Християнство племен черняхівської культури (за археологічними джерелами)
Міністерство
освіти, науки, молодi та спорту України
Головне
управління освіти і науки Полтавської облдержадмiнiстрацiї
Полтавське
територіальне відділення МАН України
Полтавське
міське наукове товариство учнів «Мала академія наук»
Відділення:
історiї, географії, фiлософiї та суспiльствознавства
Секція:
археології
Християнство
племен черняхівської культури (за археологічними джерелами)
Роботу
виконала: Хорошун Наталія,
учениця
11 класу Полтавської ЗОШ №18
Науковий
керівник: к.і.н.,
Гейко
Анатолій Володимирович,
Полтава
- 2012
ЗМIСТ
ВСТУП
РОЗДIЛ
1. Історіографія
1.1 Характеристика
писемних та археологічних джерел
1.2 Характеристика
наукової літератури з даної теми
РОЗДIЛ
2. Загальна характеристика черняхівської культури
РОЗДIЛ
3. Поширення християнства в середовищі черняхівських племен
3.1 Християнство
в Римській імперії в I-IV ст.
3.1.2 Проповідник
аріанства Ульфіла
.2 Християнство
черняхівських племен
.2.1 Археологічні
джерела
3.2.2 Поховальний
обряд
3.2.2.1 Орієнтація
могил
3.2.2.2 Будова
могил
.2.2.3 Характеристика
поховального інвентарю
ВИСНОВКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК
СКОРОЧЕНЬ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Черняхівська археологічна культура −
яскраве самобутнє явище. Її проблематика протягом століття привертає пильну увагу
багатьох генерацій дослідників і вважається добре розробленою. Проте, в ній
явно бракує джерелознавчих досліджень, створення яких на сучасному етапі
розвитку науки є нагальним завданням.
Однією з релігій черняхівської
культури було християнство. Воно характеризувало статус віруючого, час
проживання, тип поховання та обряду, інвентар.
Підставами для належності стала
орієнтація небіжчиків головою на захід, бідність інвентарю та історична
ситуація проникнення християн у Північне Причорномор’я.
На жаль знахідкам пов’язаним з
християнством в черняхівській культурі приділено дуже мало уваги. Відомості
розпорошені. Все це визначає актуальність обраної теми.
Метою дослідження є всебічне
розкриття інформаційного потенціалу такої категорії черняхівського віросповідування,
як раннє християнство, створення джерелознавчого дослідження, яке може
послужити в палеосоціальних реконструкціях.
Завдання роботи, зумовлені її метою,
складаються з:
) збору та аналiзу iсторичних
вiдомостей, що стосуються християнства у черняхiвських племен;
) характеристики поховань, що
свідчать про поширення християнства на території черняхівських племен;
Об’єктом дослідження є черняхівська
археологічна культура, яка в ІІІ-першій чверті V ст. займала територію півдня
Східної Європи (більшої частини України, Молдови, Румунії, частину Росії).
Предметом дослідження є християнство
в середовищі черняхівських племен, а саме поховання, зокрема поховальних інвентар.
Наукова новизна одержаних
результатів. Вперше систематизовано дані про поширення християнства в
середовищі черняхівських племен.
Практичне значення одержаних
результатів. Класифікація поховань та інвентарю християн в черняхівських племен
може застосуватися при розробці проблем хронології, iсторiї пізньоримського
періоду та доповнювати уже існуючі праці.
РОЗДIЛ 1. Історіографія
1.1 Характеристика
писемних та археологічних джерел
Повiльнiсть, поступовiсть, значне
запiзнення археологiчного прояву християнських норм у поховальних пам’ятках
черняхівської культури неодноразово засвідчувалась дослiдниками археологiчних
пам’яток германцiв, схiдних слов’ян та інших [16, с. 114-133].
Для черняхівської культури були
актуальними два шляхи проникнення християнства − через полонених з
римських провінцій (зокрема, малоазійського півострову, Кавказу), через
місіонерську діяльність проповідників з Криму та Подунав’я. Відома значна
кількість писемних та археологічних джерел, що стосується даного питання.
Найбільш документованою та дослідженою виглядає «дунавська» версія поширення
християнства й прийняття християнства в аріанській формі серед готських племен,
які становили складову частину пам’яток типу Черняхів.
Про навернення до християнства
варварiв поза межами Криму повідомляється тiльки в легендарних дiяннях апостола
Андрiя [5, с. 30-67].
Могильники пізньоримського часу з
територiї, де безперечно проходила християнiзацiя населення, надають лише
окремі речі, які несуть християнську символіку. Поодинокі прояви християнської
атрибутики є і на черняхівських пам’ятках − медальйони з християнськими
сюжетами, знаки «хрестиків» та «пальмових гілок» на кераміці, ароматичні смоли
та інше [40, с. 202]. Прояв християнської віри в черняхівській культурі також
простежується завдяки орієнтації поховань та будовою поховальних споруд.
Відомо, що в археологічному
матеріалі ідеологічні явища знаходять побічне відображення. Тому, важливою
знахідкою є черняхівські календарі, за допомогою яких ми бачимо, що ці племена
святкували саме християнські свята.
