Статистика груп населення за заняттями та джерелами засобів існування в Україні

Статистика груп населення за заняттями та джерелами засобів існування в Україні

Вступ

Демографія - наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його розвитку. Відтворення населення є одним з головних процесів відтворення суспільства й являє собою неперервне відновлення генерацій людей у результаті взаємодії народжуваності й смертності, яка перебігає в рамках історично-визначених соціальних відносин.

З огляду на це актуальність дослідження економіко-географічних закономірностей демографічного розвитку є своєчасним та актуальним.

Сьогодні населення України потерпає від поєднаної дії економічної, екологічної і демографічної криз, які підсилюють одна одну і є перешкодою на шляху підвищення якості життя і сталого соціально-економічного розвитку. Реформування економіки України у напрямі до ринкових відносин, перехід до різноманітних форм власності та організації праці вимагають відповідного кадрового забезпечення, активного включення людей в сучасні економічні перетворення. Відтворення населення, у свою чергу, є природною передумовою оновлення робочої сили. Вона характеризується постійною зміною покоління людей, безперервним поповненням і динамікою кількісного та якісного складу, одночасно є відтворенням носіїв робочої сили - людей, їх трудового потенціалу.

Демографічна ситуація в сучасній державі є інтегральним показником її політичної системи, ідеології економічного стану та похідних від них - ставлення держави до своїх громадян, їх здоров’я, прийдешніх поколінь, економічного забезпечення їх життєво-необхідних та культурних запитів відповідно з вимогами цивілізованого світу.

На зламі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства підвищується значення фактору населення (зокрема, його якісних характеристик) для розвитку кожної країни. Професійно-кваліфікаційний склад населення, його статевовікова структура й економічна активність все в більшій мірі визначають добробут країни та її мешканців.

Статистика населення (демографічна статистика) вивчає демографічні явища і процеси. Її основними завданнями є визначення чисельності і складу населення, вивчення природного і механічного руху, організація обліку населення і обстежень, пов’язаних з його вивченням, складанням науково обґрунтованих прогнозів населення.

З економічної точки зору населення - виробник матеріальних благ та одночасно їх споживач. Отже, різноманітні зміни, що відбуваються у ньому, безпосередньо впливають на економіку суспільства, на виробництво суспільного продукту та на рівень споживання. Але матеріальні блага створюються не всім населенням, а лише його частиною - робочою силою, трудовими ресурсами. Населення виступає як природна основа формування трудових ресурсів, людина - як носій робочої сили та відображувачем особистих та суспільних інтересів. Отже, для управління та планування економіки країни необхідні відомості про чисельність та склад як всього населення, так і його окремих частин. Демографічна статистика забезпечує керівні і господарські органи необхідними даними про чисельність населення, його структуру за різними ознаками, рух і тенденції в його розвитку. Широкі і різноманітні наукові дослідження явищ і процесів щодо народонаселення подають важливу і необхідну допомогу у справі вирішення багатьох соціально-економічних проблем і при складанні науково обґрунтованих планів майбутнього розвитку суспільства. Для правильного планування досягнень вищого рівня добробуту населення, для покращення його медичного та культурно-освітнього обслуговування, забезпечення життєвим фондом, комунальними підприємствами, транспортом, потребу у спеціалістах вимагаються докладні відомості про населення як у статистиці, так і в динаміці. Тому такі важливі статистичні відомості про те, що відбувається в самому населенні і як склалися справи з його відтворенням. При визначенні перерозподілу робочої сили важливий обов’язок виконує статистика переміщень її як в межах країни, так і за її межі - міграції.

Неможливо виділити який-небудь аспект практичної діяльності, який не вимагав би відомостей про населення. Тобто без цієї інформації управляти та планувати неможливо. Отже практичне значення демографічної статистики важко переоцінити.

Метою та завданням курсової роботи є вивчення теоретичних та практичних основ, методологічних засад статистики груп населення за заняттями та джерелами засобів існування в Україні.

