Гендерний портрет Кіровоградської області
ЗВІТ
ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ГЕНДЕРНИЙ
ПОРТРЕТ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Вступ
Конституція України (стаття 24)
гарантує всім громадянам рівні права незалежно від статі. Але юридична рівність
не завжди обумовлює рівність фактичну. Саме тому питанням інтегрування
ґендерного підходу в державну політику України, просування ґендерної рівності в
усі сфери життєдіяльності суспільства приділяється значна увага. І в цьому
ключі розуміння механізмів творення ґендерної політики є надзвичайно важливим.
Проголошений Україною курс на
інтегрування до європейського співтовариства зумовлює перегляд механізмів
здійснення державної політики, надання послуг органами влади. Країна, що обрала
шлях інтегрування до світової спільноти, має визнати людину, її права своєю
головною цінністю. Це означає, що жінки і чоловіки, незважаючи на біологічні
відмінності, у суспільному контексті (економічні, політичні, освітні, культурні
та інші права) повинні мати рівні можливості для власної самореалізації.
Разом з тим для України і по
сьогодні ще характерна відсутність чіткого розуміння необхідності таких
підходів. Подібна ситуація спостерігається не тільки на загальнонаціональному
рівні, а й у регіональному вимірі.
Питання розвитку гендерного
рівноправ’я потребує проведення відповідних аналітичних досліджень,
впровадження гендерного аналізу в повсякденну практику управління
соціально-економічними процесами та їх оцінки. Урахування на регіональному
рівні гендерної складової при здійсненні тих чи інших політик дозволить максимально
наблизити надаваємі державою послуги до конкретного споживача (мешканця
Кіровоградщини); сприятиме забезпеченню гендерної чутливості, тобто, врахуванню
існуючого становища жінок і чоловіків при плануванні певних дій чи політик.
Під час виконання дослідження
вживалися такі терміни:
§ гендер
(від англ, gender) - це поняття ввійшло у вжиток із соціології та визначає
соціальну стать людини на відміну від біологічної статі, тобто
соціально-рольовий статус соціальні можливості людини (чоловіка і жінки) в усіх
сферах життєдіяльності, освіті, професійній діяльності, доступі до влади,
розподілі сімейних ролей, репродуктивній поведінці тощо;
§ гендерна
асиметрія - нерівність шансів чоловіків і жінок у різних соціальних сферах,
обумовлена традиційними уявленнями про їх призначення;
§ гендерна
демократія - система волевиявлення двох статей, жінок і чоловіків у
громадянському суспільстві як рівних у можливостях і правах, що законодавче
закріплені та реально забезпечені у політико-правових принципах, діях,
розбудові суспільних і державних структур з урахуванням гендерних інтересів і
потреб;
§ гендерна
експертиза - 1) аналіз документів, текстів, програм, політики з позицій
гендерних принципів; 2) розгляд соціальних, законодавчих, економічних та інших
питань з позиції гендерних досліджень; 3) порівняльна оцінка на гендерність;
§ гендерна
лексика - сукупність слів і словосполучень, фраз, правил і понять, які
стосуються гендерної проблематики;
§ гендерна
освіта - 1) процес засвоєння гєндерних знань, гендерне навчання; 2) сукупність
гендерних знань, отриманих внаслідок гендерного навчання;
§ гендерна
рівність (gender equality) - процес справедливого ставлення до жінок і
чоловіків, тобто - це рівні права та рівні можливості для жінок і чоловіків у
суспільстві, рівні умови для реалізації прав людини, участі в національному,
політичному, економічному, соціальному та культурному розвитку; отримання
рівних винагород за результатами участі;
§ гендерна
свідомість - характеристика свідомості із встановленням відмінностей за типом
чоловічого та жіночого (чоловіча та жіноча свідомість);
§ гендерна
статистика - наука, яка вивчає та відображає співвідношення чоловіків і жінок у
різних сферах життєдіяльності суспільства;
§ гендерна
чутливість (gender sensitivity) - один із критеріїв оцінки планування змін,
проектів, методів дослідження й аналізу. Чутливість у гендерному відношенні -
це врахування існуючого становища жінок і чоловіків при плануванні певних дій.
що сприяють встановленню гендерного балансу, не погіршуючи становища жінок і чоловіків;
§ гендернии
аналіз - якісний та кількісний аналіз будь-якої інформації, що має гендерну
цінність, мета якого - визначити присутність у відносинах, що вивчаються,
невідповідності, нерівності та встановити межі гендерної дискримінації. Він
охоплює збирання деталізованої гендерної інформації, яка стає основою
політичного планування, встановлення міри впливу гендерних програм і планів на
гендерну нерівність. Гендерний аналіз сприяє глибшому розумінню відмінностей у
впливі жінок і чоловіків на політику розвитку, а також засвідчує як гендерне
нерівні відносини можуть впливати на досягнення та цілі гендерної політики,
зокрема на гендерну рівність;
§ гендерний
розподіл праці - форма розподілу праці згідно із уявленням про
"чоловічу" і "жіночу" роботу на базі гендерних
відмінностей, які, хоч і створюються, як вважають, соціальне, є наслідком
"природних" якостей і здатностей статей;
§ гендерні
ролі (gender roles) - 1) зразки поведінки жінок і чоловіків, які ґрунтуються на
традиційних очікуваннях, пов'язаних із статтю; 2) сукупність загальноприйнятих
стереотипів, суспільних норм і правил поведінки, які визначають приналежність
людини тій чи іншій статі;
§ гендерні
стереотипи (gender stereotype) - 1) набір загальноприйнятих у суспільстві норм
і суджень стосовно поведінки, мотивів, потреб жінок і чоловіків, що базуються
на уявленнях про чоловіче (маскулінне) і жіноче (фемінне); 2) упереджені
загальновизнані уявлення про статус чоловіка та жінки, норми їх поведінки,
мотиви вчинків, які відображають існуючі гендерні відмінності та
взаємовідносини;
§ глибинне інтерв’ю -
метод збору інформації, що передбачає опитування респондента шляхом ведення з
ним розмови за завчасно складеним сценарієм;
§ глибинне
напівструктуроване інтерв’ю - вид глибинного інтерв’ю, що ведеться за завчасно
складеним сценарієм, але передбачає варіативність відповідей респондента;
§ державна
гендерна політика - це діяльність (або бездіяльність у разі свідомої
відсутності такої діяльності) державних інституцій, спрямована на здійснення
безпосередньо або опосередковано забезпечення рівних прав, свобод і
можливостей для жінок і чоловіків, утвердження гендерної демократії та
формування гендсрної культури в суспільстві;
§ дискримінація за
статевою ознакою (sex discrimination) - практика, через яку одній статі
надається перевага щодо іншої;
§ експерт - особа, що
є компетентною в темі дослідження та може надати кваліфіковану відповідь на
запитання дослідників;
§ експертне
опитування - методика збору первинної інформації, що передбачає опитування
експертів з тої чи іншої проблеми;
§ інтерв’юер - особа,
що здійснює опитування;
§ маскулінність - 1)
система властивостей особистості, що традиційно вважаються чоловічими; 2)
сукупність ознак, які відрізняють чоловіка від жінки (вони передбачають
відповідність власній статевій приналежності, прийняття статево-рольових
стереотипів, дотримання чоловічих норм, вироблення типових для чоловічої статі
форм поведінки, способів самореалізації);
§ опитувальник -
перелік запитань, що ставляться респонденту;
§ первинна інформація
- статистична інформація, зібрана під час контакту із респондентами;
§ польовий етап
дослідження - безпосередній збір первинної інформації;
§ респондент - особа,
яку опитують;
§ розшифровка
інтерв’ю - підготовка друкованого варіанту розмови з експертом, попередньо
записаної на диктофон.
§ сексизм
- дискримінація за ознакою статі, тобто зверхнє, зневажливе ставлення
представників однієї статі до іншої;
§ сім'я
- 1) група осіб, споріднених через кревні зв'язки, шлюб або усиновлення чи
удочеріння, що формують економічну одиницю, дорослі члени якої відповідають за
виховання дітей; 2) унікальний соціальний інститут формування загальнолюдських
цінностей, відтворення людських ресурсів, встановлення суспільних відносин;
§ торгівля
людьми чи інша незаконна угода про передачу людини - продаж, інша оплачувана
передача людини, а також здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної
угоди, пов'язаної із законними чи незаконним переміщенням за її згодою або без
згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі
іншій особі (особам) з метою її втягнення у злочинну діяльність;
§ фемінність - 1)
властивість особистості, що передбачає відповідність жінки власній
психологічній статі, дотримання жіночих статево-рольових норм, типової для
жінки поведінки, цінностей, установок, 2) сукупність ознак, які відрізняють
жінку від чоловіка.
1.
Методологія дослідження
1.1
Мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження
Метою дослідження є формування
гендерного портрету Кіровоградської області задля привернення уваги
представників влади, бізнесу, громадських організацій до врахування гендерних
аспектів соціально-економічного розвитку області та застосування гендерного
аналізу на стадії розробці програм, планів, проектів та їх оцінки.
Виходячи із загальної мети
дослідження, передбачається вирішити такі завдання:
· аналіз представництва жінок і
чоловіків в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на
різних ієрархічних рівнях із вивченням можливостей впливу статей на прийняття
рішень щодо місцевого розвитку;
· аналіз соціально-економічного
становища жінок і чоловіків в області;
· аналіз участі жінок
і чоловіків в економічній діяльності;
· оцінка
респондентами ступеню власної соціальної захищеності та рівня його залежності
від гендерної складової;
· оцінка реального
стану поінформованості мешканців області про суть гендерної демократії;
· надання практичних пропозицій
по урахуванню гендерної складової в розробці програм, планів, проектів
соціально-економічного розвитку області.
· визначення існуючих проблем, з
якими стикаються ОГС, місцева влада, ЗМІ, групи населення, які потерпають від
браку дотримання своїх прав на місцевому рівні;
· визначення та
оцінка існуючого рівня співпраці органів влади з ОГС у питанні просування
ідеалів гендерної рівності на Кіровоградщині.
Об’єктом дослідження є державний
сектор (органи влади та місцевого самоврядування), сектор організацій
громадянського суспільства (ОГС), Кіровоградщини та засобів масової інформації
(ЗМІ).
Предметом дослідження є сектор
активних ОГС, органів влади Кіровоградщини, що безпосередньо займаються
впровадженням в регіоні гендерної політики, а також провідні ЗМІ
Кіровоградщини.
Територією проведення дослідження є
Кіровоградська область.
1.2 Опис
інструментарію дослідження
.2.1 Методи
Методом збору емпіричної інформації
було глибинне інтерв’ю з представниками ОГС, представниками місцевих органів
влади та засобів масової інформації, які виступають в ролі експертів та
відібрані за методом снігової кулі;
Крім того для досягнення поставленої
мети та розв’язання конкретних завдань у дослідженні було використано такі
методи аналізу: аналітико-описовий метод, за допомогою якого було
проаналізовано статистичні матеріали з теми дослідження; метод контент-аналізу
- для моніторингу найрейтинговіших регіональних ЗМІ на предмет частоти
висвітлення інформації гендерного спрямування.
1.2.2
Вибірка
а) Опитування експертів
Координацію
державної політики по впровадженню ґендерної рівності на Кіровоградщині
здійснює управління у справах сім'ї, молоді та спорту Кіровоградської обласної
державної адміністрації, відділи у справах молоді та спорту
райдержадміністрацій, міськвиконкомів. Вони підпорядковуються окрім управління
молоді та спорту профільним заступникам з гуманітарних (соціальних) питань
райдержадміністрацій та виконкомів міст обласного підпорядкування.
Крім того реалізацією в області цієї
політики займаються й організації громадянського суспільства гендерного
спрямування. Кількість останніх станом на початок 2007 року становить близько
100. Проте активно діє з них не більше 20 відсотків. Тому під терміном “активно
діюча організація” розуміємо ОГС, яка відповідає таким критеріям:
· є офіційно зареєстрованою;
· працює не менше 2-х
років;
· має досвід
виконання не менше 2-х програм чи проектів та відома у своєму регіоні;
Певну роль у формуванні гендерної
політики в регіоні у царині інформування громадськості про ідеали паритетної
демократії відіграють місцеві ЗМІ.
Тож названі вище державні та
громадські інституції разом із регіональними засобами масової інформації
становлять основу експертної вибірки, що була сформована за методом снігової
кулі та налічує:
· 25 експертів - представники
керівного складу районних державних адміністрацій та виконавчих комітетів
міських рад обласного підпорядкування;
· 25 експертів -
представники структурних підрозділів управління сім’ї, молоді та спорту
Кіровоградської ОДА;
· 25 експертів -
представники провідних регіональних громадських організацій.
· 25 експертів - представники
місцевих мас-медіа.
Контактна інформація про залучених
експертів наведена у Додатку 3.
б) Контент-аналіз
До складу вибірки увійшли п’ять
найрейтинговіших друкованих ЗМІ, що розповсюджуються на всій території
Кіровоградської області. До уваги брався кожен примірник зазначених ЗМІ,
видрукуваний у 2006 році.
Обсяг вибірки становив:
1. газета „Діалог”- україномовна,
наклад 97200 примірників (стать редактора - чол.)
2. газета „21-й канал” -
двомовна, наклад 52600 примірників (стать редактора - чол.)
. газета „Новий погляд” -
двомовна, наклад 35000 примірників (стать редактора - жін.)
. газета „Украина-Центр” -
російськомовна, наклад 20145 примірників (стать редактора - чол.)
5. газета „Народне слово” -
україномовна, наклад 19711 примірників (стать редактора - чол.)
Концепти, які бралися до уваги
(одиниці сукупності):
· клас «Професія»: влада,
професія, експерт, можливість, кар’єра, зростання, політика, вплив, професійна
термінологія, назви спеціальностей, спеціалізацій, посад, керівник,
управлінець, робота тощо;
· клас «Сім’я»:
родина, сім’я, діти, допомога, дім, батьки, виховання, традиція, мати, батько
тощо.
· клас
«Самореалізація»: творчість, духовність, освіта, віра, релігія, активність
тощо.
· клас «Ґендер»:
рівність можливостей чоловіків і жінок, ґендер, паритетна демократія, паритет,
представництво у владі, соціальна роль, маскулінність, фемінність, секстизм,
ґендерні стереотипи, домінування, домашнє (побутове) насильство, ґендерний
баланс тощо.
Емоційне ставлення до класу
виражається по концептах, що він містить, і позначається таким чином (позитивне
(+), негативне (-), нейтральне (=)).
2.
Організація дослідження
.1
Опитування експертів
Основні етапи дослідження:
§ підготовчий етап
(формування технічного завдання; складання програми дослідження; формування
вибірки, підготовка інструментарію, його удосконалення; формування групи
інтерв’юерів та їх навчання; проведення пілотного дослідження);
§ етап польового
дослідження (проведено 92 інтерв'ю з представниками цільових груп дослідження,
проведено контент-аналіз ЗМІ, проаналізовано статистичні та аналітичні
матеріали, а також результати попередніх соціологічних досліджень згідно теми
дослідження);
§ етап аналізу
результатів дослідження (проаналізовано результати дослідження, підготовлено
звіт по одержаних результатах, підготовлено висновки та рекомендації за
результатами дослідження)
2.2
Контент-аналіз
Контент-аналіз було проведено за
методом одноразового вибіркового спостереження. На першому етапі дослідження
були підібрані друковані засоби масової інформації, які мали наступні ознаки:
1) орієнтовані на масового читача; 2) розповсюджуються на території всієї
області та 3) мають найбільший наклад (порівняно із усіма обласними виданнями).
До аналізу не бралися видання, орієнтовані на моноґендерні групи (чоловічі або
жіночі). На другому етапі дослідження були визначені концепти (критерії) та
окремі лексичні одиниці (індикатори), які бралися до уваги під час проведення
дослідження.
2.3 Аналіз
документів
Аналіз документів, у тому числі
статистичних даних було проведено із використанням аналітико-описового методу.
Дані статистики на першому етапі було систематизовано за напрямками та
періодами, на другому - піддано аналізу. Наведені у звіті дані статистики
носять довідковий характер.
3.
Представлення результатів дослідження по напрямках
.1
Опитування експертів
Під час проведення глибинних
інтерв’ю було опитано 92 експерти, з них 58 жінок та 34 чоловіки. Розподіл
експертів по установах, які вони представляли, а також за статтю наведено на
рисунках 1-2.
Рисунок 1 - Розподіл усіх
експертів за статтю та кількістю
Рисунок 2 - Розподіл
експертів за установою, статтю та кількістю
Опитування експертів
здійснювалося на підставі спеціально розроблених опитувальників, зразок яких
наведено у Додатку 1. Відповіді респондентів фіксувалися за допомогою
аудіозаписуючого пристрою (диктофон), в подальшому розшифровувалися та
оброблялися програмним аналітиком. Розшифровки відповідей експертів наведено у
додатку 4.
Найбільш типові відповіді
експертів на запитання інтерв’юерів наведені у таблиці 1.
Таблиця 1. Найтиповіші відповіді
експертів на запитання інтерв’юерів (у розрізі установ, які вони представляють)
|
Запитання опитувальника
|
Відповіді експертів (в розрізі установ, які
вони предсавляють)
|
|
РДА (виконком)
|
Відділ сім'ї
|
ЗМІ
|
ОГС
|
ЗАГАЛОМ
|
|
1. На вашу думку, які суспільні проблеми є
найбільш вагомими для вашого регіону (не більше трьох)?
|
Безробіття населення (зокрема молоді)
Скорочення кількості населення Неблагополучні сім’ї
|
Безробіття населення (зокрема молоді)
Культурне дозвілля Неблагополучні сім’ї
|
Безробіття населення (зокрема молоді)
Культурне дозвілля Відсутність взаємодії між органами влади
|
Безробіття населення (зокрема молоді)
Культурне дозвілля Відсутність житла
|
Безробіття населення (зокрема молоді)
Культурне дозвілля Неблагополучні сім’ї
|
|
2. А які причини їх викликали?
|
Відсутність промисловості в с/г районах
Занепад сіл Зниження рівня моральності в суспільстві
|
Переорієнтація економіки Занепад сіл
Зниження рівня моральності в суспільстві
|
Переорієнтація економіки Занепад культурної
інфраструктури Недосконалість законодавства
|
Відсутність промисловості в с/г районах
Занепад сіл Непрофесіоналізм чиновників
|
Відсутність промисловості в с/г районах
Переорієнтація економіки Занепад сіл Зниження рівня моральності в суспільстві
|
|
3. Прошу вас коротко дати визначення поняттю
„політика забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків”.
|
Розуміє поняття - 42% Не розуміє поняття - 58%
|
Розуміє поняття - 67% Не розуміє поняття - 33%
|
Розуміє поняття - 46% Не розуміє поняття - 54%
|
Розуміє поняття - 67% Не розуміє поняття - 33%
|
Розуміє поняття - 56% Не розуміє поняття - 44%
|
|
4. На вашу думку, чи є якісь труднощі в
забезпеченні рівних можливостей жінок і чоловіків у вашому регіоні?
|
Так - 29% Ні - 71%
|
Так - 58% Ні - 42%
|
Так - 50% Ні - 50%
|
Так - 63% Ні - 37%
|
Так - 50% Ні - 50%
|
|
5.1 Чи пов’язані труднощі із наявністю у
відповідальних органів професійних кадрів?
|
Так - 35% Ні - 65%
|
Так - 39% Ні - 61%
|
Так - 65% Ні - 35%
|
Так - 44% Ні - 56%
|
Так - 46% Ні - 54%
|
|
5.2… із наявністю у відповідальних органів
ресурсів?
|
Так - 35% Ні - 71%
|
Так - 57% Ні - 43%
|
Так - 60% Ні - 40%
|
Так - 56% Ні - 44%
|
Так - 52% Ні - 48%
|
|
5.3 … із наявністю у відповідальних органів
тих чи інших повноважень?
|
Так - 20% Ні - 80%
|
Так - 26% Ні - 74%
|
Так - 45% Ні - 55%
|
Так - 44% Ні - 56%
|
Так - 34% Ні - 66%
|
|
5.4 … різноплановістю підходів, що
застосовуються?
|
Так - 30% Ні - 70%
|
Так - 52% Ні - 48%
|
Так - 45% Ні - 55%
|
Так - 56% Ні - 44%
|
Так - 46% Ні - 54%
|
|
5.5 … діючим законодавством?
|
Так - 35% Ні - 65%
|
Так - 30% Ні - 70%
|
Так - 50% Ні - 50%
|
Так - 56% Ні - 44%
|
Так - 43% Ні - 57%
|
|
6. Заходи чи події що відбулися в 2006-2007
роках стосувалися забезпечення гендерної рівності
|
Заходи відділу сім’ї - 30% Заходи ОГС - 17%
Вибори - 9% Не було - 39% Інші - 0%
|
Заходи відділу сім’ї - 54% Заходи ОГС - 21%
Вибори - 4% Не було - 21% Інші - 0%
|
Заходи відділу сім’ї - 17% Заходи ОГС - 29%
Вибори - 17% Не було - 37% Інші - 0%
|
Заходи відділу сім’ї - 5% Заходи ОГС - 40%
Вибори - 5% Не було - 35% Інші - 15%
|
Заходи відділу сім’ї - 27% Заходи ОГС - 27%
Вибори - 9% Не було - 33% Інші - 4%
|
|
7.1 Хто з мешканців вашого регіону відчуває
особливі труднощі при отриманні освіти? В чому полягають ці труднощі?
|
Малозабезпечені - 35% Мешканці сіл - 9%
Молодь - 4% Ніхто - 35% Інші - 17% Неблагополучні сім’ї - 0%
|
Малозабезпечені - 42% Мешканці сіл - 13%
Молодь - 4% Ніхто - 25% Інші - 16% Неблагополучні сім’ї - 0%
|
Малозабезпечені - 29% Мешканці сіл - 33%
Молодь - 8% Ніхто - 13% Інші - 17% Неблагополучні сім’ї - 0%
|
Малозабезпечені - 50% Мешканці сіл - 10%
Неблагополучні сім’ї - 10% Ніхто - 15% Інші - 15% Неблагополучні сім’ї -
10%
|
Малозабезпечені - 39% Мешканці сіл - 16%
Молодь - 5% Ніхто - 22% Інші - 16% Неблагополучні сім’ї - 2%
|
|
7.2 ... отриманні медичного обслуговування? у
чому полягають ці труднощі?
