Обґрунтування тарифу і формування прибутку транспортного обслуговування

Обґрунтування тарифу і формування прибутку транспортного обслуговування

Зміст

Вихідні дані

Вступ

Розділ 1. Визначення попиту і пропозиції на ринку транспортних послуг

Розділ 2. Виробничий план і показники з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

.1 Визначення продуктивності рухомого складу

.2 Визначення потреб у новому рухомому складі

.3 Розрахунок основних показників виробничої програми

.4 Розрахунок основних показників технічного обслуговування і ремонту рухомого складу

Розділ 3. Визначення потреби у матеріально технічних ресурсах

.1 Потреби у паливі

.2 Потреби у мастильних матеріалах

.3 Потреби у шинах

.4 Потреби у матеріалах та запчастинах

Розділ 4. Розрахунок потреби у трудових ресурсах

Розділ 5. Розрахунок собівартості перевезень

Розділ 6. Обґрунтування тарифу перевезень

Розділ 7. Формування прибутку і розрахунок показників дохідності

Загальні висновки

Список використаних матеріалів та літератури

Вихідні дані до курсової роботи

Вступ

Автомобільний транспорт - одна з найважливіших галузей народного господарства - розвивається як невід’ємна частина єдиної транспортної системи країни. Він забезпечує на ряду з іншими видами транспорту раціональне виробництво і оборот продукції промисловості та сільського господарства, задовольняє потреби населення в перевезеннях.

Що таке комерція? Уміння перепродати дорожче? Якоюсь мірою так, але не тільки це. Поняття «комерція» значно ширше, більш глибоке по змісту й умінню її здійснювати.

Комерція - вид торгового підприємництва чи бізнесу, але бізнесу шляхетного, того бізнесу, що є основою будь-якої по-справжньому цивілізованої ринкової економіки.

Комерція - слово латинського походження (від лат. commercium - торгівля). Однак треба мати на увазі, що термін «торгівля» має двояке значення: в одному випадку він означає самостійну галузь народного господарства (торгівлю), в іншому - торгові процеси, спрямовані на здійснення актів купівлі-продажу товарів. Комерційна діяльність зв'язана з другим поняттям торгівлі - торговими процесами по здійсненню актів купівлі-продажу з метою одержання прибутку.

Таким чином, змістом комерційної діяльності є:

вивчення та прогнозування розвитку цільових ринків з деталізацією всіх складових цього ринку;

добір потенційних ділових партнерів і налагодження зв’язків між ними;

організація та контроль виконання контрактів;

рекламна діяльність;

впровадження необхідних технологій та оперативне управління ними.

Комерційна діяльність підприємства - більш вузьке поняття, ніж підприємництво. Підприємництво - це організація економічної, виробничої й іншої діяльності, що приносить підприємцю доход. Підприємництво може означати організацію промислового підприємства, сільського фермерського господарства, торгового підприємства, підприємства обслуговування, банку адвокатської контори, видавництва, дослідницької установи, кооперативу і т.д. Із усіх цих видів підприємницької діяльності тільки торгова справа є в чистому виді комерційною діяльністю. Таким чином, комерцію варто розглядати як одну з форм (видів) підприємницької діяльності. У той же час і в деяких видах підприємницької діяльності можуть здійснюватися операції по купівлі-продажу товарів, сировини, заготовленої продукції, напівфабрикатів і т.п., тобто елементи комерційної діяльності можуть здійснюватися у всіх видах підприємництва, але не є для них визначальними, головними.

При управлінні комерційною діяльністю виконуються функції процесу управління: планування, організація, облік і контроль.

Планування - одна з найважливіших функцій управління комерційною діяльністю торгового підприємства. Планування закупівель, товарних запасів і продажів зв'язано з динамікою торгових процесів і сприяє досягненню поставлених цілей торгового підприємства. Плани закупівель і продажів звичайно містять показники, що повинні бути досягнуті в результаті їхнього виконання. У планах відбивається зміст робіт, установлюється персональна відповідальність за їхнє виконання, намічаються терміни і визначаються методи контролю й аналізу ефективності виконання завдань.

Сутність організації як функції управління заключається в упорядкуванні, узгодженні, регламентуванні дій виконавців, що беруть участь у процесах закупівлі, продажі і просування товарів до споживачів. Організація управління включає також оперативне регулювання, під яким маються на увазі поточні управлінські рішення, інструкції, накази, розпорядження, указівки, вироблювані і прийняті суб'єктами управління відповідно до конкретної ринкової ситуації.

Облік як функція управління комерційною діяльністю являє собою документальне оформлення надходжень, приймання, реалізації товарів і їхнього руху в торговому підприємстві. Завдяки обліку забезпечується схоронність матеріальних цінностей і коштів, контроль за торговими процесами і результатами комерційної діяльності.

Під контролем мається на увазі активне спостереження за виконанням управлінських впливів, перевірка дотримання документів, що регламентують комерційно-підприємницьку діяльність торгового підприємства. Контроль разом з обліком інформує підприємця про результативність торгових процесів і служить засобом коригувального впливу з боку органів управління на тих, кому слід виконувати керуючі рішення.

Комерційна робота на автотранспорті - надання транспортних послуг із заданим рівнем прибутковості, пошук товарів (вантажів) та партнерів, узгодження тарифної системи (форми оплати за надані послуги), укладання договорів на всі види перевезень вантажів та пасажирів, організація взаємодії між транспортними організаціями, виробниками та споживачами, рекламна діяльність, оперативний контроль діяльності відповідно до обраної комерційної стратегії. Отже, комерційна діяльність на автотранспорті - це пошук вантажів та пасажирів на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також обґрунтування тарифної системи на всі види перевезень, розробка дієвої рекламної політики.

