Розробка і обгрунтування технології вирощування гречки в умовах лісостепу

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Сельское хозяйство
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    25,04 Кб
  • Опубликовано:
    2013-04-20
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Розробка і обгрунтування технології вирощування гречки в умовах лісостепу

Міністерство аграрної політики і продовольства України.

Харківський національний аграрний університет

ім. В.В.Докучаєва

кафедра рослинництва







Курсова робота

на тему:

"Розробка і обгрунтування технології вирощування гречки в умовах лісостепу"


Виконав:

студент III курсу 2 групи

Пилипенко Денис

Перевірила: Сухова Г.І.




Харків 2013

План

Вступ

1.Біологічні особливості гречки і можливості зареєстрованих сортів

1.1 Ботанічна характеристика гречки

1.2 Вимоги до вирощування

1.3 Біологічні особливості, продуктивність і якосні показники зареєстрованих і перспективних сортів

1.4 Фенологічні особливості Аеліта

2.Обґрунтування технології вирощування на отримання запланованої врожайності

2.1 Місце гречки в сівозміні

2.2 Підготовка грунту

2.3 Норма добрив та система удобрення

2.4 Сівба

2.5 Догляд за посівами

2.6 Збирання, післязбиральна доробка та зберігання врожаю

2.7 Агротехнічна частина технологічної карти

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Враховуючи, що гречка є цінною круп'яною культурою, яка використовується для дієтичного харчування, а також є цінним медоносом, в інтегрованому захисті її від шкідливих організмів перевага надається комплексу запобіжних заходів. Інтенсивне бджолозапилення підвищує урожай зерна гречки на 0,5-0,6 т/га. Тому бажано розміщувати її на полях, що межують з ентомологічними заказниками, лісосмугами, узліссями, балками та іншими неораними угіддями, де зосереджуються дикі комахи-запилювачі. Крім того, до поля вивозять вулики з розрахунку дві бджолосім'ї на 1 га. Пасіку розташовують не далі 1 км від посівів.Гречку пошкоджують близько 20 видів шкідників. Переважна більшість - багатоідні шкідники. Найбільш поширені личинки коваликів (дротяники), жуки та личинки чорнишів, личинки хрущів, кравчик, саранові, коники, озима совка, совка-гамма, лучний метелик. Іноді гречку пошкоджують гречкова блішка (звичайна бурякова), міль (Augasma aeratella Zeli), мінуюча муха (Dasyneura Sp.), попелиця (Aphis nasturtii Koch,), трипс, комарик (галиця) (Authotrepa aculeata Z.), стеблова нематода та деякі інші.

1. Біолгічні особливості кульрури і можливості зареєстрованих сортів

Біологічні особливості

Гречка - однорічна трав`яниста рослина родини гречкових. В онтогенезі проходить такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, плодоутворення, достигання. Она содержит итамины В1, В2, В6, Р, РР, Е и элементы кроветворного комплекса (медь, железо, никель, кобальт, хром, марганец и др. Сходи з`являються через 6-10 днів після сівби, через 8-10 днів від сходів починається гілкування й майже одночасно із ним - бутонізація. Цвітіння настає через 18-28 днів після появи сходів і триває 30-35 днів і більше. Отже, на рослині одночасно є бутони, квітки, плоди, які тільки формуються, й стиглі плоди. Плід достигає через 25-30 днів після розкриття квітки і запліднення. Маса 1000 плодів 18г. диплоїдних сортів - 20-30г, тетраплоїдних - 30-45г, плівчастість - 16-30%, вихід крупи - 60-75%.

Зареєстровані сорти гречки

З використанням методів індексної селекції та ефекту гетерозису в інституті створені та зареєстровані 7 сортів гречки (Аеліта, Зеленоквіткова 90, Рубра, Степова. Середньостиглий, Кара-Даг , Роксолана), які займають 2/3 посівних площ, відведених під культуру в Україні.Задіяний арсенал способів та методик розширення поліморфізму генофонду гречки (інбридинг, генетичний рекомбіногенез, індексна селекція та інші) дозволили створити нові унікальні генотипи у вигляді донорів та генджерел, як цінний вихідний матеріал, з метою використання в подальшому підвищенні ефективності практичної селекції.На рівні винаходу розроблено метод подолання міжвидової несумісності гречки, що дало змогу інтрогресувати цінні ознаки диких видів (донорів) культурній гречці; запатентовано метод отримання трансгенних рослин до гербіциду біалофосу.Ведуться дослідження по вдосконаленню геному проса на підвищення врожайності та її стабільності, расоспецифічної стійкості до сажки та поліпшенню якості зерна і крупи. Селекційний матеріал створюється шляхом генетичної рекомбінації генів, що несуть господарсько-цінні ознаки та розсередження у різних внутрішньовидових джерелах проса, з використанням конвергентних схрещувань, послідуючих доборів і оцінок ліній за продуктивністю, тривалістю періоду вегетації, стійкості до несприятливих факторів середовища, стійкості до сажки та меланозу і особливо за якостями зерна крупи

1.1Ботанічна характеристика гречка

Гречка - одна з найцінніших круп'яних і медоносних культур, яківирощують в Україні. Гречана крупа - смачна, поживна і є не тількивизнаною українською національною стравою, а й широковикористовується як дієтичний лікувальний продукт.За ідентичністю використання головного продукту гречка належить до групи зернових культур, хоч вона відрізняється від них багатьма морфологічними ознаками.

Гречка належить до роду Fagopyrum Gaertn. родини гречкових - Polygonaceae. Pig Fagopyrum об'єднує три види: гречку культурну, або звичайну, - F. esculentum Moench (2n-16), гречку татарську - F. tataricum та гречку напівчагарникову - F. suffruticosum F. Schmidt. Господарську цінність має гречка звичайна (2n-16). Татарська трапляється в посівах культурної як злісний бур'ян; напівчагарникова - багаторічна ендемічна рослина Сахаліну. Гречка звичайна поділяється на два підвиди: посівна - vulgare St. та багатолиста - multifolium St. Сорти гречки, які вирощують в Україні, належать до підвиду vulgare St. Багатолиста гречка поширена на Далекому Сході (Росія).

