Мовностилістичний рівень державного телебачення (на прикладі програми 'Новини' на '51 каналі')

Мовностилістичний рівень державного телебачення (на прикладі програми 'Новини' на '51 каналі')

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет систем і засобів масової комунікації

Кафедра видавничої справи та міжкультурної комунікації

КУРСОВА РОБОТА

МОВНОСТИЛІСТИЧНИЙ РІВЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ

(НА ПРИКЛАДІ ПРОГРАМИ «НОВИНИ» НА «51 КАНАЛІ»)

Виконавець:

студентка групи ЗВ-10-2

Мілохіна А.О.

Керівник:

Доцент Блинова Н.М.

Дніпропетровськ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ВИДИ МОВНОСТИЛІСТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ЗМІ

1. Акцентуаційні помилки
2. Синтаксичні помилки
3. Нехтування синтаксичними особливостями усного тексту
4. Надмірне вживання слів іншомовного походження

Висновки до розділу

РОЗДІЛ II. ПРИКЛАДИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ПОМИЛОК

1. Акцентуаційні помилки
2. Синтаксичні помилки
3. Нехтування синтаксичними особливостями усного тексту
4. Надмірне вживання слів іншомовного походження

Висновки до розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Тема роботи: Мовностилістичний рівень програми «Новини» на «51 каналі».

Актуальність теми. Української мова поступово витісняється з багатьох сфер публічного спілкування, що призводить до втрати її функціональних можливостей. Незважаючи на відсутність дефіциту словникової чи довідкової літератури, мовна ситуація у сучасних ЗМІ за останні роки не змінилася на краще. Втрата милозвучності й краси, невмотивовані запозичення та суржик позбавляють мову унікальності. Ненормативне слововживання, яке можна почути з екранів телевізорів, досить часто переходить у побутову лексику населення. Аудіовізуальні ЗМІ відіграють велику роль в житті суспільства. В умовах інформаційного ринку, жорсткої конкуренції, боротьби за глядача вони прагнуть піднести інформацію в найбільш яскравою, помітною, що запам'ятовується формі. Як наслідок відбувається спотворення української мови. Журналісти державних каналів особливо ретельно повинні стежити за культурою свого мовлення, адже вони зобовязані підтримувати престиж рідної мови. Слово з телеекрана є не лише засобом передавання інформації, але й способом емоційного впливу на глядачів. Більше того, телебачення для багатьох людей є неформальним підручникам з мовознавства і лексичним словникам водночас. Саме на мовлення ведучих орієнтується велика частина населення, вважаючи, що журналісти (особливо працівники державних каналів) досконало володіють українською мовою. Нажаль це не так.

Отже, вибрана мною тема є актуальною.

Мета роботи: дослідити найпоширеніші помилки у мовленні ведучих телевізійної програми «Новини» на «51 каналі», а також зробити висновки про мовностилістичний рівень державного телебачення. Поставлена мета передбачає виконання наступних завдань:

1) розглянути основні види мовностилістичних порушень у ЗМІ;

) класифікувати найпоширеніші помилки за групами;

) обґрунтувати та пояснити їх виникнення, подати правильний варіант.

Обєктом дослідження є мовленнєві навички ведучих телепрограми «Новини», а предметом виступає порушення цих норм (акцентуаційні, синтаксичні помилки, запозичення тощо), яких припускаються журналісти.

Під час написання роботи було використано такі методи дослідження: структурно-семантичний, трансформаційний, зіставний компонентний.

Ступінь наукового опрацювання проблеми у науково-практичній сфері. Потреба розглядати проблеми державного телебачення зумовлена примітивізацією телепродукції. Проблема мовностилістичного рівня державного телебачення не втрачає своєї актуальності протягом останніх років. Науковці прагнуть якомога глибше дослідити цей феномен аудіовізуальної комунікації. Мова сучасних українських засобів масової інформації привертає до себе увагу багатьох лінгвістів, оскільки є не вичерпним джерелом для дослідження новітніх тенденцій функціонування сучасної української мови. Серед українських науковців, які працюють у цьому тематичному напрямі, можна згадати: Нагорняк М. В. [1], Пономарьова О.Д. [2], Сербенську О.А. [5], Мацько Л.І, Сидоренко М.О [3] та інших мовознавців.

мовностилістичний синтаксичний текст телебачення помилка

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ВИДИ МОВНОСТИЛІСТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ЗМІ

Упродовж 90-х рр. ХХ ст. та початку ХХI ст. засоби масової комунікації України зазнають надзвичайно великих змін у своїй діяльності. Йдеться про стратегічні й тактичні організаційні, матеріально-фінансові, творчі, морально-психологічні трансформації вітчизняних мас-медіа. Подібні зміни властиві й українському національному інформаційному радіомовленню. Навіть людина (споживач інформаційного продукту), яка здебільшого не втаємничена в особливості функціонування певної системи, протягом останніх 10-15 років не могла не помітити одну із найвагоміших і най кардинальніших змін у практиці українського телебачення ─ журналістське, редакторське ведення, а не дикторське озвучення інформаційної програми. Журналістів, які здійснюють підготовку та ведення інформаційної програми, називають ведучими або модераторами. Носіями цього інформаційного продукту високоінтелектуального штибу мають бути, безперечно, ведучі програми новин. Не викликає заперечень, що втратити довіру слухачів - це серйозне професійне випробування для ведучого, яке витримують не всі. Коли виникає постійна потреба шліфувати свою мову? Очевидно, тоді, коли людина (у нашому випадку ведучий) прагне стати професіоналом. Нині, коли надто даються взнаки болючі проблеми побудови цивілізованої правової держави, подальшого стрімкого зубожіння переважної більшості громадян, моральної деградації суспільства, люди хочуть діставати інформацію саме від професіоналів. Глядачі мають колосальну потребу у більш різнобічній, об'єктивній інформації, вони хочуть споживати інформаційний продукт високої якості з тим, щоб після самим робити висновки Специфіка останніх вістей ─ робота у суворих часових межах, плинність матеріалів програми, швидкість подання інформації та ін. ─ часто-густо призводить до того, що ведучий не звертає увагу на логічність викладу повідомлень, правильне вживання слів, словосполучень, наголосів, не дбає про тональну забарвленість свого мовлення.

Спробуємо визначити найтиповіші помилки мовлення ведучого інформаційної програми. Адже не має сумніву в тому, що тільки знаючи свої вади, можна з ними боротися [1].

