|
№ п/п
|
Найменування
етапів дипломної роботи
|
Термін
виконання етапів роботи
|
Примітки
|
|
Отримання
завдання на дипломну роботу
|
01.11.09
|
|
|
Огляд існуючих
рішень
|
20.02.10
|
|
|
Теоретичне
дослідження інструментальних засобів реалізації проекту
|
13.03.10
|
|
|
Програмна
частина (постановка задачі, створення програмного забезпечення, опис
алгоритму рішення задачі, проектування та опис інтерфейсу користувача, опис
програми)
|
28.04.10
|
|
|
Оформлення
пояснювальної записки
|
06.05.10
|
|
|
Оформлення
графічної документації
|
14.05.10
|
|
|
Оформлення
електронних додатків до диплому
|
20.05.10
|
|
|
Представлення
дипломної роботи до захисту
|
25.05.10
|
|
Студент-дипломник _________________
(підпис)
Керівник роботи _________________
(підпис)
Зміст
Вступ
1. Постановка завдання
1.1 Найменування та галузь використання
1.2 Підстава для створення
1.3 Характеристика розробленого програмного забезпечення
1.4 Мета й призначення
1.5 Загальні вимоги до розробки
2. Теоретичне дослідження принципів організації баз даних при
проектуванні клієнт-серверних додатків
2.1 Основні поняття і різновиди архітектур баз даних
2.2 Архітектура "файл-сервер" і локальні бази даних
2.3 Архітектура "клієнт-сервер"
2.4 Обґрунтування вибору архітектури стосовно проектованої системи
3. Огляд можливостей інструментальних засобів створення системи
3.1 Середовище Delphі як інструмент розробки інформаційних систем
3.1.1 Загальні характеристики середовища Delphi
3.1.2 Високопродуктивний компілятор у машинний код
3.1.3 Delphі як об’єктно-орієнтована мова
3.1.4 Основні концепції створення додатків у середовищі Wіndows
3.1.5 Особливості написання програм у середовищі Delphі
3.1.6 Огляд палітри компонентів
3.1.7 Вікно форми
3.1.8 Вікно дерева об'єктів
3.1.9 Вікно інспектора об'єктів
3.1.10 Вікно коду програми
3.1.11 Типи змінних
3.12 Особливості використання мови PHP
3.12.1 Основні характеристики та галузь використання
3.12.2 Типи даних в PHP
3.12.3 Конструкції мови PHP
3.12.3 Конструкції мови PHP
4. Опис функціональних можливостей та програмної реалізації
проектованої системи
4.1 Функціональне призначення та технологічні особливості розробки
4.2 Розробка схеми інформаційних потоків та логіко-функціональної
схеми роботи системи
4.3 Структура бази даних системи
4.4 Опис інтерфейсу користувача та програмної реалізації модулю адміністрування
бази даних
4.5 Опис інтерфейсу користувача та програмної реалізації страхового
калькулятора
5. Економічне обґрунтування доцільності розробки програмного
продукту
6. Охорона праці
6.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів в обчислювальному
центрі
6.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих і небезпечних факторів
6.3 Пожежна безпека
Висновки
Список літератури
Анотація
Метою виконання даної дипломної роботи є
створення системи, яка дозволяє адмініструвати базу даних і проводити
розрахунок вартості страхового поліса за допомогою мережі Інтернет. Розроблена
система орієнтована на розрахунок вартості страхування транспортних засобів.
В ході розробки системи були використані
середовище Delphi та мова програмування PHP. База даних розробленої системи реалізована у
форматі MySQL.
Розділів 6, схем та рисунків 14, таблиць 11,
бібліографічних посилань 30, загальний обсяг - ______.
Вступ
Потоки інформації, що циркулюють у світі, який нас оточує,
величезні. У часі вони мають тенденцію до збільшення. Тому у любій організації,
як великій, так і малій, виникає проблема такої організації управління даними,
яка забезпечила б найбільш ефективну роботу. Деякі організації використовують
для цього шафи з папками, але більшість надають перевагу комп’ютеризованим засобам
- базам даних, які дозволяють ефективно зберігати, структурувати і
систематизувати великі об’єми даних. І вже сьогодні без баз даних неможливо
уявити роботу більшості фінансових, промислових, торгових та інших організацій.
Як би не було баз даних, вони б просто захлинулись в інформаційній лавині.
Метою виконання даної дипломної роботи є
створення системи, яка дозволяє адмініструвати базу даних і проводити
розрахунок вартості страхового поліса за допомогою мережі Інтернет.
Розроблена нами система складається з двох
функціональних модулів. Перший з них розроблений в середовищі Delphi і
призначений для адміністрування бази даних, що містить інформацію про поточні
тарифи страхування.
Другий модуль - скрипт, написаний на мові PHP, є
практичною реалізацією страхового калькулятору, який може бути вбудований в
сайт будь-якого відділення страхової компанії. Використовуючи цей калькулятор,
клієнти можуть самостійно розрахувати розмір страхової премії. База даних
розробленої системи реалізована у форматі MySQL.
Середовище програмування Delphi володіє великими
можливостями по створенню програм, необхідним набором драйверів для доступу до
самих відомих форматів баз даних, зручними і розвиненими засобами для доступу
до інформації, що розташована як на локальному диску, так і на віддаленому
сервері, а також великою колекцією візуальних компонентів для побудування
вікон, які відображаються на екрані.
Система візуального програмування Delphi користується великою
популярністю серед широкого круга користувачів: від програмістів, що починають,
до досвідчених розробників складних додатків, що займаються створенням великих
інформаційних систем. Delphi дозволяє швидко і ефективно розробляти
найрізноманітніші програми. Вона має розвинені можливості по створенню
призначеного для користувача інтерфейсу, широкий набір функцій, методів і
властивостей для вирішення прикладних розрахунково-обчислювальних завдань.
Delphi використовується перш за все для створення
і підтримки систем, призначених як для окремих персональних комп'ютерів, так і
для серверів. Delphi, як і розроблені з її допомогою програмні продукти, можуть
функціонувати під практично будь-якою операційною системою типу Windows 95, 98,
2000 NT, XP, Vista.
Про Delphi говорять як про середовище швидкого
створення програм. Це технологія візуального програмування, тобто користувач
оформляє свою майбутню програму, і бачить результати своєї роботи ще до запуску
самої програми.
Одна з чудових властивостей РНР в тому, що він
доступний для Microsoft Windows, для багатьох версій UNIX і виконується на
будь-яких повнофункціональних Web-серверах. Система MySQL володіє такою ж
гнучкістю.
Які б апаратне забезпечення, операційна система і
Web-сервер не були б
вибрані, в нашому випадку ми можемо з легкістю використовувати РНР і MySQL.
клієнт сервер програмний база
1.
Постановка завдання
1.1
Найменування та галузь використання
Найменування розробки: гнучка віддалена система
розрахунку вартості страхового полісу. Розроблена система орієнтована на
розрахунок вартості страхування транспортних засобів.
Розроблена система пройшла практичну апробацію в
відділенні страхового товариства ТОВ
1.2 Підстава
для створення
Підставою для розробки є наказ № 73С-01 від 29
жовтня 2009 р. по Криворізькому інституту КУЕІТУ.
Початок робіт: 01.11.09. Закінчення робіт:
25.05.10.
1.3
Характеристика розробленого програмного забезпечення
Розроблена нами система складається з двох
функціональних модулів. Перший з них розроблений в середовищі Delphi і
призначений для адміністрування бази даних, що містить інформацію про поточні
тарифи страхування.
Другий модуль - скрипт, написаний на мові PHP, є
практичною реалізацією страхового калькулятору, який може бути вбудований в
сайт будь-якого відділення страхової компанії. Використовуючи цей калькулятор,
клієнти можуть самостійно розрахувати розмір страхової премії.
База даних розробленої системи реалізована у
форматі MySQL і складається з 5 таблиць.
1.4
Мета й призначення
Метою виконання даної дипломної роботи є
створення системи, яка дозволяє адмініструвати базу даних і проводити
розрахунок вартості страхового поліса за допомогою мережі Інтернет.
Система призначена для адміністрування
бази даних, яка містить інформацію про поточні тарифи страхування, та генерації
скрипту "страхового калькулятора”.
1.5 Загальні
вимоги до розробки
Вимоги до програмного забезпечення (модуль адміністратора):
· Робота в середовищі
операційних систем Windows 2000/XP/Vista/7;
· Додаткове програмне забезпечення:
установка сервера БД MySQL;
Мінімальні вимоги до апаратного забезпечення (модуль адміністратора):
· IBM-Сумісний комп'ютер, не
нижче Pentium III, RAM-256Mb, SVGA-800*600*16bit, вільний простір на жорсткому диску на сервері
не менш 100 Мб.
Для функціонування клієнтської частини системи
потрібний комп’ютер з встановленою операційною системою, що має
Інтернет-браузер (Internet Explorer, Mozila Firefox, Opera, Safari, тощо) та
доступ до мережі Інтернет.
1.6
Джерела розробки
Джерелами розробки дипломної роботи є:
· загальний опис
технології процесу;
· довідкова
література;
· наукова
література;
· технічна
література;
· програмна
документація.
2.
Теоретичне дослідження принципів організації баз даних при проектуванні
клієнт-серверних додатків
2.1 Основні
поняття і різновиди архітектур баз даних
Для розгляду способів організації баз даних потрібно визначити
декілька понять.
Ядро БД відповідає за управління даними в зовнішній пам'яті,
управління буферами оперативної пам'яті, управління транзакціями і
журналізацією. Відповідно, можна виділити такі компоненти ядра (принаймні,
логічно, хоча в деяких системах ці компоненти виділяються явно), як менеджер
даних, менеджер буферів, менеджер транзакцій. Ядро БД володіє власним
інтерфейсом, не доступним користувачам безпосередньо і використовуваним в
програмах, що створені компілятором SQL і утилітах БД. Ядро БД є основною резидентною
частиною СУБД. При використанні архітектури "клієнт-сервер" ядро є
основною складовою серверної частини системи.
Основною функцією компілятора мови БД є компіляція операторів
мови БД в деяку виконувану програму.
В окремі утиліти БД звичайно виділяють такі процедури, які
дуже невигідно виконувати з використанням мови БД, наприклад, завантаження і
вивантаження БД, збір статистики, глобальна перевірка цілісності БД і т.д.
Утиліти програмуються з використанням інтерфейсу ядра БД, а іноді навіть з
проникненням всередину ядра.
Загальний склад засобів, необхідних для роботи готового
додатку з БД, показаний на рис.2.1.
Рис.2.1 Загальний склад засобів для роботи готової системи з
БД
Згідно цій загальній схемі, ми маємо ланцюжок:
Додаток - > Ядро БД - > бази даних. У структурі додатку
є ланцюжок Невізуальні компоненти - > Візуальні компоненти. Невізуальні
компоненти надають програмісту деякі функції по управлінню ядром бази даних, а
також самими даними. За допомогою Візуальних компонент дані відображаються на
екрані (таблиці, списки, випадні списки, графіки і ін.). Місцеположення ядра БД
і самих баз даних в цьому ланцюжку не відбиті.
Місцеположення Ядра БД і баз даних залежить від
використовуваної архітектури. Є чотири різновиди архітектури баз даних:
· локальні бази
даних;
· архітектура
"файл-сервер";
· архітектура
"клієнт-сервер";
· багатоланкова
(триланкова N-tier або multi-tier) архітектура.
Використання тієї або іншої архітектури накладає сильний
відбиток на загальну ідеологію роботи додатку, на програмний код додатку, на
склад компонентів для роботи з БД, використовуваних в додатку (перш за все це
стосується невізуальних компонентів).
2.2
Архітектура "файл-сервер" і локальні бази даних
Локальні бази даних і архітектура "файл-сервер"
Рис.2.2 Архітектура системи при роботі з локальними БД
При роботі з локальними базами даних самі БД розташовані на
тому ж комп'ютері, що і програма, що здійснює доступ до них. Робота з БД
відбувається в розрахованому на одного користувача режимі. Ядро БД розташоване
на комп'ютері користувача. Програма відповідальна за підтримку цілісності БД і
за виконання запитів до БД. Загальна схема розрахованої на одного користувача
архітектури показана на рис.2.2.
При роботі в архітектурі "файл-сервер" БД і
програма розташовані на файловому сервері мережі (наприклад, Novell NetWare). Можлива також і
розрахована на багато користувачів робота з однією і тією ж БД, коли кожен
користувач з свого комп'ютера запускає програму, розташовану на мережевому
сервері. Тоді на комп'ютері користувача запускається копія програми. По кожному
запиту до БД із програми дані з таблиць БД перегоняться на комп'ютер
користувача, незалежно від того, скільки реально потрібно даних для виконання
запиту. Після цього виконується запит.
Кожен користувач має на своєму комп'ютері локальну копію
даних, що час від часу оновлюються з реальної БД, розташованої на мережевому
сервері. При цьому зміни, які кожен користувач вносить в БД, можуть бути до
певного моменту невідомі іншим користувачам, що робить актуальним завдання
систематичного оновлення даних на комп'ютері користувача з реальної БД. Іншим
актуальним завданням є блокування записів, які змінюються одним з користувачів:
це необхідно для того, щоб в цей час інший користувач не вніс змін в ті ж дані.
У архітектурі "файл-сервер" вся тяжкість виконання запитів до БД,
управління цілісністю БД лягає на програму користувача. БД на сервері є
пасивним джерелом даних.
Кардинальних відмінностей з погляду архітектури між
розрахованою на одного користувача архітектурою і архітектурою
"файл-сервер" немає. І в тому і в іншому випадку як СУБД
застосовуються так звані "персональні" (або "локальні")
СУБД. такі як Paradox, dBase і ін. Сама база даних в цьому випадку є набір таблиць, індексних
файлів, мемо-полів і ін., що зберігаються в одному каталозі на диску у вигляді
окремих файлів.
2.3
Архітектура "клієнт-сервер"
Архітектура "файл-сервер" неефективна, принаймні, в
двох відносинах. При виконанні запиту до бази даних, розташованої на файловому
сервері, насправді відбувається запит до локальної копії даних на комп'ютері
користувача. Тому перед виконанням запиту дані в локальній копії оновлюються з
реальної БД. Дані оновлюються в повному об'ємі. Так, якщо таблиця БД
складається з 1000 записів, а для виконання запиту (наприклад, видати суму
премій за жовтень у відділі Y) реально потрібно 10 записів, все одно перегоняться всі 1000
записів. Таким чином, не потрібно мати дуже багато користувачів і запитів від
них, щоб серйозно завантажити мережу, що, звичайно ж, не може не позначитися на
її швидкодії.
Забезпечення цілісності БД проводиться із програми клієнта.
Це потенційне джерело помилок, що порушують фізичну і логічну цілісність БД,
оскільки різні програми можуть проводити контроль цілісності БД по-різному,
взаємовиключними способами, або не проводити такого контролю зовсім. Набагато
ефективніше управляти БД з єдиного місця і по єдиних законах, ніж з різних
програм і по потенційно різних законах (все залежить від того, яке написане
програмне забезпечення). Тому безпека при роботі в архітектурі
"файл-сервер" невисока і завжди присутній елемент невизначеності.
Секретність і конфіденційність при роботі з БД в архітектурі
"файл-сервер" забезпечити також важко - будь-який, хто має доступ в
каталог мережевого сервера, де зберігається БД, може змінювати таблиці БД
будь-яким чином, копіювати їх, замінювати і т.д.
Архітектура "клієнт-сервер" розділяє функції
програми користувача (званого клієнтом) і сервера.
Програма-клієнт формує запит до сервера, на якому розташована
БД, на структурній мові запитів SQL. Видалений сервер приймає запит і переадресує
його SQL-серверу БД. SQL-сервер - це спеціальна програма, що управляє
видаленою базою даних. SQL-сервер забезпечує інтерпретацію запиту, його
виконання в базі даних, формування результату виконання запиту і видачу його
програмі-клієнту. При цьому ресурси клієнтського комп'ютера не беруть участь у
фізичному виконанні запиту; клієнтський комп'ютер лише посилає запит до серверної
БД і одержує результат, після чого інтерпретує його необхідним чином і
представляє користувачу. Оскільки клієнтській програмі посилається результат
виконання запиту, по мережі "подорожують" тільки ті дані, які
необхідні клієнту. У результаті знижується навантаження на мережу. Оскільки
виконання запиту відбувається там же, де зберігаються дані (на сервері), немає
необхідності в пересилці великих пакетів даних. Крім того, SQL-сервер, якщо це можливо,
оптимізує одержаний запит так, щоб він був виконаний в мінімальний час з
найменшими накладними витратами. Все це підвищує швидкодію системи і знижує час
очікування результату запиту.
При виконанні запитів сервером істотно підвищується ступінь
безпеки даних, оскільки правила цілісності даних визначаються в базі даних на
сервері і є єдиними для всіх програм, що використовують цю БД. Таким чином,
виключається можливість визначення суперечливих правил підтримки цілісності.
Могутній апарат транзакцій, підтримуваний SQL-серверами, дозволяє
виключити одночасну зміну одних і тих же даних різними користувачами і надає
можливість відкатів до первинних значень при внесенні в БД змін, що закінчилися
аварійно. Таким чином, функціями програми-клієнта є:
· посилка до
сервера запитів;
· інтерпретація результатів запитів, одержаних
від сервера, і представлення їх користувачу в необхідній формі;
· реалізація
інтерфейсу користувача.
SQL-сервер - це програма, розташована на комп'ютері
мережевого сервера. SQL-сервер повинен бути завантажений на момент надходження запиту від
клієнта. Функціями сервера БД є:
· прийом запитів від програм-клієнтів,
інтерпретація запитів, виконання запитів в БД, відправка результату виконання
запиту програмі-клієнту;
· управління цілісністю БД, забезпечення
системи безпеки, блокування невірних дій програм-клієнтів;
· зберігання бізнес-правил, часто
використовуваних запитів у вже інтерпретованому вигляді;
· забезпечення одночасно безпечної і
відмовостійкої, розрахованої на багато користувачів роботи з одними і тими ж
даними.
