Екологічно обґрунтована систем захисту томатів в агроекосистемі від шкідливих організмів

Екологічно обґрунтована систем захисту томатів в агроекосистемі від шкідливих організмів

Агрономічний факультет

Кафедра захисту рослин

Курсова робота

«Екологічно обґрунтована систем захисту томатів в агроекосистемі від шкідливих організмів»

Індивідуальне завдання

Номер завдання _4_

Культура, що захищається від шкідливих організмів томати

Площа, на якій вирощується сільськогосподарська рослина 20 га.

Площа території сільськогосподарського підприємства 890 га.

Зміст

агроекосистема шкідливий пестицид рослина

Вступ

Розділ 1. Фітосанітарний стан та моніторинг шкідливих організмів в агроекосистемах

.1   Видовий склад шкідливих організмів рослин в агроекосистемі томатів

1.2     Характеристика шкідливих організмів рослин в агроекосистемі томатів

1.3 Критерії застосування пестицидів в захисті рослин агроекосистеми томатів від шкідливих організмів

Розділ 2. Екологічно обґрунтована система захисту томатів в агроекосистемі від шкідливих

Розділ 3. Екологічна оцінка ризику використання пестицидів в агроекосистемі томатів

Розділ 4. Економічна ефективність заходів захисту томатів від шкідливих організмів

Розділ 5. Охорона праці та заходи безпеки під час роботи з засобами захисту рослин антропогенного походження

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Важливим прийомом в інтенсивній технології вирощування томата є захист від шкідників і хвороб, серед яких найбільш шкідливих колорадський жук, хлопчатнікова і підгризающа совки, фітофторозу, макроспоріоз (суха плямистістю), септоріоз (біла плямистістю), бактеріальний рак (БРТ), стовбур та ін при захисті від них застосовується комплексна інтегрована система, що включає технологічні прийоми, організаційно-господарські заходи, використання хімічних, біологічних і народних засобів та коштів.

З хімічних та біологічних засобів проти шкідників і хвороб томата використовують препарати, які дозволені державними установами.

Проблеми екології та екологічно чистої продукцїї є одними з головних у сільськогосподарському виробництві. Однак у сучасних інтегрованих системах захисту рослин, які забезпечуються управлінням внутрішньо- та міжпопуляційними взаємовідносинами між організмами в агробіоценозах, провідним є хімічний метод. Ця тенденція на тривалий час збережеться і в майбутньому, оскільки науково обґрунтоване застосування пестицидів, порівняно із іншими засобами захисту від шкідливих організмів, забезпечує його високу біологічну і економічну ефективність. Застосування засобів захисту рослин від шкідливих організмів є невід'ємною складовою частиною сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Розділ 1. Фітосанітарний стан та моніторинг шкідливих організмів в агроекосистемах

1.1 Видовий склад шкідливих організмів рослин в агроекосистемі помідор

Колорадський жук

Латинська назва: Leptinotarsa decemlineata

Російська назва: Колорадский жук

Тип шкідника: Шкідники картоплі

Ряд: твердокрилі - Coleoptera

Родина: листоїди - Chrysomelidae

Поширений повсюдно. Пошкоджує картоплю, томати, баклажани, перець та інші пасльонові.

Жук розміром 8 - 12 мм, жовтий чи червоножовтий, рідше жовтобурий зі світлішими надкрилами й темними плямами на голові та передньоспинці. Тіло короткоовальне, сильне, опукле, блискуче; на надкрилах десять чорних смужок. Яйце розміром 0,8 - 1,4 мм, червоножовте, блискуче, видовженоовальне. Личинка до 10 мм, молодшого віку темносіра, старшого - червоножовта (цегляного кольору), тіло липке, м’ясисте, червоподібної форми, зверху опукле, знизу плескате, особливо роздуте в середній частині, вкрите рідкими щетинками. Лялечка - 10 - 12 мм, оранжевожовта чи червонувата.