1.1 Акцентуаційні помилки

Часто-густо у мовленні ведучих трапляються помилки у наголошуванні слів. Такі огріхи свідчать про те, що журналіст не дбає про свою мову, що для нього орфоепічний словник ─ це швидше «сумне провалля», а не «пишний яр». Акцентуаційні помилки разом із гугнявою, монотонною манерою ведення програми створюють враження, що перед мікрофоном - байдужа та нецікава людина. Причина, як і в попередньому випадку, полягає у незнанні, рідше у небажанні дотримуватися літературних норм. Серед акцентуаційних помилок ведучих найтиповішими є такі:

а) наголос в інфінітивних дієсловах;

б) наголос у прикметникових суфіксах;

в) наголос у віддієслівних іменниках;

г) наголос у прислівниках;

д) наголос у власних назвах [1].

Правильність наголошування є однією з ознак культури мовлення. При виробленні акцентуаційних норм українська мова має далеко більше труднощів, ніж у формуванні лексики. На це є причини. Пояснюється це строкатістю наголошування в різних говорах нашої мови, а також впливом сусідніх мов, насамперед російської та польської. Ще один чинник, що не сприяє закріпленню нормативного наголошування серед широкого загалу мовців, - надуживання в творах багатьох авторів, особливо сучасних, поетичними вільностями. Нерідко це зовсім не поетичні вільності, а просто мовна безграмотність, неохайність [2, с.26].

1.2 Синтаксичні помилки

Мова, як уже зазначалося, існує у двох тісно взаємопов'язаних психічних процесах: в уяві (набір мовних засобів і схем, які зберігаються в людській пам'яті) і в мовленні (творення речень і тексту, що відбивають позамовну дійсність). Мовлення існує в усній і писемній формах.

Мовні засоби - фонеми, морфеми, слова й словоформи - не мають самодостатнього значення: вони існують лише заради мовлення, тобто заради речень і тексту. Усе це лише інвентар, розрізнені елементи, які, щоб за їхньою допомогою передати якесь повідомлення, інформацію, думку, треба ще певним чином організувати, поєднати, використовуючи їхні властивості. І тут, у мовленні, визначальну роль відіграє синтаксис.

Морфологічні одиниці мови не однозначні у стилістичному відношенні і неоднакові за обсягом стилістичних конотацій. Стилістичні можливості частин мови визначаються категоріальними значеннями кожної частини мови та способами організації слів у текстах певних стилів і жанрів [3, с. 42].

Синтаксис дає змогу умовно виражати, моделювати зв'язки, які існують між двома та більше явищами, що їх названо словами (синтаксис словосполучення), та зв'язки між осмисленими явищами й дійсністю (синтаксис речення). Для того, щоб мова була чистою, необхідно вивчати синтаксичні норми.

Кожна мова має власні традиції та норми побудови словосполук і речень, зумовлені історією її формування. Зокрема різні літературні мови неоднаково наближені до живої народної: російська мова більше зорієнтована на книжний виклад, а українська - на народний, розмовний.

Тому тележурналістам треба не калькувати чужі синтаксичні конструкції, а вживати лише властиві українській мові [4].

1.3 Нехтування особливостями синтаксису усного тексту

Усне мовлення на рівні прагматичному часто зіставляють з писемним, розглядаючи їх як певні різновиди мовленнєвої діяльності, але не завжди беруть до уваги, що мова на письмі ніколи не дорівнює усній ні своїм діапазоном, ні гнучкістю думки.

Письмо є вторинним, додатковим щодо усної мови і виникло як спосіб її фіксації. Комунікація в процесі розмови проходить зовсім інакше, ніж у процесі письма. Говоримо зовсім не так, як пишемо, хоч і говоримо, і пишемо однією і тією ж мовою. До того ж не кожний написаний текст добре сприймається, коли його озвучують, і, навпаки, є чимало прикладів, коли навіть блискучі усні виступи у надрукованому вигляді втрачають свою «блискучість». Основою спілкування є усне мовлення. І труднощі мовного спілкування зростають прямо пропорційно до числа тих, хто спілкується. А там, де одна зі сторін є невизначеною множиною, ці труднощі досягають максимуму.

Незаперечним є те, що радіо і телевізія створюють сьогодні мовленнєвий фон, який впливає на мовленнєву поведінку слухачів/глядачів. Через аудіовізуальні засоби люди, особливо діти, підсвідомо засвоюють манеру розмовляти; радіо і телемовлення передають їм певний мовленнєвий досвід, впливають на рівень розвитку мовленнєвих умінь. [5, с. 8-15].

1.4 Надмірне вживання слів іншомовного походження

Активний мовний запас формується шляхом багатства словника, уміння розрізняти нейтральні й стилістично марковані мовні одиниці, фонетико-інтонаційної виразності та, зрозуміло, знання психологічних особливостей українського народу. Здебільшого у ведучих новин виникає чимало труднощів із переліченими вище положеннями [1].

Також розповсюдженою помилкою тележурналістів є вживання росіянізмів. Показово, що до таких русизмів, як правило, є повноцінні українські відповідники [6]. Не можна сказати, що таких помилок частіше припускаються саме тележурналісти чи саме газетярі. Зрозуміло, на телебаченні лексичних росіянізмів більше, але тільки тому, що, крім журналістів, у передачах беруть участь також політики, фахівці з різних галузей народного господарства, науки й культури, просто люди, які потрапили в обєктив телекамери випадково. Найчастіше причиною помилок є недостатній словниковий запас у людей, які порівняно недавно почали говорити українською мовою [7]. Проте й ті журналісти, для яких українська мова є рідною, часто припускаються таких помилок через вплив російськомовного середовища чи внаслідок засилля російськомовних передач на окремих загальнонаціональних і місцевих телеканалах. Нові запозичення на означення різних наукових і технічних тям і речей, що присіпаються до народу через школу, фабрики, державний апарат, пресу, тобто головним чином через літературну мову як орган всенародного порозуміння й життя [8, с. 46].

Висновки до розділу

Сьогодні телебачення є одним з найпопулярніших засобів масової інформації. Це стало можливим завдяки технічним можливостям поєднання зображення та звуку. Саме тому мовностилістичний рівень телебачення (особливо державного) повинен постійно підвищуватись.

