Карпатский экономический регион Украины
Карпатский
экономический регион Украины
Господарський
комплекс Карпатського регіону: галузева стр-ра, особливості розм, проблеми та
перспективи розвитку.
Район розташ на
заході країни. Межує з 5 державами Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня –
6,5млн осіб. Карпатський р-н охоплює територію Львівської, І-Франківської,
Закарпатської і Чернівецьої областей. Прир умови ек р-ну дуже різноманітні, що
переважно пов¢язано з проходженням Карпат в усіх його
областях. Район має багаті і різноманітні природні ресурси. Це один з найбільш
водозабезпечених районів Укр. Грунти району теж різноманітні: сірі,
світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні – на
рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні – в горах. Карпатський р-н має найбагатші
в країні лісові ресурси. Р-на багатий на різноманітні корисні копалини. З
паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі гази, кам¢яне і
буре вугілля, торф і ланці. Є в районі і рудні корисні копалини: поліметалічні,
ртутні руди, алюмінієва сировина (Закарпаття). Самородна сірка залягає на тер
Львівської та І-Франківської областей. У цих же областях є родовища калійних
солей. Кухонну сіль добувають у Закарпатській та І-Франківській областях. У
Передкарпатті є родовища озокериту, а на Закарпатті – баритових руд. У р-ні
великі і різноманітні поклади буд матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу,
кварцових пісків, доломітів тощо. В Закарпатській обл трапляються родовища
білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру. За к-стю джерел
мінер вод, їхньою якістю і різноманітністю Карпатський р-н не має собі рівних у
країні. Карпат-й р-н має високу середню густоту нас-ня, показники якої
перевищують середню густоту в країні (115осіб на 1 кв км). Нас-ня розміщене
нерівномірно. Найгустіше заселене Передкарпаття. В гірських р-нах густота
нас-ня різко зменшується. К-сть міського нас-ня не перевищує сільського.
Міських жителів більше тільки у Львівській області (понад 60%). Природний
приріст нас-ня в р-ні вищий від середнього в країні. Не знаходячи роботу в
р-ні, значна частка труд ресурсів вимушена шукати її за його межами.
Промисловість – провідна галузь господарського комплексу р-ну. Тут розвинуті
маш-ня і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка,
харчова галузі, будіндустрія. Маш-ня і металообробка має своєрідну
спеціалізацію і територіальну орг-цію. Переважає неметаломістке трудомістке
маш-ня, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є
автомобільна пр-сть, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна,
радіотехнічна (телевізори) пр-сть, інструментальна, в-во верстатів і с/г машин.
У р-ні добре розвинута хім пр-сть, що орієнтується на поклади самородної сірки,
калійної і кухонної солі, озокериту, нафти, прир газу, кам вугілля. Основними
п-вами хім пр-сті є Калуське АТ “Оріана” і Стебниківський калійний завод,
Роздольське ВО “Сірка” і Яворівський гірничохімічний завод, а також Дрогобицький
нафтопереробний завод. Паливна пр-сть р-ну представлена газовою, нафтовою,
вугільною і торфовою галузями. Видобуток газу й нафти здійснюється у
Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля і торф. Найбільшими
електростанціями р-ну є Бурштинська та Добротвірська ДРЕС. До лісової і
деревообробної пр-сті р-ну входить понад 70 п-в. Вони сформували потужний
Карпатський лісовир-чий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну,
целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Деревообробна пр-сть найрозвинутіша в
обласних центрах, целюлозно-паперова – в малих і середніх, лісохімія – в малих
містах і селищах міського типу на Закарпатті. Легка пр-сть набула розвитку в
усіх обласних центрах, а також у Коломиї, Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию.
Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові
вироби, взуття. В Карп р-ні розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство,
вишивання, гончарство, виготовлення виробів з дерева, лози. Розвинута в р-ні
також пр-сть буд мат-в. Потужна місцева сировинна база, а також потреби
містобудування зумовили в-во цементу, гіпсу, покрівельних і стінових
матеріалів, залізобетонних виробів. Поширене тут і виготовлення буд керамінки і
фаянсу, скла. Осн частина п-в будіндустрії концентрується в обласних центрах.