Вихід з місць зимівлі та його тривалість залежать від фізіологічного стану комах. Першими з’являються на поверхні фізіологічно ослаблені імаго, що двічі зимували, відроджені з перших кладок яєць. Вони у значній кількості гинуть після виходу і впродовж літа відрізняються зниженою плодючістю. Найбільш життєстійкими є імаго масового виходу. Певний час вони тримаються на поверхні ґрунту, потім, за 2 - 3 доби, починають поїдати молоде листя картоплі. Імаго селяться на розсаді томатів, баклажанів, перцю, збираються іноді на купах картоплі, живлячись її проростками та бульбами. У пошуках їжі жуки перелітають на значні відстані. Часто вони збираються у значній кількості на самосівах картоплі присадибних ділянок, де сходи з’являються раніше, ніж у польових сівозмінах. Вони живляться також на дикорослих рослинах - блекоті, беладонні, пасльоні, дурмані та інших пасльонових культурах.

Ковалик посівний

Латинська назва: Agriotes sputator

Російська назва: Щелкун посевной малый

Тип шкідника: Багатоїдні шкідники

Ряд: твердокрилі - Coleoptera

Родина: коваликові - Elateridae

Поширений в Україні повсюдно. Личинки пошкоджують злакові культури, бульби картоплі, коренеплоди буряків і моркви, насіння та сходи.

Жук розміром 6 - 8,5 мм, темнобурий, іноді світлобурий, із сірим опушенням. Передньоспинка витягнута, темніша від надкрил, довжина її дещо перевищує ширину, кінці передньоспинки, вусики і ноги бурожовті; передньогруди знизу мають вузький виріст, який входить у заглиблення на середньогрудях; такий пристрій дає змогу перекинутому на спину ковалику, вигнувши тіло, підстрибувати вгору і ставати на ноги з характерним звуком. Яйце розміром 0,5 мм, широкоовальне, біле, гладеньке. Личинка останнього віку розміром 18,5 мм, має забарвлення від жовтого до темножовтого кольору. Упродовж життя линяє 8 разів. Зимують жуки в ґрунті у лялечкових колисочках, на глибині 100 см, личинки різних віків - на глибині 50 - 80 см. У лісостеповій зоні України жуки з’являються на поверхні ґрунту в першій половині травня і зустрічаються до середини червня. Личинки, які відроджуються наприкінці травня - на початку червня, живляться корінцями злаків, пошкоджують насіння, вузол кущіння, підземні стебла і бульби. Повний розвиток завершується за чотири роки. Завершивши розвиток, личинка заляльковується в липні - серпні. Жуки формуються в лялечкових колисочках наприкінці серпня.

Посівний ковалик - наймасовіший шкідник на орних угіддях.

Лучний метелик

Латинська назва: Margaritia sticticalis

Тип шкідника: Багатоїдні шкідники

Ряд: лускокрилі - Lepidoptera

Родина: вогнівки - Pyraustidae

Поширений повсюдно, але більшої шкоди завдає у Лісостепу і на півночі степової зони. Гусениця багатоїдна, пошкоджує рослини з 35 родин, особливо буряки, соняшник, кукурудзу, бобові, баштанні та інші культури.

Метелик розміром 18 - 27 мм. Передні крила світлокоричневі з жовтуватобурим малюнком з кількох смужок на зовнішньому краї та світлою плямою посередині.

Яйце 0,8 - 1 мм, плоскоовальне, бруднуватобіле з перламутровим полиском.

Гусениця першого віку прозоро або жовтозелена, в подальшому забарвлення змінюється від світлосірозеленого до темного, майже чорного. По боках тіла - блискучі жовті лінії, на спині дві жовті смуги. Тіло вкрите щетинконосними горбками. До кінця розвитку гусениця сягає 28 - 35 мм у довжину. Лялечка солом’яножовта або світлокоричнева, перед вильотом метелика темносіра, 10 - 12 мм завдовжки, знаходиться в щільному шовковистому циліндричному коконі завдовжки 20 - 70 і завширшки 3 - 4 мм, який розміщений вертикально у верхньому шарі ґрунту. Зовні кокон обліплений грудочками ґрунту, зверху має шовковистий отвір для виходу метелика. В Україні розвивається два покоління і одне факультативне, на півдні за оптимальних умов буває три покоління.

