Баланс установи як джерело інформації про її фінансовий стан
Зміст
Вступ
1. Бухгалтерський баланс як джерело економічної інформації
1.1 Форма, структура і зміст балансу
1.2 Характеристика розділів бухгалтерського балансу
1.3 Основні напрямки аналізу балансу
2. Порядок складання бухгалтерського балансу на матеріалах ПАТ
"ТЕТЗ-Інвест"
2.1 Загальна характеристика підприємства
2.2 Облік і контроль фінансових ресурсів підприємства та шляхи його
вдосконалення
2.3 Облік і контроль активів підприємства та шляхи його
вдосконалення
2.4 Удосконалення обліку і контролю на підприємстві з використанням
ПЕОМ
3. Аналіз фінансового стану ПРАТ "ТЕТЗ-Інвест" на основі
показників балансу
3.1 Аналіз та оцінка активів та пасивів підприємства
3.2 Аналіз ліквідності підприємства
3.3 Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності)
4. Охорона праці й навколишнього середовища
4.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища
4.2 Промислова санітарія
4.3 Електробезпека
4.4 Пожежна безпека
4.5 Охорона навколишнього середовища
Висновки
Список джерел інформації
Вступ
Розвиток бухгалтерського обліку підтверджує
незмінність покладених на нього завдань, а саме, забезпечення об’єктивності
фінансово-майнового стану підприємства та узагальнення фінансових результатів.
Для оцінки фінансово-майнового стану підприємства необхідна інформація, яку
можна отримати з бухгалтерського балансу, який містить інформацію про активи,
зобов’язання та власний капітал підприємства. Інформація про ресурси
підприємства, які ним контролюються і принесуть економічну вигоду у
майбутньому, є надзвичайно корисною, адже вона характеризує можливості
створення грошових потоків у майбутньому. Дані про власний капітал необхідні
для визначення потреб у фінансових ресурсах в майбутньому та для передбачення
розподілу прибутку.
Інформація про зобов’язання підприємства допомагає
користувачам оцінити здатність його щодо виконання своїх обов’язків перед
кредиторами.
За даними бухгалтерського балансу оцінюється
автономність підприємства, його ліквідність, платоспроможність,
кредитоспроможність тощо. Звітність на підприємствах, в організаціях, установах
використовується для контролю за виконання проектних завдань, планів, аналізу,
формуванням прогнозів, складанням бізнес - планів, тому балансове узагальнення
як елемент методу бухгалтерського обліку знайшло широкого застосування в сфері
планування, фінансування, аналізу та обліку.
У зв'язку з переходом до ринкових відносин
незмірно зростає кількість користувачів бухгалтерської інформації (фінансової
звітності). Якщо вона раніш, при нашої "відкритості", призначалася
досить вузькому колу користувачів (вищестоящій організації, фінансовому органу,
установі, банку і територіальному органу статистики), то в ринковій економіці
її користувачами стають практично всі учасники ринкових відносин: ті хто,
безпосередньо зв'язані з підприємництвом (бізнесом), тобто менеджери і всі
інші, хто зв’язаний з керуванням, включаючи, природно, бухгалтерів, яких у
західній практиці називають бухгалтерами-аудиторами і бухгалтерами-аналітиками;
ті хто, безпосередньо не працюють на підприємствах (фірмах), але мають прямий
фінансовий інтерес - акціонери, інвестори, різні кредитори, покупці і продавці
продукції (послуг) і так далі; третю групу представляють користувачі, що мають
непрямий фінансовий інтерес - різні фінансові інститути (біржі, асоціації
тощо), податкові служби, органи статистики, профспілки й інші. Така ситуація,
розвиток ринкових відносин, значне залучення кредиторів і інвесторів підвищує
відповідальність керівництва підприємств у керуванні капіталом і фінансовим
станом шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень по забезпеченню
фінансової стійкості, маневреності капіталу й ефективності його використання.
Ефективність керування господарською діяльністю виміряється системою
показників, що знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності. Вимір показників,
факторів їхньої зміни і виявлення результатів підвищення ефективності
фінансово-господарської діяльності є першочерговими задачами її аналізу.
Неодмінною умовою повного якісного аналізу
фінансово-господарської діяльності підприємства є уміння читати фінансову
звітність, і, зокрема, основну її форму - бухгалтерський баланс. Важливо
розуміти економічний зміст кожної балансової статті, способів її оцінки, ролі в
діяльності підприємства, характеру змін сум по тій чи іншій статті і значення
цих змін для оцінки економіки підприємства. Уміння читати бухгалтерський баланс
дає можливість тільки на підставі вивчення балансових статей одержати значний
обсяг інформації про підприємство.
Актуальним є оволодіння методикою аналізу
балансу. Вона дозволить об'єктивно оцінити ефективність господарської
діяльності і виробити обґрунтовані управлінські рішення з метою виявлення і
використання резервів поліпшення функціонування усіх виробничих ресурсів
підприємства. Уміти читати баланс повинні керівник підприємства, працівники
економічних і інших служб для рішення найрізноманітніших питань.
У дипломній роботі дана
загальна характеристика бухгалтерського балансу, як основного джерела
інформації для аналізу фінансового стану.
Метою дипломної роботи є:
дослідити теоретичні аспекти складання бухгалтерського балансу установи,
встановити відповідність фінансової звітності, в усіх суттєвих аспектах,
законодавчим джерелам, які регламентують порядок підготовки і представлення
фінансових звітів, вивчити методику аналізу і аудиту показників а також
здійснити їх практичне впровадження на досліджуваному підприємстві, з метою
подальшого вдосконалення фінансової звітності підприємства як інформаційної
бази для прийняття рішень.
Виходячи із мети
дослідження основним завданням дипломної роботи є:
¾ визначення
характеристики балансу, як основної форми фінансової звітності, розгляд видів
балансу та його представлення;
¾ вивчення
структури балансу;
¾ вивчення порядку
складання балансу та змісту його статей;
¾ проведення
аналізу фінансового стану, фінансової стійкості, ліквідності та
платоспроможності підприємства на основі даних балансу;
¾ позиції щодо
шляхів вдосконалення аналізу фінансового стану підприємства.
Об’єктом дослідження
обрано ЗАТ "ТЕТЗ-інвест".
1. Бухгалтерський
баланс як джерело економічної інформації
1.1
Форма, структура і зміст балансу
Діючий в Україні бухгалтерський баланс
призначається не тільки для відображення стану господарських засобів та джерел
їх формування на певну дату, а й для одержання інформації, необхідної для управління
діяльністю підприємства, а також для задоволення потреб зовнішніх користувачів
- статистичних, податкових, фінансових органів, банків, інвесторів.
Відповідно до статті 11 "Загальні вимоги до
фінансової звітності" Закону України "Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХIV [1] баланс, разом
зі звітом про фінансові результати, звітом про рух грошових коштів, звітом про
власний капітал та примітками до звітів визнано фінансовою звітністю
підприємства.
Формування бухгалтерського обліку пройшло
тривалий еволюційний шлях. Його зміст і будова змінювались залежно від форм
власності, рівня продуктивних сил та розвитку виробничих відносин суспільства.
Тому все ХХ сторіччя було присвячено вдосконаленню аналітичності балансу як
однієї з форм фінансової звітності.
Сьогодні в Україні бухгалтерський баланс
базується на даних бухгалтерського обліку як системи суцільного, безперервного,
документального відображення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Баланс підприємства надає зовнішнім і внутрішнім користувачам корисну, повну,
правдиву та неупереджену інформацію про майновий і фінансовий стан
підприємства, його фінансові результати та ефективність господарювання за
звітний період. Таким чином, бухгалтерський баланс є інформаційним джерелом для
прийняття управлінських рішень.
Принципи бухгалтерського обліку та фінансової
звітності є правилами, що вироблені теорією і практикою бухгалтерського обліку,
є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання при складанні ними фінансової
звітності, в тому числі балансу.
Оперативне управління господарюючим суб’єктом
вимагає достовірних і точних даних про стан і наявність господарських засобів,
їх склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення.
Саме таку інформацію, узагальнену і згруповану певним чином, отримують за
допомогою бухгалтерського балансу. Звідси випливає, що баланс є синтезом
професійних дій фахівців з обліку, рушієм правильного ведення обліку,
інструментом визначення економічних, юридичних та господарських відносин
підприємства, передумовою для ефективного нормування, поточного та
перспективного планування, найважливішим звітним документом. На підставі
показників балансу найчастіше проводять оцінку фінансового стану підприємства
за допомогою фінансових коефіцієнтів. За допомогою цього способу вивчаються
такі важливі аспекти результатів діяльності підприємства, як фінансовий стан
підприємства, його ліквідність, платоспроможність, рентабельність тощо.
Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне
виявлення та усунення недоліків у діяльності підприємства і пошук резервів
зміцнення його фінансового стану.
Визначення балансу та вимоги до нього, як
елементу фінансової звітності, наведено в національному положенні (стандарті)
бухгалтерського обліку П (С) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової
звітності" [2].
В Україні в ХХІ столітті після введення в дію
національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку затверджена нова
форма балансу. Зміст, структуру цієї форми звітності встановлює П (с) БО 2
"Баланс" [3]. З однієї сторони баланс є звітом про фінансовий стан
підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний
капітал, а з іншої - багатим джерелом інформації, на базі якого розкривається
фінансово-господарська діяльність економічного суб’єкта.
баланс бухгалтерський фінансовий стан
Відповідно до Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р.
№996 [1] усі юридичні особи, які створені відповідно до чинного законодавства
України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також
представництва іноземних суб’єктів господарювання зобов’язані вести
бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність.
Фінансова звітність містить інформацію про
фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів підприємства та
інші показники діяльності за звітний період.
Мета, зміст та структура бухгалтерської
фінансової звітності регламентується національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку - нормативно-правовими актами, затвердженими
Міністерством фінансів України. Вони визначають принципи, процедури обліку та
складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.
Значимість балансу важко переоцінити. Передовсім
баланс є зовнішнім відображенням тієї господарської єдності, яка властива
кожному підприємству.
Діяльність підприємства є багатогранною, складною
й динамічною; підприємство не має постійних зовнішніх меж, які б встановлювали
реальні рубежі його діяльності та визначали її дійсний зміст. Такі реалії
змальовує тільки баланс, даючи порівняльну грошову оцінку всім економічним,
юридичним та адміністративно-господарським відносинам підприємства на кожний
даний момент. Тільки баланс дає можливість наочно усвідомити обсяг і зміст
виконаної за звітний період роботи.
Баланс з особливою чіткістю відображає фінансовий
стан підприємства, показуючи, чиї кошти вкладено в підприємство, як їх
розміщено, чи є довгострокові позики, чи забезпечено покриття зобов'язань перед
кредиторами тощо.
Користуючись низкою щорічних балансів, можна
чітко уявити собі динаміку економічного розвитку підприємства та його
господарської діяльності. Порівнянням точних цифр балансових даних у належній
обробці з'ясовують наскільки раціонально й економно велася на підприємстві
робота, якою ціною досягнуто кінцевих результатів, чи достатньо матеріальних
запасів, чи надійні дебітори та ін. Наявність своєчасних та правильно складених
балансів дає можливість кожному керівникові, обмірковуючи всі позитивні та
негативні сторони діяльності підприємства, свідомо вести господарство, пошук
внутрішніх резервів та запровадження їх у дію.
Оцінка ліквідності активів підприємства в
загальних рисах здійснюється шляхом розрахунку показників, де в чисельнику
наводять дані активів за ступенем їх ліквідності (кошти та їх еквіваленти,
оборотні активи, необоротні активи), а у знаменнику - дані про поточні
зобов’язання підприємства.
Оцінка фінансової стійкості (залежності)
підприємства здійснюється шляхом зіставлення основних розділів пасиву балансу: власного
капіталу і залучених коштів (довгострокових і поточних), тобто знаходження
співвідношення між джерелами власних і залучених засобів. Допоміжним є показник
частки власного капіталу в активах підприємства.
Крім цих характеристик бухгалтерський баланс дає
змогу розрахувати вартість власних оборотних активів, що необхідно для
здійснення контролю їх використання, та показник ефективності використання
активів, що дає оцінку результатам господарської діяльності підприємства.
Інформація стосовно економічних ресурсів,
контрольованих підприємством і здатності його в минулому змінювати ці ресурси є
корисною для визначення спроможності підприємства генерувати грошові кошти та
їх еквіваленти у майбутньому. Інформація щодо структури капіталу є корисною при
прогнозуванні майбутніх потреб у позиках, при визначенні розподілу майбутніх
прибутків та потоків грошових коштів серед власників підприємства, а також при
визначенні ймовірності залучення фінансів у майбутньому [13].
Метою складання балансу є надання користувачам
повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства
на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень. Тобто, для оцінки
фінансового стану підприємства необхідна інформація, яку можна отримати з
балансу.
Баланс, як і інші форми фінансової звітності,
повинен задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів,
складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.
Для того, щоб інформація, яка міститься в
балансі, була зрозумілою користувачам, вона повинна відповідати певним якісним
характеристикам:
бути дохідливою і розрахованою на однозначне
тлумачення її за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у
сприйнятті цієї інформації;
бути доречною, тобто такою, яка впливає на
прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та
майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;
бути достовірною, тобто не містити помилок та
перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності;
бути порівняльною, тобто надавати можливість
користувачам порівнювати інформацію з Балансу за різні періоди та різних
підприємств.