Потужним є і АПК. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію
с/г-х і переробних п-в. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-м¢ясне
скотарство і свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських
р-нах переважають молочно-м¢ясне скотарство, вівчарство, а також
картоплярство і льонарство. Своєрідна с/г-ка спеціалізація Закарпаття:
виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м¢ясне
скотарство і вівчарство. На базі цих галузей с/г сформувалися м¢ясна,
цукрова, молочна, маслоробно-сирварна, борошномельно-круп¢яна,
хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та ін в-ва харчової
пр-сті. Карп р-н має густу мережу залізничних і автомобільних шляхів. Довжина
залізничних магістралей заг користування становить 2898км. Автомобільні шляхи з
твердим покриттям мають довжину 18,1тис км. Найбільші транспортні вузли р-ну –
Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський
аеропорт має міжнародне значення. Промисловими вузлами р-ну є Львівський,
Дрогобицький, Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький,
І-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський. З Карп р-ну вивозять
автобуси та автонавантажувачі, автомобільні крани й інструменти, телевізори і
конвеєрні лінії, с/г машини і обл-ня для нафтової та газової пр-сті,
технологічне устаткування для легкої пр-сті і різноманітні прилади, хутрові
вироби, вино, фруктові та овочеві консерви, кондитерській вироби та мінер води,
калійні добрива і сірку, вугілля, ліс, меблі тощо. П-ва Карпатського р-ну
працюють на металі з Донбасу і Придніпров¢я, з різних р-нів країни одержують
комплектуючі деталі, мін добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні і
лляні тканини, с/г машини, автомобілі, технологічне обл-ня для харчової пр-сті,
олію. Однією з найголовніших проблем Карпат р-ну є низький рівень пром розвитку
його областей, крім Львівської. Незважаючи на те, що р-н межу з п¢ятьма
країнами Європи, у нього все ще недостатній рівень транскордонного
співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку
рекреаційного господарства.
Продуктивні
сили Карпатського ек р-ну: суч стан,основні проблеми та перспективи розвитку.
Район розташ на
заході країни. Межує з 5 державами Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня –
6,5млн осіб. Карпатський р-н охоплює територію Львівської, І-Франківської,
Закарпатської і Чернівецьої областей. Прир умови ек р-ну дуже різноманітні, що
переважно пов¢язано з проходженням Карпат в усіх його
областях. Район має багаті і різноманітні природні ресурси. Це один з найбільш
водозабезпечених районів Укр. Грунти району теж різноманітні: сірі,
світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні – на
рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні – в горах. Карпатський р-н має найбагатші
в країні лісові ресурси. Р-на багатий на різноманітні корисні копалини. З
паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі гази, кам¢яне і
буре вугілля, торф і ланці. Є в районі і рудні корисні копалини: поліметалічні,
ртутні руди, алюмінієва сировина (Закарпаття). Самородна сірка залягає на тер
Львівської та І-Франківської областей. У цих же областях є родовища калійних
солей. Кухонну сіль добувають у Закарпатській та І-Франківській областях. У
Передкарпатті є родовища озокериту, а на Закарпатті – баритових руд. У р-ні
великі і різноманітні поклади буд матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу,
кварцових пісків, доломітів тощо. В Закарпатській обл трапляються родовища
білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру. За к-стю джерел
мінер вод, їхньою якістю і різноманітністю Карпатський р-н не має собі рівних у
країні. Карпат-й р-н має високу середню густоту нас-ня, показники якої
перевищують середню густоту в країні (115осіб на 1 кв км). Нас-ня розміщене
нерівномірно. Найгустіше заселене Передкарпаття. В гірських р-нах густота
нас-ня різко зменшується. К-сть міського нас-ня не перевищує сільського.
