При сертифікаційних вимірюваннях шуму автомобіля мікрофон встановлюється на відстані 7,5 м від осі смуги руху транспортних засобів. На рис. 1.16 показана схема вимірювання шуму автомобіля.

Санітарно-гігієнічні норми визначають необхідний ступінь послаблення шуму, а технічні - вказують на досяжні на практиці величини рівнів шуму технічних джерел. В табл. 1.5 наведені регламентовані рівні шуму.

Рис. 1.16. Схема вимірювання шуму автомобіля

Таблиця 1.5 Максимально допустимі рівні шуму нових транспортних засобів

Технічне нормування шуму забезпечує максимальне допустиме зниження шуму обладнання, пристроїв, транспортних засобів із умов впровадження існуючих наукових досягнень, новітніх технологій, використання нових матеріалів, вдосконалення виробничих процесів. Тому технічні норми періодично переглядаються з метою більш жорстких нормативних обмежень щодо шуму.

Допустимі рівні шуму від зовнішніх джерел в приміщеннях встановлюються за умови забезпечення вентиляції приміщень (для житлових приміщень, палат, класів - при відкритих кватирках, фрамугах). Еквівалентні і максимальні рівні звуку в дБА для шуму, створюваного засобами автомобільного, залізничного, авіаційного транспорту, в 2 м від захищаючих конструкцій допускається приймати на 10 дБА вище для територій першого ряду житлових будівель, готелів, гуртожитків, обернутих убік магістральних вулиць загальноміського і районного значення [10].

1.3.2  Вплив шуму на людину

Головними видами несприятливого впливу шуму навколишнього середовища на людину є:

1. перешкода мовному зв’язку;

2. перешкода сну;

3. ризик пошкодження слуху.

Рідше визнаються несприятливими такі впливи шуму на людину як:

1.      фізіологічні (сердцево-судинні та циркуляторні) проблеми;

2.      психологічні проблеми (що походять від інтенсивного роздратування);

.        соціальні поведінкові проблеми.

У той час, як пошкодження слуху не є звичайним наслідком від експозиції шуму довкілля, різноманітні перешкоди мовленню і сну є великою проблемою для населення, наприклад того населення, що проживає навколо аеропортів та транспортних магістралей.

Роздратування є найбільш поширеним ефектом несприятливого впливу шуму довкілля, яке узагальнює у собі окремі види несприятливого впливу, в тому числі перші три вище зазначені види впливу шуму навколишнього середовища.

Як люди сприймають гучність або шумність будь-якого даного звуку залежить від декількох вимірюваних фізичних характеристик звуку, емоційних та соціальних чинників, які супроводжують дію шуму. Цими чинниками є: інтенсивність, частотний склад, зміни рівня звукового тиску, швидкість та діапазон зростання рівня звукового тиску, емоційні змінні, відчуття необхідності або превентивність шуму, оцінка важливості і значення діяльності, яка продукує шум, діяльність людини під час шуму, ставлення до довкілля, загальна чутливість до шуму, переконання про вплив шуму на здоров'я, відчуття побоювання, пов'язане з шумом, тип сусідства, час доби, сезон року, передбачуваність шуму, контроль джерела шуму, час, на протязі якого людина піддається впливу шуму [14].

1.4     Методи моніторингу зовнішніх та внутрішніх джерел шуму

Контроль навколишнього середовища, і, зокрема, шумового забруднення в даний час є життєво важливою проблемою для майбутнього розвитку аеропортів. Одна з основних проблем є те, що цей розвиток вітав громадян, які живуть в околицях аеропорту. Аеропорти повинні показати, що вони повністю контролюють цей потенціал неприємність. Іншими словами, вони потребують надійної, ефективної та оперативної системи моніторингу шуму.

Відповідно до цілей розроблені рекомендації і стандарти - міжнародні і національні, які визначають вимоги до процедур вимірювання, складу вимірювальної апаратури, процедур обробки акустичних сигналів, відображення результатів вимірювання. Але насамперед необхідно враховувати на наявність вимог щодо встановлення систем моніторингу (або контролю) шуму в аеропортах. У законах і нормативних документах дані вимоги є обов'язковими, наприклад, стосовно міжнародних аеропортів [8].

В Україні Закон про охорону атмосферного повітря в статті 43 зобов'язує підприємства, установи і організації, діяльність яких обумовлює або може привести до погіршення стану атмосферного повітря, здійснювати збирання, обробку, зберігання і аналіз інформації про стан атмосферного повітря засобами системи моніторингу. Враховуючи актуальність проблеми авіаційного шуму і наявність зон, в межах яких авіаційним шумом завдаються збитки навколишньому середовищу (населенню), необхідно здійснювати моніторинг шуму в районі і околицях аеропортів.

Під контролем розуміють звичайне вимірювання рівнів шуму, що утворюється повітряними суднами, які обслуговуються на аеродромі. Процедури контролю звичайно включають велике число вимірювань протягом доби, на основі яких може бути складений висновок про акустичний клімат [9].

.5 Містобудівельні методи підвищення екологічності в житлових будівлях застосуванням звукоізоляції

Звукоізоляція є одним із ефективних методів зниження шуму при поширенні звукових коливань з одного приміщення в інше. При впливі звукових коливань на захищену конструкцію падаюча хвиля спричинює коливальні рухи конструкції і стає джерелом шуму у навколишньому просторі. Розглянемо задачу проходження звукової хвилі через тонку безмежну пластину за допомогою імпедансного методу. Для гармонічних коливань швидкість згин пластини . Для згинних коливань пластини під дією сили  випливає, що

.

Оскільки відношення амплітуди сили до швидкості є імпеданс пластини, тому

,    (1.8)

де  - хвильове число згинних коливань у пластині; - довжина згинної хвилі. Швидкість поширення згинних хвиль дорівнює . Вхідний імпеданс пластини визначається за допомогою співвідношення

,

де величина коефіцієнта відбиття  може бути отримана у вигляді:

.

Остаточно вираз для амплітуди тиску , коефіцієнтів звукопроникнення  і звукоізоляції  записуються у вигляді:

    (1.9)

Оскільки, а , імпеданс пластини (1.8) дорівнює:

.

З урахуванням втрат у матеріалі пластини, взявши, отримуємо:

.

Як випливає зі співвідношення (1.9), звукоізоляція дорівнює нулю, якщо  =0. Це має місце, коли  або 0. Рівність імпедансу нулю відповідає просторовим резонансам тонкої пластини.

Зі співвідношення (1.8) при 0 виконується умова , коли проекція хвильового вектора у середовищі збігається з хвильовим числом згинних коливань пластини [28].

Для інженерних розрахунків звукоізоляції одностінних перешкод застосовується графоаналітичний метод. Цей метод застосуємо, якщо мінімальний розмір (висота, ширина або довжина) буде , де  - довжина згинної хвилі на критичній частоті. Нижня границя розрахункового діапазону звукоізоляції  повинна бути на октаву вище від першої резонансної частоти одностінної перешкоди, де  - мінімальний лінійний розмір перешкоди. Верхня границя розрахункового діапазону визначається за формулою:

,

де - товщина пластини.

Ребра жорсткості, якщо вони є у перешкоді, слід розташувати у одному напрямку на відстані більше за 0,5 м один від одного, а їх висота не повинна перевищувати 30-кратної товщини пластини. Конструкція не повинна мати акустичних отворів.

Рис.1.17. Розрахункова схема звукоізоляції одностінної конструкції

Розрахунок звукоізоляції одностінної конструкції виконується у такій послідовності:

для заданого матеріалу і товщини пластини одностінної конструкції критична частота розраховується за формулою ;

на координатній сітці (по осі абсцис нанесені в логарифмічному масштабі середньо-геометричні значення 1/3-октавних смуг частот, а по осі ординат - звукоізоляція  ) в межах розрахункового діапазону частот відкладаються чотири значення абсцис: 0,25, 0,5,, 2, як показано на рис.1.17: 1 - приклад розрахунку, 2 - експериментальна крива для сталевої пластини товщиною 7 мм з ребрами жорсткості;

для вказаних чотирьох абсцис будують чотири значення ординат за даними табл. 1.6.

