Стан та перспективи комунікацій в Україні

Стан та перспективи комунікацій в Україні

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний Університет «Львівська Політехніка»

Кафедра АСУ

Реферат

з дисципліни: Цифрові мережі наступного покоління

на тему: «Стан та перспективи комунікацій в Україні»

Виконав:

студент гр. ІУСс-11

Левицький А.З.

Перевірив:

доцент кафедри АСУ

Обельовська К.М.

Львів-2012

Зміст

1. Вступ

2.       Мобільний зв'язок

3.       Відеотелефонія та відеоконференцзв'язок <#"581559.files/image001.gif">

Рис. 1. Еволюція стандартів розвитку мобільного зв’язку

Технології лишень роблять можливим саме існування ринків; конкуренція в області товарів та послуг створює ці ринки або знищує їх. Ця проста істина забувається іноді, коли йде мова про ринки, де визначальним фактором є технологічно насичені індустрії.

Згідно з традиційною точкою зору рушійною силою послідовних хвиль інновацій є нові технології. Ринки тут - просто артефакт, а послуги ідентифікуються з продуктом, за допомогою якого вони доставляються користувачу (хоча це не одне й те саме).

З кінця IX століття і до теперішнього часу мобільні лідери - це не ті компанії, які досягли успіху тільки в технологічних інноваціях. Скоріше, це ті, які досягли значних успіхів і в технологічних, і в маркетингових інноваціях одночасно. Історія мобільного зв’язку, як і еволюційна траєкторія багатьох інших областей, наповнена прикладами краху компаній, які звертали свою увагу тільки на одну сторону цього рівняння.

Якщо компанії досягали успіху в розвитку технологій, але відставали в ринковому впровадженні, це призводило до появи нових продуктів та послуг, але не створювало нових ринків. Класичний приклад - провал WAP (протоколу бездротових додатків). В кінці 1990-х років лідируючі європейські виробники мобільних пристроїв розробили «Протокол бездротових додатків» як міжнародний стандарт для застосувань, що використовують бездротові комунікації. Не дивлячись на великий обсяг науково-дослідницької діяльності та величезні інвестиції, це була, скоріше, брендова технологія, ніж брендовий сервіс. На насичених ринках, де вся влада належить компетентним та перебірливим користувачам, подібні проекти приречені на крах. І навпаки, коли компанії встигали в ринковому розвитку, але відставали в області технологій, їм доводилось виходити на нові ринки зі старими пропозиціями.

Протягом останніх 20-ти років мобільна індустрія пройшла через успішні хвилі послідовних інновацій. Але не технології створили ринки. Взаємодія технологій та маркетингу - ось що призвело до появи нових продуктів, процесів та послуг (Стейнбок, 2006).

Питання прогнозування та моделювання розвитку телекомунікаційного ринку ускладнюється ще й тим моментом, що в залежності від етапу розвитку технологій зв’язку в країні, змінюється й структура агентів ринку. Огляд агентів, взаємодія яких один з одним формують ринок мобільного зв’язку таким як він є на даний момент представлений на Рис. 2. Аналогічна схема агентів ринку мобільного зв’язку присутня і українському ринку.

Рис. 2. Агенти ринку мобільного зв’язку

Цікавою рисою телекомунікаційного ринку є питання поширення нових технологій та сприйняття цих нових технологій населенням. Як свідчить практика, проблема розвитку ринку мобільного зв’язку обумовлена не тільки появою нових технологій, а ще й людським фактором, який обумовлює швидкість сприйняття нових технологій. В класичному варіанті модель поширення нових технологій сегментує споживачів по їх схильності до сприйняття нових технологій та мотивам, якими вони керуються при цьому, а також враховують різноманітні психологічні та демографічні характеристики. Споживачі представляються категоріями на нормальній кривій розподілу - це новатори, ранні послідовники, рання більшість, пізня більшість та ретрогради. Модель поширення технологічних інновацій на корпоративному ринку (рис. 3.4) ділить споживачів на п’ять категорій:

ентузіасти технологій;

стратеги;

прагматики;

консерватори;

ретрогради.