Міських жителів більше тільки у Львівській області (понад 60%). Природний
приріст нас-ня в р-ні вищий від середнього в країні. Не знаходячи роботу в р-ні,
значна частка труд ресурсів вимушена шукати її за його межами. Промисловість –
провідна галузь господарського комплексу р-ну. Тут розвинуті маш-ня і
металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка, харчова галузі,
будіндустрія. Маш-ня і металообробка має своєрідну спеціалізацію і
територіальну орг-цію. Переважає неметаломістке трудомістке маш-ня, що
орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна пр-сть,
приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна
(телевізори) пр-сть, інструментальна, в-во верстатів і с/г машин. У р-ні добре
розвинута хім пр-сть, що орієнтується на поклади самородної сірки, калійної і
кухонної солі, озокериту, нафти, прир газу, кам вугілля. Основними п-вами хім
пр-сті є Калуське АТ “Оріана” і Стебниківський калійний завод, Роздольське ВО
“Сірка” і Яворівський гірничохімічний завод, а також Дрогобицький
нафтопереробний завод. Паливна пр-сть р-ну представлена газовою, нафтовою,
вугільною і торфовою галузями. Видобуток газу й нафти здійснюється у
Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля і торф. Найбільшими
електростанціями р-ну є Бурштинська та Добротвірська ДРЕС. До лісової і
деревообробної пр-сті р-ну входить понад 70 п-в. Вони сформували потужний
Карпатський лісовир-чий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну,
целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Деревообробна пр-сть найрозвинутіша в
обласних центрах, целюлозно-паперова – в малих і середніх, лісохімія – в малих
містах і селищах міського типу на Закарпатті. Легка пр-сть набула розвитку в
усіх обласних центрах, а також у Коломиї, Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию.
Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові
вироби, взуття. В Карп р-ні розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство,
вишивання, гончарство, виготовлення виробів з дерева, лози. Розвинута в р-ні
також пр-сть буд мат-в. Потужна місцева сировинна база, а також потреби
містобудування зумовили в-во цементу, гіпсу, покрівельних і стінових
матеріалів, залізобетонних виробів. Поширене тут і виготовлення буд керамінки і
фаянсу, скла. Осн частина п-в будіндустрії концентрується в обласних центрах.
Потужним є і АПК. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію
с/г-х і переробних п-в. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-м¢ясне
скотарство і свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських
р-нах переважають молочно-м¢ясне скотарство, вівчарство, а також
картоплярство і льонарство. Своєрідна с/г-ка спеціалізація Закарпаття:
виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м¢ясне
скотарство і вівчарство. На базі цих галузей с/г сформувалися м¢ясна,
цукрова, молочна, маслоробно-сирварна, борошномельно-круп¢яна,
хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та ін в-ва харчової
пр-сті. Карп р-н має густу мережу залізничних і автомобільних шляхів. Довжина
залізничних магістралей заг користування становить 2898км. Автомобільні шляхи з
твердим покриттям мають довжину 18,1тис км. Найбільші транспортні вузли р-ну –
Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський
аеропорт має міжнародне значення. Промисловими вузлами р-ну є Львівський,
Дрогобицький, Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький,
І-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський. З Карп р-ну вивозять
автобуси та автонавантажувачі, автомобільні крани й інструменти, телевізори і
конвеєрні лінії, с/г машини і обл-ня для нафтової та газової пр-сті,
технологічне устаткування для легкої пр-сті і різноманітні прилади, хутрові
вироби, вино, фруктові та овочеві консерви, кондитерській вироби та мінер води,
калійні добрива і сірку, вугілля, ліс, меблі тощо. П-ва Карпатського р-ну
працюють на металі з Донбасу і Придніпров¢я, з різних р-нів країни одержують
комплектуючі деталі, мін добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні і
лляні тканини, с/г машини, автомобілі, технологічне обл-ня для харчової пр-сті,
олію. Однією з найголовніших проблем Карпат р-ну є низький рівень пром розвитку
його областей, крім Львівської. Незважаючи на те, що р-н межу з п¢ятьма
країнами Європи, у нього все ще недостатній рівень транскордонного
співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку
рекреаційного господарства.
Рекреаційний
комплекс Карпатського регіону: природні передумови, особливості розміщення,
проблеми та перспективи розвитку.
Район розташ на
заході країни. Межує з 5 державами Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня –
6,5млн осіб. Карпатський р-н охоплює територію Львівської, І-Франківської,
Закарпатської і Чернівецьої областей. Прир умови ек р-ну дуже різноманітні, що
переважно пов¢язано з проходженням Карпат в усіх його
областях. Район має багаті і різноманітні природні ресурси. Це один з найбільш
водозабезпечених районів Укр. Грунти району теж різноманітні: сірі,
світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні – на
рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні – в горах. Карпатський р-н має найбагатші
в країні лісові ресурси. Р-на багатий на різноманітні корисні копалини. З
паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі гази, кам¢яне і
буре вугілля, торф і ланці. Є в районі і рудні корисні копалини: поліметалічні,
ртутні руди, алюмінієва сировина (Закарпаття). Самородна сірка залягає на тер
Львівської та І-Франківської областей. У цих же областях є родовища калійних
солей. Кухонну сіль добувають у Закарпатській та І-Франківській областях. У
Передкарпатті є родовища озокериту, а на Закарпатті – баритових руд. У р-ні
великі і різноманітні поклади буд матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу,
кварцових пісків, доломітів тощо. В Закарпатській обл трапляються родовища
білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру. За к-стю джерел
мінер вод, їхньою якістю і різноманітністю Карпатський р-н не має собі рівних у
країні. Карпат-й р-н має високу середню густоту нас-ня, показники якої
перевищують середню густоту в країні (115осіб на 1 кв км). Нас-ня розміщене
нерівномірно. Найгустіше заселене Передкарпаття. В гірських р-нах густота
нас-ня різко зменшується. К-сть міського нас-ня не перевищує сільського.
