Бронзовий вік
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Першим періодом історії людства був кам'яний вік. Йому належить особливе місце в цивілізації. Саме цієї доби на тлі кардинальних зрушень у природі, пов'язаних з різкими змінами клімату, сформувалася примітивна суспільна організація, зародилися першооснови таких форм людської духовності, як релігія, мораль, мистецтво.
Археологічні знахідки в Ефіопії, Кенії, Танзанії дають підстави зробити припущення про появу людини на Землі понад 2 млн років тому. Першолюдиною фахівці вважають істоту, для якої праця стола необхідністю і яка здатна була не тільки використовувати знаряддя праці, а й виготовляти їх. У ході еволюції поглиблювалися відмінності між мавпою та людиною - з'явилося прямоходіння, сформувалася розвинута рука з протиставленим великим пальцем, збільшився об'єм мозку (досяг 800 см3), започаткувалася членоподільна мова. Саме ці якісні зміни у біологічному та психологічному розвиткові зумовили появу homo sapiens (людини розумної), сприяли остаточному виділенню людини з тваринного світу.
Історію первісного суспільства вчені поділяють на кілька періодів залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці: палеоліт (стародавній кам'яний вік), мезоліт (середній кам'яний вік), неоліт (новий кам'яний вік), енеоліт (мідно-кам'яний вік), бронзовий вік.
Історію первісного суспільства (Стародавній час) залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці науковці поділяють на такі складові: I. Камяний вік - 2/1 млн р. - 4/3 тис. р. до н.е.: - палеоліт (давній камяний вік - 2/1 млн р. - 10 тис. р. до н.е.; ранній - 2/1 млн р. - 150 тис. р. до н.е.; середній - 150 тис. р. - 40/30 тис. р. до н.е.; пізній - 40/30-10 тис. р. до н.е.); - мезоліт (середній камяний вік - ІХ-VІ тисячоліття до н.е.); - неоліт (новий камяний вік - VI-ІV тисячоліття до н.е.; ранній - VI-V тисячоліття до н.е.; пізній - IV - початок III тисячоліття до н.е.); II. Мідно-бронзовий вік - IV-III - початок І тисячоліття до н.е.: - енеоліт (мідно-камяний вік - ІV-ІІІ тисячоліття до н.е.); - бронзовий вік (II - початок І тисячоліття до н.е.: ранній - XX-XV ст. до н.е.; середній - XV-XII ст. до н.е.; пізній - XII-X ст. до н.е.); III. Ранній залізний вік - IX ст. до н.е. - IV ст. н.е.: - передскіфський - IX-VII ст. до н.е.; - скіфський - VII-III ст. до н.е. (архейський - VII-VI ст.; класичний - кінець V-III ст. до н.е.); - сарматський - III ст. до н.е. - початок IV ст. н.е. (савроматський VI-IV ст.; ранньосарматський - IV-II ст. до н.е.; середньосарматський - кінець II ст. до н.е. - I ст. н.е.; пізньосарматський - II - початок IV ст. н.е.); - антична епоха у Причорноморї - VIII/VII ст. до н.е. - IV ст. н.е. (грецька - VIII/VII-I ст. до н.е.; римська - середина I ст. до н.е. - IV ст. н.е.); - епоха давніх словян (II ст. до н.е. - V ст. н.е.). Кожний етап періодизації представлений археологічною культурою, яка характеризується спорідненістю памяток одного відрізку часу на певній території. Наприклад, ранній палеоліт представлений Дошельською, Шельською та Ашельською археологічними культурами.
первісне суспільство період
1.Передісторія людської цивілізації
Вивчаючи проблему появи первісних людей та способів їх життя, необхідно звернути увагу на те, що вчені поділяють історію первісного суспільства на кілька періодів залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь поділяють на ранній, середній та пізній. На сучасній території України стародавні люди з'явилися ще в епоху раннього палеоліту - близько 1 млн. років. На думку археологів, найімовірніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії. Рештки найдавніших стоянок первісний людей знайдено в різних місцевостях сучасної України - м. Амвросіївка (Донбас), с. Королеве (Закарпаття), с. Лука-Врублівецьке (Хмельниччина).
Архантропи жили невеликими групами, що утворювали первісне людське стадо. Ця перша форма соціальної організації базувалася на основі кровнородинних стосунків. Господарство первісних людей було привласнюючим, основу його складало збирання і полювання. Основним і універсальним знаряддям праці архантропів було ручне рубило.
