Зовнішнє середовище організації

Зовнішнє середовище організації

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ

національного університету біоресурсів і природокористування україни

Ніжинський агротехнічний інститут

Факультет економіки та менеджменту

Кафедра менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Менеджмент організацій»

на тему: «Зовнішнє середовище організації»

Ніжин - 2012р.

Вступ

Розглянемо детальніше ключові аспекти менеджменту, починаючи із середовища. Хоча середовище і виходить за межі менеджменту (великого трикутника), однак воно відіграє визначальну роль у змісті управлінської діяльності. Адже менеджмент являє собою не що інше, як пристосування організації (фірми) до вимог середовища. Про це, на жаль, деякі керівники забувають, що нерідко коштує їм посади, а організації зазнають труднощі. Головна причина невміння керівників орієнтуватися у сучасному середовищі, небажання адаптуватися до децентралізованого адміністративного управління. У певному розумінні менеджмент виходить із середовища і повертається до нього Адже менеджери спочатку мають визначити вимоги споживачів, власників, постачальників, держави під час вироблення планів діяльності організації, потім треба організувати виробництво належних товарів і послуг і, нарешті, підприємство, продаючи товари (послуги), задовольняє потреби споживачів, а отримані доходи дають йому змогу виплатити заробітну плату й дивіденди, податки, розрахуватися з державою тощо. Коло замкнулося. Отже, із зовнішнім середовищем доводиться бути надзвичайно пильним і обережним. Зовнішнє середовище являє собою об'єктивні обставини, фактори, що оточують організацію в суспільстві (державі, світі), до яких вона мусить пристосовуватися. Значення зовнішнього середовища було усвідомлене наприкінці 50-х років ХХ століття. Це стало одним з найважливіших внесків системного підходу до науки менеджменту Зовнішнє оточення організації дедалі більше стає джерелом проблем для сучасних менеджерів. Власне, керівники вищих і певною мірою середніх рівнів найважливіших для суспільства організацій (ділових, освітніх, державних) під впливом різноманітних подій у світі і державі змушені зосереджувати свою увагу на середовищі, що швидко змінюється, враховувати його вплив на внутрішню будову і розвиток організації.

Що стосується зовнішнього середовища в Україні, то воно є складним і нестабільним. Зубожіння більшості населення, протистояння законодавчої і виконавчої влади, часті зміни уряду, велика кількість і слабкість політичних партій, незавершена суперечлива приватизація, залежність від інших країн в енергоносіях, поглиблення економічної кризи, вкрай несприятлива екологія, великий рівень безробіття, значна тіньова економіка, знецінення моральних якостей - все це надзвичайно ускладнює політичний та бізнесовий менеджмент.

Зовнішнє середовище - надзвичайно складний об'єкт, про який вже написано і ще буде написано багато книг, з мого боку середовище є не тільки джерелом створення політичних і бізнесових організацій, а й вирішальним фактором подальшого розвитку цих інституцій. Зміни, що постійно відбуваються у зовнішньому середовищі, змушують змінюватись і організації. Бізнесові організації припиняють випуск старої продукції і освоюють виготовлення нової, шукають нових споживачів на ринку, використовують нові технологічні процеси, розділяються на дрібніші організації, або ж, навпаки, зливаються з іншими, виходять на ринки інших країн чи припиняють діяльність на них.

Дана курсова робота - результат теоретичного та практичного обґрунтування досвіду вітчизняних та зарубіжних підприємств по вирішенню проблем які пов'язані з зовнішнім середовищем.

Мета дослідження даної роботи - це аналіз ТОВ "Промінь", як аналіз фінансово-господарської діяльності, впливу зовнішнього середовища на підприємство системи управління.

Методологічною базою курсової роботи, є праці вітчизняних та зарубіжних авторів з проблеми зовнішнього середовища та його вплив на ТОВ " Промінь ".

Інформаційною базою курсового дослідження є статут ТОВ "Промінь", статистична звітність, баланс, фінансові результати та інші документи, Конституція України, закони, постанови, та рішення Уряду які є законодавчою базою.

Характер взаємодії підприємств та держави визначений спеціальним розділом Закону України "Про підприємництво".

Державне регулювання діяльності підприємства в умовах ринкових відносин здійснюється в формі розробки та прийняття відповідного законодавства, яке регламентує окремі аспекти діяльності підприємства.

Об'єкт дослідження ТОВ "Промінь". Увага концентрується головним чином на колективному рішенні управлінських проблем підприємства, що є необхідною умовою його виживання і розвитку в умовах невизначеності. Один з найважливіших тезисів, на якому базується підхід в даній роботі - існування деякого "ядра", яке сформоване менеджментом і котре визначає реакцію підприємства на зміни в оточуючому середовищі як в адміністративній так і в діловій сфері.

Актуальність теми обумовлена тим, що ринкова система господарювання, яка склалася в Україні, передбачає необхідності перегляду форм та методів підходу до зовнішнього оточення.

Завданням курсового дослідження, потребують рішень: як впливає зовнішнє середовище на підприємство та систему управління; аналіз господарської діяльності та системи управління, ринкові напрямки перебудови системи управління тощо.

Успішність діяльності фірми залежить в великій мірі від зовнішнього середовища, тому що поряд з формуванням цільової підсистеми управління, потрібно формувати кожний компонент забезпечуючої (вхід та вихід) системи, прогнозувати динаміку факторів зовнішнього середовища підприємства.

Структура курсової роботи: вступ, три розділи, висновки та пропозиції, список літератури.

Розділ І. Ринкові особливості впливу факторів зовнішнього середовища на ефективність функціонування системи управління

.1 Теоретичні та ринкові особливості дії факторів зовнішнього середовища

При створенні фірми підприємець повинен усвідомлювати, що майбутня його діяльність буде проходити усередині і під впливом так званого навколишнього середовища, під яким розуміється диференційована структура, що складається з зовнішнього і власного внутрішнього середовища.

Зовнішнє середовище включає всі сили і контактні аудиторії, з якими фірма зіштовхується у своїй повсякденній і стратегічній діяльності. Буквально усе, що впливає на прийняття рішень у процесі діяльності, може бути включена в це поняття. Середовище ніколи не буває стабільним. І звичайно, кожне підприємство повинно не тільки знати своє середовище і її природу змін, але і вміти реагувати на ці зміни: невдача в пристосуванні до середовища виллється в невдалий бізнес взагалі..

В економічній літературі висловлюються різні думки з приводу класифікацій середовищ фірм. Це пов'язано з тим, що для виділення середовищ необхідно визначити, які чинники є найбільш важливими з погляду впливу на положення фірми, і з якою частотою вони виявляють свій вплив.

Існує думка, що фірмі, як економічній одиниці, варто брати до уваги в першу чергу чисто економічні чинники (рівень прибутків споживачів, ставку відсотка, обмінний курс валюти, рівень безробіття), а потім, і як і допоміжні (або другорядні) соціальні, юридичні, технологічні і політичні чинники, що утворюють зовнішні середовища.

По характеристиці через широту і періодичність впливу на фірму, зовнішнє середовище розділяється на:

1) середовище найближчого оточення;

2) віддалене середовище фірми.

Оскільки виробниче підприємство визначають як систему, яка переробляє ресурси, то найближче оточення підприємства складається зі споживачів, постачальників, ринків робочої сили, фінансових інститутів, конкурентів і інвесторів. Ці групи контактують із фірмою (у різних містах) безпосередньо.