В Україні баланси підприємства складають за
методом - нетто, тобто валюта балансу підраховується за виключенням сум за
регулюючими рахунками. Згідно ст.12 П (С) БО 1 [2] "Загальні вимоги до
фінансової звітності" звітним періодом для складання фінансової звітності
є календарний рік. Звітність підприємства складається на кінець останнього дня
звітного періоду. Для забезпечення порівнянності даних у балансі підприємства
наводяться дані на початок і кінець звітного періоду (у квартальних балансах)
та на кінець звітного року.
Основою для заповнення балансу, тобто формування
певної його статті, є бухгалтерські записи про залишки (сальдо) на кінець
звітного періоду на синтетичних рахунках і субрахунках 1-6 класів Плану
рахунків.
Відповідно до Постанови "Про затвердження
порядку подання фінансової звітності" затвердженої Кабінетом Міністрів
України від 28 лютого 2000 р. №419 [1], підприємства та установи складають
місячну, квартальну й річну бухгалтерську звітність, в якій відображають склад
майна і джерела його формування.
Згідно зі статтею 14 Закону "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [1], підприємства
зобов'язані подавати баланс разом з квартальною та річною фінансовою звітністю
органам, до сфери управління яких вони відносяться, трудовим колективам на їх
вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше
не передбачено цим Законом, органам виконавчої влади та іншим користувачам.
Баланс підприємств не є комерційною таємницею, крім випадків, передбачених
законодавством. Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається
день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою - дата
одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що
обслуговує адресата. У разі, коли дата подання звітності випадає на неробочий
день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день. Перед
складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації
активів та зобов'язань підприємства.
Бухгалтерський баланс - спосіб узагальнення й
угруповання майна господарства і джерел його утворення на визначену дату в
грошовій одиниці.
Форма балансу визначена стандартом номер два
(ПСБО 2).
Стандарт ПСБО-2 визначає форму балансу, зміст
балансу і правила розкриття його статей. Форма балансу заповнюється в тисячах
гривень без десяткових знаків після коми і відображає фінансовий стан
організації на звітну дату. Форма балансу представлена у додатку А.
Бухгалтерський облік
являє собою впорядковану систему збору, реєстрації й узагальнення інформації в
грошовому вираженні про майно, зобов'язання організацій і їхньому русі шляхом
суцільного, безперервного й документального обліку всіх господарських операцій.
Об'єктами бухгалтерського
обліку є майно організацій, їхнього зобов'язання й господарських операцій,
здійснювані організаціями в процесі їхньої діяльності.
Двостороння таблиця
балансу в графічному зображенні показує на лівій стороні стан майна в
послідовності, що відповідає функціональної ролі його складових, виходячи зі
ступеня ліквідності й характеру участі господарських коштів у процесі
відтворення суспільного продукту. Це актив балансу.
Актив розкриває склад
майна, як воно діє, чим представлені його складові частини. Джерела даного
майна відбиті в правій стороні балансу - пасиві. Пасив показує власний капітал,
а також сукупність боргів і зобов'язань економічного суб'єкта. Економічно
однорідний вид майна в активі або джерел його формування в пасиві прийнято
називати статтею балансу.
В інтересах зближення
вітчизняної практики з вимогами міжнародних бухгалтерських стандартів останнім
часом бухгалтерський баланс стали становити не в первісної (історичної) оцінці
(баланс - брутто), а в реальній оцінці на дату складання балансу,
"очищеному" від регулюючих статей (баланс - нетто).
Такий підхід поширюється
як на майно тривалого користування, так і склад оборотних коштів. Тому в
балансі відсутні такі статті, як "Зношування основних коштів",
"Амортизація нематеріальних активів", "Зношування малоцінних і
швидкозношуваних предметів", "Торговельна націнка" і деякі інші.
Підсумок по активі
балансу на початок року й кінець звітного періоду дорівнює відповідно підсумку
його пасиву. Ця рівність визначає сутність балансу: у ньому відображається
майно економічного суб'єкта у двох площинах, а саме в лівій стороні, активі
балансу, по видах, складу й розміщенню, а в правої, пасиві, по джерелах
формування даного майна.
В активі майно наведене з
урахуванням ступеня ліквідності. Найменш ліквідні статті ("Нематеріальні
активи", "Основні кошти") розміщені на початку, а легко
реалізовані активи ("Каса", "Розрахунковий рахунок") -
наприкінці балансу.
У багатьох країнах з
розвитий ринковою економікою втримування бухгалтерського балансу будується у
зворотному ступені ліквідності, тобто на початку показуються легкореалізовані
види майна, а наприкінці балансу - найменш ліквідні активи.
У кожному разі майно
підприємства - актив (А) повинен відповідати його зобов'язанням (П) і власному
капіталу (К): А=П+К.
Розкладання правої
сторони балансу на дві складові в зазначеній послідовності має глибокий
економічний зміст. У випадку ліквідації економічного суб'єкта через
неспроможність (банкрутства) чинне законодавство в першу чергу передбачає
задоволення зобов'язань кредиторів (П) у строго встановленій черговості.
Причому вимоги кредиторів кожної черги підлягають задоволенню тільки після
повного погашення зобов'язань перед кредиторами попередньої черги. У той же час
інвестори на вкладений капітал (К) одержують тільки ту частину, що залишається
після платежів по зобов'язаннях.
Статті балансу залежно
від їхньої економічної сутності розподілені на шість розділів.
Актив балансу включає три
розділи, представлені по економічній однорідності з погляду ліквідності майна
наступними основними групами.
Права сторона балансу
(пасив) розкриває втримування власного капіталу й зобов'язань як
довгострокового, так і короткострокового характеру.
У залежності від призначення, змісту і порядку
складання розрізняють кілька видів балансів.
Сальдовий баланс характеризує в грошовій оцінці
майно господарюючого суб'єкта і джерела утворення майна за станом на визначену
дату.
Баланс складається бухгалтерією підприємства
шляхом підрахунку залишків (сальдо) по рахунках.
Оборотний баланс крім залишків засобів і джерел
утворення майна на початок і кінець періоду містить дані про їхній рух
(дебетові і кредитові обороти) за звітний період. По своїй будові він буде
відрізнятися від сальдового балансу.
Оборотний баланс має велике значення в якості
проміжного робочого документа, використовуваного в процесі складання вступного,
заключного і ліквідаційного балансу.
Вступний баланс (початковий) - перший баланс, що
складається на початку діяльності підприємства. У його активі відбивається
склад майна підприємства, отриманого при його організації, а в пасиві - джерела
його виникнення. Вступний баланс містить менше статей, чим наступні баланси, що
відбивають результати господарської діяльності за визначений період часу. Перед
складанням вступного балансу, як правило, проводиться інвентаризація й оцінка
наявного в підприємства майна.
Остаточний баланс - звітний документ про
виробничо-фінансову діяльність підприємства за визначений період часу. Він
складається на основі перевірених бухгалтерських записів (вивірка оборотів і
залишків по рахунках, перевірка інвентаризацією засобів і розрахунків).
Ліквідаційний баланс складається для
характеристики майнового стану підприємства на дату припинення його діяльності
як юридичної особи.
Попередній (провізорний) баланс - бухгалтерський
баланс, складається заздалегідь на кінець звітного періоду з обліком очікуваних
змін у складі майна підприємства. Основою такого балансу служать фактичні
бухгалтерські дані про стан активних і пасивних статей до моменту його
складання й очікувані дані по господарських операціях, що будуть зроблені до
закінчення звітного періоду. Складання попереднього балансу має на меті
заздалегідь установити фінансове положення підприємства, у якому воно виявиться
наприкінці звітного періоду [7].
Балансуючим показником у вступному балансі
виступає статутний капітал, оскільки на цьому етапі немає іншого джерела
надходження через відсутність господарської діяльності.
При складанні остаточного балансу таким
показником виступає фінансовий результат (прибуток або збиток) організації.
Для всіх інших видів бухгалтерського балансу
балансуючим показником можуть виступати як статутний капітал організації, так і
фінансовий результат її діяльності.
Наведений перелік бухгалтерських балансів по суті
своєї відповідає життєвому циклу юридичної особи. На цьому шляху трансформація
в організаційній структурі даної особи відбувається головним чином під впливом
його фінансового стану й місця на відповідному сегменті ринку товарів, робіт і
послуг.
Варто особливо виділити поняття самостійного
балансу. Його ведуть суб'єкти, наділені правами юридичної особи. При
відсутності таких прав складається окремий баланс. Такий підхід поширюється на
структурні підрозділи економічного суб'єкта (цехи, філії, ділянки та ін.).
1.2
Характеристика розділів бухгалтерського балансу
Актив і пасив балансу складаються з окремих
статей.
Стаття балансу - це показник, який відображає
величину певного економічно однорідного виду засобів, джерел їх утворення та
коштів у грошовому вираженні на певну дату. Грошове вираження називають оцінкою
статті.
Статті балансу, складені за певною системою
згідно з чинним законодавством, поєднують у розділи активу та пасиву.
До активу належать статті, які відображають
ступінь рухомості майна (ступінь ліквідності), предметний стан майна
підприємства.
Ліквідність балансу - це
можливість мобілізувати засоби (активи), які є в наявності для оплати боргів
(пасивів) у встановлені строки.
Актив балансу.
У ринковій економіці під активами балансу
розуміється майнова маса, що повинна активно працювати і приносити прибуток.
Статті активу розташовуються по визначеній системі. В Україні актив балансу
будується в порядку зростаючої ліквідності і поділяється на три розділи: необоротні
активи, оборотні активи й витрати майбутніх періодів.
Розділ 1 "Необоротні активи" поєднує
різні по своєму економічному значенню статті балансу і містить зведення про
засоби, вкладені в основні фонди і на інші цілі. Об'єднання їх в одному розділі
обумовлено приналежністю до найменш ліквідних активів. Ці активи не призначені
для продажу, а використовуються для виробництва продукції, її транспортування і
збереження. Виробничі і фінансові вкладення тривалого користування
характеризують діяльність підприємства. Тут зосереджені наступні статті.
Стаття "Основні засоби" включає
вартість основних засобів як діючих, так і тих, що знаходяться в запасі.
У статті "Нематеріальні активи"
показуються активи, що не мають матеріальної форми, але мають значну вартість:
права користування землею й ін. природними ресурсами; патенти, ліцензії,
товарні знаки і т.п.
Стаття "Незавершене будівництво"
призначена для відображення фактичних витрат підприємства на капітальне
будівництво, по монтажу устаткування.
По статті "Довгострокові фінансові
інвестиції" відбиваються фінансові вкладення з розшифровкою по видах
вкладень: інвестиції в дочірні підприємства, позики на термін більш 12 місяців.
У статті "Довгострокова дебіторська
заборгованість" показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка
не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після
дванадцяти місяців з дати балансу.
У статті "Відстрочені податкові активи"
відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних
періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами
оцінки.
По статті "Інші необоротні активи"
наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених
вище статей розділу "Необоротні активи".
Загальним для статей активів першого розділу є
те, що вони не змінюють свою економічну і фізичну форму протягом декількох
років і вимагають тривалих джерел покриття, якими є власні засоби і
довгострокові кредити і позики, що у сумі складають перманентний капітал.
Розділ 2 "Оборотні активи" включає
оборотні активи підприємства, що приймають участь у виробничо-технологічному
процесі, боргові права підприємства, а також короткострокові фінансові
зобов'язання і кошти. Основні статті розділу наступні.
У групі "Запаси" показуються запаси
сировини, матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів,
тара; наявність на складі закінчених виробництвом виробів й ін.
В другому розділі враховується також дебіторська
заборгованість, що утворюється з розрахункових взаємин підприємства з
господарськими організаціями. Дебіторська заборгованість є важливою частиною
оборотних коштів. При наявності конкуренції і складностей збуту продукції
підприємства можуть продавати її.
По статті "Поточні фінансові
інвестиції" показуються короткострокові (на термін не більш одного року)
вкладення підприємства які можуть бути реалізовані в будь-який момент (крім
інвестицій, які є еквівалентом грошових коштів).
У статті "Грошові кошти та їх
еквіваленти" відображаються кошти в касі, на поточних рахунках та інших
рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також
еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в
національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій
протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу
внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати
як необоротні активи. Збільшення в динаміці по цій статті, як правило, свідчить
про поліпшення фінансового стану підприємства.
У статті "Інші оборотні активи"
відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених
вище статей розділу "Оборотні активи".
У Розділі 3 відображаються витрати майбутніх
періодів.
У складі витрат майбутніх періодів відображаються
витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але
належать до наступних звітних періодів.
Пасив балансу
У ринковій економіці пасив балансу показує, яка
величина засобів (капіталу) вкладена в господарську діяльність підприємства,
хто і якою мірою брав участь у створенні майнової маси підприємства. Він
визначається як зобов'язання за отримані цінності чи як вимоги на отримані
підприємством ресурсів. Зобов'язання розрізняються по суб'єктах: одні з них є
зобов'язаннями перед власниками підприємства, інші - перед кредиторами,
банками. Такий розподіл зобов'язань у балансі має важливе значення при
визначенні терміновості їхнього погашення.
Статті пасиву групуються по ступені терміновості
повернення зобов'язань. У бухгалтерському балансі власний капітал підприємства
відбивається в першому розділі пасиву "Власний капітал". Основна
стаття цього розділу "Статутний капітал" показує суму засобів,
інвестовану власниками для забезпечення статутної діяльності підприємства.
У цьому ж розділі відбиті залишки резервних
фондів, утворених на підприємстві відповідно до законодавства й установчих
документів, нерозподілений прибуток.