Автотранспорт - найперша галузь економіки України, у якій розпочалась приватизація державної власності. За характером діяльності автоперевезення поділяються на комерційні та некомерційні. Автотранспорт є складовою частиною транспортної системи країни, у яку входять види транспорту, загальним для яких є поняття продукції, у якості якої виступає процес переміщення вантажів та пасажирів. Це відрізняє дану галузь від інших, у яких продукт виробництва має речовий вираз і у процесі виробництва змінює або набуває нових фізико-хімічних властивостей. На транспорті продукція виступає у вигляді послуги, яка не має речового змісту, не може зберігатись та накопичуватись, для її здійснення не потрібна сировина. Одиницями виміру транспортної продукції є тони, тонокілометри, пасажири, пасажиро-кілометри. Вказані особливості впливають або визначають особливості комерційної роботи:

впливають на склад витрат;

не потребують часу та додаткових засобів на збереження та реалізацію продукції;

скорочується капіталооборот за рахунок відсутності складських операцій;

суміщується продукція цієї галузі транспорту з процесом її виробництва.

Особливості транспортних послуг визначають особливості транспортного виробництва:

) відсутність конкретного місця продажу та виробництво послуг у часі та просторі;

) обсяги виробництва не дорівнюють обсягам споживання за рахунок повторності перевезень;

) плата виконаної роботи випереджує послуги, що пов’язано з підготовкою транспортних засобів та оформленням документів;

) змінена форма грошообігу;

) мішані форми транспортних послуг, що розширює конкурентне середовище і пов’язане з цим ціноутворення;

) залежність ринку транспортних послуг від товарних ринків;

) підвищений вплив на навколишнє середовище, що може спричинити обмеження транспортних послуг.

Завдання на дану курсову роботу полягає:

–       охарактеризувати середовище економічної системи і провести дослідження попиту і пропозиції даного виду послуг;

–       скласти виробничий план і визначити показники технічного обслуговування та ремонту рухомого складу;

–       визначити потреби в матеріально-технічних і трудових ресурсах;

–       розрахувати собівартість перевезень і обґрунтувати тариф;

–       визначити показники дохідності і порядок формування прибутку.

Розділ 1. Визначення попиту і пропозиції на ринку транспортних послуг

Маркетингові дослідження починають із загальної характеристики економічної системи: економічна технологія, політико-правові умови, конкуренти, споживачі, постачальники, регулюючі органи, партнери, власники, персонал. фізичне середовище.

Попит на перевезення вантажів розуміють як кількість потреб у перевезеннях і додаткових транспортних послугах у відповідності до ціни та обсягу. Кількісна оцінка на будь-який вид транспортних послуг розраховується після визначення меж транспортного ринку, на якому здійснюється або планується транспортна діяльність.

Транспорті послуги тісно пов’язані з обсягами реалізації на товарних ринках - внутрішніх та зовнішніх. Тому для отримання границь необхідно виявити особливості товарних ринків та діагностувати їх стан і тенденції.

Для визначення попиту на транспортні послуги використовують:

метод прямого рахунку - здійснення по кожному виду послуг. Розраховується множенням фактичного обсягу виробництва транспортних послуг на коефіцієнт росту ринку і на коефіцієнт повторності перевезень періоду, що передує розрахунку. Коефіцієнт росту визначається за даними експертів або власними дослідженнями;

експертний метод - розраховується як середня оцінка по групі експертів і представляється як імовірнісна характеристика;

експериментальний метод - передбачає вимірювання фактичного обсягу попиту за допомогою опитувань різних груп і суб’єктів ринку (клієнтів, посередників);

математичний метод - найбільш точний, трудоємкий, структуризуючий. Передбачає аналіз ряду статистичних даних, даних обліку державних довідників.

Особливостями попиту автотранспортної діяльності є:

нерівномірність попиту у часі і просторі за рахунок сезонності перевезень, структури вантажопотоків, структури споживання, якості і рівня споживачів, рівня технологічного розвитку;

вторинність виникнення транспортного попиту, що задовольняється за допомогою транспорту.

Пропозиція визначається зв’язком між ціною послуги і її кількістю, яку транспортне підприємство може надати.

Пропозиція - кількість транспортних послуг (обсягу транспортної роботи), що пропонується на ринку у певний момент або період. Пропозиція представляється у натуральному і вартісному виразі. Пропозицію визначають тими ж методами, що і попит.

На рівень пропозиції впливають:

організація роботи;

стан транспортних засобів;

наявні резерви;

інвестиції та накопичення.

Потенційну і реальну пропозицію можна отримати на основі коректування можливого обсягу перевезень парку транспортних засобів, на фактичний коефіцієнт випуску парку. Цей коефіцієнт відображає всі проблеми організації, використання транспортних засобів, часові витрати.

Результатом проведених досліджень є заключення угоди на здійснення певного виду транспортного забезпечення.

Отже провівши визначення попиту та пропозиції на ринку послуг ми заключили два договори:

.Наше АТП «Мінтранс» зобов'язується перевезти за маршрутом м. Корець - м. Новоград-Волинський протяжністю 34 км від кар’єру по видобуванню піску до м. Новоград-волинський, підприємству, що спеціалізується по будівництву промислових комплексів 50 тис. т. піску.

.Наше АТП «Мінтранс» зобов'язується перевезти за маршрутом м. Корець - м. Рівне протяжністю 69 км від кар’єру по видобуванню піску, підприємству «ДОМ», що спеціалізується по будівництву промислових комплексів 50 тис. т.

