Документи як предмет злочинів. Способи укладення трудового договору

  • Вид работы:
    Контрольная работа
  • Предмет:
    Основы права
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    52,33 Кб
  • Опубликовано:
    2013-08-23
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Документи як предмет злочинів. Способи укладення трудового договору

План

Криміналістика

Задача 1

Задача 2

Трудове право

1. Скласти структурно-логічну схему: "Зміст трудового договору"

. Задача

. Скласти структурно-логічну схему: «Робочий час: поняття, види, зміст»

. Задача

Список використаної літератури

Криміналістика

Задача 1

Умова: Сьогодні, з 20 до 21 години в аеропорту "Миколаїв" здійснювався прикордонний контроль пасажирів, які прибули в Україну із Болгарії літаком рейсу 5306 сполученням "Варна-Миколаїв-Київ" авіакомпанії "Українські авіалінії". Під час прикордонного контролю, в 20 годин 15 хвилин, у пасажирки, яка представила закордонний паспорт серії 42 № 6327758 на ім'я Шушари Анжели Петрівни, 1972 р.н., виявлений факт переклейки фотокартки в документі.

По даному факту пасажирка, яка представила даний паспорт, пояснила, що на справді вона є мешканкою м. Дніпропетровська - Денисюк Ольга Леонідівна, 23.11.70 р.н. Даний паспорт отримала від громадянина Туреччини Хамаз, з яким познайомилась приблизно рік назад у Дніпропетровську. Приблизно три місяці тому Хамаз запропонував їй роботу в Туреччині, і свої послуги в оформленні необхідних документів. Після її згоди, вони приїхали у м. Херсон, де 5-6 днів проживали у земляків Хамаза в якомусь студентському гуртожитку біля залізничного вокзалу. На пропозицію Хамаза, і за його рахунок, вона у якомусь фотосалоні м. Херсона сфотографувалась на документи. Наступного дня Хамаз показав їй закордонний паспорт на ім'я Шушари Анжели, але з її (Денисюк) фотокарткою і пояснив, що так потрібно для швидкого виїзду до Туреччини. Після цього Хамаз в туристичній фірмі "Кобзарь ЛТД" (м. Херсон) придбав два квитки на автобус, що слідував за маршрутом "Херсон-Стамбул". Наступного дня на цьому автобусі вони виїхали з м. Херсона, і у складі туристичної групи прибули до Стамбулу. Сьогодні, при повернені в Україну з цим же паспортом, вона була затримана прикордонниками. Денисюк також пояснила, що виїхала до Туреччини з метою заробити гроші на утримання батьків - пенсіонерів і 5-ти річної дитини, яку сама виховує. Не знала, що таким чином порушує законодавство України і вважає, що все робить правильно.

1.  Дайте кримінально-правову оцінку дій Хамаза, Денисюк. Чи є в даному випадку підстави для порушення кримінальної справи і за якою статтею КК України та з посиланням на які статті КПК.

2.  Які Першочергові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи необхідно провести? Складіть план розслідування.

3.  З урахуванням отриманої інформації складіть план допиту Денисюк. Вкажіть категорії (назвіть) осіб, яких також необхідно допитати, складіть план допиту.

4.  Які експертизи необхідно провести? Сформулюйте питання для проведення однієї, за Вашим вибором, експертизи.

Відповідь:

. Стосовно громадянина Туреччини Хамаза повинно бути порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України (незаконне переправлення осіб через державний кордон України).

Дії підозрюваного кваліфікуються за ч. 2 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 358 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон, пособництво у підробці документу та його збут.

Беручи до уваги всі факти виявленого порушення, стосовно громадянки Денисюк О. 1972 р.н. є підстави для порушення кримінальної справи за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, а саме за підроблення закордонного паспорту. Дана громадянка, яка брала участь у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст. 358 КК України діє як співучасник, а згодом використовує підроблений документ, має нести відповідальність за правилами про сукупність злочинів - за співучасть у підробленні документа і за використання підробленого документа.

Найчастіше факти підробки загранпаспорту виявляються працівниками митної служби при проведенні митного контролю, саме у результаті особистого огляду громадян, а також при перевірці документів.