Теоретичну базу для написання курсової роботи склали: Закони України, Постанови уряду, наукові розробки вчених економістів та економістів-практиків та переписи населення.

1. Статистика груп населення за заняттями та джерелами засобів існування в Україні

.1 Статистика груп населення за заняттями

В характеристиці складу населення важливе значення має статистика його занять. При цьому в статистиці розрізняють два пов’язаних але різні поняття, заняття і професія. Професія - це робота, в якій дана особа краще всього підготовлена, а заняття - це робота, яка нею виконується.

“Словник занять” містить 9 наступних класифікаційних груп (розділів), 97 підгруп, згідно яких і були розподілені заняття окремих респондентів, названі ними в якості відповідей на відповідне запитання переписного листа :

Перша група (розділ) - “Законодавці, вищі державні службовці, керівники” - містить професії, що пов’язані:

з визначенням та формуванням державної політики, законодавчим регулюванням;

вищим державним управлінням;

правосуддям та прокурорським наглядом;

керівництвом підприємствами, установами, організаціями та їх підрозділами незалежно від форм власності та видів діяльності. Група охоплює широке коло професій, пов’язаних із здійсненням різноманітних функцій управління та керівництва.

Друга група (розділ) - “Професіонали” - охоплює професії, які передбачають високий рівень знань в галузі фізичних, математичних, технічних, біологічних, медичних, суспільно-політичних наук та в галузі мистецтва, економіки, фінансів, управління і права.

Третя група (розділ) - “Фахівці” - вміщує професії, що вимагають знань в одній чи більше галузях природознавчих, технічних чи гуманітарних наук. Професійні завдання полягають у виконанні спеціальних робіт, пов’язаних із застосуванням положень та використанням методів відповідних наук.

Четверта група (розділ) - “Технічні службовці” - включає професії, які передбачають знання, необхідні для підготовки, збереження чи відновлення інформації та проведення обчислень. Професійні завдання цієї групи пов’язані з виконанням секретарських обов’язків, роботою на друкарських машинках чи інших конторських машинах, записами та опрацюванням цифрових даних чи обслуговуванням клієнтів (поштове обслуговування, операції грошового обігу, надання довідок, реєстрація чи передавання інформації тощо) та інших функціональних обов’язків.

П’ята група (розділ) - “Працівники сфери обслуговування та торгівлі” - містить професії, які передбачають наявність знань, необхідних для надання відповідних послуг чи здійснення торгівлі. Професійні завдання охоплюють забезпечення послугами, пов’язаними з поїздками, побутом, харчуванням, обслуговуванням, охороною, підтриманням правопорядку, торгівлею тощо.

Шоста група (розділ) - “Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства” - охоплює професії, які передбачають знання, необхідні для сільськогосподарського виробництва, лісового господарства, риборозведення та рибного промислу. Професійні завдання полягають у вирощуванні врожаю, розведенні тварин чи полюванні, ловленні риби чи її розведенні, або збереженні та експлуатації лісів з орієнтацією, головним чином, на ринок і реалізацію продукції організаціям збуту, торговельним підприємствам чи окремим покупцям.

Сьома група (розділ) - “Кваліфіковані працівники з інструментом” включає професії, які передбачають знання, необхідні для вибору способів використання матеріалів та інструментів, визначення стадій робочого процесу, характеристик та призначення кінцевої продукції. До групи належать професії, пов’язані з видобутком корисних копалин, будівництвом та виробленням різної продукції.

Восьма група (розділ) - “Оператори та складальники устаткування та машин” - об’єднує професії, які потребують знань, необхідних для експлуатації та нагляду за роботою устаткування чи машин, у тому числі високоавтоматизованих, а також для їх складання. Професійні завдання охоплюють розроблення корисних копалин чи нагляд за їх видобутком, ведення робочого процесу та виробництво продукції на устаткуванні чи машинах, керування транспортними засобами чи пересувними установками, складання виробів із деталей та вузлів.

