Ліквідність та платоспроможність ПАТ 'ОТП Банк'
Міністерство
освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський
інститут управління
Економічний
факультет
Кафедра «Фінанси та кредит»
Дипломна робота
на тему: «Ліквідність та платоспроможність ПАТ ОТП Банк»
Виконав:
студент економічного
факультету
денного відділення ХІУ
гр. Ф- 51
спец. «Фінанси та кредит»
Сідєльнікова С.М.
Харків 2012
Анотація
Звіт про дипломну роботу містить: 109 сторінок,
34 рисунків, 20 таблиці, 64 джерела інформації, 6 додатків.
Об'єкт дослідження - ліквідність та платоспроможність
ПАТ „ОТП Банк".
Мета дипломної роботи - є поглиблене вивчення
сучасних підходів до управління ліквідністю. На основі статистичної звітності
проведено аналіз фінансового стану, зокрема за періоди з 2009-2011 роки. В
результаті аналізу виявлено головні фактори, які впливають на ліквідність та
платоспроможність банку. Також проведено аналіз активів і пасивів банку та
відповідність економічним нормативам.
Для покрашення економічної діяльності
запропоновано підвищити якість системи мотивації персоналу, а також проводити
підвищення кваліфікації працівників. Потрібно створити належну систему
моніторингу конкурента. Рекомендується диверсифікувати діяльність банку
відносно галузей економіки. Це дозволить банку бути незалежним від проблем в
середині галузей і зберігати свою стабільність. Також рекомендується розробити
план, на випадок відтоку бюджетних та системних клієнтів, оскільки банк є дуже
залежним від них.
Використано закордонній досвід управління
ліквідністю банку.
Ключові слова: ЛІКВІДНІСТЬ, ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ,
НОРМАТИВИ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ, МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ ТА
ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЮ, АКТИВИ ТА ПАСИВИ.
Anotation
Report on the thesis contains 109 pages, 34 figures, 20 tables, 64 sources, 6
applications.of research - liquidity and solvency OJSC "OTP Bank".aim
of the thesis - is an in-depth study of modern approaches to liquidity
management. Based on statistical analysis reporting financial position,
including periods of 2009-2011. The analysis revealed the main factors that
affect the liquidity and solvency of the bank. Also the analysis of assets and
liabilities of the Bank and compliance with prudential regulations.improve the
economic activity proposed to improve the quality of staff motivation and
conduct additional training. Need an adequate system of monitoring competitor.
It is recommended to diversify the activities of the bank on the industries.
This will allow the bank to be independent from the problems in the middle of
fields and maintain its stability. It is also recommended to develop a plan in
case the outflow of budget and system customers because the bank is very
dependent on them. Used overseas experience liquidity management of the bank.
Keywords: LIQUIDITY, SOLVENCY, STANDARDS to
LIQUIDITY AND SOLVENCY, METHODS OF LIQUIDITY AND SOLVENCY MANAGEMENT,ASSETS AND
LIABILITIES
Зміст
Вступ
Розділ 1. Сутність ліквідності та платоспроможності
комерційного банку та економічна характеристика банку.
1.1 Загальнотеоретичні питання ліквідності та
платоспроможності комерційного банку.
.2. Фінансово-економічна характеристика
ПАТ«ОТП Банк» (Україна).
.3. Аналіз статистичної інформації.
Розділ 2. Аналіз діяльності ПАТ«ОТП Банк»
та система управління ліквідністю та платоспроможністю в ПАТ«ОТП Банк»
.1. Аналіз динаміки показників достатності
капіталу ПАТ «ОТП Банк».
.2. Розрахунок економічних нормативів
регулювання діяльності банку на прикладі ПАТ«ОТП Банк». .
.3. Аналіз ліквідності ПАТ«ОТП Банк» за
допомогою нормативів та коефіцієнтів ліквідності.
.4 Аналіз динаміки та структури активів та
пасивів ПАТ «ОТП Банк»
.5. Аналіз кредитного портфеля ПАТ «ОТП
Банк»
2.6. Аналіз депозитів ПАТ «ОТП Банк»
Розділ 3. Рекомендації та пропозиції, які
сприятимуть покращенню діяльності ПАТ «ОТП БАНК»
.1. Стратегії та методи управління
ліквідністю комерційного банку на прикладі ПАТ «ОТП Банк»
.2. Рекомендації щодо покращення
діяльності ПАТ «ОТП Банк»
.3. Закордонний досвід управління
ліквідністю комерційного банку
.4. Використаня комп’ютерних программ у
банку
Розділ 4. Охорона праці і навколишнього
середовища
Висновки
Список літератури
Додатки
Вступ
Актуальність теми: незважаючи на позитивні
зрушення в економіці України, що спостерігалися протягом останніх років,
існуючий стан речей не можна вважати сприятливим для банківської діяльності.
Такі фактори, як відсутність достатньої кількості платоспроможних
позичальників, альтернативних кредитуванню напрямків інвестування коштів,
недостатній рівень довіри населення до банківської системи, ставлять перед
українськими банками надзвичайно складні завдання. Важливість ліквідності, як
окремого банку, так і всієї банківської системи, продемонструвала фінансова
криза, яка сильно ослабила позиції банків України. При цьому не слід забувати,
що втрата банком своєї ліквідності може стати причиною втрати коштів або навіть
банкрутства значної кількості його клієнтів. Це робить банківську ліквідність
проблемою не тільки економічного, але й суспільного значення.
Метою дипломної роботи: є поглиблене вивчення
сучасних підходів до управління ліквідністю.
Предметом дослідження є стратегія та методи
управління ліквідністю та платоспроможністю ПАТ «ОТП Банку».
Об’єкт дослідження: ПАТ «ОТП Банк».
Для реалізації поставленої мети в роботі
необхідно вирішити наступні задачі: визначити економічну сутність ліквідності
та платоспроможності комерційного банку; розглянути теоретико-методологічні
засади щодо управління ліквідністю банків; розкрити механізм існуючих методів
управління ліквідністю; на основі використання методу показників ліквідності, в
тому числі і обов’язкових економічних нормативів; здійснити порівняльний аналіз
рівня ліквідності "ОТП Банку" з іншими банками країни; визначити
шляхи вдосконалення управління ризиком ліквідності в банку.
При написанні дипломної роботи використовувались
математичні та статистичні методи аналізу, які дають змогу дослідити систему
управління ліквідністю та платоспроможністю та зробити порівняльний аналіз
рівня ліквідності комерційного банку з іншими банками.
Дипломна робота написана на матеріалах ПАТ «ОТП
Банку».
Методологічною і інформаційною базою при
виконанні звіту виступає специфіка становлення і розвиток банківської системи
України, матеріали нормативного та законодавчого характеру, публікації в
спеціальних періодичних виданнях, підручники, внутрішні положення банку та
інтернет сайти, використовувались комп’ютерні програми EXCEL та WORD.
Результатом формування і реалізації фінансової
політики комерційного банку має бути його стабільний фінансовий стан, здатність
розвиватися у перспективі. А одними з головних критеріїв цього виступають ліквідність
та платоспроможність банку, як категорії, що визначають здатність банківської
установи розраховуватись за своїми зобов’язаннями. Важлива роль у такому
процесі належить управлінню ліквідністю комерційного банку.
Питання управління ліквідністю та платоспроможністю
комерційних банків розглядаються у працях таких вчених, теоретиків та
практиків, як Л. О. Примостка, А. М. Мороз, Г.Т. Карчева, О. Дзюблюк, Г.
Загорій, І. Волошин, Т. Іванова, О. Мицак, І. Нужна, Д. Олійник, Лаврушин О. та
інших. В їх працях висвітлені окремі підходи до управління ліквідністю та
платоспроможністю комерційних банків, аналізуються показники ліквідності та
платоспроможності, вивчаються підходи до управління банківською ліквідністю.
Розділ 1. Сутність ліквідності та
платоспроможності комерційного банку
1.1 Загальнотеоретичні питання ліквідності та платоспроможності
комерційного банку
Успіх роботи комерційного банку гарантують три
взаємозалежних фактори:
Висока прибутковість банківської справи, що
створює можливість виплати дивідендів акціонерам банка, збільшення його
капіталу, створення необхідних страхових резервів, фонду розвитку та інших.
Ліквідність, тобто можливість швидкого
перетворення його активів в платіжні засоби для своєчасного повернення своїх
боргових обов’язків.
Платоспроможність, тобто наявність необхідної
маси платіжних засобів та здатність в необхідні строки і в повному обсязі
відповідати по своїм зобов’язанням перед кредиторами.
Платоспроможність банку розподіляється на
оперативну, строкову та загальну.
Оперативна платоспроможність банку - це
безготівкові кошти в національній валюті на коррахунку в НБУ, коррахунках в
інших комерційних банках - резидентах, в іноземній валюті на коррахунках в
комерційних банках - нерезидентах; готівкові кошти в касі банку в національній
та іноземній валютах, забезпечити щоденні вимоги клієнтів по проведенню
платежів та видачі готівки з каси банку.
Оперативна платоспроможність банку забезпечується
залишком безготівкових коштів на коррахунках банку з врахуванням щоденних
надходжень коштів на рахунки клієнті банку та власні рахунки банку (повернення
кредитних коштів та сплата процентних і комісійних доходів клієнтом банку), а
також залишком готівкових коштів в касі банку з врахуванням щоденних надходжень
готівки в касу. Оперативна платоспроможність має нормативно мінімальний
щоденний обсяг залишків на початок та кінець робочого дня, який забезпечує
виконання вимог НБУ до рівня обов’язкових резервів на коррахунку, як
нормативного відсотку до рівня залучених коштів клієнтів.
Строкова платоспроможність банку є плановим
прогнозом надходження та витрат безготівкових коштів на коррахунку та
готівкових коштів в касі банку, основана на прогнозі сум та строків надходження
та повернення строкових депозитних вкладів, сум та строків повернення і видачі
кредитів та вкладень в цінні папери.
Строкова платоспроможність є основою до складення
графіку забезпечення оперативної платоспроможності, який включає в себе поточні
вимоги до платежів клієнтів банку та планові операції по запозиченню коштів на
між банківському ринку та в Національному банку України.
Загальна платоспроможність банку (або
ліквідаційна платоспроможність) - це мінімально необхідний рівень власного
оборотного капіталу для компенсації можливої втрати коштів, які вкладені банком
в активи з різним ризиком неповернення та неотримання доходів від використання
активів. Загальна платоспроможність доповнюється нормативом достатності
капіталу, в якому на відміну від нормативу платоспроможності ризики активів
враховуються детально за допомогою резервів, створених банком для компенсації
ризиків неповернення коштів, вкладених чи переміщених за часом у активи
сумнівності повернення.
Сутність формування вимог до платоспроможності
банку витікає зі специфіки банківської діяльності. Ресурси банківської діяльності
формуються за рахунок власного капіталу, залучених та запозичених коштів.
Банківські ресурси для отримання прибутку розміщуються в активні операції -
кредитування, інвестування в цінні папери, конвертації в готівкові кошти,
іноземну валюту та інші. Таким чином, комерційний банк виступає одночасно як
позичальник залучених та запозичених коштів, так і кредитор коштів, розміщених
в активні операції.
Проблема забезпечення платоспроможності банку,
тобто своєчасного повернення залучених та запозичених коштів, полягає в
одночасному вирішенню наступних задач:
. Розташування отриманих ресурсів в активні
операції оптимального ризику з точки зору прибутковості активних операцій та
мінімізації ризику неповернення коштів, розміщених в активні операції, та
нарахованих процентів за їх користування.
. Розрахунок максимально допустимої частки
розташування отриманих ресурсів в активні процентні операції та в
високоліквідні безпроцентні активи - готівкові кошти та безготівкові кошти на
кореспондентських рахунках, які забезпечують оперативну платіжну діяльність
клієнтів банку та створення обов’язкових резервів в НБУ в залежності від сум
запозичених ресурсів.
. Наявність вільного власного капіталу у
високоліквідних формах, який дозволяє покрити можливі ризики втрат частки коштів
клієнтів, розташованих в активні операції банку.
. Забезпечення розташування запозичених ресурсів
в активні операції зі строками, які дозволяють своєчасно перевести розташовані
кошти (повернення кредитів, погашення цінних паперів та інше) в платіжні високоліквідні
кошти для повернення їх позичальнику (клієнту банка) на його вимогу чи згідно
договірних строків.
Ліквідність комерційного банку характеризує його
здатність перетворити фінансові чи матеріальні активи у грошові кошти з метою
вчасного виконання зобов’язань перед вкладниками.
Банківська ліквідність залежить від структури та
стабільності депозитної бази банку, достатності капіталу, якості активів,
фінансового стану позичальників, репутації банку, яка впливає на здатність
швидкого запозичення коштів на ринку. На рівень ліквідності банку впливає
комплекс чинників загальноекономічного характеру, таких як грошово-кредитна
політика, стан грошового обігу, можливість запозичення коштів в ЦБ, регулятивні
обмеження в країні тощо.
Ліквідність комерційного банку - це здатність
банку вчасно погасити свої фінансові зобов'язання за рахунок наявних у нього
наявних коштів, продажу активів чи мобілізації ресурсів з інших джерел. Однією
з центральних завдань управління комерційним банком є підтримка оптимального співвідношення
між ліквідністю банку і його прибутковістю, прибутковістю його операцій. Вимоги
підтримки ліквідності вступають у протиріччя з задачею максимізації доходу на
одиницю активів; тому так важливо оптимальне сполучення надійності дій разом із
забезпеченням прибутковості від операцій.
Кожен комерційний банк повинен самостійно
забезпечувати підтримку своєї ліквідності на заданому рівні на основі як
аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу, так і прогнозування
результатів діяльності і проведення в наступному науково обґрунтованої
економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів
спеціального призначення і резервів, залучення позикових коштів сторонніх
організацій, здійснення активних кредитних операцій.
Для здійснення операційної діяльності, зв'язаної
з залученням коштів і їхнім розміщенням в умовах ринкової невизначеності
майбутнього попиту і надходжень готівкових коштів за певний період, банку
потрібні кошти в їх ліквідній формі, тобто такі активи, що могли б бути легко і
швидко перетворені в готівку з невеликим ризиком утрат чи узагалі без нього
[21].
Поняття ліквідності банку тісно пов’язане з
ліквідністю його балансу. Ліквідність балансу визначається співвідношенням
вимог (статей активу) та зобов’язань (статей пасиву). Отже, ліквідність
банківського балансу є складовою частиною ліквідності банку. Водночас
ліквідність балансу є лише необхідною, але не достатньою умовою ліквідності
банку .
Поняття ліквідності пов’язується з активами
банку. Під ліквідністю активів розуміють їх здатність швидко та без суттєвого
зниження вартості перетворюватися в грошову форму. За ступенем ліквідності
(тобто легкості перетворення у грошові кошти) банківські активи поділяють на
групи :
Високоліквідні активи - активи, які
знаходяться в готівковій формі або можуть бути швидко реалізовані на ринку. Це
- готівкові кошти, дорожні чеки, банківські метали, кошти на рахунках в інших
банках, державі цінні папери. ліквідність
платоспроможність комерційний банк
Ліквідні активи - активи, які можуть бути
перетворені в грошову форму протягом певного періоду часу (наприклад 30 днів).
До цієї групи відносять платежі на користь банку з термінами виконання в
зазначений період, такі як кредити, в тому числі і міжбанківські, дебіторська
заборгованість, інші цінні папери (крім високоліквідних), які обертаються на
ринку.
Низьколіквідні активи - прострочені,
пролонговані та безнадійні кредити, безнадійна дебіторська заборгованість,
цінні папери, які не обертаються на ринку, господарські матеріали, будинки,
споруди та інші основні фонди.
Сутність проблеми банківської ліквідності полягає
в тому, що попит на ліквідні засоби рідко дорівнює їх пропозиції в будь-який
момент часу, тому банк постійно має справу або з дефіцитом ліквідних коштів,
або з їх надлишком. Дефіцит ліквідних засобів призводить до порушення
нормативних вимог центральних банків, штрафних санкцій і - що найбезпечніше для
банку - до втрати депозитів.
Надмірна ліквідність породжує дилему “ліквідність
- прибутковість”, адже найбільш ліквідні активи не генерують доходів. Якщо
фактична ліквідність значно перевищує необхідний рівень або встановлені
нормативи, то діяльність банку негативно оцінюється акціонерами з погляду не
повністю використаних можливостей для отримання прибутку.
Банківська ліквідність відіграє життєво важну
роль як у діяльності самих банків, так і у фінансовій системі країни. Без
ліквідності банк не може виконувати свої функції і проводити операції з
обслуговування клієнтів, тому вирішення проблем ліквідності повинно мати
найвищий пріоритет у роботі банку. Щоденна робота з підтримки достатнього рівня
платоспроможності та ліквідності є неодмінною умовою самозбереження та
виживання банку. Недостатній рівень ліквідності часто стає першою ознакою
наявності у банка серйозних фінансових труднощів.
Дотримання нормативів є необхідною, але не
достатньою умовою ефективного управління ліквідністю. З банківською ліквідністю
пов’язане широке коло питань, які не можуть бути вирішені лише встановленням
мінімальних вимог до рівня ліквідних коштів. Ефективність процесу управління
банківською ліквідністю оцінюється за двома основними характеристиками:
швидкістю перетворення активів у грошову форму і задоволення потреби в
готівкових коштах (часовий компонент) та вартістю підтримки певного рівня
ліквідності (вартісний компонент). Адже найбільш стабільні джерела коштів
потребують найвищих витрат, а найбільш ліквідні активи - непрацюючі та низько
доходні.
1.2 Фінансово-економічна характеристика ПАТ «ОТП Банк» (Україна)
У червні 2006 року OTP BankPlc. (Угорщина) придбав
одного з лідерів вітчизняного фінансового сектора - АКБ «Райффайзенбанк
Україна», що був заснований у березні 1998 року як банк зі 100% іноземним
капіталом. 3 2001 року Райффайзенбанк входив до 10-ки найбільших банків
України. На момент придбання Банк обслуговував понад 100 тисяч клієнтів,
надаючи повний спектр банківських послуг, як корпоративним так і приватним
клієнтам, а також представникам малого та середнього бізнесу. Банк посідав 6-те
місце серед банків України за розміром активів, капіталу та кредитно-інвестиційного
портфеля і 5-те за розміром кредитів, наданих приватним клієнтам. Мережа філій
нараховувала 40 банківських установ на території України. Кількість персоналу
становила близько 1500 осіб. З моменту заснування Банк займає провідні позиції
у корпоративному бізнесі та зарекомендував себе як банк-новатор. Одним із
перших на ринку банківських послуг України Райффайзенбанк розпочав надавати
такі інноваційні для українського ринку послуги, як структуроване торговельне
фінансування, проектне фінансування та інші спеціалізовані послуги для великих
корпоративних клієнтів. Високі результати діяльності Банку знаходили своє
відображення не тільки в цифрах, але й в оцінці діяльності Банку провідними
українськими економічними виданнями. Так, зокрема, за результатами фінансового
рейтингу газети «Бізнес» у 2003 і 2004 роках Райффайзенбанк посів перші місця в
номінації «Банк, в якому б Ви розмістили депозит». А за результатами 2005 року
газета «Бізнес» назвала Райффайзенбанк Україна «Кращим професійним банком
2005». Не менш популярне видання «Інвестгазета» три роки поспіль визнавала
Райффайзенбанк Україна лідером фінансового сектора. Кращим банком визнало
Райффайзенбанк також провідне англомовне видання KyivPost у 2004 і 2005 роках [62].
Такій історії успіху Банк завдячує: широкому
спектру довершених та прозорих банківських послуг, високопрофесійній команді,
яка продовжує самовіддано працювати і намагається максимально задовольнити
потреби клієнтів Банку, підтримуючи на високому рівні стандарти європейського
сервісу. Після завершення процедури придбання у листопаді 2006 року
стовідсотковим власником Райффайзебанк Україна став OTP BankPlc. І, банк,
відповідно, було перейменовано в OTP Bank. Новий власник Банку - OTP BankPlc. -
є найбільшим банком в Угорщині, що має частку ринку майже 25%. OTP BankPlc.
було створено в 1949 р. як державний ощадний і комерційний банк. Після
приватизації, що розпочалася в 1995 р., частка держави в капіталі Банку
зменшилася до однієї привілейованої («золотої») акції, і його акціонерами стала
велика кількість приватних та інституційних інвесторів. На даний час 85,9%
акцій OTP Bank володіють іноземні приватні та інституційні інвестори. «ОТП
БАНК»є універсальним банком, що надає повний спектр послуг для корпоративних і
приватних клієнтів. В Угорщині до OTP Group входять також великі дочірні
структури, що надають послуги в сфері страхування, нерухомості, факторингу,
лізингу та управління інвестиційними та пенсійними фондами. На сьогодні
угорський банк має дочірні банки в Україні, Словаччині, Болгарії, Румунії,
Хорватії, Сербії, Росії та Чорногорії. ОТР Group пропонує високоякісні
фінансові рішення для забезпечення потреб понад 11 млн. клієнтів, які
обслуговуються у понад 1000 банківських установах в 9-ти країнах. Персонал OTP
Group налічує 18 200 осіб. АТ ОТП Банк (Україна) входить в міжнародну фінансову
Групу ОТП (OTP Group), яка є одним з лідерів ринку фінансових послуг
Центральної та Східної Європи. ОТП Банк - це універсальна кредитна організація,
що надає широкий спектр банківських послуг і продуктів для корпоративних
клієнтів і приватних осіб. ОТП Банк входить до числа 50 найбільших банків
Європи, а по ряду напрямків роздрібного кредитування є лідером. Зокрема, ОТП
Банк займає 2 місце на ринку кредитування. ОТП Банк є лауреатом національних
премій «Фінансовий Олімп 2008» у категорії «Потенціал і перспектива» і «Бренд
року 2008/EFFIE» за успіхи в побудові бренду в сфері фінансових послуг ОТП Банк
здійснює обслуговування клієнтів через власну мережу, яка складається в даний
час з більш. Послугами ОТП Банку користуються більш ніж 2,6 млн. клієнтів. ОТП
Банк є учасником Системи страхування вкладів, членом Асоціації українських
банків, Асоціації Європейського Бізнесу, Національної асоціації учасників
фондового ринку, Національної фондової асоціації, фондової біржі РТС і ММВБ.
ОТП Банк має акредитацією на участь у конкурсах Агентства зі страхування
внесків, а також входить до списку банків, поручительством яких можуть бути
забезпечені кредити Банку України. Головою правління ПАТ «ОТП Банк » (Україна)
є Зінков Дмитро Володимирович. Успішний розвиток і надійність банківської
системи в умовах ринкової економіки багато в чому залежать від постановки в
банках аналітичної роботи, яка дає можливість реально і всебічно оцінювати
досягнуті результати діяльності банків, виявляти їх сильні та слабкі сторони,
визначати конкретні шляхи розв’язання проблем, що виникають. Аналіз діяльності
банку є основою ефективного управління ним, вихідною базою прийняття
управлінських рішень. ПАТ «ОТП Банк» зареєстрований НБУ у 2006 року як
комерційний банк. ПАТ «ОТП Банк» - це банк загальноєвропейського масштабу [62].
1.3 Аналіз статистичної інформації
ПАТ «ОТП Банк» має генеральну ліцензію НБУ на
проведення валютних операцій та здійснює весь спектр банківських послуг, які є
на ринку, з обслуговування корпоративних та приватних клієнтів відповідно до
міжнародних стандартів. Будь-який аналіз та характеристика банку неможлива без
аналізу статистичної інформації. Аналіз буде проведено в розрізі власного
капіталу, активів, зобов’язань та чистого прибутку ПАТ "ОТП Банк" має
наступний рейтинг серед банків України (Табл. 1.1) [48, 50].
Таблиця 1.1
Аналіз динаміки та структури капіталу банків
України за 2009-2011 рр.
|
Банк
|
Станом
на 01.01.2009
|
Станом
на 01.01.2010
|
Відхилення
|
Станом на
01.01.2011
|
Відхилення
|
|
сума,
млн. грн.
|
питома
вага (%)
|
сума,
млн. грн.
|
питома
вага (%)
|
абсолют.
|
в пит.
