Шляхи покращення стану ефективності використання активів ПАТ 'Полтавакондитер'

Вид работы:

Курсовая работа (т)
Предмет:

Эктеория
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

47,06 Кб
Опубликовано:

2012-09-01

Все курсовые работы по экономической теории

Скачать курсовую работу Читать текст online Заказать курсовую
*Помощь в написании! Посмотреть все курсовые работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Шляхи покращення стану ефективності використання активів ПАТ 'Полтавакондитер'

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність поняття «активи підприємства» як економічної категорії

1.2 Джерела формування активів підприємства та їх характеристика

1.3 Система показників, що використовуються при аналізі динаміки складу та структури активів підприємства

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ АКТИВІВ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ПОЛТАВАКОНДИТЕР»

2.1 Загальна характеристика ПАТ «Полтава - кондитер» та його фінансово - господарської діяльності

2.2 Аналіз динаміки складу та структури активів ПАТ «Полтавакондитер» шляхом загальної оцінки активів підприємства

2.3 Аналіз стану і структури оборотних активів ПАТ «Полтавакондитер»

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВІВ ПАТ «ПОЛТАВАКОНДИТЕР»

3.1 Шляхи покращення стану та ефективності використання основних засобів на підприємстві

3.2 Шляхи підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Додатки

ВСТУП

Серед основних проблем, з якими на даному етапі розвитку економіки зіштовхуються українські підприємства, особливе місце належить ефективному управлінню активами , підприємства їх складом та структурою.

Забезпечення безперервного процесу виробництва - завдання оборотних активів. Оборотним активам належить особливе місце в структурі підприємства, тому що переважно вони забезпечують стійкий фінансовий стан підприємства, кредитоспроможність і платоспроможність суб'єкта господарювання.

Необхідною умовою для підвищення ефективності використання оборотних активів є продумане визначення потреби в них. Однією з найважливіших його фінансово-господарських характеристик є ліквідність. Втрата ліквідності навіть на незначний період може привести не тільки до додаткових витрат, а й спричинити зупинку виробництва.

Якщо дебіторська заборгованість і виробничо-матеріальні запаси підтримуються на досить низьких рівнях, то ймовірність неплатоспроможності або нестачі коштів для забезпечення рентабельної діяльності досить висока. З ростом величини власних оборотних коштів як складової активів підприємства ризик втрати ліквідності зменшується.

Також необхідно не забувати про взаємозв'язок активів й рентабельності. Кожне рішення, пов'язане з визначенням рівня коштів, дебіторської заборгованості й матеріальних запасів, повинне бути розглянуте з позиції рентабельної діяльності.

Крім того, слід зазначити, що економічна ситуація в країні в цілому теж значно впливає на склад і структуру активів підприємства. Так, наприклад, у структурі оборотних коштів українських підприємств значну частину займає дебіторська заборгованість.

Об'єктом курсової роботи є публічне акціонерне товариство «Полтавакондитер», предметом - склад та структура активів підприємства.

Метою даної курсової роботи є дослідження теоретичних і практичних питань складу та структури активів підприємства в сучасних умовах, пошук оптимальних шляхів їх оптимізації.

Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:

– розкриття сутності, ролі й структури активів підприємства як окремої економічної категорії;

– визначення основних джерел формування активів підприємства й показників ефективності його використання;

– аналіз фінансового стану ПАТ «Полтавакондитер»;

– аналіз динаміки складу та структури активів ПАТ «Полтавакондитер»;

– пошук шляхів підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю організації та шляхи покращення стану та ефективності використання основних засобів на підприємстві;

При написанні роботи були використані наступні методи: розрахунково-аналітичний, індексний, порівняльний аналіз, статистичні методи обробки кількісних даних, монографічний аналіз літератури, метод системного аналізу, узагальнення.