Міських жителів більше тільки у Львівській області (понад 60%). Природний
приріст нас-ня в р-ні вищий від середнього в країні. Не знаходячи роботу в
р-ні, значна частка труд ресурсів вимушена шукати її за його межами.
Промисловість – провідна галузь господарського комплексу р-ну. Тут розвинуті
маш-ня і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка,
харчова галузі, будіндустрія. Маш-ня і металообробка має своєрідну
спеціалізацію і територіальну орг-цію. Переважає неметаломістке трудомістке
маш-ня, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є
автомобільна пр-сть, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна,
радіотехнічна (телевізори) пр-сть, інструментальна, в-во верстатів і с/г машин.
У р-ні добре розвинута хім пр-сть, що орієнтується на поклади самородної сірки,
калійної і кухонної солі, озокериту, нафти, прир газу, кам вугілля. Основними
п-вами хім пр-сті є Калуське АТ “Оріана” і Стебниківський калійний завод,
Роздольське ВО “Сірка” і Яворівський гірничохімічний завод, а також
Дрогобицький нафтопереробний завод. Паливна пр-сть р-ну представлена газовою,
нафтовою, вугільною і торфовою галузями. Видобуток газу й нафти здійснюється у
Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля і торф. Найбільшими електростанціями
р-ну є Бурштинська та Добротвірська ДРЕС. До лісової і деревообробної пр-сті
р-ну входить понад 70 п-в. Вони сформували потужний Карпатський лісовир-чий
комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну, целюлозно-паперову та
лісохімічну галузі. Деревообробна пр-сть найрозвинутіша в обласних центрах,
целюлозно-паперова – в малих і середніх, лісохімія – в малих містах і селищах
міського типу на Закарпатті. Легка пр-сть набула розвитку в усіх обласних
центрах, а також у Коломиї, Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию. Галузь
випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові вироби,
взуття. В Карп р-ні розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство,
вишивання, гончарство, виготовлення виробів з дерева, лози. Розвинута в р-ні також
пр-сть буд мат-в. Потужна місцева сировинна база, а також потреби
містобудування зумовили в-во цементу, гіпсу, покрівельних і стінових
матеріалів, залізобетонних виробів. Поширене тут і виготовлення буд керамінки і
фаянсу, скла. Осн частина п-в будіндустрії концентрується в обласних центрах.
Потужним є і АПК. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію
с/г-х і переробних п-в. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-м¢ясне
скотарство і свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських
р-нах переважають молочно-м¢ясне скотарство, вівчарство, а також
картоплярство і льонарство. Своєрідна с/г-ка спеціалізація Закарпаття:
виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м¢ясне
скотарство і вівчарство. На базі цих галузей с/г сформувалися м¢ясна,
цукрова, молочна, маслоробно-сирварна, борошномельно-круп¢яна,
хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та ін в-ва харчової
пр-сті. Карп р-н має густу мережу залізничних і автомобільних шляхів. Довжина
залізничних магістралей заг користування становить 2898км. Автомобільні шляхи з
твердим покриттям мають довжину 18,1тис км. Найбільші транспортні вузли р-ну –
Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський
аеропорт має міжнародне значення. Промисловими вузлами р-ну є Львівський,
Дрогобицький, Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький, І-Франківський,
Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський. З Карп р-ну вивозять автобуси та
автонавантажувачі, автомобільні крани й інструменти, телевізори і конвеєрні
лінії, с/г машини і обл-ня для нафтової та газової пр-сті, технологічне
устаткування для легкої пр-сті і різноманітні прилади, хутрові вироби, вино,
фруктові та овочеві консерви, кондитерській вироби та мінер води, калійні
добрива і сірку, вугілля, ліс, меблі тощо. П-ва Карпатського р-ну працюють на
металі з Донбасу і Придніпров¢я, з різних р-нів країни одержують
комплектуючі деталі, мін добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні і
лляні тканини, с/г машини, автомобілі, технологічне обл-ня для харчової пр-сті,
олію. Однією з найголовніших проблем Карпат р-ну є низький рівень пром розвитку
його областей, крім Львівської. Незважаючи на те, що р-н межу з п¢ятьма
країнами Європи, у нього все ще недостатній рівень транскордонного
співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку
рекреаційного господарства. Карпатський ек р-н має великі, не до кінця
реалізовані можливості щодо розвитку курортного господарства. Унікальні курорти
Передкарпаття і Закарпаття можуть давати прибуток, зокрема і в іноземній
валюті, більший, ніж промислові п-ва. Але подальший розвиток екологічно
небезпечних виробництв у цих р-нах часто суперечить їх рекреаційному освоєнню.