Наведемо коротку характеристику вантажу, що перевозиться:

Пісок - це матеріал має як природне походження, так і штучне, який складається з частинок гірської породи. Як правило, пісок має у своєму складі велику відсоток кварцу - науковою мовою - діоксид кремнію.

Природний пісок - це пухка суміш часток розміром від 0,14 до 5 мм, і яка з'явилася в результаті природного руйнування твердих гірських порід. Залежно від місця видобутку піску їх поділяють на: річковий; морський; гірський та кар'єрний пісок.

В якості заповнювача для легкого, важкого, дрібнозернистого, ніздрюватого та силікатного і бетону, будівельних розчинів, приготування сухих сумішей, для покриттів автомобільних доріг, влаштування основ і аеродромів використовується пісок, що добувається з річкових кар'єрів.

Ціна на річковий пісок як правило вище кар'єрного, так як річковий пісок, найчастіше привізною, до того ж цей пісок піддається процесу очищення від щебеню гравійного (гальки) прямо на кар'єрах.

У порівнянні з кар'єрним піском який може мати у складі домішки глини (іноді це тільки плюс, адже пісок не так швидко осідає в розчині), пісок річковий чистий і не містить в складі сторонніх включень. У кар'єрному піску можуть зустрічатися каміння і глина. Підвищуючи якість продукції, нерідко використовують природну піщано-гравійну суміш з крупинками розмірами 0-20 мм. Така суміш часто використовується в бетонному виробництві, у житловому і дорожньому будівництві, чудово підходить для виробництва залізобетонних виробів високої якості.

Штучний важкий пісок - Це пухка суміш з частинок, які отримують в процесі дроблення щільних і твердих гірських порід. Зазвичай такий пісок мають шорсткої поверхні і гострокутні форму. Штучний пісок використовуються для приготування декоративних розчинів і для фактурних панелей зовнішнього шару.

Залежно від розмірів частинок, пісок поділяються на такі типи: дрібний (менше 0,5 мм), середній (від 0,5 до 2 мм), і великий (розмір частинок від 2 до 5 мм). Це необхідно для того, щоб знати, для яких робіт пісок придатний. Так, для блокової і цегляної кладки краще всього використовувати пісок з розміром часток не більше 2,5 мм, а для закладення стиків збірних конструкцій і бутової кладки використовується не більше 5 мм

Для двох маршрутів перевезення піску було обрано КАМАЗ 65115. Основні характеристики договірних зобов’язань та вибраний рухомий склад представлено в табл.1.

Розрахуємо вантажооборот за видами вантажів і в цілому по АТП:

де P_i - вантажооборот за певним видом вантажу, ткм;_i - обсяги перевезень певного виду вантажу, т;_i - середня відстань перевезень по певному вантажу, км;

Таблиця 1 Договірні зобов’язання

Наше АТП уклало два договори на перевезення по перевезенню піску.

Висновок за розділом 1: Таким чином для виконання договірних зобов'язань автомобіль КАМАЗ 65115 виконає транспортну роботу на 1-му маршруті в розмірі 1700 тис. ткм., а на 2-му - 3450 тис. ткм. При цьому відстань перевезень становить відповідно 34 км. та 69 км. Договірний обсяг перевезень піску становить 50 тис. т. на кожному з маршрутів, що в цілому по АТП становить 100 тис. т.

Розділ 2. Виробничий план і показники з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

попит пропозиція собівартість перевезення

2.1 Визначення продуктивності рухомого складу

Продуктивність рухомого складу розраховуємо за всіма видами перевезень і по кожній марці рухомого складу поступово:

. За вантажними відрядними перевезеннями визначаємо кількість їздок автомобіля з вантажем:

де n_i - число їздок автомобіля і-ої марки з вантажем, од.;

АТ_Ні - середня тривалість перебування автомобіля і-ої марки в наряді, год.;_Ті - середня технічна швидкість руху автомобіля, км/год.;_i - середня довжина їздки з вантажем автомобіля і-ої марки, км;

β_і - коефіцієнт використання пробігу автомобіля і-ої марки;_н-р - час простою автомобіля і-ої марки під навантаженням-розвантаженням, год.

Результати розрахунків представлені в таблиці 2.

Таблиця 2 Число їздок

. За всіма видами перевезень розраховуємо середньодобову продуктивність рухомого складу:

;

де q_i - вантажопідйомність автомобіля і-ої марки, т;

γ_і - коефіцієнт використання вантажопідйомності і-ої марки.

. За всіма видами перевезень розраховуємо річну продуктивність одного автомобіля і-ої марки:

;

де Т_К - календарний фонд робочого часу, дні;

α - коефіцієнт випуску автомобілів і-ої марки на лінію.

Результати розрахунків добової і річної продуктивності автомобілів представлені в таблиці 3.

Таблиця 3 Продуктивність рухомого складу

Коефіцієнт використання вантажопідйомності для КАМАЗ 65115 становить 1, оскільки даний автомобіль перевозить сипучий вантаж(пісок).

2.2 Визначаємо потреби в новому рухомому складі

Потреби в новому рухомому складі визначаємо у відповідності до договірних зобов’язань, вибраних марок, наявної кількості автомобілів, їх продуктивності, що отримали в результаті розрахунків. Порядок розрахунків наступний:

. По кожному договірному зобов’язанню визначаємо можливий обсяг перевезень:

;

де Q_Мі - можливий обсяг відрядних перевезень вантажів, тис. т;

А_с - середньоспискова кількість автомобілів, одиниць.