Інформаційною базою курсової роботи є: навчальні посібники, періодичні видання,фінансова звітність ПАТ «Полтавакондитер» за період з 2008- 2010 рр., а також підручники з фінансового менеджменту; фінансів підприємств.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність поняття «активи підприємства» як економічної категорії

Активи підприємства - це майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку. Залежно від строку та специфіки використання у виробничій діяльності підприємства активи поділяють на необоротні (фіксовані) та оборотні (поточні). Більш розширена класифікація активів подана в таблиці А.1

Активи підприємства - власність юридичної особи (підприємства), що має грошову вартість.

Необоротні активи підприємства - це сукупність матеріально-фінансових ресурсів, що використовуються в його господарській діяльності у своїй натуральній формі тривалий час (більше року) і мають значну вартість окремого об’єкта, а також довгострокове відчуження майна в підприємницьку діяльність інших суб’єктів господарювання. Необоротні активи призначені для тривалого використання в процесі фінансово-господарської діяльності. До них відносять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, а також незавершене будівництво, довгострокову дебіторську заборгованість тощо. Кошти, інвестовані в необоротні активи, є певною мірою знерухомленими, вилученими з обороту на тривалий період і не можуть бути оперативно використані на інші цілі. Тому інвестиції в необоротні активи, як правило, здійснюються за рахунок довгострокових джерел фінансування і докладно оцінюються з погляду їх доцільності[4].

Основні засоби є найважливішою складовою необоротних активів, оскільки є необхідними при організації будь-якого виробничого процесу. До основних засобів належать будівлі, споруди, транспортні засоби, меблі, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше офісне обладнання, устаткування тощо. Кошти, інвестовані в основні засоби, так само як і самі основні засоби, часто називають основним капіталом.

Нематеріальні активи займають більш чи менш значущу частку необоротних активів залежно від специфіки діяльності підприємства, його фінансової та інвестиційної політики. В будь-якому разі - це активи, які досить швидко можуть втратити свою ринкову вартість внаслідок швидкого морального старіння. Тому їх вартість часто не враховують при обчисленні власного капіталу підприємства.

Основні засоби та нематеріальні активи неодноразово використовуються у виробничому циклі. В процесі такого використання їх вартість поступово зменшується внаслідок морального та фізичного зносу і переноситься на вартість виробленої продукції.

Довгострокові фінансові вкладення характеризують інвестиційну діяльність підприємства, безпосередньо не пов'язану з його основною діяльністю (якщо це не є вкладеннями в дочірні або асоційовані компанії). Кошти, вкладені у такий спосіб, є вилученими з господарського обороту і їх наявність може бути виправданою лише в разі високої прибутковості інвестицій та наявності вільних фінансових ресурсів, які не передбачено використовувати для розширення виробничої діяльності[2].

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом не більше дванадцяти місяців з дати балансу. Значну частку оборотних активів на підприємствах складають запаси. До оборотних активів підприємства належать товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, ліквідні цінні папери, грошові кошти тощо. Частина оборотних активів повністю використовується протягом одного виробничого циклу, а частина може залишатись невикористаною. Вартість використаних оборотних активів повністю переноситься на вартість виготовленої продукції, а активи поновлюються для забезпечення неперервності виробничого процесу.

Частина оборотних активів підприємства постійно перебуває в грошовій формі. Вона призначена для здійснення розрахунків з постачальниками, працівниками підприємства, бюджетом, виконання зобов'язань перед кредиторами, засновниками, банківськими установами та ін.

Кошти, інвестовані в оборотні активи підприємства, називають оборотним капіталом. Часто оборотним капіталом називають самі оборотні активи. Важливими характеристиками стану оборотних коштів на підприємстві є чистий оборотний капітал, що визначається різницею між оборотними активами та поточними зобов'язаннями, а також власний оборотний капітал, що визначає оборотні активи, придбані за рахунок власних коштів, і дорівнює додатній різниці між власним капіталом і необоротними активами підприємства.

Активи підприємства за ступенем ліквідності поділяють на кілька груп. Найменш ліквідними вважаються необоротні активи, більш ліквідними - товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість. Найбільш ліквідними активами є грошові кошти підприємства. Обсяг ліквідних активів, що значною мірою обумовлює платоспроможність та ліквідність підприємства, залежить від специфіки його діяльності, а також від бажання й уміння фінансових менеджерів підтримувати ліквідність та платоспроможність господарюючого суб'єкта на задовільному рівні. У цілому структура активів підприємства визначається його діяльністю і суттєво впливає на структуру фінансових ресурсів, а саме на співвідношення власних та залучених ресурсів, довгострокових і поточних зобов'язань підприємства[5].