Дев’ята група (розділ)- “Найпростіші професії” - містить найпростіші професії (роботи), що потребують знань для виконання простих завдань з використанням ручних інструментів, в деяких випадках із значними фізичними зусиллями. Професійні завдання пов’язані з продажем товарів на вулиці, збереженням та охороною майна, прибиранням, чищенням, пранням, прасуванням та виконанням низькокваліфікованих робіт у видобувній, сільськогосподарській, риболовній, будівельній та промисловій галузях тощо.

Дані про кількість осіб зайнятих за вище переліченими заняттями всього населення України наведені у таблиці 1.1.1.

Таблиця 1.1.1 Розподіл зайнятого населення за групами занять

1.2 Статистика груп населення за джерелами засобів існування

заняття населення кореляційний економічний

На підставі відповідей щодо джерел засобів існування, населення було розподілено на такі групи:

зайняте населення (зайняті на підприємствах, в організаціях, установах, селянських (фермерських) господарствах та іншими видами економічної діяльності);

зайняті в особистому підсобному господарстві;

особи, які отримують прибуток від власності;

стипендіати;

пенсіонери, особи, які отримують допомогу (крім допомоги по безробіттю) та особи, які мають інший вид державного забезпечення;

особи, які отримують допомогу по безробіттю;

утриманці окремих осіб;

особи, які мають інше джерело засобів існування та особи, які не вказали джерело.

До зайнятого населення віднесені всі особи, які працювали за наймом на підприємствах, в організаціях, установах будь-яких форм власності, включаючи селянські (фермерські) господарства і окремих громадян; особи, які самостійно (індивідуально) забезпечували себе роботою і не перебували у штаті будь-якого підприємства, організації, установи; особи, які займалися трудовою діяльністю на власному підприємстві як індивідуальні власники; зайняті у власному селянському (фермерському) господарстві, зареєстрованому в установленому порядку; особи, які виконували будь-яку неоплачувану роботу на приватному, сімейному підприємстві або фермерському господарстві, яке належить одному із членів домогосподарства цієї особи (крім зайнятих в особистому підсобному господарстві). До зайнятого населення віднесені також пенсіонери і стипендіати, які на момент перепису населення мали постійну роботу.

До зайнятих в особистому підсобному господарстві віднесені особи, зайняті в своїх підсобних господарствах виробництвом сільськогосподарської продукції або доглядом за худобою, незалежно від того, чи ця продукція буде використана на продаж (обмін), чи для особистого споживання.

До осіб, які отримують прибуток від власності, віднесені: особи, що одержували прибуток від власного підприємства за умови, що сам власник на ньому не працює; особи, які отримували прибуток у вигляді орендної плати за здані в оренду земельні ділянки, житлові приміщення, гаражі, дачі тощо; особи, які отримували прибуток у вигляді виплати відсотків за грошовими вкладами, за кредит, за позики банку; власники акцій (акціонери), які одержували прибуток у вигляді виплати дивідендів тощо.

До стипендіатів віднесені студенти навчальних закладів усіх рівнів акредитації, які отримували стипендію.

До пенсіонерів віднесені особи, для яких головним джерелом засобів існування була пенсія за віком, інвалідністю, вислугу років, у зв’язку з втратою годувальника, соціальна пенсія тощо.

До осіб, які отримують допомогу (крім допомоги по безробіттю) віднесені ті, хто одержував державну соціальну допомогу, а саме: допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами; допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомогу для догляду за дитиною - інвалідам; допомогу на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років); допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу на дітей військовослужбовців строкової служби; допомогу на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням; грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років.

До осіб, які мають інший вид державного забезпечення, віднесені вихованці дитячих будинків, будинків дитини та шкіл-інтернатів; особи, що проживають у будинках-інтернатах для осіб похилого віку та інвалідів; особи, які перебувають на забезпеченні державних організацій тощо.

