формування та розвитку логіко-математичних уявлень та умінь вивчалися М.А. Машовець, В.І Старченко та ін. В працях Н.І. Баглаєвої визначений комплекс умінь, що характеризує логіко-математичну компетентність старших дошкільників, виділені деякі прийоми розвитку у дітей узагальнених способів розв’язання математичних завдань, засоби побудови своєї пізнавальної діяльності.

1.   Класифікація геометричних фігур, предметів, множин.

. Серіація за величиною, масою, об'ємом, розташуванням у просторі, часі.

3.      Обчислення та вимірювання кількості, довжини, ширини, висоти, об'єму, маси, часу.

К.Й. Щербакова відмічає, що праця на ділянці, в куточку природи, під час прогулянок та на екскурсіях сприяє засвоєнню математичних знань та умінь на практиці: вимірювати, розуміти форму.

У старшій групі триває робота над множинами: діти вчаться виділяти в них частини за тими або іншими ознаками (кольором, формою, розміром), порівнювати між собою виділені частини множин, встановлюючи відповідність між елементами цих частин, і визначати, яка з цих частин менша, більша або вони дорівнюють одна одній. Ці завдання можна з успіхом виконувати в природі - множини камінчиків, листочків, шишок, жолудів, які групуються за ознаками. Так іде підготовка до обчислювальної діяльності. Далі можна ознайомити дітей з операціями вилучення частини множини з цілого.

Діти старшого дошкільного віку вчаться порівнювати предмети за товщиною, довжиною, висотою. Цьому з успіхом, за К.Й. Щербаковою, можна навчитися, порівнюючи гілки і стовбури дерев. Також діти у цьому віці мають розуміти і вживати слова: ліворуч, праворуч, прямо, далі, вгору, вниз; визначати своє положення відносно навколишніх предметів, змінювати напрям під час руху. Всім цим малята самостійно оволодівають в процесі прогулянок на вулиці. Необхідною умовою всебічного та гармонійного розвитку дитини, є спостереження. Природа - найкраща можливість для розвитку спостережливості дітей. Спостереження дітей в природі - один із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формується сенсорно-пізнавальний розвиток, пізнавальні здібності математичного характеру, виховується відповідне відношення до природи. Під час прогулянок я вчила дітей спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об’єми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у дітей утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності.

До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення, дошкільники мають оволодіти умінням порівнювати та класифікувати об’єкти природи за якісними ознаками й чисельністю, знати співвідношення між одиницями часу, довжини та маси, орієнтуватися в порах року, володіти інформацією з чого складається рік, місяць.

В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку я використовувала різні методи:

· наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів);

· практичні (дослід, ігровий метод, праця);

· елементарні (досліди);

· словесні (розповіді, читання художніх творів, бесіди)

Найкращий результат дає спостереження.

Основне завдання для дітей старшого дошкільного віку - формувати знання про числа і цифри першого десятка, вміння рахувати. Під впливом спостережень довкілля формуються уявлення про утворення чисел, відношень між ними, кількісну і порядкову лічбу.

З прогулянки діти часто приносять жолуді, шишки, вітки; з екскурсії до водоймища - красиві камінчики, мушлі. Діти розуміють, що число предметів не залежить від розміру їх, відстані між ними, просторового розміщення і напряму рахунку. Ці вміння найкраще засвоюються при безпосередній пізнавальній самостійній діяльності дитини - мова йде про набуття логіко-математичної компетентності засобами спостережень у природі.

Основне завдання дошкільної освіти - не стільки озброїти дитину системою галузевих знань, скільки наукою життя. Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично умілі, творчі люди з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетним є ціннісний, розвиток особистості з перших років її життя.

Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» передбачає створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини та формування в неї життєвої компетентності. Ознайомлення дітей з навколишнім світом реалізуються впродовж дошкільного дитинства в іграх, на заняттях, екскурсіях, прогулянках. Встановлено, що навчання дітей різним видам математичної діяльності спрямоване на розкриття зв’язків та відношень між предметами. Це означає, що таке навчання призводить не лише до практичного результату (оволодіння навичкою лічби, виконання елементарних математичних операцій, об’єднання множин за спільною ознакою тощо), але й сприяє загальному розвитку дитини, і моє завдання, як вихователя передбачає створення таких умов для формування логіко-математичної компетентності, за яких дитина зможе розкрити свій потенціал, навчиться самостійно пізнавати світ.

Формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень в природі досліджувалась вченими в різних аспектах. Підтверджується важливість формування логічних операцій, обчислення та вимірювання, логічні уміння, які складають основу виконання цих операцій за допомогою спостережень в природі. Вченими доведено, що це можливо за умови формування сенсорно-пізнавального розвитку та створення відповідних умов для стимуляції його розвитку. Природа відіграє важливу роль в становленні особистості дитини, її уважності, зацікавленості, допитливості, відповідальності за оточуюче середовище. Ознайомлення дітей з природою навчає дитину усвідомлювати необхідність збереження природи, брати посильну участь у збереженні рослин та тварин своєї місцевості; розширює словесний запас дитини, сприяє фізичному та емоційному розвитку, виховує в дитині моральні, етичні та естетичні якості; стає базою для вивчення біології, хімії, географії, астрономії в загальноосвітній школі.

Ознайомлення дітей з навколишнім світом реалізується впродовж дошкільного дитинства в іграх, на заняттях, екскурсіях, прогулянках.

Створення умов для стимуляції розвитку класифікації, серіації, обчислення та вимірювання засобами спостережень в природі лежатимуть в основі моєї експериментальної роботи.

1.2 Визначення рівня логіко-математичного розвитку дітей за допомогою спостережень у природі (констатуючий експеримент)

З раннього віку діти починають спостерігати у природі, засвоювати систему понять різного змісту, у тому числі й поняття про групу однорідних предметів. Дітям цікаво досліджувати у природі, спостерігати за змінами, бути учасниками різних подій. Математична діяльність у природі дає необмежені можливості для інтелектуального розвитку дитини.

Класифікація в елементарній формі групування предметів за допомогою спостережень у природі доступна навіть дітям молодшого дошкільного віку. Вони можуть здійснювати перцептивно - практичні дії порівняння предметів, знаходити між ними подібність за якоюсь зовнішньою ознакою - величиною, формою, кольором, вагою тощо. Кожна яскрава ознака в групі подібних предметів стає стимулом для їх зіставлення і групування.

Другим важливим стимулом для зіставлення предметів за їх певними якостями є потреби дитини, які виникають в процесі її діяльності. Поступово з розвитком пізнавальних потреб і пізнавальної діяльності дитини змінюються способи і форми діяльності дітей.

Дослідницько-експериментальна робота здійснювалася на базі ДНЗ №4 м. Радомишль протягом одного року, включаючи констатуючий і формувальний експерименти. Усього дослідно-експериментальною роботою було охоплено 13 дітей експериментальної групи і 13 дітей контрольної групи.

Експеримент проводився в умовах пізнавально-ігрової діяльності дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі протягом 2013 року.

Для отримання експериментальних даних я використовувала: усні методи (бесіди, інтерв’ю, опитування), контрольні зрізи, анкетування, тестування тощо.

В ході експерименту групи дітей старшого дошкільного віку були поділені на контрольні і експериментальні групи порівну (Кк =13; Кек =13). У контрольних групах формування логіко-математичних уявлень відбувалося в «класичному» вигляді, тобто в процесі пізнавально-ігрової діяльності з використанням між предметних зв’язків та інтегрованих завдань, але без чіткого нахилу до природничих процесів та відповідних спостережень і дослідної роботи. В експериментальних групах формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку здійснювалося за допомогою засобів спостережень у природі, тобто відтворюючи дослідно-експериментальну роботу (догляд за тваринами у живому куточку, висаджування рослин, спостереження у оточуючому середовищі тощо) та використовуючи результати цієї діяльності.

Метою констатуючого експерименту було виявити рівень логіко-математичних знань дітей, сенсорно-пізнавального розвитку, як діти уявляють собі всю множину, як виділяють спільні ознаки в узагальненні, який обсяг дитячих понять, чи диференціюють вони видові і родові поняття, коли з'являється операція включення і з якими труднощами вони при цьому стикаються. Дослідно-експериментальна робота носила комплексний характер і проводилась за трьома змістовими лініями:

-        виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації геометричних фігур, множин, предметів;

-        зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі;

         обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу.

Методика цього експерименту була такою: кожній дитині я пропонувала завдання, які відрізнялися змістом, матеріалом і характером складності.

І. Виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації, множин, предметів.

1.      «Знайди відмінність» (дидактична вправа).

. «Що зайве?» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміють діти знаходити спільні та відмінні ознаки предметів, об’єднувати предмети у групи за однією з них; розвивати логічне мислення, а саме логічні операції: групування, класифікація, серіація.

3. «Знайди те, що я скажу» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміє дитина визначати форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталона. Для вправ можна спочатку я брала предмети простої форми, що не мають деталей. Наприклад, прапорці, дощечки різної форми; квадратну хустку, шарф прямокутний, косинку, краватку трикутної, стакан циліндричної форми. Я пропонувала дітям розглянути навколишні предмети і відгадати: «Що я бачу кругле, чого ви не бачите?», «Що я бачу квадратне, чого ви не бачите?», «Що я бачу трикутне, чого ви не бачите?» тощо. Це завдання виявилося більш складним для дітей. Тільки невелика кількість дітей за незначною підказкою відповідала на запитання. Ще 2 дітей реагували на більш конкретну підказку. Інші діти тільки при більш визначеному роз’ясненні виконали завдання.

Результати оцінювання логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації геометричних фігур, множин, предметів (середній показник)

ІІ. Зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі.

. «Ріпка» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміють діти розрізняти об’єкти за розміщенням у просторі і віддаленістю один від одного, визначати, хто із персонажів більший, а хто менший.

Прошу дітей розповісти, хто перший хотів вирвати ріпку, хто перший допоміг дідусеві, хто останній прийшов на допомогу, хто був найближчий біля ріпки, хто далі, ще далі? Визначити, який персонаж менший, який більший?

1.      «Знайди скарб» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміє дитина визначати напрямок руху і місце одного предмету щодо іншого.

Пропоную дітям знайди схований скарб на вулиці за словесною вказівкою: «Обернися ліворуч, зроби чотири кроки. Обернися праворуч, зроби три кроки. Подивіться уважно: з лівого боку від дерева і ти побачиш кущики. Підійди і стань так, щоб вони були позаду тебе. Скарб знаходиться ліворуч тебе і праворуч від берези. Де це?».

Деякі команди діти виконували з першого разу, а деякі необхідно було повторювати кілька разів (конкретно це стосується виразів: праворуч, ліворуч).

. «Лялька Катруся захворіла» (дидактична вправа).

Розповідаю дітям, що лялька Катруся захворіла, тож треба зараз напоїти її чаєм і негайно покласти в ліжко. Згодом слід ще раз поміряти температуру і дати ліки.

Результати оцінювання вміння дітей зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі. (середній показник)

ІІІ. Обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу.

.        «Неуважний художник» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи усвідомлюють діти, що кількість не залежить від кольору, величини предметів, відстані між ними, просторового розміщення. У межах скількох чисел діти лічать і чи знають цифри.

Виявилось, що не всі діти вміють рахувати до 9 незалежно від того, що рахують. Всі діти цифри знають лише до 5, тільки одиниці називають правильно всі цифри до 9.

. «День народження Сови». (дидактична вправа).

Мета: зіставляти числа, чи знають склад числа з двох менших чисел, викладати за допомогою карток з цифрами і знаками арифметичні дії, виконувати обчислення.

Вихователь: У Сови сьогодні день народження. Розумна Сова приготувала гостям частування. Скільки буде гостей? Як ви здогадалися?

Діти. - Гостей буде четверо - кожному по одному частуванню.

Гостей буде двоє - по дві солодощі кожному.

Вихователь. Викладіть перед собою стільки ж квадратів. Хто з вас зможе скласти задачу про солодощі, які приготувала Сова.

Діти. Сова приготувала для гостей два тістечка і дві ватрушки. Скільки всього вона приготувала солодощів?

Вихователь. Діти, спробуй викласти цю задачу за допомогою карток із цифрами. Скільки тістечок? Скільки ватрушок? Яку дію ми зараз виконали? Як її записати за допомогою карток із цифрами?

Діти викладають картками 2+2=

Вихователь Про що ми маємо довідатися?

Діти (за невеликої підказки експериментатора). Скільки всього солодощів приготувала мудра Сова.

Вихователь. Яка відповідь у задачі?

Діти. Сова приготувала чотири солодких частування.

