Розробка автоматизованої системи обліку медичних інструментів

Розробка автоматизованої системи обліку медичних інструментів

ВСТУП

Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього інформаційних технологій, які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків в суспільстві, утворюючи глобальний інформаційний простір. Вони дуже швидко перетворилися на життєво важливий стимул розвитку не тільки світової економіки, а й інших сфер людської діяльності.

Впровадження спеціалізованих інформаційно-аналітичних систем в медичної галузі суттєво підвищує рівень обслуговування з боку лікувально-профілактичних установ. Рівень конфіденційності збереження інформації, можливість оперативного доступу користувачів до необхідних даних, автоматизація збору та обробки статистичної інформації, містить переваги в процесі надання медичної допомоги.

Велике значення в медицині набувають новітні технології, пов’язані з розвитком науково-технічного прогресу, зокрема, автоматизація робочого місця, впровадження комп’ютерних програм, спеціально розроблених або адаптованих для окремих сторін діяльності медичних закладів [1].

Використання нових інформаційних технологій <#"656802.files/image001.gif">

Рис. 1 - Діаграма прецедентів автоматизованої системи обліку медичних інструментів

Основні класи програми та їх функції представлено на рис. 2. Дана діаграма класів має такі дані: основні класи; атрибути класів; операції в класах; підкласи.

Рис. 2 - Діаграма класів

2.1.1 Проектування механізмів

Проектування механізмів має справу з тим, яким чином може бути оптимізована структура і поведінка деякої множини класів та об’єктів, які взаємодіють спільно з метою реалізації деяких внутрішніх функцій системи (механізмів). Проектування механізмів передбачає широке використання типових рішень, представлених шаблонами. Ці шаблони придатні для вирішення як подібних за структурою, так і за поведінкою проблем.

Проектування механізмів це середній рівень проектування, який передбачає розробку механізмів композиції класів, що працюють разом для досягнення загальних цілей [14].

На данному етапі відбувається подальша деталізація об’єктів моделі системи, отриманої під час виконання об’єктного аналіз.

Деталізація об’єктів представлена на IDEF0-моделі (рис. 3). На вхід подається концепція створення системи, яка базується на основі задачі, мети та пункту 1.6. На виході ми повинні отримати дані о результатах розумової діяльності дитини.

Для того щоб дана модель не була «чорним ящиком» з різноманітними факторами впливу, була зроблена її декомпозиція (рис. 4) на підмодулі. Цей крок забезпечує більшу інформативність.

Складові отриманої моделі містять наступні дані:

назви основних етапів роботи;

вхідні данні на кожен етап роботи;

вихідні дані на кожному етапі роботи.

Рис. 3 - Модель автоматизованої системи обліку медичних інструментів

Отримана модель більш детально показує вплив обмежень на кожному етапі проектування. Це дозволяє запобігти правові порушення як зі сторони проведення оперативного обліку, так й з точки зору розробки автоматизованої системи.

Рис. 4 - Декомпозиція отриманої IDEF0-моделі

Розглянемо основний етап роботи: «Розробка та функціональність модулів системи» (рис. 5). Він спрямований на досягнення основного із завдань роботи: організація процесу оперативного обліку медичних інструментів. Для цього виділимо наступні етапи для вибору модуля:

ведення, коригування та видалення даних в довіднику медичних інструментів;

ведення, коригування та видалення даних в довіднику матеріально-відповідальних осіб;

ведення, коригування та видалення даних в довіднику бухгалтерських рахунків;

ведення карток обліку медичних інструментів;

ведення оперативного обліку руху медичних інструментів закріплених за матеріально-відповідальними особами відомості

перехід на новий розрахунковий період;

отримання звітностей автоматизованої системи оперативного бухгалтерського обліку.

В процесі роботи програми будуть «генеруватись» дані які потребують збереження, через великий об’єм інформації та наявність зв’язків між даними, прийняте рішення використовувати реляційну базу даних для її збереження. База даних міститиме наступні данні:

дані про медичні інструменти;

дані про матеріально-відповідальні особи;

дані про бухгалтерські рахунки;

дані про результати роботи програми.

Для більш точного розуміння основних функцій бази даних була зроблена декомпозиція модуля «Формування облікових звітів» (рис. 6), оскільки саме на даному етапі буде виконуватись вихідна інформація, яка представляє собою різного роду звіти в електронному та в класичному паперовому вигляді.

Рис. 5 - Декомпозиція отриманої IDEF3-моделі модуля «Розробка та функціональність модулів системи»

Рис. 6 - Декомпозиція отриманої IDEF3-моделі модуля «Формування облікових звітів»

Основні стани програми та їх функції представлено на рис. 7. Дана діаграма станів має такі дані:

ведення даних (медичних інструментів, матеріально-відповідальних осіб та бухгалтерських рахунків);

перехід на новий розрахунковий період

облік залишку медичних інструментів;

робота з модулями;

операції в системі;

отримання результатів.

Рис. 7 - Діаграма станів

Діаграма станів демонструє процеси переходу системи з одного стану в інший стан. Дана система містить два глобальні стани:

система вимкнення;

система ввімкнення.

Система ввімкнення складається з таких дочірніх станів:

форма входу;

довідники;

медичні інструменти;

налаштування;

довідник рахунків;

довідник матеріально-відповідальних осіб;

довідник бухгалтерських рахунків;

картка обліку медичних інструментів;

друк картки обігу медичних інструментів за місяць;

друк обігової відомості по матеріально-відповідальним особам;

перехід на новий розрахунковий період;

конфігурація файлів.

Система вимкнення містить два дочірніх станів:

закрити вікно;

вимикання.

