Лісові розсадники

Лісові розсадники

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Кафедра лісових культур і лісової селекції

Курсовий проект

з лісового розсадника та лісових культур

Львів-2008

ЗМІСТ

Частина 1.ЛІСОВІ РОЗСАДНИКИ

ВСТУП

Розділ 1. РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ ЛІСОВОГО РОЗСАДНИКА

.1 Розрахунок площі посівного відділку

.2 Сівозміни в посівному відділку

.3 Розрахунок площі деревно-чагарникової шкілки

.4 Розрахунок площі плодової шкілки

.5 Сівозміни в деревно-чагарниковій та плодовій шкілках

.6 Розрахунок площі маточної плантації

.7 Розрахунок площі продукувальних і допоміжних частин лісового розсадника

Розділ 2.ВИБІР МІСЦЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

Розділ 3. ПЕРВИННЕ ОСВОЄННЯ ТЕРИТОРІЇ

Розділ 4. АГРОТЕХНІКА ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

.1 Вирощування сіянців у посівному відділку

.1.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін

.1.2 Удобрення ґрунту

.1.3 Технологія вирощування сіянців у відкритому ґрунті лісового розсадника

.2 Вирощування саджанців у деревно-чагарниковій шкілці

.2.1. Обробіток ґрунту в полях сівозмін

.2.2. Удобрення ґрунту

.2.3. Технологія вирощування саджанців деревних порід

.3 Вирощування саджанців у плодовій шкілці

.3.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін

.3.2 Удобрення ґрунту

.3.3 Технологія вирощування саджанців плодових порід

.4 Закладка маточної плантації та її експлуатація

Розділ 5. ТЕХНІЧНЕ ПРИЙМАННЯ РОБІТ ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Розділ 6. ВИКОПУВАННЯ, СОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Розділ 7. РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ НА ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

.1 Розрахунково-технічна карта на вирощування сіянців

.2 Розрахунково-технічна карта на вирощування саджанців

Частина 2. ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ

Розділ 1. ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ДІЛЯНОК

Розділ 3. ПРОЕКТОВАНІ ТИПИ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

.1 Обґрунтування доцільності створення лісових культур на лісокультурних ділянках

.2 Системи і способи обробітку ґрунту під лісові культури

.3 Види, методи та способи створення лісових культур

.4 Склад лісових культур, вибір головних, супутніх і чагарникових порід

.5 Типи, способи і схеми змішування порід

.6 Густота лісових культур та розміщення садивних місць

.7 Види, терміни, кількість і технологія проведення агротехнічних доглядів

Розділ 4. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗАПРОЕКТОВАНИХ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

.1 Розрахунок витрат на створення і вирощування культур до переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю земель

Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ЛІСОРОЗСАДНИЦЬКИХ ТА ЛІСОКУЛЬТУРНИХ РОБОТАХ

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

ДОДАТКИ

Частина 1. ЛІСОВІ РОЗСАДНИКИ

ВСТУП

Лісовий розсадник - розсадник, призначений для вирощування лісового садивного матеріалу. Під розсадником розуміють підприємство або спеціалізовану його частину, призначену для вирощування різних видів високоякісного садивного матеріалу, необхідного для виконання робіт, головним чином, з лісовідновлення, також лісорозведення та озеленення населених пунктів у сільських районах.

На лісових розсадниках вирощуються такі види садивного матеріалу: з відкритою кореневою системою - переважно сіянці, а також саджанці, живці, живцеві саджанці, прищеплений садивний матеріал; садивний матеріал із закритою кореневою системою, яка міститься усередині грудки землі, брикету або відповідного контейнера з субстратом та ін.

Головним і найефективнішим методом створення лісових культур є посадка сіянців і саджанців деревних і чагарникових порід на лісокультурну площу, які вирощуються в лісових розсадниках. Колискою лісу називають лісові розсадники, бо саме з них за допомогою лісівників „покрокує” тендітний садивний матеріал на відповідні площі українських лісів.

З метою забезпечення всезростаючих потреб різних галузей народного господарства України в лісові сировині перед нашим лісовим господарством висувається невідкладне завдання створення і вирощування високопродуктивних, якісного складу та біологічно стійких лісових насаджень штучного походження. Крім того, важливою задачею є також створення захисних, декоративних та озеленюючи різноманітних насаджень.

Вирішення цих завдань значною мірою визначається рівнем розвитку лісокультурного виробництва - технології вирощування різних видів лісового садивного матеріалу, тобто сіянців, саджанців лісових, деревних і чагарникових порід у лісових розсадниках. Такий садивний матеріал використовується, головним чином, для лісовідновлення і лісорозведення шляхом його посадки як найефективнішого (найбільш досконалого, економічного, надійного) і найбільш поширеного, переважаючого на Україні методу штучного вирощування.

Від якості садивного матеріалу залежить ефективність робіт із штучного відтворення лісових ресурсів, ефективність лісових культур у Держлісфонді та ландшафтних культур у зеленій зоні.

У господарській діяльності лісових підприємств України лісові культури займають ведуче місце. В Держлісфонді малолісної України майже кожен другий гектар лісу рукотворний.

Для задоволення потреб у садивному матеріалі (сіянцях саджанцях) дерев і чагарників, в лісовому господарстві створена і функціонує ціла мережа спеціалізованих лісових розсадників з вирощування потрібного садивного матеріалу, головним чином, з відкритою кореневою системою із застосуванням при цьому широкої та комплексної системи робіт (гербіцидів, міндобрив, отрутохімікатів).

Зараз велика увага приділяється створенню високомеханізованих базових лісових розсадників та ведення на них роботи з їх концентрації, спеціалізації та індустріалізації. Розширюється будівництво на розсадниках економічно вигідних теплиць з поліетиленовим покриттям для вирощування в них високоякісного садивного матеріалу в закритому ґрунті, з закритою кореневою системою та у контрольованому середовищі.

Основна мета курсового проектування - розвиток у студента уміння самостійно і творчо мислити і працювати, а також закріплення теоретичних знань та набутого практичного досвіду студентів під час навчальних практик, їх застосування для вирішення практичних і виробничих завдань.

Розділ 1. РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ ЛІСОВОГО РОЗСАДНИКА

Сучасний базовий розсадник містить значну кількість структурних елементів, об’єднаних у продукувальну (виробничу) та допоміжну (службову) частини. Загальна площа лісового розсадника складається з суми площ його структурних елементів, розрахунок кожного має свої особливості.

Розрахунок площі лісового розсадника проводиться окремо для всіх виробничих та службових частин. Вихідними даними для розрахунку площ розсадника є планове завдання на щорічний випуск садивного матеріалу в заданому асортименті та за термінами вирощування.

Лісові розсадники проектуються і створюються переважно на тривалий термін функціонування (більше 5 років). Тому розрахунок площі під розсадник є відповідальним етапом, від правильного виконання якого залежить ефективність використання його території в майбутньому.

1.1 Розрахунок площі посівного відділку

Загальна площа посівного відділку складається з площ, необхідних для вирощування планової кількості сіянців різних аборигенних чи інтродукованих деревних порід, визначених завданням, упродовж певного періоду часу. Оптимальна площа посівного відділку повинна становити 40-45% загальної площі розсадника.

Розрахунок площі, необхідної для вирощування порід в посівному відділку проводиться за допомогою такої формули:

=N*I/10000*a*n , [1.1]

де S- площа посіву кожної породи, для якої ведеться розрахунок, га;щорічний плановий вихід сіянців даної породи із врахуванням 10% на відпад і нестандартність, шт.;ширина посівної стрічки, м;нормативний плановий вихід сіянців з 1-го погонного метра посівного рядка, шт.;кількість посівних рядків у стрічці, шт.;

Площу щорічного посіву для посівного відділку вираховуємо за формілою[1,1]

Sяли =гаяли =гаялів =гаклен =габук =гагру =гагру =га

Із розрахованих вище формул видно, що площа щорічного посіву для всіх порід складає 1,16га.

Плановий вихід сіянців з одного погонного метра посівного рядка вибирають згідно з діючими нормативами для окремих лісорослинних зон. Схеми висіву насіння порід, від яких залежить кількість рядків у стрічці, підбирають з урахуванням передового досвіду, особливостей вирощування сіянців конкретної породи, природних умов, наявності знарядь та механізмів.

Запроектована схема висіву повинна забезпечити нормативний плановий вихід сіянців (Nпв) з 1 га посівного відділення. Для цього потрібно провести розрахунок за формулою:

пв=100/I*a*n*100 , [1.2].

Отриманий результат повинен бути більшим або дорівнювати нормативному. В іншому випадку необхідно підібрати іншу схему висіву у напрямку збільшення кількості посівних рядків у посівній стрічці.

Розрахунок площі щорічного вирощування сіянців ялиці, бука, клена, ялівцю, груші, яблуні наведені в табл. 1.1

Таблиця 1.1

Розрахунок площі посівного відділення

Порода	Планове завда-ння вирощу-вання сіянців з враху-ванням відпаду, тис. шт	Термі-ни виро- щува-ння, років	Схеми висівання	Шири-на посів-ної стріч- ки, м	Кіль-кість ряд- ків у стріч- ці, шт	Кіль-кість погон-них метрів посів-них рядків на 1га, м	Плановий вихід сіянців		Необхідна площа щорічного вирощування, га
							з 1 пог.м	з 1 га, тис. шт	1-о річок	2-х річок		Разом
Ялиця європейська	385	2	10-30-10-30-10-60	1,5	6	40000	63	2520	0,15	0,15		0,30
Ялиця біла	275	2	10-30-10-30-10-60	1,5	6	40000	40	1600	0,17	0,17		0,34
Ялівуць звичайний	165	2	10-30-10-30-40-40	1,5	6	40000	27	1080	0,15	0,15		0,30
Клен-явір	165	2	25-25-25-25-50	1,5	5	33333	27	899	0.18	0.18		0,38
Бук лісовий	22	2	15-45-15-70	1,5	4	27586	23	634	0.34	0.34		0,68
Яблуня лісова	55	2	10-30-10-30-10-60	1,5	6	40000	17	680	0,08	0,08		0,16
Груша звичайна	66	2	10-30-10-30-10-60	1,5	6	40000	17	680	0.09		0.09	0,18
Разом	1133								1,16		1,16	2,3

Необхідна площа для щорічного вирощування сіянців ялиці, ялівцю, клена, бука, яблуні та груші становить 1,16 га.

1.2 Сівозміни в посівному відділку

Сівозміни в постійних лісових розсадниках є основою впровадження високої агротехніки, відновлення структурного стану та підвищення родючості ґрунту. Вони сприяють поліпшенню фізичних властивостей ґрунту, кращому нагромадженню вологи в ґрунті, очищенню полів від бур’янів, створюють умови для ефективнішої боротьби з шкідниками і хворобами рослин. Крім того, сівозміни дають можливість у певному порядку і планово використовувати продукційні земельні площі розсадника.

Необхідну кількість полів для вирощування садивного матеріалу в посівному відділку можна вибрати лише після того, як буде прийнята певна сівозміна. Саме з цією метою і приступаємо до вибору схеми сівозміни.

Теоретичною і практичною основою сівозміни є те, що безперервне вирощування садивного матеріалу на одному і тому ж місці неминуче призводить до зменшення його стандартного виходу внаслідок порушення структури ґрунту, щорічного виносу при викопуванні садивного матеріалу значної кількості поживних речовин, накопиченні в ґрунті токсинів.

З метою уникнення цих небажаних явищ необхідно для конкретних умов підібрати раціональну схему сівозміни з певним чергуванням вирощуваних порід і парів, запровадити схеми обробітку та удобрення ґрунту.

Сівозміна - це послідовне науково обґрунтоване чергування вирощуваних порід по роках і певне розміщення їх на площі, яке супроводжується відповідною системою агротехнічних заходів. При цьому забезпечується правильне чергування культур і парів на полях і за роками. Ротація сівозміни - це період часу, протягом якого через кожне поле пройдуть у певній послідовності всі сіянці (саджанці) і пар згідно прийнятої схеми сівозміни. Частіше всього в лісовій зоні на сірих лісових суглинистих ґрунтах застосовують 3-пільну сівозміну за такою схемою: перше поле - сіянці однорічні; друге поле - сіянці однорічні та дворічні; третє поле - чорний чи зайнятий пар.

В цьому плані загальним є положення, що мінімальна кількість полів в сівозміні рівна максимальному віку вирощуваного садивного матеріалу „плюс” одне поле. В нашому випадку (див.табл. 1.1), виходячи із віку вирощуваних сіянців, мінімальна кількість полів у сівозміні може бути три.

Для запроектованої схеми сівозміни необхідно скласти ротаційну таблицю з переходом до нормальної сівозміни (вихідні дані беремо з табл. 1.1), в якій потрібно навести порядок чергування вирощування порід по роках (ротацію сівозмін).

Таблиця 1.2

Ротаційна таблиця у посівному відділенні з переходом до нормальної сівозміни

№ поля роки	Перше поле	Друге поле	Третє поле
Перший (після первинного освоєння)	Ялина європейська 0,15 Ялиця біл 0,17 Ялівець звичайний)0,15 Клен-явір 0,18 Бук лісовий 0,34 Яблуня лісова 0,08 Груша звичайна 0,09 Разом 1.16га	С/г користування 1,16га	С/г користування 1,16га
Другий	Ялина європейська 0,15 Ялиця біл 0,17 Ялівець звичайний)0,15 Клен-явір 0,18 Бук лісовий 0,34 Яблуня лісова 0,08 Груша звичайна 0,09 Разом 1.16га	Ялина європейська 0,15 Ялиця біл 0,17 Ялівець звичайний)0,15 Клен-явір 0,18 Бук лісовий 0,34 Яблуня лісова 0,08 Груша звичайна 0,09 Разом 1.16	С/г користування 1,16га
Третій	Пар - 1,16га	Ялина європейська 0,15 Ялиця біл 0,17 Ялівець звичайний)0,15 Клен-явір 0,18 Бук лісовий 0,34 Яблуня лісова 0,08 Груша звичайна 0,09 Разом 1.16га	С/г користування 1,16га

Отже перехід до нормальної сівозміни відбувається на третій рік після первинного освоєння території, а повна ротація проходить протягом трьох років.

1.3 Розрахунок площі деревно-чагарникової шкілки

Вихідними даними для розрахунку є планове завдання щорічного випуску саджанців певного віку, запроектовані схеми садіння та схеми сівозміни. Для розрахунків планове завдання збільшують на відпад саджанців за період вирощування їх у шкілці, включаючи і нестандартні (10-15%). Кількість полів у сівозміні повинна бути на одне поле більше від віку вирощуваного садивного матеріалу. Кожне поле зайняте саджанцями певного віку, а одне поле повинно відпочивати, як і у посівному відділенні.

На відміну від посівного відділку, де на одному погонному метрі зростає в середньому 30-60 сіянців, в шкільному відділі кожен сіянець, взятий із посівного відділку, висаджують окремо - з певною відстанню між рядками. Таким чином, сіянці після висаджування називають саджанцями, і кожен саджанець має свою індивідуальну площу живлення.

Площу щорічного садіння для кожної породи розраховують за наступною формулою:

=(N*P)/10000 ; [1.3]

де S - площа одного поля, га- щорічний плановий вихід саджанців з врахуванням відпаду, шт.- площа живлення одного саджанця, м2

Площа одного поля дорівнюватиме сумі площ щорічного садіння саджанців з заданого асортименту порід, а площа деревно-чагарникової шкілки - добутку кількості полів у сівозміні на площу одного поля .

При розрахунку площі одного поля деревно-чагарникової шкілки дуже важливим аспектом є правильний вибір площі живлення одного саджанця, тобто розміщення рослини на ділянці. Цей аспект залежить насамперед від біологічних особливостей вирощуваного виду, віку вирощуваного садивного матеріалу та механізмів, які застосовуються при садінні.

В першу деревно-чагарникову шкілку висаджують сіянці та укорінені живці переважно шириною міжрядь 0,8 - 1,0м і розміщенням в ряду 0,20 - 0,5 м з числом висаджени рослин 20 - 50 тис./га.

Таблиця 1.3

Розрахунок площі деревно-чагарникової шкілки

Породи	Планове щорічне завдання, тис.шт	Термін вирощу-вання, років	Схема садіння, м x м	Площа живлення одного саджанця, м²		Площа щорічного садіння, га	Кількість полів у сівозміні, шт.	Загальна площа вирощування, га
Ялівець звичайий	16,5	3	0,8*0,2	0,16		0,26	4	1,04
Клен-явір	16.5	3	0,8*0,3	0,24		0,39		1.56
Бук лісовий	16,5	3	0,8*0,3	0,24		0,39		1.56
Разом					1,04			4.16

Отже загальна площа деревно -чагарникової шкілки складає 4,16га

1.4 Розрахунок площі плодової шкілки

Розрахунок площі плодової шкілки виконують за тими ж етапами, що і для деревно-чагарникової шкілки. Відмінність полягає у наявності у плодовій шкілці так званого поля дичок, на яких проводять переважно літні щеплення культурними сортами плодових рослин.

Вихідними даними для розрахунку є планове завдання щорічного випуску окулянтів певного віку, запроектовані схеми садіння та схема сівозміни. Враховуючи відпад саджанців за період вирощування їх у шкілці, включаючи і нестандартні, для розрахунків планове завдання необхідно збільшити на 15-20 %.

Кількість полів у сівозміні повинна бути принаймі на 2 більша від віку вирощуванного садивного матеріалу. Якщо заплановано щорічний випуск трьохрічних окулянтів, то в сівозміні повинно бути мінімум 5 полів. Перше поле зайняте дичками, друге - окулянтами 1-го року, третє - окулянтами 2-го року, четверте - окулянтами 3-го року, п’яте - під паром.

Площу щорічного садіння для кожної породи розраховують за формулою [1.3], отримані результати заносимо в таблицю 1.4.

Таблиця 1.4

Розрахунок площі плодової шкілки

Породи	Планове щорічне завдання, тис.шт	Термін вирощу-вання, років	Схема садіння, м x м	Площа живлення одного саджанця, м²	Площа щорічного садіння, га	Кількість полів у сівозміні, шт.	Загальна площа вирощу-вання, га
Яблуня лісова	12,1	3	0,8*0,3	0,24	0,29	4	1,45
Груна звичайна	5,5	3	0,8*0,3	0,24	0,13	5	0,65
Всього:	-	-	-	-	0,42	-	2,1

Площа щорічного садіння плодової шкілки становить 2.1 га.

1.5 Сівозміни в деревно-чагарниковій та плодовій шкілках

Мета запровадження сівозміни в деревно-чагарниковій та плодовій шкілках така ж, як і в посівному відділку. При організації сівозміни в шкільних відділеннях вираховують біологічні особливості вирощуваних порід, перед усім - швидкість їх росту, а також тривалість вирощування саджанців.

Одним з найбільш поширених типів ґрунтів у гірській місцевості є сірі лісові ґрунти, які мають значну товщину гумусового шару та відносно багаті на гумус. Основним завданням запровадження сівозмін у цих умовах є збереження структури, підтримання і підвищення родючості ґрунтів, поліпшення їх водно - фізичних властивостей.

