Дослідження товару та шляхів його вдосконалення для підвищення конкурентоспроможності ТОВ 'Львівські автобусні заводи'

Дослідження товару та шляхів його вдосконалення для підвищення конкурентоспроможності ТОВ 'Львівські автобусні заводи'

АНОТАЦІЯ

Темою даної бакалаврської роботи є: „Дослідження товару та шляхів його вдосконалення для підвищення конкуренто спроможності ТОВ “Львівські автобусні заводи””(ТОВ “ЛАЗ”).

Актуальність дослідження даної теми дипломної роботи безперечна, оскільки пошук шляхів вдосконалення товару для підвищення конкурентоспроможності підприємства є однією з найважливіших категорій ринкової економіки і характеризує можливість та ефективність адаптації підприємства до умов конкурентного середовища.

В результаті виконання дипломної роботи були досліджені теоретичні засади товарної політики підприємства як основи його конкурентоспроможності; зроблено аналіз фінансово-економічних показників діяльності ТОВ “ЛАЗ”; впровадження стратегії диверсифікації як напрям підвищення конкурентоспроможності ТОВ “ЛАЗ”.

ВСТУП

Однією з головних причин сучасної економічної кризи та низької конкурентоспроможності українських товарів та наданих послуг є нездатність вітчизняних підприємств боротися за розширення своєї частки на внутрішньому і зовнішньому ринках, просувати свої товари та формувати свого споживача, поставивши його інтереси у центр всієї виробничої та комерційної діяльності. В умовах глобалізації світової економіки глобалізується і конкуренція товаровиробників. Практично завжди це конкуренція з відомими, крупними виробниками. Сьогодні не можна розраховувати на те, що знайдеться ринок, недоступний для світових виробників, тому проблема забезпечення конкурентоспроможності власної продукції потребуватиме постійних рішучих дій для свого вирішення. Проблема підвищення конкурентоспроможності - дуже актуальна для підприємств України і стосується практично всіх сторін життя суспільства. Загострення конкурентної боротьби за збут продукції, за місце на ринку змушує підприємства постійно шукати нові можливості й резерви для збуту своєї продукції, удосконалювати технологію з метою створення якісних товарів. Для того, щоб успішно діяти в умовах ринкової економіки, підприємство повинно оперативно формувати раціональні варіанти відповідей на всі зміни, які щоденно, виникають у процесі його ділової активності. Головною метою управління є підтримка діяльності підприємства на певному рівні в залежності від змін внутрішнього і зовнішнього середовища. Все це свідчить про актуальність вибору теми дипломної роботи. Об’єктом дипломної роботи є товариство з обмеженою відповідальністю „Львівські автобусні заводи ”(ТОВ „ЛАЗ”).

Метою дипломної роботи є визначення шляхів удосконалення конкурентоспроможності підприємства на засадах конкурентоспроможності його продукції.

Для цього ставляться завдання:

визначення теоретичних засад товарної політики підприємства як основи його конкурентоспроможності;

проведення фінансово-економічної діяльності ТОВ „ЛАЗ”;

здійснення маркетингового аналізу товарної продукції та конкурентоспроможності ТОВ „ ЛАЗ ”;

визначити шляхи удосконалення конкурентоспроможності підприємства на засадах конкурентоспроможності продукції.

Предмет дослідження: товарна політика та конкурентоспроможність ТОВ „ЛАЗ”.

Дипломна робота складається із 4 розділів.

В теоретичній частині розглядаються засади товарної політики підприємства як основи його конкурентоспроможності.

В аналітичній частині приведений аналіз товарної політики підприємства на базі фінансово-економічних показників. Особливу увагу надано маркетинговому аналізу товарної політики та конкурентоспроможності підприємства.

У рекомендаційній частині зроблені пропозиції щодо шляхів удосконалення конкурентоспроможності підприємства на засадах конкурентоспроможності продукції.

В спеціальній частині розглянуто охорону праці на ТОВ „ЛАЗ”.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВИ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

1.1 Товар як елемент маркетингового комплексу

Товар є головним елементом комплексу маркетингу, від якого значною мірою залежить успіх ринкової діяльності підприємства. Можна скільки завгодно удосконалювати інші елементи маркетингового комплексу (ціна, розповсюдження, просування), але без головного елементу - ефективного у споживанні і виробництві товару - усі зусилля будуть марними. Якщо товар не відповідає запитам споживачів або програє за своїми характеристиками товарам конкурентів, сподіватися на успіх практично нереально. В основі ринкового успіху, лежать високоякісні товари, які в межах одного рівня цін є кращими за товари конкурентів, оскільки забезпечують більший ступінь задоволення потреб споживачів.

Загалом, товар у маркетингу слід розуміти як набір споживчих якостей, втілений у матеріальні та духовні продукти або послуги, які здатні задовольнити потреби і запити споживачів і які можна отримати шляхом обміну.

Іншими словами, товар - це те, що об'єднує споживача і товаровиробника, задовольняє запити одних і приносить прибуток іншим, забезпечуючи їм взаємні вигоди. Товарами можуть бути матеріальні речі, продукти духовної праці, послуги. У сучасному розумінні товарами є комплекси, що включають матеріальний і духовний продукт, послуги.

Товари класифікуються за такими ознаками:

за ступенем матеріальної відчутності:

продукти матеріального виробництва;

продукти духовного виробництва;

послуги, які слід розглядати як дії, що забезпечують потреби і запити споживачів. їх можна поділити на матеріальні, результати яких мають предметну форму, та нематеріальні.

за ступенем довговічності:

товари тривалого користування, що звичайно витримують багаторазове використання;

товари короткочасного використання - матеріальні вироби, які цілком споживаються за один чи декілька циклів використання.

за характером кінцевого використання:

товари споживчого використання, у т.ч.:

товари повсякденного попиту;

товари попереднього вибору;

товари особливого попиту;

товари пасивного попиту, тобто товари, про які споживач не знає чи знає, але особливо не задумується про їх застосування;

послуги, у т.ч.: особисті - курортні, туристичні, розважальні, ремонт особистого майна; орендні - товари напрокат; професійні - консалтингові, банківські, недержавна медицина; громадські - освіта, медичні, засоби масової інформації, культура, громадський транспорт, зв'язок, торгівля;

товари виробничого призначення, у т.ч.:

сировина - продукти природи і техногенної та антропогенної діяльності, призначені для подальшого використання. Природна поділяється на мінеральну, у т.ч. паливно-енергетичну, гірничо-хімічну, а також на натуральну. Сировина, що є продуктом техногенної та антропогенної діяльності: металолом, деякі види побутових і промислових відходів тощо;

напівфабрикати - кінцеві результати певної діяльності, що підлягають подальшому використанню для виготовлення певної продукції: заготовки для ключів, чавунні чушки, м'ясний фарш, вироби з тіста;

матеріали - результати переробки сировини призначені для виготовлення виробів: металопрокат, будівельні матеріали, пряжа;

паливо і мастильні матеріали: бензин, солярка, машинне мастило;

деталі і вузли - комплектуючі частини готових виробів: болти, гайки, контрольно-вимірювальні прилади для автомобільної і авіаційної техніки, реле для пральних машин, автомобільні шини, двигуни. Деталі виготовляють з однорідних матеріалів без операцій складання, вузли виготовляють з кількох деталей із застосуванням складальних операцій;

капітальне обладнання - не змінюється в процесі виробництва і не міститься в готовій продукції: будинки, верстати, важкі агрегати, транспортні засоби, комп'ютери;

допоміжне обладнання - включає рухоме заводське майно;

допоміжні вироби і витратні матеріали, які у явному вигляді в готових виробах не присутні. Вироби: оргтехніка, папір для друку, олівці. Витратні матеріали: матеріали для ремонту виробничих і допоміжних приміщень, картриджі для принтерів і ксероксів;

інформаційні продукти: комп'ютерні програми, ноу-хау, патенти, ліцензії;

послуги, у т.ч.: виробничі - встановлення, налагодження, ремонт і обслуговування обладнання;

допоміжні - прибирання і охорона приміщень;

розподільчі - транспорт, зв'язок, торгівля; ділові: інжинірингові і реінжинірингові послуги, рекламні, банківські, страхові, лізингові;

консалтингові - з менеджменту, маркетингу, персоналу, виробництва, фінансів матеріально-технічного забезпечення, досліджень тощо.

Остання класифікація товарів, є найбільш повною і відповідає реаліям сучасної економіки, серед головних особливостей якої слід відзначити інформатизацію усіх галузей економічної діяльності і зростання ролі інтелектуальних продуктів.

Для оцінки рівня різноманітності продукції конкретних підприємств застосовують показники товарної номенклатури і товарного асортименту. Розглянемо основні визначення і оцінні показники (рис. 1.1).

Товарна одиниця - окремий товар (набір споживчих якостей), який характеризується певними відмінними від інших показниками: назвою, ціною, дизайном, якістю і т.д. Товарний асортимент - група однойменної продукції.

Рис. 1.1 - Структура номенклатури та її основні характеристики

Товарна номенклатура - систематизований перелік усіх асортиментних груп і товарних одиниць, що виготовляються товаровиробником.

До основних показників товарної номенклатури відносять:

ширину номенклатури - кількість виділених за певними ознаками видів продукції, які виготовляє підприємство; наприклад, верстатобудівний завод виготовляє такі види металорізальних верстатів: токарні, свердлувальні, фрезерні;

глибину - кількість товарних одиниць кожного з видів, наприклад: токарні верстати виготовляються трьох типорозмірів, виділених за максимальним діаметром і довжиною деталі, що обробляється;

насиченість - характеризує загальну кількість товарних одиниць у номенклатурі продукції;

гармонійність - характеризує рівень подібності товарів різних асортиментних груп. Так, усі згадані верстати можуть реалізовуватися споживачам методом прямого збуту, тобто за методами збуту номенклатура продукції є гармонійною.

Дані показники можуть бути застосовані для аналізу товарного асортименту, який є частиною товарної номенклатури.

Рішення про формування товарного асортименту і товарної номенклатури ухвалюють, виходячи з ситуації, що склалася на ринку, загальноекономічної і маркетингової стратегії підприємства, його ресурсних можливостей.

Однозначні рекомендації щодо того, якими повинні бути товарний асортимент і товарна номенклатура, дати важко, однак можна зазначити таке: широкий і глибокий асортимент продукції, яка орієнтована на запити різних груп споживачів, збільшує адаптаційні можливості підприємства до змін ситуації на ринку і зменшує ризик не реалізації продукції, однак у цій ситуації значно ускладнюється організація виробництва і збуту, а також система управління підприємством. При цьому простішим і менш ризикованим для товаровиробника є збільшення глибини асортименту, ніж його розширення, пов'язане з розробкою нових товарних ліній.