Основне (загальне) середовища, з іншого боку, складається із сил, що виявляються час від часу. На параметри цього середовища впливають соціальні, культурні, демографічні, екологічні, юридичні і технологічні. Відповідно до іншого розподілу (функціонального), стан зовнішнього середовища розділяються по їхній природі, звідси зовнішнє середовище розділяється на соціальне, економічне, політичне і технологічне. Маючи справу з кожною із них, ми повинні розуміти істотну різницю між найближчим (безпосереднім) оточенням і загальним середовищем. Тому перша класифікація не суперечить інший, а вибирається виходячи з поставленої задачі вивчення середовища фірми в загальному значені, Для поставлених цілей ми пропонуємо, з огляду на приведені рекомендації, розглядати середовище, у якому функціонує фірма, як складову умовно з мікросередовищем (внутрішнього середовища фірми і сил найближчого оточення, безпосередньо і найбільше впливових, на фінансове положення) і макросередовищем, що об'єднує більш віддалені сили і зовнішні по відношенню до фірми.

Розглянемо найближче середовище підприємницької діяльності з урахуванням двох основних моментів:

організації бізнесу і середовище, у якому він оперує.

процесу прийняття рішень усередині виробничої системи.

Внутрішнє середовище (мікросередовище) фірми, у якій приймаються конкретні рішення по веденню бізнесу, інтерпретується як універсальне, що не залежить від форми організації фірми. Воно об'єднує усі функціональні середовища усередині виробничої системи. Внутрішнє середовище складається з різноманітних компонентів відповідно до функціональних областей, загальними для всіх типів фірм. У фірмі, що належить одному підприємцю, усі функції виконуються одною особою, у той час як у великих організаціях вони розділені і закріплені за спеціалізованими внутрішніми структурами:

1) кадрова функція забезпечує виробничою робочою силою й
іншими людськими ресурсами;

2) фінанси і бухгалтерський облік має справу з грошовими аспектами бізнесу;

3) забезпечення постачанням припускає організацію процесу обслуговування виробничої системи всіма ресурсами, крім людських;

4) дослідження, розвиток і винаходи об'єднані в функцію (її
прийняте позначення К&О), що має справа з розвитком продукту і процесу виробництва (у динамічному і конкурентному ринку розвиток продукту є найбільше важливим чинником для виживання фірми в довгостроковому періоді);

5) поширення продукції означає доведення товарів і послуг до споживачів;

6) виробнича функція забезпечує процес виготовлення товару (надання послуг), прийняття рішень у сфері технологій, календарного планування виробництва і запасів, контролю якості;

7) маркетинг - особливий вид діяльності, що не ототожнюється зі збутом або торгівлею; більш точно можна було б визначити цей вид діяльності як виявлення і задоволення потреб (бажань споживача). У орієнтованих на ринок виробничих організаціях маркетинг забезпечує інтеграцію усіх внутрішніх функціональних структур для прийняття ринково-орієнтованих рішень.

Середовище виступає як спектр деяких обмежень і одночасно можливостей. Наприклад, бажання розширити діяльність фірми упирається у фінансові обмеження і ресурсні можливості підприємства.

Отже, мікросередовище фірми, що інтерпретується як спектр функціональних структур, виробляє рішення по діяльності фірми в умовах вплива на нього з боку сил найближчого оточення. Генераторами цих сил є постачальники, споживачі, робоча сила (виділена окремо як найбільше важливий ресурс підприємства), фінансові інститути, конкуренти (безпосередні, тобто фірми, що працюють у даній галузі і потенційні, що подають погрозу при вході в галузь) і інвестори. Підприємство контактує з цими силами постійно і тому повинно знати, що очікується від впливів , що обмежують, і як можна їх перебороти або змінити в зв'язку зі своїми основними концепціями по діяльності фірми в обраній місії.

Під постачальниками розуміється ціла група різноманітних за своєю природою організацій і окремих осіб, що приймають участь у процесі матеріально-технічного забезпечення виробничої і науково-технічної діяльності фірми. Серйозними обмеженнями з боку постачальників можуть бути: ціна на матеріальні ресурси, якість товарів що поставляються, послуг і сировини, умови постачань. Споживачі розділяються на декілька груп, що різняться по своїй природі: це сили, що коштують у ланцюжку просування товару до кінцевого споживача, включаючи його самого. Назвемо основні складові широкого поняття «споживач»:

1)       окремі особи і домогосподарства, що одержують товари для особистого споживання, а також фірми й організації, що споживають товар для виробничого використання;

2) проміжні продавці (посередницькі організації), державні і громадські організації, що одержують товари для використання відповідно до сфери діяльності;

3) всі інші покупці (об'єднані разом в одну групу), юридичне або які знаходяться територіально за межами країни.

Звідси можуть бути виділені в окрему групу маркетингові посередники (торгові посередники, організації по транспортуванню і складуванню товару, організації по наданню маркетингових послуг, кредитне фінансове заснування). Конкуренція, як сила, що впливає на мікросереду фірми, поняття також дуже широке і має, мабуть, одне з найдужчих впливів на процес прийняття рішень. До сил зовнішнього мікросередовища підприємства, відповідно ставляться також різноманітні «контактні аудиторії», що також впливають на прийняття рішень у мікросередовищі через різноманітний рід інтересів до діяльності фірми. У цю групу сил входять:

1) фінансові кола, що забезпечують фірму капіталом (банки, інвестиційні компанії, брокерські фірми, інвестори);

2) засоби масової інформації (рекламні агентства, газети, часописи, радіо і телестанції),

3) державні заснування, що займаються наглядом і регулюванням виробничої діяльності, а також ті державні заснування, діяльність яких може якось відбитися на діяльності фірми;

4) громадські організації, цивільні групи суспільної думки та ін.;

5) місцеві контактні аудиторії (общини, релігійні організації та ін.);

6) власні службовці і робітники, що також мають власну думку і судження про діяльність фірми і можуть як позитивно, так і негативно впливати на можливість фірми досягати поставлених цілей. Своє призначення (місію) підприємство формує, досліджуючи також визначені умови і стан віддаленого зовнішнього середовища, що ми умовно назвали макросередовищем.

Приведемо деякі характеристики основних зовнішніх віддалених середовищ, що повинні враховуватися при формуванні місії фірми. У першу чергу підприємство повинно цікавити стан і розвиток соціально-демографічної структури споживчого середовища і країни в цілому. Причому інтерес повинні викликати не тільки вікова структура, прибутки та інші маркетингові перемінні, але і зміна стилю життя, класового складу товариства, смаків і переваг. Структурний склад і зміни (як дійсні, так і прогнозовані) можуть відбиватися не тільки на ринку споживачів, але і на ринку робочої сили.

Виробничі підприємства, як і всі бізнесові організації, працюють, в юридичних рамках (юридичне середовище), що регулюють їхнє поводження і дозволяють конфлікти з погляду суспільного блага. Ділові взаємовідносини оформляються контрактами, діяльність фірм охороняються законами, що також регулюють роботу фірм із позиції державних інститутів. Тому, перед тим, як створювати фірму, потрібно вивчити свої права й обов'язки всіх учасників підприємницької діяльності.

