Лісівничо-меліоративні властивості полезахисних лісових смуг Новосанжарського району Полтавської області

Лісівничо-меліоративні властивості полезахисних лісових смуг Новосанжарського району Полтавської області

ЗМІСТ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І

ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ ТА КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Природно-історичні умови розташування ДП «Новосанжарське лісове господарство»

Організація території. Обсяг і характер виконаних лісовпорядних робіт

Лісорослинна зона і клімат

Рельєф

Економічні умови

Основні галузі народного господарства в районі діяльності держлісгоспу

Потреба в деревині.

Характеристика шляхів транспорту

Матеріальна частина і технічна забезпеченість

Господарська діяльність ДП «Новосанжарське Лісове господарство».

Рубки головного користування.

Деревина від рубок догляду реалізовувалась повністю. Проведення рубок догляду сприятливо відобразилося на стані насаджень. Рубки догляду виконані задовільно.

Лісовідновлювальні заходи.

Охорона лісу.

.9. Охорона праці в лісовому господарстві

Висновки до розділу

РОЗДІЛ ІІ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД З ПРОБЛЕМ ПОЛЕЗАХИСНОГО ЛІСОРОЗВЕДЕННЯ

РОЗДІЛ ІІІ

Програма виконання бакалаврської роботи

Методика досліджень

Обєкт досліджень

Пробна площа № 1

Перелікова відомість пробної площі № 1

РОЗДІЛ ІV

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В комплексі заходів, які направлені на запобігання процесам ерозії та введення земель в господарський обіг велике значення приділяється лісовим насадженням. В Законі України „Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" передбачено створити 1,698 млн га лісомеліоративних захисних насаджень на деградованих та радіоактивно забруднених землях. Державною програмою „Ліси України на 2002-2015 роки" передбачається, що площа лісів зросте на 0,5 млн. гектарів, лісистість - з 15,6 до 16,1%. Керуючись цим, вбачаю необхідність аналізу культур створених в минулому для виявлення і обґрунтування всіх факторів, що впливають на хід росту культур сосни звичайної на староорних піщаних землях.

Полезахисні лісові смуги, які є об'єктом дослідження в умовах Новосанжарського району Полтавської області, мають високий меліоративний ефект в запобігання процесів дефляції і ерозії ґрунтів. Окрім цього такі культури в умовах агрогосподарств району відрізняються високою продуктивністю.

Основою для виконання бакалаврської роботи стали матеріали лісовпорядкування останнього ревізійного періоду, плани лісонасаджень і польові дослідження на землях агрогосподарств Новосанжарського району. Під час польових досліджень описано лісорослинні та грунтові умови, інші фактори, які впливають на ріст і розвиток полезахисних лісових смуг у районі.

Бакалаврська випускна робота по дослідженню стану і росту полезахисних лісових смуг виконана з метою виявлення високопродуктивних насаджень різного породного складу, технологій їх створення за різними схемами змішування, їх аналізу і рекомендацій з підвищення ефективності агролісомеліоративного виробництва.

РОЗДІЛ І. ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ ТА КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Природно-історичні умови розташування ДП «Новосанжарське лісове господарство»

Державне підприємство „Новосанжарське лісове господарство Полтавського обласного управління лісового господарства розташоване в південно-східній частині області на території Решетилівського, Полтавського, Новосанжарського, Машівського та Карлівського адміністративних районів.

Контора лісгоспу находиться в с.м.т. Н. Санжари . вул. Пролетарська, 3

Поштовий індекс: 39300

Державне підприємство „Новосанжарське лісове господарство має 4 лісництва: Новосанжарське лісництво, яке розташоване в с.Руденківка Новосанжарського району, М.Перещепинське лісництво, яке знаходиться в с. М.Перещепина Новосанжарського району, Карлівське лісництво, яке знаходиться в м.Карлівка Карлівського району, Решетилівське лісництво, яке знаходиться в с.м.т.Решетилівка, Решетилівського району.

Загальна площа підприємства, найменування та площі лісництв наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1Таблиця 1.1

Структура та площа підрозділів (лісництв) підприємства.

№ ппНазва лісництвПлоща, гаКількість входящих в структуруВідстань в кммайстерських дільницьобходівдо контори лісгоспудо найближчої ж.д. станції1Новосанжарське7309212812М.Перещепинське5462272853Карлівське3045149034Решетилівське346614406Всього19282627Слід відмітити, що до складу входить також лісокомплекс (цех переробки деревини, нижній склад). Тобто, особливістю організації підприємства є те, що нижній склад і цех переробки виділені в окремий підрозділ - лісокомплекс, що дає змогу ефективно проводити роботи по розробці лісосік і переробці деревини від головного та проміжного користування.

1.1 Організація території. Обсяг і характер виконаних лісовпорядних робіт

Новосанжарська ЛМС організована в 1971 році згідно розпорядження СМУ ССР від 23 січня 1970 року № 50-р, наказу Міністерства лісового господарства від 6 січня 1971 року, № 6 на базі Карлівського, Малоперещепинського і Новосанжарського лісництва, виділені із складу Полтавського лісгоспу. Одночасно з виділенням цих лісництв було створено Решетилівське лісництво із земель колгоспів Решетилівського району згідно вище вказаного наказу. Також було організовано Машівське лісництво на землях колгоспів Машівського району, згідно наказу по Полтавському облуправлінні № 19 від 19 лютого 1973 року і наказу Міністерства лісового господарства № 30 від 12 лютого 1973 року.

Згідно розпорядження СМ УССР № 453-р від 25 липня 1979 року і наказу Міністерства лісового господарства УССР № 205 від 6 серпня 1979 року, колгоспами районів Решетилівського, Полтавського, Новосанжарського, Машівського, Карлівського було передано в склад ЛМС 3923 га.

В 1988 році на основі рішення комісії Полтавського обласного управління лісового господарства по переходу на нові умови оплати праці від 16 вересня 1988 року і наказом Міністерства лісового господарства УССР № 243 від 20 жовтня 1988 року, Машівське лісництво було обєднано з Карлівським.

Направлення лісового господарства було направлене Постановою СНК від 2 липня 1936 року - зберігання і максимальний розвиток водоохоронних і захисних властивостей лісів.

Наступні лісовпорядкувальні роботи проводилися по першому розряду лісовпорядкування в 1945-1950 р.р. Харківською експедицією «Ліспроект» методом окомірної таксації з приміненням матеріалів аерофотозйомки 1948 року на 95% площі; в 1959-1960 р.р. 3-ю Київською експедицією «Ліспроект» лісовпорядні роботи проводилися методом окомірної таксації з приміненням матеріалів аерофотозйомки 1958 року на 75% площі;

В архівах збереглися таксаційні описи, планшети і плани лісонасаджень, робіт1958, 1979 рр. у задовільному стані.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1989 р. Харківською державною лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного підприємства В/О «Ліспроект». Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1964 року.

Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1948, 1958, 1969, 1979, 1989, 1998, 2008 роках.Таблиця 2Організаційна структура підприємства зображена на рис. 1.1.

ДП „Новосанжарське лісове господарство

СлужбиСлужби

Лісового господарстваМеханіко-енергетичнаЗаготівлі та переробки деревиниЗбуту і постачанніОхорони праціПланово-економічнаБухгалтерськаКадри

Виробничі підрозділи

Цент-раль- ний склад

РМЦНовосанжарське ліс-воМ. Перещепинське ліс-во

Решетилівське ліс-во

Карлівське ліс-во

Таблиця 3Рис. 1.2. Організаційна структура підприємства.

