Сучасний стан розвитку виробництв кольорової металургії України
Кольорова металургія України характеризується різноманітністю виробництв, технологічних схем та процесів і на квітень 2011 року до неї належать 52 підприємства різних форм власності, на яких працюють 46,3 тис. чоловік. Обсяг товарної продукції у 2010 році становив близько 5,8 млрд. гривень. На цей час кольорова металургія має такі підгалузі: мінерально-сировинну, гірничорудну, алюмінієву, мідну, титаномагнієву, напівпровідникову, твердосплавну, свинцево-цинкову, ртутно-сурм'яну, вуглецеву, порошкову, рідкіснометалеву, золото-видобувну, вторинну.
Особливістю кольорової металургії є те, що практично ні одне виробництво не має замкнутого циклу і Україна не має освоєних родовищ для виробництва алюмінію, міді, цинку, свинцю, олова, вольфраму, молібдену, германію та інших.
На власній сировині базуються лише виробництва титану, феронікелю, цирконію, кремнію, ртуті. Повністю відсутні первинні виробництва електролітичної міді, нікелю, олова, титанових сплавів і зливків, алюмінієвого і титанового прокату, труб з алюмінію та його сплавів, які імпортуються. Проте надра України, а також техногенні родовища мають ряд кольорових металів, необхідних народному господарству. Для їх добування потрібні значні капітальні вкладення.
Для зменшення залежності України від імпортних поставок сировини необхідно прискорити розвиток власної сировинної бази - добування сульфідних мідно-нікелевих руд Прутовського родовища і самородної мідної руди Волинської області, комплексних руд Жовторіченського та Крапивенського родовищ, рідкіснометалевих та рідкісноземельних руд Азовського та Новополтавського родовищ.
Одним з основних джерел задоволення потреб України в кольорових металах є вторинна кольорова металургія.
На гірничодобувних підприємствах кольорової металургії добувають, збагачують і здійснюють металургійну переробку руди нікелю, ртуті, титанового і цирконієвого концентрату, високоякісних кварцитів.
У цей час в Україні є чотири гірничодобувні підприємства кольорової металургії: Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат, ВАТ "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат", ВАТ "Микитівський ртутний комбінат" та ВАТ "Побузький феронікелевий завод".
Для підтримки існуючих потужностей з виробництва концентратів необхідно ввести в експлуатацію на діючих комбінатах вже розвідані родовища:
титанових руд - Стремигородське, Міжріченське;
нікелевих руд - Тарноватське силікатних руд.
Для забезпечення існуючих металургійних потужностей з виробництва алюмінію, цинку, свинцю, міді та спецлігатур необхідно:
у алюмінієвій підгалузі - будівництво рудника на родовищі Діан-Діан (Гвінея);
у свинцево-цинковій підгалузі - введення в експлуатацію Мужіївського та Біляївського родовищ.
Щодо рідкісних, чистих металів та спецлігатур необхідно здійснити переробку попелу теплоелектростанцій та надсмольних вод коксохімзаводів (германій), переробку лежалих хвостів хіміко-металургійної фабрики ВАТ "Металургійний комбінат імені Ілліча" (тантал, ніобій); переробку шламів теплоелектростанцій, які працюють на нафтопродуктах (ванадій); збирання та переробку вторинної сировини (вольфрам); переробку фосфорвмісних руд Донбасу (рідкісноземельні елементи).
Алюмінієва підгалузь. До підприємств цієї галузі належать: ВАТ "Миколаївський глиноземний завод", ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", заводи з виробництва вторинного алюмінію спільні підприємства: "Інтерсплав", "Укргермет", "Обімет" і Броварський завод алюмінієвих будівельних конструкцій. Загальні потужності цих підприємств становлять: глинозему - 1,2 млн. тонн на рік, первинного алюмінію та сплавів - 110 тис. тонн на рік, вторинного алюмінію та сплавів на його основі - 158 тис. тонн на рік, будівельних алюмінієвих профілів - 15 тис. тонн на рік.
Виробництво глинозему здійснюється в основному на ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" із середньорічним обсягом виробництва 1000 тис. тонн і частково на ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" в обсязі 200 тис. тонн.
ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" виробляє первинний алюміній та сплави на його основі. До складу підприємства входять: глиноземне виробництво, електролізне виробництво, електротермічне виробництво алюмокремнієвих сплавів, електротермічне виробництво кремнію, виробництво катанки. Передбачається реконструкція електролізного виробництва, створення виробництва алюмінієвої фольги.