У статті "Пайовий капітал" наводиться
сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена
установчими документами.
У статті "Додатковий вкладений капітал"
акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених
акцій перевищує їхню номінальну вартість.
У статті "Інший додатковий капітал"
відображаються сума до оцінки необоротних активів, вартість активів,
безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та
інші види додаткового капіталу.
У статті " Резервний капітал"
наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або
установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.
У статті "Нерозподілений прибуток
(непокритий збиток) " відображається або сума прибутку, яка реінвестована
у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться
в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.
У статті "Неоплачений капітал"
відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до
статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні
підсумку власного капіталу.
У статті "Вилучений капітал"
господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії
або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу
наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного
капіталу.
Другий розділ пасиву "Забезпечення наступних
витрат і платежів" відображає нараховані у звітному періоді майбутні
витрати на платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні
зобов’язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена
тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового
фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.
У третьому розділі пасиву "Довгострокові
зобов’язання" показується сума заборгованості підприємства банкам за
отриманими від них позиками, яка не є поточною. Наводиться заборгованість
підприємства щодо зобов’язань із залучення позикових коштів (у інших суб’єктів
господарювання), на які нараховуються відсотки. Показується сума податків на
прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової
різниці між обліковою ставкою та податковою базами оцінки.
Четвертий розділ "Поточні зобов'язання"
включає короткострокові (до 1 року) кредити банків і позики, а також притягнуті
в ході розрахунків засоби кредиторів. Вони погашаються протягом року за рахунок
поточних активів. Сюди входить заборгованість за внесками до позабюджетних
фондів передбачених чинним законодавством, також відображається сума
заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування,
страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.
Загальним для 3 і 4 розділів є те, що тут
відбиваються зовнішні джерела. Вони не належать підприємству, але протягом визначеного
часу використовуються їм у господарській діяльності.
П’ятий розділ "Доходи майбутніх
періодів" включає грошові доходи, отримані протягом поточного або
попередніх звітних періодів, але які відносяться до доходів у бухгалтерському
обліку в майбутніх звітних періодах.
1.3
Основні напрямки аналізу балансу
Основним джерелом
інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс підприємства.
Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають
аналізом балансу.
На підприємствах України,
згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим
Міністерством фінансів України від 30 липня 1999 р., застосовується нова форма
балансу згідно з П (С) БО № 2, яку приведено в повну відповідність із
міжнародними стандартами. Сутність кожної статті балансу розглядається в
спеціальних журналах, присвячених обліку (див., напр.: "Бухгалтерській
облік і аудит" 1999 р., № 7-8, та ін.).
Баланс - це
групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських
операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники
підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі
аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного
курсу, ефективності використання ресурсів тощо.
Важливу інформацію з
балансу черпають і аудитори, які мають змогу вибирати правильне рішення щодо
проведення перевірок, виявлення слабких місць у системі обліку, різних помилок
у зовнішній звітності клієнта. І нарешті, аналітики для аналізу фінансового
стану підприємства використовують передовсім дані балансу. Для аналізу
фінансового стану підприємства важливо вміти читати баланс, тобто знати зміст
кожної зі статей, спосіб її оцінки, взаємозв’язок з іншими статтями, якісну
характеристику. Уміння читати баланс дає можливість:
¾ одержати
необхідний обсяг інформації про підприємство;
¾ розрахувати
рівень забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
¾ установити, за
рахунок яких чинників змінилася величина оборотних коштів;
¾ оцінити
фінансовий стан підприємства за звітний період.
Отже, можна сказати, що
баланс відповідає на запитання: "Яким є фінансовий стан підприємства на
даний момент?", але відповідь на значно важливіше запитання: "Чому
саме склався такий стан?" можна одержати, тільки користуючись методами
економічного аналізу фінансового стану.
Аналіз балансу відповідно
до П (С) БО № 2. Новий баланс можна характеризувати як побудований за принципом
нетто-балансу - основні засоби та матеріальні активи враховуються за залишковою
вартістю; дебіторська заборгованість - за відрахуванням резерву сумнівних
боргів; запаси - за відрахуванням недостач, уцінок, знижок; власний капітал -
за фактично вкладеною сумою з відрахуванням непокритих збитків.
Аналіз фінансового стану
за звітний період починається з його загальної оцінки за даними балансу. А для
того, щоб проаналізувати всі питання фінансового стану підприємства, необхідний
етап, що передує проведенню аналізу, тобто приведення звітного балансу до такої
форми, що, з одного боку, уможливлює об’єктивний аналіз, а з другого - є
максимально зручною для проведення аналітичних розрахунків.
Аналіз балансу (ф.1)
починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна і достатньо швидка оцінка
фінансового стану і динаміки розвитку підприємства. Експрес-аналіз балансу
проводиться в кілька етапів:
¾ підготовчий;
¾ попередній огляд
бухгалтерської звітності;
¾ читання балансу.
Мета першого етапу -
переконатися в тому, що баланс готовий до читання. Для цього проводиться проста
рахункова перевірка балансу за формальними ознаками і по суті. На цьому етапі
необхідно перевірити правильність заповнення граф, наявність усіх необхідних
форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а також
перевірити, чи всім вимогам П (С) БО відповідає складений баланс.
Експрес-аналіз показників
балансу підприємства здійснюється в динаміці за допомогою персональних
комп’ютерів. При цьому застосовується проста система аналітичних таблиць,
послідовний перегляд яких даватиме повну інформацію про фінансовий стан підприємства.
Це можуть бути:
¾ господарські
засоби підприємства (величина господарських засобів, основні засоби,
нематеріальні активи, оборотні кошти);
¾ основні засоби
підприємства та їх структура (вартість основних фондів, у тому числі активної
частини за первісною та остаточною вартістю, коефіцієнти зносу та відновлення);
¾ структура і
динаміка оборотних коштів (підсумок розділу 2 активу балансу);
¾ основні
результати господарської діяльності підприємства (подаються в динаміці): обсяг
реалізації, прибуток, рентабельність;
¾ ефективність
використання фінансових ресурсів (містить показники відсотків усіх фінансових
ресурсів, у тому числі власних і залучених, а також рентабельності фінансових
ресурсів).
Залежно від цілей аналізу
фінансового стану можна одержати (за допомогою комп’ютерів) і цілу низку інших
аналітичних таблиць (деякі з них подано далі в тексті).
На другому етапі
необхідно ознайомитись з примітками до звіту, оцінити тенденції основних
показників діяльності, можливу якісну модифікацію в майбутньому фінансового
стану підприємства.
Основний етап в
експрес-аналізі - третій, тобто читання балансу. Він передбачає попереднє
загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим
станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок
коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства. Під час читання
балансу з’ясовують:
¾ характер зміни
підсумків балансу і його окремих розділів і статей;
¾ доцільність
розміщення майна підприємства;
¾ поточну
платоспроможність і ліквідність підприємства.
Читання балансу починають
зі встановлення зміни валюти балансу за період, що аналізується. Для цього
порівнюється валюта балансу за звітній і попередній періоди. Таке порівняння
уможливлює визначення загального спрямування зміни балансу. Коли валюта балансу
збільшується - це оцінюється позитивно, зменшується - негативно. Збільшення
валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей
підприємства. Але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції. Зменшення валюти
балансу означає спад у господарській діяльності підприємства (зниження попиту
на продукцію, брак сировини, матеріалів тощо). Треба зазначити, що валюта
балансу відображає орієнтовну оцінку суми коштів, які є в розпорядженні
підприємства. Ця оцінка є обліковою і не відображає реальної суми коштів, які
можна отримати за майно, наприклад у разі ліквідації підприємства. Поточна
"ціна" активів залежить від ринкової кон’юнктури і може відхилятися в
будь-який бік від звітної, особливо в період інфляції.
Для загальної оцінки
динаміки фінансового стану необхідно встановити співвідношення динаміки балансу
з динамікою обсягу виробництва, реалізації продукції, а також прибутку
підприємства.
Прискорений темп
зростання обсягу виробництва, реалізації продукції і прибутку проти темпу
зростання валюти балансу свідчить про поліпшення використання засобів
підприємства. Відставання темпу зростання цих показників від темпів зростання
суми балансу свідчитиме про погіршання використання засобів підприємства. Для
розрахунку темпів зростання використовуються звіти про виробництво продукції,
про прибутки і збитки, складений баланс.
Дані ф.1 та ф.2 дають
можливість під час читання балансу порівнювати їх із даними попередніх
періодів, з аналогічними показниками других підприємств, а також із
загальновживаними, стандартними значеннями показників: прибутку, випущеної і
реалізованої продукції в розрахунку на 1 гривню, середньорічної (квартальної)
вартості майна. У державах ринкової економіки ці показники використовуються для
характеристики ділової активності керівництва підприємства. Для зарубіжних
підприємств ці показники розробляються фінансовими, податковими службами, а
також різними підприємницькими союзами та фірмами. У СНД такі показники поки що
розробляються тільки на замовлення підприємств і відомств.
Отже, розглянуту методику
загальної оцінки валюти балансу можна доповнити розрахунком коефіцієнтів
приросту валюти балансу, коефіцієнтів виручки від реалізації продукції,
коефіцієнтів приросту прибутку від реалізації, прибутку від інших видів
діяльності підприємства. Ці коефіцієнти також дають змогу зробити загальну
оцінку фінансового стану підприємства.
Коефіцієнт (Кб)
приросту майна розраховується з формули:
, (1.1)
де Б1, Б0 - середня величина майна за
звітний і попередній періоди.
Коефіцієнт (Кv) приросту виручки від реалізації продукції
розраховується:
, (1.2)
де V1, V0 - виручка від реалізації
продукції за звітний і попередній періоди.
Аналогічно розраховуються коефіцієнти приросту прибутку від
реалізації і приросту прибутку від інших видів діяльності.
Якщо коефіцієнт приросту виручки від реалізації
(прибутку від реалізації та інших видів діяльності) буде вищим за коефіцієнт
приросту майна, то це свідчить про поліпшення ситуації з коштами на
підприємстві проти попереднього звітного періоду, і навпаки.
Горизонтальний (часовий) аналіз полягає в
порівнянні абсолютних величин за статтями балансу (вартості активів та
зобов’язань) за два суміжні періоди, а також, при можливості, у динаміці за ряд
періодів (кварталів). Порівняння можна здійснювати шляхом визначення відхилення
показників за абсолютними величинами, тобто на скільки порівнювана величина
більша або менша за ту, з якою порівнюють, або за допомогою відносних
показників, тобто на скільки відсотків (разів) порівнювальна величина більша
або менша за ту, яку визнач базу порівняння [14].
Вертикальний аналіз - це структурний аналіз
абсолютних величин, який дає змогу за даними відносних величин вивчити
структуру активів та зобов’язань, тобто частку (відсоток) окремих їх видів у
загальній сумі розділів та в цілому активів і зобов’язань. Перевагою цього виду
аналізу є можливість зіставлення вираженої у відсотках структури показників
одного звітного періоду з іншими незалежно від зміни їх розмірів. Вивчаючи ту
чи іншу сукупність показників у різні періоди, можна спостерігати ті зміни, які
відбуваються в їх структурі [14].
Горизонтальний
(динамічний) аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні
відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу, а вертикальний
(структурний) аналіз балансу - зробити висновки про співвідношення власного й
позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов
ринкових відносин, про його фінансову стабільність. Горизонтальний та
вертикальний аналіз може проводитися за кілька звітних періодів.
Отже, можна назвати
основні риси, наявність яких у балансі дає можливість віднести його до
"позитивного":
) збільшення валюти
балансу в кінці звітного періоду проти його початку;
) зростання темпів
приросту усіх активів над темпами приросту необоротних активів;
) перевищення власного
капіталу підприємства над позичковим і збільшення темпів його зростання проти
темпів зростання залученого капіталу;
) приблизно однакові
темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості;
) перевищення частки
власних оборотних коштів понад 10 %.
Після розгляду основних
напрямків аналізу балансу необхідно ознайомитись також із впливом інфляції на
валюту балансу.
Відомо, що для порівняння
даних балансу на початок і кінець року номенклатуру статей балансу за
попередній звітний рік треба привести в повну відповідність з номенклатурою та
групуванням розділів і статей бухгалтерського балансу на кінець року. Крім
того, для порівняння даних на початок і кінець звітного періоду необхідно
враховувати вплив інфляції.
Основною ознакою інфляції
є зростання цін у середньому, тобто збільшення середньої ціни всієї
номенклатури товарів, які було взято за базу для виявлення рівня інфляції. У
теорії і на практиці виділяють кілька рівнів інфляції:
) низька інфляція, за
зміни цін протягом року не більше ніж на 1 %;
) повзуча - на 10 %;
) галопуюча - на 100 %;
) гіперінфляція - на 1000
%;
) суперінфляція - на 10
000 % та більше. При цьому індекси інфляції становлять відповідно 1,01; 1,1; 2;
11 та 101.