Отже, основними перевагами необоротних активів порівняно з оборотними є:

¾ менший ризик впливу інфляційного процесу та можливе збільшення ринкових цін на нерухомість вищими темпами, ніж темпи інфляції;

¾ тривалий період використання у виробничому процесі, здатність приносити прибуток у разі несприятливої господарської діяльності.

До їх недоліків слід віднести наступні характеристики:

¾ низький рівень маневреності;

¾ неможливість швидко змінити структуру власних коштів;

¾ низький рівень ліквідності і неможливість забезпечити потік платежів за погіршення платоспроможності підприємства.

В той же час слід враховувати основні переваги оборотних активів. До них відносять наступні:

¾ можливість швидкого перетворення оборотних активів у грошові кошти;

¾ можливість підвищити швидкість обігу шляхом раціонального управління

Серед недоліків можна виокремити можливе інфляційне знецінення грошових коштів, додаткові витрати на утримання зайвих оборотних активів, вищий рівень фінансових ризиків[1].

1.2 Джерела формування активів підприємства та їх характеристика

Наявні у кожного підприємства активи, вони одержують з відповідних джерел. Джерела утворення майна підприємства поділяються на два види: власний капітал (внески власників, прибуток, резерви, фонди, безповоротне фінансування тощо) та зобов’язання (залучені кошти - кредити, кредиторська заборгованість тощо).

Між активами і джерелами їх утворення на підприємстві існує тісний взаємозв’язок. Яка сума є активів, така сума є джерел їх утворення. У вартісному виразі цю рівність можна виразити так:

А=Д. (2.1)

де А - вартість активів;

Д - сума джерел активів.

Структура джерел формування активів підприємства може бути відображено з допомогою наступної структурно - логічної схеми (рисунок 1).

Рисунок 1 - Характеристика джерел формування активів підприємства

Джерела формування активів підприємства можуть існувати у багатьох формах , що наведені в таблиці А.3.

Як видно з таблиці серед основних джерел формування активів підприємства є власний капітал, що являє собою активи підприємства, що залишаються після вирахування його зобов’язань. Слід зазначити, що сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства.

Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

¾ довгострокового фінансування господарської діяльності - знаходиться у розпорядженні підприємства необмежено довго;

¾ відповідальності та захисту прав кредиторів - відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

¾ компенсації понесених збитків - тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

¾ кредитоспроможності - при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю та більшим власним капіталом;

¾ фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

¾ самостійності та влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності (автономності) та впливу його власників на підприємство;

¾ розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Збереження свого капіталу підприємство може забезпечити тільки при отриманні прибутку. Власний капітал утворюється двома шляхами:

¾ внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;

¾ накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві[9].

Сума власного капіталу може збільшуватись внаслідок прибуткової господарської діяльності, а також збільшення вартості активів, непов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка (індексація) необоротних активів, переоцінка оборотних активів тощо).

¾ Власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяється на дві категорії:

¾ інвестований (вкладений або сплачений капітал);

¾ прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

¾ статутний капітал, сума якого визначається в установчих документах і підлягає обов’язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;

¾ додатковий капітал (нереєстрований) - це додатково вкладений та індексований капітал, резервний капітал, спеціальні фонди і нерозподілений прибуток.

Статутний і додатковий капітал виконують різні функції. Так, статутний капітал - це первісне джерело інвестування та формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму.

Активи підприємства можуть формуватися за рахунок прирівняних до власного капіталу джерел - забезпечення наступних витрат і платежів, величина яких на календарну дату може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишків коштів цільового фінансування та цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

Забезпечення - зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення. Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на: виплату відпусток працівникам, додаткове пенсійне забезпечення, виконання гарантійних зобов'язань, реструктуризацію, виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Суми створених забезпечень визнаються витратами і використовуються для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких вони були створені.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Для здійснення господарської діяльності всі суб’єкти підприємництва, як правило, залучають майно через зобов’язання.