Поглиблення асортименту забезпечує більший ступінь урахування специфіки запитів різних груп споживачів. На цьому базується стратегія диференціації як однієї з двох основних конкурентних стратегій. Іншою є стратегія лідерства за витратами, що передбачає виробництво стандартизованих дешевих товарів.

Розширення асортименту збільшує стійкість підприємства на ринку, особливо якщо товарні лінії значно відрізняються за сферою використання і цільовими групами споживачів. У цьому випадку при втраті інтересу споживачів до одних товарних ліній підприємство може виживати і розвиватися за рахунок інших, виводячи з асортименту види продукції, що не користуються попитом споживачів і вводячи нові. Ревізія товарної номенклатури і товарної політики повинна здійснюватися постійно і узгоджуватися з новими ринковими можливостями.

Важливим елементом у товарному асортименті є модифікація товарної номенклатури. Виведення на ринок нового товару (товарної марки) є досить ризикованим, однак у випадку успіху прибуток, як підтверджує практика, буде значно більшим, ніж при виведенні нової модифікації товару в рамках існуючих асортиментних груп. Інноватори - лідери хоча і функціонують в умовах підвищеного ризику, але при вдалій реалізації нового продукту формують запас «економічної міцності», який проявляється у наявності портфелю нової конкурентоспроможної продукції і характеризується більш низькими порівняно із середніми питомими витратами виробництва. їхні послідовники ризикують менше, але умови конкуренції для них більш складні, відповідно гірші і їхні економічні показники. Нова продукція доповнює товарний асортимент підприємства і надає йому можливості конкурувати з продукцією інших виробників, пропонуючи споживачам більше, ніж конкуренти, як з погляду різноманітності товарів, так і з погляду способів і умов їх реалізації, а також передпродажного і після продажного сервісу. Слід також врахувати ті обставини, що підприємство, яке постійно здійснює технологічні і технічні зміни чи зрушення на ринках, не буде захопленим зненацька, коли існуючий товар застаріє. Якщо підприємство випускає більш-менш широку номенклатуру продукції, при цьому окремі товари перебувають на різних стадіях життєвого циклу і оновлення продукції відбувається постійно, то практично завжди буде забезпечене завантаження його виробничих потужностей і стабільність прибутку. Більше того, виробництво різноманітних за призначенням, а також сферами їх застосування товарів дозволяє при зміні кон'юнктури споживчого попиту отримувати більш-менш стабільний прибуток по черзі за рахунок різних товарів.

Природно припустити, що при пошуку (розробці) нової продукції, на яку варто орієнтувати роботу підприємства, у першу чергу слід звернути увагу на існуючі на ринку товари, на які є незадоволений попит чи очікується різке зростання попиту в найближчому майбутньому. При цьому враховується попит, підкріплений платіжною спроможністю фактичних чи потенційних споживачів, причому не поодиноких, а в кількостях, що забезпечують прибуткову роботу підприємства-виробника хоча б у найближчому доступному для аналізу періоді.

Рішення про модифікацію товарної номенклатури належать до стратегічних. При цьому застосовуються такі методологічні підходи і методичні інструменти:ОТ - аналіз - базується на зіставленні ринкових можливостей і загроз з сильними та слабкими сторонами діяльності підприємства. У результаті виділяють ті види діяльності і товари, для впровадження яких є як зовнішні, так і внутрішні можливості.

САР - аналіз - надає можливість на основі дослідження фактичних та потенційних потоків прибутку від виробництва та реалізації різних видів продукції виділити сегменти ринку, які можна заповнити новою продукцією.

Стратегічна модель Портера - дозволяє виявити і оцінити конкурентні переваги конкретних підприємств чи видів діяльності (товарів) залежно від частки ринку, що вони займають, і рівня їх рентабельності. На основі цього здійснюється вибір стратегій розвитку: цінове лідерство; диференціація; концентрація зусиль на один або декілька вибіркових сегментів ринку.

СТР - аналіз (сегментація ринку) - дозволяє вибрати цільові ринки, на яких конкретне підприємство зможе максимально проявити свої порівняльні конкурентні переваги в конкретних ринкових умовах.

Товари з категорії «важкі діти» займають незначну частку ринку, вони потребують підтримки і далеко відстають від товарів-лідерів за ступенем довіри до них споживачів. У подальшому вони можуть перейти до розряду «зірок» і «дійних корів», у цьому випадку їх слід підтримувати. Звичайно, рішення про доцільність цього має базуватися на точних економічних розрахунках. Ці товари є проблемними. Якщо товар не має шансів перейти до розряду « зірок », то застосовують стратегію елімінації.

Для товарів-«зірок» характерним є швидке зростання обсягів збуту. Витрати на збут значні, однак і доходи досить значні, оскільки ці товари є лідерами на своїх ринках. Такі товари добре продаються, але не дають великих прибутків. У подальшому динаміка їх збуту уповільнюється, і вони переходять у розряд «дійних корів», а якщо при цьому також скорочується їхня частка ринку - у «розряд собак». Відносно товарів-«зірок» застосовують стратегію підтримання конкурентних переваг.

Для «дійних корів» характерною є низька динаміка зростання збуту. При цьому їх частка ринку велика, і вони дають великі доходи, розмір яких значно перевищує витрати на виробництво і збут. Отримувані великі прибутки можуть бути використані на модернізацію товарів або на розроблення нових. Це найбажаніший вид товарів. Відносно них застосовують стратегію збирання урожаю.

Товари з розряду «собак» є нежиттєздатними, їх слід виводити з ринку, якщо, звичайно, немає перспектив їх розвитку. Збереження цих товарів потребує значних витрат.

1.2 Формування асортиментної політики на засадах маркетингу та її вплив на конкурентоспроможність підприємства

Асортиментна політика - одне з найголовніших напрямків діяльності маркетингу кожного підприємства. Особливо цей напрям набуває особливої значущість у нинішніх умовах переходу до ринкової економіки, коли до товару з боку споживача висуваються підвищені вимоги що до якості та асортименту, і від ефективності роботи підприємства з виробленим товаром залежать всі економічні показники організації та ринкова частка. Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі отримує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці,володіє методами її реалізації і може максимально ефективно нею керувати.

На сьогоднішній день в умовах ринкової нестабільності можна визначити особливості асортиментної політики:

основою успіху асортиментної політики на підприємствах є реагування на зміни в попиті. Попит на промисловому ринку пов’язаний з поняттям “ індустріальний ланцюг ”, тобто включає всі стадії виробництва, які доводять сировинні матеріали до задоволення попиту кінцевих споживачів. Тут характерні всі особливості попиту промислового характеру: вторинність, нееластичність, парність, нестійкість;

як і для будь-якого підприємства, діяльність якого зорієнтована на ринок, асортиментна політика промислової продукції базується на відмінностях потреб різних сегментів споживачів. Для кожної групи споживачів є свої вимоги до якості, надійності, функціональності, ціни та інших показників, визначальних при виборі товару;

для формування асортименту, який відповідає вимогам ринку, слід виходити з тих факторів, які є визначальними при виборі для споживача.

Система формування асортименту включає наступні основні моменти:

визначення поточних і перспективних потреб покупців, аналіз способів використання даної продукції й особливостей купівельного поведінки на відповідних ринках;

оцінка існуючих аналогів конкурентів по тим же напрямкам;

критична оцінка товару та його асортименту з позиції покупця;

вирішення питань, які продукти варто додати в асортимент, а які виключити з нього через зміни в рівні конкурентоздатності; чи слід диверсифікувати продукцію за рахунок інших напрямків виробництва підприємства, що виходять за рамки його сформованого профілю;

розгляд пропозицій щодо створення нових продуктів, удосконалення існуючих, а також про нові способи та областях застосування товарів. розробка специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимогами покупців;

вивчення можливостей виробництва нових або вдосконалених продуктів, включаючи питання цін, собівартості і рентабельності. проведення випробувань (тестування) продуктів з урахуванням потенційних споживачів з метою з'ясування їхньої прийнятності за основними показниками;

розробка спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів підприємства щодо якості, фасону, ціни, найменування, упаковки, сервісу і т.д. відповідно до результатів проведених випробувань, що підтверджують прийнятність характеристик виробу або зумовили необхідність їх зміни;

оцінка і перегляд всього асортименту.

Не від’ємною частиною товарної політики в системі маркетингу є планування та управління асортиментом. Навіть добре продумані плани збуту і реклами не зможуть нейтралізувати наслідки помилок, допущених раніше при плануванні асортименту.

Управління асортиментом припускає координацію взаємозалежних видів діяльності - науково-технічної та проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту.

Складність рішення даної задачі складається в складності об'єднання всіх цих елементів для досягнення кінцевої мети оптимізації асортименту з урахуванням поставлених стратегічних ринкових цілей підприємством. Якщо цього досягти не вдається, то може вийти, що в асортимент почнуть включатися вироби, розроблені скоріше для зручності виробничих підрозділів підприємства, ніж для споживача.

З точки зору концепції маркетингу - це прямо суперечить тому, що необхідно дійсно робити. Завдання планування і формування асортименту полягають, перш за все, в тому, щоб підготувати “ Споживчу ” специфікацію на виріб, передати її проектному відділу, а потім простежити, щоб дослідний зразок був випробуваний, при необхідності модифікований і доведений до рівня вимог споживачів. Інакше кажучи, у формуванні асортименту вирішальне слово має належати керівникам служби маркетингу підприємства, які повинні вирішувати питання про те, коли більш доцільно вкласти кошти в модифікацію виробу, а не нести додаткові зростаючі витрати по реклами та реалізації застарілого товару або знижувати ціну на нього. Саме керівник служби маркетингу підприємства повинен вирішувати, настав час ввести в асортимент нові продукти замість існуючих або на додаток до ним.

Формування асортименту, може здійснюватися різними методами, залежно від масштабів збуту, специфіки продукції, що виробляється, цілей і завдань, що стоять перед виробником. Разом з тим їх об'єднує те, що управління асортиментом звичайно підпорядковане керівникові служби маркетингу.

Конкурентоспроможність підприємства визначається за допомогою трьох груп показників, які відображають конкурентоспроможність продукції що випускається та ефективність використання ресурсів.

Перша група включає показники, які характеризують економічні параметри, - собівартість, ціну виробу та споживання, умови платежу та поставок, строки та умови гарантії.

Друга група включає показники, які характеризують стан та використання живої праці, основних виробничих фондів, матеріальних затрат, обігових коштів, а також фінансовий стан підприємства.

При оцінюванні конкурентоспроможності підприємства предметом уваги повинна бути номенклатура випускаємої продукції та її конкурентоспроможність. Саме продукція з її якістю, упаковкою, сервісом, рекламою приваблює не лише покупця, а також бізнесмена, інвестора.