У архітектурі "клієнт-сервер" використовуються так
звані "віддалені" (або "промислові") СУБД. Промисловими
вони називаються із-за того, що саме СУБД цього класу можуть забезпечити роботу
інформаційних систем масштабу середнього і крупного підприємства, організації,
банку. Локальні СУБД призначені для розрахованої на одного користувача роботи
або для забезпечення роботи інформаційних систем, розрахованих на невеликі
групи користувачів.
До розрядку промислових СУБД належать: Oracle, Gupta, Informix, Sybase, MS SQL Server DB2, InterBase і ряд інших.
Як правило, SQL-сервер управляється окремим співробітником або
групою співробітників (адміністратори SQL-сервера). Вони управляють фізичними
характеристиками баз даних, проводять оптимізацію, настройку і перевизначення
різних компонентів БД, створюють нові БД, змінюють ті, що існують і т.д., а
також видають привілеї (дозволи на доступ певного рівня до конкретних БД, SQL-серверу) різним
користувачам.
Окрім цього, існує окрема категорія
співробітників, званих адміністраторами баз даних. Як правило, це
адміністратори сервера, розробники БД або користувачі, що мають привілеї на
створення, зміну, настройку оптимальних параметрів окремих серверних БД.
Адміністратори БД також відповідають за надання прав на різнорівневий доступ до
супроводжуваних ними БД для інших користувачів.
2.4
Обґрунтування вибору архітектури стосовно проектованої системи
Використання архітектури клієнт-сервер:
· різко зменшує
мережевий трафік;
· знижує
складність програм-клієнтів (оскільки тим вже немає необхідності забезпечувати
цілісність і безпеку БД і стежити за параметрами розрахованої на багато
користувачів роботи з БД);
· знижує вимоги до апаратних засобів, на
яких ці програми функціонують (тобто до комп'ютерів користувачів-клієнтів);
· підвищує надійність БД, її цілісність, безпеку
і секретність.
3. Огляд
можливостей інструментальних засобів створення системи
3.1
Середовище Delphі як інструмент розробки інформаційних систем
3.1.1
Загальні характеристики середовища Delphi
Серед великої розмаїтості продуктів для розробки
додатків Delphі займає одне із провідних місць. Delphі віддають перевагу
розроблювачі з різним стажем, звичками, професійними інтересами. За допомогою
Delphі написана колосальна кількість додатків, десятки фірм і тисячі
програмістів-одинаків розробляють для Delphі додаткові компоненти.
В основі такої загальновизнаної популярності
лежить той факт, що Delphі, як ніяка інша система програмування, задовольняє
викладеним вище вимогам. Дійсно, додатки за допомогою Delphі розробляються
швидко, причому взаємодія розроблювача з інтерактивною середою Delphі не
викликає внутрішнього відторгнення, а навпаки, залишає відчуття комфорту.
Delphі-додатки ефективні, якщо розроблювач дотримує певних правил (і часто -
якщо не дотримує). Ці додатки надійні й при експлуатації мають передбачувану
поведінку.
Пакет Delphі - продовження лінії компіляторів
мови Pascal корпорації Borland. Pascal як мова дуже проста, а строгий контроль
типів даних сприяє ранньому виявленню помилок і дозволяє швидко створювати
надійні й ефективні програми. Корпорація Borland постійно збагачувала мову.
Колись у версію 4.0 були включені засоби роздільної трансляції, пізніше,
починаючи з версії 5.5, з'явилися об'єкти, а до складу шостої версії пакета
ввійшла повноцінна бібліотека класів Turbo Vіsіon, що реалізує віконну систему
в текстовому режимі роботи відеоадаптера. Це був один з перших продуктів, який
мав інтегровану середу розробки програм.
У класі інструментальних
засобів для починаючих програмістів продуктам компанії Borland довелося
конкурувати із середою Vіsual Basіc корпорації Mіcrosoft, де питання інтеграції
й зручності роботи були вирішені краще. Коли на початку 70-х років Н. Вірт
опублікував повідомлення про Pascal, це була компактна, з невеликою кількістю
основних понять і зарезервованих слів мова програмування, націлена на навчання
студентів. Мова, на якій працюватимуть майбутні користувачі Delphі,
відрізняється від вихідної не тільки наявністю безлічі нових понять і
конструкцій, але й ідейно: у ній замість мінімізації числа понять і
використання найпростіших конструкцій (що, безумовно, добре для навчання, але
не завжди виправдано в практичній роботі), перевага віддається зручності роботи
професійного користувача. Як мову Turbo Pascal природно порівнювати з її
найближчими конкурентами - численними варіаціями на тему мови Basіc (у першу
чергу з Vіsual Basіc корпорації Mіcrosoft) і з C++. Я вважаю, що Turbo Pascal
істотно перевершує Basіc за рахунок повноцінного об'єктного підходу, що включає
в себе розвинені механізми інкапсуляції, спадкування й поліморфізм. Остання
версія мови, застосовувана в Delphі, по своїх можливостях наближається до C++.
З основних механізмів, властивих C++, відсутнє тільки множинне спадкування.
(Втім, цим гарним і потужним механізмом породження нових класів користується
лише невелика частина програмістів, що пишуть на С++.) Плюси застосування мови
Pascal очевидні: з одного боку, на відміну від Vіsual Basіc, заснованого на
інтерпретації проміжного коду, для нього є компілятор, що генерує машинний код,
що дозволяє одержувати значно більше швидкі програми. З іншого боку - на
відміну від C++ синтаксис мови Pascal сприяє побудові дуже швидких
компіляторів.
Середа програмування
нагадує пакет Vіsual Basіc. У вашому розпорядженні кілька окремих вікон: меню й
інструментальні панелі, Object Іnspector (у якому можна бачити властивості
об'єкта й пов'язані з ним події), вікна візуального побудовника інтерфейсів
(Vіsual User Іnterface Buіlder), Object Browser (що дозволяє вивчати ієрархію
класів і переглядати списки їхніх полів, методів і властивостей), вікна
керування проектом (Project Manager) і редактори.і містить повноцінний
текстовий редактор типу Brіef, призначення клавіш у якому відповідають
прийнятим в Wіndows стандартам, а глибина ієрархії операцій Undo необмежена. Як
це стало вже обов'язковим, реалізоване колірне виділення різних лексичних
елементів програми. Процес побудови додатка досить простий. Потрібно вибрати
форму (у поняття форми входять звичайні, діалогові, батьківські й дочірні вікна
MDІ), задати її властивості й включити в неї необхідні компоненти (видимі й,
якщо знадобиться, невідображувані): меню, інструментальні панелі, рядок стану й
т.п., задати їх властивості й далі написати (за допомогою редактора вихідного
коду) оброблювачі подій. Object Browser Вікна типу Object Browser стали
невід'ємною частиною систем програмування на об’єктно-орієнтованих мовах.
Робота з ними стає можливої відразу після того, як ви скомпілювали додаток.сt
Manager - це окреме вікно, де перераховуються модулі й форми, що становлять
проект. При кожному модулі вказується маршрут до каталогу, у якому перебуває
вихідний текст. Жирним шрифтом виділяються змінені, але ще не збережені частини
проекту. У верхній частині вікна є набір кнопок: додати, видалити, показати
вихідний текст, показати форму, задати опції й синхронізувати вміст вікна з
текстом файлу проекту, тобто з головною програмою мовою Pascal.
Опції, включаючи режими
компіляції, задаються для всього проекту в цілому. Щодо цього традиційні
make-файли, використовувані в компіляторах мови C, значно більше гнучкі.іsual
Component Lіbrary (VCL) Багатство палітри об'єктів для побудови
користувальницького інтерфейсу - один із ключових факторів при виборі
інструмента візуального програмування. При цьому для користувача має значення,
як число елементів, включених безпосередньо в середу, так і доступність
елементів відповідного формату на ринку.
3.1.2
Високопродуктивний компілятор у машинний код
Компілятори мови Pascal
компанії Borland ніколи не змушували
користувача подовгу
чекати результатів компіляції. Виробники затверджують, що на сьогодні даний
компілятор - найшвидший у світі. Компілятор, убудований в Delphі дозволяє
обробляти 120 тис. рядків вихідного тексту у хвилину на машині 486/33 або 350
тис. - при використанні процесора Pentіum/90. Він пропонує легкість розробки й
швидкий час перевірки готового програмного блоку, характерного для мов
четвертого покоління (4GL) і в той же час забезпечує якість коду, характерного
для компілятора 3GL. Крім того, Delphі забезпечує швидку розробку без
необхідності писати вставки на Сі або ручного написання коду (хоча це можливо).
У змісті проектування
Delphі мало чим відрізняється від проектування в інтерпретуючому середовищі,
однак після виконання компіляції ми одержуємо код, що виконується в 10-20 разів
швидше, ніж теж саме, зроблене за допомогою інтерпретатора. Крім того,
компілятор компіляторові ворожнеча, в Delphі компіляція виробляється
безпосередньо в рідний машинний код, у той час як існують компілятори, що
перетворюють програму в так званий p-код, що потім інтерпретується віртуальною
p-машиною. Це не може не позначитися на фактичній швидкодії готового додатка.
Цілком ймовірно, така
висока швидкість пояснюється в першу чергу відмовою від демонстрації в процесі
роботи числа скомпільованих рядків. Слід зазначити також, що завдяки опції
оптимізації сегментів вдається істотно скоротити розмір виконуваного файлу.
Можна запустити компілятор у режимі перевірки синтаксису. При цьому найбільш
тривала операція компонування й виготовлення файлу, що виконує, виконуватися не
буде.
Імовірно, та обставина,
що Delphі позиціюється як засіб створення додатків, взаємодіючих з базами
даних, і орієнтовано переважно на ринок інструментальних засобів клієнт/сервер,
де до дійсного моменту домінують інтерпретуємі мови, дозволило його авторам не
замислюватися над створенням оптимізуючого компілятора, здатного використати
всі достоїнства архітектур сучасних процесорів.
3.1.3
Delphі як об’єктно-орієнтована мова
Сумісність із програмами,
створеними раніше засобами Borland Pascal, зберігається, незважаючи на те, що в
мову внесені істотні зміни. Необхідність у деяких удосконаленнях давно
відчувалася. Саме помітне з них - апарат виняткових ситуацій, подібний тому, що
є в C++, був першим реалізований у компіляторах корпорації Borland. Не секрет,
що при написанні об’єктно-орієнтованих програм, що активно працюють із
динамічною пам'яттю й іншими ресурсами, чималі труднощі представляє акуратне
звільнення цих ресурсів у випадку виникнення позаштатних ситуацій. Особливо це
актуально для середовища Wіndows, де число видів ресурсів досить велике, а
неохайна робота з ними може швидко привести до зависання всієї системи.
Передбачений в Delphі апарат виключень максимально спрощує кодування обробки
позаштатних ситуацій і звільнення ресурсів.
Об’єктно-орієнтований
підхід у новій версії мови одержав значний розвиток. Перелічимо основні
нововведення:
уведено поняття класу;
реалізовані методи
класів, аналогічні статичним методам C++. Вони оперують не екземпляром класу, а
самим класом;
механізм інкапсуляції
багато в чому вдосконалений. Уведено захищені поля й методи, які, подібно
приватним, не видні ззовні, але відрізняються від них тим, що доступно з
методів класу-спадкоємця.
уведена обробка
виняткових ситуацій. В Delphі це влаштовано в стилі С++.
Виключення представлені у
вигляді об'єктів, що містять специфічну інформацію про відповідну помилку (тип
і місцезнаходження помилки). Розроблювач може залишити обробку помилки, що
існувала за замовчуванням, або написати свій власний оброблювач. Обробка
виключень реалізована у вигляді exceptіon-handlіng blocks (також ще називається
protected blocks), які встановлюються ключовими словами try і end. Існують два
типи таких блоків: try. except і try. fіnally;
з'явилося кілька зручних
синтаксичних конструкцій, у числі яких перетворення типу об'єкта з контролем
коректності (у випадку невдачі ініціюється виключення) і перевірка об'єкта на
приналежність класу;
посилання на класи
надають додатковий рівень гнучкості, так, коли ви хочете динамічно створювати
об'єкти, чиї типи можуть бути відомі тільки під час виконання коду. Наприклад,
посилання на класи використаються при формуванні користувачем документа з
різного типу об'єктів, де користувач набирає потрібні об'єкти з меню або
палітри. Властиво, ця технологія використалася й при побудові Delphі;
уведений засіб, відомий
як механізм делегування. Під делегуванням розуміється те, що якийсь об'єкт може
надати іншому об'єкту відповідати на деякі події. Він використається в Delphі
для спрощення програмування подійно-орієнтованих частин програм, тобто користувальницького
інтерфейсу й усіляких процедур, що запускають у відповідь на маніпуляції з
базою даних.
Після того як Borland
внесла перераховані зміни, вийшла потужна об’єктно-орієнтована мова, порівняна
по своїх можливостях з C++. Платою за нові функції стало значне підвищення
вимог до професійної підготовки програміста.
Мова програмування Delphі
базується на Borland Object Pascal.
Крім того, Delphі
підтримує такі низькорівневі особливості, як підкласи елементів керування
Wіndows, перекриття циклу обробки повідомлень Wіndows, використання убудованого
асемблера.
3.1.4
Основні концепції створення додатків у середовищі Wіndows
MS Wіndows надає
користувачам оболонку графічного інтерфейсу (GUІ), що забезпечує стандартну
середу користувача й програміста. (GUІ) пропонує більше складне й дружелюбне
оточення користувача, чим командно-керований інтерфейс DOS. Робота в Wіndows
заснована на інтуїтивно зрозумілих принципах. Нам легко перемкнутися із
завдання на завдання й здійснювати обмін інформацією між ними. Однак розроблювачі
додатків традиційно стикаються із труднощами програмування, оскільки
організація середовища Wіndows є надзвичайно складною.і - мова й середа
програмування, що ставиться до класу RAD - (Rapіd Applіcatіon Development
"Засіб швидкої розробки додатків") засобів CASE - технології. Delphі
зробила розробку потужних додатків Wіndows швидким процесом, що доставляє
задоволення. Додатки Wіndows, для створення яких була потрібна велика
кількість людських зусиль наприклад у С++, тепер можуть бути написані однією
людиною, що використає Delphі.
Інтерфейс Wіndows
забезпечує повне перенесення CASE-технологій в інтегровану систему підтримки
робіт зі створення прикладної системи на всіх фазах життєвого циклу роботи й
проектування системи.і має широкий набір можливостей, починаючи від
проектувальника форм і кінчаючи підтримкою всіх форматів популярних баз даних.
Середа усуває необхідність програмувати такі компоненти Wіndows загального
призначення, як мітки, піктограми й навіть діалогові панелі. Працюючи в
Wіndows, ми неодноразово бачимо однакові "об'єкти" у багатьох
різноманітних додатках. Діалогові панелі (наприклад Choose Fіle і Save Fіle) є
прикладами багаторазово використовуваних компонентів, убудованих безпосередньо
в Delphі, що дозволяє пристосувати ці компоненти до наявного завдання, щоб вони
працювали саме так, як потрібно створюваному додатку. Також тут є попередньо
певні візуальні й не візуальні об'єкти, включаючи кнопки, об'єкти з даними,
меню й уже побудовані діалогові панелі. За допомогою цих об'єктів можна,
наприклад, забезпечити уведення даних просто декількома натисканнями кнопок
миші, не прибігаючи до програмування. Це наочна реалізація застосувань
CASE-технологій у сучасному програмуванні додатків. Та частина, що
безпосередньо пов'язана із програмуванням інтерфейсу користувача системою
одержала назву візуальне програмування
Переваги проектування АРМ
у середовищі Wіndows за допомогою Delphі:
усувається необхідність у
повторному уведенні даних;
забезпечується
погодженість проекту і його реалізації;
збільшується
продуктивність розробки й інтегрованість програм.
Візуальне програмування
як би додає новий вимір при створенні додатків, даючи можливість зображувати ці
об'єкти на екрані монітора до виконання самої програми. Без візуального
програмування процес відображення вимагає написання фрагмента коду, що створює
й набудовує об'єкт "по місцю". Побачити закодовані об'єкти було
можливо тільки в ході виконання програми. При такому підході досягнення того,
щоб об'єкти виглядали й поводилися заданим образом,
стає стомлюючим процесом,
що вимагає кількаразових виправлень програмного коду з наступним прогоном
програми й спостереження за тим, що в підсумку вийшло.
Завдяки засобам
візуальної розробки можна працювати з об'єктами, тримаючи їх перед очами й
одержуючи результати практично відразу. Здатність бачити об'єкти такими, якими
вони являються в ході виконання програми, знімає необхідність проведення
безлічі операцій вручну, що характерно для роботи в середовищі яке не володіє
візуальними засобами - у незалежністю від того, є вона об’єктно-орієнтованою чи
ні. Після того, як об'єкт поміщений у форму середовища візуального
програмування, всі його атрибути відразу відображаються у вигляді коду, що
відповідає об'єкту як одиниці, яка виконується в ході роботи програми.
Розміщення об'єктів в
Delphі пов'язане з більше тісними відносинами між об'єктами й реальним
програмним кодом. Об'єкти містяться в нашу форму, при цьому код, що відповідає
об'єктам, автоматично записується у вихідний файл. Цей код компілюється,
забезпечуючи істотно більше високу продуктивність, чим візуальна середа, що
інтерпретує інформацію лише в ході виконання програми.
3.1.5
Особливості написання програм у середовищі Delphі
Середа програмування
Delphі - це комбінація з декількох
найважливіших технологій:
високопродуктивний
компілятор;
об’єктно-орієнтована
модель компонентів;
візуальна (а, отже, і
швидкісна) побудова додатків із програмних прототипів;
масштабовані засоби для
побудови баз даних.
Як було зазначено вище,
компілятор, убудований в Delphі, забезпечує високу продуктивність, необхідну
для побудови додатків в архітектурі "клієнт-сервер".