Робота підприємств з виробництва вторинного алюмінію залежить від наявних запасів та обсягів імпорту брухту.
Мідна підгалузь. До підприємств цієї галузі належать: ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів", спільні підприємства "Донкавамет" та "Укргермет", дев'ять виробничо-заготівельних регіональних підприємств "Вторкольормет", науково-виробнича фірма "Форум" і фірма "КАТЕХ", дослідний завод Державного трубного інституту (м. Дніпропетровськ).
ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" - єдине в Україні підприємство, яке виробляє прокат міді та її сплавів: листи, стрічку, труби, прутки, дріт. Проектна потужність підприємства становить близько 140 тис. тонн на рік плоского і круглого прокату. Основними видами сировини є катодна мідь, цинк, нікель та брухт кольорових металів, які більш як на 80 відсотків постачалися з Росії та Казахстану.
Виробництво прокату на ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" значно зменшилось і в 2010 році становило лише 4,5 тис. тонн.
Титаномагнієва підгалузь - єдина, яка має потужну сировинну базу титану. До підприємств цієї галузі належить "Запорізький державний титано-магнієвий комбінат", який виробляє титанову губку, титановий шлак та невелику кількість феротитану і титанового литва.
Свинцево-цинкова підгалузь. До підприємств цієї галузі належить: ВАТ "Укрцинк", з якого виділено в окреме підприємство ЗАТ "Свинець". Завод спроектовано для роботи на привізних цинкових концентратах.
Виробництво цинку практично припинено із-за відсутності сировини та коштів.
Напівпровідникова підгалузь. Виробництво напівпровідникових матеріалів в Україні становило близько 10 відсотків світових обсягів і здійснювалось на трьох підприємствах: Казенне підприємство "Запорізький титаномагнієвий комбінат", ВАТ "Чисті метали" та хіміко-металургійній фабриці ВАТ "Металургійний комбінат імені Ілліча". Це моно- та полікристалічний кремній, германій, арсеніди та фосфіди галію та індію, пластини та структури на їх основі, а також різноманітні сполуки (оксиди, хлориди, моно- і дихлорсилани тощо). Домінуючим серед цих продуктів є кремній полікристалічний. Випуск його та продукції на його основі становив 75 відсотків загального обсягу напівпровідникової продукції, що вироблялась.
Створені в Україні потужності виробництва полікристалічного кремнію повністю забезпечувалися власною сировиною (трихлорсиланом) і приблизно 40 відсотків обсягу його виробництва відправлялось за межі України. Через великі витрати на виробництво та відсутність потреби в Україні випуск напівпровідникових матеріалів практично припинено.
Твердосплавна підгалузь. До підприємств цієї галузі належать: Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких матеріалів, ВАТ "Торезтвердосплав", Державний інженерний центр твердих сплавів "Світкермет", концерн "АЛКОН" Національної Академії наук, Державне спеціальне виробничо-технологічне бюро "Інос", Державне підприємство "ІНМА", дільниці твердих сплавів великих машинобудівних заводів. На всіх підприємствах спостерігається значний спад обсягів виробництва у зв'язку з відсутністю вітчизняної сировинної бази.
Вуглецева підгалузь. ВАТ "Укрграфіт" (м. Запоріжжя) - єдиний в Україні виробник основної електродної продукції (вугільні і графітові електроди, блоки, анодна маса та інше) для українських споживачів.
На підприємстві відбулося значне зниження обсягів випуску продукції. Основною причиною цього є труднощі у постачанні сировинних компонентів із-за кордону, висока вартість енергоносіїв. Сировиною для виробництва електродної продукції є нафтовий і пековий кокс та термоантрацит.
Державний завод "Вуглекомпозит" створено на базі спецвиробництва ВАТ "Укрграфіт" для випуску вуглецевих матеріалів і вуглецевих тканин, які призначаються для забезпечення виробництва спецтехніки.
Ртутно-сурмў яна підгалузь. До підприємств цієї підгалузі належить ВАТ "Микитівський ртутний комбінат". Підприємство мало повний цикл виробництва: від видобутку сировини (руди) до готової продукції (ртуті). Відсутність попиту на ртуть і великі витрати на її виробництво призвели до припинення видобутку ртуті з власної сировини.
Порошкова підгалузь. Порошки з різних кольорових металів та продукція з них виробляється на таких підприємствах: ВАТ "Закарпатський металургійний завод", Запорізький державний металургійний завод Інституту титану, Казенний завод порошкової металургії (м. Бровари), ВАТ "Торезтвердосплав", Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких матеріалів, Кіровський завод виробів із металевих порошків та ряді підприємств чорної металургії.