Близько 150 тис. років тому почалося чергове похолодання. Змінився рослинний та тваринний праці: палеоліт (стародавній камяний вік), мезоліт (середній камяний вік), неоліт (новий камяний вік), енеоліт (мідно-камяний вік), бронзовий вік, залізний вік.
Боротьба за існування змусила людину в період середнього палеоліту (200 - 40 тис. років тому) оселятися в природних печерах, будувати штучні наземні житла, одягатися в шкури, не тільки використовувати, але й добувати вогонь.
Помітне ускладнення умов життя призвело до поступової зміни і зовнішнього вигляду людини, який став наближатися до сучасного. Це була так звана неандертальська людина. Слід відзначити, що в цей період почали закладатися першооснови духовного світу людини.
У часи пізнього палеоліту (40 - 12 тис. років тому) в суспільній організації людей на зміну первісному стаду прийшла матріархальна родова община. Основним осередком суспільства став рід - група кровних родичів, що вела своє походження від спільних жіночих предків по материнській лінії.
Родові общини об'єднувалися в племена, з утворенням яких оформився родоплемінний первіснообщинний лад. Зароджувалися перші форми релігійних вірувань (тотемізм, магія, анімізм, фетишизм) та мистецтво. Про це свідчать знайдені фрагменти зразків прикладного та образотворчого мистецтва.
Особливу увагу слід звернути на те, що у добу пізнього палеоліту завершився процес фізичного та розумового формування людини сучасного типу - homo sapiens («людина розумна»). З її появою удосконалилися знаряддя праці, людина оволоділа технікою обробки кісток та рогів.
Слід також зауважити, що 12 тис. років тому наступив новий період розвитку людства - мезоліт, який закінчився приблизно 7 тис. років тому.
Почалося нове потепління, змінилися природні умови. Великі тварини або вимерли, або відійшли на північ. У лісах і степах люди почали полювати здебільш на сучасні види тварин: оленя, лося, кабана, бобра, лисицю та ін. Були винайдені лук і стріли. Крім полювання люди займалися рибальством та збиранням рослинної їжі. Люди продовжували жити родовими общинами.
Близько 7 тис. років тому закінчився мезоліт і почався неоліт, який тривав приблизно до 4 тис. років тому. Висвітлюючи цей період, слід підкреслити, що основною характерною рисою життя людей часів неоліту був перехід від збирання до відтворення продуктів господарської діяльності - скотарства і землеробства (відбулася так звана «неолітична революція»). Люди навчилися виготовляти знаряддя праці шляхом шліфування, свердління і розпилювання каменю. Виникло примітивне ткацтво та виготовлення глиняного посуду без гончарного кругу.
Доцільно відзначити, що перехідною епохою від кам'яного періоду до металевого був енеоліт, коли поряд з кам'яними почали виробляти знаряддя праці з міді (4 - поч. 2 тис. до н.е.). Найвищого розвитку в енеоліті досягло осіле населення Правобережної України - племена трипільської культури.
У 2 тисячолітті до н.е. були поширені бронзові знаряддя. Цей час відноситься до бронзового віку (2 - 1 тис. до н.е.). Слід звернути особливу увагу на те, що в цей період завершується відокремлення скотарства і подальший розвиток орного землеробства. Це був перший великий суспільний поділ праці. Чоловік став відігравати провідну роль в господарському житті. Відбувся перехід від матріархату до патріархату. Проходив процес підвищення продуктивності усіх галузей господарства, зокрема землеробства, ремесла. Посилилося майнове розшарування. Первісне суспільство вступило у період розкладу.
Всі ці процеси прискорились тоді, коли людина навчилася виплавляти залізо з руди і виробляти з нього знаряддя праці, зброю. На межі 1 тис. до н.е. -1 тис. н.е. почався залізний вік. Поступово майнові відмінності між окремими главами родин руйнували первісну общину, спільне володіння землею і спільний обробіток її поступово зникали. Родова община кровних родичів з часом перетворилася на сусідську, територіальну общину. Окремі племена об'єднувалися в союзи споріднених племен, а з часом території окремих племен збивалися в одну спільну територію всього народу.