Третя група - нормативні параметри, які показують чи відповідає виріб стандарту, нормам, правилам, що регламентують кордони, з яких даний параметр не має права виходити. До їх числа відносяться показники надійності, ресурс виробу, безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність. До нормативних параметрів відносяться також ергономічні параметри, які демонструють відповідність товару якостям людського організму та людської психіки, визначають зручність роботи, швидкість стомлення.

Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно опиняється більш прибутковим, чим його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що підприємство займає стабільне місце на ринку товарів та послуг, та його продукція користується постійним попитом. Однак в житті цей стан не являється незмінним. Тому керівництво підприємства повинно вміти відслідковувати зміни, що відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва та реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, впровадження нових технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення спільних виробництв.

Найважливішими параметрами - характеристиками конкурентоспроможності підприємства, факторами, що впливають на неї є конкурентоспроможність продукції та здатність до адаптації в умовах змін зовнішнього середовища. Швидка ж адаптація забезпечується комплексом технічних, технологічних, інтелектуальних, організаційних та економічних характеристик. Між показниками конкурентоспроможності підприємства і конкурентоспроможності продукції існують: взаємозв’язок і взаємозалежність. Це означає, що конкурентоспроможність продукції суттєво впливає на конкурентоспроможність підприємства, а остання у свою чергу в значній мірі визначає конкурентоспроможність продукції.

Проте існують і деякі відмінності цих категорій, зокрема:

а) конкурентоспроможність продукції визначається для кожного її виду, а конкурентоспроможність підприємства охоплює всю номенклатуру;

б) конкурентоспроможність продукції визначається в межах порівняно короткого періоду часу, а конкурентоспроможність підприємства - тривалого; в) рівень конкурентоспроможності підприємства цікавить насамперед його власника з метою визначення доцільності виробництва в даних умовах, а споживача не цікавить. Зате споживача ще й як цікавить продукція підприємства, її ціна-якість.

Більш точно характеризують конкурентоспроможність підприємства якісні показники товарної політики:

широта асортименту - це кількість видів товару;

частка товарів „ ринкової новизни ”- це кількість товарів, які існують на інших ринках, але є новими для даного;

ціна товарів - це грошове вираження вартості товарів;

додаткові послуги - спрямовані на більш повне задоволення попиту споживачів на різноманітні види обслуговування;

розміщення підприємства - це коефіцієнт забудови, використання площ виробничих приміщень;

якість обслуговування покупців формується значною кількістю елементів, які відіграють немалу роль у забезпеченні його належного рівня;

упаковка - це елемент візуального оформлення споживчого бренду;

стимулювання покупців - це засоби дії на споживачів для підвищення попиту і просування товарів та послуг;

витрати на рекламу є важливою складовою витрат торговельної діяльності;

стимулювання працівників - це спосіб винагороди працівника за участь у виробництві;

імідж підприємства - це його «обличчя» у «дзеркалі» громадської думки.

1.3 Конкурентоспроможність товару та показники її оцінювання

Конкурентоспроможність - це здатність товару забезпечувати більший, ніж інші товари, ступінь задоволення потреб і запитів споживачів. Конкурентоспроможність продукції є одним з головних чинників, який визначає успіх ринкової діяльності товаровиробників. Забезпечення конкурентоспроможності продукції та її підвищення належить до найбільш пріоритетних цілей виробників. Конкурентоспроможність характеризує не тільки власне товар (виріб чи послугу), а й ступінь відповідності його характеристик і властивостей, передпродажного і післяпродажного сервісу потребам та запитам певних (цільових) груп споживачів у певний проміжок часу. З ряду аналогічних більш конкурентоспроможними будуть товари, що забезпечують більший ступінь задоволення споживачів при прийнятному рівні витрат на придбання і споживання (використання), тобто ціни споживання. Звичайно, одночасно забезпечити найвищий ступінь задоволення споживачів при мінімальних витратах на придбання і споживання товару важко. Тому слід дотримуватися певного компромісу між рівнем задоволення і ціною споживання, яка повинна відповідати цьому рівню, тобто бути справедливою, насамперед з погляду споживачів [3, 33 c.].

Для оцінки конкурентоспроможності товару можуть бути використані такі групи показників:

показники споживчих якостей товару - технічні, смакові та інші характеристики ( залежно від виду товару) [ 3, 23 c.];

показники, що характеризують рівень передпродажного (оперативність постачання, навчання споживачів, підготовка виробу до експлуатації) та післяпродажного (монтаж на місці експлуатації, гарантії, ремонт) сервісу;

показники іміджу товару і його товаровиробника - репутація, «розкрученість» товарної марки, стимулювання збуту;

вартісні показники придбання - ціна товару, знижки та надбавки;

вартісні показники споживання та утилізації, наприклад, витрати на утримання автомобіля та його утилізацію тощо.

Відповідно до визначення Міжнародної організації зі стандартизації під поняттям "якість" розуміють сукупність властивостей і характеристик товару, котрі надають йому здатність задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби. Відомо чотири основні рівні якості:

відповідність стандарту;

відповідність споживанню (використанню, експлуатації);

відповідність фактичним вимогам ринку;

відповідність латентним (неочевидним) вимогам ринку.

Під показником якості розуміють його числове значення. Для його визначення на практиці залежно від специфіки продукту застосовують такі методи:

вимірювальний;

реєстраційний;

обчислювальний;

органолептичний;

соціологічний;

експертний.

Показник якості на практиці може бути розрахований за допомогою комплексного оцінювання показників, які утворюють такі рівні:

І рівень. Інтегральний показник;рівень. Узагальнюванні показники:

.1. Показники призначення.

.2. Надійність товару;

.3. Екологічність і безпека товару під час споживання;

.4. Ергономічність товару.

.5. Технологічність товару.

.6. Естетичність товару.

.7. Стандартизація та сумісність товару.

.8. Патентно-правові показники товару.

.9. Якість сервісу товару.

.10. Сертифікація відповідності товару та знака відповідності на нього.рівень. Узагальнюючі та локальні показники.рівень. Локальні.

Сервіс і гарантійне обслуговування є невід'ємними елементами товарної політики. Це послуги, що надаються покупцям до та після придбання того чи іншого товару. Сервіс являє собою систему обслуговування покупців і споживачів, яка охоплює пропозицію покупцям наявного товару та надання допомоги споживачам в одержанні найбільшої користі від його використання. Все більше значення сервісного обслуговування покупців зумовлено такими причинами:

загостренням конкуренції на товарних ринках, які розвиваються;

створенням і профілізацією сервісних центрів;

зростанням бажань споживачів мати можливості вирішення проблем, які виникають під час використання придбаного товару;

ускладненням використання (експлуатації) товару.

Основними функціями сервісу як інструмента маркетинг є залучення покупців; підтримка та розвиток продажів товару; інформування покупця.

Сервіс як систему обслуговування поділяють на два види: технічне обслуговування та торговельне обслуговування (табл.1.1). Сервісні послуги можуть надаватись до й після покупки товару. Передпродажний сервіс здійснюється безкоштовно та забезпечує розроблення каталогів, консультування, підготовку виробу до робочого стану, навчання персоналу покупця, забезпечення необхідною документацією й усунення недоліків, які виникли під час транспортування. Технічне обслуговування полягає у наданні послуг із відновлення функцій товару та допомоги покупцеві у вирішенні проблем, пов'язаних із експлуатацією товару, у перевірці сумісності товару чи його елементів із іншими виробами та системами, а також у наданні

Таблиця 1.1 - Форми обслуговування споживачів

консультацій щодо надійної експлуатації та збереження товару. Після придбання товару підприємство-виробник або підприємство, що продало товар, виконують післяпродажний сервіс - доставку, монтаж, контроль, технічне обслуговування та ремонт, постачання запасних частин і деталей. Післяпродажний сервіс здійснюється безплатно чи за певну плату та передбачає:

• гарантійне обслуговування (безплатне) - ремонт, контроль за правильністю експлуатації (використання) товару, консультування, профілактичні роботи;

• післягарантійне обслуговування (платне) - технічне: виконання планового капітального ремонту, постачання запасних частин за додаткову оплату.

Одним із основних свідчень якості товару є його імідж. Імідж товару - це стійке, тривале і постійно підтримуване уявлення споживачів про якість і престижність товару і виробника, його репутацію, передпродажний та після продажний сервіс. Позитивний імідж товару і товаровиробника підвищує їх конкурентоспроможність і шанси на успіх. Негативний імідж призводить до втрати ринкових позицій і позицій у бізнесі. Якщо він склався, то його дуже важко перебороти, тому що це потребує значних коштів і часу. Позитивний імідж формують за допомогою заходів комплексу стимулювання (комплексу маркетингових комунікацій), в яких вирішальну роль відіграють пропаганда і паблік рилейшнз. Створення позитивного іміджу - складний процес підтримання комунікаційних зв'язків з фактичними і потенційними споживачами, метою якого є формування у них на рівні підсвідомості певних позитивних асоціацій відносно назви товару, товарної марки чи назви товаровиробника. Ефект буде більшим, якщо імідж товару формується з залученням незацікавлених сторін. Так, сертифікація продукції і підприємства, особливо за міжнародними стандартами, значно підвищує імідж товару.

Для товаровиробника чи продавця ціна є важливим інструментом активізації попиту, забезпечення конкурентоспроможності продукції, головним фактором, що визначає граничний дохід. Вона забезпечує прибуток і на відміну від інших елементів комплексу маркетингу безпосередньо і негайно впливає на поведінку споживачів, наприклад шляхом зниження чи підвищення цін. Ціноутворення є одним із найважливіших елементів маркетингу, стратегія ціноутворення - складовою частиною стратегії маркетингу, вона повинна відповідати її цілям, а також узгоджуватися з іншими складовими. Крім базової ціни, існують різні варіанти знижок-надбавок, які враховують особливості поставки товару споживачу та інші умови контракту. У загальному випадку надбавки чи знижки до базової ціни можуть встановлюватися, виходячи з таких підстав.

Підстави для встановлення надбавок:

високий рівень якості;

високий імідж;

комплектація на вимогу замовника;

високий рівень передпродажного і післяпродажного сервісу;

прискорений термін постачання;

відстрочення оплати;

форма оплати;

віддаленість регіону постачання від регіону виготовлення;

виготовлення товару на замовлення за специфічними вимогами споживача;

обсяг партії постачання відрізняється від звичайного.

Підстави для встановлення знижок:

великі партії закупки товару;

форма оплати;

постійний клієнт;

передоплата товару;

стимулювання споживачів;

розпродаж товару;

залучення бажаного клієнта.