Зобов’язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Зобов’язання - це обов’язок чи відповідальність діяти певним чином. Воно виникає тільки тоді, коли актив отримано, або коли підприємство укладає невідмовну угоду придбати актив.

Зобов’язання можуть бути монетарними і немонетарними. Монетарні зобов’язання відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам, а немонетарні - зобов’язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості.

Зобов’язання підприємства поділяються на: довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені зобов’язання.

До довгострокових зобов’язань належать:

¾ довгострокові кредити банків;

¾ інші довгострокові фінансові зобов’язання;

¾ відстрочені податкові зобов’язання;

¾ інші довгострокові зобов’язання.

¾ Поточні зобов'язання включають:

¾ короткострокові кредити банків;

¾ поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

¾ короткострокові векселі видані;

¾ кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

¾ поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;

¾ інші поточні зобов’язання.

Непередбачене зобов'язання - це зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю.

Отже, констатуємо існування значного переліку джерел формування активів підприємства, що мають власні особливості та повинні бути в рівності з розміром активів[14].

1.3 Система показників, що використовуються при аналізі динаміки складу та структури активів підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства починають з вивчення складу і структури майна за даними балансу. У його складі виділяються оборотні (мобільні) та необоротні (іммобілізовані) кошти. Вивчається динаміка структури майна.

Аналіз динаміки складу і структури майна дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства та окремих його видів. Зміна структури майна створює певні можливості для основної виробничої та фінансової діяльності впливає на оборотність сукупних активів. Показники структурної динаміки відображають частку кожного виду майна у загальній зміні сукупних активів, їх аналіз дозволяє зробити висновки про те, в які активи вкладено нові залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок відпливу фінансових ресурсів.

Загальну структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів, який розраховується за формулою:

актив оборотний ліквідність рентабельність

К_с= (Р +З)/Ф, (1.1)

де, Ф - іммобілізовані кошти (необоротні активи);

Р - грошові кошти, розрахунки та інші активи;

З -запаси і витрати.

У ході внутрішнього аналізу структури активів необхідно з’ясувати причини зміни коефіцієнта за аналізований період.

Важлива характеристика структури коштів підприємства - коефіцієнт майна виробничого призначення, який розраховується за формулою:

К_вп= (В_овф+ В_нб+ В_вз+ В_нв) / А, (1.2)

де К_вп - коефіцієнт майна виробничого призначення;

де В_овф - вартість основних виробничих фондів;

В_нб - вартість незавершеного будівництва;

В_вз - вартість виробничих запасів;

В_нв - вартість незавершеного виробництва.

А - активи

Нормальне значення цього коефіцієнта для промислових підприємств не менше 0,5. У разі зниження цього показника нижче критичних розмірів необхідне поповнення власного капіталу або залучення довгострокових позикових коштів для збільшення майна виробничого призначення. Таким чином, в активах балансу відображається виробничий потенціал, який необхідний для ведення основної діяльності підприємства і створює умови для інвестиційної діяльності.

Однак в умовах перехідного періоду до ринку підприємства використовують різні фінансові схеми діяльності, за яких регулярно проводяться взаємозаліки з постійними контрагентами з дебіторської та кредиторської заборгованості у значних сумах, які становлять більшу частину загальної величини активів. Через це короткочасне зменшення величини активів не завжди свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

Після загальної оцінки динаміки складу і структури активів підприємства необхідно детально вивчити стан, рух і причини зміни кожного виду майна. В даному контексті доцільно провести декілька видів аналізу. Доцільно розпочати з аналізу стану основних засобів і необоротних активів підприємства. Матеріально-технічна основа процесу виробництва на будь-якому підприємстві - це основні виробничі фонди. В умовах ринкової економіки початкове формування основних фондів, їхнє функціонування і розширене відтворення здійснюються за безпосередньої участі фінансів, за допомогою яких утворюються і використовуються грошові фонди цільового призначення, що опосередковують придбання, експлуатацію та відновлення засобів праці.