Сердньоспискова кількість автомобілів за умовами договору становить КАМАЗ 65115 - 10 автомобілів по кожному з маршрутів.

. За кожним видом перевезень уточнюється різниця між можливим і договірним об’ємом перевезень вантажів.

. За кожним видом перевезень у відповідності до вибраної марки автомобіля розрахуємо додаткову кількість автомобілів і-ої марки:

;

. Визначаємо кількість автомобілів за відповідними марками та загальну кількість автомобілів в цілому по АТП для виконання договірних зобов’язань:

;

Результати розрахунків представлені в таблиці 4.

Таблиця 4 Розрахунок кількості автомобілів для виконання договірних зобов’язань

2.3 Розрахунок основних показників виробничої програми

До числа основних показників виробничої програми по експлуатації рухомого складу відносять: загальну вантажопідйомність парку рухомого складу; автомобіле-дні знаходження рухомого складу в експлуатації; автомобіле-години в наряді; автомобіле-дні в русі; загальний пробіг рухомого складу; пробіг з вантажем; транспортна робота.

Наведені показники виробничої програми розраховуються за марками рухомого складу і в цілому по АТП в такій послідовності:

.        Визначається загальна вантажопідйомність парку рухомого складу:

;

2.       Розраховуються автомобіле-дні знаходження рухомого складу в АТП:

;

3.       Розраховуються автомобіле-дні знаходження рухомого складу в експлуатації:

;

4.       Визначається автомобіле-години в наряді:

;

5.       Розраховуються автомобіле-години в русі (лише завантаженими відрядними перевезеннями):

;

6.       Розраховується загальний пробіг рухомого складу:

;

;

7.       Визначаємо пробіг з вантажем або платний пробіг:

;

8.       Розраховуємо можливу транспортну роботу:

Після обрахунку основних показників виробничої програми по експлуатації рухомого складу, розраховуємо середній рівень - експлуатаційних показників по АТП шляхом визначення середньозваженої величини. В загальному вигляді формула має вид:

.

Результати розрахунків зводимо в таблиці 5.

Таблиця 5 Основні показники виробничої програми АТП

2.4 Розрахунок основних показників технічного обслуговування і ремонту рухомого складу

Виробнича програма технічного обслуговування і ремонту рухомого складу розробляється у відповідності до показників виробничої програми з експлуатації рухомого складу (таблиця 5). При цьому вважаємо, що рухомий склад новий і не потребує капітального ремонту. Розрахунки виконуємо в такому порядку:

)        визначаємо кількість технічних обслуговувань №1, №2, щоденних;

)        розраховуємо трудомісткість технічних обслуговувань і поточних ремонтів.

Всі розрахунки здійснюються за марками рухомого складу і в цілому по АТП згідно діючих норм міжремонтних пробігів, нормативів питомої трудомісткості і коефіцієнтів коректування, встановлених діючим положенням про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту.

Кількість технічних обслуговувань № 2 становитиме:

;

де  - норматив міжремонтного пробігу ТО-2, км /12000 км/

 - коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації k₁=1.

;

Кількість технічних обслуговувань № 1 становитиме:

;

де  - норматив міжремонтного пробігу ТО-1, км /3000 км/

Кількість щоденних обслуговувань визначається у відповідності до кількості автомобіле-днів знаходження рухомого складу в експлуатації Т_е /таблиця 5/:

;

.

Планова трудомісткість технічних обслуговувань і поточних ремонтів визначається за наступними формулами:

–       для ТО-2:

;

;

де t_ТО-2і - трудомісткість виконання технічного обслуговування № 2, люд.-год.; t_ТО-2і=20 люд.-год._c - коефіцієнт, що враховує супутній ремонт k_c=1,15;₂ - коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу. Для автомобіля VOLVO FL L дорівнює 1 як для базових автомобілів, а для автомобіля КАМАЗ 65115 - 1,1, як для самоскида;₅ - коефіцієнт, що враховує розмір і оснащеність АТП. Становить 0,95 при кількості автомобілів від 200 до 300 одиниць.

–       Для ТО-1:

;

_ТО-1і - трудомісткість виконання технічного обслуговування № 1, люд.-год.; t_ТО-1і=2 люд.-год.

;

–       Для ЩО

;

_ЩОі - трудомісткість виконання щоденного обслуговування , люд.-год.; t_ЩОі=0,5 люд.-год.

;

–       поточного ремонту:

;

_прі - трудомісткість виконання поточного ремонту, люд.-год.; t_прі=10 люд.-год.

;

де k₃ - коефіцієнт, що враховує кліматичні умови. Дорівнює 1 в умовах помірного клімату і невисокої агресивності середовища;₄ - коефіцієнт, що враховує пробіг рухомого складу з початку експлуатації, k₄=1.

Загальна трудомісткість всіх видів технічного обслуговування і ремонтів визначається додаванням отриманих величин:

;

Трудомісткість допоміжних робіт приймається в межах 30% від трудомісткості технічного обслуговування і ремонтів:

;

Результати розрахунків по технічному обслуговуванню і ремонту рухомого складу заносимо в таблицю 6.

Таблиця 6 Основні показники технічного обслуговування і ремонту рухомого складу

Висновок за розділом 2: Таким чином в даному розділі ми обраховували виробничий план і показники з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту рухомого складу.

За результатами розрахунків транспортна робота, яку виконає автомобіль КАМАЗ 65115 на першому маршруті становитиме 1980855 ткм, а на другому - 5597640.Результати обрахунків були зведені в таблиці. Зокрема потрібно відмітити, що для виконання договірних зобов’язань загальний пробіг по АТП в цілому для двох марок автомобілів становитиме 1010466 км., кількість ТО-2 - 84 одиниць, кількість ТО-1 - 246 одиниць, кількість ЩО - 3614 одиниць.