ВАТ "Закарпатський металургійний завод" і Запорізький державний металургійний завод Інституту титану спеціалізуються на випуску титанових порошків і виробів із них. Титанові порошки використовують для виробництва фрикційних виробів, порошків тугоплавких сполук титану, в чорній металургії, атомній енергетиці та інших галузях. Сировиною для виробництва титанових порошків є низькосортний губчастий титан.
У період з 2000 по 2011 роки у цій підгалузі спад обсягів виробництва становив 40 - 60 відсотків.
Рідкіснометалева підгалузь. До підприємств цієї підгалузі належать: Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат, який випускає гафній, цирконієві сполуки тощо, та виробниче об'єднання "Придніпровський хімічний завод", який виробляє цирконій, гафній та велику кількість сполук рідкісних металів.
За теперішніх часів ВО "Придніпровський хімічний завод" реструктуровано на ряд самостійних виробництв, потужності яких завантажено як правило непрофільною продукцією.
Золотодобувна підгалузь. Продовжується спорудження дільниці першої черги будівництва Мужіївського золотополіметалевого комбінату. Дослідно-промислова дільниця вартістю 5,4 млн. гривень збудована у І кварталі 1999 року (потужність 60 тис. тонн руди на рік). Завершується будівництво збагачувальної фабрики на Мужіївському родовищі, що дасть змогу переробляти руду до одержання сплаву "Доре" на місці видобутку.
Відсутність державних коштів не дає змоги виконувати розвідку та освоєння найбільшої частини золотоносних руд, що виявлені на Українському щиті (родовища: Сергіївське, Майське, Клинцівське, Юр'ївське, Балка Широка, Балка Золота та інші).
Щодо розвитку кольорової металургії передбачається збільшення в період до 2010 року обсягів виробництва більшості кольорових металів з одночасним вирішенням питань підвищення технічного рівня і якості продукції та зниження енергоємності виробництва.
. Територіальна структура кольорової металургії України: основні центри, промислові вузли, райони
кольоровий металургія україна промисловий
Сучасний металургійний комплекс Украъни майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних р-нів світу. На території цього р-ну з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський. Придніпровський металургійний підрайон розташований вздовж правого і лівого берегів Дніпра - від Кременчука до півдня Дніпропетровської і Запорізької областей. За своїм значенням цей підрайон є найбільшим виробником сталі і прокату. На його території сформувалися три крупних металургійних промвузли: Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорізько-Нікопольський і Криворізький. У Дніпропетровсько-Дніпродзержинському вузлі зосереджені такі заводи: в Дніпропетровську - три металургійних, трубопрокатний, коксохімічний, металоконструкцій, а в Дніпродзержинську -металургійний комбінат, два коксохімічних заводи, в Новомосковську - трубний завод. В криворізькому вузля знаходяться металургійний комбінат, коксохімічний завод, 5 крупних гірничо-збагачувальних комбінатів, понад 15 шахт, об¢єднаних рудоуправліннями. В Запорізько-Нікопольському вузлі знаходяться: в Запоріжжя - металургійний комбінат «Запоріжсталь», завод «Дніпроспецсталь», коксохімічний завод і завод феросплавів, в Нікополі - південно-трубний і феросплавний заводи. Тут же розташовані Нікопольський, Великотокмакський підрайони Придніпровського марганцеворудного басейну з п-вами, які видобувають руду, а також Білозерське залізорудне родовище і гірничозбагачувальний комбінат. Руда Кременчуцького родовища використовується заводами Придніпровського підрайону і транспортується переважно по Дніпру. Донецький металургійний підрайон охоплює металургійні п-ва Донецької і Луганської областей. Це основний підрайон по в-ву коксу і чавуну. На його території сформувалися три вузли: Донецько-Макіївський, Стахановсько-Алчевський і Приторецький. Донецько-Макіївський вузол - найбільш потужний із трьох. До його складу входять Макіївський металургійний комбінат, два коксохімзаводи і трубний завод, Донецький металургійний і два коксохімічні заводи, Авдіївський коксохімзавод, Єнакіївський металургійний комбінат, Єнакіївський і Горлівський коксохімзаводи, Харцизький трубопрокатний і канатно-дротовий заводи. До цього вузла належать також потужний комплекс вогнетривких матеріалів і флюсових вапняків (Докучаєвськ, Комсомольське, Ново-Троїцьке та ін.). На півночі Донецької області зн-ся невеликий Приторецький вузол у складі Краматорського металургійного і коксохімічного заводів, Костянтинівського заводу «Вторчермет» і вогнетривів. Поблизу цих заводів зн-ся крупні центри видобутку сировини і в-ва вогнетривких матеріалів - Часів-Яр, Артемівськ, Северськ, Райське. На території Луганської області сформувався металургійний вузол, до складу якого входять Алчевський металургійний комбінат з його цехом у м.Алмазна і коксохімзавод, Стахановський коксохімічний і феросплавний заводи. Недалеко від цього вузла зн-ся Луганський трубний завод. Приазовський металургійний підрайон включає дві території: місто Маріуполь з його двома металургійними комбінатами - «Азовсталь» та ім.Ілліча, коксохімзаводом, а також північну і східну частини Керченського півострова, де зн-ся залізорудний район і Комиш-Бурунський залізорудний комбінат, та невеличкий, частково відбудований після війни металургійний завод ім.Войкова. Зв¢язок між цими частинами підрайону здійснюється морським транспортом по Азовському морю. Незважаючи на кризовий стан, металургія Укр є основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартість експортної пр-ції Чм Укр становила в окремі роки понад 3 млрд доларів. А її частка в загальному експорті трималась на рівні понад 40%. В країни СНД експортується більша частина металопродукції України.
Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами - сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розмішуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.
У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються два основних райони: Донецький і Придніпровський. На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику. Це підприємство дає понад 90 % продукції СНД. В цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині з Північної Осе-тії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Артемівську працює завод по оброб-ці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації. В м. Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату. Придніпровський район кольорової металургії спирається на потужну енергетичну базу, яку утворюють Дніпрогес, теплові і атомні електростанції. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алюмінієвий заводи. Титано-магнієвий завод одержує магнієву сировину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову - з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпорт-них бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмініє-вий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод. У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів.
В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля і електроенергія Південно-Української атомної електростанції. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл».
Базовими підприємствами металоперероблюючої промисловості у виробництві міді в Україні є:
Артемівський завод по обробці кольорових металів (Донецька обл.). Потужність підприємства - 140 тис. Т. На рік. Більш 80 % сировини завод отримує від постачальників з Росії та Казахстану. У зв»язку з недопостачанням сировини, вагомим (до 70%) зношенням більшої частини основного устаткування об*єми виробництва у 2005 р. складали лише 20% від виробництва 1990р (на сьогоднішній день завод працює на 7-10% потужності);
Спільні підприємства «Донкавмет» та «Укргермет», які спеціалізуються на виготовленні латуні і бронзи з вторинної сировини (майже повністю працює на сировині замовників). Загальне виробництво підприємств складала 90 тис.т. у 2000 р, при140 тис.т. у 2009.
Алюмінева промисловість України, за данними програми «Алюміней України», представлена Миколаївським глиноземним заводом (МГЗ), Запоріжським алюмінеевим комбінатом (ЗалК), заводами по виготовленню вторинного (спільне підприємство «Інтерсплав», «Укргермет», «Обімет»), Броварським заводом алюмінеевих будівних конструкцій. Загальна кіількість виробництва цих підприємств складає: глинозема - 1,2 млн.т., первинного алюмінею та сплавів на його основі - 11 тис.т., вторинного алюмінею і його сплавів - 165 тис.т., будівних профілей - 15 тис.т.
.Проблеми і перспективи розвитку кольорової металургії України
Особливістю вітчизняної кольорової металургії є те, що практично ні по жодному виду кольорових металів в Україні нема замкнутого циклу виробництва - від сировини до готової продукції
«Причиной поліпшення ситуації в кольоровій металургії України, є перш за все, загальний розвиток світової єкономіки. Враховуючи, що основні види продукції є т.н. „біржовими металами, на підвищення цін на них традиційно впливають і фактори активності інвестиційних фондів. Нарешті, з надією на подальший ріст цін на ринку, у такі періоди інтенсивно виступають в якості біржевих гравців, наприклад на Лондонській біржі металів, і закуповують кольорові метали для наступного прибуткового перепродажу. Зявляється явище, близьке к ажиотажному спросу. Так, в липні на складах, „приписаних до Лондонської біржі металів, запаси алюмінею зменьшились на 59 тис. Тонн. Паникувати з цього, однак, не доводитбся, т.к. на початок серпня в цілому світові складські запаси алюмінею у всіх виробників оцінюються у 2.6 млн. тонн».