Складена ротаційна таблиця для деревно-чагарникової шкілки наведена в табл. 1.5

Таблиця 1.5

Ротаційна таблиця у деревно-чагарниковій шкілці з переходом до нормальної сівозміни

№ поля Роки	Перше поле	Друге поле	Третє поле	Четверте поле
Перший (після первинного освоєння)	Ялівець звичайний 0,26 Клен-явір 0,39 Бук лісовий 0,39 Разом 1,04	С/г користування 1,04га	С/г користування 1,04га	С/г користування 1,04га
Другий	Ялівець звичайний 0,26 Клен-явір 0,39 Бук лісовий 0,39 Разом 1,04	Ялівець звичайний 0,26 Клен-явір 0,39 Бук лісовий 0,39 Разом 1,04	С/г користування 1,04га	С/г користування 1,04га
Третій	Ялівець звичайний 0,26 Клен-явір 0,39 Бук лісовий 0,39 Разом 1,04	Ялівець звичайний 0,26 Клен-явір 0,39 Бук лісовий 0,39 Разом 1,04	Ялівець звичайний 0,26 Клен-явір 0,39 Бук лісовий 0,39 Разом 1,04	С/г користування 1,04га
Четвертий	Пар - 1,04га	Ялівець звичайний 0,26 Клен-явір 0,39 Бук лісовий 0,39 Разом 1,04	Ялівець звичайний 0,26 Клен-явір 0,39 Бук лісовий 0,39 Разом 1,04	Ялівець звичайний 0,26 Клен-явір 0,39 Бук лісовий 0,39 Разом 1,04

При цьому перехід до нормальної сівозміни відбувається на п’ятий рік після освоєння території розсадника.

Ротаційна таблиця з нормальною сівозміною для плодової шкілки наведена в табл.1.6.

Таблиця 1.6

Ротаційна таблиця у плодовій шкілці з переходом до нормальної сівозміни

№ поля роки	Перше	Друге	Третє		Четверте		П’яте
1	2	3	4		5		6
Перший	Дички Яблуні 0.29 Груша 0,13 Разом 0,42	С/г користування 0,42га		С/г користування 0,42га		С/г користування 0,42га
Другий	Саджанці Яблуні1 0.29 Груші1 0.13 Разом 0,42	Дички Яблуні 0.29 Груша 0,13 Разом 0,42	С/г користування 0,42га		С/г користування 0,42га		С/г користування 0,42га
Третій	Саджанці Яблуні2 0.29 Груші2 0.13 Разом 0,42	Саджанці Яблуні1 0.29 Груші1 0.13 Разом 0,42	Дички Яблуні 0.29 Груша 0,13 Разом 0,42	С/г користування 0,42га		С/г користування 0,42га
Четвертий	Саджанці Яблуні3 0.29 Груші3 0.13 Разом 0,42	Саджанці Яблуні2 0.29 Груші2 0.13 Разом 0,42	Саджанці Яблуні1 0.29 Груші1 0.13 Разом 0,42	Дички Яблуні 0.29 Груша 0,13 Разом 0,42		С/г користування 0,42га
П’ятий	Пар-0.42	Саджанці Яблуні2 0.29 Груші2 0.13 Разом 0,42	Саджанці Яблуні2 0.29 Груші2 0.13 Разом 0,42	Саджанці Яблуні1 0.29 Груші1 0.13 Разом 0,42		Дички Яблуні 0.29 Груша 0,13 Разом 0,42

При цьому нормальна сівозміна наступила на п’ятий рік після освоєння розсадника.

1.6 Розрахунок площі маточної плантації

Вихідними даними для розрахунку є планове щорічне завдання заготівлі живців з врахуванням 10%-ного відпаду на нестандартності, схеми розміщення маточних кущів, кількість вирощуваних прутів на одному кущі та вихід живців з одного прута. Орієнтовно для розрахунків приймають, що один кущ верби дає 8 прутів. При цьому із одного прута верби можна заготовити 5 живці, тобто, один кущ верби дає 40 живців.

На маточних плантаціях верби розміщення кущів повинно становити 1,5 х 1,0 м.

Розрахунок проводять за формулою:

=1.25*[N*(a*b)/K1*K2 *10000]; [1.4]

де S- площа плантації, га;- планове завдання заготівлі пагонів, шт.;

а і b - віддаль між маточними кущами, м;- вихід прутів з одного куща, шт..;- вихід пагонів з одного прута, шт.

Площа змінного поля становить 25 % від площі садіння кущів, що враховує приведений у формулі [1.4] коефіцієнт. Результати розрахунків зведені в табл.1.7.

Таблиця 1.7

Розрахунок площі маточної плантації

Породи	Планове завдання з врахуванням відпаду, тис. шт.	Схема садіння, м x м	Площа живлення одного куща, м²	Вихід пагонів з одного куща, шт.	Потрібно кущів, шт.	Необхідна площа, га
						під план-тацію	під змінне поле	Разом
Тополя тремтяча	16,5	1,0*1,0	1,0	20	825	0,08	0,02	0,1
Верба козяча	11	1,5*1,0	1,5	40	275	0,04	0,01	0,05
Разом						0,12	0,03	0,15

Згідно табл.1.7 площа маточної плантації становить 0,15 га.

1.7 Розрахунок площі продукувальних і допоміжних частин розсадника

Компоненти продукувальної (виробничої) частини розсадника призначені безпосередньо для вирощування садивного матеріалу, а допоміжної (службової) частини - для забезпечення обслуговування відділків виробничої частини, виконання захисних та організаційно-господарських функцій.

Продукувальна площа розсадника складається з суми площ посівного та шкільного відділків, маточної плантації, маточного саду, інтродуційно-дендрологічної ділянки, теплиць тощо.

Для проведення наукових досліджень з інтродукції цікавих для науки та виробництва деревних рослин, ведення фенологічних спостережень, створення колекції цінних видів, форм і гібридів інтродукованих та місцевих видів дерев і чагарників доцільно запроектувати інтродуційно-дендрологічну ділянку площею 0,5 - 1,5га.

Допоміжна частина розсадника складається із садиби з будівлями, господарської ділянки, ділянки для прикопування садивного матеріалу, компостника, водоймища, дорожньої сітки (околишні, магістральні, міжпольові дороги), городів, захисних лісових смуг, живоплоту (огорожі), околишньої канави, протиерозійних гідротехнічних споруд, резервної ділянки (запільного клину) розсадника та інших ділянок.

Під садибу виділяють площу 0,2-2,0 га, залежно від площі розсадника. У великих розсадниках садибу поділяють на виробничий і житловий сектори. У виробничому секторі розміщують контору, склади для зберігання насіння, добрив, реманенту, гараж, навіс для техніки, механізмів, бензосховище, майстерню і т.д., у житловому - будинки та гуртожитки для робітників і службовців розсадника. У базових розсадниках для зберігання техніки, паливно-мастильних матеріалів, добрив, гербіцидів тощо доцільно окремо запроектувати господарську ділянку.

Дороги розмежовують господарські частини та поля сівозмін і за своїм призначенням поділяються на наступні категорії:

·      магістральні (головні) дороги, які пов’язують внутрішню сітку доріг з садибою розсадника і мають зовнішні під’їзні шляхи. Вони повинні мати ширину 8-10 м.;

·        околишні дороги навколо розсадника для проходження технічних засобів, розвороту тракторів і машин - шириною 6-8 м.;

·        міжпольові дороги між суміжніми полями сівозмін та службовими частинами розсадника для проїзду тракторних агрегатів, інших транспортних засобів в одному напрямку - шириною 4 м.

Запільний клин або резервна площа лісового розсадника проектується в межах 10 % від виробничих площ і призначена для розміщення посівів чи посадок, обсяги яких в окремі роки можуть перевищувати планові завдання.

До службової площі відносять також живу (живопліт) або неживу огорожу навколо розсадника та околишню канаву. Ці компоненти необхідно запроектувати і зобразити на схемі.

 

                                                                            2

                                                  2,0м                                                                                                                                  

                                                                                                                                                                 

    4                                                                                                                                         

                                                                                          1,0м             1                                  

                                                                                                                                                               

                                                                                                             1,0м                                       

      0,2м           1,0м                0,3м             0,5м                                                                                                 

                                                3,0м

Рис.1.3. Схема околишніх доріг, огорожі та канави розсадника.

- канава; 2 - нежива огорожа (металева сітка, дерев’яний пліт тощо); 3 - живопліт; 4 - околишня дорога.

Сумарно площа допоміжної частини розсадника неповинна перевищувати 25-30 % від його загальної площі ( в середньому - 15-20 %). Дані з розрахунку виробничих та службових площ розсадника заносимо в табл. 1.8.

Таблиця 1.8

Розподіл території розсадника за видами користування

Господарські частини	Кількість полів у сівозміні, шт.	Розміри, м		Площа одного поля, га	Загальна площа, га
		дов- жина	ширина
1	2	3	4	5	6
Виробнича частина
Посівний відділок	3	200	58	1,16	3,48
Деревно-чагарн. шкілка	4	200	52	1,04	4,14
Плодова шкілка	5	100	42	0,42	2,1
Маточна плантація	1	100	15	0,15	0,15
Маточно яблуневий сад	1	100	24	0,24	0,24
Маточно грушевий сад	1	80	14	0.11	0,11
Дендрологічна ділянка	1	160	50	0,8	0,8
Разом					11,02
Службова частина
Садиба	-	76	46	0,34	0,34
Дороги: магістральні	-	462	8	-	0,37
околишні	-	1495	6	-	0,90
міжпольові	-	2348	4	-	0,93
Жива та нежива огорожі з канавою	-	1520	3	-	0,46
Запільний клин	-	225	28	0,63	0,63
Прикопочна ділянка	-	22	48	0,10	0,10
Компостник	-	30	30	0,10	0,10
Господарська ділянка	-	33	30	0,10	0,10
Водойма	-	33	30	0,10	0.10
Разом:					4,03
Всього:					15,05

Отже загальна площа розсадника становить 15,05га.

Розділ 2. ВИБІР МІСЦЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

При виборі місця під розсадник треба бути дуже вимогливим. Під час оцінки придатності ділянки під розсадник насамперед необхідно звертати увагу на рельєф, ґрунтово-гідрологічні умови і місцерозташування ділянки. Ділянка під розсадник повинна бути рівною або з рівномірним нахилом не більш як 2-3°. У неполивних розсадниках на легких ґрунтах можна відводити ділянки з похилом поверхні до 5°, а в гірських районах - до 15-20° (але з терасуванням схилу). Прикладом створення такого розсадника вперше в Україні може бути базовий розсадник на терасах шириною 9-12 м у гірській зоні Карпат. Щодо експозиції схилів площ розсадників, то у лісовій і лісостеповій зонах найкращими є західні та південно-західні схили, у степовій зоні - західні, північно-західні, північні й північно-східні, на яких амплітуда коливання температури в ранішні години найменша. На південних схилах підвищується нагрівання і висушується поверхня ґрунту, а на північних - навесні пізніше розтає сніг і дозріває ґрунт, на східних - вранці різка зміна температур (велика амплітуда коливання температури), якою пошкоджуються вирощувані сіянці.

Ґрунти мають велике значення у вирощуванні доброякісного садивного матеріалу. Вони повинні бути достатньо родючі (з гумусовим горизонтом не менш як 10 см і вмістом гумусу не нижче 2%), в нашому випадку - 2,8% глибокі, структурні, добре дреновані, свіжі, легкі й середні за механічним складом. Оптимальне значення рН повинно бути від 5,6, в нас- 4,3, тому необхідно провести вапнування ґрунтів. Допустимий, ступінь засолення Nа2СОз - до 0,1%, NаС1 - до 0,2%, - NaSO4 до 0,5%.

Найкращі ґрунти для вирощування відповідного садивного матеріалу в горах - сірі і темно-сірі легкосуглинкові, суглинкові лісові ґрунти. Важкі глинисті ґрунти важко обробляти, особливо навесні та восени, у напружені періоди лісосадивних робіт. Такі ґрунти холодні, погано просихають і дозрівають, а це затримує роботи з посадок лісових культур.

Малопридатні також безструктурні піщані ґрунти: оскільки вони мало вологоємкі, рослини тут терплять від нестачі вологи. Зовсім непридатними є торф'янисті, заболочені, кам'янисті ґрунти.

Під розсадник не слід відводити ділянки з в'язкими глинистими і сильно опідзоленими або солонцюватими ґрунтами, ділянки, сильно засмічені кореневищними бур'янами та дуже виснажені сільськогосподарським користуванням, зокрема картоплею, кукурудзою.

Щодо глибини залягання ґрунтових вод, то на супіщаних ґрунтах вона повинна бути не менш як 2,5 м, на суглинистих - не менше 3,5 м. Ступінь засолення ґрунтових вод повинен бути не більше 2 г/л.

Розсадники закладають на ділянках, не заселених шкідниками (личинками травневого хруща і вовчка). Найнебезпечнішими шкідниками сіянців та саджанців є личинки хрущів (травневого, строкатого, червневого, волохатого). Ступінь зараження ґрунту ними повинен бути не більше 0,5 шт. на 1 м2. При наявності їх в більшій кількості необхідно провести попереднє обеззараження ділянок лісових розсадників.

Важливими факторами нормальної діяльності лісового розсадника є розміщення його поблизу водоймищ, населеного пункту, в місці з добре розвинутою сіткою доріг, а також круглорічна ритмічна робота розсадника, щоб не було сезонності в роботі, забезпечення зайнятості робітників у господарстві.

Організація території лісового розсадника - це доцільний розподіл його території на окремі частини, які мають різне господарське значення, з метою найбільш ефективного використання площі розсадника і забезпечення максимальної механізації робіт.

Розбудову лісового розсадника розпочнемо із встановлення його зовнішніх границь і обгородження (металева сітка і живопліт). Потім намічаються розміщення окремих виробничих частин.

Сітка доріг розсадника призначена забезпечувати зв’язок між його господарськими частинами. Розбивання сітки доріг починають з основних доріг - околишних і магістральних, які розташовуються перпендикулярно до довгого боку полів. Ширина цих доріг становить - 10 і 7м відповідно, а ширина другорядних (міжпольових) - 4м. Основні (постійні) дороги необхідно профілювати, тобто влаштовувати посередині випукле полотно за рахунок землі з кюветів.

Продукційна частина лісового розсадника призначена для вирощування садивного матеріалу і включає в себе поля сівозмін. Під посівне відділення ми відводимо найрівнішу, захищену від несприятливих вітрів, з родючими ґрунтами ділянку розсадника.

Під шкільні відділення відводимо ділянки з найбільш глибокими структурними ґрунтами.

Маточну плантацію верби розташовуємо в пониженому (поблизу водоймищ) місці.

На ділянках, які виділені під посівне відділення і школи, нарізають поля сівозмін у вигляді рівновеликих прямокутників, щоб у процесі роботи були найбільш продуктивно використані машинно-тракторні агрегати. Довгі сторони полів бажано розміщувати у меридіанному напрямку для більш рівномірного освітлення і прогрівання сонцем.

Допоміжна частина забезпечує обслуговування господарських потреб. Вона складається з:

садиби - площі лісового розсадника, яка призначена для розміщення виробничих і побутових будівель і споруд разом з прилеглою до них територією розсадника розташована неподалік від в’їзду на лісовий розсадник;

ділянки для прикопування садивного матеріалу - це ділянка розсадника, яка призначена для тимчасового зберігання садивного матеріалу;

запільного клину- резервної ділянки для вирощування понадпланового завдання з випуску садивного матеріалу, тимчасово проводиться вирощування сільськогосподарських культур;

компостника- це ділянка розсадника, яка призначена для приготування та зберігання компосту.

Розділ 3. ПЕРВИННЕ ОСВОЄННЯ ТЕРИТОРІЇ

Згідно завдання, під розсадник відведено староорні землі. При освоєнні староорних земель головна увага повинна бути приділена збереженню та відновленню родючості ґрунту і боротьбі з бур'янами, тобто попередній обробіток ґрунту проводимо за системою чорного пару, також з обов’язковим внесенням органічних добрив.

При первинному освоєнні староорних земель система обробітку ґрунту залежить від видового складу бур'янів. При наявності пирію проводять лущення дернини на глибину 7-10 см у двох напрямках. Після з'явлення пагонів пирію поля глибоко орють (до 30 см), а в наступному році залишають під чорним паром. Після пару бажано висівати зернобобові і лише після цього такі поля можна використовувати для вирощування садивного матеріалу.

При відсутності коренепаросткових бурянів старі перелогові та цілинні землі обробляють за системою чорного пару (лущення, осіння оранка, весняне боронування, 3-4-разова культивація ґрунту літом, глибока осіння безполицева оранка та весняне боронування).

Оранку проводять на глибину гумусового горизонту (25-30 см). Ґрунти з неглибоким гумусовим шаром обробляють на всю потужність, стежачи при цьому, щоб на поверхню не виносився елювіальний горизонт, оскільки тоді поверхня ґрунту швидко твердне і його аерація різко погіршується. Весною ґрунт боронують, а перед початком лісокультурних робіт проводять (передпосадкову культивацію на глибину садіння з одночасним боронуванням).

Усю сукупність операцій з первинного освоєння території лісового розсадника, показано у вигляді технологічної карти (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Технологічна карта первинного освоєння території під розсадник Категорія площі - староорні землі

Тип ґрунту - бурий гірсько-лісовий середньоскелетний

Назва операції	Агрегат	Терміни проведення
Лущення	МТЗ-82М+ЛДГ-5	літо-осінь
Внесення вапна	МТЗ-82М+НРУ-0,5	осінь
Внесення органічних добрив	МТЗ-82М+1-ПТУ-4	осінь
Оранка	ДТ-75М+ПЛН-4-35	осінь
Дискування в два сліди з боронуванням	ДТ-75М+БДН-3	весна
Шлейфування	МТЗ-82М+ШБ-2,5	весна
Боронування	МТЗ-82М+ЗБСЗ-1,0	літо
Культивація	МТЗ-82М+КПН-4Г	літо
Осіннє переорювання	МТЗ-82М+ ПЛН-3-35	осінь
Передпосівне боронування	МТЗ-82М+ЗБСЗ-1,0	весна

Операції з первинного освоєння території є одноразовими, після чого конкретні системи обробітку ґрунту запроваджуються вже окремо в полях сівозмін посівного та шкільного відділків розсадника.

Розділ 4. АГРОТЕХНІКА ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Агротехніка вирощування на лісових розсадниках стандартного біологічно здорового лісокультурного садивного матеріалу і забезпечення обов’язкового планового виходу його з одиниці площі повинна базуватися на глибокому знанні біологічних особливостей вирощування деревних і чагарникових порід. Агротехніка вирощування має свої особливості для кожного виду посадкового матеріалу, тому її слід описати для кожної вироб- ничої частини окремо (посівного відділення, шкілок, маточної плантації і ін.). Найбільш складними, трудомісткими є роботи в посівному відділені.

4.1 Вирощування сіянців у посівному відділку

Агротехніка вирощування в лісових розсадниках стандартного, біологічно здорового садивного матеріалу передбачає забезпечення обов’язкового планового виходу його з одиниці площі базується на глибокому знанні біологічних властивостей деревних і чагарникових порід в ґрунт.

Технологію робіт можна умовно розділити на декілька етапів: основний обробіток ґрунту в полях сівозмін, вирощування сіянців у відкритому ґрунті та підготовка насіння до посіву і посів, догляди за посівами до появи і після появи сходів, викопка, зберігання та транспортування сіянців.

Технологія вирощування сіянців складається з комплексу агротехнічних прийомів і способів, що забезпечують максимальний вихід стандартного садивного матеріалу. Вона містить технологію основного обробітку ґрунту, сівозміни, застосування відповідних видів, способів і схем посівів, норми висівання, термінів сівби, заходи по догляду за сходами і посівами.

Основний обробіток ґрунту - це низка технологічних прийомів, які становлять певну систему перетворення одного фізичного стану ґрунту в інший. Кожна система основного обробітку ґрунту повинна в конкретних умовах забезпечувати поліпшення структури ґрунту, його водного й теплового режиму, аерації, сприяти прискоренню кругообігу поживних речовин у ґрунті, збільшенню їх кількості в легкорозчинних формах, знищенню бур'янів, створенню сприятливих умов для загортання насіння в ґрунт.