Зимують діапаузні гусениці останнього покоління в коконах. Навесні при прогріванні ґрунту на глибині залягання коконів до 12 °С вони заляльковуються, а на початку травня за середньодобової температури повітря 15 - 17 °С починається виліт метеликів. Літ їх триває один - два місяці залежно від метеорологічних умов. Метелики активні з настанням присмерків до півночі й перед сходом сонця. Вдень вони сидять під листками рослин.

Ембріональний розвиток триває від 2 до 15 діб. Гусениці після виплодження живляться з нижнього боку молодих листочків, вигризаючи тканини і не пошкоджуючи верхньої шкірочки, а потім грубо обгризають листки, обплітаючи їх павутинням; наприкінці живлення вони можуть пошкоджувати черешки, соковиті пагони і плоди. Закінчивши живлення, гусениці заглиблюються у поверхневий шар ґрунту, де сплітають вертикальний кокон і в ньому заляльковуються. Метелики другого покоління літають наприкінці червня -в липні. За сприятливих погодних умов вони відкладають яйця, у липні - серпні розвиваються гусениці, які зимують.

Картопляна блішка

Жуки блішки звичайної темно-бронзові, довжина їх 1,9-2,4 мм. Пошкоджують рослини від появи сходів і до змикання рядків. Розвиваються блішки в одному поколінні. Зимують жуки на рослинних рештках і у верхньому шарі ґрунту на глибині 10 - 12 см на неораних землях. Навесні після відтавання ґрунту вони з’являються при температурі +6..+8°C в ясну погоду і при +15°C в похмуру. Літ блішок спостерігається тільки при ясній і тихій погоді. У цей час жуки посилено живляться на буряках і значно їх пошкоджують. Одна самка відкладає близько 20 яєць. Личинки блішки живляться корінцями гречкових. На листках цукрових буряків з верхнього боку вони вигризають м’якуш. При цьому нижня шкірка листків залишається не пошкодженою, а в міру росту рослини вона лускається і утворюються суцільні отвори. Блішки не тільки вигризають тканину, а й виїдають її вміст

Септоріоз

Збyдник - нeдocкoнaлий гриб Septoria lycopersici Speg.

Уpaжyє пepeвaжнo пoмiдopи, мeншe - кapтоплю, бaклaжaни тa чopний паслін.йбiльш пoшиpeнa xвopoбa в зaxідниx i пiвнiчниx oблacтяx як y вiдкpитомy, тaк i в зaкpитомy грунті. Уpaжyютьcя в ocнoвнoмy лиcтки, зpiдкa - cтeблa i плоди. Пepшi oзнaки xвopoби з"являютьcя нa ciянцяx тa poзcaдi пoмiдopiв y виглядi бpyднyвaто-бiлиx плям з тeмним oбiдкoм i чиcлeнними тeмними кpaпкaми, якi мicтять cпopи гpибa. Пpи cильнoмy ypaжeннi плями зливaютьcя i вкpивaють ycю лиcткoвy плacтинкy. Лиcтя жoвтiє i зacиxє, ypoжaй знaчнo знижується.звиткoвi xвopoби cпpияє вoлoгa тeплa погода. Iнкyбaційний пepioд її тpивaє 8-14 днiв.

Джepeлo iнфeкції - ypaжeнi нeпepeгнилi pocлиннi peштки з пiкнiдaми i пiкнocпopaми.oкpeмi poки знижyє ypoжaй нa 30-40%.

Фiтoфтopoз помідорів.

Збyдник - гpиб D.Phytophtora infestans B. тa iншi гриби цьoro poдy.

Уpaжyє пepeць тa iншi пacльoнoвi кyльтypи. вopoбa пoшиpeнa y paйoнax з пiдвищeнoю вoлoгicтю, зoкpeмa нa Пoлicci тa в зaxiдниx oблacтяx Укpaїни, a в oкpeмi poки - в Лicocтeпy.