знайдені таким чином чотири точки з'єднують прямими лініями, потім від першої точки у бік низьких частот проводять пряму із нахилом вниз, що дорівнює 4 дБ на октаву, а від четвертої точки у бік високих частот - пряму вгору, що дорівнює 6 дБ на октаву.

Одним із ефективних способів збільшення звукоізоляції одностінних тонких перешкод є застосування легких звукопоглинаючих матеріалів, що покривають рівним шаром всю поверхню перешкоди.

Таблиця 1.6 Значення ординат за матеріалом конструкції

Звукоізоляція отриманої двошарової конструкції , де звукоізоляція тонкої пластини  розраховується розглянутим вище графоаналітичним методом, а додаткова звукоізоляція конструкції зі звукопоглиначем знаходиться за емпіричною залежністю [15].

.5.1 Звукопоглинання в житлових будівлях

Одним із способів зниження шуму у приміщенні є застосування звукопоглинаючих конструкцій. Під звукопоглинанням розуміють властивість акустично оброблених поверхонь зменшувати інтенсивність відбитих ними хвиль за рахунок перетворення звукової енергії на теплову. Цей метод застосовують для зменшення інтенсивності відбитого (дифузного) звука. Якщо прямий звук від джерела у точці контролю шуму переважає, в цьому випадку акустична обробка приміщення незначно вплине на рівень шуму. Тому перед застосуванням звукопоглинаючих матеріалів і конструкцій необхідно оцінити ефективність акустичної обробки приміщення шляхом порівняння інтенсивності прямих і відбитих складових від джерел звука. Обробка приміщення буде ефективною, якщо є велика кількість відносно несуттєвих джерел шуму, розташованих не дуже близько один від одного. У цьому випадку сумарний внесок у загальне акустичне поле розподілених джерел шуму виявиться помітним і акустична обробка приміщення буде обґрунтована [11].

У найбільш поширених схемах звукопоглинання застосовуються наступні звукопоглинаючі матеріали і конструкції:

·   пористі звукопоглиначі;

·   резонансні звукопоглиначі;

·   панельні звукопоглиначі;

·   комбіновані конструкції поглиначів.

Акустичні характеристики звукопоглинаючих конструкцій залежать від коефіцієнта звукопоглинання , що визначається як відношення (для заданої смуги частот () поглиненої акустичної енергії до падаючої енергії.

Максимальне зниження РЗТ шуму в октавних смугах частот у приміщенні при звукопоглинаючому облицюванні його поверхонь визначається формулою:

,

де  - акустичне відношення.

Вибір матеріалів і типу конструкції звукопоглинання залежить від ряду чинників:

·   акустичної ефективності матеріалів;

·   об'єму приміщення;

·   доступності місця для акустичної обробки;

·   небезпеки обробки для здоров'я;

·   впливу вологи і сонячного світла;

·   методів технічного обслуговування покриття;

·   можливості захисту покриття від механічного пошкодження;

·   впливу метеорологічних чинників на покриття, переміщення повітря у приміщенні, запилення повітря;

·   пожежебезпеки покриття;

·   можливості поєднання акустичної обробки з термоізоляцією;

·   сумісності покриття з технологічними процесами у приміщенні.

Пористі поглиначі у вигляді плит, збірних елементів виготовляються із капронового волокна, штапельного волокна, мінеральної вати, базальтового волокна, супертонкого скловолокна, пінопласту з відкритими порами й інших матеріалів. Механізм дії волокнистого поглинача базується на втратах (завдяки в'язкому тертю при поворотно-поступальному коливальному руху повітря) у порах звукопоглинача. На низьких частотах відбувається інтенсивний теплообмін між повітрям і волокнами. Це приводить на низьких частотах до ізотермічного процесу стиснення і розширення повітря. Коливання волокон каркаса поглинача також спричинюють втрати акустичної енергії.

Звукопоглинальні властивості матеріалів і конструкцій характеризуються коефіцієнтом відбиття . Припустимо, що імпеданс матеріалу, де - відповідно активна і реактивна компоненти акустичного опору. При нормальному падінні звука на матеріал:

.

Резонансні звукопоглиначі (РЗП) являють собою перфоровану панель, встановлену на відстані  від жорсткої стінки. Втрати у РЗП зумовлені або тертям повітря в отворах, або тертям в матеріалі сітки, тканини, вміщених в отворах. Параметрами РЗП є:  - площа отвору, на якому розташований один отвір;  - площа одного отвору діаметром; ,  - товщина панелі; - постійна опору;  - питомий акустичний опір;  при ,  при , де  - коефіцієнт динамічної в'язкості;  - поправка на кінець отвору. Характеристики РЗП можуть бути вибрані з умови, що коефіцієнт звукопоглинання буде більшим або дорівнювати заданому значенню  у діапазоні частот, за допомогою співвідношень:

На низьких частотах звукопоглинальна конструкція у вигляді шару неефективна. Поліпшення поглинання на цих частотах можна досягнути за допомогою перфорованої панелі, яка безпосередньо прилягає до шару з боку падіння звука.

Вплив плівкового покриття на звукопоглинання пористого матеріалу враховується шляхом додавання до інерційного опору матеріалу опору плівки  (для поверхневої маси плівки  кг/м²): , де .

Таблиця 1.6 Значення опору для плівок

Нарівні з розглянутими звуковбирними конструкціями використовуються об'ємні, мембранні поглиначі звука [22].

.5.2 Акустика поглиначів та дифузорів

Дифузори створюють просторову і тимчасову дисперсію звукової енергії. Зрушуючи в просторі і затримуючи в часі ранні відбиття від огороджувальних поверхонь. Дифузори застосовуються для створення дифузного звукового поля при акустичній обробці приміщень домашніх кінотеатрів, кімнат прослуховування, студій звукозапису, мовних кабін, концертних залів і т.п.

У широких залах ранні відбиття надходять до слухача від стелі. Ці відбиття формують дуже схожі для лівого і правого вуха сигнали. У більш вузьких і довгих залах першого відбиті сигнали надходять до слухача від бічних стін і досить сильно відрізняються один від одного. Можливо тому, багато сучасних концертні приміщеннямають незадовільні акустичні характеристики. Приміщенняволіють робити більш широкими, щоб розмістити більше посадочних місць, а для сучасних систем кондиціонування краще низькі стелі. Для поліпшення акустики таких залів, відбиття від стелі повинні були бути перенаправлені до стін.

Фактично, дифузор Шредера являє собою фазову дифракційні грати, яка розсіює падаючу на неї звукову енергію в широкому діапазоні частот, навіть при великій величині кута падіння [23].

Дифузор Шредера складається з серії осередків різної глибини, але однакової ширини, виконаних в корпусі з дерева або інших листових матеріалів. Розріз типової конструкції дифузора (p = 7) зображено на малюнку зліва. Перегородки, які розділяють сусідні осередки, виконуються з жорсткого матеріалу і мають товщину значно меншу в порівнянні з шириною осередків.

Рис.1.18. Конструкція дифузора

Конструкція дифузора заснована на математичній послідовності квадратичних відрахувань з теорії чисел. Послідовність визначається наступним співвідношенням:

 =  *modulo(p),

де  - послідовність значень відносної глибини осередків дифузора, n - невід'ємне ціле число {0, 1, 2, 3 ...}, визначальне номер відповідної комірки, p -просте число {2, 3, 5, 7, 11, 13, 17...}, визначає кількість осередків в дифузорі (просте число, це відмінне від 0 і 1 число, яке ділиться без залишку тільки на 1 і на самого себе).