.2 Лісорослинна зона і клімат

Згідно із загальноприйнятим кліматичним районуванням, державне підприємство «Новосанжарське лісове господарство» розташоване в південній частині лівобережного лісостепу, яка характеризується найменшим зволоженням серед лісостепових формацій України. Кількість опадів у зоні діяльності лісгоспу не перевищує 440 мм на рік, тоді, як у північних районах області цей показник дорівнює 600- 650 мм . Для природно - кліматичних умов Санжарського краю характерні значні амплітуди коливання річної температури, пізні весняні та ранні осінні заморозки, що у поєднанні з нерівномірністю опадів призводить до стійких і тривалих посух. Вищезгадані природні фактори є обєктивними явищем, і повязані з територіальним розташуванням лісових масивів підприємства на умовній межі з континентальною степовою зоною. Могутній вплив степу створює несприятливі умови для лісокультурного виробництва й значно ускладнює весь процес вирощування лісових культур.

Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, наведена в табл. 1.2.

Таблиця 4Таблиця 1.2Основні кліматичні показники .

Найменування показниківОдиниц виміруЗначенняДата1Температура повітря: Середньорічна Абсолютний максимум Абсолютний мінімум 0С +7,2 +37 -352Кількість опадів за рікмм4403Тривалість вегетаційного періодуднів1804Останні приморозки весною15.055Перші приморозки восени5.096Середня дата замерзання20.127Середня дата початку паводок17.038Сніговий покров: Потужність Час появи Час сходження в лісі см 17 15.12 20.039Глибина промерзання грунтусм7010Напрям переважаючих вітрів: Зима Весна Літо Осінь румб ПдС, С ПдС ПдС,ПнС ПнС11Середня швидкість переважаючих вітрів по сезонах: Зима Весна Літо Осінь м/с 5,5 5,0 3,5 4,512Відносна вологість повітря%70

До кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень, можна віднести ранні осінні та пізні весняні заморозки, які перешкоджаються приживленості та росту молодих лісових культур, великі годові амплітуди температур, нерівномірне випадання атмосферних опадів, нестійкість температур в поєднанні з нерівномірністю опадів в весняно - літній період, інколи призводить до засухи тривалістю до місяця.

1.3 Рельєф

Район знаходиться в Лісостеповій зоні на лівому березі Дніпра. Більша частина тереторії знаходиться в межах Дніпровсько-Донецької впадини, незначна частина в межах Українського кристалічного щита. Територія за характером рельєфу являєви собою хвилясту рівнину - плато, розрізану долинами рік з добре розвинутими надзаплавними терасами, на яких розташована більша частина лісових масивів. Рельєф території сформувався під впливом бокових тектонічних рухів, солоної тектоніки ерозійно-денудаційних процесів. Виключно великий вплив на формування рельєфу створив Дніпровський льодовик, потоки талих вод якого розділяли поверхню при льодовикових районів.

За геоморфологічним районуванням, територія підприємства входить в область Придніпровської низовини, в підобласть Лівобережної рівнини.

Самими розповсюдженими типами ґрунтів є дернові і дерново-підзолисті, середньо-розвинуті супіщані свіжі, хоча достатньо і сірих лісових суглинистих свіжих ґрунтів на карбонатних лесовидних суглинках.

Всі ліси лісгоспу віднесені до рівнинних. Ерозійні процеси виражені слабо.

1.4 Економічні умови

Основні галузі народного господарства в районі діяльності держлісгоспу

Район розміщення ДП "Новосанжарське лісове господарство" відноситься до числа сільськогосподарських районів області з відносно розвиненою промисловістю. Ведучою складовою народного господарства являється сільське господарство.

Значне місце займає легка, машинобудівна, металообробна, промисловість і виробництво будматеріалів. Дві третини обєму валової продукції займає харчова промисловість.

Деревообробна промисловість представлена Новосанжарським лісопунктом, меблевим комбінатом та приватними переробниками.

1.5 Потреба в деревині

Лісове господарство в економіці району займає вагоме місце. Основний напрямок його розвитку є комплексним куди входить і часткове задоволення в деревині і товарах народного споживання.

Загальна потреба району в деревині задовольняється з місцевих лісів на 22%, в тому числі з лісів підприємства на 19%. Недостача заповнюється за рахунок ввозу з інших районів області. Але і при цьому потреба в діловій деревині задовольняється в середньому на 81%.

Основними сортиментами, що заготовляються Новосанжарським лісогосподарським підприємством (в %) є:

пиловник11;

будліс15;

фанерний кряж4;

екстракт сировина1;

дрова паливні 34;

технологічна сировина35.

Потреба в деревині задовольняється лісгоспом на 19%, в тому числі підприємств АПК на 14%.

1.6 Характеристика шляхів транспорту

Район розміщення Новосанжарського держлісгоспу характеризується гарно розвинутою сіткою транспортних шляхів загального призначення. Основними транспортними магістралями є:

Дніпропетровськ - Полтава

Нехвороща - Нові Санжари

Решетилівка - Нові Санжари

Полтава - Кременчук

Протяжність шляхів транспорту на 1000 га площі склала 8,2 км, в.т.ч. залізничних доріг 2,4 км, автомобільних 5,8 км, з них з твердим покриттям 0,9 км, ґрунтових 4,9 км.

1.7 Матеріальна частина і технічна забезпеченість

Таблиця 1.3Технічна озброєність ДП "Новосанжарське лісове господарство"

Найменування машинЗагальна кількість1. Транспортні засоби :1.1 Автомашини25в т.ч лісовозні71.2 Автобуси21.3 Мотоцикли32. Трактори122.1 Колісні82.2 Гусеничні4в т.ч. трелювальні23. Грунтообробні машини3.1 Плуги103.2 Борони33.3 Культиватори164. Машини для лісокульт. робіт4.1 Лісопосадкові машини154.2 Сіялки45. Лісозаготовче обладнання5.1 Бензопилки205.2 Трелювальні прилади76. Пожежні машини3

Таблиця 1.4Виробничий і житловий фонд ДП "Новосанжарське лісове господарство"

Найменування споруд та будівельв наявності/ к-ть площа% забезпеченняПотрібен капрем капіталь. поточн1.Виробничо-адміністративні спорудиКонтора ДЛГ1 423.01001Контори лісництв4 714,51001 3Приміщення цехів4 564,5802Гаражі для автом.4 2114100Складські приміщ.7 325,01001Насіннєсховища3 144,0100Майстерські1 190,01002. Житлові спорудиЖитлові споруди13 1920902 4Кордони4 786,0752 21.8 Господарська діяльність ДП «Новосанжарське Лісове господарство»

• Господарська діяльність держлісгоспу спрямована на цільове та ефективне виконання на базі досягнень науки і техніки повного комплексу лісогосподарських, лісовідновних і лісозаготівельних заходів, які забезпечують раціональне невиснажливе використання та відтворення лісових ресурсів, охорону навколишнього середовища, захист від водної й вітрової ерозії.
• Одночасно держлісгосп орієнтується на вирощування високопродуктивних біологічно стійких насаджень з метою збільшення природоохоронних та соціальних функцій (створення бажаних ландшафтів і сприятливих умов для відпочинку населення без порушення природного середовища), а також одержання крупномірної і якісної деревини для задоволення потреб народного господарства в діловій деревині та дровах.

Рубки головного користування.

Фактичний відпуск лісу за ревізійний період складає 109% розрахункової лісосіки та на 10 % вище середнього плану. Вихід ділової деревини близький до планового. Розходження пояснюється більш раціональною розкряжовкою. Рубки головного користування ведуться в місцях запроектованих лісовпорядкуванням на 100%. Відхилень від сортиментної структури не було.

• Рубки повязані з веденням лісового господарства.
• При проведенні рубок догляду попереднім лісовпорядкуванням було назначено 1653,1 га. насаджень, з загальним запасом, що вирубується 37,33 тис.м3 . Освітлень 84,6 га. з запасом, що вирубується 0,48 тис.м3, прочищень 290,9 га. з запасом, що вирубується 2,4 тис.м3, проріджень 929,3 га. з запасом, що вирубується 24,0 тис.м3, прохідних 348,3 га. з запасом, що вирубується 10,45 тис.м3.