Гречка посівна - однорічна трав'яниста рослина.

Коренева система стрижнева, має багато бічних тонких корінців, які проникають у грунт на глибину 90-100 см. За сприятливих погодних і ґрунтових умов утворюються додаткові корені. Проте частка коренів у загальній масі рослини мала і становить близько 10%. Недостатній розвиток кореневої системи компенсується її фізіологічною активністю, завдяки якій гречка добре засвоює поживні речовини з важкорозчинних сполук грунту.

Стебло поздовжньоребристе, всередині порожнисте, гілкується. Висота його 40-110, товщина - 2-10 мм. Кількість міжвузлів - 8-12. З освітленого боку має червоне забарвлення. Листки на нижній частині стебла черешкові, з серцеподібною основою, на верхній - сидячі, серцеподібно-стрілоподібні, голі. Довжина листкових пластинок залежно від розміщення листків на рослині 2-7 см і більше, ширина 2-5 см. У пізньостиглих, тетраплоїдних сортів листки більші, соковитіші, ніж у скоростиглих, забарвлення зелене.

Площа листкової поверхні рослини у перерахунку на одну квітку у гречки в 2-3 рази менша, ніж у інших зернових культур, що є однією з причин недорозвинення значної частини плодів.

Квітки утворюють на верхівках стебел суцвіття щиток, або напівзонтик, на бічних гілках - пазушні китиці. Квітки - без чашечки. Складаються з п'яти пелюсток, восьми тичинок та маточки, яка має три стовпчики з приймочками. Тичинки розміщуються у квітці двома колами: п'ять утворюють зовнішнє коло, три - внутрішнє. Пелюстки бувають широкоовальної або видовженої форми, зрослими чи роздільними; білого, блідо-рожевого або рожевого забарвлення.

Квітки з різною будовою статевих органів - гетеростильні, диморфні: на одних рослинах у квітках утворюються маточки з довгими стовпчиками і короткі тичинки, на інших рослинах навпаки. У довгостовпчикових квіток може траплятися однакова довжина стовпчиків і тичинок (гомостилія), у короткостовп-чикових - атрофія маточок (диклінія). Квітки перехреснозапильні. Найкраще запилення відбувається при перенесенні пилку з тичинок довгостовпчикових квіток на приймочки короткостовпчикових або з тичинок короткостовпчикових квіток на приймочки довгостовпчикових квіток. Таке запилення називається легітимним (законним, правильним). Якщо з довгостовпчикових квіток пилок потрапляє на приймочки довгостовпчикових або з короткостовпчикових на приймочки короткостовпчикових, що буває при ілегітимному (незаконному, неправильному) запиленні, плоди утворюються нежиттєздатними або квітки не запліднюються.

Фази росту й розвитку, етапи органогенезу та їх звязок з елементами продуктивності рослин гречки.

Фенонологічна фазаЕтапи органогенезу та його характеристикаЕлемент продуктивностіПроростанняПроростання головного корінцяГустота сходівСходиПоява стеблаГустота сходівСтеблуванняУтворення пагонівКоефіцієнт загального стеблуванняБутонізаціяУтворення бутонівКільуість бутонів на китиціЦвітінняФормування квіток, запліднення і утворення зиготиКількість продуктивних суцвіть у рослиніДозріванняПеретворення рухомих поживних речовин зернівки у запасні. Зменшення вологості зернаМаса зернівки

На кожній рослині гречки нараховується від 400-800 до 1500-2000 квіток, з яких при легітимному запиленні запилюється до 10-15, ілегітимному - 1-1,5% квіток. Плід - тригранний горішок (зрідка 2-, 4-, 6-гранний), завдовжки 4-7 мм, завширшки 4-7 і завтовшки 2,8-4,8 MM; у ньому виділяють верхівку, ребра і грані. За формою плоди бувають видовжені, овальні або ромбічні та веретеноподібні. Плівчастість досягає 18-30%. Плівки шкірясті, тонкі або товсті, за забарвленням - сірі, сріблясті, руді чи коричневі, часто з малюнком у вигляді штрихів, крапочок. Маса 1000 зерен - 18-30 г, а у сортів тетраплоїдної гречки (2n-32) - 40 г і більше. Різновидності гречки. За морфологічними ознаками плодів гречку поділяють на дві різновидності - var. alata Bat. та var. aptera Bat. У різновидності alata плоди мають назву крилатих - з гострими і високими ребрами (крилами) та плоскими або увігнутими гранями; у різновидності aptera Bat. плоди безкрилі, в яких ребра тупі, заокруглені й малопомітні, а грані випуклі (плоди ніби здуті).

.2 Вимоги до умов вирощування

Вимоги до температури

Гречка - теплолюбна і вимоглива до температурного режиму культура. Насіння її починає проростати лише при температурі 7-8°С, а дружне проростання і поява сходів спостерігається при 13-15°С. При температурі 15-18°С сходи з'являються через 7 - 8 днів. Сходи гречки гірше, ніж інших культур переносять весняні заморозки: пошкоджуються при мінус 1 , 5 - 2 ° С, гинуть при мінус 2 - 3 С. При вирощуванні гречки в післяжнивних і післяукісних посівах слід враховувати, що дорослі рослини чутливі до осінніх заморозків.

У період вегетації гречка повільно росте і розвивається при температурі нижче 13-15°С і пригнічується при температурі вище 25°С, особливо в фазі цвітіння. При високих температурах зменшується виділення квітками нектару, внаслідок чого погіршується запилення і зав'язування плодів. Краще гречка розвивається при температурі близько 20°С. Сума ефективних температур для скоростиглих сортів гречки становить 800°С, середньо - та пізньостиглих - понад 1200°С.