Державне і політичне середовище тісно пов'язане з економічним порядком, що склався в тій або іншій країні. У більшості країн і, зокрема, в Україні укладається економічний порядок, іменований «змішаною економікою». Цей порядок припускає сполучення централізованого управління деякими галузями національної економіки, що забезпечують економічну безпеку країни і ринкових відносин, що регулюють економічну діяльність в інших галузях.

Політичне середовище, особливо в економіці, що розвивається, безпосередньо впливає на зміну державної сфери, спроможної змінювати параметри мікросередовища підприємства як зовнішньої, так і внутрішньої.

Технологічне середовище, у якому працюють підприємства, включає технологічні можливості по виробництву продукті (тобто засіб одержання і доведення товару до споживача), можливості по одержанню сировини і комплектуючої відповідної якості, перспективи технологічних поліпшень. Це середовище має принципове значення для фірми, особливо при входженні на існуючий ринок.

Конкурентні сили галузі стимулюють процес розвитку технологічного середовища, тому що кожна конкуруюча фірма добре розуміє, що, якщо вона не зможе відповідати технологічному прогресу галузі або, ще краще, лідирувати в ньому, вона втрачає свої потенційні переваги в конкурентній боротьбі і може просто програти своїм суперникам.

Економічне середовище фірми поняття дуже широке, частково деякі питання впливу економічного середовища вже були розглянуті, оскільки: економічні відношення супроводжують абсолютно всім процесам підприємницької діяльності. Економічне середовище не знаходиться в стані спочинку, а посилює свої впливи на сферу виробництва через свої динамічні зміни, що можуть мати як негативні, так і позитивні наслідки для фірм, що оперують у цьому середовищі.

Отже, максимальна тривалість періоду безкризисного стану фірми забезпечується вибором такої місії (призначення), яка щонайкраще відповідає параметрам мікро- і макросередовища, формованим цими параметрами обмеженням і умовам економічної діяльності. Неадекватна оцінка впливу цих обмежень чи умов створює передумови для виникнення кризового стану і банкрутства фірми.

Після визначення основної концепції і головних цілей початку справи варто зупинитися на можливостях реалізації ідей, виходячи зі сформованих і майбутніх умов найближчих середовищ підприємства. Візьмемо до уваги основні чинники, що можуть вплинути на довгострокове виживання фірми:

· чинники галузевої економіки й організації;

· детермінанти галузевої ефективності (структура, прибутковість, ріст і т.п);

· ринкове середовище;

· макроекономічні чинники;

· економічна поведінка фірми в інших галузях, пов'язаних по горизонтальному і вертикальному взаємозв'язку;

· економічне поводження фірм на ресурсних ринках;

· чинники ефективної організації і управління;

· чинники узгодженості різноманітних стимулів і мотивацій.

Природа ринків, у яких фірма має намір займатися своїм бізнесом, є об'єктом для уважного вивчення з боку управлінської ланки. Продажі, прибуток і потенційні можливості росту фірми залежать від поточних і майбутніх ринкових умов конкретної галузі і суміжних із нею галузей.

Щодо проблеми «товар - споживач - розподіл» більш конкретні дослідження можуть бути зроблені на етапі висування і прийняття визначених стратегій (наприклад, маркетингових), проте визначення місії фірми також потребує деякої орієнтації підприємців у цьому питанні бажання відкрити бізнес (підприємство) є тільки персональною орієнтацією, а початок підприємницької діяльності все таки потребує вже поступової конкретизації поставлених питань, і в тому числі визначеної орієнтації серед ринків товарів, що потенційно ставляться до майбутньої діяльності і визначальної місії фірми.

Розуміння того, як фірма збирається формувати свою природу і напрямки своєї діяльності (виходячи зі сформульованої місії фірми), важливо з декількох точок зору.

По-перше, відзначимо, що напрямок діяльності фірми є, власне, продукт зовнішніх ринкових альтернатив (або обмежень) і внутрішніх чинників: ресурсів, кваліфікації персоналу, управлінських якостей і переваг.

По друге, фірмі варто мати більш-менш чітке уявлення про те, яку позицію вона збирається мати в змісті ринкового поводження і сфери інтересів бізнесу.

По-третє, вибір місії фірми і після цього ставлення своїх цілей, задач і стратегій, що являє основою для таких майбутніх важливих типів прийняття рішень у бізнесі, як, наприклад:

1) вибір серед декількох споживчих груп і окремих споживачів для задоволення їхніх потреб;

2) вибір найбільше ефективних із погляду ресурсів і витрат технології і виробничих процесів;

3) визначення оптимальних обсягів виробництва і місця розташування підприємств, виробітку планів дій по досягненню вершини у конкурентній боротьбі і загострення прибутковості ринкової частки;

4) уловлювання і вигідне використання ринкових альтернатив в умовах, що змінюються «попити - пропозиції».

Все перераховане вище дозволяє сказати, що обставина, чи є фірма процвітаючої або вона терпить невдачі, багато в чому залежить від достатності і старанності дослідження багатьох аспекти своєї майбутньої діяльності, пов'язаних із внутрішніми і зовнішніми можливостями реалізації задуманої місії фірми. Добре пророблена концепція фірми забезпечує:

· можливість фірми успішно конкурувати на своєму місці на ринку;

· можливості фірми домагатися конкурентних переваг;

· одержання достатньої для діяльності фірми прибутку з цього погляду;

· утворення власника (керуючого) фірми і його основні риси і можливості (ментальної спроможності, досвід, компетенція, характер і т п,);

· різноманіття ідей і планів і їхня сумісність (продукт, засіб поширення, дислокація виробництва або офіса і т.п.);

· загальна кількість фінансів і можливості їхній збільшення при початку виробництва або організації фірми;

· власне місце розташування виробництва;

·  розмір прибутку;

·  розмір компанії, установка фірми на частку ринку.

Приймаючи на увагу усі вищезгадані чинники, підприємець приймає рішення про основну концепцію фірми.

З метою оптимізації впливу факторів зовнішнього середовища на ефективність функціонування підприємства, слід більш детальніше розглянути види факторів зовнішнього середовища, про що йти мова в наступному питанні.

1.2 Види факторів зовнішнього середовища та їх вплив на систему управління підприємством

Як уже зазначалося, вплив суспільства на виробництво здійснюється переважно завдяки взаємозв'язкам, які складаються, між керівництвом організації, з одному боку, а також зовнішнім та внутрішнім середовищем, з іншого боку.

Насамперед потрібно постійно вивчати і враховувати зміни в суспільстві та вимоги, що ставлять до організації споживачі, постачальники, уряд, власники та ін. Не менш важливо відчувати і тиск внутрішнього середовища, настрой персоналу, фінансовий стан організації, технологію бізнесу тощо. Утримуватися на вершині управлінської піраміди багато років під постійним тиском окремих ланок зовнішнього і внутрішнього середовища - це справді велике мистецтво.

Зовнішнє середовище будь-якої організації є дуже складаним. Тому ми лише стисло розглянемо його складів, звертаючи увагу передусім на ті аспекти, знання яких потрібні політичним лідерам та бізнесовим менеджерам. При цьому використаємо структурний, та функціональний підходи.

Структурний підхід передбачає виділення окремих сфер середовища за змістом суспільних відносин, в управлінській діяльності.