Уpaжyютьcя лиcтки, cтeблa i ocoбливo зeлeнi плоди. Ha лиcткax yтвopюютьcя бypi плями, нa cтeблax - тeмнo-бypi cмyги, a нa плoдax - тeмнo-бypi, вeликi, твepдi плями з нepiвнoю пoвepxнeю. У вoлoгy пoгoдy нa ниx з"являєтьcя cвiтлo-cipий нaлiт, щo cклaдaєтьcя з кoнiдiєнocцiв i кoнiдiй гpибa. Уpaжeнi плоди швидко загнивають. Bиявляєтьcя нa пoмiдopax y cepeдинi aбo нaпpикiнцi лiтa, чepeз двa-тpи тижнi пicля пoяви нa картоплі. звиткy xвopoби cпpияють xoлoднi нoчi й пopiвнянo тeплi днi пpи виcoкiй вoлoгocтi пoвiтpя (чacтиx дoщax, тpивaлиx тyмaнax i вeликиx pocax).

Джepeлo iнфeкції - ypaжeнe нaciння i peштки ypaжeниx рослин.

Пpи cильнoмy poзвиткy xвopoби бaгaтo плoдiв нeпpидaтнi для cпoживaння y cвiжoмy виглядi тa для переробки.

Бактеріальний рак

Збyдник - бaктepiя Corynebacterium michiganense Jens.днa з нaй6iльш нeбeзпeчниx i пoшиpeниx xвopoб. Її зaвeзeнo з Cпoлyчeниx Штaтiв Америки. Уpaжyютьcя pocлини пpoтягoм вегетації. Poзpiзняють двa типи ypaжeння пoмiдopiв бaктe-piaльним paкoм: дифyзнe i місцеве.

Пpи дифyзнoмy ypaжeннi poзcaдa в"янe i гинe, нa бiльш дopocлиx pocлинax лиcтки й гiлoчки в"януть. Ha вiдмiнy вiд фyзapioзнoгo в"янeння, ypaжeнi бaктepiaльним paкoм pocлини в"янyть пocтyпoвo, чepeз 1-2 мicяцi пicля зараження. Пpи пoпepeчнoмy poзтинi cтeблa aбo чepeшкa виднo пoтeмнiння cyдин. Бaктepії пo cyдинax чacто пpoникaють y плoди i зapaжyють насіння. Пpи мicцeвoмy ypaжeннi плoдiв нa ниx з"являютьcя бiлi й жoвтi плями з тeмним цeнтpoм, a нa лиcткax тa cтeблax - кopичнeвi виpaзки i тріщини. Бaктepії пpoникaють y pocлини в мicцяx пopaнeнь i ypaжyють нacaмпepeд cyдиннy систему. вopoбa пepeдaєтьcя нaciнням тa зapaжeними pocлинними peшткaми, нa якиx бaкгepії зaлишaютьcя життєздaтними нe бiльшe poкy, a в нaciннi - 2,5-3 poки.

Пiд чac вeгeтaцiї pocлин iнфeкцiя мoжe пoшиpювaтиcя кoмaxaми, кpaплями дoщy тa інвентарем. дoбip ypoжaю пpи знaчнoмy ypaжeннi cтaнoвить пoнaд 90%, a пpи cлaбкoмy - 20-25%.

Молочай лозяний

Euphorbia virgata W.K.

Тип: Непаразитні / Непаразитные

Підтип: Багаторічні / Многолетние /

Біологічна група: Коренепаросткові / /

Ботанічний клас: Дводольні / Dicotyledons

Стебло - пряме, розгалужене, голе, сизувато-зелене, заввишки 30-100 см. Листки - зближені, довгастолінійні, по краям загострені. Суцвіття - зонтик. Корінь - розгалужений, потовщений з пагонами. Насіння Плід - тринасінна коробочка. Форма плоду - трилопатева, бородавчаста, Колір плоду - жовтуватий, коричнево-бурий або солом"яно-жовтий. Форма насінини - кругла, довгасто-яйцеподібна з насіннєвим придатком. Колір насіння - -блискучий, світло-сірий або сірувато-сріблястий. Розмір - довжина 2,5-3,5, ширина і товщина 1,5-2 мм. Маса 1000 нас. - 2-2,5 г. Розвиток Сходить - з травня по серпень, Цвіте в травні - червні Плодоносить -з червня по серпень. Екологічні умови Температура проростання -мінімальна 3...+4°. Поширення Поширений на півдні Степу, в Криму, південно-західному Лісостепу. Росте на полях, перелогах, пасовищах, біля доріг, у великій кількості на легких грунтах. 3 близьких видів цього роду на Україні поширені: молочай польовий (кореневищний багаторічник), молочай сонячний та молочай садовий (ярі однорічники), які ростуть там же, де й молочай лозяний. Сходить - з травня по серпень. Цвіте - в травні - червні Плодоносить -з червня по серпень. Плід - тринасінна коробочка. Форма плоду - трилопатева, бородавчаста, Колір плоду - жовтуватий, коричнево-бурий або солом"яно-жовтий. Форма насінини - кругла, довгасто-яйцеподібна з насіннєвим придатком. Колір насіння - -блискучий, світло-сірий або сірувато-сріблястий. Розмір - довжина 2,5-3,5, ширина і товщина 1,5-2 мм. Маса 1000 нас. - 2-2,5 г. Температура проростання -мінімальна +3...+4°