2.1.3 Детальне проектування

Детальне проектування стосується реалізації структур даних і алгоритмів у рамках єдиного класу.

Детальне проектування специфікує такі деталі об’єктів, як формат пам’яті, що використовується для атрибутів, реалізація асоціацій, набір операцій, які надає об’єкт, вибір внутрішніх алгоритмів і специфікація винятків оброблюваних всередині об’єкта.

Детальне проектування визначає внутрішні примітивні структури даних і алгоритми всередині окремих класів. Етап детального проектування має розглянути і структуру інформації, і маніпулювання нею.

Опис структурної схеми

Загальний структурний опис системи має відображати основні структурні компоненти та зв’язки між ними. Програмне забезпечення системи є взаємопов’язаним комплексом бази даних і модулів (структурна схема зображена на рис. 8), об’єднаних графічним інтерфейсом користувача, який реалізує діалоговий режим розв’язку задачі.

Основне призначення даної розробки - організація процесу оперативного обліку медичних інструментів та лікарських засобів.

З огляду на аналіз можливих способів організації системи, що наведений в попередньому розділі, напрямки роботи можна розділити на базу даних та декілька основних груп модулів: модулі ведення довідників, модулі ведення розрахунків, модулі друку звітів. Детальніший опис кожного з модулів йтиметься у підрозділі 2.4 даної дипломної роботи.

Рис. 8 - Структурна схема проектованої системи

Опис логічної схеми

Метою проектування бази даних є вибір її виду та розробка логічної структури з метою забезпечення якомога більш високої швидкості обробки даних та зручності роботи з системою як для програміста, так і для кінцевого користувача. База даних забезпечує збереження інформації, а також зручний і швидкий доступ до даних. Вона являє собою набір взаємозалежних даних різного характеру, організованих за певними правилами. Інформація в БД повинна бути не суперечливою, не надмірною та цілісною.

БД містить дані, які використовуються деякою прикладною інформаційною системою. Всі ці дані відносяться до певної інформаційної області, яка називається предметною областю. Процес проектування БД може бути поділений на два етапи: концептуальне проектування та логічне проектування.

Існує кілька методів побудови концептуальної моделі бази даних. Один із найпоширеніших методів ґрунтується на ER-моделі (скорочення від англ. слів Entity - сутність, Relationship - зв’язок). Ця модель заснована на представленні предметної області у вигляді двох типів об’єктів - сутностей (об’єктів предметної області) і зв’язків (відносини між сутностями) [15].

На етапі логічного проектування сутності і зв’язки перетворюються на логічну модель даних, побудовану за законами логіки. В залежності від виду організації даних розрізняють наступні основні моделі представлення даних в базі: ієрархічну, мережеву та реляційну.

Реляційна БД представляє собою сукупність таблиць, пов’язаних відношеннями. Перевагами реляційної моделі даних є простота, гнучкість структури, зручність реалізації на комп’ютері, наявність теоретичного опису. Більшість сучасних БД для персональних комп’ютерів є реляційними [15].

У силу поставлених у даному дипломному проекті задач та використовуваних на підприємстві других додатків найбільше підходить реляційна модель побудови баз даних, засоби підтримки якої входять у стандартні засоби візуального середовища програмування Clarion.

Невід’ємною частиною проектування реляційної БД є її нормалізація, тобто розбиття таблиці на дві або більше, які володіють кращими властивостями при додаванні нової інформації, її редагуванні та видаленні. Остаточна мета нормалізації зводиться до отримання такого проекту бази даних, в якому кожен факт з’являється лише в одному місці, тобто виключена надмірність інформації. Це робиться для виключення можливостей суперечливості збережених даних.

Процес нормалізації являє собою поступову декомпозицію деякої змінної - відношення, яка знаходиться в 1НФ на набір менших змінних-відношень, які в деякому розумінні будуть еквівалентні вихідному відношенню, але з деякої точки зору будуть більш бажаними. Кожний етап процесу нормалізації має на увазі розбиття на проекції змінних-відношень, які були отримані на попередньому етапі [5].

На рис. 9 наведено логічну модель спроектованої бази даних для реалізації поставленої задачі, нормалізованої до третьої нормальної форми (3НФ).

медичний інструмент облік програмування

Рис. 9 - Логічна модель спроектованої бази даних

База даних складається із 5 таблиць (таблиці 1-5), характеристики яких можна переглянути нижче:

таблиця інструментів - INSTR;

таблиця руху інструментів - UINSTR;

таблиця номерів рахунків- RAXUNK;

таблиця матеріально відповідальних осіб - MOTV;

таблиця конфігурації файлів - CNF.

Таблиця 1 - Характеристики таблиці-об’єкту INSTR (інструменти)

Таблиця має ключі: K1_INSTR (ID_INSTR), K2_INSTR (N_INSTR).

Таблиця 2 - Характеристики таблиці-об’єкту UINSTR (рух інструментів)

Таблиця має ключі: K1_UINSTR (ID_MOTV, GOD, MES, ID_INSTR, ID_RAXUNK ), K2_UINSTR (GOD, MES, ID_INSTR, ID_RAXUNK, ID_MOTV), K3_UINSTR (ID_MOTV, GOD, MES, SN_INSTR, ID_RAXUNK ).

Таблиця 3 - Характеристики таблиці-об’єкту RAXUNK (номера рахунків)

Таблиця має ключі: K1_RAXUNK (ID_RAXUNK), K2_RAXUNK (NOM_RAXUNK).

Таблиця 4 - Характеристики таблиці-об’єкту MOTV (мат. відповідальні особи)

Таблиця має ключі: K1_MOTV (ID_MOTV).