На жаль, досить часто у мовленні ведучих трапляються синтаксичні, акцентуаційні помилки. Журналісти нехтують особливостями синтаксису усного тексту, невмотивовано використовують запозичену лексику. Все це призводить до спотворення мови, викривлення її функції. Ведучі державних каналів повинні особливо ретельно слідкувати за чистотою своєї мови, адже для глядачів вони є взірцем дотримання мовленнєвих норм.

РОЗДІЛ ІІ. ПРИКЛАДИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ПОМИЛОК

2.1 Акцентуаційні помилки

ý Провину юнака ще треба дове́сти (ефір від 1.03.2012).

þ Провину юнака ще треба довести́.

 Довести [довиестѝ] [9].

ý Білети необхідно бронювати́ за тиждень (ефір від 4.03.2012).

þ Квитки необхідно бронюва́ти за тиждень.

 Бронювати [брон'ува́ти] [9].

ý Новий будинок на житловому масиві «Тополя» почнуть будувати́ вже улітку.

 Будува́ти [9].

ý У Дніпропетровську опозиція обєдналась під закликом скандувати́ відомі істини перед будівлею обласної державної адміністрації (ефір від 6.03.2012).

þ У Дніпропетровську опозиція обєдналась під закликом скандува́ти відомі істини перед будівлею обласної державної адміністрації.

 Скандува́ти [9].

ý Опозиція одразу почала крити́кувати новий закон (ефір від 8.03.2012).

þ Опозиція одразу почала критикува́ти новий закон.

 Критикува́ти [криетиекувати] [9].

ý Сьогодні багато робиться для того, щоб підвищити престиж пода́ткової служби в очах суспільства (ефір від 1.03.2012).

þ Сьогодні багато робиться для того, щоб підвищити престиж податко́вої служби в очах суспільства.

 Оподатко́ваний [9].

ý Президент високо оцінив новозбу́дований обласний перинатальний центр (ефір від 1.03.2012).

þ Президент високо оцінив новозбудо́ваний обласний перинатальний центр.

 Новозбудо́ваний [но́возбудо́ваний] [9].

ý Обдарова́ний хлопчик не тільки вміє майстерно малювати, а й створює фігурки з глини (ефір від 9.03.2012).

þ Обдаро́ваний хлопчик не тільки вміє майстерно малювати, а й створює фігурки з глини.

 Обдаро́ваний [9].

ý У 2010 р. секретар тернопільської міської ради Тарас Білан подав пропозицію у Верховну Раду України ввести в Україні так званий «па́рубоцький» податок (ефір від 9.03.2012).

þ У 2010 р. секретар тернопільської міської ради Тарас Білан подав пропозицію у Верховну Раду України ввести в Україні так званий «парубо́цький» податок.

 Парубо́́цький [9].

ý Невідомі, погрожуючи мешканцеві Дніпропетровська пістолетом, за́пхали його у багажник авто і намагалися вивезти у невідомому напрямку (ефір від 23.03.2012).

þ Невідомі, погрожуючи мешканцеві Дніпропетровська пістолетом, запхали його у багажник авто і намагалися вивезти у невідомому напрямку.

 Запха́ти [9].

ý Сьогодні багато підприємств України перебувають у передкризово́му стані (ефір від 16.03.2012).

þ Сьогодні багато підприємств України перебувають у передкри́зовому стані.

 Передкри́зовий [пеиреидкри́зовиї ] [9].

ý Потім рідина почала пузи́ритися і розтікатися по асфальту (ефір від 11.03.2012).

þ Потім рідина почала пузири́тися і розтікатися по асфальту.

 Пузири́тися [пузиери́тиес'а] [9].

ý Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами, повернути Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації на доопрацювання та внесення на повторне друге чи́тання.

þ Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами <#"center">2.2 Синтаксичні помилки

ý Як сказала заступник міського голови по Дніпропетровську Ірина Зайцева: «Сьогоднішня наша мета - запозичення вашого досвіду у промоції міста» (ефір від 2.03.2012).

þ Як сказала -заступник міського голови Дніпропетровська Ірина Зайцева: «Сьогоднішня наша мета запозичення вашого досвіду у промоції міста» <#"justify">ý Заступник директора по виховній роботі розказала нам про свою роботу (ефір від 12.04.2012).

þ Заступник директора з виховної роботи розказала нам про свою діяльність.

 Нагромадження синтаксичних побудов із прийменником по (як і взагалі надмірне захоплення одним лексичним, фонетичним чи іншим варіантом при наявності синонімів) спричинює одноманітність викладу [2, с. 32].

ý Інтереси держави для цієї видатної людини важливіше особистих (ефір від 5.03.2012).

þ Інтереси держави для цієї видатної людини важливіше ніж особисті

ý Блискавкою вбиті двоє людей.

þ Блискавкою вбило двох людей.

 Помилковими є присудки на - но, -то стосовно природних чинників, а правильними є дієслівні присудки в безособовій формі (третя особа, у минулому часі - середній рід), яка наголошує на обєктивності природних процесів, їхньої незалежності від волі людини [2 с. 66].

ý Факультет Післядипломної Освіти пропонує одержати вищу освіту та отримати диплом магістра державного зразка (ефір від 3.04.2012).

þ Факультет Післядипломної Освіти пропонує дістати вищу освіту та отримати диплом магістра державного зразка.

 Слово одержати (отримати) вживається в сполученнях із конкретним значенням: одержати листа, одержати квитки, одержати книжки, одержати гроші, одержати крам із бази. Використання його в конструкціях з більш абстрактним значенням є відступом від синтаксичних [10].

ý Закон затверджено Президентом України (ефір від 7.03.2012).

þ Закон затвердив Президент України.

 Поширеною помилкою є введення в речення діяча у формі іменника чи займенника в орудному відмінку. Дієслівні форми на но, то незмінні, вони не мають закінчення, яке б указувало на особу-діяча. З огляду на це речення з ними граматично безпідметові, й у них не може бути діяча [4].

ý З 1979 по 1985 Михайло Тихонович був завідувач відділом газети Дніпропетровського комсомолу «Прапор юності» (ефір від 14.03.2012).

þ З 1979 по 1985 Михайло Тихонович був завідуючим відділом газети Дніпропетровського комсомолу «Прапор юності».