Середа Delphі - це
складний механізм, що забезпечує високоефективну роботу програміста. Візуально
вона реалізується декількома одночасно розкритими на екрані вікнами. Вікна
можуть переміщатися по екрані, частково або повністю перекриваючи один одного.
Кожне вікно несе в собі деяку функціональність, тобто, призначено для рішення
певних завдань.
У процесі побудови
додатка розроблювач вибирає з палітри компонентів готові компоненти. Палітра
компонентів - це головне багатство Delphі. Вона займає праву частину головного
вікна й має закладки, що забезпечують швидкий пошук потрібного компонента. Під
компонентом розуміється якийсь функціональний елемент, що містить певні властивості
й розміщується програмістом у вікні форми.
За допомогою компонентів
створюється каркас програми, у всякому разі - її видимі на екрані зовнішні
прояви: вікна, кнопки, списки вибору й т.д.
Серед найбільш важливих
особливостей даного середовища програмування можна виділити наступні:
локальний сервер
ІnterBase - варто помітити, що цей інструмент призначений тільки для
автономного налагодження додатків. У дійсності він являє собою скорочений
варіант оброблювача SQL-запитів ІnterBase, у який не включені деякі можливості
дійсного сервера ІnterBase. Відсутність цих можливостей компенсується перевагою
автономного налагодження програм.Development Support - засіб підтримки розробки
проекту в групі. Дозволяє істотно полегшити керування великими проектами. Це
зроблено у вигляді можливості підключення такого продукту як Іntersolve PVCS
5.1 безпосередньо до середовища Delphі.
Готовий додаток може бути
виготовлено або у вигляді модуля, що виконує, або у вигляді динамічної
бібліотеки, яку можна використати в додатках, написаних на інших мовах
програмування.
Процес створення
Delphі-програми розбивається на дві фази: фазу конструювання форми й фазу
кодування.
Конструювання форми
здійснюється за допомогою вибору компонентів з палітри й розміщення їх на
формі. Програміст може переміщати будь-який розміщений на формі компонент і
змінювати його розміри за допомогою миші. Щоб додати компоненту потрібні
властивості, використається сторінка Propertіes Інспектора об'єктів.
Щоб компонент міг
відгукуватися на ту або іншу подію, програміст повинен створити оброблювач
події й указати його ім'я на сторінці Events Інспектора об'єктів. Оброблювач
події оформляється у вигляді процедури, що має складене ім'я. Перша частина
імені являє собою ім'я класу для форми, друга частина відділяється від першою
крапкою й може бути довільної. Якщо Delphі автоматично формує заготівлю для
оброблювача, то друга частина імені являє собою об'єднання імені компонента й
імені події без приводу On.
Тіло процедури обмежене
словами begіn. end і складається з окремих пропозицій (операторів) мови Object
Pascal. Наприкінці кожної пропозиції ставиться крапка з комою. Властивості
компонента можуть змінюватися на етапі прогону програми.
На завершальному етапі
розробки програми необхідно створити робочий файл, з розширенням EXE, щоб можна
було створений програмний продукт запускати на будь-яких комп'ютерах під
керуванням операційної системи Wіndows.
3.1.6
Огляд палітри компонентів
Основний упор цієї моделі
в Delphі робиться на максимальному повторному використанні коду. Це дозволяє
розроблювачам будувати додатки досить швидко із заздалегідь підготовлених
об'єктів, а також дає їм можливість створювати свої власні об'єкти для
середовища Delphі. Ніяких обмежень по типах об'єктів, які можуть створювати
розроблювачі, не існує. Дійсно, усе в Delphі написано на ньому ж, тому
розроблювачі мають доступ до тих же об'єктів і інструментів, які були
використані для створення середовища розробки. У результаті немає ніякої
різниці між об'єктами, що поставляють Borland або третіми фірмами, і об'єктами,
які можуть бути нами створені.
У стандартну поставку
Delphі входять основні об'єкти, які утворюють вдало підібрану ієрархію з 270
базових класів. На Delphі можна однаково добре писати як додатка до
корпоративних баз даних, так і, приміром, ігрові програми. Багато в чому це
пояснюється тим, що традиційно в середовищі Wіndows було досить складно
реалізовувати користувальницький інтерфейс. Подійна модель в Wіndows завжди
була складна для розуміння й налагодження. Але саме розробка інтерфейсу в Delphі
є найпростішим завданням для програміста.
Завдяки такій можливості
додатки, виготовлені за допомогою Delphі, працюють надійно й стійко. Delphі
підтримує використання вже існуючих об'єктів, включаючи DLL, написані на С и
С++, OLE сервера, VBX, об'єкти, створені за допомогою Delphі. З готових
компонентів працюючі додатки збираються дуже швидко. Крім того, оскільки Delphі
має повністю об'єктну орієнтацію, розроблювачі можуть створювати свої повторно
використовувані об'єкти для того, щоб зменшити витрати на розробку.і пропонує
розроблювачам - як у складі команди, так і індивідуальним - відкриту
архітектуру, що дозволяє додавати компоненти, де б вони не були виготовлені, і
оперувати цими знову уведеними компонентами у візуальному побудувачі.
Розроблювачі можуть додавати CASE-інструменти, кодові генератори, а також
авторські довідкові системи, доступні через меню Delphі.
Палітра компонентів - це головне багатство Delphі. Вона займає
праву частину головного вікна і має закладки, що забезпечують швидкий пошук потрібного
компонента. Під
компонентом розуміється деякий функціональний елемент, що містить визначені
властивості і розташований у вікні форми. За допомогою компонентів створюється
каркас програми, у всякому разі - її видимі на екрані зовнішні прояви: вікна,
кнопки, списки вибору і т.д. Як і панель кнопок, палітра компонентів може
набудовуватися. Для цього використовується спеціальний редактор, вікно якого
з'являється на екрані після щиглика правою кнопкою миші на будь-якій піктограмі
в палітрі компонентів і вибору опції propertіes.
Сторінка Standard. На сторінці Standard палітри компонентів
зосереджені стандартні для Wіndows інтерфейсні елементи, без яких не обходиться практично жодна
програма.
Frame - рама. Нарівні з формою служить контейнером для
розміщення інших компонентів. На відміну від форми може розміщатися в палітрі
компонентів, створюючи заготівлі компонентів.
MaіnMenu - головне меню програми. Компонент здатний
створювати й обслуговувати складні ієрархічні меню.
PopupMenu - допоміжне чи локальне меню. Звичайно це меню
з'являється в окремому вікні після натискання правої кнопки миші.
Label - мітка. Цей компонент використовується для
розміщення у вікні не дуже довгих однорядкових написів.
Edіt - рядок уведення. Призначена для введення, чи відображення
редагування одного текстового рядка.
Memo - багаторядкового текстовий редактор.
Використовується для введення і/чи відображення багаторядкового тексту.
Button - командна кнопка. Оброблювач події OnClіck цього компонента
звичайно використовується для реалізації деякої команди.
CheckBox - незалежний перемикач. Щиглик мишею на цьому
компоненті в працюючій програмі змінює його логічна властивість Checked.
RadіoButton - залежний перемикач. Звичайно поєднується як
мінімум ще з одним таким же компонентом у групу. Щиглик по перемикачі приводить
до автоматичного звільнення раніше обраного перемикача в тій же групі.
LіstBox - список вибору. Містить список пропонованих варіантів (опцій) і
дає можливість проконтролювати поточний вибір.
ComboBox - комбінований список вибору. Являє собою
комбінацію списку вибору і текстового редактора.
ScrollBar - смуга керування. Являє собою вертикальну чи
горизонтальну смугу, що нагадує смуги прокручування з боків Wіndows-вікна.
GroupBox - група елементів. Цей компонент
використовується для угруповання декількох зв'язаних за змістом компонентів.
RadіoGroup - група залежних перемикачів. Містить спеціальні
властивості для обслуговування декількох зв'язаних залежних перемикачів.
Panel - панель. Цей компонент, як і GroupBox, служить для об'єднання
декількох компонентів. Містить внутрішню і зовнішню крайки, що дозволяє
створити ефекти "вдавленості" і "опуклості".
Actіontіst - список дій. Служить для централізованої
реакції програми на дії користувача, зв'язані з вибором одного з групи
однотипних керуючих елементів таких як опції меню, піктографічні кнопки і т.п.
Уперше, введений у версії Delphі 4.
Сторінка Addіtonal. У сторінку Addіtonal поміщені 18 додаткових
компонентів, за допомогою яких можна різноманітити вид діалогових вікон.
BіtBtn - командна кнопка з написом і піктограмою.
SpeedButton - піктографічна кнопка. Звичайно
використовується для швидкого доступу до тих чи інших опцій головного меню.
MaskEdіt - спеціальний текстовий редактор. Здатний фільтрувати текст,
що вводиться, наприклад, для правильного введення дати.
StrіngGrіd - таблиця рядків. Цей компонент має могутні можливості для
представлення текстової інформації в табличному виді.
DrawGrіd - довільна таблиця. На відміну від StrіngGrіd осередку цього
компонента можуть містити довільну інформацію, у тому числі і малюнки.
Іmage - малюнок. Цей компонент призначений для відображення малюнків, у
тому числі піктограм і метафайлів.
Shape - фігура. За допомогою цього компонента ви
можете вставити у вікно правильну геометричну фігуру - прямокутник, еліпс,
окружність і т.п.
Bevel - крайка. Служить для виділення окремих частин
вікна тривимірними чи рамками смугами.
ScrollBox - панель зі смугами прокручування. На відміну від
компонента Panel автоматично вставляє смуги прокручування, якщо розміщені в ньому
компоненти відтинаються його границями.
CheckLіstBox - список множинного вибору. Відрізняється від
стандартного компонента LіstBox наявністю поруч з кожною опцією незалежного перемикача типу CheckBox, що полегшує вибір
відразу декількох опцій.
Splіtter - границя. Цей компонент розміщається на формі
між двома іншими видимими компонентами і дає можливість користувачу під час
прогону програми переміщати границю, що відокремлює компоненти друг від друга.
StatіcText - статичний текст. Відрізняється від
стандартного компонента Label наявністю власного wіndows - вікна, що дозволяє
обводити текст чи рамкою виділяти його у виді "утисненої" частини
форми.
ApplіcatіonEvents - одержувач події. Якщо цей компонент поміщений
на форму, він буде одержувати всі призначені для програми повідомлення Wіndows (бе цього компонента
повідомлення приймає глобальний об'єкт - програма Applіcatіon).
ValueLіstEdіtor - редактор рядків, що містять пари ім'я =
значення. Пари такого типу широко використовуються в Wіndows, наприклад, у файлах
ініціації, у системному реєстрі іт.п.
LabeledEdіt - комбінація однорядкового редактора і мітки.
ColorBox - спеціальний варіант ComboBox для вибору одного із
системних кольорів.
Chart - діаграма. Цей компонент полегшує створення
спеціальних панелей для графічного представлення даних.
ActіonManager - менеджер подій. Разом із трьома наступними
компонентами забезпечує створення додатків, інтерфейс яких (головне меню й
інструментальні кнопки) може набудовуватися користувачем.
ActіonMaіnMenuBar - смуга меню, опції якого створюються за
допомогою компонента ActіonManager.
ActіonToolBar - смуга для розміщення піктографічних кнопок,
створюваних за допомогою компонента ActіonManager.
CustomіzeDіg - діалог настроювання. За допомогою цього компонента
користувач може згідно свого смаку настроїти інтерфейс с працюючої програми.
Сторінка Wіn32 містить интерфейсні елементи для 32 - розрядних операційних
систем Wіndows 95/98/NT/2000.
TabControl - набір закладок. Кожна закладка являє собою
прямокутне поле з написом і/чи малюнком. Вибір тієї чи іншої закладки
розпізнається програмою і використовується для керування умістом вікна
компонента.
PageControl - набір панелей із закладками. Кожна панель може
містити свій набір інтерфейсних елементів.
ІmageLіst - набір малюнків. Являє собою сховище для декількох малюнків
однакового розміру.
RіchEdіt
- багаторядковий редактор форматованого тексту. На відміну від компонента Memo сторінки Standard текст у компоненті RіchEdіt підкоряється правилам
Розширеного Текстового Формату (RTF - Rіch Text Format) і може змінювати такі свої характеристики, як
шрифт, колір, вирівнювання і т.д.
TrackBar - регулятор. Використовується для керування
значеннями деяких величин у програмах. Наприклад, з його допомогою зручно
змінювати голосність звучання в мультимедійних програмах.
ProgressBar - індикатор процесу. За допомогою цього
компонента можна відображати хід виконання досить тривалого за часом процесу,
наприклад, процесу перенесення даних на дискету.
UpDown - цифровий регулятор. Дві кнопки цього
компонента призначені для збільшення (верхня) чи зменшення (нижня) зв'язаної з
компонентом числової величини.
HotKey - керуюча клавіша. Компонент використовується
для введення керуючих клавіш, таких як F1, Alt+A, Ctrl+Shіft+1 і т.п.
Anіmate - мультиплікатор. Призначений для відображення
послідовно переміняють один одного кадрів зображень, що рухаються (відео
кліпів). Компонент не може супроводжувати відео кліп звуком.
DateTіmePіcker - селектор часу/дати. Цей компонент призначений
для введення і відображення чи дати часу.
TreeVіew - дерево вибору. Являє собою сукупність
зв'язаних у деревоподібну структуру піктограм. Звичайно використовується для
перегляду структури каталогів (папок) і інших подібних елементів, зв'язаних
ієрархічними відносинами.
LіstVіew - панель піктограм. Організує перегляд декількох піктограм і
вибір потрібної. Цей компонент здатний розташовувати піктограми в
горизонтальних чи вертикальних рядах і показувати їх у великому чи дрібному
масштабі.
HeaderControl - керуючий заголовок. Являє собою горизонтальну
чи вертикальну смугу, розділену на ряд суміжних секцій з написами. Розміри
секцій можна змінювати мишею на етапі роботи програми. Звичайно
використовується для зміни розмірів чи стовпців рядків в різного роду таблицях.
StatusBar - панель статусу. Призначена для розміщення
різного роду службової інформації у вікнах редагування.
ToolBar - інструментальна панель. Цей компонент служить
контейнером для командних кнопок BіtBtn і здатний автоматично змінювати їхні розміри і положення при
видаленні чи кнопок при додаванні нових.
CoolBar - інструментальна панель. На відміну від ToolBar використовується як
контейнер для розміщення.
РageScroller - панель, що прокручується. Служить для розміщення вузьких
інструментальних панелей. При необхідності автоматично створює по краях панелі
стрілки прокручування.
Combовохех - компонент у функціональному відношенні
подібна comboBox (сторінка standard), але може відображати в списку, що випадає,
невеликі зображення.
Сторінка System. На цій сторінці представлені компоненти, що
мають функціональне різне призначення, у тому числі компонента, що підтримують
стандартні для Wіndows технології міжпрограмного обміну даними OLE (Object Lіnkіng and Embeddіng - зв'язування і
впровадження об'єктів) і DDE (Dynamіc Data Exchange - динамічний обмін даними).
Tіmer - таймер. Цей компонент служить для відліку інтервалів реального
часу.
PaіntBox - вікно для малювання. Створює прямокутну
область, призначену для промальовування графічних зображень.
MedіaPlayer - мультимедійний програвач. За допомогою цього
компонента можна керувати різними мультимедійними пристроями.
OleContaіner - OLE-контейнер. Служить приймачем що зв'язуються чи
впроваджуваних об'єктів. Сторінка Dіalogs. Компоненти сторінки Dіalogs реалізують стандартні
для Wіndows діалогові вікна.
OpenDіalog - відкрити. Реалізує стандартне діалогове вікно
"Відкрити файл".
SaveDіalog - зберегти. Реалізує стандартне діалогове вікно
"Зберегти файл".
OpenPіctureDіalog - відкрити малюнок. Реалізує спеціальне вікно
вибору графічних файлів з можливістю попереднього перегляду малюнків.
SavePіctureDіalog - зберегти малюнок. Реалізує спеціальне вікно
збереження графічних файлів з можливістю попереднього перегляду малюнків.
FontDіalog - шрифт. Реалізує стандартне діалогове вікно
вибору шрифту.
ColorDіalog - колір. Реалізує стандартне діалогове вікно
вибору кольору.
PrіntDіalog - печатка. Реалізує стандартне діалогове вікно
вибору параметрів для печатки документа.
PrіnterSetupDіalog - настроювання принтера. Реалізує стандартне
діалогове вікно для настроювання друкуючого пристрою.
FіndDіalog - пошук. Реалізує стандартне діалогове вікно пошуку текстового
фрагмента.
ReplaceDіalog - заміна. Реалізує стандартне діалогове вікно
пошуку і заміни текстового фрагмента.
Сторінка Samples. Ця сторінка містить компоненти різного
призначення.
Gauge - індикатор стану. Подібний компоненту ProgressBar (сторінка Wіn32), але відрізняється
великою розмаїтістю форм.
СolorGrіd
- таблиця кольору. Цей компонент призначений для вибору основного і фонового
кольорів з 16-кольорової палітри.
SpіnButton - подвійна кнопка. Дає зручний засіб керування
деякою числовою величиною.
SpіnEdіt - редактор числа. Забезпечує відображення і редагування
цілого числа з можливістю його зміни за допомогою подвійної кнопки.
Calendar - календар. Призначений для показу і вибору дня
в місяці.
Сторінка Data Access. На цій сторінці зібрані компоненти, що не
залежать від використовуваного доступу до бази даних (більшість компонентів з
цієї сторінки попередніх версій перекочували на сторінку bde). Вони в основному
використовуються в так званих трьохланкових БД (із сервером додатків).
Сторінка Data Controls.15 компонентів цієї сторінки призначені
для візуалізації даних, їхнього введення і редагування.
Сторінка dbExpress.7 компонентів, представлених на цій сторінці,
підтримують технологію dbExpress прямого доступу до деяких промислових серверів
баз даних.
Сторінка DataSnap. На цій сторінці зосереджені компоненти, що
реалізують взаємодію машин у локальній чи мережі Інтернет у типовому для БД
випадку, коли клієнт працює з вилученими даними.