Таблиця 5 - Характеристики таблиці-об’єкту CNF (конфігурація файлів)

Таблиця має ключі: K1_CNF (R_GOD)

Опис розробки програмних компонентів

Після запуску програми користувач обирає певний модуль відповідно до того, яку роботу йому потрібно виконати на даний момент.

Після розгляду схеми роботи модулів проектованої системи, необхідно навести деталізацію та призначення модулів системи. Функціональність більшості модулів була створена за допомогою автоматичної генерації коду, яку передбачає мова Clarion, інші процедури створювались ручним написанням коду, деякі з них наведені в додатку А.

Модуль роботи з довідником медичних інструментів.

Це модуль ведення даних про медичні інструменти. Для роботи модуля обирається режим головного меню «Довідники», «Довідник інструментів». На зміну громіздким стелажам з картотеками приходить проста та зручна електронна картотека, оскільки модуль дозволяє проводити введення, перегляд, коригування даних (код інструмента, одиниця виміру, назва). Є можливість пошук даних по назве та коду медичного інструменту (рис. 10).

Рис. 10 - Ведення довідника медичних інструментів

Модуль роботи з довідником матеріально-відповідальних осіб.

Основними функціями модуля є введення, перегляд та коригування даних про матеріально-відповідальні особи ( код, посада, П.І.Б.). Для роботи модуля обирається режим головного меню «Довідники», «Довідник матеріально-відповідальних осіб». (рис. 11).

Рис. 11 - Ведення довідника матеріально-відповідальних осіб

Модуль ведення карток обліку медичних інструментів.

Модуль призначений для введення, перегляду та коригування даних про рух медичних інструментів в розрахунковому періоді по матеріально-відповідальним особам.

Для роботи модуля обирається режим головного меню «Інструменти» та режим «Картка обліку інструментів». В одному вікні екрана відкривається об’єднана інформація про запит на відповідальну особі та форми додавання та коригування інформації про рух інструментів. Інформація береться з різних таблиць і дає можливість побачити всю історію руху медичних інструментів в розрахунковому періоді. Це дуже зручно при веденні бухгалтерського обліку (рис.12).

Рис. 12 - Картка обліку медичних інструментів

Модуль переходу на новий розрахунковий період.

Модуль дає можливість переходу на новий розрахунковий період як по обраній, так і по всім матеріально-відповідальним особам в цілому (рис. 13).

Модуль друку карти обліку інструментів за місяць.

Робота з модулем дозволяє друкувати картки обліку медичних інструментів, як за місяць, так і по результатам кожної дії. Для цього в меню «Інструменти» обирається режим «Друк картки обліку інструментів», після чого з’являється запит на друк (рис. 14).

Рис. 13 - Перехід на новий розрахунковий період

Рис. 14 - Картка обліку медичних інструментів

Модуль друку обігової відомості по матеріально-відповідальним особам (рис 15).

Рис. 15 - Обігова відомість по матеріально-відповідальним особам

Робота з модулем дозволяє друкувати обігову відомість по матеріально-відповідальним особам, як за місяць, так і по результатам кожної дії. Для цього в меню «Інструменти» обирається режим «Друк обігової відомості», після чого з’являється запит на друк.

.2 Обґрунтування вибору засобів реалізації

.2.1 Опис і обґрунтування метода організації вхідних і вихідних даних

Після дослідження предметної області проекту, огляду способів та засобів вирішення поставленої проблеми, аналізу переваг і недоліків існуючих програмних рішень та виходячи із вимог до програми, що наведені у постановці завдання, в даному розділі описується процес проектування програмного продукту, який враховував би усі можливі недоліки існуючих систем і виконував ряд описаних вище функцій.

Під час розробки системи були визначені її функції, структура, зв’язки між модулями, алгоритми та технологія програмування.

Для забезпечення правильного безперервного функціонування системи і організації оперативного доповнення та модифікування необхідно визначити вхідну інформацію.

Вхідними даними є записи таблиць бази даних. Користувач програми безпосередньо вводить їх для подальшого використання. Також він має можливість переглядати, редагувати та видаляти вже існуючі записи.

До вхідної інформації належать:

дані про матеріально-відповідальних осіб;

дані про медичні інструменти;

дані бухгалтерського обліку;

картка обліку медичних інструментів та лікарських засобів;

рух медичних інструментів.

Розроблена система повинна мати інформаційне представлення, тобто вміти організувати та створити базу даних з вхідної інформації, яка забезпечить організацію збереження, доповнення та редагування, видалення, сортування даних. На фізичному рівні інформаційне представлення організовується за допомогою системи управління базою даних (СУБД). Воно призначене для перетворення вхідної інформації у вихідну, що представляється відповідями у формі звітів на запит користувача системи або просто зберігаються в системі.

Відповідно до вимог інформаційної системи вихідні дані можуть бути в двох формах. Одні дані записуються в таблиці та зберігаються в файлах на диску. До іншої форми відносяться дані, що зображаються в звітах та друком виводяться на папір. Ці дані унікальні, мають дату та час створення і відіграють важливу роль у звітності клініки.

До вихідної інформації системи належать:

картки обліку руху медичних інструментів за місяць;

обігова відомість по матеріально-відповідальним особам;

різноманітні звіти.

Вихідна інформація представляє собою різного роду звіти в електронному та в класичному паперовому вигляді.

2.2.2 Вибір мови програмування та програмного забезпечення

До програмних засобів відносяться системи управління базами даних (СУБД), інтерпретатори програм, розроблених засобами інтерпретуючих систем програмування, різні зовнішні бібліотеки, необхідні для функціонування програм, засоби архівування і захисту даних від несанкціонованого доступу тощо.