вазі (%)
|
сума,
млн. грн.
|
питома
вага (%)
|
абсолют.
|
в пит
вазі (%)
|
|
Ощадбанк
|
2162,1
|
4,8
|
15471,9
|
20,7
|
13309,9
|
16,0
|
16386,4
|
19,3
|
914,4
|
-1,4
|
|
Укрексімбанк
|
3216,6
|
7,1
|
4505,8
|
6,0
|
1289,2
|
-1,0
|
10869,4
|
12,8
|
6363,6
|
6,7
|
|
Приватбанк
|
5861,3
|
12,9
|
8195,7
|
11,0
|
2334,3
|
-1,9
|
10270,7
|
12,1
|
2075,0
|
1,1
|
|
Укрсоцбанк
|
3243,8
|
7,1
|
5175,7
|
6,9
|
1931,9
|
-0,2
|
6027,9
|
7,1
|
852,1
|
0,2
|
|
Промінвестбанк
|
3262,4
|
7,2
|
3262,3
|
4,4
|
0,0
|
-2,8
|
5609,6
|
6,6
|
2347,3
|
2,2
|
|
Закінчення
таблиці 2.1
|
|
Райффайзен
банк аваль
|
5559,5
|
12,2
|
7435,9
|
10,0
|
1876,4
|
-2,3
|
5312,9
|
6,2
|
-2123,0
|
-3,7
|
|
Укрсиббанк
|
4093,4
|
9,0
|
4869,6
|
6,5
|
776,3
|
-2,5
|
4901,5
|
5,8
|
31,9
|
-0,8
|
|
Родовід
банк
|
1201,2
|
2,6
|
1410,2
|
1,9
|
209,1
|
-0,8
|
4336,4
|
5,1
|
2926,2
|
3,2
|
|
Втб
банк
|
1219,9
|
2,7
|
2513,2
|
3,4
|
1293,3
|
0,7
|
3248,1
|
3,8
|
734,9
|
0,5
|
|
Альфа-банк
|
1910,3
|
4,2
|
3307,9
|
4,4
|
1397,6
|
0,2
|
2878,0
|
3,4
|
-429,9
|
-1,0
|
|
Отп
банк
|
1427,3
|
3,1
|
2486,3
|
3,3
|
1059,0
|
0,2
|
2839,9
|
3,3
|
353,6
|
0,0
|
|
ПУМБ
|
2191,6
|
4,8
|
3487,4
|
4,7
|
1295,8
|
-0,2
|
2627,7
|
3,1
|
-859,7
|
-1,6
|
|
Брокбізнесбанк
|
2307,7
|
5,1
|
2316,5
|
3,1
|
8,8
|
-2,0
|
2312,7
|
2,7
|
-3,8
|
-0,4
|
|
"Фінанси
та кредит"
|
1984,9
|
4,4
|
2476,4
|
3,3
|
491,5
|
-1,1
|
2026,9
|
2,4
|
-449,5
|
-0,9
|
|
"Форум"
|
1613,1
|
3,6
|
1889,2
|
2,5
|
276,1
|
-1,0
|
1866,5
|
2,2
|
-22,6
|
-0,3
|
|
Сведбанк
|
833,8
|
1,8
|
2346,4
|
3,1
|
1512,5
|
1,3
|
1827,3
|
2,1
|
-519,1
|
-1,0
|
|
Кредитпромбанк
|
1301,3
|
2,9
|
1704,2
|
2,3
|
402,8
|
-0,6
|
1222,5
|
1,4
|
-481,7
|
-0,8
|
|
"Надра"
|
2040,2
|
4,5
|
1838,5
|
2,5
|
-201,7
|
-2,0
|
474,7
|
0,6
|
-1363,8
|
-1,9
|
|
Усього
по групі
|
45430,4
|
100,0
|
74693,1
|
100,0
|
29262,7
|
|
85039,1
|
100,0
|
|
|
Як свідчать дані таблиці 1.1, за результатами
2011 року ПАТ «ОТП Банк» займає одинадцяте місце за обсягом власного капіталу,
який станом на 01.01.2011 року складає 2839,9 млн. грн. або 3,3% сукупного
капіталу банків першої групи. В абсолютному виразі капітал банку зріс на протязі
періодів, що аналізуються на 1412. 6 млн. грн., що в порівнянні із іншими
банками групи є достатнім зростанням. Така ситуація зумовлена фінансовою
кризою, що є негативним для діяльності банку, оскільки знижується захисна
функція капіталу. В таблиці 1.2 відображене місце ПАТ "ОТП Банк" в
банківській системі України за розміром активів [48, 50].
Таблиця 1.2
Аналіз динаміки та структури активів банків
України за 2009-2011 рр.
|
Банк
|
Станом
на 01.01.2009
|
Станом
на 01.01.2010
|
Відхилення
|
Станом
на 01.01.2011
|
Відхилення
|
|
сума,
млн. грн.
|
питома
вага (%)
|
сума,
млн. грн.
|
питома
вага (%)
|
абсолют.
|
в пит.
вазі (%)
|
сума,
млн. грн.
|
питома
вага (%)
|
абсолют.
|
в пит.
вазі (%)
|
|
Приватбанк
|
56211,4
|
14,2
|
80165,5
|
12,8
|
23954,1
|
-1,4
|
86066,1
|
14,2
|
5900,7
|
1,4
|
|
Ощадбанк
|
19290,9
|
4,9
|
57788,1
|
38497,2
|
4,4
|
59926,6
|
9,9
|
2138,5
|
0,7
|
|
Укрексімбанк
|
28609,9
|
7,2
|
48324,7
|
7,7
|
19714,8
|
0,5
|
57196,9
|
9,4
|
8872,2
|
1,7
|
|
Райффайзен
банк аваль
|
44458,1
|
11,2
|
65361,6
|
10,4
|
20903,5
|
-0,8
|
54048,0
|
8,9
|
-11313,6
|
-1,5
|
|
Укрсиббанк
|
37664,2
|
9,5
|
55696,7
|
8,9
|
18032,6
|
-0,6
|
46347,8
|
7,6
|
-9348,9
|
-1,2
|
|
Укрсоцбанк
|
31226,8
|
7,9
|
49694,8
|
7,9
|
18468,0
|
0,0
|
43656,9
|
7,2
|
-6037,9
|
-0,7
|
|
Промінвестбанк
|
26090,3
|
6,6
|
27489,5
|
4,4
|
1399,2
|
-2,2
|
30437,2
|
5,0
|
2947,7
|
0,6
|
|
Отп
банк
|
17910,4
|
4,5
|
33717,3
|
5,4
|
15806,9
|
0,9
|
29395,2
|
4,8
|
-4322,1
|
-0,5
|
|
Втб
банк
|
11714,7
|
3,0
|
28343,6
|
4,5
|
16628,9
|
1,6
|
28780,1
|
4,7
|
436,4
|
0,2
|
|
Альфа-банк
|
15077,8
|
3,8
|
32310,1
|
5,2
|
17232,3
|
1,4
|
28693,6
|
4,7
|
-3616,5
|
-0,4
|
|
"Надра"
|
21256,3
|
5,4
|
30547,5
|
4,9
|
9291,2
|
-0,5
|
24845,8
|
4,1
|
-5701,7
|
-0,8
|
|
"Фінанси
та кредит"
|
14634,4
|
3,7
|
18439,4
|
2,9
|
3805,0
|
-0,8
|
19456,8
|
3,2
|
1017,3
|
0,3
|
|
"Форум"
|
14418,9
|
3,6
|
20513,0
|
3,3
|
6094,2
|
-0,4
|
19453,2
|
3,2
|
-1059,8
|
-0,1
|
|
ПУМБ
|
13896,5
|
3,5
|
20159,2
|
3,2
|
6262,7
|
-0,3
|
17399,7
|
2,9
|
-2759,5
|
-0,3
|
|
Родовід
банк
|
9952,1
|
2,5
|
13195,7
|
2,1
|
3243,7
|
-0,4
|
16952,2
|
2,8
|
3756,5
|
0,7
|
|
Брокбізнесбанк
|
11979,8
|
3,0
|
14204,0
|
2,3
|
2224,3
|
-0,8
|
16162,8
|
2,7
|
1958,8
|
0,4
|
|
Сведбанк
|
9121,7
|
2,3
|
15984,2
|
2,6
|
6862,5
|
0,2
|
13852,7
|
2,3
|
-2131,5
|
-0,3
|
|
Кредитпромбанк
|
12504,2
|
3,2
|
14534,3
|
2,3
|
2030,1
|
-0,8
|
13578,4
|
2,2
|
-955,9
|
-0,1
|
|
Усього
по групі
|
396018,2
|
100
|
626469,2
|
100
|
230451,0
|
|
606250,0
|
100
|
|
|
Дані таблиці 1.2 свідчать, що по результатах 2011
року за обсягом активів ПАТ "ОТП Банк" знаходиться на восьмому місці
серед банків України і питома вага даного показника банку в сукупних активах
банків першої групи знаходиться на рівні 4,8 % станом на 01.01.2011 р. Протягом
2009 кризового року рівень активів був меншим (на -4322,1млн. грн.) але питома
вага в сукупних активах банків першої групи складала 4,5%, що не набагато менше
ніж у 2011, а у 2010 році рівень активів ПАТ " ОТП Банк" знаходився
на рівні 5,4%, що е кращим ніж 2011. Загалом, слід зазначити, що протягом
аналізованого періоду активи банку зросли приблизно на 11484.8 млрд.грн.,
незважаючи на кризові явища. Така тенденція є позитивним моментом в діяльності
банку, оскільки саме активи приносять прибуток банківській установі, а також
розширюють масштаби діяльності банку.
В таблиці 1.3 відображено місце ПАТ "ОТП
Банк" в банківській системі України за розміром зобов’язань [48, 50].
Таблиця 1.3
Аналіз динаміки та структури зобов’язань банків
України за 2009-2011 рр.
|
Банк
|
Станом
на 01.01.2009
|
Станом
на 01.01.2010
|
Відхилення
|
Станом
на 01.01.2011
|
Відхилення
|
|
сума,
млн. грн.
|
питома
вага (%)
|
сума,
млн. грн.
|
питома
вага (%)
|
абсолют.
|
в пит.
вазі (%)
|
сума,
млн. грн.
|
питома
вага (%)
|
абсолют.
|
в пит.
вазі (%)
|
|
Приватбанк
|
50822,5
|
14,3
|
71969,8
|
13,0
|
21147,3
|
-1,2
|
75795,4
|
14,4
|
3825,6
|
1,4
|
|
Райффайзен
банк аваль
|
39234,8
|
11,0
|
57925,6
|
10,5
|
18690,9
|
-0,5
|
48735,1
|
9,3
|
-9190,6
|
-1,2
|
|
Укрексімбанк
|
26047,1
|
7,3
|
43818,9
|
7,9
|
17771,8
|
0,6
|
46327,5
|
8,8
|
2508,6
|
0,9
|
|
Ощадбанк
|
17092,5
|
4,8
|
42316,1
|
7,7
|
25223,6
|
2,9
|
43540,2
|
8,3
|
1224,1
|
0,6
|
|
Укрсиббанк
|
34630,7
|
9,7
|
50827,1
|
9,2
|
16196,4
|
-0,5
|
41446,3
|
7,9
|
-9380,8
|
-1,3
|
|
Укрсоцбанк
|
28033,0
|
7,9
|
44519,1
|
8,1
|
16486,1
|
0,2
|
37629,0
|
7,2
|
-6890,0
|
-0,9
|
|
Отп
банк
|
16596,1
|
4,7
|
31231,0
|
5,7
|
14634,9
|
1,0
|
26555,3
|
5,1
|
-4675,7
|
-0,6
|
|
Альфа-банк
|
13518,6
|
3,8
|
29002,2
|
5,3
|
15483,6
|
1,5
|
25815,6
|
4,9
|
-3186,6
|
-0,3
|
|
Втб
банк
|
10916,3
|
3,1
|
25830,4
|
4,7
|
14914,1
|
1,6
|
25532,0
|
4,9
|
-298,4
|
0,2
|
|
Промінвестбанк
|
23407,1
|
6,6
|
24227,2
|
4,4
|
820,1
|
-2,2
|
24827,6
|
4,7
|
600,5
|
0,3
|
|
"Надра"
|
19500,8
|
5,5
|
28709,0
|
5,2
|
9208,2
|
-0,3
|
24371,1
|
4,6
|
-4337,9
|
-0,6
|
|
"Форум"
|
13071,5
|
3,7
|
18623,9
|
3,4
|
5552,4
|
-0,3
|
17586,6
|
3,4
|
-1037,2
|
0,0
|
|
"Фінанси
та кредит"
|
12849,1
|
3,6
|
15963,0
|
2,9
|
3113,9
|
-0,7
|
17429,9
|
1466,9
|
0,4
|
|
Сведбанк
|
8284,1
|
2,3
|
13637,8
|
2,5
|
5353,7
|
0,1
|
15680,0
|
3,0
|
2042,2
|
0,5
|
|
ПУМБ
|
11703,3
|
3,3
|
16671,9
|
3,0
|
4968,6
|
-0,3
|
14772,0
|
2,8
|
-1899,8
|
-0,2
|
|
Брокбізнесбанк
|
9684,4
|
2,7
|
11887,5
|
2,2
|
2203,1
|
-0,6
|
13850,1
|
2,6
|
1962,6
|
0,5
|
|
Родовід
банк
|
8810,6
|
2,5
|
11785,5
|
2,1
|
2974,9
|
-0,3
|
12615,8
|
2,4
|
830,3
|
0,3
|
|
Кредитпромбанк
|
11385,1
|
3,2
|
12830,1
|
2,3
|
1445,0
|
-0,9
|
12355,9
|
2,4
|
-474,2
|
0,0
|
|
Усього
по групі
|
355587,4
|
100
|
551776,1
|
100,
|
196188,7
|
-
|
524865,5
|
100
|
-
|
-
|
Відповідно до наведених даних у таблиці 1.3 можна
стверджувати, що досліджуваний банк за період, який аналізується, значно розширив
масштаби своєї діяльності, про що свідчить збільшення обсягу зобов’язань. Так,
протягом 2011 року обсяг зобов'язань зменшилося на -4675,7 млн. грн., або на
-0,6% в порівнянні до попереднього року. Питома вага зобов’язань банку в
загальних зобов’язаннях банків І групи становить 3,3%. Це можна розглядати як
негативне явище, адже обсяг зобов’язань банку зменшується для здійснення
активних операцій, свідчить про зниження довіри вкладників до установи.
Розвиток банку став можливим завдяки проведенню власної
політики, спрямованої на фінансування національного виробництва, створення
економічної могутності української держави.
"ОТП Банк" активно розвиває співпрацю
зі страховими компаніями, пропонуючи клієнтам комплексні послуги при проведенні
процедур оформлення застави. При цьому банк ретельно підходить до акредитації
страховиків, ретельно відбираючи найбільш стабільних і відповідальних з них для
того, щоб рекомендувати клієнтам.
ПАТ "ОТП Банк" має чіткі стратегії
розвитку і на 2012 рік. Це нарощування обсягів інвестиційного кредитування
економіки, подальше підвищення ефективності операцій, розвиток мережі відділень
та впровадження нових послуг клієнтам, а також забезпечення ліквідності на
достатньому рівні для нормального функціонування.
Розділ 2. Аналіз діяльності пат«отп банк» та система управління
ліквідністю та платоспроможністю в ПАТ«ОТП Банк»
2.1 Аналіз динаміки показників достатності капіталу ПАТ "ОТП
Банк"
Динаміку показників достатності капіталу ПАТ
"ОТП Банк" проаналізуємо за допомогою таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка показників достатності капіталу ВАТ «ОТП
Банк» за 2009-2011рр.
|
Показники
|
Норма-активне
значення
|
2009р.
|
2010р.
|
2011р.
|
Відхилення
2011р. (+;-)
|
|
2009р.
|
2010р.
|
|
1.
Рівень достатності основного капіталу
|
<0,5
|
0,30
|
0,37
|
0,23
|
-0,07
|
-0,14
|
|
2.
Коефіцієнт покриття власного капіталу
|
-
|
0,51
|
0,95
|
0,83
|
0,32
|
-0,12
|
|
3.
Показник достатності капіталу за депозитами,%
|
<10,0
|
9,76
|
13,14
|
28,89
|
19,13
|
15,75
|
|
4.
Коефіцієнт покриття позичкової заборгованості
|
-
|
12,74
|
13,29
|
17,92
|
5,18
|
4,63
|
|
5.
Показник достатності капіталу за показником надмірності
|
-
|
0,04
|
0,08
|
0,21
|
0,17
|
0,13
|
|
6.
Коефіцієнт захищеності капіталу
|
-
|
0,43
|
0,51
|
0,66
|
0,23
|
0,15
|
|
7.
Рентабельність активів,%
|
-
|
1,17
|
0,78
|
2,41
|
1,24
|
1,63
|
Рівень достатності основного капіталу за 2009 -
2011 роки відповідно до нормативного значення зображено на Рис. 2.1.
Рис 2.1. Рівень достатності основного капіталу за
2009, 2010, 2011 роки
За даними Рис. 2.1. спостерігаються такі зміни
динаміки показників достатності капіталу: рівень достатності основного капіталу
відзначений негативною динамікою, таким чином, відбулося зниження за
аналізований період. Розрахункові показники не відповідають нормативним
значенням (більш 0,5), що свідчить про те, банк не володіє достатнім рівнем основного
капіталу. Незадовільний рівень достатності капіталу призводить до високого
рівня ризику залучених коштів, низького рівня прибутковості капіталу та
невиконання нормативів адекватності капіталу. Норматив адекватності капіталу
встановлюється щодо запобігання перекладання банком кредитного ризику та ризику
неповернення банківських активів на вкладників банку.
Показник достатності капіталу за депозитом за
2009 - 2011 роки відповідно до нормативного значення зображено на Рис. 2.2.
Рис. 2.2. Показник достатності капіталу за
депозитом за 2009, 2010, 2011 роки
Показник достатності капіталу по депозитах збільшився за
аналізований період. Показник на початок аналізованого періоду не відповідає
нормативному значенню (більше 10,0%), показник на кінець звітного періоду вище
нормативного значення, що свідчить про збільшення ступеня покриття власним
капіталом коштів клієнтів, коефіцієнт покриття позичкової заборгованості
знизився за аналізований період. Це свідчить про те, що знижується можливість
банку повернути залучені кошти у разі неповернення кредитів; показник
достатності капіталу за показником надмірності має тенденцію до збільшення за
аналізований період, що свідчить про підвищення ступеня забезпеченості
діяльності банку власним капіталом для покриття можливих збитків; коефіцієнт
захищеності капіталу до кінця аналізованого періоду збільшився до 0,66.
Динаміка за аналізований період свідчить про підвищення захищеності капіталу
банку від ризику та інфляції за рахунок вкладень коштів у нерухомість та
цінності; рентабельність активів відзначена збільшенням, що свідчить про
підвищення здатності банку забезпечувати достатній обсяг прибутку по відношенню
до активів банку. Таким чином, зроблені розрахунки показали, що збільшився ступінь
покриття власним капіталом коштів клієнтів, банк має високий ступінь
забезпеченості діяльності банку власним капіталом для покриття можливих
збитків.
2.2 Розрахунок економічних нормативів регулювання діяльності банку
на прикладі ПАТ«ОТП Банк»
Відповідно до Інструкції НБУ про порядок
регулювання діяльності банків в Україні від 28.08.2001 в своїй діяльності банки
повинні дотримуватися 12 встановлених нормативів (Н1-Н12). Наведемо коротку
характеристику та метод обрахунку кожного з нормативів відповідно до Інструкції
№ 368 та Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності
банків в Україні затвердженої постановою НБУ № 315 від 02.06.2009. Отже:
Н1. Регулятивний капітал є одним з найважливіших
показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних
наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї
діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної
діяльності банків. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) має
становити 10 млн. євро.
Регулятивний капітал банку, не відкоригований на
суму перевищення нормативів Н7 та Н9, розраховується за такою формулою:
;
де РК1 - регулятивний капітал банку, не відкоригований на
суму перевищення нормативів Н7 та Н9;
ОК - основний капітал (капітал 1-го рівня);
ДК - додатковий капітал (капітал 2-го рівня);
В - відвернення.
Н2. Норматив платоспроможності відображає
здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями,
що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового
характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим
більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим
нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе
кредитори/вкладники банку. Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має
бути не меншим ніж 8 відсотків, починаючи з 01.03.2004 - не меншим ніж 10
відсотків.
Норматив адекватності регулятивного
капіталу/платоспроможності розраховується за такою формулою:
;
де РК - регулятивний капітал банку;
Ар - активи, зменшені на суму створених відповідних
резервів за активними операціями, на суму забезпечення (але не більше ніж сума
основного боргу за окремою операцією) кредиту (вкладень у боргові цінні папери)
безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових
прав, на суму дооцінки та зважені на відповідний коефіцієнт ризику залежно від
групи ризику, до якої віднесено актив.
Свп - сукупна сума відкритої валютної позиції банку за
всіма іноземними валютами та банківськими металами.
Н3. Норматив (коефіцієнт) співвідношення
регулятивного капіталу до сукупних активів відображає розмір регулятивного капіталу,
необхідний для здійснення банком активних операцій. Нормативне значення
нормативу Н3 має бути не менше ніж 9 %.
Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу
до сукупних активів розраховується за такою формулою:
;
де РК - регулятивний капітал;
СА - сукупні активи
Н4. Норматив миттєвої ліквідності
визначається як співвідношення високоліквідних активів до поточних зобов'язань
банку. Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг високоліквідних активів
для забезпечення виконання поточних зобов'язань протягом одного операційного
дня. Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 20 відсотків.
Норматив миттєвої ліквідності розраховується за такою
формулою:
;
де Ккр - кошти на кореспондентському рахунку
Ка - кошти в касі
Рп - поточні рахунки для розрахунку нормативу миттєвої
ліквідності
Ск - строкові кошти суб'єктів господарювання, фізичних осіб
і небанківських фінансових установ, кінцевий строк погашення яких настав
Н5.Норматив поточної ліквідності визначається як
співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно) до
зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно). Цей
норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів банку для забезпечення
виконання поточного обсягу зобов'язань протягом одного календарного місяця.
Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40 відсотків.
Норматив поточної ліквідності розраховується за такою
формулою:
;
де А - активи банку з кінцевим строком погашення до 31 дня
для розрахунку нормативу поточної ліквідності
ЗП - зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до 31
дня для розрахунку нормативу поточної ліквідності
Н6. Норматив короткострокової ліквідності
визначається як співвідношення ліквідних активів до зобов'язань з кінцевим
строком погашення до одного року. Цей норматив установлює мінімально необхідний
обсяг активів для забезпечення виконання своїх зобов'язань протягом одного року.
Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 60 відсотків.
;
де Ал - ліквідні активи з кінцевим строком погашення до
одного року для розрахунку нормативу короткострокової ліквідності
З1 - зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до
одного року для розрахунку нормативу короткострокової ліквідності
Н7. Норматив максимального розміру кредитного
ризику на одного контрагента встановлюється з метою обмеження кредитного
ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх
зобов'язань. Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента
визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та
всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента (або групи
пов'язаних контрагентів), до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення
нормативу Н7 не має перевищувати 25 %.
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного
контрагента (або групи пов'язаних контрагентів) розраховується за такою формулою:
;
де Зс - сукупна заборгованість за строковими депозитами,
кредитами, факторингом і фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними
паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими нарахованими доходами,
100 відсотків від суми позабалансових зобов'язань, виданих щодо одного
контрагента (або групи пов'язаних контрагентів)
РК1 - регулятивний капітал банку.
Н8. Норматив великих кредитних ризиків
установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим
контрагентом або групою пов'язаних контрагентів. Нормативне значення нормативу
Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.