.Палеоліт
Палеолі́т (від грец. παλαιός - давній і грец. λίθος - камінь) - давня кам'яна доба; найдавніший період людського суспільства <#"justify">3.Мезоліт
Мезолі́т (грец. μέσος - середній і λίθος - камінь), Середня кам'яна доба - епоха камяної доби <#"justify">4.Енеоліт
Мі́дна доба́, енеолі́т, халколі́т (від лат. <#"justify">5.Бронзовий вік
Доба бронзи, що тривала майже тисячу років, позначилася суттєвими змінами в господарському, політичному та культурному житті суспільства. Свою назву вона отримала від штучного металу - бронзи (сплав міді з оловом, свинцем, миш'яком або сурмою). Перші бронзові вироби, виготовлені на Кавказі та Балканах, почали поширюватися на території України вже на початку II тис. до н. е. Поступово в XV-IX ст. до н. е. було налагоджено місцеве виробництво: в Донецькому басейні сформувався центр металургії, а в Карпатсько-Дунайському регіоні - металообробки (всього археологами досліджено на території нашої республіки понад 10 бронзоливарних майстерень). Винайдений метал був міцніший за мідь, мав меншу температуру плавлення, що значно спростило технологію обробки (його можна було виплавляти в примітивних печах або на звичайних вогнищах). Ці переваги сприяли поширенню та утвердженню бронзи як основного матеріалу для виготовлення знарядь праці, зброї, прикрас. Однак цілком витіснити мідні та кам'яні вироби їй так і не вдалося.
У бронзовому віці суттєво впливали на суспільний розвиток такі чинники:
зміна кліматичних умов (збільшення вологості);
підвищення завдяки бронзі продуктивності знарядь праці та боєздатності зброї;
активізація міграційних процесів.
На теренах степової України домінувало скотарство. У добу бронзи перевага надавалася приселищному типу скотарства. Населення степу знало й культуру землеробства. Брак земель, складність їх обробки, жорсткі кліматичні умови (майже щорічні посухи та суховії) змушували зосереджувати основну частину посівів у заплавах, що забезпечувало порівняно високу ефективність. Однак наприкінці II тис. до н. е. роль землеробства в цьому регіоні гранично звузилася, бо розширення площи орних земель суттєво зменшило кількість пасовиськ, що спричинило занепад скотарства. Крім того, оранка заплавних земель порушила біоба-ланс: почали міліти ріки, вигорати степи, чимало земель стало непридатними для господарського використання.
У лісостеповій зоні були найсприятливіші умови для землеробства. Найпоширенішою стала підсічно-вогняна модель обробітку землі, що полягала у вирубуванні та випалюванні прилеглої до поселень ділянки лісу. З часом у цьому регіоні з'явилося орне землеробство. Необхідність освоєння глинистих та суглинистих підзолів, які були дуже родючими, але надзвичайно важкими для обробітку, підштовхнула процес розвитку знарядь праці, зумовила появу саме в добу бронзи рала. У Чернігівській, Сумській та Запорізькій областях археологами знайдено залишки архаїчних дерев'яних плугів. Віднайдені на деяких поселеннях, що датуються бронзовим віком, кістки волів, а також наскельнІ малюнки Кам'яної могили підтверджують факт використання биків як тяглової сили. Основним знаряддям праці для обробки землі в цей час були мотики. Серед тогочасних знарядь праці своєю формою та ефективністю особливо виділялися волинські серпи, які на початку бронзової доби виготовляли з кременю та кварциту, а з середини II тис. до н. е. - з бронзи. Найпоширенішими культурами в лісостепових районах були ячмінь, просо, овес, боби.
На Поліссі сформувався інший тип господарювання. Тривалий час побутувала думка, що в цьому регіоні через несприятливі кліматичні умови, відсутність значного демографічного потенціалу, заболоченість (менше третини всієї площі Полісся - сухі, незаболочені ділянки) аж до перших століть нашої ери не знали землеробства. Останні розвідки археологів засвідчили, що південне Полісся є одним із найдавніших землеробських районів на території України. Згідно з гіпотезами Прип'ять для Полісся відігравала таку саму роль, як Ніл для Єгипту, тобто створювала сприятливі умови для примітивного землеробства: зерна пшениці, полби, ячменю, проса та льону кидали в необроблений вологий ґрунт, удобрений родючим наносом. У бронзову добу головною формою землеробства в цьому регіоні було підсічи о-вогняне. Орне землеробство, очевидно, не розвивалося.