Оцінка конкурентоспроможності товару може здійснюватися як за окремими характеристиками, так і за всім їх комплексом [ 8, 50-55с.].

Існують різні методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності товару:

збирання та аналіз інформації про споживачів, мотиви їх поведінки, тенденції розвитку ситуації на ринку, конкурентів тощо;

вибір оцінних показників конкурентоспроможності з огляду на специфіку товару і споживацьких запитів, а також вимоги стандартів (нормативні показники). Так, для товарів - продуктів харчування показниками конкурентоспроможності можуть бути смак, вміст певних інгредієнтів, зовнішній вигляд, термін зберігання, ціна і т.п. Для металорізальних верстатів - споживання енергії, виконувані функції, ремонтопридатність, напрацювання на відмову, безпечність експлуатації і т.д.;

визначення вагомості оцінних показників (В). Оскільки якість товару оцінюють споживачі, то кращим способом визначення вагомості оцінних показників є опитування споживачів. При цьому, як правило, до уваги слід брати думку розробників і товаровиробників. Вагомість оцінних показників також може бути визначена методом експертних оцінок, наприклад, методом Делфі, або з застосування інших методик. Експертами можуть бути споживачі, а також виробники чи розробники товару;

оцінка кожного з товарів конкурентів за окремими показниками;

Спочатку рекомендується виконати оцінку відповідності показників товару нормативним значенням (оцінку конкурентоспроможності за нормативними показниками). Якщо товар не відповідає вимогам нормативів хоча б за одним із показників, то він виключається з подальшого розгляду, оскільки є неконкурентоспроможним. Нормативними показниками можуть бути: для продуктів харчування - максимально допустимий вміст певних речовин; для електропобутових товарів - ступінь захищеності споживачів від ураження током тощо. Після цього виконується відносна оцінка показників товарів-конкурентів порівняно з кращими з показників усіх порівнюваних товарів. Порівнюють як фактичні значення показників, які можна оцінити чисельно (вагу, ціну), так і ті значення, що оцінюють якісно. В останньому випадку якісні оцінки попередньо переводять у бальні.

Відносну оцінку конкурентоспроможності за окремими показниками визначають за формулами:

, (1.1)

якщо більше значення показника свідчить про вищу конкурентоспроможність,

, (1.2)

якщо менше значення показника свідчить про вищу конкурентоспроможність, де Рі - значення і-го показника; j-го товару; Ртах та Ртіп - найбільше і найменше зі значень г-го показника з усіх порівнюваних товарів відповідно.

При цьому окремо оцінюють:

технічні, експлуатаційні, сервісні, маркетингові показники;

економічні показники. Економічні показники за наведеними вище формулами 1 і 2 можна оцінювати окремо: ціну, елементи експлуатаційних витрат, витрати на утилізацію тощо.

Однак можна порівнювати і комплексні економічні оцінки товарів - ціни споживання. Максимальною оцінкою є 1, коли значення порівнюваного показника конкретного товару відповідає еталонному.

Комплексна оцінка товару за всіма показниками визначається окремо за технічними характеристиками та економічними характеристиками усіх товарів-конкурентів:

, (1.3)

, (1.4)

де Іті та Іеі - відносні одиничні оцінки відповідно і-го технічного та і-го економічного показників; Вті та Веі - їх вагомості.

Інтегральна оцінка конкурентоспроможності кожного з товарів за технічними і економічними характеристиками виконується за формулою:

, (1.5)

Той з товарів-конкурентів, який отримає вищу оцінку, є більш конкурентоспроможним з усієї їх порівнюваної сукупності. Максимальною є оцінка 1, при цьому Ітех = 1 і Іек = 1, тобто порівнюваний виріб є кращим за технічними і економічними характеристиками. Величина  характеризує, яку частину конкурентоспроможності «ідеального» товару за економічними показниками становить конкурентоспроможність конкретного товару. У ряді випадків доцільно враховувати саме цю величину, оскільки в такому разі формула характеризує, наприклад, відношення «якість - ціна споживання», що дозволяє в наочній формі порівнювати конкурентоспроможність товарів.

Результати оцінки є підставою для розробки рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності товару.

2. АНАЛІЗ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

.1 Загальна характеристика ТОВ “ЛАЗ”

Товариство з обмеженою відповідальністю “ Львівські автобусні заводи ” - підприємство створене шляхом реформування державного підприємства Львівський автобусний завод, якому 21 травня 2005 року виповнилося 60 років, діє на основі статуту (див. дод. А), основною сферою діяльності якого є виробництво автобусів міського, приміського і міжміського сполучення, тролейбусів і запасних частин до них, а також надання послуг, пов’язаних із основним видом діяльності: сервісне обслуговування запчастинами.

Протягом 2005-2007 рр., після роздержавлення та появи інвестора підприємству вдалося відродити існуючі виробничі потужності, відновити та налагодити ритмічність виробництва, створити нові та завантажити існуючі робочі місця.

Основні етапи розвитку ТОВ"ЛАЗ”:

р. - представлена нова модель міського автобуса з низьким рівнем підлоги «CityLAZ» і автобус для обслуговування аеропортів «АeroLAZ». Початок серійного виробництва. Представлена перша модель тролейбуса «ElectroLAZ» - 12 метрів.

р. - представлена нова модель тролейбуса «ElectroLAZ» - 18 метрів і 18,8 метрів з 1 і 2 електродвигуна на IGBT транзисторах.

р. - представлена нові моделі лінійки автобусів: “CityLAZ”-10 і “CityLAZ”-20.

р. - випущений ювілейний 365000 автобус, ЛАЗ отримав сертифікат книги рекордів Гіннеса, “ Найбільше в світі кількість випущених автобусів одним підприємством ”.

р. - ЛАЗ переходить на виробництво всього модельного ряду міських автобусів з двигунами Е 4, Е 5 і EEV відповідно до нових європейськими нормами ЄЕК ООН.

 р. - виграний тендер на поставку 84 автобусів в Македонію. Підписано меморандум з Кабінету Міністрів України на поставку 2050 автобусів і тролейбусів для Україні в рамках підготовки до чемпіонату в 2012 року в Україну.

Основні види діяльності підприємства:

Виробництво комунального транспорту

Сервісне обслуговування

У даний час впроваджені в серійне виробництво автобуси приміські та туристичні Лайнер -10, 12, міжміські туристичні автобуси підвищеної комфортності півтора поверховий “НеоЛАЗ”, автобуси з низьким рівнем підлоги для міських перевезень ЛАЗ-А183D1, автобуси ЛАЗ-АХ183 для обслуговування аеропортів та тролейбуси ЛАЗ-Е183D1 з низьким рівнем підлоги для міського електротранспорту.

Тролейбус ЛАЗ-Е183 створений на базі автобуса “СітіЛАЗ” А-183 з низьким рівнем підлоги особливо зручний для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями. Він укомплектований тяговим електрообладнанням чеського виробництва.

Холдинг ЛАЗ - найбільший виробник автобусів і тролейбусів в Україну брав участь у всесвітньо відомій виставці Busworld. Компанія представила в Європі дві моделі автобусів нового покоління з низьким рівнем підлоги - "CityЛАЗ" А183 NG з газовим двигуном і CityЛАЗ "А183 N5 з дизельним двигуном. У новій продукції ЛАЗ робить акцент на високий рівень екологічних стандартів та економічної доступності техніки.

Автобуси "CityЛАЗ" представлені на виставці, обладнані комплектацією кращих європейських виробників і відповідають найвищим нормам безпеки. У них встановлено двигун з найвищим рівнем екології EEV. Автобус марки "CityЛАЗ" А183 NG обладнаний газовим двигуном. Для заправки такої машини використовується стиснутий природний газ, що дозволяє вдвічі економити на паливних витратах. Крім того, дизельний двигун машини практично не здійснює шкідливих викидів в атмосферу.

Для організації якісного сервісного обслуговування техніки, в структурі холдингу “ЛАЗ” створена компанія “Бус-Сервіс”. Її основні завдання: консультації по експлуатації техніки; швидке усунення дрібних неполадок; виконання гарантійних зобов'язань; якісне сервісне обслуговування; професійний ремонт.

Створюється мережа фірмових СТО “ЛАЗ” по Україні. Відкриваються фірмові магазини запчастин в Києві, Львові, Запоріжжі, Ялті, де можна придбати оригінальні запасні частини і витратні матеріали. Відділ маркетингу, реклами та складського господарства збуту ТОВ „ЛАЗ” забезпечує роботу з покупцями, дилерами, сервісними організаціями; відповідає за відвантаження готової продукції та оформлення пакету документів на неї; зберігає в належному стані готову продукцію на складах; проводить презентації; бере участь у виставках тощо; виконує інші функції. На ТОВ „ЛАЗ” використовують регіональну структуру служби маркетингу, яка передбачає наявність на підприємстві окремих відділів. Виробництво автобусів та тролейбусів на ТОВ"Львівські автобусні заводи ” здійснюється у відповідності до вимог документів системи УкрСЕПРО, ГОСТ Р, Правил ЄЕК ООН, міжнародних стандартів ІSO серії 9001, конструкторської і технологічної документації. На підприємстві впроваджено та застосовується система управління якістю в галузях проектування, виготовлення, випробовування, сервісного обслуговування та ремонту автобусів, що підтверджується сертифікатами TUV CERT та УкрСЕПРО, які є гарантією того, що підприємство спроможне виконати умови контракту і забезпечити стабільну високу якість продукції.

Рис. 2.1 - Організаційна структура управління ТОВ „ЛАЗ”

Організаційна структура ТОВ „ЛАЗ” починається від вищої ланки управління директора який має заступників підрозділів підприємства: з технічної підготовки виробництва; з виробництва; головний інженер(підпорядковані відділи: головного механіка, енергетика, зв’язку, ремонтно-механічний цех, енергетичний цех); з питань постачання; з управління контролю якості і аудиту; фінансів та економіки; головний бухгалтер.

Сукупність усіх підрозділів ТзОВ „ЛАЗ”, їх розміри та територіальне розміщення становлять його організаційну структуру Рисунок 2.1..

В організаційній структурі підприємства виділяють первинні і вторинні внутрігосподарські підрозділи. Первинні внутрігосподарські підрозділи не можна поділити на постійно діючі інші структурні одиниці (бригади, механізовані загони).

До вторинних підрозділів (цехи, відділки, дільниці) входить кілька первинних.

Склад цехів та служб, що реалізують виробничий процес виготовлення продукції, форми їх взаємозв'язків покладені в основу організаційної структури підприємства. Відділення, цехи, виробничі ділянки, бригади і ферми виступають у сільськогосподарському підприємстві як ланки виробництва.