Норматив великих кредитних ризиків розраховується за такою
формулою:
;
де Зв - сукупна заборгованість за строковими
депозитами, кредитами, факторингом і фінансовим лізингом, векселями, борговими
цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими
нарахованими доходами, 100 відсотків від суми позабалансових зобов'язань, що
враховуються в банку за великими кредитами за всіма контрагентами (або групою
пов'язаних контрагентів)
РК - регулятивний капітал банку.
Н9. Норматив максимального розміру
кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, установлюється
для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами,
що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив
зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, не вигідних
для банку, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках
визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо
об'єктивно. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств,
наданих одному інсайдеру (або групі пов'язаних інсайдерів), розраховується за
такою формулою:
;
де Зін - сукупна заборгованість за строковими депозитами,
кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними
паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими нарахованими
доходами, 100 відсотків від суми позабалансових зобов'язань щодо одного
інсайдера (або групи пов'язаних інсайдерів)
СТ - статутний капітал банку
Н10. Норматив максимального сукупного розміру
кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, установлюється для
обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний обсяг сукупної
суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує
збереженню регулятивного капіталу банку.
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій
та поручительств, наданих інсайдерам, розраховується за такою формулою:
;
де СЗін - сукупна заборгованість за строковими депозитами,
кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними
паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими нарахованими
доходами, 100 відсотків від суми позабалансових зобов'язань щодо всіх
інсайдерів
СТ - статутний капітал банку
Н11. Норматив інвестування в цінні папери
окремо за кожною установою встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з
інвестуванням в акції, паї, частки та інвестиційні сертифікати окремої
юридичної особи.
Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною
установою розраховується за такою формулою:
;
де Кін - кошти банку, що інвестуються на придбання акцій
(часток/паїв) окремо за кожною установою
ЦП - цінні папери в торговому портфелі банку та в портфелі
банку на продаж
Вак - вкладення в капітал асоційованих та дочірніх установ,
а також вкладення в капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків від
їх статутного капіталу
РК - регулятивний капітал банку.
Н12. Норматив загальної суми інвестування
встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного із здійсненням банком
інвестиційної діяльності.
Норматив загальної суми інвестування розраховується за
такою формулою:
;
де Кін - кошти банку, що інвестуються з метою придбання
акцій (часток/паїв) будь-яких юридичних осіб
ЦП - цінні папери в торговому портфелі банку та в портфелі
банку на продаж
Вак - вкладення в капітал асоційованих та дочірніх установ,
а також вкладення в капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків від
їх статутного капіталу
РК - регулятивний капітал банку.
Відповідно до Наказу Правління Банку № 99 від 16.02.2009 р.
в банку існує форма для розрахунку нормативів обов’язкових для надання в НБУ.
Використавши вищенаведені формули розрахуємо економічні
нормативи, що регулюють діяльність банку з боку НБУ. Для наочності наведемо їх
у вигляді таблиці 2.2:
Таблиця 2.2. Дотримання ПАТ «ОТП Банк» економічних
нормативів станом на 31.12.2011р.
|
Вид
нормативу
|
Нормативне
значення
|
Фактичне
значення, %
|
|
Н1
|
не
менше 10 млн. грн.
|
4,56
млрд. грн.
|
|
Н2
|
не
менше 10 відсотків
|
17,77
|
|
Н3
|
не
менше 9 відсотків
|
12,28
|
|
Н4
|
не
менше 20 відсотків
|
67,87
|
|
Н5
|
не
менше 40 відсотків
|
73,69
|
|
Н6
|
не
менше 20 відсотків
|
37,86
|
|
Н7
|
не
більше 25 відсотків
|
22,39
|
|
Н8
|
не
більше 8-кратного розміру регулятивного капіталу
|
167,46
|
|
Н9
|
не
більше 5 відсотків
|
0,97
|
|
Н10
|
не
більше 30 відсотків
|
3,45
|
|
Н11
|
не
більше 15 відсотків
|
0,09
|
|
Н12
|
не
більше 60 відсотків
|
4,39
|
За 2011 рік, банком не було порушено жодного
обов’язкового нормативу встановленого НБУ, таким чином до банку не було
застосовано жодних штрафних санкцій.
2.3 Аналіз платоспроможності та ліквідності ПАТ «ОТП Банк» за
допомогою нормативів та коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності
Аналіз платоспроможності банку об'єднує в єдину
систему комплекс взаємопов'язаних категорій, показників, підходів, спрямованих
на оцінку ліквідності зобов'язань і активів, ліквідність балансу і банку в
цілому і власне оцінку платоспроможності банку. Аналіз динаміки показників
платоспроможності та ліквідності ВАТ «ОТП Банк» приведено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Аналіз динаміки показників платоспроможності та
ліквідності ВАТ «ОТП Банк» за 2009-2011рр.
|
Показники
|
Норма-активне
значення
|
2009р.
|
2010р.
|
2011р.
|
Відхилення
2011р. відносно 2009р (+;-)
|
|
1.
Коефіцієнт використання потужностей,%
|
65,0%
-70,0%
|
62,9
|
67,9
|
67,1
|
4,2
|
|
2.
Коефіцієнт залежності від великих зобов'язань
|
%
|
92
|
90
|
88
|
-0,04
|
|
3.
Коефіцієнт використання строкових депозитів
|
100%
|
6
|
4
|
6
|
0,00
|
|
Закінчення
таблиці 2.3
|
|
4.
Коефіцієнт клієнтської бази
|
30-50%
|
55
|
38
|
24
|
-0,31
|
|
5.
Коефіцієнт миттєвої ліквідності,%
|
20,0-
50,0%
|
32,0
|
26,0
|
78,0
|
46,0
|
|
6.
Норматив поточної ліквідності,%
|
<70,0%
|
83,0
|
83,0
|
77,0
|
0,00
|
|
7.
Норматив довгострокової ліквідності,%
|
>
120,0%
|
64,99
|
71,86
|
73,56
|
8,57
|
|
8.
Норматив загальної ліквідності,%
|
<20,0%
|
31,49
|
17,35
|
19,10
|
-12,39
|
|
9. Генеральний
коефіцієнт ліквідності
|
%
|
40
|
35
|
37
|
-0,03
|
|
10.
Коефіцієнт локального покриття
|
%
|
6
|
6
|
11
|
0,05
|
Коефіцієнт використання потужностей за 2009 -
2011 роки відповідно до нормативного значення зображено на Рис. 2.3.
Коефіцієнт використання потужностей відзначений
збільшенням за аналізований період. Це свідчить про те що, активи банку
використовуються ефективно, а також про ліквідність балансу; коефіцієнт
залежності від великих зобов'язань знизився за аналізований період.
Рис. 2.3. Коефіцієнти використання потужностей за
2009, 2010, 2011 роки
Коефіцієнт залежності від великих забов`язань за 2009 - 2011 роки
відповідно до нормативного значення зображено на Рис. 2.4.
Рис. 2.4. Коефіцієнти залежності від великих
забов`язань за 2009,
2010, 2011 роки
Коефіцієнт залежності від великих забов`язань
зменшився це свідчить про недостатнє забезпечення основних дохідних активів
банку великими зобов'язаннями. Коефіцієнт використання стокових депозитів за
2009 - 2011 роки відповідно до нормативного значення зображено на Рис. 2.5.
Рис. 2.5. Коефіцієнти використання строкових
депозитів за 2009, 2010, 2011 роки
Коефіцієнт використання строкових (стабільних)
депозитів нижче нормативного значення (1,0). [9] Це свідчить про те, що банк не є кредитною
організацією з накопиченою ліквідністю. Коефіцієнт клієнтської бази за 2009 -
2011 роки відповідно до нормативного значення зображено на Рис. 2.6.
Рис. 2.6. Коефіцієнти клієнтської бази за 2009,
2010, 2011 роки
Коефіцієнт клієнтської бази знизився за
аналізований період. Розрахункові показники до кінця аналізованого періоду
нижче нормативного значення, що свідчить про зниження ступеня залежності від
позикових коштів, тобто банк використовує потенціал зростання по валюті
балансу. Коефіцієнт миттєвої ліквідності за 2009 - 2011 роки відповідно до
нормативного значення зображено на Рис. 2.7.
Рис. 2.7. Коефіцієнти миттєвої ліквідності за
2009, 2010, 2011 роки
Коефіцієнт миттєвої ліквідності збільшився за
аналізований період. Розрахунковий показник на кінець аналізованого періоду
вище нормативного значення, що свідчить про те, що банк не здатен виконувати
зобов'язання до запитання. Норматив поточної ліквідності за 2009 - 2011 роки
відповідно до нормативного значення зображено на Рис. 2.8.
Рис. 2.8. Нормативи поточної ліквідності за 2009,
2010, 2011 роки
Норматив поточної ліквідності знизився за
аналізований період. Розрахункові показники відповідають нормативним значенням
(min 70%) [9], що свідчить про здатність Банку протягом 30 днів з аналізованої
дати виконати зобов'язання до запитання і терміном до 30 днів.
Норматив довгострокової ліквідності за 2009 -
2011 роки відповідно до нормативного значення зображено на Рис. 2.9.
Рис. 2.9. Нормативи довгострокової ліквідності за
2009, 2010, 2011 роки
Норматив довгострокової ліквідності відзначений
позитивною динамікою, за аналізований період розрахункові показники
відповідають нормативним значенням (max 120,0%) [9], що свідчить про
збалансованість активів і пасивів Банку терміном понад одного року.
Норматив загальної ліквідності за 2009 - 2011
роки відповідно до нормативного значення зображено на Рис. 2.10.
Рис. 2.10. Нормативи загальної ліквідності за
2009, 2010, 2011 роки
Норматив загальної ліквідності знизився за
аналізований період. Розрахунковий показник на кінець аналізованого періоду
відповідає нормативному значенню (min 20,0%) [9], це свідчить про те, що банк нарощує загальну
забезпеченість ліквідними коштами на одиницю залучених, але, тим не менш, поки
ліквідних коштів не достатня. Генеральні коефіцієнти ліквідності за 2009 - 2011
роки зображено на Рис. 2.11.
Риc. 2.11. Генеральні коефіцієнти ліквідності за
2009, 2010, 2011 роки
Генеральний коефіцієнт ліквідності знизився за
аналізований період, це свідчить про зниження забезпеченості коштів клієнтів
готівкою грошовими коштами і високоліквідними активами: забезпеченість коштів
клієнтів готівкою грошовими коштами і високоліквідними активами на початок
аналізованого періоду склала 40,0%, на кінець звітного періоду - 37,0%, отже,
банку необхідно нарощувати ліквідні активи. Коефіцієнти локального покриття за
2009 - 2011 роки відповідно до нормативного значення зображено на Рис. 2.12.
Рис. 2.12. Коефіцієнти локального покриття за
2009, 2010, 2011 роки
Коефіцієнт локального покриття відзначений
значним збільшенням до кінця аналізованого періоду (темп зростання 83,3%). Це
свідчить про те, що вільними (немобілізованими) власними коштами, розміщеними в
активних операціях, можуть бути покриті залучені кошти: 2009 рік - 6,0%, 2010
рік - 6,0% і на кінець звітного періоду 11,0%, отже , необхідно продовжувати
роботу з нарощування власного капіталу банку. Аналіз показав, що банк нарощує
загальну забезпеченість ліквідними коштами на одиницю залучених, але тим не
менш, поки ліквідних коштів не достатньо, зниження залежності від позикових
коштів, тобто банк використовує потенціал зростання по валюті балансу,
забезпеченість коштів клієнтів готівкою грошовими коштами і високоліквідними
активами низька, також низька частка вільних (немобілізованими) власних коштів,
розміщених в активних операціях, якими можуть бути покриті залучені кошти.
Таким чином, з проведеного аналізу платоспроможності та ліквідності
спостерігається позитивна динаміка по ряду показників, що свідчить про
збалансовану фінансової політики банку.
2.4 Аналіз динаміки та структури активів та пасивів ПАТ «ОТП БАНК»
Щоб зробити аналіз динаміки активів та пасивів
ПАТ «ОТП Банк» необхідно ознайомитись з їх структурою. Структура активів
приведена в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Структура активів ПАТ «ОТП Банк» за період з 2009
по 2011 рр., (грн.)
|
Показник
|
01.01.2009
|
01.01.20010
|
01.01.2011
|
Питома
вага 01.01.2009
|
Питома
вага 01.01.2010
|
Питома
вага 01.01.2011
|
Зміна
питомої ваги у 2011р. у порівнянні з 2009р.
|
|
Грошові
кошти та їх еквіваленти
|
1 709
394
|
1 602
330
|
2 687
756
|
9,30
|
4,52
|
8,13
|
-1,17
|
|
Кошти в
інших банках
|
267 602
|
1 598
236
|
235 396
|
1,46
|
4,51
|
0,71
|
-0,74
|
|
Кредити
та заборгованість юр. осіб
|
8 029
083
|
14 481
518
|
13 316
610
|
43,67
|
40,89
|
40,28
|
-3,40
|
|
Кредити
та заборгованість фізичних осіб
|
7 598
749
|
16 759
916
|
15 739
706
|
41,33
|
47,32
|
47,60
|
6,27
|
|
Цінні
папери в портфелі банку на продаж
|
324 342
|
110 997
|
463 947
|
1,76
|
0,31
|
1,40
|
-0,36
|
|
Інвестиції
в асоційовані й дочірні компанії
|
0
|
5 749
|
6 960
|
0,00
|
0,02
|
0,02
|
0,02
|
|
Відстрочений
податковий актив
|
68 453
|
198 968
|
0
|
0,37
|
0,56
|
0,00
|
-0,37
|
|
Основні
засоби, нематеріальні активи
|
298 229
|
526 248
|
565 600
|
1,62
|
1,49
|
1,71
|
0,09
|
|
Інші
активи
|
89 310
|
130 702
|
47 350
|
0,49
|
0,37
|
0,14
|
-0,34
|
|
Загальна
сума активів без резервів
|
18385162
|
35
414 664
|
33
063 325
|
100,00
|
100,00
|
100,00
|
|
|
Резерви
під знецінення коштів в інших банках
|
935,00
|
17
327,00
|
27
637,00
|
0,1684
|
0,9176
|
0,7466
|
0,58
|
|
Резерви
у відсотках до активу
|
0,35
|
1,08
|
11,74
|
|
|
|
|
|
Резерви
під знецінення кредитів
|
549 847
|
1 861
350
|
3 657
759
|
99,0087
|
98,5723
|
98,8141
|
-0,19
|
|
Резерви
у відсотках до активу
|
3,52
|
5,96
|
12,59
|
|
|
|
|
|
Резерви
під знецінення ЦП.
|
0
|
4 958
|
13 586
|
|
0,2626
|
0,3670
|
0,37
|
|
Резерви
у відсотках до активу
|
0,00
|
4,47
|
2,93
|
|
|
|
|
|
Резерви
під інші активи
|
4 570
|
4 674
|
2 674
|
0,8229
|
0,2475
|
0,0722
|
-0,75
|
|
Резерви
у відсотках до активу
|
7,70
|
7,86
|
5,65
|
|
|
|
|
|
Загальна
сума резервів
|
555352,00
|
1888
309,00
|
3
701 656,00
|
100,00
|
100,00
|
100,00
|
|
|
Усього
активів
|
17 910
365
|
33 717
298
|
29 395
221
|
|
|
|
|
Кредити та заборгованість юридичних та фізичних
осіб за 2009, 2010, 2011 роки графічно зобразимо на Рис. 2.13. Основними
складовими елементами активів ПАТ «ОТП Банк» є кредити та заборгованість
фізичних та юридичних осіб, на які припадає майже 90 % від загальної суми
активів. Якщо розглядати в динаміці питому вагу основних показників активу
банку, необхідно зазначити, що вона несуттєво змінилася. Так, єдиним суттєвим
показником, який зазнав значних змін став показник кредитної заборгованості
фізичних осіб, питома вага якого зросла. В той же час зміна інших показників
мала різнонаправлений напрям зміни, що можна пов’язати відсутністю
збалансованості в структурі активів банку та впливом фінансової кризи.
Рис 2.13. Кредити та заборгованість юридичних та
фізичних осіб за 2009, 2010, 2011 роки
Таблиця 2.5
Динаміка активів ПАТ "ОТП Банк" за
період з 2009 по 2011 рр., (грн.)
|
Показник
|
станом
на 01.10.2009
|
станом
на 01.01.2010
|
станом
на 01.01.2011
|
Абсолютний
приріст 2011 року до 2010року
|
Темп
приросту 2010 року до 2009 року
|
Темп
приросту 2011 року до 2010року
|
|
Грошові
кошти та їх еквіваленти
|
1 709
394
|
1 602
330
|
2 687
756
|
1 085
426
|
-6,26
|
67,74
|
|
Кошти в
інших банках
|
267 602
|
1 598
236
|
235 396
|
-1 362
840
|
497,24
|
-85,27
|
|
Резерви
під знецінення коштів в інших банках
|
-935,00
|
-17
327,00
|
-27
637,00
|
-10
310,00
|
1
753,16
|
59,50
|
|
Резерви
у відсотках до активу
|
0,35
|
1,08
|
11,74
|
10,66
|
208,57
|
987,04
|
|
Кредити
та заборгованість юридичних осіб
|
8 029
083
|
14 481
518
|
13 316
610
|
-1 164
908
|
80,36
|
-8,04
|
|
Кредити
та заборгованість фізичних осіб
|
7 598
749
|
16 759
916
|
15 739
706
|
-1 020
210
|
120,56
|
-6,09
|
|
Резерви
під знецінення кредитів
|
-549
847
|
-1 861
350
|
-3 657
759
|
-1 796
409
|
238,52
|
96,51
|
|
Резерви
у відсотках до активу
|
3,52
|
5,96
|
12,59
|
6,63
|
69,32
|
111,24
|
|
Цінні
папери в портфелі банку на продаж
|
324 342
|
110 997
|
463 947
|
352 950
|
-65,78
|
317,98
|
|
Резерви
під знецінення ЦП в портфелі банку на продаж
|
0
|
-4 958
|
-13 586
|
-8 628
|
|
174,02
|
|
Резерви
у % до активу
|
0,00
|
4,47
|
2,93
|
-1,54
|
|
-34,45
|
|
Інвестиції
в асоційовані й дочірні компанії
|
0
|
5 749
|
6 960
|
1 211
|
|
21,06
|
|
Відстрочений
податковий актив
|
68 453
|
198 968
|
0
|
-198
968
|
190,66
|
-100,00
|
|
Основні
засоби та нематеріальні активи
|
298 229
|
526 248
|
565 600
|
39 352
|
76,46
|
7,48
|
|
Інші
активи
|
89 310
|
130 702
|
47 350
|
-83 352
|
46,35
|
-63,77
|
|
Резерви
під інші активи
|
4 570
|
-4 674
|
-2 674
|
2 000
|
-202,28
|
-42,79
|
|
Резерви
у % до активу
|
7,70
|
7,86
|
5,65
|
-2,21
|
2,08
|
-28,12
|
|
Усього
активів
|
17 910
365
|
33 717
298
|
29 395
221
|
-4 322
077
|
88,26
|
-12,82
|
Грошові кошти та їх еквіваленти за 2009, 2010,
2011 роки графічно зобразимо на Рис. 2.14.
Рис. 2.14. Грошові кошти та їх еквіваленти за
2009, 2010, 2011 роки
Цінні папери в портфелі банку на продаж за 2009,
2010, 2011 роки графічно зобразимо на Рис. 2.15.
Рис 2.15. Цінні папери в портфелі банку на продаж
за 2009, 2010, 2011 роки
Найбільші темпи приросту у 2011 році
продемонстрували наступні показники: грошові кошти та їх еквіваленти (приріст +
67,74 %), цінні папери в портфелі банку на продаж (приріст + 317,98) та
інвестиції в асоційовані компанії (приріст + 21,06 %). Приріст таких
різнонаправлених показників свідчить про розбалансування показників активу
банку та відсутність в ньому динаміки за основними показниками.
Резерви відносно активу за 2009, 2010, 2011 роки
графічно зобразимо на Рис. 2.16.
Рис. 2.16. Резерви до активу за 2009, 2010, 2011
роки
Показник резервів у відсотках до активу показав
вражаючий темп приросту - 987,04 %. Це свідчить про те, що банк в 2011 році
проводив політику вимушеного збільшення резервів у зв’язку з різким зростанням
кількості операцій (кредитних) за якими були затримки платежу або відмова у
погашенні кредитного зобов’язання.
Суму активів за 2009, 2010, 2011 роки графічно
зобразимо на Рис. 2.17.
Рис. 2.17. Сума активів за 2009, 2010, 2011 роки
Негативним явищем для банку стало зниження
сукупної суми активів (приріст склав - 12,82 %), що було спричинено суттєвим
скорочення коштів в інших банках (приріст - 85,27 %) та помірним зменшення
кредитів та заборгованості фізичних та юридичних осіб. Таким чином можна
сказати, що сума активів ПАТ «ОТП Банк» зменшилася у 2011 році за рахунок
зменшення суми наданих банком кредитів та збільшення суми сформованих резервів.
Використовуючи дані звітності ПАТ «ОТП Банк» проаналізуємо структуру та
динаміку основних складових елементів пасивів банку використовуючи модифіковану
таблицю наведену у фінансовому річному звіті банку за останні три роки
(2009-2011 рр.). Дані для аналізу наведено у таблиці 2.6 і у таблиці 2.7.