Наприклад, підставивши p =17 и n=7 в зазначене співвідношення, отримаємо  = 49*modulo17. Modulo17 означає, що число 17 послідовно віднімається з 49 до появи істотного залишку. Іншими словами 17 віднімається з 49 двічі і залишок 15 є відповіддю.

Таким чином, для p =17 маємо наступну послідовність чисел:

= 0, 1, 4, 9, 16, 8, 2, 15, 13, 13, 15, 2, 8, 16, 9, 4, 1; 0, 1, 4...

Для більших значень n послідовність повторюється з періодом n=17.

Фактична глибина осередків в конструкції дифузора залежить від значення його проектної частоти fo. Шредер запропонував наступну формулу для розрахунку глибини осередків залежно від вибраних значень n і p:

 =  * с /( * 2 * p),     (1.10)

де  -глибина осередку с номером n,  - проектна частота дифузора, с - швидкість звуку в повітрі, p - просте число (порядок дифузора), що відповідає кількості осередків.

Ширина осередків W постійна і має бути мала в порівнянні проектної довгої хвилі дифузора, тобто значення W <c / (2 * ). Шредер запропонував співвідношення

= 0,137 * c / .

Необхідно відзначити, що встановлена співвідношенням (1.10) компоновка осередків різної глибини забезпечує більш широкий діапазон частот розсіювання звукової енергії в порівнянні з дифузорами, заснованими на принципі послідовності максимальної довжини.

На проектній частоті дифузор володіє максимальною ефективністю розсіювання звукової енергії.

Нижня межа робочого діапазону дифузора  залежить від розміру самої глибокої осередку і має значення приблизно на половину октави нижче проектної частоти дифузора .

Верхня межа робочого діапазону  залежить від ширини осередків і не перевищує значення

 = c / (2 * W).

Перегородки, які розділяють сусідні осередки, повинні бути виконані з тонкого і жорсткого матеріалу. На практиці товщина цих перегородок має кінцеву товщину t і тому в розрахунках необхідно замість ширини осередку W застосовувати суму значень (W + t).

Рис.1.19. Діаграма розсіювання звукової енергії одновимірного дифузора

Як видно на рис.1.19 одновимірний дифузор Шредера має форму напівциліндра, ця діаграма залежить від кута падіння звукової енергії і підпорядковується законом дзеркального відображення. На малюнку ліворуч зображені полярні характеристики розсіювання звукової енергії дифузором Шредера (ліворуч) і плоскої відбиває поверніть при нормальному падінні звукової енергії.

Фундаментальні теоретичні роботи Манфреда Шредера дають можливість інженерам-акустикам проектувати і застосовувати на практиці ефективні звукорозсіюючі конструкції із заданими акустичними характеристиками [24].

.5.3 Вібродемпфування в будівлях

Вібродемпфуваня - це зменшення рівня вібрації об’єкта за рахунок перетворення механічної енергії коливань в теплову енергію. Досягається використанням у захищеному об’екті матеріалів з великим внутрішнім коефіцієнтом тертя . Такими матеріалами є сплави Cu-Ni, Ni-Co, магнієві сплави, пластмаси, гуми, текстоліт, спеціальні мастики та ін.

Рис. 1.20. Залежність коефіцієнта передачі від співвідношення /

Практично вібродемпфування відбувається нанесенням на вібруючі поверхні шар матеріалу с великими внутрішніми втратами, також використовується поверхневе тертя при вібрації двох скріплених пластин. Коливальна енергія переходить в теплову енергію при деформації покриття чи при терті скріплених поверхонь.

Використання жорстких демпфуючих матеріалів ефективно при низьких частотах вібрації, а м’яких - при високих частотах. Найкращий ефект вібродемпфування досягається, коли протяжність демпфуючого шару сумірна с довжиною хвилі вигибу, а товщина покриття дорівнює 2-3 товщині елемента конструкції [25].

Розділ ІІ. Дослідження акустичних джерел в умовах інтенсивних транспортних потоків

.1 Матеріали та методи дослідження

В ході проведення моніторингу шуму на вул. Чоколовський бульвар, м. Київ, використовувались такі методики: CH 3077-84, ГОСТ 23337-78 (1984), ГОСТ 31296.2-2006, ГОСТ 20444-85 та СНИП ІІ-12-77.

Шумовою характеристикою транспортних потоків є еквівалентний рівень звуку дБА. Місця проведення вимірювань для визначення шумових характеристик транспортних потоків слідує вибирати на прямолінійних горизонтальних ділянках вулиць або доріг з асфальтобетонним покриттям. Ухил вулиці або дороги повинен бути не більш 1%. Поверхня проїжджої частини вулиці або дорогі повинна бути гладкою, чистою і сухою (без вибоїн, піску, гравію, бруду, води і снігу). Навкруги місця проведення вимірювань в радіусі 50 м не повинні знаходиться які-небудь споруди (будівлі, забори і ін.) або елементи рельєфу, що відбивають звук. Місця проведення вимірювань повинні бути розташовані на ділянках вулиць або доріг із сталою швидкістю рухи транспорту і на відстані не менш 100 м від транспортних вузлів і зупинок.

Місця для проведення вимірювань слід вибирати на тих ділянках вулиць і доріг, де необхідно проводити вимірювання, незалежно від поперечного і подовжнього профілю і типу покриття проїжджої частини вулиць і доріг. Вони не повинні знаходитися зовні зон дії сильних магнітних та електростатичних полів. Вимірювання слідує проводить під час максимальної інтенсивності руху транспортних потоків. Їх не потрібно виконувати тоді, коли випадають атмосферні опади і при швидкості вітру більше 3 м/с. Мікрофон повинен знаходитися на відстані 7,5 м від осі першої смуги руху транспортних засобів на висоті 1,2 м від рівня проїжджої частини.

При вимірюваннях на вузьких вулицях і дорогах мікрофон можна встановлювати на відстані менше 7,5 м від осі першої смуги руху транспортних засобів, але не ближче 1 м від стін будівель, заборів або елементів рельєфу, відбиваючих звук. Мікрофон повинен бути направлений в сторону транспортного потоку і видалений не менше ніж на 0,5 м від людини, що проводить вимірювання. Перемикач частотної характеристики приладу при виконанні вимірювань повинен бути встановлений в положення ‘А’, а перемикач часової характеристики - в положенні "швидко".

Значення рівня звуку слід приймати по максимальному значенню стрілки приладу у момент відліку. Тривалість вимірювань рівнів звуку в кожній точці слід встановлювати в залежності від інтенсивності руху транспортних потоків. Для транспортних потоків інтенсивністю понад 1000 од/ч повинне бути зроблений 300 відліків рівнів звуку (тривалість вимірювань - не менше 10 мін), для транспортних потоків інтенсивністю від 500 до 1000 од/год - 600 відліків рівнів звуку (тривалість - не менше 20 мін), для транспортних потоків інтенсивністю менш 500 од/год - 900 відліків рівнів звуку (тривалість вимірювань - не менше за 30 міни); інтервал між відліками рівней звуку повинен складати від 2 до 3 с [26].

Рівні звуку сторонніх шумів при проведенні вимірювань повинні бути на 10 дБА нижче за мінімальний рівень звуку, створюваного транспортними засобами. Якщо забезпечити цю умову неможливо, вимірювання проводитися не повинні. Рівні звуку, створювані в місцях проведення вимірювань сторонніми джерелами непостійних шумів, при проведенні вимірювань не повинні реєструватися.

При вимірах Leq підраховують число минулих автомобілів на інтервалі, рівному тривалості вимірювань. Щонайменше, мають бути виділені дві категорії автомобілів («важкі» і «легкі»), якщо результати вимірювань повинні бути приведені до умов іншого транспортного потоку. Для визначення репрезентативності умов руху вимірюють середню швидкість руху і вказують тип дорожнього покриття.