Пажитниця льонова

Lolium remotum Schrank.

Тип: Непаразитні /

Підтип: Однорічні

Біологічна група: Ярі

Ботанічний клас: Однодольні

Стебло - висотою 30-80 см з прямими або слабозігнутими стєблами, які внаслідок кущення виростають з одного вузла. Листки - світло-зєлєні, лінійні. Суцвіття - тонкий колос з гладенькою віссю, довжйною 6-15 см. Колоски мають по 4-8 квіток. Коренева система - мичкувата. Насіння. Плід - плівчаста зернівка Розмір - довжиною 4, шириною 1,5-1,75, товщиною 0,7-1 мм. Маса 1000 плівчастих зернівок 3,5-4 г. Розвиток. Сходить - в квітні - травні. Цвіте - в червні-липні. Плодоносить - в липні-серпні. Біологічні особливості. Максимальна плодючість - в одному колосі 50-100 зсрнівок. Глибина проростання - з 10-13 см. Період спокою - відсутній. Поширення. Засмічує переважно льон, для якого є спеціалізованим бур"яном, поширюється також з насінням льону, від якого важко відокремлюється. трапляється також у посівах ярих колосових. Пажитниця льонова поширена переважно в льоносійних районах Полісся та Прикарпаття.

Стебло - висотою 30-80 см з прямими або слабозігнутими стєблами, які внаслідок кущення виростають з одного вузла. Листки - світло-зєлєні, лінійні. Суцвіття - тонкий колос з гладенькою віссю, довжйною 6-15 см. Колоски мають по 4-8 квіток. Коренева система - мичкувата. Сходить - в квітні - травні. Цвіте - в червні-липні. Плодоносить - в липні-серпні. Плід - плівчаста зернівка Розмір - довжиною 4, шириною 1,5-1,75, товщиною 0,7-1 мм. Маса 1000 плівчастих зернівок - 3,5-4 г. Максимальна плодючість - в одному колосі 50-100 зсрнівок. Глибина проростання - з 10-13 см.

Березка польова

Convolvulus arvensis L.

Підтип: Багаторічні

Біологічна група: Коренепаросткові

Ботанічний клас: Дводольні

Стебло - cлaнкe aбo виткe, roле, дoвжинoю 30-200 cм. Листки - чepгoвi. Суцвіття - квiтки poжeвi ,бiлi, пooдинокi чи poзміщyютьcя y пaзyxax лиcткiв пo 2-3, нa дoвгиx квiткoнocax. Корінь - y виглядi poзвинyтих вepтикaльних i гopизoнтaльниx паpocткiв, що пpoникaють в rpyнт нa глибинy 4-6 cм. Насіння. Плід - двoнacіннa кopoбoчкa. Форма плоду- - кyлeпoдiбнo-яйцeвидна. Форма насіння - oбepненoяйцeвидна, cлaбoтpигpaнна Колір насіння - cipyвято-кopичнeвий, aбo тeмнo-cipий. Розмір насіння- дoвжинa 2,5-3,5, шиpинa 2-2,5, тoвщинa 1,5-2 мм. Маса 1000 насінин - 5-6 г. Розвиток Цвіте -в перший рік життя в липнi-вepecнi, a на дpyгнй - з тpaвня дo осені. Плодоносить - з липня пo жoвтeнь. Біологічні особливості. Максимальна плодючість - 9800 нaciнин, Життездатність в грунті - дo 50 poкiв. Глибина проростання - мaкcимaльнa глибинa, з якoї з"являютьcя пaгoни вeгeтaтивнoгo poзмнoжeння (з бpyньoк нa кopeняx), - близькo 40 cм. У cвiжoдocтиглoмy cтaнi вoни пpopocтaють з rлибини нe бiльшe 15 cм i зберігають. Стебло - cлaнкe aбo виткe, roле, дoвжинoю 30-200 cм. Листки - чepгoвi. Суцвіття - квiтки poжeвi, бiлi, пooдинокi чи poзміщyютьcя y пaзyxax лиcткiв пo 2-3, нa дoвгиx квiткoнocax. Корінь - y виглядi poзвинyтих вepтикaльних i гopизoнтaльниx паpocткiв, що пpoникaють в rpyнт нa глибинy 4-6 cм. Цвіте -в перший рік життя в липнi-вepecнi, a на дpyгнй з тpaвня дo осені Плодоносить - з липня пo жoвтeнь.