Також ми обрахували трудомісткість виконання технічного обслуговування та ремонту рухомого складу. Загалом по АТП трудомісткість ТО-2 - 1836 люд.-год., трудомісткість ТО-1 - 467 люд.-год., трудомісткість ЩО - 1717 люд.-год., загальна трудомісткість ТО і ремонту - 13619 люд.-год.

Розділ 3. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах

Вихідними даними для розрахунку потреб в ресурсах є заплановані дані пробігу і транспортної роботи рухомого складу за марками і діючі норми витрат матеріально-технічних ресурсів.

3.1 Потреби в пальному

Загальні потреби в пальному складаються з основних і додаткових.

При визначенні основних потреб враховується вид здійснюваних перевезень, тип і марка використовуваного рухомого складу. Розрахунки проводимо за наступними формулами:

–       для бортових автомобілів та автопоїздів, що здійснюють вантажні відрядні перевезення:

де В_n - основні потреби в пальному на 100 км пробігу автомобіля і-ої марки, л;_Li - базова лінійна норма витрат пального на 100 км пробігу автомобіля і-ої марки, л; для КАМАЗ 65115 H_L =28 л/100км.

Н_Ді - додаткова норма витрат пального на транспортну роботу, л/100 ткм, рівна 1,3 л - для автомобілів з дизельним двигуном; 2 л - для автомобілів з карбюраторним двигуном;

Д - сумарна відносна надбавка або знижка до норми в процентах, рівна 15% т.я. рух здійснюється в місті і приміській зоні;

для самоскидів, що здійснюють вантажні відрядні перевезення:

де H_n - норма витрат пального на кожну їздку з вантажем автомобіля самоскида, л. H_n=0,25 л рідкого палива і 0,25 м³ природного газу на кожну їздку самоскидального рухомого складу.

Додаткові витрати палива на зимовий період визначається наступним чином:

;

де Д_З - кількість зимових днів в плановому році /150 днів/;

Д_К - календарна кількість днів /365 днів/;

Н_З - діюча в заданих кліматичних умовах надбавка пального на зимовий період, %. Н_З= 10%.

Внутрішньо гаражні витрати пального В_г приймаються рівними 0,5% від витрат пального з врахуванням надбавки на зимовий період.

Для АТП загальні витрати пального становитимуть:

;

.2 Потреби в мастильних матеріалах

Потреби АТП в мастильних матеріалах визначають виходячи з встановлених нормативів витрат по кожному виду. Використовувані норми витрат мастильних матеріалів визначені в літрах або кілограмах на кожні 100 л загальних витрат палива.

Розрахунки проводимо за такими формулами:

;

де  - витрати масла для двигуна, л;

 - діючий норматив витрат масла для двигуна, л;

;

де  - витрати масла для трансмісії, л;

 - діючий норматив витрат масла для трансмісії, л;

;

де  - витрати масла спеціального, л;

 - діючий норматив витрат масла спеціального, л;

;

де  - витрати мастила консистентного, кг;

 - діючий норматив витрат консистентного мастила, кг;

3.3 Потреби в шинах

Розрахунок потреб в автомобільних шинах проводимо за формулою:

;

де  - кількість коліс без врахування запасного, обладнання. Для автомобілів КАМАЗ 65115 - 10 одиниць;

 - нормативний пробіг шин до списання, км;

 - коефіцієнт перепробігу шин за рахунок відновлення їх методом накладання протектора =1,4;

3.4 Потреби в матеріалах і запасних частинах

Потреби в матеріалах і запасних частинах для проведення технічних оглядів і ремонту автомобілів розраховуються за такими формулами:

;

;

де  - витрати матеріалів для технічного обслуговування і ремонту автомобілів, грн.;

 - витрати запасних частин для ремонту автомобілів, грн.;

 - норма витрат матеріалів для автомобілів і-ої марки на 1000 км пробігу, грн.; =45 грн.

 - норма витрат запасних частин для автомобілів і-ої марки на 1000 км пробігу, =35 грн.

Нормативи витрат, що використовуються в розрахунках представлені в таблиці 7.

Таблиця 7 Нормативи витрат палива, ПММ, матеріалів і запасних частин

Результати потреб в матеріально-технічних ресурсах заносимо в таблицю 8.

Таблиця 8 Потреби в матеріально-технічних ресурсах

Висновок до розділу 3: Таким чином, для забезпечення перевезення даного обсягу вантажу для автомобілів марки КАМАЗ 65115 знадобиться:

На 1-му маршруті: 90013,9 л пального, 2520 л мастила для двигуна, 360,1 л мастила для трансмісії, 90 л мастила спеціального, 270 кг мастила консистентного, 31 шина, 11885 грн. витрат матеріалів та 26122 грн. витрат запасних частин.

На 2-му маршруті: знадобиться: 252827,57 л пального, 7079,17 л мастила для двигуна, 1011,11 л мастила для трансмісії, 252,8 л мастила спеціального, 758,5 кг. мастила консистентного, 89 шин, 33586 грн. витрат матеріалів та 26122 грн. витрат запасних частин.

Отже дані розрахунки є досить важливим елементом при розрахунку курсової роботи, які будуть впливати на визначення собівартості перевезень та на тариф перевезень за вихідними даними.