Львів – визначний туристичний ценр, в якому багато пам¢яток
історії та архітектури.
Природно-ресурсний
потенціал Карпатського ек р-ну, його ек оцінка та вплив на спеціалізацію
району.
Район розташ на
заході країни. Межує з 5 державами Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня –
6,5млн осіб. Карпатський р-н охоплює територію Львівської, І-Франківської, Закарпатської
і Чернівецьої областей. Прир умови ек р-ну дуже різноманітні, що переважно пов¢язано з
проходженням Карпат в усіх його областях. Район має багаті і різноманітні
природні ресурси. Це один з найбільш водозабезпечених районів Укр. Грунти
району теж різноманітні: сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні,
алювіальні, дернові, лучні – на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні – в
горах. Карпатський р-н має найбагатші в країні лісові ресурси. Р-на багатий на
різноманітні корисні копалини. З паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі
гази, кам¢яне і буре вугілля, торф і ланці. Є в
районі і рудні корисні копалини: поліметалічні, ртутні руди, алюмінієва
сировина (Закарпаття). Самородна сірка залягає на тер Львівської та
І-Франківської областей. У цих же областях є родовища калійних солей. Кухонну
сіль добувають у Закарпатській та І-Франківській областях. У Передкарпатті є
родовища озокериту, а на Закарпатті – баритових руд. У р-ні великі і
різноманітні поклади буд матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових
пісків, доломітів тощо. В Закарпатській обл трапляються родовища білого,
сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру. За к-стю джерел мінер
вод, їхньою якістю і різноманітністю Карпатський р-н не має собі рівних у
країні. Карпат-й р-н має високу середню густоту нас-ня, показники якої
перевищують середню густоту в країні (115осіб на 1 кв км). Нас-ня розміщене
нерівномірно. Найгустіше заселене Передкарпаття. В гірських р-нах густота
нас-ня різко зменшується. К-сть міського нас-ня не перевищує сільського.
Міських жителів більше тільки у Львівській області (понад 60%). Природний
приріст нас-ня в р-ні вищий від середнього в країні. Не знаходячи роботу в
р-ні, значна частка труд ресурсів вимушена шукати її за його межами.
Промисловість – провідна галузь господарського комплексу р-ну. Тут розвинуті
маш-ня і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка,
харчова галузі, будіндустрія. Маш-ня і металообробка має своєрідну
спеціалізацію і територіальну орг-цію. Переважає неметаломістке трудомістке
маш-ня, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є
автомобільна пр-сть, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна,
радіотехнічна (телевізори) пр-сть, інструментальна, в-во верстатів і с/г машин.
У р-ні добре розвинута хім пр-сть, що орієнтується на поклади самородної сірки,
калійної і кухонної солі, озокериту, нафти, прир газу, кам вугілля. Основними
п-вами хім пр-сті є Калуське АТ “Оріана” і Стебниківський калійний завод,
Роздольське ВО “Сірка” і Яворівський гірничохімічний завод, а також
Дрогобицький нафтопереробний завод. Паливна пр-сть р-ну представлена газовою,
нафтовою, вугільною і торфовою галузями. Видобуток газу й нафти здійснюється у
Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля і торф. Найбільшими
електростанціями р-ну є Бурштинська та Добротвірська ДРЕС. До лісової і
деревообробної пр-сті р-ну входить понад 70 п-в. Вони сформували потужний
Карпатський лісовир-чий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну,
целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Деревообробна пр-сть найрозвинутіша в
обласних центрах, целюлозно-паперова – в малих і середніх, лісохімія – в малих
містах і селищах міського типу на Закарпатті. Легка пр-сть набула розвитку в
усіх обласних центрах, а також у Коломиї, Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию.
Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові
вироби, взуття. В Карп р-ні розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство,
вишивання, гончарство, виготовлення виробів з дерева, лози. Розвинута в р-ні
також пр-сть буд мат-в. Потужна місцева сировинна база, а також потреби
містобудування зумовили в-во цементу, гіпсу, покрівельних і стінових
матеріалів, залізобетонних виробів. Поширене тут і виготовлення буд керамінки і
фаянсу, скла. Осн частина п-в будіндустрії концентрується в обласних центрах.
Потужним є і АПК. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію
с/г-х і переробних п-в. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-м¢ясне
скотарство і свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських
р-нах переважають молочно-м¢ясне скотарство, вівчарство, а також
картоплярство і льонарство. Своєрідна с/г-ка спеціалізація Закарпаття:
виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м¢ясне
скотарство і вівчарство. На базі цих галузей с/г сформувалися м¢ясна,
цукрова, молочна, маслоробно-сирварна, борошномельно-круп¢яна,
хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та ін в-ва харчової
пр-сті. Карп р-н має густу мережу залізничних і автомобільних шляхів. Довжина
залізничних магістралей заг користування становить 2898км. Автомобільні шляхи з
твердим покриттям мають довжину 18,1тис км. Найбільші транспортні вузли р-ну –
Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський
аеропорт має міжнародне значення. Промисловими вузлами р-ну є Львівський,
Дрогобицький, Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький,
І-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський. З Карп р-ну вивозять
автобуси та автонавантажувачі, автомобільні крани й інструменти, телевізори і
конвеєрні лінії, с/г машини і обл-ня для нафтової та газової пр-сті,
технологічне устаткування для легкої пр-сті і різноманітні прилади, хутрові
вироби, вино, фруктові та овочеві консерви, кондитерській вироби та мінер води,
калійні добрива і сірку, вугілля, ліс, меблі тощо. П-ва Карпатського р-ну
працюють на металі з Донбасу і Придніпров¢я, з різних р-нів країни одержують
комплектуючі деталі, мін добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні і
лляні тканини, с/г машини, автомобілі, технологічне обл-ня для харчової пр-сті,
олію. Однією з найголовніших проблем Карпат р-ну є низький рівень пром розвитку
його областей, крім Львівської. Незважаючи на те, що р-н межу з п¢ятьма
країнами Європи, у нього все ще недостатній рівень транскордонного
співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку
рекреаційного господарства.
Особливості
формування і функціонування ТВК Карпатського ек-го р-ну.
Найб
транспортні вузли р-ну – Львів, ЧОП, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич,
Самбір, Стрий. Львівський аеропорт має міжнародне значення. Пром вузлами р-ну є
Львівський, Дрогобицько-Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький,
І-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський. Найбільший
промисловий вузол – Львівський. Тут переважає маш-ня і металообробка.У Львові
виробляють автобуси і автонавантажувачі, телевізори і кінескопи, конвеєрні
лінії і верстати, інструменти і прилади, медичне обл-ня і електротехнічні
вироби, с/г машини тощо. Тут також виготовляють штучні алмази та алмазний
інструмент. У Львові зн-ся численні п-ва легкої пр-сті: виробичі об¢єднання
“Весна”, “Маяк”, “Юність” (швейна пр-сть), “Промінь” (трикотажна), “Світанок”
(шкіряна), “Прогрес” (взуттєва). До харчової нал виробничі об¢єднання
“Світоч”, “Колос”, молочний, м¢ясний і жирвий комбінати.Серед п-в
хімічної і нафтохіміної пр-сті у Львові працюють лакофарбовий і нафтопереробнй
заводи. У місті сформувалася значна будіндустрія. Є п-ва, що виускають
косметику, картон, меблі, скло, керамічні вироби, музичні інструменти, а також
ВО медичної пр-сті “Львівфарм”. Львів – визначний туристичний центр, в якому
багато пам¢яток історії та архітектури. До складу
Дрогобицько-Стрийського пром вузла входять Дрогобич, Стрий, Борислав, Стебник і
Трускавець. Тут розвинуті хімічна, машинобудівна, деревообробна, легка і
харчова галузі пр-сті, курортне госп-во. Значним пром центром вузла є Дрогобич.