 Віддієслівні іменники завідувач, командувач, поширювач - вимагають, щоб додаток стояв після них у родовому відмінку, а рідковживані в сучасній мові активні дієприкметники - в орудному [2, с. 15].

ý Янукович полетів до В`єтнаму, потім згідно плану Президент відвідає Сінгапур і Бруней (ефір від 17.03.2012).

þ Янукович полетів до В`єтнаму, потім згідно з планом Президент відвідає Сінгапур і Бруней.

 Прийменник згідно керує іменником в орудному відмінку з прийменник-ком з. Побудови типу згідно вимог і згідно плану являють собою відступи від синтаксичних норм [11].

ý На Тернопільщині створять «Табір УПА. Волинь-Південь». Це музей,що буде розташовуватися під відкритим небом (ефір від 1.03.2012).

þ На Тернопільщині створять «Табір УПА. Волинь-Південь». Це музей,що буде розташовуватися просто неба.

 Для позначення поняття «бути неприкритим, перебувати не в приміщенні» в українській літературній мові існує вислів просто неба. [10, с. 111].

ý Письменниця каже: «Ця книжка стане у нагоді всім тим, хто хоче забути про реальність та поринути у світ фантазії» (ефір від 30.03.2012).

þ Письменниця каже: «Ця книжка стане в пригоді всім тим, хто хоче забути про реальність та поринути у світ фантазії».

ý Кожен працівник заводу отримає особисте посвідчення (ефір від 2.04.2012).

þ Кожен працівник заводу отримає особове посвідчення.

ý Про що йшла мова, чоловік не мав ніякої уяви.

þ Про що йшла мова, чоловік не мав ніякого уявлення.

 Звукова близькість паронімів призводить до того, що їх помилково вживають один замість одного.

ý Чоловік вчинив злочин у нетверезому стані та навіть не памятає, що він зробив уночі (ефір від 12.03.2012).

þ Чоловік скоїв злочин у нетверезому стані та навіть не памятає, що він зробив уночі.

ý Зі слів очевидця, перше, що кинулося в очі - це розбите скло та перевернуте обладнання у середині магазину (ефір від 21.03.2012).

þ Зі слів очевидця, перше, що впало в око - це розбите скло та перевернуте обладнання у середині магазину.

 Ретельне вивчення багатої синоніміки української мови дає змогу якнайточніше висловлювати думку, втілювати її в довершену форму.

ý Тоня Матвієнко завершила святковий концерт у Дніпропетровську для працівників ЖКГ, заспівавши 6 пісень наживо. Прихильники співачки були праві, її талант здивував усіх (ефір від 30.03.2012).

þ Тоня Матвієнко завершила святковий концерт у Дніпропетровську для працівників ЖКГ, заспівавши 6 пісень наживо . Прихильники співачки мали рацію, її талант здивував усіх.

ý Суд і надалі продовжує вносити значний вклад у зміцнення законності в господарських правовідносинах та сприяє підвищенню авторитету правосуддя (ефір від 22.03.2012).

þ Суд і надалі продовжує вносити значний внесок у зміцнення законності в господарських правовідносинах та сприяє підвищенню авторитету правосуддя.

þ А в минулому році, Іван Петрович спробував себе як вчителя.

ý Доступна двокімнатна квартира з усіма зручностями коштує майже 30 тисяч доларів (ефір від 29.03.2012). <#"justify"> Отже, основною (а в офіційному мовленні єдиною) формою є в Україні. Проте не варто виправляти фольклорних та літературних творів, де з історичних причин уживаний вислів на Україні [2, 87].

ý Гіпсокартон не лише дуже небезпечний для здоровя, а практичний у домі (ефір від 4.04.2012).

þ Хоч гіпсокартон і дуже небезпечний для здоровя, але практичний у домі.

 У даному реченні недоречне вживання мовної конструкції не лише, а й, бо вона вживається для обєднання спільних ознак поняття чи предмета, для протиставлення використовують хоч, але.

ý Біль від втрати чоловіка створила у мені глибоку рану (ефір від 6.03.2012).

þ Біль від втрати чоловіка створив у мені глибоку рану.

 Коли йдеться про відчуття страждання, то іменник біль є чоловічого роду [12, c. 58].

ý З погляду на це становище, президент вирішив не підписувати договір (ефір від 23.03.2012).

þ З огляду на це становище, президент вирішив не підписувати договір.

 Часом плутають ці прийменники, хоч вони й мають різні значення і свою сферу вживання. З огляду на щось означає «через те, що», «зважаючи на те, що». Інше значення передається в реченнях із прийменником з погляду.

ý З 1993 р. по 2001 р. видавалось від 3 до 11 номерів офіційного бюлетня на рік.

þ З1993 р. по 2001 р. видавалось від 3 до 11 номерів офіційного бюлетеня на рік (ефір від 11.03.2012).

ý За словами очевидців, чоловік вже після першого кухеля не тримався на ногах.

þ За словами очевидців, чоловік вже після першого кухля не тримався на ногах.

 Звуки о та е можуть бути випадними, тобто при відмінюванні зникати в деяких формах слів. Але іменники іншомовного походження при відмінюванні зберігають е та о: бюлетень - бюлетеня [12,c. 34].

ý Журналіст Ольга Хворуч створила проект про реформування галузі ЖКГ (ефір від 22.03.2012).

þ Журналістка Ольга Хворуч створила проект про реформування галузі ЖКГ.

ý Ірен Роздобудько - автор психологічних трилерів «Мерці», «Ескорт у смерть», авантюрного детективу «Останній діамант міледі» (ефір від 15.03.2012).

þ Ірен Роздобудько - авторка психологічних трилерів «Мерці», «Ескорт у смерть», авантюрного детективу «Останній діамант міледі».

ý У Дніпропетровську вперше провели дніпродзержинський конкурс (ефір від 25.03.2012).

þ У Дніпропетровську вперше провели конкурс, що раніше організовували в Дніпродзержинську

 Думку, яку до глядачів хотів донести журналіст, передано неправильно.

ý Контролера трамваю № 1 Олену Коваленко люблять усі: і керівництво, і пасажири (ефір від 2.04.2012).

þ Контролерку трамваю № 1 Олену Коваленко люблять усі: і керівництво, і пасажири.

ý Представники оргкомітету привітали доповідача-дебютанта Катерину Зайцеву (ефір від 28.03.2012).

þ Представники оргкомітету привітали доповідачку-дебютантку Катерину Зайцеву.