В більшості випадків вибір мови програмування відіграє чи не вирішальну роль при створені програмного продукту. Деякі мови програмування спеціалізовані, тобто використовуються суто у своєму доволі вузькому колі задач. Інші ж є універсальними, дозволяючи вирішувати алгоритмічні задачі будь-якої складності.

Для розробки проекту доцільно було б використати універсальну мову програмування, яка повинна управляти всією сукупністю можливостей, закладених в комп’ютер, на якому вона встановлена. Це означає, що програма повинна бути в змозі прочитати будь-який розділ будь-якого файлу, доступного операційній системі. Вона повинна підтримувати всю різноманітність елементів взаємодії з користувачем, стандартним чином сполучатися з іншими мовами програмування і програмними системами. Універсальна мова програмування гарантує програмістові широкий діапазон можливостей і підходів для вирішення в будь-якому стилі великого кола завдань.

Процес програмування та програмний код повинен бути простим. Мова програмування має полегшувати читання і написання програми. Низька продуктивність, пов’язана з процесом розробки програм, пов’язана із недостатнім проектуванням інструментальних засобів програмування [13].

З погляду стилю мови програмування розділяються на три групи: орієнтовані на лексеми, на пропозиції і на оператори. Мови, орієнтовані на лексеми, типу Pascal і C, компактні, але не дуже виразні. Мови лексемного типу - одновимірні, тому програмісти користуються пропусками, щоб додати своїй програмі друге вимірювання, що теж не дуже виразно. Мови, орієнтовані на пропозиції, типу COBOL і мов баз даних, виразні, але не компактні.

Вибір був зроблений на користь мови програмування 4-го покоління (4GL) Clarion. Середовище розробки Clarion − це орієнтоване на обробку даних середовище швидкої розробки додатків, яка включає автоматичну генерацію коду і багато разів використовувані дані для швидкого створення додатків рівня управління підприємством для обробки бізнес-даних і бізнес-процесів. Основою Clarion є об’єктно-орієнтована мова програмування 4-го покоління (4GL − Fourth Generation Languages) [11;17].

Як мова адміністративних і економічних застосувань Clarion є розширеним набором базових типів даних: в нього включені всі наявні довжини цілих і дійсних чисел, щоб забезпечити сумісність з форматом зовнішніх записів і списком параметрів, упаковані десяткові числа, різні формати рядків (фіксований формат, формати Pascal і C), а також повний набір рядкових функцій, типи даних для позначення дат і часу, щоб мати можливість проводити арифметичні дії над цими змінними.

При виборі середовища програмування для створення враховуються такі критерії:

наявність засобів для роботи з базами даних;

семантично проста мова програмування;

проста організація вихідних текстів програми;

швидка компіляція вихідних текстів програми;

швидка компоновка файлу виконання;

-розрядний оптимізований компілятор;

зручний редактор;

виділення синтаксису;

вбудований відлагоджувач.

Тоді як мови 3-го покоління є процедурними, мови 4GL виступають як не процедурні, оскільки користувач визначає, що повинно бути зроблено, але не говорить, як саме бажаний результат має бути досягнутий. Реалізація мов 4-го покоління значною мірою заснована на використанні компонентів високого рівня, які часто називають “інструментами четвертого покоління”. Користувачеві не вимагається визначати усі етапи визначення програми, необхідні для вирішення поставленого завдання, а досить буде лише визначити потрібні параметри, на підставі яких згадані вище інструменти автоматично здійснять генерацію прикладного додатку. За оцінкою фахівців мови 4-го покоління дозволяють підвищити продуктивність роботи на порядок, але за рахунок обмеження типів задач, які можна вирішувати з їх допомогою [5;18].

Виділяють такі типи мов 4-го покоління:

мови представлення інформації, наприклад мови запитів або генератори звітів;

спеціалізовані мови, наприклад мови електронних таблиць і баз даних;

генератори додатків, які при створенні додатків забезпечують визначення, вставку, оновлення або витягання відомостей з баз даних;

мови високого рівня, призначені для генерації коду додатків [6].

В якості прикладів перших трьох типів мов 4-го покоління можна привести наступні.

Мови запитів. Реляційні СУБД в тій або іншій формі включають підтримку не процедурних мов маніпулювання даними - найчастіше це мова структурованих запитів SQL (Structured Query Language) або мова запитів за зразком QBE (Query - by - Example). Мову запитів можна визначити як високорівневу вузькоспеціалізовану мову, призначену для вибірки інформації з БД [17].

Генератори форм - є інтерактивним інструментом, призначеним для швидкого створення шаблонів введення і відображення даних в екранних формах. Генератор форм дозволяє користувачеві визначити зовнішній вигляд екранної форми, її вміст і місце розташування на екрані. Досконаліші генератори форм дозволяють створювати обчислювані атрибути з використанням арифметичних операторів або узагальнюючих функцій, а також задавати правила перевірки даних, що вводяться.

Генератори графічного представлення даних - інструменти для витягання інформації з БД і відображення її у вигляді гістограм, кругових, лінійчатих, точкових діаграм тощо.

Генератори додатків - є інструментом для створення програм, які взаємодіють з Базою Даних. Генератори додатків зазвичай складаються із заздалегідь створених модулів (або шаблонів), що містять фундаментальні функції, які потрібні для більшості програм. Ці модулі, які зазвичай створюються на мовах високого рівня, утворюють “бібліотеку” доступних функцій (шаблонів), і генератор додатків визначає які з них застосувати, і як їх слід виконувати [11].

При створенні багатьох додатків необхідно зробити безліч екранних форм і звітів. Для великих систем ця робота не стільки складна, скільки велика за об’ємом та одноманітна. В основному багато Генераторів додатків використовують мови четвертого покоління тільки для генерації екранних форм і звітів. На підставі специфікацій вони створюють виконуваний код форм і звітів. Таким чином згенерований у 4GL код, стає частиною структури класів, яку інші частини додатка можуть використовувати, не звертаючи увагу на те, як вона була створена.