У загальному випадку важкими вважають автомобілі, маса яких більше 3500 кг. часто важкі автомобілі ділять на підкатегорії залежно від числа колісних осей. При вимірах Leq необхідно достатнє число минулих автомобілів, щоб усереднити відмінності шуму окремих автомобілів в залежності від необхідної точності. Однак якщо відповідної інформації немає, то стандартне відхилення відтворюваності Х розраховують за формулою:

 ,    (2.1)

де n - число минулих автомобілів.

Формула (2.1) відповідає змішаному транспортному потоку. Якщо рухаються автомобілі однієї категорії, то стандартне відхилення може бути менше.

Якщо при проходженні кожного автомобіля реєструють LE і потім використовують статистичні дані про транспортному потоці для розрахунку Leq на опорному часовому інтервалі, то число автомобілів кожній категорії має бути не менше 30.

Максимальні рівні звукового тиску Lmax автомобілів різних категорій розрізняються. Для кожної категорії має місце певний розкид максимальних рівнів звукового тиску внаслідок відмінності технічних характеристик автомобілів, різних швидкостей руху або манери водіння. Максимальний рівень звукового тиску повинен бути визначений при проходженні щонайменше 30 автомобілів розглянутої категорії.

Вибір тривалості вимірювань

Вибирають таку тривалість вимірювань, щоб охопити всі значні зміни звукового випромінювання і умови поширення звуку. Якщо шум з'являється періодично, то тривалість вимірювань повинна охоплювати по меншій мірою три періоди. Якщо безперервні вимірювання на цьому періоді неможливі, то тривалість вимірювань повинна бути обрана так, щоб результати вимірювань були представницькі для частини циклу, а спільно адекватно характеризували повний цикл. Якщо шум створюється одиничним звуковим подією (наприклад, прольотом літака, під час якого шум може змінюватися і бути відсутнім на значній частині опорного часового інтервалу), то тривалість вимірювань вибирають так, щоб можна було визначити рівень впливу шуму LE одиничного події.

Положення мікрофона поза приміщенням

Мікрофон встановлюють в тому місці, де необхідно оцінити шум. Для інших цілей використовують одне з нижченаведених адрес:) у вільному звуковому полі (основний варіант).

Цей варіант відповідає реальному або гіпотетично вільного звукового поля над поверхнею землі, для якого рівні звукового тиску поза будівлею розраховують за вимірам поблизу від нього. Таке звукове поле означає, що впливом на мікрофон всіх наявних відбитків від якої будівлі позаду мікрофона нехтують. Простір за екрануючим будівлею розглядають як область такого ж звукового поля, однак на нього перерахування b) і с) не поширюються, оскільки в цьому випадку враховують відбиття від зворотного боку будівлі;

б) мікрофон змонтований врівень зі звуковідбивальних площиною. У цьому випадку для отримання значення поля падаючої хвилі до вимірювання полю застосовують корекцію мінус 6 дБ. При інших умовах використовують інші корекції.

в) мікрофон встановлений на відстані від 0,5 до 2 м перед звуковідбивальних поверхнею. У цьому випадку для отримання значення поля падаючої хвилі до вимірювання полю застосовують корекцію мінус 3 дБ. При інших умовах використовують інші корекції.

У складних ситуаціях (наприклад, велика щільність забудови, вузька вулиця) ця різниця може бути багато вище. Навіть в ідеальному випадку вона може бути кілька обмежена. При близькому до ковзаючого падінні звукової хвилі таке положення мікрофону не рекомендується, так як різниця сигналів може бути великий.

Для загального картографування мікрофони встановлюють на висоті (4 ± 0,5) м в зоні багатоповерхового житла. При одноповерхової забудові і в зонах відпочинку мікрофони встановлюють на висоті (1,2 ± 0,1) або (1,5 ± 0,1) м.

Для безперервного моніторингу мікрофони можуть бути встановлені на інший висоті. Рівні шуму в точках картографічної сітки зазвичай розраховують. Якщо в особливих випадках вимірювання в них виконують, то щільність точок сітки вибирають залежно від просторового дозволу, необхідного для дослідження просторового зміни рівнів звукового тиску [27].

Для розрахунку рівня звукового тиску у жилому приміщенні використовується така формула:

,           (2.2)

де - отримане максимальне значення Lекв с табл. 2.1,  - коефіцієнт поправки на відстань при проходженні звукової хвилі до об’єкта жилого приміщення, розраховується за формулою:

,         (2.3)

де  - відстань від місця проведення експерименту або заміру рівнів звукового тиску до площі огороджувальних поверхонь конструкції жилого приміщення.

Отримання рівня звукової потужності у середені жилого приміщення розраховується за формулою:

, (2.4)

де  - коефіцієнт звукопоглинання матеріалу.

Визначення рівнів звукового тиску в розрахункових точках жилого приміщення

Розрахункові точки при акустичних розрахунках вибираються усередині приміщення на висоті 1,2 -1,5 м від рівня підлоги.

Октавні рівні звукового тиску (РЗТ) у дБ у розрахункових точках на робочих місцях приміщень визначаються за допомогою співвідношень:

а) у зоні прямого і відбитого звуку по формулі:

;

б) у зоні прямого звуку по формулі:

;

Таблиця 2.1 Параметри приміщення

в) у зоні відбитого звуку по формулі:

,

де L_p - октавний рівень звукової потужності джерела шуму, в дБ; χ - коефіцієнт, що враховує вплив ближнього акустичного поля, який приймається залежно від відношення відстані між акустичним центром джерела і розрахунковою точкою до габаритного максимального розміру джерела шуму по рис. 1; Ф - фактор спрямованості джерела шуму (для джерела з рівномірним випромінюванням звуку Ф = 1); S - площа уявної поверхні правильної геометричної форми, що проходить через розрахункову точку ( - для джерела шуму в просторі; для джерела на стіні, підлозі - , у двогранному кутку - , у тригранному кутку - ), r - відстань від джерела до приймача шуму, В - стала приміщення, яка в октавних смугах частот визначається за формулою:

,

де В₁₀₀₀ - стала приміщення на середньо-геометричній частоті 1000 Гц, визначається за даними табл. 2.2 залежно від об’єму V приміщення. Частотний коефіцієнт μ визначається за даними табл. 2.3.

Таблиця 2.2 Значення сталої приміщення

Таблиця 2.3 Значення константи

.2 Аналіз даних моніторингу шуму вул. Чоколовський бульвар, м. Київ

Оцінці впливу автотранспортного потоку на навколишнє природне середовище досліджувалась за таким планом:

.        Вимірювання рівнів шуму, створюваних автомобільним транспортом у вільному потоці та для змінюваних умов руху - біля світлофорів, зупинок.

.        Дослідження впливу кількості автомобілів, проїхавши повз точку спостереження на необхідний час вимірювання еквівалентного рівня шуму.

.        Аналіз дослідження шумових характеристик транспортного потоку [28].

В ході експерименту також використовувався порівняльний метод згідно ГОСТ 31296.2-2006 та ГОСТ 20444-85 шумоміром “Октава-110А”.

Рис.2.1. Карта досліджувальної території

Таблиця 2.4 Вихідні данні

Більшість вулиць означеного району належить до категорії закритих, тобто відcтань від дороги до житлової забудови не перевищує 50 м, що призводить до достатньо високого рівня шуму. На цих перехрестях вивчений транспортний потік, що складається з автомобілів легкових, вантажних (легкі, середні, важкі) та автобусів. До складу транспортного потоку, на досліджуваних перехрестях, входить частина міського потоку автомобілів і частина транзитних автомобілів.

Файли, що не увійшли в таблицю:

- прискорення автомобілів;

- холостий хід на світлофорі;

- вільний потік;

- холостий хід на світлофорі;

- вільний потік;

- вільний потік;

- холостий хід на світлофорі;

- вільний потік;

- холостий хід на світлофорі.

Для більшої точності отримання даних обрана територія на вулиці Чоколівський бульвар складала майже 450 метрів, які були поділені на ділянки по 50 метрів та включали такі зони :

         зона прискорення (на світлофорі перед початковою ділянкою);

         зона обгону (наприклад з другої смуги на третю) ;

         зона гальмування (перед світлофором) ;

         зона зупинки (на світлофорі).