Таблиця 2.6
Структура пасивів ПАТ "ОТП Банк" за
період з 2009 по 2011 рр., ( грн.)
|
Показник
|
станом
на 01.01.2009
|
станом
на 01.01.2010
|
станом
на 01.01.2011
|
Питома
вага станом на 01.01.2009
|
Питома
вага станом на 01.01.2010
|
Питома
вага станом на 01.01.2011
|
Зміна
питомої ваги у 2011 році у порівнянні з 2009
|
|
Статутний
капітал
|
654585
|
2068195
|
2868191
|
49,81
|
83,18
|
101,00
|
51,19
|
|
Емісійні
різниці
|
2754
|
2 754
|
2 754
|
0,21
|
0,11
|
0,10
|
-0,11
|
|
Закінчення
таблиці 2.6
|
|
Резерви,
капіталізовані дивіденди та інші фонди банку
|
119975
|
352 715
|
429 310
|
9,13
|
14,19
|
15,12
|
5,99
|
|
Резерви
переоцінки цінних паперів
|
-32
|
-13 973
|
-24 986
|
0,00
|
-0,56
|
-0,88
|
-0,88
|
232739
|
76 595
|
-435
343
|
17,71
|
3,08
|
-15,33
|
-33,04
|
|
Прибуток/Збиток
минулих років
|
304269
|
0
|
0
|
23,15
|
0,00
|
0,00
|
-23,15
|
|
Усього
власного капіталу
|
1314291
|
2486286
|
2839925
|
100,0
|
100,0
|
100,0
|
|
|
Кошти
банків
|
9269062
|
1018806
|
425 925
|
55,85
|
3,26
|
1,60
|
-54,25
|
|
Кошти
юридичних осіб
|
4080710
|
25065769
|
3268904
|
24,59
|
80,26
|
12,31
|
-12,28
|
|
Кошти
фізичних осіб
|
2534266
|
2 789
380
|
3 849
596
|
15,27
|
8,93
|
14,50
|
-0,77
|
|
Боргові
цінні папери, емітовані банком
|
0
|
6
|
7
|
|
0,00
|
0,00
|
0,00
|
|
Інші
залучені кошти
|
535871
|
1222535
|
17103409
|
3,23
|
3,91
|
64,41
|
61,18
|
|
Відстрочені
податкові зобов’язання
|
19459
|
49 849
|
158 239
|
0,12
|
0,16
|
0,60
|
0,48
|
|
Субординований
борг
|
164100
|
1120500
|
1744188
|
0,99
|
3,59
|
6,57
|
5,58
|
|
Усього
зобов’язань
|
16596073
|
31231012
|
26555296
|
100,0
|
100,
|
100,0
|
|
Таблиця 2.7
Динаміка пасивів ПАТ «ОТП Банк» за період з 2009
по 2011 рр., ( грн.)
|
Показник
|
станом
на 01.01.2009
|
станом
на 01.01.2010
|
станом
на 01.01.2011
|
Абсолютний
приріст 2010 року до 2009 року
|
Абсолютний
приріст 2011 року до 2010 року
|
Темп
приросту 2010 року до 2009 року
|
Темп
приросту 2011 року до 2010 року
|
|
Статутний
капітал
|
654585
|
2 068
195
|
2 868
191
|
1 413
610
|
799 996
|
215,96
|
38,68
|
|
Емісійні
різниці
|
2754
|
2 754
|
2 754
|
0
|
0
|
0,00
|
0,00
|
|
Резерви,
капіталізовані дивіденди та інші фонди банку
|
119975
|
352 715
|
429 310
|
232 740
|
76 595
|
193,99
|
21,72
|
|
Резерви
переоцінки цінних паперів
|
-32
|
-13 973
|
-24 986
|
-13 941
|
-11 013
|
43565,63
|
78,82
|
|
Прибуток/Збиток
поточного року
|
232739
|
76 595
|
-435
343
|
-156
144
|
-511
938
|
-67,09
|
-668,37
|
|
Прибуток/Збиток
минулих років
|
304269
|
0
|
0
|
-304
269
|
0
|
-100,00
|
|
|
Усього
власного капіталу
|
1314291
|
2 486
286
|
2 839
925
|
1 171
995
|
353 639
|
89,17
|
14,22
|
|
Усього
пасивів
|
17910365
|
33 717
298
|
29 395
221
|
15 806
933
|
-4 322
077
|
88,26
|
-12,82
|
|
Кошти
банків
|
9269062
|
1 018
806
|
425 925
|
-8 250
256
|
-592
881
|
-89,01
|
-58,19
|
|
Кошти
юридичних осіб
|
4080710
|
25 065
769
|
3 268
904
|
20 985
059
|
-21 796
865
|
514,25
|
-86,96
|
|
Кошти
фізичних осіб
|
2534266
|
2 789
380
|
3 849
596
|
255 114
|
1 060
216
|
10,07
|
38,01
|
|
Боргові
цінні папери, емітовані банком
|
0
|
6
|
7
|
6
|
1
|
|
16,67
|
|
Інші
залучені кошти
|
535871
|
1 222
535
|
17 103
409
|
686 664
|
15 880
874
|
128,14
|
1299,01
|
|
Відстрочені
податкові зобов’язання
|
19459
|
49 849
|
158 239
|
30 390
|
108 390
|
156,17
|
217,44
|
|
Субординований
борг
|
164100
|
1120500
|
1 744
188
|
956 400
|
623 688
|
582,82
|
55,66
|
|
Усього
зобов’язань
|
16596073
|
31231012
|
26 555
296
|
14 634
939
|
-4 675
716
|
88,18
|
-14,97
|
Статутний капітал та резерви, капіталізовані
дивіденди й інші фонди банку за 2009, 2010, 2011 роки графічно зобразимо на
Рис. 2.18.
Рис. 2.18. Статутний капітал та резерви,
капіталізовані дивіденди й інші фонди банку за 2009, 2010, 2011 роки
Структура та динаміка пасивів банку є важливим
фактором в розумінні функціонування банку. За аналізований період показали
значне зростання такі показники. як резерви до 78,82 %, статутний капітал
(приріст + 38,68 %). Збільшення статутного капіталу викликана в першу чергу
бажанням банку підвищити власну надійність та стійкість і безумовно,
відповідати вимогам НБУ. Кошти банків, юридичних і фізичних осіб, та інші
залучені кошти за 2009, 2010, 2011 роки графічно зобразимо на Рис. 2.19.
Рис. 2.19. Кошти банків, юридичних і фізичних
осіб, та інші залучені кошти за 2009, 2010, 2011 роки
За період значно зросли інші залучені кошти, які
продемонстрували вражаюче підвищення яке склало 1299,01 %.
Серед ключових елементів зобов’язань банку
зниження продемонстрували кошти банків (приріст -58,19 %) та кошти юридичних
осіб (-86,96 %), в той час коли активне зростання показали лише кошти фізичних
осіб (приріст +38,01 %). Зміна показників саме таким чином, свідчить про
переорієнтацію банку на ресурсну базу сформовану за рахунок фізичних осіб і
збалансування обсягу портфелів фізичних та юридичних осіб. Необхідно також
зазначити, що значно зріс показник субординованого боргу банку, що свідчить про
збільшення його надійності [38].
2.5 Аналіз кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк»
Розглянемо структуру кредитного портфеля банку за
групами ризику, яка склалася за три роки на ПАТ «ОТП Банк».
Таблиця 2.8. Аналіз структури кредитного портфеля
ПАТ «ОТП Банк» за групами ризику з 2009 по 2011 року
|
№ з/п
|
Групи
кредитів
|
Одиниці
виміру
|
Станом
на
|
|
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
1
|
Стандартні
|
грн.
|
6140524
|
4906237
|
5055663
|
|
2
|
Під контролем
|
грн.
|
3288745
|
1898911
|
1883990
|
|
3
|
Субстандартні
|
грн.
|
1149911
|
876420
|
751867
|
|
4
|
Сумнівні
|
грн.
|
482962
|
360879
|
362970
|
|
5
|
Безнадійні
|
грн.
|
436966
|
549911
|
587666
|
|
6
|
Загальна
вартість кредитного портфеля
|
грн.
|
11499110
|
8592360
|
8642160
|
|
7
|
Питома вага
стандартних кредитів у загальній вартості кредитного портфеля
|
%
|
53,40
|
57,10
|
58,50
|
|
8
|
Питома вага
кредитів під контролем у загальній вартості кредитного портфеля
|
%
|
28,60
|
22,10
|
21,80
|
|
9
|
Питома вага
субстандартних кредитів у загальній вартості кредитного портфеля
|
%
|
10,00
|
10,20
|
8,70
|
|
10
|
Питома вага
сумнівних кредитів у загальній вартості кредитного портфеля
|
%
|
4,20
|
4,20
|
4,20
|
|
11
|
Питома вага
безнадійних кредитів
|
%
|
3,80
|
6,40
|
6,80
|
Структуру кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк» за групами
ризику з 2009 по 2011 року графічно зобраземо на Рис. 2.20
Рис 2.20. Структура кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк» за групами
ризику з 2009 по 2011 року
За аналізований період структура кредитного портфеля ПАТ «ОТП
Банк» дещо погіршилася. Так, питома вага ризикованих та високо ризикованих
кредитів збільшилась. При цьому частка сумнівних кредитів залишилась незмінною
4,2% протягом усіх трьох років. Частка безнадійних кредитів у 2009 році зросла
на 2,6% та ще на 0,4% протягом 2010 року. Це свідчить про те, що в банку
проводиться досить високо ризикована кредитна політика, яка зображена на Рис
2.20.
Структурний аналіз проводиться для визначення надмірної
концентрації кредитних операцій в одному сегменті, що підвищує ступінь
кредитного ризику. Проте надмірна диверсифікація кредитного портфеля створює
певні труднощі в управлінні позиковими операціями та може стати причиною банкрутства
банку, тому зарубіжні комерційні банки визначають для себе межі вкладення
ресурсів у певний сегмент, тобто застосовують метод лімітування. Ці межі
враховують у своїй діяльності кредитний комітет та керівники вищого рівня.
При аналізі кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк» в розрізі
строків використання необхідно особливу увагу звернути на питому вагу
прострочених та пролонгованих позик. Розглянемо структуру кредитів, що склалася
за строками використання (табл. 2.9).
Таблиця 2.9
Аналіз структури кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк» за
строками використання з 2009 по 2011 роки
|
№ з/п
|
Групи кредитів
|
Одиниці виміру
|
Станом на
|
|
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
1
|
Короткострокові
|
грн.
|
8325355
|
5868581
|
6481620
|
|
2
|
Довгострокові
|
грн.
|
1287900
|
1245892
|
1175333
|
|
3
|
Безстрокові
|
грн.
|
0,00
|
0,00
|
0,00
|
|
4
|
Пролонговані
|
грн.
|
1253402
|
927974
|
397539
|
|
5
|
Прострочені
|
грн.
|
632451
|
549911
|
587666
|
Загальна
вартість кредитного портфеля
|
грн.
|
11499110
|
8592360
|
8642160
|
|
7
|
Питома вага
короткострокових кредитів у загальній вартості кредитного портфеля
|
%
|
72,40
|
68,30
|
75,00
|
|
8
|
Питома вага
довгострокових кредитів у загальній вартості кредитного портфеля
|
%
|
11,20
|
14,50
|
13,60
|
|
9
|
Питома вага
безстрокових кредитів у загальній вартості кредитного портфеля
|
%
|
0,00
|
0,00
|
0,00
|
Структуру кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк» за строками
використання з 2009 по 2010 року графічно зобраземо на Рис.2.21.
Рис. 2.21 Структура кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк» за
строками використання з 2009 по 2010 року
Наведені дані свідчать, що за аналізований період в структурі
кредитів ПАТ «ОТП Банк» за строками використання відбулися незначні зміни.
Питома вага короткострокових позик станом на 2009 року становила 72,40%, станом
на 2010 року - 68,30% та збільшилася на 6,7%, що становить - 75,00% станом на
2011 року. Довгострокові кредити були надані на переозброєння виробництва та на
споживчі цілі фізичним особам. Причому порушення строків погашення
спостерігалося не за довгостроковими кредитами, а за короткостроковими. Частка
пролонгованих кредитів ПАТ «ОТП Банк» зменшилась, що несе за собою позитивний
характер тобто менший кредитний ризик, проте прострочені кредити змінили свою
питому вагу за три роки на 1,3%.
Така структура кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк» (Рис.
2.21.) з огляду на строк використання цілком закономірна. Оскільки, банк
здебільшого видає кредити, спрямовані на торговельно-посередницькі цілі, які не
потребують ресурсів на великий термін. Більш обережна політика банку стосовно
довгострокових кредитів як найбільш ризикованих цілком виправдана. Хоча в
даному разі проблеми повернення кредитів мали місце не з довгостроковими
кредитами, а, навпаки, з короткостроковими, що пояснюється недостатньою роботою
банку щодо оцінювання кредитоспроможності позичальників.
Аналізуючи кредитний портфель ПАТ «ОТП Банк» за видами
позичальників, особливу увагу приділяють питомій вазі міжбанківських кредитів у
загальному обсязі. При цьому зростання даного коефіцієнта вважається позитивним
явищем, оскільки означає зменшення ризику, але, як правило, міжбанківські
кредити є менш прибутковими. Далі розглянемо динаміку кредитного портфеля ПАТ
«ОТП Банк» за видами позичальників за допомогою таблиці 2.10.
Таблиця 2.10
Динаміка кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк» за видами
позичальників з 2009 по 2011 року
|
№ з/п
|
Групи кредитів
|
Одиниці виміру
|
Станом на
|
|
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
1
|
Юридичні особи
державної форми власності
|
грн.
|
1724860
|
1220120
|
1140760
|
|
- абсолютне
відхилення
|
грн.
|
-
|
-504740
|
-79360
|
|
- темпи росту
|
%
|
-
|
70,74
|
93,50
|
|
- темпи
приросту
|
%
|
-
|
-29,26
|
-6,50
|
|
2
|
Юридичні особи
змішаної форми власності (з державною часткою)
|
грн.
|
1931850
|
1357590
|
1209900
|
|
- абсолютне
відхилення
|
грн.
|
-
|
-574260
|
-147690
|
|
- темпи росту
|
%
|
-
|
70,27
|
89,12
|
|
- темпи
приросту
|
%
|
-
|
-29,73
|
-10,88
|
|
3
|
Юридичні особи
недержавної форми власності
|
грн.
|
7807900
|
5937320
|
6110010
|
|
- абсолютне
відхилення
|
грн.
|
-
|
-1870580
|
172690
|
|
- темпи росту
|
%
|
-
|
76,04
|
102,91
|
|
- темпи
приросту
|
%
|
-
|
-23,96
|
2,91
|
|
4
|
Фізичні особи
|
грн.
|
34500
|
77330
|
181490
|
|
- абсолютне
відхилення
|
грн.
|
-
|
42830
|
104160
|
|
- темпи росту
|
%
|
-
|
224,14
|
234,70
|
|
- темпи
приросту
|
%
|
-
|
124,14
|
134,70
|
|
6
|
Загальна
вартість кредитного портфеля
|
грн.
|
11499110,00
|
8592360,00
|
8642160,00
|
|
- абсолютне
відхилення
|
грн.
|
-
|
-2906750,00
|
49800,00
|
|
- темпи росту
|
%
|
-
|
74,72
|
100,58
|
|
- темпи
приросту
|
%
|
-
|
-25,28
|
0,58
|
Структуру кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк» за видами
позичальників з 2009 по 2011 року графічно зобраземо на Рис. 2.22.
Рис. 2.22. Структура кредитного портфеля ПАТ «ОТП Банк» за
видами позичальників з 2009 по 2011 року
Як свідчать дані міжбанківські кредити в аналізованому
періоді не надавалися. Найбільшою є частка кредитів виданих недержавним
юридичним особам - 7 807 900,00 грн. станом на 2009 року, проте показник значно
зменшується за 2009 рік і станом на 2010 року становить 5 937 320,00 грн., а
уже станом на 2011 р. темп приросту збільшується на 2,91%. Зменшилася частка
кредитів, виданих юридичним особам державної форми власності на 29,26% за 2009
рік, а протягом 2010 року темп приросту зменшився на 6,50%.
2.6 Аналіз депозитів ПАТ «ОТП Банк»
Аналіз депозитних ресурсів базується на даних фінансової,
статистичної
та
управлінської звітності ПАТ «ОТП Банк». Варто відзначити, що депозитні ресурси
займають найбільшу частину в структурі ресурсів ПАТ «ОТП Банк».
Завданнями аналізу депозитних ресурсів банку є перш за все:
оцінювання ділової активності банку щодо залучення зовнішніх джерел
фінансування своєї діяльності; визначення середньої вартості депозитних
ресурсів банку та окремих їх
складових.
ПАТ "ОТП Банк" в 2010 році займав друге місце в рейтингу
надійності банку, серед 35 банків, оскільки зумів поєднати позитивну динаміку
депозитів, високі показники достатності власного капіталу і рентабельності, а
також прийнятний рівень боргів.
ПАТ «ОТП Банк» пропонує строкові депозити,
поточні та депозити до запитання. Дані види вкладу пропонуються в національній
валюті та іноземній таблиці 2.11.
Таблиця 2.11
Середній залишок вкладень фізичних осіб в ПАТ «ОТП Банк» за період з 01.01.2010 по 2011, млн. грн.
|
Валюта
|
Депозити до
запитання
|
Строкові
депозити
|
|
2010
|
2011
|
Темп
росту, %
|
2010
|
2011
|
Темп
росту, %
|
|
Гривня
|
5237
|
9783
|
1,86
|
8001
|
7635
|
0,95
|
|
Долар
США
|
4709
|
2117
|
0,44
|
3191
|
4671
|
1,46
|
|
Євро
|
3700
|
823
|
0,22
|
2830
|
3313
|
1,17
|
Графічно зобразимо динаміку депозитного портфелю
до запитання на Рис. 2.23.
Рис. 2.23. Динаміка депозитного портфелю до
запитання за 2010, 2011 роки
Також графічно зобразимо динаміку депозитного
строкового портфелю на Рис. 2.24.
Рис. 2.24. Динаміка депозитного строкового
портфелю за 2010, 2011 роки.
Зазначимо, що загальне скорочення обсягів коштів на строкових депозитних рахунках, відбувається у
здебільшого за рахунок коштів у іноземній валюті. Протягом періоду аналізу станом на 2011 кошти в
іноземній валюті становили 38,64 % у структурі поточних рахунків, що майже в 2 рази є меншим за
аналогічний показник станом
на 2010.
Все це свідчить про переведення у 2010 році
значної частки коштів населенням не тільки на менш тривалі за терміном
депозити, але і з рахунків у іноземній валюті на рахунки в більш стабільній
національній валюті.
Депозитні ресурси банку на 2011 становлять 28341726 тис. грн. Порівняно з обсягом
депозитних ресурсів на 2010
вони зросли 2,44 %. Безумовно, такий приріст ресурсної бази банку можна розцінювати як те, що банк
не потребує додаткових коштів у
вигляді депозитів.
Загалом за період з 2009 по 2011 відбулось зниження коштів фізичних осіб - на на
10,56 %. У структурі залучених ресурсів їх частка зменшилася з 67,30 % до 55,12 %. Таке значне зниження частки коштів фізичних
осіб відбулось за рахунок відтоку «строкових» коштів у зв’язку з зниженням
довіри з боку населення до банківської системи України.
Отже, бачимо, що події в економічному середовищі останнього
року вплинули на формування
депозитної ресурсної бази банку з погляду зниження частки коштів фізичних
осіб та переведення їх на поточні, зокрема карткові рахунки, та зростання
питомої ваги коштів суб’єктів господарювання, зокрема - коштів на поточних
рахунках.
Розділ 3. Рекомендації та пропозиції, які сприятимуть покращенню
діяльності ПАТ «ОТП Банк»
.1 Стратегії та методи управління ліквідністю комерційного банку
на прикладі ПАТ «ОТП Банк»
У практичній діяльності банки застосовують кілька
загальних підходів до управління ліквідністю, це:
- Стратегія трансформації активів (управління
ліквідністю через активи);
- Стратегія запозичення ліквідних засобів
(управління ліквідністю через пасиви);
Стратегія збалансованого управління
ліквідністю (управління ліквідністю через активи і пасиви) [52].
Сутність стратегії трансформації активів полягає
в накопичені банком ліквідних ресурсів у вигляді грошових коштів та ліквідних
цінних паперів. При виникненні потреби нагромаджені високоліквідні активи
продаються на ринку. Управління ліквідністю через управління активами є
традиційним і найпростішим підходом. Здебільшого така стратегія
використовується невеликими банками, які не мають широких можливостей
запозичення коштів та доступу на грошові ринки.
Стратегія трансформації активів оцінюється як
менш ризикова порівняно з іншими, але одночасно і досить дорога з погляду
вартості. Продаж активів супроводжується певними витратами (комісійні
брокерські, біржові внески тощо), а також призводить до погіршення стану
банківського балансу, оскільки продаються низько ризикові активи. Крім того,
банк втрачає майбутні доходи, які могли б бути генеровані такими активами.
Іноді банк змушений продавати активи за зниженими ринковими цінами, якщо
виникає нагальна потреба у грошових коштах. Підтримування значного запасу ліквідних
активів у цілому знижує показники прибутковості банку.
Стратегія запозичення ліквідних засобів
вважається найбільш ризикованою стратегією, вона реалізується шляхом
запозичення ресурсів на ринку. Основними джерелами запозичення ліквідних
засобів для банків є позики на міжбанківському ринку, угоди РЕПО, врахування
векселів та отримання позик у центральному банку, випуск цінних паперів.
Стратегія запозичення ліквідності потребує
адекватної аналітичної підтримки, яка включає:
- прогнозний аналіз потреби банку у ліквідних
коштах через порівняння вхідних та вихідних грошових потоків;
прогнозування стану фінансових ринків та
прогнозний аналіз вартості підтримування ліквідної позиції;
інваріантний аналіз різних джерел запозичення
ліквідних коштів за такими параметрами, як доступність, відносна вартість,
відповідність строків залучення та тривалості потреби в ліквідних коштах,
правила регулювання, обмеження на використання;
вибір оптимального варіанту підтримки ліквідної
позиції та обґрунтування управлінських рішень.
Великі міжнародні банки найчастіше використовують
дану стратегію у процесі управління ліквідністю, іноді повністю задовольняючи
потребу в ліквідних коштах саме в такий спосіб.
Управління ліквідністю через управління пасивами
оцінюється як найбільш ризикована стратегія, оскільки супроводжується
підвищенням ризику зміни відсоткових ставок та ризику доступності запозичених
коштів. Це означає, що вартість підтримування ліквідності в такий спосіб може
бути як нижчою, ніж у разі застосування інших методів, так і значно вищою.
Часто банки змушені робити позики за невигідною ціною або в період, коли
зробити це непросто. Крім того, банкові, який має проблеми з ліквідністю, важче
знайти кредитора, а вартість запозичення відчутно зростає [51].
Стратегія збалансованого управління ліквідністю.
Згідно зі збалансованим підходом до управління ліквідністю накопичення
ліквідних активів здійснюється в розмірі очікуваного попиту на них, у випадку
виникнення непередбачуваної потреби попит на ліквідні засоби задовольняється за
рахунок проведення операцій купівлі активів на ринку.
Аналітична підтримка цієї стратегії управління
ліквідністю є найскладнішою і включає цілий комплекс задач:
- аналіз стабільності ресурсної бази банку з
урахуванням диференціації джерел фінансування;
- визначення оптимального для банку
ступеня відповідності джерел фінансування та напрямів розміщення активів;
обґрунтування оптимального
співвідношення між накопиченням високоліквідних активів та можливостями їх
запозичення на ринках;
прогнозний аналіз потреби у ліквідних
коштах та прогнозування стану грошових ринків як з погляду динаміки відсоткових
ставок, так і з погляду доступності джерел поповнення ліквідності;
інваріантний аналіз напрямів
підтримування ліквідної позиції банку;
обґрунтування доцільності укладання
попередніх угод про відкриття кредитних ліній з імовірними кредиторами для
зниження ризику незбалансованої ліквідності.
Перевагою даної стратегії є гнучкість, яка
дозволяє менеджменту вибирати найвигідніше поєднання різних джерел поповнення ліквідних
коштів залежно від економічних умов та змін в ринкових цінах.
В сучасній банківській практиці здебільшого
використовують стратегію збалансованого управління ліквідністю завдяки тому, що
вона відрізняється гнучкістю і дає змогу мінімізувати ризики. Але для
ефективного застосування обраної стратегії необхідно враховувати значну
кількість параметрів співвідношення накопиченої та купівельної ліквідності.
Розробляючи стратегію управління ліквідністю банку, його менеджери повинні
спрогнозувати вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища на
діяльність банку, а також визначити сукупну потребу банку у ліквідності.
В практичній діяльності ПАТ "ОТП Банк"
використовується метод збалансованого управління ліквідністю, тобто
здійснюються заходи по одночасному коригуванню структури активів і пасивів.
Таким чином, частина попиту на ліквідні засоби задовольняється за рахунок
накопичення високоліквідних активів, а решта - шляхом проведення операцій по
залученню або запозиченню коштів.
При управлінні банківською ліквідністю перед
менеджерами банку постає завдання необхідності гнучкого поєднання протилежних
вимог: максимізація прибутковості при виконанні нормативних вимог НБУ щодо
ліквідності. В першу чергу комерційні банки обирають стратегію управління
ліквідністю, яка дозволяє ефективно вирішувати дилему "ліквідність -
прибутковість" в сучасних умовах. Реалізація обраної стратегії та оцінка
потреб банку в ліквідних засобах може проводитися з використанням різноманітних
методів.
В банківській практиці можуть використовуватися
два альтернативних методи управління ліквідністю:
- метод фондового пулу;
- метод конверсії фондів.
Метод фондового пулу передбачає, що всі
надходження банку розглядаються як єдиний пул без диференціації за джерелами
фінансування. У цьому випадку потреба в ліквідних засобах визначається
порівнянням вхідного і вихідного грошових потоків банку, причому неможливо
зіставити певний актив із пасивом і порівняти їх за строками та цінами
залучення. Визначається розмір ресурсів, які зберігаються в ліквідній формі,
ресурси, що залишилися розміщаються в працюючі активи незалежно від строків
залучення [51].
В процесі управління ліквідністю вивчають
структуру активів і пасивів банку за строками в кожному часовому інтервалі, а
також аналізують фактичні і прогнозні грошові потоки. Менеджери банку повинні
максимізувати процентну маржу банку за всіма банківськими операціями.