На думку багатьох експертів, кольорова металургія стала в Україні засобом відмивання грошей из бюджета.Згідно статистичним даним, тільки сплавов на основі лома алюмінея с 2005 по 2010 рр. Експортувалось у 1.5-2 рази більше, ніж реально виготавлювалось в країні. Як відомо, подібна схема псевдоекспорта, дозволяє підіймати ціну товару до небачених висот. Таким чином, продав метал, скажімо за 100 тис. доларів своїй фірмі, яка зареестрована за кордоном, підприємєць отримує повернення ПДВ у розмірі 20 тис. доларів з бюджета.
В Україні є величезна кількість металобрухту, який ми поки що не використовуємо в повній мірі,а продаємо за низькими цінами за кордон. Але значно вигідніше було б використовувати його на власних підприємствах, переплавляти на метал,придатний ддля виробництва труб.
Звичайно,одним із найважливіших чинників розвитку данної галузі є наявність дешевої електроенергії, тобто розвитку базової галузі промисловості - електроенергетики.
Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно повязані з підвищенням конкурентноспроможності продукції на основі зменшення енерго- та матеріалрємкості продукції, скорочення трудових витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
У перспективі особлива увага приділятиметься збереженню і посиленню експортної спрямованості металургійної промисловості. Захист українських товаровиробників на зовнішніх ринках, попередження антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників, запобігання перенасиченості ринків метал о продукції та падіння цін дадуть змогу зміцнити експортний потенціал галузі. У структурі експорту продукції галузі намічено скоротити вивіз продукції сировинного напряму (чавун, заготовка сортова, сляби) та переорієнтуватися на експорт кінцевої продукції (труби, мет.вироби, листовий та сортовий прокат).
Особливістю кольорової металургії є те, що практично ні одне виробництво не має замкнутого циклу і Україна не має освоєних родовищ для виробництва алюмінію, міді, цинку, свинцю, олова, вольфраму, молібдену, германію та інших.
На власній сировині базуються лише виробництва титану, феронікелю, цирконію, кремнію, ртуті. Повністю відсутні первинні виробництва електролітичної міді, нікелю, олова, титанових сплавів і зливків, алюмінієвого і титанового прокату, труб з алюмінію та його сплавів, які імпортуються. Проте надра України, а також техногенні родовища мають ряд кольорових металів, необхідних народному господарству. Для їх добування потрібні значні капітальні вкладення.
Для зменшення залежності України від імпортних поставок сировини необхідно прискорити розвиток власної сировинної бази - добування сульфідних мідно-нікелевих руд Прутовського родовища і самородної мідної руди Волинської області, комплексних руд Жовторіченського та Крапивенського родовищ, рідкіснометалевих та рідкісноземельних руд Азовського та Новополтавського родовищ.
Щодо розвитку кольорової металургії передбачається збільшення в період до 2010 року обсягів виробництва більшості кольорових металів з одночасним вирішенням питань підвищення технічного рівня і якості продукції та зниження енергоємності виробництва.
Програмою передбачаються такі заходи:
) у сировинній, мінеральній та гірничорудній підгалузі:
·забезпечення сировиною магнієвого виробництва Калуського магнієвого заводу ВАТ "Оріана" і Казенного підприємства "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат" за рахунок освоєння Новоподільського (Чернігівська область) та Полтавського родовища бішофіту;
·освоєння нових дільниць родовищ титановмісних руд Малишевської і Іршанської груп для забезпечення безперервної роботи Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату;
·передбачається впровадження на Вільногірському державному гірничо-металургійному комбінаті технології одержання знехромленого ільменітового концентрату для виробництва пігментного діоксиду сірчанокислотним способом;
·організація виробництва нових видів цирконової продукції підвищеного попиту (мікронізований циркон, прес-порошки та кераміки на основі діоксиду цирконію);
·проведення комплексу геологорозвідувальних робіт з дорозвідки відкритих в Україні родовищ мідьвмісних, хромових і рідкіснометалевих руд;
) у алюмінієвій підгалузі:
·технічне переоснащення та розширення глиноземного виробництва до 1500 тис. тонн на рік на ВАТ "Миколаївський глиноземний завод";
·будівництво та освоєння комплексу підготовки і відвантаження червоного шламу на ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" на повний обсяг його утворення. Потенційними споживачами червоного шламу є підприємства чорної металургії, цементної промисловості тощо. Реалізація заходів розв'язує проблему збереження земельних ділянок, потрібних для будівництва шламосховища і поліпшує економіку підприємства;
·будівництво у період 2005 - 2010 років нового алюмінієвого заводу потужністю 100 тис. тонн на рік, у тому числі 10 тис. тонн на рік алюмінієвої катанки, що дасть змогу значно поліпшити економіку підгалузі з порівняно швидкою окупністю витрат;
·реконструкція електролізного цеху ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" з використанням більш економічних електролізерів з випаленими анодами та сухим газоочищенням, що дасть змогу поліпшити екологічний стан та умови праці персоналу;