Одним із необхідних агротехнічних прийомів при вирощуванні садивного матеріалу є внесення добрив, оскільки з ґрунту розсадника щорічно вибирається значна кількість поживних речовин. Поживні речовини витрачаються на утворення органічної маси садивного матеріалу і разом з ним вилучаються з розсадника.

Усунення цих негативних явищ можливе лише при впровадженні сівозмін і внесення добрив.

Термін посіву насіння залежить від біологічних особливостей деревних і чагарникових порід, ґрунтово-кліматичних умов і агротехніки вирощування сіянців. Найефективнішим вважається весняний посів насіння, але він дає позитивні результати при вирощуванні сіянців у найбільш ранні терміни, коли ґрунт спілий, а верхні його шари достатньо забезпечені вологою. Де немає перешкод у вирощуванні сіянців, потрібно, очевидно, переходити на осінні посіви, копіюючи тим самим природу. Підготовка насіння перед сівбою проводиться, головним чином, за допомогою стратифікації, а також гідротермічної обробки, скарифікації, намочування, снігування та ін.

4.1.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін

Правильний та своєчасний обробіток ґрунту - це один з дуже важливих заходів високої агротехніки в розсаднику. Він поліпшує агрофізичні властивості, водний, повітряний і тепловий режим ґрунту, забезпечує знищення бур’янів та шкідників на полях. Обробіток ґрунту проводиться також з метою покращення умов для активної діяльності аеробних мікроорганізмів і здійснюється на глибину розгалуження основної маси коренів вирощуваного садивного матеріалу.

Після викопування садивного матеріалу (восени чи весною) проводиться основна оранка, з обертанням скиби. Глибина, оранки при основному обробітку ґрунту визначається комплексом кліматичних і лісорослинних умов, типом і ступенем окультуреності ґрунту, подальшим використанням поля. Наприклад, глибина оранки на дерново-підзолистих ґрунтах 20-22 см, на сірих опідзолених ґрунтах - 22-25 см, звичайних чорноземах - 25-27 см. Основний обробіток ґрунту проводиться також і в паровому полі.

Наступна система обробітку ґрунту зумовлюється видом пару: чорного раннього, звичайного чи сидерального.

Слід врахувати, що в зоні недостатнього і нестійкого зволоження, на родючих ґрунтах для боротьби з бур'янами і накопичення вологи необхідно проектувати чорний пар, а в зоні достатнього зволоження та на зрошувальних землях - зайнятий пар (для збагачення ґрунтів, бідних на азот, краще сидеральний).

В нашому випадку ми застосовуємо систему чорного пару, яка передбачає наступні операції: лущенні стерні, восени глибоку оранку на зяб, ранньовесняне боронування, 4-6 культивацій для знищення бур'янів літом, ще одну глибоку осінню оранку, повторне ранньовесняне боронування, передпосівну культивацію і боронування.

При розробці технології основного обробітку ґрунту необхідно передбачити внесення органо-мінеральних та інших видів добрив.

Головним завданням передпосівного обробітку ґрунту є ретельний обробіток і вирівнювання поверхні ґрунту, тому що при нерівностях і при наявності грудок ускладнюється робота посівних агрегатів, виходить нерівно комірний посів. Тому необхідне старанне розпушування ґрунту на глибину приблизно 5 см шляхом культивації, боронування, шлейфування, а для посіву дуже дрібного насіння навіть коткування.

4.1.2 Удобрення ґрунту

При вирощуванні садивного матеріалу в розсаднику спад поживних речовин з ґрунту йде більш інтенсивно, ніж при вирощуванні сільськогосподарських культур. Поживні речовини витрачаються на утворення органічної маси сіянців і разом з ними вилучається з розсадника. Крім того, на кореневій системі садивного матеріалу налипає частина ґрунту. Природно, що внаслідок цього потенційна і реальна родючість ґрунтів знижується. Слід зазначити, що поступово руйнує агрегатний стан, погіршує структуру ґрунту і систематичний обробіток ґрунту машинами і знаряддями. Усунення цих негативних явищ можливе лише при впровадженні сівозмін і внесенні добрив. В розсадниках застосовують органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні та побічні добрива.

Із мінеральних добрив у розсадниках використовують азотні (аміачну селітру, азотнокислий амоній, сульфат амонію, натрієву селітру), фосфорні (суперфосфат, фосфорну муку, томасшлак), калійні (калійну сіль, хлористий калій, каїніт, сильвініт) та інші. Добрим мінеральним фосфорно-калійно-кальцієвим добривом на бідних піщаних і супіщаних ґрунтах є попіл.

Органо-мінеральні добрива виробляють з добре подрібнених і просіяних органічних (перегною, торфу, компосту) і порошковидного суперфосфату, хлористого калію, аміаку та ін.

Крім органічних, мінеральних і органо-мінеральних добрив перспективне більш широке застосування в розсадниках бактеріальних добрив: азотобактерину, нітрагіну, АМБ, фосфоробактерину.

Система удобрення ґрунтів у розсаднику розробляється на основі попередніх ґрунтово-хімічних аналізів, ґрунтових карт, агрокартограм.

Ґрунти вважаються дуже бідними при наявності гумусу до 1%, бідними -1,01-2,0 %, недостатньо забезпеченими - 2,01-3,1 %, середньо забезпеченими - 3,01-4,0 %, добре забезпеченими - більше 4 %. Фосфорні добрива вносять в повній дозі під повторну оранку пару або культивацію, калійні - під передпосівну культивацію (на легких ґрунтах в половинній дозі). Азотні добрива і друга половина калійних застосовується для підживлення. Комплексні добрива застосовують при передпосівному обробітку ґрунту, а дози їх внесення встановлюють за вмістом азоту.

Після внесення органічних добрив вносять мінеральні добрива в якості передпосівних добрив.

Фізіологічно врівноваженим оптимальним співвідношенням N : Р : К вважається для листяних порід - 1 : 2,11 : 1,12. а для шпилькових - 1 : 0,85 : 1,12.

Так, як найбільш розповсюдженими мінеральними добривами, які застосовуються на лісових розсадниках, є: з азотних добрив - аміачна селітра (середній вміст азоту - 34%), з фосфорних - подвійний гранульований суперфосфат (вміст фосфору - 45%), з калійних - калійна сіль (вміст калію - 30%), то вартість і потребу розрахуємо саме для них. Із органічних добрив використовуємо торфо-гнойовий компост, який вносимо у парове поле.

Крім внесення органічних та мінеральних добрив проводимо також вапнування ґрунтів, оскільки реакція ґрунтового розчину становить рН = 4,2.Вапно та органічні добрива вносять як основне добриво для встановлення сприятливої реакції ґрунтового розчину та поліпшення агрофону ґрунту перед основною оранкою.

Із припосівних добрив вносимо фосфорні, калійні та аміачні. Підживлення сіянців проводимо по одному разу в рік фосфорними та калійними добривами, а також проводимо дворазове внесення азотних добрив; так для хвойних в перший рік вносимо: - аміачні два рази по 25 кг/га, фосфорних - 25 кг/га, калійних - 20кг/га; на другий відповідно - 2 по 60, 50 та 40 кг/га; для листяних ці дози складали в перший рік - аміачні 2 по 20 кг/га, фосфорних - 30 кг/га, калійних - 20 кг/га; на другий - азотні - два рази по 50 кг\га, фосфорних - 50 кг/га та калійних - 50 кг/га діючої речовини.

Норму внесення мінеральних добрив визначаємо за формулою:

 [4.1]

де N - норма внесення певного виду добрива, кг/га;- норма внесення діючої речовини, кг/га;- вміст діючої речовини у застосованому мінеральному добриві, %.

Знаючи ціну однієї тонни вище перерахованих мінеральних добрив, можна визначити загальну вартість добрив для посівного відділення (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Розрахунок потреби і вартості добрив для посівного відділку Ґрунт - Бурувато-підзолистий на делювіальних суглинках суглинках

Забезпеченість поживними речовинами - середня

Вид добрива	Одиниці виміру	Норма внесення діючої речовини, кг/га, (т\га)	Вміст діючої речовини, %	Норма внесення добрив, кг/га, (т\га)	Площа поля ( га) та разо-вість внесе-ння	Потрібно добрив на всю площу, кг\га, (т\га)	Ціна однієї тони добрив, грн.		Загальна вартість добрив, грн.
Основне добриво
Компост Вапно	т т	- -	- -	80 4	1,16 1,16	92,8 4,46	60 30		5568 133.8
Під сіянці листяних порід
Припосівне добриво
Аміачна селітра	кг	20	34	58,8	0,69	2700		109.54
Суперфосфат	кг	65	50	130	0,69	87.8	4200		368,76
Калійна сіль	кг	30	40	75	0,69	51,75	1800		93.15
Підживлювальне добриво для 1-го року вирощування
Аміачна селітра	кг	25	34	73,52	0,69	50.72	2700		136,94
Суперфосфат	кг	40	50	80	0,69	55,2	4200		231,84
Калійна сіль	кг	25	40	62,5	0,69	43.12	1800		77,616
Під сіянці шпилькових порід
Припосівне добриво
Аміачна селітра	кг	30	34	88,2	0.47	41,54	2700		112.1
Суперфосфат	кг	50	50	100	0.47	47	4200		197.4
Калійна сіль	кг	30	40	75	0.47	35,25	1800		63.45
Підживлювальне добриво для 1-го року вирощування
Аміачна селітра	кг	30	34	88,2	0.47	41,54	2700		112,1
Суперфосфат	кг	40	50	80	0.47	37,6	4200		157,92
Калійна сіль	кг	25	40	62,5	0.47	29.37	1800		52.86
Разом									6653,17

Загальна вартість добрив на вирощування садивного матеріалу в посівному відділку становить 6653,17 грн.

4.1.3 Технологія вирощування сіянців у відкритому ґрунті лісового розсадника

Технологія вирощування сіянців деревних і чагарникових порід - це сукупність агротехнічних прийомів та операцій, які забезпечують вирощування в лісовому розсаднику цього садивного матеріалу заданої якості. Вона включає: основний і передпосівний обробіток ґрунту, застосування сівозмін з паровими полями, системи гербіцидів для знищення бур’янів, внесення мінеральних і органічних добрив, передпосівний обробіток насіння, визначення строків та схем його сівби, норми висіву, глибини загортання насіння, комплекс заходів по догляду за вирощуваними рослинами, включаючи хімічний догляд, механічне прополювання, викопування садивного матеріалу з його вибиранням, сортуванням, прикопуванням.

Велике значення має норма висіву насіння. Під нею розуміють мінімальну кількість насіння певної породи у вагових одиницях (грамах), яку необхідно висіяти на 1 пог. м посівного рядка, щоб отримати максимальну кількість доброякісних (стандартних) сіянців. Норми висіву встановлені для насіння 1-го класу його якості. Слід зауважити, що збільшення встановлених норм висіву призводить до перевитрати насіння та загущення посівів, що в свою чергу негативно впливає на якість садивного матеріалу (сіянці мають тонкі стовбурці та слабку кореневу систему). Зменшення цих норм призводить до одержання зріджених посівів, а це в свою чергу - до зниження виходу сіянців. При цьому збільшуються затрати на вирощування лісового садивного матеріалу. На основі норми висіву проводять розрахунок потреби та вартості насіння (табл. 4.2).

Передпосівний обробіток насіння забезпечує прискорення його проростання і збільшує вихід стандартних сіянців. Головні агротехнічні прийоми для всіх порід посівного відділення зведені в табл. 4.3

Таблиця 4.2

Розрахунок щорічної потреби насіння для посівного відділку

Породи	Площа щорічного посіву, га		Довжина посівних рядків, м пог	Норма висіву насіння, г/пог.м.	Клас якості насіння	Потрібно насіння на всю площу, кг	Вартість 1-го кг насіння, грн.		Загальна вартість насіння, грн.
Ялина європейська	0,15		6000	2	І	12	150		1800
Ялиця біла	0,17		6800	10	ІІ	95,2	130		12376
Ялівець звичайний	0,15		6000	10	І	6	100		600
Клен-явір	0.18		6000	9	ІІ	70.2	15		1053
Бук лісовий	0.34		9379	20	ІІІ	243,85	7		1706,95
Яблуня лісова	0,08		3200	2	II	8,32	70		582,4
Груша звичайна		0.09	3600	2	III	9.36		80	748.8
Разом									18118,35

При розрахунку використано договірні ціни на закупівлю насіння в інших підприємств. З табл. 4.2 видно, що загальна вартість насіння складає 18118 грн. 35 копійок.

Таблиця 4.3

Технологічні прийоми зберігання, підготовки до висіву та висіву насіння

Порода	Спосіб зберігання насіння	Спосіб і термін підготовки насіння до висіву	Терміни висіву	Глибина висіву, см
1	2	3	4
Бук лісовий	У відкритих ящиках під снігом; в лісі на поверхні ґрунту під снігом; в льодовнях в неглибоких ящиках; в підвалах в ящиках з вологим піском або тирсою при +3-70С	При осінньому висіві підготовки не потребує. Потрібно захистити „горішки” від поїдання лісовою фауною. Після зимового зберігання під снігом, у льодовнях або холодних підвалах під- готовки не потребує.	весна, рідше- осінь	2-3
Ялина європейська	У герметично закритих скляних бутлях із вкладеним “кобальтовим” папірцем	Підготовки не потреюує. Холодна стратифікація протягом 30-60дннів снігування протягом 2-3 тижнів або намочування у воді протягом 18-22 годин підвищує схожість. Також обробляють 0,5% розчином KMnO4 протягом 2 годин.	весна осінь	1,0-1,5
Ялиця біла	У щільно закупореній скляній тарі або в пергаментних пакетах в сухому неопалювальному приміщенні. З вологістю 8-9%. Тривалість збуріганя 4-5 років	Осіннє висівання. Підготовки не потребує. Найкраще висівати свіжо зібране насіння. Весняне висівання: намочують у воді протягом 24-48 год або стратифікують у приміщеннях протягом 30 днів при t 0-50С. Снігування протягом 2-3 тижнів.	весна, осінь	1-1,5
Ялівець звичайний	У скляних гнрметично закупорених бутлях. Термін зберігання 2-3 роки.	Двоетапна стратифкація I-при 20-30оС протягом 60-90 днів, II-при 5оС протягом 90 днів. Стиглі плоди також можна стратифікувати 90-120 днів при 2-3оС	весна осінь	2-3
Клен-явір	У ящиках корзинах шаром не більше 50см, в щільно закупореній тарі або в пластикових запаяних пакетах в сухому неотоплювальному приміщенні	Для ранньоосіннього висіву не потребує підготовки. Для весняного посіву стротифікують у приміщенні в торфі спочатку при 0-3оС протягом 45 днів, потім 45 днів витримують під снігом	осінь весна	4-5
Яблуня лісова	У прхолодних приміщеннях. У скляних гетметично закупорених бутлях. Термін збепігання 2 роки.	Намосують уводі протягм 2 діб, потім піддають холодній стратифікації в піску, торфі або тирсі протягом 90-105 днів, після чого насіння добре проростає при 10-15оС	Осінь весна	2-3
Груша звичайна	У герметично закупореній тарі, у чистих мішках.	Попередньо намочене протягом двох діб насіння стратифікують у зимових непромерзаючих траншеях або в приміщенні при 0-6оС у піску протчгом 90 днів, у потрібненому торфі -75днів.	осінь весна	3

Таблиця 4.4

Технологічні прийоми догляду за ґрунтом та посівами

Порода	Види робіт	Терміни проведення	Агрегат
1	2	3	4
Догляд за ґрунтом та посівами до з’явлення сходів
Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.	Мульчування посівів	Після висіву насіння	МСН-0,75
Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.	Розпушування важких за мех. складом ґрунтів та знищення бур’янів	Навесні після висіву по мірі необхідності	КПН-4Г, КПГ-4
Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.	Полив посівів	Навесні після висіву по мірі необхідності	ДДН-70
Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.	Захист посівів від гризунів та птахів	До зявлення сходів	Застосування репелентів, накривання посівів сітк-ами, вистав-лення крото-ловок тощо
Догляд за сіянцями та ґрунтом після появи сходів
Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.	Проріджування посівів	Через 15-20 днів після масового зявлення сходів	Вручну в дощову погоду, або після поливу
Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.	Полив посівів	По мірі необхідності	ДДН-70
Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.	Розпушування ґрунту та знищення бурянів	3 - 4 - разове щорічно протягом весняно - літнього періоду	КРСШ-2,8А, КРН-2,8МО
Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.	Підживлювання сіянців	1 -2 - разове щорічно в літній період	КРСШ-2,8А, КРН-2,8МО
Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.	Боротьба з хворобами та шкідниками сіянців	Щорічно протягом весняно - літнього періоду по мірі необхідності	ОРР-1, ОМР-2, ОН-400, ОН-400-5 та ін.

Щодо термінів сівби, то найефективнішим вважається весняна сівба насіння, але він дає позитивні результати при вирощуванні сіянців у самі ранні строки, коли ґрунт спілий, а його верхні шари достатньо забезпечені вологою. Навесні висівають насіння всіх без винятку порід.

Догляд за посівами до появи сходів передбачає мульчування, прополювання бур’янів, боротьбу з кіркою - розпушування верхнього шару ґрунту та полив, захист посівів від гризунів і птахів.

Головними видами догляду за сіянцями в період їх росту є прополювання бур’янів культиваторами, розпушування ґрунту вручну і культиваторами, підживлення, проріджування та боротьба зі шкідливими комахами і хворобами рослин. Як окремий вид догляду за посівами після появи сходів - проріджування дуже густих сходів. Воно проводиться через 15-20 днів після масової появи сходів. Проріджують посіви в хмарну або дощову погоду, залишаючи найсильніші сіянці.

Механічним способом, одночасно проводять розпушування ґрунту. розпушування здійснюють культиватором КРН-2,8А, глибина розпушування від 2-4 до 10-12 см.

Підживлення рослин виконують за допомогою культиватора-рослинопідживлювача КРН-2.8а. Здійснюють також кореневе підживлення сіянців гранульованими або порошкоподібними мінеральними добривами, які вносять між рядками сіянців на глибину розпушування (5-10 см).

Поливають посіви за необхідністю, під час засух, при чому полив здійснюють вранці абр ввечері, щоб зменшити випаровування з поверхні ґрунту і перешкодити утворенню кірки.

В систему доглядів за посівами включено боротьбу з грибковими хворобами і шкідниками. Вона включає профілактичні і винищувальні заходи. До профілактичних заходів боротьби належать: застосування агротехніки, яка б забезпечувала отримання швидкоростучих і стійких до несприятливих умов середовища сіянців, обробка ґрунту, насіння і сіянців фунгіцидами і препаратами, які попереджують вилягання сходів від фузаріозу, пошкодження хвої сіянців від “шютте” та від інших захворювань. До особливих методів боротьби з виляганням сіянців хвойних порід належать протруювання органічних добрив перед їх внесенням, намочування насіння мікроелементами, протруювання насіння і ґрунту. Найпоширенішим шкідником сіянців листяних порід є міль, яка пошкоджує листя і молоді пагони, викликаючи їх скручування і висихання. У боротьбі з нею дворічні сіянці листяних порід рано навесні обробляють нітрофеном (3%). Для захисту посівів від птахів, насіння дерев і чагарників обробляють репелентами або використовують вкриття посівів дерев’яними щитами, металічною сіткою.

4.2 Вирощування саджанців у деревно-чагарниковій шкілці

Агротехніка вирощування саджанців передбачає технологічні прийоми, способи, агротехнічні заходи направленні на забезпечення максимальної кількості якісних саджанців.

У технологічному процесі вирощування саджанців деревних і чагарникових шпилькових та листяних порід у шкільному відділку основні агротехнічні операції аналогічні операціям, які застосовують у посівному відділку, крім оранки. Тривалість вирощування деревних і чагарникових саджанців у шкілці для лісокультурних цілей становить переважно 3-4 роки, тобто отримуємо крупномірний садивний матеріал. Для цього в шкілку для пересадки відбирають у посівному відділку 1-2-річні сіянці.