Невелика інфляція є
допустимою і навіть корисною, бо сприяє зростанню активності власників грошей,
примушує вкладати їх у прибуткові заходи, оскільки гроші, що лежать без руху,
втрачають у ціні. Однак висока інфляція негативно впливає на весь виробничий
процес і є основним дестабілізуючим чинником виробництва і фінансового стану
підприємства. Інфляція знецінює всі доходи й надходження підприємства. Будь-яке
відстрочення платежів призводить до того, що підприємство одержує лише частину
доходу, який йому належить. Відомо, що баланс, складений за звітний період без
урахування впливу інфляції, буде джерелом необ’єктивної інформації і
користувачі можуть прийняти рішення, неадекватні реальним процесам, бо різні
елементи балансу втрачають свою вартість з різною швидкістю. Наприклад, гроші
та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, тобто вимога виплатити фіксовану
суму в майбутньому, у зв’язку з інфляцією втрачають свою вартість і спричиняють
збитки підприємства на суму зменшення купівельної спроможності грошей. І
навпаки, підприємства, які збільшують свою кредиторську заборгованість, тобто
несвоєчасно оплачують рахунки постачальників та інші зобов’язання (з оплати
праці, розрахунків з бюджетом, страховими органами тощо), матимуть вигоду, бо
згодом можуть розрахуватися грошима зі зниженою купівельною спроможністю. Тому
об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства можна, тільки коригуючи дані
балансу та інших форм бухгалтерської звітності з урахуванням інфляції.
Неодмінною умовою повного якісного аналізу
фінансово-господарської діяльності підприємства є уміння читати фінансову
звітність, і, зокрема, основну її форму - бухгалтерський баланс. Важливо
розуміти економічний зміст кожної балансової статті, способів її оцінки, ролі в
діяльності підприємства, характеру змін сум по тій чи іншій статті і значення
цих змін для оцінки економіки підприємства. Уміння читати бухгалтерський баланс
дає можливість тільки на підставі вивчення балансових статей одержати значний
обсяг інформації про підприємство.
Актуальним є оволодіння методикою аналізу
балансу. Вона дозволить об'єктивно оцінити ефективність господарської
діяльності і виробити обґрунтовані управлінські рішення з метою виявлення і
використання резервів поліпшення функціонування усіх виробничих ресурсів
підприємства. Уміти читати баланс повинні керівник підприємства, працівники економічних
і інших служб для рішення найрізноманітніших питань.
Завершальним етапом бухгалтерського обліку є
складання фінансової звітності, яка містить інформацію про фінансовий стан,
результати діяльності і рух грошових коштів підприємства за звітній період.
Значення фінансової звітності полягає в тому, що вона є інформаційною базою
фінансового аналізу, головною метою якого є вчасне виявлення і усунення
недоліків у фінансовій діяльності й знаходження резервів для поліпшення
фінансового стану і платоспроможності підприємства.
Бухгалтерський баланс - це не просто складова
методу бухгалтерського обліку, його елемент; це найважливіший документ
бухгалтерської звітності, суттєве джерело інформації для управління,
планування, організації виробництва, нормування, аналізу, контролю. Баланс є
обліковою категорією, синтезом облікових записів, а тому його треба вміти
читати і критично оцінювати з погляду змісту, будови, раціонального
використання даних.
Метою складання Балансу
є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про
фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних
економічних рішень.
Тобто, для оцінки
фінансового стану підприємства необхідна інформація, яку можна отримати з
Балансу.
Інформація про ресурси
підприємства, які ним контролюються і принесуть економічну вигоду у
майбутньому, є надзвичайно корисною, адже вона характеризує можливості
створення грошових потоків у майбутньому.
Дані про власний капітал
необхідні для визначення потреб у фінансових ресурсах в майбутньому та для
передбачення розподілу прибутку.
Інформація про
зобов'язання підприємства допомагає користувачам оцінити здатність його щодо
виконання своїх обов'язків перед кредиторами.
За даними Балансу
оцінюється автономність підприємства, його ліквідність, плато - і
кредитоспроможність тощо.
Звітність на
підприємствах, в організаціях, установах використовується для контролю за
виконання проектних завдань, планів, аналізу, формуванням прогнозів, складанням
бізнес - планів.
Вищим органам управління
звітність необхідна для контролю за діяльністю підприємств, виявлення і
узагальнення передового досвіду чи недоліків в роботі, проведення аналізу їх
господарської діяльності, для складання зведеної чи консолідованої звітності.
Баланс та інші форми
фінансової звітності використовують кредитні та банківські установи при
розгляді питань при видачі кредитів та при страхуванні майна.
Таким чином, Баланс є
головним джерелом інформації для оцінки фінансового стану підприємства і на цій
підставі прийняття ефективних управлінських рішень.
2. Порядок
складання бухгалтерського балансу на матеріалах ПАТ
"ТЕТЗ-Інвест"
2.1
Загальна характеристика підприємства
ПрАТ "ТЕТЗ-інвест" представляє галузь
машинобудування в місті Торез Донецькій області.
Повне найменування: Приватне акціонерне
товариство "ТЕТЗ-Інвест"
Скорочене найменування: ПрАТ
"ТЕТЗ-Інвест"
Адреса: вул. Леніна, 296, м. Торез, Донецька
обл., 86603, Україна
Організаційно-правова форма: Приватне акціонерне
товариство
Вид діяльності: виробництво електротехнічних
машин, устаткування, апаратури і виробів виробничого призначення.
ЄДРПОУ 31173861
Приватне акціонерне товариство
"ТЕТЗ-Інвест" (Торезький електротехнічний завод) є провідним в
Україні та країнах СНД виробником вибухозахищеного пускового електрообладнання,
використовуваного у вугільних шахтах, небезпечних по газу (метану) і вугільному
пилу, а також обладнання для інших галузей народного господарства. Технічні
служби підприємства цілеспрямовано працюють над створенням нових модифікацій
виробів, яким є широке застосування не тільки у вугільній промисловості, але і
в інших галузях народного господарства.
ПрАТ "ТЕТЗ-Інвест" (Торезький
електротехнічний завод) виробляє:
апаратура низьковольтна електрична;
магнітні пускачі;
контактори електромагнітні, контактори вакуумні;
пристрої керування комплектні вибухобезпечні
Завод заснований завод 15 серпня 1949 року на
базі ремонтних майстерень. На початку завод займався ремонтом устаткування для
шахт і виготовленням металоконструкцій.
У 1950 році підприємство переходить на нову,
більш складну програму - налагоджує випуск вибухозахищеної електроапаратури для
вугільної промисловості та інших галузей народного господарства.
Для реалізації програми на заводі були створені
технічна служба, цехи і ділянки: механічна, складальна, запасних частин,
ливарна, штампувальна, інструментальна. Першими виробами були - високовольтні
броньовані ящики, низьковольтні кнопкові пости управління, реверсивні
контролери, секції для моторів, електродвигунів, штепсельні муфти,
мікроперемикачі.
У 1954 році освоєні магнітні пускачі, розподільні
пристрої, кнопкові пости управління. З цього року продукція заводу
поставляється на всі шахти Донбасу і в інші регіони колишнього Радянського
Союзу, а так само на експорт.
У 1958 році побудований апаратний цех № 1 з
механічною і пластмасовою ділянками, де проводилася вся механічна обробка
деталей і виробництво деталей з пластмас.
У 1959 році створена експериментальна ділянка.
У 60-і роки створена служба механізації і
автоматизації. Побудований найбільший апаратний цех № 2 (1962),
адміністративний корпус (1963).
У 1961 році отримано свідоцтво на право
користуватися товарним знаком, який до теперішнього часу є відмітною
особливістю виробів.
Починаючи з 1964 року, завод є постійним
учасником міжнародних, спеціалізованих виставок і ярмарків, де неодноразово
отримував нагороди і дипломи.
У 70-і роки йде реконструкція цехів, йде технічне
переозброєння, оснащення новим високопродуктивним устаткуванням. Побудований
заготовчо-зварювальний цех №5 (1974), новий інструментальний цех (1976), нова
гальванічна ділянка в корпусі цеху № 5 (1978). Початий серійний випуск нових
виробів таких як: магнітні пускачі ПВИТ, ПВР, комплектні пристрої управління,
товари народного споживання.
-і роки відмічені технічним переозброєнням,
нарощуванням виробничих потужностей, підйомом винахідницько-раціоналізаторської
роботи, постачанням продукції в 27 країн світу.
У 90-і роки проводитися реорганізація цехів,
організовується ділянка електронних блоків захисту для пускової апаратури.
Розроблені і упроваджені у виробництво пускачі на струми 320А, напругою до
1140В, роз’єднувачі на струм 630, 400, 250 і 160А, серія пускачів ПВИР на струм
від 32 до 320А, напругою до 1140В, автоматичні вимикачі на струми 400/250А,
контактори КТУ-3000, КРМ-250. У списку новинок - системи управління стрічковими
конвеєрами і прохідницькими комбайнами, блоки мікропроцесорного захисту для
пускової апаратури. Всього з 2000 року освоєний випуск більш 20 типів нових
виробів. Сучасні технічні рішення, оригінальні комплектуючі вироби виробництва США,
Німеччини, Польщі і, звичайно ж, України роблять продукцію з марки ПрАТ
"ТЕТЗ-інвест" конкурентною на світовому ринку.
Технічний рівень, якість і надійність продукції з
маркою ПрАТ "ТЕТЗ-інвест" по гідності відмічені медалями і дипломами
престижних міжнародних виставок "Кузбасівський ярмарок" 2006 і 2007
років і "Уголь-майнінг" 2006 і 2008 років. А Міністерство вугільної
промисловості в 2006 році визнало завод базовим підприємством по виробництву
вибухозахищеного устаткування в Україні.
Успішно упроваджується комплекс оргтех-заходів
щодо вдосконалення виробництва, його відповідності кращим світовим стандартам -
це технічне переозброєння, автоматизація системи інженерної підготовки
виробництва і підготовка кваліфікованих кадрів, модернізація і оновлення моральне
і фізично застарілого парку устаткування.
Підприємство пишається тим, що придбало у
світових лідерів солідний парк металообробного, зварювального і транспортного
устаткування. Це система лазерного розкрою матеріалів TRULASER-3030 Classic і
координатний-пробивний прес TPUPUNCH провідної німецької фірми
"TRUMPF", оброблювальні центри з ЧПУ фірми "HAAS" (США),
токарні HAAS SL-30,SL-40, горизонтально розточувальною HAAS EC-1600 НЕ.
Високоточне, високопродуктивне устаткування - листові ножиці Multicut-1030
(Німеччина), листогибочний прес ЛГ-100 з Росії, різенарізальні маніпулятори
Roskamat 6000 (Іспанія), чеські лентопільні верстати і інше. Більше 20 одиниць
сучасного устаткування на суму понад 18 мільйонів гривень придбано за останні
три роки, але якщо додати ремонт і модернізацію будівель, перепланування
технологічного устаткування для оптимізації транспортних потоків і зниження
енерговитрат, поліпшення умов праці і побуту працівників, фактичний об'єм
капіталовкладень виллється в набагато більшу суму. Тільки для автоматизації
конструкторських розробок, інженерної підготовки виробництва і удосконалення
обліку на підприємстві було придбано понад ста персональних комп'ютерів,
принтери і плотери, створена єдина заводська комп'ютерна мережа, проведено
навчання персоналу.
Велика увага приділяється рішенню соціальних
проблем. Після реорганізації опалювання, ремонту виробничих і службових
приміщень серйозно узялися за битові приміщення, туалети і лазні в цехах. Для
перевезення робочих придбаний новий автобус. Підприємство забезпечує увесь
персонал медичним страхуванням, соціальним пакетом, організовує літній
відпочинок працівників і їх дітей.
Піклуючись про підростаюче покоління, ПрАТ
"ТЕТЗ-інвест" більше 45 років шефствує над школою №4. За останні роки
тут оснащений комп'ютерний клас, придбаний мультимедійний комплекс. Шефи
допомагають з ремонтами, оплачують харчування малозабезпечених дітей і
організують спортивні секції. Учні на заводі проходять трудову практику.
Управління підприємством здійснюють:
) загальні збори акціонерів;
) правління;
) директор і дирекція.
Загальні збори акціонерів є найвищим органом
управління. У період між зборами акціонерів загальне керівництво діяльністю
підприємства здійснює Правління. Поточне керівництво діяльністю заводу здійснює
дирекція, яка є його виконавчим органом. Очолює дирекцію, організовує її роботу
директор, який несе відповідальність за діяльність підприємства. Йому
безпосередньо підпорядковані підрозділи основного виробництва і функціональні
основні відділи.
В даний час ПрАТ "ТЕТЗ-інвест"
(Торезький електротехнічний завод) - це сучасне підприємство зі спеціалізованою
технологією і потужним виробництвом. Виробничі дільниці (механічний,
складальний, штампувальний), відділи та служби підприємства націлені на швидке
і якісне виконання замовлень наших замовників. Кваліфікований відділ головного
конструктора і служба головного технолога успішно вирішують найсерйозніші
завдання для максимально повного задоволення запитів і потреб замовників.
Політика ПрАТ "ТЕТЗ-інвест" (Торезький електротехнічний завод) - це
постійний розвиток і вдосконалення конструкції апаратів. Враховуючи потребу в
принципово нових апаратах на базі оригінальних і сучасних комплектуючих
виробів, на заводі розробляються і створюються модифікації більш потужної пускової
апаратури не тільки для вугільної промисловості, але і для інших галузей
господарства. Починаючи з другого півріччя 2006 року завод приступив до
серійного випуску пускачів вибухозахищених іскробезпечних серії ПВІТ-М
номінальні струми від 10 до 630А. У питанні продажів завод орієнтований на
конкретного споживача, пропонуючи йому як широкий спектр пускової апаратури так
і великий вибір комплектів запасних частин і комплектуючих виробів, а також
сервісне обслуговування. Одним з напрямків діяльності підприємства є
капітальний ремонт електроустаткування в вибухозахищеному виконанні. Враховуючи
сучасні виробничі потужності та багаторічний досвід роботи заводу, гарантуються
якість та надійність відремонтованого устаткування. Надійність і якість своєї
продукції підтверджена сертифікатами МакНДІ (Україна, м. Макіївка), МОС
"СЕРТІУМ" (Російська Федерація, м. Москва), а також дозволами
Держпромгірнагляду України, Федеральної служби з екологічного, технологічного і
атомного нагляду (Російська Федерація), Госпроматомнадзора Республіки Білорусь
та МНС республіки Казахстан. Устаткування під маркою ПрАТ
"ТЕТЗ-Інвест" (Торезький електротехнічний завод) випускається в
суворій відповідності з технічними вимогами стандартів з безпеки, що гарантує
безпечні умови при його експлуатації. Постійно підтримуючи і розвиваючи ділові
зв'язки, колектив заводу намагається задовольнити попит і потреба наших
партнерів у вибухозахищеному обладнанні [15].