·організація на ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" виробництва алюмінієвої стрічки та фольги із загальним обсягом виробництва продукції близько 25 тис. тонн на рік;
) у мідній підгалузі:
розвиток виробництва високоякісного прокату з міді та її сплавів на ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів";
організація виробництва біметалічної стрічки на ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів";
організація виробництва мідних катодів з брухту та відходів для виробництва знекисненої мідної катанки науково-виробничої фірми "Форум";
) у титаномагнієвій підгалузі:
·технічне переоснащення титаномагнієвого виробництва Казенного підприємства "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат" з підвищенням обсягів випуску губчастого титану до 12 тис. тонн на рік; утилізація відходів виробництва з вилученням скандію, ванадію та їх використання у вигляді товарної продукції;
·організація на Казенному підприємстві "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат" виробництва зливків з титану та його сплавів продуктивністю 5 тис. тонн на рік;
·створення потужностей і освоєння технології одержання листового і сортового титанового прокату, трубної заготовки та зварного дроту на підприємствах чорної металургії України;
·організація виробництва пігментного діоксиду титану хлорним способом;
·реконструкція магнієвого виробництва ВАТ "Оріана" з одержанням твердого зневодненого карналіту і переведенням електролізерів на живлення цією сировиною;
·організація виробництва на калійно-магнієвому заводі ВАТ "Оріана" фасонного лиття із магнію та його сплавів на повну потребу України;
) у свинцево-цинковій підгалузі:
реконструкція свинцевого виробництва та створення потужностей для виробництва свинцевих листів і припоїв на ЗАТ "Свинець";
створення виробництва цинку пірометалургійним способом з оксидної та вторинної сировини ВАТ "Укрцинк";
) у підгалузі напівпровідникових матеріалів:
·технічне переоснащення виробництва полікристалічного і монокристалічного кремнію електронної і сонячної якості на Казенному підприємстві "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат" для електроніки, електротехніки, сонячної енергетики та детекторів ядерного випромінювання;
·створення власної сировинної бази для виробництва германієвої сировини з використанням збагачених золовиносів гідроелектростанцій, надсмольних вод коксохімічних заводів і германієвмісного вугілля Біганського родовища;
·удосконалення технології виробництва високочистих кольорових металів II, III, V і VI груп таблиці Менделєєва і монокристалічних твердих розчинів на їх основі на ВАТ "Чисті метали" з метою підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку;
·придбання та освоєння на ВАТ "Укрграфіт" високопродуктивного та екологічно чистого імпортного устаткування для електродного виробництва;
·організація виробництва випалених анодів на потребу ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат";
·перепрофілювання державного заводу "Вуглекомпозит" на виробництво гальмівних колодок і на виготовлення полімерних композиційних матеріалів для літаків серії АН, а також організації виробництва антифрикційних високотемпературних матеріалів типу "Хімоніт", які застосовуються для виготовлення авіаційних двигунів.
) у твердосплавній підгалузі:
·забезпечення сировиною підприємств підгалузі (вольфрам, кобальт, нікель та їх сполуки);
·організація переробки вольфрамового концентрату до оксиду вольфраму на Вільногірському державному гірничо-металургійному комбінаті;
·організація гідрометалургійної переробки пиловидних та несортових відходів твердих сплавів і твердосплавного інструменту обсягом близько 500 тонн на рік на Вільногірському державному гірничо-металургійному комбінаті;
·створення та впровадження у виробництво нових конкурентоспроможних сплавів;
) у порошковій підгалузі:
технічне переоснащення заводу ВАТ "Укрцинк" з метою поліпшення якості порошку цинку та збільшення обсягів його виробництва до 1200 тонн на рік. З пуском основного виробництва Казенного підприємства "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат" з'являться перспективи оновлення виробництва порошків титану. Передбачається організація виробництва титанового порошку та виробів на його основі на ВАТ "Закарпатський металургійний завод" та Запорізькому державному металургійному заводі Інституту титану. Щодо титанових порошків потужності збільшаться до 1500 тонн на рік, щодо виробів із них - до 300 - 400 тонн на рік. Доцільно імпортувати порошки нікелю, молібдену, вольфраму, кобальту через відсутність необхідної первинної сировини та у зв'язку з невеликою потребою;
) у рідкіснометалевій:
·першочергове створення власної сировинної бази за рахунок освоєння, добування та переробки комплексних поліметалічних руд Мужіївського та Мазурівського родовищ;
·розроблення технології добування рідкісних і рідкісноземельних металів із багатокомпонентної вторинної сировини, в тому числі організація виробництва оксидів ванадію і скандію з відходів виробництва титану на Казенному підприємстві "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат".