Єдиним поки що представником Генераторів повністю закінчених застосувань є Clarion, призначений для розробки (генерації) значного числа комерційних додатків без написання рядків програмного коду, - і при цьому з високою якістю програм та їх гарантованою надійністю [19].

Ця система дозволяє принципово переглянути погляди на створення призначених для користувача додатків, життєвий цикл створення яких зіставимо з очікуваним часом їх експлуатації. Clarion якраз той продукт, за допомогою якого можна створити закінчений комерційний продукт, не написавши ні єдиного рядка програмного коду.

Передусім, Clarion є системою RAD-програмування (Rapid Application Development - швидка розробка додатків). Clarion також укомплектований унікальним шаблоном - Clarion for Windows Internet Connect - першим і нині єдиним інструментом, що дозволяє користувачеві Clarion-додатку працювати з ним не лише в локальній мережі, але і через Internet, причому для досягнення такого результату розробникові не потрібно буде написати жодного рядка програмного коду.

Крім того Clarion дозволяє розробку програм за технологією Extreme Programming (про дану технологію вже йшлося в даній роботі див. підрозділ 1.4) методом SCRUM, який передбачає дещо продовження тривалості кожної ітерації (згідно з методом SCRUM, - короткі 15-хвилинні збори, що іменується “scrum” (“сутичка”), - проект ділиться на ітерації). Часті ітерації дозволяють розробникам частіше отримувати відомості про систему від її замовників, а значить, краще уявляти собі поточну задачу [18].

При роботі з базами даних розробник повинен усього лише описати структуру бази (Словник Даних) - усе інше зробить Clarion. Якщо ж бази даних вже є (наприклад, створені програмами на FoxPro або Clipper), то для їх використання в Clarion-додатку досить вказати на файли таких баз даних, як на джерело структур записів, і перевести бази даних у більше місткий і зручний у використанні формат TopSpeed. При усьому цьому Clarion забезпечує роботу з базами даних практично у будь-якому з використовуваних нині форматів від BASIC і ASCII-файлів до SQL, Betreave, SyBASE або Oracle [19].

Коли потрібен “простий” додаток для ведення баз даних, то можна створити його буквально за хвилини, використовуючи Clarion. Секрет створення “простих” додатків для ведення баз даних - в Словнику БД, який є ядром середовища Clarion. Все, що для цього необхідно зробити - це: описати таблиці бази даних; визначити поля у таблицях даних; встановити, якщо потрібно, допустимі характеристики значень даних; додати (описати) первинні та вторинні ключі для таблиць; встановити зв’язки між таблицями (“один до багато” або “багато до одного”, якщо ці зв’язки існують); задати умови цілісності даних, і майстер швидкої розробки програми (Генератор додатків) створить закінчену прикладну програму під Windows. Створена прикладна програма містить як процедури форм для відновлення файлів, так і процедури (вікна) перегляду даних та звітів.

За допомогою простої позначки поля в одному з діалогів Майстра можна трансформувати додаток в Web-додаток, який може виконуватися локально або в Web.

Метабази Clarion дозволяють новачкам генерувати проектний код, використовуючи Шаблони (Templates) та АВС класи (Application Builder Classes - механізм, що дозволяє на підставі готових кодів програм, які зберігаються у бібліотеках, створювати високоефективні додатки), розроблені головними програмістами різних фірм. Метабази містять велику частину інформації, яка потрібна для створення повнофункціонального додатку, яке повністю відповідає своїм проектним вимогам. Розробникам це дає можливість миттєво створювати високоякісні корпоративні додатки, які забезпечують ведення даних та звітність, і допрацьовувати їх з використанням додаткового інструментарію (призначені для користувача вставки - Embeds) для вирішення специфічних прикладних завдань.

Програмне забезпечення може мати доступ практично до будь-яких даних за допомогою ODBC (Open DataBase Connectivity - програмний інтерфейс (API) доступу до баз даних) або ADO (ActiveX Data Objects - інтерфейс програмування додатків для доступу до даних) та вбудованих драйверів БД.

У Clarion використовується вбудована підготовка документів (звітів), за допомогою якої можна генерувати документи у форматах PDF, DOC, HTML, XML (версія 6.0) і TXT. Проте Clarion може використовувати і незалежні зовнішні інструменти, наприклад, інтерфейс з Crystal Reports [16].

На сьогоднішній день Clarion - комерційне конкурентоздатне, універсальне середовище розробки для створення прикладних програмних продуктів для Windows. Clarion - це компактна (проста для написання) і виразна (проста для читання) мова програмування.

Для розробки програмного продукту автоматизації обліку медичних інструментів була вибрана система швидкої розробки додатків Clarion.

2.2.3 Опис і обґрунтування вибору апаратних засобів

Враховуючи сучасні напрямки та перспективи розвитку комп’ютерних технологій, можливість організації зручного діалогу користувача з комп’ютером, застосування для реалізації спроектованої системи Clarion доцільно встановити вимогу щодо роботи програми під сучасними операційними системами типу Windows. Дані системи мають надзвичайно широке поширення і вже зараз використовуються на більшості комп’ютерів, які застосовуються для автоматизації управлінської діяльності.

Операційна система Windows ХР призначена для інсталяції на персональних комп’ютерах, які мають процесор типу Intel 80386DX, 80486 або Pentium. Об’єм оперативної пам’яті повинен бути не менше 256 Мб. Але для підвищення швидкодії роботи системи необхідно мати процесор Pentium ІІІ і вище. Для одночасної роботи з кількома програмами доцільно мати від 512 Мб оперативної пам’яті.