Гірчак березковидний (гречка витка березковидна)

Polygonum convolvulus L.

Підтип: Однорічні

Біологічна група: Ярі

Ботанічний клас: Дводольні

Стебло - витке або розпростерте, висотою до 100 см,яке від основи розгалужується ,борозенчасте, часто червонуватого кольору. Листки - чергові, яйцевидно- трикутні, основа їх серцевидна, верхівка загострена. Суцвіття - квітки зібрані в пучки по 3- 6, розміщені в пазухах верхніх листків. Оцвітина зовні зелена, всередині біла або рожева. Корінь - стрижневий, добре розгалужений. Насіння Плід - тригранний горішок. Форма насінини -шорсткий, невиразно борознистий. Колір - чорний, коричневий або сірувато-бурий. Розмір -довжина 2,5-3,5, ширина і товщина 1,75-2,75 мм, Маса 1000 шт. - 3,5- 4,5 г Розвиток Сходить -з ранньої весни і до осені, але осінні сходи не зберігаються. Цвіте - червні - вересні Плодоносить -в липні - жовтні. Біологічні особливості Глибина проростання -не більше 10 см Життєздатність насіння в грунті - протягом 10 років. Максимальна плодючість -до 600 насінин. Екологічні умови Температура проростання -мінімальна+2...+4 оптимальна +14...+16° Поширення

1.2 Характеристика шкідливих організмів рослин в агроекосистемі помідор

Таблиця 1.2.

Характеристика хвороб рослин в агроекосистемі томатів

Таблиця 1.3.

Характеристика бур’янів в агроекосистемі

1.3 Критерії застосування пестицидів в захисті рослин агроекосистеми томатів від шкідливих організмів

Таблиця 1.4.

Економічні пороги шкідливості шкідників, хвороб та бур’янів в агроекосистемі

Розділ 2. Екологічно обґрунтована система захисту томатів в агроекосистемі від шкідливих

Вибираючи фітофармакологічні засоби захисту рослин потрібно користуватися діючим “Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні” та доповнення до нього. Перевагу слід надавати препаратам з високою біологічною ефективністю, які не спричиняють появи резистентності у шкідливих організмів, є найбільш безпечними для людини, корисних комах і теплокровних тварин, мають безпечну препаративну форму та не забруднюють навколишнє середовища.

Конфідор® являє собою високоефективний малотоксичний інсектицид системної і контактної дії проти широкого спектру шкідників з дуже тривалим захистом. Перевага Конфідора полягає в його новому механізмі дії на комах, проти якого відсутня резистентність. Препарат малотоксичний для теплокровних і безпечний для навколишнього середовища.

Протеус® - це новий системно-контактний комбінований інсектицид, який містить дві діючі речовини з різними механізмами дії. Препарат має новітню унікальну препаративну форму - олійну дисперсію, яка характеризується ідеальним утри-манням препарата на поверхні листя, стійкістю до змивання дощем і активним проникненням в середину листа. Сполучення двох діючих речовин з різним механізмом дії та препаративної форми - олійної дисперсії - дозволяє контролювати широкий спектр шкідників, забезпечує нокдаун-ефект, довготривалу дію і виключає виникнення стійкості до препарату.