 Поміж іменниками - назвами професій, звань, посад є чимало слів, уживаних у формі чоловічого роду для позначення й чоловіків, і жінок. Це пояснюється тим, що колись такі професії мали тільки чоловіки. У міру набуття їх жінками з'явилися жіночі відповідники: бандуристка, доповідачка, лікарка, організаторка й под. Слова авторка, аспірантка, дописувачка, журналістка, контролерка, лекторка, редакторка та інші зафіксовані в словниках, цілком нормативні [2, c. 79].

2.3 Нехтування особливостями синтаксису усного тексту

ý Різноманітні проблеми розбудови нації у посттоталітарну добу природно спричиняють сьогодні виконання пошуків своїх «батьків-фундаторів», які (мабуть давно) штовхали український народ на шлях незалежності і державності, і, бажано, дотримуючись при цьому більш-менш демократичних поглядів (ефір від 17.03.2012).

þ Різноманітні проблеми розбудови нації у посттоталітарну добу спричиняють сьогоднішні пошуки своїх «батьків-фундаторів». Наші предки здавна штовхали український народ на шлях незалежності і державності, дотримуючись при цьому більш-менш демократичних поглядів.

ý Для прогнозування розвитку подій і перспективної оцінки, необхідно використання методу аналізу результатів (ефір від 14.03.2012).

þ Щоб спрогнозувати розвиток подій та дати перспективну оцінку, необхідно використовувати метод аналізу результатів.

ý Необхідно дбати про зменшення статутного капіталу та розкриття інформації про зменшення статутного капіталу (ефір від 19.03.2012).

þ Треба дбати про зменшення статутного капіталу та розкриття інформації про це.

ý Для пізнання суті цього процесу необхідно з'ясувати питання про його походження, про причини, що зумовлюють його виникнення та існування (ефір від 19.03.2012).

þ Для того, щоб пізнати суть цього процесу необхідно зясувати звідки процес походить, які причини зумовили його виникнення та існування сьогодні.

ý Місцева влада взялася до виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України, керуючись Законом України «Про місцеві державні адміністрації» (ефір від 23.03.2012).

þ Місцева влада взялася виконувати Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України, керуючись Законом України «Про місцеві державні адміністрації».

ý Необхідно дослідити структурування і взаємодію всіх компонентів структури, що у ній наявні, адже процес прийняття рішення про реальне споживання, як і процес формування реальних потреб, базується на спільності інтересів і переконань всіх членів структури (ефір від 19.03.2012).

þ Необхідно дослідити структуру і взаємодію всіх її компонентів, адже процес прийняття рішення про реальне споживання, як і процес формування реальних потреб, базується на спільності інтересів і переконань всіх членів структури.

 Згідно з викладаючи текст положення чи вимоги, треба скрізь, де це можливо, уникати нагромадження віддієслівних іменників на ння, уживаючи замість них відповідні дієслова [4].

ý За словами жителя «Тополі», на цьому районі ведуть випробовування хімічної зброї (ефір від 22.03.2012).

þ За словами жителя житлового масиву «Тополя», на цьому районі випробовують хімічну зброю.

ý Після кожного звітного періоду потрібно займатися аналізом стану облікової роботи та здійсненням правосуддя в місцевих судах (ефір від 28.03.2012).

þ Після кожного звітного періоду необхідно аналізувати стан облікової роботи та здійснення правосуддя в місцевих судах.

ý Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти щороку проводить збільшення кількості педагогів, які якісно підвищують кваліфікацію за інноваційними технологіями (ефір від 12.03.2012).

þ Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти щороку збільшує кількість педагогів, які підвищують кваліфікацію за інноваційними технологіями.

 Найпоширенішою синтаксичною помилкою в є надуживання реченнями з розщепленим присудком у формі дієслово + віддієслівний іменник, де значення передає саме іменник, а дієслово лише вказує на дію. Такий присудок, з одного боку, є типовим виявом іменного характеру викладу, не властивого українській мові, у якій логічний наголос найчастіше падає на дієслова, а з іншого боку - обтяжує речення зайвими словами [4].

ý Заступник губернатора, закриваючи засідання, наголосив на тому, що як і виконавча влада, так і політичні партії повинні працювати заради одного результату - забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих виборів (ефір від 4.04.2012).

þ Заступник губернатора, закриваючи засідання, наголосив на тому, що і виконавча влада, і політичні партії повинні працювати заради одного результату - забезпечення демократичних, чесних і прозорих виборів.

ý Інформація про перелік обєктів, здійснити будівництво яких було необхідно для проведення чемпіонату Європи 2012 року з футболу у Дніпропетровській області відкрита (ефір від 13.04.2012).

þ Інформація про перелік обєктів, будівництво яких було необхідно для проведення чемпіонату Євро-2012 у Дніпропетровській області відкрита.

ý Здійснення реалізації стратегії підвищення конкурентоспроможності - спільна мета влади та бізнесу (ефір від 16.03.2012).

þ Реалізація стратегії підвищення конкурентоспроможності - спільна мета влади та бізнесу.

ý На базі фондових матеріалів Дніпропетровського історичного музею виконується аналізування реалізації продовольчої програми СРСР 1982-1990 рр. у Дніпропетровській області (ефір від 25.03.2012).

þ На базі фондових матеріалів Дніпропетровського історичного музею аналізується реалізація продовольчої програми СРСР 1982-1990 рр. у Дніпропетровській області.

 Обтяжують речення додатки та обставини, позначені словосполукою з двох віддієслівних іменників, перший з яких ведення / проведення, виконання, здійснення, забезпечення, реалізація тощо. Аналогічно розщепленим присудкам семантику такої словосполуки передає тільки другий віддієслівний іменник. Тому перший зазвичай можна взагалі опустити [4].

ý Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив в біду (ефір від 27.03.2012).

þ Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, якщо треба буде допомогти, надасть допомогу товаришу.

ý Інформація про ліцензію підрядника зазначається у разі потреби наявності додаткових документів (ефір від 1.03.2012).

þ Інформація про ліцензію підрядника зазначається, якщо потрібні додаткові документи.

ý Депутати міської влади планують здійснили забезпечення оздоровлюючими та відпочивальними послугами більше ніж 65% дітей шкільного віку (ефір від 23.03.2012).

þ Депутати планують забезпечити послугами з оздоровлення та відпочинку більше ніж 65 % дітей шкільного віку.