Заходами розвитку вторинної кольорової металургії передбачено:
1.створення виробництва вторинного алюмінію при переробці соляних шлаків на спільному підприємстві "Інтерсплав" продуктивністю 1000 тонн алюмінію на рік;
2.проведення реконструкції підприємства "Інтерсплав" (м. Свердловськ Луганської області) з метою виробництва зливків легованих деформівних сплавів;
.технічне переозброєння плавильного цеху підприємства "Обімет" (м. Одеса) та організація переробки латунного і бронзового брухту в товарні чушки та напівфабрикати на науково-виробничій фірмі "Форум" (м. Запоріжжя);
.утилізація відпрацьованих газорозрядних ртутних ламп і переробка вторинних ртутьвмісних відходів;
.створення та впровадження нових технологій і устаткування для переробки брухту та відходів, що містять рідкісні та дорогоцінні метали.
За розрахунками для реалізації заходів Програми на період 2001 - 2010 роки потрібно 9993 млн. гривень. На період до 2005 року потрібно 6850 млн. гривень капітальних вкладень. Реалізація Програми дасть змогу забезпечити потребу внутрішнього ринку України у більшості кольорових металів, а також зменшити витрати валюти на імпорт металопродукції, одержати додаткові надходження валюти за рахунок експорту високоякісної продукції.
Висновок
Отже кольорова металургія - галузь промисловості з виробництва кольорових металів та їх сплавів(алюмінію , магнію, титану, міді, кобальту , олова), рідкісних та дорогоцінних металів.
Значення кольорової металургії дуже велике, адже продукти кольорової металургії використовуються в сучасній електроніці, ядерній техніці, приладобудуванні, ювелірній промисловості, медицині, в харчовій промисловості, у виробництві побутової техніки, автомобілебудуванні та інших галузях виробництва. Вона є однієї з найголовніщих ланок НТР.
Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікілева. Якраз ці галузі складають структуру кольорової металургії.
Комплекс підприємств цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення і металургійну переробку руд кольорових і рідкісних металів. До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини. В загалі сучасної кольорової металургії знаходиться не в кращому становищі, тому, що по-пеше: більшість устаткування на підприємствах кольорової металургії застаріло як морально так і фізично, і більшість заводів працюють максимум на чверть своєї виробничої потужності. По-друге: із зі певних політичних конфліктів очікується значне подорожання ціни на електроенергію, пальне та газ, а як ми вже знаємо, підприємства кольорової металургії потребують дуже великої кількості палива та електро енергії. Поки що уряд своїм указом стримує збільшення цін на вище згадані копалини, але якщо ціни всеж таки зростуть, то це буде дуже загрожувати всій кольоровій металургії України, так як більшість з підприємств стануть не рентабельні і збанкротують.
Алеж всеж таки будемо сподіватися на кращю долю вітчизняної кольорової металургії, будімо сподіватися на підтримку держави у розвитку цієї галузі, та на залучення іноземного капіталу у цю галузь.
Список Літератури
1.Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. - Львів: Світ, 2008. - 472 с.: іл.
.Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). - К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2007. - 88 с.
.Масляк П. О., Олійник Я.Б., Степаненко А. В., Шищенко П. Г. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. - К.: Товариство Знання, КОО, 2008. - 829 с.
.Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М. О. Ковтонюк, М. О. Петрига та ін.; За ред. Є. П. Качана. - К.: Вища шк., 2007 - 375 с.: іл
.Україна у цифрах у 2010 році: Корот. стат. довід. Державний комітет статистики України: Під. Ред. О. Г. Осауленка.
. Розміщення продуктивних сил України: Навчально-методичний посібник/ Дорогунцов С. - К.2010.