Розділ 4. Розрахунок потреби в трудових ресурсах

В даному розділі визначаємо необхідну чисельність працюючих на підприємстві і фонд оплати праці. Розрахунки проводимо за категоріями працюючих і в цілому по АТП, на основі попередніх даних:

–       виробничого плану і показників з експлуатації рухомого складу;

–       виробничої програми і показників з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу;

–       діючих нормативів, розцінок, тарифних ставок.

Визначення чисельності здійснюємо за такими категоріями: водії, ремонтні і обслуговуючі робітники, спеціалісти і службовці. Розрахунок починаємо з визначення корисного фонду робочого часу:

Таблиця 9 Баланс робочого часу

Таким чином річний фонд робочого часу одного працівника становить 250 днів, або при 8-годинному робочому дні 2000 годин. Тоді необхідну чисельність водіїв визначимо наступним чином:

;

де  - річний фонд робочого часу одного працівника, год.;

 - ріст продуктивності праці водіїв, =1,2.

Необхідна чисельність ремонтних працівників становитиме:

;

Необхідна чисельність обслуговуючих робітників:

;

Необхідна кількість спеціалістів і службовців  визначається за основними службами і відділами АТП у відповідності до діючої методики з врахуванням середньоспискової кількості автомобілів, коефіцієнта випуску їх на лінію, часу в наряді, чисельності водіїв, ремонтних і обслуговуючих робітників. В таблиці 10 представлені нормативи чисельності персоналу в різних службах АТП і затверджені у відповідності до цих нормативів штатний розпис.

Таблиця 10 Штатний розпис управлінського персоналу

За результатами розрахунків окремих категорій працівників визначаємо загальну чисельність працівників АТП:

Розрахунок фонду оплати праці здійснюємо за відповідними категоріями працівників:

–       водіїв

де  - діюча часова тарифна ставка водія автомобіля і-ої марки, грн.; Умовно КАМАЗ 65115- 20 грн/год.,

 - коефіцієнт доплат, =1;

 - коефіцієнт премій, =1;

 - коефіцієнт додаткових доплат. Розраховується за окремою формулою. В нашому випадку приймаємо =1,14;

ремонтних робітників

де  - годинна тарифна ставка ремонтного робітника середнього розряду. =10 грн.;

 - коефіцієнт доплат, =1;

 - коефіцієнт премій, =1;

 - коефіцієнт додаткових доплат. Розраховується за окремою формулою. В нашому випадку приймаємо =1,12;

–       обслуговуючих робітників

;

де  - середня заробітна плата одного обслуговуючого робітника. =1500 грн.;

–       спеціалістів і службовців

Згідно даних таблиці 10 про місячні оклади спеціалістів та службовців фонд заробітної плати для них становитиме 182400 грн. в рік.

Сумарний фонд оплати праці визначається за формулою:

Крім сумарного фонду оплати праці визначаємо середню величину оплати праці одного працівника:

;

Результати розрахунків заносимо в таблицю.

Таблиця 11 Розрахунок потреб в трудових ресурсах АТП і фонду заробітної плати

Висновок до розділу 4: Таким чином в даному розділі ми проводили розрахунок потреби в трудових ресурсах для АТП за договірними зобов'язаннями. Ми визначили чисельність водіїв, ремонтних робітників, обслуговуючих робітників, спеціалістів і службовців та фонд оплати праці для кожних з вище перерахованих.

Враховуючи кількість працівників по кожному маршруті було обрано чисельність спеціалістів і службовців, яка в нашому випадку становить 6 працівників в цілому по АТП.

Отже для виконання договірних зобов'язань в цілому по АТП потрібно 29 працівників, які будуть сумлінно виконувати свої обов’язки, а саме утримувати автомобіль у належному стані, тобто у справному до виконання транспортної роботи, нараховувати заробітною плату і т.д.

Всього фонд заробітної плати становить для автомобіля КАМАЗ 65115 на 1-му і 2-му маршруті відповідно 464873,47 та 894352,26 грн., що в цілому по АТП становить 1359225,73 грн.

Поділивши фонд заробітної плати на кількість працівників було отримано середню величину оплати праці одного працівника, яка становить 3905,8 грн. в цілому по АТП, що є досить великим показником у нашому випадку.

Розділ 5. Розрахунки собівартості перевезень

Собівартість автомобільних перевезень визначається за статтями і елементами витрат за марками і в цілому по АТП з розрахунку на відповідну одиницю транспортної продукції. Такою одиницею для вантажних перевезень є тоно-кілометр. Розрахунки виконуємо в такій послідовності:

визначаємо витрати на оплату праці:

;

де k_c - коефіцієнт, що враховує єдиний соціальний податок, k_c=1,356;

визначаємо витрати на пальне:

;

де Ц_П - ціна 1 л пального для автомобіля і-ої марки;

Ц_П =10 грн.

визначаємо вартість мастильних та інших експлуатаційних матеріалів:

;

де Ц_МД, Ц_МТ, Ц_МС, Ц_МК, - діючі ціни на 1 л або кг відповідно масла для двигуна, масла для трансмісії, масла спеціального, масла консистентного.

визначаємо витрати на спрацювання і ремонт шин:

;

де Ц_Ш - ціна шини для і-го автомобіля, грн.;

визначаємо амортизаційні відрахування на відновлення рухомого складу:

;

де Ц_а - ціна автомобіля і-ої марки, грн.;

Н_а - діючий норматив амортизаційних відрахувань на відновлення автомобіля і-ої марки, в % на 1000 км Н_а= 0,6%;_а - поправочний коефіцієнт до норми на відновлення автомобіля і-ої марки, k_а= 1.