 Українській мові властиво замість складних іменних конструкцій синтаксично розчленовувати речення, щоб послідовно описувати дії чи події. Тому не треба перевантажувати просте безособове речення занадто багатослівними іменними словосполуками замість складнопідрядного речення з прямим визначенням присудка дієсловом у кожній з його частин. Так само підрядну частину треба вживати замість обставин [4].

ý Заходи з нагоди в восьми десятиріччя створення Ленінського району відзначаються жителями Дніпропетровська (ефір від 30.03.2012).

þ Заходи з нагоди в восьми десятиріччя створення Ленінського району відзначають жителі Дніпропетровська.

ý Нами впроваджується система електронного управління(ефір від 1.03.2012).

þ Впроваджуємо систему електронного управління.

 Обидві наведені конструкції неприродні. Тому замість пасивних конструкцій, характерних для супровідних листів, доцільно вжити активні речення [4].

þ Необхідно обмежити повноваження ДАІ, які закріплені законами 2009 року.

ý Це предмети першої необхідності, що розповсюджується по всій території України (ефір від 12.04.2012).

þ Це предмети першої необхідності, що їх розповсюджують по всій території України.

 Не можна уживати двокомпонентні й трикомпонентні пасивні конструкції з дієсловом пасивного стану на ‑ся в підрядних частинах, де підметом є займенники що, який. Замість першої помилкової конструкції треба вжити зворот з пасивним дієприкметником, який виконує роль означення. Якщо з якихось причин пасивний дієприкметник не можна утворити, підрядну частину роблять активною [4].

ý Майстер-класи з петриківського розпису влаштовані майстрами для учнів одного з ліцеїв Дніпропетровська (ефір від 16.03.2012).

þ Майстер-класи з петриківського розпису влаштували майстри для учнів одного з ліцеїв Дніпропетровська.

 Трикомпонентні та двокомпонентні конструкції з пасивним дієприкметником є типовим виявом іменного характеру викладу, не властивого українській мові. Тому пасивні конструкції треба, де це можливо, заміняти на активні, зокрема трикомпонентні конструкції - на двоскладні речення з дієслівним присудком (простим чи складеним) [4].

ý Дослідження, які проведенні експертами, можна використовувати для покращення екологічної ситуації у Дніпропетровську (ефір від 21.03.2012).

þ Дослідження, проведенні експертами, можна використовувати для покращення екологічної ситуації у Дніпропетровську.

 Типовою помилкою багатьох є поєднання в одній конструкції підрядної частини з дієприкметниковим зворотом У таких випадках правильно вживати або дієприкметниковий зворот, або підрядну частину [7, с. 35].

ý На чиновника було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суму якого встановлено судом (ефір від 3.03.2012).

þ На чиновника було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суму якого встановив суд.

 Наведений дієприкметниковий звороти має додаток в орудному відмінку, що відповідає на запитання ким? Зважаючи на це, він не відповідає нормам української мови [4].

2.4 Надмірне вживання слів іншомовного походження

ý Дякуємо Вам, що Ви без коливань погодились на цю зустріч.

þ Дякую Вам, що Ви без вагань погодились на цю зустріч.

 Колебание справді по-українському коливання, але в фізичному розумінні: коливання маятника, коливання температури тощо [2, c. 21]

ý Олександр Вілкул сказав: Дніпропетровськ розвиває свою промислову область (ефір від 4.04.2012)

þ Олександр Вілкул сказав: «Дніпропетровськ розвиває свою промислову галузь»

 Літературній нормі відповідає речення із словом галузь.

ý Щасливчик вважає, що йому крупно пощастило виграти таку величезну суму (ефір від 27.03.2012).

þ Щасливчик вважає, що йому дуже пощастило виграти таку величезну суму.

 Штучним наближенням до російської мови є розширення семантики слова крупний. В українській мові воно має лише одне значення: такий, що складається з окремих великих частинок [2, c.27].

ý Через те, що дата проведення конференції та день, коли заступник міського голови повинен летіти у відрядження до Києва співпадають, депутат не зможе відвідати захід (ефір від 29.03.2012).

þ Через те, що дата проведення конференції та день, коли заступник міського голови повинен летіти у відрядження до Києва збігаються, депутат не зможе відвідати захід.

 Слово співпадати не тільки часто звучить в усних стилях, на нього натрапляємо і в письмових текстах. Однак в українській літературній мові таке утворення вважається порушенням норми. Це калька з російського - совпадать. Йому в українській мові відповідає дієслово збігатися. [2, c. 27]

ý Кофе - мій улюблений напій (ефір від 11.04.2012).

þ Кава - мій улюблений напій.

ý Велика сума грошей була виділена з бюджету на ремонт доріг, остання - на будування нового будинку на вул. Пушкіна (ефір від 10.03.2012).

þ Велика сума грошей була виділена з бюджету на ремонт доріг, решта - на будівництво нового будинку на вул. Пушкіна.

 У подібних словосполученнях часом уживають прикметник останній - це неправильно, бо в українській мові він має інше значення, що відповідає російському слову последний. У літературній укр. мові не існує слова «будування» [12, c. 37].

ý Був уже одинадцятий час вечора, коли в двері хтось постукав (ефір від 5.04.2012).

þ Був уже початок шостої години вечора, коли в двері хтось постукав.

 Український відповідник російської конструкції шестой час - вислів початок шостої.

ý Як повідомили лікарі, політик помер від пороку серця (ефір від 10.07.2012).

þ Як повідомили лікарі, політик помер від вади серця.

ý Впадає у вічі небажана синонімія з розмовним порок, через що термін сприймається як калька з російської мови. Тому замість порок серця варто вживати вада серця.

ý Учень загальноосвітньої школи № 22 розвязав останню задачу вірно і тим самим здобув перемогу на всеукраїнській олімпіаді з математики (ефір від 14.03.2012).

þ Учень загальноосвітньої школи № 22 розвязав останню задачу правильно і тим самим здобув перемогу на всеукраїнській олімпіаді з математики.

 Нормативна літературна мова рекомендує до вживання сполучуваність вірно любити, а в згаданому вище прикладі треба вживати прислівники правильно, слушно, справедливо [5, c. 10].

ý Солдати, що показали себе з хорошої сторони під час служби, отримають особливі відзнаки (ефір від 18.03.2012).