Деревина від рубок догляду реалізовувалась повністю. Проведення рубок догляду сприятливо відобразилося на стані насаджень. Рубки догляду виконані задовільно.

• Лісовідновлювальні заходи.

Одною з важливих особливостей цього періоду лісовідновлення являється ріст рівня механізації лісовідновлювальних робіт. Так на кінець ревізійного періоду відсоток механізації при підготовці ґрунту складає - 100%, посадка -60% та догляд за лісовими культурами - 62%. Основними переважаючими породами при створенні культур є дуб черещатий, сосна звичайна.

• Основна схема посадки сосни звичайної 3,0 Х 0,7; 3,0 Х 0,5; 2,5 Х 0,7, схема посадки культур дуба 8,0 Х 0,7. Середнім строком змикання культур слід вважати 6 років, в залежності від породи, типу лісу, агротехніка вирощування може коливатися у межах від 4 до 6 років. У Новосанжарському лісгоспі є у наявності лісові розсадники на площі 5 га.
• У результаті проведеного лісового комплексу лісо відновлювальних робіт за минулий рік було вирощено та переведено в покриті лісом площі 375,3 га. молодняків.

1.9 Охорона лісу

• На території держлісгоспу охорона лісів від пожеж здійснюється силами лісової охорони, у найбільш пожежонебезпечний період року, з 1 квітня по 1 листопада, здійснюється найманням на тимчасову роботу пожежних сторожів. Пожежно-хімічних станцій у лісгоспі немає і у них немає потреби. У лісгоспі та лісництвах є оперативний план пожежогасіння. Проведення протипожежних міроприємств були направлені на попередження випадків виникнення лісових пожеж, їх своєчасне виявлення та ліквідацію. Як результат великої уваги, яку предявляє лісгосп охороні лісу від пожеж, слід розглядати той факт, що за останні два роки на території лісгоспу не було виявлено випадків лісових пожеж.
• Чисельність майстрів лісу становить 27 чоловік, але слід відмітити, що їх недостатньо у звязку з прийманням земель до держлісфонду.

• 1.10 Охорона праці в лісовому господарстві

• Керівництво служби охорони праці ведуть відповідну роботу щодо попередження виробничого травматизму, запобіганню дорожно-транспортних пригод та пожежної безпеки на виробничих обєктах. На 2009 рік по підприємству були розроблені комплексні заходи по підвищенню існуючого рівня, рівня охорони праці, запобіганню випадків виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій, заплановано 9 пунктів на загальну суму 21050 грн., виконано всі 9 пунктів, деякі частково, загальна сума 21250 грн.
• Незважаючи на економічні та фінансові труднощі приймаються всі можливі міри по своєчасному забезпеченню працюючих на роботах з підвищеною небезпекою спецодягом та спецвзуттям.
• Всі працюючі забезпечені засобами індивідуального захисту, виїзні бригади забезпечені пересувними обладнаними вагончиками.
• Проведено щорічне навчання та перевірку знань працівників з складанням протоколів. Прийнято участь в обласних змаганнях зварювальників лісу. Переглянуто та доопрацьовано 14 інструкції з охорони праці працівників, зайнятих на роботах з деревообробним обладнанням.
• В 2010 році сталися 11 випадків побутового травматизму. Всі випадки були розслідувані та проаналізовані на зборах колективів, де вони сталися. Дні непрацездатності склали 189 людино-днів. Виробничого травматизму в 2010 році не було.
• Проведено медичний огляд працівників держлісгоспу, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою.
• Інформації та накази про нещасні випадки, що сталися в галузі та нещасні випадки, що сталися в Полтавській області, копіюються, вивішуються на інформаційних стендах та доводяться до відома посадових осіб під розпис.
• В 2010 році проведено посадовими особами 22 обстеження стану охорони праці та культури виробництва в підрозділах лісгоспу. Виявлено 31 порушення, призупинено 3 одиниці обладнання.
• В 2010 році передплачувались 2 журнали з охорони праці: всеукраїнський «Безпека життєдіяльності» та всеукраїнський «Охорона праці».
• Придбано правової та технічної літератури на суму 1250 грн.
• Постійно проводиться оперативний контроль на всіх рівнях.
• Відповідальними працівниками та керівниками всіх рівнів приймаються всі можливі міри по запобіганню нещасних випадків.
• Основними заходами по поліпшенню охорони праці підприємства являються організаційно-технічні заходи, головна ціль яких попередити виникнення небезпечних ситуацій, травмувань, нещасних випадків, хвороб та професійних захворювань.
• Основними методами є навчання безпечним прийомам праці в процесі вивчення правил техніки безпеки та стажування працівників на робочому місці. Це неформальний дієвий підхід до вивчення питань охорони праці всіма працівниками від робітника до директора лісгоспу, безумовного виконання всіх правил і вимог техніки безпеки, адже всі їх пункти перевірено життям і роботою людей.

• Висновки до розділу

• Кліматичні та ґрунтові умови на території господарства дозволяють вирощувати високопродуктивні лісові насадження в залежності від типів умов зростання соснові, дубові та вільхові насадження.
• Ведення лісового господарства виконується в загальному згідно проекту лісовпорядкування по розділах направлених на ефективне виконання цільових функцій насаджень.
• Покращення окремих таксаційних елементів лісу.
• Утворення, на непридатних для сільського господарства землях додаткових лісомеліоративних захисних насаджень. Виконання комплексу робіт по охороні та захисту лісу від шкідників, хвороб лісу, пожеж та самовільних рубок лісу, методами, які не наносять шкоди навколишньому середовищі.

У цілому господарська діяльність ДП Новосанжарське лісове господарство оцінюється задовільно.

Однак підприємству в подальшому у практичній діяльності необхідно дотримуватися вказівок по веденню лісового господарства матеріалами лісовпорядкування, враховуючи передові методи ведення лісового господарства.

РОЗДІЛ ІІ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД З ПРОБЛЕМ ПОЛЕЗАХИСНОГО ЛІСОРОЗВЕДЕННЯ

Ліс є одним із наймогутніших і найдійовіших засобів боротьби з ерозією ґрунтів та екологічний стабілізатор у цілому. У доісторичні часи, до масового розселення людини, середня лісистість території суші Землі досягла не менше 50-70%. Це були природні (оптимальні) лісоаграрні ландшафти. За останні 10 тис. років знищено 2/3 лісів земної кулі. Особливо інтенсивно цей процес відбувався в ХІХ-ХХ ст. [2]. За останні 300 років площа лісів на Землі зменшилась у 2 рази. В Україні лише за 1880 - 1934 pp. розкорчовано понад 2 млн, га лісів: при цьому лісистість знизилася в 1,7 рази [1]. Нині вона у світі становить 29%, а в колишньому СРСР - 36% [7]. В Україні цей показник становить усього 14,3%, що майже у 2 рази менше від оптимальної лісистості. Лісові насадження штучного походження становлять 40% їх загальної площі [9].

Продуктивні землі у світі, які безповоротно пошкоджені сильною ерозією і процесами опустелювання, а також використані під різноманітне будівництво тощо займають 2,1 млрд. га [15]. Отже, у результаті нераціонального природокористування людиною втрачено практично кожний четвертий гектар, -землі, придатної для використання. У межах колишнього СРСР площа змитих земель становить близько 170 млн. га, а ярі О.С. Скородумова, в Україні змиті землі в 1973 р. становили 28,3% території, з площа ярів - 362 тис. га. Еродованість території України залежить від району й перебуває в межах 1 - 48%: для типу умов слабкої інтенсивності ерозії - 1 - 4% (31,6% території), середньої - 18 - 29 (26,7%) і

високої - 33 - 48% (41Л%). До першого типу відносяться такі райони: Полісько-Дніпровський, Мало-Поліський, Закарпатський і Південне - Степовий; до третього - Донецький, Центрально - Придніпровський, Придністровський, Карпатський і Кримський [4]. Загальна площа еродованих земель в Україні становить близько 18,5 млн. га (31% території), у т.ч. сильно еродовані - 6,23 млн. га, або 1/5 орних земель які необхідно вивести з ріллі в інші види угідь і половину з них (3,1 млн. га) залісити; дефлірувані (землі, пошкоджені млн. га.