визначаємо величину накладних витрат:

;

розраховуємо загальну суму витрат:

–       визначаємо собівартість одиниці транспортної продукції за статтями витрат і в цілому по АТП шляхом ділення кожної статті витрат на обсяги транспортної роботи.

–       визначаємо питому вагу окремих елементів витрат у загальній собівартості.

Ціни матеріалів і нормативи на основі яких виконувались розрахунки представлені в таблиці.

Таблиця 12 Ціни і нормативи

Результати розрахунків груповані у таблиці 13.

Таблиця 13 Кошторис витрат і калькуляція собівартості

Кошторис витрат і калькуляція собівартості

Кошторис витрат і калькуляція собівартості

Висновок до розділу 5: Таким чином ми проводили розрахунок собівартості перевезення заданого обсягу вантажу, враховуючи оплату праці, витрати на пальне, на мастильні та інші експлуатаційні матеріали, на спрацювання і ремонт шин, на ТО і ремонт обраного рухомого складу, амортизаційні відрахування, накладні витрати. Тобто ми в кінці склали кошторис витрат та калькуляцію собівартості (таблиця 13).

За даними кошториса витрат і калькуляції собівартості відмітимо, що всього по АТП витрати на оплату праці та на пальне у відсотковому значенні до загальних витрат. Дане АТП забезпечене високооплачуваними та висококваліфікованими працівниками, оскільки витрати на пальне в основному є більшими ніж на оплату праці.

Оскільки ми порівнюємо між собою два різні маршрути, на яких працюють однакові автомобілі то можна сказати наступне: витрати на першому маршруті є меншими ніж на другому, оскільки відстань перевезення різна майже в два рази. Також ми зробили розрахунки витрат на 1 т, 1 ткм, і на 1 км. І можна сказати наступне що загальна сума витрат на 1- му маршруті становить: 1 ткм=2,22 грн, 1 т = 87,88 грн, 1 км= 16,64 грн; на 2-му маршруті відповідно: 1,07 грн, 119,9 грн, 6 грн;

Відмітимо що загальні витрати на 1 ткм,на 1 км і на 1 т становлять в цілому по АТП 1,37 грн, 103,89 грн, та 10,28 грн. В подальших розрахунках цей показник буде приблизно рівним технічному тарифу.

Розділ 6. Обґрунтування тарифу перевезень

Тарифи представляють собою ціну транспортної продукції і в сучасних умовах формуються самим підприємством відповідно до ситуації на ринку: на основі встановленого рівня цін, на основі встановленої надбавки до собівартості, на основі споживчої цінності.

Тариф - система ставок оплати за виробничі і невиробничі послуги. Оскільки нижня межа тарифу визначається на основі визначення і аналізу витрат на транспортну продукцію, то для розрахунків тарифу в курсовій роботі приймемо витратний метод. Відповідно до основних положень якого, визначають граничний, технічний та цільовий тариф:

граничний тариф розкриває змінні витрати автотранспортного підприємства:

;

де В_ЗМ - змінні витрати підприємства, грн.;

Змінні витрати безпосередньо залежить від пробігу транспортних засобів і для нашого випадку становлять:

;

Граничний тариф - це найнижча границя тарифу, тобто знижуватись він не може.

технічний тариф покриває загальні витрати, тобто змінні та постійні:

;

де В_пост - постійні витрати підприємства, грн.;

Постійні витрати безпосередньо не залежить від пробігу транспортних засобів. Для такого випадку становлять:

;

цільовий тариф встановлюється введенням фіксованого рівня прибутковості до загальних витрат транспортної роботи:

;

де  - коефіцієнт, що враховує плановий рівень рентабельності автоперевезень, =1,15... 1,50.

Результати розрахунків зводимо в таблицю.

Таблиця 14 Ставки тарифу

Висновок до розділу 6: Таким чином в даному розділі велися розрахунки тарифу перевезень, тобто враховуючи попередні розрахунки витратним методом ми провели розрахунки і в кінці отримали ставки тарифу, які згрупували в таблиці 14.

За даними таблиці 14 відмітимо, що граничний тариф (найнижча границя тарифу, тобто знижуватись він не може, тому що при його розрахунку ми використовували лише змінні витрати) становить для КАМАЗ 65115 - на 1-му маршруті- 0,69 грн/ткм., 27,2 грн/т.,та 5,15 грн/км а для 2-гого - 0,68 грн/ткм., 76,2 грн/т., та 5,1 грн/км. Далі ми визначили технічний тариф (тариф який покриває постійні та змінні витрати, тобто покриває собівартість виконаної транспортної роботи), який становить для КАМАЗ 65115 на першому маршруті - 1,15 грн/ткм., а для другого - 0,8 грн/ткм. Кінцевими розрахунками в даному розділі було визначення цільового тарифу(тариф,який безпосередньо буде використовуватись при оплаті за перевезення заданого обсягу вантажу) для першого маршруту він становить 1,38 грн/ткм., а для другого - 0,96 грн/ткм. Отже в цілому по АТП цільовий тариф становить 1,17 грн/ткм., тобто це тариф в нашому випадку є задовільним.

Розділ 7. Формування прибутку і розрахунок показників дохідності

Остаточним результатом діяльності АТП є отриманий прибуток підприємства, який визначається різницею між його доходами та витратами. Основні розрахунки витрат за статтями проведені нами в розділі 2.6, а доходи представляють собою ціну всіх надходжень, що отримало АТП в результаті всіх видів діяльності. В основному величина доходу залежить від обсягів реалізованих підприємством послуг та ціни за одиницю цих послуг. В курсовій роботі доходами від інших видів діяльності знехтуємо, тому їх величина становитиме:

;

Результати розрахунків показуємо в таблиці.