Визначення інтенсивності транспортних потоків здійснювалось в обох напрямках автотранспорту, ділянка 4-5 була пропущена через підвищену похибку за наявності в зоні автобусної зупинки.

Для більшої точності, збір даних кожної ділянки проводився 4 рази, по 5 хвилин, на основі яких було визначено дві усередненні таблиці інтенсивності. Відсутня інтенсивність потоку кінцевої точки пояснюється її потенційності.

Таблиця 2.5 Рівні звукового тиску у 1/3 октавах

Шум автотранспортних потоків є не постійним і має дискретний характер, тональність якого встановлюється вимірюванням в третьоктавних смугах частот по перевищенню рівня в одній смузі над сусідніми не менш ніж на 10 дБ. Згідно ДБН 360-92 перевищення рівнів з 7 до 23:00 год. шуму на сельбищ ній зоні населених місць максимальний отриманий Lекв перевищає норматив на 8,12 дБА.

Таблиця 2.6 Рівні звукового тиску в октавах

На табл. 2.6 зображено шум з безперервним спектром шириною більше однієї октави. Згідно ДБН 360-92 перевищення рівнів з 7 до 23:00 год. шуму на сельбищній зоні населених місць максимальний отриманий Lекв перевищує норматив на 13,56.

З аналізу отриманих результатів випливає, що гранично-припустимий рівень (ГПР) шумового забруднення атмосферного повітря (для міста), що становить 60 дБА, значно перевищений. Інтенсивність потоку змінюється від 178 авт./год. до 199 авт./год., що обумовлює зростання еквівалентного рівня шуму з 64,77 дБА до 68,56 дБА.

Рівень шуму транспортного потоку визначається інтенсивністю й складом потоку, насамперед, часток вантажних автомобілів у потоці. Збільшення середньої швидкості транспортного потоку безумовно призводить до підвищення рівня шуму. Еквівалентний рівень шуму потоку може бути знижений на 2 - 3,5 дБА, якщо шум одиночних легкових автотранспортних засобів (АТЗ) у складі потоку знизити з 78 до 75 дБА, а вантажних - з 85 до 80 дБА (за умови, що частка вантажних АТЗ у потоці 10 - 30%) [19].

Рис.2.2. Залежність рівня шуму від інтенсивності та складу транспортного потоку

Рис.2.3. Оцінка рівня шуму для територіальної дороги

шум житловий транспортний

2.3 Аналіз розрахунків рівня звукового тиску у житловому будинку від шуму міського автотранспорту

Розрахунки РЗТ виконувалися згідно формули 2.2 (з враховуючим коефіцієнтом поправки на відстань при надходженні звукової хвилі).

Таблиця 2.7 Розрахунок рівня звукового тиску у жилому п’ятиповерховому приміщенні (по поверхово)

Розрахунок коефіцієнту поправки на відстань при надходженні звукової хвилі до приміщення (поповерхово):

=0,07;

=-0,02;

=-0,09;

=-0,15;

=-0,21.

Таблиця 2.8 Рівень звукового тиску зовнішніх джерел шуму у середині жилого приміщення з урахуванням проходження звукової хвилі через площу огороджувальної поверхні (скла):

Таблиця 2.9 Рівні звукової потужності внутрішніх джерел шуму у октавних смугах частот

Для визначення РЗТ в розрахункових точках використовуємо експериментально отримані дані (див. табл. 2.4 та 2.6).

Октавні рівні звукового тиску у розрахункових точках на робочих місцях приміщень визначаються за допомогою співвідношення у зоні прямого і відбитого звуку по формулі:

. (2.5)

Визначаємо коефіцієнт χ за даними рис. 2.4. Для цього визначаємо співвідношення (r / l_max), де r - відстань між акустичним центром джерела шуму і розрахунковою точкою, l_max - максимальний габаритний розмір джерела шуму (l_max = 2,0 м), χ = 2,8/2=1,3.

Рис. 2.4. Графік для визначення коефіцієнта χ

Знаходимо площу уявної поверхні правильної геометричної форми, що проходить через розрахункову точку за умови, що джерело шуму знаходиться на поверхні підлоги, за формулою: S = 2×π×r² = 2× 3,14× 2,8=104 м.

Знаходимо постійну приміщення В за формулою: В = В₁₀₀₀ × μ, для заданої категорії приміщень постійна приміщення на середньо геометричній частоті 1000 Гц визначається за даними табл. 2.2. Об’єм приміщення V визначається за табл. 2.1 (V=72 ). Частотний коефіцієнт μ для приміщень з об’ємом, визначається за даними табл. 2.3 і розраховується у табличній формі (табл. 2.6).

Таблиця 2.10 Форма заповнення значень параметрів μ та В

Знаходимо значення коефіцієнта ψ, що враховує порушення дифузних властивостей звукового поля у приміщенні, який визначається за даними рис.2.5, для цього вираховуємо площу обмежуючих поверхонь, =104 м.

Рис. 2.5. Графік для визначення коефіцієнта ψ

Таблиця 2.11 Форма заповнення значень параметрів В, ψ

Виходячи з даних, наведених в табл. 2.1, визначаємо, що приміщення можна віднести до жилих кімнат квартир, спальні приміщення в дитячих садках тощо.

Фактор направленості джерела шуму приймаємо рівним 1 для джерела з рівномірним випромінюванням звуку.

Проводимо розрахунок рівнів звукового тиску за формулою (2.5):

Розрахунки РЗТ для зовнішнього шуму автотранспортних потоків наведені в табл. 2.12.

Таблиця 2.12

Розрахунки РЗТ для внутрішнього шуму побутових приладів наведені в табл. 2.13.

Таблиця 2.13

Порівняння результатів рівнів звукового тиску щодо їх відповідності встановленим нормативним значенням, наведеним в табл. 2.15.

Таблиця 2.14 Нормативні значення октавних РЗТ и рівнів звуку

Таблиця 2.15 Порівняння розрахункових даних з нормативними значеннями рівнів звукового тиску

З табл. 2.15 видно що різниця РЗТ між поверхами (з умовою 2м від вікна до вікна) складає не більше 0,1 дБ, що свідчить про неістотність відстані жилих приміщень одне від одного, в той час як відстань жилого приміщення від джерела шуму має дуже суттєвий характер. Наглядне зображення розбіжностей розрахункового методу з даними табл. 2.15, відтворене на рис.2.6, 2.7.

Рис. 2.7. Графік різниці РЗТ між розрахунковими та нормативними для побутових приладів

При перевищенні РЗТ над допустимими рівнями розробляються профілактичні заходи зниження шуму, які включають три основні групи шумозахисних методів:

зменшення внутрішнього шуму методом звукоізоляції та звукопоглинанням за будівельним напрямком;

зменшення зовнішнього шуму методом звукоізоляції окремих деталей машин і механізмів за технічним напрямком;

зменшення зовнішнього шуму методом створення шумозахисних екранів та озеленення за архітектурно-планувальним напрямком;

розробка та вдосконалення законодавчої бази щодо обмеження шуму за нормативно-правовому напрямку [28].

Існують такі ефективні заходи, які можна застосовуються для поліпшення акустичного комфорту в звичайній житловій квартирі:

. Електричні розетки

Демонтують електророзетку і монтажну коробку, дотримуючись правил з електробезпеки. В отвір вкладують «шайбу» з щільної мінеральної вати, азбестової тканини або базальтового картону. Потім герметизують отвір гіпсовою шпаклівкою або цементним розчином, так щоб залишилося місце для установки електророзетки.

. Монтажні електричні коробки

Звукоізоляцію монтажних коробок рекомендується провести за аналогією з електророзетками.

. Стояки системи опалення та водопостачання

Якщо стояк прокладений через перекриття в гільзі, то зазор між гільзою і стояком герметизують термостійким силіконовим герметиком.