|
Малозабезпечені - 26% Мешканці сіл - 30%
Ніхто - 22% Інші - 22% Неблагополучні сім’ї - 0%
|
Чоловіки - 13% Мешканці сіл - 46% Ніхто -
13% Інші - 28% Неблагополучні сім’ї - 0%
|
Малозабезпечені - 17% Мешканці сіл - 33%
Ніхто - 21% Інші - 29% Неблагополучні сім’ї - 0%
|
Малозабезпечені - 25% Мешканці сіл - 25%
Ніхто - 20% Інші - 20% Неблагополучні сім’ї - 10%
|
Малозабезпечені - 23% Мешканці сіл - 34%
Ніхто - 19% Інші - 22% Неблагополучні сім’ї - 2%
|
|
7.3 ... прийомі на роботу? у чому полягають ці
труднощі?
|
Молодь - 22% Жінки - 13% Без освіти - 17%
Ніхто - 26% Інші - 13% Колишні в’язні - 9% Мешканці сіл - 0%
|
Молодь - 21% Жінки - 42% Без освіти - 12%
Ніхто - 13% Інші - 12% Колишні в’язні - 0% Мешканці сіл - 0%
|
Молодь - 33% Жінки - 13% Без освіти - 8%
Ніхто - 17% Мешканці сіл - 13% Інші - 6% Колишні в’язні - 0%
|
Молодь - 25% Жінки - 20% Без освіти - 20%
Ніхто - 30% Інші - 5% Колишні в’язні - 0% Мешканці сіл - 0%
|
Молодь - 26% Жінки - 22% Без освіти - 15%
Ніхто - 22% Інші - 9% Колишні в’язні - 2% Мешканці сіл - 4%
|
|
7.4 ... кар’єрному просуванні? у чому
полягають ці труднощі?
|
Жінки - 22% Ніхто - 61% Інші - 17% Молодь -
0% Опозиція - 0%
|
Жінки - 21% Ніхто - 58% Інші - 13% Опозиція
- 8% Молодь - 0%
|
Жінки - 4% Ніхто - 79% Інші - 9% Молодь -
8% Опозиція - 0%
|
Жінки - 25% Ніхто - 45% Інші - 30% Молодь -
0% Опозиція - 0%
|
Жінки - 18% Ніхто - 61% Інші - 18% Молодь -
2% Опозиція - 1%
|
|
7.5 ... сімейному житті? у чому полягають ці
труднощі?
|
Молодь - 9% Жінки - 18% Неблагополучні сім’ї
- 27% Малозабезпечені - 0% Ніхто - 27% Інші - 9%
|
Молодь - 33% Жінки - 33% Неблагополучні
сім’ї - 4% Малозабезпечені - 17% Ніхто - 0% Інші - 13%
|
Молодь - 22% Жінки - 13% Неблагополучні
сім’ї - 22% Мешканці сіл - 9% Ніхто - 13% Інші - 21%
|
Молодь - 22% Жінки - 18% Неблагополучні
сім’ї - 4% Малозабезпечені - 13% Ніхто - 26% Інші - 17%
|
Молодь - 22% Жінки - 21% Неблагополучні
сім’ї - 14% Малозабезпечені - 10% Ніхто - 17% Інші - 16%
|
|
7.6... вихованні дітей? у чому полягають ці
труднощі?
|
Неблагополучні сім’ї - 45% Малозабезпечені-
0% Неповні сім’ї - 14% Ніхто - 18% Інші - 23% Молодь - 0% Жінки - 0%
|
Неблагополучні сім’ї - 13% Малозабезпечені-
8% Неповні сім’ї - 8% Ніхто - 0% Інші - 29% Молодь - 13% Жінки - 29%
|
Неблагополучні сім’ї - 22% Малозабезпечені-
0% Неповні сім’ї - 17% Ніхто - 14% Інші (всі) - 47% Молодь - 0% Жінки -
0%
|
Неблагополучні сім’ї - 4% Малозабезпечені-
12% Неповні сім’ї - 0% Ніхто - 25% Інші - 17% Молодь - 21% Жінки - 21%
|
Неблагополучні сім’ї - 32% Малозабезпечені-
4% Неповні сім’ї - 11% Ніхто - 14% Інші - 29% Молодь - 5% Жінки - 5%
|
|
8. Чи залежать труднощі названих вами
категорій людей від їх статі?
|
Так - 41% Ні - 59%
|
Так - 54% Ні - 46%
|
Так - 52% Ні - 48%
|
Так - 52% Ні - 48%
|
Так - 50% Ні - 50%
|
|
9. Чи однаковою є роль чоловіків і жінок у
вихованні дітей?
|
Так - 27% Ні - 73%
|
Так - 42% Ні - 58%
|
Так - 17% Ні - 83%
|
Так - 25% Ні - 75%
|
Так - 28% Ні - 72%
|
|
10. У яких сферах життя особливо гостро стоїть
проблема дискримінації людини за ознакою статі?
|
Сім’я - 18% Робота (кар’єра) - 27% Нема -
45% Інші - 10%
|
Сім’я - 17% Робота (кар’єра) - 33% Нема -
50% Інші - 8%
|
Сім’я - 9% Робота (кар’єра) - 43% Нема - 57%
Інші - 4%
|
Сім’я - 21% Робота (кар’єра) - 45% Нема -
50% Інші - 0%
|
Сім’я - 16% Робота (кар’єра) - 37% Нема -
51% Інші - 6%
|
|
11. Наскільки значною є кількість людей, що
виїжджають за межі вашого регіону?
|
Виїжджає багато, чоловіки та жінки рівною
мірою, на заробітки
|
Виїжджає багато, чоловіки та жінки рівною
мірою, на заробітки
|
Виїжджає багато, чоловіки та жінки рівною
мірою, на заробітки
|
Виїжджає багато, чоловіки та жінки рівною
мірою, на заробітки
|
Виїжджає багато, чоловіки та жінки рівною
мірою, на заробітки
|
|
12. Чи існує у вашому регіоні проблема
насильного вивезення людей за кордон?
|
Так - 17% Ні - 83%
|
Так - 38% Ні - 62%
|
Так - 25% Ні - 75%
|
Так - 17% Ні - 83%
|
Так - 24% Ні - 76%
|
|
13. Що саме слід зробити у вашому регіоні, аби
ефективно запобігати торгівлі людьми?
|
Дати роботу - 18% Роз’яснювальна робота - 52%
Робити те саме - 30%
|
Дати роботу - 25% Роз’яснювальна робота - 53%
Робити те саме - 22%
|
Дати роботу - 25% Роз’яснювальна робота - 42%
Робити те саме - 33%
|
Дати роботу - 29% Роз’яснювальна робота - 42%
Робити те саме - 29%
|
Дати роботу - 24% Роз’яснювальна робота - 47%
Робити те саме - 29%
|
|
14. Чи знаєте ви кількість зареєстрованих
випадків домашнього насильства у вашому регіоні? Наскільки офіційні цифри
відображають реальний стан?
|
Кількість в основному знають, проте в
дійсності випадків значно більше
|
Кількість в основному знають, проте в
дійсності випадків значно більше
|
Кількість в основному знають, проте в
дійсності випадків значно більше
|
Не знає 33% Думають, що в дійсності випадків
значно більше - 100%
|
Кількість в основному знають, проте в
дійсності випадків значно більше
|
|
15. Хто саме та яким чином може надати
допомогу жертвам домашнього насильства у вашому регіоні?
|
Міліція - 44% Відділ сім’ї - 44% Соцслужба
- 44% Лікарня - 9% ОГС - 9% Служба неповнолітніх - 13% Інші - 22%
|
Міліція - 63% Відділ сім’ї - 88% Соцслужба
- 79% Лікарня - 33% ОГС - 0% Служба неповнолітніх - 0% Інші - 12%
|
Міліція - 33% Відділ сім’ї - 44% Соцслужба
- 38% Лікарня - 8% ОГС - 0% Служба неповнолітніх - 4% Інші - 33%
|
Міліція - 38% Відділ сім’ї - 46% Соцслужба
- 33% Лікарня - 13% ОГС - 17% Служба неповнолітніх - 0% Не знає - 21%
|
Міліція - 45% Відділ сім’ї - 56% Соцслужба
- 49% Лікарня - 16% ОГС - 7% Служба неповнолітніх - 4% Інші - 22%
|
|
16. Що саме варто зробити у вашому регіоні,
аби запобігати проявам домашнього насильства?
|
Роз’яснювальна робота - 44% Покарання - 9%
Робити те саме - 26% Займатися вихованням - 22% Інше - 9% Дати роботу - 0%
|
Роз’яснювальна роботи - 33% Покарання - 17%
Робити те саме - 13% Займатися вихованням - 16% Інше - 21% Дати роботу -
0%
|
Роз’яснювальна роботи - 33% Покарання - 8%
Робити те саме - 17% Займатися вихованням - 4% Інше - 25% Дати роботу -
13%
|
Роз’яснювальна роботи - 45% Покарання - 14%
Робити те саме - 5% Займатися вихованням - 14% Інше - 9% Дати роботу - 13%
|
Роз’яснювальна роботи - 39% Покарання - 12%
Робити те саме - 15% Займатися вихованням - 14% Інше - 16% Дати роботу -
7%
|
|
17. Чи бачите ви труднощі в координації роботи
із запобігання домашнього насильства у вашому регіоні?
|
Так - 22% Ні - 78%
|
Так - 63% Ні - 37%
|
Так - 58% Ні - 42%
|
Так - 23% Ні - 50% Не знає - 27%
|
Так - 42% Ні - 58%
|
|
18. Чи можете ви назвати неурядові
(громадські, релігійні або благодійні) організації, що займаються гендерною
чи сімейною політикою у вашому регіоні?
|
Релігійні - 22% ОГС - 43% Нема - 35%
|
Релігійні - 18% ОГС - 63% Нема - 29%
|
Релігійні - 25% ОГС - 50% Нема - 25%
|
Релігійні - 14% ОГС - 45% Нема - 41%
|
Релігійні - 19% ОГС - 49% Нема - 32%
|
|
19. Чи знаєте ви, чим саме займаються ці
організації (поясніть більш детально)?
|
Благодійність - 28% Просвітництво - 23% Не
знає - 45% Інше - 4%
|
Благодійність - 13% Просвітництво - 46% Не
знає - 42% Інше - 4%
|
Благодійність - 25% Просвітництво - 37% Не
знає - 38% Інше - 0%
|
Благодійність - 14% Просвітництво - 45% Не
знає - 36% Інше - 5%
|
Благодійність - 20% Просвітництво - 38% Не
знає - 40% Інше - 3%
|
|
20. Чи задоволені ви рівнем співпраці із
гендерними НУО в вашому регіоні?
|
Так - 30% Ні - 70%
|
Так - 38% Ні - 62%
|
Так - 41% Ні - 59%
|
Так - 50% Ні - 50%
|
Так - 40% Ні - 60%
|
|
21. Чи брали представники вашої організації
участь у заходах, пов’язаних із забезпеченням гендерної рівності?
|
Так - 61% Ні - 39%
|
Так - 88% Ні - 12%
|
Так - 67% Ні - 33%
|
Так - 59% Ні - 41%
|
Так - 69% Ні - 31%
|
|
22. Чи збирає ваша установа інформацію щодо
реалізації гендерної політики?
|
Так - 61% Ні - 39%
|
Так - 79% Ні - 21%
|
Так - 33% Ні - 67%
|
Так - 59% Ні - 41%
|
Так - 58% Ні - 42%
|
|
23. Чи досліджує ваша установа проблеми, які
хвилюють ваших клієнтів (отримувачів ваших послуг)?
|
Так - 65% Ні - 35%
|
Так - 75% Ні - 25%
|
Так - 48% Ні - 52%
|
Так - 64% Ні - 36%
|
Так - 63% Ні - 37%
|
|
24. Чи заохочує ваша організація зворотній
зв’язок від громадськості в питанні забезпечення гендерної рівності?
|
Так - 61% Ні - 39%
|
Так - 62% Ні - 37%
|
Так - 67% Ні - 33%
|
Так - 45% Ні - 55%
|
Так - 59% Ні - 41%
|
|
25. Чи проводите ви кампанії для регіональних
мас-медіа по висвітленню своєї позиції в напрямку впровадження гендерної
рівності?
|
Так - 48% Ні - 52%
|
Так - 71% Ні - 29%
|
Так - 48% Ні - 52%
|
Так - 50% Ні - 50%
|
Так - 54% Ні - 46%
|
|
26. Хто на ваш погляд має бути відповідальним
за впровадження гендерної політики у вашому регіоні?
|
Відділ сім’ї - 57% ОГС - 17% Інші - 26% Не
знає - 0%
|
Відділ сім’ї - 71% ОГС - 13% Інші - 16% Не
знає - 0%
|
Відділ сім’ї - 48% ОГС - 19% Інші - 5% Не
знає - 28%
|
Відділ сім’ї - 55% ОГС - 18% Інші - 5% Не
знає - 22%
|
Відділ сім’ї - 58% ОГС - 17% Інші - 13% Не
знає - 12%
|
Наочне представлення відповідей
експертів на окремі запитання інтерв’юерів представлене нижче. Разом із ними
подано коментарі щодо відповідей експертів та окремі рекоендації.
Рисунок 3 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Прошу вас коротко дати визначення поняттю
„політика забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків”.
Як свідчить діаграма, в цілому
експерти розуміють суть поняття „гендерна політика”, а значить можуть адекватно
оцінювати події у своєму регіоні з точки зору урахування гендерного компоненту.
Натомість, доволі показовим є факт, що найменш компетентними в цьому питанні
виявилися заступники голів РДА (міськвиконкомів) з гуманітарних питань, на яких
законодавством України покладена функція координації гендерної політики на
місцях. Хоча чи не найбільший відсоток позитивних відповідей на дане запитання
демонструють начальники місцевих відділів у справах сім’ї та молоді, які є у
безпосередньому підпорядкуванні профільних заступників голів. На наш погляд
нестиковка позицій керівників та їх підлеглих у розумінні суті гендерних
перетворень може призвести до гальмування даного напрямку роботи на місцях.
Рекомендації: проведення
спеціалізованого навчання для представників РДА (міськвиконкомів), присвяченого
їх ознайомленню основам гендерної теорії.
Подібна ситуація спостерігається й у
середовищі регіональних друкованих ЗМІ, Тут відсоток експертів, які не
розуміють суті „гендерної політики” є доволі значним (56%). А значить можемо
припустити, що місцеві ЗМІ теоретично надають упереджену інформацію стосовно
ролі та поведінки чоловіків та жінок, що не відповідає сучасному розумінню
гендерних перетворень.
Рекомендації: проведення
спеціалізованого навчання для представників регіональних друкованих ЗМІ,
присвяченого їх ознайомленню основам гендерної теорії.
Рисунок 4 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Чи є якісь труднощі в забезпеченні рівних
можливостей жінок і чоловіків у вашому регіоні?”.
Як свідчать дані діаграми, в цілому
відповіді експертів розділилися навпіл. Труднощі у забезпеченні рівних
можливостей жінок і чоловіків на місцях бачать переважно представники ОГС та
відділів сім’ї та молоді - установи, які безпосередньо займаються впровадженням
гендерної політики.
Натомість особи, які впливають на
процеси прийняття рішень, не бачать дану проблему як актуальну.
Рекомендації: пожвавлення діалогу
між ОГС, владою та ЗМІ в питанні здійснення гендерної політики, обмін досвідом
та труднощами, що виникають у даному напрямі роботи.
а) Чи пов’язані труднощі із
наявністю професійних кадрів?
б) … із наявністю у відповідальних
органів ресурсів?
в) … із наявністю у відповідальних
органів тих чи інших повноважень?
г) … різноплановістю підходів, що
застосовуються?
д) … діючим законодавством?
Рисунок 5 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети
Переважна більшість експертів
пов’язує труднощі із впровадженням гендерної політики із нестачею ресурсів. І
якщо представники влади (відділи сім’ї та РДА) заявляють переважно про нестачу
фінансових ресурсів, то представники громадськості (ОГС та ЗМІ) говорять про
нестачу інтелектуального ресурсу, а саме про відсутність підготовлених
спеціалістів в гендерному напрямку. Другою за значимістю перешкодою на думку
експертів є брак професійних кадрів. Тобто в районних відділах сім’ї чи ОГС
просто не вистачає людей, які б здійснювали даний напрям діяльності. Значна
кількість експертів вказувала на те, що така нестача кадрів зумовлює додавання
обов’язків вже діючим спеціалістам, що призводить до фізичної неможливості
останніх результативно займатися даною роботою.
Рекомендації: введення до штатного
розпису відділів у справах сім’ї, молоді та спорту РДА (міськвиконкомів)
штатної одиниці спеціаліста з гендерних питань.
Третьою за значимістю перешкодою є
недосконалість українського гендерного законодавства. Показово, що найбільше
такої позиції притримуються представники ОГС та ЗМІ, Натомість експерти, які
безпосередньо зайняті виконанням законодавчих норм (представники влади) не
бачать дану проблему як пріоритетну. З огляду на це можемо припустити, що
представники ОГС та ЗМІ просто не обізнані з можливостями українського
законодавства.
Рекомендації: проведення для
представників ОГС та ЗМІ спеціалізованого навчання по висвітленню основ
українського гендерного законодавства.
Рисунок 6 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Заходи чи події що відбулися в 2006-2007 роках
та стосувалися забезпечення гендерної рівності”
На наш погляд доволі показовим є
оцінювання експертами подій гендерного спрямування, що відбулися у їх регіонах
в 2006-2007 роках. Практично третина з них заявляє, що в їх регіонах просто не
було таких подій. А значить ми можемо говорити про те, що принаймні в третині
районів Кіровоградщини не ведеться ніякої роботи із впровадження гендерної
рівності.
Рекомендації: управлінню у справах
сім’ї, молоді та спорту переглянути критерії оцінювання роботи власних
структурних підрозділів в напрямку впровадження гендерної політики.
Рекомендації: проведення для
представників відділів у справах сім’ї, молоді та спорту спеціалізованого
навчання по методах взаємодії із ЗМІ та громадськістю в напрямку висвітлення
гендерної політики.
Як і припускалося дослідниками,
експертам від ОГС та відділів сім’ї та молоді запам’яталися переважно власні
заходи. На наш погляд це говорить як про елементи корпоративної солідарності
експертів, так і про певні труднощі у комунікації між гендерними ОГС і
відділами сім’ї та молоді.
соціальний економічний гендерний план
Рисунок 7 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі
труднощі при отриманні освіти?”
На думку експертів особливі труднощі
при отриманні освіти відчувають малозабезпечені громадяни (практично кожен
четвертий). При цьому мова йдеться переважно про складнощі в отриманні вищої
освіти. Другою за впливовістю групою, що має труднощі в доступі до освіти є
мешканці сіл. І тут вже більше йдеться про дошкільну (дитячі садки) та середню
освіти. Причина труднощів на думку експертів полягає у фактичному занепаді
соціальної інфраструктури на селі.
Рекомендації: розробка спільно з
управлінням освіти і науки Кіровоградської ОДА регіональної програми
безбар’єрного доступу сільського населення Кіровоградщини до освітніх закладів.
Рисунок 8 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі
труднощі при отриманні медичного обслуговування?”
Серед усього населення
Кіровоградщини особливі труднощі при отриманні медичного обслуговування
відчувають мешканці сіл. На це вказують відповіді третини опитаних експертів.
На їх переконання труднощі полягають у першу чергу з доступністю медичних
послуг, а також з їх якістю. Зокрема, незважаючи на те, що в сільській
місцевості створено мережу ФАПів (фельдшерсько-акушерських пунктів) переважна
більшість сільських жінок не може отримати медичну допомогу гінекологічного
(акушерського) спрямування. А значить ризик виявлення в них різноманітних
захворювань сечостатевої системи на пізніх стадіях є доволі значним. Аналогічна
ситуація і з забезпеченням медичними послугами чоловіків із сільської
місцевості. Вони практично не мають змоги пройти повноцінне медичне обстеження
та отримати кваліфіковану допомогу в питанні збереження власної репродуктивної
функції. А значить ми можемо припускати, що у найближчі 10 років відсоток
хронічних захворювань, пов’язаних із репродуктивною функцією чоловіків та
жінок, суттєво збільшиться.
Рекомендації: розробка спільно з
управлінням охорони здоров’я Кіровоградської ОДА регіональної програми
збереження репродуктивного здоров’я сільського населення Кіровоградщини, що
передбачає посилення заходів профілактичного характеру в сільській місцевості.
Рисунок 9 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі
труднощі при прийомі на роботу?”
Відповіді експертів демонструють
загальноукраїнську тенденцію в питанні можливості працевлаштування вразливих
верств населення. Традиційно високим є відсоток молоді, жінок з дітьми та
некваліфікованих працівників, які відчувають особливі труднощі при отриманні
роботи. Разом з тим в коментарях значної кількості експертів з’явилася й така
група ризику, як „особи, що повернулися з місць позбавлення волі”. Вважаємо, що
хоча лише 2% експертів виділили цю категорію, вже сьогодні варто приділити
особливу увагу захисту прав колишніх в’язнів на отримання роботи. Адже
відсутність уваги з боку влади та громадськості до проблем та потреб даної
групи кіровоградців може призвести через певний час до виникнення соціального
напруження якщо не в цілому по області, то принаймні в окремих її регіонах. При
цьому слід звернути особливу увагу на той факт, що до такої групи ризику
відносяться переважно чоловіки.
Рекомендації: посилення роботи
центрів зайнятості та інших профільних служб в напрямку працевлаштування осіб,
що відбули покарання та повернулися з місць позбавлення волі; запровадження
програм ре соціалізації осіб, що знаходяться в місцях позбавлення полі з метою
недопущення в них рецидивів протиправної діяльності.
Рисунок 10 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі
труднощі при кар’єрному просуванні?
Переважна більшість експертів
наголошує на тому, що ніхто з мешканців Кіровоградщини не відчуває особливих
труднощів при кар’єрному просуванні (61%). Натомість практично кожен п’ятий
говорить про труднощі жінок. Причину експерти вбачають як у побоюванні
керівників, що жінки через потребу виховання дітей та догляду за ними не
зможуть повною мірою виконувати професійні обов’язки, так і в пасивності самих
жінок. Часто жінка прагне отримати роботу, проте зайнявши ту чи іншу посаду не
докладає активних зусиль для власного кар’єрного просування, переключаючись на
сім’ю та виховання. З рештою це призводить до відсутності „жіночого голосу” в
процесі прийняття суспільно-важливих рішень та домінування у владній сфері
чоловіків.
Рекомендації: запровадження
механізму компенсації витрат на перебування дітей в дитячих садках чи школах
для жінок, що працюють на підприємствах, в установах та організаціях
Кіровоградщини як можливості вивільнення жінками власного часу, необхідного на
виконання професійних обов’язків; створення пілотної тренінгової програми з
гендерної освіти для чоловіків, дружини яких працюють, та її запровадження в
сільських районах області.