Ентузіасти технологій полюбляють возитись з новинками, незалежно від того, застосовує їх ще хтось чи ні, але при цьому не роблять крупних корпоративних інвестицій. Стратеги при спілкуванні з ентузіастами та іншими стратегами обґрунтовують впровадження нової технології, як тільки вони переконаються, що вона зможе дати їх бізнесу серйозну конкуренту перевагу. Прагматики також турбуються про конкурентні переваги для своїх компаній, але будучи менш схильними до ризику, ніж стратеги, до яких вони відносяться з підозрою, приймаючи нову технологію тільки за умови, що вона вже прийнята іншими прагматиками - і тут виникає «прірва» між стратегами та прагматиками. Але при цьому прагматики приймають технологію в масовому порядку, за звичай від одного виробника, створюючи «торнадо» попиту для лідируючого вендора, виводячи його на «головний шлях».

Слідом за прагматиками технологію приймають консерватори, що інакше опиняються в невигідних конкурентних умовах. Ретрогради виключно консервативні та приймають нове з небажанням і тільки тоді, коли це абсолютно необхідно. В моделі Мура ключем до подоланням прірви між стратегами та прагматиками є створення «цільного» продукту - комплексного рішення, що складається з апаратних засобів, програмного забезпечення та послуг. Це може бути зроблено для одного конкретного вертикального сегменту (банк, роздрібна торгівля і т.п.) в процесі, який він називає «кегельбаном». Таким чином модель Мура описує відношення абонентів до прийняття нових послуг мобільного зв’язку (Moore, 1999).

В зв’язку з відсутністю на даний момент методів та моделей, що дозволяють прогнозувати подальший розвиток телекомунікаційного ринку, а особливо сектору мобільного зв’язку, постає проблема не визначення тенденцій, що очікують нашу країну. Надійні прогнози ринку мобільного зв’язку необхідні для визначення: кількості абонентів мобільного зв’язку, середнього прибутку (ARPU) за послугами мобільного зв’язку, доходу від послуг мобільного зв’язку, долі ринку мобільного зв’язку серед інших видів зв’язку, темпів прийняття окремих продуктів та послуг, еластичності цін (вплив зниження цін та тарифів мобільних операторів), вимоги до технічних характеристик інфраструктури. Вони необхідні для технічко-економічного обґрунтування інвестицій, встановлення адекватних цін на послуги, планування та побудови мережі, стимулювання продаж і маркетингових планів, а також при спілкуванні з інвесторами та законодавцями.

Тому відповідно існує необхідність визначення характеру телекомунікаційного ринку (а саме ринку мобільного зв’язку України) та прогнозування його розвитку, що надасть можливість здійснення відповідного державного регулювання та прийняття відповідних нормативно-правових актів для створення умов для вільного розвитку ринку.

Таким чином, прогнозування та моделювання розвитку ринку мобільного зв’язку ускладнене наступними факторами:

недовга історія (20 років з моменту заснування першого оператора мобільного зв’язку);

конкуренція на ринку (близько 13 операторів мобільного зв’язку, що надають послуги різних стандартів зв’язку);

насичення ринку за показником кількість абонентів (проникнення близько 118%);

недостатній розвиток телекомунікаційної інфраструктури;

недостатній рівень готовність України до сприйняття технологічних інновацій (90 місце з 138 в світі);

структура агентів, що взаємодіють на ринку, залежно від рівня технологічного розвитку країни;

впровадження нових технологій та стандартів зв’язку, що кардинально змінюють структуру попиту та пропозиції на ринку;

проблема сприйняття абонентами новітніх технологій.

Перелічені фактори вказують на те, що застосування класичних теорій прогнозування розвитку ринку неможливе в даному випадку, оскільки даний ринок характеризується еволюційний характером розвитку, тобто тісною залежністю від розвитку технологій, пропозиції послуг та сприйняття абонентами послуг мобільних операторів.