Функціональний підхід дає змогу знайти механізми взаємодії організації з середовищем. З позицій структурного підходу найпоширенішою є класифікація, відповідно до якої зовнішнє середовище включає такі основні ланки:

· політико-правове середовище;

· соціально-культурне середовище;

· технологічне середовище;

· економічне середовище;

· екологічне середовище;

· міжнародне середовище.

Цілком зрозуміло, що кожна з ланок зовнішнього середовища відіграє свою роль у суспільному житті.

Політико-правове середовище являє собою систему законодавчих і нормативно-правових актів, урядових і політичних організацій, законодавчої, судової і виконавчої влади, яка створює правове поле бізнесової діяльності, впливає на умови ведення бізнесу в тій чи іншій країні.

У всьому світі менеджери зважають на об'єктивність політико-правового середовища кожної країни. Але це не виключає можливостей активно на нього впливати.

Соціальне-культурне середовище - це фактори, пов'язані з населенням, рівнем його розвитку, традиціями, звичками. Значення цього середовища полягає, по-перше, у тому, що частина населення є клієнтом для більшості компаній, оскільки люди є головними покупцями. По-друге, місцеве населення для будь-якої організації виступає основним джерелом формування персоналу.

Нерідко можна почути схвальні думки про соціально-культурне середовище в Україні. Ці думки спираються переважно на високий освітній рівень населення, підприємливість, спокійну вдачу людей. Однак дане середовище погіршується. У загальному рейтингу людського розвитку (тривалість життя, рівень освіти, рівень ВВП на душу населення) Україна посідає 76-те місце з 187 держав. Варто згадати, що в 1991 роді Україна посідала 32-ге місце.

Технологічне середовище - це науково-технічні розробки й устаткування, які визначають методи виготовлення і продаж продукції (послуг, робіт) у суспільстві.

Економічне середовище включає діяльність усіх організацій у сфері бізнесу.

Екологічне середовище характеризує природне оточення організації, що являє собою, з одного бокову, джерело певних ресурсів (земля, корисні копалини, сонячне світло, повітря, вода тощо), а з іншої сторони - простір, до якого надходять результати діяльності організації.

Міжнародне середовище включає сферу відносин між окремими державами та міжнародними інституціями, що безпосередньо впливають на результати діяльності даної організації.

Фактори прямої та опосередкованої дії. З погляду функціонального підходу в зовнішньому середовищі слід вирізняти фактори прямої та опосередкованої дії.

Фактори прямої дії: постачальники матеріалів, капіталів, трудових ресурсів; закони і законодавчі органи, то безпосередньо визначають статус, напрями і механізми діяльності даної ділової організації; споживачі; власники; конкуренти.

Звичайно, виникає таке запитання, а чи доцільно виокремлювати фактори прямої дії з економічного середовища, до якого входити більшість із них? Так, доцільно, адже з чинниками прямої дії (постачальниками, споживачами, урядовими організаціями та ін.) організаціям доводитися укладати відповідні угоди. Цю діяльність здійснюють певні функціональні підрозділи фірми (відділи постачання, збуту, зв'язків з урядовими органами і громадськістю тощо). Спостережемо за змінами в середовищі в цілому й в окремих його сферах, зокрема в економіці, - це функції інших ланок (аналітичних відділів, вищого менеджменту, зовнішніх консультантів та ін.).

Отже, структурний підхід має дати чіткі уявлення про зовнішнє середовище організації. Він має значення в бізнесі передусім для вищого менеджменту, а також маркетингу і фінансів в цілому. Особливо важливим є використання структурного підходу до аналізу зовнішнього середовища для політичних організацій, органів державної влади й управління.

Слід звернути увагу на ту обставину, що фактори прямої дії становлять так зване проміжне, або цільове, середовище. Проміжним його називають тому, що воно перебуває між зовнішнім (широким) та внутрішнім середовищем, а цільовим бо саме інтереси суб'єктів цього середовища відіграють вирішальне значення під час обґрунтування цілей організації.

Справді, як визначаються цілі ділових і політичних організацій? Звичайно, це питання можна віднести до компетенції лідерів, які можуть формулювати цілі виходячи зі своїх власних уявлень.

Складові факторів опосередкованої дії: стан економіки, науково технічний прогрес; політичні і соціально-культурні зміни; вплив групових інтересів на організацію; вплив міжнародних подій або подій в інших країнах на стан справ в організації. Другою важливою складовою середовища є внутрішнє середовище, що являє собою певні обставини і фактори всередині організації, які впливають на поведінку працівників і прийняття рішень. Звичайно, обґрунтоване розуміння організації передбачає насамперед знання й внутрішнього середовища. У наш час поширеними є два підходи для дослідження внутрішнього середовища: широкий (комплексний) і вузький (людський). До широкого підходу включаються як матеріально-речові, так і людські фактори, а до вузького - акцент робиться на людських чинниках.

Враховуючи вищезгадане, слід також акцентувати увагу на дослідженні системи та показників господарсько-фінансової діяльності підприємства, що є також передумовою розробки напрямків вдосконалення системи управління об'єкту дослідження.

Розділ ІІ. Взаємодія організації з зовнішнім середовищем

.1 Формулювання загальної мети та визначення організаційної структури ТОВ "ПРОМІНЬ"

Організація, по визначенню, це - група людей з усвідомленими загальними цілями. Організацію можна розглядати як засіб досягнення цілей, який дозволяє людям виконувати колективно те, що вони не можуть виконати індивідуально. Основна загальна мета організації, що є чітко визначеною причиною її існування, визначається як її місія. Цілі розробляються для здійснення цієї місії.

Питання про цілі існування організації не таке вже і просте, як може виявитись з першого погляду. Якщо виходити з того, що досягнення мети, як правило супроводить активні дії, то вона повинна бути корисною даному суб’єкту інакше витрати на її досягнення будуть марними, що само по собі не має здорового глузду.

В системі управління організацією мета виконує ряд важливих функцій:

) Мета відображає філософію організації, концепцію її діяльності та розвитку.

) Цілі знижують невизначеність поточної діяльності, як організації так і особистої людини, встановлюючи для них орієнтиром навколишньому світі, сконцентруватись на досягненні бажаних результатів, регулювати власну поведінку в цілому.

) Цілі складають основу критеріїв для виділення проблеми, прийняття рішень контролю та оцінки результатів діяльності, направленої на їх реалізацію, а також матеріального і морального заохочення працівників організації, які в найбільшому ступені показали позитивні результати.

) Цілі, особливо значущі, не залежно від того реальні вони чи ілюзорні єднають навкруги себе ентузіастів, які беруть на себе зобов’язання і застосовують зусилля для їх виконання .

) Цілі служать виправданню в очах суспільства необхідності і законності існування даної організації, особливо якщо її діяльність є причиною подій наприклад, забруднення навколишнього середовища.

Значення відповідної місії, яка формально виражена і ефективно представлена співробітниками організації, неможливо перебільшити. Формулювання місії організації повинно визначати:

а) задачі фірми з точки зору її основних послуг або виробів, її основних ринків і технологій. Іншими словами, якою підприємницькою діяльністю займається фірма;

б) зовнішнє середовище по відношенню до фірми, що визначає робочі принципи фірми;

Визначимо для прикладу місію конкретного підприємства. Для аналізу пропонується розглянути Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ".