Якщо стояк прокладений безпосередньо через перекриття, навколо труби, то розчищають і видаляють пошкоджений шар цементного розчину якомога глибше (не допускаючи проникнення в сусідню квартиру). Потім підставу труби вкривають звукоізолюючим матеріалом (наприклад, склохолстом «ВИБРОСТЕК» або азбестовою тканиною) і зацементовують порушену ділянку підлоги і / або стелі. Надлишки ізолюючого матеріалу обрізаються, а стик герметизується силіконовим герметиком.

. Стики між перекриттям підлоги і стіни

Демонтують плінтуси по периметру приміщення. Якщо існує така можливість, за допомогою зубила та молотка виконують уздовж стін в підлозі шов шириною 30-50 мм на всю глибину стяжки. Заповнюють шов свіжим цементно-піщаним розчином. Після висихання цементної суміші обробляють стик нетверднучим силіконовим герметиком.

Якщо в квартирі укладений паркет і частковий демонтаж стяжки неможливий, то ретельно заповнюють деформаційний шов між стіною і краєм паркетного настилу силіконовим герметиком. Потім закріпіть плінтуси на свої місця.

. Стики між плитами стінок та стелі

Знімають старі шпалери, розшивають стики між бетонними панелями. Утворені порожнечі заповнюють гіпсовою шпаклівкою або цементним розчином. Після висихання шпаклівки промажують всі стики «стіна-стіна» і «стіна-стеля» акриловим герметиком. Після видалення надлишків акрилового герметика можна проводити фарбування або обклеювання приміщення новими шпалерами.

. Вікна

Для збільшення звукоізоляції старого вікна рекомендується замінити існуючі стекла завтовшки 4 мм товщими, наприклад, 5 або 6 мм.

Перед монтажем нового скла, рясно промажують настановні місця віконної стулки по всьому периметру прозорим нейтральним силіконовим герметиком. Щільно втискують скло в силіконовий «валик» в стулці. Потім змонтовують штапики і видаляють надлишки силікону.

У кожній віконній стулці по всьому контуру притвору закріплюють гумовий ущільнювач, що має перетин.

. Вхідні двері

Вхідну групу в квартиру рекомендується виконувати у вигляді тамбура. При цьому зовнішні двері повинна володіти протизламними властивостями, а внутрішні двері можуть бути декоративними.

Для забезпечення високої звукоізоляції, необхідно, щоб двері в закритому положенні не мали щілин і нещільностей в приляганні дверного полотна до коробки. Для цього дверні коробки повинні обов'язково мати поріг і ущільнюючу прокладку по всьому притвору. В якості прокладки краще всього використовувати профільні гумові ущільнювачі, що мають перетин. Різниця в звукоізоляції дверей з порогом і без нього може досягати 10-15 дБ.

Дуже часто монтажний зазор між дверною коробкою і дверним отвором будівельники заповнюють монтажною піною, і через нього звук легко проникає в квартиру із загального коридору. У цьому випадку необхідно видалити монтажну піну і заповнити монтажний зазор і всі порожнечі в коробці цементним розчином. Після висихання цементної суміші місця примикання дверної коробки до конструкції стіни необхідно ретельно загерметизувати силіконовим герметиком для запобігання появи в майбутньому деформаційних тріщин [29].

Розділ ІІІ. Охорона праці

.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при роботі в ревербераційній камері

Розглянемо небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на людину відповідно до класифікації, наведеної у ГОСТ 12.0.003-74. Робоче місце знаходиться у ревербераційній камері. Відповідно до цього на працівника діють такі небезпечні виробничі фактори:

. Фізичні:

підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації.

. Психофізіологічні:

нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів. монотонність праці, зоровий дискомфорт).

Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини. Джерелами є електронагрівальні пристрої, комп’ютер, спеціальні пристрої.

Підвищений рівень електромагнітних випромінювань. Джерелом є комп'ютер. Використовується для обробки та аналізу наукових даних. Хоча зараз сучасні комп'ютери випускають із захисними екранами або спеціально нанесеним на дисплей захисним шаром, це не вирішує проблеми впливу електромагнітного випромінювання на користувача комп'ютером.

Є випромінювання, яке йде із задніх стінок комп’ютера при його роботі, якщо ця частина комп’ютера не захищена. Також додатковими джерелами служать периферійні пристрої комп'ютера - принтери, сканери та ін. Відмінною ж особливістю сучасних комп'ютерів є збільшення робочих частот центрального процесора і периферійних пристроїв, а також підвищення споживаної потужності до 400 - 500Вт. У результаті цього рівень випромінювання системного блоку на частотах 40 - 70 ГГц за останні 2 - 3 роки збільшився в тисячі разів і став набагато більш серйозною проблемою, ніж випромінювання монітора. Тривалість дії фактора - близько 20 год/ тиждень (половина робочого часу).

Підвищений рівень шуму на робочому місці. Джерелами є тестове та експериментальне обладнання. При визначенні шумових характеристик обладнання піддають максимальному навантаженню для отримання більш істотних даних, у зв’язку з цим виникає потреба в захисті від негативної дії шуму на робочому місці.

Підвищений рівень вібрації на робочому місці. Джерелом є тестове та експериментальне обладнання, яке створює під час роботи велике динамічне навантаження і призводять до поширення вібрації в конструкції будівлі. Ця вібрація супроводжує та є причиною появи шуму. В спектральному складі вібрації переважають октавні смуги з середньо-геометричними частотами 31,5 і 63 Гц.

Нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів. монотонність праці, зоровий дискомфорт). Джерело - робота на комп'ютері. Тривалість дії фактора - близько 20 год/ тиждень (половина робочого часу), що вкладається в норму (не більше 6 год/день).

.2 Технічні та організаційні заходи для зменшення рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів при роботі в ревербераційній камері

. Небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини.

Забезпечення електроенергією електроприладів здійснюється від щита з розподільними трансформаторами, під'єднаного до електричного ввідного пристрою через захисний вимикальний пристрій. Усе електроустаткування при напрузі понад 42В, а також устаткування і механізми, які можуть бути під напругою, занулені. Усі розетки мають маркування,із значенням напруги, яка подається. Всі елементи електричних приладів, по яких проходить струм мають біти надійно захищені від випадкового дотику. При експлуатації електронагрівальних приладів необхідно слідкувати за тим, щоб вони були розміщені якнайдалі від легкозаймистих речовин, матеріалів, предметів і конструкцій. Металеві та неметалеві електропровідні конструкції, комунікації та виробниче обладнання повинні бути заземленими. В них допускається напруга 42 В. Інколи в науково-дослідницьких роботах необхідно застосовувати установки з напругою 220 В і більше. Такі установки спричиняють особливу небезпеку. Робота на установках з напругою більше 220В повинна виконуватись не менше, ніж двома особами, одна з яких повинна мати кваліфікацію, яка дає право на виконання самостійних робіт на таких установках. Останні обладнуються захисним огородженням, заземленням, блокуванням, сигналізацією, рубильником в колах живлення, плакатами та відповідно затвердженою інструкцією. Не можна залишати без нагляду не виключені електро- і радіоприлади, допускати до них сторонніх осіб.

В кабінетах, де є комп'ютерна техніка також існує потреба щодо вжиття необхідних заходів безпеки. Використання нової обчислювальної техніки потребує дотримання певних заходів безпеки при її експлуатації. В кабінеті повинна підтримуватись оптимальна температура 17-21°С, вологість 40-60 %. При роботі з обчислювальною технікою важливо враховувати оптимальні умови освітленості. В кабінеті забороняється доторкатися до електрообладнання, клем, електродротів, арматури і відкривати дверці електрошаф. Для персональних комп'ютерів дозволяється подавати напругу не більше 42 В. Приєднувати до електромережі комп'ютери з більш високою напругою живлення можна лише за допомогою шлангових дротів з подвійною ізоляцією. Їх штепсельні розетки, крім гнізд для робочих контактів, повинні мати ще одне гніздо для заземлення контакту. Справність ПК слід випробовувати один раз в з місяці.