У місті зн-ся п-ва хімічної, гірничо-хімічної та нафтопереробної пр-сті,
прцюють заводи автомобільних кранів, дослідний спеціалізованого обл-ня,
експериментально-механічний та ін. Є п-ва деревообробної, легкої та харчової
пр-сті, будіндустрії. Провідна галузь міста Стрий – машинобудування і
металообробка. Як старий нафтовидобувний центр відоме місто Борислав. Тут
розвинута хім пр-сть, маш-ня, в-во штучних алмазів і алмазного інструменту,
легка, харчова, меблева пр-сть. Провідним п-вом міста Стебник є калійний завод.
До складу Червоноградсько-Сокальського пром вузла, що розміщений на півночі
Львівської області, входять Червоноград, Сокаль, Жвирка, Соснівка, Гірник.
Основою територіального осереддя цих населених пунктів є паливна пр-сть.
Провідним центром Львівсько-Волинського вугільного басейну є Червоноград.
Поблизу міста розміщені 12 шахт і центральна збагачувальна фабрика. В
Червонограді працюють заводи металоконструкцій, залізобетонних виробів, хлібний
і молочний, дають продукцію деревообробний комбінат, виробниче панчішне об¢єднання,
швейна фабрика. У місті Сокаль розміщені заводи хімічного волокна і
залізобетонних виробів тощо. До складу І-Франківського пром вузла входять
І-Франківськ та населені пункти Тисмениця, Лисець та ін. В І-Франківську
основним галузями є маш-ня і металообробка, легка і харчова пр-сть. До п-в
маш-ня належать виробничі об¢єднання “Геофізприлад”, “Карпатпресмаш”,
арматурний та ін. До легкої – швейне і шкіряне об¢єднання, фабрики трикотажних,
швейно-галантерейна і художніх виробів. До харчової пр-сті – молочний завод,
харчосмакова і кондитерська фабрики, хлібний, птахо- і м¢ясокомбінати.
У місті виробляють будівельні матеріали, працюють меблевий комбінат та завод
тонкого органічного синтезу. У Тисмениці зн-ся виробниче хурове об¢єднання,
харчовий комбінат, меблева фабрика. До складу Калусько-Долинського пром вузла
входять Калуш, Долина, Вигода, Брошків-Осада та ін. Вузол зн-ся на заході
І-Франківської області. Провідними галузями є хімічна – АТ “Оріана” (Калуш),
газопереробний завод (Долина) – та маш-ня – ВО “Карпатнафтомаш”, заводи
комунального устаткування “Будмаш”, “Нафтобурмашремонт” та ін. (Калуш). Тут
багато п-в легкої, харчової пр-сті та будіндустрії. До складу Чернівецького
пром вузла входять Чернівці, Лужани, Новоселиця та ін. Провідними галузями є
легка пр-сть, маш-ня і металообробка. Легка пр-сть представлена такими виробничими
об¢єднаннями: швейним “Трембіта”, панчішним,
рукавично-трикотажним, бавовняним. Розвинуті народні художні промисли. Є кілька
машинобудівних п-в: виробничі об¢єднання “Чернівцілегмаш” та “Електронмаш”,
машинобудівний та приладобудівний заводи. Хім пр-сть випускає гумове взуття,
лаки, фарби, товари побутової хімії. Тут багато вп-в харчової, деревообробної і
і меблевої пр-сті. До складу Ужгород-Мукачівського проми вузла входять Ужгород,
Мукачеве, Чоп, Середнє та ін. Основна спеціалізація вузла – в-во машин і об-ня,
продукція легкої та деревообробної пр-сті. Маш-ня представлене заводами
“Електродвигун”, “Ужгородприлад”, нестандартного обл-ня , експериментальним
газотранспортних турбоустановок (Ужгород), “Мукачівприлад” та комплексних
лабораторій (Мукачеве). Тут розвинута деревообробна, меблева, легка, харчова
пр-сть, будіндустрія.
Список литературы
Для подготовки данной работы были использованы материалы
с сайта http://www.stydent.od.ua/