4.2.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін

Система основного обробітку ґрунту забезпечує поліпшення структури ґрунту, його водного і теплового режиму, аерації, сприяти прискоренню кругообігу поживних речовин у ґрунті, збільшення їх кількості в легкорозчинних формах, знищенню бур’янів, створенню сприятливих умов для загортання насіння в ґрунт. На відміну від посівного, в шкільному відділку розсадника основну оранку проводять на більшу глибину. Обробіток ґрунту в деревно-чагарниковій шкілці проводимо за системою сидерального пару. Система сидерального пару передбачає, що на ділянці попередньо зораній восени, весною висівають рослини-сидирати (люпин). Ці сидирати літом заорюють в ґрунт і після заорювання проводять культивації і наступне садіння рослин відбувається весною.

Глибина оранки в деревно-чагарниковій шкілці визначається розмірами кореневої системи вирощуваних саджанців. В першій деревній шкілці основну оранку в умовах Карпат проводять на глибину 30-35 см.

Для обробітку ґрунту на глибину до 35 см. застосовують плуги загального сільськогосподарського призначення: ПН-3-40, ПЛН-3-35 з ґрунтопоглиблювачем, ПЛН-4-35 з корпусами для безполицевої оранки.

Основну оранку ґрунту проводять після викопування саджанців при підготовці полів під пар або під посіви багаторічних трав. Наступний догляд за ґрунтом на полях сівозмін такий же як на посівному відділку.

На парових полях для знищення багаторічних бур’янів добрі результати можна отримати при застосуванні гербіцидів в поєднанні з механічним обробітком ґрунту. Внесення органічних добрив, вапнування чи гіпсування на парових полях проводять з врахуванням біологічних особливостей вирощуваного садивного матеріалу, хімічного та механічного складу ґрунтів. В шкільному відділку, незалежно від глибини обробітку ґрунту, основне добриво вносять у верхній 20-30-сантиметровий шар ґрунту, тобто в зону розміщення основної маси коріння деревних рослин.

Передсадивний обробіток ґрунту в деревно-чагарниковій шкілці виконують без обороту пласту на глибину садіння рослин. При догляді за саджанцями у деревно-чагарниковій шкілці велика увага приділяється розпушуванню ґрунту на глибину 7-12 см, а також знищення бур’янів під час міжрядкового обробітку ґрунту механізованим шляхом.

4.2.2 Удобрення ґрунту

Нестачу мінеральних та органічних речовин у ґрунті можна визначити за зовнішньому виглядом рослин - кольором листя і хвої. В лісових розсадниках застосовують всі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, мікробіологічні (мікориза), мікроелементи, а також хімічну меліорацію земель.

При вирощуванні саджанців в розсаднику зниження вмісту поживних речовин в ґрунті відбувається досить інтенсивно. Це відбувається не лише за рахунок використання рослинами поживних речовин, але й внаслідок виносу родючого ґрунту з полів разом з кореневою системою саджанців при їх викопуванні. Застосування добрив в полях сівозмін шкільного відділку лісового розсадника, а також норми і терміни їх внесення представляють собою певну систему, пов’язану з ґрунтово-кліматичними умовами кожного розсадника, біологічними особливостями окремих груп деревних рослин та з певними господарськими завданнями - вирощуванням якісного посадкового матеріалу. Тому систему добрив для кожного розсадника потрібно розробляти з врахуванням його конкретних особливостей.

Внесення основного добрива в полях шкільного відділку розсадника розраховують за тими ж критеріями, що і для посівного. Якщо ґрунт має підвищену кислотність, то застосовують вапнування. Дози передсадивного внесення добрив розраховують так само, як і для посівного відділку.

Дещо іншими є дози внесення добрив при підживленнях. Для підвищення інтенсивності росту саджанців, підвищення їх збереженості застосовують підживлення рослин мінеральними добривами, які вносять в міжряддя на глибину 10-15 см. Підживлення рослин починають переважно з другого року вирощування саджанців. Перше підживлення проводять навесні перед початком вегетації, друге - в першій половині літа. Дози мінеральних добрив при підживлюваннях залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті та вирощуваних порід. На ґрунтах з підвищеним вмістом гумусу та елементів мінерального живлення дози внесення добрив при підживленнях зменшуються.

Однак, навіть на високородючих ґрунтах кореневі підживлювання виявляють позитивний вплив на ріст саджанців.

При підживленнях саджанців застосовують наступні дози мінеральних добрив: азотних - 20-25, фосфорних - 45-60, калійних - 30-40 кг/га.

Порошкоподібні або гранульовані мінеральні добрива вносять між рядами саджанців за допомогою культиваторів-рослинопідживлювачів (КРСШ-2,8А, КРН-2,8МО, КРХ-4 та ін.).

Застосовуючи кореневі підживлювання, необхідно пам’ятати, що вони дають позитивні результати лише у випадку доброго забезпечення водою полів шкільного відділку. Тому в засушливі періоди зрошення в розсадниках бажане не лише в посушливій зоні, але і в зонах достатнього і навіть надмірного зволоження.

Норму внесення перерахованих вище мінеральних добрив можна визначити за формулою (4.1).

Визначення потреби і вартості добрив проводимо аналогічно, як у посівному відділенні, а результати проведених розрахунків заносимо в табл.4.5.

Таблиця 4.5

Розрахунок потреби і вартості добрив для деревної шкілки

Ґрунт - Бурувато-підзолистий на делювіальних суглинках

Забезпеченість поживними речовинами - середня

Добрива	Одиниці виміру	Норма внесення діючої речовини, кг/га,(т\га)	Вміст діючої речовини, %	Норма внесення добрив, кг/га, (т\га)		Площа поля (га) та разо-вість внесе-ння		Потрібно добрив на всю площу, кг\га, (т\га)		Ціна однієї тони добрив, грн.		Загальна вартість добрив, грн.
Основне добриво на всю площу шкілки
Гній	т	-	-	80		1.04		83,2		60		4992
Вапно	т	-	-	4		1,04		4.14		30		125.1
Під саджанці листяних порід
Передсадивне добриво
Суперфосфат	кг	115	14	821,4		0.78		640.69		4200		269.08
Калійна сіль	кг	55	60	0.78		71.37		1800		128,46
Підживлювальне добриво для 1-го року вирощування
Аміачна селітра	кг	40	34	177,6		0.78		138,52		2700		374
Суперфосфат	кг	60	50	120		0.78		93,6		4200		393.12
Калійна сіль	кг	40	40	100		0.78		78		1800		140.4
Під саджанці шпилькових порід
Передсадивне добриво
Суперфосфат	кг	100	14	714,3		0.26		185.71		4200		779.98
Калійна сіль	кг	55	60	91,6		0.26		23.816		1800		42.86
Підживлювальне добриво для 1-го року вирощування
Аміачна селітра	кг	30	34	88,2		0.26		31.75		2700		85,725
Суперфосфат	кг	50	45	111,1		0.26		28,88		4200		121,26
Калійна сіль	кг	30	40	75		0.26		19,5		1800		35.1
Разом:													5701,44

Загальна вартість добрив становить 5701грн. 44 копійки.

4.2.3 Технологія вирощування саджанців деревних порід

Саджанці дерев і кущів у лісових розсадниках вирощують для створення лісових культур, захисних і декоративних насаджень. Шкільне відділення може мати I, II, III деревні школи, школу кущів, комбіновану школу дерев і кущів.

В першу деревну та кущову школу висаджують 1-2-річні сіянці чи укорінені живці.

Тривалість вирощування в першій деревній школі - 3-5 років, у кущовій - 2-3 роки. У другу деревну школу висаджують 3-5-річні, а в третю - 6-10-річні саджанці. Першу школу можна перевести зразу в третю шляхом розрідження саджанців через ряд і в рядку.

Схеми розміщення саджанців визначаються плановим строком вирощування садивного матеріалу, а також наявністю машин і механізмів для закладання шкілки і наступних доглядів.

Шпилькові породи для лісокультурних робіт можна проектувати так:

при п’ятирядній схемі 0,2 м між рядами і через 0,15 м в рядку;

при трьохрядній посадці - 0,40,15 м.

Кущі вирощують по трьохрядній схемі з розміщенням 0,40,15 м.

У першій деревній школі застосовують дещо рідше розміщення садивних місць: ряди через 0,7-0,9 м і в рядку через 0,2-0,4 м.

Останнім часом широкого розповсюдження набувають комбіновані школи, де одноразово вирощують саджанці з тривалим і коротким терміном вирощування. Найбільш поширені схеми комбінованих шкілок:

-рядна - 0,8(1,1)-0,2-0,2-0,2-0,2-0,2-0,8(1,1), де в крайніх рядах розміщують саджанці з тривалим терміном вирощування через 0,5-0,8 м, а в середніх 6 рядках - саджанці з коротким періодом вирощування - 0,15 м. Загальне число саджанців на 1 га 138,9 тис. шт.;

-рядна - 1,6(2,2)-0,4-0,4-1,6(2,2);

-рядна - 0,8(1,05)-0,4-0,4-0,8-0,4-0,4-0,8(1,05);

-рядна - 0,9-0,7(0,9)-0,7(0,9)-0,7(0,9)-0,9.

Стосовно кожної схеми встановлюється розміщення саджанців у рядах.

За період росту саджанців з тривалим терміном вирощування міжряддя використовують декілька разів

Для створення лісових культур та лісомеліоративних насаджень використовують переважно 2-4-річні саджанці з висотою надземної частини 0,4-0,8 м, що дає можливість механізувати процес їх висаджування на лісокультурі ділянки. Такі саджанці мають оптимальне співвідношення між надземною і підземною частинами, більш стійкі до несприятливих умов навколишнього середовища та раніше вступають в період швидкого росту, ніж 2-3-річні сіянці.

Підготовлені сіянці висаджують в шкілку навесні до набубнявіння бруньок або восени після опадання листя. Терміни садіння залежать від конкретних ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей вирощуваних видів, прийнятих сівозмін та вимог до саджанців.

Для рядового садіння сіянців в першу шкілку застосовують трирядну садильну машину СШ-3/5, яка може працювати також в одно- та дворядному варіантах. Для закладки першої шкілки можна використовувати також садильну машину СШП-5/3 в трирядному варіанті.

Високої приживлюваності сіянців в шкільному відділку можна досягти при своєчасному і якісному виконанні садіння ( не допускати пересихання коріння, змочувати кореневу систему у бовтанці з перегною або торфу і землі з добавкою стимуляторів росту, дотримуватись відповідної глибини садіння тощо ).

Протягом усього періоду вирощування саджанців ґрунт у шкілці потрібно утримувати у чистому і розпушеному стані. В перший рік його розпушують 4-6 разів в залежності від типу ґрунту, швидкості заростання бур’янами, зволоження і т. п. В наступні роки кількість розпушувань зменшують до трьох.

Щоб не допустити ущільнення ґрунту, розпушування проводять на різну глибину.

Саджанці для озеленення та реконструкції зелених насаджень міст і населених пунктів повинні мати передусім правильно сформовану симетричну крону, прямий штамб і добре розгалужену кореневу систему. В залежності від виду і призначення, садивний матеріал вирощують в шкільному відділенні від 2-3 (кущі) до 5-10 (дерева) років. З метою вирощування садивного матеріалу різних розмірів, саджанці більше 4 років пересаджують з першої шкілки в другу, а після 8 років - з другої в третю шкілку.

Технологія вирощування саджанців декоративних дерев і чагарників включає ряд специфічних робіт по догляду за їх надземною частиною.

Використання комбінованих шкілок дозволяє на полях сівозміни за одну ротацію повільнорослих деревних рослин виростити 2-3 партії чагарників або дерев з 2-3-річним терміном вирощування. В комбінованих шкілках завдяки широким міжряддям збільшується розгалуження та асиміляційна поверхня крон, покращується ріст стовбурця та кореневої системи. Під час викопування чагарників підрізаються бічні корені дерев, що сприяє розвитку розгалуженої і водночас компактної кореневої системи без пересадки саджанців з першої в другу чи третю шкілку. Кращим терміном садіння рослин в шкілку є весна. В першу шкілку висаджують 1-2-річні саджанці та укоріненні живці, в другу - 4-річні саджанці.

Для висаджування в першу шкілку застосовують саджалки СШ-3/5 та СШП-5/3, в другу - МПС-1. Декоративні саджанці можна висаджувати також і вручну в ямки, підготовлені ямкокопачами КЯУ-100, КПЯШ-60 або викопані вручну розміром 40х40х40

При пересаджуванні, у рослин, призначених до садіння, обрізають пошкоджене коріння і підновлюють його або вкорочують кореневу систему до 15-25 см. Надземну частину вкорочують (у рослин, які переросли). Садіння рослин в школах виконують згідно схем, запроектованих у розділі 2 при розрахунках площі деревної школи.

У висаджених рослин земля повинна щільно прилягати до коренів. Не повинно бути пустот і згинів коренів, сіянці висаджують на 1-2 см глибше кореневої шийки. Догляд за саджанцями полягає у розпушуванні ґрунту, знищенні бур’янів, підживленні рослин, їх поливі, захисті від хвороб і шкідників, формуванні крони.

Протягом вегетаційного періоду розпушування міжрядь проводять культиватором КРН-2.8. В першій школі глибину розпушування ґрунту приймають від 7 до 12 см.

Одночасно з розпушуванням ґрунту знищують бур’яни. Система боротьби з небажаною рослинністю полягає у використанні гербіцидів. Зрошування при вирощуванні саджанців дерев і чагарників в першу чергу проводять після весняного садіння рослин і під час засухи з промочуванням ґрунту на глибину 25-30 см, що сприяє осіданню ґрунту і забезпечує рослини вологою, в результаті чого підвищується їх приживлюваність і покращує ріст.

4.3 Вирощування саджанців у плодовій шкілці

В більшості лісових, лісомеліоративних та декоративних розсадниках закладають плодову шкілку, де вирощують плодові саджанці, які користуються високим попитом. На першому полі (поле дичок або окулянтів) висаджують дички (підщепи), які всередині-наприкінці літа окулірують. На цьому ж полі на наступний (другий) рік вирощують однорічки, а поле називають уже другим, або полем однорічних саджанців. Якщо вирощують дворічні саджанці, то його залишають на третій рік і називають третім, або полем дворічок і т. д.

Схема сівозміни для плодової шкілки наведена в табл. 1.6.

4.3.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін

Якість вирощуваного садивного матеріалу плодових рослин значною мірою залежить від основного та передсадивного обробітку ґрунту в першому полі (полі дичок або підщеп), основним завданням якого є створення глибокого поживного шару, необхідного для нормального росту підщеп, а пізніше - і самих щеплених рослин (окулянтів).

Системи обробітку ґрунту в полях сівозмін плодової шкілки є подібними до таких, як в полях посівного відділку та деревно-чагарникової шкілки.

На відміну від деревно-чагарникової шкілки, кращим способом обробітку ґрунту під садіння дичок на паровому полі є плантажна оранка. При садінні восени плантажну оранку на паровому полі проводять в середині літа, а після просапних культур - після збирання врожаю. Під весняне садіння оранку ґрунту проводять восени. Плантажна оранка на глибину 50-60см поліпшує повітряний і водний режими ґрунту, сприяє знищенню бурянів та шкідників. На неглибоких і легких ґрунтах оранку проводять на глибину орного шару з одночасним розпушуванням дна борозни на 10-12см.

Одразу після плантажної оранки ґрунт культивують і боронують.

4.3.2 Удобрення ґрунту

Для успішного росту плодових рослин удобрення ґрунту є обов’язковим. В залежності від типу і родючості ґрунту перед оранкою вносять органічні добрива із розрахунку40-60 (30-80) т/га та фосфорні ікалійні добрива -80-90 (60-150)кг/гад.р. При цьому органічні добрива вносять перед основною оранкою. Фосфорні добрива вносять під повторну оранку пару восени. Половину дози калійних добрив вносять як передсадивне добриво, а другу половину - як добриво для підживлювання підщеп. Після приживлення підщеп і в період початку інтенсивного росту рослини підживлюють азотними добривами (30-60 кг/га д.р.).

На другому і третьому полі плодової шкілки проводять ранньовесняне підживлення азотними (90-120), фосфорними (35-50), та калійними добривами (20-30) кг/га д.р. Підживлення рослин на полі 3-річних саджанців є малоефективним, однак, можливе ранньовесняне підживлення азотними добривами з розрахунку 20-25 кг/га д.р.Результати розрахунку заносимо у табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Розрахунок потреби і вартості добрив для плодової шкілки

Ґрунт - Бурувато-підзолистий на делювіальних суглинках

Забезпеченість поживними речовинами - середня

Добрива	Одиниці виміру			Норма внесення діючої речовини, кг/га			Вміст діючої речовини, %				Норма внесення добрив, кг/га			Площа поля, га			Потрібно добрив на всю площу, т			Ціна однієї тони добрив, грн			Загальна вартість добрив, грн
1	2			3			4				5			6			7			8			9
Парове поле
Основне добриво
Гній	т										80			0.42			33.6			60			2016
Вапно	т										4			0,42			1,68			30			48.6
Суперфосфат		кг		80				50			160				0.42			67.2			4200			282.2
Поле дичок (окулянтів)
Передсадивне добриво
Калійна сіль			кг		90				40			225	0,42			94,5			1800			170,1
Підживлювальне добриво
Аміачна силітра			кг		60				34			176,5	0,42			74,13			2700			200.15
Калійна сіль			кг		80				40			200	0,42			84			1800			151,2
Поле 1-річних саджанців
Підживлювальне добриво
Аміачна силітра			кг		90				34			264,7	0,42			111,17			2700			300,16
Суперфосфат			кг		40				45			88,9	0,42			37.33			4200			156,81
Калійна сіль			кг		25				40			62,5	0,42			26.25			1800			47,25
Поле 2-річних саджанців
Підживлювальне добриво
Аміачна силітра			кг		90				34			264,7	0,42			111,17			2700			300,16
Суперфосфат			кг		40				45			88,9	0,42			37.33			4200			156,81
Калійна сіль			кг		25				40			62,5	0,42			26.25			1800			47,25
Поле 3-річних саджанців
Підживлювальне добриво
Аміачна силітра			кг		25				34			73,5	0,42			30,87			2700			83.34
Всього:																						3345,74

Загальна вартість добрив для плодової шкілки становить 3345грн. 74коп.

4.3.3 Технологія вирощування саджанців плодових порід

Висаджують плодові сіянці у шкілку навесні. В перший рік догляди проводять аналогічно, як і в деревній (культивація міжрядь, підживлення просапування). На другий рік вирощування дички щеплюють (окулірують).

Перед окуліруванням нижні частини стовбурців очищають від ґрунту. Живці для окулірування готують з пагонів середньої і верхньої частин крони маточних дерев. В зрізаних пагонів видаляють недозрілі верхівки і листові пластинки, залишаючи черешки листків. Заготовлені в день окулірування живці зберігають в вологій тирсі, в холодильниках або підвалах. Процес окулірування (здійснюється в червні-липні) включає зрізання в живців ростових бруньок зі щитками, Т-подібний надріз кори в нижній частині підщепи, вставлення щитка під кору, обв’язування в місці щеплення. Через 20 днів після щеплення перевіряють приживлюваність окулянтів за опаданням черешків листків і відсутністю підсихання прищеплених бруньок. Ранньою весною наступного року повторно перевіряють збереженість окулянтів. Саджанці плодових, як правило, вирощують без шипа. Для цього ранньою весною дички зрізають над приживленим вічком. Після того як культурні пагони досягнуть висоти 20-25 см, їх обгортають землею, а сильно відхилені підв’язують до кілків. Догляд за ґрунтом на першому році вирощування культурних саджанців направлений на створення сприятливих умов для росту культур і включає культивацію міжрядь, знищення бур’янів, поливання і підживлення рослин. В першій половині вегетаційного періоду, коли саджанці мають висоту не більше 0.7 м, обробляють ґрунт в міжряддях тракторними культиваторами (КРН-2.8А).