До осіб, які отримують допомогу по безробіттю, віднесені особи працездатного віку (чоловіки 16-59 років, жінки 16-54 років), які були зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні і отримували допомогу по безробіттю або матеріальну допомогу по безробіттю.

До утриманців окремих осіб віднесені діти та інші особи, які не займалися ніякими видами економічної діяльності, що приносять заробіток або доход, не отримували пенсію або стипендію і жили за рахунок коштів родичів чи інших осіб.

До осіб, які мають інше джерело засобів існування, віднесені громадяни, які в якості джерела засобів існування при перепису населення вказали, наприклад, заощадження або щось інше, що не входить до перелічених вище джерел.

Дані про групи населення України за джерелами існування наведені у таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1

1.3 Кореляційне дослідження

Дані для проведення кореляційного дослідження представлені у таблиці 1.3.1.

Таблиця 1.3.1 Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції

Параметрами рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів, виходячи з системи двох рівнянь з двома невідомими:

Розв’язавши систему отримуємо такі параметри:

Параметри а₀ та а₁ можна розрахувати і за формулами :

Тоді лінійне рівняння зв’язку між економічно активним населенням і зайнятим населенням буде мати наступний вигляд:

Послідовно підставивши в дане рівняння значення факторної ознаки x, отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Y:

Тепер зобразимо залежність наочно, скориставшись графіком

Рис.1.3.1 Графічне зображення залежності (Ряд 1 - емпіричні рівні; ряд 2 - теоретичні рівні ряду).

Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:

Потрібні нам дані є в таблиці:

Скористаємося іншою формулою:

Це означає, що між економічно активним населенням (у віці 15-70 років) та зайнятим населенням(у віці 15-70 років) існує прямий (r>0) тісний () зв’язок.

Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:

Отже, зміни зайнятого населення (у віці 15-70 років) на 85,9% залежать від економічно активного населення (у віці 15-70 років).

2. Практична частина

Завдання 1

Вихідні дані :

Таблиця 2.1.1 Дані про автотранспортні підприємства

Рішення:

Крок зміни (за кількістю вантажних автомобілів):

h =  = = 15

де: х_max, x_min - максимальне і мінімальне значення ознаки;

n - кількість груп.

I група - [20-35) =34,20,23,25,29,22,29.група - [35-50) =39,41,35,41,46,48,36,39,49,41.група - [50-65) =60,59.група - [65-80] =80,67,70,76,79,67.

Число АТП для кожної групи:- 7;- 10;- 2;- 6.

Питома вага групи в загальному числі АТП:

I 100% - 25                            II 100% - 25

 - 7                                     - 10

 =  = 28%                           =  = 40%

III 100% - 25                         IV 100% - 25

 - 2                                     - 6

 =  = 8%                            =  = 24%

Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:

= = 26;

= = 41,5;

= = 59,5;

= = 73,2.

Середня продуктивність використання ватажних автомобілів для кожної групи:

==152,4 ;

= = 151,3;

= = 168,5;

= = 159,2.

Середній процент використання ватажних автомобілів для кожної групи:

= = 66,4;

= = 68,8;

= = 75,5;

= =68.

Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів наведений у таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.1.2 Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів

Крок зміни (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів):

h =  =  = 4,25

[61-65,25) =61, 64, 65, 64, 62, 61,61.

[65,25-69,5) =67, 68, 67, 66, 69, 68, 67, 69.

[69,5-73,75) =73, 72,72,71, 70, 70,72.

[73,75-78] =77, 78, 78.

Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів наведений у таблиці 2.1.3.

Таблиця 2.1.3 Комбінаційний розподіл АТП

Висновок:

Згідно комбінаційного розподілу ми можемо зробити висновок, що більшим попитом користуються АТП з кількістю 35-50 машин, а найбільш розповсюджений коефіцієнт використання 65,25-69,5.