Природно-економічні умови. ТОВ “Промінь” розташоване в південній частині Новгород-Сіверського району, Чернігівській області, в селі Будо-Вороб’ївське, на віддалі 220км від обласного центру і 45 км від районного центру, з яким з'єднується асфальтовою дорогою.

В ТОВ “Промінь” функціонує молочно-товарна та свино-товарна ферми, тракторна та рільнича бригади, ремонтна майстерня. Землекористування господарства являє собою розкидані масиви. В господарстві на 1.01 2012 року склалася така структура земельних угідь:

Всього сільськогосподарських угідь                  1826 га

в тому числі: рілля                                     771 га

сінокоси                                                     410 га

пасовища                                                    645 га

Отже, коефіцієнт розораності сільгоспугідь становить 0,42, що є не досить високими показниками.

За внутрігосподарським землевпорядкуванням на орних землях виділено польову, ґрунтозахисну сівозміни.

Рельєф території, на якій розташоване господарство, переважно рівнинний. Сільськогосподарське підприємство знаходиться в лісовій зоні. Клімат цієї зони помірно - континентальний літо тепле, зима помірно холодна. Середньорічна температура +80С. Землі господарства розташовані у зоні достатнього зволоження, середньорічна кількість опадів досягає 450 - 500мм.

Сніговий покрив нестійкий. Вегетаційний період для сільськогосподарських культур сягає 180 - 190 днів. Сума активних температур дорівнює 2400 - 28000С за рік.

В господарстві перевантажують дерново-підзолисті і торфово-болотні ґрунти. Весняно-польові роботи в господарстві починаються на початку квітня. Земляні угіддя, їх структура, а також грунтовокліматичні умови сприяють помірному розвитку виробництва сільськогосподарської продукції. Підвищенню урожайності сприяє значна кількість опадів, достатня частина яких припадає на період вегетації сільськогосподарських культур.

До господарства веде асфальтна дорога від траси Чернігів - Гремяч. Внутрішньогосподарські дороги частково асфальтовані. ТОВ “Промінь” зв'язане з навколишніми селами Новгород-Сіверського району мережею доріг та трасою.

Управління підприємством здійснюється Директором Товариства Олексієнко Валерієм Васильовичом.

Трудові відносини Товариства з своїми працівниками регулюються Законодавством України про працю з урахуванням особливостей, що визначені трудовим договором. Прийом та звільнення працівників, оплата їх праці та інші питання трудових відносин входять до компетенції Директора Товариства.ТОВ "ПРОМІНЬ" було створено в 1998 році. Товариство є самостійним підприємством, має свій самостійний баланс, розрахунковий та валютний рахунки, але підпорядковується директору і не є державним підприємством.

Місія ТОВ "ПРОМІНЬ" визначається його основними завданнями та його функціями, а саме :

• надання транспортних <#"583449.files/image001.gif">

Рис. 1. Лінійно-функціональна структура управління

Керівником товариства є Олексієнко Валерій Васильович, головний бухгалтер - Ахременко Катерина Григорівна, начальник економічної служби Міцук Алла Михайлівна, заступник директора з виробництва Цвіль М.М.

Відомо, що організація - це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення його цілей. Існує два основних аспекти організаційного процесу. Одним з них є поділ організації на підрозділи відповідно цілям і стратегіям, а інший , більш фундаментальний - взаємовідносини повноважень, що пов'язують вище управління з нижчими рівнями працюючих і забезпечують можливість розподілу і координації задач.

Концепція влади стверджує, що можна вимагати виконання чого-небудь від іншої людини. Розглянемо це на прикладі ТОВ "Промінь". Директор ТОВ «Промінь» є початком лінії влади в діях організації, але є засновник, тобто Директор фірми підлеглий до Засновника.

Директор може наймати працівників і за власним рішенням також наділяти їх владою. Але це влада іншого рівня. Вони підпорядковуються йому і реалізують свої повноваження, які не виходять за межі його повноважень.

Інженеру з охорони праці та техніки безпеки підпорядковуються у межах його прав, що передбачені посадовою інструкцією, існуючі в організації структурні підрозділи. Він має право зупиняти роботу дільниць, машин, механізмів у разі порушення, які становлять загрозу життю або здоров'ю працюючих.

Кожний підлеглий повинен виконувати поставлені перед ним завдання і періодично звітувати за їх виконання. Кожна посада в ієрархії управління наділяється конкретними правами. Перетин областей влади і повноважень не повинно бути. Якщо працівник не впевнений хто є його начальником, він буде спантеличеним, його праця буде непродуктивна, він буде плутатися в даних йому вказівках. Це призводить також до зниження відповідальності, тому що завжди можна пояснити невиконання роботи протиріччям вказівок, непогодженістю термінів і т.д. Тому в даній організації спостерігаємо три чіткі рівні відповідальності: директор відповідальний перед Засновником , перед директором відповідальні начальники структурних підрозділів, а перед начальниками структурних підрозділів несуть відповідальність їх підлеглі.

Чіткий розподіл відповідальності є важливим принципом організації.

Аналізуючи ступінь делегування повноважень в ТОВ «Промінь» бачимо, що Засновник делегує повноваження директорові ТОВ «Промінь», що виражається в наданні права діяти від імені на основі діючого "Положення про ТОВ «Промінь» без окремого доручення на це, по питаннях, що відносяться до компетенції ТОВ «Промінь». Повноваження передаються директорові разом з відповідальністю за виконання накладених на кого завдань, директор делегує повноваження головному бухгалтеру, економісту, інженеру з охорони праці, інспектору по кадрам, та начальнику відділу виробничо-технічного забезпечення і групи по ремонту обладнання в межах їх функцій, обов'язків і відповідності, а вони в свою чергу передають їх своїм підлеглим. Таким чином директор розподіляє серед співробітників велику кількість завдань, які повинні бути виконані для досягнення цілей всієї організації, що передбачені діючим "Положенням про ТОВ «Промінь». Така передача повноважень називається лінійними повноваженнями. Керівник, що має лінійні повноваження, має також право приймати певні рішення і діяти у визначених питаннях без погодження з іншими керівниками в тих межах, які встановлені організацією і передбачені посадовими інструкціями та положеннями про відділ.

Розглянемо також функціонування організації щодо прийняття рішень. Від процесу та швидкості прийняття рішень залежить взаємовідносини певних структурних підрозділів.

Так як одним з основних завдань ТОВ «Промінь» у здійснення комерційно-посередницької діяльності то діяльність організації безпосередньо пов'язана з одержанням прибутку і забезпеченням рентабельності кожного підрозділу. Вирішення проблем пов'язаних з цим завданням потребують персоналізації рішень.

.3 Аналіз функцій маркетингу та торгової діяльності організації

Аналіз зовнішнього середовища в цілому дозволяє виявити чи має підприємство внутрішні сили, щоб використати можливості, які внутрішні слабкі місця можуть ускладнити майбутні проблеми, які пов’язані з зовнішніми непередбаченостями. Метод, який використовують для діагностики внутрішніх проблем називають управлінським дослідженням, яке базується на комплексному дослідженні різних функціональних зон організації і в залежності від поставленої задачі може бути методично простим або складнішим.

Для виявлення внутрішніх слабких місць проаналізуємо дві функціональні зони - маркетинг і торгівлю.

При аналізі функцій маркетингу було виділено п’ять основних елементів: конкурентоздатність, збут, реклама, просування продукції, прибуток.