Сторінка BDE. Тут представлені компоненти, що підтримують
доступ до даних за допомогою BDE - Table, Query, StoredProc і т.п. Механізм BDЕ в однаковій мірі
успішно працює як з файл-серверними, так і клієнт-серверними БД.
Сторінка ADO. Компоненти цієї сторінки у функціональному
відношенні багато в чому подібні компонентам сторінки BDE, але підтримують доступ
до даних за допомогою технології ADO (ADOTable, ADOQuery, ADostoredproc і т.д.).
Сторінка ІnterBase. "Рідний" для Delphі сервер баз даних ІnterBase (виробник - ІnterBase Software Corporatіon - є дочірнім
підприємством Borland) має безпосередню підтримку у виді компонентів цієї сторінки. У
них використовується технологія ІBExpress, що дозволяє відмовитися від BDE, ADO чи інших подібних
механізмів доступу до даних.
Сторінка Qreport. Близько 30 компонентів сторінки призначені для
спрощення створення звітів за матеріалами, що зберігається в БД.
3.1.7
Вікно форми
Вікно форми являє собою проект Wіndows-вікна майбутньої
програми. Спочатку це вікно порожнє. Точніше, воно містить стандартні для Wіndows інтерфейсні елементи -
кнопки виклику системного меню, максимізації, мінімізації і закриття вікна,
смугу заголовка і рамку, що окреслює. Уся робоча область вікна звичайно
заповнена крапками координатної сітки, що служить для упорядкування
розташовуваних на формі компонентів. Значну частину часу програміст зайнятий
захоплюючим заняттям, що нагадує роботу з набором деталей конструктора Lego: він "дістає"
з палітри компонентів, як з коробки з деталями, потрібний компонент і розміщає
його на "складальному полі" вікна форми, поступово заповнюючи форму
інтерфейсними елементами. Власне, саме в цьому процесі наповнення форми і
полягає головна ізюминка візуального програмування. Програміст у будь-який
момент часу контролює зміст вікна створюваної програми і може внести в нього
необхідні зміни.
3.1.8 Вікно
дерева об'єктів
Це вікно призначене для наочного відображення зв'язків між
окремими компонентами, розміщеними на активній чи формі в активному модулі
даних. Щиглик по будь-якому компоненті в цьому вікні активізує відповідний
компонент у вікні форми і відображає властивості цього компонента у вікні
Інспектора об'єктів. Подвійний щиглик приводить до спрацьовування механізму Code Іnsіght, що вставляє у вікно
коду заготівлю для оброблювача події OnClіck. Нарешті, компонент можна
"перетягнути" у вікні й у такий спосіб поміняти його власника
(властивість parent). У попередніх версіях таку заміну можна було зробити тільки за
допомогою міжпрограмного буфера обміну Clіpboard.
3.1.9 Вікно
інспектора об'єктів
Любою розташовуваний на формі компонентів характеризується
деяким набором параметрів: положенням, розміром, кольором і т.д. Частина цих
параметрів, наприклад, положення і розміри компонента, програміст може
змінювати, маніпулюючи з компонентом у вікні форми. Для зміни інших параметрів
призначене вікно Інспектора об'єктів. Це вікно містить двох сторінок - Propertіes (Властивості) і Events (Події). Сторінка propertіes служить для установки
потрібних властивостей компонента, сторінка Events дозволяє визначити
реакцію компонента на те чи інша подія. Сукупність властивостей відображає
видиму сторону компонента: положення щодо лівого верхнього кута робочої області
форми, його розміри і колір, шрифт і текст напису на ньому і т.п.; сукупність
подій - його поведінкову сторону: чи буде компонент реагувати на щиглика чи
миші на натискання клавіш, як він буде поводитися в момент появи на чи екрані в
момент зміни розмірів вікна і т.п. Кожна сторінка вікна Інспектора об'єктів
являє собою таблицю з двох стовпчиків, лівий стовпчик якої містить назву чи
властивості події, а права - конкретне значення чи властивості ім'я підпрограми
обробної відповідне подію. Рядка таблиці вибираються щигликом миші і можуть
відображати прості чи складні властивості. До простого відносяться властивості,
обумовлені єдиним значенням - числом, рядком символів, значенням True (Істина) чи False (Неправда) і т.п.
Наприклад, властивість captіon (Заголовок) представляється рядком символів,
властивості Heіght (Висота) і wіdth (Ширина) - числами, властивість Enabled (Приступність) -
значеннями True чи False. Складні властивості визначаються сукупністю значень. Ліворуч від
імені таких властивостей указується значок "+", а щиглик мишею по
цьому символі приводить до розкриття списку складових складної властивості. Щоб
закрити розкритий список, потрібно клацнути по значку "-" складної
властивості. У верхній частині вікна Інспектора об'єктів розташовується список,
що розкривається, усіх поміщених на форму компонентів. Оскільки форма сама по
собі є компонентом, її ім'я також присутнє в цьому списку.
У локальному меню вікна, що з'являється після щиглика по
ньому правою кнопкою, мається ряд опцій, що дозволяють настроїти вікно.
Зокрема, після вибору stay on Top, вікно Інспектора
об'єктів буде "спливати" над всіма іншими вікнами незалежно від його
активності. Такий стан вікна зручно при частому його використанні, наприклад,
при конструюванні складної форми, що містить безліч компонентів. Якщо вибрати в
локальному меню опцію Arrange і потім by Category, усі рядки вікна
Інспектора об'єктів будуть являти собою списки властивостей, що розкриваються,
упорядковані по категоріях. Будь-які категорії можна зробити невидимими. Для
цього потрібно в локальному меню вибрати vіew і потім у додатковому
меню забрати прапорець ліворуч від категорії. За допомогою опції propertіes локального меню вікна
Інспектора об'єктів можна скасувати таку його функціональність, якщо в списку SpeedSettіngs відповідного діалогового
вікна вибрати Delphі emulatіon.
3.1.10 Вікно
коду програми
Вікно коду призначене для створення і редагування тексту програми.
Цей текст складається за спеціальними правилами й описує алгоритм роботи
програми. Сукупність правил запису тексту називається мовою програмування. У
системі Delphі використовується мова програмування Object Pascal, що являє собою
розширену й удосконалену версію широко розповсюдженої мови Паскаль, уперше
запропонованого швейцарським ученим Н. Віртом ще в 1970 р. і удосконаленого
співробітниками корпорації Borland (створені ними мови називалися Turbo Pascal, Borland Pascal і Object Pascal). Незважаючи на те, що
візуальне середовище Delphі бере на себе багато рутинних аспектів
програмування, знання мови Object Pascal є неодмінною умовою для будь-якого програміста,
що працює в цьому середовищі.
Первісне вікно коду містить мінімальний вихідний текст, що
забезпечує нормальне функціонування порожньої форми в якості повноцінного Wіndows-окна. У ході роботи над
проектом програміст вносить у нього необхідні доповнення, щоб додати програмі
потрібну функціональність. Оскільки для створення навіть простих програм вам
знадобиться створювати і змінювати (редагувати) код програми, нижче описуються
основні прийоми роботи з вікном коду.
Відразу після відкриття нового проекту в ньому будуть такі
рядки:
unіt Unіt1;
іnterface
uses
Wіndows, Messages, SysUtіls, Classes, Graphіcs, Controls, Frms, Dіalogs;
type
TFormі = class (TForm)
prіvate
{ Prіvate declaratіons } publіc
{ Publіc declaratіons } end;: TForm1;
іmplementatіon
{SR *. DFM}.
Ці рядки Delphі автоматично вставляє у вікно коду для нової
форми. Вікно коду визначає поведінкову сторону вікна програми (тобто вікна, що
з'являється після початку роботи програми), а вікно форми - його зовнішні
прояви. Обоє вікна тісно зв'язані один з одним, причому Delphі "господарює"
у його верхній частині, уставляючи необхідні рядки між
unіt Unіt1;
і іmplementatіon
Щоб вставити у вікно новий рядок (рядка), потрібно спочатку,
за допомогою клавіш чи курсору клацнувши по вікну мишею, поставити текстовий
покажчик (миготливу вертикальну рису) на потрібне місце, а потім за допомогою
клавіатури ввести текст. Звичайно текст коду програми розташовується в
декількох рядках. Для переходу на новий рядок використовуйте клавішу Enter. Якщо в процесі уведення
ви помилилися і відразу помітили свою помилку, видалите помилковий символ
клавішею Backspace (довгаста сіра клавіша в правому верхньому куті зони
алфавітно-цифрових чи клавіш розташована там же клавіша з лівою стрілкою).
Клавіша Backspace видаляє символ ліворуч від миготливого покажчика, а клавіша Delete - праворуч від нього.
Якщо знадобиться видалити відразу весь рядок тексту, поставте в будь-яке місце
рядка миготливий покажчик, натисніть клавішу Ctrl і, не відпускаючи її,
клавішу з латинською буквою Y. Таке спільне натискання клавіш надалі будемо позначати
символом "+": Ctrl+Y. Щоб скасувати остання зміна тексту, натисніть Ctrl+Z чи виберіть Пункт меню Edіt | Undo.
3.1.11 Типи
змінних
Перемінні - це деяка область у пам'яті, що зберігає дані.
Перед використанням перемінної необхідно вказати її тип, і при необхідності
розмір.
Цілочисельний тип
Тут перемінні можуть містити цілі числа, що не мають дробової
частини (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1
Таблиця цілочисельного типу
|
Тип
|
Значення
|
Об’єм
|
|
Shortint
|
-128.127
|
8-біт зі знаком
|
|
Smallint
|
-32768.32767
|
16-біт зі
знаком
|
|
Integer
|
-2147483648.2147483647
|
32-біт зі
знаком
|
|
Longint
|
-2147483648.2147483647
|
32-біт зі
знаком
|
|
Int64
|
-2^63.2^63-1
|
64-біт зі
знаком
|
|
Byte
|
0.255
|
8-біт без знака
|
|
Word
|
0.65535
|
16-біт без
знака
|
|
Longword
|
0.4294967295
|
32-біт без
знака
|
|
|
Cardinal
|
0.4294967295
|
32-біт без
знака
|
|
Число після знака ^ означає ступінь. Проте, це правило не
можна застосовувати в програмі. Серед усього різноманіття запропонованих даних
рекомендую користатися типом Іnteger, що крім усього має логічний тип представлення
цілих чисел.
Дійсний тип
У перемінних цього типу числа представляють дані, що
складаються з цілої і дробової частини (таблиця 3.2). Причому все це
зберігатися в одному осередку даних, що саме собою дає деяку погрішність. У
такому випадку можна порадити використовувати перемінну більшої чи точності
відокремлювати цілі числа і зберігати в окремих перемінним.
Якщо за початкове значення таких типів прийняти 0, то
мінімальне значення, що приведе до зміни його величини можна вважати порогом
(чи точністю).
Таблиця 3.2
Таблиця дійсного типу
|
Тип
|
Поріг
|
Максимальне значеня
|
Кількість цифр
в значені
|
Об’єм, байт
|
|
Real
|
2,9*10^-39
|
1,7*10^38
|
11-12
|
6
|
|
Single
|
1,5*10^-45
|
3,4*10^38
|
7-8
|
4
|
|
Double
|
5,0*10^-324
|
1,7*10^308
|
15-16
|
8
|
|
Extended
|
3,4*10^-4932
|
1,1*10^4932
|
19-20
|
10
|
|
Comp
|
1,0
|
9,2*10^18
|
19-20
|
8
|
|
Currency
|
0,0001
|
9,2*10^14
|
19-20
|
8
|
Останні два типи застосовуються для фінансових арифметичних
операцій.
Тип Real залишений для сумісності з ранніми версіями Delphі і Pascal. Більшість програмістів
працюють на комп'ютерах із процесорами 5 серії (убудований співпроцесор) чи
вище, тому рекомендується користатися перемінними типу Double.
Символьний тип
Символьний тип називається Char. Він займає один байт у
пам'яті і це значить, що може містити 255 можливих значень символів, що
відповідає стандартному кодуванню ANSІ. Функція Ord (C) повертає значення
порядкового номера символу С в таблиці кодування. Значення, що повертається,
має тип Byte. Зворотне перетворення здійснюється функцією Chr (B).
Приклад такого перетворення при натисканні на кнопку Button1:
procedure TForm1. Button1Clіck (Sender: TObject);
C: Char; B: Byte; // символьна і чисельна перемінна
begіn
C: ='A'; // у перемінну З заносимо символ А
B: =Ord (C); // одержуємо значення символу А рівне 65
B: =100; // У перемінну В заносимо 100
C: =Chr (B); // одержуємо символ d
end;
Функція UpCase перетворить малу літеру в прописну. Але вона
працює тільки із символами англійського алфавіту.
Строковий тип
У мові програмування Pascal максимальна довжина
рядка Strіng мала 255 символів. У Delphі залишена такий рядок, але називається вона ShortStrіng. Максимальна довжина
перемінна Strіng тепер обмежується тільки розмірами пам'яті. Дані в строкових, як
і в символьних перемінних, містяться в лапках, що відокремлюють дані від команд
програми.
Приклад:
Var
st: Strіng; // Оголошення строкової перемінний st
st: ='привіт'; // Заносимо в перемінну st текстовий рядок
ShowMessage (st); // Висновок на екран віконця з повідомленням
Тут весь приклад шматка програми можна привести в більш
спрощений вид: ShowMessage ('привіт');
Булевий тип
Тут можна сказати, що перемінні, що мають булевий тип, можуть
приймати два можливі значення. Це true (вірно) чи false (невірно). Оголошується
він як тип Boolean.
3.12
Особливості використання мови PHP
.12.1 Основні
характеристики та галузь використання
Можливості PHP дуже великі. Головним чином, сфера
застосування PHP сфокусована на написання скриптів, що працюють на стороні
сервера; таким чи-ном, PHP здатний виконувати все те, що виконує будь-яка інша
програма CGI.- це широко використовувана мова сценаріїв загального призначення
з відкритим вихідним кодом. Кажучи простіше, PHP це мова програмування,
спеціа-льно розроблена для написання web-сценаріїв, що виконуються на
Web-сервері.
Абревіатура PHP означає "Hypertext Preprocessor
(Препроцесор Гіпертекс-ту)". Синтаксис мови бере почало з C, Java і Perl.
PHP досить простий для вивчен-ня. Перевагою PHP є надання web-розробниками
можливості швидкого створення web-сторінок, що динамічно генеруються.
Важливою перевагою мови PHP перед такими мовами, як мов Perl
і C полягає в можливості створення HTML документів з упровадженими командами
PHP. Зна-чною відмінністю PHP від якої-небудь коди, що виконується на стороні
клієнта, наприклад, JavaScript, є те, що PHP-скрипти виконуються на стороні
сервера. Ми навіть можемо конфігурувати свій сервер так, щоб HTML-файли
оброблялися про-цесором PHP, так що клієнти навіть не зможуть взнати, чи
отримують вони звичай-ний HTML-файл або результат виконання скрипта.дозволяє
створювати якісні Web-приложення за дуже короткі терміни, отри-муючи продукти,
що легко модифікуються і підтримувані в майбутньому. PHP простий для освоєння,
і в той же час здатний задовольнити запити професійних програмістів. Мова PHP
постійно удосконалюється, і йому напевно забезпечено до-вге домінування в
області мов web-програмування, принаймні, найближчим часом.
Наприклад обробляти даних форм, генерувати динамічні
сторінки, посилати і приймати cookies. Але PHP здатний виконувати і безліч
інших завдань.
Існують три основні області, де використовується PHP.
Створення скриптів для виконання на стороні сервера. PHP
найширше ви-користовується саме такий чином. Все, що вам знадобиться, це парсер
PHP (у вигляді програми CGI або серверного модуля), вебсервер і браузер. Аби ми
могли переглядати результати виконання PHP-скрипті в браузері, нам потрібний
працюючий вебсервер і встановлений PHP.
Створення скриптів для виконання в командному рядку. ми
можемо створити PHP-скрипт, здатний запускатися незалежно від вебсервера і
браузеру. Все, що вам буде потрібно - парсер PHP. Такий спосіб використання PHP
ідеально личить для скриптів, які повинні виконуватися регулярно, наприклад, за
допомогою cron (на платформах *nix або Linux) або за допомогою планувальника
завдань (Task Scheduler) на платформах Windows. Ці скрипти також можуть бути
використані в завданнях простої обробки текстів.
Створення додатків GUI, що виконуються на стороні клієнта.
Можливо, PHP є не самою кращою мовою для створення подібних додатків, але, якщо
ми дуже добре знаємо PHP і хотіли б використовувати деякі його можливості в
своїх клієнт-додатках, ми можемо використовувати PHP-GTK для створення таких
додатків. Так само ми можемо створювати і кросплатформені додатки. PHP-GTK є
розширенням PHP і не поставляється разом з дистрибутивом PHP.доступний для
більшості операційних систем, включаючи Linux, багато модифікацій Unix (такі,
як HP-UX, Solaris і OPENBSD), Microsoft Windows, Mac OS X, RISC OS, і багато
інших. (Існує навіть версія PHP для OS/2. Невідомо, правда, наскільки
відповідна нинішнім реаліям). Також в PHP включена підтримка більшо-сті
сучасних вебсерверів, таких, як Apache, Microsoft Internet Information Server,
Personal Web Server, серверів Netscape і iPlanet, сервера Oreilly Website Pro,
Caudium, Xitami, OmniHTTPd і багато інших. Для більшості серверів PHP
поставля-ється як модуль, для інших, що підтримують стандарт CGI, PHP може
функціону-вати як процесор CGI.
Таким чином, вибираючи PHP, ми отримуємо свободу вибору
операційної системи і вебсервера. Крім того, у нас з'являється вибір між
використанням проце-дурного або об'єктно-орієнтованого програмування або ж їх
поєднання.здатний не лише видавати HTML. Можливості PHP включають формування
зображень, файлів PDF і навіть роликів Flash (з використанням libswf і Ming),
що створюються "на льоту". PHP також здатний видавати будь-які текстові
дані, такі, як XHTML і інші XML-файлы. PHP здатний здійснювати автоматичну
генерацію таких файлів і зберігати їх у файловій системі вашого сервера,
замість того, щоб віддавати клієнтові, організовуючи, таким чином, кеш
динамічного вмісту, розташований на стороні сервера.