Рисунок 11 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі
труднощі у сімейному житті?”
Рисунок 12 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі
труднощі вихованні дітей?”
На думку експертів особливі труднощі
у сімейному житті відчуває 3 категорії мешканців Кіровоградщини - молоді сім’ї,
жінки та неблагополучні сім’ї. Молоді сім’ї відчувають переважно труднощі в
забезпеченні житлом, непідготовленості до подружнього життя тощо.
Неблагополучні сім’ї - нерозуміння потреби здійснення виховання власних дітей.
Жінки - необхідність виконувати роботу по веденню домашнього господарства та
вихованню дітей. Водночас на думку експертів найбільше труднощів при вихованні
дітей мають саме неблагополучні сім’ї (32%). Часто діти, що виховуються в таких
сім’ях призвичаюються до асоціального способу життя, а зрештою і до вчинення
протиправних дій.
Рекомендації: поширення позитивного
досвіду роботи Мережі тато-шкіл (шкіл молодих татусів) Кіровоградської області
на всі райони Кіровоградщини як ефективної форми підготовки молодих сімей до
подружнього життя, появи та виховання дітей, що будується на ідеалах гендерної
демократії; поширення досвіду роботи Християнського дитячого фонду в напрямку
роботи із кризовими сім’ями та розвитку альтернативних форм виховання дітей
(усиновлення, прийонмі сім’ї тощо).
Рисунок 13 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети ”Чи залежать труднощі названих вами категорій
людей від їх статі?”
Практично половина експертів, що
труднощі при доступі до освітніх, медичних послуг; отриманні роботи та
кар’єрному просуванні; вихованні дітей та сімейному житті залежать від статі
особи. А значить їх можна і треба називати гендерними проблемами, що повинні
враховувати особливий підхід як до жінок, так і до чоловіків, які відчувають ці
труднощі.
Рекомендації: запровадження програми
підготовки чоловіків та жінок до подружнього життя; введення у загальноосвітніх
школах області пілотної дисципліни „Основи соціальної етики”, поширення
практики партнерських пологів на всі райони Кіровоградщини.
Рисунок 14 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Чи однаковою є роль чоловіків і жінок у
вихованні дітей?”
Переважна більшість експертів
наголошують на тому, що роль чоловіків та жінок у вихованні власних дітей не є
однаковою. Незважаючи на те, що така рівність повинна існувати, реально більше
в цьому процесі задіяні жінки. Чоловіки самоусуваються від процесу виховання, а
в деяких випадках і залишають власні сім’ї з дітьми. З часом це може призвести
до того, що в Україні може з’явитися нове покоління чоловіків - так-звані
„інфантильні чоловіки”, внаслідок того, що жінка, яка змушена одноосібно
займатися вихованням дітей (у тому числі хлопців), формує тим самим в них нову
соціостатеву роль, що не передбачає яку-небудь активність чоловіка, у тому
числі в сімейному житті.
Рисунок 15 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „У яких сферах життя особливо гостро стоїть
проблема дискримінації людини за ознакою статі?”
Понад 51% експертів зазначають, що в
області відсутня дискримінація людини за ознакою статі. Натомість доволі значна
кількість експертів говорять про дискримування жінок у професійній сфері (37%
експертів) та сімейній сфері (37% експертів). Мова йдеться про так звану
непряму дискримінацію. З огляну на це доволі важливим є не стільки розробка
якихось каральних заходів для порушників закону, як посилення заходів по
виконанню діючих законів.
Рекомендації: забезпечення виконання
норми закону про неприпустимість розміщення оголошень чи іншої інформації про
наявні вакансії та вимоги до кандидатів, що носять явно дискримінаційних
оголошень; роз’яснення законодавства, що регламентує відповідальність за
вчинення насильства у сім’ї.
Рисунок 16 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Чи існує у вашому регіоні проблема насильного
вивезення людей за кордон?”
Рисунок 17 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Що саме слід зробити у вашому регіоні, аби
ефективно запобігати торгівлі людьми?”
Як свідчать дані опитування лише
кожен четвертий експерт вважає, що у його регіоні наявна проблема насильного
вивезення людей за кордон (торгівля людьми). Причому в деяких районах
Кіровоградщини жоден представник цього району не підтвердив існування торгівлі
людьми на їх території. Це може свідчити як про неактуальність даної проблеми
для Кіровоградщини, так і про латентність (прихований характер) цієї проблеми.
На нашу думку другий варіант є більш очевидним з огляду на те, що існування
такої проблеми визнають 38% представників відділів сім’ї та молоді (які
безпосередньо відслідковують дане соціальне явище), а також через те, що в
переважній більшості експерти визнають існування поодиноких випадків насильного
вивезення людей за межі району, хоча й не пов’язують це з існуванням проблеми.
З огляду на це цікавими є думки експертів з приводу дій, які слід робити для
запобігання явища торгівлі людьми. Переважна більшість експертів схиляється до
ведення роз’яснювальної роботи (навчальні семінари, тематичні матеріали в ЗМІ,
зустрічі з жертвами торгівлі людьми тощо), у той же час як майже 30%
респондентів не вважають, що сьогодні варто робити щось відмінне від вже
розроблених заходів. Не можна не згадати й про основні причини, які зумовлюють
явище торгівлі людьми. Це масове безробіття в переважній більшості районів
Кіровоградщини, виїзд у пошуках роботи за межі області молодих жінок та
чоловіків працездатного віку. Саме тому 26% усіх експертів вважає, що
ефективним заходом запобігання торгівлі людьми є надання роботи мешканцям
Кіровоградщини.
Рекомендації: проведення у районах
Кіровоградщини (особливо прикордонних та транспортних вузлах) роз’яснювальної
роботи серед потенційних груп ризику (навчальні семінари, тематичні матеріали в
ЗМІ, зустрічі з жертвами торгівлі людьми тощо), а також спільно із районними
центрами зайнятості тематичних заходів із популяризації легальних форм
працевлаштування.
Рисунок 18 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Що саме варто зробити у вашому регіоні, аби
запобігати проявам домашнього насильства?”
Рисунок 19 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Чи бачите ви труднощі в координації роботи із
запобігання домашнього насильства у вашому регіоні?”
На думку практично всіх експертів в
області існує явище вчинення домашнього насильства. Причому офіційні дані
далеко не завжди відображають реальну кількість випадків. На думку експертів
реальна кількість є щонайменше вдвічі більшою за офіційні дані. А, якщо
врахувати, що саме поняття насильства має чотири свої складові (фізичне,
психологічне, сексуальне та економічне насильство), то можна говорити про
всеохоплюючу проблему вчинення гендерного насильства на Кіровоградщині. На
думку експертів для запобігання даної проблеми слід вести масштабну
роз’яснювальну роботу, в першу чергу щодо того, що саме слід розуміти під
насильством, як його визначати, а також які способи покарання передбачені в
державі за вчинення насильницьких дій.
На наш погляд показовою є думка
експертів з приводу необхідності введення більш жорстких покарань для
насильників. Особливо значний відсоток респондентів, які виступають за такі
нововведення, спостерігається серед представників влади. З цього ми можемо
зробити висновок, що установи, які щоденно займаються проблемою гендерного
насильства, просто не мають важелів впливу на цю проблему, а значить їх робота
є малрезультативною.
Рекомендації: розробка та
впровадження пілотної серії тематичних семінарів із виявлення гендерного
насильства та методів його запобігання, адаптованої для потреб різних цільових
груп; залучення громадських організацій до проведення цих семінарів; широке
інформування громадськості про установи та організації, що можуть надати
допомогу жертвам гендерного насильства; розробка та систематизація рекомендацій
по внесенню змін до законодавства України, що регулює методи покарання за
вчинення гендерного насильства, із наступною їх передачею відповідним органам
законодавчої ініціативи.
Як видно з наведеної вище діаграми в
цілому респонденти не бачать труднощів із координацією дій із запобігання
домашнього насильства. Натомість 63% представників відділів сім’ї та молоді
говорять, що такі труднощі існують. Полягають вони як з проблемним технічним
забезпеченням даного напряму роботи (в першу чергу відсутність транспортних
засобів чи паливно-мастильних матеріалів для виїздів у кризові сім’ї), так і з
пасивністю органів внутрішніх справ щодо інформування відділів сім’ї та молоді
про вчинені випадки насильства. В водночас представники ЗМІ заявляють про
декларативність роботи із профілактики домашнього насильства, а також про
неврегульованість механізму безперешкодного доступу представників влади у
сім’ї, в яких насильство сталося.
Рекомендації: перегляд районними
державними адміністраціями та міськвиконкомами критеріїв визначення установи,
відповідальної за координацію роботи з профілактики домашнього насильства
шляхом урахування необхідності забезпечення такої роботи матеріально-технічними
та кадровими ресурсами; управлінню внутрішніх справ в Кіровоградській області
посилити контроль над власними структурними підрозділами в напрямку фіксування
фактів вчинення гендерного насильства та передачі цієї інформації усім
зацікавленим особам та організаціям; залучення до виїзних мобільних груп
представників місцевих ЗМІ для широкого інформування громадськості про роботу,
що проводиться.
Рисунок 20 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Чи можете ви назвати неурядові організації, що
займаються гендерною чи сімейною політикою у вашому регіоні?”
Рисунок 21 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Чи знаєте ви, чим саме займаються ці організації
(поясніть більш детально)?”
Рисунок 22 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Чи задоволені ви рівнем співпраці із гендерними
НУО в вашому регіоні?”
Дані експертного опитування
свідчать, що майже в половині районів області немає жодної організації
громадянського суспільства (громадської організації), яка б займалася гендерною
проблематикою. А значить у цих районах присутній тільки один підхід (державний)
до впровадження гендерною політики. На наш погляд це суттєво позначається як на
альтернативності підходів, так і на якості надаваємих послуг. Більше того, у
тих районах, де гендерні ОГС існують, 40% респондентів (передусім представники
влади) практично не знає чим вони займаються. Ці ж 40% не задоволені рівнем
співпраці із гендерними ОГС. На думку експертів від влади більша активність з
боку громадськості дозволила б якісніше проводити роботу в гендерному напрямі,
краще враховувати потреби пересічних мешканців та залучати більше ресурсів на
таку діяльність. З огляду на це можна говорити про розуміння органами влади
існування гендерних ОГС та про їх бажання всіляко підтримувати ініціативи
гендерних організацій.
Рекомендації: розширення території
діяльності обласних громадських організацій, що працюють в напрямку гендерної
чи сімейної політики, шляхом створення власних районних осередків; поглиблення
співпраці між місцевими ОГС та органами влади в гендерному напрямку через
виконання спільних програм та проектів; пошук та підтримка місцевими органами
влади місцевих гендерних ОГС та їх підтримка як організацій, що якнайбільше
обізнані із потребами пересічних громадян.
Чи заохочує ваша організація
зворотній Чи проводите ви кампанії для регіональних
зв’язок від громадськості в
питанні мас-медіа по висвітленню своєї позиції
забезпечення гендерної
рівності? в напрямку впровадження гендерної рівності?
Рисунок 23 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети
Як свідчать вище наведені діаграми
від 30 до 40% експертів заявляють про те, що їх установи не займаються
вивченням гендерної проблематики, вивченням потреб власних клієнтів чи
донесенням своєї позиції в напрямку впровадження гендерної рівності. І якщо
органи влади в більшості ще проводять таку діяльність (у першу чергу в силу необхідності
виконання посадових інструкцій), то ОГС та ЗМІ мало цікавляться цим питанням.
У цьому можна побачити одне з
пояснень того, що пересічні громадяни майже нічого не знають про гендерну
політику. Адже установи, які безпосередньо відповідальні за її впровадження,
прямо чи опосередковано формують думку громадськості, не вважають таку проблему
за пріоритетну та не надають населенню інформації гендерного спрямування.
Рекомендації: управлінню у справах
сім’ї, молоді та спорту Кіровоградської ОДА запровадити методику збору
статистичної інформації гендерного спрямування, дотримання якої зробити
обов’язковим для власних структурних підрозділів; зобов’язати власні структурні
підрозділи подавати щорічну звітність про виконання гендерної політики із
обов’язковим додаванням до неї копій інформаційних матеріалів на гендерну
тематику, поданих з ініціативи структурних підрозділів управління молоді та
спорту; ОГС та ЗМІ області запровадити систему оцінювання потреб власних
клієнтів, а також ведення гендерної статистики задля можливості реального
оцінювання процесів, що відбуваються у регіонах їх діяльності, та можуть рямо
впливати на таку діяльність.
Рисунок 24 - Розподіл відповідей
експертів на запитання анкети „Хто на ваш погляд має бути відповідальним за
впровадження гендерної політики у вашому регіоні?”
Переважна більшість експертів, що
займатися впровадженням гендерної політики має управління у справах сім’ї,
молоді та спорту Кіровоградської ОДА та його структурні підрозділи. Альтернативою
їм могли би стати гендерні ОГС. Саме тому їх доцільно долучати при веденні
роботи в гендерному напрямі.
3.2
Контент-аналіз найрейтинговіших друкованих ЗМІ Кіровоградщини
Гіпотеза дослідження полягала в
тому, що у друкованих засобах масової інформації кіровоградського регіону
відбиваються ті соціально-психологічні стереотипи, які впливають на
самоідентифікацію особистості через засвоєння цих стереотипів та їх реалізацію
у своєму власному соціальному житті, зокрема на рівні сімейних стосунків. Образ
жінки формується відмінно від чоловіка, причому останній має суттєві переваги
стосовно позитивних характеристик.
Метою дослідження було вивчити
характеристики жінки і чоловіка, які представлені в друкованих засобах масової
інформації Кіровоградського регіону та виявити пануючі в ЗМІ ґендерні
стереотипи шляхом виокремлення частки одиниць, що мають спільну досліджувану
ознаку, що відповідають висунутій гіпотезі дослідження.
Завдання дослідження:
§ виокремити
змістовну спрямованість матеріалу щодо категорії аналізу «чоловік» клас
«професія»;
§ виокремити
змістовну спрямованість матеріалу щодо категорії аналізу «чоловік» клас
«сім’я»;
§ виокремити
змістовну спрямованість матеріалу щодо категорії аналізу «чоловік» клас
«самореалізація»;
§ виокремити змістовну
спрямованість матеріалу щодо категорії аналізу «чоловік» клас «ґендер»;
§ виокремити
змістовну спрямованість матеріалу щодо категорії аналізу «жінка» клас
«професія»;
§ виокремити
змістовну спрямованість матеріалу щодо категорії аналізу «жінка» клас «сім’я»;
§ виокремити
змістовну спрямованість матеріалу щодо категорії аналізу «жінка» клас
«самореалізація»;
§ виокремити
змістовну спрямованість матеріалу щодо категорії аналізу «жінка» клас «ґендер»;
§ виокремити
наявність газетних матеріалів, які мають яскраво виражену характеристику
«експертний коментар»;
§ диференціювати
газетні матеріали із характеристикою «експертний коментар» за статтю експерта
«жінка / чоловік».
Об’єктом контент-аналізу є
сукупність лексичних одиниць (індикаторів), які містять характеристику
вищеозначених класів («професія», «сім’я», «самореалізація», «ґендер») стосовно
категорій «чоловік»/«жінка» у наступних жанрах газетних матеріалів: 1)
авторська стаття, присвячена відносинам між чоловіками та жінками; 2) репортаж
про подію, що безпосередньо стосується відносин між жінками та чоловіками і не
підпадає під категорію «кримінальна хроніка»; 3) іміджева стаття (не
аналізувалися статті, які носять характер політичної реклами).
Під час проведення дослідження був
проаналізований кожен примірник газетних видань „Діалог” (50 номерів), „21-й
канал” (52 номери), „Новий погляд” (52 номери), „Украина-Центр” (52 номери),
„Народне слово” (141 номер), видрукуваний у 2006 році.
Інформація, яка безпосередньо
стосувалася теми дослідження, містилася у 94 газетних номерах. З них:
„Діалог” - 1 номер (№48 (834) від
30.11).
„21-й канал” - 7 номерів (№2 (726)
від 12.01; №3 (727) від 19.01; №5 (729) від 02.02; №6 (730) від 09.02; №9 (733)
від 02.03; №22 (746) від 01.06; №52 (776) від 28.12).
„Новий погляд” - 47 номерів (№1 (36)
від 05.01; №2 (37) від 13.01; №3 (38) від 20.01; №4 (39) від 27.01; №5 (40) від
03.02; №6 (41) від 10.02; №7 (42) від 17.02; №8 (43) від 24.02; №9 (44) від
03.03; №10 (45) від 10.03; №11 (46) від 17.03; №12 (47) від 23.03; №13 (48) від
31.03; №14 (49) від 07.04; №15 (50) від 14.04; №16 (51) від 21.04; №17 (52) від
27.04; №18 (53) від 04.05; №19 (54) від 11.05; №20 (55) від 18.05; №21 (56) від
25.05; №22 (57) від 01.06; №23 (58) від 08.06; №24 (59) від 15.06; №26 (61) від
29.06; №27 (62) від 06.07; №28 (63) від 13.07; №29 (64) від 20.07; №30 (65) від
27.07; №31 (66) від 03.08; №32 (67) від 10.08; №34 (69) від 24.08; №35 (70) від
31.08; № 36 (71) від 07.09; №37 (72) від 14.09; №38 (73) від 21.09; №39 (74)
від 28.09; №42 (77) від 19.10; №43 (78) від 26.10; №44 (79) від 02.11; №45 (80)
від 09.11; №46 (81) від 16.11; №48 (83) від 30.11; №49 (84) від 07.12; №50 (85)
від 14.12; №51 (86) від 21.12; №52 (87) від 28.01).
„Украина-Центр” - 17 номерів (№8
(636) від 24.02; №13 (641) від 31.03; №15 (643) від 14.04; №18 (646) від 05.05;
№21 (649) від 02.06; №27 (655) від 07.07; №31 (659) від 04.08; №32 (660) від
11.08; №34 (662) від 24.08; №38 (666) від 22.09; №39 (667) від 29.09; №40 (668)
від 06.10; №41 (669) від 13.10; №45 (673) від 10.11; №50 (678) від 15.12; №51
(679) від 22.12; №52 (680) від 29.12).
„Народне слово” - 22 номери (№23
(2349) від 02.03; №37 (2363) від 06.04; №43 (2369) від 20.04; №50 (2375) від
13.05; №53 (2378) від 20.05; №57 (2382) від 30.05; №58 (2383) від 01.06; №62
(2387) від 10.06; №69 (2394) від 27.07; №87 (2412) від 10.08; №88 (2413) від
12.08; №91 (2416) від 23.08; №93 (2418) від 31.08; №95 (2420) від 05.09; №108
(2432) від 10.10; №112 (2436) від 17.10; №124 (2448) від 11.11; №125 (2449) від
16.11; №126 (2450) від 18.11; №133 (2457) від 05.12; №138 (2462) від 16.12;
№140 (2464) від 21.12).
Загальна кількість проаналізованих
матеріалів становить 128. З них експертних коментарів - 24. Розподіл матеріалів
за друкованими ЗМІ виглядає таким чином:
„Діалог” - 1 матеріал/ 0 експертних
коментарів.
„21-й канал” - 7 матеріалів / 1
експертний коментар.
„Новий погляд” - 60 матеріалів / 12
експертних коментарів.
„Украина-Центр” - 18 матеріалів / 4
експертні коментарі.
„Народне слово” - 18 матеріалів / 7
експертних коментарів.
Загалом розподіл лексичних одиниць
за категоріями, класами, наявністю експертних коментарів виглядає таким чином
(див. Таблицю 2,3).
Таблиця 2. Загальний розподіл
лексичних одиниць за визначеними категоріями, класами, наявністю експертних
коментарів у визначених друкованих ЗМІ кіровоградського регіону
|
Категорія
|
Змістовна спрямованість матеріалу видання по
категоріях аналізу
|
|
Клас «Професія»
|
Клас «Сім’я»
|
Клас «Самореалізація»
|
Клас «Ґендер»
|
|
Чоловік
|
5584
|
451
|
287
|
30
|
|
Жінка
|
1512
|
686
|
205
|
44
|
Таблиця 3. Загальний розподіл лексичних
одиниць за наявністю експертних коментарів
|
Наявність експертних коментарів
|
|
ВСЬОГО
|
Жінка
|
Чоловік
|
|
79
|
14
|
65
|
Не дивлячись на певні відмінності,
аналогічна тенденція зберігається і окремо по кожному друкованому засобу
масової інформації Кіровоградського регіону (див. таблиці 4-13).