Отже, діти показують непогані результати, щодо визначення частини з цілого, підрахунку відповідних частин та їх елементів, знаходять правильну відповідь в процесі здійснення поступових, елементарних дій, розуміють поняття складу числа та самостійно або з допомогою вихователя роблять висновки, тобто формулюють правильні відповіді.

2.      «Як дізнатися» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміють діти використовувати нестандартні мірки для вимірювання об’єму.

Показуємо дітям дві пляшки до половини наповнені пшоном. Питаємо, як дізнатися, чи в якій із них більше пшона. Для дітей це завдання виявилося складним і вони почали запитувати, що знаходиться в пляшках, навіщо пшоно потрібне, чим воно корисне.

Вихователь. Пшоно виробляється з проса. Його дітям потрібно їсти, бо воно дуже корисне. Для смаку можна добавляти цукор, варення, мед.

Діти спільно, за підказкою, поставили пляшки рядом і відповіли, що пшона однаково в обох пляшках, і коли я перевернула одну пляшку догори дном і запитала, де тепер більше пшона і чому здається, що в цій пляшці його більше. Відповідь на це питання викликала труднощі, тому виконання було спільним зі мною.

Результати оцінювання вміння дітей обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу (середній показник)

Аналіз проведених результатів розв'язування дошкільниками завдань дозволяє стверджувати, що логічні прийоми, за допомогою яких розв'язується кожне завдання, сформовані в дітей недостатньо, як в контрольних так і в експериментальних групах. Так, результати розв'язання завдань на класифікацію свідчать про недостатню сформованість логічних прийомів синтезу, узагальнення та абстрагування. Слід відмітити, що порівняння діти виконують вміліше ніж абстрагування. Оскільки їм ще важко відволікатися від несуттєвих ознак і виділяти тільки суттєві. Якщо порівнювати які стосуються серіації, то результати виявляються кращими. По цьому можна судити про достатньо високий розвиток логічних прийомів аналізу, синтезу та порівняння, бо саме вони лежать в основі серіації.

2. Модель індивідуального підходу до формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі (формувальний експеримент)

Дитина старшого дошкільного віку знаходиться в постійному пошуку, вона пізнає навколишній світ, а її зацікавленість спрямована на все без винятку. Така підвищена активність психічної діяльності, певно, і є обов’язковим фоном прояву творчості.

Для активізації пізнавальної діяльності та підтримки інтересу до навчання найдоцільнішими вважаються дидактичні ігри. Розв’язуючи в ігрових ситуаціях математичні задачі, діти вчаться застосовувати набуті раніше знання. Отже, вихователь повинен знайти раціональне співвідношення між навчально-пізнавальною діяльністю дитини та ігровою.

В проблемі індивідуалізації пізнавальної діяльності можна виділити три аспекти:

·   індивідуальна різниця як фундаментальна характеристика людини;

·   вплив індивідуальних відмінностей на продукти учіння та засвоєння знань;

·   урахування індивідуальних розрізнень у ході проектування процесу навчання з метою покращення навчання кожного.

Ці аспекти проблеми індивідуалізації навчання набувають особливого значення в умовах сучасного процесу пізнання. Першому аспекту присвячені багато чисельні дослідження когнітивного стилю, під яким розуміються індивідуальні особливості, які здійснюють суттєвий вплив на пізнавальну діяльність. З другим аспектом пов’язана розробка навчальних систем, у яких ураховується комплекс індивідуальних відмінностей та допускається значна варіативність навчальних програм у широкому діапазоні. Третій аспект знайшов відображення у вимогах урахування індивідуальних особливостей під час розробки індивідуальних навчальних систем.

Метою формувального експерименту було дослідження ефективності формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень в природі.В процесі дослідження ставили завдання обґрунтувати, експериментально перевірити вплив спостережень в природі з математичним змістом на розвиток логічного мислення дошкільника та педагогічні умови їх використання.

І. Виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації геометричних фігур, множин, предметів.

Розглянемо декілька прикладів дидактичних вправ та проаналізуємо отримані результати.

. «Варимо борщик». (дидактична вправа).

Мета: навчити дітей знаходити спільні та відмінні ознаки предметів, об’єднувати предмети у групи за однією з них.

Розв'язування цього завдання виявило, що майже всі діти володіли словами «овочі» і «фрукти», як у контрольних та і експериментальних групах. Діти називаючи правильно кожен предмет, розкладали їх на дві групи.