Вимоги до вологи

Гречка відноситься до вологолюбних культур. Транспіраційний коефіцієнт варіює від 480 до 600. Гречка споживає води втричі більше, ніж просо і вдвічі - ніж пшениця. Насіння при проростанні поглинає до 60% води від своєї маси. Найбільш вимоглива гречка до вологи в міжфазний період масового цвітіння-плодоутворення. За цей період рослини вбирають з ґрунту 50-60% води від загальної потреби. При нестачі води ріст рослин припиняється, але розвиток продовжується. При цьому формуються малопродуктивні карликові рослини. Період цвітіння і наливу плодів для гречки є найбільш відповідальним і в значній мірі залежить від метеорологічних умов. У несприятливих умовах різко зменшується кількість зав'язей і, в результаті, продуктивність рослин знижується. Дощі і тумани, жара і посуха, вітри і різкі коливання температури порушують запилення квіток і налив насіння, що значно зменшує врожай. Гречка чутлива до повітряної посухи. Відносна вологість повітря нижче 30-40%, яка супроводжується вітрами, викликає в'янення рослин, загибель квіток, зав'язей і навіть плодів. Особливо негативно позначається на гречці сумісна дія повітряної і ґрунтової посухи, коли температура підвищується до 30°С, а вологість повітря зменшується до 40%. За таких умов на рослинах протягом 2-3 днів відмирають зав'язі. Для пом'якшення мікроклімату гречку слід висівати поблизу лісу або лісосмуг.

Основними причинами низьких і нестійких урожаїв гречки є: недостатньо розвинена коренева система, невідповідність між величиною асиміляційної поверхні листя і кількістю квіток на рослині, тривалий період цвітіння і плодоутворення та його залежність від метеорологічних умов, особливості запилення квіток, пов'язані із статевим диморфізмом та ін. Проте основною причиною слід вважати недосконалість технології вирощування гречки, ставлення до неї як до другорядної культури.

Вимоги до грунту

Гречка добре росте на різних ґрунтах, але краще на родючих і окультурених. Це є наслідком того, що за масою кореневої системи в одиниці об'єму ґрунту гречка значно поступається іншим культурам (пшениці в 2,4, ячменю - в 1,6 рази). Разом з тим коренева система гречки має високу фізіологічну здатність поглинання поживних речовин, особливо фосфору, з важкорозчинних сполук ґрунту і переважає за цією якістю багато інших сільськогосподарських культур.

Кращими для гречки є родючі, добре аеровані, пухкі, прогріті ґрунти. Високі врожаї вона формує на чорноземах і сірих лісових слабокислих ґрунтах (рН 5-6). Можна успішно вирощувати гречку також на окультурених піщаних та торфових ґрунтах. Погано переносить низинні перезволожені, важкі глинисті, запливаючі, дуже кислі (рН<5) і солонцюваті ґрунти. Не слід вирощувати гречку на ґрунтах надміру удобрених гноєм, на яких спостерігається "жирування" рослин - надмірний розвиток зеленої маси і зменшення генеративної здатності. З 1 ц зерна гречка виносить з ґрунту 4,3 кг азоту, 3 кг фосфору та 7 , 5 кг калію, що в 1 , 5 - 3 рази перевищує винос поживних речовин, наприклад, пшеницею. Найвищу вимогливість до поживних речовин, особливо до азоту, гречка проявляє на початку другої половини вегетації, тобто в період швидкого розвитку та нагромадження сухих речовин і формування органів плодоношення.

1.3 Біологічні особливості, продуктивність і якісні показники зареєстрованих і перспективних сортів

Аеліта. Сорт середньостиглий, вегетаційний період - 75-85 діб, починає цвісти на 28-30 добу. Маса 1000 зернин - 24-27 г; натура зерна - 600-640 г; вирівняність - 65-77%; плівчастість - 20,6-22,4%; вихід крупи - 66,3-74,3%. Крупа має зеленувато-буре ядро. Вміст білка - 14-16,2%, жиру - 3,85%, крохмалю - 71-75%. За напрямом використання - цінна. Максимальну врожайність - 40,3 ц/га - одержано в 1974 р. на сортодільниці Миколаївської області. У виробничих посівах колгоспу "Іскра" Заліщицького району Тернопільської області в 1987 році на площі 100 га зібрали по 35 ц/га.

Степова. Середньостиглий. Вегетаційний період - 78-80 діб. Маса 1000 зернин - 25,4-28,0 г; вирівняність зерна - 54%; плівчастість - 21,2%; вихід крупи - 72,0-73,0%. Урожайність висока. Максимальний урожай - 4,2 т/га - сорт дав у 1993 році на Васильківській сортодільниці Київської області. Посухостійкий, придатний до вирощування в літніх посівах в агромеліоративному полі рисової сівозміни в умовах зрошуваного землеробства та в проміжних посівах Лісостепу.

Зеленоквіткова 90. Сорт середньостиглий, вегетаційний період - 89-104 доби, починає цвісти на 34-35 добу. Характеризується товстою плодоніжкою, що обумовлює високу стійкість до осипання (витримує перестій на корені до 14-16 днів). Маса 1000 зернин - 23-28 г; вирівняність - 73-80%; плівчастість - 22-23%; вихід крупи - 72,8%. Вміст білка в зерні - 15-16%, крохмалю - 71-72%, жиру - 3%. Максимальний урожай - 41,4 ц/га - одержано в 1993 році на Васильківській сортодільниці Київської області. У виробничих умовах 1993 року на Вінницькій дослідній станції зібрали 35,0 ц/га. Потребує раннього строку сівби. Добре приваблює бджіл.