Формування штамбу і основ майбутньої крони (гілок першого ярусу чи гілок без’ярусної форми) є важливою операцією при вирощуванні саджанців у розсаднику на полях плодової школи. Для одержання розріджено-ярусної крони в саджанців у розсаднику закладають нижній ярус з трьох гілок при наявності сильного вертикального продовження. Формування найпоширенішої розріджено-ярусної крони починають з закладання в саджанців штамбу на першому році вирощування і крони на першому або другому році вирощування.

Висота штамбу в саджанців, тобто висота стовбура від землі до першої гілки крони, для кожної породи і сорту повинна відповідати діючим технічним нормам. В середньому величина штамбу рівна 60-80 см. Вже на початку літа на штамбі вилучають бічні пагони, які з’явилися за цей період, і зрізають верхівку на 15-20 см вище висоти штамбу (звичайно на рівні 70-90 см від землі). В одноліток верхівки зрізають весною як найраніше, щоб швидше викликати появу пагонів. У зв’язку з цим важливе значення має агротехніка, яка забезпечує прискорений ріст однорічних окулянтів, включаючи підтримування ґрунту в розпушеному стані, використання добрив і поливу.

Після формування штамбу, або одночасно з його формуванням, починають догляд за кроною. Для закладання крони використовують пагони, які знаходяться вище від зони штамбу і які з’явилися після обрізання верхівки в стовбурців.

Викопуючи саджанці восени, коли бруньки росту переходять в стан спокою, але листя ще не обпало. Перед викопуванням листки на саджанцях вилучають. Викопують саджанці тракторним плугом ВПН-2 у варіанті з бічною скобою. Після викопування саджанці сортують за розмірами, вказаними в технічних нормах, і реалізовують (або тимчасово прикопують на прикопочній ділянці в вологу землю до реалізації). Отже, плодові рослини мають таку особливість: вирощені з насіння саджанці не проявляють ознак сорту, тому їх вирощують вегетативно - щепленням.

4.4 Закладка маточної плантації та її експлуатація

На маточних плантаціях отримують окремі види садивного матеріалу вегетативного походження (зимові стеблові та зелені живці), які використовують для вирощування живцевих саджанців або для створення лісових культур і лісомеліоративних насаджень. На маточних плантаціях найчастіше культивують тополі, верби та інші рослини, які легко укорінюються.

У відділенні живцевих саджанців лісових розсадників вирощують переважно живцеві саджанці тополі, верби. Ці породи легко розводити вегетативно, тоді як вирощувати садивний матеріал з насіння досить важко.

Обробіток ґрунту у відділенні живцевих саджанців такий самий, як і в шкільному відділенні. Глибина основної оранки 30-40 см, тобто на 5-10 см більша від довжини живців. Живці висаджують рано навесні. При садінні восени можуть виникати негативні явища: витискання живців з ґрунту під впливом періодичного замерзання і відтаювання ґрунту в осінньо-зимовий період і рано навесні або вимерзання верхньої бруньки.

Успіх вирощування садивного матеріалу з живців значною мірою залежить від їх якості. Живці нарізають з добре розвинених однорічних пагонів маткових дерев і кущів. Пагони заготовляють пізно восени і на початку зими, коли завершиться процес формування пазушних бруньок, а також ксилемних і флоемних тканин. У зимовий період пагони зберігаються у траншеях або в підвалах. На дно траншеї насипають шар вогкого піску, на який вертикально фіксують заздалегідь підготовлені пучки пагонів і засипають їх землею. Пучок складається з 50 або 100 зв’язаних пагонів. До кожного пучка додається етикетка з даними про генетичну оцінку матеріалу, місце і термін заготівлі тощо. Траншею прикривають шаром землі й обкопують для відведення талої води. У підвалах пучки поміщають у ящики і засипають вологим піском. Температура зберігання не повинна перевищувати 3-5˚С. Можна зберігати пагони впереміш зі снігом, у траншеях або на поверхні ґрунту в купах. Траншеї або снігові купи накривають тирсою або соломою. Невелику кількість живців нарізають вручну секатором, при великому обсязі заготівлі застосовують спеціальні верстати.

Довжина живців верби 20-25 см, а діаметр у верхньому зрізі 0,6-2,0 см. Верхній зріз роблять горизонтально над верхньою брунькою, нижній - під нижньою брунькою навскіс під кутом 45˚. Віддаль між нижньою брунькою і зрізом вибирають з таким розрахунком, щоб можна було поновити зріз перед садінням.

Живці, заготовлені з середньої частини пагонів, найбільш життєздатні, з добрим укоріненням. Живці висаджують спеціальною саджалкою СШП-5/3 за стрічковою трирядною схемою. Віддаль між стрічками становить 70 см, між рядками в стрічці - 40 см, між живцями в ряду - 10-20 см. Глибина садіння - майже на всю довжину живця, тільки верхню бруньку залишають на рівні або трохи вище від рівня ґрунту.

Догляд за насадженнями живців полягає в розпушуванні ґрунту, знищенні бур’янів і, якщо необхідно, поливі рослин. Саджанці з живців вирощують протягом одного-двох років. Викопують саджанці машинами ВМКМ-0,6, ВМ-1,25, скобою НВС-1,2 або плугом ВПН-2.

Розділ 5. ТЕХНІЧНЕ ПРИЙМАННЯ РОБІТ ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Після завершення сівби насіння в посівному відділку та закладки деревних і плодових шкілок проводять спеціальне технічне приймання виконаних робіт в розсаднику. Мета заходу - проведення контролю за якістю виконаних робіт з садіння та висіву. Технічне приймання робіт із закладки посівних та шкільних відділків, плантацій тополь, верб, ліщини, новорічних ялинок тощо виконують з метою уточнення обсягів виконаних робіт, їх якості, дотримання передбаченої проектами агротехніки сівби та садіння. На основі матеріалів технічного приймання дають загальну оцінку виконаній роботі, відзначають нові та оригінальні прийоми, які були використані в процесі проведення робіт. Крім цього, встановлюють причини незадовільного стану посівів та посадок, намічають заходи з усунення виявлених недоліків, різних відхилень в агротехніці та технології проведення тих чи інших робіт.

Технічне приймання робіт в розсаднику проводить призначена наказом спеціальна комісія, склад якої затверджує директор підприємства. Сюди входять представник держлісгоспу, лісничий, технік лісівник, лісник обходу, на території якого знаходиться розсадник, інші спеціалісти. Комісія уточнює обсяги проведених робіт, оцінює якість їх виконання. Особливу увагу приділяють відповідності технології виконаних робіт, передбачених проектом, і дотриманню агротехнічних термінів виконання робіт. Перевірці підлягають дотримання запроектованих схем висіву насіння, розміщення саджанців в шкілках, норми висіву та глибина загортання насіння, якість обробітку ґрунту, внесення відповідних доз добрив та гербіцидів, стан посівів та посадок в день проведення технічного приймання.

Технічне приймання робіт в посівному відділку розсадника проводять не пізніше 15-ти днів після висіву. Посіви, які на час технічного приймання не дали сходів, повторно оглядаються після їх появи. Технічне приймання робіт із закладки шкілок і плантацій проводять протягом 10-ти днів з дня закінчення робіт.

Технічне приймання посівів, які не зійшли або загинули проводять шляхом розкопування посівних стрічок (рядків) на облікових відрізках довільної довжини, які розміщують по діагональному ходу. Якість вийнятого з ґрунту насіння визначають шляхом зрізування з одночасним обліком сходів, які все ж з’явилися на цих облікових відрізках. Кількість пробних відрізків на 1 га посівів повинно бути не менше 20, а загальна кількість насіння для дослідження на кожній ділянці посівів однієї породи - не менше 200 штук.

До посівів, що загинули, відносять такі, що мають в ґрунті менше 25% здорового насіння від встановленої норми виходу сіянців. До посівів, які не дали сходів, відносять посіви з кількістю здорового насіння в ґрунті більше 25% від встановленої норми виходу сіянців, що не дали сходів в поточному році.

За матеріалами технічного приймання комісія складає акт у двох примірниках.

Кількість і якість садивного матеріалу визначають при щорічній інвентаризації посівів та посадок в розсадниках. Інвентаризацію проводять після закінчення вегетації рослин, але до викопування сіянців і саджанців - протягом вересня - жовтня. Інвентаризацію проводить затверджена директором підприємства комісія, яка складається із представників держлісгоспу, лісництва та розсадника. В постійних базових розсадниках, які не входять в склад інших господарських одиниць, склад комісії затверджується наказом директора розсадника.

Інвентаризацію в посівному відділку найчастіше проводять методом діагональних ходів. Для цього по діагоналі ділянки намічають пряму лінію, по якій натягують шнур. В місці перетину шнура з рядами сіянців в обидва боки від нього відкладають облікові відрізки. Загальна довжина цих облікових відрізків повинна складати 2% (при рівномірному розміщенні сіянців в рядах) або 5% (при нерівномірному розміщенні сіянців) від загальної довжини посівних рядків на ділянці. На облікових відрізках проводять суцільний перелік сіянців. Після цього визначають кількість сіянців на 1 погонний метр посівного рядка, кількість сіянців на 1 га та на всій площі ділянки.

Кількість придатних до садіння сіянців встановлюють шляхом порівняння певних частин сіянців на облікових відрізках (діаметер кореневої шийки, висота стовбурця тощо) з шаблоном, який відповідає вимогам діючих стандартів. Для цього заміряють висоту сіянця та діаметер його кореневої шийки і, відповідно, відносять його до стандартних чи нестандартних. При кількості сіянців на площі до 10 тис. шт. заміряють 100 сіянців, при кількості сіянців від 10 до 50 тис. - 250, від 50 до 100 тис. - 350, більше 100 тис. - 500 сіянців. Якщо на інвентаризованому полі стандартних сіянців за окомірною оцінкою менше 50%, то посіви залишають на дорощування.

Інвентаризацію садивного матеріалу в шкілках проводять шляхом закладання пробних ділянок прямокутної форми, довга сторона яких паралельна довгій стороні поля. Якщо площа поля становить 3-5 га, то пробна ділянка повинна включати не менше 4% садивних місць, при 5-10 га - не менше 3%, 10-50 га - не менше 2% та більше 50 га - не менше 1%. На полях шкілок площею до 3 га проводять суцільний перелік саджанців.

При віднесенні саджанців до того чи іншого гатунку до уваги беруть наступні показники: товщину стовбурця на кореневій шийці, висоту стовбурця, довжину кореневої системи, діаметр крони рослини.

Під час інвентаризації визначають загальну кількість саджанців (в т.ч. придатних для реалізації), а також приживлюваність їх у полях саджанців першого і другого року вирощування. Результати інвентаризації заносять в спеціальну карточку.

Розділ 6. ВИКОПУВАННЯ, СОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Садивний матеріал у розсадниках викопують переважно навесні, до розпускання бруньок, а також і восени, але треба мати на увазі, що всі неморозостійкі деревні рослини (катальпа, айлант, шовковиця, біла акація, гледичія, горіх грецький та ін.), а також береза і сосна погано переносять осінню посадку та прикопку на зиму. Ці породи треба викопувати лише навесні. Весь процес викопки складається з двох основних заходів: підрізка коріння і вибирання руками сіянців або саджанців. Сіянці викопують на глибину 25 - 30 см, маломірні саджанці - на 40, середньомірні - на 40-70 і великомірні - на 70-130 см. При викопуванні не слід пошкоджувати коріння, штамб та крону, бо це погіршує якість садивного матеріалу.

Вибраний садивний матеріал сортують, тобто розподіляють викопані з ґрунту лісові сіянці та саджанці за якістю. Якість вирощуваного садивного матеріалу оцінюють за держстандартами і технічними умовами на сіянці та саджанці за породами для даного регіону. Вимірювальні інструменти: штангенциркуль, лінійка, шаблон. Під час викопування і сортування садивного матеріалу не можна довго тримати оголені корені на відкритому повітрі, бо при цьому пересихають і відмирають дрібні корені, без яких рослини погано приживлюються або взагалі гинуть. Відсортовані сіянці лічать, зв'язують у пучки: при висоті стовбурця до 40 см - по 100 шт., понад 40 см - по 50 шт. і прикопують на прикопочній ділянці.

Прикопка лісових сіянців (саджанців) - це вкриття шаром ґрунту коріння і нижньої частини стовбурців лісових сіянців (саджанців) у викопаних канавах глибиною 30-40 см (для сіянців) і 50-60 см (для саджанців) для короткочасного зберігання на час проведення посадки лісових культур або тривалого зимового зберігання (рис.2). Хороші результати дає зберігання садивного матеріалу в поліетиленових мішках.

Рис. 6.1. Схема зимової прикопки сіянців

Способи зберігання садивного матеріалу залежать від його типу, тобто має він закриту чи відкриту кореневу систему, та від строку його зберігання. Основні способи зберігання сіянців та саджанців з відкритою кореневою системою - це прикопка та зберігання за знижених температур (в льодовнях, на спеціальних складах для зберігання, на снігу і т.ін.).

Дрібні сіянці з закритою кореневою системою на місцях посадки звичайно довго не зберігають (не більш як два тижні). Їх можна зберігати в льодовнях, холодильниках, а садильний матеріал типу "Бріка" та "Брикет" - на відкритому повітрі у вологому, затіненому місці.

Транспортують садивний матеріал всіма видами транспорту - кіньми на возах, автомашинами, тракторами, залізницею, водним і повітряним транспортом. При перевезенні на значні відстані користуються вагонами-льодовнями, вагонами і автомобілями-рефрижераторами.

При тривалості перевезення садивного матеріалу менше 6 год вибрані з прикопки пучки сіянців кладуть в транспортні засоби на шар м'якої соломи, тирси чи моху корінням один до одного. Кожний шар пучків перекладають упаковочним матеріалом. Зверху все покривається брезентом, мішковиною, рогожею чи синтетичною плівкою та зв'язують мотузками.

При тривалості перевезення понад 6 год вибрані з прикопки сіянці упаковують в рогожі або солом'яні тюки. Корені перешаровують вологим мохом, травою або м'ятою соломою. Тюки час від часу поливають. До кожного тюка (маса не більше 300 кг) прикріплюють бірку, на якій зазначають назву породи, сорт та кількість сіянців (наприклад, "сосна зв. 1, 10000"). Крім того, видається посвідчення, в якому наводиться: назва і адреса розсадника, дата упаковки та відправки, порода, вік, сорт, кількість сіянців та їх маса (брутто), номер і дата документа, який видано карантинною інспекцією та місце збору насіння.

Розділ 7. РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ НА ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Виробнича собівартість вирощеного посадкового матеріалу складається з таких основних видів витрат, як капіталовкладення на закладку і первинне освоєння території розсадника, витрати на обробіток парових полів, щорічні витрати на вирощування посадкового матеріалу, вартості насіння, сіянців, добрив, вапна, гербіцидів, утримання машино-тракторного парку, інших витратних матеріалів та утримання адміністративно-управлінського апарату.

Розрахунок виробничих витрат проводять по кожному виду садивного матеріалу окремо по породах. Ці дані відображаємо у розрахунково-технологічній карті (табл. 7.1)

7.1 Розрахунково-технологічна карта на вирощування сіянців

У розрахунково-технологічній карті відображені всі етапи вирощування, починаючи з парового обробітку ґрунту і закінчуючи викопуванням, сортуванням і прикопуванням садивного матеріалу.

Підсумком розрахунків є собівартість вирощування 1 тис. шт. сіянців.

Розрахунково-технологічна карта складається за такими наступними розділами: 1) Паровий обробіток ґрунту; 2) Підготовка насіння до висіву; 3) Висів насіння та вирощування 1-річних сіянців; 4)Вирощування 2-річних сіянців.

Розрахунково-технологічна карта на вирощування сіянців наведена в табл. 7.1.

7.2 Розрахунково-технологічна карта на вирощування саджанців

Складання даної розрахунково-технологічної карти подібне до такої як у сіянців. Як і в попередньому випадку складають розрахунково-технологічну карту за такими розділами: 1)Паровий обробіток ґрунту; 2) Підготовка сіянців до садіння; 3) Висаджування сіянців та вирощування 1-річних саджанців; 4) Вирощування 2-річних саджанців.

Розрахунково-технологічна карта на вирощування саджанців наведена в табл. 7.2.

Таблиця 7.1.

Розрахунково-технологічна карта на вирощування сіянців груші звичайної

Технологічні операції	Од. вим		Обсяг робіт		Склад агрегату						Норма виробітку					Потрібна кількість						Витрати на утримання та експлуатацію обладнання, грн..						Розряд і тариф-на ставка, грн..				Тарифний фонд заробітної плати, грн..			Доплати і надбавки 25%, грн..				Відра-хування 37,5%, грн.			Витра- ти на матері-али, грн.			Техно-логічна собі-вартість, грн.
					марка маши-ни		марка зна- ряддя				на агре-гат			на люд.-день		маш-змін			люд.- днів			маши- но змін			всього
1	2		3		5				6			7		8			9			10			11			12				13			14				15			16			17
Паровий обробіток ґрунту
Внесення ор-ганічних доб-рив в ґрунт	га		0,09		МТЗ-82		РПТУ-2				8,9			8,9		0,011			0,011			68			0,76			IV/42,40				0,46			0,11				0,21			300			301,54
Розкидання вапна з автомобільного причепа	т		0,4		-		-				-			5,5		-			0,072			-			-			IV/42,40				3,05			0,76				1,42			52			57,23
Оранка на глибину 23-26см	га		0,09		МТЗ-82		ПЛН-3-3,5				3,5			3,5		0,02 9			0,029			68			1,94			ІІІ/27.69				0,80			0,2				0,37			-			3,31
Боронування дисковою бо-роною	га		0,09		МТЗ-82		БДН-3,0				12,1			12,1		0,008			0,008			68			0,65			ІІІ/27.69				0,22			0,05				0,1			-			1,02
Культивація	га		0,09		МТЗ-82		КПН-4Г				18,7			18,7		0,005			0,005			68			0,36			ІІІ/27.69				0,13			0,03				0,06			-			0,58
Осіння оранка	га		0,09		МТЗ-82		ПЛН-3-35				3,5			3,5		0,029			0,029			68			1,94			ІІІ/27.69				0,80			0,2				0,37			-			3,31
Підготовка насіння до висіву
Заготівля снігу для снігування	м³		5		вручну		Вручну				-			5,8		-			0,86			-			-			ІІ/25,94				22,30			5,825				10,54			-			38,66
Засипка на- сіння снігом	м³		5		вручну		Вручну				-			5,9		-			0,85			-			-			ІІ/25,94				22,05			5,51				10,33			-			37,89
Виймання на сіння з-під снігу	кг		44		вручну		Вручну				-			340		-			0,13			-			-			ІІ/25,94				3,37			0,84				1,06			-			5,27
Замочування насіння у воді перед висіванням	кг		44		-		-				-			300		-			0,14			-			-			ІІ/25,94				3.63			0,90				1,23			-			2,13
Висів насіння та вирощування 1-річних сіянців
Внесення передпосівного добрива				Га				0,09		МТЗ-82			РТТ-4,2			21,0		21,0			0,004			0,004			68			0,27			IV/42,40			1,69		0.42			0,02			7,09			7,35
Перед посівна оранка				Га				0,09		МТЗ-82			ПЛН-3-3,5			3,5		3,5			0,03			0,03			68			2,04			ІІІ/27,69			0,82		0,21			0,39			-			3,46
Культивація кінним культиватором				Га				0,09		-			-			-		1,9			-			0,05			15			0,79			ІІІ/27,69			1,38		0,35			0,65			-			3,17
Шлейфування ґрунту				га				0,09		Т-16М			ШБ-2,5			6,0		6,0			0,02			0,02			45			0,9			ІІІ/27,69			0,55		0,14			0.26			-			2,26
Маркування ділянки кін-ним маркером				га				0,09		-			-			-		2,4			-			0,04			15			0,6			ІІІ/27,69 II\25,94			1,10		0.28			0,52			-			1,9
Сівба насіння				га				0,09		Т-16М			СЛПМ			0,66		0,66			0,15			0,15			45			6,8			V\48,37 ІІ/25,94			7,25		1,81			3,40			2000			212,46
Прокатування посівів				га				0,09		МТЗ-82			3КВГ-1,4			11,4		11,4			0,009			0,009			68			0,6			ІІ/25,94			0,23		0,06			0,11			-			0,99
Мульчування посівів				га				0,09		МТЗ-82			МНС-0,75			0,55		0,55			0,18			0,18			68			12,24			ІІІ/27,69			4,98		1,25			2.34			-			20,81
Культивація міжрядь кін-ним культива-тором				га				0,09		-			-			-		1,7			-			0,06			15			0,9			IV/42,40			2,54		0,64			1,19			-			4,37
Внесення мі-неральних до-брив в міжряддя вручну				га				0,09		-			-			-		0,6			-			0,17			0,55-			0,09			3,81		0,95			1,79			30,54			37,06
Вирощування 2-річних сіянців
Внесення мі-неральних до-брив				га				0,09		МТЗ-82			КРН-2,8М			4		4			0,025			0,025			68			1,7			IV/42,40			1,06		0,26			0,495			76.21			79,725
Механізоване розпушування ґрунту в 2 слі-ди		га				0,09			МТЗ -82			КРН-2,8М			4,1		4,1			0,024			0,024			68			1,6		IV/42,40			1,01			0.25			0.47			-			2,01
Виорювання сіянців		га				0,09			МТЗ-82			НВС-1,2М			2,0		2,0			0,05			0,05			68			3,4		V/32,37			1,61			0,40			0.75			-			4,48
Вибирання сі-янців, сорту-вання, зв’язу-вання в пучки		тис. шт.				150			вручну			вручну			-		12,0			-			12,5			-			-		ІІІ/27,69			346,12			86,53			162,24			-			594.89
Всього:		-																											37,58					430,96			107,79			200,21			2465,84			3242,38

Собівартість=грн

Таблиця 7.1.