. #"justify">8. Журнал Бізнес №6 (473) 11 лютого 2011 р. С.36-37
9.Розміщення продуктивних сил України: Підручник за ред. Є.П.Качана.- К.: Вища шк. 2008;
10.Шаблій О.І.Соціально-економічна географія України.- Львів.: Світ, 2008;
11. Мазур В., Смірнова О. Залучення іноземних інвестицій у металургійну та хімічну промисловість України.- Журнал Економіка України № 5/2010;
. Охотський В. Тенденції у світовій торгівлі сталлю. - Журнал Економіка України № 4/2011;
13. Долгоруков Ю., Сергєєв В. Приватизація підприємств металургії України. - Журнал Економіка України № 5/2011;
. Стасовський Ю. Економічні аспекти споживання і виробництва презиційних труб з кольорових металів в Україні. - Журнал Економіка України № 10/2011.
. Відомості Верховної Ради України № 38 від 24 вересня 2011 року.
16. Газета Бізнес № 48 від 29 листопада 2010 року.
Додаток
Таб.1 Баланс виробництва і споживання продукції кольорової металургії у 2011 - 2012 роках (тис. тонн)
Найменування продукції2011 рік2012 рік (прогноз)вироб- ництвоспожи- ванняекс- портімпортвироб- ництвоспожи- ванняекс- портімпортАлюмінієва продукціяГлинозем14002301170-1600610990-Алюміній первинний11593,221,8-315123,2191,8-Алюміній вторинний10554,450,6-12073,851,25Катанка алюмінієва1523,8-8,81525,3-10,3Прокат алюмінію1285323642,41016,4Мідна продукціяМідь рафінована1087,6-77,62091,1-71,1Прокат міді та її сплавів1530,9217,93035,349,3Катанка мідна5036,813,2-5041,18,9-Вторинні мідні сплави333,929,1-48444-Інші кольорові металиЦинк2062,6-42,62066-46Свинець14,6122,6-16,6142,6-Олово0,250,7-0,450,30,8-0,5Магній товарний226,715,3-2213,68,4-Титан губчастий6,22,83,4-123,98,1-Прокат та литво титану11,4-0,422,2-0,2Електродна продукція153,125,5127,6-153,126,6126,6-Напівпровідникові вироби0,520,160,36-1,450,570,88-Тверді сплави0,591,090,10,61,01,380,10,48
Таб.2 Основні розрахункові техніко-економічні показники розвитку гірничо-металургійного комплексу України
ПоказникРоки201020112012 (прогноз)Кольорова металургіяТоварна продукція, млрд. гривень3,716,4Витрати на виробництво продукції, млрд. гривень3,235,34Витрати на 1 гривню виробленої продукції0,870,83Чисельність виробничого персоналу, тис. чоловік3438Обсяг капіталовкладень, млн. доларів США1264580Енергоємність товарної продукції, гривень /кВт2,131,97
Таб. 3 Споживання палива і електроенергії у підгалузях у 2011 - 2012 роках
ПідгалузьПаливо, тис. тонн умовного паливаЕлектроенергія, млн. кВт.год.2011 рік2012 рік (прогноз)2011 рік2012 рік (прогноз)Гірничорудна71675284268945Вогнетривна360370258250Коксохімічна313027901078950Феросплавна898,8116866217946Трубна694,612268641525Метизна98,8104204212Металургійна (чорна)31627265801580013740Кольорова975189234186630Магістрального водопостачання--15141360Інші60434646,5
Таб. 3 Прогнозована потреба України у продукції кольорової металургії на період до 2012 року
(тонн)
Найменування кольорових металів та продукціїСпоживання, 2010 рікПрогноз потреби2011 рік2012 рікАлюмінієва продукціяГлинозем230000230000610000Алюміній первинний та сплави3632093200123200Алюміній вторинний366105440073800Катанка алюмінієва223752385025300Прокат алюмінієвий163402800042400Мідна продукціяМідь рафінована838908760091100Вторинні мідні сплави360039004000Прокат міді та її сплавів266003090035300Катанка мідна326603685041100Інші кольорові металиЦинк594606260066000Свинець82001200014000Олово605700800Нікель530059006600Магній товарний1500670013600Титан губчастий160027503900Прокат та литво титану74014202200Вольфрам435460480Молібден125135145Кобальт140142143Електродна продукція240002550026500Тверді сплави92010901380Напівпровідникові вироби105160570Рідкіснометалева продукціяЦирконій та його сполуки90200320Ванадій та його сполуки66010201680Гафній металевий0,50,60,7Галій металевий51015Тантал102535Ніобій50150250Кадмій5080100Індій1,534Германій0,512Церій та його сполуки1,834,5Телур0,511,5Берилій123Тантал та його сполуки56,58Селен11,21,5Ітрій металевий0,80,81Скандій та його сполуки0,512Оксиди рідкісних лужноземельних металів2050100