Апаратні засоби для створення програмного продукту були обрані з врахуванням потреб середовища розробки Clarion. Для розробки програмного комплексу не потрібно додаткового апаратного забезпечення.

Вимоги середовища Clarion до апаратних засобів такі:

процесор - Intel Pentium 166 МГц або вище;

операційна система - Microsoft Windows 98, ME, 2000, XP, 7;

пам’ять - не менше 256 Mб;

місце на дискові для середовища - 250 Mб;

монітор - SVGA або будь-який інший новішого покоління;

маніпулятори типу “мишка”;

принтер.

Стосовно професійної кваліфікації обслуговуючого персоналу, дана програма не вимагає глибоких знань в комп’ютерній галузі. Оператору повинні бути знайомі наступні поняття і навики:

використання меню “Пуск” (“Start”) для виклику програм;

прийоми роботи з вікнами, робота з меню;

використання керуючих елементів діалогу;

стандартні діалоги.

2.3 Тестування

Програма має гнучкий та ергономічний інтерфейс, що дозволяє обробляти дані і представляти їх у зручній формі користувачу. Дана система оснащена найновішими розробками та функціями, що забезпечують ефективну автоматизацію роботи. Для роботи з кодом даного програмного продукту потрібно звертатись в додаток Б.

Досить важливим етапом проектування будь-якої системи є її тестування на реальних об’єктах. З метою проведення тестування автоматизованої системи обліку медичних інструментів було проведено такі дії:

Входимо в систему та обираємо в головному меню режим «Довідники». У вікні «Довідники» відкривається база даних: режим «Довідник матеріально-відповідальних осіб», режим «Довідник медичних інструментів» та режим «Рахунки» .

Вибираємо режим меню «Довідник матеріально-відповідальних осіб» та вводимо дані про трьох матеріально-відповідальних осіб (ПІБ, ідентифікація, посада) (рис. 16).

Рис. 16 - Введення даних в довідник матеріально-відповідальних осіб

Вибираємо режим меню «Довідник медичних інструментів» та вводимо дані про три нових медичних інструмента код інструменту, одиниця виміру, назва) (рис. 17).

В головному меню обираємо режим «Інструменти», «Картка обліку інструментів». Відкриється вікно на запит на картку обліку медичних інструментів (рис. 18). Надалі обираємо відповідальних осіб, по яким проводимо тестування.

Рис. 17 - Введення даних в довідник медичних інструментів

Рис. 18 - Запит на картку обліку

Після відбору відповідальних осіб відкриваємо форми додавання та коригування інформації про рух медичних інструментів (рис. 19). Вводимо нові дані про медичні інструменти.

Рис. 19 - Введення, видалення та коригування даних про медичні інструменти

При введенні, видаленні та коригуванні даних в картку обліку розрахунки проводяться автоматично (рис. 20).

Рис. 20 - Картка обліку медичних інструментів

Проводимо ручну перевірку проведених розрахунків. Ручний розрахунок повністю співпав з розрахунком, отриманим в ході роботи системи.

Перевіряємо правильність рознесення отриманої інформації. Інформація рознесена в необхідні розділи.

Оскільки тестування показало гарні результати, можна зробити висновок, що розроблена автоматизована система обліку медичних інструментів дозволяє коректне ведення обліку нарахувань. Недоліків у алгоритмі та реалізації не виявлено. Програма придатна до впровадження. В цілому система продемонструвала виконання всіх поставлених перед нею завдань і коректну роботу всіх модулів.

.4 Керівництво користувача

Велике значення в медицині набувають новітні технології, пов’язані з розвитком науково-технічного прогресу, зокрема, автоматизація робочого місця, впровадження комп’ютерних програм, спеціально розроблених або адаптованих для окремих сторін діяльності медичних закладів.

Автоматизація медичних закладів - це створення єдиного інформаційного простору лікувально-профілактичних закладів, що в свою чергу, дозволяє створювати автоматизовані робочі місця лікарів, організовувати роботу відділу медичної статистики, створювати бази даних, вести електронні історії хвороб і об’єднувати в єдине ціле всі лікувальні, діагностичні, адміністративні, господарські та фінансові процеси.

Головне призначення програми “Автоматизована система обліку медичних інструментів”, розробленої в результаті виконання всіх поставлених задач, бути в якості інструментарію для повної автоматизації роботи персоналу, що ведуть облік медичних інструментів для проведення розрахунків, підготовки та надання фінансової звітності та контролю роботи, пов’язаної з обслуговуванням пацієнтів.

Автоматизована система обліку медичних інструментів коректно орієнтована на виконання поставлених завдань:

створення і управління базою даних;

організація процесу контрольованого доступу до даних;

можливість віддаленого доступу для роботи з базою даних в локальній мережі;

уникнення втрат інформації;

ведення оперативного обліку руху медичних інструментів закріплених за матеріально-відповідальними особами;

введення, коригування і видалення даних про матеріально-відповідальних осіб та медичні інструменти;

ведення та друк картки обліку медичних інструментів;

розташування звітної документації за будь-який обраний проміжок часу або за обраним критерієм.

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

Завдання: розрахунок штучного освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Метою розрахунку є визначення кількості освітлювальних приладів, необхідних для забезпечення заданого рівня освітленості на поверхні робочого столу у приміщенні з заданими параметрами [20].

Розрахунок проводиться відповідно до принципів нормування штучного освітлення, показників освітленості робочих місць для різних видів діяльності. Вихідні дані для розрахунку подані в таблиці 6.