Ерозійно небезпечні землі, що розташовані на схилах понад 1°, займають 2/3 території. Водна й вітрова ерозія доповнюється та ускладнюється посухами й суховіями. За останні десятиліття кожні 2-3 роки з п'яти с посушливими. Середня розораність території України (площа орних земель) перевищує 52%. При виключенні земель Держлісфонду й гірських районів Карпат і Криму цей показник досягає 70, а степових районів - 80 - 90% що виходить далеко за межі допустимих норм високої культури землеробства. Лише в результаті ерозії ґрунтів держава щороку втрачає понад 10-12 млн. т зерна.

Найвагомішими трансформуючим процесами, які зумовили порушення структурно-функціональної організації ландшафтів, були заміна природних екологічно стабілізуючих угідь (ліси, луки) орними землями й формування антропогенних типів ландшафтів - агроландшафтів, які відносяться до спрощених і нестабільних систем із низькою здатністю до саморегуляції [14]. За даними УкрНДІ гірського лісівництва, найзначніші зміни відбулися в ландшафтах перед гірських і рівнинних територій, де ступінь сільськогосподарського освоєння досяг відповідно 53 - 62 і 63 - 76%, а розораність перевищує межу екологічної збалансованості як у рівнини (54%), так і в передгірних (43%) районах. Сільськогосподарське освоєння гірських районів нижче і становить в середньому 30% при загальній розораності 12%. Значно зменшилася лісистість території, зокрема в гірській частині, - майже у 2 рази і коливається в межах 55 - 64%, у перед гірських районах - у межах 24 - 37. а в рівнинних вона знижена до критичної - 4 -16%. Природа єдина, цілісна й неподілена [5]. Вона завжди строга, серйозна й правдива (И.-В. Гете; Ліс і поле - єдина екологічна система. Оптимальною моделлю лісоаграрної екологічної системи (ЛАЕС) є природна модель лісоаграрних ландшафтів. За вченням В.І.Вернадського про ноосферу, ЛАЕС - новий вид розумного й доцільного антропогенного ландшафту. Оптимізація ЛАЕС у цілому приводить до оптимізації окремих взаємодіючих її елементів: видів використання земель залежно від рельєфу і грунтово-кліматичних умов і рівня аграрної культури, складових частин зональних протиерозійних систем та їх особливостей, співвідношень між площею лісу (захисних лісонасаджень) і поля та інших угідь, доцільного розміщення різних видів лісомеліоративних насаджень на водозбірній площі, організації і ведення сільськогосподарського виробництва, конструкції (структури) створюваних лісових. Біоценозів і особливостей їх вирощування тощо. У боротьбі різноманітними ерозійними процесами й негативним природнокліматичними наймами (посухами, суховіями тощо) може бути ефективною лише система протиерозійних заходів (організаційно-господарські, агротехнічні, лісомеліоративні, гідротехнічні). Кожний елемент даної системи виконує тільки йому відведену роль; замінити один елемент іншим неможливо. Наукове обґрунтування названої системи було здійснено 100 років тому. Особливою експедицією під керівництвом професора В.В. Докучаева. Як зазначає Е.С. Павловський, ландшафтно-екологічна оптимізація природокористування опирається на лісомеліоративні заходи. Лісонасадження на сільськогосподарських землях є основним стійким елементом їх організації, основою формування нового лісоаграрного ландшафту високої енергетичної ефективності й динамічного прояву. Потенціал захищених лісом сівозмін збільшується порівняно з відкритими полями в середньому на 476 тис. мегаджоулів у Степу, 404 тис. - у сухому Степу, на 372 тис. мегаджоулів - у напівпустелі. Лісомеліоративні насадження (ЛМН) з невід'ємною складовою частиною протиерозійні системи, одним із основних елементів та основою архітектоніки ЛАЕС у цілому. Україна є батьківщиною захисного лісорозведення. Вперше у світі полезахисні лісові смуги (ПЛС) були створені на Полтавщині землевласником В.Я. Ломиковським у 1809 р. Украінський НДІ лісового господарства і агролісомеліорації (м.Харків, заснований у 1929 p.), Всеросійський НДІ агролісомеліорації (м. Волгоград. 1931 р.) та інші спеціалізовані НДІ по бороть.бі з ерозією грунтів, учені вузів розробили фундаментальні основи: теорії і практики зональних протиерозійних систем, включаючи й захисне лісорозведення.

Учені кафедри лісової і гідротехнічної меліорації НАУ розробили лісівничий метод боротьби з посухою [3], лісівничий напрям у полезахисному лісорозведенні [11] і концепцією оптимізації ЛАЕС [12].

Під польову сівозміну землекористування конкретного господарства (або водозбору в цілому) відводять рівнинні землі та схили із крутістю 0 - 3° (зона інтенсивного землеробства), ґрунтозахисну - 3 - 7° (зона біологічного землеробства), а помад (зона природних фітоценозів) - під залуження еродованих схилів, сіножаті, нормовані випаси, сади (виноградники), захисне лісорозведення тощо. На названих угіддях (водозборі) розміщується система ЛМН, яка включає різні види захисних лісонасаджень, зазначених нижче.

Система ЛМН (як підсистема ЛАЕС), які розташовуються переважно на сільськогосподарських землях, включає: полезахисні, стокорегулюючі, прибалкові і прияружні лісові смуги, яружно-балкові й водоохоронні та іншого цільового призначення лісонасадження, а також насадження на пісках ЛМН повинні відповідати за вченням Г.Ф. Морозова про ліс і Г.М Висоцького про лісову перистенцію) як агрономічним (захисним, протиерозійним), так і лісівничим (володіти основними рисами та елементами лісового біоценозу) вимогам. Г.Ф Морозов [8] відзначав, що будові й формам елементів лісу згідно із законами біології відповідають виконання ним функцій і його вплив на грунт і атмосферу оточуючої території. У рівнинних умовах і на схилах до 1 - 2 розміщують основні (поздовжні) ПЛС, перпендикулярно шкідливим вітрам (суховії, пилові бурі) на відстані, яка на суглинкових ґрунтах різного генотипу не повинна перевищувати 300 м (Степ південний, - 700 м (Полісся), а на піщаних і супіщаних ґрунтах 300 - 400 м, що визначає ширину клітини поля. Довжина поля визначається відстанню між поперечними ПЛС і становить до 2000 м, а на піщаних і супіщаних грунтах - до 1000 м.

Стокорегулюючі лісові смуги (СЛС) забезпечують контурно-меліоративну організацію території землекористування. На схилах крутістю понад 1 -_ 2° (а на важких водонепроникних ґрунтах 0,5 - 1,0 і більше градусів) проводиться контурна нарізка полів (упоперек схилів; із розміщенням по їх межах СЛС на відстані одна від одної не більше 100 - 400 м (ширина клітини поля), що залежить від крутості схилів, ґрунтозахисних умов. СЛС надійним елементом довгострокової контурної організації сільськогосподарських угідь на схилах: дані лісові смуги фіксують межі полів. Така організація території, забезпечує проведення упоперек схилу (по контуру) усіх агротехнічних операцій і протиерозійних заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Оптимізовані клітини полів розміром від 5 га (100-500 м) до 140 га (700x2000 м). по межах яких розташовуються СЛС і ПЛС та які обґрунтовані для умов великих колективних (державних), сільськогосподарських підприємств, доцільно і потрібно використовувати при відведенні землі для фермерських господарств.