ІІ. Зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі.

. «Рух сонця».

Мета: ознайомлення з добовим рухом сонця по небосхилу. Формувати елементарні уявлення дітей про Всесвіт, галактики, зірку Сонце, взаємозв’язок людини з Космосом, дати елементарні поняття про сонячну систему. Розвивати уяву, сприйняття часу і простору, виховувати інтерес до навчання, знань з астрономії.

В процесі спостереження діти вивчають частини доби: ранок, день, вечір, ніч. Повторюють пори року: взимку день коротший, ніж в літку. Привчаються до поняття тривалості року, місяця, доби, години, хвилини.

. «Березові листочки».

Я звертала увагу на величину рослин, їх форму та якими вони будуть коли рослини збільшаться. В процесі спостереження та візуалізації у діти виховується любов до природи. Розвивається увага, спостережливість та інтерес. Діти вивчають форму і величину предметів у навколишньому середовищі, порівнюють їх.

ІІІ. Обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу.

. «Вирощуємо цибульку на підвіконні».

Мета: закріпити порівняння груп предметів за кількістю. Закріпити порядкову лічбу до 9; навчити вимірювати висоту, довжину. Розвивати увагу, уяву, пам'ять, творчі здібності.

Дітям пропонується протягом деякого часу спостерігати за висадженою на підвіконні цибулькою. Діти кожного дня з цікавістю спостерігали за зростанням цибульки.

. «Подарунки Зими».

Дидактична вправа проводилась взимку на вулиці.

Мета: вчити дітей вирішувати найпростіші арифметичні задачі. Закріпити навички кількісної лічби. Удосконалювати навички арифметичних дій. Продовжувати формувати уявлення про властивості і розмір предметів. Розвивати логічне мислення. Виховувати уважність, самостійність.

Я пропонувала дітям зробити сніговика. При цьому увага концентрувалася на величині (кожна куля більша, або менша за попередню) та кількості куль для сніговичка.

Також проводилась дидактична гра у групі «Склади сніговичка».

Експериментальна робота, щодо доведення дієвості даної моделі формування логіко-математичних уявлень засобами спостережень у природі дала позитивні результати, тобто рівень сформованості уявлень за всіма трьома змістовими лініями у експериментальних групах у середньому вище на 26% ніж у контрольних групах.

Динаміка рівнів формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі

- Виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації геометричних фігур, множин, предметів.

- Зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі.

. - Обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу.

Отже, видно, що для експериментальних груп характерним є високий рівень його відсоток становить 65,2%, а для контрольних груп високий рівень становить - 25,3%. Відповідно середній рівень для експериментальних груп - 29,3%, а для контрольних - 64%. Досить позитивним фактом дослідження є маленький результат низького рівня, крім того він відрізняється не значним відсотком, а саме: експериментальні групи - 5,3%; контрольні групи - 10,6%.

Якщо звернути увагу ще на той факт, що в процесі формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі використовувались міжпредметні зв’язки (ознайомлення з навколишнім, рідна мова, малювання тощо) та розв’язувались інтегровані завдання, як у контрольних так і у експериментальних групах, то результат у групах бажає бути кращим.

2.1 Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи

Результати формувального експерименту довели, що спостереження - один із головних засобів формування логіко-математичних уявлень у дошкільників, і це здійснюється шляхом постійного розширення та вдосконалення чуттєвого досвіду дошкільників, що потребує від вихователів глибоко відпрацьовувати матеріал, який вивчається, зробити його доступним для дітей, викликати в них інтерес до вивчення математики. Один із шляхів до цього - спостереження в природі. Чуттєвий досвід дітей вдосконалюється і збагачується в цьому процесі.

Спостережливість - це прагнення і уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі і такі деталі, які здаються ззовні недостатньо помітні, на перший погляд малоістотні, уміння помічати незначні відмінності, зміни в предметах і явищах.

Знання традиційно вважаються найважливішим елементом змісту навчання. Вони лежать в основі ціннісних ставлень до природи, суспільства, навколишнього світу в цілому. З них починається і формування логіко-математичних вмінь. Цей напрям роботи, як довів формувальний експеримент, з успіхом здійснюється засобами спостережень в природі. Передбачене засвоєння дошкільниками елементарних логічних прийомів орієнтовано насамперед на формування вміння розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати свою думку, робити прості умовиводи. Очевидно, що повсякденне життя, навколишня природа найбільш повно донесе до дитини елементарні логічні поняття і дії, що в свою чергу становить абетку логічного мислення і є необхідним підґрунтям для розвитку особистості дитини та формування її компетентності.