þ Вояки, що показали себе з хорошої сторони під час служби, отримають особливі відзнаки.

 Іншомовне слово солдат має власне укр. відповідник вояк [2, c.24].

ý У відповідності до чинного законодавства, підприємець повинен задекларувати свої доходи впродовж трьох місяців після отримання ліцензії на підприємницьку діяльність (ефір від 15.04.2012).

þ Відповідно до чинного законодавства, підприємець повинен задекларувати свої доходи впродовж трьох місяців після отримання ліцензії на підприємницьку діяльність.

 Прийменникової сполуки у відповідності в українській літературній мові немає - це калька з російського в соответствии.

ý Олена Олегова перед кожним спектаклем хвилюється як дівчинка ефір від 19.03.2012).

þ Олена Олегова перед кожним спектаклем хвилюється як дівчинка.

 У сучасній українській мові частіше використовується вистава, а не спектакль. п.

ý До того ж співробітництво у штатських та кримінальних справах гарантується державою (ефір від 20.03.2012).

þ До того ж співробітництво у цивільних та кримінальних справах гарантується державою.

 Основним словом на позначення поняття «такий, що не стосується військових справ» є цивільний [2, c. 62].

ý Я попросив чоловіка зупинитись, але він мені не відповів і почав бігти. Тоді я надігнав його і повалив на землю. Іншої альтернативи у мене не було.

þ Я попросив чоловіка зупинитись, але він мені не відповів і почав бігти. Тоді я надігнав його і повалив на землю. Альтернативи у мене не було.

 Альтернатива - це необхідність вибору між двома можливостями.

ý «Ананаси з цукром у особистому соку - це не тільки смачно, а й корисно», - запевняє дієтолог Ірина Мазурець.

þ «Ананаси з цукром у власному соку - це не тільки смачно, а й корисно», - запевняє дієтолог Ірина Мазурець.

 Так переклали журналісти з російської мови ананасы в собственном соку [2, c.12].

ý Так виразився один із гравців: «Ми вже й не сподівалися на перемогу, але на останніх хвилинах матчу у команди ніби відкрилося друге дихання, і ми забили гол!» (ефір від 15.03.2012).

þ Так висловився один із гравців: «Ми вже й не сподівалися на перемогу, але на останніх хвилинах матчу у команди ніби відкрилося друге дихання, і ми забили гол!»

 За лексичними нормами сучасної української мови маємо такий розподіл значень: вираз - вияв настрою, почуттів на обличчі; вислів - фраза, мовний зворот [2, c. 23].

ý Історичний музей Дніпропетровська займається реставрацією знахідок часів Другої світової війни (ефір від 10.03.2012).

þ Історичний музей Дніпропетровська провадить реставрацією знахідок часів Другої світової війни.

 Основним значенням українського слова займатися є «загорятися, спалахувати» [2, c. 28].

ý Менеджер організації підтримав законопроект про розширення повноважень профспілок (ефір від 21.03.2012).

þ Керівник організації підтримав законопроект про розширення повноважень профспілок.

ý На Харківському обласному радіо з'явилися вільні вакансії (ефір від 15.03.2012).

þ Харківському обласному радіо з'явилися вакансії.

ý Під час проведення «Днів Львова у Дніпропетровську», жителі нашого міста могли безкоштовно отримати памятні сувеніри про цей фестиваль (ефір від 12.03.2012).

þ Під час проведення «Днів Львова у Дніпропетровську», жителі нашого міста могли безкоштовно отримати сувеніри про цей фестиваль.

þ Іран і Україна планують торгово-економічне співробітництво.

 Досить часто до слів іншомовного походження додають зайве означення, оскільки мовці не цілком обізнані з семантикою запозичень [10, c.62].

ý Що стосується локального проекту «Парк Партизанської Слави» - над ним працюють в основному мешканці Києва (ефір від 17.04.2012).

þ Що стосується місцевого проекту «Парк Партизанської Слави» - над ним працюють в основному мешканці Києва.

ý Селянин зазначив, що лімітуючим фактором формування врожайності даного регіону є саме волога (ефір від 20.03.2012).

þСелянин зазначив, що обмежувальним фактором формування врожайності даного регіону є саме волога.

ý Прерогативи прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу» (ефір від 21.03.2012).

þ Переваги прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу».

 Іншомовне слово повинне бути незамінним , тобто у нього в українській мові не має бути відповідників.

ý Важливий напрямок діяльності обласної ради на сьогоднішній день - підтримка розвитку місцевого самоврядування в Дніпропетровській області (ефір від 3.04.2012).

þ Важливий напрямок діяльності обласної ради сьогодення - підтримка розвитку місцевого самоврядування в Дніпропетровській області.

ý На сьогоднішній день Дніпропетровськ є одним з найбільш забруднених міст України і навіть Європи (ефір від 25.03.2012).

þ Сьогодні Дніпропетровськ є одним з найбільш забруднених міст України і навіть Європи.

ý На сьогоднішній день продукція ТМ «Таврія» реалізується в Україні і поставляється на експорт в інші країни світу (ефір від 27.03.2012).

þ На сьогодні продукція ТМ «Таврія» реалізується в Україні і поставляється на експорт в інші країни світу.

ý На сьогоднішній день проблема екології здвигнута з мертвої точки (ефір від 10.03.2012).

þ Проблема екології тепер здвигнута з мертвої точки

 Сьогоднішній день і на сьогоднішній день треба замінити словоформами сьогодні і на сьогодні, коли йдеться про час між учорашнім і завтрашнім днем, і словами тепер, зараз, сьогодення, сучасність, коли висловлюємося про теперішній час, сучасний період [13].

ý Жителям Львову сподобалася ініціатива дніпропетровців провести такий фестиваль у своєму місті (ефір від 14.03.2012).

þ Жителям Львова сподобалася ініціатива дніпропетровців провести такий фестиваль у своєму місті.

ý Маршрут тролейбусу «Б» скоро можуть змінити (ефір від 20.03.2012).

þ Маршрут тролейбуса «Б» скоро можуть змінити.

ý Сьогодні лікарні на ремонт не вистачає близько мільйону гривень (ефір від 5.04.2012).

þ Сьогодні лікарні на ремонт не вистачає близько мільйона гривень

ý Змагання з великого теніса - це яскраве видовище (ефір від 29.03.2012).

þ Змагання з великого тенісу - це яскраве видовище.