Розрахунково-технологічна карта на вирощування сіянців яблуні звичайної
Технологічні	Од.	Обс.			Норма		Потрібна		Витрати на утрим.		Роз-	Тариф.	Тар.	Допл.	Від-	Вит-	Техно-
									та експлуат. облад-				фонд	і над-	раху-	рати	логіч-
			Склад агрегату		виробітку		кількість		нання, грн.				зар.	бавки,	ван.	на	на со-
			марка	марка	на	на	машино-	людино-	машино-	Всього		ставка,	плати,	25%,	38,1%	мат.,	бівар-
операції	вим.	роб.	машини	знаряддя	агрегат	люд.дн.	змін	днів	зміни		ряд	грн.	грн.	грн.	грн.	грн.	тість, грн
Паровий обробіток ґрунту
Навантаження добрив на розкидувач	т	2,64	ЕО-2621		142	142	0,02	0,02	100	2,00	IV	42,4	0,85	0,21	0,40	312,00	315,46
Доставка добрив та розкидання	га	0,08	МТЗ-80	1-РМГ-4	1,4	1,4	0,04	0,04	100	4,00	IV	42,4	1,70	0,43	0,81		6,94
Оранка на глибину 26 см	га	0,08	МТЗ-80	ПЛН-3-35	2,9	3,2	0,02	0,02	100	2,00	ІІІ	37,69	0,75	0,19	0,36		3,30
Культивація (4-разова)	га	0,24	МТЗ-80	КПН-4г	18,1	13,9	0,01	0,02	100	1,00	ІІІ	37,69	0,75	0,19	0,36		2,30
Зяблева оранка	га	0,08	МТЗ-80	ПЛН-3-35	1,4	3,2	0,04	0,02	100	4,00	ІІІ	37,69	0,75	0,19	0,36		5,30
Підготовка насіння до висіву
Замочування насіння у воді перед висіванням	кг	6				300		0,02			ІІ	25,89	0,52	0,13	0,25	900,00	900,90
Просушування насіння перед висівом	кг	6				225		0,03			ІІ	25,89	0,78	0,20	0,37		1,35
Висів насіння та вирощування 1-річних сіянців
Розпушування ґрунту перед висівом	га	0,0 8	МТЗ-82	БЗС-1.0	19	19	0	0	100	0,00	ІІІ	37,69	0,00	0,00	0,00		0,00
Розкидання мінеральних добрив	га	0,08				2,6		0,02			IV	42,4	0,85	0,21	0,40	22,76	24,22
Шлейфування ґрунту	га	0,08	Т-16М	ШБ-2.5	6	6	0,01	0,01	75	0,75	ІІІ	37,69	0,38	0,10	0,18		1,41
Сівба насіння (І класу)	га	0,08	МТЗ-82	СЛШ-4М	0,66	1,32	0,09	0,05	100	9,00	V/ІІ	68,29	3,41	0,85	1,62		14,88
Коткування посівів	га	0,08	МТЗ-82	КБН-3.0	11,4	11,4	0,01	0,01	100	1,00	II	25,89	0,26	0,07	0,13		1,46
Ручне прополювання посівів у рядках (одноразове)	м2	600				125		4,8			ІІ	25,89	124,27	31,07	59,18		214,52
Розкидання мінеральних добрив	га	0,08				2,6			IV	42,4	0,85	0,21	0,40	36,53	37,99
Культивація міжрядь кінним культиватором 4 рази	га	0,24			1,4	1,4	0,17	0,17	30	5,10	ІІІ	28,77	4,89	1,22	2,33		13,54
Прополювання в рядках (2-разове)	м2	1600				125		9,6			ІІ	25,89	248,54	62,14	118,37		429,05
Вирощування 2-річних сіянців
Культивація міжрядь кінним культиватором 2 рази	га	0,16			1,4	1,4	0,09	0,09	30	2,70	ІІІ	25,89	2,33	0,58	1,11		6,72
Розкидання мінеральних добрив	га	0,08				2,6		0,02			IV	32,37	0,65	0,16	0,31	64,73	65,85
Прополювання в рядках (2-разове)	м2	1200				125		9,6			ІІ	25,89	248,54	62,14	118,37		429,05
Вибирання сіянців, сортування, зв’язування в пучки	тис.шт.	150				11,3		11,5			ІІІ	28,77	330,86	82,72	157,57		571,15
РАЗОМ							0,5	36,06		31,55			971,93	243,01	462,89	1336,03	3045,40

посівний плантація саджанець чагарниковий

Собівартість=грн

Частина 2. ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ

Розділ 1. ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Місцезнаходження і площа лісництва

ДП "Міжгірське лісове господарство" розташований у північній частині Закарпатської області на території Міжгірського адміністративного району.

Поштова адреса: 295310 смт. Міжгір'я Закарпатської області вул. Добролюбова, 12.

До складу підприємства входить 7 лісництв. Лісництва представляють відособлені територіальні частини підприємства. Загальна площа лісництв ДП "Міжгірське лісове господарство" становить 31513 га. Розподіл загальної площі лісгоспу приведено в табл. 1.1.

Табл. 1.1 - Адміністративно-господарська структура і загальна площа ДП "Міжгірське лісове господарство"

№ пп	Назва		Загальна площа, га	Кількість
	лісництв	адміністративних районів		майстерських дільниць	обходів
1.	Ізківське	Міжгірський	4051	2	13
2.	Лопушне	Міжгірський	4176	1	8
2.	Майданське	Міжгірський	3983	1	9
4.	Верхньобистрянське	Міжгірський	4562	1	7
5.	Міжгірське	Міжгірський	4906	1	11
6.	Запереділянське	Міжгірський	4352	1	9
7.	Вучківське	Міжгірський	5483	1	8
	Всього		31513	8	65

1.2 Геологія, геоморфологія і гідрологія

Згідно лісорослинного районування територія підприємства відноситься до Гірськокарпатського округу. Територія округу займає біля 50 % площі Українських Карпат. Межі округу співпадають з ареалом букових, буково-ялицевих і ялинових високогірних лісів. Гірськокарпатський округ розділений на лісогосподарські райони. Територія підприємства входить в район Стрийського - Міжгірської Верховини.

Усі ліси підприємства віднесені до гірських лісів. Переважають 62 % круті і дуже круті 20,6 % схили.

В умовах підприємства мають місце ерозійні процеси ґрунтів. Найбільш розповсюдженими видами ерозії є змиття ґрунтів і зсуви. Одним з найбільш небезпечних ерозійних процесів є селеві явища, які утворюються під час інтенсивного танення снігу і проливних опадів.

По ступені противоерозійної стійкості розрізняють нестійкі, середньнестійкі і стійкі ґрунти. До нестійких відноситься ґрунти з глибиною профілю до 50 см, а також ґрунти на дуже стрімких схилах, до середньостійких 51-80 см, до стійких ґрунтів більше 80 см.

Ступінь дренованості району гідрографічною сіткою в цілому потрібно врахувати високою.

1.3 Клімат

Клімат округу помірно континентальний, вологий. Тривалість вегетаційного періоду 159 днів.

Середньорічна температура повітря +4.4 0С.

Максимальна температура повітря +34 0С, а мінімальна -42 0С

Середньорічна кількість опадів 1442 мм Протягом вегетаційного періоду випадає 69 % опадів. Відносна вологість повітря 75 %.

Постійний сніговий покрив встановлюється у першій декаді грудня, схід снігового покрову проходить у першій декаді березня. Середня глибина промерзання ґрунту 60 см, максимальна -80 см. Потужність снігового покриву 57-80 см

Переважають вітри взимку-західні, весна Пд-Сх, літо-східні, осінь -Пд-Зх.

У цілому клімат району розміщення підприємства сприятливий для використання таких деревних і чагарникових порід: бука, ялини, ялиці, ліщини і бузини.

1.4 Ґрунти

Різнобарвність ґрунтоутворюючих порід, гірський рельєф і відносна неоднорідність рослинності привела до формування різних у генетичному відношенні ґрунтів. На схилах гірських ґрунтів сформувались бурі гірсько-лісові ґрунти, які є переважаючими 91 %, на вершинах ділянок під впливом дерного покриву -дернові ґрунти.

Опис бурих гірських лісових ґрунтів наступний:

Но-0±2см-лісова підстилка.

Н-0±17см-бурий, горіхувато-грудкуватий, середньосуглинистий, багато коренів, наявні капроліти, перехід поступовий.

Нр-17±75см-світло-бурий, середньосуглинистий, наявність коренів, капролітів, слабоспресований. Перехід поступовий.

РН-75±91см-світло-бурий, середньосуглобистий, дрібногрудкуватий, слабоскелетний, спресований. Перехід поступовий.

Р-91±150см-світло-бурий, середньосуглинистий, слабоскелетний, елювіо-делювій флішу.

Бурі гірсько-лісові ґрунти приурочені до схилів різних експозицій з крутизною від 50 до 400 в межах висот 600…1200 м н.р.м. Формування бурих гірсько-лісових ґрунтів проходить під змішаними хвойно-листяними і чистими хвойними лісами в умовах помірно-теплого і вологого клімату. Вони відрізняються слабо помірною диференціацією ґрунтового профілю на генетичні горизонти; бурим забарвленням профілю, залежним від наявності окислів заліза і алюмінію; суглинистими, тяжкосуглинистими і легкосуглинистими механічними складами; значною кислотністю.

Ерозійні процеси на території підприємства виражені у вигляді площинної і лінійної водної ерозії. У результаті площинної ерозії ґрунт поступово лишається верхнього найбільш родючого горизонту і утворюються різної степені злитості ґрунти. Такі ґрунти розповсюджені в усіх лісництвах і займають 8066 га або 20,8 % загальної території підприємства. Завдяки наявності деревної та чагарникової рослинності з значною протяжністю стокоударних границь, ерозійні процеси значного розповсюдження не мають.

1.5 Типи лісу

За лісорослинним районуванням територія підприємства відноситься до Центральноєвропейської провінції зони широколистяних лісів, в якій виділені Балтійська і Східно-Карпатська гірська підпровінції. Територія підприємства відноситься до Східно-Карпатської гірської підпровінції в межах якої ліси підприємства віднесені до лісорослинних районів ялиново-букових, ялиново-ялицево-букових, ялицево-ялиново-букових, дубово-буково-ялицевих лісів. Лісова рослинність району дубово-букового-ялицевих лісів займає невеликі площі і має острівний характер. Корінні деревостани трапляються рідко, у складі таких насаджень переважає дуб звичайний, ялиця, рідше бук. У стиглих насадженнях ці три головні породи входять до складу першого яруса та досягають висоти 26…32 метри.

Район ялицево-букових лісів займає перші низькогірські хребти північного макросхилу. Рельєф типово гірський, згладжений.

Значну площу також займають вологі чисті бучини DЗБк і свіжі ялицево-букові діброви D2Я БкД. На незначних площах спостерігаються вологі ялицево-букові діброви DЗ ЯБкД та свіжі ялицево-букові судіброви С2 ЯБкД.

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ДІЛЯНОК

Лісокультурна ділянка №1 знаходиться в кварталі 5, у виділі 3. Площа ділянки становить 3,4 га. Рельєф ділянки гірський. Тип лісорослинних умов - вологиі субори, тип лісу - волога ялицева сусмеречина. Лісокультурна ділянка №1 проектується на категорії лісокультурної площі - давній зруб із частковим відновленням ялиці; площа зайнята природним відновленням. Трав’яне вкриття ділянки представлене: квасениця звичайна (Oxalis acetosella), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium), шавлія залозиста (Salvia glutinosa), цирцея альпійська(Circaea alpina), ожика волосиста (Luzula pilosa), зубниця (Dentaria glandulosa), зірочник лісовий (Stellaria sulvaticum), щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas),ступінь задерніння незначний. Тип ґрунту ділянки №1 бурувато-підзолистий кислий поверхнево глеєвий на делювіальних сугликах. На ділянці відсутні личинки шкідників коріння. На лісокультурній ділянці №1 рекомендується створити насадження з ялини європейської та клена-явора.

Лісокультурна ділянка №2 розташована в кварталі 9, виділі 12, площа якої становить 2,8 га. Рельєф території, де розташована ділянка - гірський. Тип лісорослинних умов - вологий сугруд, тип лісу - волога букова сусмеречина. Площа, на якій проектується створення лісових культур, представляє собою свіжий зруб без природного відновлення. У трав’яному вкритті переважають квасениця звичайна (Oxalis acetosella), атрагена альпійська (Antragene alpina), сугайник австрійський (Doronicum austriacum), зубниця залозиста (Dentaria glandulosa), рідко чорниця і брусниця, рідше моховий покрив. Тип ґрунту на ділянці - бурувато-підзолистий кислий поверхнево глеєвий на делювіальних сугликах. Личинки коренегризучих комах відсутні на площі ділянки.

Розділ 3. ПРОЕКТОВАНІ ТИПИ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

Проектовані типи лісових культур та особливості технології їх створення повинні бути глибоко і всебічно продумані та обґрунтовані. Вони залежать від виду лісових культур (попередні чи наступні, суцільні чи часткові, чисті чи змішані), методів і способів створення їх (сівба чи садіння), асортименту порід, схеми змішування порід та розміщення посадкових місць. Тому успіх створення лісових культур буде забезпечений при правильному підборі вищезгаданих структурних одиниць.

3.1 Обґрунтування доцільності створення лісових культур на лісокультурних ділянках

У вирішенні проблем безперервного і невиснажливого лісокористування, вирощування високопродуктивних лісових насаджень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання максимального лісівничого ефекту при мінімально можливих затратах, збереження екологічної рівноваги в лісових біогеоценозах, найважливішу роль відіграє процес відтворення лісових ресурсів, який у західному регіоні України переважно відбувається шляхом створення лісових культур. Навіть у багатих типах лісу, щоб запобігти заміні головних автохтонних порід другорядними, доцільно застосовувати штучне лісовідновлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лісів, не допустити його збіднення. При цьому склад штучних насаджень повинен обов’язково відповідати типу лісу. Ігнорування цього аспекту призводить до зниження продуктивності, цінності та погіршення санітарного стану культур. Участь цінних аборигенних порід у складі насадження зменшується, якщо не брати до уваги складні взаємовідносини між деревними породами, у процесі яких породи з меншим ступенем конкурентноздатності випадають зі складу насадження або ростуть по IV-V класу Крафта.

Внаслідок значного посилення антропогенної дії на лісові біоценози спостерігається послаблення плодоношення деревних порід, що в свою чергу впливає на природне поновлення деревних порід.

Отже, створення лісових культур є необхідністю як з природоохоронної, так і з лісогосподарської точок зору. Без створення штучних насаджень ліси із таких цінних порід, як дуб, сосна, модрина, бук і ялина не мають майбутнього. Створення лісових культур на даних лісокультурних ділянках є необхідним для того, щоб раціонально використати природний потенціал даних лісорослинних умов, підвищити продуктивність і біологічну стійкість насадження.

3.2 Системи і способи обробітку ґрунту під лісові культури

Обробіток ґрунту під лісові культури - це механічний, хімічний чи термічний вплив на ґрунт на всій лісокультурній площі чи її частині, що забезпечує сприятливі умови для росту культивованих рослин. Під створення лісових культур найчастіше використовують частковий обробіток ґрунту, рідше - суцільний (зяблевий чи паровий). Суцільний обробіток ґрунту застосовують на площах, які не були під лісом, або після розкорчування ділянки. Головне завдання обробітку ґрунту полягає в поліпшенні повітряного, водного, теплового режимів ґрунту, підвищенні його родючості.

Спосіб обробітку ґрунту в залежності від типу лісорослинних умов та цільового призначення культур може проводитися шляхом прокладання смуг, борозен, гребенів, терас, площадок, ямок, горбиків та ін.

Площадки влаштовують на ділянках, на яких використання ґрунтообробних знарядь ускладнене або неможливе. Обробіток ґрунту площадками застосовують переважно в гірській місцевості, де переважають круті схили, а також на зрубах з наявністю природного відновлення, розміщеного на площі куртинами і при реконструкції малоцінних насаджень. Залежно від ступеня зволоження та задерніння ґрунту, розміщення природного відновлення площадки влаштовують розмірами 2,5 - 3,0 х 0,8 - 1,0м. Площадки можуть бути квадратної або прямокутної форми. На лісокультурній ділянці №1 обробіток ґрунту проводимо саме площадками тому, що на ділянці присутнє природне відновлення ялиці.

На зрубах, як правило, застосовують смуговий обробіток ґрунту з попереднім розкорчовуванням смуг завширшки 1-3м.

3.3 Види, методи та способи створення лісових культур

Переважаючим методом створення лісових культур є садіння. Рідше застосовують сівбу, хоча цей метод певною мірою імітує саму природу лісу. Основний недолік останнього методу - вимокання або вимерзання насіння в ґрунті на лісокультурній площі, знищення його лісовою фауною, тривалість і складність проведення агротехнічних доглядів, більш тривалі терміни змикання лісових культур. Зовсім рідко використовують комбінований метод створення лісових культур, коли одні породи вводять садінням, а інші - посівом.

Культури створюють переважно методом садіння з використанням великомірного садивного матеріалу. На постійне місце висаджують сіянці та саджанці деревних і чагарникових рослин - 3-7-річного віку. Садіння проводять вручну. При створенні крупних масивів зелених насаджень в лісах зелених зон проводять такі ж агротехнічні заходи, як і при створенні звичайних лісових культур.