ПрАТ "ТЕТЗ-інвест" веде облік
результатів діяльності, оперативний, бухгалтерський облік та статистичну
звітність. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник
Товариства. Керівник створює необхідні умови для правильного ведення
бухгалтерського обліку, забезпечує фіксування фактів здійснення всіх
господарських операцій у первинних документах. Товариство веде бухгалтерський
облік майна та результатів своєї роботи методом подвійного запису господарських
операцій згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку.
Станом на 31.12.2011 року виробнича структура
підприємства ПрАТ "ТЕТЗ - ІНВЕСТ" включає основні (цехи) і допоміжні
структурні підрозділи (цех, ділянки, служби):
. До основних структурних підрозділів належать
три цехи (виробництва):
Зварювально-заготівельний цех, (виробництво № 1)
- (85 чол);
Складальний цех (виробництво № 2) - (87 чол.);
Цех мехобробки та переробки пластмас (виробництво
№ 3) - (83 чол)
. Допоміжні служби включають в себе наступні
структурні підрозділи:
а) інструментально-експериментальний цех, (47
чол.), у складі якого знаходиться ділянка нової техніки (10 чол.);
б) енергомеханічна служба-64 чол, до складу якої
входять.:
. Енергоділянка № 21 - 17 чол;
Ділянка ремонтно-механічна і засобів механізації
- 23 чол;
Ділянка теплового обладнання, сантехніки і
засобів комунікації № 24 - 24чол.
в) відділ технічного контролю - . (13 чол.);
г) транспортна ділянка - (18 чол).
Господарства і допоміжні служби:
а) складське господарство - (5 осіб).
б) ділянка сторожової охорони - (35 чол.)
в) ремонтно-господарська ділянка - (18 чол)
г) заводоуправління - . (118 чол), до складу
якого входять такі відділи:
бухгалтерія, ООТиЗ, ПДО, ПЕБ, ВМТП, відділ збуту,
відділ кадрів, технічний відділ, бюро технічної документації, центральна
заводська лабораторія, група інформаційних технологій, інженер з охорони праці,
інженер з охорони навколишнього середовища.
. Непромислова група:
Медичний пункт - (2 чол)
Організаційна структура управління підприємством
наступна:
Очолюється підприємство генеральним директором,
який керує дирекцією, до складу якої входять: виконавчий директор, технічний
директор, комерційний директор, директор по ФЕВ, головний бухгалтер, директор з
виробництва, директор з розвитку.
Дирекція здійснює оперативне керівництво
відділами та службами у певних функцій управління підприємством.
Всі структурні підрозділи займаються організацією
та обслуговуванням виробничого процесу, кожен в рамках своєї спеціалізації.
Таблиця 2.1 - Основні
показники діяльності ПрАТ "ТЕТЗ-інвест"
|
Показники
|
2010 р.
|
2011 р.
|
Відхилення
|
|
|
|
абсол.
|
відн.,
%
|
|
Загальний
обсяг виготовленої продукції, тис. тн
|
6127,0
|
5187,0
|
-940,0
|
84,7
|
|
Випуск
товарної продукції в діючих цінах, тис. грн.
|
1449255,1
|
1728042,3
|
278787,2
|
119,2
|
|
Випуск
товарної продукції в порівнянних цінах, тис. грн.
|
1449255
|
1162833
|
-286422
|
80,2
|
|
Чистий
доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.
|
1449255,0
|
1872046,0
|
422791,0
|
129,2
|
|
Собівартість
реалізованих продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.
|
1317637,0
|
1845338,0
|
527701,0
|
140,0
|
|
Валовий
прибуток від реалізації, тис. грн.
|
131618,0
|
26708,0
|
-104910,0
|
20,3
|
|
Адміністративні
витрати, тис. грн.
|
33774,0
|
48374,0
|
14600,0
|
143,2
|
|
Витрати
на збут, тис. грн.
|
14539,0
|
17013,0
|
2474,0
|
117,0
|
|
Прибуток
від реалізації продукції (за повною собівартістю), тис. грн.
|
83305,0
|
-38679,0
|
-121984,0
|
-46,4
|
|
Чистий
прибуток (збиток), тис. грн.
|
53523,0
|
-93456,0
|
-146979,0
|
-174,6
|
|
Середньооблікова
чисельність
|
7930
|
7773
|
-157,0
|
98,0
|
|
Фонд
оплати праці ПВП, тис. грн., всього, у т. ч.
|
346001,8
|
448377,7
|
102376,0
|
129,6
|
|
Середньомісячна
заробітна плата, грн.
|
3636,0
|
4807,0
|
1171,0
|
132,2
|
|
Продуктивність
праці ПВП, тис. грн. /чол.
|
182,8
|
-33,2
|
81,9
|
|
Фондовіддача,
грн.
|
0,626
|
0,433
|
-0, 193
|
69,1
|
Як можна побачити з
наведених даних, в 2011 році більшість показників діяльності погіршилися.
Так обсяг виготовленої
продукції зменшився з 6127,3 тис. т в 2010 роцi до 5087 тис. т. у 2011 роцi.
Випуск товарної продукцiї
в діючих цінах збільшився, а в порівнянних навпаки - зменшився. Тобто зростання
випуску товарної продукції пов’язано тільки зі зростанням її вартості.
Також за рахунок
зростання вартості, збільшився чистий доход від реалізації з 1449,3 млн. грн.
до 1872,0 млн. грн. або на 29,2%.
В той же час витрати
зростали більш швидкими темпами - собівартість реалізованої продукції на 40%,
адміністративні витрати - на 43,2% і тільки витрати на збут зросли трохи
меншими темпами - на 17%. В цілому випереджаюче зростання витрат над доходами
призвело до суцільної збитковості підприємства, зокрема був отриманий збиток
від реалізації продукції по загальній собівартості в сумі 38,7 млн. грн. а
також отриманий чистий збиток в сумі 93,5 млн. грн.
Однією з причин зростання
витрат є зростання витрат на оплату праці. Так загальний фонд оплати праці
збільшився 32,1% або на 116,2 млн. грн., а фонд оплати праці ПВП відповідно на
29,6% та 102,4 мл. грн. При цьому продуктивність праці в порівнянних цінах
зменшилася 18,1%.
Таке становище є хибним й
веде підприємство до неплатоспроможності та збитковості.
2.2
Облік і контроль фінансових ресурсів підприємства та шляхи його вдосконалення
Виробнича і фінансова діяльність підприємств
починається з формування фінансових ресурсів. Вони мають створити передумови
для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає
конкурентоспроможність підприємства на ринку. Врешті-решт виграє той, хто зуміє
залучити більше ресурсів з найменшими затратами.
Під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові кошти, що є
у розпорядженні підприємства. Вони формуються ще до початку діяльності
підприємства в процесі утворення статутного фонду. Далі ці кошти інвестуються
для забезпечення виробничо-господарської діяльності, розширення і розвитку
виробництва [20] <#"651547.files/image003.gif">П1, А2 
П2, А3П3, А4 
П4. (3.1)
Проведемо угруповання статей активу і пасиву балансу за
2010 рік по ступені ліквідності.
Актив на початок року:
А1 - найбільш ліквідні активи: 73,7 тис. грн.,
А2 - швидко реалізовані активи:
,9 +1371,5 +4417,8 +5,3 +4694,6 = 56226,1 тис. грн.
А3 - повільно реалізовані активи:
,7 +5016,6 +2990,8 = 20493,1 тис. грн.
А4 - важко реалізовані активи: 20773,5 тис. грн.
Пасив на початок року:
П1 - найбільш термінові зобов'язання: 25049,4 тис. грн.
П2 - короткострокові пасиви:
,2 +358,5 +741,4 +1556,9 +141,6 = 29816,6 тис. грн.
П3 - довгострокові пасиви: 0, П4 - постійні пасиви:
,2-765,8 = 42700,4 тис. грн.
Актив на кінець року:
А1 - найбільш ліквідні активи:
,4 +6638,0 = 7546,4 тис. грн.
А2 - швидко реалізовані активи:
,9 +892,2 +2061,6 +23,5 +7954,1 = 36984,3 тис. грн.
А3 - повільно реалізовані активи:
,1 +10586,1 +10570,1 +13212,6 +121222,8 = 184372,7 тис.
грн.
А4 - важко реалізовані активи:
,1-121222,8 = 27197,3 тис. грн.
Пасив на кінець року:
П1 - найбільш термінові зобов'язання: 53590,7 тис. грн.
П2 - короткострокові пасиви:
,7 +237,9 +429,3 +926,9 +108752,0 = 155977,8 тис. грн.
П3 - довгострокові пасиви: 0
П4 - постійні пасиви:
,8-160,6 = 46532,2 тис. грн.
Проведемо угруповання статей активу і пасиву балансу за
2011 рік по ступені ліквідності. Угруповання статей активу і пасиву балансу на
початок 2011 року відповідає угрупованню статей активу і пасиву балансу на
кінець 2010 року.
Актив на кінець року:
А1 - найбільш ліквідні активи: 463,1 тис. грн.
А2 - швидко реалізовані активи:
,8 +1386,5 +3426,6 +28,0 +7130,7 = 18302,6 тис. грн.
А3 - повільно реалізовані активи:
,7 +13685,0 +31440,8 +36,8 +94811,3 = 167015,6 тис. грн.
А4 - важко реалізовані активи:
,3-94811,3 = 33599,0 тис. грн.
Пасив на кінець року:
П1 - найбільш термінові зобов'язання:
,6 +48118,9 = 64338,5 тис. грн.
П2 - короткострокові пасиви:
,5 +40,7 +145,6 +423,2 +75671,8 = 98470,8 тис. грн.
П3 - довгострокові пасиви: 0
П4 - постійні пасиви:
,4-456,4 = 56571,0 тис. грн.
Проведемо аналіз ліквідності балансу за 2010 і 2011 року. У
ході аналізу дамо оцінку рівня ліквідності балансу і охарактеризуємо відбулися за
звітний період зміни. Результати аналізу оформимо у вигляді таблиць 3.3 і 3.4
Результати розрахунків по анализируемому підприємству за
2010 рік показують, що зіставлення підсумків груп по активу і пасиву має
наступний вигляд:
На початок року - (А1 < П1; А2> П2; А3 > П3; А4
< П4);
На кінець року - (А1 < П1; А2 < П2; А3 > П3; А4
< П4).
Таблиця 3.3 - Аналіз ліквідності балансу ПрАТ
"ТЕТЗ-Інвест" за 2010 р., тис. грн.
|
Актив
|
На
початок року
|
На
кінець року
|
Пасив
|
На
початок року
|
На
кінець року
|
Платіжний
надлишок або недолік
|
|
|
|
|
|
|
На
початок року
|
На
кінець року
|
|
А1
|
73,7
|
7546,4
|
П1
|
25049,4
|
53590,7
|
-24975,7
|
-46044,3
|
|
А2
|
56226,1
|
36984,3
|
П2
|
29816,6
|
155977,8
|
26409,5
|
-118993,5
|
|
А3
|
20493,1
|
184372,7
|
П3
|
0,0
|
0,0
|
20493,1
|
184372,7
|
|
А4
|
20773,5
|
27197,3
|
П4
|
42700,4
|
46532,2
|
-21926,9
|
-19334,9
|
|
Баланс
|
97566,4
|
256100,7
|
Баланс
|
97566,4
|
256100,7
|
-
|
-
|
Як бачимо, і на початок і на кінець року
спостерігається недолік найбільш ліквідних активів для покриття найбільш
термінових зобов'язань. Оскільки даний недолік являє собою велику суму (24975,7
тис. грн. На початок року та 46044,3 тис. грн. На кінець року), то така
ситуація є загрозливою. До того ж на кінець аналізованого періоду зріс недолік
швидко реалізованих активів (118993,5 тис. грн.). На підприємстві склалася на
кінець 2010 року досить важке положення. Для погашення короткострокових боргів
слід залучити повільно реалізовані активи (184372,7 тис. грн. На кінець року).
Результати розрахунків по анализируемому
підприємству за 2011 рік показують, що зіставлення підсумків груп по активу і
пасиву має наступний вигляд:
На початок року - (А1 < П1; А2 < П2; А3
> П3; А4 < П4);
На кінець року - (А1 < П1; А2 < П2; А3 >
П3; А4 < П4).