Таблиця 15 Розрахунок доходу АТП

Визначимо величину транспортної роботи, при якій підприємство почне отримувати прибуток від основного виду діяльності. Така ситуація складається при рівності доходів і витрат підприємства та має назву точки беззбитковості. Використовуючи величину постійних і змінних витрат підприємства побудуємо графік залежності загальних витрат від обсягу транспортної роботи, а знаючи цільовий тариф - побудуємо графік залежності доходу підприємства від обсягу транспортної роботи. Всі графіки наведено в єдиній системі координат і їх перетин визначить той критичний обсяг транспортної роботи, що відповідатиме межі беззбитковості. Дані графіки можна побудувати для окремого виду вантажу, марки рухомого складу, по підприємству в цілому.

З отриманого графіка 1 видно, що на першому маршруті ми не можемо визначити критичний обсяг транспортної роботи. Оскільки графік не має точки перетину між загальними витратами і доходом. Отже це свідчить що перший маршрут є збитковим. Розрахований в курсовій роботі обсяг транспортної роботи становить 1,98 млн. ткм знаходиться в зоні збитковості.

З отриманого графіка 2 видно, що на другому маршруті ми не можемо визначити критичний обсяг транспортної роботи. Оскільки графік не має точки перетину між загальними витратами і доходом. Отже це свідчить що другий маршрут є збитковим. Розрахований в курсовій роботі обсяг транспортної роботи становить 5,37 млн. ткм знаходиться в зоні збитковості.

З отриманого графіка 3 видно, що на всьому АТП ми не можемо визначити критичний обсяг транспортної роботи. Оскільки графік не має точки перетину між загальними витратами і доходом. Отже це свідчить що дане АТП є збитковим. Розрахований в курсовій роботі обсяг транспортної роботи становить 7,58 млн. ткм знаходиться в зоні збитковості. Тому визначимо абсолютну величину балансового прибутку підприємства. Балансовий прибуток включає в себе прибуток від реалізації транспортних послуг, прибуток від інших послуг на прибуток від позареалізаційних операцій. В курсовій роботі визначимо прибуток від реалізації, а іншими складовими знехтуємо:

Розрахунки прибутку за марками рухомого складу і по підприємству наведемо в таблиці.

Таблиці 16 Розрахунок прибутку

Загальні висновки

Таким чином даній курсовій роботі ми проводили обґрунтування тарифу і формування прибутку транспортного обслуговування. В ході виконання курсової роботи ми вирішити наступні взаємопов’язані задачі:

–       охарактеризували середовище економічної системи і провели дослідження попиту і пропозиції даного виду послуг;

–       склали виробничий план і визначили показники технічного обслуговування та ремонту рухомого складу;

–       визначили потреби в матеріально-технічних і трудових ресурсах;

–       розрахували собівартість перевезень і обґрунтували тариф;

–       визначили показники дохідності і порядок формування прибутку.

Отже провівши визначення попиту та пропозиції на ринку послуг ми заключили два договори:

.Наше АТП «Мінтранс» зобов'язується перевезти за маршрутом м. Корець - м. Новоград-Волинський протяжністю 34 км від кар’єру по видобуванню піску до м. Новоград-Волинський, підприємству, що спеціалізується по будівництву промислових комплексів 50 тис. т. піску.

.Наше АТП «Мінтранс» зобов'язується перевезти за маршрутом м. Корець - м. Рівне протяжністю 69 км від кар'єру по видобуванню піску до м. Рівне, підприємству «Дом» яке спеціалізується по будівництву житлових будинків і споруд 30 тис. т. піску.

Також, за результатами розрахунків основних показників виробничої програми АТП можна зазначити що в цілому по АТП потрібна кількість автомобілів - 11 одиниць, загальна вантажопідйомність - 165 т., середній час в наряді - 7,5 год., середня технічна швидкість - 43,2 км/год., середня відстань перевезень - 40 км., загальний пробіг 1010466 км., пробіг з вантажем - 505233 км., транспортна робота - 7578495 ткм.

Загальна трудомісткість ТО і Р становитиме в цілому по АТП - 13618,8 людино-годин.

Для повного функціонування та обслуговування АТП за розрахунками потрібно 29 робітників.

Граничний тариф становить для КАМАЗ 65115 на першому маршруті - 0,69 грн/ткм., а на другому - 0,68 грн/ткм. Далі ми визначили технічний тариф, який становить для КАМАЗ 65115 на першому маршруті - 1,15 грн/ткм., а на другому - 0,8 грн/ткм. Кінцевими розрахунками в даному розділі було визначення цільового тарифу для першого маршруту він становить 1,38 грн/ткм., а для другого - 0,96 грн/ткм. Отже в цілому відмітимо, що наше АТП при виконанні договірних зобов'язань отримає збиток в розмірі 1522888,5 грн. - це говорить про це те, що наше АТП є збитковим підприємством при заданих умовах перевезення.

Список використаних матеріалів та літератури

1.Зінь Е.А., Карпан Т.С. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Економіка перевезень”. - Рівне, 2008. - 42с.

.Норми витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт по базовим маркам автомобілів. Київ, 1995. - 23 с.

.Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. Київ, ДАТ, 2004. - 72 с.

.Кужій В.А. Конспект лекцій з дисципліни «Технічне обслуговування транспортних засобів».

.Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Комерційна робота на транспорті” для студентів спеціальності 6.070101 „Транспортні технології” денної і заочної форми навчання / В.С. Сорока, В.О. Дорощук, Рівне: НУВГП, 2010, - 31 с.

.Ресурси Інтернету.