В Україні створено 1,3 млн. га захисних лісонасаджень, у т.ч, ПЛС - 434тис. га (оптимальна їх площа становить відповідно 5млн. га і 900 тис)

В 1,5 тис. колективних господарств закладено систему ПЛС, (половині господарств створена розвинута їх мережа).

Нині середня полезахисна лісистість становить 1,4%, а оптимальна - близько 3 і перебуває в межах 1,5 - 6,2%, а на піщаних і супіщаних грунтах майже в 2 рази вища - 2,6 - ІІ.2%.

Під польову сівозміну землекористування конкретного господарства (або водозбору в цілому) відводять рівнинні землі та схили із крутістю О - 3º (зона інтенсивного землеробства), ґрунтозахисну - 3 - 7º (зона біологічного землеробства), а помад (зона природних фітоценозів) - під залуження еродованих схилів, сіножаті, нормовані випаси, сади (виноградники), захисне лісорозведення тощо. На названих угіддях (водозборі} розміщується система ЛМН, яка включає різні види захисних лісонасаджень, зазначених нижче.

Система ЛМН (як підсистема ЛАЕС), які розташовуються переважно на сільськогосподарських землях, включає: полезахисні, стокорегулюючі, прибалкові і прияружні лісові смуги, яружно-балкові й водоохоронні та іншого цільового призначення лісонасадження, а також насадження на пісках ЛМН повинні відповідати за вченням Г.Ф. Морозова про ліс і Г.М Висоцького про лісову перистенцію) як агрономічним (захисним, протиерозійним), так і лісівничим (володіти основними рисами та елементами лісового біоценозу) вимогам. Г.Ф. Морозов [8] відзначав, що будові й формам елементів лісу згідно із законами біології відповідають виконання ним функцій і його вплив на грунт і атмосферу оточуючої території.

У рівнинних умовах і на схилах до 1 - 2 розміщують основні (поздовжні) ШІС, перпендикулярно шкідливим вітрам (суховії, пилові бурі) на відстані, яка на суглинкових ґрунтах різного генотипу не повинна перевищувати 300 м (Степ південний, - 700 м (Полісся), а на піщаних і супіщаних ґрунтах 300 - 400 м, що визначає ширину клітини поля. Довжина поля

Тобто для надійного захисту полів площа лісових смут повинна бути подвоєна.

Те саме стосується і загальної лісистості. Нині середня загальна лісистість території України становить 17,1%, а оптимальна (необхідна) - близько 25%.

При залісненні половини сильно еродованих земель (3,1 млн. га) і створені системи ПЛС у рівних умовах (додатково ще потрібно виростити близько 450 тис. га лісових смут) з урахуванням покритої лісом площі Держлісфонду і сільськогосподарських підприємств (близько 10 млн. га) та існуючих лісомеліоративних насаджень (1,3 млн. га) середня лісистість території України досягне названих, 25%, що є близькою до оптимальної.

Еколого-економічна ефективність лісоаграрних систем вища на 20 - 25 і більше процентів, ніж відкритих територій. Існуючі лісові смуги (434 тис га, завдовжки близько 300 тис км) захищають 11 млн. га ріллі (до 1/3), що дає приріст урожаю 3 -3,5 млн. т зерна. Приріст врожаю зернових культур і соняшнику на полях під захистом окремих лісових смут становить у середньому 4,1 ц/га а в їх системі - він може бути в 2 - 6 раз вищий. Урожай зернових у системі лісових смут в 1,5 - 2 рази вищий, ніж у відкритому полі. Рентабельність системи лісових смут перевищує 300 - 500%.

У розв'язанні проблеми оптимізації лісоаграрних ландшафтів, а також захисту ґрунту від ерозії. На системній основі потрібна обґрунтована й виважена державна програма відповідно до нової земельної реформи, яка повинна враховувати вікові досягнення науки й передової практики, тому що народ (за словами Ф.Д. Рузвельта), який руйнує свої ґрунти, знищує сам себе.

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ЗБОРУ ТА ОБРОБКИ ПОЛЬОВИХ ДАНИХ І ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛЬОВОГО МАТЕРІАЛУ

.1 Програма виконання бакалаврської роботи

Програмою досліджень передбачалося:

-Ознайомитись з проектом організації та розвитку ДП Новосанжарське лісове господарство та на основі даних місцевої метеостанції описати природно - кліматичні умови об'єкту досліджень.

-Провести характеристику агролісомеліоративного фонду агрогосподарств Новосанжарського району Полтавської області області та його стану на період обстеження.

-Провести рекогносцирувальне обстеження полезахисних лісових смуг із головною породою дубом звичайним та визначити ділянки для закладання тимчасових пробних площ.

-Провести в натурі закладку тимчасових пробних площ на різних умовах рельєфу, в кількості 4-6 тимчасових пробних площ.

-По можливості зробити фотографії пробних площ в характерних їх місцях дослідження.

3.2 Методика досліджень

Обєктом досліджень являються полезахисні лісові смуги, які зростають на територіях агрогосподарств Новосанжарського району Полтавської області. Збір матеріалів для виконання бакалаврської роботи проводиться двома шляхами.

1. Вивчення природно-історичних та економічних умов по існуючим документам та даним, які їх характеризують. Для цього використовуються матеріали останнього ревізійного періоду, землеустрою сільськогосподарських підприємств, інші планові та звітні матеріали.

. Дослідження агролісомеліоративного фонду агрогосподарств Новосанжарського району на предмет вивчення стану, росту і ефективності полезахисних лісових смуг та дослідження умов їх використання.

Крім того проводилась робота по вивченню місцевого позитивного досвіду вирощування лісонасаджень на землях агрогосподарств. З цією метою аналізувались робочі проекти лісових культур і лісоінвентаризаційні дані. Аналізувались робочі проекти лісових культур, дані польового обстеження площ, передбачених для створення лісових насаджень, а також схеми змішування, кошторису та проектні роботи та інші показники.

Детальний аналіз існуючих лісових насаджень представлений нижче під час опису пробних площ.

За лісорослинним районуванням територія ДП Новосанжарське лісове господарство відноситься до зони лісостепу, про що детально описано у попередньому розділі бакалаврської роботи.

Закладка тимчасових пробних площ (ТПП) проводиться в такій послідовності:

1. Для вивчення лісотаксаційних показників в лісовій смузі закладають тимчасові пробні площі, вказуючи їх розміщення на реальній або схематичній карті. За прийнятою в таксації методикою для отримання необхідної точності досліду у межах 3 - 5 % потрібно охопити переліком не менше 100 - 150 дерев головної породи.
2. Для визначення типів лісорослинних умов ( ТЛУ ) необхідно вказати місцезнаходження об'єкта (підвищене плато, середня частина водозбору, нижня частина), рельєф, ґрунтові умови та їх змитість. По родючості ґрунту та глибині залягання ґрунтових вод та вологості ґрунту визначається ТЛУ. Типи лісорослинних умов додатково визначають по наземним трав'янистим індикаторам під пологом насадження. В подальших оцінках цих показників можна керуватися бонітетом росту головних порід по таблицях ходу росту.
3. Пробна площа закладається як правило, прямокутної форми в характерному типовому місці для насадження.
4. Довжина пробної площі лімітується

а ) переліком дерев головної породи не менше 50-150 штук.

б) визначення схем змішування порід при створенні лісових насаджень.

5.Перелік дерев здійснюють таксаційною мірною вилкою за 2-сантиметровою або 4-см ступенями товщини в залежності від середнього діаметра насадження (2 см 6 < Д < 16і4см> 16 см) для кожної деревної породи по ярусам. Через суму перетину діаметрів визначаємо середній діаметр по кожній породі.

6.Для визначення середньої висоти першого ярусу для кожної деревної породи вимірюється істинний діаметр 15 дерев для центральних ступенів. Другий ярус виділяється якщо середня висота дерев II ярусу відрізняється від висоти І ярусу не менше ніж на 20 % і зімкненості крон не менше 0,2 та повноти II ярусу не менше 0,3.