Таблиця 6 - Вихідні дані для виконання світлотехнічного розрахунку

Рівень освітленості визначаємо за формулою:

Е=200+N×5+XX,

де N - номер варіанту, XX - дві останні цифри номера залікової книжки.

Е=200+18×5+79=369, лк

Кількість світильників можна визначити за допомогою методу коефіцієнту використання світлового потоку. Цей метод дозволяє визначити світловий потік, створений лампами, і розрахувати освітленість в робочому приміщенні або за заданим рівнем освітленості - потрібну кількість світильників.

Основне рівняння методу пов’язує світлотехнічні величини з геометричними параметрами приміщення з урахуванням експлуатаційних особливостей системи освітлення:

F = ESkz / ηn, лм (1)

де F - світловий потік однієї лампи, лм; E - мінімальна нормована (або розрахункова) освітленість, лк; S - площа приміщення, м2; k - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників; z - поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення (відношення мінімальної освітленості до середньої горизонтальної), приймається z = 1,1....1,2; η - коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у частках; п - кількість ламп.

Отже, щоб визначити кількість ламп, потрібно перетворити формулу до вигляду:

n = ESkz / ηF, лм (2)

Тобто, щоб вирахувати площу приміщення, а також знайти значення коефіцієнта використання світлового потоку.

Площа приміщення (S) визначається за формулою:

= (a*b), м2 (3)

деа, b - відповідно ширина та довжина приміщення, м;

Тому, S=(6.0*2.4) = 14.4(м2).

Згідно характеристик джерел світла, світловий потік однієї лампи типу LF-18/35=1150 (лм).

Коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у певному приміщенні визначається з урахуванням відбивних властивостей поверхонь приміщення та індексу приміщення. Індекс приміщення визначається за формулою:

(4)

Де а, b - відповідно ширина та довжина приміщення, м; Нр - висота підвішування світильників над робочою поверхнею, м.

Висота підвішування світильників визначається, як різниця висоти стелі та висоти столу. Стандартна висота столу становить 0.75..0.80 м. Нехай наш стіл буде висотою 0.8 м. Тобто:

Нр = h-hстолу =3.2-0.8=2.4 (м).

Знайдемо індекс приміщення за допомогою формули (4):

Далі з урахуванням відбивних властивостей поверхонь приміщення та індексу приміщення, знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку з таблиці коефіцієнтів використання світлового потоку: η ≈ 42%.

Знаходимо кількість потрібних ламп, підставивши у формулу (2) знайдені значення:

Береться ціла кількість, тобто 18 ламп, округлення ведеться в більшу сторону, оскільки менша кількість ламп не буде забезпечувати необхідної освітленості, заданої в завданні.

Враховуючи, що кількість ламп у світильнику 4, потрібно взяти 5 світильників і 20 ламп для повної комплекції світильників та рівномірності освітлення.

Висновок: Для забезпечення заданого рівня освітленості на поверхні робочого столу у приміщенні з заданими параметрами необхідно 5 освітлювальних приладів відкритого денного світла, укомплектованих 20 лампами LF 18/35.

ВИСНОВКИ

Головним завданням даної роботи було створення системи, яка б дозволила автоматизувати процес оперативного обліку медичних інструментів.

При розробці програми застосовувались екстремальна технологія програмування (eXtreme Programming, XP) та подієво-орієнтована технологія програмування (Rapid Application Development, RAD).

В результаті виконання роботи було реалізовано систему автоматичного обліку медичних інструментів.

Програма адекватно функціонує, швидко реагує на усі запити користувача і не містить помилок, які б могли руйнувати чи порушувати цілісність бази даних, здійснювати системні порушення, які несуть фатальні наслідки для комп’ютерної системи в цілому, а отже і для медичної установи.

Використання даного програмного продукту підвищує ефективність людської діяльності у сфері ведення бухгалтерського обліку, дає змогу зекономити час працівників. Програмний проект легко впроваджується, не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення та великої кількості ресурсів. Спроектована система є гнучкою з достатнім інформаційним забезпеченням. Програма відкрита для модифікації і доповнень наступними версіями і розробками. В цілому ж, застосовані в програмному продукті нові технології та методи показали, що вони є досить ефективними для автоматизації робочих місць.

Теза доповіді була представлена на XV Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених [21].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Новини інформаційних технологій. [Електронний ресурс]. Режим доступу: <http://it-tehnolog.com/statti/informatsiyni-tehnologiyi-v-meditsini/>

.        Дуданов И.П., Гусев А.В., Романов Ф.А., Воронин А.В. Информационные системы в здравоохранении. // Медицинский академический журнал, - СПб., 2002. - № 1. - Том 2.

.        Вовчак І.С. Інформаційні системи та комп’ютерні технології в менеджменті. Навчальний посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001.

.        Антоненко В. М., Рогушина Ю.В. Сучасні інформаційні системи і технології. Навчальний посібник. - К.: КСУ МГІ, 2005. - 131 с.

.        Твердохлiб М.Г. Система обробки облікової інформації на персональних ЕОМ.-К.:Техніка, 1993.

.        Б. Майер, К. Бодуэн. Методы программирования. - М.: Мир, 1982.

.        Медична інформаційна система. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mcmed.ua/

.        Медичні інформаційні системи. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.medexpert.com.ua/Default.aspx?module=meditsinskaya-informatsionnaya-sistema&page=51

.        «ИСТОК-АБАК», Автоматизированная система медицинского учета «МедИ». [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.abaksoft.spb.ru/files/MediFull.docý.

.        Г.Н. Калянов. CASE-технологии: Консалтинг в автоматизации бизнес-процессов. - М.: Горячая линия-Телеком, 2000.

.        Лекції з курсу «Сучасні технології програмування» [Електронний документ]/ Укладач Авраменко В.С. - Черкаси, ЧНУ - 81 с.