Ефективність експериментальної роботи я визначала за методикою формувального експерименту. В констатувальному експерименті у дітей більша тяга до гри. У формувальному експерименті з використанням індивідуального підходу і спостережень в природі бачимо підвищення рівня логіко-математичних уявлень дітей старшого дошкільного віку.

Звідси можна зробити висновок, що в ході експерименту у дітей старшого дошкільного віку при використанні засобів спостережень у природі, згідно першої змістової лінії, виявлено підвищення рівня логіко-математичних уявлень при класифікації геометричних фігур, множин, предметів.

Відсоток дітей з високим рівнем логіко-математичних знань у формувальному експерименті зріс після застосування індивідуального підходу формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі на 33,33%. Тобто рівень зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі вищий у експериментальних групах на 33.33%, ніж у контрольних.

Відсоток дітей з середнім рівнем логіко-математичних знань у контрольних групах на 4% вищий за рівень у експериментальних групах. Даний показник з’явився у зв’язку зі збільшенням відсотка високого рівня і значного зменшення низького рівня у експериментальних групах.

Ми бачимо, що відсоток дітей з низьким рівнем логіко-математичних уявлень у контрольних групах вищий на 9,68% ніж у експериментальних, де відбувалося застосування індивідуального підходу формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі.

Отже, порівняльний аналіз результатів експерименту дає змогу зробити висновок, що запропонована модель індивідуального підходу до формування логіко-математичних уявлень по вибраним змістовим напрямкам та пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі є ефективною і такою, що можна використовувати у практичні роботі вихователя з дітьми.

Висновок

Дітям цікаво досліджувати у природі, спостерігати за змінами, бути учасниками різних подій, процесів, явищ. Логіко-математична діяльність у природі дає необмежені можливості для інтелектуального розвитку дитини.

Для активізації пізнавальної діяльності та підтримки інтересу до навчання найдоцільнішими вважаються дидактичні ігри. Розв’язуючи в ігрових ситуаціях математичні задачі, діти вчаться застосовувати набуті раніше знання. Отже, вихователь повинен знайти раціональне співвідношення між навчально-пізнавальною діяльністю дитини та ігровою.

Розробка таких методик залежить від розв’язання психологічної проблеми вибору тих особливостей дитини, які необхідно брати до уваги та створення інтегрованих методик, які спроможні вирішити проблему індивідуалізації та творчого підходу в пізнавальній діяльності.

Дослідницько-експериментальна робота, яка здійснювалася на базі ДНЗ №4 м. Радомишль протягом одного року, включаючи констатувальний і формувальний експерименти та порівняльний аналізу отриманих результатів запропонованої мною методики дає змогу зробити певні висновки, а саме: представлена модель індивідуального підходу до формування логіко-математичних уявлень по вибраним змістовим напрямкам та пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі є ефективною і такою, що можна використовувати у практичні роботі вихователя з дітьми.

Треба зауважити, що формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі є досить ефективною методикою, але ж не треба залишати поза увагою і класичні підходи до формування елементарних математичних уявлень та технологій логіко-математичного розвитку у дітей дошкільного віку.

Проведене у роботі дослідження педагогічних умов формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі дало змогу відзначити, що розвиток дитини залежить не лише від змісту навчання, а й від форми та методів навчальної роботи.

Показало, що спостереження дітей в природі - один із головних засобів сенсорно-пізнавального розвитку дітей. В процесі цих спостережень розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, пізнавальні здібності математичного характеру, виховується відповідне відношення до природи.

На протязі року я визначала рівень логіко-математичного розвитку дітей за допомогою спостережень у природі, розробила модель індивідуального підходу до формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі та порівняла аналіз результатів експериментальної роботи. Із цього з’ясувалось, що значну частину знань та умінь - такі, як лічба предметів, порівняння конкретних множин між собою за кількістю, орієнтування в часі і просторі та інші - дитина набуває стихійно, причому досить легко й вільно. Про значні зміни в математичному розвитку дітей свідчить порівняльний аналіз здобутих даних у констатувальному та формувальному експериментах. Здобуті експериментальні дані показують, що здійснення індивідуального підходу до формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень в природі сприяло підвищенню рівня сформованості елементарних математичних уявлень у дітей шостого року життя. Виходячи з цього, вихователь має систематично організовувати індивідуальні вправи та заняття з невеликими групами дітей.