Завдання 2

Таблиця 2.2.1 Розрахункові дані для обчислення характеристики варіації

Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:

; де:

х - середина інтервалу,- кількість АТП.

Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо:

= = 26;

= = 41,5;

= = 59,5;

= = 73,2.

Таблиця 2.2.2 Дані для обчислення характеристик центру розподілу

Мода:

Модальний інтервал: (35-50]

Рис.2.2.1 Графічне зображення моди.

Медіана:

Медіанний інтервал: [35-50)

Рис. 2.2.2 Графічне зображення медіани

Показники варіації кількості вантажних автомобілів:

Розмах варіації:

Середнє лінійне відхилення:

, де:

х - індивідуальне значення ознаки,

- середнє значення ознаки,- частота ознаки.

Середнє квадратичне відхилення:

Визначаємо дисперсію:

А) Як квадрат квадратичного відхилення:

Б) Як різницю квадратів:

В) За методом моментів:

,

де ,

За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду,

і - ширина інтервалу.

і=15

А=(42,5+57,5)/2=50

Коефіцієнт осциляції:

 де:

- розмах варіації,

- середнє значення ознаки.

Квадратичний коефіцієнт варіації:

Оскільки > 33%, то статистична сукупність є неоднорідною.

Групування АТП за виробітком на 100 машинотон:

Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон):

[124-142,5) = 142,138,124,132,139,140. (разом 6)

[142,5-161) = 152,149,154,156,145,159,148,144,145,159,148. (разом 11)

[161-179,5) = 175,170,162,167,162. (разом 5)

[179,5-198] = 182,198,182. (разом 3)

Таблиця 2.2.3 Комбінаційний розподіл АТП за кількістю автомобілів та за виробітком на сто машинотон.

Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:

 т/км

Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:

Таблиця 2.2.4 Розрахункові дані для обчислення групових дисперсій

Обчислимо внутрішньо групові дисперсії:

, де:

 - значення ознак окремих елементів сукупності,- кількість АТП.

Середня з внутрішньо групових дисперсій:

Міжгрупова дисперсія:

де: - групові середні

х- загальна середня для всієї сукупності

- чисельність окремих груп

Перевіримо отриманий результат:

Результати майже збіглися, відхилення виникло за рахунок заокруглень.

Обчислимо коефіцієнт детермінації:

,

це означає що 8,5% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлене кількістю вантажних автомобілів, а решта зумовлене іншим фактором.

Емпіричне кореляційне відношення:

,

тобто залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 29%.

Розрахуємо дисперсію частин АТП третьої групи.

Частка підприємств третьої групи складає:

Тоді дисперсія:

Висновок:

Згідно обрахунків досліджувана статистична сукупність є неоднорідною.

Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить 46,7. Мода встановилась на рівні 39,1, а медіана 43,25. Обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин обрахованих різними способами. Залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 29%.

Завдання 3

Виробництво продовольчих товарів в Україні

Середнє значення рівня ряду:

, де:

 - досліджувані рівні динамічного ряду;- число рівнів ряду.

Таблиця 2.3.1 Показники аналізу ряду динаміки, обчислені ланцюговим і базисним методом

Динаміку виробництва умовної продукції Д9 представимо графічно:

Рис.2.3.1. Графічне зображення динаміки виробництва продукції Д9.

Таблиця 2.3.2 Дані про витрати на рекламу підприємства „Авіс”

На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки проведемо аналіз сезонних коливань витрат на рекламу трьома методами:

. Середньої арифметичної. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами.

. Плинної середньої. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами при поступовому переміщенні інтервалу на один крок.

. Методом аналітичного вирівнювання. Вирівнювання здійснюється за рівнянням прямої.

Таблиця 2.3.3 Вирівнювання динамічного ряду

Параметри рівняння прямої визначаємо методом найменших квадратів за допомогою системи рівнянь.

Звідси:  

Поступово підставляючи в рівняння прямої значення порядкового номеру періоду, ми отримали новий вирівняний ряд значень.