. Підвищений рівень електромагнітних випромінювань.

Щоб уникнути несприятливого впливу електромагнітного випромінювання від комп’ютера на користувача необхідно:

по можливості, варто придбати рідкокристалічний монітор, оскільки його випромінювання значно менша, ніж у поширених ЕЛТ моніторів (монітор з електронною трубкою);

при покупці монітора необхідно звернути увагу на наявність сертифікату;

системний блок і монітор повинен знаходитися якнайдалі від вас.

не залишайте комп'ютер включеним на тривалий час якщо ви його не використовуєте, хоча це і прискорить знос комп'ютера, але здоров'я корисніше. Так само, не забудьте використовувати "сплячий режим" для монітора;

у зв'язку з тим що електромагнітне випромінювання від стінок монітора набагато більше, постарайтеся поставити монітор в кут, так що б випромінювання поглиналося стінами. Особливу увагу варто звернути на розстановку моніторів в офісах;

по можливості скоротіть час роботи за комп'ютером і почастіше переривайте роботу;

комп'ютер повинен бути заземлений.

. Підвищений рівень шуму на робочому місці.

За будь-якої виробничої діяльності, а також організації робочих місць варто передбачати необхідні заходи, спрямовані на зниження шуму, що впливає на людину, до значень, які не перевищують допустимі. Це досягається технічними засобами боротьби із шумом (зменшенням шуму машин); застосуванням технологічних процесів, за яких рівні звукового тиску на робочих місцях не перевищують припустимі; використанням при будівництві звуковбирних матеріалів; застосуванням засобів індивідуального захисту (протишумні шоломи, навушники, вкладиші у вуха); організаційними заходами (вибором раціонального режиму праці й відпочинку, скороченням часу перебування в гучних умовах). Санітарними правилами забороняється навіть короткочасне перебування людей в зонах з активними рівнями звукового тиску понад 135 дб.

Розрахунок шумового режиму робочого місця

Порядок розрахунку полягає у визначенні рівнів звуку на захищеній від шуму території або в приміщенні будівлі даного призначення і зіставленні їх з допустимими рівнями звуку. Розрахункові рівні звуку для транспортних потоків, на міських магістралях або дорогах приймаються в залежності від їх інтенсивності згідно рис.4.1.

Рис. 3.1. Графік для визначення розрахункових рівнів звуку транспортних потоків в залежності від інтенсивності, швидкості і характеру транспортного потоку

Розрахунок очікуваної величини транспортного шуму:

 = 46 +11,8 lgN+=46+11,8lg191+2=71,88 ,

де N - інтенсивність руху транспорту в обох напрямках в ек/год; - сума похибок.

Шумовий режим робочого місця складає 71,88 дБА.

Використання рис.4.1 і розрахунку можуть бути використані для визначення величини  тільки на ділянках з безперервним рухом транспорту, коли задані умови транспорту не відрізняються від умов руху, прийнятих для умов побудови графіка, а саме:

А) при характері (складі) руху вантажного і громадського транспорта 10-90% і швидкості руху основного потоку 20-60 дм / год;

Б) при розділювальних смугах по осі проїзної частини з шириною менше 5м;

В) при проїзної частини з покриттям з асфальтобетону або цементобетону;

Г) при відстані між лініями безперервної забудови більше 50-60 м.

4. Підвищений рівень вібрації на робочому місці.

Основними заходами щодо боротьби з вібрацією є зниження вібрації: зниження вібрації в джерелі виникнення; зменшення вібрації на шляху поширення - віброізоляція, шляхом застосування пружинних і гумових прокладок, спеціальних підкладок під устаткування; застосування дистанційного управління, що виключає передачу вібрацій на робоче місце; використання індивідуальних засобів захисту (антивібраційні рукавиці. взуття, гумові килимки). Вібруюче устаткування періодично й після ремонту варто перевіряти на відповідність його діючим санітарним нормам. Для виміру вібрації застосовуються вібрографи, вимірники шуму та вібрації, а також інші прилади, показані на рис. 4.2.

5. Нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів. монотонність праці, зоровий дискомфорт). Порушення зорових функцій у користувачів комп'ютерів пов'язані, в основному, з трьома групами факторів:

параметрами освітлення робочого місця;

характеристиками дисплея;

специфікою роботи за комп'ютером.

Рис. 3.2. Типи шумомірів та віброметрів: а) Алгоритм - 02 вібромір; б) SVAN - 948 чотирьохканальний: в)SV - 210/211 Стаціонарна шумомір і вітромір системи моніторингу шуму

Тому, необхідно звернути увагу на забезпечення раціонального освітлення на робочому місці, використання сучасних дисплеїв з покращеними характеристиками, дотримання режимів праці та відпочинку, а також необхідно щоб центр екрана дисплея був нижчий від кута зору людини.

.3 Забезпечення пожежної і вибухової безпеки при роботі в ревербераційній камері

Причини пожеж і загорянь в ревербераційній камері можуть бути такі:

1.  несправний пристрій, чи порушення режиму роботи систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря;

2.      несправний пристрій, чи перевантаження електричних установок і мереж (неправильний вибір перетинів чи проводів підбор електроустаткування, несправність засобів захисту мереж від перевантажень і ін.);

.        самозапалювання і самозаймання речовин і матеріалів при неправильному їхньому збереженні чи застосуванні;

.        необережне поводження з вогнем (паління в невстановлених місцях, недбале проведення вогневих робіт, залишення без догляду електронагрівальних приладів і т.п.).

До небезпечних факторів пожежі відносяться:

відкритий вогонь чи іскри;

підвищена температура повітря, предметів і т.п.;

токсичні продукти горіння;

дим (високодисперсна аерозоль із твердими частками);

знижена концентрація кисню;

вибух.

Загальні вимоги до систем запобігання пожеж і пожежного захисту регламентується міждержавними стандартами системи стандартів безпеки праці ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76 і спеціальною нормативно-технічною документацією.

Для пожежної профілактики порушення режиму роботи необхідно:

) користуватися електроспоживачами, шнури живлення яких мають триполюсну вилку з попереджуючим включенням заземлюючого проводу;

) не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію;

) не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають пошкодження або ненадійно з’єднані з електрошнуром живлення, вилками, розетками та подовжувачами;

) не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисних, направляючих;

) не застосовувати для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

6) при користуванні електроспоживачами, які мають окремий, самостійний провід заземлення, перед включенням його в електромережу перевірити наявність та надійність приєднаного проводу до відповідних клем;

7) не залишати без догляду працюючі електроспоживачі;

) по закінченні робочого дня вимкнути вимикач на електроспоживачі та від’єднати провід живлення від розетки електромережі. При цьому слід пам’ятати, що від’єднуючи вилку електроспоживача від розетки, її слід тримати за корпус, а не смикати за провід живлення, бо можна висмикнути один з проводів і потрапити під дію електричного струму.

Профілактика пожеж від перевантажень:

1.     при проектуванні необхідно правильно вибирати переріз провідників мереж і схем за допустимою величиною струму;

2.      в процесі експлуатації електричних мереж не можна включати додатково електроприймачі, якщо мережа на це не розрахована;

.        для захисту електрообладнання від струмів перевантаження найбільш ефективні автоматичні і електронні схеми захисту, вимикачі, теплові реле і плавкі запобіжники.

З метою попередження можливостей загоряння і виникнення пожеж у ревербераційній камері необхідно:

4.1.   робочі місця і проходи звільнити від зайвих предметів;

4.2.   не працювати з легкозаймистими речовинами на відкритому вогні і поблизу електронагрівальних приладів;

.3.     у процесі виконання роботи перевіряти крани газових пальників.