Подальша робота автора з розробки еволюційної моделі розвитку ринку дозволить прогнозувати тенденції розвитку телекомунікаційного ринку. При значних інвестиціях в отриманні частоти, побудови та розвитку інфраструктури та маркетингових заходах, необхідний для запуску, надання та розвитку послуг мобільного зв’язку, значення точного прогнозування не можна переоцінити.

3. Відеотелефонія та відеоконференцзв'язок <#"581559.files/image003.gif">

Рис. 1. Супутниковий телефон

В межах реалізації стандарту ІМТ-2000 виконуються роботи зі створення супутникових систем персонального мобільного зв’язку Orbocomm, Thuraya, Clobal Star, Iridium . Поки що комерційна експлуатація систем не досягнута через проблеми фінансування проектів та технічні складнощі.

Для створення інформаційних мереж підприємств добре зарекомендувала себе мікрочарункова радіосистема DECT (табл. 6).

Таблиця 6

Основні характеристики системи DECT

Рис. 2. Приймально-передавальна станція комплексу «Епіграма»

Завдяки досягненням технологій мікроелектроніки та створенню інтелектуальних мікро- стрічкових цифрових антенних решіток розробляються, виготовляються та використовуються сучасні радіосистеми доступу типу Bluetooth, ZigBee, WiMax, WiFi та ін. (табл. 7, рис. 3, 4).

Таблиця 7

Сучасні безпровідові системи доступу

На практиці використовуються екзотичні системи передачі, які створюються з використанням загальних принципів і схем побудови й відрізняються канальними адаптерами для підключення до відповідних каналів передачі сигналу.

Особливий інтерес являють собою надширокосмугові системи зв'язку UMB, у яких ширина спектра порівняно із центральною частотою принаймні становить не менш як 500 Мгц. Такі системи називаються: "без несучої", "імпульсні", "з несинусоїдальним сигналом".

Одна з основних переваг системи - відсутність інтерференції прямого сигналу з його відбиттями від різних об'єктів. Завдяки надширокосмуговості загасання короткоімпульсного сигналу в різних середовищах досить короткі імпульси легко проходять навіть крізь різні перешкоди.

Систему "Імпульсне радіо" можна розглядати як граничний випадок системи CDMA, у якій повністю відмовилися від несучої, або що те саме, тривалість імпульсу зробили такою, що дорівнює періоду несучої.

Гідроакустичні системи зв'язку здійснюють зв'язок під водою з використанням ультразвукових коливань у 8-20 кГц на відстані до 4 км.

Лазерні системи зв'язку використовують лазери з довжиною хвиль 1-10 мкм і застосовуються в космічних лініях зв'язку. Рязанським приладобудівним заводом (Росія) виготовляється лазерний приймально-передавальний пристрій, що забезпечує передачу сигналу зі швидкістю близько 200 Мбіт/з на відстані 2-10 км у земних умовах і використовується, наприклад, для передачі інформації між базовими станціями в системах мобільного зв’язку (рис. 5, перевага - не потрібний дозвіл на використання частотного ресурсу).

Системи зв'язку в тунелях і метро використовують радіовипромінювальний (антенний) кабель, наприклад, фірми EUPEN, у діапазоні частот 30-1800 Мгц. Загасання сигналу на частоті 900 МГЦ 7,45 дб/100 м, втрати на зв'язок - до 70 дБ.

Ученими США встановлена можливість передачі радіохвиль гектаметрового діапазону у надрах Землі. Вважається, що під час розташування ретрансляторів на відстані до 200 м можливо створити лінію зв'язку для передачі сигналу зі спектром близько 500 Гц .

Для досягнення оптимальних характеристик сучасних радіосистем важливо використовувати новітні фільтри та малошумні підсилювачі НВЧ.

Рис. 3. Приймальний передавач системи WiMAX в інтегральному виконанні

Рис. 4. Термінал системи WiMAX

Рис. 5. Лазерна радіорелейна станція

Для створення передавачів супутникових станцій використовуються твердотільні вихідні підсилювачі.

Досить високі потужності Р вих = 4-6 Вт (на прикладі МІС TGA4915-EPU-CP фірми TriQumt Sem!conductor) в Ка досягаються паралельним підключенням підсилювачів у монолітному виконанні на GaAs.