Представимо графічно отримані ряди:

Рис. 2.3.2. Плинна середня.

Рис. 2.3.3. Середня арифметична

Рис. 2.3.4. Аналітичне вирівнювання

Виявити і виміряти ступінь сезонних коливань можна за допомогою індексу сезонності:

Аналіз сезонних коливань витрат на рекламу за допомогою індексу сезонності представлено в наступній таблиці.

Таблиця 2.3.4 Аналіз сезонних коливань

Визначаємо середні витрати на рекламу для кожного року:

Базовий (148+148+149+150)/4=148,75

Минулий (150+151+152+153)/4=151,5

Звітний (153+154+155+156)/4=154,5

Рис.2.3.5 Сезонна хвиля

Для розрахунків характеристик сезонності побудуємо допоміжну таблицю.

Таблиця 2.3.5 Дані для обчислення характеристик сезонності

Сезонне значення індексу сезонності:

І = 12,000/12 = 1

Узагальнюючі характеристики сезонних коливань:

Амплітуда коливань:

= 1,008-0,995 = 0,013

Середнє лінійне відхилення:

= 0,072/12 = 0,006

Середнє квадратичне відхилення:

Дисперсія сезонних коливань :

Коефіцієнт варіації:

Висновок:

На графіку динамічного ряду видно, що протягом 2007-2008 років обсяги випуску продукції Д9 збільшився, а починаючи із 2008 року почав зменшуватися. На графіку витрат на рекламу можна побачити, що витрати на рекламу з кожним роком зростали.

Завдання 4

Дані про реалізацію товарів та цін на них:

Таблиця 2.4.1 Дані про реалізацію товарів

Визначити:

. індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту;

. загальний індекс фізичного обсягу реалізації;

. загальний індекс товарообороту;

. загальний індекс цін та суму економії чи перевитрат від зміни ціни;

. приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару.

Зробити висновок та показати взаємозв’язок між обчисленими індексами.

. Індивідуальні індекси:

індекси зміни ціни:

, де:

- показник за звітний рік,

- показник за базовий рік.

 5,93/5,39=1,1

 4,90/4,46=1,1

Ціни на товари Д9 та Д10 зросли на 10%

індекс динаміки випуску однорідної продукції:

, де:

- показник за звітний рік,

- показник за базовий рік.

 5708/5189 = 1,1

 = 4682/4256= 1,1

Обсяг продажу товару Д9 та товару Д10 зріс на 10%.

Зведений індекс товарообороту:

Товарооборот виробів зріс на 21%.

. Індекс цін:

Ціни зросли на 10%.

. Індекс фізичного обсягу реалізації:

Фізичний обсяг реалізації зріс на 10%.

. Загальна абсолютна зміна товарообороту:

56790,24-46950,47=9839,77

. Абсолютна зміна товарообороту за рахунок зміни ціни:

56790,24-51647,84=5142,4

Абсолютна зміна товарообороту за рахунок зміни кількості реалізованого товару:

51647,84-46950,47=4697,37

. Взаємозв’язок:

Ірq = Ip·Iq = 1,1·1,1=1,21

Висновки :

Обчисливши індивідуальні індекси зміни цін, динаміку випуску продукції, загальний індекс фізичного обсягу реалізації, загальний індекс товарообороту, загальний індекс цін, приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару, ми побачили, що ціни, обсяг продажу, товарооборот, фізичний обсяг реалізації на товари Д9 та Д10 зростають.

Дані про зміни в заробітній платі і чисельності працівників малих підприємств по галузях народного господарства:

Таблиця 2.4.2 Дані про середньорічну заробітну плату та чисельність працюючих

За даними про зміну в заробітній платі й чисельності працівників малих підприємств області по деяких галузях народного господарства визначити:

. на скільки процентів змінилась середньомісячна заробітна плата працівників по двох галузях народного господарства;

. що більшою мірою вплинуло на зміну середньої заробітної плати: зміна її рівня окремо на кожній галузі чи зміни в структурі чисельності працівників галузей.