В ході проведеної дослідницької діяльності педагогічних умов формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі я розв'язала такі завдання:

) проаналізувала психолого-педагогічні наукові дослідження та методичну літературу з проблеми формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку. Провідну роль у вихованні дітей то розвитку їх логіко-математичних здібностей відіграє ознайомлення з природою. Перебудова педагогічного процесу в дитячих дошкільних закладах відповідно до Базового компонента дошкільної освіти в Україні спрямована на використання могутнього потенціалу природи у гуманізації педагогічного процесу, на підвищення якості розвитку, вихованості та навченості дітей дошкільного віку. Отже, різнобічний розвиток логіко-математичних здібностей дітей дошкільного віку неможливий без ознайомлення з природою;

) визначила рівень логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку. Формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень в природі проходить в основному на екскурсіях, прогулянках, під час ігор і праці. Велике місце відводиться бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури;

) випробувала методику формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень в природі. 10 дітей шостого року життя виявляли рівень логіко-математичних уявлень при класифікації геометричних фігур, множин, предметів; зіставляли за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі і часі; обчислювали та вимірювали кількість, відстань, довжину, висоту, ширину, об’єм, масу і час. Формування логіко-математичних уявлень проходило засобами спостережень в природі: за явищами природи, природніми процесами та дослідженнями в природі;

5) експериментально перевірена ефективність процесу формовання логіко-математичних уявлень у дітей засобами спостережень в природі. Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального етапу експерименту, було поступове зростання кількості дітей експериментальних груп, порівняно з контрольними групами, що досягли високого рівня сформованості логіко-математичних уявлень засобами спостережень в природі. Так, наприклад, якщо високий рівень сформованості характерний в середньому для 48,3% дітей експериментальних груп, то для дітей контрольних груп він становить близько 20%.

Порівняння даних, отриманих у контрольних групах і в експериментальних, дає можливість зробити однозначний висновок про результативність запропонованої методики за експериментальною педагогічною технологією.

Діти експериментальних груп швидше орієнтуються в нових пізнавальних ситуаціях і застосовують набуті знання й уміння, у них вищий пізнавальний інтерес та прагнення знаходити відповіді на запитання, шляхи розв’язання пізнавальних завдань, пов’язаних із різним видами знань.

Отже, можемо зробити висновок, що спостереження в природі має вагомий вплив на формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого віку.

Список джерел

математичний вимірювання дошкільний спостереження

1.     Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) А.Н. Богуш МЦФР - 2012 р.

. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» автор-упорядник О.І Білан, Л.Н. Возна, О.Л. Максименко // ТОВ «Мандрівець» - 2012. - С. 211-214.

.       Артемова Л.В. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися // Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - С. 6-7.

3.      Бєлєнька Г.В. Експериментування - крок до пізнання // Дошкільне виховання - 2007 - №5 - с. 7 - 10.

.        Біла І.І. Без природи життя неможливе // Дитячий садок. - Липень, число 25-26. - 2004. - с. 9.

5. Долинна О.П. Організована навчально-пізнавальна діяльність дітей у дошкільному закладі / О.П. Долинна, О.В. Низковська // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2010. - №7. - С. 14-26.

. Зайцева Л.І. Формування математичної компетентності старших дошкільників: метод. посіб. / Л. І. Зайцева. - Харків: Веста: Ранок, 2008. - 160 с.:

. Веретеннікова О.О. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою - К.: Вища школа. - 1979. - 365 с.

. Волкова Ю.С., Скоромна В.М., Федієнко В.А. Дитина і довкілля. - К.: Школа, 2009. - 64 с.

. Кот Н.М. Спільна робота дошкільного закладу та сім'ї з екологічного виховання // Дитячий садок. №45. - К., 2001.

. Крутій К.Л. Предметно-розвивальне середовище як чинник супроводу діяльності дітей // Дошкільна освіта. - 2008. - №2. - с. 4 - 9.