У степах Північного Причорномор'я та Надазов'я різ-новекторні історичні процеси (міграції, війни, культурні впливи) були інтенсивнішими, що спричинило появу висо-корозвинутих культурних утворень. Лісостеп та Полісся розвивались повільніше через віддаленість від осередків світової цивілізації, екстенсивне господарювання.
Під впливом радикальних змін у господарюванні в добу бронзи відбулися кардинальні зрушення у сфері суспільних відносин:
) помітно зростала роль чоловіка в землеробстві, скотарстві, обміні, у всіх сферах суспільного життя, що зумовило еволюційну заміну матріархату патріархатом, утвердження ведення родоводу по батьківській лінії;
) завдяки зростанню продуктивності праці з'явився додатковий продукт, який поступово концентрувався в руках окремих осіб, що спричинило спочатку майнову, а з часом і соціальну диференціацію суспільства;
) з великосімейної громади виокремилася мала сім'я найближчих кровних родичів (чоловік, дружина, діти);
) у процесі інтеграції суспільства формувалися союзи племен, що було зумовлено зростаючими масштабами виробництва та обміну, загостренням внутріплемінних відносин на основі прогресуючої майнової диференціації, потребою захисту власних територій та матеріальних цінностей;
) ускладнювалася суспільна організація, створювалися особливі органи керівництва союзом племен, виокремився стан воїнів.
Висновки
Український народ має довгу та тернисту історію. Його становлення та розвиток - результат тяжкого та заплутаного шляху, який бере початок ще в часи, коли політики не пересувалися літаками та не виголошували пафосних промов, а якщо й виголошували, то про це мало кому відомо.
Але зважаючи на дослідження істориків, можна зробити висновок про те, що на наших етнічних територіях почала формуватися цивілізація задовго до того, як на цій землі зявилися зародки українства, тобто приблизно 1 млн років тому (початок ашельської доби). Тогочасна спільнота складалася, на думку більшості вчених, із вихідців з Передньої Азії, які опинилися тут шляхом просування через Балкани та Центральну Європу. Рештки найдавніших стоянок первісних людей на території сучасної України знайдені біля с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Хмельниччина). Архантропи раннього палеоліту (до 150 тис. р. тому) жили невеликими групами, які формували стада. Вони займалися присвоюючим господарством і будували міжособистісні відносини на основі кровнородинного устрою. Знайдені найпримітивніші знаряддя праці свідчать про зародження елементарного мислення в найперших поселенців на території України.
Найбільше похолодання тривало впродовж середнього палеоліту (так звана мустьєрська епоха), що зумовило значні зміни в життєвому устрої мешканців Північної та Центральної Європи. На сьогоденних українських землях південна межа максимального зледеніння проходила повз Львів, Ковель, Житомир, Кременчук, Миргород, Суми. Метаморфози в кліматичній ситуації краю призвели, безумовно, до винайдення способів та засобів порятунку від холоду: неандертальці відкрили для себе полювання, більш-менш теплий одяг, печерні та наземні житла. Також вони навчилися використовувати, а згодом і добувати вогонь. Знаряддя праці теж вдосконалювалися: на багатьох стоянках (Антонівка, Молодово, Киїк-Коба) знайдено кам'яні гостроконечники та скребачки.
Важливим аспектом кінця середнього палеоліту вважаю зародження першооснов духовного світу та образотворчого мистецтва в житті людини, що підтверджується започаткуванням традиції поховань (печери Криму), знахідками кісток із різьбленням та примітивними малюнками. Варто зазначити, що зледеніння гюнцького, міндельського, ріського й вюрмського періодів сформували природні зони України: тундру, лісостеп і степ.
Люди сучасного типу, Homo sapiens або кроманьйонці, сформувалися в період верхнього (пізнього) палеоліту понад 40-35 тисяч років тому. На теренах сучасної України мешкали представники європеоїдної раси, які витіснили неандертальців. Кроманьйонці мали примітивну родову організацію й були суспільством мисливців-збирачів. Археологи знайшли біля 800 пам'яток цих людей в Україні і виділяють їх у закарпатську, дністровську, волинську, середньодніпровську та степову групи. Серед них особливо виділяють природний останець Кам'яна Могила, який став культовим центром кроманьйонців степової зони (про це - далі). Цей етап в історії людства порівняно з попередніми досить короткий, але він характеризується значними змінами в економіці, сфері соціальних відносин, мистецтві.