При класифікації виробничих підрозділів враховуються склад їх трудових колективів по професіях, принципах організації і спеціалізації.

Організаційною одиницею підприємства є внутрішньогосподарський підрозділ:

підрозділи, що займаються основним виробництвом:

цехи - 1167 осіб

відділи - 94 осіб

функціональні підрозділи:

відділки які виконують одну або кілька споріднених функцій:

планово-економічний - 6 осіб

бухгалтерський - 7 осіб

інженерний - 2 осіб

відділ кадрів - 5 осіб

ІТР - 80 осіб

допоміжні та обслуговуючі підрозділи:

будівельні цехи - 15 осіб

авто гараж - 8 осіб

майстерні - 12 осіб

склади - 2 осіб

культурно-побутові підрозділи:

їдальня - не працює тому немає працівників.

Територія ТОВ"Львівські автобусні заводи ” - 56,36 га.

Загальна площа основного виробництва - 87257,24 м2.

Кількість технологічного обладнання - 1648 шт.

Потужність - 3120 автобусів та тролейбусів в рік.

2.2 Аналіз фінансово-економічних показників діяльності ТОВ “ЛАЗ”

Фінансово-господарська діяльність підприємства характеризується певними показниками в числі яких є товар. Товар - це продукт праці, зроблений для продажу, має споживчу цінність для покупця, тобто здатність задовольнити потребу. Асортимент товарів - це сукупність їх видів, сортів, які об’єднані конкретною ознакою. Формування асортименту товарів в фірмі є складним процесом, який здійснюється з урахуванням дії цілого ряду факторів.

В таблиці 2.1. приведені результати динаміки кількості випуску продукції за асортиментом ТОВ “ЛАЗ” за 2010-2011 р. Аналіз кількості випуску продукції за асортиментом дає можливість визначити динаміку випуску продукції по асортименту. Аналіз асортименту продукції дає можливість вирішити проблему вибору номенклатури продукції, яку випускають. В основі формування асортиментної політики лежить концепція життєвого циклу товару. На кожному етапі життєвого циклу товару використовують різні форми і методи торгівлі та застосовують різні засоби стимулювання збуту. Наведені дані свідчать про те, що випуск продукції у 2011 році збільшився у порівнянні з 2010 роком. Кількість випуску туристичних автобусів в порівнянні з 2010 роком, збільшилася 1,6 %, що в сумі становить 8 автобусів. На незначну кількість збільшився випуск приміських автобусів - 0,7% від попереднього року.

Таблиця 2.1 - Аналіз кількості випуску продукції за асортиментом ТОВ “ЛАЗ” за 2010-2011 р.

На 21 тролейбус більше випустили у 2011 році, кількість випуску міських автобусів, також збільшилась на 1,5%, що в кількості 13 автобусів. Збільшення кількості випуску продукції у порівнянні із 2010 роком відбулось у всіх групах товарного асортименту. Це відбулось за рахунок участі у закордонних виставках та введення у виробництво нових технологій. В загальному темп зростання кількості випуску продукції за асортиментом становить 120,3 п. п.. Аналіз випуску продукції за асортиментом наведений у таблиці 2.2, дає можливість визначити динаміку випуску продукції по асортименту у вартісному виразі.

Таблиця 2.2 - Аналіз випуску продукції за асортиментом ТОВ “ЛАЗ ” за 2010-2011 рр..

Дані таблиці 2.2. свідчать, що обсяг випуску автобусів в порівнянні з 2010 роком збільшився на 189,09 млн. грн.. Це пов’язано зі збільшенням замовлень для програми Євро 2012, та збільшенням собівартості продукції. Збільшенню випуску тролейбусів сприяла інновація у технології зберігання електроенергії під час руху тролейбуса. Отже, обсяг випуску продукції ТОВ “ЛАЗ” залежить від кількості та ціни.

Ціна - це грошове вираження вартості товару. В умовах ринкової економіки ціна є одним з найважливіших показників, що впливає на фінансовий стан підприємства. Від рівня цін залежать розмір прибутку, конкурентоспроможність підприємства і його продукції, а також фінансова стійкість підприємства. Аналіз динаміки цін на асортимент ТОВ “ЛАЗ ” за 2010-2011 р. наведений у таблиці 2.3. (див. дод. Б, В)

Таблиця 2.3 - Аналіз динаміки цін на асортимент ТОВ “ ЛАЗ ” за 2010-2011 рр.

З даних таблиці 2.3 видно, що у 2011 році ціни на товари ТОВ „ЛАЗ ” зросли в середньому на 11,1%, це зумовлено підвищенням цін на сировину, комплектуючі матеріали, паливо, підвищення якості виробництва. Найбільше зросла ціна на тролейбуси в середньому на 24%, темп зростання становить 153,8%. Ціна на міські автобуси зросла в середньому на 12%, на приміські автобуси в середньому на 6,5%. В даному періоді туристичні автобуси подорожчали в середньому на 3,7%.

Середню ціну на продукцію за 2011 рік можна розрахувати за формулою індекс цін:

, (2.1.)

де,  - вартість продукції у звітному періоді,

- показник звітного періоду.

Середня ціна туристичних автобусів:

Середня ціна приміських автобусів:

Середня ціна міських автобусів:

Середня ціна тролейбусів:

Середню ціну на продукцію за 2010 рік можна розрахувати за формулою індекс цін:

, (2.2.)

де,  - сума товарообігу у базисному періоді,

- обсяг виробництва.

Середня ціна туристичних автобусів:

Середня ціна приміських автобусів:

Середня ціна міських автобусів:

Середня ціна тролейбусів:

Отримані дані за 2010-2011роки заносимо в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 - Середня ціна на продукцію ТОВ “ ЛАЗ ” за 2010-2011 рр..

З даних таблиці 2.4. видно, що у 2011 році середня ціна на туристичні автобуси становить,91 млн. грн.. Порівняно із 2010 роком вона зросла на 3,2 п. п. або на 0,06 млн. грн. Середня ціна у 2011 році на приміські автобуси, в порівнянні із 2010 роком, зросла на 0,15 млн. грн. тобто на 10,6 п. п. Міські автобуси теж зросли у ціні станом на 2011 рік на 12,5 п. п., середня ціна автобуса 1,45 млн. грн. У 2011 році середня ціна на тролейбус - 3,12 млн. грн.,в порівнянні з 2010 роком ціна зросла на 18,4 п. п. або на 0,57 млн. грн..

Отже у 2011 році обсяг випуску збільшився на 45,5 %, що в сумі становить 189,1 млн. грн. За рахунок зміни кількості випуску можна визначити обсяг випуску за індексом фізичного обсягу:

, (2.3)

Де - сума товарообігу у базисному періоді, - індексована величина; - ціна базисного періоду.

=

,4-445,17=106,2 млн. грн..

За рахунок зміни ціни обсяг збільшився на 106,2 млн. грн.

=, що в сумі становить 83 млн. грн..

,3 - 551,4 = 83млн. грн..

Все це свідчить про те, що зростання суми випуску продукції у 2011 році на 189,1 млн. грн. здійснилося в основному за рахунок зміни ціни на суму 83млн. грн., а за рахунок зміни кількості асортименту на суму106,2 млн. грн.

Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ “ ЛАЗ ” та їх динаміка за період 2010-2011 рр.. наведені у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Аналіз фінансових показників виробничо-господарської діяльності ТОВ “ ЛАЗ ” за 2010-2011 рр.

Дані таблиці 2.5. свідчать, що протягом 2011 року відбувається збільшення обсягу виручки від реалізації продукції у 2011 році на 77 млн. грн. в порівнянні з 2010 роком, або на 12,9 %. Спостерігається зростання чистого прибутку у 2011 році на 15,5%,що в сумі становить 17,6 млн. грн. Собівартість виготовленої продукції протягом 2010 - 2011 років збільшилась на 20,7 млн. грн., що зумовлено в основному зростанням цін на сировину. Положення підприємства є достатньо стійким, враховуючи збільшення рентабельності реалізації за аналізований період на 0,43 %. Отже, ТОВ "ЛАЗ" має стійкі тенденції покращення фінансово-господарських показників. Незначне збільшення фондомісткості можна оцінювати як позитивне явище, що сприяє зменшенню капіталомісткості виробленої продукції. Фондовіддача у попередньому році становила 12,7, тобто на кожну гривню основних виробничих фондів припадає 12,70 грн. виробленої продукції, а у звітному році порівняно з попереднім вона збільшилася на 5,10 грн. і становила 17,80 грн. тобто на 1 грн.. Збільшення фондовіддачі можна оцінювати як позитивне явище, що сприяє збільшенню віддачі задіяних основних фондів. Фондоозброєність в 2011 році порівняно з 2010 роком зросла на 0,7% та 5,2% відповідно, що свідчить про розвиток підприємства і інтенсифікацію виробництва.

2.3 Маркетинговий аналіз товарної продукції та конкурентоспроможність ТОВ „ЛАЗ”

конкурентоспроможність диверсифікація стратегія підприємство

Основний асортимент - це його головна складова, яка дає підприємству переважну частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, які надаються підприємством. Із розширенням асортименту пов'язують виробництво додаткових видів продукції.

Поглиблення асортименту - це спосіб розширення можливостей збуту за рахунок індивідуальних, особливих товарів, які задовольняють унікальні бажання споживачів. Такі дії передбачають пропонування покупцям певних видів або типів продукції в різних модифікаціях.

При формуванні асортименту продукції ТОВ „ЛАЗ” концентрується на моделях високої якості за середньою ціною. Однак, для збільшення обсягів продажу та попередження агресивних дій конкурентів підприємство пропонує покупцям в кожному класі модифікації 3 категорій:

нижчий - модифікація з низькою ціною, максимально спрощена, з набором найбільш дешевих агрегатів при високому рівні зборки;

середня - модифікація з середньою ціною, з оптимальним для більшості покупців набором опцій та якістю використовуючих агрегатів, з високою якістю зборки;

висока - модифікація з високою ціною, високоякісними агрегатами, широким набором опцій та кольорової гами, високою якістю зборки.

Ширина і глибина товарного асортименту ТОВ “ Львівські автобусні заводи ” таблиця 2.6.