Кара-Даг. Середньостиглий. Вегетаційний період - 74-75 діб, починає цвісти на 25-27 добу. Стійкий до вилягання, порівняно скоростиглий (придатний для літніх посівів). Максимальний урожай - 39,1 ц/га - дав на Синельниківській сортодільниці Дніпропетровської області. Характеризується високими технологічними якостями зерна.

Рубра. Сорт середньостиглий, період від сходів до побуріння 75% плодів - 75-90 діб. Характеризується високим вмістом антоціанів (харчового барвника) в соломі, витримує пізні заморозки, пропонується для вирощування за безвідходною технологією, вміст барвникових речовин - 3,87-4,41 мг/100 г сухої речовини. Урожайність в умовах Лісостепу на Крижопільській сортодільниці в 2001 році становила 30 ц/га.

Виробництво гречки в сучасних умовах є досить прибутковим. Так, за врожайності 23 ц/га рівень рентабельності становить 248%, прибуток - 1967 грн/га. Враховуючи те, що гречка є добрим попередником, у поєднанні з можливістю використання під час її сівби бактеріальних препаратів на основі азот-фіксуючих бактерій вона є незамінною культурою в сівозміні.

Для подальшого написання курсової роботи був вибраний сорт Аеліта

1.4 Фенологічні особливості Аеліта

Фенологічна стадіяДата настання фазиТривалість періоду від дати, днівГлибина проникнення кореневої системи, смПочатокПовнаСівбиСходівСівбаПочаток 1.05Кінець 2.052Всходи 11.0513.05115Стеблування19.0524.05119Бутонізація25.0529.05513Цвітіння 31.053.06615Дозрівання 25.062.073020

Транспірація вологи посівом гречки

ПоказникДекада вегетації123123123МісяцьТравень ЧервеньЛипеньДекада місяця123123123Транспіраці,% від сумарної за вегетації4712232616964


2.1 Місце культури в сівозміні

Низькі врожаї гречки, як правило, одержують там, де її вважають культурою, не вибагливою до ґрунту, попередників. Аби довести хибність такого ставлення, нагадаємо, що коренева система гречки розвинута слабкіше, ніж у багатьох інших культур. Проникнення її в ґрунт значною мірою залежить від його родючості й глибини орного шару. На родючих ґрунтах коріння гречки проникає на глибину 90-120 см, але основна його маса міститься в шарі до 35 см.На виснажених ґрунтах коріння гречки розвивається дещо слабкіше: проникає па глибину до 40-50 см, а основна маса його розміщується в шарі 14-19 см.Таким чином, добрий ріст і розвиток кореневої системи гречки може відбуватися тільки на чистих від бур'янів, пухких, родючих ґрунтах.

Після попередників, які залишають ґрунт виснаженим і забур'яненим, урожайність гречки дуже зменшується.З погляду на це можна вважати, що в бурякосійній зоні республіки кращим попередником гречки є цукрові буряки, під які вносять великі дози добрив і під час догляду за якими проводять кілька міжрядних розпушувань. Так, господарства Заліщицького району Тернопільської області в 1984-1985 рр. висівали гречку на площі 520-660 га після цукрових буряків, під які вносили по 45-50 т/га органічних та по 450-500 кг/га мінеральних добрив. Після такого попередника сходи гречки з'являлися дружно, посіви були чистими від бур'янів, рослини розвивались інтенсивно і забезпечили урожайність 23-25 ц/га. Дані науково-дослідних установ і передовий досвід свідчать, що достатньо високий врожай гречки може бути і після інших удобрених попередників, які також залишають поле чистим від бур'янів. Такими культурами, крім буряків, є озимі зернові, горох, картопля, кукурудза і баштанні.

2.2 Підготовка грунту

гречка сорт продуктивність аеліта

Гречка добре вдається на чорноземах різних типів, а також на сірих лісових ґрунтах. Непридатні для неї кислі опідзолені та важкі солонцюваті ґрунти. Для розвитку гречки велике значення має основний, або зяблевий обробіток ґрунту. Своєчасне і доброякісне його проведення поліпшує агрофізичні та фізико-хімічні властивості ґрунту, сприяє мікробіологічним процесам, поліпшує структуру орного шару. При виборі знарядь для основного обробітку необхідно враховувати конкретні ґрунтові та інші умови господарства.

Основний обробіток ґрунту після стерньових попередників починають з лущення, яке провадять вслід за збиранням врожаю. Це сприяє нагромадженню і збереженню вологи літньо-осінніх опадів, знищенню багатьох шкідників сільськогосподарських культур. На злущеному полі швидше проростають бур'яни, сходи яких знищуються наступною зяблевою оранкою.Площі, засмічені коренепаростковими бур'янами (осоти жовтий і польовий, молочай, березка та ін.), обробляють на глибину 10-12 см з одночасним боронуванням. Раннім лущенням більше знищується коренепаросткових бур'янів. На полях, засмічених переважно однорічними бур'янами, лущення дисковими знаряддями провадять на глибину 6-8 см. Глибина і кількість лущень залежать від засміченості поля. Якщо серед бур'янів переважають однорічні види, застосовують дискові лущильники ЛДГ-15 або ЛДГ-10. Ділянки, засмічені осотом та іншими коренепаростковими бур'янами, лущать двічі на глибину: перший раз 6-8, другий (після з'явлення розеток осоту) - 10-12 см.

