Особливості впливу рекреаційної діяльності на стан дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку 'Холодний Яр'

Особливості впливу рекреаційної діяльності на стан дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку 'Холодний Яр'

Особливості впливу рекреаційної діяльності на стан дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку «Холодний Яр»

Анотація

Методом екологічного профілювання показано основні риси деградації дубово-грабово-ясеневого фітоценозу у проектованому Національному природному парку «Холодний Яр» залежно від інтенсивності рекреаційного навантаження.

Ключові слова: рекреаційна дигресія, механічні пошкодження, ущільнення ґрунту, витоптування, надґрунтовий покрив, лісова підстилка, хід росту, санітарний стан.

Основна частина

Постановка проблеми. Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу є однією із глобальних і актуальних проблем сьогодення. В умовах інтенсивного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище відбулися значні зміни в ландшафтах та середовищах існування рослин і тварин. Це спричиняє деградацію природних екосистем, їх спрощення і трансформацію. У підтриманні стабільності біосфери визначальну роль відіграють ліси завдяки збереженню біорізноманіття та глобальному впливу на клімат планети. Лісові екосистеми виконують важливу роль і на регіональному та місцевих рівнях - як ключові елементи ландшафтів, що забезпечують їх стабільність, та як джерела біорізноманіття. Крім того, лісовий ландшафт є визначальним елементом у концепції збереження та розвитку біорізноманіття у біосфері. Пріоритети лісової рослинності світу, зокрема, України зумовлені низкою причин: рослинність є первинною ланкою трофічних мереж у біосфері; ліси серед наземних екосистем є найбільшими екосистемами за ємкістю, біорізноманіттям, тривалістю розвитку, утримуванням вуглецю, масштабами біосферних функцій; ліси - найменше трансформовані діяльністю людини сучасні екосистеми [7, 9]. Формування регіональної екомережі Центрального Придніпров’я передбачає збільшення кількості природоохоронних об’єктів та територій і забезпечення зв'язків між ними [2, 6]. Визначальну роль у підтриманні екологічної рівноваги Центрального Придніпров’я відіграють саме лісові екосистеми природно-заповідного фонду (ПЗФ) Черкаської області як структурно-територіальні елементи регіональної екологічної мережі, оскільки вони виконують середовищетвірну, середовищезахисну, комунікативну функції тощо [2, 4].

Проектований НПП «Холодний Яр» є одним з унікальних регіонів на території України, що виділяється своєрідністю геологічної будови, рельєфу, рослинного та тваринного світу, сприятливим кліматом для використання у рекреаційних цілях. Це лісовий масив <#"582173.files/image001.gif"> 

 Рис. 1. Хід росту Q. robur L.

Рис. 2. Хід росту C. betulus L.

Рис. 3. Хід росту F. excelsior L.

Було виявлено, що ступінь рекреаційного навантаження на дубово-грабово-ясеневі фітоценози залежить від наявності пікнікових майданчиків, місць відпочинку, мереж доріг та стежок. Зокрема про це свідчать показники площі механічних пошкоджень і частки пошкоджених дерев.

Рис. 4. Пошкодженість листяних насаджень екологічного профілю залежно від зон рекреаційного навантаження

Так, у зоні інтенсивного рекреаційного впливу спостерігається найбільша деградація деревостану за всіма показниками. Частка пошкоджених дерев тут складає 82,8 %, а загальна площа механічних пошкоджень дерев - 3489 см² (рис. 4). У зоні середнього рекреаційного впливу частка пошкоджених дерев майже в 2,5 рази менше - 29,5%, а загальна площа механічних пошкоджень дерев вже складає 1093 см². На найвіддаленішій від основної дороги і пікнікового майданчика ділянці - зоні помірного впливу зменшується частка пошкоджених дерев до 7,9%, що в 10,5 разів менше ніж на ПП1, а загальна площа механічних пошкоджень становить лише 350 см².

Крім того, в зонах інтенсивного і середнього рекреаційного навантаження змінюються лісорослинні умови, внаслідок чого погіршуються відповідні таксаційні показники: середні висота, діаметр стовбурів і густота підросту C. betulus L. (табл. 2). Індекс санітарного стану (І_с) підросту на ПП1 та ПП2 - 2,54 та 2,37 відповідно. Це свідчить про те, що він тут дуже ослаблений. Тоді як на ПП3 підріст ослаблений (І_с=1,75).

Таблиця 2 Лісівничо-таксаційна характеристика підросту C. betulus L.

Санітарний стан деревостанів також погіршується з наближенням до пікнікового майданчику і основної дороги. Від ослаблених на ПП3 (І_с=1,73) до дуже ослаблених на ПП1 (І_с=2,9) (табл. 3).

У зоні інтенсивного впливу до здорових насаджень належить лише 23% деревостану. До ІІ і ІІІ категорій стану припадає майже однакова кількість дерев: 37,1 % і 31,4% відповідно. У зоні середнього впливу збільшується частка насаджень І категорії стану до 37,2% та частка ІІ категорії стану - до 41,8%.

Таблиця 3 Санітарний стан дубово-грабово-ясеневих насаджень екологічного профілю

Тоді як, у зоні помірного рекреаційного навантаження найбільша частка насаджень ІІ категорії стану - 62,8%. Насаджень ІІІ категорії стану - 3%, а ІV категорії стану (відмираючі) не виявлено.