Таблиця 4
Розподіл лексичних одиниць за
визначеними категоріями, класами, наявністю експертних коментарів у газеті
«ДІАЛОГ» (50 номерів за рік)
|
Категорія
|
Змістовна спрямованість матеріалу видання по
категоріях аналізу
|
|
Клас «Професія»
|
Клас «Сім’я»
|
Клас «Самореалізація»
|
Клас «Ґендер»
|
|
Чоловік
|
1
|
0
|
0
|
0
|
|
Жінка
|
2
|
0
|
0
|
0
|
Таблиця 5. Розподіл лексичних
одиниць за наявністю експертних коментарів у газеті «ДІАЛОГ» (50 номерів за
рік)
|
Наявність експертних коментарів
|
|
ВСЬОГО
|
Жінка
|
Чоловік
|
|
0
|
0
|
0
|
Таблиця 6. Розподіл лексичних
одиниць за визначеними категоріями, класами, наявністю експертних коментарів у
газеті «21-й КАНАЛ» (52 номери за рік)
|
Категорія
|
Змістовна спрямованість матеріалу видання по
категоріях аналізу
|
|
Клас «Професія»
|
Клас «Сім’я»
|
Клас «Самореалізація»
|
Клас «Ґендер»
|
|
Чоловік
|
327
|
153
|
2
|
10
|
|
Жінка
|
13
|
42
|
0
|
8
|
Таблиця 7. Розподіл лексичних
одиниць за наявністю експертних коментарів у газеті «21-й КАНАЛ» (52 номери за
рік)
|
Наявність експертних коментарів
|
|
ВСЬОГО
|
Жінка
|
Чоловік
|
|
1
|
0
|
1
|
Таблиця 8. Розподіл лексичних
одиниць за визначеними категоріями, класами, наявністю експертних коментарів у
газеті «Новий Погляд» (52 номери за рік)
|
Категорія
|
Змістовна спрямованість матеріалу видання по
категоріях аналізу
|
|
Клас «Професія»
|
Клас «Сім’я»
|
Клас «Самореалізація»
|
Клас «Ґендер»
|
|
Чоловік
|
3753
|
188
|
260
|
10
|
|
Жінка
|
1183
|
355
|
179
|
12
|
Таблиця 9. Розподіл лексичних
одиниць за наявністю експертних коментарів у газеті «Новий Погляд» (52 номери
за рік)
|
Наявність експертних коментарів
|
|
ВСЬОГО
|
Жінка
|
Чоловік
|
|
52
|
8
|
44
|
Таблиця 10. Розподіл лексичних
одиниць за визначеними категоріями, класами, наявністю експертних коментарів у
газеті «Украина центр» (52 номери за рік)
|
Категорія
|
Змістовна спрямованість матеріалу видання по
категоріях аналізу
|
|
Клас «Професія»
|
Клас «Сім’я»
|
Клас «Самореалізація»
|
Клас «Ґендер»
|
|
Чоловік
|
8914683
|
|
|
|
|
Жінка
|
1531701714
|
|
|
|
Таблиця 11. Розподіл лексичних
одиниць за наявністю експертних коментарів у газеті «Украина центр» (52 номери
за рік)
|
Наявність експертних коментарів
|
|
ВСЬОГО
|
Жінка
|
Чоловік
|
|
12111
|
|
|
Таблиця 12. Розподіл лексичних
одиниць за визначеними категоріями, класами, наявністю експертних коментарів у
газеті «НАРОДНЕ СЛОВО» (141 номер за рік)
|
Категорія
|
Змістовна спрямованість матеріалу видання по
категоріях аналізу
|
|
Клас «Професія»
|
Клас «Сім’я»
|
Клас «Самореалізація»
|
Клас «Ґендер»
|
|
Чоловік
|
612
|
64
|
17
|
7
|
|
Жінка
|
161
|
119
|
9
|
10
|
Таблиця 13. Розподіл лексичних
одиниць за наявністю експертних коментарів у газеті «НАРОДНЕ СЛОВО» (141 номер
за рік)
|
Наявність експертних коментарів
|
|
ВСЬОГО
|
Жінка
|
Чоловік
|
|
14
|
5
|
9
|
Як бачимо за узагальненими
результатами дослідження, згадування про чоловіка і жінку як соціально активну
особистість (ґендений аспект) є неоднаковими: для чоловіків - 6352 згадування,
для жінок - 2447 згадувань. І чоловік і жінка з точки зору ґендерного паритету
розглядаються, перш за все, з позиції їхнього професіоналізму. Про що свідчать
найбільші показники вживаних лексичних одиниць класу «Професія» (для чоловіків
- 5584, для жінок - 1512). Далі розподіл відбувається наступним чином. При
характеристиці жінки акцент робиться на класах «Сім’я» (686 лексичних одиниць
на противагу 451 для характеристики чоловіка) та «Ґендер» (44 лексичних одиниці
на противагу 30 для характеристики чоловіка). В аспекті «Самореалізація» першість
належить чоловікові (287 лексичних одиниць на противагу 205 які характеризують
жінку). Із 79 експертних коментарів тільки в 14 випадках у якості експерта
залучалася жінка. Переважна більшість (65 згадувань) експертних коментарів
належить чоловікові.
Отже, опосередковано друковані
засоби масової інформації Кіровоградського регіону презентують жінку і чоловіка
з точки зору їх соціальної активності абсолютно по-різному. Відмінності
полягають в наступному:
1. Чоловіки більше представлені в
регіональних ЗМІ.
2. Професіоналізм чоловіка
напряму пов’язаний із самореалізацією, в той час як для жінки аспект
самореалізації проходить через сім’ю.
. Ґендерні питання більшою
мірою піднімаються стосовно ролі жінок, а не чоловіків.
. Переважно в якості
експертів з різних питань залучаються чоловіки.
. Чим більший наклад газети,
тим менше звертається увага на ґендерні аспекти, що свідчить про загальну
байдужість мешканців Кіровоградського регіону до заявленої в дослідженні
проблеми.
В друкованих ЗМІ Кіровоградського
регіону представлено домінування чоловічого образу (маскулінного стилю
соціального життя) через актуалізацію професійних якостей чоловіка, залучення в
більшості випадків в якості експерта саме чоловіка, підкреслювання
самореалізаційного аспекту його життя. В той час як образ жінки опосередковано
формується як підпорядкований чоловікові, орієнтований на сім’ю. Відомі
українські дослідники гендерної теорії В.Бондаровська та А. Мельников
стверджують, що для української ментальності є характерними повага до праці, до
рівноваги та партнерства між жінкою та чоловіком, для чоловіка не є
притаманним знущання, приниження та фізичне насильство щодо дружини. У той же
час гендерні стереотипи російського народу є наступними: чоловік важливий, а
жінка чи не важлива, чи підпорядкована, чи є подарунком за звитяги чоловіка.
Отже, на основі проаналізованого матеріалу можемо стверджувати, що формування
ґендерного стереотипу щодо ролі чоловіка і жінки в українському суспільстві
здійснюється під впливом чужих, не притаманних для традиційної української
культури концептів.
Якісний аналіз матеріалів, що
ґрунтується на їх назвах та змісті, дозволяє стверджувати наступне:
1. Ґендерні питання піднімаються
здебільшого громадськими організаціями Кіровоградщини і носять позитивний
характер (наприклад, «Важливо зробити жінок помітними» Новий погляд. №36 (71).
- 07.09; «До 100-річчя Олени Теліги» Новий погляд. №32 (67). - 10.08; «Тільки
дівчата… веселі і сумні» Новий погляд. №30 (65). - 27.07; «Тато-школа - крок до
ґендерної рівності, а не приборкування чоловіків!» Новий погляд. №14 (48). -
31.03; «Рожаем с папой» Украина-Центр. №13 (641). - 31.03. тощо).
2. Ґендерні питання, що
розкриваються не ОГС, мають як правило негативний підтекст (наприклад,
«Побачення з дитиною за гроші» 21-й канал. №2 (726). - 12.01; «Депутати визнали
різницю між жінкою і чоловіком» 21-й канал. №9 (733). - 02.03 тощо).
. Іміджеві статті, присвячені
як жінці так і чоловікові, мають однаково позитивний характер.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Оскільки ґендерний напрямок є
одним із пріоритетних у внутрішній державній політиці й популяризація його на
рівні Кіровоградщини є вкрай важливою, було б доцільно заохочувати журналістів
регіональних ЗМІ до написання матеріалів на цю тематику. Зокрема, можна
рекомендувати проводити постійну роз’яснювальну роботу серед цієї професійної
категорії через, наприклад, низку навчальних ґендерних семінарів тощо.
2. Необхідно збільшити
кількість матеріалів, де б експертами виступали саме жінки.
. Було б доцільно, аби
ґендерні теми у ЗМІ піднімалися не тільки громадськими організаціями, а й
владними установами, органами місцевого самоврядування тощо.
. Збільшити кількість
іміджевих матеріалів, де б головною особою була жінка.
. Поступово міняти змістовний
характер матеріалів, ламаючи стереотип про те, що жінка цікавиться тільки
сім’єю, а чоловік виключно професійним зростанням.
3.3.Аналіз
даних статистики
а) демографічні показники по
Кіровоградській області (гендерний аспект)
Рисунок 24 - Кількість
населення Кіровоградської області на 01.01.2007 року (за статтю)
Рисунок 25 - Число народжених по
Кіровоградській області в 2002-2006 роках (за статтю)
Рисунок 26 - Число померлих по
Кіровоградській області в 2002-2006 роках (за статтю)
Рисунок 27 - Середня очікувана
тривалість життя при народженні у 2004-2005рр.
Таблиця 14.
Смертність населення за статтю та основними причинами смерті у 2002-2006рр.
(осіб)
|
Роки
|
Хвороб системи кровообігу
|
Новоутворень
|
Зовнішніх причин захворюваності та смертності
|
Хвороб органів дихання
|
|
чоловіки
|
жінки
|
чоловіки
|
жінки
|
чоловіки
|
жінки
|
чоловіки
|
жінки
|
|
2002р.
|
4948
|
5946
|
1448
|
1012
|
1745
|
504
|
714
|
256
|
|
2003р.
|
5078
|
5974
|
1393
|
1001
|
1582
|
492
|
565
|
200
|
|
2004р.
|
5120
|
5589
|
1443
|
995
|
1657
|
513
|
608
|
158
|
|
2005р.
|
5182
|
6077
|
1388
|
1009
|
1616
|
520
|
567
|
171
|
|
2006р.
|
4922
|
6272
|
1387
|
972
|
1452
|
453
|
471
|
145
|
Рисунок 28 - Кількість шлюбів та
розлучень по Кіровоградщини 2002-2006 рр.
Рисунок 29 - Кількість динаміка
зміни кількості медичних установ Кіровоградщини в період з 2002 по 2006 роки
б) Соціально-економічні показники по
Кіровоградській області (гендерний аспект)
Рисунок 30 - Співвідношення
представництва чоловіків та жінок за видами економічної діяльності
Рисунок 31
- Кількість та заробітна плата жінок за видами
економічної діяльності за 2006 рік
Рисунок 30 - Гендерний склад
депутатів місцевих рад усіх рівнів Кіровоградської області
Загальні
висновки та рекомендації
Рекомендації за результатами
дослідження згруповано за сферою їх застосування та подано нижче.
а) в розрізі всієї Кіровоградської
області
Посилення організаційного потенціалу
органів влади та ЗМІ у здійсненні гендерної політики:
§ провести
спеціалізованого навчання для представників РДА (міськвиконкомів), присвяченого
їх ознайомленню основам гендерної теорії
§ провести
спеціалізованого навчання для представників регіональних друкованих ЗМІ,
присвяченого їх ознайомленню основам гендерної теорії
§ пожвавити діалог
між ОГС, владою та ЗМІ в питанні здійснення гендерної політики, обмін досвідом
та труднощами, що виникають у даному напрямі роботи
§ ввести до штатного
розпису відділів у справах сім’ї, молоді та спорту РДА (міськвиконкомів) штатну
одиницю спеціаліста з гендерних питань
Методи оцінювання успішності роботи
структурних підрозділів управління у справах сім’ї, молоді та спорту
Кіровоградської ОДА в напрямку впровадження гендерної рівності:
§ управлінню у
справах сім’ї, молоді та спорту Кіровоградської ОДА розробити методику збору
статистичної інформації гендерного спрямування, роботу за якою зробити
обов’язковою для власних структурних підрозділів
§ зобов’язати власні
структурні підрозділи подавати щорічну звітність про виконання гендерної
політики із обов’язковим додаванням до неї копій інформаційних матеріалів на
гендерну тематику, поданих з ініціативи структурних підрозділів управління
молоді та спорту
§ гендерним
громадським організаціям області запровадити систему оцінювання потреб власних
клієнтів, а також ведення гендерної статистики задля можливості реального
оцінювання процесів, що відбуваються у регіонах їх діяльності, та можуть прямо
впливати на таку діяльність
§ провести для
представників відділів у справах сім’ї, молоді та спорту спеціалізоване
навчання по методах взаємодії із ЗМІ та громадськістю в напрямку висвітлення
гендерної політики
§ провести для представників
ОГС та ЗМІ спеціалізоване навчання по ознайомленню з основами українського
гендерного законодавства
Виконання окремих програм та заходів
із утвердження гендерної рівності, зокрема щодо гендерної просвіти населення,
запобігання торгівлі людьми та домашньому насильству (спільно з іншими
установами та організаціями):
§ розробити спільно з
управлінням освіти і науки Кіровоградської ОДА регіональну програму
безбар’єрного доступу сільського населення Кіровоградщини до освітніх закладів
§ розробити спільно з
управлінням охорони здоров’я Кіровоградської ОДА регіональну програму
збереження репродуктивного здоров’я сільського населення Кіровоградщини, що
передбачає посилення заходів профілактичного характеру в сільській місцевості
§ посилити роботу
центрів зайнятості та інших профільних служб в напрямку працевлаштування осіб,
що відбули покарання та повернулися з місць позбавлення волі; запровадити
програми ресоціалізації осіб, що знаходяться в місцях позбавлення полі з метою
недопущення в них рецидивів протиправної діяльності
§ запровадити
механізми компенсації витрат на перебування дітей в дитячих садках чи школах
для жінок, що працюють на підприємствах, в установах та організаціях
Кіровоградщини як можливості вивільнення жінками власного часу, необхідного на
виконання професійних обов’язків; створення пілотної тренінгової програми з
гендерної освіти для чоловіків, дружини яких працюють, та її запровадження в
сільських районах області
§ поширювати
позитивний досвід роботи Мережі тато-шкіл (шкіл молодих татусів)
Кіровоградської області на всі райони Кіровоградщини як ефективної форми
підготовки молодих сімей до подружнього життя, появи та виховання дітей, що
будується на ідеалах гендерної демократії
§ поширювати досвід
роботи Християнського дитячого фонду в напрямку роботи із кризовими сім’ями та
розвитку альтернативних форм виховання дітей (усиновлення, прийонмі сім’ї тощо)
§ запровадити
програму підготовки чоловіків та жінок до подружнього життя; введення у
загальноосвітніх школах області пілотної дисципліни „Основи соціальної етики”,
поширювати практику партнерських пологів на всі райони Кіровоградщини
§ забезпечити
виконання норм закону про неприпустимість розміщення оголошень чи іншої
інформації про наявні вакансії та вимоги до кандидатів, що носять явно
дискримінаційних оголошень; роз’яснення законодавства, що регламентує
відповідальність за вчинення насильства у сім’ї
§ провести у районах
Кіровоградщини (особливо прикордонних та транспортних вузлах) роз’яснювальну
роботу серед потенційних груп ризику (навчальні семінари, тематичні матеріали в
ЗМІ, зустрічі з жертвами торгівлі людьми тощо), а також спільно із районними
центрами зайнятості тематичні заходи із популяризації легальних форм
працевлаштування
§ розробити та
впровадити пілотну серію тематичних семінарів із виявлення гендерного
насильства та методів його запобігання, адаптованої для потреб різних цільових
груп
§ залучити громадські
організації до проведення цих семінарів; забезпечити широке інформування
громадськості про установи та організації, що можуть надати допомогу жертвам
гендерного насильства
§ розробити та
систематизувати рекомендації по внесенню змін до законодавства України, що
регулює методи покарання за вчинення гендерного насильства, із наступною їх
передачею відповідним органам законодавчої ініціативи.
§ районними
державними адміністраціями та міськвиконкомами переглянути критерії визначення
установи, відповідальної за координацію роботи з профілактики домашнього
насильства шляхом урахування необхідності забезпечення такої роботи матеріально-технічними
та кадровими ресурсами
§ управлінню
внутрішніх справ в Кіровоградській області посилити контроль над власними
структурними підрозділами в напрямку фіксування фактів вчинення гендерного
насильства та передачі цієї інформації усім зацікавленим особам та організаціям
§ залучати до виїзних
мобільних груп представників місцевих ЗМІ для широкого інформування
громадськості про роботу, що проводиться
§ обласним
громадським організаціям, що працюють в напрямку гендерної чи сімейної
політики, розширювати територію діяльності шляхом створення власних районних
осередків; поглиблення співпраці між місцевими ОГС та органами влади в
гендерному напрямку через виконання спільних програм та проектів
Співпраця зі ЗМІ
§ заохочувати
журналістів регіональних ЗМІ до написання матеріалів на гендерну тематику
§ рекомендувати ЗМІ
області запровадити систему оцінювання потреб власних клієнтів, а також ведення
гендерної статистики задля можливості реального оцінювання процесів, що
відбуваються у регіонах їх діяльності, та можуть прямо впливати на таку
діяльність
§ рекомендувати ЗМІ області залучати
в якості експертів жінок
§ рекомендувати ЗМІ
області збільшити кількість іміджевих матеріалів, героїнями яких є жінки
§ рекомендувати ЗМІ області уникати
подання матеріалів явно вираженого дискримінаційного змісту.
б) в розрізі
адміністративно-територіальних одиниць Кіровоградської області
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
Рекомендації
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
§ Громадськість
не бачить системності роботи відділу сім’ї та молоді. Є доцільним виділити
пріоритети діяльності відділу та розробити заходи в гендерному напрямку на
найближчий рік. § Є
доцільним долучати до роботи в гендерному напрямку місцеві громадські
організації, делегуючи їм частину власних повноважень § Громадськість
мало обізнана як про проблему насильства, та і діяльність установ, які можуть
надати допомогу жертвам гендерного насильства. Є доцільним проводити
інформаційні кампанії для населення з цього питання § Громадськість
не бачить жодної координації уповноважених органів в профілактиці домашнього
насильства. Є доцільним залучати представників ЗМІ на координаційні наради,
робочі виїзди тощо, а також переглянути склад та сфери відповідальності
установ, що входять до координаційної групи § Органи
влади практично не знають чим займаються гендерні громадські організації. Є
доцільним представникам ГО брати більш активну участь в спільній діяльності з
органами влади в гендерному напрямі. У свою чергу органам влади є доцільним
більш широко інформувати ГО про можливості, що їм дає спільна робота § Органи
влади практично не мають від громадськості зворотнього зв’язку з питань
впровадження гендерної рівності. Є доцільним запровадити таку практику з
метою урахування потреб та інтересів громадськості при плануванні органами
влади своєї діяльності.
|
|
Знам'янка (міськрада)
|
§ Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону § Є
доцільним більше долучати місцеві гендерні громадські організації до
діяльності відділу сім’ї та молоді § Наявність в регіоні лише вузько
профільних професійно-технічних закладів призводить до значної сегрегації
молоді, що прагне отримати освіту. Є доцільним проводити роботу із відкриття
філій вищих навчальних закладів на території регіону для забезпечення
можливості отримання освіти не залежно від статі § В регіоні
періодично виникають непорозуміння з місцевими органами внутрішніх справ
стосовно надання відомостей про скоєння гендерного насильства. Є доцільним
звернути на це увагу керівництва МВС в області та управління молоді та спорту
|
|
Олександрія (міськрада)
|
§ Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону § Органи
влади практично не знають чим займаються гендерні громадські організації. Є
доцільним представникам ГО брати більш активну участь в спільній діяльності з
органами влади в гендерному напрямі. У свою чергу органам влади є доцільним
більш широко інформувати ГО про можливості, що їм дає спільна робота § В
регіоні періодично виникають непорозуміння з місцевими органами внутрішніх
справ стосовно надання відомостей про скоєння гендерного насильства. Є
доцільним звернути на це увагу керівництва МВС в області та управління молоді
та спорту §
В
регіоні практично не ведеться гендерна статистика, що позначається на якості
роботи відповідальних органів влади. Є доцільним розробити типові статистичні
форми, у яких періодично фіксувати окремі дані статистики з метою урахування
існуючих змін при плануванні власної роботи. § Регіональні
органи влади не повною мірою використовують надані їм повноваження в напрямку
провадження гендерної рівності. Є доцільним управлінню у справах сім’ї та
молоді переглянути критерії оцінювання роботи в напрямку гендерної рвності
|
|
Світловодськ (міськрада)
|
§ Громадськість
мало обізнана як про проблему насильства, та і діяльність установ, які можуть
надати допомогу жертвам гендерного насильства. Є доцільним проводити
інформаційні кампанії для населення з цього питання § Громадськість
не бачить жодної координації уповноважених органів в профілактиці домашнього
насильства. Є доцільним залучати представників ЗМІ на координаційні наради,
робочі виїзди тощо, а також переглянути склад та сфери відповідальності
установ, що входять до координаційної групи § Органи
влади практично не знають чим займаються гендерні громадські організації. Є
доцільним представникам ГО брати більш активну участь в спільній діяльності з
органами влади в гендерному напрямі. У свою чергу органам влади є доцільним
більш широко інформувати ГО про можливості, що їм дає спільна робота § Органи
влади практично не мають від громадськості зворотнього зв’язку з питань
впровадження гендерної рівності. Є доцільним запровадити таку практику з
метою урахування потреб та інтересів громадськості при плануванні органами
влади своєї діяльності.
|
|
Бобринецький
|
§ Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону § Громадськість
не бачить жодної координації уповноважених органів в профілактиці домашнього
насильства. Є доцільним залучати представників ЗМІ на координаційні наради,
робочі виїзди тощо, а також переглянути склад та сфери відповідальності
установ, що входять до координаційної групи § В регіоні
практично не ведеться гендерна статистика, що позначається на якості роботи
відповідальних органів влади. Є доцільним розробити типові статистичні форми,
у яких періодично фіксувати окремі дані статистики з метою урахування
існуючих змін при плануванні власної роботи. § Відділ
сім’ї та молоді складається лише з однієї особи, що суттєво позначається на
якості роботи відділу. Є доцільним розглянути можливість введення додаткової
штатної одиниці.
|
|
Гайворонський
|
§ Громадськість
не бачить системності роботи відділу сім’ї та молоді. Є доцільним виділити
пріоритети діяльності відділу та розробити заходи в гендерному напрямку на
найближчий рік. § Громадськість
не бачить жодної координації уповноважених органів в профілактиці домашнього
насильства. Є доцільним залучати представників ЗМІ на координаційні наради,
робочі виїзди тощо, а також переглянути склад та сфери відповідальності
установ, що входять до координаційної групи § Практично
ніхто з представників влади, громадськості та ЗМІ регіону не брав участі у
гендерних семінарах чи інших навчальних заходах на гендерну тематику. Є
доцільним організувати таке навчання для місцевих осіб, що приймають рішення
чи прямо впливають на їх прийняття.