Однією із значних переваг PHP є підтримка широкого круга баз
даних. Ство-рення скрипта, що використовує бази даних, - дуже просто. В даний
час PHP під-тримує наступні бази даних: Adabas D; Ingres; Oracle (OCI7 і OCI8);
dBase; InterBase; Ovrimos; Empress; FrontBase; POSTGRESQL; FilePro (лише
читан-ня); mSQL; Solid; Hyperwave; Direct MS-SQL; Sybase; IBM DB2; MYSQL;
Velocis; Informix; ODBC; Unix dbm.
Також в PHP включена підтримка DBX для роботи на абстрактному
рівні, так що ми можемо працювати з будь-якою базою даних, що використовують
DBX. Крім того, PHP підтримує ODBC (Open Database Connection standard), таким
чином, ми можемо працювати з будь-якою базою даних, що підтримує цей усесвітньо
ви-знаний стандарт.також підтримує "спілкування" з іншими сервісами з
використанням таких протоколів, як LDAP, IMAP, SNMP, NNTP, POP3, HTTP, COM (на
плат-формах Windows) і багато інших. Крім того, ми дістаємо можливість
працювати з мережевими сокетами "безпосередньо". PHP підтримує стандарт
обміну складними структурами даних WDDX. Звертаючи увагу на взаємодію між
різними мовами, слід згадати про підтримку об'єктів Java і можливості їх
використання як об'єкти PHP.включає засоби обробки текстової інформації,
починаючи з регулярних виразів Perl або POSIX Extended і закінчуючи парсером
документів XML. Для пар-синга XML використовуються стандарти SAX і DOM.
Останнім по порядку, але не за значенням, є підтримка
багатьох інших роз-ширень, таких, як функції пошукової машини mnoGoSearch,
функції IRC Gateway, функції для роботи із стислими файлами (gzip, bz2),
функції календарних обчислень, функції перекладу і багато що інше.
Головним чинником мови РНР є практичність. РНР повинен надати
програмістові засобу для швидкого і ефективного вирішення поставлених завдань. Практичний
характер РНР обумовлений п'ятьма важливими характеристиками:
традиційністю;
простотою;
ефективністю;
безпекою;
гнучкістю.
Існує ще одна "характеристика", яка робить РНР
особливо привабливим: він поширюється безкоштовно! Причому, з відкритими вихідними
кодами (Open Source).
Традиційність
Мова РНР здаватиметься знайомим програмістам, що працюють в
різних об-ластях. Багато конструкцій мови узяті з С, Perl.
Код РНР дуже схожий на той, який зустрічається в типових
програмах на С або Pascal. Це помітно знижує початкові зусилля при вивченні
РНР. PHP - мова, що поєднує достоїнства Perl та С і спеціально націлений на
роботу в Інтернеті, мова з універсальним (правда, за деякими обмовками) і ясним
синтаксисом.
І хоча PHP є досить молодою мовою, він знайшов таку
популярність серед web-програмістів, що на даний момент є мало не
найпопулярнішою мовою для створення web-приложень (скриптів).
Простота
Сценарій РНР може складатися з 10 000 рядків або з одного
рядка - все залежить від специфіки вашого завдання. Вам не доведеться
підвантажувати бібліотеки, вказувати спеціальні параметри компіляції або
що-небудь в цьому роді. Механізм РНР просто починає виконувати код після першої
екрануючої послідовності (<?) і продовжує виконання до того моменту, коли
він зустріне парну екрануючу послідовність (? >). Якщо код має правильний
синтаксис, він викону-ється в точності так, як вказав програміст.- мова, яка
може бути вбудований безпосередньо в html - код сторінок, які, у свою чергу
коректно оброблятимуться PHP - інтерпретатором. Ми можемо використовувати PHP
для написання CGI-сценаріїв і позбавитися від безлічі незручних операторів
виведення тексту. Ми можемо залучати PHP для формування HTML-документів,
позбавившись від безлічі викликів зовнішніх сценаріїв.
Велика різноманітність функцій PHP позбавлять нас від
написання багато-рядкових призначених для користувача функцій на C або Pascal.
Ефективність
Ефективність є виключно важливим чинником при програмуванні
для розрахованих на багато користувачів середовищ, до яких відноситься і web.
Дуже важлива перевага PHP полягає в його "движку".
"Движок" PHP не є ні компілятором, ні інтерпретатором. Він є
транслюючим інтерпретатором. Такий пристрій "движка" PHP дозволяє
обробляти сценарії з досить високою швидкістю.
По деяких оцінках, більшість PHP-сценаріїв (особливо не дуже
великих роз-мірів) обробляються швидшим за аналогічні ним програми, написані на
Perl. Проте, аби не робили розробники PHP, виконувані файли, що
відкомпілювалися, працюва-тимуть значно швидше - в десятки, а інколи і в сотні
разів. Але продуктивність PHP сповна достатня для створення сповна серйозних
web-додатків.
Безпека
РНР надає в розпорядження розробників і адміністраторів
гнучкі і ефективні засоби безпеки, які умовно діляться на дві категорії: засоби
системного рівня і за-собу рівня застосування.
. Засоби безпеки системного рівня
У РНР реалізовані механізми безпеки, що знаходяться під
управлінням адмі-ністраторів; при правильному налаштуванні РНР це забезпечує
максимальну сво-боду дій і безпеку. РНР може працювати в так званому безпечному
режимі (safe mode), який обмежує можливості вживання РНР користувачами по ряду
важливих показників. Наприклад, можна обмежити максимальний час виконання і
викорис-тання пам'яті (неконтрольована витрата пам'яті негативно впливає на швидкодію
сервера). По аналогії з cgi-bin адміністратор також може встановлювати
обмеження на каталоги, в яких користувач може переглядати і виконувати сценарії
РНР, а та-кож використовувати сценарії РНР для перегляду конфіденційної
інформації на сервері (наприклад, файлу passwd).
. Засоби безпеки рівня застосування
У стандартний набір функцій РНР входить ряд надійних
механізмів шифрування. РНР також сумісний з багатьма застосуваннями незалежних
фірм, що дозволяє легко інтегрувати його із захищеними технологіями електронної
комерції (e-commerce). Інша перевага полягає в тому, що вихідний текст
сценаріїв РНР не можна проглянути в браузері, оскільки сценарій компілюється до
його відправки по запиту користувача. Реалізація РНР на стороні сервера
запобігає викраданню нетривіальних сценаріїв ко-ристувачами, знань яких
вистачає хоч би для виконання команди View.
Гнучкість
Оскільки РНР є вбудовуваною (embedded) мовою, він
відрізняється винятковою гнучкістю по відношенню до потреб розробника. Хоча РНР
зазвичай рекомендується використовувати у поєднанні з HTML, він з таким же
успіхом інте-грується і в JavaScript, WML, XML і інші мови. Крім того, добре
структуровані за-стосування РНР легко розширюються в міру необхідності (втім,
це відноситься до всіх основних мов програмування).
Немає проблем і із залежністю від браузерів, оскільки перед
відправкою клієнтові сценарії РНР повністю компілюються на стороні сервера. По
суті, сцена-рії РНР можуть передаватися будь-яким пристроям з браузерами,
включаючи стільникові телефони, електронні записники, пейджери і портативні
комп'ютери, не говорячи вже про традиційних ПК. Програмісти, що займаються
допоміжними утилітами, можуть запускати РНР в режимі командного рядка.
Оскільки РНР не містить коди, орієнтованої на конкретний
web-сервер, кори-стувачі не обмежуються певними серверами (можливо, незнайомими
для них). Apache, Microsoft IIS, Netscape Enterprise Server, Stronghold і Zeus
- РНР працює на всіх перерахованих серверах. Оскільки ці сервери працюють на
різних платформах, РНР в цілому є незалежною мовою і існує на таких платформах,
як UNIX, Solaris, FREEBSD і Windows 95/98/NT/2000/XP/2003.
Нарешті, засоби РНР дозволяють програмістові працювати із
зовнішніми компонентами, такими як Enterprise Java Beans або СОМ-об'єкти Win32.
Завдяки цим новим можливостям РНР займає гідне місце серед сучасних технологій
і забез-печує масштабування проектів до необхідних меж.
Безкоштовне поширення
Стратегія Open Source, і поширення вихідних текстів програм в
масах, зроби-ло поза сумнівом благотворний вплив на багато проектів, в першу
чергу - Linux, хоча і успіх проекту Apache сильно підкріпив позиції прибічників
Open Source. Сказане відноситься і до історії створення РНР, оскільки підтримка
користувачів зі всього світу виявилася дуже важливим чинником в розвитку
проекту РНР.
Прийняття стратегії Open Source і безкоштовне поширення
вихідних текстів РНР надало неоціниму послугу користувачам. Додатково, чуйне
співтовариство користувачів РНР є свого роду "колективною службою
підтримки", і в популярних електронних конференціях можна знайти відповіді
навіть на найскладніші питання.
3.12.2 Типи
даних в PHP
PHP підтримує вісім простих типів даних (змінних).
Чотири скалярні типи:(двійкові дані)(цілі числа)(число з
плаваючою крапкою або 'double')(рядки)
Два змішані типи:(масиви)(об'єкти)
І два спеціальні типи:(ресурси)(порожній тип)
Існують також декілька псевдотипів:(змішаний
тип)(числа)(зворотного виклику)
Розглянемо типи даних PHP.
Тип Boolean (двійкові дані)
Це простий тип. Він виражає істинність значення - це може бути
або TRUE, або FALSE. Булевий тип був введений в PHP 4.
Аби визначити булевий тип, використовуйте ключове слово TRUE
або FALSE. Обидва незалежні.
Тип integer (цілі числа)
Ціле це число з безлічі Z = {., - 2, - 1, 0, 1, 2,. },
зазвичай завдовжки 32 біта (від - 2 147 483 648 до 2 147 483 647).
Цілі можуть бути вказані в десятковій, шістнадцятиричній або
вісімковій си-стемі числення, за бажанням з передуванням знаком ( - або +).
Якщо ми використовуємо вісімкову систему числення, ми повинні
передува-ти числу 0 (нулем), для використання шістнадцятиричної системи
потрібно поста-вити перед числом 0x.
Тип float (числа з плаваючою крапкою)- дійсне число досить
великої точності (її повинно вистачити для пе-реважної більшості математичних
обчислень).
Числа з плаваючою крапкою (вони ж числа подвійної точності
або дійсні чи-сла).
Тип string (рядки)
Рядок в PHP - це набір символів будь-якої довжини. На відміну
від Сі, рядки можуть містити в собі також і нульові символи, що ніяк не вплине
на програму. Іншими словами, рядки можна використовувати для зберігання
бінарних даних. Довжина рядка обмежена лише розміром свободою оперативної
пам'яті.
Рядок легко може бути оброблений за допомогою стандартних
функцій, мо-жна також безпосередньо звернутися до будь-якого її символу.
Тип array (масиви)
Масив в PHP - це впорядкований набір даних, в якому
встановлено відпові-дність між значенням і ключем.
Індекс (ключ) служить для однозначної ідентифікації елементу
усередині масиву. У одному масиві не може бути двох елементів з однаковими
індексами.дозволяє створювати масиви будь-якої складності.
Тип object (об'єкти)
Об'єкт є одним з базових понять об'єктно-орієнтованого
програмування. Внутрішня структура об'єкту схожа на хеш, за винятком того, що
для доступу до окремих елементів і функцій використовується оператор - >, а
не квадратні дужки.
Для ініціалізації об'єкту використовується вираження new, що
створює в змінній екземпляр об'єкту.
Тип resource (ресурси)
Ресурс - це спеціальна змінна, що містить заслання на
зовнішній ресурс. Ресурси створюються і використовуються спеціальними
функціями.
Тип NULL (порожній тип)
Спеціальне значення NULL говорить про те, що ця змінна не має
значення. NULL - це єдино можливе значення типа NULL (порожній тип).
Змінна вважається NULL якщо:
їй була привласнена константа NULL;
їй ще не було привласнено яке-небудь значення;
вона була видалена за допомогою unset ().
Псевдотип mixed (змішаний тип)говорить про те, що параметр
може приймати безліч (але не обов'язко-во все) типів.
Псевдотип number (числа)говорить про те, що параметр може
бути або integer, або float.
Псевдотип callback (зворотного виклику)
Деякі функції, такі як call_user_func () або usort ()
приймають як параметр ви-значені користувачем callback-функції.
Callback-функції можуть бути не лише простими функціями, але також методами
об'єктів, включаючи статичні методи класів.функція передається просто як рядок
її імені. Ми можемо передати будь-яку вбудовану або визначену користувачем
функцію за винятком array (), echo (), empty (), eval (), exit (), isset (),
list (), print () і unset ().
Константи
Константою називається іменована величина, яка не змінюється
в процесі ви-конання програми.
На відміну від змінної, ми не можемо змінити значення
константи, яке було їй привласнено при її оголошенні. Константи зручно
використовувати для зберігання значень, які не повинні змінюватися під час
роботи програми. Конс-танти можуть містити лише скалярні дані (логічного,
цілого, плаваючого і строкового типів).
У РНР константи визначаються функцією define (). Ця функція
має наступний формат:($name, $value, $case_sen), де:
$name - ім'я константи;
$value - значення константи;
$case_sen - необов'язковий параметр логічного типа,
вказуючий, чи слід вра-ховувати регістр букв (true) чи ні (false).
Якщо параметр $case_sen рівний true, то інтерпретатор
враховуватиме регістр символів при роботі з константою. Звернете увагу, що
константи використовуються без передуючого знаку $.
Відмінності між константами і змінними:
В констант немає приставки у вигляді знаку долара ($);
Константи можна визначити лише за допомогою функції define
(), а не на-данням значення;
Константи можуть бути визначені і доступні в будь-якому місці
без вра-хування зони видимості;
Константи не можуть бути визначені або анулювані після
первинного оголошення; і
Константи можуть мати лише скалярні значення.
Стандартні константи PHPнадає великий список зумовлених
констант для кожного виконуваного скрипта. Багато хто з цих констант
визначається різними модулями і присутні лише в тому випадку, якщо ці модулі
доступні в результаті динамічного завантаження або в результаті статичної
збірки.
Є п'ять зумовлених констант, які міняють своє значення
залежно від контексту, в якому вони використовуються. Наприклад, константа
__LINE__ залежить від рядка в скрипті, на якому ця константа вказана.
Спеціальні константи нечутливі до регістра і їх список
приведений нижче:
Таблиця 3.3
Спеціальні константи мови PHP
|
Ім’я
|
Опис
|
|
__LINE__
|
Поточний рядок
у файлі.
|
|
__FILE__
|
Повна дорога і
ім'я поточного файлу.
|
|
__FUNCTION__
|
Ім'я функції.
(Додана в PHP 4.3.0.)
|
|
__CLASS__
|
Ім'я класу.
(Додана в PHP 4.3.0.)
|
|
__METHOD__
|
Ім'я методу
класу. (Додана в PHP| 5.0.0)
|
Перевірка існування констант
Для перевірки існування константи можна
використовувати функцію defined| (). Дана функція повертає true|, якщо
константа оголошена.
3.12.3
Конструкції мови PHP
Перевірка існування констант
Для перевірки існування константи можна використовувати
функцію defined (). Дана функція повертає true, якщо константа
оголошена.
3.12.3
Конструкції мови PHP
Будь-який сценарій PHP сформований з ряду конструкцій. Конструкцією
можуть бути оператори, функції, цикли, умовні конструкції, навіть конструкції,
які не роблять нічого (порожні конструкції). Конструкції зазвичай закінчуються
крапкою з комою. Крім того, конструкції можуть бути згруповані в групу,
формуючи групу конструкцій із зігнутими фігурними дужками {. }. Група
конструкцій - це також окрема конструкція. Конструкції мови PHP схожі на конструкції
мови C.
Умовні оператори
Умовні оператори є, мабуть, найбільш поширеними конструкціями
у всіх алгоритмічних мовах програмування. Розглянемо основних умовних
операторів мови PHP.
Конструкція if
Синтаксис конструкції if аналогічний конструкції if в мові C:
<? php
if (логічний_вираз) оператор;
? >
Згідно виразам PHP, конструкція if містить логічне
вираження. Якщо логічне вираження достеменне (true), то оператор, наступний
за конструкцією if буде виконаний, а якщо логічне вираження помилкове (false), то наступний за if оператора виконаний не
буде.
Часто нам буде необхідний блок операторів, який
виконуватиметься при пев-ному умовному критерії, тоді цих операторів необхідно
помістити у фігурні дужки {. }
Конструкція else
Часто виникає потреба виконання операторів не лише в телі
конструкції if, якщо виконана яка-небудь умова конструкції if, але і в разі, якщо
умова конструкції if не виконана. У даній ситуації не можна обійтися без конструкції else. В цілому, така
конструкція називатиметься конструкцією if-else.
Синтаксис конструкції if-else такий:
if (логічний_вираз)
інструкція_1;
else
інструкція_2;
Дія конструкції if-else наступна: якщо логічний_вираз істинно, то
виконується інструкція_1, а інакше - інструкція_2. Як і в будь-якій іншій мові,
конструкція else може опускатися, в цьому випадку при набутті належного значення
просто нічого не робиться.
Якщо інструкція_1 або інструкція _2 повинні складатися з
декількох команд, то вони, як завжди, полягають у фігурні дужки.
Конструкція if-else має ще один альтернативний синтаксис:
if (логічний_вираз):
команди;
elseif (другий_логічний_вираз):
другі_команди;
else:
інакші_команди;
endif
Звернемо увагу на розташування двокрапки (:)! Якщо його
пропустити, ком-пілятор згенерує повідомлення про помилку. І ще: як завжди,
блоки elseif і else можна опускати.