2. За статтею 214 КПК України 2012 року, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Жодних повідомлень про такі дії слідчого (наприклад, особі, відносно якої буде здійснюватись кримінальне переслідування), Кодекс не передбачає. І такі повідомлення слідчий (чи прокурор) і не бажають вчиняти, оскільки саме з цього моменту вони мають всі повноваження для проведення гласних і негласних слідчих дій.

Таким чином, після початку досудового розслідування, в кримінальному провадженні на повністю законних підставах провадяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, метою яких є збирання доказів вини конкретної особи. Такі дії повинні бути проведені в розумний строк, однак він не визначений чіткою часовою категорією.

Відповідно ч. 2 ст. 216 КПК України, слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочину, передбачений статтею 332 КК України.

Згідно ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов'язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 КПК України. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Початковий етап розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон починається з аналізу зібраного матеріалу, порушення кримінальної справи, безпосереднього вирішення типових слідчих ситуації, концентрації сил та засобів для розкриття злочину за гарячими слідами з метою швидкого і повного розкриття злочину та координації взаємодії з оперативно - розшуковими підрозділами ДПСУ.

Перед тим як оголосити розшук підозрюваного, який переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слідчий повинен вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження (див. коментар до ст. 280 КПК). Якщо в результаті вжитих заходів місцезнаходження підозрюваного встановити не вдалося, оголошується його розшук. До матеріалів досудового розслідування приєднуються документи, які свідчать про те, що підозрюваний переховується і його місцезнаходження невідоме, а саме: підтвердження про отримання підозрюваним повістки про виклик (у порядку ст. 133 КПК); постанова про привід підозрюваного і результати її виконання (відповідно до вимог статей 140-143 КПК); протоколи допитів, інших слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, які було проведено з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного; довідки (з місця роботи, навчання, паспортної служби, військкомату, прикордонної служби, медичного закладу) тощо.

Оголошення розшуку підозрюваного здійснюється шляхом винесення слідчим або прокурором відповідної постанови. У разі коли досудове розслідування не зупиняється, складається окрема постанова про оголошення розшуку підозрюваного. Постанова складається з трьох частин: вступної, описової та резолютивної. У вступній частині зазначаються: назва постанови, дата і місце її складення, посада, спеціальне звання (класний чин), прізвище та ініціали службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, найменування кримінального провадження; в описовій - викладаються всі обставини кримінального правопорушення та його правова кваліфікація, відомості про підозрюваного, його зв'язки і місця можливого перебування, а також дані про те, що він переховується від органів досудового розслідування; у резолютивній-констатуються прийняті рішення: про оголошення розшуку підозрюваного, про обрання щодо нього запобіжного заходу, про доручення розшуку оперативним підрозділам тощо.

Якщо одночасно з оголошенням розшуку підозрюваного досудове розслідування зупиняється відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК, то про розшук підозрюваного вказується в постанові про зупинення досудового розслідування.

Відомості про оголошення розшуку підозрюваного та орган, якому доручається його здійснення, негайно вносяться до ЄРДР.

. Розшук підозрюваного може здійснюватися особисто слідчим або доручатися оперативним підрозділам, перелік яких передбачено у ст. 41 КПК. Про це слідчий вказує в постанові про оголошення розшуку. Порядок розшуку підозрюваного на підставі постанови слідчого і доручення про розшук здійснюється оперативними підрозділами згідно з відомчими нормативно-правовими актами.

З метою розшуку підозрюваного можуть проводитися негласні слідчі (розшукові) дії в порядку, передбаченому статтями 246-275 КПК, а також оперативно-розшукові заходи.

При встановленні місцезнаходження підозрюваного, який переховувався від органів досудового розслідування, службові особи оперативних підрозділів вживають заходів щодо його затримання та доставлення до місця, де здійснюється кримінальне провадження.

Слідчими ситуаціями на момент порушення кримінальної справи є наступні:

. Особа або особи, які надавали допомогу у незаконному переправленні осіб через державний кордон або спроби такого переправлення (діями, порадами, вказівками, надавали для перевезення осіб транспортні засоби або приміщення, безпосередньо являлись провідниками нелегальних мігрантів) затримані на місці події, їх особи відомі або невідомі, є свідки, організатор переправлення невідомий.