За часом створення лісові культур поділяються на попередні і наступні. За принципом формування - суцільні та часткові. За початковим складом лісові культури поділяються на чисті та змішані. В межах поділу можливе різне комбінування цих елементів. Попередні культури створюються під наметом материнського насадження. На відміну від попередніх наступні лісові культури створюються після вирубки материнського намету. Якщо головна порода на ділянці не відновилася або недостатнє відновлення, то створюються суцільні лісові культури.

Чисті лісові культури - культури створені з одного виду, а змішані лісові культури складаються з двох чи більше порід. При створенні лісових культур в них виділяють три компоненти: головна порода, супутня порода, чагарникова порода.

На лісокультурній ділянці №1 і №2 створюємо наступні лісові культури; за принципом формування створюємо на лісокультурній ділянці №1 часткові культури, а на лісокультурній ділянці №2 - суцільні лісові культури. За початковим складом лісові культури на лісокультурній ділянці №1 і №2 є змішані.

В процесі вирощування лісових культур часто виникає потреба в їх доповненні - висаджуванні садивного матеріалу на місце рослин, що загинули. Доповнення лісових культур зумовлено переважно об’єктивними причинами. Серед них - посушлива весна та посушливе літо, вимерзання рослин, вимокання, видування ґрунту тощо. Доповнення проводять в культурах 1-3-річного віку за результатами осінньої інвентаризації. Обсяги доповнень бувають різними, в середньому - 10-25 % від числа садивних місць.

Садіння лісу - це створення лісових культур шляхом висаджування сіянців або саджанців. Цей метод має низку переваг перед сіянням: у 5-7 разів скорочується витрата насіння, сіянці (саджанці) майже не пошкоджуються гризунами і птахами, забезпечується рівномірне розміщення і висока приживлюваність, меншою мірою пригнічуються трав'яною рослинністю.

Оптимальний час садіння рослин - рання весна до початку вегетації. Рідше практикується осіннє садіння, не пізніше ніж за 2-3 тижні до перших заморозків у період скидання листя у листяних та здерев’яніння пагонів - у хвойних порід.

Налічується 5 способів садіння: рядковий, стрічковий, коридорний, біогрупами, широкосмуговий. Лісові культури висаджують лісосадильними машинами або вручну.

Садіння саджанцями дає більш високий лісокультурний ефект.

На лісокультурних ділянках №1 і №2 будемо висаджувати 2-річні сіянці.

3.4 Склад лісових культур, вибір головних, супутніх і чагарникових порід

При створенні лісової культури необхідно ретельно підбирати склад майбутнього деревостану, оскільки допущені помилки негативно впливатимуть на продуктивність і біологічну стійкість насаджень.

За складом лісові культури поділяються на чисті і змішані: чисті - це насадження, які складаються з однієї деревної породи; змішані - це насадження, в складі яких є дві або більше деревні породи.

Головні породи - це породи, які доцільно вирощувати в даних лісорослинних та економічних умовах. Це може бути одночасно 2-3 породи. До головних порід належать не тільки ті, які характеризують корінний тип деревостану. Сюди можуть бути віднесені екзоти, якщо вони за своєю лісівничо-екологічною характеристикою відповідають цілям ведення лісового господарства.

Другорядні породи досить часто переважають у складі насадження, але дають значно гірший економічний ефект при лісовирощуванні.

Супутні породи покращують ріст головної породи супроводжуючи її протягом певного проміжку росту або до віку головної рубки, а також самі є об’єктом для використання у господарських цілях.

Підгінні породи утворюють "шубу" для головної породи, притінюючи її стовбури своїми кронами. Вони сприяють формуванню прямих стовбурів головної породи, кращому очищенню стовбурів від сучків. Підгінні породи, як звичайно, утворюють другий ярус.

Ґрунтопокривні породи - це переважно чагарники, які своїми гілками закривають ґрунт, тим самим не допускаючи його задерніння і захищаючи від прямої дії сонця та вітру.

Змішані за складом насадження є більш продуктивними та біологічно стійкими, ніж чисті. Чисті культури потрібно створювати переважно в тих умовах, які є придатними для зростання лише однієї породи (наприклад, чисті культури сосни в умовах А0, А1; чисті культури вільхи в умовах С5 тощо). При створенні змішаних культур для успішного зростання в межах одного насадження потрібно висаджувати породи світлолюбні з тіневитривалими, швидкорослі з повільноростучими, з тими, що мають глибоку кореневу систему і поверхневу і т. п.

Супутні породи (липа, клен, граб та ін.) сприяють покращенню росту головних (притінення стовбура, збагачення ґрунту опадом тощо), а також самі є об’єктом лісокористування.

Основним лімітуючим фактором впровадження цінних порід в культури є тип лісу, а саме - зволоженість (гігротоп) та багатство (трофотоп) ґрунту.

Головними в культурах повинні бути породи найбільш довговічні та стійкі проти несприятливих умов середовища.

На лісокультурній ділянці №1 головною породою буде ялиця, а бук і смерека - супутніми; на лісокультурній ділянці №2 головною породою буде смерека, а в якості супутніх порід будуть ялиця, бук та клен-явір.

3.5 Типи, схеми і способи змішування порід

Типи лісових культур різняться за складом деревних порід, розміщенням рослин, їх кількістю на одиниці площі і особливостями обробітку ґрунту.

Успіх створення лісових культур не може бути забезпечений без правильного добору асортименту порід. До складу лісових культур вводяться головні, супутні та чагарникові породи. Визначають відповідність їх біологічних особливостей специфіці конкретних лісорослинних умов, толерантність обраних видів лісових порід. Якщо необхідно, визначається буферна порода, яка згладжує конкуренцію між двома гловоними породами.

Спосіб змішування рослин у лісових культурах - це порядок групування на лісокультурній площі дерев однієї породи відносно дерев інших порід. Висвітлюючи питання підбору та способу змішування порід в культурах, потрібно пам'ятати, що всі вони поділяються на три групи (змішування в рядах, змішування рядами, змішування рядами і в рядах), кожна з яких в свою чергу поділяється на власне способи змішування (ланковий, групово-ланковий, шахівками, рядовий, кулісний і т.д.). Застосування того чи іншого способу змішування залежить від виду та участі деревних компонентів в складі насадження, використання тих чи інших механізмів при створенні лісових культур та догляді за ними, від їх цільового призначення. Вибрані способи змішування забезпечать формування прямих і повнодеревних стовбурів, добре очищення від гілок, будуть покращувати ґрунтові умови, а також будуть мати протипожежне значення.

Схема змішування - це порядок розташування рослин різних порід на лісокультурній площі. Схеми змішування постійно удосконалюються та поповнюються новими модифікаціями. Основними критеріями їх розробки є оптимізація взаємовідносин рослин на даній ділянці в конкретних едафічних умовах. На лісокультурній ділянці №2 схема змішування така: 3 ряди смереки, 2 ряди бука+ялиця (У рядах бука та ялиці змішування ланками по 3 шт. )

3.6 Густота лісових культур та розміщення садивних місць

Розміщення посадкових місць визначається віддаллю між рядками посадкових (посівних) місць і віддаллю між посадковими (посівними) місцями в ряду. Від цих параметрів безпосередньо залежить густота створюваних культур.

Вибір параметрів розміщення посадкових місць залежить насамперед від трьох факторів: біологічних особливостей деревних порід і чагарників, що вводяться в лісові культури, типу лісорослинних умов і необхідності максимальної механізації садіння культур і робіт по догляду за ними.

Густота культур - це кількість деревних і чагарникових рослин, що вирощуються на одиниці лісокультурної площі. Від густоти культур залежать біологічна стійкість і продуктивність майбутніх насаджень. При заниженій густоті залишається не використаною потенційна продуктивність даних умов; при завищеній густоті культури відстають у рості, а можуть бути випадки їх загибелі або депресії. Занижена густота відтягує також період зімкнення лісових культур, що потребує проведення більшої кількості доглядів. Але більша густота вимагає використання більшої кількості садивного матеріалу, що збільшує собівартість лісових культур.

Оптимальна густота - поняття динамічне в тому розумінні, що вона змінюється з віком. Це наслідок біологічних властивостей лісових дерев, які з віком вимагають щораз більшого життєвого простору. Базою для регулювання густоти в процесі росту є початкова густота, тобто кількість посадкових місць під час садіння або сівби лісових культур.

Початкову густоту визначають з урахуванням наступних факторів: біологічні та лісівничі властивості деревних порід. Для світлолюбних порід приймається менша густота, для тіневитривалих - більша, для швидкорослих - менша, для, повільнорослих - більша; едафічні умови. У більш сухих умовах і на бідніших ґрунтах приймається більша густота, оскільки рослини тут ростуть повільніше, а в оптимальних умовах вологості й родючості ґрунту густота може бути меншою, оскільки рослини тут ростуть інтенсивніше.

Початкову густоту культур і відповідне розміщення посадкових місць визначають окремо за лісорослинними зонами, підзонамн і лісокультурними районами.

Густота лісових культур визначається кількістю рослин на 1 га лісокультурної площі.

густота лісових культур розраховується за формулою:

 [3.1]

де N - густота культур, шт/га;- ширина міжрядь, м;- крок садіння, м.

При нормальному природному відновленні на 1 га налічуються сотні тисяч сходів деревних порід. Але у міру того як вони ростуть і розвиваються, їх кількість постійно зменшується й у віці головної рубки на 1 га залишається 300- 600 дерев. У багатих типах їх більше, в бідних - менше. В результаті такої диференціації виживають найбільш стійкі та високопродуктивні екземпляри.

Із практики ведення лісового господарства відомо, що невигідно вирощувати загущені або зріджені лісові культури. Густі насадження повною мірою використовують сонячну енергію, Але через сильну конкуренцію за поживні речовини, а часто й за вологу дерева ростуть ослабленими, пригніченими, бонітет насадження знижується. Рідкі насадження більшою мірою пошкоджуються вітровалами, стовбури дерев збіжисті та сучкуваті, знижується продуктивність, втрачається лісова ситуація.

Із лісівничих та економічних причин насаджувати велику кількість сіянців на 1 га недоцільно й неможливо, тим більше не можна чекати, поки відбудеться природна диференціація висаджених екземплярів. Тому слід узяти за основу певну густоту лісових культур, де кількість садивних місць була б оптимальною або близькою до неї.

Густота залежить насамперед від категорії лісокультурної площі, типу лісу, біологічних особливостей порід, з яких створюється насадження, складу культур, виду садивного матеріалу, наявності природного відновлення, економічних умов, методу створення лісової культури. Культури, що створюються садінням, менш густі, ніж створені сівбою. Те ж саме стосується часткових і суцільних штучних лісових насаджень.

Основним критерієм успішного створення лісових культур, які б максимально використовували потенційні ґрунтозо-кліматичні умови, були б високопродуктивними і біологічно стійкими, є оптимальна густота деревостанів, яка, крім перелічених вище факторів, залежить також від цільового призначення дереіюстанів, використання засобів механізації для створення і догляду за лісовими культурами, віку головної рубки насаджень тощо. Різноманітність ґрунтово-кліматичних, економічних та інших умов не дає змоги розробити стандартні рекомендації щодо густоти лісових культур. Крім того, слід мати на увазі, що при одній і тій самій густоті, але при різних способах і схемах змішування взаємовплив між деревними породагли буде різний, від чого певною мірою залежать продуктивність і стійкість майбутнього насадження.

Ширина міжрядь повинна становити переважно 2,0-3,0 м. Це обмежує густоту культур 5,5-6,6 тис. шт./га. При меншій ширині міжрядь робочими органами механізмів пошкоджуються фізіологічно активні корені й ріст культур погіршується. При більшій ширині міжрядь і відсутності природного відновлення ґрунт швидко задернюється і потребує додаткового обробітку.

Розрахунки ведемо на 1 га лісокультурної площі. З врахуванням ширини міжрядь, кількість рядів порід на 1га буде:100 м /2,5 м=40р.Один цикл змішування складає 5рядів. При довжині сторони ділянки в 100 м ряди порід, з врахуванням їх кількості, будуть розміщуватись наступним чином:

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

Бк

Бк

Бк

Яц

Яц

Яц

Бк

Бк

Бк

Яц

Яц

Яц

Бк

Бк

Бк

Яц

Яц

Яц

Бк

Бк

Бк

Яц

Яц

Яц

Бк

Бк

Бк

Яц

Яц

Яц

Кількість рослин в одному ряду, довжиною 100 м становитиме:

смереки - 100 м / 0,8 м = 125 шт. в ряду;

·   бука+ялиця - 100 м / 1.2 м = 83 шт. в ряду;

Таким чином, кількість посадкових місць на 1 га по породах з врахуванням кількості їх рядів становитиме:

·   смереки - 125 шт.·24дів = 3000 шт/га

·   бука+ялиця - 83 шт. 16 рядів = 1328 шт/га

Таким чином, загальна початкова густота культур становитиме 4328

шт./га.

Початковий склад лісових культур за кількістю посадкових місць знаходимо за пропорцією: 4328 шт./га - 100 %, а 3000 шт./га - Х %. Звідси Х = 69,3 % або 7 одиниць. Таким же шляхом розраховуємо участь в початковому складі культур і інших порід.

Отже, початкова формула складу культур за кількістю садивних місць на лісокультурній ділянці №2 буде мати наступний вигляд: 7См3Бк+Яц.

Лісокультурна ділянка №1:

Лісові культури проектуємо створити площадками, оскільки на ділянці №1 наявне природне поновлення. Площадки створюємо прямокутної форми розміром0,5м- 0,5м.На одній площадці садимо по 1сіянці. Схема змішування рядів 2р. Смереки1 р. Клена-явора.

Розміщення рядів 2,5х0,8м.

Спершу розраховуємо для всієї площі, а потім беремо від отриманої густоти 60%, бо 40% площі вже зайнято ялицею.

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Таким чином, початкова формула складу культур за кількістю садивних місць на лісокультурній ділянці №1 буде мати наступний вигляд:84См2Kлена-явора.

Розрахувавши густоту культур за породами, визначимо вартість садивного матеріалу, необхідного для створення лісових культур на лісокультурних ділянках (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Розрахунок кількості та вартості посадкового матеріалу

Назва порід	Вид садивного матеріалу та його вік	Кількість садивного матеріалу та посадних мість		Вартість 1 тис. шт сіянців	Загальна вартість, садивного матеріалу та насіння грн
		тис.шт
		на 1 га	на всю площу		на 1 га	на всю площу
1 ділянка
Смерека	сіянці	5,63	6,89	180,00	1012,50	1239,30
Клен-явір	сіянці	0,98	3,32	120,00	117,00	397,80
Разом		6,60	10,20		1129,50	1637,10
2 ділянка
Смерека	сіянці	2,40	6,72	180,00	432,00	1209,60
Бук лісовий	сіянці	0,80	2,24	220,00	176,00	492,80
Ялиця	сіянці	0,80	2,24	200,00	160,00	448,00
Разом		4,00	11,20		160,00	2150,4

Отже, для створення лісових культур на лісокультурній ділянці №1, необхідно 1637гр щоб придбати 2-річні сіянці деревних порід, з яких будуть створені культури; на лісокультурній ділянці № 2 потрібно 2150,4грн.

3.7 Види, терміни, кількість і технологія проведення агротехнічних доглядів

Догляд за лісовими культурами - це комплекс агротехнічних і лісівничих заходів, спрямованих на поліпшення умов приживлюваності й росту культивованих порід (поліпшення фізичних властивостей ґрунту, зменшення випаровування з його поверхні, видалення трав'яної та небажаної деревної рослинності, збагачення ґрунту елементами живлення).

Основна мета доглядів за лісовими культурами - створення сприятливих умов для їх росту, скорочення строків зімкнення й переведення в покриту лісом площу, усунення негативного впливу трав'яної рослинності й порослі малоцінних порід. Завдяки проведенню агротехнічних та лісівничих доглядів поліпшуються водний і тепловий режими, а також режими живлення й освітлення. Культури, в яких ґрунт задернілий, ростуть погано. Основна маса коріння трав'яних рослин розміщується у верхніх, найбільш родючих горизонтах, тому від задерніння терплять насамперед дерева з поверхневою кореневою системою - ялина, ясен та ін.

Відповідність розвитку кореневої системи рослин розміру їх надземної частини є основним фактором успішного росту. Пошкодження коріння, особливо бічного, знижує інтенсивність росту рослин, призводить до виникнення кореневої гнилі, що різко знижує стійкість насадження. Щоб уникнути цього негативного явища, в перші два роки після садіння допускається проводити обробіток міжрядь на глибину 8-10 см, а в наступні роки - не глибше 4-6 см.

Агротехнічні догляди за лісовими культурами проводять після садіння. Вони є головним фактором швидкого зімкнення та формування майбутнього насадження. Сюди відносять наступні операції:

)        оправлення сіянців або саджанців після садіння механізованим способом або після дії на них несприятливих погодніх умов: розмиву (видування) ґрунту, витискання морозами;

)        розпушування ґрунту з одночасним видаленням у рядах і міжряддях трав'яної рослинності, самосіву та порослі малоцінних порід;

3) скошування, приминання або прикочування трав'яної рослинності в осінній період у рядах і міжряддях;

4) використання гербіцидів і арборицидів для пригнічення розвитку небажаної трав'яної та деревної рослинності.

На важких ґрунтах культури можуть витискатися при настанні заморозків, тому в таких місцях слід утримуватись від розпушування та прополювання культур у другій половині вегетаційного періоду.

Для проведення доглядів за лісовими культурами використовується спеціальна техніка, яка повинна задовольняти низку вимог. Робочі органи машин повинні забезпечити високоякісний обробіток ґрунту та повне знищення трав'яної рослинності, не пошкоджуючи при цьому наземної частини лісових культур. Слід забезпечити регулювання глибини обробітку ґрунту залежно від типу лісорослинних умов, фізико-механічних властивостей ґрунту, характеру розміщення кореневих систем порід, наявності тих чи інших різновидів бур'янів та інших факторів. При сідланні ряду аба кількох рядів ґрунтообробний агрегат повинен мати просвіт необхідних розмірів, куди б безперешкодно проходив ряд (ряди) культур. Конструкція робочих органів повинна передбачати встановлення їх таким чином, щоб з обох боків ряду культур залишалась захисна 30-50 сантиметрова зона, робочі органи не повинні забиватися рослинними рештками або ґрунтом.

На нерозкорчованих зрубах трав'яну рослинність і поросль деревних порід часто скошують ранцевим агрегатом типу «Секор».

Кількість, тривалість і строки доглядів визначаються типом лісорослинних умов, способом обробітку ґрунту, методом і способом створення лісових культур, віком садивного матеріалу, видовим складом насадження, погодно-кліматичними умовами, біологічними властивостями деревних порід, цільовим призначенням майбутнього насадження та економічними умовами.

У рівнинній частині західного регіону України застосовується переважно 10-12-разовий догляд за лісовими культурами протягом чотирьох-п'яти років. У культурах, створених саджанцями, кількість агротехнічних доглядів скорочується в середньому до шести протягом трьох років.

Проведення агротехнічних доглядів за лісовими культурами в умовах Українських Карпат вимагає значних затрат. Ці операції здебільшого проводять уручну і вони поглинають 63-67% коштів, що виділяються на створення і вирощування лісових культур.

Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів на лісокультурних ділянках №1 і №2 показані в табл. 3.2. і 3.3.

Таблиця 3.2

Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів на лісокультурній ділянці №1

Роки	М І С Я Ц І				Загальна кількість доглядів
	Червень	Липень	Серпень	Вересень
2009		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		2
2010	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		3
2011		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		2
2012		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)			1

До догляду в площадках на лісокультурній ділянці №1 належить розпушування ґрунту і знищення бур’янів, а також вижинання бур’янів і самосіву та порослі другорядних порід.