Таблиця 3.4 - Аналіз ліквідності балансу ПрАТ
"ТЕТЗ-Інвест" за 2011 р., тис. грн..
|
Актив
|
На
початок року
|
На кінець
року
|
Пасив
|
На
початок року
|
На
кінець року
|
Платіжний
надлишок або недолік
|
|
|
|
|
|
|
На
початок року
|
На
кінець року
|
|
А1
|
7546,4
|
463,1
|
П1
|
53590,7
|
64338,5
|
-46044,3
|
-63875,4
|
|
А2
|
36984,3
|
18302,6
|
П2
|
155977,8
|
98470,8
|
-118993,5
|
-80168,2
|
|
А3
|
184372,7
|
167015,6
|
П3
|
0,0
|
0,0
|
184372,7
|
167015,6
|
|
А4
|
27197,3
|
33599,0
|
П4
|
46532,2
|
56571,0
|
-19334,9
|
-22972,0
|
|
Баланс
|
256100,7
|
219380,3
|
Баланс
|
256100,7
|
219380,3
|
-
|
-
|
Як бачимо, і на початок і на кінець року
спостерігається недолік найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових
зобов'язань. Ситуація ще більш загрозлива порівняно з 2010 роком, оскільки
даний недолік на початок 2011 року збільшився в 1,8 порівняно з початком 2010р.
(46044,3 тис. грн.) І в 1,4 рази на кінець 2011 року в порівнянні з 2010 роком
(63875,4 тис. грн.). На кінець аналізованого періоду недолік швидко
реалізованих активів складає 80168,2 тис. грн. На кінець 2011 року становище ще
більше погіршилося. До того ж, для погашення короткострокових боргів можуть
залучити повільно реалізовані активи, сума яких на кінець 2011 року скоротилася
і склала 167015,6 тис. грн.
Для завершальної оцінки ліквідності балансу
розрахуємо загальний показник ліквідності на початок і кінець 2010 року:
,
Загальний показник ліквідності на початок і кінець 2011
року:
,
Оскільки нормативне значення загального коефіцієнта
ліквідності знаходиться в межах від одиниці до двох, розрахувавши цей показник
на початок і кінець 2010 і 2011 року, ми бачимо, що підприємство не здатне
погасити поточні зобов'язання.
За даними аналізу можна зробити попередній висновок про
визнання балансу не ліквідним.
Проведемо кількісну оцінку ліквідності розрахувавши
коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт термінової ліквідності і
коефіцієнт поточної ліквідності.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
,
,
Коефіцієнт термінової ліквідності:
,
,
Коефіцієнт поточної ліквідності:
,
,
Коефіцієнт відновлення платоспроможності:
,
Розрахуємо коефіцієнт Бівера:
,
Для зручності аналізу отриманих показників
ліквідності за 2010 рік оформимо їх у таблицю 3.5
Таблиця 3.5 - Показники ліквідності ПрАТ
"ТЕТЗ-Інвест" за 2010 рік
|
Показник
|
На
початок року
|
На
кінець року
|
Відхилення
|
|
Коефіцієнт
абсолютної ліквідності
|
0,001
|
0,004
|
0,003
|
|
Коефіцієнт
термінової ліквідності
|
0,941
|
0,143
|
-0,798
|
|
Коефіцієнт
поточної ліквідності
|
1,40
|
0,514
|
-0,89
|
|
Коефіцієнт
відновлення (втрати) платоспроможності
|
0,033
|
|
Коефіцієнт
Бівера
|
|
0,024
|
|
За отриманими розрахунками ми бачимо, що всі
коефіцієнти нижче нормативних. Так як коефіцієнт поточної ліквідності на кінець
2010 року менш 1,5, можна зробити висновок про незадовільну структурі балансу
за 2010 рік, а підприємство є неплатоспроможним. Так як коефіцієнт відновлення
менше 1 (0,033), це свідчить про те, що в найближчі 6 місяців у підприємства
відсутня реальна можливість відновити платоспроможність. Розрахований
коефіцієнт Бівера підтверджує висновки про незадовільну структурі балансу за
2010 рік, так як даний показник нижче допустимої норми (0,024 <0,2).
Показники ліквідності за 2010 рік показані на
рисунку 3.1
Рисунок 3.1 - Діаграма показників ліквідності за
2010 рік
Для зручності аналізу отриманих показників
ліквідності за 2011 рік оформимо їх у таблицю 3.6
Таблиця 3.6 - Показники ліквідності ПрАТ
"ТЕТЗ-Інвест" за 2011 рік
|
Показник
|
На
початок року
|
На
кінець року
|
Відхилення
|
|
Коефіцієнт
абсолютної ліквідності
|
0,004
|
0,003
|
-0,001
|
|
Коефіцієнт
термінової ліквідності
|
0,143
|
0,071
|
-0,072
|
|
Коефіцієнт
поточної ліквідності
|
0,514
|
0,559
|
-0,045
|
|
Коефіцієнт
відновлення (втрати) платоспроможності
|
0,293
|
|
Коефіцієнт
Бівера
|
|
0,079
|
|
Показники ліквідності за 2011 рік показані на
рисунку 3.2
Рисунок 3.2 - Діаграма показників ліквідності за
2011 рік
За отриманими розрахунками ми бачимо, що всі
розраховані коефіцієнти за 2011 рік нижче нормативних. У зв'язку з тим, що
коефіцієнт поточної ліквідності на кінець 2011 року менш 1,5, можна зробити
висновок про незадовільну структурі балансу за 2011 рік, а підприємство вважати
неплатоспроможним, хоча і спостерігається незначне збільшення даного
коефіцієнта на 5%. Так як коефіцієнт відновлення менше 1 (0,293), то це свідчить
про те, що в найближчі 6 місяців відсутня реальна можливість відновити
платоспроможність. Розрахований коефіцієнт Бівера свідчить про незадовільну
структурі балансу за 2011 рік, так як він нижче нормативного значення (0,079
<0,2).
3.3
Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності)
Фінансова стійкість підприємства характеризує
стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи.
Проведемо аналіз структури капіталу. Оцінимо
фінансову структуру капіталу за допомогою наступних показників:
) Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації
власного капіталу) характеризує частку коштів, вкладених власниками
підприємства в загальну вартість майна. Розрахуємо коефіцієнт автономії за 2010
- 2011 рік:
,
,
) Коефіцієнт концентрації позикового капіталу являє собою
частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно
підприємства, і визначається як відношення позикового капіталу до активів
підприємства.
,
,
) Показником, зворотним коефіцієнту автономії, є коефіцієнт
фінансової залежності. Він показує, яка сума загальної вартості майна припадає
на 1 гривню власних коштів.
,
,
) Коефіцієнт співвідношення позикових і власних
коштів визначимо як відношення всієї суми зобов'язань по позикових засобах і
суми власних коштів.
,
,
Представимо коефіцієнти капіталізації у вигляді зведеної
таблиці 3.7
З наведених розрахунків бачимо, що коефіцієнт автономії за
весь аналізований період нижче нормативного (на кінець 2010 року 0,182, на
кінець 2011 року 0,259) і показує, що на кінець 2011 року тільки 26% сукупного
капіталу припадає на власні кошти. Для збереження фінансової стійкості цього не
достатньо.
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів
показує, що в 2010 році на 1 грн. власних коштів припадає 4,49 грн. позикових,
у 2011 році на 1 грн. власних коштів припадає 2,86 грн. Значення коефіцієнта в
2010 - 2011 роках велике, так як допустиме значення дорівнює 1. Сума позикового
капіталу майже в 3 рази перевищує власний капітал.
Таблиця 3.7 Показники структури капіталу ПрАТ
"ТЕТЗ-Інвест" за 2010-2011 рр.
|
Показники
|
Рівень
показника
|
|
На
початок 2010р.
|
На
кінець 2010 р.
|
На
кінець 2011 р.
|
|
Коефіцієнт
автономії
|
0,442
|
0,182
|
0,259
|
|
Коефіцієнт
концентрації позикового капіталу
|
0,557
|
0,818
|
0,741
|
|
Коефіцієнт
фінансової залежності
|
2,262
|
5,488
|
3,855
|
|
Коефіцієнт
співвідношення позикових і власних коштів
|
1,262
|
4,488
|
2,855
|
Коефіцієнт фінансової залежності підтверджує
залежність даного підприємства від зовнішніх інвесторів і втрату фінансової
незалежності.
На кінець 2010 року позикові кошти займали 82% в
загальній сумі коштів, вкладених у майно даного підприємства, на кінець 2011
року частка позикових коштів знизилася і склала 74%.
Таким чином, розглянуті коефіцієнти капіталізації
свідчать про нестійкому фінансовому становищі на кінець 2011 року.
Коефіцієнт майна виробничого призначення
визначимо по формулі:
,
,
Частина виробничого майна у спільному майні
займає на кінець 2010 року 33,5%, на кінець 2011 року 44,9%. Коефіцієнт нижче
нормативного, оскільки на кінець 2010 року становить 0,335 (<0,5), на кінець
2011 року 0,449 (<0,5).
За формулою розрахуємо коефіцієнт вартості
основних засобів.
,
,
Основні засоби займають у загальній вартості
майна на кінець 2010 року 8,9%, на кінець 2011 року 12,0%.
Розрахуємо коефіцієнт матеріальних оборотних
коштів
,
,
У зв'язку з тим, що матеріальні запаси на протязі
2010-2011 рр. зростають, зростає і частка матеріальних запасів і складає в
майні підприємства на кінець 2010 року 24,6%, на кінець 2011 року 32,8%.
Розрахуємо коефіцієнт прогнозування банкрутства
за форму
, де
З - запаси,
ГК - грошові кошти, розрахунки та інші активи
Ккр. - Короткострокові кредити і позики,
КЗ - кредиторська заборгованість та інші пасиви
,
Таблиця 3.8 - Аналіз наявності і динаміки власних
оборотних коштів, тис. грн.
|
Показник
|
На
початок 2010
|
На
кінець 2010
|
Відхилення
тис. грн.
|
На
кінець 2011
|
Відхилення
тис. грн.
|
|
Статутний
капітал
|
38000,0
|
38000,0
|
-
|
38000,0
|
-
|
|
Додатковий
вкладений капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Інший
додатковий капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Резервний
капітал
|
150,0
|
316,0
|
166,0
|
920,0
|
|
Нерозподілений
прибуток (непокритий збиток)
|
5316,2
|
8376,8
|
3060,6
|
18107,4
|
9730,6
|
|
Неоплачений
капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Вилучений
капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Разом
власний капітал
|
43466,2
|
46692,8
|
3226,6
|
57027,4
|
10334,6
|
|
виключаються:
|
|
|
|
|
|
|
Нематеріальні
активи
|
2276,6
|
4465,0
|
2188,4
|
6597,1
|
2132,1
|
|
незавершене
будівництво
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Основні
засоби
|
18496,9
|
22732,3
|
4235,4
|
26453,4
|
3721,1
|
|
Довгострокові
фінансові інвестиції
|
-
|
121222,8
|
121222,8
|
94811,3
|
-26411,5
|
|
Довгострокова
дебіторська заборгованість та інші необоротні активи
|
|
|
|
548,5
|
548,5
|
|
Разом
необоротні активи
|
20773,5
|
148420,1
|
127646,6
|
128410,3
|
-20009,8
|
|
Власні
оборотні кошти
|
22692,7
|
-101727,3
|
-124420,0
|
-71382,9
|
-30344,4
|
Результати розрахунку коефіцієнта прогнозування
банкрутства свідчать про наявність кризового фінансового стану підприємства,
тобто підприємство на межі банкрутства. У цій ситуації необхідно проводити
заходи для економічного та фінансового оздоровлення.
Аналіз власних оборотних коштів передбачає
визначення фактичної суми власних оборотних коштів за аналізовані періоди і
виявлення чинників, які вплинули на їх динаміку.
В структурі довгострокових пасивів переважає
власний капітал, однак його суми недостатньо для формування необоротних активів
і фінансування частини оборотних коштів.
Суми власних оборотних коштів на початок 2010
року становили 22692,7 тис. грн. У зв'язку з появою на кінець 2010 року
довгострокових фінансових вкладень в сумі 121222,8 тис. грн., З'явився недолік
власних оборотних коштів у сумі 124420,0 тис. грн. У 2011 г. часть
довгострокових фінансових вкладень була продана і недолік власних оборотних
коштів скоротився до 30344,4 тис. грн.
Забезпеченість підприємства власними оборотними
коштами оцінимо за допомогою наступних показників:
) Ступінь мобільності використання
власного капіталу характеризує коефіцієнт маневреності власних коштів, який
визначимо на початок 2010 року:
Всі необоротні активи фінансуються виключно з власних
джерел, 52% власних коштів спрямовано на формування оборотних активів на
початок 2010 року. У зв'язку з тим, що на кінець 2010 року і 2011 року власні
оборотні кошти відсутні коефіцієнт маневреності власних коштів за цей період
розраховувати не будемо.
) Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами
дозволяє оцінити частку поточних активів, сформованих з власних джерел, і розрахуємо
його на початок 2010 р.:
На початок 2010 року 29,6% оборотних активів профінансовано
з власного капіталу.
3) Коефіцієнт забезпеченості обороту
власними оборотними коштами на початок 2010 року:
Підприємство на початок 2010 року мало достатній рівень
фінансової стійкості, оскільки 30,3% обсягу реалізації було забезпечене
власними оборотними коштами.
Важливою характеристикою фінансової стійкості є політика
фінансування матеріальних оборотних коштів (запасів), яка визначається складом
використовуваних для цієї мети фінансових ресурсів. Виконаємо аналіз фінансової
стійкості по забезпеченості запасів "нормальними" джерелами їх
фінансування. Для аналізу використовуємо таблицю 3.9
Таблиця 3.9 - Аналіз забезпеченості запасів
економічно обґрунтованими джерелами фінансування
|
Показник,
тис. грн.
|
На
початок 2010
|
На
кінець 2010
|
Відхилення
тис. грн.
|
На
кінець 2011
|
Відхилення
тис. грн.