. Під час розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон України залежно від того, яка слідча ситуація склалася на початковому етапі розслідування, для перевірки висунутих версій слідчий визначає черговість проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

Однією із особливостей при розслідуванні даного злочину є встановлення істини, тобто з’ясування усіх обставин злочинної події. Встановлення об’єктивної істини відбувається шляхом побудови слідчих версій різного роду і значимості.

З метою перевірки слідчих версій, швидкого та повного розслідування кримінальної справи, закріплення доказової інформації необхідно провести невідкладні слідчі дії, оперативно-розшукові заходи та інші можливі дії з метою встановлення ознак злочину та особи, яка його вчинила.

Початковою слідчою дією є огляд місця події та допит свідків. У даній ситуації при наявності достатніх даних про причетність тієї чи іншої особи до скоєння злочину проводиться її затримання у якості підозрюваного. Далі проводиться огляд її речей і документів, допит та пред’явлення підозрюваної особи для впізнання свідкам. За необхідністю, можуть бути також проведені відтворення обстановки та обставин події, очна ставка, обшук та виїмка, освідування.

Якщо в ході оперативно-розшукової діяльності даної справи буде встановлено причетність до скоєння злочину інших осіб, проводиться їх розшук і затримання.

Планування розслідування не зводиться тільки до складання плану розслідування, це частина великої роботи по розкриттю і розслідуванню злочинів. Тому воно застосовується у слідчій практиці, оперативно-розшуковій, експертній діяльності.

Планування розслідування даного злочину складається з:

) визначення задач розслідування з урахуванням вчиненого злочину;

) побудови (висунення) слідчих версій;

) аналізу версій та визначення обставин (питань), які необхідно встановити;

) визначення слідчих дій, оперативних засобів та інших перевірочних та профілактичних заходів, необхідних для встановлення намічених обставин;

) вибору конкретних виконавців і строків виконання.

Важливим засобом планування являється складання письмового плану розслідування по справі. Однак, це не являється обов'язковим для кожної справи і залежить від складності останньої і досвіду дізнавача.

План розслідування кримінальної справи № порушеної за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України

Стислий зміст справи

Слідчі версії

Обставини, що підлягають встановленню

Слідчі дії та оперативно-розшукові заходи

Термін виконання

Виконавець

Примітки

1

3

4

5

6








Обставини, що підлягають встановленню:

1. Встановити фактичне місце перебування Хамаза та забезпечити його прибуття до слідчого для проведення слідчих дій;

. У разі не встановлення фактичного місця перебування Хамаза, доручити оперативному підрозділу негайно розпочати пошук злочинця.

. Допитати як свідка земляків Хамаза у яких тимчасово проживала громадянка Денисюк.

. Допитати як свідка фотографа який робив фото на закордонний паспорт гр.. Денисюк.

. Допитати як свідка громадянку України Денисюк про обставини даної справи.

. Допит проводиться з метою одержання свідчень від підозрюваних, тобто осіб, які безпосередньо організували та здійснили незаконне переправлення осіб, а також широкого кола свідків. Тактика допиту при розслідуванні незаконного переправлення осіб через державний кордон України відображається в його загальних положеннях. Особливість цієї слідчої дії полягає насамперед у предметі допиту, колі осіб, що можуть бути в справі підозрюваними (обвинуваченими), свідками, у способах їхнього виявлення, послідовності проведення допиту.

Як свідки в даній справі можуть бути допитані такі особи: 1) мігрант; 2) очевидці події; 3) особи, які затримували нелегальну мігрантку; державного кордону; 4) особи, які знайомі з підозрюваним.

При розслідуванні злочину, при незаконному переправленні осіб через державний кордон України, виникає потреба в допиті свідків.