Інфініто® - препарат, який містить діючу речовину флюопіколід, яка належить до нового хімічного класу і має унікальний механізм дії на гриби класу Ооміцетів. Препарат руйнує з’єднання клітинного каркасу та клітинної стінки, на що не здатний жоден з існуючих фунгіцидів. Дія флюопіколіду поширюється на всі стадії розвитку патогена, у тому числі на рухомі зооспори і на обидва способи зараження - прямий (через спорангіі) та непрямий (через зооспори). Він має трансламінарну дію, тобто здатен проникати в тканини, пересуваючись міжклітними проміжками. Друга діюча речовина - пропамокарб гідрохлорид - добре відома не тільки як фунгіцид повної системної дії, який рухається в рослині у висхідному і нисхідному напрямках, але і як потужний стимулятор росту. Наявність двох діючих речовин разом з новим механізмом дії запобігає виникненню стійкості збудників хвороб до препарату. Фітофтороз картоплі і томатів залишається головною небезпекою для цих культур. До того ж, наприкінці ХХ сторіччя в Європі з’явився новий для нас збудник цієї хвороби з так званим А2 типом сумісності. За лічені роки він розповсюдився по всій зоні вирощування картоплі та томатів і навіть почав схрещення з «старими» збудниками типу сумісності А1.

Чемпіон 770

Контактний фунгіцид профілактичної дії проти широкого спектру збудників хвороб у виноградниках, на яблуні та томатах. Характеризується бактерицидною дією. Механізм дії: контактуючи з обробленою поверхнею, спори і бактерії поглинають мідь, що перешкоджає їх проростанню та діленню клітин. Мідь призводить до порушення обміну речовин патогенів шляхом пригнічення багатьох ферментативних реакцій, а також вступає в протидію з іншими металами поміж клітинами шляхом створення внутрішньокомплексних сполук - хелату та інактивації мембранних білків

Сумісність: сумісний з пестицидами, за винятком органофосфатів та препаратів, що утворюють низькокислотну реакцію бакової суміші (нижче за рН 5,5).

МІСТРАЛЬ є ефективним та безпечним засобом для успішного контролю більшості бур'янів, що засмічують картоплю та томати. Селективний системний гербіцид. Препарат поглинається, головним чином, корінням, але також і листям.

Таблиця 2.1.

Характеристика засобів захисту рослин в агроекосистемі від шкідливих організмів

Таблиця 2.2

Потреба в засобах захисту рослин антропогенного походження від шкідливих організмів

Розділ 3. Екологічна оцінка ризику використання пестицидів в агроекосистемі томатів

Ступінь небезпечності хімічних препаратів оцінюється за шкалою інтегральної класифікації, яка враховує токсикологогігієнічні та екотоксикологічні показники. За інтегральним ступенем небезпеки пестициди поділяються на 4 групи: дуже небезпечні (І-ІІ ступені небезпеки); небезпечні (ІІІ ступінь небезпеки); помірно-небезпечні (ІV і V ступені небезпеки); мало небезпечні ( VІ і VІІ ступені небезпеки).

Таблиця 3.1.

Екотоксикологічна регламентація засобів захисту рослин

Таблиця 3.2.

Допустимі рівні вмісту пестицидів в об’єктах навколишнього середовища

Примітка: ДДД - допустима добова доза; МДР - максимально допустимий рівень; ОБРВ - орієнтовно безпечний рівень впливу; ГДК - гранично допустима концентрація; ОДК - орієнтовно допустима концентрація.

Таблиця 3.3.

Екологічна оцінка ризику використання пестицидів

Перед початком розрахунків визначаємо масу пестицидів (М_с), що використовували в агроекосистемі для захисту томатів від шкідливих організмів. Для цього площу поля необхідно помножити на норму витрати кожного з препаратів:

, де

М_с - загальна маса пестицидів в препаративній формі; Н₁ - норма витрати кожного з препаратів, що застосовуються; S - площа поля.

М=4+15+30+80+28=157

Знаючи норму витрати препарату і вміст діючої речовини, можна визначити норму пестицидів за діючою речовиною (н) користуючись формулою:

, де

Н - норма витрати препарату, кг, г/га; С - масова частка діючої речовини в препаративній формі, %.