Після збирання пізніх просапних культур (цукрові буряки, картопля) поля, чисті від бур'янів, обробляють дисковими боронами БДТ-7 або БДТ-10 у два сліди на глибину 20 см без попереднього лущення.При потребі після збирання пізніх просапних культур можна проводити обробіток плоско різами КПГ-2-150 на глибину 25-27 см. Такий спосіб, зокрема, застосовують у посушливих степових районах у поєднанні з серпневим лущенням ґрунту або без нього із збереженням стерні.Дуже важливо для гречки своєчасно і високоякісно зорати поле на зяб. У Степу і Лісостепу в осінній період ґрунт часто пересихає. Тому його необхідно привести в такий стан, який сприяв би проникненню води в його товщу і водночас перешкоджав непродуктивному витрачанню вологи від випаровування. Це й досягається високоякісним зяблевим обробітком. У степовій зоні під гречку треба орати на глибину 25-27 см, в лісостеповій на 23-25 см.Дуже важлива глибока оранка як засіб боротьби з бур'янами. Під час оранки на вищезгадану глибину на дно борозни переміщуються найбільш засмічені бур'янами верхні шари ґрунту (0-10 см). Приоране насіння бур'янів при цьому потрапляє у несприятливі умови і частково гине. Ті ж проростки, які пробиваються на поверхню, знищуються наступним обробітком. Глибока оранка є також одним з важливих заходів боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур.Ґрунт на зяб протягом осені й зими дуже ущільнюється, а навесні після відтавання через утворені капіляри з нього інтенсивно випаровується волога. Крім того, слід мати на увазі, що гречка є культурою пізнього строку сівби, тобто від танення снігу до початку засіву минає понад 35-40 днів, а з настанням теплих сонячних днів поля швидко заростають бур'янами. Отже, завдання передпосівного обробітку полягає в тому, щоб запобігати випаровуванню вологи з верхніх шарів ґрунту, утримувати його поверхню у пухкому стані, знищувати бур'яни у фазі проростків. Складається обробіток з ранньовесняного боронування, двох-трьох культивацій, шлейфування і коткування. Боронують зчіпкою БЗСС-1 на глибину 3-4 см під кутом або впоперек напрямку оранки, коли поверхня зябу посіріє і ґрунт не мажеться. Першу культивацію провадять на глибину 10-12, другу 8-10 см, а наступну (передпосівну на глибину загортання насіння або під кутом до напрямку руху посівного агрегату. На важких запливаючих ґрунтах зяб доцільно навесні переорати на глибину 15-18 см з одночасним боронуванням і коткуванням.

Важливим агротехнічним заходом є передпосівний, а також післяпосівний обробіток ґрунту котками 3ККШ-6 з метою його ущільнення, підтягування вологи, вирівнювання поверхні поля і подрібнення грудок. Передпосівне коткування сприяє рівномірній глибині загортання насіння під час сівби, а післяпосівне з боронуванням посівними боронами ЗБП-6 - підтягуванню вологи з нижніх шарів ґрунту, а також розпушуванню верхнього шару для зменшення випаровування,Весною, коли ґрунт поспів, проводять ранньовесняне розпушування з одночасним вирівнюванням його поверхні агрегатами, виготовленими механізаторами колгоспу (з середньої частини зчіпки СП-16, шлейфів ШБ - 2,5, кільчастих котків, важких борін 3ККШ-6 та рай борінок ЗБП-0,6А).Приблизно за два тижні до сівби провадять культивацію за допомогою КПГ-4 на глибину 7-8 см.Наступну, передпосівну культивацію, провадять, застосовуючи УСМК - 5,4 в агрегаті з прутковими котками і шлейфами на глибину загортання насіння - 4-5 см. Надмірно розпушений ґрунт перед сівбою ущільнюють водоналивними гладенькими котками СКГ-2 з рай борінками ЗБП - 0,6.

Система обробітку грунту під гречку в Лісостепу

Технологічна операціяМеханізми Строки виконання Вимоги до якості ( глибина, швидкість)Осіння оранкаТ-150 + ПЛН - 5-35Після збирання попередника20 - 22см , 3км/годВесняне боронування + шлейфуванняТ-150 + 24 БЗТУ-1,0 + 7 ШБ-2,53 - 4 декада березня6 -7см , 6км/годПередпосівна культивація + боронуванняМТЗ-80 + КПС-4,03 декада квітня6см, 8км/год

.3 Норми добрив та система удобрення

Порівняно короткий вегетаційний період, тривале цвітіння і достигання, слаборозвинута, але активна коренева система гречки свідчать про підвищену чутливість її до умов живлення. Для формування 1 ц зерна і відповідної кількості вегетативної маси гречка використовує 3-3,4 кг азоту, 1,5-2 кг фосфору та 4-5 кг калію. До фази цвітіння (з І по VIII етап органогенезу) вона споживає азоту 60%, калію - 62%, фосфору 40%. Решту поживних речовин рослини використовують в період цвітіння достигання (IX-XII етапи органогенезу). Біологічною особливістю гречки є її здатність засвоювати поживні речовини навіть з важкорозчинних фосфатів, що свідчить про велику енергію дихання і здатність її коріння виділяти органічні кислоти (лимонну, оцтову, щавлеву, мурашину). Гречка дуже чутлива до внесення органічних і мінеральних добрив, тому правильним визначенням необхідних елементів живлення, їх форм і співвідношення можна значно впливати на темпи росту і розвитку рослин, а значить, і формувати високий урожай доброї якості.

Чим ближче вологість ґрунту до оптимальної, тим краще використовуються рослинами добрива і, зрозуміло, тим більший буде урожай. Однак це не означає, що добрива слід вносити під гречку лише в тих районах, де вдосталь вологи.У більшості зон республіки в основне удобрення під гречку вносять азоту 30-60 кг, фосфору 45-60 і калію 30-60 кг поживної речовини на гектар.Гречка здатна добре використовувати післядію добрив, внесених під попередню культуру. Так, якщо гречку в сівозміні розміщують після цукрових буряків, під які дають по 30-40 т/га органічних і 400-420 кг/га поживної речовини мінеральних добрив. Перед сівбою гречки під культивацію вносять фосфорно-калійні добрива з розрахунку 40 кг поживної речовини на гектар. Під час сівби в рядки дають по 30 кг/га аміачної селітри і по 100 кг/га гранульованого суперфосфату та калієво-магнієвого концентрату.