Для одержання потужності 10 Вт і більше нарощування потужності виконується зовнішніми суматорами.

Створення нових сигнально-кодових конструкцій шляхом застосування комбінованих методів маніпуляції сигналів і нових методів кодування сигналу з метою збільшення пропускної здатності систем передачі й поліпшення їхньої енергетики.

Створення інтелектуальних друкованих антенних пристроїв для нових систем WiFi, WiMAX та ін. з поліпшеною енергетикою.

Створення телекомунікаційних систем у міліметровому діапазоні хвиль із робочою частотою близько 100 Ггц.

Розроблення методів проектування й технології виробництва телекомунікаційного обладнання, які забезпечують їхні оптимальні характеристики за узагальненим критерієм: мінімальна вартість, максимальні параметри, максимальна надійність, мінімальні масогабаритні характеристики.

Підвищення рівня навчання студентів за напрямком "Телекомунікації", розширення наукових досліджень і розробок за напрямом.

. Об’єднані комунікації в Україні. Стан та перспективи

Згідно із Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» однією із основних стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція із світовою інфраструктурою.

На цей час в діяльності сучасних компаній та установ використовується декілька незалежних мереж: телефонні (проводові та безпроводові), мережі мобільного зв’язку, локальні обчислювальні мережі тощо. Кожна із них є необхідною і тому відмова від використання тієї або іншої сучасної технології приводить до втрати конкурентних переваг.

Але така різноманітність породжує і низку проблем, тому що кожна мережа є технологічно індивідуальною і потребує окремого підходу до встановлення, обслуговування та експлуатації. Як результат користувач вимушений мати декілька стаціонарних та мобільних номерів, адрес електронної пошти та «прикутий» до терміналу аудіо- або відео-конференцзв’язку тощо.

В цих умовах з’явилася концептуальна ідея, відома як AtApAD (Anytime Anyplace Any Device): «коли завгодно, де завгодно та на якому завгодно пристрої», яка має на увазі використання усіх можливих телекомунікаційних функцій на кожному пристрої-терміналі користувача.

Подальшим розвитком принципу «усе на усьому» стала концепція «об’єднаних комунікацій» (Unified Communications).

«Об’єднані комунікації» - це не окремий продукт, а комплексна програмно-апаратна система, що складається із трьох базових рівнів - апаратного, програмного та логічного.

Підґрунтям для реалізації «об’єднаних комунікацій» є сучасна мережа передачі даних, де використовуються відкриті стандарти і яка легко адаптується до нових послуг. Така мережа повинна підтримувати стандартизовані протоколи (H.323, SIP, MGCP…) і технології (IMS, MPLS…).

Таким чином «об’єднані комунікації у повній мірі можуть бути реалізовані тільки в мережах наступних поколінь Next Generation Network (NGN).

Відповідно до визначень МСЕ (ITU-Т Y.2001) NGN - мережа на базі технологій комутації пакетів, яка придатна для надання послуг електрозв’язку та для використання широкосмугових транспортних технологій із включеною функцією QoS (Quality of Service).забезпечує безперешкодний доступ користувачів до мереж і конкуруючих постачальників послуг. Вона підтримує універсальну мобільність, яка дозволяє забезпечити постійне і повсюдне обслуговування користувачів.

Хоча визначення NGN, запропоноване МСЕ, досить повне, проте, в сучасних умовах NGN - це в першу чергу реалізація процесів конвергенції телекомунікаційних послуг, їх злиття, спрощення використання для кінцевого абонента, мобільність та повсюдність.

Мережі NGN означають еволюцію існуючих телекомунікаційних мереж, що відбивається в злитті мереж і технологій. Завдяки цьому забезпечується широкий спектр послуг, починаючи з класичних послуг телефонії і закінчуючи різними послугами передачі даних або їх комбінацією.

У цьому сенсі процес конвергенції можна розглядати не тільки як перший крок втілення NGN, але і як основу реалізації в Україні концептуальної ідеї «об’єднаних комунікацій» в цілому.