Можна стверджувати, що поява перших
християн, на територiях, де iснувала черняхiвська культура мала мiсце приблизно
пiсля середини III столiття. Вiровчення не мало систематичного характеру i не
набуло масового поширення. Беззаперечнi данi про активне проникнення i
утвердження християнства вiдносяться лише до кiнця IV столiття.
Важливе письмове джерело було
написане Йорданом − готським істориком VI століття, який належав до
духовного стану; за деякими даними, був єпископом Кротонским. Надзвичайно
вагома його робота «Про походження і діяння готів», в якiй висвiтлюються
історичнi подiї готcького народу до падіння італійських остготів. Найцiннiшим у
цiй працi є те, що Йордан користувався не дiйшовшими до нас джерелами, в тому
числі «Візантійською історією й діяннями Аттіли» від Пріска і готською історією
Кассиодора.
Флавій Магн Аврелій Кассиодор −
видатний римський письменник і вчений, державний діяч під час правління
Теодоріха Великого, короля остготів в Італії. Одним з його значних праць була
«Iсторія готiв», яка збереглася саме в скороченому і перекладеному вигляді в
роботі Йордана.
Значний вклад також внiс Амміан
Марцеллін − давньоримський історик. Його праця «Діяння в тридцяти одній
книзі» вiдкрила нам багато iнформацiї про готiв, їх культуру та переселення.У
німецьких перекладах його праця отримали назву «Римська історія».
1.2 Характерестика
наукової лiтератури з даної теми
Першим висловив припущення про
належність трупопокладень черняхівської культури до ранніх християн Е.О.
Симонович. Пiдставами для цього стала орiєнтацiя небiжчикiв головою на захiд,
бiднiсть iнвентерю та iсторична ситуацiя проникнення християнства в середовище
черняхiвських племен. Він досліджував поховальний інвентар, орієнтацію
могильників, тип захоронення та сам поховальний обряд. Важливу інформацію дають
спостереження над обрядом поховань, точніше, над його еволюцією в III-V ст.,
розроблену Е.О. Симоновичем в ряді спеціальних публікацій. Серед них книги
«Християнство i черняхiвська культура» [25], «Магия и обряд погребения в
черняховскую эпоху» [27] та інші.
Великий вклад у вивчення
християнства та його поширення зробив М.Ю. Брайчевський. Його книга
«Утвердження християнства на Русi» в повному обсязі висвітлює шлях формування
цієї релігії та її поширення. Вона вміщує найбільш точну та детальну
інформацію, яку було найбільш вдало систематизовано та класифіковано [5]. Однак
в наш час з’явилося дуже багато нових археологічних матеріалів, що спростовують
деякі твердження та відкривають нові відомості.
Серед дослідників, що вивчали
християнство в черняхівській культурі важливу роль зiграла В.П. Буданова. Її
книга «Готи в епоху Великого переселення» вміщує матеріали, в яких описується
поширення раннього християнства, його проповідники, віруючі, а також гілки [6].
Однією з цих гілок є аріанство. Воно поширилося завдяки кочовим племенам −
готам. Вони під час своїх походів мали вплив на поселення та народності, що
потрапляли в зону кочування германських племен. Так черняхівська археологічна
культура зазнала впливу готів.
О.В. Петраускас розглянув час появи
поховань i захiдною орiєнтацiєю в черняхiвськiй культурi [18].
РОЗДIЛ 2. Загальна характеристика
черняхівської культури
Формування черняхівської культури
відбувалося в період скіфських (готських) воєн (238-270 рр.), де провідна роль
належала готським племенам. Саме тому черняхівська культура простежується там,
де давні автори розміщують готiв. Більшість дослідників вважають, що час
існування пам’яток черняхівської культури друга половина ІІ - перша чверть V
ст.
Її основу складали
слов'янські племена (анти <#"667214.files/image001.gif">
Рис. 1. Карта поширення
трупопокладень iз західною орієнтацією в різних регіонах черняхівської культури
Рис.2. Райони концентрацiї готських
племен у метеотиди та їх походи в III ст.: 1 - похiд 255 р.; 2 - похiд 257 р.;
3 - похiд 264 р.; 4 - похiд 266 р.; 5 - похiд 275 р.
Рис. 3. Походи готiв на Балкани та
Малу Азiю в III ст.: 1 - розграбованi мiста; 2 - похiд 258 р.; 3 - похiд 263
р.; 4 - похiд 269 р.
Рис. 4. Гончарських посуд
черняхiвської культури з Пiвнiчно-Захiдного причорномор’я (за Магомедовим Б.В.)
Рис. 5. Кореляцiя хронологiчних
iндикаторiв раннiх поховань iз захiдною орiєнтацiєю
Рис. 6. Комплекси трупопокладень iз
захiдною орiєнтацiєю з Косаново
Рис. 7. Календар вмiщений на
сакральнiй посудинi та глечик, що вмiщує орнаментальний фриз, на якому є
символи, присвячені головним річним християнським святам
Рис. 8. Рiзновиди поховального
iнвентарю iз захiдною орiєнтацiєю
Рис. 10. Розмiщення трупопокладень
iз захiдною орiєнтацiєю у рiзних часових зонах могильника Гаврилiвка
Рис. 11. Схема трупопокладень
черняхiвської культури iз захiдною орiєнтацiєю (за Петраускасом О.В.)