|
|
Голованівський
|
§ В
регіоні практично відсутня робота відділу сім’ї та молоді в гендерному
напрямі. Є доцільним переглянути управлінню молоді та спорту критерії
оцінювання роботи власних структурних підрозділів. § Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону § Громадськість
мало обізнана як про проблему насильства, та і діяльність установ, які можуть
надати допомогу жертвам гендерного насильства. Є доцільним проводити
інформаційні кампанії для населення з цього питання § Практично
ніхто з представників влади, громадськості та ЗМІ регіону не брав участі у
гендерних семінарах чи інших навчальних заходах на гендерну тематику. Є
доцільним організувати таке навчання для місцевих осіб, що приймають рішення
чи прямо впливають на їх прийняття. § В регіоні практично не ведеться
гендерна статистика, що позначається на якості роботи відповідальних органів
влади. Є доцільним розробити типові статистичні форми, у яких періодично
фіксувати окремі дані статистики з метою урахування існуючих змін при
плануванні власної роботи. § В регіоні немає гендерних
громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та молоді долучати до
заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим формувати в них досвід
виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній організаційний потенціал
|
|
Добровелич-ківський
|
§ В
регіоні немає гендерних громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та
молоді долучати до заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим
формувати в них досвід виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній
організаційний потенціал § В регіоні періодично виникають
непорозуміння з місцевими органами внутрішніх справ стосовно надання
відомостей про скоєння гендерного насильства. Є доцільним звернути на це
увагу керівництва МВС в області та управління молоді та спорту § Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону
|
|
Долинський
|
§ Громадськість
не бачить жодної координації уповноважених органів в профілактиці домашнього
насильства. Є доцільним залучати представників ЗМІ на координаційні наради,
робочі виїзди тощо, а також переглянути склад та сфери відповідальності установ,
що входять до координаційної групи § В регіоні немає гендерних
громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та молоді долучати до
заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим формувати в них досвід
виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній організаційний потенціал
|
|
Знам'янський
|
§ В
регіоні практично відсутня робота відділу сім’ї та молоді в гендерному
напрямі. Є доцільним переглянути управлінню молоді та спорту критерії
оцінювання роботи власних структурних підрозділів. § Громадськість
не бачить жодної координації уповноважених органів в профілактиці домашнього
насильства. Є доцільним залучати представників ЗМІ на координаційні наради,
робочі виїзди тощо, а також переглянути склад та сфери відповідальності
установ, що входять до координаційної групи § В регіоні
практично не ведеться гендерна статистика, що позначається на якості роботи
відповідальних органів влади. Є доцільним розробити типові статистичні форми,
у яких періодично фіксувати окремі дані статистики з метою урахування
існуючих змін при плануванні власної роботи. § Громадськість
мало обізнана як про проблему насильства, та і діяльність установ, які можуть
надати допомогу жертвам гендерного насильства. Є доцільним проводити
інформаційні кампанії для населення з цього питання
|
|
Кіровоградський
|
§ Громадськість
не бачить жодної координації уповноважених органів в профілактиці домашнього
насильства. Є доцільним залучати представників ЗМІ на координаційні наради,
робочі виїзди тощо, а також переглянути склад та сфери відповідальності
установ, що входять до координаційної групи § Громадськість
мало обізнана як про проблему насильства, та і діяльність установ, які можуть
надати допомогу жертвам гендерного насильства. Є доцільним проводити
інформаційні кампанії для населення з цього питання § В регіоні
періодично виникають непорозуміння з місцевими органами внутрішніх справ
стосовно надання відомостей про скоєння гендерного насильства. Є доцільним
звернути на це увагу керівництва МВС в області та управління молоді та спорту
§ Органи
влади практично не знають чим займаються гендерні громадські організації. Є
доцільним представникам ГО брати більш активну участь в спільній діяльності з
органами влади в гендерному напрямі. У свою чергу органам влади є доцільним
більш широко інформувати ГО про можливості, що їм дає спільна робота
|
|
Компаніївський
|
§ Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону § В регіоні
практично відсутня робота відділу сім’ї та молоді в гендерному напрямі. Є
доцільним переглянути управлінню молоді та спорту критерії оцінювання роботи
власних структурних підрозділів.
|
|
Маловисківський
|
§ В
регіоні періодично виникають непорозуміння з місцевими органами внутрішніх
справ стосовно надання відомостей про скоєння гендерного насильства. Є
доцільним звернути на це увагу керівництва МВС в області та управління молоді
та спорту §
В
регіоні немає гендерних громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та
молоді долучати до заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим
формувати в них досвід виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній
організаційний потенціал
|
|
Новгородківський
|
§ Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону § Є
доцільним долучати до роботи в гендерному напрямку місцеві громадські організації,
делегуючи їм частину власних повноважень
|
|
Новоархангель-ський
|
§ Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону § В регіоні
практично відсутня робота відділу сім’ї та молоді в гендерному напрямі. Є
доцільним переглянути управлінню молоді та спорту критерії оцінювання роботи
власних структурних підрозділів. § В регіоні немає гендерних
громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та молоді долучати до
заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим формувати в них досвід
виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній організаційний потенціал
§ В
регіоні практично не ведеться гендерна статистика, що позначається на якості
роботи відповідальних органів влади. Є доцільним розробити типові статистичні
форми, у яких періодично фіксувати окремі дані статистики з метою урахування
існуючих змін при плануванні власної роботи. § Органи
влади не інформують через ЗМІ громадськість про роботу, яку вони здійснюють в
гендерному напрямку. Це у свою чергу позначається на рівні довіри
громадськості до органів влади. Є доцільним запровадити таку практику і
висвітленням досвіду роботи як власної установи, так й інших гендерних
організацій
|
|
Новомиргород-ський
|
§ В
регіоні практично відсутня робота відділу сім’ї та молоді в гендерному
напрямі. Є доцільним переглянути управлінню молоді та спорту критерії
оцінювання роботи власних структурних підрозділів. § В регіоні
немає гендерних громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та молоді
долучати до заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим формувати
в них досвід виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній
організаційний потенціал § Органи влади не інформують через
ЗМІ громадськість про роботу, яку вони здійснюють в гендерному напрямку. Це у
свою чергу позначається на рівні довіри громадськості до органів влади. Є
доцільним запровадити таку практику і висвітленням досвіду роботи як власної
установи, так й інших гендерних організацій
|
|
Новоукраїнський
|
§ Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону § Громадськість
мало обізнана як про проблему насильства, та і діяльність установ, які можуть
надати допомогу жертвам гендерного насильства. Є доцільним проводити
інформаційні кампанії для населення з цього питання § В регіоні
немає гендерних громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та молоді
долучати до заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим формувати
в них досвід виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній
організаційний потенціал
|
|
Олександрійський
|
§ Органи
влади не інформують через ЗМІ громадськість про роботу, яку вони здійснюють в
гендерному напрямку. Це у свою чергу позначається на рівні довіри
громадськості до органів влади. Є доцільним запровадити таку практику і
висвітленням досвіду роботи як власної установи, так й інших гендерних
організацій §
Є
доцільним долучати до роботи в гендерному напрямку місцеві громадські
організації, делегуючи їм частину власних повноважень § В регіоні
періодично виникають непорозуміння з місцевими органами внутрішніх справ стосовно
надання відомостей про скоєння гендерного насильства. Є доцільним звернути на
це увагу керівництва МВС в області та управління молоді та спорту
|
|
Олександрівський
|
§ В
регіоні практично відсутня робота відділу сім’ї та молоді в гендерному
напрямі. Є доцільним переглянути управлінню молоді та спорту критерії
оцінювання роботи власних структурних підрозділів. § Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону § В регіоні
немає гендерних громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та молоді
долучати до заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим формувати
в них досвід виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній
організаційний потенціал § В регіоні періодично виникають
непорозуміння з місцевими органами внутрішніх справ стосовно надання
відомостей про скоєння гендерного насильства. Є доцільним звернути на це
увагу керівництва МВС в області та управління молоді та спорту § Органи
влади не інформують через ЗМІ громадськість про роботу, яку вони здійснюють в
гендерному напрямку. Це у свою чергу позначається на рівні довіри
громадськості до органів влади. Є доцільним запровадити таку практику і
висвітленням досвіду роботи як власної установи, так й інших гендерних
організацій §
В
регіоні практично не ведеться гендерна статистика, що позначається на якості
роботи відповідальних органів влади. Є доцільним розробити типові статистичні
форми, у яких періодично фіксувати окремі дані статистики з метою урахування
існуючих змін при плануванні власної роботи. § Практично
ніхто з представників влади, громадськості та ЗМІ регіону не брав участі у
гендерних семінарах чи інших навчальних заходах на гендерну тематику. Є
доцільним організувати таке навчання для місцевих осіб, що приймають рішення
чи прямо впливають на їх прийняття. § Органи влади практично не мають
від громадськості зворотнього зв’язку з питань впровадження гендерної
рівності. Є доцільним запровадити таку практику з метою урахування потреб та
інтересів громадськості при плануванні органами влади своєї діяльності.
|
|
Онуфріївський
|
§ В
регіоні практично відсутня робота відділу сім’ї та молоді в гендерному
напрямі. Є доцільним переглянути управлінню молоді та спорту критерії
оцінювання роботи власних структурних підрозділів. § Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону § В регіоні
немає гендерних громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та молоді
долучати до заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим формувати
в них досвід виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній
організаційний потенціал § В регіоні практично не ведеться
гендерна статистика, що позначається на якості роботи відповідальних органів
влади. Є доцільним розробити типові статистичні форми, у яких періодично
фіксувати окремі дані статистики з метою урахування існуючих змін при
плануванні власної роботи.
|
|
Петрівський
|
§ Регіон
фактично орієнтований на використання чоловічої праці (що передбачає значні
фізичні навантаження). Є доцільним переглянути місцевому центру зайнятості
стратегію працевлаштування жінок регіону § В регіоні
немає гендерних громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та молоді
долучати до заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим формувати
в них досвід виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній організаційний
потенціал
|
|
Світловодський
|
§ В
регіоні немає гендерних громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та
молоді долучати до заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим
формувати в них досвід виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній
організаційний потенціал § Громадськість мало обізнана як про
проблему насильства, та і діяльність установ, які можуть надати допомогу
жертвам гендерного насильства. Є доцільним проводити інформаційні кампанії
для населення з цього питання
|
|
Ульяновський
|
§ В
регіоні практично відсутня робота відділу сім’ї та молоді в гендерному
напрямі. Є доцільним переглянути управлінню молоді та спорту критерії
оцінювання роботи власних структурних підрозділів. § В регіоні
періодично виникають непорозуміння з місцевими органами внутрішніх справ
стосовно надання відомостей про скоєння гендерного насильства. Є доцільним
звернути на це увагу керівництва МВС в області та управління молоді та спорту
§ В
регіоні немає гендерних громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та
молоді долучати до заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим
формувати в них досвід виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній
організаційний потенціал § В регіоні практично не ведеться
гендерна статистика, що позначається на якості роботи відповідальних органів
влади. Є доцільним розробити типові статистичні форми, у яких періодично
фіксувати окремі дані статистики з метою урахування існуючих змін при
плануванні власної роботи. § Практично ніхто з представників
влади, громадськості та ЗМІ регіону не брав участі у гендерних семінарах чи
інших навчальних заходах на гендерну тематику. Є доцільним організувати таке
навчання для місцевих осіб, що приймають рішення чи прямо впливають на їх
прийняття.
|
|
Устинівський
|
§ В
регіоні періодично виникають непорозуміння з місцевими органами внутрішніх
справ стосовно надання відомостей про скоєння гендерного насильства. Є
доцільним звернути на це увагу керівництва МВС в області та управління молоді
та спорту §
В
регіоні практично не ведеться гендерна статистика, що позначається на якості
роботи відповідальних органів влади. Є доцільним розробити типові статистичні
форми, у яких періодично фіксувати окремі дані статистики з метою урахування
існуючих змін при плануванні власної роботи. § Практично
ніхто з представників влади, громадськості та ЗМІ регіону не брав участі у
гендерних семінарах чи інших навчальних заходах на гендерну тематику. Є
доцільним організувати таке навчання для місцевих осіб, що приймають рішення
чи прямо впливають на їх прийняття. § Регіон фактично орієнтований на
використання чоловічої праці (що передбачає значні фізичні навантаження). Є
доцільним переглянути місцевому центру зайнятості стратегію працевлаштування
жінок регіону §
В
регіоні немає гендерних громадських організацій. Є доцільним відділу сім’ї та
молоді долучати до заходів гендерного спрямування існуючі місцеві ГО, чим
формувати в них досвід виконання таких заходів та тим саме посилювати їхній
організаційний потенціал
|
Додаток 1
ЗРАЗОК АНКЕТИ ДЛЯ ОПИТУВАННЯ ЕКСПЕРТІВ
При розмові із вами я буду вживати
словосполучення „ваш регіон”.
Давайте розуміти це як район
(місто), у якому ви проживаєте!
. На вашу думку, які суспільні
проблеми є найбільш вагомими для вашого регіону? Прошу назвати не більше трьох.
. Ви назвали такі проблеми
__________________________
А які причини їх викликали?
. Прошу вас коротко (до 7-ми слів)
дати визначення поняттю, яке я зараз зачитаю „політика забезпечення рівності
прав та можливостей жінок і чоловіків”.
. На вашу думку, чи є якісь труднощі
в забезпеченні рівних можливостей жінок і чоловіків у вашому регіоні?
ТАК НІ
. Оскільки ви дали ствердну
відповідь, я попрошу вас більш детально відповісти на такі запитання.
Ø Чи згадані вами
труднощі пов’язані із наявністю у відповідальних органів професійних кадрів?
Ø … із наявністю у
відповідальних органів ресурсів?
Ø … із наявністю у
відповідальних органів тих чи інших повноважень?
Ø … різноплановістю
підходів, що застосовуються?
Ø … діючим
законодавством?
6. Які заходи чи події у вашому регіоні,
що відбулися в 2006-2007 роках та стосувалися забезпечення гендерної рівності,
вам запам’яталися?
. На ваш погляд, хто з мешканців
вашого регіону відчуває особливі труднощі при отриманні освіти? В чому
полягають ці труднощі?
Ø ... отриманні
медичного обслуговування? у чому полягають ці труднощі?
Ø ... прийомі на
роботу? у чому полягають ці труднощі?
Ø ... кар’єрному
просуванні? у чому полягають ці труднощі?
Ø ... сімейному
житті? у чому полягають ці труднощі?
Ø ... вихованні
дітей? у чому полягають ці труднощі?
8. Чи залежать труднощі названих
вами категорій людей від їх статі? Поясніть
. На ваш погляд, чи однаковою є роль
чоловіків і жінок у вихованні дітей? Поясніть
. На ваш погляд, у яких сферах життя
особливо гостро стоїть проблема дискримінації людини за ознакою статі? Поясніть
. На вашу думку, наскільки значною є
кількість людей, що виїжджають за межі вашого регіону?
Ø ... дежави?
Хто переважно є ці люди?
Назвіть основні причини, що
зумовлюють виїзд названих вами категорій людей.
. Чи існує у вашому регіоні проблема
насильного вивезення людей за кордон (так звана торгівля людьми)?
Якщо так, то хто саме з мешканців
вашого регіону найчастіше стає жертвами таких дій? Поясніть
. Що саме слід зробити у вашому
регіоні, аби ефективно запобігати торгівлі людьми?
. Чи знаєте ви кількість
зареєстрованих випадків домашнього насильства у вашому регіоні?
На ваш погляд, наскільки офіційні
цифри відображають реальний стан із вчиненням насильства у вашому регіоні?
Поясніть відповідь
. Хто саме та яким чином може надати
допомогу жертвам домашнього насильства у вашому регіоні?
. Що саме варто зробити у вашому
регіоні, аби запобігати проявам домашнього насильства?
. Чи бачите ви труднощі в
координації роботи із запобігання домашнього насильства у вашому регіоні?
Якщо так, то в чому полягають ці
труднощі?
. Чи можете ви назвати неурядові
(громадські, релігійні або благодійні) організації, що займаються гендерною чи
сімейною політикою у вашому регіоні?
. Чи знаєте ви, чим саме займаються
ці організації (поясніть більш детально)?
. Чи задоволені ви рівнем співпраці
із гендерними неурядовими організаціями у вашому регіоні?
На ваш погляд, можна посилити таку
співпрацю?
. Чи брали представники вашої
організації участь у тренінгах або інших заходах, пов’язаних із забезпеченням гендерної
рівності?
Якщо так, то які заходи це були?
. Чи збирає ваша установа інформацію
щодо реалізації гендерної політики? Поясніть
. Чи досліджує ваша установа
проблеми, які хвилюють ваших клієнтів (отримувачів ваших послуг)?
Чи стосуються ці проблеми забезпечення
рівності можливостей жінок і чоловіків?
. Чи заохочує ваша організація
зворотній зв’язок від громадськості в питанні забезпечення гендерної рівності?
Якщо так, то у яких формах та з якою
періодичністю?
. Чи проводите ви кампанії для
регіональних мас-медіа по висвітленню своєї позиції в напрямку впровадження
гендерної рівності?
Якщо так, то у яких формах та з якою
періодичністю?
. Хто на ваш погляд має бути
відповідальним за впровадження гендерної політики у вашому регіоні?
Що саме має входити до кола
повноважень цієї установи?
Додаток 2
ЗВІТ ПРО ПЕРЕБІГ ІНТЕРВ’Ю
І. Інформація про експерта
. Район/місто, де проводилось
дослідження_________________
. П.І.Б. респондента (експерта)
__________________________
. Посада експерта, організація, яку
представляє ___________
____________________________________________________
ІІ. Інформація про перебіг інтерв’ю
. Дата проведення інтерв’ю
______________________________
. Загальна тривалість інтев’ю
________________________
. Ступінь психологічної комфортності
спілкування __________________________________
. Ступінь зацікавленості експерта на
початку та наприкінці інтерв’ю _____________________
. Швидкість надання експертом
відповідей на запитання________________________________
. Питання (теми), що викликали
складнощі у сприйнятті експертом_______________________
. Власні коментарі стосовно перебігу
інтерв’ю_____________
ІІІ. Оцінка власної роботи
. Доступність викладу
інформації________________________
. Володіння ініціативою під час
інтерв’ю__________________
. Частота втручань у відповіді
респондента__________________
«__»________________2007 року _____________
Розподіл постійного
населення за статтю по області та регіонах на 1 січня 2006р (осіб)
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
Чоловіки
|
Жінки
|
На 1000 жінок припадає чоловіків
|
|
Кіровоградська область
|
485166
|
575597
|
843
|
|
міські поселення
|
293202
|
352361
|
832
|
|
сільська місцевість
|
191964
|
223236
|
860
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
113797
|
136953
|
831
|
|
Знам'янка (міськрада)
|
14600
|
17936
|
814
|
|
Олександрія (міськрада)
|
43382
|
53925
|
804
|
|
Світловодськ (міськрада)
|
25981
|
30697
|
846
|
|
Бобринецький
|
13729
|
15670
|
876
|
|
Вільшанський
|
6854
|
8114
|
845
|
|
Гайворонський
|
18809
|
22532
|
835
|
|
Голованівський
|
15789
|
18739
|
843
|
|
Добровеличківський
|
1 8252
|
21458
|
851
|
|
Долинський
|
16388
|
19783
|
828
|
|
Знам'янський
|
12588
|
14771
|
852
|
|
Кіровоградський
|
17166
|
19796
|
867
|
|
Компаніївський
|
7707
|
8812
|
875
|
|
Маловисківський
|
22021
|
25791
|
854
|
|
Новгородківський
|
8007
|
9289
|
862
|
|
Новоархангельський
|
12727
|
15156
|
840
|
|
Новомиргородський
|
14943
|
17567
|
851
|
|
Новоукраїнський
|
21263
|
24846
|
856
|
|
Олександрівський
|
14531
|
17514
|
830
|
|
Олександрійський
|
18140
|
21105
|
860
|
|
Онуфріївський
|
9370
|
11109
|
843
|
|
Петрівський
|
13458
|
13584
|
991
|
|
Світловодський
|
6737
|
8223
|
819
|
|
Ульяновський
|
11938
|
14446
|
826
|
|
Устинівський
|
6989
|
7781
|
898
|
Число народжених та померлих за
статтю по області та регіонах у 2002р.
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
Число народжених
|
Всього померлих
|
|
обидві статі
|
хлопчики
|
дівчатка
|
обидві статі
|
чоловіки
|
жінки
|
|
Кіровоградська область
|
8936
|
4606
|
4330
|
20183
|
10181
|
10002
|
|
міські поселення
|
5080
|
2635
|
2445
|
10558
|
5553
|
5005
|
|
сільська місцевість
|
3856
|
1971
|
1885
|
9625
|
4628
|
4997
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
2048
|
1094
|
954
|
3720
|
1935
|
1785
|
|
Знам'янка (міськрада)
|
256
|
130
|
126
|
669
|
352
|
317
|
|
Олександрія (міськрада)
|
722
|
374
|
348
|
1674
|
882
|
792
|
|
Світловодськ (міськрада)
|
381
|
190
|
191
|
784
|
418
|
366
|
|
Бобринецький
|
257
|
145
|
112
|
625
|
327
|
298
|
|
Вільшанський
|
135
|
63
|
72
|
349
|
171
|
178
|
|
Гайворонський
|
345
|
160
|
185
|
799
|
389
|
|
Голованівський
|
266
|
136
|
130
|
729
|
344
|
385
|
|
Добровеличківський
|
362
|
188
|
174
|
744
|
348
|
396
|
|
Долинський
|
303
|
149
|
154
|
692
|
365
|
327
|
|
Знам'янський
|
277
|
150
|
127
|
672
|
347
|
325
|
|
Кіровоградський
|
350
|
189
|
161
|
765
|
380
|
385
|
|
Компаніївський
|
187
|
89
|
98
|
337
|
180
|
157
|
|
Маловисківський
|
404
|
204
|
200
|
894
|
425
|
469
|
|
Новгородківський
|
156
|
79
|
77
|
372
|
212
|
160
|
|
Новоархангельський
|
241
|
118
|
123
|
634
|
294
|
340
|
|
Новомиргородський
|
273
|
143
|
130
|
678
|
329
|
349
|
|
Новоукраїнський
|
471
|
236
|
235
|
956
|
488
|
468
|
|
Олександрівський
|
237
|
126
|
111
|
871
|
405
|
466
|
|
Олександрійський
|
332
|
175
|
157
|
924
|
461
|
463
|
|
Онуфріївський
|
160
|
86
|
74
|
523
|
248
|
275
|
|
Петрівський
|
235
|
115
|
120
|
481
|
247
|
234
|
|
Світловодський
|
140
|
75
|
65
|
422
|
198
|
224
|
|
Ульяновський
|
254
|
130
|
124
|
575
|
276
|
299
|
|
Устинівський
|
144
|
62
|
82
|
294
|
160
|
134
|
Число народжених та померлих за
статтю по області та регіонах у 2003р
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
Число народжених
|
Всього померлих
|
|
обидві статі
|
хлопчики
|
дівчатка
|
обидві статі
|
чоловіки
|
жінки
|
|
Кіровоградська область
|
9178
|
4685
|
4493
|
20125
|
10013
|
10112
|
|
міські поселення
|
5475
|
2821
|
2654
|
10414
|
5395
|
5019
|
|
сільська місцевість
|
3703
|
1864
|
1839
|
9711
|
4618
|
5093
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
2180
|
1141
|
1039
|
3670
|
1889
|
1781
|
|
Знам'янка (міськрада)
|
284
|
130
|
154
|
652
|
339
|
313
|
|
Олександрія (міськрада)
|
817
|
432
|
385
|
1680
|
906
|
774
|
|
Світловодськ (міськрада)
|
366
|
199
|
167
|
859
|
439
|
420
|
|
Бобринецький
|
289
|
153
|
136
|
637
|
327
|
310
|
|
Вільшанський
|
120
|
53
|
67
|
317
|
150
|
167
|
|
Гайворонський
|
337
|
171
|
166
|
833
|
408
|
425
|
|
Голованівський
|
242
|
125
|
117
|
672
|
319
|
353
|
|
Добровеличківський
|
377
|
175
|
202
|
805
|
382
|
423
|
|
Долинський
|
314
|
160
|
154
|
666
|
337
|
329
|
|
Знам'янський
|
266
|
129
|
137
|
696
|
347
|
349
|
|
Кіровоградський
|
321
|
161
|
160
|
779
|
403
|
376
|
|
Компаніївський
|
183
|
90
|
93
|
361
|
173
|
188
|
|
Маловисківський
|
371
|
197
|
174
|
901
|
442
|
459
|
|
Новгородківський
|
185
|
92
|
93
|
341
|
177
|
164
|
|
Новоархангельський
|
232
|
131
|
101
|
659
|
333
|
326
|
|
Новомиргородський
|
279
|
133
|
146
|
672
|
285
|
387
|
|
Новоукраїнський
|
477
|
225
|
252
|
885
|
455
|
430
|
|
Олександрівський
|
279
|
142
|
137
|
841
|
393
|
448
|
|
Олександрійський
|
337
|
171
|
166
|
910
|
432
|
478
|
|
Онуфріївський
|
188
|
94
|
94
|
487
|
224
|
263
|
|
Петрівський
|
212
|
106
|
106
|
504
|
254
|
250
|
|
Світловодський
|
131
|
64
|
67
|
469
|
226
|
243
|
|
Ульяновський
|
255
|
135
|
120
|
528
|
225
|
303
|
|
Устинівський
|
136
|
76
|
60
|
ЗОЇ
|
148
|
153
|
Число народжених та померлих за
статтю по області та регіонах у 2004р.