Таблиця 2.6 - Асортимент продукції ТОВ „ЛАЗ”

Класифікація автобусів за конструкцією ґрунтується на положеннях Женевської Угоди та Правилах ЄЕК ООН, що до неї додаються, а саме:

автобуси за максимальною масою поділяються на дві категорії:

категорія М2 - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу не більше ніж 5 тонн;

категорія М3 - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу, що перевищує 5 тонн;

Автобуси місткістю не більше 22 пасажирів, крім водія, поділяються на два класи:

клас А: автобуси, призначені для перевезення сидячих пасажирів та мають місця для стоячих пасажирів;

клас В: автобуси, призначені для перевезення виключно сидячих пасажирів;

Автобуси місткістю понад 22 пасажира, крім водія, поділяються на три класи:

клас I: автобуси, призначені для перевезення сидячих і стоячих пасажирів, конструкція яких дозволяє пасажирам безперешкодно переміщуватись по салону;

клас II: автобуси, призначені для перевезення головним чином сидячих пасажирів, а також стоячих пасажирів у проході проміж рядами та на площадці для стоячих пасажирів, розмір якої не перевищує 1,5 м2;

клас III: автобуси, призначені для перевезення виключно сидячих пасажирів.

Усі моделі автобусів відповідають сучасним вимогам щодо технічних характеристик із комфортності, технології виробництва, дизайну та повністю задовольняють потреби міських та міжміських перевізників, туристичних фірм, підприємств різних галузей промисловості, державних установ. Однією з основних родзинок нової розробки ТОВ"Львівські автобусні заводи ” є зменшене споживання електроенергії, рекуперація (гальмування та рух згори супроводжується віддачею електроенергії у мережу, в цей момент система працює в ролі генератора).

Крім того, для виробництва автобусів і тролейбусів запроваджені нові прогресивні матеріали і технології: нанесення перед електроконтактним зварюванням струмопровідного антикорозійного покриття на каркас кузова і панелі; антикорозійний захист лакофарбовими матеріалами фірми “RANAL”; герметизація щілин, стиків, зварних швів і панелей каркасу кузова; застосування оцинкованої сталі для облицювання кузова; приклеювання боковин, дверцят та віконного скла до каркасу клеями фірми Sika та інші.

ТОВ"Львівські автобусні заводи ” одержав міжнародний сертифікат TUV CERT на систему управління якістю і національний сертифікат Укр. СЕПРО, виданий НТЦ “ Станкосерт ”.

Порядок проведення вхідного контролю сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектувальних виробів на складах підприємства здійснюється згідно вимог, регламентованих СТП 32483661.066.

Контроль продукції в процесі виробництва і організація пред’явлення продукції ДТК проводиться відповідності з вимогами МІЯ- 5.7 - ТБТК - 01. Результати контролю кожного пред’явлення продукції контрольний апарат ДТК цехів заносить у журнал приймання деталей і технологічний паспорт автобуса. На забраковану продукцію працівники ДТК цехів оформляють акт про брак згідно СТП 32483661.013.

Товарний знак досліджуваної фірми, є правовим захистом товару, що захищає назву і деякі інші атрибути товару від конкурентів. Для споживача знак ЛАЗ - це не просто слово, а конкретний товар, торгівельна марка, що викликає певні асоціації і що пропонує набір специфічних характеристик і вигод. Хоча назва підприємства і змінилася та брендів товарний знак на товарах залишився.

Підприємство знає “ безліч прийомів ” стимулювання зростання на різних рівнях. Якщо новий ринок не дає очікуваної віддачі в запланований термін, то підприємство втручається і вносить необхідні зміни до робочої моделі.

Специфічні риси торговельної марки дозволяють визначити її основні функції:

інформаційно-нагадуюча функція;

престижна;

бар'єрна;

економічна функція.

Конкурентоспроможність товару - це його здатність привертати увагу споживачів з-поміж інших груп аналогічних товарів, які пропонуються на ринку підприємствами-конкурентами. На конкурентоспроможність підприємства впливають такі параметри: якість, надійність, стабільність роботи, стаж <#"603675.files/image029.gif">, (2.4)

де Р - величина технічного параметра досліджуваного виробу;

Р100 - величина технічного параметра виробу конкурента, що задовольняє потребу на 100%.

“NeoLAZ” до “Neoplan 516”.

1. , 2. , 3. , 4. .

“NeoLAZ” до “Богдан А40162”.

, 2. , 3. , 4. .

Таким чином після розрахунків “ Neoplan 516” ми бачимо, що має тільки один показник (макс. Шв.) має результат порівняння, який дорівнює 0,9.

Після розрахунків показників “Богдан А40162” видно,що є два показники порівняння, перший (вантажопідйомність) 0,9 та другий показник(маса) 0,9.

Автобуси відповідають установленим міжнародним стандартам і належать до одного класу. Це означає, що груповий показник по нормативним параметрам дорівнюватиме 1. Далі розраховую груповий показник по економічних параметрах за формулою:

, (2.5)

qi - одиничний показник конкурентоздатності по і-му технічному параметру; аі - ваговий коефіцієнт і-го технічного параметра; - число технічних параметрів, що підлягають розгляду.

1. , 2.

Розраховую повні витрати для “NeoLAZ”:

72845+2475+297+540+2054,5+495=78706,5

Розраховую повні витрати для “Neoplan 561”:

72700+3000+350+545+2375+500=79470

Розраховую повні витрати для “Богдан А40162”:

73273+2730+290+540+2110+510=79453

Далі розраховую інтегральний показник за наведеними розрахунками:

, (2.6)

Gтп має значення 0,99, бо це єдиний показник порівняння з технічних параметрів.

1. , 2. ,

Виходячи з цього можна сказати, що J = 1 і це означає, що аналізований виріб (“NeoLAZ”) на одному рівні з вибраними-зразками за своїми параметрами.

Позиціонування на ринку - це забезпечення товарові чітко відокремленого від інших товарів місця на ринку й цільових споживачів. Сегмент, обраний для позиціонування -великі приватні організації. Основні конкуренти ТОВ “ЛАЗ” ●, що працюють на цьому сегменті - БАЗ (А148)■ та Богдан А-231 (Е-2)▲.

Параметри позиціонування обрані згідно з профілем обраного сегмента наведені у таблиці 2.8, для якого важливими характеристиками товару є інноваційність продукції, високі технічні характеристики товару, зносостійкість, імідж товару та зображені на рисунку 2.2. Окрім цього для всіх сегментів-споживачів автобусів важливим є до та після купівельне обслуговування та контрольні витрати палива.

Таблиця 2.8 - Параметри позиціонування ТОВ “ЛАЗ”, щодо основних конкурентів

Рис. 2.2 - Основні параметри позиціонування

Розглянемо ці позиції з погляду основи для подальшого позиціонування:

Унікальність. На сьогодні “ЛАЗ” єдиний вітчизняний виробник міських автобусів з низьким рівнем підлоги.

Значущість. “СітіЛаз 12 LE” - це надійний та безпечний автобус, зносостійкий та з гарним дизайном, що може підкреслювати статус компанії-покупця.

Зрозумілість споживачу. Потенційний покупець може не тільки ознайомитися зі всіма технічними характеристиками обраної моделі, але й поетапно від слідкувати весь процес її виробництва, який є зрозумілий для спеціаліста.

Захищеність. Високі вхідні бар’єри на ринок запобігають входженню нових конкурентів.

Аналіз об’єктивних та суб’єктивних схем позиціонування показав, що торгова марка ЛАЗ має вищі показники якості по об’єктивним оцінкам, ніж по суб’єктивним.

Проведемо розрахунки ставлення споживачів за обраними критеріями:

Об’єктивні: ● 5*8+8*8+8*6+8*7+8*8=272

■ 5*4+8*6+8*6+7*2+8*4=162

▲5*8+8*6+8*4+7*6+8*4=208

Суб’єктивні: ● 5*8+6*8+6*8+6*7+8*8=242

■ 4*5+4*8+8*8+7*4+6*8=192

▲5*8+6*8+6*8+7*8+8*8=256

Таким чином, провівши розрахунки маємо: при високих об’єктивних параметрах якості низькі суб’єктивні оцінки. Отже, подальшою стратегією має бути диверсифікація та збільшення зусиль з просування товару: покращення зв’язку з покупцями та поліпшення рівня інформованості споживача. ЛАЗ позиціонує свої автобуси як ексклюзивні вироби масового рівня, призначені для різних видів подорожей.

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗАСАДАХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЯ

.1 Впровадження стратегії диверсифікації як напрям підвищення конкурентоспроможності ТОВ “ЛАЗ”

В умовах функціонування підприємства в ринкових умовах потрібно змінювати та вдосконалювати асортимент товарів. Нами запропоновано ввести стратегію централізованої диверсифікації росту, яка базується на пошуку та використанні додаткових можливостей виробництва нової продукції.

Для утримання своєї частки ринку постійно впроваджувати у виробництво нові товари, що покликанні посилити позиції на ринку та надати їм переваг перед конкурентами. ТзОВ “ ЛАЗ ” потрібно постійно стежити за асортиментом товарів та слідкувати за фазами життєвого циклу товарів, щоб збалансовано формувати асортимент та уникнення перебування більшості груп товарів в фазі одного життєвого циклу.

Детальний аналіз уподобань споживачів та пропозиції конкурентів покликані дозволити сформувати підприємству такий асортимент, що максимально задовольняв потреби населення, а також мав чіткі конкурентні переваги над іншими товарами.

Удосконалення та впровадження інновацій в роботу ТОВ “ ЛАЗ ” дозволять йому покращити показники фінансового-господарської діяльності та зайняти більші долі на ринку. Товарний асортимент підприємства можна вдосконалити впровадивши у виробництво нової товарної групи трамваїв.

Трамвай не є застарілим видом транспорту, який заважає іншим видам транспорту. Багато нових систем, створених останніми роками, свідчать про те, що існуючі трамвайні мережі є могутньою базою для подальшого розвитку.

Трамвай - єдиний вид наземного пасажирського транспорту, який технологічно в змозі забезпечити в зонах щільної міської забудови високі об'єми перевезень при розумних витратах на інвестиції і експлуатацію.

Для того, щоб забезпечити стійкий розвиток і підтримати свою інвестиційну привабливість, міста Центральної і Східної Європи повинні не проводити демонтаж своїх трамвайних мереж, а забезпечувати їх підтримку і модернізацію.

Модернізований трамвай, або ЛРТ, не тільки є екологічно чистим видом транспорту, але і володіє можливістю надання за доступною ціною високоякісних і високорентабельних послуг з перевезення всіх категорій громадян.

Якнайкращою стратегією для міста, що має стару трамвайну мережу, є створення політичної і фінансової "дорожньої карти", яка містила б довгострокові цілі розвитку суспільного транспорту і зобов'язувала б дотримуватися вибраної транспортної політики. У разі наявності дуже старих систем пріоритетом для інвестицій є інфраструктура. При цьому повинні передбачатися виділені трамвайні колії і надання пріоритету при перетині перехресть. Починати слід з пілотного проекту, і поява такої пілотної лінії є перевіреним способом показати політикам і громадськості безумовну ефективність, високу якість транспортного обслуговування і здатність поетапного розвитку потенціалу сучасної системи ЛРТ.

