Природознавець Докучаєв Василь Васильович
РЕФЕРАТ
Природознавець Докучаєв
Василь Васильович
Введення
Василь Васильович Докучаєв ( 1 березня 1846 - 8 листопада 1903) -
відомий геолог і ґрунтознавець, засновник російської школи ґрунтознавства та
географії ґрунтів.
Створив вчення про ґрунт як про особливе природне тіло, відкрив основні
закономірності генезису і географічного розташування ґрунтів.
Біографія
Освіта. Видатний російський природознавець, геолог і
вчений-ґрунтознавець Докучаєв Василь Васильович народився 17 лютого (1 березня)
1846 року в селі Мілюково Сичевського повіту Смоленської губернії. Його батько,
Василь Сергійович, був сільським священиком - небагатим, сумлінним і скромним.
Мати, Пелагея Трохимівна, була жінкою доброю і розумною, діти її дуже любили. У
сім'ї Докучаєва було семеро дітей: три брати і чотири сестри.
<#"648432.files/image003.gif"> <#"648432.files/image004.gif">
Влітку того ж року був відряджений товариством в Смоленську
губернію для продовження розпочатих раніше досліджень. Істотною підмогою для
нього стали 250 рублів, асигновані товариством на поїздку. Важко сказати, які
результати очікувалися від цієї геологічної екскурсії, проведеної починаючим
фахівцем наодинці, без будь-яких технічних засобів і досвідчених керівників.
Швидше за все, це було своєрідною формою матеріальної допомоги, яка заохочувала
інтерес до наукових вишукувань талановитого натураліста.
Він рано почав проводити самостійні геологічні дослідження на
півночі Європейської частини Росії, в 1871-1877 роках вивчав будову річкових
долин басейну верхньої Волги, верхів'їв Дніпра і Західної Двіни, річок південної
частини Фінляндії.
<#"648432.files/image006.gif">
У 1880 році Докучаєв виступив на загальних зборах Вільного
економічного товариства з доповіддю: "Які загальні заходи могли б сприяти
підняттю вкрай низького рівня ґрунтознавства в Росії". Вчений дійшов
переконання, що для ґрунтоутворення вирішальне значення мають кліматичні умови.
Укладаючи свою працю, Докучаєв підкреслив, що багато районів земної кулі
"ніколи за даних кліматичних умов не побачать того благодатного ґрунту,
який становить корінне, ні з чим не порівнянне багатство України і який є
результатом дивно щасливого і дуже складного комплексу ряду фізичних
умов!" . Авторитетні фахівці схвалили результати його робіт. Вільне
економічне товариство затвердило звіт. А через місяць Василь Васильович
блискуче захистив дисертацію з цього звіту. Вільне економічне товариство
визнало за необхідне відзначити працю вченого особливою грамотою, де виносило
йому "урочисту і глибоку вдячність". У 1880 році життя В.В. Докучаєва
змінилася на краще. Він домігся визнання як фахівець, досяг матеріального
добробуту, необхідного для наукових досліджень. Влаштувалося і його особисте
життя. Викладаючи космографію і фізичну географію в приватному жіночому
пансіоні, він полюбив чарівну, чудову начальницю пансіону Ганну Єгорівну
Сінклер. Вона погодилася стати його дружиною. Ганна Єгорівна набула з часом
природничо-наукові знання й допомагала йому в роботі.
Іншою важливою віхою в його житті став 1882 рік, коли йому
було запропоновано зробити ґрунтове і попутно геологічне обстеження
Нижегородської губернії. Мета цих робіт була загальнонаукова та агрономічна, а
також соціально-економічна: потрібно було упорядкувати податки землевласників і
селян. Значний вигляд Василя Васильовича, розсудливість, вміння зрозуміти
співрозмовника, твердість характеру і почуття гумору налаштовували на його
користь. Він і його співробітники отримували необхідну допомогу і зустрічали
розуміння місцевих жителів. Докучаєв проявив себе як прекрасний організатор і
керівник. Ця робота під керівництвом Василя Васильовича Докучаєва тривала 6
років, результати комплексної експедиції виявилися дуже значними. У 1886 році
були опубліковані "Матеріали до оцінки земель Нижегородської
губернії" в 14 томах, а також геологічна і ґрунтова карти. На запрошення
губернського земства Докучаєв досліджував у 1888-1890 роках Полтавську
губернію. Досліджуючи рослинність, ґрунти і геологічні умови Полтавської
губернії, він прийшов до ряду важливих висновків про закономірності генезису
ґрунтів. За ініціативою і при найближчому сприянні Докучаєва засновані ґрунтова
комісія при вільному економічному суспільстві, в якій він перебував головою, і
природно-історичні музеї в Нижньому Новгороді і Полтаві.
Василь Васильович Докучаєв, докладно описав процес утворення
ґрунтів і запропонував їх базову наукову класифікацію, в 1886 році дав першу в
світі наукову класифікацію ґрунтів. Він же склав першу світову ґрунтову карту.
Важливою практичною справою стало для Докучаєва створення російської
ґрунтознавчої школи та підготовка спеціалістів сільського господарства.