Використання «об’єднаних комунікацій» дає можливість оперативно проводити колективне (за участю філіалів) обговорення проектів, найбільш оперативно обмінюватися актуальною інформацією, впроваджувати інтерактивне дистанційне навчання тощо.

За допомогою «об’єднаних комунікацій» реалізується наступний перелік базових послуг:

індикація присутності;

миттєві текстові повідомлення;

електронна та голосова пошта;

телефонія (єдиний телефонний номер);

аудіо/відео конференції;

доступ в Інтернет;

функції контакт-центру;

засоби колективної роботи (в том числі і для навчання).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 № 290 для забезпечення реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та запровадження високих технологій, утворено Державний комітет України з питань науково-технічного та інноваційного розвитку.

В НКРЗ з метою ефективного регулювання телекомунікаційних ринків в процесі впровадження мереж NGN були вивчені наступні питання:

надання спільних послуг для мобільного і фіксованого зв'язку, персоналізованих послуг з переходом до послуг персонального номеру;

надання послуг та сервісів Triple Play;

використання різних варіантів широкосмугового доступу до послуг Triple Play;

забезпечення якості послуг (QoS);

впровадження інтелектуальних послуг та сервісів.

Відповідними рішеннями НКРЗ 4-м операторам телекомунікацій виділені національні ідентифікаційні коди мереж призначення у форматі 089Х. В ході дослідної експлуатації були опрацьовані умови доступу до телекомунікаційних мереж розгорнутих як з використанням технологій TDM, так і з використанням IP-технологій.

З метою вивчення проблем впровадження новітніх технологій в НКРЗ створено відповідні Робочі групи. За результатами діяльності цих Робочих груп:

затверджено Зміни до Правил взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж загального користування, якими визначено терміни логічного взаємоз’єднання та IP-мережі;

регламентовано порядок виділення національних ідентифікаційних кодів мереж призначення;

розроблено пропозиції до НД «Технічні вимоги до взаємоз’єднання та взаємодії телекомунікаційних мереж, побудованих з використанням різних технологій»;

установлено Порядок доступу до кабельної каналізації електрозв’язку;

розроблено проект «Положення про якість телекомунікаційних послуг».

Провідні оператори телекомунікацій активно розширюють географію своїх IP/MPLS-мереж - універсального транспорту для всіляких видів трафіку та послуг, що надає їм можливість надавати послуги різного класу у великому об’ємі.

Новим джерелом надходжень для операторів фіксованого зв’язку стає надання населенню послуг доступу до Інтернет. Прокладені раніш для потреб голосової телефонії мідні проводові лінії зв’язку зараз одночасно (без перешкод для надання традиційних телефонних послуг) використовуються для доставки абонентам IP-трафіку. При цьому частина послуг голосової телефонії у прибутках таких операторів зменшується і оператори змінюють свою бізнес-модель, починаючи додатково надавати послуги доступу до мережі Інтернет. Все більше суб’єктів ринку телекомунікацій, використовуючи новітні технології, що дозволяють передавати мультимедійний трафік (голос, дані та відео), перетворюються на універсальних операторів та починають надавати своїм абонентам цілий комплекс конвергентних послуг - комунікаційних, інформаційних, розважальних, навчальних тощо.

Таким чином «об’єднані комунікації» у своєму нинішньому вигляді роблять в Україні тільки перші кроки, але провідні виробники телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення (Alcatel-Lucent, Microsoft, Avaya, Cisco, IBM, NEC, Oracle, та Siemens Enterprise Networks) вже пропонують свої розробки у цій сфері.

Можливості розширення абонентської бази (а відповідно і зростання доходів телекомунікаційних компаній) в Україні є практично вичерпаними. Падіння, у зв’язку із світовою кризою, прибутків населення спонукає споживачів телекомунікаційних послуг заощаджувати перш за все на споживанні послуг пов’язаних із розвагами. В цих умовах найбільш перспективними є послуги орієнтовані на прискорення розвитку потенціалу соціальної сфери - дистанційне навчання, телеробота, телемедицина, пункти колективного доступу до мережі Інтернет, електронні бібліотеки тощо.