Таблиця 3.3

Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів на лісокультурній ділянці №2

Роки	М І С Я Ц І				Загальна кількість доглядів
	Червень	Липень	Серпень	Вересень
2009	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		3
2010	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		3
2011		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		2
2012		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)			1

На лісокультурній ділянці №2 кількість агротехнічних доглядів в міжряддях і рядах становить шість протягом перших двох років. На 3-ій проводимо два механізовані обробітки, а четвертий рік проводимо один догляд, тут забур’яненість низька через ґрунтово-гідрологічні умови, які не сприяють росту і розвитку бур’янів і другорядних порід.

Всі основні запроектовані заходи зі створення та вирощування лісових культур на обох лісокультурних ділянках подані у зведеній табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Відомість запроектованих лісовідновних заходів

№ л/к ділянки	Площа, га; тип ЛРУ; тип лісу	Спосіб обробітку ґрунту	Схема змішування	Розміщення посадкових місць	Густота л/к, шт/га; початковий склад л/к; вид лісових культур	Метод та спосіб створення лісових культур	Кількість агротехнічних заходів
№ 1	3,4 С3 ЯцСм	Ручний, площадкам, 0,5м.х0,5м.	2р. См.1 р. Кл.	Ширина міжрядь-2,5 м. крок садіння в рядах 0,8	5000 шт/га Наступні часткові (60%) змішані	Рядкове садіння вручну	1 рік - 3 2 рік - 3 3 рік - 2 4 рік - 1
№2	2,8 С3 БкСм	Ручний, площадкам, 0,5м.х0,5м.	3р. См. 2 р. Бк+Яц (У рядах бука та ялиці змішування ланками по 3 шт. ).	Ширина міжрядь-2,5 м. крок садіння в рядах 1	4000 шт/га Наступні, часткові змішані	Рядкове садіння вручну	1 рік - 2 2 рік - 3 3 рік - 2 4 рік - 1

В табл. 3.4 наведені запроектовані лісовідновні заходи на лісокультурних ділянках №1 і №2. А саме кількість агротехнічних доглядів, метод та спосіб створення лісових культур, густота, схема змішування тощо.

Розділ 4. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗАПРОЕКТОВАНИХ ТИПІВ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

Розробка проектів створення лісових культур неможлива без економічного обґрунтування запроектованих заходів. Як відомо, найбільш високопродуктивними та біологічно стійкими вважаються насадження, для створення яких застосована передова технологія в оптимальних для росту даної породи типах лісорослинних умов. Однак, при складанні калькуляції витрат на лісокультурні роботи виникає необхідність в економічній оцінці лісових культур, яка, поряд з іншими складовими, враховувала б витрати на створення таких насаджень.

В зв’язку з цим, на обох запроектованих під створення лісових культур ділянках, проводимо економічне обґрунтування намічених заходів. Для цього проектуємо комплекс робіт як ручних, так і механізованих.

.1 Розрахунок витрат на створення і вирощування культур до переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю земель

Розрахунок затрат на лісокультурні роботи проводять на підставі передбачених обсягів робіт, діючих типових змінних норм виробітку, вартості машинозмін, тарифних ставок, цін на насіння, добрива, сіянці та інші матеріали.

Розрахунково-технологічна карта на створення і вирощування лісових культур - це зведений перелік технологічних операцій та послідовності їх виконання з в казанням складу агрегатів, норм виробітку, обсягів робіт і тарифних ставок.

Розрахунково-технологічна карта складається на кожну лісокультурну ділянку окремо, використовуючи при цьому відповідні нормативні матеріали.

Розрахунково-технологічні карти на вирощування культур на лісокультурних ділянках №1 і №2 наведені в табл.4.1.

Таблиця 4.1

Розрахунково-технологічна карта створення лісових культур на лісокультурній ділянці №1

Розрахунково-технологічна карта на вирощування лісових культур
Технологічні	Од.	Обс.			Норма		Потрібна		Витрати на утрим.		Роз-	Тариф.	Тар.	Допл.	Від-	Вит-	Техно-
									та експлуат. облад-				фонд	і над-	раху-	рати	логіч-
			Склад агрегату		виробітку		кількість		нання, грн.				зар.	бавки,	ван.	на	на со-
			марка	марка	на	на	машино-	людино-	машино-	Всього		ставка,	плати,	25%,	38,1%	мат.,	бівар-
операції	вим.	роб.	машини	знаряддя	агрегат	люд.дн.	змін	днів	зміни		ряд	грн.	грн.	грн.	грн.	грн.	тість, грн
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
Ділянка №1
Провішування ліній	км	13,6				4,5		3,02			ІІ	25,89	78,19	19,55	37,24		134,98
Обробіток ґрунту площадками 0,5м х 0,5м	м кв	4250,00	мотика			6,3		674,6			ІІІ	28,77	19408,24	4852,06	9243,17		33503,47
Перевезення сіянців на однокінних під-водах на відстань 1 км хвойних	тис. шт.	11,48	кінь		127	127	0,09	0,09	75	6,75	ІІІ	28,77	2,59	0,65	1,23	1239	1250,52
Перевезення сіянців на однокінних під-водах на відстань 1 км: листяних	тис. шт.	5,53			97	97	0,06	0,06	75	4,50	ІІІ	28,77	1,73	0,43	0,82	398	405,28
Садіння лісових культур	тис. шт.	17,00	меч	колесова		1,6		10,63			IV/ІІІ	61,14	649,92	162,48	309,52		1121,92
Механізований догляд в рядах і міжряддях (8 разів)	га	Секор		0,85	0,85	32	32	80	2560,00	IV	42,4	1356,80	339,20	646,18		4902,18
Доповнення лісових культур, 10 % від чис-ла посадкових місць	шт.	1700	меч	колесова		939		1,81			IV/ІІІ	61,14	110,66	27,67	52,70	163,71	354,74
Разом							32,15	722,21		2571,25		276,88	21608,13	5402,04	10290,87	1800,81	41673,09

Таблиця 4.2

Розрахунково-технологічна карта створення лісових культур на лісокультурній ділянці №2

Розрахунково-технологічна карта на вирощування лісових культур

Технологічні

Од.

Обс.

Норма

Потрібна

Витрати на утрим.

Роз-

Тариф.

Тар.

Допл.

Від-

Вит-

Техно-

та експлуат. облад-

фонд

і над-

раху-

рати

логіч-

Склад агрегату

виробітку

кількість

нання, грн.

зар.

бавки,

ван.

на

на со-

марка

марка

на

на

машино-

людино-

машино-

Всього

ставка,

плати,

25%,

38,1%

мат.,

бівар-

операції

вим.

роб.

машини

знаряддя

агрегат

люд.дн.

змін

днів

зміни

ряд

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

тість, грн

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

Ділянка №2

Провішування ліній	км	11,20				4,5		2,49			ІІ	25,89	64,47	16,12	30,70		111,29
Обробіток ґрунту площадками 0,5м х 0,5м	м кв	2800,00	мотика			6,3		444,44			ІІІ	28,77	12786,54	3196,64	6089,59		22072,77
Перевезення сіянців на однокінних під-водах на відстань 1 км хвойних	тис. шт.	8,96	кінь		127	127	0,07	0,07	75	5,25	ІІІ	28,77	2,01	0,50	0,96	1658	1666,32
Перевезення сіянців на однокінних під-водах на відстань 1 км: листяних	тис. шт.	2,24			97	97	0,02	0,02	75	1,50	ІІІ	28,77	0,58	0,15	0,28	492,80	495,31
Садіння лісових культур	тис. шт.	11,20	меч	колесова		1,6		7			IV/ІІІ	61,14	427,98	107,00	203,83		738,81
Механізований догляд в рядах і міжряддях (9 разів)	га	25,20	Секор		0,85	0,85	29,65	29,65	80	2372,00	IV	42,4	1257,16	314,29	598,72		4542,17
Доповнення лісових культур, 10% від чис-ла посадкових місць	шт.	1120	меч	колесова		939		1,19			IV/ІІІ	61,14	72,76	18,19	34,65	215,04	340,64
Разом							29,74	484,86		2378,75		276,88	14611,5	3652,89	6958,73	2365,44	29967,31

Необхідно визначити собівартість створення і вирощування до стадії зімкнення та до переведення в покриті лісовою рослинністю землі 1 га лісових культур окремо за видами витрат. Визначення собівартості 1 га лісових культур виконується для кожної лісокультурної ділянки окремо. Результати обчислень наведені в табл. 4.3. і 4.4.

Таблиця 4.3

Калькуляція виробничої собівартості

створення 1 га лісових культур на лісокультурній ділянці №1

		Вартість робіт, грн.
№	Види витрат	На всю площу (3,4)				На 1 га
п/п		Людино-	Коне-	Машино-	разом	Людино-	Коне-	Машино-	разом
		днів	днів	змін		днів	днів	змін
1	Підготовка ділянки	134,98			134,98	39,70			39,70
2	Обробіток ґрунту			33503,47	33503,47			9853,96	9853,96
3	Садіння (сівба)	1312,95	18,70		1331,65	386,16	5,50		391,66
4	Агротехнічні догляди			4902,18	4902,18			1441,82	1441,82
5	Охорона та захист культур
6	Вартість мінеральних добрив та гербіцидів
7	Вартість посадкового матеріалу				1800,81				529,65
-	всього	1447,93	18,70	33503,47	36770,91	425,86	5,50	9853,96	10814,97

Сбівартість створення лісових культур на лісокультурній ділянці №1 складає 36770,91грн. Технологічна собівартість створення лісових культур на 1 га становить 10814,97грн.

Таблиця 4.4

Калькуляція виробничої собівартості створення 1 га лісових культур на лісокультурній ділянці №2

		Вартість робіт, грн.
№	Види витрат	На всю площу (2,8га)				На 1 га
п/п		Людино-	Коне-	Машино-	разом	Людино-	Коне-	Машино-	разом
		днів	днів	змін		днів	днів	змін
1	Підготовка ділянки	111,29			111,29	39,75			39,75
2	Обробіток ґрунту			22072,77	22072,77			7883,13	7883,13
3	Садіння (сівба)	864,41	11,23		875,64	308,72	4,01		312,73
4	Агротехнічні догляди			4542,17	4542,17			1622,20	1622,20
5	Охорона та захист культур
6	Вартість мінеральних добрив та гербіцидів
7	Вартість посадкового матеріалу				844,80
-	всього	975,70	11,23	26614,94	29967,31	348,46	4,01	9505,34	10776,86

Собівартість створення лісових культур на лісокультурній ділянці №2 складає 29967,31. Технологічна собівартість створення лісових культур на 1 га становить 10776,86грн.

На першій ділянці нижча густота садіння, проте більша кількість догляді, а у другій - більша густота садіння, а менше доглядів. Тому собівартість створення лісових культур на обох ділянках є майже однаковою, відповідно 10814,97 грн. та 10776,86грн.

Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ, ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ЛІСОРОЗСАДНИЦЬКИХ ТА ЛІСОКУЛЬТУРНИХ РОБОТАХ

Основною виробничою одиницею при створенні лісових культур є постійна бригада робітників, яка складається з декількох ланок. Керує бригадою бригадир з відповідним стажем роботи і з спеціальною лісівничею освітою, а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов спеціальну підготовку.

Виконання робіт на лісокультурних ділянках покладається на постійних робітників, які пройшли в порядку організованого набору. Якщо посадку лісових культур проводять на великих площах, що вийшли після згарищ, буреломів, вітровалів та інших стихійних явищ, і в разі швидкого їх залісення на лісокультурні роботи набирають сезонних робітників.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудовитрат і стислими агротехнічними строками можуть залучатися тимчасові, сезонні робітники з числа жителів околишніх населених пунктів.

Взагалі, посадку лісових культур бажано проводити механізовано, так як при механізованій посадці високий відсоток приживлюваності. Як прогресивний метод у роботі робітників на вирощуванні лісових культур, щодо кінцевого результату, вводиться бригадний підряд, об’єктом якого є виробнича ділянка з певним об’ємом робіт. Оплата праці робітників проводиться на підставі тарифікації робіт по розрядах, нормуваннях праці та доплат.

Охорона праці та техніка безпеки вимагає дотримання всіх правил безпеки, які передбачені для підготовки площі, обробітку ґрунту ґрунтооброблюючими знаряддями, навантажувально-розвантажувальних операцій, при роботі на лісосадильних машинах, знаряддях по догляду за лісовими культурами.

В залежності від виду і характеру виконуваної роботи на лісокультурних ділянках використовують різні машини і механізми. До роботи з ними допускаються особи, які пройшли відповідний інструктаж по техніці безпеки, що фіксується в журналі по техніці безпеки. Категорично забороняється суміщати перевезення людей з перевезенням паливо-мастильних, хімічних матеріалів, а також інструментів з відкритими ріжучими частинами. Забороняється перевезення людей на самоскидах, тракторах. При підготовці лісокультурної ділянки та обробітку ґрунту, садінні та доглядах всі роботи слід проводити в суворій відповідності до затвердженого технічного проекту. Перед проведенням лісокультурних робіт механізованим способом необхідно обстежити ділянку, небезпечні місця позначити попереджувальними знаками. Працювати на машинах та зі знаряддями можуть особи, яким виповнилось 18 років, і які пройшли медичний огляд, навчання та інструктаж з техніки безпеки у лісі.

При ручному виконанні робіт робітників забезпечують справним робочим інструментом. Дотримання правил техніки безпеки сприяє високій продуктивності праці.

Основною виробничою одиницею на лісовому розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 2-3 чоловіки.

Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою (лісова школа), а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов спеціальну підготовку.

Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які приймаються в порядку організованого набору.

При зеленому живцюванні основою організації праці є спеціалізована ланка у складі 2-3 постійних робітників. У дні масового живцювання додатково беруть кілька чоловік з числа пенсіонерів або школярів.

Виділяються також спеціалізовані ланки з вирощування садивного матеріалу в теплиці, посівному відділку, шкілці.

Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-посадки до реалізації) за ланками і окремими робітниками є одним з прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується знеосібка в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.

В осінньо-зимовий період кількість ланок та їх чисельний склад при виконанні робіт з переробки шишок, виготовлення товарів народного вжитку, рубок догляду за лісом та інших робіт визначається конкретними умовами виробництва.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудовитрат і стислими агротехнічними строками (прополювання, викопування садивного матеріалу) залучаються тимчасові, сезонні робітники (з числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).

Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику, щодо кінцевого результату, вводиться бригадний підряд об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з метою поліпшення використання робочого часу і техніки, зниження матеріальних і трудових затрат при вирощуванні садивного матеріалу, підвищення продуктивності праці на роботах у лісорозсадниках на основі матеріальної зацікавленості колективів бригад у кінцевих результатах праці.

Оплата праці робочих у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат.

Охорона праці та техніка безпеки вимагає дотримання всіх правил безпеки, які передбачено для підготовки площі, основного і допоміжного обробітку ґрунту ґрунтооброблюючими знаряддями, навантажувально-роз-вантажувальних операцій, при роботі на сівалках і лісосадильних машинах, знаряддях з догляду за садивним матеріалом, його викопуванням.

Залежно від виду і характеру виконуваної роботи на розсаднику використовуються такі машини різних марок, механізми та інструменти: трактори, корчувальні машини, плуги спеціального та загального призначення, фрези, борони, культиватори, сівалки, лісосадильні машини, обприскувачі, обпилювачі, поливні агрегати, бурави, лопати, мечі Колесова, граблі, мотики, секатори, викопочні плуги, скоби та ін.

До роботи з цими машинами, знаряддями допускаються особи, які пройшли відповідний інструктаж з техніки безпеки, що фіксується у журналі з техніки безпеки.

Керівники роботи в розсаднику - бригадир, майстер та інші контролюють справність машин, механізмів, інструментів; стан робочих місць і дотримання робітниками всіх правил з техніки безпеки на робочих місцях.

Робочі, зайняті на ручних роботах, забезпечуються справним інвентарем і повинні розміщуватися один від другого на відстані 2-3 м.

При роботі викопочних агрегатів не дозволяється перебувати біля них ближче 5 м, забороняється повертати агрегат в робочому положенні, регулювати робочі органи під час його руху.

За стан охорони праці і техніки безпеки в лісовому розсаднику відповідає головний лісничий лісгоспзагу (держлісгоспу), лісокомбінату.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1.Гузь М.М., Іванюк А.П. Лісовий розсадник. Методичні вказівки для самостійної роботи по виконанню курсового проекту для студентів напрямку 7.130401 "Лісове та садово-паркове господарство" стаціонарної та заочної форми навчання. - Львів: УкрДЛТУ, 2000. - 120 с.

.Дебринюк Ю.М. Лісові культури. Методи і способи їх створення у типах лісу західного регіону України: Навч. посібник. - К.: ІСДОУ, 1994. -168 с.

. Дебринюк Ю.М, Осмола М.Х., М'якуш I.І, Мельник О.С. Лісовирощування в західному регіоні України. - Львів: Світ, 1994. - 408 с.

4. Калінін М.І. Лісові культури: Навч. посібник. - К.: УМК ВО, 1991.-152 с.

. Калінін М.І. Лісові культури і захисне лісорозведення. - Львів: Світ, 1994- 408с.

6 Осмола М.Х. Лісові культури. Лісові розсадники. - К.. ІСДОУ, 1995.-92 с.

. Осмола М.Х., Дебринюк Ю.М. Методичні вказівки для виконання курсової роботи з лісових культур студентами лісогосподарського факультету (спеціальність 31.12 "Лісове і садово-паркове господарство"). - Львів: ЛЛТІ, 1992. - ЗО с.

8. Справочник механизатора лесного хозяйства /Албяков М.П., Ильин Г.П., Климов Г.Б. и др-. М: Лесн. пром-сть, 1977 - 296 с.

ДОДАТКИ

План

Розміщення лісокультурної ділянки №1, запроектованої під створення лісових культур на 2005 рік в кв. 5, в. 3, площа 3,4 га.

М 1:10000

   Пн

 

 Пд

                                        16

                                        ⁰                                                                   11                                        

                    15                     19           18            17                           9,3

                                            4,1          4,3           5,2

                                                                                           13       

                                      20              ₂                                 7,1                10

                          21       8,3        ¹                29                                       5,8       9

                         3,1                           3        4,3                                                  5,6

                                                       3,3

                                                        ₄     ³      

                                                            22                                       7

                1               2                4      1,7         6                5       10,3            

               5,8          6,5               5,0                 6,9            127                      8

                                                                                                                      5,8

№ точок	Румби		Довжина лінії
	Назва	Величина
0-1	Пн.Зх	470 00	295
1-2	Пн.Сх	380 00	85
2-3	Пд.Сх	660 00	150
3-4	Пд.Зх	310 00	70
4-1	Пн.Зх	780 00	110

План

Розміщення лісокультурної ділянки №2, запроектованої під створення лісових культур на 2008 рік в кв. 9, в. 12, площа 2,8 га.

М 1:10000

  Пн

 

 Пд

                     24             23                        22                       21               20                    

                    4,3            5,2                       8,0                       7,8              6,4                            

                                                                                                                   

                                                           10                                            

                   19               11               11,2                                                              

                   6,9             7,3                                                                                    

                                                              9                                            17    

                                                            9,7                 18                     5,2  

                                                                                   5,4                       ³

                                                                                                                     ⁴

                            16                                                                      

                           7,0                          15                       14            13       12

                                                          6,3                     5,4            6,8     2,8

                                                                                                                     

                                                                                                           ^{2    1}

№ точок	Румби		Довжина лінії
	Назва	Величина
1-2	ПнЗх	750 00	110
2-3	ПнСх	180 00	365
3-4	ПдСх	760 00	120
4-1	ПдЗх	170 00	340