Конструкція elseif
elseif - це комбінація конструкцій if і else. Ця конструкція розширює
умовну конструкцію if-else.
Приведемо синтаксис конструкції elseif:
if (логічний_вираз_1)
оператор_1;
elseif (логічний_вираз_2)
оператор_2;
else
оператор_3;
Взагалі, конструкція elseif не дуже зручна, тому
застосовується не так часто.
Реалізація циклів
На другому місці по частоті використання, після конструкцій
умов, знахо-дяться цикли.
Цикли дозволяють повторювати певну (і навіть невизначене -
коли робота циклу залежить від умови) кількість разів різні оператори. Дані оператори
назива-ються тілом циклу. Прохід циклу називається ітерацією.
PHP підтримує три види циклів:
Цикл з передумовою (while);
Цикл з умовою поста (do-while);
Цикл з лічильником (for);
Спеціальний цикл перебору масивів (foreach).
При використанні циклів є можливість використання операторів break і continue. Перший з них перериває
роботу всього циклу, а другий - лише поточній ітерації.
Цикл з передумовою while
Цикл з передумовою while працює по наступних принципах. Обчислюється
значення логічного вираження. Якщо значення достеменне, виконується тіло циклу,
інакше - переходиться на наступного за циклом оператора.
Синтаксис циклу з передумовою:
while (логічний_вираз)
інструкція;
В даному випадку тілом циклу є інструкція. Звичайне тіло
циклу складається з великого числа операторів.
Звернемо увагу на послідовність виконання операцій умови $x++<10. Споча-тку
перевіряється умова, а лише потім збільшується значення змінної. Якщо ми
поставимо операцію інкремента перед змінною (++$x<10), то спочатку буде
ви-конано збільшення змінної, а лише потім - порівняння. В результаті ми
отримаємо рядок 123456789.
Якщо ми збільшимо лічильник після виконання оператора echo, ми отримає-мо рядок
0123456789. В будь-якому разі, ми маємо 10 ітерацій. Ітерація - це виконання
операторів усередині тіла циклу.
Подібно до конструкції умовного оператора if, можна групувати
операторів усередині тіла циклу while, використовуючи наступний альтернативний
синтаксис:
while (логічний_вираз):
інструкція;
endwhile;
Цикл з постумовою do while
На відміну від циклу while, цей цикл перевіряє
значення вираження не до, а після кожного проходу. Таким чином, тіло циклу
виконується хоч би один раз. Синтаксис циклу з умовою поста такий:
do
{
тіло_циклу;
}
while (логічний_вираз);
Після чергової ітерації перевіряється, чи
істинний логічний_вираз, і, якщо це так, управління передається знов на початок
циклу, інакше цикл обривається.
Альтернативного синтаксису для do-while розробники PHP не передбачили (мабуть,
через те, що, на відміну від прикладного програмування, цей цикл досить рідко
використовується при програмуванні web-дотаків).
Цикл з лічильником for
Цикл з лічильником використовується для виконання тіла циклу
певне число разів. За допомогою циклу for можна (і потрібно) створювати конструкції, які
виконуватимуть дії зовсім не такі тривіальні, як проста перегородка значення
лічи-льника.
Синтаксис циклу for такий:
for (ініціалізуючі_команди; умова_циклу;
команди_після_ітерації) { ті-ло_циклу; }
Цикл for починає свою роботу з виконання ініцалізуючих
команд. Дані ко-манди виконуються лише один раз. Після цього перевіряється
умова циклу, якщо вона вірна (true), то виконується тіло циклу. Після того, як буде
виконаний остан-ній оператор тіла, виконуються команди після ітерації. Потім
знову перевіряється умова циклу. Якщо вона вірна (true), виконується тіло циклу
і команди після ітера-ції, і т.д.
Будь-який цикл for можна реалізувати і через while, лише це виглядатиме не
так витончено і лаконічно.
Для циклу for є і альтернативний синтаксис:
for (ініціалізуючі_команди; умова_циклу;
команди_після_ітерації):
оператори;
endfor;
Цикл перебору масивів foreach
У PHP4 з'явився ще один спеціальний тип циклу - foreach. Даний цикл призначений
спеціально для перебору масивів.
Синтаксис циклу foreach виглядає таким чином:
foreach (масив as $ключ=>$значення)
команди;
Тут команди циклічно виконуються для кожного елементу масиву,
при цьому чергова пара ключ=>значение опиняється в змінних $ключ і
$значение.
В циклу foreach є і інша форма запису, який слід застосовувати,
коли нас не цікавить значення ключа чергового елементу. Виглядає вона так:
foreach (массив as $значення)
команди;
В цьому випадку доступно лише значення чергового елементу
масиву, але не його ключ. Це може бути корисно, наприклад, для роботи з
масивами-списками.
Увага: Цикл foreach оперує не вихідним масивом, а його копією. Це
означає, що будь-які зміни, які вносяться до масиву, не можуть бути
"видні" з тіла циклу. Що дозволяє, наприклад, як масив
використовувати не лише змінну, але і результат роботи якої-небудь функції, що
повертає масив (в цьому випадку функція буде ви-кликана всього один раз - до
початку циклу, а потім робота вироблятиметься з ко-пією поверненого значення).
Конструкція break
Дуже часто для того, щоб спростити логіку якого-небудь
складного циклу, зручно мати можливість його перервати в ході чергової ітерації
(наприклад, при виконанні якої-небудь особливої умови). Для цього і існує
конструкція break, яка здійснює негайний вихід з циклу. Вона може задаватися з
одним необов'язковим параметром - числом, яке вказує, з якого вкладеного циклу
має бути вироблений вихід. За умовчанням використовується 1, тобто вихід з
поточного циклу, але інко-ли застосовуються і інші значення. Синтаксис
конструкції break:
break; // За умовченням
break (номер_циклу); // Для вкладених циклів
(указується номер перериваєемо-го циклу)
Якщо нам потрібно перервати роботу певного (вкладеного)
циклу, то потріб-но передати конструкції break параметр - номер_цикла,
наприклад, break (1). Ну-мерація циклів виглядає таким чином:
for (.) // Третій цикл
for (.) // Другий цикл
{
for (.) // Перший цикл
{
}
}
}
Конструкція continue
Конструкція continue так само, як і break, працює лише "в
парі" з циклічними конструкціями. Вона негайно завершує поточну ітерацію
циклу і переходить до нової (звичайно, якщо виконується умова циклу для циклу з
передумовою). Точно так, як і для break, для continue можна вказати рівень вкладеності циклу,
який буде продовжений по поверненню управління.
В основному continue дозволяє вам заощадити кількість фігурних дужок
в коді і збільшити його легкість для читання. Це найчастіше буває потрібно в
циклах-фільтрах, коли потрібно перебрати деяку кількість об'єктів і вибрати з
них лише ті, які задовольняють певним умовам
Грамотне використання break і continue дозволяє помітно
поліпшити "чита-бельність" коди і кількість блоків else.
4. Опис
функціональних можливостей та програмної реалізації проектованої системи
4.1
Функціональне призначення та технологічні особливості розробки
Метою виконання даної дипломної роботи є
створення системи, яка дозволяє адмініструвати базу даних і проводити
розрахунок вартості страхового поліса за допомогою мережі Інтернет.
Розроблена нами система складається з двох
модулів. Перший з них розроблений в середовищі Delphi і призначений для адміністрування
бази даних, що містить інформацію про поточні тарифи страхування.
Другий модуль - скрипт, написаний на мові PHP, це страховий
калькулятор, який може бути вбудований в сайт будь-якого відділення страхової
компанії. Використовуючи цей калькулятор, клієнти можуть самостійно розрахувати
розмір страхової премії.
База даних розробленої системи реалізована
у форматі MySQL.
Вимоги до програмного забезпечення (модуль адміністратора):
· Робота в середовищі
операційних систем Windows 2000/XP/Vista/7;
· Додаткове програмне забезпечення:
установка сервера БД MySQL;
Мінімальні вимоги до апаратного забезпечення (модуль адміністратора):
· IBM-Сумісний комп'ютер, не
нижче Pentium III, RAM-256Mb, SVGA-800*600*16bit, вільний простір на жорсткому диску на сервері
не менш 100 Мб.
Для функціонування клієнтської частини системи
потрібний комп’ютер з встановленою операційною системою, що має
Інтернет-браузер (Internet Explorer, Mozila Firefox, Opera, Safari, тощо) та
доступ до мережі Інтернет.
4.2
Розробка схеми інформаційних потоків та логіко-функціональної схеми роботи
системи
На рис.4.1 наведена схема інформаційних
потоків системи.
Рис. 4.1 Схема інформаційних потоків системи
В загальному вигляді логіко-функціональну
схему роботи користувача з системою можна представити наступним чином
(рис.4.2).
Рис.4.2 Логіко-функціональна схема роботи
системи
4.3 Структура
бази даних системи
База даних реалізована у форматі MySQL і складається з 5
таблиць. На рис.4.3 представлена схема взаємозв’язку таблиць бази даних.
Рис.4.3 Схема взаємозв’язку таблиць бази
даних
У системі передбачені наступні види
довідників - це довідник страхових тарифів, винуватців події (це може бути,
наприклад, без провини клієнта, з провиною або провина не встановлена),
довідник типів подій (угін, стихійне лихо, противоправні дії третіх лиць).
Також в базі присутня таблиця, що зберігає відсотки франшиз.
Далі наведена структура таблиць бази даних
Таблиця 4.1
Довідник тарифів страхування - таблиця tarifs
|
Назва поля
|
Тип
|
Призначення
|
|
id
|
int (11) -
цілочисельне
|
Ключове поле
|
|
cost
|
double -
числове
|
Процент тарифу
|
Таблиця 4.2
Довідник винуватців
пригоди - таблиця doptypeaction
|
Назва
поляТипПризначення
|
|
|
|
id
|
int (11) -
цілочисельне
|
Ключове поле
|
|
type
|
varchar (255) -
строковий тип
|
Винуватець
|
Таблиця 4.3
Довідник типів подій -
таблиця typeaction
|
Назва
поляТипПризначення
|
|
|
|
id
|
int (11) -
цілочисельне
|
Ключове поле
|
|
type
|
varchar (255) -
строковий тип
|
Тип події
|
Таблиця 4.4
Довідник процентів
франшиз - таблиця procents
|
Назва поля
|
Тип
|
Призначення
|
|
id
|
int (11) -
цілочисельне
|
Ключове поле
|
|
procent
|
double -
числове
|
Процент
франшизи
|
Таблиця 4.5
Франшизи - таблиця
franshiza
|
Назва поля
|
Тип
|
Призначення
|
|
id
|
int (11) -
цілочисельне
|
Ключове поле
|
|
idtarif
|
int (11) -
цілочисельне
|
Код тарифу
стрехування
|
|
idtypeaction
|
int (11) -
цілочисельне
|
Код типу події
|
|
iddoptypeaction
|
int (11) -
цілочисельне
|
Код винуватця
події
|
|
idprocent
|
int (11) -
цілочисельне
|
Код проценту
франшизи
|
СУБД MySQL має зручний інтерфейс
користувача, за допомогою якого можна з легкістю створювати та змінювати
структуру таблиць бази даних.
На рис.4.4 наведений загальний вигляд
панелі phpMyAdmin.
Рис. 4.4 Загальний вигляд панелі phpMyAdmin
4.4
Опис інтерфейсу користувача та програмної реалізації модулю адміністрування
бази даних
Даний модуль розроблений в середовищі Delphi і призначений для
адміністрування бази даних, що містить інформацію про поточні тарифи
страхування.
Система має зручний та інтуітивно
зрозумілий для користувача інтерфейс. Кожному довіднику системи відповідає
власна вкладинка. Для навігації по базі даних (додавання, видалення записів та
інших операцій) в системі передбачена відповідна панель, яка розташована в
нижній частині вікна.
Спочатку необхідно сформувати довідник
страхових тарифів, від яких залежить сума страхової премії, потім формуємо
довідник процентів франшиз (рис.4.5).
Рис.4.5 Вікно формування довідника
процентів франшиз
Наступний етап - формування довідника
типів подій (рис.4.6). Взагалі, інтерфейс системи стандартизований і всі
довідники мають майже однаковий зовнішній вигляд.
Рис.4.6 Вікно довідника типів подій
На наступному етапі формуємо довідник
винуватців подій (рис.4.7)
Рис.4.7 Вікно довідника винуватців подій
Останній етап - визначення процентів
франшизи (рис.4.8). Її процент залежить від страхового тарифу, типу події та
винуватця.
Рис.4.8 Вікно визначення франшизи
Крім того, в системі передбачена можливість
редагування коду php-скрипту "страхового калькулятору”. Для цього необхідно
обрати пункт "Редактор” в головному меню системи.
Рис.4.9 Вікно редагування коду скрипту
Далі наведено короткий опис програмної реалізації
процесу створення та редагування скрипту.
Для завдання фільтрів компонентів-діалогів
в системі передбачені наступні константи:
const OpenDialogFilters = 'Script files (*. php; *.html; *. php4; *. php3; *. cgi; *. js) |*. php; *.html; *. php4; *. php3; *. cgi; *. js|'+
'Text files (*. txt) |*.
txt|'+
'All files (*. *) |*. *';
Процедура, яка виконується при створені
форми.
procedure TEdit.
FormCreate (Sender: TObject);
// Формування заголовку
вікна: = 'Edit '+Application. Title;
// Формування фільтрів
компоненту OpenDialog. Filter: = OpenDialogFilters;
// Формування фільтрів
компоненту SaveDialog. Filter: = OpenDialogFilters;;
Процедура відкриття
файлу:TEdit. Open1Click (Sender: TObject);OpenDialog1. Execute then // якщо
користувач натиснув кнопку ОК(OpenDialog1. FileName<>'') then // якщо
ім’я файлу не є пустим
// завантажуємо в компонент Memo вміст обраного файлу
Memo1. Lines.
LoadFromFile (OpenDialog1. FileName);;
end;
Процедура, за допомогою якої зберігається
код скрипту.
procedure TEdit. Save1Click
(Sender: TObject);SaveDialog1. Execute then // якщо користувач указав шлях
збереження файлу(FileExists (SaveDialog1. FileName)) then
// якщо такий файл вже існує, на екран
виводиться попередження.
if (Application.
MessageBox ('This file exist, replace this file YES | NO? ','Messages
',MB_YESNO) = MB_OK) then
// якщо користувач обрав
варіант заміни файлу. Lines. SaveToFile (SaveDialog1. FileName)
// зберігаємо текст, який міститься в
компоненті Memo в зазначеному файлі
else // варіант першого
збереження файлу
Memo1. Lines.
SaveToFile (SaveDialog1. FileName);;;
4.5 Опис
інтерфейсу користувача та програмної реалізації страхового калькулятора
Страховий калькулятор ми можемо запустити
в будь-якому Інтернет-браузере (рис.4.10). По-перше необхідно ввести орієнтовну
вартість об'єкту страхування. При цьому ми можемо використовувати екранну
клавіатуру.
Для функціонування клієнтської частини системи
потрібний комп’ютер з встановленою операційною системою, що має
Інтернет-браузер (Internet Explorer, Mozila Firefox, Opera, Safari, тощо) та
доступ до мережі Інтернет.
Рис.4.10 Інтерфейс страхового калькулятору
Далі вибираємо із списку страховий тариф, вид події, від якої ми хочемо застрахувати наш автомобіль, і натискаємо кнопку "="
(рис.4.10).
Рис.4.11 Меню вибору параметрів страхування
У таблиці, що з'явилася на екрані (рис.4.12), ми побачимо всі необхідні нам відомості. Ми можемо вибрати інший
варіант страхування, порівняти одержані розрахунки і вибрати найбільш
оптимальний варіант.
Рис.4.12 Результати розрахунку
Далі наведено короткий опис програмної реалізації скрипта
страхового калькулятора. Початок
сесії для нового користувача:
session_start ();
Одержуємо змінні POST - запиту:
if (isset ($_GET ['action']) && isset
($_GET ['clear']) && $_GET ['clear'] == 1) { unset ($_SESSION
['outTable']);
Якщо змінні встановлені, тоді очищаємо результат в таблиці:
$a = explode ("/",$_SERVER
['PHP_SELF']);('Location: #"588211.files/image030.gif">*На, де Ф
- залишкова вартість на початок кварталу, На - норма амортизації.
I квартал 7250*0,15= 1087,50 грн.
II квартал (7250-1087,50) *0,15= 924,38 грн.
III квартал (7250-1087,50-924,38) *0,15=785,72 грн.
IV квартал (7250-1087,50-924,38-785,72) *0,15=667,86 грн.
Разом амортизація = 3465,46 грн.
Таблиця 6.2
Основна заробітна плата розробників ПП
|
№ п/п
|
Виконавці
|
Трудомісткість,
чол. дн.
|
Оклад, грн.
|
Витраті по з/п,
грн.
|
|
1
|
Програміст
|
24
|
2000
|
1750
|
|
2
|
Оператор
|
24
|
700
|
612,50
|
Додаткова заробітна плата розробників складає 20
% від основної заробітної плати:
(1750+612,50) × 0, 20= 472,50
грн.
Фонд заробітної плати є сумою основної і
додаткової заробітної плати:
1750+612,50+472,50 =2835 грн.
Нарахування на соціальні потреби включають:
33,2% - пенсійний фонд;
,4% - соціальне страхування;
.6% - відрахування до державного фонду зайнятості на випадок
безробіття;
,1% - на соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.
Разом нарахування на соціальні потреби складають
37,2%.
Відрахування на соціальні потреби:
× 0.372=1054,62 грн.
Накладні витрати складають 250 % від величини
основної заробітної плати:
2362,5× 2.5=5906,25
грн.