Таблиця 5 Фінансовий результат ТОВ «Промінь»

Проаналізувавши дану таблицю, можна прийти до висновку, що чистий прибуток збільшився на 34000 гривень, але і витрати зросли на 934700 гривень.

Отже, на 2012 рік потрібно планувати збільшення витрати на 20% більше ніж у 2011 році.

Організація і оплата праці. Організація оплати праці являє собою систему організаційно-правових засобів, спрямованих на встановлення змісту і порядку введення системи оплати праці, тарифної системи, нормування праці, відрядних розцінок, преміювання, інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, встановлення норм оплати праці при відхиленні від тарифних умов, форм і строків виплати заробітної плати, порядку обчислення середнього заробітку, індексації зарплати у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін, компенсації зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Таблиця 6 Середня заробітня плата у ТОВ «Промінь»

Проаналізувавши дану таблицю можна побачити, що середня з/п дуже низька і збільшується за рік приблизно на 120 гривень, хоча чисельність працівників зменшується до 61 працівника. Оплата праці у товаристві діє погодинна і відрядна в залежності від виду робіт.

Джерела формування оборотних коштів справляють вплив на їх обертання. Особливості різних джерел формування і принципи різного режиму використання власних і залучених оборотних коштів впливають на ефективність використання оборотних коштів і всього оборотного капіталу. Раціональне формування названих джерел оборотних коштів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан підприємства. Сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов оборотними засобами.

Таблиця 7 Оборотні активи з балансу ТОВ «Промінь»

З даної таблиці видно, що оборотні активи збільшились у 2011 році на 90,9 тис. гривень у порівнянні з 2009 роком, але за рахунок поточних біологічних активів які зросли аж на 213,3 тис гривень, всі інші активи зменшились.

Вирішити труднощі з отриманням коштів, поліпшити фінансовий стан, зміцнити економічну безпеку можна за допомогою сучасної форми кредитування - овердрафту.

Овердрафтна операція - це короткостроковий кредит, який надається на кілька днів.

Овердрафт дуже зручний саме як кредит під бігові кошти платоспроможним позичальникам. Кредитування у формі овердрафту досить ризиковане для банку в умовах нестабільної економічної ситуації в Україні. Однак майже половина кредитних операцій сьогодні відбувається саме овердрафтній формі, і ця операція знаходиться на першій сходинці у рейтингу нових кредитних ресурсів.

Таблиця 8 Поточні забов’язання ТОВ «Промінь»

Кредиторська заборгованість зросла у 2011 році на 23,5 тис. гривень у порівнянні з 2009 роком, інші забов’язання зросли, але на не велику суму.

Фінансовий аналіз діяльності підприємства охоплює оцінку стану майна та джерел фінансування підприємства, а також ефективність його діяльності. Першим кроком, як правило, оцінюють динаміку майна підприємства - його активів, проведемо такий аналіз для базового підприємства, використовуючи агреговані статті.

На підприємстві майно складається з необоротних та оборотних активів, витрати майбутніх періодів відсутні протягом всього періоду дослідження.

зовнішний середовище маркетинг торговий

Таблиця 9

Аналіз динаміки майна ТОВ “Промінь ” у 2009 - 2011 роках, тис. грн.

Таблиця показує, що активи підприємства протягом трьох років мали тенденцію до зростання: у 2010р. - збільшилась на 3,4%,тобто на 83,4 тис. грн. порівняно з попереднім періодом, а в 2011 р. збільшилось на 70,2 тис. грн. порівняно з 2010 р., що свідчить про розширення господарського обороту і являється позитивним моментом. Необоротні і оборотні активи мали постійний ріст.

При аналізі діяльності організації в сфері торгівлі необхідно звернути увагу на можливість мінімізації витрат і раціонального використання наявних ресурсів. З цією метою розглянемо штатний розклад ТОВ ’’Промінь’’. За даними розкладу адміністративно - управлінський персонал становить 5 чоловік з місячним фондом заробітної плати 1559 грн., а виробничий персонал становить 55 чоловік, з місячним фондом заробітної плати 12439,36 грн. Отже, на одного управлінця припадає 11 чоловік виробничого персоналу, а частка фонду заробітної плати адміністративно - управлінського персоналу в загальному фонді складає 11,14%. Графічно це буде мати вигляд.

Рис. 2. Процентне відношення місячного фонду заробітної плати

Показником діяльності підприємства є його рентабельність. Цей показник характеризує здатність підприємства в процесі своєї господарської діяльності одержувати певний обсяг доходів, який забезпечував би прибутковість його діяльності.

Таблиця 10

Показники рентабельності підприємства за період 2009-2011 рр.

Аналізовані показник має тенденцію до зростання.

Отже, ми розглянули деякі фінансові показники, що характеризують стан діяльності і перспективи розвитку ТОВ “Промінь”, з яких випливає висновок про досліджуване виробниче підприємство, як таке, що працює над своїм вдосконаленням, старається зайняти належне місце на ринку, постійно підвищуючи якість послуг. Для ТОВ «Промінь» слід провести вивчення ринку для здійснення ефективної товарної політики, і простежити які товари користуються найбільшим, а які найменшим попитом і яка їх кількість реалізовується за місяць.

Такі дослідження і розрахунки можуть бути проведені тільки спеціалістами з маркетингу та менеджменту.

Розділ III. Шляхи по оптимізації впливу факторів зовнішнього середовища на ефективність функціонування системи управління

.1 Напрямки удосконалення взаємодії з факторами зовнішнього середовища ТОВ «Промінь»

Організація управління виробництвом має двоякий характер. З одного боку, вона передбачає побудову структури як сукупності ланок та ієрархічних зв'язків між ними. Структура необхідна для організаційної стабільності управління. З іншого боку, організація управління включає і поточну роботу, пов'язану з розподілом завдань, контролем за їх виконанням, усуненням організаційних неузгодженостей тощо. Це вже процес управління, який характеризує динаміку функціонування систем управління. В організації управління ці дві сторони - структурна та процесуальна - повинні бути узгоджені.

Процес управління значною мірою залежить від структури прийняття та реалізації рішень. Наприклад , якщо в ній збільшується кількість рівнів (ланок),то змінюється і процес управління, збільшується, як правило число операцій та робіт, він стає більш тривалим ускладнюється взаємодія ланок і навпаки, скорочення кількості рівнів у структурі підвищує оперативність, зменшує потоки інформації.

Вимоги практика зумовили розвиток нової філософії управління якій ефективно реалізуються ідеї системного та ситуаційного підходів у менеджменті. Чим складнішою є ситуація, тим більше ускладнюється управління. Еволюція систем загально-фірмового управління пройшла ряд етапів:

. Управління на основі контролю за виконанням(постфактум)

. Управління на основі екстраполяції.

. У правління па основі передбачення змін.

. У правління на основі гнучких термінових рішень.

Головні передумови успіху діяльності фірми ТОВ "Промінь" шукаються не всередині, а поза нею, тобто успіх пов'язується з тим, наскільки вдало вона пристосовується до свого зовнішнього оточення: економічного, науково-технічного, соціально-політичного тощо.