Допит свідка розпочинається зі встановлення особи та з’ясування анкетних даних. Слідчий повідомляє свідка, у якій справі він викликаний, і попереджає про обов’язок розповісти все відоме йому в справі, а також про кримінальну відповідальність за відмову дати показання й за дачу завідомо неправдивих показань (ст. 224 КПК України). Згідно з кримінально-процесуальним законодавством (ст. 225 КПК України) свідок викликається до слідчого повісткою, допитується в місці провадження досудового слідства (у разі необхідності - у місці його перебування).

План допиту

Підготовчі дії:

1. Вивчення матеріалів кримінальної справи, ознайомленні з оперативно-розшуковими даними, збиранні відомостей про особу допитуваного.

. Вивчення соціально-психологічної характеристики допитуваного, яка складається з даних про його характер, темперамент, рівень інтелекту, спосіб мислення, схильність до референтної групи, спосіб життя, виховання в сім’ї тощо. (залучення спеціаліста психолога).

. Прогноз поведінки підозрюваного на допиті, також можливість виникнення різних ситуацій допиту та їх зміни під час його проведення.

. Прогнозування можливих реакцій допитуваного на той чи інший доказ та можливі зміни лінії поведінки слідчого в процесі допиту.

. Прогнозує варіанти відповідей, які може дати допитуваний на поставлені йому запитання, і визначення відповідної тактики.

№ п/п

Обставини, що підлягають з’ясуванню

Наявні в справі матеріали

Запитання допитуваному

Тактичні прийоми

1.

Анкетно-біографічні дані


1. Прізвище, Ім'я, по батькові; Дата народження. Місце народження.  Місце проживання  Громадянство:  Освіта. Сімейний стан, склад сім'ї. Місце роботи або навчання, посада. Відношення до військового обов'язку. Наявність судимості. 11. Інші дані про особу підозрюваного (наявність урядових нагород, стан здоров’я, травми, стан органів зору та слуху).

- роз’яснення допитуваному суті його процесуального становища;  - демонстрація перспектив ситуації, що склалася;  - роз’яснення значення щиросердості розкаяння, інших пом’якшуючих обставин;  - використання позитивної оцінки окремих якостей особи допитуваного

2.

З’ясування фактів вчиненого діяння


У формі вільної розповіді.


3.

З’ясування детальних обставин та додаткової інформації, що характеризує особистість - підозрюваного.


- Чи притягалася до адмін. відповідальності. - Хто знав та хто допомагав виготовляти закордонний паспорт.

- пред’явлення письмових та речових доказів; - постановка нагадуючи запитань; - повідомлення суперечностей у показаннях; - оголошення показань інших осіб; - роз’яснення суті наслідків вчиненого злочину.


Слідчий

Під час допиту необхідно з’ясувати такі питання:

. Які документи оформлювалися для в’їзду в Україну або транзиту через її територію?

.Чи знайомий він з підозрюваним? Де, коли, за яких обставин відбулося знайомство? Що йому відомо про осіб, які організовували незаконне переправлення осіб через державний кордон України?

. Як встановлювався контакт між ним та організаторами незаконного переправлення осіб через державний кордон: листування, звичайний телефон, мобільний телефон, електронна пошта?

. Який характер взаємовідносин з підозрюваним?

. До кого він звертався с проханням виготовити документи?

. Хто займався виготовленням цих документів?

. Хто сприяв в’їзду в Україну, перебуванню на її території або транзиту через країну?

. Це була одна особа або декілька, у чому виявилося сприяння?

. Хто здійснював їх переправлення, куди й до кого прямували?

. Коли, у якому місці (у якому пункті пропуску), з якою метою, у який спосіб перетинався кордон?

.Чи робилися раніше спроби перетинання кордону?

. Яку суму й кому віна заплатила за перетинання кордону?

. У якому приміщенні та протягом якого часу віна перебувала на території України? Хто надав житло, їжу?

.Скільки осіб збиралося перетинати кордон?

. Які технічні засоби використовувались при перетинанні кордону, кому вони належали?

.Чи використовувався транспортний засіб? Який саме та кому він належав?

При затриманні підозрюваного його також необхідно допитати.