.        С.В. Маклаков. СASE-средства разработки информационных систем. - М.: ДиалогМИФИ, 2000.

.        А. Якобсон, Г. Буч, Дж. Рамбо. Унифицированный процесс разработки программного обеспечения. - СПб.: ПИТЕР, 2002.

.        Литвинов В., Голуб С., Григор’єв К., Жигульська В. Об’єктно-орієнтоване моделювання при проектуванні вбудованих система і систем реального часу. - Черкаси, ЧНУ, 2011. - 375 с.

.        Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных. 7-е изд. Пер. с англ. - М.: Вильямс, 2001. - 1072 с.

.        Документация по Clarion v. 5.0, 5.5, 6.0 [Електронний ресурс]. Режим доступа: http://www.clarion.net

.        Сахаров А.А. Концепции построения и реализации информационных систем, ориентированных на анализ данных // СУБД. - 1996. - № 4. - С. 55-70.

.        Лебедєв А. Clarion для Windows. - М: ПРИОР, 1998. - с. 256.

.        Дегтярев И. Язык программирования Clarion 5. - М: Майор. 2002.

.        Методичні вказівки та завдання для виконання розрахунково-графічних робіт з курсу «Охорона праці в галузі» для студентів денної, заочної та дистанційної форм навчання / Викладач Ярмілко А.В.- Черкаси, ЧНУ, 2008.

.        Педан А.М. «Комп’ютерні системи автоматизації медичних закладів» /Тези доповіді. - Збірник матеріалів XV Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених. «Родзинка 2013».-Черкаси, ЧНУ, 2013. - с. 366-367.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ДОДАТОК

Процедури системи, що були створені вручну

Формування даних для наступного періоду по всіх матеріально-відповідальним особам за місяць:

_NOV_MESINSTR Routine:KOLZ = 0_GOD# = LOC:R_GOD_MES# = LOC:R_MESLOC:R_MES = 1_MES# = 12_GOD# = LOC:R_GOD - 1_MES# = LOC:R_MES - 1_GOD# = LOC:R_GODLOC:ID_MOTV = 0:KOLZ = 0UDALEN_MES:KOLZ = 0PEREXOD_NOV:KOLZ = 0UDALEN_MES_MOTV:KOLZ = 0PEREXOD_NOV_MOTV

Перехід на новий розрахунковий період:

_NOV   Routine(UINSTR:Record,-1):GOD = STA_GOD#:MES = STA_MES#(UINSTR:K2_UINSTR,UINSTR:K2_UINSTR)(UINSTR)Error() Or UINSTR:GOD <> STA_GOD# Or UINSTR:MES <> STA_MES# Then Break.PEREXOD

Перехід по вказаній матеріально-відповідальній особі:

_NOV_MOTV   Routine

Clear(UINSTR:Record,-1):ID_MOTV = LOC:ID_MOTV:GOD = STA_GOD#:MES = STA_MES#(UINSTR:K1_UINSTR,UINSTR:K1_UINSTR)(UINSTR)Error() Or UINSTR:ID_MOTV <> LOC:ID_MOTV Then Break.UINSTR:GOD <> STA_GOD# Or UINSTR:MES <> STA_MES# Then Break.PEREXOD

Перехід для матеріально-відповідальних осіб загалом:

PEREXOD Routine(AUINSTR:Record):ID_MOTV = UINSTR:ID_MOTV:GOD = NEV_GOD#:MES = NEV_MES#:ID_INSTR = UINSTR:ID_INSTR:NOMNOM = UINSTR:NOMNOM:ID_RAXUNK = UINSTR:ID_RAXUNK:SN_INSTR = UINSTR:SN_INSTR_KOL$ = UINSTR:OSTNAC_KOL + UINSTR:POLUC_KOL - UINSTR:VITRAT_KOL_SUM$ = UINSTR:OSTNAC_SUM + UINSTR:POLUC_SUM - UINSTR:VITRAT_SUM:OSTNAC_KOL = OST_KOL$:OSTNAC_SUM = OST_SUM$:OSTKON_KOL = OST_KOL$:OSTKON_SUM = OST_SUM$(AUINSTR):KOLZ += 1

Виправлення помилок (видалення розрахункового періоду):

_MES  Routine(UINSTR:Record,-1):GOD = NEV_GOD#:MES = NEV_MES#(UINSTR:K2_UINSTR,UINSTR:K2_UINSTR)(UINSTR)Error() OR UINSTR:GOD <> NEV_GOD# OR UINSTR:MES <> NEV_MES# Then Break.(UINSTR):KOLZ += 1_MES_MOTV  Routine-- Видалення конкретної(UINSTR:Record,-1)-- матеріально-відповідальної особи:ID_MOTV = LOC:ID_MOTV:GOD = NEV_GOD#:MES = NEV_MES#(UINSTR:K1_UINSTR,UINSTR:K1_UINSTR)(UINSTR)Error() OR UINSTR:ID_MOTV <> LOC:ID_MOTV Then Break.UINSTR:GOD <> NEV_GOD# OR UINSTR:MES <> NEV_MES# Then Break.(UINSTR):KOLZ += 1

Розрахунок залишку інструментів (Сальдо на кінець місяця):

_KOL$ = 0_SUM$ = 0_KOL$ = UINSTR:OSTNAC_KOL + UINSTR:POLUC_KOL - UINSTR:VITRAT_KOL_SUM$ = UINSTR:OSTNAC_SUM + UINSTR:POLUC_SUM - UINSTR:VITRAT_SUM:OSTKON_KOL = OST_KOL$:OSTKON_SUM = OST_SUM$(UINSTR)