Чи зуміє фірма вчасно розпізнати загрози для свого існування, чи буде стійкою до непередбачених змін ринкового середовища, чи не втратить можливостей, що виникають у зовнішньому середовищі, чи зможе отримати максимум вигоди з цих можливостей - ось головні критерії ефективності всієї системи управління, відносно яких внутрішня раціональність організації виробництва та управління все ж відходить на другий план. З такого мислення логічно випливає ситуаційний підхід до управління, згідно з яким вся внутрішньофірмова побудова системи управління є відповідною на різні за своєю природою впливи з боку зовнішнього середовища фірми та деяких інших її характеристик, зокрема технології виробництва та якості її людських ресурсів.

Цілком зрозуміло, що в таких умовах весь процес управління, в т.ч. основні функції менеджменту, наповнюються новим змістом. Середовище та технологія ТОВ «Промінь» стабільні, достатньо визначені, люди за своїм складом є виконавцями. Такий тип управління, що відповідає ідеалам раціоналістів, цілком підходить для цієї організації. Однак в міру ускладнення середовища фірми, технології, на якій базується її діяльність, наростання різноманітності та розвитку змісту її цілей, зміни управлінської культури, вона все більше відходить від ідеалів управлінського раціоналізму і змушена в першу чергу піклуватися про гнучкість та адаптивність своїх внутрішньофірмових систем. Відповідно до цього змінюється тип структури управління (в бік децентралізації).

Організаційні механізми пристосовуються до виявлення нових проблем та вироблення нових рішень більше, ніж до контролю вже прийнятих.

Підприємство, що агресивно діє у своєму середовищі, є новаторським у науково-технічному відношенні, орієнтованим на якість, а не на кількість продукції, все більшою мірою залежить від персоналу. Тому наступна важлива риса - це концепція підприємства як соціальної системи не лише характер стратегій, тип організаційних структур, процедур планування і контролю, але й стиль керівництва, кваліфікація персоналу, його поведінка, реакція на нововведення та зміни повинні постійно аналізуватися і вдосконалюватися при формуванні системи управління.

Формування нової системи поглядів на процес управління акумулюється в стратегічному менеджменті, який є найсучаснішою модифікацією корпоративного управління. Як було сказано вище, вироблення і використання методології та конкретних форм стратегічного управління не є результатом лише еволюції теорії і методики управління, їх виникнення викликане глибокими причинами, що випливають із зміни характеру об'єктивними середовища діяльності підприємства.

Успіх організацій, головним чином, залежить від сил зовнішніх відносно організації і діючих у глобальному зовнішньому оточенні. Охарактеризуємо зовнішнє середовище та чинники, що мають найважливіше значення для керівництва організацією.

Зовнішнє середовище - це сукупність неконтрольованих суб'єктів і сил, що діють за межами підприємства (фірми) і непідвладні апаратові управління.

Характеристики зовнішнього середовища:

1. Взаємозв'язок чинників зовнішнього середовища - це рівень сили (ступінь залежності), з якою зміна одного чинника діє на іншу (його питома вага) Під складністю зовнішнього середовища слід розуміти кількість факторів, на які організація повинна реагувати, а також рівень варіативності кожного фактора.

2. Рухливість середовища - це швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні організації.

3. Невизначеність зовнішнього середовища - відносна кількість інформації про середовище і впевненість у ЇЇ достовірності.

Необхідність дослідження споживачів та їх впливу на діяльність організації у конкурентному середовищі, визнання значущості споживачів на ринку як сили, що впливає на організацію виробництва і збуту не викликає сумніву, адже під ними розуміють тих осіб (фізичних чи юридичних), які регулярно купують товари або послуги. Бізнес залежить від споживачів і покупців, які звертаються до послуг ринку для покупок.

Споживач - арбітр, примхливий і прискіпливий господар становища, і переможе в боротьбі за його вибір той, хто здатний створити йому максимум зручностей і переваг, пов'язаних з придбанням та використанням товару. Щоб досягти бажаного результату у змаганні за споживача, необхідно враховувати, передусім, два головні принципи маркетингу; постійно пристосовуватися до потреб і можливостей споживача, всі покупці мають різні потреби

Перший напрям досліджень передбачає поділ ринку на окремі складові (сегменти) на підставі різних критеріїв - географічного, демографічного, соціологічного, параметрів продукції (ціна, якість, сервіс, технічний рівень та ін.), характеру конкуренції тощо.

Другий напрямок пов'язаний з аналізом інших сил, що впливають на умови конкуренції - владні структури, постачальники, інвестори, товари-замінники, потенційні учасники та ін.

Будь-яке підприємство існує для споживачів, і тільки клієнти, потреби яких задовольняються, дають підприємству можливість вижити в умовах ринку, а у випадку ефективної діяльності отримувати прибуток і розширювати виробництво. Керівництву підприємства слід постійно та ретельно досліджувати ринки, визначати, хто в даний момент реально є клієнтом фірми. Покупець придбає, у широкому розумінні, найдешевшу та найзручнішу можливість швидко та якісно задовольнити свої потреби.

Отже, саме споживачі вирішують (встановлюють критерії) що саме (яку продукцію, роботи чи послуги) слід випускати підприємству і за якими цінами їх реалізовувати (активно впливають на процес ціноутворення).

Ціна товару, хоча і залишається основною характеристикою, що визначає попит, все ж таки не є єдиним критерієм, який цікавить покупця. Споживач завжди шукає найліпшої комбінації, як мінімум, трьох змінних величин: ціни, якості та сервісного обслуговування.

Виробники не можуть впливати на споживачів безпосередньо, а лише реагують на їх запити, які залежать від багатьох факторів (вік, дохід, сімейний стан, професія, освіта, місце проживання та інші). Разом з тим слід мати на увазі, що на продаж можна впливати через фактори, які формують культуру і суспільство. Враховуються також мотиви покупок, що домінують у різних груп населення. Між виробником і споживачем повинен відбуватись діалог через зв'язки з ними. З одного боку вивчається споживач і виробник передбачає зміну в мотивах покупок, а з іншої - споживач надає інформацію про товар (скарги, рекламації, негативне ставлення до фірми чи товару).

Постачальники є власниками, фактичними володарями джерел ресурсів, що необхідні організації у її діяльності. З точки зору системного підходу, організація - це механізм перетворення входів у виходи (надходжень у Механізм конкуренції починає діяти лише тоді, коли досягається певна критична маса товаровиробників різних форм власності (вплив конкуренції як реальної економічної сили.

Позитивні функції конкуренції: орієнтація виробників продукції на зниження собівартості, краще обслуговування покупців, вивчення ринку і запитів споживача, раціоналізація виробництва, постійне самовдосконалення та оздоровлення економіки країни, швидка реакція на зміну пріоритетів. Конкуренція викликає мобільність капіталу, його перелив з однієї сфери економіки в іншу, а в кінцевому підсумку - задоволення споживачів у різноманітних якісних товарах, роботах і послугах. При конкуренції з'являється змога при покупці товару обрати найкращий варіант ціни, якості та сервісного обслуговування, що неможливе при дефіциті, плановому виробництві та розподілі.

Висновки та пропозиції

Зовнішнє середовище являє собою об'єктивні обставини, фактори, що оточують організацію в суспільстві (державі, світі), до яких вона мусить пристосовуватися. Зовнішнє оточення організації дедалі більше стає джерелом проблем для сучасних менеджерів. Власне, керівники вищих і певною мірою середніх рівнів найважливіших для суспільства організацій (ділових, освітніх, державних) під впливом різноманітних подій у світі і державі змушені зосереджувати свою увагу на середовищі, що швидко змінюється, враховувати його вплив на внутрішню будову і розвиток організації.