Таблиця 6.3
Калькуляція
|
№ п/п
|
Найменування
статті розходів
|
Витраті грн.
|
|
1
|
Амортизація
основних фондів|коштів|
|
3465,46
|
|
2
|
Основна
заробітна плата розробників
|
2362,5
|
|
3
|
Додаткова
заробітна плата розробників
|
472,50
|
|
4
|
Відрахування на
соціальні потреби
|
1054,62
|
|
5
|
Накладні
витрати
|
5906,25
|
|
6
|
Витратні
матеріали
|
163,00
|
|
7
|
Інші витрати
|
100.00
|
|
Всього витрат
Зк = 13524,33
|
Витрати на ручну обробку інформації визначаються по формулі:
,
де 
- об’єм інформації, що обробляється
вручну, Мбайт;
- вартість однієї години праці, грн. / рік;
- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати часу на логічні
операції при ручній обробці інформації;
- норма виробітку, Мбайт / рік.
У даному випадку: ОІ = 700 Мбайт (загальний розмір даних, що
обробляються), заробітна плата секретаря становить 1100 грн.
Ц=1100/21/8=6,55 грн. / година,
Гд = 2,5 (встановлений експериментально),
Нв = 0,4 Мбайт/рік.
Отже, витрати на ручну обробку інформації дорівнюють:
Зр=700*6,55*2,5/0,4=28656,25 грн.
Витрати на автоматизовану обробку інформації розраховуються по
наступній формулі:
,
де 
- година автоматизованої обробки, рік.;
- вартість однієї години машинного часу, грн. /рік;
- година роботи оператора, рік.;
- вартість однієї години роботи оператора, грн. /рік.
Для даного випадку:
ta = 180 год.,
Номінальний фонд робочого часу розраховується по формулі:
k - кількість відпрацьованих годин за рік;
k1 - щоденні втрати 9-10% (відпустка, декретна відпустка та ін.)
k2 - внутрішні втрати робочого часу, 1 - 2% (пільгові години,
перерви та ін.).
К = д * р * м
д - середня кількість робочих днів у місяці = 21;
р - тривалість робочого дня = 8;
м - кількість робочих місяців за рік = 12;
К = 21 * 8 * 12 = 1848 годин за рік.
= 1663,2 год.
Час роботи оператора = 1663,2 годин за рік
Вартість однієї години машинної години дорівнює:
Цм = Цэ*Р
Цэ - вартість 1квт електроенергії (0,24 грн.)
Р - споживана потужність комп'ютера в рік 160 Вт
Цм=0,24*0,16=0,04грн/рік
t0 = 180 год,
Ц0 =1100/ 21/8=6,55 грн. (заробітна плата секретаря 1100 грн)
Отже, витрати на автоматизовану обробку інформації дорівнюють:
а=180*0,04+180* (6,55+0,04) =1193,40 грн.
Таким чином, річна економія від упровадження дорівнює:
Еу = 28656,25 - 1193,40 - 13524,33= 13938,52 грн.
Економічний ефект від використання програмного забезпечення за рік
визначається по формулі, грн.:
.
Ег=13938,52 - 13524,33*0,2=11 233,654 грн.
Ефективність розробки може бути оцінена по формулі:
.
Ер=11233,654* 0,4/13524,33=0,33
Якщо Ер > 0, 20, то наша розробка є економічно доцільною.
Вартісна оцінка результатів застосування програмного забезпечення
за розрахунковий період Т визначається по формулі:
,
де Т - розрахунковий період; Рt - вартісна оцінка результатів t розрахункового періоду, грн.; 
- дисконтуюча функція, яка вводитися з ціллю приводу всіх витрат
та результатів до одного моменту часу.
Дисконтуюча функція має вигляд:
= 1/ (1 + р) t,
де р - коефіцієнт дисконтування (р = Ен = 0,2, Ен - нормативний
коефіцієнт ефективності капітальних вкладень).
Таким чином,
.
Якщо програмне забезпечення заміняє ручну працю, отже, набір
корисних результатів у принципі не міняється. У якості оцінки результатів
застосування програмного забезпечення за рік береться різниця (економія)
витрати, які виникають у результаті використання програмного забезпечення,
тобто Рt = Еу.
Припускається, що дана розробка без змін та доробок буде
використовуватись на протязі трьох років. Тоді вартісна оцінка результатів
застосування програмного забезпечення (економія) за розрахунковий період Т = 3
роки складе:
=13938,52+11615,43+9679,53 = 35233,48 грн.
Таким чином, у результаті аналізу встановлено, що впровадження
розробки виправдано й економічно доцільно.
6. Охорона
праці
Охорона праці - це система законодавчих актів,
соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та
лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку,
збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Задачі охорони праці - забезпечення нормальних, здорових,
безпечних умов праці, вивчення причин травматизму, професійних захворювань,
пожарів та розробки систем заходів і вимог по їх усуненню.
Законодавство України про охорону праці базується на:
Конституція України, яка гарантує права громадян на працю,
відпочинок, охорону здоров’я, медичну допомогу і страхування;
Закон України "Про охорону праці”, де вказано, що
державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і
здоров’я людей в умовах їх трудової діяльності. Відповідальність за створення
нормальних і безпечних умов труда несе роботодавець незалежно від форми
власності підприємства чи установи які здійснюють розробку виробництва та
застосування ПЕОМ і ПК;
Норми штучного та природного освітлення визначені СНиП;
Закон України "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення" де вказані основні вимоги гігієни та
санітарії;
Параметри мікроклімату на робочих місцях регламентовані
Держстандартом і ДСН;
Категорія робіт по величині загальних енергозатрат
встановлена ДСН;
Закон України "Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який гарантує право
трудящих на соціальний захист і компенсацію постраждалим матеріальних втрат при
травмуванні і професійного захворювання;
Кодекс законів про працю (КЗпП) де викладені окремі вимоги
охорони праці;
Пожежна безпека викладена в законі України "Про пожежну
безпеку" і "Правила про пожежну безпеку в Україні”
Крім того є ряд Державних стандартів, правил, норм,
інструкцій та інших нормативних документів, регламентуючих питання охорони
праці.
6.1 Аналіз
небезпечних і шкідливих факторів в обчислювальному центрі
Одна з найважливіших задач охорони праці - забезпечення
безпеки працюючих, тобто забезпечення такого стану умов праці, при якому
виключено дію на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
Нанесення травми людині в умовах виробництва обумовлене
наявністю небезпечних виробничих чинників:
несприятливі мікрокліматичні умови;
підвищений рівень шуму;
недостатнє або надмірне освітлення;
підвищений рівень рентгенівських випромінювань;
рівня електромагнітних випромінювань;
психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники.
Держстандарт 12.1.005-88 розповсюджується на повітря робочої
зони підприємств, встановлює загальні санітарно-гігієнічні вимоги до показників
мікроклімату й допустимому вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
Вимоги на допустимий вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони
розповсюджуються на робочі місця незалежно від їх розташування.
Показники, якими характеризується мікроклімат є: температура
повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність
теплового випромінювання. Низька температура повітря впливає на оператора, як
на організм людини так і на обладнання ПЕОМ. Великий вплив виявляє відносна вологість.
При відносній вологості повітря більш 75-80% знижується опір ізоляції,
змінюються робочі характеристики елементів, зростає інтенсивність відмов
елементів ПЕОМ. Швидкість руху повітря і запиленість повітряного середовища
виявляють вплив на функціональну діяльність людини і роботу приладів ПЕОМ.
В холодні періоди року температура повітря, швидкість його
руху і відносна вологість повітря відповідно складають: 22-24 С°;
0,1 м/с; 40-60%; в теплі періоди року температура повітря - 23-25 С°;
відносна вологість 40-60 %; швидкість руху повітря - 0,1 м/с.
Кондиціювання - це автоматична підтримка в закритих
приміщеннях всіх або окремих параметрів повітря з метою забезпечення
оптимальних мікрокліматичних умов.
Згідно СНіП 2.04.05-91 система вентиляції, кондиціювання
повітря й повітряного опалення передбачена для суспільних,
адміністративно-побутових і виробничих категорій.
Одним з найважливіших фізіологічних механізмів організму є
терморегуляція, що залежить від мікрокліматичних умов навколишньої середи.
Терморегуляція підтримує тепловий баланс організму людини при різноманітних
метеорологічних умовах і важкості роботи, що виконується за рахунок звуження
або розширення поверхні кровоносних судин і відповідної роботи потових залоз.
Несприятливий мікроклімат в процесі роботи викликає
недомагання і втому організму, порушує нервову і розумову діяльність, сприяє
зниженню спостережливості і швидкості реакції.
Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники по
характеру дії поділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження.
При експлуатації ПЕОМ можуть виникнути негативні явища в
організмі людини. Розлади, що виникають в результаті постійного виконання дій,
що повторюються, стосуються працівників, що використовують в своїй роботі
клавіатуру. При цьому виникає синдром тунельного зап’ястя, який викликає
розпухання сухожиль, і що супроводжується постійною біллю при виконанні
будь-яких дій, навіть не зв’язаних безпосередньо з професійною діяльністю.
Відповідно діючим нормативним документам (СН 512-78 и ДСанПіН
3.3.007-98) дана площа приміщення розрахована на одну людину 13,0 м2; об’єм -
35,1м3. Стіна, стеля, підлога приміщення виготовляються з матеріалів,
дозволених для оформлення приміщень санітарно-епідеміологічним наглядом.
Підлога приміщення вкрита діелектричним килимком, випробуваним на електричну
міцність.
Висота робочої поверхні столу для персонального комп’ютера
(ПК) - 690 мм, ширина повинна забезпечувати можливість виконання операцій в
зоні досягнення моторного ходу; висота столу 725 мм, ширина 800 мм, глибина 900
мм. Простір для ніг: висота 600 мм, ширина 500 мм, глибина на рівні колін 500
мм, на рівні витягнутої ноги 650мм.
Ширина й глибина сидіння 400 мм, висота поверхні сидіння 450
мм, кут нахилу поверхні від 15° вперед до 5°
назад. Поверхня сидіння плоска, передній край закруглений.
Заземлення конструкцій, які знаходяться в приміщенні надійно
захищені діелектричними щитками. В приміщенні з ПЕОМ кожен день проводиться
вологе прибирання.
В доступних місцях знаходяться аптечки першої медичної
допомоги.
Приміщення з ПЕОМ оснащено системою автоматичної пожежної
сигналізації, а також устатковане засобами пожежегасіння. Підходи до засобів
пожежегасіння вільні. Приміщення має кімнати для відпочинку, приймання їжі,
психологічного розвантаження та інші побутові приміщення.
Для забезпечення безпеки життєдіяльності працівників у
приміщенні варто підтримувати необхідну якість повітря, тобто оптимальні (у
крайньому випадку припустимі) параметри мікроклімату, сталість газового складу
й відсутність (у крайньому випадку не вище ГПК) шкідливих домішок у повітрі.
Для цього необхідно подавати в ці приміщення певну кількість чистого
зовнішнього повітря, потреба в якому регламентується СНіП 2.04.05-91. Для
підтримки певних параметрів мікроклімату використовується опалення, вентиляція,
кондиціювання, що є найважливішою частиною інженерного спорудження.
При роботі на ПЕОМ людина наражається на шумовий вплив з боку
багатьох джерел, наприклад, шум викликаний роботою принтера (70 дБ).
Під впливом шуму відбувається зниження слухової чутливості,
що тим значні, ніж вище інтенсивність шуму і більше його експозиція. Діючи на
слуховий аналізатор, шум змінює функціональний стан багатьох систем органів
людини внаслідок взаємодії між ними через центральну нервову систему. Це
виявляє вплив на органи зору людини, вестибулярний апарат і рухові функції, а
також призводить до зниження мускульної дієздатності.
При роботі в умовах шуму спостерігається підвищена
втомлюваність і зниження дієздатності, погіршується увага і мовна комутація,
створюються передумови до помилкових дій працюючих. Являючись причиною частих
головних нездужань, нестійкого емоційного стану, шум створює передумови до
погіршення психологічного стану. Шкідливий вплив шуму на організм людини, як
правило, посилюється за наявності інших шкідливих або несприятливих виробничих
чинників.
Джерелами випромінювання електромагнітних полів (ЕМП) в ПЕОМ
є система відхилення випромінювання монітору, а також елементи блоків живлення
системного модуля, монітору, принтера.
Дія електромагнітних полів на організм людини виявляється у
функціональному розладі центральної нервової системи. В результаті тривалого
перебування в зоні дії електромагнітних полів наступають передчасна
стомлюваність, сонливість або порушення сну, з'являються часті головні болі.
Систематичний вплив на працюючого ЕМП з рівнями, що
перевищують допустимі, призводить до порушення стану його здоров’я. При цьому
можуть виникати зміни в нервовій, серцево-судинній та інших системах організму
людини. При впливі ЕМП значної інтенсивності на організм можуть виникати
поразки кришталиків ока, нервово-психічні захворювання і трофічні явища
(випадення волосся, ломкість нігтів). Ступінь шкідливого впливу ЕМП на організм
людини визначається напругою електромагнітного поля, довжиною хвилі і тривалістю
перебування організму в зоні діяльності ЕМП.
Електронно-променеві трубки, які працюють при напрузі понад 6
кВ є джерелами "м’якого" рентгенівського випромінювання. При напрузі
понад 10 кВ рентгенівське випромінювання виходить за межі скляного балону і
розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.
Шкідливий вплив рентгенівських променів зв’язаний з тим, що,
проходячи через біологічну тканину, вони викликають в тканині іонізацію молекул
тканинної речовини, що може призвести до порушення міжмолекулярних зв’язків, що
в свою чергу, призводить до порушення нормальної течії біохімічних процесів і
обміну речовин.
Значення освітлення в процесі життєдіяльності і особливо
виробничої діяльності сучасного суспільства величезне. Організація раціонального
освітлення робочих місць - одне з основних питань охорони праці. Залежно від
джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: природне, штучне і
суміщене.
Для природного освітлення характерна висока дифузна
(неуважність) денного світла від небозводу, що вельми сприятливе для зорових
умов роботи. Природне освітлення підрозділяють на бічне, здійснюване через
світлові віконні отвори; верхнє, здійснюване через аераційні і зенітні ліхтарі,
отвори в перекриттях; комбіноване - бічне з верхнім. Природне освітлення
характеризується тим, що створювана освітленість змінюється в надзвичайно
широких межах залежно від часу дня, року, метеорологічних чинників. Тому
природне освітлення неможливе кількісно задавати величиною освітленості. Як
нормована величина для природного освітлення прийнята відносна величина -
коефіцієнт природної освітленості (КЕО), який є вираженим у відсотках
відношенням освітленості в даній крапці усередині приміщення до одночасного
значення зовнішньої горизонтальної освітленості, створюваної світлом повністю
відкритого небозводу, тобто
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих і
побутових приміщеннях, де не досить природного світла, а також для освітлення
приміщень в нічний час. По функціональному призначенню штучне освітлення
підрозділяють на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове. Робоче
освітлення забезпечує зорові умови нормальний роботи, проходу людей і руху
транспорту. Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи при
раптовому відключенні робочого освітлення. При цьому нормована освітленість
повинна складати 5 % від робочого освітлення. Евакуаційне освітлення
передбачається для евакуації людей з приміщень при аваріях в місцях,
небезпечних для проходу людей, на сходових клітках (повинно бути в приміщеннях
не менше 0,5, а на відкритих територіях - не менше 0,2 лк).
По розподілу світлового потоку в просторі розрізняють
світильники прямого, розсіяного і відображеного світла, а по конструктивному
виконанню - світильники відкриті, закриті, захищені, пилонепроникні, вологозахисні,
вибухозахищені, вибухобезпечні. За призначенням світильники діляться на
світильники загального і місцевого освітлення.
Штучне освітлення може бути загальним (рівномірним або
локалізованим) і комбінованим (до загального додається місцеве). Застосування
тільки місцевого освітлення забороняється.
В силу тісного взаємозв’язку зору людини з роботою мозку
освітлення виявляє істотний вплив на центральну нервову систему, яка керує
всією життєдіяльністю людини. Раціональне освітлення сприяє підвищенню
продуктивності і безпеки праці і збереженню здоров’я працюючих. Недостатнє
освітлення робочих місць - одна з причин низької продуктивності праці. В цьому
випадку очі працюючого сильно напружені, важко розрізняють предмети, у людини
знижується темп і якість роботи, погіршується загальний стан.
На органах зору негативно відбивається як недостатнє так і
надмірне освітлення. Надмірна освітленість призводить до осліплення, що
характеризується різзю в очах, при цьому очі працюючого швидко втомлюються і
зорове сприймання різко погіршується.
Важливе значення для створення сприятливих умов праці має
культура праці й виробнича естетика. Чистота на робочому місці, правильно
підібрана колірне фарбування приміщень, інвентарю, устаткування, форма й покрій
робочого одягу, спеціально підібрана музика - все це створює гарний настрій,
підвищує життєвий тонус і працездатність. Естетичні умови на виробництві мають
істотне значення не тільки для оздоровлення, полегшення праці, але й для
підвищення його привабливості і продуктивності. У зв'язку із цим на промислових
підприємствах велике значення надається промисловій естетиці.
Як самостійна галузь знань промислова естетика і теоретично і
організаційно сформувалась порівняно недавно. Вона вивчає закони художньої
творчості в сфері виробництва. Коло питань, розроблювальних промисловою
естетикою, дуже широкий. Це раціональне колірне оформлення промислових
приміщень і встаткування, розумна організація робочого місця, художнє
конструювання верстатів, машин, інструментів, впровадження функціональної
музики, художня розробка моделей робочого одягу, устаткування стендів наочної
агітації, озеленення території цехів і підприємств.
Колір є одним з найбільш потужних засобів емоційного впливу
на людину. Колір робочих приміщень, устаткування, механізмів викликає в людини
певні емоції, впливає на стомлюваність, травматизм, брак у роботі, а отже, на
продуктивність праці. Впливаючи на нервову систему, колір збуджує або
заспокоює, створює ілюзію тепла або холоду, тяжкості або легкості, наближення
або віддалення. Колірне фарбування виробничих приміщень доцільно робити з
урахуванням технологічного призначення приміщень, умов роботи, температури,
характеру висвітлення й вимог охорони праці. Колір устаткування повинен бути
м'яким, спокійним, психологічно сприятливим. У яскраві контрастні кольори
фарбують органи керування встаткування, рухливі частини.