Допит підозрюваного в справах про незаконне переправлення осіб через державний кордон України є однією з найважливіших першочергових слідчих дій, оскільки він проводиться негайно після затримання підозрюваного або не пізніше 24 годин після затримання (ст. 224 КПК України). Це має велике тактичне значення, оскільки особа, яка підозрюється у вчиненні злочину на момент затримання, перебуває в певному психологічному розгубленні й не встигла визначити лінію своєї поведінки, продумати пояснення.

При допиті підозрюваного слід з’ясувати такі питання:

. Як здійснювалося (у який спосіб) переправлення осіб через державний кордон України?

. З ким була досягнута домовленість про переправлення осіб через державний кордон?

.Чи має підозрюваний приятельські, ділові зв’язки з працівниками митних органів, якщо так, то які й з ким?

. Який склад злочинної групи, розподіл ролей між її учасниками.

.Скільки осіб брали участь у переправленні осіб, роль кожного з них?

. Хто, де і коли зустрічав мігрантів?

. Протягом якого часу здійснюється незаконне переправлення осіб через державний кордон України?

.Чи знайомий він з незаконними мігрантами?

. Як виходили на контакт із мігрантами, хто їх «поставляв»?

.Чи здійснювалося документальне оформлення переправлення осіб через державний кордон (виготовлення фальшивих паспортів, віз)?

. Хто займався виготовленням фальшивих документів?

. Хто надавав квартиру для тимчасового проживання мігрантів?

. Хто надавав транспортні засоби для перевезення мігрантів?

. При розслідуванні незаконного переправлення осіб через державний кордон можуть виникнути ситуації коли необхідно провести трасологічну експертизу або експертизу паспортних документів. Експертиза - це процесуальний засіб отримання доказів, сутність якого полягає у досліджені особою, яка володіє спеціальними знаннями, за постановою дізнавача різноманітних матеріалів, виробів та речовин, а також предметів та документів, а також інших матеріальних об¢єктів з метою встановлення фактичних даних котрі мають значення для справи.

Експертиза документів розподіляється на почеркознавчу та техніко - криміналістичне дослідження документів, відтисків печаток, штампів, тощо. У виняткових випадках може проводитися експертиза з метою встановлення відповідності особи зображеної на фотокартці паспортного документу і зовнішності наявної особи.

Задача 2

Умова: Військовослужбовець строкової служби, механік засекречувальної апаратури зв'язку Сташко В.Х., згідно з агентурними даними, викрав декілька цілком таємних ключових документів, з якими працював по службі та які складають державну таємницю. Знайти викрадені та сховані Сташко документи в результаті оперативно-розшукових заходів не вдалося. Даних про наявність у Сташко зрадницьких намірів не отримано. В цей день Сташко, звільнений з військової служби, за 20 хвили до того, як покинути територію військової частини, пішов у ліс, де витягнув із схованки та переклав у кишеню шинелі невеликий пакунок, у якому, з більшою долею вірогідності і знаходяться викрадені ним таємні документи. Ці дії Сташко вдалося негласно зафіксувати на відеоплівку.

Завдання:

а) Чи є підстави для порушення кримінальної справи та за якою статтею Кримінального кодексу України та з посиланнями на які статті КПК України? Якщо ні, то обґрунтуйте ці рішення.

б) Висуньте та обґрунтуйте слідчі версії.

в) Визначте, які першочергові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи необхідно провести та складіть план розслідування справи.

г) Складіть протокол однієї із слідчих дій, яка на Ваш погляд, повинна бути проведена для розслідування даного випадку.

Відповідь: а) Згідно до вимог ст.214 Кримінального процесуального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин з моменту їх надходження вносяться всі заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення. Факт реєстрації заяви чи повідомлення в ЄРДР зобов’язує розпочати досудове розслідування. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Потерпілий та заявник мають право на отримання документу, що засвідчує отримання та реєстрацію їх заяви в ЄРДР. Відмінність норм діючого Кримінального процесуального кодексу України від попереднього КПК України 1960 року в питанні розгляду заяв про злочини, полягає у відсутності в новому КПК України стадії порушення кримінальної справи, коли уповноважений орган приймав одне з 3-х рішень: про відмову в порушенні кримінальної справи, порушення кримінальної справи чи спрямуванню заяви за належністю. За нормами діючого КПК України всі заяви про кримінальне правопорушення одразу вносяться до ЄРДР. В той же час треба зазначити, що не всі заяви, які надходять до прокуратури чи органів внутрішніх справ містять повідомлення про кримінальне правопорушення, такі заяви також обов’язково реєструються в органах, що їх отримали та розглядуються у відповідності до ЗУ «Про звернення громадян».

Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводиться з дотриманням вимог Конституції України, законів України від 21.01.1994 «Про державну таємницю», від 02.10.1992 «Про інформацію», постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12 «Про затвердження порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», міжнародних договорах та інших нормативно-правових актів. Оперативно-розшукові заходи щодо охорони державної таємниці здійснюються відповідно до Закону України від 18.02.1992 «Про оперативно-розшукову діяльність».

В даному випадку підозрюваному Сташко В.Х. зобов’язані повідомити про підозру, але тільки у разі наявності достатніх доказів для підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (ст.. 276 КПК України «Випадки повідомлення про підозру»). Стаття 276 КПК передбачає також ще дві підстави для цього - затримання особи на місці скоєння кримінального правопорушення або безпосередньо після його вчинення й обрання запобіжного заходу.

Суб’єктом злочину є особа, якій відомості, що становлять державну таємницю, буди довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків. Така визнається особа, що мас відповідний допуск (першої, другої або третьої форм) до державної таємниці, наданий відповідно до законодавства України. Для кваліфікації злочину не має значення, були такі відомості довірені вказаній особі (надані за реєстром, іншим обліковим документом) чи стали відомі за інших обставин (за специфікою служби певні відомості, що становлять державну таємницю, можуть стати відомі такій особі і випадково).

Військовослужбовці та військовозобов'язані під час проходження ними зборів за втрату документів, матеріалів, що містять державну таємницю у сфері оборони, або предметів, відомості про які становлять державну таємницю у будь-якій сфері, несуть відповідальність за ч. 2 ст. 422 ККУ, а за втрату документів і матеріалів, що містять державну таємницю в інших сферах, - за ст. 329 ККУ.

Суб'єктивна сторона злочину передбачає тільки необережну вину - злочинну самовпевненість або злочинну недбалість. При цьому ставлення до порушення правил поводження з вказаними документами (предметами) може бути й умисним,

Умисне знищення чи приховування документів, що містять державну таємницю, вчинене з метою помсти особі, якій вони були довірені, має кваліфікуватися за ст. 357 ККУ, для кваліфікації цього злочину має істотне значення, чи сталася втрата вказаних матеріальних носіїв секретної інформації (предметів) внаслідок дій або бездіяльності особи, яка здійснювала володіння ними, чи внаслідок умисних дій інших осіб (скажімо, крадіжки документа підлеглим) або їхньої необережності (необережного викидання прибиральницею документа до сміття тощо). Оскільки кримінальна відповідальність базується на принципі суб'єктивного ставлення у вину, відсутність вини особи виключає притягнення її до кримінальної відповідальності. При цьому вина, як і в інших складах злочинів, розглядається окремо стосовно дій і стосовно наслідків.

б) Розслідування крадіжок, документів, які складають державну здійснюється по наступній типовій схемі:

) перевірка вірогідності і уточнення фактичних даних, що стали підставою для порушення кримінальної справи;

) встановлення безпосередніх причин цих фактичних даних та з'ясування інших обставин (причин і обставин утворення нестачі або залишків і їхні викриття; засобів підробки документів і обставин їхнього виявлення, прийомів використання їх для досягнення злочинної мети);

) побудова версій про невиясненні обставини;

) побудова версій про винну особу, мотиви і мета її дій і т.д.

В результаті первісних дій звичайно вдається уточнити і доповнити фактичні дані, що є при порушенні кримінальної справи, перевірити їхню вірогідність, зібрати достатньо просторий доказовий матеріал, що дозволить сконструювати більш-менш вичерпне коло версій і скласти розвернутий план розслідування.

Підлягають обов'язковому висуванню і перевірці також версії, що випливають з пояснень особи, відповідального за майно, якого не вистачає.