Поверхневе внесення мінеральних добрив, вапна і гіпсу проводять з допомогою розкидачів типу ІРМГ-4, мінеральні добрива можна вносити також сівалками РТТ-4,2А.Припосівне внесення добрив проводять сівалкою ССТ-12Б, обладнаною туковисівними апаратами АТД-2 або АТ-2А. Підживлюють гречку під час другого міжрядного обробітку за допомогою культиваторів УСМК - 5,4 (Б), обладнаних туковисівними апаратами. Виконують цю роботу при настанні певної фази бутонізації гречки.

Строки, способи внесення, дози та кількості добрив

Стоки внесення добривСпособи внесенняДоза , кг/га д.р.Назви та кількості добриваМашиниNP2O5К2 ОазотнихфосфорнихкалійнихОсновне - під основний обробітокУрозкидN30P30K30Сульфат амонія, 40кг/гаСуперфосфат простий 50кг/гаХлористий калій 40кг/гаМВУ - 6ПередпосівнийУ розкидN50--Аміачна селітра 150кг/га--МВУ - 6Припосівний У розкид-P15--Суперфосфат гранульований, 15кг/га-МВУ - 6Сума -N90P45K301906540-

2.4 Сівба

Гречка теплолюбна культура, яка не витримує тривалих заморозків, її насіння, висіяне рано навесні у погано прогрітий ґрунт, часто загниває, пліснявіє, втрачає схожість. Внаслідок цього з'являються недружні зріджені сходи, які пригнічуються бур'янами. На підставі численних наукових даних і багаторічного виробничого досвіду дійшли висновку, що сіяти гречку треба після стійкого прогрівання ґрунту на глибині 8-10 см до +10…+12°, коли мине загроза весняних заморозків. При цьому тривалість сівби має становити не більше 5 днів.

В умовах Одеської області в роки з ранньою весною це припадає приблизно на другу початок третьої декади квітня, а за пізньої весни на першу декаду травня. оптимальними строками сівби гречки є третя декада квітня, а при запізненій весні перша половина травня.

Але встановленими календарними строками можна керуватися не завжди. Тому на Сумській сільськогосподарській станції розроблено новий спосіб визначення оптимальних строків сівби гречки за рівнем температурного режиму ґрунту для кожного року з врахуванням погодних умов весною. Як свідчать дані цієї станції, рівень температурного режиму ґрунту для гречки становить +10° на глибині 40 см.

Гречку сіють звичайним рядковим способом з міжряддями 15 см та широкорядне з міжряддями 45 см. Широкорядні одно - і двострічкові посіви забезпечують більший урожай, ніж звичайні рядкові посіви. У широкорядних посівах на рослинах формується більше квіток, оскільки для них створюються кращі умови живлення. Крім того, тут значно менше проявляється вплив посухи. Однак у багатьох районах республіки при пізній сівбі, особливо в червні, цей спосіб не має переваг перед звичайним рядковим.

Норми висіву насіння залежать від ґрунтово-кліматичних умов, строку та способу сівби гречки, чистоти полів, забезпеченості ґрунту поживними речовинами та водою. В середньому вона становить 3-4,5 млн. схожих насінин на 1 га для звичайного рядкового посіву і 2-2,5 - для широкорядного посіву, тобто біля 65-80 кг/га.

Посівний агрегат доцільно укомплектовувати легкими котками для ущільнення ґрунту під час сівби.

Технологічні вимоги до сівби

Строк сівбиСпосіб сівбиНорма висіву, тис./шт./га, кг/гаГлибина загортання насіння, смМашини для сівби1 -2 травняширокорядний277/50 3 ССТ - 12В

.5 Догляд за посівами

Догляд за посівами. Якщо гречку сіють у сухий ґрунт агрегатом, не укомплектованим котками, зразу ж після сівби треба провести післяпосівне коткування з одночасним боронуванням для підтягування води до насіння та мульчування верхнього шару ґрунту (котками 3ККШ-6 і боронами ЗБП-0,6А). Якщо поява сходів затримується, боронують рай борінками ОР-07.

У степовій зоні коткування має особливо важливе значення, оскільки гречку як культуру пізньої сівби доводиться сіяти в недостатньо зволожений ґрунт. Якщо ґрунт вологий, післяпосівне коткування недоцільне. Коли ж після сівби випадають зливові дощі і утворюється ґрунтова кірка, посіви обов'язково обробляють ротаційними мотиками і боронують легкими боронами упоперек або в діагональному напрямку до рядків. На важких запливаючих ґрунтах посіви боронують важкими боронами БЗТТ-10. Проте більш ефективна обробка культиватором УСМК - 5,4 в агрегаті з ротаційними мотиками та прутковими коточками як у міжряддях, так і в зоні рядка, що забезпечує руйнування кірки на 90% з одночасним знищенням бур'янів. Для боротьби з бур'янами і розпушення ґрунту застосовують боронування посівів у фазі першого справжнього листка. При цьому агрегат рухається упоперек або по діагоналі до рядків. Боронувати треба вдень, коли рослини втрачають тургор і менше ламаються.

Перше розпущення провадять на глибину 5-7 см у фазі першого справжнього листка гречки, захисна смуга біля рядків рослин має становити 8-10 см. Для ефективної боротьби з бур'янами в міжряддях після лап-бритв доцільно розмістити борінки або ротаційні батареї. Лапи-бритви, рухаючись на глибині 5-7 см, не підрізають бур'яни, коренева система яких у цей час розміщується вище площини руху леза лап. Тому зубові борінки або ротаційні батареї, розпушуючи верхній шар ґрунту, порушують зв'язок коріння бур'янів з ґрунтом, чим і сприяють її знищенню.