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
1
Власний капітал
|
43466,2
|
46692,8
|
3226,6
|
57027,4
|
10334,6
|
|
2
Необоротні активи
|
20773,5
|
148420,1
|
127646,6
|
128410,3
|
-20009,8
|
|
3
Наявність власних оборотних коштів (1-2)
|
22692,7
|
-101727,3
|
-124420,0
|
-71382,9
|
30344,4
|
|
4
Довгострокові кредити і позики
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
5
Робочий капітал (3 +4)
|
22692,7
|
-101727,3
|
-124420,0
|
-71382,9
|
30344,4
|
|
6
Короткострокові кредити і позики
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
7
Кредиторська заборгованість по товарних операціях
|
23749,0
|
53245,1
|
29496,1
|
48118,9
|
5126,2
|
|
8
Загальна величина нормальних джерел формування запасів (5 +6 +7)
|
46441,7
|
48482,2
|
94923,9
|
23264,0
|
25218,2
|
|
9
Загальна величина запасів
|
20493,1
|
63149,9
|
42656,8
|
72204,3
|
9054,4
|
|
10
Надлишок (+), нестача (-) власних оборотних коштів (3-9)
|
2199,6
|
-164877,2
|
-167076,8
|
-143587,2
|
21290,0
|
|
11
Надлишок (+), нестача (-) нормальних джерел формування запасів (8-9)
|
25948,6
|
111632,1
|
137580,7
|
95468,3
|
16163,8
|
|
12 Тип
фінансової ситуації за ступенем стійкості
|
Абсолютна
фінансова стійкість
|
Нестійке
фінансове становище
|
|
Нестійке
фінансове становище
|
|
|
7
Кредиторська заборгованість по товарних операціях
|
23749,0
|
53245,1
|
29496,1
|
48118,9
|
5126,2
|
|
8
Загальна величина нормальних джерел формування запасів (5 +6 +7)
|
46441,7
|
48482,2
|
94923,9
|
23264,0
|
25218,2
|
На початок 2010 року підприємство мало абсолютно
стійкий фінансовий стан: товарно-матеріальні запаси повністю були
профінансовані з власних джерел, більше того, підприємство мало надлишок
власних оборотних коштів у сумі 2199,6 тис. грн.
Оскільки на кінець 2010 року, на кінець 2011 року
величина запасів перевищує величину нормальних джерел формування запасів,
підприємство має нестійке фінансове становище, тобто підприємство для покриття
запасів і витрат змушене залучати додаткові джерела коштів, які не є
обгрунтованими.
Аналізуючи фінансовий стан підприємства за 2011
рік, бачимо, що на даному підприємстві відсутні власні оборотні кошти,
структура балансу не задовільна, баланс неліквідний. Одна з причин даного стану
є неефективне використання оборотних коштів.
Причиною відсутності власних оборотних коштів на
підприємстві кроїться в довгострокових фінансових інвестиціях.
4.
Охорона праці й навколишнього середовища
4.1
Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища
Охорона праці - це система правових,
соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і
лікувально-профілактичних мір і засобів, спрямованих на збереження здоров'я й
працездатності людини в процесі праці (закон України "Про охорону
праці" від 2 листопада 1992 року). [2].
Її завданням є зведення до мінімуму ймовірності
травмування або захворювань працюючих з одночасним забезпеченням нормальних
умов праці при його максимальній продуктивності, науковий аналіз умов праці,
виробничих процесів, а встаткування з погляду можливих аварійних ситуацій,
поява небезпечних факторів, виділення шкідливих речовин. На основі такого
аналізу визначаються небезпечні ділянки виробництва, можливі аварійні ситуації,
розробляються заходи щодо їхнього запобігання або обмеження наслідків.
У ГОСТ 2293-93 "Охрана труда. Термины и
определения" [8] та інших стандартах приведені визначення основних понять
і термінів, які використовуються у розгляді питань охорони праці.
Сьогодні комп’ютерна техніка широко
застосовується у всіх сферах людської діяльності. Усе більше людей різних
професій не можуть обійтися без допомоги комп’ютера. Це не дивно, оскільки
розрахунки за допомогою ЕОМ значно допомагають заощадити час і кошти. Тому,
необхідно приділяти більше уваги забезпеченню безпечних і нешкідливих умов
праці користувачів ЕОМ, підвищити контроль над підтримкою діючих норм, стандартів,
правил, інструкцій та інших офіціальних документів по техніці безпеки
споруджень, обладнання та машин.
Під час роботи на комп’ютері людина піддається
впливові ряду шкідливих і небезпечних факторів, що пов’язано з небезпекою
одержання травм і професійних захворювань.
Максимально зменшити кількість шкідливих впливів
на людину при високій продуктивності праці, створити комфортні умови для роботи
людей - ось одна з головних задач охорони праці.
Умови праці користувачів ЕОМ повинні відповідати
закону про охорону праці [2], який визначає основні положення, спрямовані на
реалізацію прав громадян, охорону їхнього життя і здоров’я в процесі їхньої
трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства і робітником
з питань безпеки гігієни праці, установлює єдиний порядок організації праці на
Україні.
Робота проводиться в приміщенні ПрАТ
"ТЕТЗ-Інвест". Приміщення планово-економічного відділу
розташовано на третьому поверсі п'ятиповерхового будинку. У приміщенні
розташовано 3 робочих місць з комп’ютерами. Відповідно до норм ДНАОП
0.00-1.31-99 [9] площа, що відводиться для робочого місця з комп’ютером повинна
бути не менше 6 м2, об'єм не менше 20 м3. Розміри даного
приміщень складають: довжина - 10 м, ширина - 6 м, висота - 3,5 м, тобто
загальна фактична площа складає 60 м2. Необхідна площа на 3 робочих
місця із установленими ПК складає 18 м2, що не перевищує фактичну.
Обсяг кабінету на одного працюючого складає 70. м3, отже відповідає
нормі (ДНАОП 0.00-1.31-99) [9] - не менше 20 м3.
По категорії вибухо - і пожежонебезпеки, згідно
[7] дане приміщення відноситься до категорії В - пожежонебезпечне, тому що
присутні тверді матеріали, що горять, такі як дерев'яні столи, папір і інше.
Виходячи з категорії пожежонебезпеки і поверховості будинку, ступінь вогнестійкості
будівлі II. Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 [9] ЕОМ повинні розташовуватись в
будівлі не менше ніж II ступню вогнестійкості.
По ступені небезпеки поразки людей електричним
струмом відділ класифікується як приміщення з підвищеною небезпекою, тому що не
виключена можливість одночасного дотику людини до маючих з'єднання з землею
конструкціям будинку, з одного боку, і до металевих корпусів
електроустаткування, що можуть виявити під напругою - з іншого.
При роботі з ПК людина може піддатися впливу
шкідливих та небезпечних факторів. Під шкідливими виробничими факторами
розуміють фактори, тривалий вплив яких викликає розвиток професійних
захворювань. Небезпечні виробничі фактори - вплив яких на працюючого викликає
травму, тобто пошкодження організму. Шкідливі і небезпечні чинники, з якими
стикається економіст при роботі з ПК, приведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Перелік шкідливих та небезпечних
виробничих факторів
|
Найменування
факторів
|
Можливі
джерела їх виникнення
|
Характер
дії
|
|
Небезпека
ураження електричним струмом
|
Мережа
живлення
|
Небезпечний
|
|
Пожежонебезпечність
приміщень
|
Наявність
матеріалів, що згорають і джерел запалення (електроапаратура)
|
Небезпечний
та шкідливий
|
|
Електромагнітне
випромінювання в тому числі і рентгенівське
|
ЕПТ
(Дисплей є джерелом рентгенівського, радіочастотного, ультрафіолетового й
інфрачервоного випромінювання, та випромінювання звукового діапазону)
|
Шкідливий
|
|
Статична
електрика
|
ЕПТ
монітору і діелектрична поверхня екрана
|
Шкідливий
|
|
Іонізація
повітря
|
Статична
електрика і рентгенівське випромінювання
|
Шкідливий
|
|
Підвищений
рівень шуму
|
Шум
створюється перетворювачем напруги ЕОМ, її технічною периферією, а також
людьми, що працюють в аудиторії
|
Шкідливий
|
|
Несприятлива
освітленість
|
Недостатнє
штучне і природне освітлення
|
Шкідливий
|
|
Незадовільні
параметри мікроклімату
|
Незадовільний
стан системи опалення і вентиляції
|
Шкідливий
|
|
Психофізіологічні
напруження
|
Монотонність
праці, перенапруженість зорових аналізаторів, розумова напруженість,
незручність і статичність пози
|
Шкідливий
|
4.2
Промислова санітарія
Мікроклімат - метеорологічні умови внутрішнього
середовища приміщень, які визначаються діючими на людину сполученнями
температури, відносної вологості, швидкості руху повітря й теплового
випромінювання.
Робота на персональному ПК не вимагає фізичної
напруги, підняття і перенесення важких предметів, виконується сидячи.
Енерговитрати не перевищують 120 кКал/год, отже ця робота може бути віднесена
до категорії важкості - легка фізична Iа [8].
Параметри мікроклімату обираються відповідно до
вимог [8] з урахуванням категорії робіт по енерговитратам для теплого й
холодного періодів року. При роботі економіста на ПК повинні бути забезпечені
оптимальні параметри мікроклімату, приведенні у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату
|
Період
року
|
Температура,°С
|
Відносна
вологість
|
Швидкість
руху повітря, м/с, не більше
|
|
Теплий
|
23 - 25
|
40 - 60
|
0,1
|
|
Холодний
|
22 - 24
|
40 - 60
|
0,1
|
Для забезпечення вищевказаних оптимальних
метеорологічних умов у помешканні передбачена система опалення (загальне
парове) в холодному періоді, та вентиляція (загальна приточно-витяжна штучна) і
кондиціювання в теплому, відповідно до СНиП 2.04.05-92 [9].
Припустимий рівень іонізації повітря помешкання
відповідно до СН 21.52-80 [10] повинен складати 1500 - 3000 один. /м3.
Нормування освітлення здійснюється відповідно до
СНиП 11-4-79 [11].
Відділ забезпечений комбінованим освітленням. В
темний час доби передбачається загальне і/або місцеве рівномірне штучне, а в
світлий - бокове одностороннє природне освітлення два віконних прорізи [11].
Для розміру об'єкту розрізнення 0,3 - 0,5 мм (III
розряд зорової роботи) світлового фону і середнього контрасту об'єкту
розрізнення з фоном (підрозряд "г") нормоване значення коефіцієнта
КПО енIII = 2%. Мінімальна освітленість Еmin=300
лк, підтримується за рахунок кількості та потужності електроламп.
Для визначення нормованого значення КПО при
природному освітленні для умов міста Харкова (IV-й світловий пояс)
використовується формула:
нIV = eнIII*m*c
= 2*0,9*1 = 1,8
де eнIII - нормований розмір
КПО для третього поясу світлового клімату, eнIII = 2%;
с - коефіцієнт сонячного клімату, с = 1 (всі
вікна виходять на схід);- коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9. (для IV-го
світлового поясу).
Одним з найбільш поширеніших чинників зовнішнього
середовища, який несприятливо впливає на людину, є шум. Вплив шуму на організм
людини залежить від рівня звукового тиску, частотних характеристик, тривалості
дії, а також індивідуальних особливостей людини.
При тривалій дії шуму у оператора ЕОМ виявляються
симптоми утомленості, нервового збудження, що сприяють погіршенню
працездатності і допущенні помилок при роботі. Для уникнення шкідливої дії шуму
на організм працюючого, необхідне дотримання нормованих параметрів, які не
повинні перевищувати допустимих величин. При роботі на комп’ютері рівень шуму
відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 [12] не повинен перевищувати 50 дБА.
Згідно ГОСТ 12.1.012-90 [13] рівень
віброшвидкості для категорії 3, тип "В", в умовах комфорту не повинен
перевищувати 75 дБ.
Джерелами електромагнітного випромінювання (ЕВМ),
у тому числі рентгенівського, є електронно-променеві трубки (ЕСТ). Згідно [14]
потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання трубки будь-якій
точці перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не повинна перевищувати
100 мкР/год. Захист користувачів ЕОМ від рентгенівського випромінювання
забезпечуються за допомогою екранів із спеціального затемненого скла.
4.3
Електробезпека
Джерелами можливої поразки електричним током для
бухгалтера можуть служити: комп’ютер, принтер та інша офісна техніка, що
залучена до електричної мережі.
Персональна ЕОМ є однофазним споживачем
електроенергії від трифазної чотири ядерної мережі змінного струму з глухо
заземленою нейтраллю, напругою 380/220 В, частотою 50 Гц.
Основними заходами захисту від ураження
електричним струмом є:
конструктивні заходи (ПК відноситься до
електроустановок до 1000 В закритого виконання, всі токоведучі частини
знаходяться в кожухах [15]. Ступінь захисту персоналу від зіткнення зі
струмоведучими частинами усередині захисного корпуса і від улучення води
усередину корпуса ІР-44, де перша "4" - захист тіл, розміром більш
1,0 мм, друга "4" - захист від бризгів води);
в якості схемно-конструктивного заходу безпеки
застосовується занулення - навмисне з’єднання металевих частин комп’ютера, що у
випадку аварії можуть виявитися під напругою, з нейтраллю;
експлуатаційні міри (необхідно дотримуватися
правила техніки безпеки при роботі з високою напругою, а також наступної міри
обережності не підключати і не відключати рознімання кабелів при включеній
напрузі мережі, технічне обслуговування і ремонт робити тільки при вимкнутому
живленні).