.Горизонтальна зімкненість деревного намету ( крон ) в умовах навчальної практики визначається окомірно по наступній методиці:

а)в характерному для насадження місці в межах 10 крон дерев якщо не знайдеться жодного просвіту, де умовно могло рости дерево з подібною кроною дерев - то зімкненість приймається за 1,0

б)відповідно на такій за розміром площі ( пункт а ), де можна розмістити додатково одне дерево з кроною І ярусу то зімкненість приймається за ( 0,9 ), для двох ( 0,8 ), для трьох ( 0.7 ) і т.д.

8. Характеристика підліску описується за схемою: породний склад, походження, ( самосів, паросткове ), розміщення по площі ( рівномірне, по узлісним рядам, куртинами ) і зімкненість або кількість кущів на пробі (середня окомірна висота кущів ).

. Описується надґрунтовий рослинний покрив в лісонасадженні основні види, ступінь покриття площі - відсутня - до 10% , слабке - до 25%, середнє - до50%, високе - до 75% і суцільне задерніння більше 75% . Окремо відзначається ступінь забур'яненості на узлісних закраїнах.

10.Підстилка ( склад, розміщення - рівномірне і не рівномірне, середня

товщина в мм., ступінь розкладу ). Маса визначається зважуванням не менше як 3 - 5 м.кв зібраної в 20 характерних місцях лісонасадження.(точність до 0,001 кг ).

11.Визначається санітарний стан насадження. При наявності

сухостійних усихаючи дерев встановлюються санітарно - оздоровчі заходи та моніторинг шкідників та хвороб насаджень .

12.Матеріали польових досліджень зводимо в таблицю лісівничо-таксаційних характеристик насаджень

3.3 Обєкт досліджень

Об'єктом бакалаврської роботи є землекористування в агрогосподарствах Новосанжарськог району Полтавської області. Всього було закладено 5 пробних площ, які описано нижче.

Пробна площа № 1

1.Площа проби 0,12 га.

2.Створена смуга рядовим способом.

.Рельєф місцезнаходження лісової смуги рівнинний.

.Бонітет III.

. Тип умов місцезростання - В2.

. Повнота - 0.9.

. Головна порода - дуб черешчатий.

. Склад - 10Дз.

. Конструкція лісової смуги - ажурна.

. Тип - деревно-тіньовий.

. Ґрунти - дерново-підзолисті.

. Кількість рядів - 4.

. Схема змішування в період посадки лісосмуги:

·в рядах - 1,0 м;

·ширина міжрядь - 3,0 м;

·ширина смуги - 12,0 м.

. Підлісок відсутній.

.Надґрунтовий покрив в лісовій смузі інтенсивний, представлений злаками.

. Задернілість ґрунту значна.

Таблиця 4.1Перелікова відомість пробної площі № 1

Ступінь товщиниКількість дерев, шт.Висота, м8 12 16 20 24 28 323 15 59 53 35 6 1 12,0; 13,0; 13,0 14,0; 13,0; 13,0 13,0; 13,0 14,0Всього172-

Таблиця 4.2

Лісівничо-таксаційні показники по даним пробної площі № 1

СкладВік, роківСередніКількість дерев на 1га, штСума площ перетину, м2Запас на 1 га, м3Зімкнутість кронН, мD, см10Дз4813,319,414335,06612550,9

Стан смуги добрий, що підтверджує доцільність застосування дуба черешчатого.

Пробна площа № 2

1.Закладена в основній полезахисній лісовій смузі 1961 року створення.

2.Площа проби 0,11 га.

.Створена смуга рядовим способом.

.Рельєф місцезнаходження лісвої смуги рівнинний.

.Бонітет IIІ.

. Тип умов місцезростання - В2.

. Повнота - 1.0

. Головна порода - дуб черешчатий.

. Склад - 10Дз.

. Конструкція лісової смуги - щільна.

. Тип - деревно-тіньовий.

. Ґрунти - дерново-підзолисті.

. Кількість рядів - 4.

. Схема змішування в період посадки лісосмуги:

·в рядах - 1,0 м;

·ширина міжрядь - 3,0 м;

·ширина смуги - 12,0 м.

. Підлісок відсутній.

. Надґрунтовий покрив в лісовій смузі інтенсивний, представлений злаками, кропивою дводомною.

Таблиця 4.3Перелікова відомість пробної площі № 2

Ступінь товщиниКількість, шт.Висота, м8 12 16 20 24 28 321 21 47 69 23 3 - 12,0;13,0;13,0 12,0; 13,0;14,0 13,0; 14,0 ;15,0Всього164-

Таблиця 4.4

Лісівничо-таксаційні показники по даним пробної площі № 2

СкладВік, роківСередніКількість дерев на 1га, штСума площ перетину, м2Запас на 1 га, м3Зімкнутість кронН, мD, см10Дз5013,218,814914,57802531,0

Стан смуги досить добрий, що підтверджується високою повнотою.

Пробна площа № 3

2. Площа проби 0,10 га.

3. Створена смуга рядовим способом.

. Рельєф місцезнаходження лісової смуги рівнинний.

. Бонітет IIІ.

6. Тип умов місцезростання - В1.

. Повнота - 0.8

. Головна порода - дуб черешчатий.

. Склад - 10Дз.

. Конструкція лісової смуги - ажурна.

. Тип - деревно-тіньовий.

. Ґрунти - дерново-підзолисті.

. Кількість рядів - 3.

. Схема змішування в період посадки лісосмуги:

·в рядах - 1,0 м;

·ширина міжрядь - 3,0 м;

·ширина смуги - 9,0 м.

15. Підлісок відсутній.

.Надґрунтовий покрив в лісовій смузі інтенсивний, представлений злаками.

. Задернілість ґрунту значна.

Таблиця 4.5Перелікова відомість пробної площі № 3

Ступінь товщиниКількість, шт.Висота, м8 12 16 20 24 28 327 31 52 47 18 2 - 11,0; 12,0; 13,0 10,0; 12,0; 12,0 11,0; 13,0; 12,0Всього157-

Таблиця 4.6

Лісівничо-таксаційні показники по даним пробної площі № 3

СкладВік, роківСередніКількість дерев на 1га, штСума площ перетину, м2Запас на 1 га, м3Зімкнутість кронН, мD, см10Дз4211,917,715703,84311950,8

Стан смуги добрий, що підтверджується високою повнотою.

Пробна площа № 4

1.Закладена в основній полезахисній лісовій смузі 1963 року створення.

2.Площа проби 0,12 га.

.Створена смуга рядовим способом.

.Рельєф місцезнаходження лісової смуги рівнинний.

.Бонітет II.

. Тип умов місцезростання - В2.

. Повнота - 0.9

. Головна порода - дуб черешчатий.

. Склад - 10Дз.

. Конструкція лісової смуги - ажурна.

. Тип - деревно-тіньовий.

. Ґрунти - дерново-підзолистіі.

. Кількість рядів - 4.

. Схема змішування в період посадки лісосмуги:

·в рядах - 1,0 м;

·ширина міжрядь - 3,0 м;

·ширина смуги - 12,0 м.

. Підлісок відсутній.

.Надґрунтовий покрив в лісовій смузі інтенсивний, представлений злаками та кропивою дводомною.

. Задернілість ґрунту значна.

Таблиця 4.7

Перелікова відомість пробної площі № 4

Ступінь товщиниКількість, шт.Висота, м8 12 16 20 24 28 326 20 45 58 33 5 2 13,0;14,0;15,0 14,0; 15,0;15,0 15,0;16.0;16,0Всього169-

Таблиця 4.8

Лісівничо-таксаційні показники по даним пробної площі № 4

СкладВік, роківСередніКількість дерев на 1га, штСума площ перетину, м2Запас на 1 га, м3Зімкнутість кронН, мD, см10Дз4814,719,314084,94213000,9

Стан смуги добрий.