Вдруге обробляють міжряддя на глибину 8-10 см при сухому ґрунті і 10-12 при вологому на початку бутонізації рослин. Під час другого розпушення рослини доцільно підживити мінеральними добривами з розрахунку 1 ц суперфосфату та 0,5 ц аміачної селітри або 1 ц нітрофоски на гектар. Для другого обробітку міжрядь агрегат обладнують підживлювальними робочими органами із шириною захвату 15 см. Захисна зона біля рядків - 10-12 см.

Третій міжрядний обробіток з підгортанням рядків проводять на початку цвітіння рослин на глибину 6-8 см стрілчастими лапами з шириною захвату 25 або підгортачами з захватом 8,5 см. Захисна зона при цьому має становити 8-10 см.Під час підгортання проростки бур'янів, що з'являються в рядках захисних смуг, засипаються ґрунтом і гинуть, а рослини гречки утворюють додаткове коріння, в результаті чого поліпшується водно-мінеральна забезпеченість рослин.

Велику увагу приділяють бджолозапиленню гречки, адже цей агрозахід невід'ємний від технології вирощування культури. Для запилення її використовують усі доступні, а також особисті пасіки. На кожен гектар посіву в вивозять в середньому по 3,3 бджоло родини. Для кочівлі бджіл у господарствах слід підготувати пересувні вагончики та спеціальні платформи

2.6 Збирання й зберігання врожаю

Особливість достигання гречки утруднює правильність визначення оптимальних строків збирання врожаю. Раннє збирання призводить до недобору зерна, при цьому у ворох надходить багато невиповнених, щуплих зерен. Вихід ядра з таких зерен внаслідок їх підвищеної плівчастості дуже низький. При запізнілому збиранні осипаються верхні крупні зерна, що також знижує врожай. Іноді втрати зерна внаслідок осипання бувають дуже великими і як наслідок колгоспи і радгоспи терплять великі збитки. При підготовці до збирання, крім біологічних особливостей гречки, треба враховувати грунтово-кліматичні умови місцевості. Вирішальним фактором, що впливає на величину врожаю, є кількість опадів у період формування плодів.

Щоб правильно визначити час збирання, необхідно ретельно спостерігати за рослинами. Цвітіння скоростиглих сортів триває 23-40 днів, середньостиглих - 30-40, а пізньостиглих 40-50 днів. За сприятливих умов цей період значно скорочується. Якщо за посушливої погоди рослини підгортають, то після дощів починається повторне цвітіння і подовжується період вегетації. На таких посівах спостерігається двох'ярусне достигання насіння. В цьому разі строк початку збирання визначають по тому, коли більше утворюється зерен - в період першого чи повторного зав'язування. Приступати до збирання гречки необхідно при максимальній кількості зерна. В цей час па рослинах ще залишаються квітки, зелені зернини і листки. Але чекати повної стиглості не слід, тому що гречка схильна до осипання при перестоюванні на кореню і можна втратити найціннішу частину врожаю. Ні в якому разі не можна також допускати передчасного збирання, оскільки велика кількість недостиглого, щуплого і несформованого зерна призведе до різкого недобору врожаю.

Гречці властиві висока вологість надземної маси, різноярусність і нерівномірність достигання, схильність до вилягання і осипання. То му скошують її у валки, коли достигне 75-80% плодів.Збирають врожай переважно роздільним способом, лише в окремих випадках при перестоюванні, коли рослини втрачають листки, вдаються до прямого комбайнування. При роздільному способі пластичні речовини швидше відтікають із стебел і листків у зерно, завдяки чому зелені плоди достигають, а щуплі стають більш виповненими. В посушливих умовах Степу велике осипання гречки спостерігається вже при 92% стиглих зерен. Спосіб руху агрегату - круговий, всклад і врозгін, висота зрізу 15-20 см. Наполеглу гречку скошують жатками ЖВС-6, ЖВН-6А, ЖНС-6-12, високорослу (понад 80 см) - ЖРС-4,9А, ЖШН-6А, полеглу - ЖРБ - 4,2, ЖСК-4А, ЖНУ - 4,0, низькорослу - ЖВР-10.

Для збирання високорослої гречки (понад 100 см) на жатку встановлюють розподільник. Частота обертання мотовила має бути такою, щоб лопаті активно підводили стебла до різального апарата, але не сповзали по них. По висоті мотовило встановлюють так, щоб лопаті захоплювали стебла на висоту 3/4-2/3 їх довжини від лінії зрізування.При скошуванні полеглої гречки з мотовила знімають лопаті, граблини встановлюють під кутом 15 або 30° назад, мотовило опускають в крайнє нижнє положення і виносять вперед. Різальний апарат має бути добре відрегульований.

Краще скошувати гречку в ранкові години, не рекомендується збирати її в жарку погоду. Перед збиранням роблять прокоси і обкоси, що дає можливість сконцентрувати збиральну техніку на одному масиві. Обмолочувати валки починають через 4-6 днів після скошування, коли маса підсохне, вологість стебел і листків зменшиться до 30-35%, а зерна до 16-18%. Поправки до строків обмолоту вносять погодні умови. Валки підбирають і обмолочують зернозбиральними комбайнами СК-5 "Нива", обладнаними пристроєм ПКК-5 з копнувачем (при підвищеній вологості) або з подрібнювачем.

Залежно від погодних і господарських умов застосовують такі технологічні схеми збирання гречки:

Перша. Скошування гречки у валки жаткою ЖРС-4,9А, підбирання та обмолот валків комбайнами СК-5 із збиранням соломи і полови копнувачем, стягування її тросоворамковою волокушею ВТУ-10, скиртування скиртокладами СНУ - 0,5 або ПФ-05.