4.4
Пожежна безпека
Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91
[16] забезпечується наступними нормами:
системою запобігання пожежі:
системою пожежного захисту;
організаційно-технічними заходами щодо пожежної
безпеки.
У помешканні відділу сухо, відносна вологість
48-55%, температура повітря не перевищує 26°С. По категорії вибухо- і
пожежонебезпеки дане помешкання відноситься до категорії В -
пожежонебезпечності через присутність твердих згоряючих матеріалів, таких як:
робочі столи, ізоляція, папір та інше. [16]. Виходячи з категорії
пожежонебезпеки і поверховості будинку ступінь вогнестійкості будинку II [17]
Система запобігання пожежі:
) контроль і профілактика ізоляції;
) наявність плавких вставок і запобіжників в
електронному устаткуванні;
) для захисту від статичної напруги
використовується заземлення;
) захист від блискавки будинку і устаткування
відповідно до РД 34.21.122-87 [18].
Система пожежного захисту:
) аварійне відключення і переключення апаратури;
) наявність первинних засобів пожежогасіння,
вогнегасників ВВК-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або
порошкових вогнегасників;
) система оповіщення, світлова і звукова
сигналізація; захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними
матеріалами;
) у помешканнях, де немає робочого персоналу
встановлена автоматична система пожежного захисту.
Організаційні заходами протипожежної профілактики:
є вступний інструктаж під час вступу на роботу, навчання персоналу правилам
пожежної безпеки; видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної
агітації, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.
4.5
Охорона навколишнього середовища
Закон України "Про охорону навколишнього
природного середовища" [5] був прийнятий 26.06.91 р. і протягом останніх
сімнадцятьох років систематично доповнювався й удосконалювався. Крім загальних
норм і правил використання природного середовища, даний закон передбачає
економічні заходи, які спрямовані на організацію раціонального
природокористування і захист навколишнього природного середовища. У Законі
також обговорені питання екологічної безпеки визначені природні об’єкти, що
підлягають особливій охороні.
В існуючому законодавстві багато уваги
приділяється питанням охорони навколишнього середовища. Жорсткість вимог до
виробництва і матеріалів, а також розробка нових виробничих і утилізаційних
технологій дозволять зменшити антропогенне навантаження на навколишнє
середовище.
При масовому виробництві і використанні ПК не
можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях
їхнього циклу - виробництво, експлуатація і після закінчення терміну їхньої
служби.
На сьогоднішній день діють екологічні стандарти,
що визначають вимоги до виробництва і матеріалів, що використовуються в
конструкції приладу. Матеріали не повинні містити фріонів, що руйнують озоновий
шар, хлоридів і бромідів. У стандартах ТСО-99 наводяться вимоги по замісту
кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея і замістові ртуті в елементах
харчування.
Апарати, тара, документи повинні підлягати
нетоксичної переробки після використання.
Міжнародні стандарти, починаючи з ТСО-92,
включають вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів
потужності в режимі споживання.
На території ПрАТ "ТЕТЗ-Інвест"
відсутні заповідні об'єкти водоохоронні зони, зони суворого режиму джерел
питного водопостачання, розвіданих корисних копалин.
Характеристика відходів, що утворюються на підприємстві
ПрАТ "ТЕТЗ-Інвест" представлена в таблиці:
Таблиця 4.3 - Відходи виробництва
|
Найменування
відходів
|
Технологічн.
процес де утвор. відходи
|
Клас
небезпеки відходу
|
Агрегатний
стан відходів пожежо-вибухонебезп.
|
|
1.
Лампи ртутні
|
Висвітлення
робочих місць
|
1 клас
ртуть, стекло
|
Не
горюче
|
|
2.
Відходи гуми
|
Автотранспорт
|
4 клас
|
Тверде,
горюче
|
|
3.
Відпрацьований електроліт
|
Електрокари
|
2 клас
|
Не
горюча рідина
|
|
4.
Відпрацьовані мастила
|
При
змащенні встаткування, експлуатація автотранспорту
|
2 клас
|
Горючі
рідини
|
|
5.
Відходи
|
Склад
сировини
|
4 клас
|
Горюче
|
Основними викидами шкідливих речовин при
виробництві є:
а). Викиди в атмосферу.
Основними джерелами викидів є технологічне
обладнання, оснащене механічною й природною вентиляцією. По всіх шкідливих
речовинах граничні концентрації при викиді в атмосферу нижче припустимих
концентрацій, встановлених санітарними нормами для населених пунктів. Контроль
за викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюється відповідно до
ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02 і СанПин 4946-89 "Санітарні правила по охороні
атмосферного повітря населених місць" [20].
б). Стічні води.
Скидання промислових і побутових стічних вод
проводиться в каналізацію м. Торез. Режим скидання стічних вод - періодичний у
ході доби. Найменування приймача стічних вод - колектор міської каналізації.
Скидання здійснюється на підставі "Дозволу на скидання виробничих стічних
вод у систему каналізації м. Торез".
Обладнання в технологічному процесі
прохолоджується оборотною водою, що має замкнутий цикл.
в). Відходи виробництва.
Охорона ґрунту від забруднень побутовими й
промисловими відходами здійснюється відповідно до вимог Сан Пін 42-128-4690-86
"Санітарні правила утримання населених місць" [21].
Обладнання ПрАТ "ТЕТЗ-Інвест"не
приводить радіоактивне, а також відчутний (перевищуючий норми) шумовий і
вібраційний вплив на навколишнє середовище.
Що стосується роботи планово-економічного
відділу, можна говорити про повне дотримання норм і правил передбачених
законодавством України. Усі правила і норми по організації збору і вивозу сміття
з підприємства дотримуються.
Висновки
У дипломній роботі дана загальна характеристика
бухгалтерського балансу, як основного джерела інформації для аналізу
фінансового стану.
Об’єктом дослідження обрано ЗАТ
"ТЕТЗ-інвест".
Бухгалтерський баланс призначається не тільки для
відображення стану господарських засобів та джерел їх формування на певну дату,
а й для одержання інформації, необхідної для управління діяльністю
підприємства, а також для задоволення потреб зовнішніх користувачів -
статистичних, податкових, фінансових органів, банків, інвесторів.
Облікова інформація відображає фактичний стан
підприємства ЗАТ "ТЕТЗ-інвест". Повнота, вірогідність і своєчасність
облікової інформації визначають дієвість керування установою, сприяють
запобіганню прийняття невиправданих рішень. Це вимагає постійного
удосконалювання методології бухгалтерського обліку як основного постачальника
інформації.
Проведений аналіз балансу дозволяє зробити
висновок про нестійке фінансове становище підприємства.
Аналізуючи фінансовий стан підприємства за 2011
рік, бачимо, що на даному підприємстві відсутні власні оборотні кошти,
структура балансу не задовільна, баланс неліквідний. Одна з причин даного стану
є неефективне використання оборотних коштів.
За останні роки покращилася методика і техніка
складання звітності підприємства. Видано нові нормативні документи, що
регламентують побудову звітності. Основні напрямки удосконалювання організації
бухгалтерського обліку визначені з урахуванням переходу до ринкової економіки.
Для полегшення процесу складання звітності треба
упорядкувати, уніфікувати і стандартизувати процес документування з урахуванням
вимог автоматизованої обробки на ЕОМ. Необхідно ліквідувати невідповідність
системи документації засобам автоматизації обліку, максимально спростити
первинні документи, сполучити з машинними носіями, вибрати оптимальну
періодичність їхнього складання. Скорочення витрат часу і праці на збір,
реєстрацію, нагромадження, збереження, обробку і передачу інформації в умовах
автоматизації досягається завдяки широкому застосуванню новітніх технічних
засобів безпосередньо в процесі удосконалювання господарських операцій.
Створені засоби обчислювальної техніки і розроблені спеціальні методики
реєстрації первинної інформації дозволяють здійснювати збір вихідних даних,
минаючи стадію виписки паперового документа.
Використання для автоматизації облікових робіт
ЕОМ обумовило необхідність впровадження автоматизованої форми обліку, що
відповідає експлуатаційним можливостям сучасної обчислювальної техніки і
враховує нову технологію.
Автоматизація обліку вимагає подальшого розвитку
його методології, застосування більш удосконалених форм бухгалтерських
регістрів, розробки технологічного процесу введення й обробки економічних
даних, скорочення документообігу, створення масивів постійної інформації.
Список
джерел інформації
1. Базилевич
В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії: Навч.
посіб. - К.: Знання, 2006. - 263 с.
2. Бутинецъ
Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2 ч. - Ч. Is Навч. посіб. - Житомир: ПП
"Рута", 2001. - 512 с.
. Бутінец
Т.А., Чижевськая Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік для менеджерів і
экономистов. - Житомир: 2000, с.670
. Бухгалтерський
облік / під ред.І.Е. Тішкова - Мінськ: 1994, с.686
. Бухгалтерський
облік в Україні / під. ред.Р. Хомяка - Л.: 2003, с.818
. Бухгалтерський
облік: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л.Г. Ловінська, Л.В.
Жилкіна, О.М. Голенко та ін. - К.: КНЕУ, 2002. - 370 с.
. Верига
Ю.А., Фесенко Д.М., Левченко З.М. та ін. Звітність підприємств: Навч. посіб. -
К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 656 с.
. ГОСТ
12.1.003-83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введ.01.07.84.
. ГОСТ
12.1.004-91 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования. Введ.01.07.92.
. ГОСТ
12.1.030-81. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.
. ГОСТ
2293-93 "Охрана труда. Термины и определения"
. ГОСТ
2293-93 "Охрана труда. Термины и определения"
. ГОСТ
ССБТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
. ДБН
В.1.1-7-02. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва, К.: 2002,
41 с.
. ДНАОП
0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації
електронно-обчислювальних машин, К.: 1999 р.
. Економічний
аналіз: Навч. посіб. - Житомир: ПП "Рута", 2003. - 680 с.
. Завгородній
В.П. Бухгалтерський облік В Україні з використанням національних стандартів. -
К.: 2003, с.849
. Закон
України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
від 16 липня 1999 р. № 996-XIV із змінами та доповненнями: [Електронний ресурс]
- Режим доступу: www.zakon. rada.gov.ua
. Іванеченко
В.М. Курс економічного аналізу: Початкова допомога: Знання - Прес, 2000.
. Інструкція
про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядку їхнього складання,
затверджена наказом Державного казначейства України від 27.07.2000р. № 68.
. Історія
економічних учень: Підручник: У 2 ч. / За ред.В.Д. Базилевича. - К.: Знання,
2006. - 1157 с.
. Коваль
В.В., Волкова Н.М. Аналіз господарської діяльності підприємства: Підручник. -
М.: Проспект, 2000.
. Ковтун
Н.В. Теорія статистики: Курс лекцій, практикум. - К.: Імекс-ЛТД, 2007. - 276 с.
. Лишиленко
О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. - 3-3 тє вид., перероб. і доп. - Київ:
Вид-во "Центр учбової літератури", 2009. - 670с.
. Наказ
Державного казначейства України від 10 липня 2000 року № 61 "Про
затвердження Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку
для відображення основних господарських операцій бюджетних установ".
. Наказ
Міністерства фінансів України від 28.01.2003 N 57 "Про затвердження
документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету".
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової
звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від
31.03.1999 р., № 87 із змінами та доповненнями: [Електронний ресурс] - Режим
доступу: www.zakon. rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом
Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р., № 87 із змінами та
доповненнями: [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.zakon. rada.gov.ua
. Порядок
бухгалтерського обліку і звітності в бюджетних установах, затверджений наказом
Головного керування Державного казначейства України від 10.12.99р. №113.
. Порядок
представлення фінансової звітності, затверджений постановою Кабінетом Міністрів
України від 28.02.2000р., № 419.
. Постанова
Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 116 "Про затвердження
Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення
(псування) матеріальних цінностей".
. Постанова
Кабінету Міністрів України від 28.02.2003 N 228 "Про затвердження Порядку
складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів
бюджетних установ".
. РД
34.21.122-87 Методы молниезащиты домов и оборудования
. Савіцкая
Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - Мінськ, М.: ИП
"Экоперспектива", 2004.
. СН
21.52-80 Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха
производственных и общественных помещений.
. СНиП
11-4-79. Строительные нормы и правила. Природное и искусственное освещение. -
М.: Стройиздат, 1980. - 110с.
. СНиП
2.01.02-85 Противопожарные нормы проектирования домов и сооружений. - М.:
Стройиздат, 1986. - 23с.
. СНиП
2.01.02-85 Строительные нормы и правила. Противопожарные нормы проектирования
домов и сооружений. - М.; Стройиздат, 1986. - 15с.
. СНиП
2.04.05-92 Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция и кондиционирование
воздуха. - М: Стройиздат, 1992. - 64с.
. Сопко
В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством /В.В. Сопко/ Навч. посіб.
- К.: КНЕУ, 2006. - 526 с.
. Теорія
бухгалтерського обліку: Навч. посібник / О.І. Васюта-Беркут, Г.Ф. Шепітко, Н.О.
Ромашевська; за заг. ред.В.Б. Захожая. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП,
2003. - 176 с.2. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах /Р.Т.
Джога/ Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 250 с.
43. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evu/2012_18_1/Yaremenko.
pdf <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evu/2012_18_1/Yaremenko.pdf>