Восени 1891 року він виїхав в якості ревізора від
Міністерства народної освіти в Ново-Олександрійський інститут сільського
господарства, розташований в Люблінській губернії (нині в Польщі).
Передбачалося закрити інститут, вже був припинений прийом до
нього студентів. Докучаєв зважився на мужній крок. Він вступив у боротьбу за
інститут. І йому не тільки вдалося відстояти цей вищий сільськогосподарський
учбовий заклад, але і добитися додаткових коштів на його розширення.
У 1892-1893 роках Докучаєв тимчасово виконував обов'язки
директора і керував перетворенням його у Вищий сільськогосподарський і лісовий
навчальний заклад. Будучи директором Ново-Олександрійського інституту
сільського господарства та лісівництва, заснував у ньому (1895) першу в Росії
кафедру ґрунтознавства; провів докорінну реорганізацію викладання і програми
інституту; за цим зразком було реорганізовано вищу сільськогосподарську освіту
в Росії.
Серед численних учнів Докучаєва був і Володимир Вернадський,
який також здійснив великий вплив на розвиток сучасного ґрунтознавства.
.2 (12.3) 1863, Санкт-Петербург - 6.1.1945, Москва
Природознавець, мислитель і громадський діяч, основоположник
комплексу сучасних наук про Землю - геохімії, біогеохімії, гідрогеології,
радіогеології, генетичної мінералогії тощо. Академік АН СРСР (академік Петербурзької
АН з 1912), перший президент Української Академії Наук (1918-1921), член
Чехословацької (1926) і Паризької (1928) Академій.
Останні
роки життя Василя Васильовича Докучаєва
У травні 1895 року його відвідав в Новій Олександрії учень і
соратник Г.І. Танфільєв. Він з подивом і сумом побачив Докучаєва стомленим,
розбитим, "зовсім не схожим на богатиря тілом і духом". Взявши за
станом здоров'я (нервова перевтома) відпустку, Василь Васильович поїхав з
дружиною до Криму. У Нову Олександрію вже не повернувся. Відмовившись від
роботи в інституті, він не зміг продовжити її і в Петербурзі. Він був не в
змозі вести наукові дослідження. У відчаї навіть був близький до самогубства.
Для лікування довелося побувати за кордоном. Лише до весни 1896 року йому стало
краще. Докучаєв писав: "Весь минулий рік я провів як у тумані, весь час
страждаючи найсильнішим розладом нервів і повним занепадом сил, апатія до життя
набувала часом шалених розмірів". Василь Васильович розумів, що йому
загрожує божевілля. І все-таки, всупереч порадам лікарів, тільки-но впоравшись
з хворобою, знову почав працювати на повну силу. Він поспішав вичерпати всі
свої можливості.
Його наукові досягнення і практичні заходи отримували високі
відгуки, нагороди. Однак попереду чекали і нові випробування. Восени 1896 року
тяжко захворіла його дружина, вона померла в лютому 1897 року. Під час її
хвороби Докучаєв перебував у такому пригніченому стані, що був поміщений в
лікарню. У наступний час до кінця життя його опікала племінниця (дочка сестри)
Антоніна Іванівна Воробйова. У 1897 році настало помітне поліпшення здоров'я
Докучаєва. До цього терміну, пропрацювавши в Петербурзькому університеті чверть
століття, він вийшов у відставку. Тепер усі його зусилля були спрямовані на
наукову та організаційну роботу. Докучаєв очолив Ґрунтову комісію і прочитав
десятки популярних лекцій, які користувалися великим успіхом у публіки.
Пропаганду ґрунтознавства та агрономії він вважав надзвичайно важливою справою.
Тому читання популярних лекцій він продовжив у Москві.
<#"648432.files/image011.gif"> <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dokuchaev_tomb.jpg>
Могила Докучаєва на
Смоленському лютеранському цвинтарі
природознавець докучаєв геолог ґрунтознавець
Увічнення
пам'яті
Інститути. Грунтовий інститут ім.В. В. Докучаєва
<http://znaimo.com.ua/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82%20%D1%96%D0%BC%20%D0%92%20%D0%92%20%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0%20%D0%90%D0%9D%20%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0>;
Науково-дослідний інститут сільського господарства імені В. В. Докучаєва (
Кам'яна степ
<http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF>
Воронезької області <http://znaimo.com.ua/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C>);
Харківський національний аграрний університет.
Музей. Центральний
музей грунтознавства імені В. В. Докучаєва
Населені пункти. Місто Докучаєвськ в Донецькій області
<http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C>.
Нагороди. У березні 1946 <http://znaimo.com.ua/1946> у зв'язку з 100-річчям
від дня народження засновані золота медаль <http://znaimo.com.ua/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92_%D0%92_%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0>
і премія імені В. В. Докучаєва, присуджував Президією АН СРСР
<http://znaimo.com.ua/%D0%90%D0%9D_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0> за видатні
наукові роботи в галузі грунтознавства.
Філателія. В 1949 <http://znaimo.com.ua/1949> були випущені поштові марки
СРСР, присвячені Докучаєву.