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
Число народжених
|
Всього померлих
|
|
обидві статі
|
хлопчики
|
дівчатка
|
обидві статі
|
чоловіки
|
жінки
|
|
Кіровоградська область
|
9392
|
4844
|
4548
|
19933
|
10256
|
9677
|
|
міські поселення
|
2973
|
2791
|
10295
|
5448
|
4847
|
|
сільська місцевість
|
3628
|
1871
|
1757
|
9638
|
4808
|
4830
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
2412
|
1274
|
1138
|
3678
|
1880
|
1798
|
|
Знам'янка (міськрада)
|
285
|
144
|
141
|
644
|
340
|
304
|
|
Олександрія (міськрада)
|
776
|
412
|
364
|
1662
|
919
|
743
|
|
Світловодськ (міськрада)
|
425
|
208
|
217
|
828
|
439
|
389
|
|
Бобринецький
|
316
|
159
|
157
|
570
|
311
|
259
|
|
Вільшанський
|
113
|
57
|
56
|
321
|
150
|
171
|
|
Гайворонський
|
321
|
161
|
160
|
801
|
390
|
411
|
|
Голованівський
|
253
|
150
|
103
|
727
|
397
|
330
|
|
Добровеличківський
|
386
|
200
|
186
|
782
|
403
|
379
|
|
Долинський
|
369
|
171
|
198
|
637
|
363
|
274
|
|
Знам'янський
|
222
|
124
|
98
|
695
|
335
|
360
|
|
Кіровоградський
|
337
|
190
|
147
|
733
|
403
|
330
|
|
Компаніївський
|
165
|
81
|
84
|
344
|
185
|
159
|
|
Маловисківський
|
421
|
217
|
204
|
869
|
429
|
440
|
|
Новгородківський
|
155
|
83
|
72
|
364
|
181
|
183
|
|
Новоархангельський
|
253
|
124
|
129
|
653
|
308
|
345
|
|
Новомиргородський
|
272
|
130
|
142
|
707
|
344
|
363
|
|
Новоукраїнський
|
462
|
231
|
231
|
918
|
450
|
468
|
|
Олександрівський
|
282
|
155
|
127
|
806
|
397
|
409
|
|
Олександрійський
|
352
|
178
|
174
|
888
|
467
|
421
|
|
Онуфріївський
|
157
|
79
|
78
|
514
|
251
|
263
|
|
Петрівський
|
213
|
96
|
117
|
500
|
264
|
236
|
|
Світловодський
|
104
|
55
|
49
|
443
|
227
|
216
|
|
Ульяновський
|
204
|
99
|
105
|
553
|
271
|
282
|
|
Устинівський
|
137
|
66
|
71
|
296
|
152
|
144
|
Число народжених та померлих за
статтю по області та регіонах у 2005р.
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
Число народжених
|
Всього померлих
|
|
обидві статі
|
хлопчики
|
дівчатка
|
обидві статі
|
чоловіки
|
жінки
|
|
Кіровоградська область
|
8967
|
4577
|
4390
|
20187
|
10237
|
9950
|
|
міські поселення
|
5548
|
2829
|
2719
|
10607
|
5497
|
5110
|
|
сільська місцевість
|
3419
|
1748
|
1671
|
9580
|
4740
|
4840
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
2272
|
1203
|
1069
|
3597
|
1827
|
1770
|
|
Знам'янка (міськрада)
|
282
|
139
|
143
|
711
|
342
|
369
|
|
Олександрія (міськрада)
|
806
|
401
|
405
|
1725
|
898
|
827
|
|
Світловодськ (міськрада)
|
394
|
211
|
183
|
956
|
522
|
434
|
|
Бобринецький
|
308
|
157
|
151
|
594
|
325
|
269
|
|
Вільшанський
|
115
|
58
|
57
|
293
|
154
|
139
|
|
Гайворонський
|
297
|
140
|
157
|
852
|
392
|
460
|
|
Голованівський
|
265
|
141
|
124
|
653
|
308
|
345
|
|
Добровеличківський
|
333
|
168
|
165
|
747
|
383
|
364
|
|
Долинський
|
343
|
167
|
176
|
703
|
376
|
327
|
|
Знам'янський
|
202
|
100
|
102
|
649
|
342
|
307
|
|
Кіровоградський
|
320
|
164
|
156
|
792
|
399
|
393
|
|
Компаніївський
|
134
|
68
|
66
|
383
|
201
|
182
|
|
Маловисківський
|
359
|
184
|
175
|
876
|
430
|
446
|
|
Новгородківський
|
161
|
91
|
70
|
380
|
207
|
173
|
|
Новоархангельський
|
216
|
ПО
|
106
|
602
|
291
|
311
|
|
Новомиргородський
|
256
|
129
|
127
|
710
|
366
|
344
|
|
Новоукраїнський
|
412
|
208
|
204
|
998
|
534
|
464
|
|
Олександрівський
|
273
|
132
|
141
|
847
|
427
|
|
Олександрійський
|
351
|
172
|
179
|
901
|
443
|
458
|
|
Онуфріївський
|
162
|
86
|
76
|
476
|
236
|
240
|
|
Петрівський
|
208
|
99
|
109
|
459
|
214
|
245
|
|
Світловодський
|
116
|
64
|
52
|
395
|
181
|
214
|
|
Ульяновський
|
236
|
112
|
124
|
567
|
277
|
290
|
|
Устинівський
|
146
|
73
|
73
|
321
|
162
|
159
|
Число народжених та померлих за
статтю по області та регіонах у 2006р.
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
Число народжених
|
Всього померлих
|
|
обидві статі
|
хлопчики
|
дівчатка
|
обидві статі
|
чоловіки
|
жінки
|
|
Кіровоградська область
|
9755
|
4941
|
4814
|
19093
|
9550
|
9543
|
|
міські поселення
|
5944
|
3025
|
2919
|
10346
|
5308
|
5038
|
|
сільська місцевість
|
3811
|
1916
|
1895
|
8747
|
4242
|
4505
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
2508
|
1232
|
1276
|
3574
|
1825
|
1749
|
|
Знам'янка (міськрада)
|
325
|
163
|
162
|
609
|
303
|
306
|
|
Олександрія (міськрада)
|
813
|
409
|
404
|
1643
|
843
|
800
|
|
Світловодськ (міськрада)
|
434
|
215
|
219
|
916
|
481
|
435
|
|
Бобринецький
|
282
|
153
|
129
|
569
|
280
|
289
|
|
Вільшанський
|
149
|
92
|
57
|
279
|
144
|
135
|
|
Гайворонський
|
337
|
169
|
168
|
746
|
335
|
411
|
|
Голованівський
|
254
|
132
|
122
|
722
|
373
|
349
|
|
Добровеличківський
|
355
|
176
|
179
|
718
|
372
|
346
|
|
Долинський
|
339
|
182
|
157
|
675
|
336
|
339
|
|
Знам'янський
|
253
|
120
|
133
|
594
|
288
|
306
|
|
Кіровоградський
|
371
|
188
|
183
|
725
|
368
|
357
|
|
Компаніївський
|
179
|
86
|
93
|
286
|
119
|
167
|
|
Маловисківський
|
421
|
232
|
189
|
882
|
444
|
438
|
|
Новгородківський
|
159
|
75
|
84
|
339
|
178
|
161
|
|
Новоархангельський
|
251
|
113
|
138
|
576
|
279
|
297
|
|
Новомиргородський
|
272
|
145
|
127
|
612
|
ЗОЇ
|
311
|
|
Новоукраїнський
|
450
|
231
|
219
|
907
|
488
|
419
|
|
Олександрівський
|
280
|
152
|
128
|
750
|
343
|
407
|
|
Олександрійський
|
395
|
215
|
180
|
824
|
411
|
413
|
|
Онуфріївський
|
169
|
89
|
80
|
459
|
211
|
248
|
|
Петрівський
|
226
|
122
|
104
|
463
|
228
|
235
|
|
Світловодський
|
150
|
75
|
75
|
365
|
159
|
206
|
|
Ульяновський
|
223
|
102
|
121
|
577
|
285
|
292
|
|
Устинівський
|
160
|
73
|
87
|
283
|
156
|
127
|
Питома вага дівчат
і жінок серед учнів, студентів та аспірантів по містах та районах на початок
навчального року (у % до загальної чисельності тих, хто навчається)
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
Денні загальноосвітні навчальні заклади
|
Професійно-технічні навчальні заклади
|
ВУЗи
|
Аспірантура
|
|
|
|
І-ІІ рівнів акредитації
|
III-IV рівнів акредитації
|
|
|
2003/2004
|
2004/2005
|
2005/2006
|
2003/2004
|
2004/2005
|
2005/2006
|
2003/2004
|
2004/2005
|
2005/2006
|
2003/2004
|
2004/2005
|
2005/2006
|
2003/2004
|
2004/2005
|
2005/2006
|
|
Кіровоградська область
|
49,5
|
48,6
|
49,5
|
43,5
|
42,6
|
42,4
|
54,3
|
53,7
|
53,6
|
53,9
|
54,1
|
53,0
|
63,4
|
77,1
|
68,2
|
|
м.Кіровоград
|
50,2
|
49,2
|
49,8
|
45,1
|
45,7
|
46,3
|
56,9
|
55,0
|
55,7
|
53,8
|
54,1
|
53,0
|
63,4
|
77,1
|
68,2
|
|
м.Знам'янка
|
50,8
|
48,8
|
51,8
|
35,0
|
33,8
|
30,0
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
м.Олександрія
|
50,5
|
49,7
|
50,6
|
46,5
|
48,6
|
47,9
|
57,2
|
61,0
|
57,9
|
56,9
|
54,1
|
|
|
|
|
|
м.Світловодськ
|
50,5
|
49,0
|
50,4
|
69,2
|
65,4
|
24,4
|
41,4
|
40,2
|
33,4
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Бобринецький
|
49,1
|
47,3
|
49,9
|
49,3
|
46,8
|
52,1
|
51,6
|
48,7
|
49,9
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Вільшанський
|
47,4
|
47,5
|
48,0
|
|
|
|
|
|
|
|
54,1
|
50,0
|
49,3
|
49,1
|
41,0
|
41,7
|
54,3
|
32,4
|
31,1
|
34,3
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Голованівський
|
49,0
|
48,3
|
49,5
|
30,6
|
27,8 -
|
27,6
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Добровеличків-ський
|
49,4
|
48,1
|
48,9
|
50,8
|
50,5
|
56,5
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Долинський
|
48,7
|
48,8
|
48,5
|
|
|
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Знам'янський
|
50,6
|
49,9
|
48,4
|
30,9
|
26,4
|
31,4
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Кіровоградський
|
48,3
|
46,6
|
47,9
|
|
|
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Компаніївський
|
47,5
|
46,6
|
48,6
|
42,1
|
40,4
|
43,8
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Маловисків-ський
|
50,0
|
50,2
|
50,9
|
38,6
|
41,7
|
53,5
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Новгородців-ський
|
50,9
|
50,1
|
51,0
|
31,5
|
19,6
|
24,5
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Новоархангель-ський
|
49,6
|
49,9
|
50,2
|
47,7
|
|
47,7
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Новомиргород-ський
|
49,1
|
46,5
|
49,5
|
38,3
|
43,9
|
45,0
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Новоукраїнський
|
48,9
|
47,6
|
49,2
|
51,0
|
36,6
|
46,2
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Олександрів-ський
|
47,8
|
47,7
|
48,4
|
48,8
|
42,9
|
13,5
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Олександрій-ський
|
47,8
|
46,3
|
48,3
|
|
|
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Онуфріївський
|
47,7
|
48,8
|
48,4
|
|
|
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Петрівський
|
47,6
|
47,1
|
46,8
|
|
|
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Світловодський
|
48,3
|
47,7
|
47,6
|
|
|
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Ульяновський
|
50,5
|
49,8
|
50,5
|
34,2
|
57,2
|
35,1
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
|
Устинівський
|
47,8
|
47,8
|
47,7
|
36,1
|
54
|
90,7
|
|
|
|
|
54,1
|
|
|
|
|
Розподіл
працівників за рівнем освіти та видами економічної діяльності на 31.12.2006
року
|
Види економічної діяльності
|
Кількість штатних працівників, осіб
|
Кількість працівників, які мають вищу освіту
за освітніми рівнями, осіб
|
|
|
неповна та базова вища освіта
|
повна вища освіта
|
|
|
жінки
|
чоловіки
|
жінки
|
чоловіки
|
|
Всього
|
233560
|
41008
|
21031
|
34362
|
20442
|
|
Сільське господарство, мисливство та пов'язані
з ним послуги
|
29519
|
2120
|
2250
|
831
|
1331
|
|
Лісове господарство та пов'язані з ним послуги
|
1131
|
115
|
225
|
37
|
78
|
|
Рибальство, рибництво
|
155
|
7
|
14
|
5
|
13
|
|
Промисловість
|
54122
|
5892
|
7143
|
3457
|
5089
|
|
Будівництво
|
6269
|
453
|
752
|
265
|
618
|
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових
виробів та предметів особистого вжитку
|
10393
|
2175
|
1131
|
1086
|
1044
|
|
з них роздрібна торгівля; ремонт побутових
виробів та предметів особистого вжитку
|
4618
|
1527
|
226
|
580
|
210
|
|
Діяльність готелів та ресторанів
|
680
|
213
|
63
|
53
|
26
|
|
Діяльність транспорту та зв'язку наземного
транспорту водного транспорту авіаційного транспорту додаткові транспортні
послуги та допоміжні операції пошти та зв'язку
|
25924 8167 - 473 10027 7257
|
2728 733 - 32 1319 644
|
2873 959 - 126 667 1121
|
1111 311 - 59 491 250
|
1757 439 - 212 562 544
|
|
Фінансова діяльність
|
3995
|
906
|
242
|
1270
|
622
|
|
Операції з нерухомим майном
|
7595
|
1401
|
1025
|
1055
|
772
|
|
Оренда, інжиніринг та надання послуг
підприємцям, з них дослідження і розробки
|
790
|
101
|
71
|
152
|
159
|
|
Державне управління
|
16438
|
3702
|
1093
|
5879
|
2866
|
|
Освіта
|
38234
|
6345
|
1842
|
14453
|
3615
|
|
Охорона здоров'я та надання соціальної
допомоги
|
30554
|
12605
|
1462
|
3223
|
1755
|
|
Надання комунальних та індивідуальних послуг;
діяльність у сфері культури та спорту з них діяльність у сфері культури та
спорту, відпочинку та розваг
|
8551
|
2346
|
916
|
1637
|
856
|
|
7000
|
2098
|
765
|
1495
|
751
|
Кількість шлюбів по
області та регіонах у 2002- 2006рр (одиниць)
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
2002р.
|
2003р.
|
2004р.
|
2005р.
|
2006р.
|
|
Кіровоградська область
|
7013
|
8092
|
5437
|
6916
|
7108
|
|
міські поселення
|
4754
|
5804
|
4031
|
5145
|
5372
|
|
сільська місцевість
|
2259
|
2288
|
1406
|
1771
|
1736
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
1908
|
2396
|
1722
|
2127
|
2212
|
|
Знам'янка (міськрада)
|
198
|
262
|
191
|
273
|
258
|
|
Олександрія (міськрада)
|
633
|
740
|
491
|
621
|
667
|
|
Світловодськ (міськрада)
|
375
|
464
|
333
|
423
|
472
|
|
Бобринецький
|
198
|
223
|
155
|
184
|
190
|
|
Вільшанський
|
107
|
67
|
43
|
77
|
77
|
|
Гайворонський
|
317
|
290
|
196
|
232
|
263
|
|
Голованівський
|
226
|
218
|
162
|
196
|
176
|
|
Добровеличківський
|
279
|
ЗОЇ
|
191
|
237
|
241
|
|
Долинський
|
223
|
243
|
163
|
203
|
197
|
|
Знам'янський
|
177
|
189
|
102
|
140
|
171
|
|
Кіровоградський
|
191
|
217
|
105
|
177
|
179
|
|
Компаніївський
|
108
|
83
|
11О
|
74
|
|
Маловисківський
|
276
|
318
|
193
|
235
|
241
|
|
Новгородківський
|
115
|
120
|
45
|
97
|
97
|
|
Новоархангельський
|
169
|
201
|
132
|
162
|
177
|
|
Новомиргородський
|
231
|
238
|
169
|
187
|
194
|
|
Новоукраїнський
|
305
|
322
|
214
|
259
|
256
|
|
Олександрійський
|
218
|
254
|
151
|
189
|
201
|
|
Олександрійський
|
178
|
200
|
117
|
186
|
194
|
|
Онуфріївський
|
121
|
161
|
100
|
125
|
127
|
|
Петрівський
|
148
|
195
|
115
|
175
|
149
|
|
Світловодський
|
87
|
76
|
42
|
71
|
72
|
|
Ульяновський
|
160
|
170
|
140
|
155
|
148
|
|
Устинівський
|
70
|
119
|
82
|
75
|
75
|
Кількість розлучень
по області та регіонах у 2002- 2006рр.
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
2002р.
|
2003р.
|
2004р.
|
2005р.
|
2006р.
|
|
Кіровоградська область
|
4739
|
4493
|
4414
|
4513
|
4347
|
|
міські поселення
|
3479
|
3253
|
3111
|
3138
|
3175
|
|
сільська місцевість
|
1260
|
1240
|
1303
|
1375
|
1172
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
1362
|
1211
|
1116
|
1209
|
1230
|
|
Знам'янка (міськрада)
|
189
|
153
|
151
|
167
|
131
|
|
Олександрія (міськрада)
|
489
|
540
|
507
|
511
|
514
|
|
Світловодськ (міськрада)
|
329
|
243
|
236
|
240
|
230
|
|
Бобринецький
|
109
|
91
|
108
|
130
|
107
|
|
Вільшанський
|
57
|
41
|
57
|
43
|
39
|
|
Гайворонський
|
167
|
159
|
150
|
149
|
155
|
|
Голованіський
|
112
|
108
|
108
|
103
|
103
|
|
Добровеличківський
|
160
|
152
|
146
|
159
|
142
|
|
Долинський
|
167
|
168
|
186
|
157
|
145
|
|
Знам'янський
|
93
|
89
|
112
|
84
|
97
|
|
Кіровоградський
|
119
|
127
|
123
|
136
|
163
|
|
Компаніївський
|
68
|
59
|
68
|
58
|
48
|
|
Маловисківський
|
182
|
214
|
180
|
209
|
175
|
|
Новгородківський
|
49
|
39
|
56
|
61
|
67
|
|
Новоархангельський
|
98
|
94
|
92
|
94
|
84
|
|
Новомиргородський
|
142
|
177
|
180
|
158
|
131
|
|
Новоукраїнський
|
198
|
153
|
194
|
195
|
161
|
|
Олександрівський
|
135
|
130
|
123
|
143
|
122
|
|
Олександрійський
|
155
|
143
|
130
|
144
|
134
|
|
Онуфріївський
|
53
|
89
|
61
|
70
|
66
|
|
Петрівський
|
87
|
86
|
106
|
101
|
92
|
|
Світловодський
|
68
|
65
|
54
|
58
|
60
|
|
Ульяновський
|
83
|
93
|
91
|
82
|
98
|
|
Устинівський
|
68
|
69
|
79
|
52
|
53
|
Кількість
зареєстрованих випадків гендерного насильства
|
2003
|
2004
|
2005
|
2006
|
|
всього потерпілих
|
з них жінок
|
всього потерпілих
|
з них жінок
|
всього потерпілих
|
з них жінок
|
всього потерпілих
|
з них жінок
|
|
Кіровоградська область
|
6810
|
2153
|
5974
|
1767
|
5906
|
1663
|
4663
|
1359
|
Кількість осіб,
притягнутих до адміністративної відповідальності за заняття проституцією
|
2003
|
2004
|
2005
|
2006
|
|
Кількість розглянутих правопорушень, по яких
винесено постанови (рішення)
|
18
|
22
|
34
|
53
|
|
Кількість осіб, відносно яких винесено
постанови (рішення)
|
17
|
21
|
33
|
51
|
|
про накладання адміністративного стягнення
|
1
|
1
|
_
|
2
|
|
про закриття справи
|
12
|
11
|
18
|
9
|
|
Кількість осіб, на яких накладено
адміністративні стягнення у вигляді попередження штраф
|
5
|
10
|
15
|
42
|
|
Сума накладеного штрафу, грн
|
510
|
1037
|
1794
|
7038
|
Середня очікувана
тривалість життя при народженні у 2004-2005рр.