Н=0,04+0,075+0,09+3,08+1,078=4,363

Масу пестицидів за діючою речовиною (М_сдр) визначаємо помноживши площу поля на норму витрати кожного препарату за діючою речовиною:

Навантаження пестицидів на територію сільськогосподарського підприємства вимірюють екотоксикологічною дозою (Д_ект):

 де

М_с - загальна маса пестицидів, кг, л; S - загальна площа, га.

Д=157/890=0,17

Тип екологічної ситуації стосовно пестицидів сприятливий.

Середньозважений ступінь небезпеки (С_сн) пестицидів розраховується за формулою:

 де

- використана маса одного препарату, кг, л; С_н - інтегральний ступінь небезпеки пестициду; М - загальна маса усіх пестицидів, що застосовуються, кг, л.

С=24+150+540+960+168/157=11,7

Вірогідне забруднення сільськогосподарського ландшафту () оцінюється інтегральним показником, що враховує екотоксикологічну дозу, середньозважену ступінь небезпеки використовуваного асортименту пестицидів та індекс самоочищення території (І_зон.):

.

υ=0,17/0,5*11,7=0,03

Індекс самоочищення агроландшафтів залежить від типу грунту та гідротермічного коефіцієнту.

Потенційна небезпека внесення пестицидів в агроекосистеми для живих організмів збільшується в міру зростання показника забруднення території (υ). При значеннях цього показника до 4 умовних кг/га - еколого-гігієнічна ситуація є мало небезпечною.

Потенційна небезпека (ризик) використання пестицидів зростає із збільшенням υ. Ризик характеризує агроекотоксикологічний індекс (АЕТІ) із значенням від 0 до 10:

=0,0001

Ризик характеризується АЕТІ таким чином: 0-1 - малонебезпечний, 1-4 - середньонебезпечний, 4-8 - підвищеної небезпечності, 8-10 - високонебезпечний.

Висновок: Екологічна ситуація у господарстві сприятлива, ризик використання пестицидів мало небезпечний.

Розділ 4. Економічна ефективність заходів захисту томатів від шкідливих організмів

Таблиця 4.1

Вартість засобів захисту за фірмами-виробниками

Розділ 5. Охорона праці та заходи безпеки під час роботи з засобами захисту рослин антропогенного походження

Таблиця 5.1

Гігієнічна характеристика пестицидів

Таблиця 5.2

Строки виходу людей у поле після обробки засобами захисту рослин

Висновки

Важливим прийомом в інтенсивній технології вирощування томата є захист від шкідників і хвороб, серед яких найбільш шкідливих колорадський жук, хлопчатнікова і підгризающа совки, фітофторозу, макроспоріоз (суха плямистістю), септоріоз (біла плямистістю), бактеріальний рак (БРТ), стовбур та ін при захисті від них застосовується комплексна інтегрована система, що включає технологічні прийоми, організаційно-господарські заходи, використання хімічних, біологічних і народних засобів та коштів.

Для захисту томатів від шкідливих організмів я обрала пестициди, котрі дозволені до використання в Україні у 2010 році, мають високу біологічну ефективність, перешкоджають виникненню резистентності у шкідливих організмів. Серед них: Конфідор, Протеус, Інфініто, Чемпіон, Містраль.

Детально вивчила особливості застосування препаратів, їх характеристики, розроблену систему захисту оптимальною для культури, а екологічний стан використання пестицидів в агроекосистемі безпечним.

Список використаної літератури

1. Кулєшов А.В., Білик М.О Фітосанітарний моніторинг-Харків:Еспада, 2008.-512с.

2.       Шкідники сільськогосподарських культур/В.П.Федоренко, Й.Т.Покозій

3.       Гігієна <http://www.bayer.kiev.ua/> застосування пестицидів у сільськогосподарському виробництві.-К:Здоров’я,1989.-144с/Алтарьова Л.О.,Баздирев В.П.

.        Довідник із захисту рослин/Л.І.Бублик, Г.І.Васечко, В.П.Васильєв та ін.; За ред. М.П.Лісового.-К.: Урожай,1999.-244с

.        Закон України «Про Захист рослин»

.        Закон України «Про пестициди і агрохімікати»

.        Закон України «Про карантин рослин»