Для обчислення зміни середньорічної заробітної плати працюючих визначимо індекс змінного складу:

Середньорічна заробітна плата працівників по 2-х галузях народного господарства зросла на 10%.

Для визначення розміру впливу зміни заробітної плати на середню заробітну плату визначимо індекс фіксованого складу:

За рахунок зміни заробітної плати окремо на кожну галузь середня заробітна плата зросла на 10%.

Для визначення розміру впливу зміни чисельності працюючих на середню заробітну плату обчислимо індекс структурних зрушень.

= 37,1:37,1 = 1

За рахунок зміни середньої чисельності працівників середня заробітна плата не змінилася.

Висновок

Всеукраїнський перепис населення 2001 року показав, що демографічна ситуація, яка в останні роки дійшла статусу гострої демографічної кризи, продовжує ускладнюватися і набирати катастрофічного характеру. Свідченням тому є зменшення загальної чисельності населення, а також посилення еміграційних і депопуляційних процесів, які відбуваються за рахунок істотного підвищення смертності, так і різкого зниження народжуваності, що, в свою чергу зумовлюється стрімким спадом життєвого рівня та зубожіння переважної більшості людей.

Жодна країна, жодне суспільство не переживало в мирні часи такої демографічної кризи.

Посилюється тенденція бездітності і однодітності, що є наслідком свідомого та змушеного відкладання народження навіть “первістка” до кращих часів.

Катастрофічне зниження рівня життя переважної більшості населення на фоні погіршення екологічної ситуації викликало значне підвищення смертності і зниження середньої очікуваної тривалості життя.

Демографічна криза спричинила і кризу міграції, оскільки вона є однією із складових відтворення населення.

Зросли обсяги сезонної трудової міграції та трудових поїздок за кордон.

Назріла нагальна необхідність впровадження комплексу заходів, які б могли б запобігти наростаючому погіршенню демографічної ситуації.

Корекція демографічної ситуації, що склалася в Україні, вимагає насамперед, зміни ідеології діяльності законодавчих і виконавчих чинників державної влади.

Подолання негативних демографічних тенденцій вимагає мобілізації зусиль суспільства на здійснення спеціальних заходів соціальної і демографічної політики, спрямованих на створення оптимальних умов для відтворення населення.

Демографічна політика - найвищий критерій оцінки ставлення держави до свого народу, його минулого, сучасного і майбутнього. За її допомогою здійснюється вплив на такі вирішальні й досить тонкі демографічні процеси, як формування сім’ї і сімейних відносин, народжуваність і смертність, кількісні, якісні й структурні зрушення населення, його міграційний рух, фізичне, інтелектуальне й духовне здоров’я нації, середня тривалість і рівень життя населення тощо.

Економічний аспект демографічної проблеми має дві складові: без економічного забезпечення неможлива реалізація демографічних програм; не сприятлива демографічна ситуація призводить до гальмування розвитку економіки, її занепаду.

Мають бути опрацьовані магістральні напрямки якщо не підвищення, то стабілізації народжуваності, зменшення смертності, продовження життя, особливо чоловіків працездатного віку, зменшення дитячої смертності за рахунок удосконалення допологової діагностики антенатальної патології, природжених вад, оздоровлення жінок. Необхідно вжити заходів для зниження захворюваності на серцево-судинні хвороби, для зменшення смертності від злоякісних пухлин, що можливо тільки завдяки завчасному виявленню їх, для зниження травматизму.

Неодмінними складовими демографічної політики мають бути заходи матеріального та морального характеру щодо зміцнення сім’ї, екологічна програма, значимість якої для захисту і збереження здоров’я людини сьогодні майже дорівнює значенню економічного становища в державі.