У момент придбання основних фондів і прийняття їх на баланс підприємства величина основних засобів кількісно збігається з вартістю основних фондів. У подальшому, по мірі участі основних фондів у виробничому процесі, їхня вартість роздвоюється: одна частина, що дорівнює зносу, переноситься на готову продукцію, друга - виражає залишкову вартість діючих основних фондів.

Частина вартості зношених основних фондів, перенесена на готову продукцію, по мірі її реалізації поступово накопичується у грошовій формі в спеціальному амортизаційному фонді. Цей фонд формується за рахунок щорічних амортизаційних відрахувань і використовується для простого та частково для розширеного відтворення основних фондів.

На підприємстві з метою вивчення стану основних засобів за даними обліку і звітності обчислюються коефіцієнти зносу (К_з) і придатності (К_п), які характеризують відповідно частку зношеної частини основних засобів:

К_з= З_оз /П_воз(1.3)

К_п = 1 - К_з(1.4)

де З_оз - знос основних засобів;

П_воз - первісна (відновна) вартість основних засобів.

Ці показники обчислюються на початок і на кінець року (періоду). Збільшення коефіцієнта зносу означає погіршення стану основних засобів.

Важливе значення для оцінки стану засобів праці мають показники руху основних засобів: коефіцієнти оновлення (К_он) і вибуття (К_виб):

К_он = В_оз/В_кр(1.5)

К_виб = -В_оз/В_пр(1.6)

де В_оз - вартість основних засобів, що надійшли за звітний період;

В_оз - вартість вибулих основних засобів за звітний період;

В_кр, В_пр - первісна (відновна) вартість основних засобів на початок і кінець року відповідно.

Зауважимо, що для виробництва продукції підприємству необхідні оборотні виробничі фонди, які включають виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо, тара тощо), залишки незавершеного виробництва і видатки майбутніх періодів. Спожиті у процесі виробництва оборотні фонди вступають у сферу обігу вже у товарній формі (у вигляді готової продукції на складі та при відвантаженні), яка потім по мірі реалізації готової продукції переходить у грошову (грошові кошти при розрахунках, грошові кошти в касі підприємства та на його рахунках у банку).

Особливу увагу при вивченні стану і структури оборотних активів підприємства приділяють аналізові стану запасів і витрат, аналізові стану розрахунків з дебіторами та аналізові руху грошових коштів.

Для оцінки структури запасів товарно-матеріальних цінностей розраховується коефіцієнт накопичення:

К_н= (ВЗ+МШП+НВ)/ГП+Т (1.7)

де К_н - коефіцієнт накопичення;

ВЗ - виробничі запаси;

МШП - малоцінні і швидкозношувані предмети;

НВ - незавершене виробництво;

ГП - готова продукція;

Т - товари.

Коефіцієнт накопичення характеризує мобільність запасів і витрат, і при оптимальному варіанті він повинен бути менше 1. Дане співвідношення справедливе у тому разі, коли продукція підприємства конкурентоздатна і користується попитом[22].

Отже, серед показників, що використовуються для аналізу активів підприємства спостерігається тенденція до поділу їх на показники, що характеризують активи в цілому та ті, що окремо дають опис нематеріальних, оборотних активів.

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ АКТИВІВ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ПОЛТАВАКОНДИТЕР»

2.1 Загальна характеристика ПАТ «Полтава - кондитер» та його фінансово - господарської діяльності

ПАТ «Полтавакондитер», що у 1993 році в процесі приватизації набуло відповідного статусу до цього іменувалося як Державна кондитерська фабрика, створена в 1919 році шляхом концентрації п`яти кондитерських приватних підприємств. Джерелом для проведення аналітичної роботи служить фінансова звітність підприємства за період з 2008 - 2010 рр.

З метою збільшення торгової мережі створено за участю сторонніх осіб такі юридичні особи: ТОВ «Домінік » - м. Київ, Дніпропетровськ. Товариство має розгалужену мережу фірмових магазинів в Полтавській області.