На 8-му Глобального симпозіумі для регуляторних органів (Паттайя, Таїланд, березень 2008 р.) зазначено, що в країнах, де розвивається колективне користування на рівні кінцевих споживачів, забезпечується розширення можливостей економічного розвитку в цілому.

Сумісне використання телекомунікаційних ресурсів на рівні кінцевих споживачів дозволяє суттєво зменшити витрати на надання та використання послуг та забезпечує доступність послуг, що надаються.

Національним регуляторним органам при цьому відводиться важлива роль в забезпеченні сприятливих умов для організації цих процесів.

Ефективне використання сумісних ресурсів забезпечує створення відповідних можливостей для формування потенціалу інфраструктури та людського потенціалу.

Так, в 1990-х роках БРЕ МСЕ надав підтримку в проведенні реформи у галузі електрозв’язку в Домініканській Республіці, та допоміг створити INDOTEL, національний регуляторний орган, а також прийняти першу чергу законодавчих актів для галузі електрозв’язку. У наступному цей процес був подовжений за підтримкою Всесвітнього Банку.

Перший кроком INDOTEL була розробка програм по забезпеченню елементарної письменності, адаптованих до можливостей різних цільових груп. Окрім того була створена віртуальна бібліотека, що нараховує понад 100 000 томів, доступних у режимі OnLine. Щоб підтримати місцеву економіку шляхом ефективного використання ІКТ, практично в усіх центрах INDOTEL були організовані курси англійської мови, включаючи модулі орієнтовані на туризм, оскільки він був найбільш стимульованою галуззю місцевої економічної діяльності. На цей час понад 90 відсотків населення зайнятого у секторі обслуговування, володіє двома-трьома мовами, завдяки підготовці отриманої в центрах ІКТ INDOTEL.

Окрім того, населення, що займається фермерством, користується можливостями спільного використання інформації про розвиток фермерства, сільського господарства тощо за допомогою послуг мобільного зв’язку у формі платних SMS та доступу до Інтернет.

В межах освітньої ініціативи РФ «Наша нова школа» дистанційній та додатковій освіті в Росії надається зараз велика увага.

Нещодавно університетський коледж Лондону і Триниті-коледж Дублінського університету, а також британський Відкритий університет, що спеціалізується на дистанційному навчанні, розмістили аудіо- та відеозаписи лекцій своїх провідних викладачів на iTunes U, безкоштовному освітньому розділі порталу iTunes. Провідні американські університети (Гарвард, Йель, Стенфорд, Берклі, Массачусетський технологічний інститут) ще раніш почали застосовувати подібні заходи.

В Abilene Christian University (штат Техас, США) реалізована комплексна система Unified Communications на базі апаратних и програмових рішень Alcatel-Lucent і мобільних терміналів Apple iPhone.

Однією з головних умов успішної реалізації Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 є забезпечення навчання, виховання, професійної підготовки людини для роботи в інформаційному суспільстві. Для цього, необхідно:

розробити методологічне забезпечення використання комп'ютерних мультимедійних технологій при викладанні шкільних предметів та дисциплін;

врахувати в системах навчання студентів педагогічних вищих навчальних закладів і перепідготовки вчителів особливості роботи з ІКТ;

створити системи дистанційного навчання та забезпечити на їх основі ефективне впровадження і використання ІКТ на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання.

Підвищення ефективності дистанційного навчання може забезпечуватися завдяки використанню інноваційних навчальних методик. Заслуговує на увагу методика Віктора Федоровича Шаталова - народного вчителя СРСР, заслуженого вчителя України, що обіймає посаду професора Донецького інституту соціальної освіти. В.Ф. Шаталов - лауреат декількох міжнародних премій, автор понад 30 книг, що перекладені на 17 мов світу, розробив систему навчання з використанням опорних сигналів - взаємопов’язаних ключових слів, умовних знаків, малюнків та формул із коротким висновком. Багаторічна апробація його методичних ідей з успіхом пройшла не тільки в школах, але і в ВНЗ, військових училищах, академіях. Відеозаписи його уроків, зареєстровані в Держфільмофонді РФ. Диски з навчальними курсами надсилаються по пошті, а також можна передплатити OnLine-перегляд цих навчальних фільмів на веб-сайті московської школи-студії Шаталова-Лисенкової - <http://www.shatalovschools.ru/>