Пробна площа № 5

. Закладена в основній полезахисній лісовій смузі 1962 року створення.

. Площа проби 0,12 га.

. Створена смуга рядовим способом.

. Рельєф місцезнаходження лісової смуги рівнинний.

. Бонітет IIІ.

. Тип умов місцезростання - В2.

. Повнота - 0.9

. Головна порода - дуб черешчатий.

. Склад - 10Дз.

. Тип - деревно-тіньовий.

. Ґрунти - дерново-підзолистіі.

. Кількість рядів - 4.

. Схема змішування в період посадки лісосмуги:

·в рядах - 1,0 м;

·ширина міжрядь - 3,0 м;

·ширина смуги - 12,0 м.

. Підлісок відсутній.

.Надґрунтовий покрив в лісовій смузі інтенсивний, представлений злаками та кропивою дводомною.

. Задернілість ґрунту значна.

Таблиця 15Таблиця 4.9Перелікова відомість пробної площі № 5

Ступінь товщиниКількість, шт.Висота, м8 12 16 20 24 28 324 22 43 60 30 6 3 13,0;14,0;14,0 13,0;14,0;15,0 15,0;16.0;16,0Всього168-Таблиця 16

Лісівничо-таксаційні показники по даним пробної площі № 5

СкладВік, роківСередніКількість дерев на 1га, штСума площ перетину, м2Запас на 1 га, м3Зімкнутість кронН, мD, см10Дз4914,319,414004.982510,9

Стан смуги добрий.

Узагальнені дані пробних площ зведені в таблиці, яка поміщена в розділі 5.

полезахисний лісовий смуга насадження

РОЗДІЛ ІV. СУЧАСНИЙ СТАН І ЗАХИСНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ

Узагальнені дані пробних площ, які детально описані в попередньому розділу наведено у таблиці 5.1.

Аналіз зібраного польового матеріалу показав, що захисні лісові насадження на території господарства в основному виконують свої захисні функції. Полезахисні лісові смуги представлені переважно чистими деревостанами з головною породою дубом звичайним. Дубові насадження знаходяться в доброму стані, мають високу продуктивність і зростають по ІІ -ІІІ класам бонітету. Насадження V класу віку, ще не досягли проектної висоти (18-20 м) і їх захисний ефект повністю не перекриває площу поля.

Лісові смуги, для захисту полів від негативних природних факторів, мають дуже важливе значення. Затримуючи потоки повітря у приземному шарі, полезахисні лісові смуги зменшують горизонтальну швидкість і вертикальний обмін його. В результаті зменшення швидкості вітру в захищених полів взимку сніг не зноситься, ґрунти менше промерзають і отримують крашу волого зарядку, а в ранньовесняний період зменшується небезпека виникнення вітрової ерозії ґрунту, видування і засікання сходів ранніх культур. Зменшення швидкості вітру призводить до ряду інших важливих елементів мікроклімату: зменшення випаровування вологи з ґрунту і добової амплітуди коливання температури ґрунту і повітря, підвищення відносної вологості повітря тощо. Таким чином, полезахисні лісові смуги, як довгострокова складова частіша агро ландшафту, постійно позитивно впливає на агрогідротермічний режим захищених ним полів. Поліпшує засвоєння рослинами мінеральних добрив, підвищує ефективність зрошення, застосування високоврожайних сортів. І чим вища інтенсивність землеробства, тим ефективніший вплив полезахисного лісорозведення.

Важливе значення має і каптажна функція лісових смуг, яка виявляється у затриманні пилу, аерозолів, газової емульсії, шкідливих мікроорганізмів, спор патогенних грибів та ін.

Крім того полезахисні, а також і стокорегулюючі лісові смуги у комплексі з іншими захисними лісовими насадженнями, що охоплюють цілі водозбірні системи, відіграють важливу гідрологічну і водоохоронну роль.

Насадження сприяють переведенню поверхневого стоку в підземний, при цьому вода очищується від пестицидів, що вимиваються з полів, підвищенню водності малих і великих річок, водосховищ. Вони запобігають їх замуленню і забрудненню

Захисні насадження в Новосанжарському районі почали створювати у 30-х роках ХХ століття ( Постанова СНК від 2 липня 1936 року ). Як правило створювалися полезахисні лісові смуги та масивні насадження на непридатних землях для сільського господарства та староорних землях. Також заліснювалися яри, але в меншій мірі, оскільки це було незручно для сільськогосподарської техніки загального призначення.

Як правило всі ПЛС та масивні насадження, створювалися після суцільного обробітку ґрунту. Виключення становлять на схилах ярів, які садилися по борознах 1-2 річними сіянцями сосни звичайної. Посадка в усіх випадках була рядовою. Ширина міжрядь проектувалася різною і коливалася в залежності від умов місцезростання, але в основному як показала практика ширина міжрядь становить 3 м.

Таблиця 17Лісівничо-таксаційна характеристика лісових смуг за даними пробних площ.

№ пробноЇ площіСклад насадженняВік, роківТУМСередніКількість дерев на 1 гаСума площ перерізуПовнотаЗапас м3Бонітет КонструкціяВисота, MДіаметр, см.110Д48В213.319,4143342.20,9255ІІІАжурна210Д50В213,312,7149141,61,0253ІІІЩільна310Д42В311.917,7157038.40,8195ІІІАжурна410Д48В214.719,3140841,160.9300ІІАжурна510Д49В214,319.4140041,50,9251ІІІАжурна

Для умов Лісостепу і Полісся найбільш цінною головною породою для полезахисних лісових смуг є дуб звичайний. Дуб у лісових смугах пояснюється цінністю його біологічних та екологічних властивостей: високорослості у зрілому віці, стійкості проти несприятливих кліматичних факторів (посух, зимових холодів), пластичності у різних ґрунтово-кліматичних умовах.

У Новосанжарському районі полезахисні лісові смуги, в яких головною породою виступає дуб звичайний, займають - 65%. Друге місце належить лісосмугам, в яких головною породою є акація біла, вони займають - 25%, від загайної площі ПЛС. Така деревна порода, як акація біла для даного району не є перспективною. Такі смуги в молодому віці дуже швидкорослі, а в подальшому притуплюють ріст, розріджуються, втрачають полезахисну ефективність. Не ясно з яких причин саме її обрали для створення лісових смут.

Полезахисні лісові смуги в яких головними породами виступають береза повисла, сосна звичайна, тополі та інші деревні породи, займають 10% від всієї площі.

Переважна більшість масивних захисних насаджень створювалися з сосни звичайної (70%). Насадження з акації білої, берези повислої, дуба звичайного та інших деревних порід займають - 30%, від їх загальної площі.

Переважна більшість досліджених насаджень мають середні класи бонітету ІІ;ІІІ і типи умов місцезростання В2, В3. Це пов'язано з високою еродованістю земель.

Рубки догляду в полезахисних насадженнях не проводяться. Проводилися тільки у ранньому віці для формування проектної переважно продувної конструкції. В більшості дубові лісосмуги мають ажурну конструкцію це зумовлено тим, що дубові насадження добре самозріджуються. в них опадають бічні гілки

Переважна більшість полезахисних лісових смуг, які розміщені поблизу населених пунктів значно забруднені побутовим сміттям.

3начна частина захисних насаджень мають високий ступінь задерніння, в них часто виникають пожежі при яких вони пошкоджуються, а інколи гине значна частина дерев.

В даний час для сільського господарства України характерний занепад. Державні підприємства в стадії розпаду, або вже розпалися. Інтенсивно проводиться розпаювання земель. Незадовільна охорона захисних насаджень, нечійність призводить до самовільних вирубок. Деякі лісосмуги вже майже знищені, інші мають розриви великих розмірів, дуже зріджені.

Новосанжарський район район має лісомеліоративну лісистість - 0.9, а полезахисну - 0.6%.