Зовнішнє середовище - надзвичайно складний об'єкт, про який вже написано і ще буде написано багато книг, з мого боку середовище є не тільки джерелом створення політичних і бізнесових організацій, а й вирішальним фактором подальшого розвитку цих інституцій. Зміни, що постійно відбуваються у зовнішньому середовищі, змушують змінюватись і організації. Бізнесові організації припиняють випуск старої продукції і освоюють виготовлення нової, шукають нових споживачів на ринку, використовують нові технологічні процеси, розділяються на дрібніші організації, або ж, навпаки, зливаються з іншими, виходять на ринки інших країн чи припиняють діяльність на них.

В ході дослідження діяльності та організаційної структури управління Товариства з обмеженою відповідальністю “Промінь” було розглянуто три основні питання:

) структура управління організацією;

2 взаємодія організації з зовнішнім світом;

3 вдосконалення організаційної структури ТОВ “Промінь”.

Найбільш впливовими зовнішніми факторами для організації є різні замовники, закони та впровадження державного регулювання, конкуренти та економічна ситуація, яка склалася в Україні.

В організації існує три рівні відповідальності і лінійна передача повноважень, відповідальність та обов’язки працівників відповідають одне одному, і права співпадають з функціями та обов’язками.

Організація займається виробництвом продукції рослинництва і тваринництва. Для організації важливо швидке реагування на зміни в оточуючому середовищі , від цього, в свою чергу, залежить ефективність діяльності організації.

Метою діяльності сільськогосподарського підприємства ТОВ “Промінь” є здійснення господарської діяльності та отримання прибутку.

Основною діяльністю товариства є вирощування зернових і вирощування ВРХ

Проаналізувавши фінансово-господарський стан ТОВ “Промінь”, необхідно зазначити, що підприємство має певні недоліки в організації своєї діяльності. За результатами аналізу фінансової звітності малого підприємства, треба відзначити певні негативні тенденції функціонування підприємства, що ведуть до зменшення результативності діяльності та відображають не стійке фінансове становище.

Для підтримання фінансової стійкості підприємства необхідно вжити дії щодо: здійснення систематичного контролю за станом сплати покупцями за отриманими послугами; не допускати фактів надходження і сплати неякісної, зайвої чи не потрібної підприємству продукції шляхом чіткого дотримання умов договорів та організації ефективної роботи між працівниками підприємства; стежити за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості, бо значне підвищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансової стійкості та залучення додаткових джерел фінансування; глибоко проаналізувати можливість ефективного використання наявного майна та вдало розпоряджатися ним; не допускати причин та умов, які ведуть до виникнення простроченої дебіторської заборгованості по товарних операціях; розробляти фінансову стратегію, тобто впровадження фінансового планування та розробку фінансового плану або бізнес-плану (це досягається шляхом розробки прогнозних балансів доходів та видатків, де зокрема мають бути враховані всі резерви мобілізації фінансових ресурсів, які відволікаються у нераціональні витрати).

Все вище перелічене повинно сприяти поступовій стабілізації діяльності та підвищенню результативності діяльності підприємства.

Найважливішим аспектом керівництва діловою активністю є точне визначення ідеалів фірми. На цьому заснований весь бізнес. Бо зрештою навіщо ми кожного дня ходимо на роботу і займаємося своїми справами. Дуже важливо щоб однакова відповідь на таке запитання була у всіх працівників що працюють в організацій починаючи з президента і закінчуючи щойно найнятими службовцями. Порівняння компаній працівники котрих в своїй більшості або знають або не знають відповідь на це запитання розкриває багато важливих відмінностей і не тільки в людських характерах але і в результатах бізнесу.

Хороший приклад цьому епізод з історії середніх віків. Трьох каменярів, що займалися будівництвом феодального замку запитали. Для чого ви працюєте? Перший відповів: Щоб мати їжу. Другий сказав "Щоб обтесати камені для цієї стіни. Відповідь третього була такою. Для того щоб побудувати цей чудовий замок. Якщо ми сьогодні поставимо подібне запитання людям зайнятим у бізнесі то почуємо від них ті ж три типи відповідей хоча і в дещо іншій інтерпретації. Перша відповідь прозвучить приблизно так. Я працюю заради хліба насущного. Я працюю щоб утримувати жінку і дітей. Я працюю для того щоб купити будинок. Я працюю для того щоб у вільний час насолоджуватися життям. Я працюю щоб здобути певну незалежність від суспільства і розпоряджатися отриманими коштами на свій розсуд. Другий варіант відповіді був би таким Я працюю щоб виготовити даний товар виконати ті функції яких від мене чекають аби виправдати сподівання роботодавця. А у відповіді третього типу прозвучить гордість. Я працюю щоб створити кращий світ. Всім відоме кредо - Змінимо життя на краще. Це типовий приклад такого світосприйняття коли підприємство піклується про розбудову суспільства звісно не забуваючи і про прибуток.

Різниця у відповідях демонструє різницю у ставленні до життя і якщо залишається хоч найменший шанс на успіх завжди слід орієнтуватися на третій варіант відповіді як свідомість викликає у працівників стан творчості приносить радість від роботи від досягнення результату і що найголовніше відчуття наповнення змістом власної праці.

Список використаної літератури

1.     Афанасьєв М. В. Основи менеджменту: Навч.-метод, посіб. X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. - 481 с.

2.       Баєва О. В. Основи менеджменту: Практикум/ О. В. Баєва, Н. І. Новальська, Л. О. Згалат-Лозинська. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 522 с.

.         Вершигора Е. Менеджмент: Учебное пособие. - М.: Инфра-М, 2004.-256 с.

.         Виханский О.С., Наумов А. И. Менеджмент: Учебник. - М.: 3-е изд. Москва 2003. - 528 с

.         Єрмошенко М. Менеджмент: Навчальний посібник/ Микола Єрмошенко, Сергій Єрохін, Олег Стороженко. - К.: Національна академія управління, 2006. - 655 с.

.         Завадський Й.С. Менеджмент: Підручник для студ. екон. спец. вищих навч. закл. -К. : Європейський ун-т, 2003. - 640 с.

.         Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту. - К.: Академвидав, 2003. - 416 с.

.         Мартиненко М. Основи менеджменту: Підручник/ Микола Мартиненко. - К.: Каравела, 2005. - 494 с.

.         Осовська Г. Основи менеджменту: Підручник/ Галина Осовська, Олег Осовський,. - К.: Кондор, 2006. - 661 с.

.         Пушкар Р. М., Тарнавська Н. П. Менеджмент: теорія та практика. Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Карт-бланш, 2003. - 490с.

.         Скібіцька Л. І. Менеджмент: Навчальний посібник для вищих навч. закладів/ Л. І. Скібіцька, О. М. Скібіцький; Мін-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 415 с.

.         Стадник В. Менеджмент: Посібник/ Валентина Стадник, Микола Йохна,. К.: Академія, 2003. - 463 с.

.         Хміль Ф. Менеджмент: Підручник для студ. вуз./ Федір Хміль,. - К.: Академвидав, 2003. - 607 с.

.         Шегда А. Менеджмент: Учебник/ Анатолий Шегда,. - 3-е изд., испр. и доп.. - К.: Знання , 2006. - 645 с.