Міністерством освіти і науки України у складі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» створено Український інститут інформаційних технологій в освіті. Відповідно до Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство розроблено:

механізми запровадження дистанційного навчання (змішаного навчання) в систему вищої професійної освіти та навчання впродовж життя (кейс-технологій, ТВ-технологій, Чат-технологій, тощо);

науково-методичні рекомендації до використання інформаційних технологій в навчальному процесі вищих навчальних закладів;

науково-методичні рекомендації щодо створення сучасних підручників, інтерактивних курсів, електронних дидактичних комплексів тощо.

В 2008 - 2009 роках в межах проекту МСЕ щодо Центрів майстерності (Centers of Exellence) для країн СНД, МСЕ сумісно із російським Сибірським державним університетом телекомунікацій і інформатики (м. Новосибірськ), білоруським Вищим державним коледжем зв’язку (м. Мінськ) та Одеською національною академією зв’язку ім. О.С.Попова було проведено декілька курсів дистанційного навчання з економічних та технічних питань сфери телекомунікацій. Завдяки цим курсам підвищила свою кваліфікацію група співробітників апарату Національної комісії з питань регулювання зв’язку України.

Організація системи інноваційної дистанційної перепідготовки з використанням «об’єднаних комунікацій»:

створить можливість вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності держави;

забезпечить впровадження нових інформаційних послуг;

забезпечить створення інвестиційно-привабливого клімату для побудови в Україні національної інформаційної інфраструктури нового покоління.

Таким чином, впровадження «об’єднаних комунікацій» в Україні приведе до прискорення розвитку соціальної сфери та економіки країни.

6. Висновки

У даній роботі було здійснено спробу дослідити реальний стан галузі телекомунікацій в Україні, позитивні та негативні фактори, що визначають розвиток українських телекомунікацій, проблеми такого розвитку, а також пропозиції та заходи, спрямовані на подолання проблем.

Як бачимо, з одного боку, в України у галузі телекомунікацій наявні усі передумови подальшого розвитку, а, з іншого боку, маємо низку проблем, які значно гальмують цей розвиток і не дозволяють Україні вийти на належний рівень конкурентноздатності у даній галузі. Тому, як вже зазначалося, дійсно необхідно по можливості вживати належних заходів щодо поступового розв’язання цих проблем.

Отже, на основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що, незважаючи на динамічність розвитку галузі телекомунікацій, Україна у цій галузі на даний момент не може конкурувати не тільки з економічно розвиненими країнами, а й з країнами, що розвиваються. Звісно, найбільшою мірою це пояснюється станом економіки нашої держави в цілому, бо, звісно, окрема галузь не може ефективно функціонувати, якщо загальна економічна ситуація в країні характеризується як незадовільна.

Але загалом слід відмітити, що, незважаючи на всі перешкоди та проблеми, Україна, хоч і повільно, але все ж таки просувається на шляху розвитку телекомунікацій, і залишається сподіватися, що ті заходи, які зараз проводять урядові та неурядові організації щодо розвитку галузі, дійсно сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності нашої держави у сфері комунікацій.

7. Використана література:

1.http://www.softline.kiev.ua/ua/our-services-ua/191-srvices-custom-software.html

2. <http://www.refine.org.ua/pageid-4000-1.html>

.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97#

. <http://www.nkrz.gov.ua/img/zstored/File/2011_richny_zvit_230312_1.pdf>

. <http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Radio/2009_645/08.pdf>

. www.nkrz.gov.ua/.../Dopovid_hohtva.doc <http://www.nkrz.gov.ua/.../Dopovid_hohtva.doc>

. <http://referatcentral.org.ua/placement_productive_forces_load.php?id=96>