Розслідування повинно виявити, чи є в дійсності ці наслідки (в тій або іншій сукупності) і в залежності від цього версія підтвердиться або відпадє. Аналогічним шляхом перевіряються і інші версії. Зрозуміло, встановлення істини виявляється значно ближче, якщо винний став на шлях щиросердечного зізнання.

в) Відповідно до частини 2 статті 38 КПК України, досудове розслідування здійснюють слідчі того чи іншого органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою. Крім того, згідно пункту 3 частини 1 статті 40 КПК України, слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

При реалізації плану розслідування <#"649887.files/image001.gif">

. Задача

Умова: 26 березня до відділу кадрів заводу звернулися: токар Богданов, фрезерувальник Овчаренко з проханням прийняти їх на роботу. Наказ про зарахування даних працівників з З0 березня із місячним випробувальним строком був виданий 3 квітня, після того, як Богданов та Овчаренко надали довідки з ЖЕД про наявність житла. Фактично, Богданов приступив до роботи з 28 березня на прохання майстра цеху та з дозволу керівництва. А Овчаренко розпочав роботу з З0 березня і пропрацював до З0 квітня (з 21 по 26 квітня він був на лікарняному), потім вийшов на роботу з 5 травня у зв'язку з тим, що їздив на день народження до родичів.

З якого моменту з Богдановим та Овчаренко укладено трудовий договір і протягом якого періоду вони можуть вважатися такими, що проходять випробування?

Які документи потрібні при прийомі на роботу?

Чи є у згаданій ситуації порушення трудового законодавства сторонами трудового договору?

Відповідь:

Трудові правовідносини - це суспільні зв'язки, які виникають між працівником і роботодавцем з приводу реалізації першим своєї здібності до продуктивної праці, врегульовані нормами трудового права, а їх учасники виступають у ролі носіїв суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Трудові правовідносини, за загальним правилом, виникають на підставі узгоджених двосторонніх вольових актів, відповідно до яких працівник виявляє бажання здійснювати свою трудову діяльність у певного роботодавця, а роботодавець, який може надати роботу, бажає залучити цього працівника до особового складу працюючих. Таким актом, як правило, є трудовий договір.

Відповідно до Стаття 21. КЗпП Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Щодо з якого числа виникли у Богданова трудові правовідносини з заводом, то згідно з ст. 24 КЗпП Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

При прийнятті на роботу за трудовим договором працівник зобов’язаний надати документи, зазначені у статті 24 КЗпП: паспорт, трудову книжку (за наявності), у визначених законодавством випадках - документ про освіту, довідку про стан здоров’я та інші документи. Також надається довідка про присвоєння ідентифікаційного номера та свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. На підставі наданих документів та заяви працівника власник видає наказ чи розпорядження про прийняття на роботу, і навіть якщо такий наказ (розпорядження) не був виданий, трудовий договір вважається укладеним з моменту фактичного допуску працівника до роботи (ст. 24 КЗпП). До трудової книжки вноситься запис про прийняття на роботу, а весь час роботи зараховується до трудового стажу.

. Скласти структурно-логічну схему: «Робочий час: поняття, види, зміст»

Робочий час - це час, протягом якого працівник виконує роботу, визначену угодою, підпорядковуючись внутрішньому трудовому розпорядку. Можна сказати, що робочий час - це час, протягом якого працівник працює у визначеному місці на визначених угодою сторін умовах.

Правове регулювання робочого часу здійснюється на рівні законів, підзаконних актів, колективно-договірного регулювання умов праці та угодою сторін трудового договору.

Слід врахувати, що у деяких випадках робочим часом вважаються періоди, коли працівник фактично не виконує трудових обов'язків, але підпорядковується роботодавцеві. Наприклад, у разі тимчасового переведення працівника на іншу роботу через простій (ст. 34 КЗпП) або надання жінкам, що мають дітей віком до півтора року, перерви для годування дитини (ст. 183 КЗпП) та в інших випадках.

Отже, робочим вважається час, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку організації, графіка роботи й умов трудового договору повинен виконувати трудові обов'язки, а також інші періоди часу, що відповідно до законів та інших нормативно-правових актів належать до робочого часу.

У сфері правового регулювання робочого часу для працівників встановлено певні гарантії.