Таблиця 4 Пошкодженість поверхні ґрунту рекреаційною діяльністю

У зоні інтенсивного рекреаційного впливу сформувались: суцільна мережа стежок, дороги з розмивами, наноси (табл. 4). Стежки та дороги з розмивами займають 78% площі, стежки без підстилки - 15%, стежки в підстилці - 7%. Грунт і лісова підстилка ущільнені, остання зустрічається місцями (7%). Тоді як, на найвіддаленішій від основної дороги і пікнікового майданчика ділянці - зоні помірного впливу ПП3, наявні тільки поодинокі стежки. Дороги з розмивами та стежки без підстилки відсутні. Одиничні проходи займають 14% площі, стежки в підстилці - 10%. Лісова підстилка є на всій площі, а неушкоджений грунт займає 76% площі ділянки.

Трав’яний покрив на екопрофілі відрізняється за видовим, кількісним складом та співвідношенням родин. В зоні інтенсивного впливу трав’яний покрив майже відсутній через процеси деградації поверхневого шару грунту, а загальне проективне покриття (ЗПП) сягає лише 15%, представлений в основному Impatiens parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.> - <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.>98%, зустрічаються Geum urbanum L. - 1%, Erodium cicutarium L. - 0,5%, Euonymus europaeus L. - 0,5%. Співвідношення родин: Balsaminaceae - 25%, Rosaceae - 25%, Geraniaceae - 25% та Celastraceae - 25%. В зоні середнього впливу ЗПП вище - 28% (I. parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.> - 91%, E. cicutarium L. - 5%, Asarum europaeum L. - 2%, Euonymus verrucosus L. - 2%). Співвідношення родин: Balsaminaceae - 25%, Geraniaceae - 25%, Aristolochiaceae - 25% та Celastraceae - 25%. Загальне проективне покриття зони помірного впливу - 40% (I. parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.> - 91%, E. cicutárium L. - 3%, Galium aparine L. - 2%, G. urbanum L. - 2%, Polygonatum odoratum L. - 1%, Viola mirabilis L. - 1%). Співвідношення родин: Balsaminaceae - 16,6%, Geraniaceae - 16,6%, Rubiaceae - 16,6%, Rosaceae - 16,6%, Ruscaceae - 16,6%, Violaceae - 16,6%. Наявні типові лісові види - P. odoratum L., V. mirabilis L., G. urbanum L. У міру наближення до пікнікового майданчику і основної дороги збільшуеється ущільнення поверхневих шарів грунту, витіснення сильвантів (V. mirabilis L., Geránium sylváticum L., Lamium maculatum L. тощо) рудерантами та степантами (I. parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.>, G. aparine L. тощо), наслідком чого є задерніння грунту.

Висновки

В результаті інтенсивної рекреаційної діяльності пошкоджуються всі структурно-функціональні компоненти дубово-грабово-ясеневого фітоценозу «Скверу учасників партизанського руху» проектованого НПП «Холодний Яр». На екопрофілі виявлено: механічні пошкодження деревостану, витоптування трав’яного покриву, винесення лісової підстилки, ущільнення поверхневого шару ґрунту, задерніння злаками та бур’янами. За отриманими показниками доведено, що дубово-грабово-ясеневі угруповання стають вразливішими до антропогенного впливу в усіх зонах рекреаційного навантаження, поступово деградують і трансформуються. Проте, структурно-функціональні компоненти фітоценозу в зонах середнього та помірного рекреаційного навантаження, зможуть з часом відновитися після припинення антропогенного впливу. Тоді як зона інтенсивного впливу потребує проведення додаткових лісовідновлюючих заходів. Враховуючи зазначене, необхідно врегулювати рекреаційне навантаження на дубово-грабово-ясеневий фітоценоз об’єкту дослідження, що дасть можливість не тільки стабілізувати екологічну рівновагу лісових екосистем цієї території, але й покращити їх естетичну привабливість.

екологічний профіль фітоценоз деградація парк

Література

1. Анучин П.П. Лесная таксація / П.П. Анучин - М.: Лесн. пром.-сть, 1982. - 547 с.

. Бащенко М.І. Екологічна мережа Центрального Придніпров’я / М. І. Бащенко, О.Ф. Гончар, В.В. Лавров - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2009. - 386 с.

. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев - К.: Урожай, 1967. - 388 с.

. Дідух Я.П. Фітоіндикація екологічних режимів рослинних угруповань урочищаХолодний Яр / Я.П. Дідух // Ботанічний журнал. - 1992. - № 1. - С. 17-22.

. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокусин. - К.: Наук. Думка, 1987. - 548 с.

. Закон України «Про екологічну мережу України» від 24.06.2004 № 1864-IV (ст. 3) - К., 2004.

. Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття України. - К.: Національний екологічний центр, 2000. - 244 с.

. Лавров В.В. Вплив рекреаційної діяльності на стан реліктових ялівцевих угруповань / В.В. Лавров, О.І. Блінкова, Ю.В. Плугатар. - К.: Агроекологічний журнал, 2010.- С. 9-15.

. Мигунова Е.С. Леса и лесные земли (количественная оценка взаимосвязей) / Е.С. Мигунова. - М.: Экология, 1993. - 364 с.

. Санітарні правила у лісах України / Постанова Кабінету Міністрів України № 555 від 27 липня 1995 р. - К., 1995. - 20 с.