Для забезпечення пожежовибухобезпеки важливе значення має підтримка необхідного теплового режиму обладнання за допомогою природної або механічної вентиляції, а також тепловідводів спеціального призначення. Необхідно прийняти ряд заходів, для забезпечення гасіння пожеж. До них відносяться будівництво димових люків для видалення та обмеження розповсюдження диму, який виникає при пожежі , будівництво спеціальних сходів, забезпечення під'їздів до споруд, будівель та джерел води. Для гасіння пожеж використовують вогнегасники (пінні, рідинні, газові).

При виникненні пожежі рекомендуються наступні дії:

вивести людей і матеріальні цінності з небезпечної зони;

викликати пожежну охорону;

вжити заходи по локалізації пожежі;

по можливості, вжити заходи по гасінню пожежі.

Безпека при вибухах забезпечується встановленням мінімальної кількості вибухонебезпечних речовин, які використовують у лабораторіях; використання обладнання, яке розраховане на тиск вибуху; застосування активних систем зменшення вибуху та засобів попереджування.

Для запобігання пожеж і вибухів необхідно виключити можливість утворення вибухонебезпечного середовища, підвищення температури і тиску даного середовища вище максимально допустимих значень горючості.

Розділ ІV. Еколого-економічний збиток від дії транспортного шуму на населення

.1 Визначення еколого-економічного збитку від дії транспортного шуму на населення

Розрахувати еколого-економічий збиток можна за такою формулою:

,

де  - корисний коефіцієнт (12грн);  - коефіцієнт агресивності, який визначається в залежності від рівня шуму внутрішніх приміщень;  - рівні шуму від транспорту у внутрішніх приміщеннях вдень, дБА;  - кількість людей у приміщенні.

.2 Аналіз розрахунку еколого-економічного збитку від дії транспортного шуму на населення

Умовно було взято, що в однокімнатній квартирі проживають 2 людини, в двокімнатній 4 і в трьокімнатній 6. Двадцять один пятиповерхових будинки в кожному з яких по одному типу квартири на поверх, тоді:  = 12*5*21 = 1260 мешканців [28].

Оскільки перевищенний середній рівень = 43 дБА то = 12, тоді:

Отриманий результат характеризує збитки за нормативами в день і для визначення сумарного збитку за рік:

Висновки

1.      На територіях, які межують з магістральними вулицями спостерігаються зони в яких різні зашумлення перевищують нормативні. На території вул.. Чоколовський бульвар ширина зони зашумлення складає близько від 10 м до 420 м.

2.      Для створення умов праці, які б відповідали нормативним вимогам що до рівнів шуму у внутрішніх приміщеннях необхідні шумозахисні заходи якими можуть бути звукоізоляція скління та звукопоглинання.

.        Автотранспортні потоки на вулично-дорожній мережі міст обумовлюють високі рівні шуму, які складають від 62 до 72 дБА, що призводить до значного шумового забруднення прилеглих житлових територій, тому саме на вулично-дорожній мережі міст найбільш ефективні шумозахистні заходи для зменшення негативного впливу транспортних шумів.

.        Капіталовкладення, яке потрібно для виконання цих заходів коштує значно менше ніж збитки від негативного впливу шуму на людей.

.        Загальна оцінка ефективності заходів повинна здійснюватися в залежності від рівня негативних впливів, які порівнюються з санітарно-гігієнічними нормами.

Список використаних джерел

1.    Дьяков А.Б., Игнатьев Ю.В. Экологическая безопасность транспортных потоков.-М.:Транспорт, 1989.-128 с.

2.      Дідьковский В.С., Маркэлов П.О. Шум і Вібрація: Підручник.-К.: Вища шк., 1995.-263 с.

.        Авиационная акустика: В 2-х ч./Под ред.. А.Г.Мунина.-М.: Машиностроение, 1986.-250 c.

.        Гигиенические критерии состояния окружающей среды: (12.Шум.-Женева): ВОЗ, 1983.-115 с.

.        ГОСТ 22283-88. Шум авиационный. Допустимые уровни шума на територии жилой застройки. [Введ. 01.04.1981].

.        ГОСТ 24525.4-80. Управление производственным объединением и промышленным предприятием. Управление ораной окружающей среды. Основные положения.- (М.: Госстандарт), 1981.-14 с.

7.      ГОСТ 204444-85. Шум. Транспортні потоки. Методи виміру шумової характеристики. [Введ. 01.01.86].

8.      ГОСТ 31296.2-2006. Описание, измерение и оценка шума на местности. (Часть 2.-М.: Стандартинформ 2008).

9.      Закон України “Про охорону навколишнього природного середовіща” від [25.06.1991].

10.  Закон України “Про санітарно-епідеміологічну службу” [від 05.06.1994].

11.  Заборов В.И., Лапаев Э.М., Никольский В.Н. Звукоизоляция в жилых и общественных зданиях. - М.: Стройиздат, 1979.-254 с.

12.    Мсаков В.М., Федорович М.А. Виброшумозащита в электромашиностроении .- Л.:Энергоатомиздат, 1986.-208 с.

.        Исакович М.А. Общая акустика. - М.: Наука, 1973.-495 с.

.        Кузнецов В.С. Медико - биологические аспекты проблемы шума и вибрации. Пленарные доклады на VІ НТК по авиационной акустике.-М: ЦАГИ, 1979.-С.122-149.

15.    Лепендин Л.Ф. Акустика.-М.: Высш. Шк., 1978.-448 с.

16.    Новак С.М., Логвинец А.С. Защита от вибраций и шума в строительстве: Справочник. - К.: Будівельник, 1990.-184 с.

17.    Осипов Г.Л., Прутков Б.Г., Шишкин И.А. Градостроительные меры борьбы с шумом.- М.: Стройиздат, 1975.-215 с.

.        Поспелов П.И. Борьба с шумом на автомобильных дорогах.-М.:Транспорт, 1981.-88 с.

.        Самойлюк Е.П., Денисенко, Пилипенко А.П. Борьба с шумом в населенных местах.- К.: Будівельник, 1981.-144 с.

.        Луканин В.Н., Трофименко Ю.В. Промислово-транспортна екологія: Учеб. Для вузів / Під ред. В.Н. Луканина. - М.: Высш. шк., 2001. - 273с.

.        Макарова Т.В. До питання оцінки впливу транспортного потоку на суспільно екологічні показники місцевості, що прилягає до дороги // Т.В. Макарова, О.Г. Воловненко, С.М. Долгополов // Міжвузівський збірник «Наукові нотатки». Луцьк, 2010. Випуск №28 - С.317-322

22.    Токарев В.И., Запорожец А.И., Страхолес В.В. Снижение шума при эксплуатации пассажирских самолетов. - Киев: Техника, 1990. - 127 с.

23.    Дідковський В.С. та ін. Основи акустичної екології: Навчальний посібник /За ред. В.С. Дідковського.-  Кіровоград: Поліграфічно-видавничий центр ТОВ "Імпекс ЛТД", 2002.-520 с.

.        Квитка В.Е., Мельников Б.Н., Токарев В.И. Гражданская авиация и охрана окружающей среды К.: Вища шк., Головное издательство, 1984.-136 с.

.        Авиационная акустика //Под ред. А.Г.Мунина. Часть 1. Шум на местности дозвуковых пассажирских самолетов и вертолетов. - М.: Машиностроение, 1982. - 243 с.

.        Контроль шума в промышленности: Предупреждение, снижение / Под ред.Дж.Д.Вейба. - Л.:Судостроение, 1981.-312 с.

.        Коаригин С.Д., Крышов С.И. Архитектурно-строительная акустика. - М.: Высш. Шк., 1986.-256 с.

.        Рекомендации по установлению зон ограничения жилой застройки в окрестностях аэропортов ГА из русловий шума.-М.: ГосНИИСФ, НИИСФ, МНИИ гигиены, 1985ю-49 с.

.        Колесников А.Е. Шум и вибрация: Учебник. - Л.:Судостроение, 1988.-248 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Допустимі рівні звуку електропобутової апаратури