та соціальний розвиток. Індонезійська культурно-історична спадщина надзвичайно багата і розмаїта. Наприклад, на відомому острові Балі понад 20 тис. храмів. У найбільших містах унікальні музеї, наприклад, у столиці Джакарті Музеї індонезійської та яванської культури. Багато чудових картинних галерей і виставок. На острові Ява всесвітньо відомі храмові комплекси: індуїстський - Прам-банан і буддійський - Боробудур.
Відомі письменники, композитори, вчені Республіки Індонезії
Відомі письменники: Сутан Такдир Алішахбана, Утуі Татанг Сонтані, Прамудья Ананта Тур, Путу Виджая, Омар Каям.
Індонезійські кінематографісти. Перші фільми в Індонезії були создані ще на початку 20-х років. В середньому Індонезія випускає у рік 70 - 80 художніх фільмів. Чимало фільмів, створених індонезійськими кінематографістами, у тому числі випускниками ВГІК Шуман Джая і Амі Прійоно, відзначено нагородами відомих кінофестивалях.
5. Економічний потенціал Республіки Індонезія
Індонезія відноситься к категорії найбільш успішних в економічному плані розвитку країн, які розвиваються. Індонезія успішно переймає дослід інших країн, розвиваючи технологічно тяжкі підприємства, 90% продукції поступає на зовнішній ринок. Основні імпортери Індонезії - США, Сінгапур і інші країни Індокитай. Індонезія - четверта у світі країна за кількістю населення. Розподіл та густота населення тут дуже різні: на островах Ява, Балі та Мадура проживає близько дві третини з усього населення. Близько 1960 р. в Індонезії відбулося різке підвищення рівня народжуваності і населення з тих часів зросло вдвічі. Смертність також зменшилася, в основному завдяки покращенню охорони здоров'я, якості їжі та питної води. Вікова структура населення Індонезії подібна до структури населення інших країн, які розвиваються. Близько одній третині населення тут виповнилося менше 15 років. Середня довжина життя - 65 років для чоловіків та 69 для жінок.
Республіка Індонезія визнала Україну 28 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між обома країнами встановлено 11 червня 1992 р. шляхом підписання спільного комюніке про встановлення дипломатичних відносин. Посольство Індонезії працює в Києві з квітня 1994 року.
Гонг Миру - міжнародний пацифістський проект, ініційований в 2003 році урядом Індонезії та підтриманий Міжнародною співдружністю. Гонг Миру символізує мир, неприйняття ксенофобії і тоталітаризму. Сам звук Гонгу імітує стародавню індонезійську традицію ознаменування закінчення військових дій, інтерпретує відлуння вибуху, яке закінчує ритм і відголоси війни, і водночас подає знак кращого початку, глибокої надії та благородних ідеалів. За переказами, коли звучить Гонг Миру - духи миру прокидаються. За правилами, подарунок країни Індонезії встановлюють лише в одному місті в окремо взятій державі, з якою у Індонезії є дружні стосунки. В Україні честь встановлення Гонгу Мира надана місту Кременчуку - першому місту, яке не має статусу столиці.
вересня 2010 року напередодні Дня міста в Кременчуці у парку було встановлене Гонг Миру - індоєвропейський символ миру. Відкрився музей 28 вересня 2008 року до дня міста Кременчука. Ініціатор створення музею, голова Автозаводської райдержадміністрації Кременчука Володимир Коваленко.
Гонг миру являє собою 150-кілограмову металеву тарілку із сплаву металів на основі міді роботи скульптора Гестіні, де зображені символи: дві квітки - світова рівновага, краса та радість, на зовнішньому колі Гонгу зображені прапори усіх держав світу - це символ єдності та побратимства народів світу, на внутрішньому крузі зображено 10 символів основних релігій світу: Ісламу, Іудаїзму, Християнства Буддизму, Конфуціанства, релігій Хінду, Тао, Сіх, Шінто та різновиду вчення Хінду, що походить з острова Балі. посередні знаходиться глобус - символ людства.
Політична система суспільства або політична організація суспільства - організована на єдиній нормативно-ціннісній основі сукупність взаємодій (відносин) політичних суб'єктів, пов'язаних зі здійсненням влади і управлінням суспільством.
Індонезія - унітарна держава із президентською формою правління.
Глава держави, уряду й верховний головнокомандуючий збройними силами Індонезії - президент, якому надає допомогу в здійсненні його обов'язків віце-президент. Президент і віце-президент обираються загальним прямим і таємним голосуванням строком на п'ять років, після закінчення якого вони можуть бути вибрані вдруге, але не більш, ніж ще на один строк.