Збереження існуючих трамвайних ліній можливе тільки при загальній високій ефективності системи. В зв'язку з цим одержувані прибутки і інвестиції повинні бути політично забезпечені. В той же час керівництво транспортного підприємства повинне бути орієнтоване на ефективність і раціоналізацію своєї роботи. Керівництво транспортного підприємства повинне мати максимально можливий рівень незалежності. Роль політичних інститутів повинна бути обмежена забезпеченням відповідного правового поля і наглядовими функціями, що обумовлює мінімальне втручання в оперативне управління роботою підприємства.

Конкуренція декількох перевізників на одному і тому ж маршруті є контр продуктивною і не сприяє підвищенню ефективності суспільного транспорту.

Соціальні тарифи виправдані тільки у разі їх адекватної компенсації. Жодна компанія не в змозі забезпечити виробництво своєї продукції, якщо значна частина її розходиться безкоштовно або з великими знижками.

Міста, що успішно трансформували свої трамвайні мережі в сучасні мережі ЛРТ, як і МАГТ в цілому, готові надавати допомогу в передачі накопиченого досвіду і знань.

Враховуючи, що електротранспорт є перспективним напрямком у розвитку громадського транспорту можна від слідкувати реальну картину того, хто в країнах СНД та Україні випускає електротранспорт.

Стратегія розвитку міського пасажирського електротранспорту має враховувати загальноєвропейські вимоги якісних характеристик. Ця галузь міського господарства повинна бути безпечною, надійною, швидкісною та зручною у користуванні, діючою за єдиними тарифами та правилами. Справжній успіх у справі подолання транспортних проблем буде досягнуто, коли громадяни переконаються, що користуватися громадським транспортом дешевше, безпечніше і комфортніше, ніж власним.

Основна мета є задоволення потреб людей в переміщенні шляхом забезпечення ринку комфортабельними, безпечними з сучасними споживчими якостями автобусами, тролейбусами, трамваями, що в свою чергу передбачає модернізацію існуючого виробництва, впровадження нових технологій, збереження існуючих та створення додаткових робочих місць.

Маркетингова стратегія направлена на створення комплексу конкурентних переваг та ефективне використання можливостей, що надає ринок, для досягнення стратегічних цілей ТМ „ЛАЗ”.

Метою маркетингу на плановий період є:

досягнення великих обсягів продажу шляхом проведення збалансованої маркетингової та рекламної політики;

збільшення долі ринку в Україні, в Росії, шляхом рекламних та маркетингових заходів, покращення якості виготовляємої продукції та виводу на ринок нових моделей автобусів, тролейбусів та запуск у виробництво трамваїв;

щорічне покращення коефіцієнту задоволеності покупців шляхом покращення якості виготовляємої продукції та організації розгалуженої сітки сервісного обслуговування.

Задачами маркетингу при введені нового товару є:

забезпечення просування продукції ТМ „ЛАЗ” як на традиційні ринки збуту, так і на перспективні шляхом проведення відповідних рекламних та маркетингових заходів;

просування та укріплення торговельної марки „ЛАЗ” на ринках України, Росії, країн СНД та ближнього зарубіжжя шляхом збільшення дилерської сітки;

оцінка кон’юктури ринку в Україні, Росії, країнах СНД та ближнього зарубіжжя, постійний аналіз результатів комерційної діяльності підприємства і факторів, що впливають на них;

розробка прогнозів продаж та ринкової долі ЛАЗ, проведення ситуаційного ринкового аналізу;

разом з іншими підрозділами та керівництвом підприємства розробка цілей та стратегій ринкової діяльності ТМ „ЛАЗ” на ринках України, країн СНД та ближнього зарубіжжя як в цілому за асортиментом, так і у відношенні окремих видів товарної продукції та цінової політики, вибору раціональних каналів руху товарів та методів просування продуктів;

розробка для ТМ „ЛАЗ” в цілому та для окремих товарних груп довгострокових планів маркетингу і координація в даній області діяльності підрозділів підприємства;

оперативне інформаційне забезпечення маркетингової діяльності всього підприємства і його підрозділів;

розробка рекомендацій щодо удосконалення організаційної структури керівництва підприємством, його виробничо-збутової діяльності, зміні номенклатури продукції, збільшенню ефективності роботи підприємства, виходячи з орієнтації на ринкову діяльність;

розробка рекомендацій щодо встановлення контактів з зовнішніми організаціями, а в ряду випадків - представлення підприємства у його відносинах з іншими організаціями, підприємствами та приватними особами;

створення іміджу процвітаючого і надійного підприємства;

визначення продуктової стратегії підприємства, приймання участі в підготовці технічних завдань на розробку нових моделей автобусів.

Стратегія розвитку міського пасажирського електротранспорту має враховувати загальноєвропейські вимоги якісних характеристик. Ця галузь міського господарства повинна бути безпечною, надійною, швидкісною та зручною у користуванні, діючою за єдиними тарифами та правилами. Справжній успіх у справі подолання транспортних проблем буде досягнуто, коли громадяни переконаються, що користуватися громадським транспортом дешевше, безпечніше і комфортніше, ніж власним.

Беручи до уваги світові тенденції дорожчання рідкого пального та враховуючи структуру енергетики України, собівартість перевезення одного пасажира електротранспортом в є нижчою, ніж автотранспортом.

Щільні, з високою інтенсивністю, транспортні потоки на центральних міських магістралях, не дозволяють повністю задовольнити потреби населення в пасажирських перевезеннях. Традиційний громадський транспорт якісно не справляється з пасажиропотоками, що збільшуються. Зростає потреба в розвитку поза вуличного, швидкісного транспорту з високою провізною спроможністю.

У деяких великих містах України традиційно таким видом транспорту є метрополітен, але його будівництво вимагає значних затрат. Тому необхідно вести активні пошуки альтернативних транспортних систем для міста.

Підприємству потрібно ввести модернізацію виробничих потужностей, технічне переоснащення виробництва й організацію серійного виробництва автобусів середнього, великого та дуже великого класу, тролейбусів, а також запуск у виробництво трамваїв, а саме:

організацію цеху складання трамваїв;

організацію в кузовному виробництві цеху (дільниці) зварювання трамваїв;

організації в фарбувальному виробництві цеху (дільниці) фарбування трамваїв;

реконструкції та модернізації складального виробництва;

оптимізацію робочих місць в складальному виробництві;

перенесення деревообробного цеху;

розширення дільниці склопластикових вікон деревообробного цеху;

доукомплектування та розширення технологічно - інструментальної лабораторії;

проведення концентрації складів відділу складського господарства.

З метою впровадження виробництва різних моделей автобусів, тролейбусів та трамваїв на ТОВ „ЛАЗ” потрібно прийняти концепцію розвитку технологічних процесів на базі гнучкої технології із застосуванням універсальної вже технологічно забезпеченої технології.

Для диверсифікації можна використовувати існуючи виробничі площі й існуюче технологічне обладнання, а також придбати виробниче обладнання, технологічне обладнання та необхідні механізми для організації серійного виробництва трамваїв та модернізація обладнання для виробництва тролейбусів, автобусів середнього, великого та особливо великого класу.

Впровадження диверсифікації дасть можливість:

у соціальній сфері - підвищити рівень задоволення потреби населення у високоякісних та безпечних перевезеннях автобусами і тролейбусами та трамваями, забезпечити розвиток маршрутної мережі міського, приміського і міжнародного автотранспорту та міського електротранспорту,

поліпшити екологічний стан у містах з підвищеним рівнем забруднення довкілля, у зонах масового відпочинку та щільної житлової забудови.

в економічній сфері - забезпечити ефективне використання електроенергії та зменшити обсяг імпорту нафтопродуктів, розширити обсяг виробництва конкурентоспроможного рухомого складу для міського електротранспорту та міського, приміського і міжнародного автотранспорту, що сприятиме економічному зміцненню підприємств та створенню нових робочих місць;

розширити зовнішньоекономічні зв’язки;

збільшити надходження до бюджетів всіх рівнів;

покращити фінансовий стан підприємства та машинобудівної галузі;

покращити матеріальне становище працівників підприємства.

у технологічній сфері -

освоїти серійне виробництво нових типів сучасного рухомого складу з високим рівнем інновацій, а також обладнання, що дозволяє зменшити енергоспоживання тролейбусами і трамваями та витрати паливно-мастильних матеріалів автобусами;

покращити показники надійності, комфортності та безпеки пасажирських перевезень.

3.2 Реорганізація маркетингової служби у зв’язку з впровадженням стратегії диверсифікації

Відділ маркетингу на ТОВ “ЛАЗ” є самостійним структурним підрозділом і входить в управління маркетингом і збутом. Підпорядковується безпосередньо директору.

Відділ маркетингу, реклами та складського господарства збуту забезпечує роботу з покупцями, дилерами, сервісними організаціями; відповідає за відвантаження готової продукції та оформлення пакету документів на неї; зберігає в належному стані готову продукцію на складах; проводить презентації; бере участь у виставках, салонах тощо; виконує інші функції.

Основні функції відділу маркетингу та їх виконання наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Функції маркетингового відділу

У зв’язку з введенням стратегії диверсифікації, відділ маркетингу потрібно реорганізувати. Фахівці відділу маркетингу підприємства повинні працювати з клієнтами певних ринків, тобто відділ збуту доцільно залишити організованим за географічним принципом. Очевидно, що при подальшому вдосконаленні служби маркетингу дану спеціалізацію конкретно для ТОВ “ЛАЗ” необхідно зберегти і використовувати.

За основу структури служби маркетингу зручно прийняти структуру служби збуту, так як збут продукції є логічним завершенням процесу <#"603675.files/image045.gif">

Рис. 3.1 - Пропонована організаційна структура служби маркетингу на підприємстві ТОВ “ЛАЗ”

Підприємство ТОВ “ЛАЗ” не має директора з маркетингу  <#"603675.files/image046.gif">, (4.1)

де F - світловий потік однієї лампи (знаходиться за табл.4.3.), лм; - площа приміщення:

S = (a*b) = 5 *6 = 30 м2, (4.2)

k - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників;- поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення (відношення мінімальної освітленості до середньої горизонтальної), z = 1,1;

η - коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у частках;

п - кількість ламп, п = 4.

Коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у певному приміщенні визначається за таблицею 2 з урахуванням відбивних властивостей поверхонь приміщення та індексу приміщення. Індекс приміщення визначається за формулою:

, (4.3)

де а, b - відповідно ширина та довжина приміщення, м;

Нр - висота підвішування світильників над робочою поверхнею, м.

Нр = 3,2 - 0,8 = 2,4 м,

де 0,8 - висота столу.