Друга. Відрізняється від першої тим, що солому і полову скиртокладами СНУ - 0,5 або ПФ - 0,5 навантажують у коповози КУН-10 і транспортують до місця скиртування.

Третя. Скошування гречки у валки жаткою ЖРС-4,9А, підбирання і обмолочування комбайном СК-5 з пристроєм ПУН-5; збирання подрібненої соломи в змінні візки 2ПТС-4-887А, які відвозять тракторами класу тяги 0,9 або 1,4, скиртування скиртокладами СНУ - 0,5 або ПФ - 0,5.

Четверта. Відрізняється від попередньої тим, що комбайн СК-5 постійно працює з причіпним візком великої місткості, який розвантажують від соломи край поля, де провадять скиртування.

П'ята. Скошування гречки у валки жаткою ЖРС-4,9А, підбирання і обмолочування валків комбайном СК-5 із збиранням полови у змінні причіпні візки, підвезення до місця скиртування тракторами класу тяги 0,9 або 1,4 і укладання соломи у валки за допомогою переобладнаного пристрою ПУН-5 та розкидача-валкоутворювача.Валки соломи підбирають фуражиром ФН - 1,2 з пристроєм ПВФ - 1,4 і перевозять візками 2ПТС-4,887А з тракторами класу тяги 0,9 або 1,4 з наступним скиртуванням скиртокладами СНУ - 0,5.

Оптимальними схемами збирання не зернової частини врожаю слід вважати третю і четверту.

Технологія збирання гречки "Аеліта", у Лісостепу

Назва робітСтрок виконанняМарка машиниВимоги до якостіЗбирання 7 місяць-І декада. Збирання прямим комбайнуванням при вологості зерна 15-18%.ДОН - 1500В строк і без втрат

2.7 Технологічна карта

Технологічна операціяСтрок виконанняВимоги до якостіСклад агрегату1.Оранка (відразу після збирання10 місяць - І декада. Глибина оранки 20-22 см. Внесення добрив (N45Р30К30).Без огріхівТ-150 + ПЛН - 5-35 2.Ранньовесняне боронування + шлейфування3 місяць - 3 декада. Глибина боронування 6-7см.Без огріхівТ-150 + 24 БЗТУ-1,0 + 7 ШБ-2,5Передпосівна культивація + боронування3 місяць - 4 декада. Глибина культиваціїБез огріхівМТЗ-80 + КПС-4,0ПосівПеред посівом насіння протруюють фундазолом (2-3 кг/т).4 місяць 1 - 2 декада (початок). Глибина загортання насіння 4-5 см.Під час сівби внесення мінеральних добрив у рядки - гранульований суперфосфат - 10-15 кг/га фосфору.Без огріхівМТЗ-80 + СЗ-3,6ДоглядУ разі виявлення на рослинах ознак борошнистої роси, іржі посів у фазі кущення обприскують тілтом (0,5 л/га). Для знищення клопа-черепашки, обприскування розчином метафосу (0,7-1 кг/га). Гербіцидами знищують буряни: двосімядольні одно-і багаторічні - розчином лонтрелу (0,3-0,6 кг/га).Без огріхівМТЗ-80 + ОПВ - 2000Збирання7 місяць - ІІІ декада. Збирання прямим комбайнуванням при вологості зерна 15-18%.Без огріхівДон - 1500Очищення8 місяць - І декада. Після обмолоту зерно очищають, доводять його вологість до 14-15% і використовують за призначенням.ЗАВ - 40

Висновки

Під час виконання курсового проекту була вивчена технологія вирощування гречки, детально розглянуті сорти, попередники та місце в сівозміні цієї культури. Також обґрунтовано технологію проведення всіх технологічних операцій по вирощуванню гречки, а також склад агрегату.

На основі вивчення технології вирощування гречки розроблено технологічну детальну карту. З метою оптимізації завантаження тракторів та сільськогосподарських машин побудовано графік їх завантаження. Розраховано економічну частину операції на посів гречки. Розроблено операційно технологічну карту на посів гречки.

Список використаної літератури

1. Рослинництво:підручник/ О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; за ред.О.І. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 ст.

. Землеробство / В.П. Гудзь, І.Д. Примак, Ю.В. Будьоний; за ред. В.П. Гудзя. - К.: Урожай, 1996. - 384ст

3.Оптимізація інтегрованого захисту польових культур: Красилов Ю.Г., Зуза В.С. та ін..2006 р.

4.Сільськогосподарська ентомологія: Підручник / За ред. Литвинова Б.М, Євтушенко М.Д.. - К.: Вища освіта, 2005. - 511ст.

5.Бугай С.М. и др. Растениеводство.-К.: Высшая школа, І987. - 437 с.

6.Вирощування зернових культур у Лісостепу та Поліссі України / Зіневич Л.Л., Глуздєєв В.Г., Круть В.М. і ін. - К., 1993. - 49 с.

.Городній М.Г., Петренко М.І., Яворський О.Г. Основи землеробства і кормовиробництва. - К.: Вища школа, 1976. - 344 с.

.Основы агрономии / М.Д. Атрошенко, Н.Д. Ковалев, А.В. Солошенко, Л.А. Корявец, Л.Г. Герасикова / Под ред. М.Д. Атрошенко. - М.: Колос, 1978. - 319 с.

.Рослинництво. Методичны вказівки до виконання курсової роботи: Г.І. Сухова, А.М. Ніколаєнко. 2010р

.Зберігання і переробка продукції рослинництва

Г. І. Подпрятов, Л. Ф. Скалецька, А. М. Сеньков, В. С. Хилевич. - К.: Мета, 2002.- 495 cт.

11. Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН України. Районовані сорти ячменю в лісостепу:2005 р.

Похожие работы на - Розробка і обгрунтування технології вирощування гречки в умовах лісостепу

 

Не нашли материал для своей работы?
Поможем написать уникальную работу
Без плагиата!