Основні етапи застосування методу фондового пулу зображені на
рисунку 3.1.
Рис. 3.1. Етапи застосування методу фондового
пулу оцінки стану ліквідності банку
Метод конверсії фондів базується на узгодженні
обсягів і строків вкладень із конкретними видами ресурсів, які їх фондують,
тому що різні джерела залучення коштів відрізняються характеристикою коштів,
оборотністю резервними вимогами. Даний метод передбачає диференціацію норм
резервування ліквідності залежно від виду пасивів і напрямку розміщення
ресурсів. Наприклад: власний капітал є основою формування довгострокових
вкладень; стабільні ресурси використовуються, в першу чергу, для покриття
низько ліквідних активів і формування вторинних резервів; "летючі"
ресурси розподіляються насамперед за ліквідними активами, в залежності від
цього за кожним напрямком визначається необхідний рівень ліквідності і вирішується
дилема прибуток-ризик. Управління процентним доходом проводиться в рамках
окремих груп операцій. Застосування цього методу дозволяє контролювати
банківські ризики, але в чистому вигляді його складно реалізовувати завдяки
тому, що не завжди можна збалансувати конкретний вид пасиву і активу за
обсягами і строками.
Окрім перелічених методів комерційні банки можуть
використовувати метод управління резервною позицією.
При використанні банком методу управління
резервною позицією резерви ліквідності заздалегідь не формуються, залучені
ресурси розміщуються в дохідніші, але менш ліквідні активи, на випадок потреби
в ресурсах прогнозується кількість фондів, які є можливість купити на грошовому
ринку. Цей метод дає можливість підвищити дохідність активних операцій, але
йому притаманний ризик зміни вартості ресурсів на ринку та ризик доступності
фондів, який визначається ємністю міжбанківського ринку.
ПАТ «ОТП Банк» не нагромаджує ліквідність в
балансі, а управляють ліквідністю використовуючи міжбанківський ринок. На
міжбанківському ринку банки проводять депозитно-кредитні операції, між собою, а
також проводять операції з НБУ.
Управління ліквідністю банку потребує негайного
прийняття рішень, що мають важливий довгостроковий вплив на його прибутковість.
Один з основних напрямків такого управління - це менеджмент грошової позиції
банку. Грошова позиція банку визначається відношенням суми коштів на
кореспондентському рахунку та у касі банку до його сукупних активів. Показник
грошової позиції банку тісно пов’язаний з нормами обов’язкового резервування.
Проценти за залишками коштів обов’язкових резервів, що перебувають на
кореспондентському рахунку банку або на окремому рахунку в НБУ, не
нараховуються.
НБУ для різних видів зобов’язань може
встановлювати диференційовані нормативи обов’язкового резервування залежно від:
природи зобов’язань (депозити, ощадні вклади, кошти в розрахунках, поточні
рахунки клієнтів, рахунки бюджетних організацій тощо); строку зобов’язань або
пасивів (короткострокові пасиви, довгострокові пасиви).
Одним із ефективних напрямків забезпечення
заданої ліквідності банку є постійна підтримка резервів на рівні, достатньому
для задоволення вимог щодо норми обов’язкових резервів для пікових періодів
зростання обсягу депозитів. Однак у даному випадку також постає питання про
аналіз грошових потоків, що пов’язано зі складністю прогнозування фактичних
термінів погашення активів і пасивів та обґрунтування норм обов’язкових
резервів. ПАТ «ОТП Банк» самостійно обирає межі діапазону коливання грошової
позиції. Менеджери банку при управлінні обов’язковими резервами підтримують
резерви на визначеному НБУ рівні і не допускають надлишків. При погіршенні
стабільності діяльності банку формуються не тільки обов’язкові, але й страхові
резерви.
Ризик ліквідності в ПАТ "ОТП Банк",
встановлюються ліміти на довгострокові та короткострокові розриви ліквідності,
обсяг високоліквідних коштів, коефіцієнти ризику ліквідності. Для визначення величини
умовно постійних коштів на рахунках клієнтів
розраховується величина незнижуваного залишку. Методики та моделі, які
використовуються банком для оцінки, вимірювання та контролю за ризиком
періодично оцінюються на предмет адекватності поточним реаліям і вимогам, в тому числі на основі
проведення бек-тестувань. Оцінка і методи управління ліквідністю в банку є пріоритетними,
тому система управління ризиком ліквідності постійно вдосконалюється і розвивається.
3.2 Рекомендації щодо покращення діяльності ПАТ «ОТП Банк»
Розробляючи систему стратегічного планування,
кожний банк обирає для себе найприйнятнішу схему, яка, з одного боку, являє
собою перелік необхідних формальних процедур, для виконання яких потрібні
знання фахівців, а з іншого - передбачає поєднання елементів творчості зі
здоровим глуздом керівників, які не дуже схильні витрачати час на витончені
процедури планування. Система стратегічного планування не покладається на
«природний плин» обставин у досягненні успіху, а базується на системі планів,
які дають змогу перетворити цілі та стратегії в реальні досягнення.
Найскладнішою проблемою є те, щоб зрозуміти, яким має бути стратегічний план, з
чого він повинен складатися, щоб відповідати тим вимогам, які роблять його
незамінним для розвитку банку. Загальні вимоги до змісту та структури
стратегічного плану можна відстежити, аналізуючи визначення поняття
«стратегічний план» різними авторами, які залежно від прийнятої концепції
стратегічного планування, акцентують увагу на тих чи інших сторонах цього явища
Процес розробки альтернативного плану містить
такі етапи:
. Розробка (вибір) методики формування
альтернативних планів.
.Ідентифікація можливих подій (оцінка ймовірності
їхнього настання), що впливають на зміст і часові характеристики плану.
.Розрахунки техніко-економічних показників, які б
характеризували параметри можливих подій для кожного з випадків, які мають
високу ймовірність.
.Оцінка результатів, отриманих після закінчення
плану або перехід до альтернативного плану.
.Моніторинг ситуації, контролінг діючих планів
та, в разі потреби, введення альтернативного плану.
Для планування необхідно проаналізувати фактори
макро, мікро та внутрішнього впливу. Результати приведемо у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Результати аналізу факторів макро-, мікро- та
внутрішнього середовища
|
№
|
Фактори
|
Напрямок
впливу фактора
|
Значимість
факторів для галузі
|
|
МАКРОСЕРЕДОВИЩЕ
|
|
1
|
Зниження
обсягів продажу продуктів та послуг на банківському ринку
|
-1
|
3
|
|
2
|
Жорстка
податкова політика
|
-1
|
2
|
|
3
|
Постійна
зміна законодавства
|
-1
|
2
|
|
4
|
Розвиток
інфляції
|
-1
|
3
|
|
5
|
Недосконала
економічна політика
|
1
|
3
|
|
6
|
Погіршення
демографічної ситуації
|
1
|
3
|
|
7
|
Зниження
народжуваності
|
1
|
1
|
|
8
|
Зниження
культурного рівня
|
1
|
2
|
|
9
|
Забруднення
навколишнього середовища
|
-1
|
2
|
|
10
|
Втілення
нових технологій
|
-1
|
3
|
|
11
|
Нові
продукти
|
1
|
1
|
|
12
|
Наявність
природних ресурсів
|
-1
|
1
|
|
13
|
Високий
науково-технічний потенціал
|
-1
|
1
|
|
14
|
Фінансова
криза
|
-1
|
3
|
|
15
|
Наявність
природних ресурсів
|
1
|
1
|
|
Продовження
таблиці 3.1
|
|
16
|
Рівень
освіти населення
|
-1
|
2
|
|
17
|
Фінансування
наукомістких галузей
|
-1
|
2
|
|
18
|
Свобода
ціноутворення
|
1
|
3
|
|
МІКРОСЕРЕДОВИЩЕ
|
|
1
|
Відношення
покупців до продукції
|
1
|
2
|
|
2
|
Можливості
споживачів по вибору продавців аналогічного товару
|
1
|
3
|
|
3
|
Наявність
сильних сторін банку
|
-1
|
3
|
|
4
|
Можливість
потенційних споживачів
|
1
|
2
|
|
5
|
Налагодження
нових господарських зв`язків
|
1
|
3
|
|
6
|
Позиція
банку порівняно з конкурентами
|
3
|
|
7
|
Свобода
вибору клієнтами банку
|
1
|
3
|
|
8
|
Своєчасність
надання послуг банку контрагентами та аутсорсинговими копманіями
|
-1
|
3
|
|
9
|
Контроль
якості за продуктами банку
|
-1
|
3
|
|
10
|
Наявність
великої кількості конкурентів
|
-1
|
1
|
|
11
|
Вивчення
конкурентів
|
-1
|
2
|
|
12
|
Вартість
послуг банку у порівнянні з його конкурентами
|
-1
|
3
|
|
ВНУТРІШНЄ
СЕРЕДОВИЩЕ
|
|
1
|
Відсутність
стратегічних напрямків розвитку
|
-1
|
3
|
|
2
|
Система
моніторингу конкурента
|
-1
|
3
|
|
3
|
Маркетингові
можливості
|
-1
|
2
|
|
4
|
Фінансові
можливості
|
1
|
2
|
|
5
|
Організаційна
структура апарату управління
|
1
|
2
|
|
6
|
Рівень
кваліфікації робітників банку
|
-1
|
3
|
|
7
|
Орієнтація
банку на прибуток
|
-1
|
2
|
|
8
|
Гнучкість
системи ціноутворення
|
-1
|
2
|
|
9
|
Заходи
по стимулюванню реалізації банківських продуктів та послуг
|
1
|
3
|
|
10
|
Собівартість
продукції
|
-1
|
2
|
В таблиці 3.1 визначено ймовірність здійснення та
важливість впливу загроз і можливостей, і таким чином виділили ті, що найбільш
важливі для діяльності банку. Результати SWOT аналізу оформлені в таблицю 3.2.
.
Таблиця 3.2
Матриця SWOT
|
Можливості
1. Зміцнення
репутації надійного банку 2. Лідируючі позиції в обслуговуванні населення 3.
Завоювання лідируючих позицій в регіональних соціально-економічних програмах
4. Збільшення числа корпоративних клієнтів
|
Загрози
1.
Невизначеність політико-економічної ситуації в країні 2. Можливість
непрогнозованого відтоку коштів бюджетних та системних клієнтів 3. Зростання
конкуренції в банківській сфері 4. Можливість переходу висококваліфікованих
фахівців до конкурентів 5. Недосконалість ІТ
|
|
Сильні
сторони 1.Стабільність
2.Значний рівень надходжень 3.Наявність крупних державних клієнтів 4.
Наявність власної служби інкасації 5.Удосконалення ІТ 6.Досить висока якість
активів 7.Широка філійна мережа
|
Стабільність
та значний рівень надходжень фінансових ресурсів та висока якість активів
сприяє зміцненню репутації надійного банку. Широка філійна мережа сприяє
домінуванню в обслуговуванні населення. Наявність крупних державних клієнтів
та широка філійна мережа сприяють завоюванню лідируючих позицій в
регіональних соціально-економічних програмах.Наявність власної служби
інкасації та досконалення ІТ будуть сприяти збільшенню числа корпоративних
клієнтів
|
Стабільність
та значний рівень надходжень фінансових ресурсів , висока якість активів
допоможе банку витримати складну політичну та економічну ситуацію в країні.
Наявність власної служби інкасації, широкої філійної мережі, стабільності є
конкурентними перевагами Ощадбанку. Оновлення ІТ покращує проблеми банку з
недосконалістю ІТ.
|
|
Слабкі
сторони 1.Недосконалість
системи мотивації персоналу 2.Нерівномірність присутності банку в галузях
економіки 3. Ммоніторинг конкурента
|
Недосконалість
системи мотивації персоналу та неналежна система моніторингу конкурента буде
погіршувати конкурентні позиції банку і може спричинити відтік деяких
клієнтів
|
Недосконалість
системи мотивації персоналу може спричинити перехід висококваліфікованих
фахівців до конкурентів. Залежність від бюджетних та системних клієнтів та
нерівномірність присутності банку в галузях економіки сприяє реалізації
можливості непрогнозованого відтоку коштів бюджетних та системних клієнтів. А
неналежна система моніторингу конкурента заважає перемозі над конкурентами.
|
Виходячи, з даних таблиці 3.2 можна надати такі
конкретні поради для покращення діяльності ПАТ «ОТП-Банк»:
) Перш за все потрібно підвищити якість системи
мотивації персоналу, а також проводити підвищення кваліфікації працівників. Це
надасть конкурентних переваг банку, зокрема підвищить якість обслуговування
клієнтів і зменшить ймовірність переходу висококваліфікованих фахівців до
конкурентів.
) Потрібно створити належну систему моніторингу
конкурента. Адже можна сказати, що банк недостатньо приділяє уваги дослідженню
роботи свої конкурентів.
) Рекомендується диверсифікувати діяльність банку
відносно галузей економіки. Це дозволить банку бути незалежним від проблем в
середині галузей і зберігати свою стабільність. Також рекомендується розробити
план, на випадок відтоку бюджетних та системних клієнтів, оскільки даний банк є
дуже залежним від них.
На думку багатьох аналітиків, нинішня фінансова
криза в нашій країні підходить до кінця. Спостерігається певна стабілізація у
вітчизняній банківській системі і в економіці в цілому. Разом з тим, очевидним
є та обставина, що вихід з кризи не буде стрімким. У найближчі два-три роки нас
чекає повільний і спокійний підйом. Якщо в докризовий період планувалося
зростання ключових показників діяльності банку на рівні 20-30% щорічно, то в
даний час зростання активів у банківській системі (не тільки української, а й
європейської) в доступному для огляду майбутньому не прогнозується. Абсолютно
всі експерти погоджуються з думкою, що досягнення докризових показників обсягів
бізнесу відбудеться нескоро. ПАТ «ОТП-Банк» як і раніше дотримується стратегії
розвитку у вигляді універсального банку, збереження орієнтації на обслуговування
великих корпоративних клієнтів, розробці продуктів і послуг для фізичних осіб -
представників вітчизняного середнього класу і компаній МСБ. Існуюча структура
кредитного портфеля - 40% Corporate, 40% Retail і 20% SME - залишиться без
змін. Банк має намір і надалі позиціонуватися як банк, який надає послуги
найвищої якості українському клієнту.
У внутрішньому середовищі банку є тенденція, яка
потребує визначити перелік тих продуктів і сервісів, які будуть для нього
ключовими в найближчі два-три роки. Якщо раніше стратегія Банку передбачала
інтенсивне залучення нових клієнтів шляхом надання їм кредитів, зокрема,
іпотечних і автомобільних, а також фінансування малого та середнього бізнесу,
то в даний час, коли активне кредитування перестало бути основою розвитку
Банку, необхідно розробити нову, перш за все маркетингову, стратегію
нарощування клієнтської бази за рахунок високої якості обслуговування,
депозитних продуктів, тарифних пакетів на РКО, різних інноваційних сервісів,
таких як OTPdirekt.
Докризова стратегія передбачала розвиток
філіальної мережі банку до 300-350 точок продажів до 2010 року. Сьогодні ж банк
зупинився на 200 відділеннях, що зумовлено припиненням кредитування і
зменшенням притоку нових клієнтів. Місця розташування відділів вибрані
професійно і правильно. Високих оцінок з боку менеджменту банку отримують
представники персоналу в точках продажів. Тому, перед банком стоїть завдання
зберегти більшість своїх відділень. Основною проблемою українського ринку є
відсутність культури обслуговування кредитів, котру досить успішно намагається
подолати ПАТ «ОТП-Банк».
Необхідно відзначити, що банк є сьогодні для
багатьох фінансових установ, що працюють в Україні, взірцем в плані організації
своїх бізнес-процесів. І не дивно, що вони прагнуть хоча б наблизитися за
ступенем ефективності до ПАТ «ОТП-Банк». Основне завдання банку на даний момент
повинно полягати у вдосконаленні всіх бізнес-процесів. Розглядаючи діяльність
ПАТ «ОТП-Банк» за останні три роки і особливо кризовий період необхідно зазначити
наступне:
.Незважаючи на зменшення депозитної бази, з боку
банку не було застосовано жодного протизаконного заходу по обмеженню виплати
всієї суми депозиту.
.Материнська компанія ПАТ «ОТП-Банку» висловила
повну підтримку свої й дочірній установі і засвідчила готовність допомагати їй
у всіх напрямках діяльності.
.Банку вдалося незважаючи на значні втрати в
доходній частині залишатися надійним партнером для своїх клієнтів.
Для того щоб ефективно реалізувати всі намічені
плани щодо реорганізації та оптимізації необхідно залучити провідних експертів
однієї з найбільш авторитетних міжнародних консалтингових компаній. Банк також
отримав від ЄБРР пропозицію про надання технічної допомоги.
Як показав зарубіжний та вітчизняний досвід,
найбільш прийнятним підходом до оперативного планування в умовах часткової
децентралізації управління бізнес-процесами в комерційному банку є створення
(поряд з організаційною) фінансової структури банку, яка складається з певної
кількості структурно і функціонально відокремлених підрозділів, відповідальних
за розвиток того чи іншого напряму бізнесу. На відміну від традиційних центрів
відповідальності такі відносно самостійні бізнес-одиниці не тільки несуть
відповідальність за виконання поставлених завдань, а й власноруч формують планові
показники в рамках єдиної корпоративної стратегії, максимізуючи при цьому
власні прибутки та зменшуючи витрати. У практиці фінансового менеджменту ці
відособлені підрозділи отримали назву бізнес-центрів, або профіт-центрів, які
залежно від специфіки виробничої діяльності можуть бути віднесені до таких
класифікаційних груп:
Центри прибутку - функціональні одиниці,
відповідальні в рамках фінансової структури банку за доходи і витрати, що їм
належать, тобто підрозділи, які залучають чи розміщують ресурси або надають
послуги клієнтам.
Центри витрат - неприбуткові підрозділи
адміністративного, обслуговуючого та іншого характеру, ефективність діяльності
яких оцінюється, враховуючи дотримання встановлених внутрішніх нормативів за
витратами, строками і якістю послуг, але не враховуючи прибуток.
Звичайно, такий підхід не є обов´язковим при організації управлінського обліку в комерційному
банку, оскільки він вимагає кардинальної перебудови не тільки схеми руху не
лише інформаційних, а й грошових потоків всередині банку. Але тут варто
зауважити, що фінансова структура не є чимось незвичайним, штучним, притаманним
тільки корпораціям, які функціонують за дивізіональним принципом, вона присутня
у будь-якій компанії, яка оперує на кількох ринках або в якій можна просто виділити
різні сфери бізнес-інтересів. У свою чергу, неформалізованість та непрозорість
такої структури унеможливлює інформаційне забезпечення прийняття управлінських
рішень, яке ґрунтується на визначенні ефективності окремих напрямів діяльності
як одного з основних завдань управлінського обліку. На противагу цьому
побудована на основі виокремлення фінансової структури система управлінського
обліку дозволить не просто оперативно й об’єктивно оцінювати роботу окремих
підрозділів банку, - вона покликана також оцінити ефективність різних напрямів
діяльності комерційного банку, уособленням яких виступають профіт-центри.
Проаналізувавши організаційну структуру ПАТ
«ОТП-Банку» можна дійти висновку, що вона відповідає фінансовій структурі
банку, яка дає змогу банку знаходитись у десятці найбільших банків України. Згідно з фінансовими
показниками банку, дана організаційно-фінансова структура є достатньо вигідною
для Банку і забезпечую досягнення поставлених цілей Банку.
3.3 Закордонний досвід управління ліквідністю комерційного банку
Управління ризиком ліквідності є передумовою
довіри до банківської системи країни. Проблема ліквідності виходить за рамки
одного банку, так як дефіцит ліквідності в одній банківській установі може
відобразитись на всій системі в цілому, тому практично в усіх країнах світу
питанню управління ліквідністю приділяється велика увага, як з боку окремого
комерційного банку так і центрального банку країни. Необхідність вивчення
досвіду управління ризиком ліквідності як розвинутих, так і постсоціалістичних
країн набуває особливої актуальності в наш час. У більшості країн світу не
існує однакових показників оцінки ліквідності банку. Оптимальним для
забезпечення стабільності, ліквідності і платоспроможності банку вважаються
наступні норми окремих видів активів:
Сполучені Штати Америки: первинні резерви (стосовно депозитів) - не менш ніж 5-10 %; первинні і
вторинні резерви (стосовно депозитів) - не менш ніж 10-15 %; позички (стосовно
активів) - не більше 65%.
Японія: ліквідні активи (первинні і вторинні резерви)
стосовно депозитів - 30 %.
Франція: ліквідні активи (активи з терміном
погашення в найближчі 30 днів) стосовно зобов’язань до запитання і терміном
погашення в найближчі 30 днів - 100 % [41]; співвідношення суми активів,
розміщених строком на 3 місяці, і суми депозитів до повернення, строкових
депозитів та інших ресурсів, залучених на 3 місяці не менше 60 % [29].
В деяких розвинутих країнах світу, наприклад в
США, управління ризиком ліквідності базується на визначенні дефіциту або
надлишку ліквідності. Для цього сукупна сума активів окремого періоду
порівнюється із сумою пасивів відповідного періоду, дефіцит (надлишок)
ліквідності визначається по періодам і наростаючим підсумком. Наступним кроком
аналізу є зіставлення суми дефіциту із граничним рівнем, який визначає банк.
Тобто в даному випадку йде мова про ГЕП-аналіз, який вже використовується і в
Україні комерційними банками саме для управління ризиком ліквідності [29]. Кількість показників
ліквідності неоднакова в різних країнах світу. Так для обов’язкового виконання
Національний банк України розробив тринадцять нормативів, з яких три -
ліквідності, а в Росії Центробанк запровадив чотирнадцять нормативів, з яких
чотири - нормативи ліквідності. Використовуючи інструкції, а також деякі
літературні джерела, зроблено спробу упорядкувати систему показників
ліквідності окремих країн світу, що представлена у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3.
Економічні нормативи ліквідності комерційних
банків розвинутих країн
|
Країна
|
Назва
показника
|
Розрахунок
|
Нормативне
значення, %
|
|
Франція
|
Норматив
ліквідності
|
Співвідношення
суми активів, розміщених строком на 3 місяці, і суми депозитів до повернення,
строкових депозитів та інших ресурсів, залучених на 3 місяці
|
> 60
|
|
Норматив
довгострокової ліквідності
|
Співвідношення
суми активів, розміщених строком понад 4 роки до довгострокових ресурсів
строком понад 4 років.
|
> 60
|
|
Німеччина
|
Норматив
короткострокової ліквідності
|
Співвідношення
суми короткострокових та середньострокових вкладень до 4 років і суми
залучених ресурсів до 4 років та ощадних депозитів
|
100
|
|
Норматив
довгострокової ліквідності
|
Співвідношення
суми активів і суми зобов’язань зі строком розміщення активів і погашення
зобов’язань понад 4 роки
|
100
|
|
Велика Британія
|
Норматив
ліквідності
|
Співвідношення
готівки, залишків на коррахунках HOCTPО, суми наданих депозитів до повернення
і зі строком розміщення на день, цінних паперів та придатних до переобліку
векселів і загальної суми зобов’язань.
|
>
12,5
|
|
Японія
|
Норматив
ліквідності
|
Співвідношення
суми коштів на кореспондентському рахунку в Центральному банку та в касі,
державних цінних паперів і загальної суми залучених депозитів
|
> 30
|
Слід зазначити, що Центральний банк Франції не
нав’язує однаковий коефіцієнт усім установам; у кожному конкретному випадку
банк може вважати обчислений коефіцієнт задовільним чи ні і, у разі потреби,
вплинути на установу відповідним чином [18].
В деяких країнах банківські установи для власних
потреб, поряд з нормативними показниками ліквідності, розраховують інші
показники ліквідності балансу банку. Так, комерційні банки Великої Британії для
аналізу та контролю за своєю діяльністю використовують показники ліквідності,
за якими не треба звітувати. Це співвідношення суми активів до суми зобов’язань
зі строком розміщення активів і погашення зобов’язань до одного місяця та до шести
місяців.