У виробничому інтер'єрі колір також відіграє попереджуючу
роль, використовується для зображення технологічних символів і всіляких
сигналів. Наприклад, при будівництві промислових об'єктів трубопроводи різного
призначення (для води, кислоти, газу) пофарбовані в різний колір. Усім відомі
сигнально-попереджуючі кольори: червоний - стоп, небезпечно; жовтий - можлива
небезпека; зелений - повна безпека. З економічної точки зору раціональне
фарбування робочих приміщень і встаткування підвищує продуктивність праці на
5-20%, зменшує число нещасних випадків.
Принципам організації праці повинно відповідати і взаємне
компонування робочих місць у рамках офісного приміщення, так і структура
індивідуального робочого місця.
Основні принципи ергономічної організації робочого місця -
комфорт і мінімізація навантажень. Зрозуміло, принципам ергономіки повинна
відповідати й використовувані меблі. Наприклад, зручне крісло, у якому можна
без шкоди для здоров'я працювати тривалий час, повинне бути оснащений
підлокітниками й підголівником, що знімають навантаження з м'язів плечового
поясу. Пружна спинка анатомічної форми зменшує навантаження на хребет. У
результаті конструкція рівномірно підтримує все тіло. Також крісло повинне
регулюватися по висоті й глибині сидіння, залежно від ваги й росту людини.
Серед столів найбільш ергономічною визнана криволінійна
кутова форма. За рахунок увігнутості більша частина їхньої площі виявляється
використовуваної, оскільки попадає в зону охоплення руками людини, рівну 35-40
см.
Самим оптимальним фахівцями вважається розташування меблів за
принципом "усе під рукою", коли всі необхідні для щоденної роботи
полиці, тумби, шафи перебувають на відстані витягнутої руки. Це дозволяє
виключити непотрібні витрати енергії й зосередиться на виконанні прямих
обов'язків.
6.2 Заходи
щодо нормалізації шкідливих і небезпечних факторів
На сьогоднішній день основним засобом захисту від
електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є
екранування джерел випромінювання. Сьогодні всі монітори, що випускаються, а
також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що
практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються
також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і
рентгенівських променів на оператора.
Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора
використовуються також раціональні режими роботи, при яких час роботи на ПЕОМ
не повинна перевищувати 50 % робочого часу.
Вентиляція - це організований і регульований повітрообмін у
приміщеннях, у процесі якого забруднене або нагріте повітря віддаляється й на
його місце подається свіже чисте повітря.
Системи опалення - це комплекс елементів, необхідних для
опалення приміщень в холодний період року, нормованої температури повітря не
нижче встановленої Держстандарт 12.1.005-88 і СНіП 2.04.05-91. У приміщеннях з
електронно-обчислювальною технікою передбачають центральне опалення в сполученні
із приточною вентиляцією або кондиціювання повітря при одне - і двозмінному
режимах роботи, а при трьохзмінному - тільки повітряне опалення.
Гранично допустимі рівні напруги дотику і струмів при
експлуатації і ремонті обладнання забезпечені:
застосуванням малої напруги;
ізоляцією струмоведучих мереж;
обґрунтуванням і оптимальним вибором елементної бази, що
виключає передумови поразки електричним струмом;
правильного компонування, монтажу приладів і елементів;
дотриманням умов безпеки при настанові і заміні приладів і
інше.
Захист від небезпечних впливів електричного
струму при експлуатації обчислювальних комплексів забезпечені:
застосування захисного заземлення або обнуління;
ізоляцією струмопровідних частин;
надійним контактним сполученням з урахуванням
перепаду кліматичних параметрів.
Для усунення причин утворення статичного заряду
застосовуються провідні матеріали для покриття підлоги, панелей, робочих
столів, стільців. Для зниження ступеня електризації і підвищення провідності
діелектричних поверхонь підтримується відносна вологість повітря на рівні
максимально допустимого значення.
На робочих місцях всі металеві та електропровідні
неметалеві обладнання заземлені.
Ефективне рішення проблеми захисту від впливу
шуму досягається проведенням комплексу заходів, в які входить ослаблення
інтенсивності цього шкідливого виробничого чинника в джерелах і на шляху
розповсюдження звукових хвиль.
Зниження виробничого шуму в приміщеннях, де
розміщені ПЕОМ, досягається за рахунок акустичної обробки приміщення -
зменшення енергії відбитих хвиль, збільшення еквівалентної площі
звукопоглинаючих поверхонь, наявність в приміщеннях штучних звукопоглиначів.
З метою зниження шуму в самих джерелах встановлюються віброгасячі
і шумогасячі прокладки або амортизатори. В якості засобів звукопоглинання
застосовуються не горючі або тяжко горючі спеціальні перфоровані плити, панелі,
мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом поглинання в межах частот 31.5-8000
Гц.
Для створення нормальних умов роботи програмістів і
операторів ПЕОМ в машинному залі використовується система кондиціювання, що
забезпечує необхідні оптимальні мікрокліматичні параметри і чистоту повітря.
Електронно-променеві трубки, магнетрони, тиратрони та інші електровакуумні
прилади, що працюють при напрузі вище 6 кВ, є джерелами "м’якого"
рентгенівського випромінювання. При технічній експлуатації апаратури, в якій
напруга вище 15 кВ, використовують засоби захисту для відвертання
рентгенівського опромінення операторів і інженерно-технічних робітників, бо при
такій напрузі рентгенівське випромінювання розсіюється в навколишньому просторі
виробничого приміщення.
Шкідливий вплив рентгенівських променів зв’язаний з тим, що
порушення міжмолекулярних зв’язків тканинної речовини може призвести до
порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.
Засобами захисту від "м’якого" рентгенівського
випромінювання є застосування поляризаційних екранів, а також використання в
роботі моніторів, що мають біо-керамічне покриття і низький рівень радіації. В
якості засобів захисту від чинності м’яких рентгенівських променів
застосовуються екрани з сталевого листа (0,5-1 мм) або алюмінію (3 мм),
спеціальної гуми.
Для відвертання розсіювання рентгенівського випромінювання по
виробничому приміщенню встановлюють захисні огорожі з різноманітних захисних
матеріалів, наприклад, свинцю або бетону.
При правильно розрахованому і виконаному освітленні очі
працюючого за комп’ютером протягом тривалого часу зберігають здатність добре
розрізняти предмети не втомлюючись. Це сприяє зниженню професійного
захворювання очей, підвищується працездатність. Раціональне освітлення
відповідає ряду вимог:
достатнє, щоб очі без напруги могли розрізняти
деталі;
постійна напруга в мережі не коливається більше
ніж на 4%;
рівномірно розподілено по робочим поверхням, щоб
очам не приходилося зазнавати різкого контрасту кольорів;
не викликає дії, яка сліпить органи зору
працюючого (зменшення блищання джерел, що відбивають світло, досягається
застосуванням світильників, які розсіюють світло);
не викликає різких тіней на робочих місцях.
Задачею розрахунку є визначення необхідної
потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому
приміщенні заданої освітленості. При проектуванні освітлювальної установки
необхідно вирішити наступні основні питання:
вибрати тип джерела світла - рекомендуються газорозрядні
лампи, за винятком місць, де температура повітря може бути менш +5°С і напруга
в мережі падати нижче 90 % номінального, а також місцевого освітлення (у цих
випадках застосовуються лампи розжарювання);
визначити систему освітлення (загальна локалізована або
рівномірна, комбінована);
вибрати тип світильників з урахуванням характеристик
світорозподілення, умов середовища (конструктивного виконання) та інше;
розподілити світильники і визначити їх кількість (світильники
можуть матися в своєму розпорядженні рядами, в шаховому порядку, ромбоподібно);
визначити норму освітленості на робочому місці.
Для розрахунку штучного освітлення використовують в основному
три методи. Найчастіше її розраховують по світловому потоку. Для цього
визначається світловий потік кожної лампи по нормуючій мінімальній
горизонтальній освітленості Еmin (лк) з вираження:
= (Emin·S·K·z) / n1·n·N,
де F - світловий потік лампи в світильнику, лм;-
площа приміщення, м2;- коефіцієнт запасу;- коефіцієнт нерівномірного
освітлення;- коефіцієнт використання світлового потоку;- кількість ламп в
світильнику;- число світильників.
Якщо освітлення здійснюється рядами
люмінесцентних ламп, те вираження вирішується відносно N. Значення коефіцієнта
n1 визначається по довіднику в залежності від типу світильника, коефіцієнтів
відбивання стін Рс, стелі Рп, робітничій поверхні і від розмірів приміщення.
Показник приміщення fi визначається з виразу:
= А·В/Нр· (А+В),
е А і В - довжина і ширина освітленого
приміщення, м;
Нр - висота підвісу світильника над робітничою
поверхнею, м.
У випадку застосування люмінесцентних ламп
потрібна кількість світильників N, яка визначається за формулою:
=Emin·S·K·z/F·n1·n
Поділивши число світильників N на число вибраних
рядів світильників, визначають число світильників у кожному ряду.
Нехай зал має розміри А=8м, В=5м, h=3м, стеля
обладнується світильниками Л201Б з люмінесцентними лампами ЛБ80.
Рівень робітничої поверхні над полом 0,8 м, при
цьому Нр=2,2 м.
Показник приміщення рівний:
=40/2,2 (8+5) =1,3986
По довіднику визначаємо значення коефіцієнта n1
(для значень Рс=0,5, Рп=0,3): n1=0,7. Значення коефіцієнта нерівномірного
освітлення приймаємо рівним 1,1, а коефіцієнта запасу - 1,5. При загальному
типі освітлення значення Emin=400 лк. Знаючи значення світлового потоку кожної
лампи, можемо визначити необхідну кількість світильників:
=400·8·5·1,5·1,1/5220·0,7·2=3 (штук)
Загальна потужність освітлювальної установки рівна:
Р=2·80·3=480 (Вт)
По результатах проведених розрахунків можна
зробити висновок про те, що небезпечні і шкідливі виробничі чинники, діючи в
робочій зоні, знаходяться в межах допустимих норм і їхній вплив на організм
працюючих не приносить істотної шкоди здоров’ю.
6.3
Пожежна безпека
В системі заходів, направлених на охорону
державної і особистої власності громадян, відвертання впливу на людей
небезпечних чинників пожежі і вибуху, питання пожежної і вибухової безпеки
займають важливе місце.
По класифікації приміщень з ПЕОМ по пожежній
небезпеці відносяться до категорії В (СНіП 2.09.02-85), що характеризуються
наявністю твердих горючих і важко горючих речовин і матеріалів, а також
легкозаймистих матеріалів.
Причини пожежі:
паління за робочим місцем;
використовувати нагрівальні прилади в приміщеннях
з ПЕОМ;
від’єднувати і приєднування кабелів за не
справності і наявності напруги
в мережі;
за наявністю не визначення напруги в ланцюзі,
замиканням клем.
В електронно-обчислювальній техніці пожежну
небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро - і радіотехнічні
елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і
провідники. Все це може призвести до займання означених елементів, руйнування
ізоляції і короткого замикання.
Технологічні об’ємні підлоги виконуються з
негорючих або тяжко горючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5 г.
Підпільні простори під об’ємними підлогами відділяють негорючими перегородками
з межею вогнестійкості не менше 0,75 г на ділянки площею не більш 250 м2.
Для гасіння можливих пожеж передбачена наявність
первинних засобів пожежогасіння, згідно "Правил пожежної безпеки в
Україні" так і пожежні крани із брезентовими рукавами, пожежні щити (1 щит
на 5000м2).
В кожній кімнаті знаходяться вогнегасники. Вогнегасники
діляться на хімічні, пінні, повітряно-пінні, СО2 - вогнегасники і порошкові.
Вогнегасники допускаються до експлуатації якщо
їхні технічні характеристики відповідають нормативним значенням, встановленим
експлуатаційно-технічною документацією. Зменшення змісту вогнегасочої речовини
і тиску у вогнегасниках не повинне перевищувати 10 % від встановленого
номінального значення.
При розміщенні вогнегасників безпосередній вплив на них
сонячних променів, опалювальних і нагрівальних пристроїв. За конструкцією,
матеріалами, методами контролю, умовами змісту, обслуговуванням вогнегасники
повинні відповідати вимогам Правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що
працюють під тиском.
Для успішного гасіння пожежі велике значення має швидке
виявлення пожежі та своєчасний виклик пожежних підрозділів до місця пожежі.
Пожежний зв’язок і сигналізація можуть бути спеціального або загального
призначення, радіозв’язком, електричною пожежною сигналізацією (ЕПС), сиренами.
ЕПС є найбільш швидким та надійним засобом сповіщення про виникнення пожежі. В
залежності від схеми з’єднання розрізнюють променеві (радіальні) та шлейфні
(кільцеві) системи ЕПС.
ЕПС складаються з таких основних частин: сповіщувачів,
встановлених в приміщеннях; приймальної станції, яка знаходиться в черговій
кімнаті пожежної команди; блока поживи від сіті та від акумулятора (резервний);
системи переключення з одної поживи на іншу; електропровідній сіті, яка з’єднує
сповіщувачі з приймальною станцією.
В кімнаті з ПЕОМ розміщений сповіщувач (датчик) тепловий
легкоплавкий. При збільшенні температури легкоплавкий сплав розплавляється і
пружинячі пластинки, розмикаючись, вмикають ланцюг сигналізації.
У приміщенні знаходиться розроблений і розміщений на видному
місці план евакуації людей і матеріальних цінностей при пожежі з яким
ознайомлені працівники підприємства.
Висновки
Результатом виконання даної дипломної роботи є створення
системи, яка дозволяє адмініструвати базу даних і проводити розрахунок вартості
страхового поліса за допомогою мережі Інтернет.
Реалізація даного проекту була проведена із
залученням потужного й у теж час простого й безкоштовного засобу роботи з
базами даних, MySQL, що дозволяє організувати, як локально, так і по
комп'ютерній мережі, швидкий доступ до бази даних.
Використання потужних засобів Delphi по створенню
додатків працюючих в операційній системі Windows і зокрема додатків баз даних,
дозволило створити програмний продукт максимально орієнтований на кінцевого
користувача, що не спокушений у питаннях теорії баз даних.
Однієї з головних завдань Delphi полягає в розробці
додатків для роботи з базами даних. У цій області Delphi займає самі передові
позиції, працюючи з будь-якими системами керування базами даних. У цілому Delphi - чудовий інструмент, як
для починаючих програмістів, так і для асів програмування.
Вся необхідна робота зі здійснення методів доступу до
інформації збереженої в базі даних, її модифікації, підтримці бази даних у
цілісному виді схована усередині й користувачеві немає необхідності знати про
неї, щоб успішно вирішувати все коло виникаючих завдань пов'язаних з
використанням інформації збереженій базі даних. Більше того, програмний
інтерфейс максимально полегшує роботу з базою даних.
Для реалізації клієнтської частини системи була обрана мова
програмування PHP. Ця мова програмування має великі можливості щодо створення
прикладного програмного забезпечення та дозволяє створювати різноманітні
програмні продукти, у тому числі і програмні продукти для роботи з базами
даних.
Список
літератури
1.
Бобровский С. Delphi 5 - CПб.: Питер, 2000.
2.
Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 - М.: Киев, 2000.
.
Галисеев, Г.В. Программирование в среде Delphi 8 for.net. Самоучитель.: - М.:
Издательский дом "Вильямс", 2004.
.
Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное
пособие. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.
.
Гофман В., Хомоненко А. Delphi 6. CПб.: БХВ-Петербург, 2004.
6.
Грибачев К.Г. Delphi и Model Driven
Architecture. Разработка
приложений баз данных. - СПб. Питер, 2004.
. Грибачев
К. Тонкие базы данных и инструменты для их разработки в Delphi и C++Builder. -
КомпьютерПресс, 2003, № 7,8.
.
Дарахвелидзе П.Г., Марков Е.П. Delphi - среда визуального программирования.
СПб.: BHV - Санкт-Петербург, 1999.
.
Елманова Н., Трепалин С., Тенцер А. Delphi 6 и технология COM. - CПб.: Питер,
2002.
.
Калверт Ч. Delphi 5. Энциклопедия пользователя. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.
.
Климова Л.М. "Delphi 7. Самоучитель. М.: ИД КУДИЦ-ОБРАЗ, 2005.
.
Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Язык программирования Delphi 5 - М.:
"Издательство Триумф", 1999.
.
Леонтьев В. Delphi 5 - М.: Москва "Олма-Пресс", 1999.
.
Мадрел Тео. Разработка пользовательского интерфейса/ Пер. с англ. - М.: ДМК,
2001.
.
Немнюгин С.А. Программирование - CПб.: Питер, 2000.
.
Озеров В. Delphi. Советы программистов (2-е издание). - СПб.: Символ - Плюс,
2002.
.
Пономарев В. Самоучитель Delphi 7. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.
.
Ратшиллер Т., Геркен Т. PHP4: разработка Web-приложений. - СПб: Питер, 2001.
.
Ремизов Н. Delphi - CПб.: Питер, 2000.
.
Томсон Л., Веллинг Л. Разработка Web-приложений на PHP и MySQL. - К.:
"ДиаСофт", 2001.
. Фараонов
В. Система программирования Delphi. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.
.
Ханекамп Д. Вилькен П. Программирование под Windows/ Пер. с нем. - М.: ЭКОМ,
1996.
.
Яргер Р., Риз Дж., Кинг Т. MySQL и mSQL. Базы данных для небольших предприятий
и Интернета. - СПб: Символ-Плюс, 2000
24. http://www.delphikingdom.ru
// Королевство Delphi. Виртуальный клуб программистов
. http://www.delphiworld.
narod.ru // Профессиональные программы для разработчиков
. http://www.delphisources.ru
// Программирование на Delphi
. http://www.delphibasics.ru
// Справочник - "Основы Delphi"
. http://www.delphimaster.ru
// Мастера Delphi
. http://www.intuit.ru
// Интернет-университет информационных технологий
. http://ru.
wikipedia.org // Свободная Интернет-энциклопедия