|
Обидві статі
|
Чоловіки
|
Жінки
|
|
Кіровоградська область
|
66,7
|
60,7
|
73,1
|
|
міські поселення
|
67,9
|
62,2
|
73,9
|
|
сільська місцевість
|
64,6
|
58,6
|
71,7
|
Кількість та
заробітна плата жінок за видами економічної діяльності за 2006
рік
|
Види економічної діяльності
|
Середньооблікова кількість жінок
|
Фонд оплати праці жінок, тис. грн.
|
Середньомісячна заробітна плата, грн.
|
Співвідношення заробітної плати жінок і чоловіків,
у %
|
|
всього, осіб
|
у % до
середньооблікової кількості працівників
|
|
жінок
|
чоловіків
|
|
|
Всього
|
123803
|
52,7
|
1095287,2
|
737,25
|
910,20
|
81,0
|
|
Сільське господарство, мисливство та пов'язані
з ним послуги
|
11680
|
33,9
|
61457,9
|
438,48
|
558,71
|
78,5
|
|
Лісове господарство та пов'язані з ним послуги
|
274
|
2573,3
|
782,63
|
856,10
|
91,4
|
|
Рибальство, рибництво
|
19
|
11,3
|
123,0
|
539,47
|
641,33
|
84,1
|
|
Промисловість
|
21326
|
38,8
|
191197,4
|
747,12
|
1014,73
|
73,6
|
|
Будівництво
|
1530
|
25,0
|
13707,6
|
746,60
|
927,56
|
80,5
|
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових
виробів та предметів особистого вжитку
|
5326
|
52,8
|
36601,9
|
572,69
|
680,09
|
84,2
|
|
з них роздрібна торгівля; ремонт побутових
виробів та предметів особистого вжитку
|
3427
|
79,0
|
22264,9
|
541,41
|
537,92
|
100,6
|
|
Діяльність готелів та ресторанів
|
542
|
78,2
|
3077,8
|
473,22
|
540,51
|
87,6
|
|
Діяльність транспорту та зв'язку наземного
транспорту водного транспорту авіаційного транспорту додаткові транспортні
послуги та допоміжні операції пошти та зв'язку
|
9331 2590 - 85 2365 4291
|
36,4 32,6 - 18,1 23,4 60,1
|
102717,4 34191,7 - 1608,8 31535,1 35381,8
|
917,35 1100,12 - 1577,25 1111,17 687,13
|
1302,31 1178,79 - 1864,08 1454,88 1042,87
|
70,4 93,3 - 84,6 76,4 65,9
|
|
Фінансова діяльність
|
2631
|
71,3
|
39144,9
|
1239,86
|
1485,95
|
83,4
|
|
Операції з нерухомим майном
|
|
|
|
|
|
|
|
Оренда, інжиніринг та надання послуг
підприємцям, з них дослідження і розробки
|
4011 392
|
51,3 47,7
|
37633,7 4316,3
|
781,89 917,58
|
726,38 881,80
|
107,6 104,1
|
|
Державне управління
|
10772
|
67,0
|
156263,8
|
1208,87
|
1369,54
|
88,3
|
|
Освіта
|
26863
|
74,2
|
233884,5
|
725,55
|
769,99
|
94,2
|
|
Охорона здоров'я та надання соціальної
допомоги
|
24007
|
81,5
|
178736,9
|
620,43
|
734,29
|
84,5
|
|
Надання комунальних та індивідуальних послуг;
діяльність у сфері культури та спорту з них діяльність у сфері культури та
спорту, відпочинку та розваг
|
5491 4711
|
65,7 68,6
|
38167,1 31509,0
|
579,24 557,37
|
616,94 611,79
|
93,9 91,1
|
Кількість
потерпілих з втратою працездатності на 1 робочий день і більше від травматизму,
пов'язаного з виробництвом
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
2001р.
|
2002р.
|
2003р.
|
2004р.
|
2005р.
|
2006р.
|
|
всього
|
жінок
|
всього
|
жінок
|
всього
|
жінок
|
всього
|
жінок
|
всього
|
жінок
|
всього
|
жінок
|
|
Кіровоградська область
|
576
|
174
|
413
|
124
|
368
|
87
|
388
|
|
401
|
|
353
|
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
142
|
45
|
116
|
41
|
109
|
28
|
133
|
|
123
|
|
129
|
|
|
Знам'янка (міськрада)
|
8
|
1
|
9
|
2
|
12
|
2
|
12
|
|
15
|
|
14
|
|
|
Олександрія (міськрада)
|
135
|
16
|
81
|
27
|
76
|
22
|
60
|
|
58
|
|
51
|
|
|
Світловодськ (міськрада)
|
17
|
8
|
19
|
5
|
32
|
10
|
29
|
|
35
|
|
28
|
|
|
Бобринецький
|
10
|
1
|
3
|
1
|
3
|
1
|
7
|
|
4
|
|
3
|
|
|
Вільшанський
|
6
|
-
|
10
|
2
|
3
|
-
|
8
|
|
1
|
|
5
|
|
|
Гайворонський
|
12
|
1
|
11
|
3
|
8
|
-
|
8
|
|
5
|
|
9
|
|
|
Голованіський
|
14
|
-
|
7
|
1
|
14
|
3
|
12
|
|
10
|
|
7
|
|
|
Добровеличківський
|
13
|
3
|
13
|
5
|
8
|
-
|
9
|
|
8
|
|
7
|
|
|
Долинський
|
8
|
2
|
5
|
3
|
2
|
1
|
5
|
|
4
|
|
4
|
|
|
Знам'янський
|
18
|
7
|
7
|
2
|
3
|
-
|
5
|
|
4
|
|
1
|
|
|
Кіровоградський
|
13
|
1
|
13
|
3
|
9
|
-
|
10
|
|
31
|
|
14
|
|
|
Компаніївський
|
9
|
2
|
9
|
3
|
6
|
-
|
5
|
|
6
|
|
2
|
|
|
Маловисківський
|
10
|
-
|
13
|
1
|
13
|
3
|
17
|
|
22
|
|
20
|
|
|
Новгородківський
|
-
|
-
|
9
|
1
|
2
|
1
|
1
|
|
3
|
|
4
|
|
|
Новоархангельський
|
70
|
62
|
13
|
4
|
9
|
3
|
7
|
|
10
|
|
9
|
|
|
Новомиргородський
|
6
|
2
|
8
|
2
|
3
|
-
|
16
|
|
14
|
|
6
|
|
|
Новоукраїнський
|
25
|
7
|
13
|
1
|
12
|
4
|
15
|
|
14
|
|
12
|
|
|
Олександрівський
|
9
|
5
|
10
|
2
|
4
|
-
|
9
|
|
7
|
|
2
|
|
|
Олександрійський
|
21
|
3
|
26
|
10
|
12
|
2
|
7
|
|
16
|
|
10
|
|
|
Онуфріївський
|
1
|
2
|
0
|
-
|
1
|
-
|
0
|
|
1
|
|
2
|
|
|
Петрівський
|
11
|
3
|
11
|
2
|
16
|
4
|
6
|
|
6
|
|
6
|
|
|
Світловодський
|
1
|
1
|
1
|
4
|
-
|
3
|
|
4
|
|
0
|
|
|
Ульяновський
|
4
|
1
|
3
|
-
|
5
|
2
|
1
|
|
8
|
|
1
|
|
|
Устинівський
|
4
|
1
|
2
|
2
|
2
|
1
|
3
|
|
5
|
|
3
|
|
Співвідношення представництва
чоловіків та жінок за видами економічної діяльності
|
Види економічної діяльності
|
Чоловіки
|
Жінки
|
|
Промисловість
|
59,2
|
40,8
|
|
Сільське господарство
|
64,2
|
35,8
|
|
Лісове господарство
|
75,7
|
24,3
|
|
Будівництво
|
71,7
|
28,3
|
|
Транспорт
|
73,6
|
26,4
|
|
Зв'язок
|
37,5
|
62,5
|
|
Роздрібна торгівля
|
32,5
|
67,5
|
|
Виробництво харчових продуктів
|
24,5
|
75,5
|
|
Посередницькі послуги
|
60,5
|
39,5
|
|
Матеріально-технічне постачання
|
61,8
|
38,2
|
|
Інформаційні послуги
|
43,8
|
56,3
|
|
Житлове господарство
|
42,5
|
57,5
|
|
Комунальне господарство
|
55,5
|
44,5
|
|
Послуги
|
46,2
|
53,8
|
|
Інше матеріальне виробництво
|
57,9
|
42,1
|
|
Охорона здоров'я
|
15,4
|
84,6
|
|
Спорт
|
47,4
|
52,6
|
|
Соціальний захист
|
16,3
|
83,7
|
|
Образотворче мистецтво
|
21,4
|
78,6
|
|
Культура
|
33,9
|
66,1
|
|
Наука
|
42,9
|
57,1
|
|
Фінанси та банківська діяльність
|
22,5
|
77,5
|
|
Державна служба
|
27,6
|
72,4
|
|
Оборона
|
77,5
|
22,5
|
Кількість
диспансерів по містах та районах Кіровоградщини на кінець року
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
2002р.
|
2003р.
|
2004р.
|
2005р.
|
2006р.
|
|
Кіровоградська область
|
13
|
13
|
13
|
13
|
13
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
7
|
7
|
7
|
7
|
7
|
|
Олександрія (міськрада)
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Бобринецький
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Вільшанський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Гайворонський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Голованівський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Добровеличківський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Долинський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Знам'янський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Кіровоградський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Компаніївський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Маловисківський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Новгородківський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Новоархангельський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Новомиргородський
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Новоукраїнський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Олександрійський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Олександрійський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Онуфріївський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Петрівський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Світловодський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Ульяновський
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Устинівський
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
Кількість
лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів по містах та районах
Кіровоградщини на кінець року
|
Адміністративно-територіальна
одиниця2002р.2003р.2004р.2005р.2006р.
|
|
|
|
|
|
|
Кіровоградська область
|
207
|
205
|
203
|
203
|
204
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
41
|
37
|
35
|
34
|
34
|
|
Олександрія (міськрада)
|
11
|
12
|
11
|
11
|
11
|
|
Бобринецький
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Вільшанський
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
Гайворонський
|
9
|
9
|
9
|
9
|
9
|
|
Голованівський
|
6
|
5
|
6
|
6
|
6
|
|
Добровеличківський
|
7
|
7
|
7
|
7
|
7
|
|
Долинський
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
|
Знам'янський
|
13
|
13
|
13
|
13
|
13
|
|
Кіровоградський
|
15
|
15
|
15
|
15
|
16
|
|
Компаніївський
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
Маловисківський
|
8
|
8
|
8
|
8
|
8
|
|
Новгородківський
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Новоархангельський
|
9
|
9
|
9
|
9
|
9
|
|
Новомиргородський
|
7
|
7
|
7
|
7
|
7
|
7
|
7
|
7
|
6
|
6
|
|
Олександрійський
|
7
|
7
|
7
|
7
|
7
|
|
Олександрійський
|
13
|
13
|
13
|
14
|
14
|
|
Онуфріївський
|
6
|
6
|
6
|
6
|
6
|
|
Петрівський
|
8
|
8
|
8
|
8
|
8
|
|
Світловодський
|
10
|
11
|
11
|
11
|
11
|
|
Ульяновський
|
6
|
7
|
7
|
8
|
8
|
|
Устинівський
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
Мережа лікарських
лікарняних закладів по містах та районах Кіровоградщини на кінець року
|
Адміністративно-територіальна
одиниця2002р.2003р.2004р.2005р.2006р.
|
|
|
|
|
|
|
Кіровоградська область
|
98
|
94
|
93
|
90
|
89
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
21
|
21
|
21
|
21
|
21
|
|
Олександрія (міськрада)
|
10
|
9
|
9
|
8
|
8
|
|
Бобринецький
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Вільшанський
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Гайворонський
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Голованівський
|
2
|
1
|
2
|
2
|
2
|
|
Добровеличківський
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Долинський
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Знам'янський
|
5
|
5
|
5
|
5
|
4
|
|
Кіровоградський
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Компаніївський
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Маловисківський
|
5
|
5
|
5
|
4
|
4
|
|
Новгородківський
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Новоархангельський
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
Новомиргородський
|
5
|
5
|
4
|
4
|
4
|
|
Новоукраїнський
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Олександрійський
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
|
Олександрійський
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Онуфріївський
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Петрівський
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Світловодський
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
|
Ульяновський
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
|
Устинівський
|
3
|
3
|
3
|
2
|
2
|
Кількість
поліклінічних відділень лікарень і пологових будинків по містах та районах
Кіровоградщини на кінець року
|
Адміністративно-територіальна одиниця
|
2002р.
|
2003р.
|
2004р.
|
2005р.
|
2006р.
|
|
Кіровоградська область
|
89
|
85
|
83
|
79
|
78
|
|
Кіровоград (міськрада)
|
18
|
18
|
17
|
16
|
16
|
|
Олександрія (міськрада)
|
6
|
5
|
5
|
4
|
4
|
|
Бобринецький
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Вільшанський
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Гайворонський
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Голованівський
|
2
|
1
|
2
|
2
|
2
|
|
Добровеличківський
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Долинський
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Знам'янський
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
|
Кіровоградський
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Компаніївський
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Маловисківський
|
5
|
5
|
5
|
4
|
4
|
|
Новгородківський
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Новоархангельський
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
Новомиргородський
|
4
|
4
|
3
|
3
|
3
|
|
Новоукраїнський
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Олександрійський
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
|
Олександрійський
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Онуфріївський
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Петрівський
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Світловодський
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Ульяновський
|
2
|
2
|
1
|
1
|
1
|
|
Устинівський
|
3
|
3
|
3
|
2
|
2
|
Додаток 3
Гендерний склад депутатів місцевих
рад усіх рівнів Кіровоградської області
|
Місцева рада
|
Кількість рад
|
4-те скликання
|
5-те скликання
|
чоловіки
|
жінки
|
чоловіки
|
|
м. Кіровоград
|
|
Міських рад
|
1
|
10
|
40
|
15
|
61
|
|
Районних рад
|
2
|
38
|
42
|
22
|
78
|
|
м. Знамянка
|
|
Міських рад
|
1
|
5
|
25
|
7
|
39
|
|
м. Олександрія
|
|
Міських рад
|
1
|
8
|
32
|
11
|
38
|
|
Районних рад
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Селищних рад
|
2
|
30
|
15
|
20
|
24
|
|
Сільських рад
|
1
|
6
|
9
|
3
|
14
|
|
Голови комісій рад
|
4
|
7
|
10
|
6
|
11
|
|
м. Світловодськ
|
|
Міських рад
|
1
|
7
|
35
|
11
|
39
|
|
Селищних рад
|
1
|
10
|
15
|
6
|
19
|
|
Голови комісій Світловодської міської ради
|
|
1
|
6
|
3
|
4
|
|
Голови комісій Власівської селищної ради
|
|
2
|
3
|
2
|
3
|
|
Голованіський район
|
|
Міських рад
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Районних рад
|
1
|
21
|
51
|
12
|
34
|
|
Селищних рад
|
2
|
28
|
22
|
28
|
32
|
|
Сільських рад
|
22
|
187
|
143
|
163
|
165
|
|
Голови комісій рад
|
25
|
39
|
46
|
37
|
48
|
|
Добровеличківський район
|
|
Міських рад
|
1
|
13
|
12
|
11
|
15
|
|
Районних рад
|
1
|
24
|
45
|
20
|
49
|
|
Селищних рад
|
1
|
14
|
11
|
13
|
18
|
|
Сільських рад
|
21
|
172
|
168
|
174
|
171
|
|
Голови комісій рад
|
24
|
32
|
39
|
36
|
35
|
|
Долинський район
|
|
Районних рад
|
1
|
19
|
38
|
12
|
34
|
|
Міських рад
|
1
|
10
|
20
|
6
|
24
|
|
Селищних рад
|
1
|
11
|
4
|
11
|
6
|
|
Сільських рад
|
17
|
154
|
99
|
153
|
113
|
|
Голови комісій рад
|
7
|
1
|
6
|
-
|
7
|
|
Знамянський район
|
|
Районних рад
|
1
|
18
|
21
|
15
|
24
|
|
Сільських рад
|
13
|
103
|
121
|
125
|
108
|
|
Голови комісій рад
|
14
|
17
|
26
|
20
|
24
|
|
Кіровоградський район
|
|
Районних рад
|
7
|
2
|
5
|
1
|
6
|
|
Сільських рад
|
150
|
92
|
58
|
53
|
97
|
|
Компаніївський район
|
|
Районних рад
|
1
|
23
|
67
|
26
|
64
|
|
Сільських рад
|
30
|
231
|
212
|
262
|
200
|
|
|
|
|
|
|
|
Маловисківський район
|
|
Міських рад
|
1
|
7
|
18
|
14
|
22
|
|
Районних рад
|
1
|
11
|
49
|
13
|
47
|
|
Селищних рад
|
1
|
13
|
12
|
17
|
12
|
|
Сільських рад
|
18
|
138
|
131
|
134
|
153
|
|
Голови комісій рад
|
|
35
|
45
|
35
|
47
|
|
Новгородківський район
|
|
Міських рад
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Районних рад
|
1
|
5
|
28
|
5
|
28
|
|
Селищних рад
|
1
|
17
|
14
|
19
|
12
|
|
Сільських рад
|
10
|
78
|
89
|
91
|
76
|
|
Голови комісій рад
|
|
25
|
19
|
26
|
18
|
|
Новоархангельський район
|
|
Міських рад
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Районних рад
|
1
|
16
|
50
|
11
|
35
|
|
Селищних рад
|
1
|
13
|
12
|
12
|
13
|
|
Сільських рад
|
21
|
158
|
166
|
152
|
149
|
|
Голови комісій рад
|
85
|
43
|
42
|
43
|
42
|
|
Ново миргородський район
|
|
Міських рад
|
1
|
9
|
16
|
14
|
15
|
|
Районних рад
|
1
|
4
|
62
|
9
|
57
|
|
Селищних рад
|
1
|
-
|
-
|
11
|
8
|
|
Сільських рад
|
21
|
-
|
-
|
148
|
147
|
|
Голови комісій рад
|
24
|
2
|
10
|
48
|
41
|
|
Новоукраїнський район
|
|
Міських рад
|
1
|
11
|
19
|
13
|
17
|
|
Районних рад
|
1
|
23
|
43
|
12
|
34
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Сільських рад
|
21
|
186
|
139
|
203
|
125
|
|
Голови комісій рад
|
-
|
39
|
35
|
45
|
29
|
|
Олександрійський район
|
|
Районних рад
|
1
|
14
|
64
|
13
|
33
|
|
Селищних рад
|
2
|
26
|
19
|
33
|
17
|
|
Сільських рад
|
24
|
219
|
147
|
211
|
149
|
|
Голови комісій рад
|
|
49
|
51
|
52
|
46
|
|
Олександрійський район
|
|
Районних рад
|
1
|
12
|
54
|
6
|
40
|
|
Селищних рад
|
2
|
18
|
21
|
18
|
28
|
|
Сільських рад
|
22
|
139
|
163
|
151
|
149
|
|
Голови комісій рад
|
25
|
30
|
32
|
34
|
33
|
|
Онуфріївський район
|
|
Міських рад
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Районних рад
|
1
|
12
|
27
|
11
|
25
|
|
Селищних рад
|
2
|
19
|
26
|
17
|
24
|
|
Сільських рад
|
11
|
89
|
76
|
81
|
91
|
|
Голови комісій рад
|
14
|
30
|
29
|
20
|
42
|
|
Петровський район
|
|
Міських рад
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Районних рад
|
1
|
11
|
34
|
8
|
37
|
|
Селищних рад
|
2
|
21
|
19
|
23
|
21
|
|
Сільських рад
|
13
|
112
|
94
|
116
|
93
|
|
Голови комісій рад
|
16
|
30
|
29
|
39
|
19
|
|
Ульяновський район
|
|
Міських рад
|
1
|
5
|
20
|
7
|
23
|
|
Районних рад
|
1
|
12
|
42
|
6
|
40
|
|
Селищних рад
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Сільських рад
|
17
|
115
|
148
|
135
|
132
|
|
Голови комісій рад
|
19
|
7
|
61
|
|
|
|
Устинівський район
|
|
Міських рад
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Районних рад
|
1
|
17
|
28
|
7
|
26
|
|
Селищних рад
|
1
|
14
|
6
|
10
|
10
|
|
Сільських рад
|
14
|
108
|
102
|
111
|
83
|
|
Голови комісій рад
|
16
|
25
|
22
|
22
|
22
|
Додаток 4
Сучасне
розуміння основних понять гендерної теорії
ГЕНДЕР (від англ,
gender). Це поняття ввійшло у вжиток із соціології та визначає соціальну стать
людини на відміну від біологічної статі, тобто соціально-рольовий статус
соціальні можливості людини (чоловіка і жінки) в усіх сферах життєдіяльності,
освіті, професійній діяльності, доступі до влади, розподілі сімейних ролей,
репродуктивній поведінці тощо.
Це поняття було
введене в науковий обіг психологом Р Столлером у 1968 р. Вивчаючи в
Каліфорнійському університеті психологію гермафродитів і транссексуалів, він
зрозумів, що легше хірургічним шляхом змінити стать людини, аніж психологічним
- її гендерну ідентичність. Тому цей термін використовується в соціальних
науках для відображення соціокультурного аспекту статевої належності людини. У
літературі існує декілька концепцій гендеру Це обумовлено як відносною
"молодістю" гендерного підходу, так і складністю самого феномена. Для
всіх них базовим положенням є розрізнення поняття стать (sex) і гендер
(gender). Обидва поняття використовуються для проведення так званої
горизонтальної соціостатевої стратифікації суспільства, на відміну від
вертикальних класової, станової та інших стратифікацій. Стать (sex) - це
термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості людей, на основі яких люди
визначаються як чоловіки або жінки. Гендер (gender) - це складний
соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці,
ментальних та емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим. У межах цього
підходу гендер розуміється як організована модель соціальних відносин між
жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування та взаємодію в
сім'ї, а й визначає їх соціальні відносини в основних інституціях суспільства.
Таким чином гендер трактується як один із базових вимірів соціальної структури
суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними і культурними
характеристиками (раса, клас, вік) організовує соціальну систему. Розкриття
залежності гендеру від статі є однією із основних проблем феміністичної теорії.
Людина у своїй еволюції, як у філогенезі, так і в онтогенезі, рухається від sex
до gender. "Сексуально-гендерне поле" людини виникає ще в
пренатальний період, сучасні засоби медицини дають змогу вже задовго до
народження дитини визначити її стать. Батьки по-різному можуть сприйматися
народження хлопчика або дівчинки. Через гру та ігрові структури, одяг й інше
дитина з малих років починає себе ідентифікувати або з чоловічим, або з жіночим
началом У цих ранніх актах соціалізації велику роль відіграє культурне
середовище, що визначає сферу належного, яка в різних культурах неоднакова.