Кандидати в президенти й віце-президенти висуваються загальним списком від політичних партій або їхніх коаліцій, які завоювали не менш 5% голосів на парламентських виборах, або 3% з 550 місць (тобто 17 місць) у Раді народних представників. Якщо жоден зі списків не одержує необхідної більшості голосів, проводиться другий тур, для перемоги в якому досить відносної більшості голосів.
Під керівництвом президента здійснює свою діяльність уряд республіки - кабінет міністрів. Уряд наділений правом видавати за згодою Ради народних представників закони, а також розробляти відповідні постанови для їх виконання.
Парламент складається із двох палат - Ради народних представників і Рада регіональних представників. Він наділений правом приймати й змінювати конституцію, призначати на посаду президента й віце-президента, а також ініціювати процедуру відсторонення президента від влади.
Поточну законодавчу діяльність здійснює Рада народних представників.
Судова система складається з Верховного суду, Конституційного суду, вищих і районних судів, а також судів спеціальної юрисдикції.
Вищий судовий орган - Верховний суд. Голова й всі члени суду призначаються президентом за списком кандидатів, схвалених законодавчим органом. Верховний суд має право наглядати за діяльністю інших судових органів і є судом останньої інстанції, наділеним правом розглядати касаційні скарги на вироки й рішення, винесені нижчестоящими судами.
Індонезія залишиться повноправним членом Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). З такою заявою, опублікованим у четвер по каналах генерального секретаріату ОПЕК у Відні, виступив Пурномо Юсгианторо, міністр енергетики і мінеральних ресурсів Індонезії, що у минулому році був президентом і генеральним секретарем ОПЕК.
Сьогоднішня ситуація в Індонезії визначається насамперед стабільністю як в економічній, так і політичного життя країни при стійких темпах зростання. При першому ж президента, Сукарно, Індонезія була типовим чиновницько-бюрократичною державою. Економіка країни, і без того підірвана війною і революцією, була закинута і повністю збанкрутувала. Новий правитель Індонезії генерал Сухарто запросив до керування країною прихильників ринкової економіки, індонезійських економістів - випускників каліфорнійського університету в Берклі, які зайняли ключові посади в уряді. Вони швидко і успішно лібералізували економіку, ввели ринкові механізми, почали створювати змішану економіку, відроджувати кооперацію.
Література
острівний держава свято економічний
1. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Географія: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: Рівень стандарту, академічний рівень. - К.: Генеза, 2010.-304 с.:іл.
. Масляк П.О., Дахно І.І. Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ За ред. П.О. Масляка. - К.: Вежа, 2003. - 280 с.:іл.
. Топузов О.М., Тименко Л.В. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів. - К.: Зодіак-ЕКО, 2005. - 208 с.: іл.
. Новейшая история - часть 2 (1939-1959) учебное пособие Москва.
. Антипов В.И. Индонезия. - М., 1999.
. Бандиленко Г.Г. История Индонезии. - М., 2002.
. Государственное право зарубежных стран: (Арановский К.В.) Учебник для вузов. - М.: Издательская группа «ФОРУМ» - «ИНФРА-М», 1998. - 462 с.
. Демин Л.М., Другов А.Ю., Чуфрин Г.И. Индонезия: закономерности, тенденции, перспективы развития. - М., 1999
. Другов А.Ю. Доктрина национальной целостности Индонезии - испытание прогрессом. - Восток: Афро-азиатские острова. 2007, №1
. Конституционное право зарубежных стран. Под ред. Баглая М.В., Лейбо Ю.И., Энтина Л.М. - М.: Норма, 2004. - 832 с.
. Конституционное право зарубежных стран. Под ред. Малько А.В. Учебно-методический комплекс. - М.: Норма, 2004. - 320 с.
. Конституционное право зарубежных стран. Под ред. Чиркина С.В. - М., ОЛМА, 2005.
. Конституционное право зарубежных стран: Хрестоматия. Сост. Ганин О.В, Захаров В.В. - Таганрог: ТГТУ, 2006.
. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник/ М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін.; За заг. ред. В.О. Ріяки. - 2-е вид., допов. і псрероб, - К.: Юрінком Інтер, 2005.
. Тюрин В.А. История Индонезии. М., 2004
. Тюрин В.А. История Юго-Восточной Азии. М., 2002
. Хачим Ф.И. Курс лекций: Конституционное право стран Востока. - М, РУДН, 2007.
. Цыганов В.А. История Индонезии. - М., 2003
. Черепнева Е.А. Индонезия: проблема национального единства и территориальной целостности. - Восток: Афро-азиатские острова. 2005, №5.
. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. - К., 2007. - 264 с.