Цікавим є досвід оцінювання ліквідності
комерційними банками США. Центральний банк США не зобов’язує комерційні банки
дотримуватися законодавчо встановлених нормативів ліквідності. Розробка та
підтримання системи показників ліквідності є завданням керівництва самих
банківських установ. Нині в американській практиці не передбачено строгих
формул оцінки ліквідності різноманітних банків. При проведенні аналізу
ліквідності підходи змінюються залежно від ринку, на якому працює банк; типу
або виду комерційного банку; змісту і набору банківських послуг [47].
На ліквідність впливає також структура депозитів,
тобто розподіл депозитів на "стійкі" та "летючі". До
"стійких" депозитів можна віднести депозити постійних клієнтів банку,
як строкові, так і до запитання.
Необхідно підкреслити, що чим більша частка
"стійких" депозитів у загальному обсязі залучених депозитів (не менше
75 %), тим ліквідність банку вища. Наявність у банку "стійких"
депозитів зменшує потребу в ліквідних активах та сприяє отриманню значного
прибутку.
Узагальнюючи досвід зарубіжних країн щодо
управління ліквідністю комерційних банків за допомогою методу коефіцієнтів
доцільно запропонувати таку систему показників ліквідності: з трьох нормативів
ліквідності банків України, слід залишити без змін лише один показник -
миттєвої ліквідності; показник поточної ліквідності, мінімальне значення якого
необхідно підвищити до 50 %; показник довгострокової ліквідності, що
визначається як співвідношення суми активів і суми зобов’язань з початковим
строком розміщення активів і погашення зобов’язань більше одного року
(рекомендоване значення цього показника має коливатися в межах 55-60%);
показник ліквідності, що визначається як співвідношення суми коштів на
кореспондентському рахунку в Національному банку та в касі, державних цінних
паперів (високоліквідні активи) і загальної суми залучених депозитів (значення
має бути не меншим за 30 %);
Серед запропонованих показників перші три слід
віднести до нормативних, а останній - комерційні банки можуть використовувати
для внутрішнього аналізу.
Такі зміни потрібні в першу чергу для того, щоб
конкретизувати оцінку ліквідності балансу комерційного банку як для контролю з
боку НБУ, так і для прийняття управлінських рішень в банківських установах.
Розглядаючи питання прогресивного досвіду
управління ліквідністю в різних країнах світу неможливо не затронути управління
ліквідностю на міжнародному рівні. Головним методологічним центром щодо
ефективного управління ризиками банківської діяльності на міжнародному рівні є
Базельський комітет з питань банківського нагляду. Результатом діяльності
комітету у м. Базелі є документ "Міжнародна конвергенція виміру капіталу
та стандартів капіталу: нові підходи".
Базель I заклав основи для аналізу не тільки
кількісних, але і якісних характеристик капіталу й активів банку. Розширивши
коло розглянутих ризиків і включивши в методику розрахунку достатності капіталу
характеристики управління, Базель II у кількісному форматі виразив якісний
взаємозв’язок таких ключових напрямків аналізу ефективності діяльності банку як
прибуток, ліквідність, ризики і якість управління.
Сьогодні Базель II є методологією, що
використовує капітал для створення інтегрального показника якості роботи банку.
До врахованого в Базелі I ринковому ризику Базель II додав методики оцінки
кредитного й операційного ризиків і створив передумови для досліджень по обліку
й оцінці всього діапазону ризиків, яким піддана банківська діяльність, у тому
числі і тих ризиках, що раніше не оцінювалися кількісно (репутаційний,
стратегічний, правовий ризик, ризик документації, ризик ліквідності і т.д.).
При цьому в Базелі II врахований інтегральний характер ризиків і запропонована
концепція спільного управління всіма прийнятими банком ризиками для запобігання
ситуацій, коли зменшення одного з видів прийнятих ризиків сприяє не зниженню, а
збільшенню загального профілю ризику банку за рахунок виникнення чи зростанню
інших ризиків. У Базелі II ліквідність оцінюється як умова, що має вирішальне
значення для продовження існування банку. При здійсненні контролю ліквідності
варто враховувати взаємний вплив ліквідності і капіталу. Як ліквідність банку і
ліквідність ринків, на яких він працює, впливають на достатність капіталу, так
і капітал у стресових ситуаціях може мати помітний вплив на підтримання
ліквідності [46].
При цьому оцінка управління ризиком ліквідності
планується з урахуванням його агрегованого характеру у відношенні тих напрямків
діяльності, де негативні варіанти розвитку подій впливають на фінансові потоки
банку.
Управління ліквідністю в принципі полягає в
нейтралізації двох складових: системного і невизначеного факторів, що
відображені на рисунку 3.3.
Рис. 3.3. Система факторів управління ліквідністю
банка
Системний фактор, що сприяє виникненню ризику
ліквідності, пов’язаний зі структурою активів і пасивів, а також з вадами в
управлінні потоками платежів банку. Невизначений фактор полягає в можливій
реалізації кожного з ризиків, що приймає банк у процесі своєї діяльності. Реалізації
неповернення кредитів (кредитний ризик), коливання курсів (ринковий і
процентний ризики), збої в потоках платежів і операційні помилки (операційний
ризик), відтік клієнтів (репутаційний ризик), збитки при реалізації правового
ризику та інші ризики небезпечні для банку рівно настільки, наскільки вони
розбалансують параметри ліквідності банку.
Після реалізації ризику по якому-небудь з
напрямків діяльності банку з наступним впливом
на ліквідність події надалі можуть розвиватися або як загасаючий процес, або як
розбалансований, що поширюється всередину і вшир процес, коли виникнення
проблем з ліквідністю викликає прояв інших ризиків, що, у свою чергу, негативно
впливають на ліквідність. Чи піде банк у стресовій ситуації по шляху до
банкрутства чи по шляху компенсації ризиків багато в чому залежить від того, чи
розглядає він Базель II як формальність або як план в управлінні банком.
Також необхідно виділити основні принципи
ефективного управління ліквідністю у банківських установах, які розроблені
Базельським комітетом з банківського нагляду. Ці принципи відповідно до
напрямків організації управління ліквідністю комерційного банку поділені на
вісім груп, до яких належать: розробка структури управління ліквідністю;
вимірювання та моніторинг чистих потреб у фінансуванні; управління доступом до
ринку; антикризове планування; управління ліквідністю іноземної валюти;
внутрішній контроль управління ризиком ліквідності; роль публічного розкриття
інформації для покрашення ліквідності; роль працівників банківського нагляду
[55];.
Отже, Базельський комітет з банківського нагляду
розглядає оцінку ризиків не як результат застосування математичних моделей, а
як безперервний процес. Процес, у якому постійне моделювання й уточнення
параметрів використовуваних моделей дозволяє проводити регулярне уточнення
лімітів і параметрів антикризових сценаріїв і в який реалізуються обов’язки і
відповідальність усіх ланок управління. Це те, що банки повинні розвивати у
своєму співтоваристві. Вищезазначені принципи ефективного управління ліквідністю
комерційного банку охоплюють всі складові процесу управління ліквідністю,
починаючи від організаційної структури менеджменту, розробки програми
антикризового реагування і основних вимог до неї та закінчуючи внутрішнім
контролем та зовнішнім наглядом за ефективністю прийнятих рішень щодо
управління ризиком ліквідності.
Перш за все, економічно обґрунтованим вважається впровадження
розрахунок нормативів ліквідності що встановлюються НБУ не за рік, а за
квартал. Якщо ж такі нормативи встановлюються та визначаються за рік, то
інформація щодо справжнього стану забезпечення банківської установи ліквідними
коштами може не відповідати дійсності. Це може відбуватися через те, що криза
ліквідності банку припала на кінець року, і ліквідних кошті вкрай не вистачає,
але а початку року чи навіть всередині його таких коштів було більше ніж треба.
Другим позитивним аспектом пристосування якого вбачається
необхідним у вітчизняну банківську сферу є зниження переведення
короткострокових позик в середньо- і довгострокові вкладення. Такого можна
досягти за рахунок застосування все тих же нормативів ліквідності а крім того,
за рахунок виваженої політики Центрального банку. Проблема тут навіть полягає
не в тому, що банк сам вирішує як краще використовувати власні кошти, а в тому
щоб з боку Національного банку стимулювати вкладання коштів банку на короткий
термін. Таким чином збільшується не тільки його ліквідність, а й обіговість
грошей.
Також доцільно впровадити та розвивати у сфері управління
ліквідністю теорії переміщення. Власне основні положення цієї теорії знайшли
відображення в факторингових угодах, однак механізм, який застосовується
закордоном більш прозорий, до того ж він забезпечен з боку держави та
стимулюється нею. В Україні ж крім власне законодавчого закріплення
факторингових угод необхідно розробити чіткий механізм їх впровадження.
3.4 Використаня комп’ютерних программ у банку
Для виконаня усіх послуг які пропонує ОТП Банк
використовується ряд професійних программ: Easy Retail, Cash, Mydes, Oracle Siebel CRM 8.0.
Easy Retail - це професійна
программа яка відіграє роль бази данних ОТП Банку. У цій программі відображені
усі клієнти банку, інформація про них, та продукти якими вони користуються.
Отже, коли клієнт приходить да банку і відкриває якийсь банківський продукт то
спочатку його дані заводяться до цієї программи. Обов’язкові дані які повинен
надати клієнт: паспорт та його копії, ІНН та його копію, дані про себе (місце
роботи, та номер телефону ) та інше.
Cash - це программа в якій можна отримати доступ до
всіх рахунків клієнтів. Тут як і в Retail відображені продукти
кієнтів, але якщо в Retail -це просто перелік прдуктів та їх стан
(відкритий чи закритий рахунок ), то у Cash можно побачити точну
суму на рахунку та рух грошових коштів, які знаходяться на рахунках клієнтів.
Mides - це програма яка використовується для зняття та
поповнення рахунків. Щоб наприклад зняти кошти з рахунку менеджер банку спочаку
у Cash перевіряє яка
сумма знаходиться на рахунку, а потім через Mydes знімає кошти
проводячи необхідну проводку в залежності від сумми яку хоче зняти кліент.
Oracle Siebel CRM 8.0- це програмне забезпечення яке використовує ОТП
Банк для оформлення кредиту. Отже, для того щоб оформити кредит необхідно
пройти такі етапи:
1. «Пошук / створення клієнта»
Перш ніж почати роботу, переконайтеся, дані Клієнта задовольняють вимогам Банку.
Працюючі громадяни: вік від 25 року до 59 років включно; постійне місце роботи, стаж не менше 6 місяців; постійна реєстрація в регіоні оформлення документів на кредит.
Непрацюючі пенсіонери: вік до 59 років включно; постійна реєстрація.
2. «Заповнення персональної інформації».
Інформація про Клієнта
Якщо Клієнт раніше звертався до Банку, поля форми
«Заповнення персональної інформації» будуть заповнені, при цьому в нижній частині екрану Ви побачите список раніше заведених заявок / договорів Клієнта. Ці дані носять інформаційний характер, не рекомендується розкривати їх Клієнту. Якщо Клієнт новий - інформація, введена на попередньому кроці, зберігається і відображається у відповідних полях, як показано на Рис.3.4. (у прикладі поля
відмічені підкресленням), заповніть решту поля екрану: паспортні дані, місце
народження, соціальний статус, сімейний стан і прикріпіть до заявки фотографію.
Рис 3.4. Заповнення персональної інформації
. «Заповнення контактної інформації та
даних про місце роботи».
На екрані (Рис. 3.5.) введіть: контактну
інформацію - мінімум два номери телефону (робочий та мобільний, або робочий і
домашній, чи робітник і телефон контактної особи), e-mail. Номери телефонів не
повинні дублюватися; адреси реєстрації, проживання, поштова адреса - виберіть адресу ; інформацію про зайнятість
клієнта - дані про місце роботи, посади, адреса компанії та телефон.
Рис 3.5. Заповнення контактної інформації та даних про
місце роботи
. «Заповнення інформації про фінансовий стан»
Як Вводити інформацію про фінансовий стан і
кредитної історії Клієнта показано на (Рис 3.6.)
Рис 3.6 Заповнення інформації про фінансовий стан
5. «Заповнення інформації про додаткові документи».
Формат заповнення інформації про додаткові документи відображено на Рис. 3.7. На цьому екрані
введіть дані про додаткові документах Клієнта, в разі якщо потрібно їх надання.
Клієнт може надати один або декілька з додаткових документів: страхове свідоцтво державного пенсійного страхування; водійське посвідчення; закордонний паспорт; свідоцтво про постановку на облік в податковому органі (ІНН).
Натисніть "Створити", з'явиться активна рядок, виберіть "Тип документа" з довідника і заповніть дані по документу
Рис 3.7.Заповнення інформації про додаткові документи
6. «Заповнення заявки»
Перед продовженням закладу заявки в обов'язковому
порядку запросите у Клієнта «під розпис»: згода на обробку персональних даних»
- з метою прийняття рішення про можливість укладення кредитного договору,
відкриття банківського рахунку, видачі банківської картки; згода на взаємодію з
Бюро кредитних історій (далі - БКІ): передача даних Клієнта в БКІ (інформація
про Клієнта, кредит, дані про виконання кредитних зобов'язань в ПАТ «ОТП
Банк»); отримання звіту про кредитну історію Клієнта з БКІ (факт наявності /
відсутності кредитів в інших банках, сумлінність виплат і т.д.). Без наявності підписаного Згоди на обробку персональних даних, Ви не маєте право продовжувати оформлення кредиту, в т.ч. направляти заявку на скоринг!
У разі
наявності Згоди Клієнта, заповніть блоки інформації (Рис.
3.8.):
- Інформація про заявку;
- Інформація про наявність додаткових документів;
- Параметри кредиту.
Рис 3.8. Блоки інформації
Інформація про заявку.
Вибір продукту. Натисніть на опцію вибору в поле
«Продукт». У спливаючому вікні виберіть продукт зі списку. Підтвердіть вибір
продукту по кнопці «Ок» або подвійним натисканням на обраний продукт.
Вибір строку кредиту. В поле «Термін кредиту»
виберіть термін кредиту з автоматично підтягує списку доступних по даному
продукту термінів. Після вибору терміну автоматично заповнюються дані блоку
«Параметри кредиту».
Визначення початкового внеску. У розділі
«Інформація про заявку» в полі «Початковий внесок» вкажіть розмір першого
внеску у гривнях. (Рис. 3.8.). Взаємодія з БКІ. Позначте рішення Клієнта про
згоду на запит і передачу звітів в БКІ у відповідних полях.
Оформлення страхування. Додатково запросите у
Клієнта згоду на участь у програмі страхування життя і здоров'я позичальників.
Страхування є найбільш простим і доступним видом особистого страхування, а
також захищає майнові інтереси Клієнта, пов'язані з нанесенням шкоди життю та
здоров'ю. У разі оформлення кредитів на суму понад 10000 грн. додатково можуть
знадобитися документи, що підтверджують дохід клієнта: довідка про доходи
фізособи. Якщо клієнт надав довідку про доходи, відзначте відповідне поле в
блоці «Інформація про наявність додаткових документів», далі виберіть
відповідне значення зі списку в полі «Форма підтвердження доходу». У разі
надання квитанцій по комунальних платежах в однойменному полі проставте
галочку. Після заповнення всіх даних, відправте заявку на перевірку, натиснувши
на кнопку "Відправити на скоринг".
7. . «Результат скорингу»
Для отримання результату скорингу через деякий час поновіть екран, для цього натисніть комбінацію клавіш "Alt
+ Enter" або кнопку «Оновити»
Рис.3.9.
Рис 3.9. Результат скорингу
8. «Договір клієнта»
Ви приступили до завершального етапу роботи із заявкою (Рис.3.10.). На
цьому етапі необхідно: роздрукувати клієнтські документи з системи; підписати
документи з клієнтом; підтвердити в системі підписання договору клієнтом;
зробити і завірити копії клієнтських документів (паспорт та ін); сформувати
паперові комплекти документів; направити клієнта в касу Банку для проведення
авторизації договору.
На екрані «Укладення
договору з
Клієнтом» шаблони документів відображаються в блоці «Друковані форми» Рис.3.10.
Рис. 3.10. Укладання договору з клієнтом.
Розділ 4. Охорона праці і навколишнього
середовища
Одна з найважливіших
задач підприємства - охорона життя і здоров'я громадян у процесі їхньої
трудової діяльності, створення безпечних і нешкідливих умов праці.
Тому зрозуміло, що охорона праці відіграє
важливу роль, як соціальний фактор, оскільки, якими б вагомими не були
виробничі результати, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а
тим більше життя - те й інше дається тільки один раз. Необхідно пам'ятати, що
через нещасні випадки й аварії гинуть на виробництві не просто робітники та
службовці, а в першу чергу люди - годувальники родин, батьки і матері дітей.
Крім соціального, охорона праці має,
безперечно, важливе економічне значення - це і висока продуктивність праці,
зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі і шкідливі умови
праці тощо. У середньому по статистичних дослідженнях наслідку нещасних
випадків коштують у 10 разів більше, ніж витрати на заходи і засоби по їх
попередженню.
Охорона праці базується на законодавчих
документах, основними з яких є: Конституція України, Кодекс законів про працю,
Закон України „ про охорону праці „ що визначають основні положення по
реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в
процесі трудової діяльності і регулює взаємини між працівником і адміністрацією
з питань охорони праці. Крім того, охорона праці базується на нормативних
актах.
4.1 Охорона праці в економічній структурі «ОТП Банк»
У відповідності до ст. 17 Закону України
«Про охорону праці» відповідальність за створення в кожнім структурному
підрозділі і на робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів
покладена на власника.
З цією метою власник забезпечує
функціонування системи управління охороною праці. Він розробляє і затверджує
структуру управління охороною праці на підприємстві у відповідності до ст. 23
Закону України «Про охорону праці» (Рис 4.1.).
Рис. 4.1. Структура керування
охороною праці в ПАТ «ОТП Банк»
Служба охорони праці «ОТП Банк» вирішує
задачі:
забезпечення безпеки виробничих процесів,
устаткування, будинків і споруд;
забезпечення працюючими засобами
індивідуального і колективного захисту;
1
професійної
підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці,
пропаганди безпечних методів роботи;
2
вибору
оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;
3
професійного
добору виконавців для визначених видів робіт.
Служба охорони праці входить у структуру
підприємства як одна з основних виробничо-технічних служб.
Питання охорони праці в даному розділі
розглядаються стосовно до економічного відділу.
Відділ послуг розміщений на першому
поверсі двоповерхового будинку в приміщенні площею 48 м2 і висотою 3
м.. У приміщенні працюють 6 чоловік, на кожного приходиться 8 м2
площі приміщення і 48 м2 обсягу приміщення. Відповідно до санітарних
норм ДНАОП 0.00-1.31-99 [27 ] норма площі й обсягу на одного працюючого повинна
складати не менш 6 м2.
У приміщенні мається шість комп'ютерів з принтерами й іншими
аксесуарами до нього.
4.2 Промислова санітарія
Мікроклімат
Істотний вплив на стан організму людини,
його працездатність робить мікроклімат у виробничих приміщеннях, під яким
розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючими
на організм людини сполученнями температури повітря (°С), відносної вологості
повітря (%), швидкості руху повітря (м/с), і теплового випромінювання нагрітих
поверхонь (Вт/м2). Тривалий вплив на людину несприятливих
метеорологічних умов різко погіршує самопочуття, знижує продуктивність праці і
часто приводить до різних захворювань. Метеорологічні умови вибираються відповідно
до вимог ГОСТ ССБТ 12.1.005-88 [30], виходячи з таких факторів як: категорія
ваги робіт, період року, наявність джерел теплових випромінювань. У
розглянутому приміщенні джерела теплових випромінювань відсутні. Робота
виконується сидячи і відноситься до категорії Іа - легкі фізичні. Оптимальні
норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в
холодний і теплий період року приведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Оптимальні параметри метеорологічних умов
на робочому місці
|
Категорія ваги
робіт
|
Період року
|
Температура, °С
|
Відносна
вологість, %
|
Швидкість руху
повітря, м/с
|
|
Легка 1а
|
Холодний
|
21-23
|
40-60
|
0,1
|
|
Легка 1а
|
Теплий
|
22-24
|
40-60
|
0,2
|
Вентиляція та опалення
Опалення призначене для забезпечення
температурних умов у приміщенні відповідно до вимог санітарних норм у холодну і
перехідні пори року. Опалюватися може все приміщення, а також окремі робочі
місця.
В «ОТП Банку» використовується центральне опалення. На
території банка розташована власна котельня. Водяна система опалення високого
тиску (тиск пари складає приблизно 80 Кпа і температура води близько 120°С)
відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам і стандартам. її перевагами
є: рівномірність нагрівання приміщення (що дуже важливо для даного
підприємства); можливість централізованого регулювання температури теплоносія
(води); відсутність запаху гару, при осіданні пилу на радіатори; підтримки
відносної вологості повітря на відповідному рівні (повітря при цьому не
пересушується); виключення опіків від нагрівальних приладів; пожежна безпека.
Також у відмінності від інших підприємств, які використовують дану систему
опалення, в «ОТП Банку» виключена можливість її замерзання при відключенні в зимовий
період, а також повільне нагрівання великих приміщень після тривалої перерви в
опаленні, що відповідає високому рівню системи опалення на даному підприємстві.
Вентиляція здійснюється у відповідності зі
СНиП 2.04.05-91 [ 31 ]. У банку вона природна, відбувається в результаті
теплового і вітрового напорів. Вона відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.
Природна вентиляція в «ОТП Банку»: створює в робочій зоні приміщень відповідні норми
метеорологічних умов праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря);
цілком
видаляє з
приміщень шкідливі гази, пари, пил і аерозолі або розчиняє їх до гранично
припустимих концентрацій; не вносить у приміщення забруднене повітря зовні або
шляхом засмоктування із суміжних приміщень; не створює на робочих місцях
протягів або різкого охолодження; доступна для керування і ремонту в процесі
експлуатації; не створює в процесі експлуатації додаткових незручностей (шуму,
вібрацій і ін.)
Освітлення
Стан висвітлення регламентується СНиП
ІІ-4-79 [ 31 ]. При оцінці рівня висвітлення враховують наступне:
- характер виконуваної зорової роботи для
розглянутого приміщення - високої точності;
1
найменший
розмір об'єкта розрізнення - 0,3-0,5;
2
розряд
зорової роботи - III;
- підрозряд зорової роботи «м» (тому що
контраст об'єкта розрізнення з тлом - середній, а характеристика тла - світла);
-.у приміщенні використовується природне
висвітлення (бічне, двостороннє), що здійснюється через світлові прорізи
(вікна) у зовнішніх стінах, і система штучного загального локалізованого
висвітлення, що передбачає розміщення світильників у верхній зоні приміщення з
урахуванням розташування робочих місць. У приміщенні використовуються
люмінесцентні лампи, що є більш економічними, і світильники розсіяного
світла, частина світлового потоку яких спрямована на стіни і підлогу.
Штучне висвітлення
нормується мінімальною освітленістю Emin = 400 лк. При природному висвітленні для робіт
високої точності нормоване значення КПО для ІІІ-го пояса світлового клімату
складає 2 %. Коефіцієнт природної освітленості для умов м. Харкова (4 пояс)
розраховується по формулі:
де eIII - нормоване значення коефіцієнта
природної освітленості для Ш -го пояса світлового клімату; м - коефіцієнт
світлового клімату, складає 0,8; с - коефіцієнт сонячного клімату, дорівнює
0,75. У такий спосіб:
eIV = 2 * 0,8 * 0,75 = 1,2%
Таблиця 4.2
Характеристика виробничого висвітлення
|
Найменування
основного виробничого приміщення
|
Площа статі, м2
|
Розряд зорової
роботи
|
Висвітлення
|
|
|
|
Природне
|
Штучне
|
|
|
|
Вид висвітлення
|
КПО, %
|
Нормована
освітленість Е, лк
|
|
Економічний
відділ
|
48
|
НІ
|
бічне
|
1,2
|
400
|
Шум створюють додаткові пристрої (джерела
живлення, пристрою вентиляції, принтери й ін.). У приміщенні використовуються
комп'ютері на базі процесорів Intel Pentium 4 і прилягаючі до нього пристрої (лазерні
принтери, сканери й ін.). Рівень звуку в приміщенні на робочому місці де
вирішуються задачі, що вимагають концентрації уваги, не перевищують 65 Дб, що
відповідає ГОСТ 12.1.003-83 [ 24 ], досягається застосуванням звуковбирних
прокладок установлюваних на комп'ютери. Також використовується такий
акустичний засіб захисту від шуму як звукоізоляція, коли найбільш
шумовипромінюючий об'єкт розташовується окремо від основного приміщення
обгороджений стіною.