Гендер формується (конструюється) через певну систему соціалізації, розподілу
праці та культурні норми, ролі та стереотипи, що існують у суспільстві. Вони
певною мірою визначають психологічні якості, здібності, види діяльності,
професії людей, залежно від їх біологічної статі. Такі характеристики
змінюються з часом і залежно від країни, культурного середовища. У сучасних
соціальних і гуманітарних дослідженнях концепції гендеру стосуються не тільки
жінок або чоловіків, але й відносин, що складаються між ними. Гендерні
відносини постійно переглядаються через політичні, економічні, соціальні та
культурні умови зовнішнього середовища на локальному, національному та
міжнародному рівнях. Гендер конструюється через певну систему соціалізації.
Еволюція поняття гендеру пройшла три етапи і відображає зміни в інтерпретації
природи статі. Теоретичне розмежування поняття гендеру і статі вперше було
здійснено антропологом М. Мід ("Секс і темперамент у трьох примітивних
суспільствах", 1935 р ). Гендер тут виступає як сукупність соціокультурних
ознак, яких набуває людська стать у певній культурі чи суспільстві Стать
розуміється як універсальна, усталена, природно визначена характеристика
людини, тоді як гендер - специфічна форма існування статі у соціокультурному середовищі.
Гендер охоплює культурно вироблені стандарти статевої поведінки та
самоідентифікації, статевих почуттів і потягів, між-статевих відносин тощо
Другий етап розвитку поняття гендеру започатковує праця С. де Бовуар
"Друга стать", яка містить феміністичну критику поняття статі як
природного феномена. Поняття гендеру використовується для викриття соціальної
дискримінації жінки та спростування її образу як істоти, що не відповідає
загальнокультурному зразку (патріархальний стереотип). Соціокультурній інтерпретації
піддається не лише гендер, а й стать: гендер тлумачиться як ідея або конструкт
(певна викрійка), відповідно до якої людське тіло вибудовується як чоловіче та
жіноче, а стать розглядається як соціальне витворена фікція, не оперта на
природу. Такий підхід заперечує причинну залежність гендеру від статі; гендер
ототожнюється з актом статевого самовизначення і способом конструювання
ідентичності. Ця позиція й на сьогодні залишається впливовою та поширеною у
феміністичній теорії. Але від початку 80-х pp. XX ст. відбуваються певні
зрушення у тлумачення гендеру та статі. Новий підхід до рівності статей
наголошує не на подібності чоловічого та жіночого, а на їх відмінностях.
Переосмислення статі відбувається у напрямі визначення її природної придатності,
але, на відміну від традиційного фемінізму, пряма залежність між статтю та
гендером заперечується. Конкретна стать не обмежує коло різноманітних гендерних
маніфестацій та самореалізацій особи. Гендер у такому випадку представляє
культурну редукцію унікального біологічного потенціалу жінки до її функцій,
детермінованих суспільством. Особливого значення за цього набуває поняття
"вагітна жінка" (3. Айзенсестайн "Жіноче тіло й закон",
1988 p.), яке заперечує існування єдиного гомогенного стандарту: здатність жіночого
тіла бути вагітним не означає, що суть жінки зводиться до материнського тіла,
вона лише вказує на відмінність. Гендер застосовується в теоретичних
дослідженнях як: 1) організована модель соціальних відносин між чоловіками та
жінками, що не тільки характеризує їх міжособистісне спілкування, але й
визначає їх соціальні відносини в основних інституціях суспільства; 2)
стратифікаційна категорія в сукупності інших стратифікаційних категорій (клас,
раса, вік); 3) культурна метафора у філософських і постмодерністських
концепціях.
ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ
(gender stereotype) - 1) набір загальноприйнятих у суспільстві норм і суджень
стосовно поведінки, мотивів, потреб жінок і чоловіків, що базуються на
уявленнях про чоловіче (маскулінне) і жіноче (фемінне); 2) упереджені
загальновизнані уявлення про статус чоловіка та жінки, норми їх поведінки,
мотиви вчинків, які відображають існуючі гендерні відмінності та
взаємовідносини. Синонімами стереотипу нерідко виступають поняття упередження,
забобони або кліше. Стереотипи проявляються у всіх сферах життєдіяльності людей
та є дуже стійкими. виділяють декілька груп гендерних стереотипів. До першої
групи відносять стереотипи маскулінності-фемінності. У стереотипному уявленні
маскулінності надаються "активно-творчі" характеристики,
інструментальні риси особистості, такі як активність, домінантність,
впевненість в собі, агресивність, логічне мислення, здатність до лідерства.
Фемінність, навпаки, розглядається як "пасивно-репродуктивне начало",
яке проявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як
залежність, турботливість, низька самооцінка, емоційність. Переважно маскулінні
характеристики протиставляються ремінним, розглядаються як протилежні,
взаємодоповнювальні. Друга група гендерних стереотипів охоплює уявлення про
розподіл сімейних і професійних ролей між чоловіками і жінками. Для жінки
найбільш важливою соціальною роллю вважається роль домогосподарки, матері, а
для чоловіка - участь у суспільному житті, професійна успішність,
відповідальність за забезпечення сім'ї. Третя група гендерних стереотипів
визначається специфікою і змісту праці Відповідно до традиційних уявлень
пропонується, що жіноча праця повинна мати виконавчий, обслуговуючий характер,
бути частиною експресивної сфери діяльності, а для чоловіків - можлива творча
та управлінська робота, їх праця визначається інструментальною сферою
діяльності. У науковій практиці подібний розподіл гендерних ролей
підтверджувався концепцією "природної" взаємодоповнюваності статей Т.
Парсонса, Р. Бейлза.
ГЕНДЕРНИЙ РОЗПОДІЛ
ПРАЦІ - форма розподілу праці згідно із уявленням про "чоловічу" і
"жіночу" роботу на базі гендерних відмінностей, які, хоч і
створюються, як вважають, соціальне, є наслідком "природних" якостей
і здатностей статей. Розподіл праці за статевою ознакою очевидний у більшості
відомих суспільствах, але його виявлення та ступінь диференціації соціальне та
історично відносні. Ця форма найбільш характерна для суспільств індустріального
типу і супроводжується відмінностями між неоплачуваною домашньою працею та
найманою працею, між приватною та публічною сферами. Хоча сфери гендеризовані
(приватна сфера пов'язана з жінками, публічна - з чоловіками), подібні
відмінності є у більшій мірі ідеологічними, ніж емпіричними. У сучасних
суспільствах жінки сконцентровані в специфічних галузях промисловості, послугах
і професіях, пов'язаних із доглядом. Досвід жіночої найманої праці в більшості
пов’язаний з гіршими умовами праці, більш низьким рівнем оплати.
ГЕНДЕРНІ РОЛІ
(gender roles) - 1) зразки поведінки жінок і чоловіків, які ґрунтуються на
традиційних очікуваннях, пов'язаних із статтю; 2) сукупність загальноприйнятих
стереотипів, суспільних норм і правил поведінки, які визначають приналежність
людини тій чи іншій статі. Гендерна роль індивіда - явище культурно-історичне.
Найпростіша модель гендерних ролей - це "цілковита маскулінність" і
"цілковита фемінність", два крайні полюси - біполярна модель
гендерної ролі, тобто, що більше людина виявляє "маскулінність", то
рідше і слабше в неї буде виявлятися "фемінність" і навпаки. Однак
треба пам'ятати, що статеве диференціювання ніколи не було цілком викінчене.
Всі властивості жіночої статі повною мірою спостерігаємо в чоловічій і навпаки.
ДЕРЖАВНА ГЕНДЕРНА
ПОЛІТИКА - це діяльність (або бездіяльність у разі свідомої відсутності такої
діяльності) державних інституцій, спрямована на здійснення безпосередньо або
опосередковано забезпечення рівних прав, свобод і можливостей для жінок і
чоловіків, утвердження гендерної демократії та формування гендсрної культури в
суспільстві. Для державної гендерної діяльності характерним є-вироблення
гендерних стратегій і способів їх досягнення, цілеспрямована розробка планів,
програм щодо втілення гендерних стратегій; імплементація гендерного конструкту
У всі сфери життя суспільства; вироблення державних механізмів забезпечення
гендерної рівності у суспільстві, гендерна експертиза чинного законодавства,
прийняття гендерного законодавства; сприяння науковим установам щодо розробки
гендерних проблем і проведення гендерного аналізу соціальних процесів у країні
тощо.
Додаток 5
Основні
виконавці дослідження
Керівник проекту, програмний
аналітик - Хмара Олексій Сергійович. президент Творчого об’єднання „Технології
оптимального розвитку особистості”, член Експертної групи при голові
Кіровоградської обласної державної адміністрації (загальна координація роботи,
складання аналітичних задач для ЕОМ, підготовка фінального звіту).
Асистент проекту - Волошина Алла
Володимирівна, віце-президент Творчого об’єднання „Технології оптимального
розвитку особистості”, кандидат філологічних наук, член Експертної групи при
голові Кіровоградської обласної державної адміністрації (розробка інструкцій
для груп зі збору первинної інформації та робочого інструментарію, проведення
конвент-аналізу, підготовка фінального звіту).
Асистент проекту - Краузе Наталя
Сергіївна, менеджер Творчого об’єднання „Технології оптимального розвитку
особистості” (координація роботи інтерв’юерів).
Фінансовий менеджер - Лазарєва
Лариса Федорівна, бухгалтер Творчого об’єднання „Технології оптимального
розвитку особистості” (управління фінансами в межах проекту, підготовка
фінансового звіту).
Залучені інтерв’юери:
. Кришко Олександр - депутат
обласної ради, громадський діяч
. Коломієць Ганна - громадська
діячка, член Експертної групи при голові Кіровоградської обласної державної
адміністрації
. Нещименко Олександр - приватний
підприємець, практикуючий соціолог
. Циценко Олександр - громадський
діяч
. Шершень Оксана - практикуючий
психолог
Додаток 6
ІНФОРМАЦІЯ
ПРО ТО „ТОРО”
Назва ГО: Творче об’єднання
“Технології оптимального розвитку особистості” (Кіровоградська обласна
громадська організація)
Назва ГО
англійською мовою: CREATIVE UNION "TECHNOLOGY OF OPTIMUM PERSONALITY
DEVELOPMENT"
Президент ГО: Хмара Олексій
Сергійович
Місце та рік реєстрації й
перереєстрації: ТО „ТОРО” зареєстровано Кіровоградським обласним управлінням
юстиції у 1999 році, перереєстровано Виконавчим комітетом Кіровоградської
міської ради в 2005 році (свідоцтво про перереєстрацію А00 №077891)
Координати:
Ø юридична адреса:
25005 м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 13, кв.8
Ø фактична адреса:
25006 м. Кіровоград, вул. Леніна, буд. 49, оф.1
Ø поштова адреса:
25005 м. Кіровоград-5, а/с №48
Телефони: т/ф. 8(0522)22-79-08
Місія організації:
допомога у набутті кіровоградцями практичних вмінь та навичок у вирішенні
наявних проблем громади шляхом підтримки та впровадження різноманітних
просвітницьких програм та проектів.
Головні напрямки діяльності:
Ø підтримка
єврооінтеграційних устремлінь України, пропагування європейських цінностей
серед громадян України;
Ø впровадження
гендерних технологій (чоловічий аспект) в наявне соціальне середовище;
Ø просвіта виборців,
що належать до різних соціальних груп;
Ø підтримка локальних
ініціатив громадян.
Статутна мета
діяльності - захист творчих, гендерних, соціально-економічних,
національно-культурних та інших прав своїх членів; сприяння ствердженню України
як правової, демократичної держави через пропагування загальноєвропейських
цінностей та ідей.
Статутні завдання:
Ø розробка та впровадження
в наявне соціальне середовище новітніх технологій оптимального розвитку
особистості;
Ø всебічне сприяння
економічній та культурній інтеграції України із Європейським співтовариством;
Ø сприяння формуванню
досвіду спільної міжнародної, ділової та гуманітарної діяльності творчих
особистостей;
Ø сприяння виконанню
цільових медичних та оздоровчих програм, що сприяють продовженню повноцінного
життя населення;
Ø відстоювання прав
людини та свобод творчості, поваги до творчої особистості
Джерела фінансування:
добровільні пожертвування юридичних та фізичних осіб (в тому числі іноземних),
статутна діяльність, пасивні доходи.
Дані про рахунок в місцевому банку
Кіровоградське регіональне управління АКБ “Приватбанк”, р/р 26005312335001, код
ЄДРПОУ 23906275, МФО 323583
ПРОЕКТИ, ЩО БУЛИ РЕАЛІЗОВАНІ ТО
„ТОРО”
Самостійно виконані проекти
Комплексне дослідження по складанню
гендерного портрета Кіровоградської області. Термін виконання - 01.02 -
30.04.2007 рр. Метою дослідження є формування гендерного портрету Кіровоградської
області задля привернення уваги представників влади, бізнесу, громадських
організацій до врахування гендерних аспектів соціально-економічного розвитку
області та застосування гендерного аналізу на стадії розробці програм, планів,
проектів та їх оцінки. Об’єктом дослідження є державний сектор (органи влади та
місцевого самоврядування), сектор організацій громадянського суспільства (ОГС),
Кіровоградщини. Предметом дослідження є сектор активних ОГС та органи влади
Кіровоградщини, що займаються впровадженням в регіоні гендерної політики.
Методом збору емпіричної інформації є: глибинне інтерв’ю з експертами -
представниками ОГС, місцевих органів влади та засобів масової інформації;
контент-аналіз найрейтинговіших ЗМІ області та аналіз документів. Кількість
залучених осіб - 100 експертів - представників органів влади, громадськості та
ЗМІ. Фінансування дослідження - за рахунок коштів Кіровоградської обласної
державної адміністрації.
Проект «Залучення громади міста
Кіровоград до процесу вирішення проблем на локальному рівні». Термін виконання
проекту - 01.01 - 31.12.2007 рр. Мета проекту - гарантія реалізації прав
соціально незахищених сімей міста Кіровоград шляхом їх інформування про
програми та проекти, які ухвалюються на локальному рівні, а також безпосереднє
залучення громади до процесу ухвалення рішень. Кількість залучених осіб - 100
представників соціально соціально незахищених сімей міста Кіровоград.
Фінансування проекту - за рахунок коштів, наданих Фондом імені Стефана Баторія
(Республіка Польща).
Проект „Склади собі мера”. Термін
виконання проекту - 22 січня - 23 лютого 2007 р.. Мета проекту -активізація
8000 виборців міста Кіровоград віком 25-35 років та формування в них
відповідального ставлення до участі в голосуванні 11 лютого 2007 року через
поширення 5000 пазлових наборів серед їх дітей - учнів 1-3 класів шкіл міста
Кіровоград. Кількість залучених осіб - батьки учнів 1-3 класів 35 шкіл міста
Кіровоград, загальною кількістю понад 8000 батьків. Фінансування проекту - за
рахунок коштів, наданих Домом Свободи-Україна.
Проект „ХІД КОРОЛЕВОЮ” (кампанія по
організації культурного дозвілля пенсіонерів мікрорайону „Авіамістечко”).
Термін виконання проекту - 15.08. - 30.10.2006 рр. Мета проекту - Організація
змістовного культурного дозвілля мешканців мікрорайону „Авіамістечко” віком
понад 50 років шляхом створення шахового клубу „Хід королевою” на базі
Кіровоградського міського дитячо-юнацького центру. Кількість залучених осіб -
490 чоловіків, пенсіонерів мікрорайону „Авіамістечко”. Фінансування проекту -
за рахунок коштів, наданих Фондом ім. С. Баторія (Польща).
Проект “Тато-школа - школа молодих
татусів” (кампанія із запобігання розлученням серед молодих сімей
Кіровоградщини). Термін виконання проекту - 05.10.2006 -28.02.2007 рр. Мета
проекту - Стимулювання чоловіків трьох районів Кіровоградської області, а також
міста Кіровоград до більш активної, гендерно збалансованої ролі у процесі
виховання дітей через навчання чоловіків у спеціалізованих тато-школах за
місцем їх проживання. Кількість залучених осіб - 250 чоловіків, слухачів школи,
що мають дітей віком першого року життя та проживають у 3-х районах
Кіровоградської області. Фінансування проекту - за рахунок коштів, наданих
Канадським фондом місцевих ініціатив при посольстві Канади в Україні.
Проект “5 - ЦЕ ВІДМІННО” (кампанія
по роз’ясненню студентам 1-2 курсу трьох ВНЗ міста Кіровоград особливостей
голосування на виборах 2006 року)”. Термін виконання проекту - 01.02.
-31.03.2006 рр. Мета проекту - роз’яснити 3000 студентам 1-2 курсів
Кіровоградського національного технічного університету, Кіровоградського
державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та
Кіровоградського інституту імені Святого Миколая Міжрегіональної Академії
управління персоналом процедури голосування та особливості у змісті виборчих
бюлетенів для подальшого їх приходу на виборчі дільниці 26 березня 2006 року.
Кількість залучених осіб - 3000 студентам 1-2 курсів 3-х ВНЗ м. Кіровоград.
Фінансування проекту - за рахунок коштів, наданих Фондом „Євразія”.
Проект „ТАТО-ШКОЛА - ШЛЯХ ДО
ВІДПОВІДАЛЬНОГО БАТЬКІВСТВА”. Термін виконання проекту - 01.02. -30.06.2006 рр.
Мета проекту - стимулювання чоловіків двох районів Кіровоградської області до
більш активної, гендерно збалансованої ролі у процесі виховання дітей через навчання
чоловіків у спеціалізованих тато-школах за місцем їх проживання. Кількість
залучених осіб - 180 чоловіків, слухачів школи, що мають дітей віком першого
року життя та проживають у 2-х районах Кіровоградської області. Фінансування
проекту - за рахунок коштів, наданих ІСАР „Єднання”.
Проект “Тато-школа - крок до
гендерної рівності”. Термін виконання проекту - 01.08.2005-01.08.2006 рр. Мета
проекту - стимулювання чоловіків міста Кіровоград як потенційних та реальних
батьків до більш активної, гендерно збалансованої ролі у процесі виховання
дітей шляхом навчання чоловіків у тато-школі та надання цим чоловікам системних
знань з основ і принципів планування сім’ї задля покращення репродуктивного
здоров’я молодих сімей міста Кіровоград. Кількість залучених осіб - 400
чоловіків, слухачів школи, що мають дітей віком першого року життя.
Фінансування проекту - за рахунок коштів, наданих Посольством Королівства
Нідерланди в рамках Програми малих проектів (Матра/КАП)
Проект „Вулиці для людей -
контейнери для сміття”. Термін виконання проекту грудень 2005-лютий 2006 рр.
Мета проекту: унеможливлення зараження мешканців мікрорайону „Авіамістечко” (м.
Кіровоград) хворобами, що виникають у місцях надмірного скупчення сміття, через
встановлення в мікрорайоні додаткових сміттєзбиральних контейнерів. Кількість
залучених осіб - мешканці мікрорайону „Авіамістечко” міста Кіровоград у
загальній кількості близько 5 тисяч осіб. Фінансування проекту - за рахунок
коштів, наданих МБФ „Відродження” в рамках програми „Підтримка мікропроектів
громадянського представництва”.
Проведення Форуму регіональної еліти
„Проблеми адаптації регіональної політики до стандартів ЄС”. Співорганізатори -
Кіровоградська обласна державна адміністрація, Громадська колегія при голові
Кіровоградської обласної державної адміністрації, Творче об’єднання “Технології
оптимального розвитку особистості. В рамках Форуму відбувся навчальний семінар
„Україна на шляху до Європейського Союзу”. Співорганізатор - Фонд імені Стефана
Баторії (Республіка Польща). Дата проведення заходу - 27-28 жовтня 2005 року.
Мета семінару - поділитися з представниками кіровоградської регіональної еліти
польським досвідом у питанні європейської інтеграції та її наслідків для
політичних, суспільних і економічних перемін. За посередництвом семінару
планувалося розширити знання його учасників про користі, які дає Україні процес
наближення до ЄС, а також показати яким чином регіональні установи в Україні
можуть використовувати можливості розвитку, які несе регіональна політика ЄС.
Семінар вели експерти з Польщі й України. Кількість залучених осіб - 200 осіб.
Фінансування проекту - за рахунок коштів, наданих Міністерством закордонних
справ Республіки Польща.
Проекти, виконані спільно з іншими
організаціями
Проект „Інформаційний молодіжний
бюлетень „Стріха” - спільно з рядом місцевих громадських організацій, в рамках
Гранту Президента України для обдарованої молоді.. Термін виконання проекту
березень 2004-березень 2005 рр. Мета проекту: наповнення інформаційного
простору Кіровоградської області об’єктивною та своєчасною інформацією,
адаптованою до потреб молоді, зростання локальної молодіжної активності в межах
міста Кіровоград через розміщення у ІМБ “Стріха” інформації про поточні
громадські ініціативи. Кількість залучених осіб - щомісячний наклад видання
становив 2000 примірників. Спосіб поширення - безкоштовно. Загальна вартість
проекту - 18 тис. грн., внесок грантодавця - 12 тис.грн. Фінансування проекту -
за рахунок коштів Гранту Президента України для обдарованої молоді.
Проект „Європейський Регіон” -
кампанія по висвітленню досвіду Євросоюзу в подоланні схожих для Кіровоградщини
проблем” - спільно з Кіровоградською обласною державною адміністрацією. Термін
виконання проекту з 2004 року по теперішній час (проект проходить в рамках
відзначення Дня Європи). Мета проекту - формування позитивного ставлення
громадськості Кіровоградської області до можливості європейської інтеграції
України через організацію блоків радіоефірів на двох найпопулярніших
радіостанціях регіону, які б розповідали про позитивний досвід подолання
аналогічних для Кіровоградщини проблем у подібних адміністративних регіонах
країн-членів Євросоюзу.
Кількість залучених осіб - близько
20000 молодих людей, слухачів радіостанцій-партнерів проекту. Фінансування
проекту - проект постійного фінансування не має.
Проект „Філософсько-дискусійний клуб
„Канна” - спільно з Кіровоградським кооперативним технікумом економіки та права
імені М.П. Сая.
Термін виконання проекту з 1999 року
по теперішній час. Мета проекту пошук ефективних моделей залучення потенціалу
громади до вирішення нагальних проблем сучасного українського суспільства.
Кількість залучених осіб - щоразу в дискусії бере участь близько 25 осіб,
членів клубу. Фінансування проекту - проект постійного фінансування не має.