Для визначення коефіцієнту використання світлового потоку освітлювальної установки з необхідно визначити індекс приміщення і:

З урахуванням коефіцієнтів відбиття стін та стелі (rстелі=70 rстін=40) з таблиці 2 визначаємо η =56%

Кількість ламп можна подати як добуток кількості ламп у світильнику на кількість світильників (300 лк).

Для визначення кількості світильників рівняння матиме вигляд:

, (4.4)

Згідно нормативних актів значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк.

З вихідних даних маємо k=1.4; z=1.1; nл=4;

 світильників.

Відповідно до розрахованих даних для нормального освітлення відділу маркетингу потрібно 5 світильників по 4 лампи у кожному світильнику.

Таблиця 4.3 - Світловий потік люмінесцентних ламп

Таблиця 4.4 - Коефіцієнти використання світлового потоку η, %

Результат: отримане цілочисельне значення 5 світильників не порушує встановлених норм освітлення 300 лк., необхідних для забезпечення нормативних показників освітленості на робочих поверхнях у приміщеннях з робочими місцями, обладнаними комп’ютерною технікою.

Забезпечення захисту від шуму. Джерелами шуму при роботі з ПК є пересувні механічні частини принтера і вентилятори ПК. При роботі матричних голкових принтерів шум виникає при переміщенні головки принтеру і в процесі удару голок головки по паперу.

При роботі вентиляційної системи ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків ПК і вмонтована в задню панель, створюється аеродинамічний шум. Окрім того діють і інші зовнішні джерела шуму, не пов'язані з роботою ПК.

Шум, що створюється працюючими ПК, є широко смужними, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску по частотному корегуванню "А" та вимірюватися в дБА.

Відповідно до ДСТУ 27.243-02007. Шум. Загальні вимоги безпеки у приміщенні, де працюють програмісти та оператори ПК рівень шуму не перевищує 50 дБА.

Зниження рівня шуму здійснюється такими методами:

заміна матричних голчатих принтерів на струменеві і лазерні принтери, які забезпечують при роботі значно менший рівень звукового тиску;

зміна напряму випромінювання шуму в протилежну сторону від робочого місця;

зменшення шуму на шляху його розповсюдження установкою звукоізолюючого відгородження наприклад стіни, перетинки, кабіни;

акустична обробка приміщень - зменшення енергії відбитих звукових хвиль шляхом збільшення площі звукопоглинання (розміщення на внутрішніх поверхнях приміщення облицювань, що поглинають звук).

Щодо самого приміщення, то це - сухе приміщення, без наявності пилу, з нормальною температурою повітря та ізолюючою підлогою. У випадку можливого ураження електричним струмом, причиною може виступати виникнення напруги на зовнішніх межах комп'ютера через пошкодження ізоляції і коротке замикання. Основні організаційні і технічні заходи по забезпеченню електробезпеки згідно вимог ДБН В.2.5-24-2003 у відділі дотримані.

Вибране приміщення за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом відповідає стандарту ПУЕ до приміщень без підвищеної небезпеки. Клас приміщення за ПТЕ П-IIа. Комп'ютери, які знаходяться у приміщенні, є джерелом електромагнітного випромінювання, і тому з метою захисту людей, що на них працюють, вживаються захисні екрани. Безпека роботи з комп'ютером гарантується тим, що людина не контактує безпосередньо з електронно-променевою трубкою монітору, яка живиться анодною напругою 100 V.

Для запобігання ураження електричним струмом варто передбачити наступні заходи:

розміщення комп'ютерів на захисній основі;

надійне захисне заземлення монітору;

належна ізоляція з'єднувальних проводів;

утримання допоміжних пристроїв у справному стані, занулення корпусів ПК.

Також перед початком роботи люди попереджаються про небезпечні пристрої для роботи і проводиться інструктаж що робити у разі виникнення небезпечних ситуацій.

З точки зору пожежної безпеки, приміщення можна віднести до категорії "В". Необхідна степінь вогнестійкості будівель визначена ДБН В.1.1.2007 в залежності від категорії вибухопожежної небезпеки виробництва, площі та поверховості споруди, вона в даному випадку становить - ІІІ. Будівля є з несучими стінами, з кам'яних матеріалів (цегли). Для покриття були використані дерев'яні конструкції, ущільнені та захищені важкогорючими плитними матеріалами. До елементів покриття не пред'являються вимоги по межах вогнестійкості.

В адміністративному будинку ТОВ “ЛАЗ” на всіх 4-ох поверхах передбачені засоби пожежогасіння. На коридорах розміщені крани ПК-1, ПК-2, знаходяться по два вогнегасники на кожному поверсі. Схема евакуації на випадок пожежі затверджується начальником відділення та вивішується на видному місці. Передбачені схеми евакуації працівників на випадок пожежі, які розміщені на кожному з поверхів. В них наголошено про необхідність постійно дотримуватись вимог інструкції по пожежній безпеці приміщень. Також вказано номери телефонів, куди необхідно повідомити про випадок пожежі. Для підтримки протипожежних заходів у приміщеннях передбачено не менше, як чотири виходи для евакуації. По шляху евакуації також встановлено аварійні світильники. Ширина виходу складає 1,5 метри. Ключі від виходу знаходяться на видному місці в охорони. На інформаційному щиті є інструкція з проти пожежі.

Отже, виконуються всі необхідні умови ДБН В.1.1-7-2002. “Протипожежна профілактика ”.

ВИСНОВКИ

Ознайомлення з теоретичними засадами товарної політики підприємства як основи його конкурентоспроможності та аналіз товарної політики ТОВ “ЛАЗ” дозволяє нам зробити певні висновки:

найважливішими параметрами-характеристиками конкурентоспро -можності підприємства,факторами, що впливають на неї є товарна політика, її здатність до адаптації в умовах змін зовнішнього середовища та конкурентоспроможність продукції;

основою конкурентоспроможності підприємства є товарна політика яка формується на основі якості продукції та товарного асортименту;

регіон має добрі потенційні можливості розвивати такий напрямок, як автобусобудування. У цьому напрямку працює ТОВ "Львівські автобусні заводи" та відіграє значну роль в регіоні, надаючи робочі місця, забезпечуючи регіон своєю продукцією, являється спонсором різних заходів;

асортимент продукції складається із 4 груп,в числі яких:

туристичні автобуси;

приміські автобуси;

міські автобуси;

тролейбуси.

обсяг випуску продукції у 2011 році збільшився на 30 %, що в сумі становить 189,1 млн. грн., за рахунок замовлень для програми Євро 2012 та збільшенням собівартості продукції;

за рахунок збільшення випуску продукції ТОВ “ЛАЗ” отримало 106,2 млн. грн.;

за рахунок зміни ціни на продукцію, випуск збільшився на 83 млн. грн.;

в результаті збільшення обсягу випуску та зміни ціни виручка зросла 12,9 %, що в сумі становить 77 млн. грн.;

чистий прибуток підприємства збільшився на 15,5 %, що в сумі становить 17,6 млн. грн., що суттєво вплинуло на рентабельність реалізації 19,46 проти 19,03 у 2010 році;

ТОВ"Львівські автобусні заводи ” одержав міжнародний сертифікат TUV CERT на систему управління якістю і національний сертифікат Укр. СЕПРО, виданий НТЦ “ Станкосерт ”;

бренд “ЛАЗ” - відома фірма, торгова марка <http://ua-referat.com/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0>, як правило, зарекомендувала себе на світовому автобусному ринку як виробник гарних і високоякісних автобусних комплектуючих;

результат позиціонування львівського автобуса порівняний із конкурентами за технічними та економічними параметрами свідчить про те, що львівський автобус знаходиться на одному рівні з вибраними - конкурентами за своїми параметрами;

позиціонування ТОВ “ЛАЗ” на ринку щодо основних конкурентів свідчить, що торгова марка ЛАЗ має вищі показники якості.

Розглянувши аналіз фінансово-економічної та маркетингової діяльності ТОВ “ЛАЗ” дозволив зробити певні пропозиції щодо шляхів удосконалення конкурентоспроможності підприємства на засадах конкурентоспроможності продукції в числі яких:

впровадження стратегії диверсифікації як напрям підвищення конкурентоспроможності ТОВ “ ЛАЗ ”;

реорганізація маркетингової служби у зв’язку з впровадженням стратегії диверсифікації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Асоціація автовиробників в Україні, статистика випуску:

http://ukrautoprom.com.ua/index.php?option=com docman&task=cat view&gid=27&Itemid=79 <http://ukrautoprom.com.ua/index.php?option=com_docman&task=cat_view&gid=27&Itemid=79>

. Бізнес план ТОВ “ Львівські автобусні заводи ” на 2011 рік - 35-61 с.

. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2008 (зі змінами), № 40-ІV. // Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua <http://www.zakon.rada.gov.ua>

. Ілляшенко С.М.,Маркетингова товарна політика: Підручник. - Суми: ВТД “ Університетська книга ”, 2005.-8-14,33-39, 29 c.

. Заруба Ю.Б. Конкурентоспроможність підприємства // Фінанси України. - 2001. - №2. - C.I 19-125.

. Комарницький І.М., Бублик М.І, Бєлуха О.М., Фарат О.В., Калиновський А. О. та інші / За ред. Комарницького І.М.. Маркетинговий менеджмент: Навч. посібник / - Львів: Апріорі, 2007.- 132 с.

. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг. - К.: КНЕУ, 2006. -79 с.

. Міжнародні угоди і звичаї: збірник нормативних актів. - Львів, каменяр, 2003. - 192 с.

. Офіційний сайт ЛАЗ <http://laz.ua/ru/>

. Позняк С. Конкурентні переваги і конкурентоспроможність // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - №1. - 50-55 с.

. Портер М. Конкуренція. -М.: ЮНИТИ, 2005.- 411 с.

. Пояснююча записка до звіту по основній діяльності та капітальних вкладеннях ТОВ “ Львівські автобусні заводи ” за 2010 рік, 2011 рік -6-12 с.

. Ткаченко Н. Планування товарів ринкової новизни // Торгівля і ринок України- 2003. - 305-309 с.

. Шульженко А.О. Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства. - 2000. -12-19 с.

. Шафранова Г. Аналіз фінансової звітності. - 2003. - 12-21 с.

ДОДАТОК А

Аналіз кількості випуску продукції за асортиментом ТОВ “ЛАЗ” за 2010-2011 р.

ДОДАТОК Б

Аналіз фінансових показників виробничо-господарської діяльності ТОВ “ ЛАЗ ” за 2010-2011 рр.

ДОДАТОК В

Асортимент продукції ТОВ “ЛАЗ” за 2010-2011 рр.