Відповідно до ст. 45 Конституції України максимальна тривалість робочого часу визначається тільки законом.

Конкретна тривалість робочого часу встановлюється на рівні організації - через локальні нормативно-правові акти та за угодою сторін трудового договору.

Тривалість робочого часу може встановлюватися з розрахунку на різні календарні періоди: добу, тиждень, місяць, рік.

Тривалість робочого часу для конкретного працівника (чи групи працівників) у годинах і хвилинах протягом доби називається робочим днем.

Розрахунки щодо робочого часу ведуться за робочим тижнем. Для працівників встановлюється кількість робочих годин та кількість робочих днів за тиждень. Тривалість роботи в інші періоди (місяць, рік) розраховується залежно від тривалості робочого тижня та кількості робочих днів.

Робочий тиждень - це тривалість робочого часу протягом календарного тижня.

Для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де через характер виробництва та умови роботи п'ятиденний робочий тиждень недоцільний, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем спільно з виборним профспілковим органом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою Радою народних депутатів.

Види робочого часу. Розрізняють нормальний, скорочений і неповний робочий час (рис. 1.1).

Рис 1.1 Види робочого часу

Спеціальний режим правового регулювання встановлено для роботи у нічний час, у разі роботи понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

. Задача

Бухгалтер Васіна була переведена в порядку тимчасового заміщення на посаду старшого бухгалтера строком на два місяці з 2 жовтня. 3 грудня вона звернулась до адміністрації з проханням звільнити її від заміщення так як строк переведення закінчився. Оскільки старший бухгалтер Іванова продовжувала хворіти, адміністрація видала новий указ про переведення Васіної ще на два тижні. Васіна від переведення відмовилась, за що директора об'явила їй сувору догану. Бухгалтер оскаржила дії адміністрації в КТС.

Яке рішення повинна прийняти КТС?

КТС повинна прийняти рішення на користь бухгалтера Васіної.

КТС повинна розглянути трудовий спір в десятиденний строк з дня подання заяви. Розгляд спору проводиться у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору у відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або, за вибором працівника, інша особа, в тому числі адвокат.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання КТС розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин КТС може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід.

На засіданні КТС ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем.

КТС по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Рішення викладається в письмовій формі і в ньому зазначаються: повне найменування підприємства; прізвище, ім'я та по-батькові працівника, який звернувся до комісії, його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору; суть спору: прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу; результати голосування і мотивоване рішення комісії. Рішення підписується всім складом комісії, що розглядав спір.

Список використаної літератури

1.     Конституція України // ВВР України. -1996. - № 30. - Ст. 141.

.       Кодекс законів про працю України: Офіційний текст. - К.: Атіка, 2009. - 104 с. Кодекс законів про працю України: Офіційний текст. - К.: Атіка, 2009. - 104 с.

3.      Андрушко П.П. Документи як предмет злочинів, склади яких передбачені статтями 357, 358 та 366 КК України // Альманах кримінального права: зб. ст. -Вип. 1 / відп. ред. П.П. Андрушко, П.С. Берзін. - К.: Правова єдність, 2009. - С. 4-76.

.        Парасюк Н.М. Незаконні дії з документами, бланками, штампами та печатками за кримінальним правом України: юридичний аналіз складів злочинів (статті 357, 358 КК України): автореф. дис. … канд. юрид. наук. - Л., 2011. - 19 с.

.        Тімошенко Н.О. Кримінально-правова характеристика підроблення документів, печаток та бланків, їх збуту та використання: автореф. дис. … канд. юрид. наук. - К., 2009. - 19 с.

.        Трудове право України у запитаннях та відповідях: Навчально-методичний посібник / За ред. В.В. Жернакова. - X.: «Одіссей», 2010. - 280 с.

.        Прилипко С.М., Ярошенко О.М. Трудове право України: Підручник. - 2-ге вид., переробл. і доп. - Харків: Видавництво «ФІНН», 2009. - 728 с.

.        Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». - К.: Атіка, 2011. - 424 с.

Похожие работы на - Документи як предмет злочинів. Способи укладення трудового договору

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!