ý Для аналіза реального стану економіки у державі було запрошено іноземних експертів (ефір від 22.03.2012).

þ Для аналізу реального стану економіки у державі було запрошено іноземних експертів.

 Іменники другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини, що означають: назви населених пунктів, грошових знаків, машин та інші мають закінчення -а, -я. Іменники другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини, що означають: назви ігор і танців, терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси та інші мають закінчення -у,-ю [14, c. 23].

ý Близько пяти десяти жителів вулиці Кедріна підписали жалобу на роботу місцевого ЖЕКу (ефір від 24.03.2012).

þ Близько пятдесяти жителів вулиці Кедріна підписали жалобу на роботу місцевого ЖЕКу.

ý Сороками пятьма роками раніше, коли майбутня акторка ще тільки мріяла про сценічну карєру, її близькі дівчинки вже помічали її талант (ефір від13.04.2012).

þ Сорока пятьома роками раніше, коли майбутня акторка ще тільки мріяла про сценічну карєру, близькі дівчинки вже помічали її талант.

 Для правильного використання числівників, треба знати типи, за якими вони відмінюються [14, c. 30].

Висновки до розділу

Зробивши аналіз найтиповіших нормативів, яких припускаються ведучі «51 каналу», можна зробити висновок про мовностилістичний рівень державного телебачення. На жаль, він не дуже високий.

Найбільше помилок роблять ведучі у синтаксисі української мови, не розуміють різницю між усним та письмовим стилями мовлення. Також журналісти досить часто не правильно розставляють акценти в українських словах, невмотивовано використовують запозичену лексику

ВИСНОВКИ

Ми дослідили мовностилістичний рівень програми «Новини» на «51 каналі», виявили специфіку мовлення тележурналістів та помилки, яких припускаються ведучі. Проаналізувавши результати, ми дійшли певних висновків. На жаль, рівень мовної культури в сучасних українських засобах масової інформації є досить низьким.

Великої кількості помилок припускаються люди, які за своїм покликанням мають б бути взірцем української літературної мови. Ненормативне слововживання, яке можна почути від телеведучих, поступово переходить у побутову лексику населення. Як наслідок відбувається спотворення української мови.

У процесі дослідження ми виконали поставлені завдання та зясували мовностилістичні особливості регіонального телебачення на прикладі програми «Новини» на «51 каналі». З екранів телевізорів в основному можна почути такі типи помилок: акцентуаційні, синтаксичні, нехтування особливостями синтаксису усного тексту та надмірне використання запозичених слів. Ми пояснили не правильне використання вищезгаданих помилок, посилаючись на відомі робити мовознавців.

Дивлячись протягом певного часу інформаційну програму «Новини», можна було помітити такі закономірності у мовлені ведучих: вони досить погано орієнтуються у правилах орфоепії, використовують складні синтаксичні конструкції, наявність яких недоречна в усному мовленні, вживають слова з російської й інших іноземних мов замість того, щоб знайти українські відповідники. Звідси я виникають вищезазначені недосконалості у мовленні телеведучих. Усі ці помилки обумовлюються не розумінням лексичних та граматичних засобів української й російської мов, сліпим перенесенням в українську мову невластивих для неї слів і висловів. Також причиною низького рівня мовної культури працівників державного телебачення є недостатній словниковий запас людей, які поза роботою розмовляють на російській мові. Однак і ті журналісти, які вважають українську мову рідною, досить часто припускаються різних помилок через вплив російськомовного середовища. Тележурналістам при підборі лексичних, граматичних, синтаксичних чи інших конструкцій не варто сподіватися лише на власні уподобання.

Отже, телебачення є одним з найпопулярніших ЗМІ. Ведучі телеканалів, а особливо якщо йде мова про працівників державного телебачення, повинні покращувати свої знання з рідної мови, адже на них дивиться та наслідує вся Україна. Державні телеканали потребують кваліфікованих кадрів, які б контролювали мову програм, виправляючи ведучих, репортерів та журналістів. Нажаль, у ЗМІ високоосвічених людей, які б захищали свідомість глядача і дбали про розвиток культури української мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Нагорняк М.В. Типологія мовних помилок ведучих інформаційних програм / М.В. Нагорняк // Наукові записки Інституту журналістики, 2006. - № 6. - С. 69-75.

. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник 2-ге вид., стереотип. - К.: Либідь, 2001. - 240 с.

. Мацько Л.І. та ін. Стилістика української мови: Підручник / Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, О.М. Мацько; За ред. Л.І. Мацько. - К.: Вища шк., 2003. - 462 с.

. Гінзбург М. Щодо синтаксичних помилок у нормативних документах: практичні висновки з рекомендацій мовознавців / М. Гінзбург // Стандартизація, сертифікація, якість, 2009. - № 2. - С. 22-30

. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: навч. посібник. -К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 216 с.

. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів, 1990. - С. 117.

. Капелюшний А. Росіянізми в телевізійному мовленні і в газетному тексті [текст] // Телевізійна й радіожурналістика. - Львів, - 2002.

. Синявський О.Н. Норми української літературної мови: Підручник. - Львів. : Українське видавництво, 1941. - 363 с.

. Орфоепічний словник. Укладач Погребний М.І. - К.: Радянська школа, 1984. - 629 с.

. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. - К. : Либідь, 1993. - 248 с

.Волощак М. Довідник з українського слововживання (за матеріалами засобів масової інформації) - К.: Просвіта, 2003. - 158 с.

. Культура мови на щодень / Н.Я. Дзюбишина-Мельник, Н.С. Дужик, С.Я. Єрмоленко та ін. - К.: Довіра, 2000.- 169 с.- (Б-ка сер. «Словники України»).

. Вихованець І.Р. Про культуру української мови [Текст] / І. Вихованець // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах - 2011 - №4. - С. 114

. Коцюбинська Н.М., Коцюбинська А.І. Українська мова: Фонетика. Лесика. Будова слова. Словотвір. Морфологія. Синтаксис. - Х.: Країна мрії тм, 2002. - 72 с.

. Сімонок В.П. Мовна картина світу: Взаємодія мов. - X., 1998.

. Дніпропетровський державний [Електронний ресурс]: Державний комі-тет телебачення та радіомовлення України - Текстові та відео дані. - Дн .: Web студия WebPR, 2005. - Режим доступу: http://dodtrk.com.ua/