Свідомість кроманьйонця відмінна від свідомості неандертальця, що дозволяє говорити про відносно стрімкий розвиток та прогрес у глобальних питаннях тогочасного людства: родова община приходить на зміну первісному стаду, чітко виражається матріархат, з'являється поняття релігії. У мистецтві популяризуються жіночі статуетки, браслети, фігурки птахів, прикраси, виготовлені з бивнів мамонта. Продовжують урізноманітнюватися та вдосконалюватися знаряддя праці.
Повернімося до згадки про Камяну Могилу. Вирішив зосередити увагу на цій памятці через те, що вважаю її найвиразнішим прикладом існування культури та цивілізації на території України, хоча більшість вчених наполягає на тому, що найперший такий приклад - Трипільська культура, яка виникла пізніше. Отож, енциклопедичне визначення таке: Кам'яна́ Моги́ла - світова пам'ятка древньої культури в Україні поблизу Мелітополя смт. Мирне в Запорізькій області над річкою Молочною, Національний історико-археологічний заповідник. Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення релігійних обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень - петрогліфів. Не хочу зупинятися на геологічних та географічних особливостях цього місця, лише зауважу, що палеолітичне датування, від якого я вирішив відштовхнутися, відстоювали в основному В.М. Даниленко й О.М. Бадер (принаймні на ранній стадії досліджень); на відміну від цих істориків, М.Я. Рудинський і інші дослідники дотримувалися неолітичного датування. Дискусія, по суті, звелася до того, чи є один із найбільших петрогліфів зображенням мамонта або бика (мамонт свідчив би на користь палеоліту, а бик на користь неоліту). Учасники дискусії померли в сімдесяті-вісімдесяті роки, залишившись при своїх думках, продовжуючи, кожен по-своєму, називати грот із спірним зображенням «Грот бика» і «Грот мамонта».
Тим не менш, обєктом уваги заповідник залишається й досі. І, між іншим, не просто уваги, а підвищеної. Так, наприклад, заслужений працівник культури України Борис Михайлов, директор Національного історико-археологічного заповідника «Кам'яна Могила» понад 40 років свого життя присвятив дослідженню цієї пам'ятки.
Список використаної літератури
2.В.Й.Борисенко. Курс української історії. -К., 1998.
.В.І.Семененко, Л.О.Радченко. Історія України. -Харків, 2000.
.Б.Лановик, Р.Матейко, З.Матисякевич. Історія України. -К., 2000.
.К.І.Рибалка. Історія України. -Ч.І. -К., 1994.
.Н.Яковенко. Нарис історії України. З найдавніших часів до кінця XVIII ст. -К., 1977.
.Історія України. Під редакцією Ю.Зайцева. -Львів, 1997.
.М.Котляр, С.Кульчицький. Довідник з історії України. -К., 1996.
.Довідник з історії України. За ред. І.В.Підкови, Р.М.Шуста. Вид. в 3 томах. -Т.І. -К., 1993; -Т.2. -К., 1995; -Т.3. -К., 1999.
.В.Ф. Верстюк, О.М.Дзюба, В.Ф.Репринцев. Історія України від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. -К., 1995.
.Аркас М. Історія України-Русі. - Одеса: Маяк, 2008.
.Бойко О.Д. Історія України: Посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2009.
.Давня історія України: Навч. посібник: У 2 кн./ Толочко П.П. - К.: Либідь, 2009.
.Історія України. Нове бачення: у 2 т./ За ред. В. А. Смолія. - К.: Україна, 2007. - Т. 1.
.Історія України. Курс лекцій: у 2-х кн.: Навч. посібник / Мельник Л. Г, Верстюк В. Ф., Демченко Н. В. та ін. - К.: Либідь, 2008. - Кн. 1.
.Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів до 21 століття - Харків: Одіссей, 2008.
.Лановик Б.Д., Матейко Р.М., Матисякевич З.М. Історія України. - К.: Знання, 2006.
18.<http://books.br.com.ua/24517>
.<http://www.horting.org.ua/node/1463>
.http://www.uk.wikipedia.org/wiki/Палеоліт <http://uk.wikipedia.org/wiki/%CF%E0%EB%E5%EE%EB%B3%F2>
.<http://bookdn.com/book_232_glava_2_>