Для умов Лісостепу оптимальною лісомеліоративною лісистістю є 2.5 - 3%. Щоб досягти таких результатів необхідно ще створити 1742 га захисних насаджень. Заліснити потрібно 215 яружних земель, які перебувають без рослинного покриву і постійно збільшуються. В районі налічується 82 га відкритих пісків, які теж необхідно заліснити. Всього потребують заліснення 732 га, це землі які не придатні для сільськогосподарського користування.

Основним призначенням полезахисного лісорозведення є покрашення екології сільськогосподарських полів і за рахунок цього, підвищення їх продуктивності. У значній мірі ефективність полезахисних лісових смуг залежить від науково обґрунтованого їх розміщення з урахуванням переважаючих напрямків вітрів, рельєфу місцевості, організації території, організаційно-економічних та інших факторів.

Для підвищення захисних властивостей полезахисних лісових смуг Новосанжарського району необхідно провести рубки догляду майже в усіх лісосмугах. Видалити сухостійні дерева, які є осередком розмноження хвороб і шкідників. Надати лісосмугам продувної конструкції, оскільки вона є оптимальною для даних умов шляхом їх розрідження, зниження щільності

підросту і підліску. В розріджених насадженнях забезпечити сприяти росту і розвитку кращих дерев підросту. Забезпечити охорону захисних насаджень, щоб запобігти самовільним порубкам та виникненню пожеж, забрудненню сміттям.

Загалом полезахисні лісові смуги району виконують свою полезахисну і стокорегулюючу роль, значно підвищують продуктивність сільськогосподарських культур.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Вивчивши та проаналізувавши природні, економічні умови в зоні діяльності ДП "Новосанжарське лісове господарство", а також стан та ріст захисних лісових насаджень на території агрогосподарств Золотоніського району області можна зробити наступні висновки та надати пропозиції виробництву:

. Територія землекористування підлягає впливу несприятливих природних факторів, які знижують врожайність сільськогосподарських культур. До таких явищ відноситься вітрова та водна ерозія.

. Полезахисна лісистість агропідприємств складає 2.1%, що є менше нормативної, тобто має місце незакінчена система лісомеліоративних насаджень.

. Аналіз зібраного польового матеріалу показав, що захисні лісові насадження на території господарства в основному виконують свої захисні функції. Полезахисні лісові смуги представлені переважно чистими деревостанами з головною породою дубом звичайним. Дубові насадження знаходяться в доброму стані. Вони практично вже майже досягли проектної висоти і їх захисний ефект повністю перекриває площу поля.

. Запровадження у виробництво запроектованих заходів у сільськогосподарському підприємстві надасть змогу підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, захистити польові та земельні угіддя від шкідливих проявів вітрової та водної ерозії, запобігти замуленню ставків, а з часом отримати "екологічні ніші", що утворяться з розростанням запроектованих насаджень, і взагалі підвищити захисну лісистість, що є важливим екологічним фактором.

. З аналізу результатів пробних площ, які були закладені в полезахисних насадженнях можна зробити такі висновки :

Головною породою є дуб звичайний, який "має значну перевагу у віці 45 років він має в чистих лісових полезахисних смугах висоту до 20 метрів. Але є і недоліки: він не морозостійкий, його вражають листогризучі шкідники.

В господарстві є насадження вздовж доріг, створені з дуба звичайного. Вони представлені вже сформованими насадженнями, але вони дуже рідкі. Це зумовлено враженням дуба шкідниками та хворобами. Смуги розташовані з однієї сторони дороги і займають багато площі.

Необхідно формувати придорожню лісову смугу з двох сторін дороги. Вводити в лісову смугу чагарник із сторони дороги. Багатоярусність насадження покращує шумопоглинання.

Придорожні смуги продувної конструкції посилюють вітер в своїй нижній частині і запобігають замітання снігом: доріг та суху сушку або розмерзання.

Територія землекористування підверджена несприятливими природними факторами, які знижують врожайність сільськогосподарських культур. До таких явищ .відноситися: вітрова та водна ерозія.

Непридатними для використання землями на території ДЛГ є смуги відчуження вздовж річок і навколо водоймищ, круті схили гідрографічної мережі і піщані землі.

полезахисний лісовий смуга насадження

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бодров В.А. Лесная мелиорация. - М.: Сельхозгиздат, 1961. - 512 с.
2. Василенко Ю.А., Герасименко П.І., Дударець С.М., Малюга В.М., Пилипенко О.І., Штофель М.А., Юхновський В.Ю. Лісомеліоративні заходи як один із аспектів покращення екологічного стану Дніпра //Лісівнича наука і освіта: стан і перспективи розвитку. - К., 2007. - С. 206-209.
3. Герасименко П.И. Лесная мелиорация. - К.: Вища шк., 2000. - 279 с.
4. Державна програма захисту земель від водної і вітрової ерозії, інших видів деградації земель. - К., 1996. - 80 с.
5. Дударець С.М. Обгрунтування складу порід для протиерозійних насаджень // Науковий збірник НАУ.-К., 1998.-Вип.8.-С.158-162.
6. Инструкция по проектированию и выращиванию защитных лесных насаждений на землях сельскохозяйственных предприятий Украинской ССР. - К.: Минсельхоз, 1979. - 39 с.
7. Калиниченко Н.П., Зыков И.Г. Противоэрозионная мелиорация. - М.: Агропромиздат, 1986. - 279 с.
8. Коптєв В.І., ЛішенкоА.А. Полезахисне лісорозведення. - К.: Урожай, 1989. - 199 с.
9. Лісовий кодекс України. - К.: Мінлісгосп України, 1994. - 54 с.
10. Малюга В.М. Лісівничі особливості та меліоративна роль протиерозійних і водоохоронних насаджень /Науковий збірник НАУ.-К., 1998. - Вип.8. -С.154-158.
11. Науковий звіт по темі №110/54 Розробити наукові і технологічні основи оптимізації лісоаграрних ландшафтів в посушливих регіонах України" за 1988 р. (проміжний). - К., НАУ. - 78 с.
12. Никитин К.Е., Швиденко А.З. Методы и техника обработки лесоустроительной информации. - М.: Лесная пром., 1978. - 270 с.
13. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1987. - 560 с.
14. Пастернак П.І., Коптєв В.І., Недашківський О.М. Довідник з агролісомеліорації. - К.: Урожай, 1988. - 286 с.
15. Патлай І.М., Гладун Г.Б., Телешек Ю.К. Сучасні проблеми подальшого розвитку лісових меліорацій в Україні. - К., НАУ. - 1998. - № 8. - С. 124-127.
16. Пилипенко О.І. Лісоаграрні ландшафти. // Лісовий і мисливський журнал. - 1999. - № 4. - С. 26-27.
17. Пилипенко О.І. Оптимізація зональних лісоаграрних екологічних систем // Лісовий журнал. - К:, 1994. - № 3. - С. 11-12.
18. Пилипенко О.І., Юхновський В.Ю. Ліс і поля - єдина екологічна система // Вісник аграрної науки. Спец.вип.-вересень 98.-К., Аграрна наука. - 1998.-С.91-93.
19. Посібник з оптимізації лісомеліоративного комплексу в агроландшафтах Лівобережного лісостепу /Остапенко Б.Ф., Телешек Ю.К., Пастернак В.П. та ін. - Харків, 2009. - 78 с.
20. Юхновський В.Ю. Агролісомеліоративні параметри лісоаграрного ландшафту // Науковий збірник НАУ.-К., 1998.-Вип.8.-С.131-140.
21. Юхновський В.Ю. Нормативи росту та продуктивності білоакацієвих (Robinia Pseudoacacia L.) лісових смуг // Науковий збірник НАУ.-К., 2008.-Вип.4.-С.184-193.
22. Яцык А.В., Бышовец Л.Б., Богатов Е.А. Малые реки Украины (Справочник). - К.: Урожай, 1991. - 295 с.