“Словник занять” містить 9 наступних класифікаційних груп (розділів), 97 підгруп, згідно яких і були розподілені заняття окремих респондентів, названі ними в якості відповідей на відповідне запитання переписного листа :

Перша група (розділ) - “Законодавці, вищі державні службовці, керівники” - містить професії, що пов’язані.

Друга група (розділ) - “Професіонали”.

Третя група (розділ) - “Фахівці”.

Четверта група (розділ) - “Технічні службовці”.

П’ята група (розділ) - “Працівники сфери обслуговування та торгівлі.

Шоста група (розділ) - “Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства”.

Сьома група (розділ) - “Кваліфіковані працівники з інструментом”.

Восьма група (розділ) - “Оператори та складальники устаткування та машин”.

Дев’ята група (розділ)- “Найпростіші професії”.

На підставі відповідей щодо джерел засобів існування, населення було розподілено на такі групи:

зайняте населення (зайняті на підприємствах, в організаціях, установах, селянських (фермерських) господарствах та іншими видами економічної діяльності);

зайняті в особистому підсобному господарстві;

особи, які отримують прибуток від власності;

стипендіати;

пенсіонери, особи, які отримують допомогу (крім допомоги по безробіттю) та особи, які мають інший вид державного забезпечення;

особи, які отримують допомогу по безробіттю;

утриманці окремих осіб;

особи, які мають інше джерело засобів існування та особи, які не вказали джерело.

Список використаної літератури

1.     Закон України "Про державну статистику" від 17.09.1992 №2614-XII // Відомості Верховної Ради. - 1992. - N 43. -

2.      Бек В.Л. Теорія статистики: Навч. посібник.-К.: ТОВ „Центр учбової літератури", 2002..

.        Гетало А.В., Борух В.О. Економічна статистика: Навч. посібник.-К.: ТОВ „УВПУ „Екс Об", 2002.

.        Головач А.В., Єріна А.М., Козырев О.В. Статистика: Підручник.-К.: Вища школа, 1993.

.        Гончарук А.Г. Основи статистики: Навч. посібник.-К.: ТОВ „Центр учбової літератури", 2004.

6.      Гусаров В.М. Теория статистики: Учебное пособие. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998.

7.      Економічна статистика: Навч. посібник. /За заг. ред. Р. М. Моторіна. - К.: КНЕУ 2005

.        Єріна А.М., Мазуренко О.К, Пальян З.О. Економічна статистика: Практикум. - К.: ТОВ „УВПУ „Екс Об", 2002.

.        Захожий В. Статистика труда и зайнятости. К. : МАУП, 2000.

.        Кулинич О.І. Економічна статистика: Навчальний посібник.-Хмельницький: Поділля, 2000.

11.    Курс социально-экономической статистики: Учебник для вузов / Под ред. Проф. М.Г.Назарова. - М., 2000.

12.    Лугінін О.Є., Білоусова С.В. Статистика: Підручник. К., Центр навчальної літератури, 2005.

.        Мармоза АЛ. Теорія статистики: Навч. посібник. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

14.    Социальная статистика: Учебник/Под ред. И.И.Елисеевой. - М.: ФиС, 1997.

15.    Соціально-економічна статистика: Навч. Посібник - К.: НМК ВО,1992.

.        Статистика./ С. С. Герасименко та ін.; - К.:КНЕУ, 2000.

.        Статистика: Підручник / С.С.Герасименко, А.В. Головач, А.М.Єріна та ін./ За наук. ред. С.С.Герасименка.-2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000.

.        Статистика: Підручник / А.В. Головач, А.М. Єріна, О.В. Козирєв та ін.: - К.: Вища шк., 1993.

.        Столярова Г. С., Огай М. Ю. Соціальна статистика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2003.

.        Удотова Л. Ф. Соціальна статистика: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002.

.        Уманець Т.В., Пігарєв Ю.Б. Статистика: Навч. посібник. - К.: Вікар, 2003.

.        www.ukrstat.gov.ua - офіційний сайт Державного комітету статистики України.