Випромінювання
Потужність дози
рентгенівського випромінювання трубки перед екраном на відстані 5 см від його
поверхні не повинна перевищувати 100 мкр/ч. Електромагнітне випромінювання являє собою
сукупність двох перемінних полів: електричне поле, що характеризується
величиною напруженості електричного поля Е, В/м, магнітне перемінне поле, що
характеризується напруженістю магнітного поля, Н, А/м.
Нормування здійснюється відповідно до
вимог ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ [32], що поширюється на електромагнітні поля
частотою 60 кГц-300 кГц. Напруженість електричного поля на робочому місці в
плині робочого дня не повинна перевищувати межі припустимих рівнів. Для
діапазону частот f = 15-25 кГц, Е = 50В/м, Н = 5 А/м.
Захистом від електромагнітних
випромінювань і іонізуючого випромінювання є:
1)
захист
відстанню (відстань від дисплея до працівника повинний складати не менш 400 мм)
2)
захист
часом (обмежити безперервну тривалість робіт перед екраном не більш 2 годин)
3)
заборонити
роботу на застарілому обладнанні
4) раціональне розміщення
випромінюючих і об'єктів, що опромінюють
Відповідно до ГОСТ 12.1.045-84
напруженість електростатичного поля на робочому місці при роботі з
відеотерміналом не більш 20 кв/м2. Статична електрика в сукупності з
електромагнітним випромінюванням сприяє процесові іонізації повітря з
утворенням позитивних іонів, що несприятливо впливає на людський організм.
Норма вмісту аєроіонів обох знаків у 1 см3 повітря дорівнює
1500-5000.
4.3 Організація безпечних умов праці на робочому місці
Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 [33] при
проектуванні систем електропостачання, при монтажі силового електроустаткування
й електричного висвітлення в будинках і приміщеннях для ЕОМ дотримують вимог
нормативно-технічної документації (ПУЗ, ПТЗ, ПБЗ й ін.)
Комп'ютери й інші пристрої є однофазними
споживачами електроенергії, що харчується від мережі перемінного (U = 220 В) із заземленої
нейтраллю. По засобам захисту людини від поразки електричним струмом ЕОМ
повинне відповідати першому класові захисту. Захист від випадкового дотику до
струмоведучих частин забезпечують конструктивні заходи і засоби: захисні
оболонки й ізоляція струмоведучих частин (подвійна в монітора). Ступінь захисту
оболонки ЕОМ повинне відповідати класові пожаронебезпечної зони П-ІІА і бути не
нижче 1Р-44.
Для забезпечення захисту від поразки
електричним струмом при дотику до металевих оболонок, що можуть виявитися під
напругою в результаті ушкодження ізоляції або обриву фази на корпус
застосовується занулення (схемно-конструктивна міра захисту). Лінія
електромережі для живлення ЕОМ виконується як окрема групова трьохпровідна
мережа шляхом прокладки фазових нульових робочих і нульового захисного
провідників. Не
допускається підключення на щиті до одного контактного затиску нульових
працюючих і нульового захисного провідників. Конструкція штепсельних з'єднань
електророзетки забезпечує більш раннє підключення нульового захисного проводу в
порівнянні з фазним і нульовим працюючим. Монтаж, обслуговування, ремонт і
налагодження
ЕОМ, заміна
деталей, пристосувань, блоків повинна здійснюватися тільки при повному
відключенні харчування. У приміщенні де одночасно експлуатується більш 5 ЕОМ на
видному і доступному місці встановлюється резервний вимикач. Заземлені
конструкції (водопровідні труби й ін.) повинні бути надійно захищені
діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.
4.4 Пожежна безпека
Відповідно до ОНТП 24-86 [5] приміщення
економічного відділу відноситься до пожаронебезпечним категорії «В», тому що в
ньому знаходяться тверді пальні матеріали. Ступінь вогнестійкості будинку II, що відповідає категорії
пожаробезпечності і поверховості будинку по Сніп 2.02-85 [31].
Приміщення економічного відділу по
небезпеці поразки електричним струмом відноситися до приміщень підвищеної
небезпеки. Відповідно до вимоги ГОСТ
12.1.004-91 [5]. пожежна безпека забезпечується наступними мірами: системою
запобігання пожеж; системою пожежного захисту; організаційними заходами щодо
пожежної безпеки. Запобігання пожежі досягається наступними мірами: запобігання
утворення пального середовища; запобігання утворення в пальному середовищі
джерел запалювання.
Для зменшення небезпеки утворення в
пальному середовищі джерел запалювання передбачено:
1)
забезпечення
захисту від короткого замикання (контроль ізоляції);
2)
використання
електроустаткування, що відповідає класові пожежонебезпечної зони П-Па: ступінь захисту електроапаратури
не менш ІР-44, ступінь захисту світильників ІР-2Х в відповідності з ПУЗ-84
[32];
3) блискавказахист будинків, споруджень і
устаткування. Для даного класу виробничих будинків і місцевості із середньою
грозовою діяльністю 20 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова
встановлена ІІІ категорія блискавказахисту;
4)
блискавковідвід
виконаний відповідно до вимог;
5)
вибір
перетину провідників по припустимому нагріванню;
6)
застосування
заземлення екрана від статичної електрики.
У системі пожежного захисту передбачені
аварійне відключення і переключення
апаратів і комунікацій. При виборі засобів гасіння пожежі для забезпечення безпеки
людини від можливої поразки електричним струмом у приміщенні передбачено використовувати вуглекіслотний вогнегасник ОУ-2 ємністю
2 літри і повітряно-пінний вогнегасник ОВП - 5 ємністю 5 літрів (Таблиця 4.3).
Вогнегасники знаходяться на видному і легко доступному місці. При виникненні
пожежі передбачена можливість
повідомлення в пожежну охорону по телефоні. У якості сповіщателей використовуються термоелектричні датчики диференціальної дії.
Таблиця 4.3
Перелік обов'язкових первинних засобів
пожежогасіння
|
Приміщення
|
Площа, м2
|
Первинні засоби
пожежогасіння (тип, найменування)
|
Кількість, шт
|
|
Економічний
відділ
|
48
|
Вуглекислотний
вогнегасник ОУ-2
|
4
|
Організаційні заходи пожежної
профілактики:
- навчання виробничого персоналу протипожежним правилам;
- видання необхідних інструкцій і
плакатів, засобів наочної
агітації;
1
план
евакуації.
4.5 Охорона навколишнього середовища
Закон про охорону навколишнього природного
середовища визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього
середовища. Задача Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони
природи, використанні і відтворенні природних ресурсів, забезпеченні
екологічної безпеки, попередженні і ліквідації наслідків негативного впливу на
навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження
природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних
об'єктів.
При масовому використанні моніторів і
комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на
всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації і після закінчення їхнього терміну
служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, що визначають вимоги до
виробництва і матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не
повинні містити фреонів (котрі наносять непоправний збиток природі), хлоридів,
бромідів.
Вода стікає в міську каналізацію згідно з
вимогами СНИП. Побутові відходи постійно вивозяться згідно договору з
комунальною службою. Промислові відходи (металом) вивозяться на переплавку.
4.6 Розрахунок системи загального рівномірного освітлення
Розрахувати систему загального
рівномірного освітлення з лампами розжарювання для виробничого приміщення, в
якому виконуються зорові роботи високої точності (розряд ІІІв).
Розміри приміщення: довжина а = 12 м,
ширина в = 5 м, висота Н = 3,2 м. Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт
відбиття Рстелі = 70 %, Рстін = 50 %. Висота робочих поверхонь (столів) нр =
0,7 м. Для освітлення прийнято світильники типу УПМ-15, які підвішуються до
стелі; відстань від світильника до стелі не = 0,5 м. Мінімальна освітленість за
нормами Е = 200 лк. Визначаємо висоту підвісу світильників над підлогою
ho = Н - he = 3,2 - 0,5 - 2,7 м
Для світильників загального освітлення з
лампами розжарювання потужністю до 200 Вт мінімальна висота підвісу над
підлогою відповідно до СНІП ІІ-4-79 повинна бути 2,5 - 4,0 м, залежно від
характеристики світильника. В нашому випадку ho відповідає цій вимозі.
Висота підвісу світильника над робочою
поверхнею дорівнює:
h = ho - hp = 2,7 - 0,7 - 2,0 м
Рівномірність освітлення досягається при
відповідному співвідношенні відстані між світильниками L і висоти їх підвісу h. Визначимо рекомендовану
відстань між світильниками:
L = 0,7h = 0,7*2= 1,4 м
Необхідна кількість світильників
становить:
N = ab/L2- 12* 5 /1,4>15,3
Приймаємо 14 світильників, враховуючі
розміри приміщення розміщуємо їх у два ряди по 7 штук.
Показник приміщення і становить:
і = ab / h(a+b) = 12*5 / 2(12+5) * 1,76
Знаходимо коефіцієнт використання л = 0,58
для світильника УПМ-15 при і = 1,75, Стелі - 70 %, Стін = 50 %.
Світловий потік одного світильника, а
значить і лампи, оскільки за конструктивним виконанням у світильнику
встановлюється лише одна лампа, дорівнює:
Фл = ESKsZ / Nn = 200 * 60 * 1,3 * 1,15
/ 14 * 0,58 = 2209 лм
Вибираємо лампу Б - 150 потужністю 150 Вт,
світловий потік якої становить 2100 лм. Хоча це значення на 5 % менше
розрахункового, однак не перевищує встановлену норму - 10% < ДФл < + 20
%.
Сумарна електрична потужність усіх
світильників, встановлених у приміщенні становить:
SРсв = PcbN - 150*14 = 2100 Вт
Висновки
Ліквідність та платоспроможність банку
складається поступово, в процесі його розвитку, збільшення кількості й обсягів
здійснюваних ним активних і пасивних операцій. На сучасному етапі розвитку
банківської системи України процес управління ліквідністю та платоспроможністю
банків регламентується Законом України "Про банки і банківську
діяльність" та нормативно-законодавчими актами НБУ.
Управління ліквідністю та платоспроможність в
Україні здійснюється на двох рівнях: централізовано-на рівні Національного
банку України; децентралізовано-на рівні окремого комерційного банку.
Проведений аналіз ліквідності «ОТП Банку» за
останні три роки (2009-2011 рр.) дає підстави для наступних висновків: ризик
ліквідності в банку знаходиться на достатньому рівні, але при цьому треба
відзначити, що він є цілком контрольованим з боку менеджменту банку.
Порівняльний аналіз ліквідності "ОТП
Банку" та банків 1-ї групи за класифікацією НБУ свідчить, що досліджуваний
банк володіє високоліквідними коштами в недостатніх обсягах в порівнянні із
банками-конкурентами.
Динаміка достатності капіталу за аналізований
період свідчить про підвищення захищеності капіталу банку від ризику та
інфляції за рахунок вкладень коштів у нерухомість та цінності; рентабельність
активів відзначена збільшенням, що свідчить про підвищення здатності банку
забезпечувати достатній обсяг прибутку по відношенню до активів банку.
Такі показники як резерви (коридор зростання від
21 до 78,82 %), статутний капітал (приріст + 38,68 %) та інші залучені кошти,
які продемонстрували вражаюче зростання яке склало 1299,01 %. Середключових елементів зобов’язань банку
зниження продемонстрували кошти банків (приріст -58,19 %)
та кошти юридичних осіб (-86,96 %), в той
час коли активнее зростання
показали лише
кошти фізичнихосіб (приріст
+38,01 %). Зміна показників саме таким чином,
свідчить про переорієнтацію банку на ресурсну базу сформовану за рахунок фізичних осіб і збалансування обсягу портфелів фізичних та юридичних осіб. Необхідно також зазначити, що значно зріс показник субординованого боргу
банку, що свідчить про збільшення його надійності. По аналізованих статтях активу
спостерігається позитивна динаміка, що можна розцінити
як сприятливий факт у діяльності Банку. У кінцевому підсумку тенденція зростання аналізованих показників матиме позитивний вплив на кінцевий фінансовий результат
діяльності аналізованої кредитної установи. Кредитний бізнес є одним з основних напрямків діяльності ПАТ «ОТП Банк». У числі основних напрямків у кредитних операціях ПАТ «ОТП Банк» у
відповідності
зі стратегією банку є
кредитування
підприємств
малого та середнього бізнесу,
а також споживче кредитування.
Отже, в банку проводиться задовільна політика
управління активами та пасивами в частині збалансування їх строків для
забезпечення ліквідності та платоспроможності банківської установи, але в
подальшому необхідно вирівняти структуру активів і пасиві, насамперед за
рахунок покрашення депозитної бази банку.
Список літератури
1. Конституція України // Відомості
ВРУ.- 1996.- 30.-с.381-481
2. Інструкція НБУ « Про порядк
відкритя та використання рахунків у національній та іноземній валюті»,
затверджена постановою Правліня НБУ № 527 від 18.12.1998 р.
. Закон України «Про банки і
банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III (Із змінами та
доповненнями). // Відомості Верховної Ради - 2001
4. Закон України “Про охорону праці”.-
К.,2002.- 46с.
. Закон України “Про пожежну безпеку”.-
К., 1993.- 22с.
. Про застосування Національним
банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства -
Положення НБУ. Затверджено постановою Правління Національного банку України від
28.08.2001 р. № 369 (Із змінами та доповненнями).
8. Про регулювання Національним
банком України ліквідності банків України.- Положення НБУ. Затверджено
постановою Правління Національного банку України від 30.04.2009 р. №259 (Із змінами та
доповненнями).
9. План заходів для підтримання
необхідного рівня ліквідності у випадку виникнення кризової ситуації.
Затверджений протоколом Правління від 21.10.2006 року № 2088.
10. Методичні рекомендації щодо
управління ліквідністю в банку ПАТ "ОТП Банк". Затверджені протоколом
Правління від 18.11.2008 року
. Методичні вказівки з
інспектування банків "Система оцінки ризиків" // Постанова Правління
НБУ від 15.03.2004 № 104.
. Методичні рекомендації щодо
організації та функціонування систем ризик - менеджменту в банках України //
Постанова Правління Національного банку України від 02.08.2004 № 361
. Правила бухгалтерського обліку
доходів і витрат банків України // Постанова Правління Національного банку
України від 18 червня 2003 року N255 // Законодавчо-довідкова система
законодавства України WWW.LIGA-ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
. Правила пожежної безпеки В
Україні(НАПБ А.01.001-95). - К.: Основа, 2002.- 176с.
15. Бабанов В. В., Шемпелев В. А. Новый подход
к управлению ликвидностью // Банковское дело. - 2009. - № 1.- С. 15-25.
16. Азаренкова Г.М., Дікань Л.В.,
Новосельцева Т.О. Сучасні комерційні банки: персонал, розвиток, організація:
Монографія. - Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2003 - 131 с.
17. Бурлай Т. Методичні підходи до
прогнозно-аналітичної оцінки банківської ліквідності на макрорівні //
Банківська справа. - 2006. - № 2
18. Васюренко О.В., Волохата К. О.
Економічний аналіз діяльності комерційних банків: Навчальний посібник. - К.:
Знання, 2006 - 463 с.
. Васюренко О.В. Банківський
менеджмент: Навчальний посібник. - Київ: Академія, 2001. - 313 с.
. Васюренко О.В., Сердюк Л.В., Сидоренко
О.М., Карасьова З.М., Каднічанська В.М., Федоренко Н.С. Облік і аудит у банках:
Навчальний посібник. - К.: Знання, 2003. - 524 с.
. Васюренко Л.В., Федосік І.М.
Ресурси комерційного банку: теоретичний та прикладний аналіз: Монографія. -
Харків: ПП Яковлєва, 2003. - 88 с.
. Васюренко О.В., Азаренкова Г.
Управління ліквідністю банку з погляду зміни швидкості його фінансових потоків
// Банківська справа (укр). - 2003. - № 1. - C.60-64.
23. Волошин І. Банківські моделі та режими
ліквідності // Вісник НБУ
. Волошин І. Динаміка розривів
ліквідності банку за умов змінної програми розміщення та залучення коштів // Вісник НБУ. - 2007. - № 8
. Волошин І. Перехідна динаміка
розривів ліквідності банку // Вісник НБУ. - 2007. - № 9. - С. 26-28.
26. Волошина О. Факторные модели
анализа ликвидности коммерческого банка // Банковские технологии (рус). - 2002.
- № 12. - C.27-30
. Гайченко В. А., Коваль Г. М. Основи
безпеки життєдіяльності людини: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. - К.:
МАУП, 2004.
. Галицька Е, Висоцька Л. Удосконалення
системи показників ліквідності комерційних банків // Банківська справа. - 2002.
- № 2. - С. 19-25.
. Грюнинг Хенни Ван, Братанович С.Б.
Анализ банковских рисков: система оценки корпоративного управления и управления
финансовым риском. - М.: Весь мир, 2003 - 304 с.
30. ДСН 3.3.6.042-99.Санітарні норми
мікроклімату виробничих приміщень.- К., МОЗ України, 1993.- 8с.
. ДБН В.2.5.-28-2006.Державні будівельні
норми України. Природне і штучне освітлення.- К.: Мінбуд. України, 2006.- 76с.
. ДСН 3.3.6.096-2002. Державні санітарні
норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів.- К.: МОЗ
України, 2002.- 45с.
33. ДСН 3.3.6.039-99.Державні санітарні
норми виробничої загальної та локальної вібрацій.- К.: МОЗ України, 2000.- 45с.
34. ДСН 3.3.6.037-99.Санітарні норми
виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.- К.: МОЗ України, 2000 - 29с.
35. ДСанПІН 3.3.2.007-98.Державні
санітарні правила в норми роботи з візуальними дисплейними терміналами
електронно-обчислювальних машин.- К.: МОЗ Україна, 1998.- 17с.
36. ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони
праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.- К.: МОЗ України,1999.-
28с.
37. Дзоблюк О.В. Оптимізація управління
активами і пасивами комерційного банку // Фінанси України. - 2006. - № 5. - С. 129-137.
. Ковальчук Т. Т., Коваль М. М.
Ліквідність комерційних банків. - К.: Знання, 1996 - 120 с.
. Кочетков В.М. Забезпечення фінансової
стійкості сучасного комерційного банку: теоретико-методологічні аспекти:
Монографія. - К.: КНЕУ, 2002 - 238 с.
40. Коцовська Р., Ричаківська В та інш.
Операції комерційних банків - Львів: ЛБІ НБУ, 2001 - 276 с.
41. Кузнецова Л. Г., Кутузова Н. В.
Платежеспособность и ликвидность: уточнение понятий // Деньги и кредит. - 2008. - № 8.- С. 26-29.
. Лаптєв С. М., Денисенко М. П., Кабанов
В.Г., Любунь О. С. Банківська діяльність (вітчизняний та зарубіжний досвід):
Навчальний посібник. - К.: ВД "Професіонал", 2004 - 320 с.
43. Міщенко В.І. Банківські операції.-
К.: Знання, 2007.- 796с.
44. Миллер Р.Л., Ван-Хуз Д.Д. Современные
деньги и банковское дело / Пер. с англ. - М.: ИНФРА - М, 2000. - 856 с.
45. Молчанов О.В. Теоретичні підходи до
управління ліквідністю сучасних банків // Формування ринкових відносин в
Україні (укр). - 2006. - № 10. - C.48-51
46. Морозова Т.Ю. Обеспечение устойчивости
банковской системы России // Банковское дело. - 2008. - № 1.- С. 15-25.
47. Основні показники діяльності банків України
на 1 січня 2009, 2010, 2011 р.р. // Вісник НБУ. - 2010. - № 3. - С. 70.
48. Офіційний сайт Національного банку України
в мережі Інтернет
49. Офіційний сайт Банку Росії в мережі
Інтернет - www.cbr.ru
50. Пернарівський О. Аналіз та оцінка
ризику ліквідності банку
51. Потемкин С. А., Киреева И. В.
Базель II // Мир денег. - 2006.- № 11
52. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент у
банку: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2004 - 468 с.
53. Семко Т.В. Гроші та кредит у схемах
і таблицях: Навчальний посібник/ Т.В. Семко, М.В. Руденко. - К.: Центр
навчальної літератури, 2006. - 158 с
54. Семеко Г. В. Управление риском
ликвидностив финансовых группах // Банки: мировой опыт. - 2006. - № 4. - С. 36-42.
55. Скогорева А. Ипотека. Ждем завершения
кризиса // Банковское обозрение. - 2008. - № 2.- С. 22-29.
56. Управління банківськими ризиками: Навч.
посіб. / Л. О. Примостка, П. М. Чуб, Г. Т. Карчева та ін.- К.: КНЕУ, 2007 - 600 с.
57. Хвостик В. Удосконалення оцінки ліквідності
комерційного банку // Вісник НБУ. - 2005. - № 5. - С. 45-47.
58. Шварц О.В. Регулювання
ліквідності банківської системи України в період кризи. // Вісник НБУ. - 2010. - № 4. - С. 56-61.
. Щетинін А.І. Гроші та кредит:
Підручник для студ. вищих навчальних закладів/ А.І. Щетинін. - К.: Центр
навчальної літератури, 2009. - 432 с
. Щибиволок, Зіновій Іванович.
Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник / З.І. Щибиволок; Відп. за
вип. С.І. Шкарабан. - К.: Знання, 2010.
. Юхимчук С.В., Азарова О.А.
Багаторівнева система оцінки фінансового ризику // Фінанси України.- 2003.-
№11.- с.53-63
. Сайт http://ru.otpbank.com.ua/
63. Sound Practices for Managing
Liquidity in Banking Organisations // Basel Committee on Banking Supervision. -
Basel. - 2000 - February (www.bis.org)
64. International Convergence of
Capital Measurement and Capital Standarts. A Revised Framework // Basel
Committee on Banking Supervision. - Basel. - 2005.- November (www.bis.org)
65.
Додаток А
Баланс ПАТ «ОТП Банк» за станом на кінець дня
31 грудня 2010 року (тис. грн..)
|
Рядок
|
Найменування
статті
|
Примітки
|
Звітний
рік
|
Попередній
рік
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
|
АКТИВИ
|
|
|
|
|
1
|
Грошові
кошти та їх еквіваленти
|
4
|
2742147
|
1779320
|
|
2
|
Торгові
цінні папери
|
|
0
|
0
|
|
3
|
Інші
фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням
результату переоцінки у фінансових результатах
|
|
0
|
0
|
|
4
|
Кошти в
інших банках
|
5
|
294096
|
24460
|
|
5
|
Кредити
та заборгованість клієнтів
|
6
|
29565559
|
15150506
|
|
6
|
Цінні
папери в портфелі банку на продаж
|
7
|
257266
|
504046
|
|
7
|
Цінні
папери в портфелі банку до погашення
|
|
0
|
0
|
|
8
|
Інвестиції
в асоційовані та дочірні компанії
|
8
|
5749
|
0
|
|
9
|
Інвестиційна
нерухомість
|
|
0
|
0
|
|
10
|
Дебіторська
заборгованість щодо поточного податку на прибуток
|
|
96
|
0
|
|
11
|
Відстрочений
податковий актив
|
26
|
198968
|
68452
|
|
12
|
Гудвіл
|
|
0
|
0
|
|
13
|
Основні
засоби та нематеріальні активи
|
9
|
526248
|
298230
|
|
14
|
Інші
фінансові активи
|
10
|
42528
|
12580
|
|
15
|
Інші
активи
|
11
|
84641
|
72771
|
|
16
|
Довгострокові
активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття
|
|
0
|
0
|
|
17
|
Усього
активів
|
|
33717298
|
17910365
|
|
|
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
|
|
|
|
|
18
|
Кошти
банків
|
12
|
547088
|
8563798
|
|
19
|
Кошти
клієнтів
|
13
|
6964256
|
5031386
|
|
20
|
Боргові
цінні папери, емітовані банком
|
14
|
7
|
34
|
|
21
|
Інші
залучені кошти
|
15
|
22399219
|
2414705
|
|
22
|
Зобов'язання
щодо поточного податку на прибуток
|
|
29400
|
232
|
|
23
|
Відстрочені
податкові зобов'язання
|
26
|
49849
|
19459
|
|
24
|
Резерви
за зобов'язаннями
|
16
|
62372
|
29991
|
|
25
|
Інші
фінансові зобов'язання
|
17
|
27183
|
28037
|
|
26
|
Інші
зобов'язання
|
18
|
28895
|
344123
|
|
27
|
Субординований
борг
|
19
|
1122744
|
164308
|
|
28
|
Зобов'язання,
що пов'язані з довгостроковими активами, призначеними для продажу (чи групами
вибуття)
|
|
0
|
0
|
|
29
|
Усього
зобов'язань
|
|
31231013
|
16596073
|
|
ВЛАСНИЙ
КАПІТАЛ
|
|
|
|
|
30
|
Статутний
капітал
|
20
|
2070949
|
657339
|
|
31
|
Нерозподілений
прибуток (непокритий збиток)
|
|
76595
|
537009
|
|
32
|
Резервні
та інші фонди банку
|
21
|
338741
|
119944
|
|
33
|
Усього
власного капіталу та частка меншості
|
|
2486285
|
1314292
|
|
34
|
Усього
пасивів
|
|
33717298
|
17910365
|
Додаток Б
Звіт про фінансові результати ПАТ «ОТП БАНК» за станом на
кінець дня 31 грудня 2010 року (тис. грн..)
|
Рядок
|
Найменування
статті
|
Примітки
|
Звітний
рік
|
Попередній
рік
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1
|
Чистий
процентний дохід/(Чисті процентні витрати)
|
22
|
1494387
|
783016
|
|
1.1
|
Процентні
доходи
|
22
|
2703154
|
1530558
|
|
1.2
|
Процентні
витрати
|
22
|
(1208767)
|
(747542)
|
|
2
|
Чистий
комісійний дохід/(Чисті комісійні витрати)
|
23
|
168069
|
104590
|
|
2.1
|
Комісійні
доходи
|
23
|
217428
|
134652
|
|
2.2
|
Комісійні
витрати
|
23
|
(49359)
|
(30062)
|
|
3
|
Результат
від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку
|
|
0
|
0
|
|
4
|
Результат
від операцій з хеджування
|
|
0
|
0
|
|
5
|
Результат
від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за
справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових
результатах
|
|
2965
|
0
|
|
6
|
Результат
від торгівлі іноземною валютою
|
|
210102
|
50602
|
|
7
|
Прибуток/(збиток),
який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною
ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова
|
|
0
|
0
|
|
8
|
Прибуток/(збиток),
який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною
ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова
|
|
0
|
0
|
|
9
|
Результат
від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості
|
|
0
|
0
|
|
10
|
Результат
від переоцінки іноземної валюти
|
|
497665
|
1931
|
|
11
|
Резерв
під заборгованість за кредитами
|
5, 6
|
(1382558)
|
(172312)
|
|
12
|
Знецінення
цінних паперів у портфелі банку на продаж
|
|
(4958)
|
250
|
|
13
|
Результат
від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж
|
|
864
|
(2018)
|
|
14
|
Знецінення
цінних паперів у портфелі банку до погашення
|
|
0
|
0
|
|
15
|
Резерви
за зобов'язаннями
|
16
|
(32381)
|
(3364)
|
|
16
|
Інші
операційні доходи
|
24
|
26322
|
18895
|
|
17
|
Доходи/(витрати)
від дострокового погашення заборгованості
|
|
0
|
0
|
|
18
|
Адміністративні
та інші операційні витрати
|
25
|
(786220)
|
(461294)
|
|
19
|
Дохід
від участі в капіталі
|
|
0
|
|
20
|
Прибуток/(збиток)
до оподаткування
|
|
194257
|
320296
|
|
21
|
Витрати
на податок на прибуток
|
26
|
(117662)
|
(87557)
|
|
22
|
Прибуток/(збиток)
після оподаткування
|
|
76595
|
232739
|
|
23
|
Чистий
прибуток/(збиток) від продажу довгострокових активів, призначених для продажу
|
|
0
|
0
|
|
24
|
Чистий
прибуток/(збиток)
|
|
76595
|
232739
|
Додаток В
Звіт про рух грошових коштів ПАТ «ОТП БАНК» за станом на
кінець дня 31 грудня 2010 року (тис. грн..)
|
Рядок
|
Найменування
статті
|
Примітки
|
Звітний
рік
|
Попередній
рік
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
|
Грошові
кошти від операційної діяльності:
|
|
1
|
Чистий
прибуток/(збиток) за рік
|
|
76595
|
232739
|
|
|
Коригування
для приведення суми чистого прибутку/(збитку) до суми грошових надходжень від
операцій:
|
|
2
|
Амортизація
|
9
|
57629
|
37364
|
|
3
|
Чисте
збільшення/(зменшення) резервів за активами
|
|
1420405
|
176729
|
|
4
|
Нараховані
доходи
|
|
(110384)
|
(19142)
|
|
5
|
Нараховані
витрати
|
|
427994
|
76170
|
|
6
|
Торговельний
результат
|
|
(3829)
|
2018
|
|
7
|
Нарахований
та відстрочений податок
|
|
(67950)
|
(50853)
|
|
8
|
Прибуток/(збиток)
від продажу інвестицій
|
|
78
|
55
|
|
9
|
Прибуток
від інвестицій в асоційовані компанії
|
|
0
|
0
|
|
10
|
Амортизація
дисконту і премії фінансових інструментів
|
|
(109527)
|
2997
|
|
11
|
Інший
рух коштів, що не є грошовим
|
|
13940
|
(2723)
|
|
12
|
Чистий
грошовий прибуток/(збиток) до зміни операційних активів та зобов'язань
|
|
1704951
|
455354
|
|
|
Зміни
в операційних активах та зобов'язаннях:
|
|
13
|
Чистий
(приріст)/зниження за торговими цінними паперами
|
|
0
|
0
|
|
14
|
Чистий
(приріст)/зниження за іншими фінансовими активами, що відображаються за
справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки
|
|
0
|
0
|
|
15
|
Чистий
(приріст)/зниження за коштами в інших банках
|
|
(286029)
|
(2908)
|
|
16
|
Чистий
(приріст)/зниження за кредитами та заборгованістю клієнтам
|
|
(15668
070)
|
(5825090)
|
|
17
|
Чистий
(приріст)/зниження за іншими фінансовими активами
|
|
(30456)
|
(84652)
|
|
18
|
Чистий
(приріст)/зниження за іншими активами
|
|
(11873)
|
(9034)
|
|
19
|
Чистий
(приріст)/зниження за коштами інших банків
|
|
(8024966)
|
2685850
|
|
20
|
Чистий
(приріст)/зниження за коштами клієнтів
|
|
1865109
|
1098919
|
|
21
|
Чистий
(приріст)/зниження за борговими цінними паперами, що емітовані банком
|
|
(25)
|
(11854)
|
|
22
|
Чистий
(приріст)/зниження за іншими фінансовими зобов'язаннями
|
|
(855)
|
338056
|
|
23
|
Чистий
(приріст)/зниження за резервами під зобов'язання та відрахування та інші
зобов'язання
|
16
|
(32381)
|
(3364)
|
|
24
|
Чисті
грошові кошти, що отримані від операційної діяльності/ (використані в
операційній діяльності)
|
|
(22189546)
|
(1814077)
|
|
|
Грошові
кошти від інвестиційної діяльності:
|
|
25
|
Придбання
цінних паперів у портфелі банку на продаж
|
|
228297
|
(385287)
|
|
26
|
Дохід
від реалізації цінних паперів у портфелі банку на продаж
|
|
864
|
0
|
|
27
|
Придбання
цінних паперів у портфелі банку до погашення
|
|
0
|
0
|
|
28
|
Дохід
від погашення цінних паперів у портфелі банку до погашення
|
|
0
|
0
|
|
29
|
Придбання
основних засобів
|
|
(285618)
|
(202969)
|
|
30
|
Дохід
від реалізації основних засобів
|
|
78
|
55
|
|
31
|
Дивіденди
отримані
|
|
0
|
0
|
|
32
|
Придбання
дочірніх компаній за мінусом отриманих грошових коштів
|
8
|
(2243)
|
0
|
|
33
|
Дохід
від реалізації дочірньої компанії за мінусом виплачених грошових коштів
|
|
0
|
0
|
|
34
|
Придбання
асоційованих компаній
|
8
|
(3506)
|
0
|
|
35
|
Дохід
від реалізації асоційованих компаній
|
|
0
|
0
|
|
36
|
Придбання
інвестиційної нерухомості
|
|
0
|
0
|
|
37
|
Дохід
від реалізації інвестиційної нерухомості
|
|
0
|
0
|
|
38
|
Придбання
нематеріальних активів
|
|
(30)
|
(9227)
|
|
39
|
Дохід
від вибуття нематеріальних активів
|
|
0
|
0
|
|
40
|
Чисті
грошові кошти, що отримані від інвестиційної діяльності/(використані в
інвестиційній діяльності)
|
|
(62158)
|
(597428)
|
|
|
Грошові
кошти від фінансової діяльності:
|
|
41
|
Отримані
інші залучені кошти
|
|
20723240
|
2307864
|
|
42
|
Повернення
інших залучених коштів
|
|
(1262500)
|
(108214)
|
|
43
|
Отримання
субординованого боргу
|
|
963927
|
0
|
|
44
|
Погашення
субординованого боргу
|
|
(24427)
|
(10100)
|
|
45
|
Емісія
звичайних акцій
|
20
|
1413610
|
134787
|
|
46
|
Емісія
привілейованих акцій
|
|
0
|
0
|
|
47
|
Інші
внески акціонерів, окрім емісії акцій
|
|
0
|
0
|
|
48
|
Викуп
власних акцій
|
|
0
|
0
|
|
49
|
Продаж
власних акцій
|
|
0
|
0
|
|
50
|
Дивіденди
виплачені
|
|
0
|
0
|
|
51
|
Інші
виплати акціонерам, окрім дивідендів
|
20
|
(304270)
|
0
|
|
52
|
Чисті
грошові кошти, що отримані від фінансової діяльності/ (використані у
фінансовій діяльності)
|
|
21509580
|
2324337
|
|
53
|
Чистий
приплив (відплив) грошових коштів та їх еквівалентів
|
|
962827
|
368186
|
|
54
|
Грошові
кошти та їх еквіваленти на початок року
|
|
1779320
|
1411134
|
|
55
|
Грошові
кошти та їх еквіваленти на кінець року
|
1, 4
|
2742147
|
1779320
|
Додаток Г
Баланс ПАТ «ОТП Банк» за станом на кінець дня
31 грудня 2011 року (тис. грн..)
|
Рядок
|
Найменування
статті
|
Примітки
|
Звітний
рік
|
Попередній
рік
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
4
|
|
|
АКТИВИ
|
|
|
|
|
1
|
Грошові
кошти та їх еквіваленти
|
4
|
2687756
|
2742147
|
|
2
|
Торгові
цінні папери
|
|
0
|
0
|
|
3
|
Інші
фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням
результату переоцінки у фінансових результатах
|
|
0
|
0
|
|
4
|
Кошти в
інших банках
|
5
|
207707
|
294096
|
|
5
|
Кредити
та заборгованість клієнтів
|
6
|
25171315
|
29565559
|
|
6
|
Цінні
папери в портфелі банку на продаж
|
7
|
450361
|
257266
|
|
7
|
Цінні
папери в портфелі банку до погашення
|
|
0
|
0
|
|
8
|
Інвестиції
в асоційовані та дочірні компанії
|
8
|
6178
|
5749
|
|
9
|
Інвестиційна
нерухомість
|
|
0
|
0
|
|
10
|
Дебіторська
заборгованість щодо поточного податку на прибуток
|
|
0
|
96
|
|
11
|
Відстрочений
податковий актив
|
26
|
67467
|
198968
|
|
12
|
Гудвіл
|
|
0
|
0
|
|
13
|
Основні
засоби та нематеріальні активи
|
9
|
565599
|
526248
|
|
14
|
Інші
фінансові активи
|
10
|
30617
|
42528
|
|
15
|
Інші
активи
|
11
|
44693
|
|
16
|
Довгострокові
активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття
|
|
0
|
0
|
|
17
|
Усього
активів
|
|
29234612
|
33717298
|
|
|
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
|
|
|
|
|
18
|
Кошти
банків
|
12
|
425925
|
547088
|
|
19
|
Кошти
клієнтів
|
13
|
7118500
|
6964256
|
|
20
|
Боргові
цінні папери, емітовані банком
|
14
|
7
|
7
|
|
21
|
Інші
залучені кошти
|
15
|
17053409
|
22399219
|
|
22
|
Зобов'язання
щодо поточного податку на прибуток
|
|
0
|
29400
|
|
23
|
Відстрочені
податкові зобов'язання
|
26
|
0
|
49849
|
|
24
|
Резерви
за зобов'язаннями
|
16
|
21915
|
62372
|
|
25
|
Інші
фінансові зобов'язання
|
17
|
17820
|
27183
|
|
26
|
Інші
зобов'язання
|
18
|
41892
|
28895
|
|
27
|
Субординований
борг
|
19
|
1744188
|
1122744
|
|
28
|
Зобов'язання,
що пов'язані з довгостроковими активами, призначеними для продажу (чи групами
вибуття)
|
|
0
|
0
|
|
29
|
Усього
зобов'язань
|
|
26423656
|
31231013
|
|
ВЛАСНИЙ
КАПІТАЛ
|
|
|
|
|
30
|
Статутний
капітал
|
20
|
2870945
|
2070949
|
|
31
|
Нерозподілений
прибуток (непокритий збиток)
|
|
464312
|
76595
|
|
32
|
Резервні
та інші фонди банку
|
21
|
404323
|
338741
|
|
33
|
Усього
власного капіталу та частка меншості
|
|
2810956
|
2486285
|
|
34
|
Усього
пасивів
|
|
29234612
|
33717298
|
Додаток Д
Звіт про фінансові результати ПАТ «ОТП Банк» за станом на кінець
дня 31 грудня 2011 року (тис. грн..)
|
Рядок
|
Найменування
статті
|
Примітки
|
Звітний
рік
|
Попередній
рік
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1
|
Чистий
процентний дохід/(Чисті процентні витрати)
|
22
|
2490667
|
1494387
|
|
1.1
|
Процентні
доходи
|
22
|
3988256
|
2703154
|
|
1.2
|
Процентні
витрати
|
22
|
(1497589)
|
(1208767)
|
|
2
|
Чистий
комісійний дохід/(Чисті комісійні витрати)
|
23
|
286075
|
168069
|
|
2.1
|
Комісійні
доходи
|
23
|
324118
|
217428
|
|
2.2
|
Комісійні
витрати
|
23
|
(38043)
|
(49359)
|
|
3
|
Результат
від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку
|
|
0
|
0
|
|
4
|
Результат
від операцій з хеджування
|
|
0
|
0
|
|
5
|
Результат
від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за
справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових
результатах
|
|
1684
|
2965
|
|
6
|
Результат
від торгівлі іноземною валютою
|
|
258719
|
210102
|
|
7
|
Прибуток/(збиток),
який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною
ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова
|
|
(28)
|
0
|
|
8
|
Прибуток/(збиток),
який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною
ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова
|
|
0
|
0
|
|
9
|
Результат
від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості
|
|
0
|
0
|
|
10
|
Результат
від переоцінки іноземної валюти
|
|
63936
|
497665
|
|
11
|
Резерв
під заборгованість за кредитами
|
5, 6
|
(2039271)
|
(1382558)
|
|
12
|
Знецінення
цінних паперів у портфелі банку на продаж
|
|
(8628)
|
(4958)
|
|
13
|
Результат
від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж
|
|
2331
|
864
|
|
14
|
Знецінення
цінних паперів у портфелі банку до погашення
|
|
0
|
0
|
|
15
|
Резерви
за зобов'язаннями
|
16
|
(40457)
|
(32381)
|
|
16
|
Інші
операційні доходи
|
24
|
40687
|
26322
|
|
17
|
Доходи/(витрати)
від дострокового погашення заборгованості
|
|
0
|
0
|
|
18
|
Адміністративні
та інші операційні витрати
|
25
|
(1383964)
|
(786220)
|
|
19
|
Дохід
від участі в капіталі
|
|
782
|
0
|
|
20
|
Прибуток/(збиток)
до оподаткування
|
|
379357
|
194257
|
|
21
|
Витрати
на податок на прибуток
|
26
|
(84955)
|
(76595)
|
|
22
|
Прибуток/(збиток)
після оподаткування
|
|
294402
|
117662
|
|
23
|
Чистий
прибуток/(збиток) від продажу довгострокових активів, призначених для продажу
|
|
0
|
0
|
|
24
|
Чистий
прибуток/(збиток)
|
|
294402
|
117662
|
Додаток Ж
Звіт про рух грошових коштів ПАТ «ОТП Банк» за станом на
кінець дня 31 грудня 2011 року (тис. грн..)
|
Рядок
|
Найменування
статті
|
Примітки
|
Звітний
рік
|
Попередній
рік
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
4
|
|
|
Грошові
кошти від операційної діяльності:
|
|
1
|
Чистий
прибуток/(збиток) за рік
|
|
464312
|
|
|
|
Коригування
для приведення суми чистого прибутку/(збитку) до суми грошових надходжень від
операцій:
|
|
2
|
Амортизація
|
9
|
92247
|
|
|
3
|
Чисте
збільшення/(зменшення) резервів за активами
|
|
2047899
|
|
|
4
|
Нараховані
доходи
|
|
(511605)
|
(110384)
|
|
5
|
Нараховані
витрати
|
|
230996
|
427994
|
|
6
|
Торговельний
результат
|
|
(639)
|
(3829)
|
|
7
|
Нарахований
та відстрочений податок
|
|
(81652)
|
(67950)
|
|
8
|
Прибуток/(збиток)
від продажу інвестицій
|
|
23
|
78
|
|
9
|
Прибуток
від інвестицій в асоційовані компанії
|
|
782
|
0
|
|
10
|
Амортизація
дисконту і премії фінансових інструментів
|
|
(49216)
|
(109527)
|
|
11
|
Інший
рух коштів, що не є грошовим
|
|
58806
|
13940
|
|
12
|
Чистий
грошовий прибуток/(збиток) до зміни операційних активів та зобов'язань
|
|
1121509
|
1704951
|
|
|
Зміни
в операційних активах та зобов'язаннях:
|
|
13
|
Чистий
(приріст)/зниження за торговими цінними паперами
|
|
0
|
0
|
|
14
|
Чистий
(приріст)/зниження за іншими фінансовими активами, що відображаються за
справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки
|
|
0
|
0
|
|
15
|
Чистий
(приріст)/зниження за коштами в інших банках
|
|
(76392)
|
(286029)
|
|
16
|
Чистий
(приріст)/зниження за кредитами та заборгованістю клієнтам
|
|
(2724640)
|
(15668
070)
|
|
17
|
Чистий
(приріст)/зниження за іншими фінансовими активами
|
|
(9493)
|
(30456)
|
|
18
|
Чистий
(приріст)/зниження за іншими активами
|
|
(39949)
|
(11873)
|
|
19
|
Чистий
(приріст)/зниження за коштами інших банків
|
|
(112868)
|
(8024966)
|
|
20
|
Чистий
(приріст)/зниження за коштами клієнтів
|
|
234558
|
1865109
|
|
21
|
Чистий
(приріст)/зниження за борговими цінними паперами, що емітовані банком
|
|
0
|
(25)
|
|
22
|
Чистий
(приріст)/зниження за іншими фінансовими зобов'язаннями
|
|
(40798)
|
(855)
|
|
23
|
Чистий
(приріст)/зниження за резервами під зобов'язання та відрахування та інші
зобов'язання
|
16
|
(40457)
|
(32381)
|
|
24
|
Чисті
грошові кошти, що отримані від операційної діяльності/ (використані в
операційній діяльності)
|
|
(2656559)
|
(22189546)
|
|
|
Грошові
кошти від інвестиційної діяльності:
|
|
25
|
Придбання
цінних паперів у портфелі банку на продаж
|
|
231462
|
228297
|
|
26
|
Дохід
від реалізації цінних паперів у портфелі банку на продаж
|
|
2331
|
864
|
|
27
|
Придбання
цінних паперів у портфелі банку до погашення
|
|
0
|
|
28
|
Дохід
від погашення цінних паперів у портфелі банку до погашення
|
|
0
|
0
|
|
29
|
Придбання
основних засобів
|
|
(45317)
|
(285618)
|
|
30
|
Дохід
від реалізації основних засобів
|
|
23
|
78
|
|
31
|
Дивіденди
отримані
|
|
0
|
0
|
|
32
|
Придбання
дочірніх компаній за мінусом отриманих грошових коштів
|
8
|
(1211)
|
(2243)
|
|
33
|
Дохід
від реалізації дочірньої компанії за мінусом виплачених грошових коштів
|
|
0
|
0
|
|
34
|
Придбання
асоційованих компаній
|
8
|
0
|
(3506)
|
|
35
|
Дохід
від реалізації асоційованих компаній
|
|
0
|
0
|
|
36
|
Придбання
інвестиційної нерухомості
|
|
2918
|
0
|
|
37
|
Дохід
від реалізації інвестиційної нерухомості
|
|
0
|
0
|
|
38
|
Придбання
нематеріальних активів
|
|
(84497)
|
(30)
|
|
39
|
Дохід
від вибуття нематеріальних активів
|
|
0
|
0
|
|
40
|
Чисті
грошові кошти, що отримані від інвестиційної діяльності/(використані в
інвестиційній діяльності)
|
|
(363051)
|
(62158)
|
|
|
Грошові
кошти від фінансової діяльності:
|
|
41
|
Отримані
інші залучені кошти
|
|
2799847
|
20723240
|
|
42
|
Повернення
інших залучених коштів
|
|
(8012168)
|
(1262500)
|
|
43
|
Отримання
субординованого боргу
|
|
1063018
|
963927
|
|
44
|
Погашення
субординованого боргу
|
|
(435365)
|
(24427)
|
|
45
|
Емісія
звичайних акцій
|
20
|
799996
|
1413610
|
|
46
|
Емісія
привілейованих акцій
|
|
0
|
0
|
|
47
|
Інші
внески акціонерів, окрім емісії акцій
|
|
0
|
0
|
|
48
|
Викуп
власних акцій
|
|
0
|
0
|
|
49
|
Продаж
власних акцій
|
|
0
|
0
|
|
50
|
Дивіденди
виплачені
|
|
0
|
0
|
|
51
|
Інші
виплати акціонерам, окрім дивідендів
|
20
|
0
|
(304270)
|
|
52
|
Чисті
грошові кошти, що отримані від фінансової діяльності/ (використані у
фінансовій діяльності)
|
|
3784672
|
21509580
|
|
53
|
Чистий
приплив (відплив) грошових коштів та їх еквівалентів
|
|
369655
|
962827
|
|
54
|
Грошові
кошти та їх еквіваленти на початок року
|
|
2742147
|
1779320
|
|
55
|
Грошові
кошти та їх еквіваленти на кінець року
|
1, 4
|
2372492
|
2742147
|