Установчим документом є Статут ПАТ «Полтавакондитер» від 1993 року. ПАТ «Полтавакондитер» є підприємством приватної форми власності. Юридична адреса підприємства - Полтавська область, місто Полтава, вул. Спаська 10.

Метою створення підприємства є одержання прибутку.

Предмет діяльності:

1. виробнича діяльність;

2. виробництво какао, кондитерських виробів ;

. закупівля сировини;;

. оптова, дрібнооптова, роздрібна торгівля

В уставі підприємства відзначено, що ПАТ « Полтавакондитер » формує наступні фонди:

фонд розвитку виробництва,

фонд соціального розвитку,

єдиний фонд оплати праці.

резервний фонд,

ремонтний фонд,

інші фонди.

Однак на даний момент не всі зазначені фонди створені.

Органами управління є збори засновників, що є вищим органом правління, дирекція суспільства - виконавчий орган і ревізійна комісія - контролюючий орган.

При умовах переходу економіки України до ринкових відносин, істотного розширення прав підприємств в області фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного і якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки використання їхнього майна й капіталу, їхньої ліквідності, платоспроможності, фінансовій стійкості й прибутковості, а також пошуку на цій основі способів підвищення й зміцнення фінансової стабільності.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів виробничої, комерційної й фінансово-господарської діяльності.

Важливим етапом аналізу фінансового стану підприємства є аналіз забезпеченості, стану й ефективності використання підприємством основних фондів. Для якого використають ряд показників: фондоозброєність, що показує величину основних засобів на одного працівника; коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства, що відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства; коефіцієнт зносу, що показує рівень зносу; коефіцієнт оновлення, що показує частку введених нових основних засобів у загальній вартості основних засобів; вибуття; приросту, що показує рівень збільшення основних засобів у звітному періоді проти минулого періоду; фондовіддача, що показує ефективність використання основних фондів; фондомісткість, характеризує забезпеченість підприємства основними засобами; рентабельність основних фондів визначає рівень використання основних засобів. Результати розрахунку показників забезпечення стану та ефективності використання основних засобів наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Показники стану й ефективності використання основних фондів на ПАТ «Полтавакондитер» за період 2008-2010 рр.

Показник	Роки			Відхилення: +, - 2010 р. до
	2008	2009	2010	2008	2009
Фондоозброєність, грн./чол.	24,90	27,69	32,75	7,86	5,07
Коефіцієнт зносу	0,34	0,39	0,42	0,08	0,03
Коефіцієнт придатності	0,66	0,61	0,58	-0,08	-0,03
Коефіцієнт оновлення	0,21	0,09	0,10	-0,11	0,02
Фондовіддача	0,97	0,98	0,81	-0,16	-0,17

Аналізуючи дану ситуацію на підприємстві констатуємо наступне: ПАТ «Полтавакондитер» не досить інтенсивно використовує свої основні засоби виробництва, про що свідчить спад фондовіддачі 2010 р. на 0,16 пункти в порівнянні з 2008 роком та на 0,17 пункти у порівнянні з 2009 роком. Але водночас не досить активно нарощуються обсяг основних засобів, про що свідчить зниження коефіцієнта оновлення ( 0,11 пункти в порівнянні 2010 року з 2008). Незначного покращення підприємство домоглося в 2010 році, коли спостерігалося зростання показника коефіцієнта оновлення, але в той же час аналогічно зростало і значення коефіцієнта зносу, що дещо нівелювало позитивний ефект росту коефіцієнта оновлення. До речі, таке відношення зі сторони керівництва є недосить коректним, що може призвести до передчасного зносу основних засобів, хоч показник зносу не досяг критичного значення 50%, але певні зміни відбулися, саме про це свідчить коефіцієнт зносу, який в 2008 році становив 34 %, а в 2010 році - 42 %. За проаналізований період було відмічено значне зниження коефіцієнта придатності (8 % ). Той факт, що спостерігається ріст фондоозброєності, є позитивною тенденцією для підприємства.

Матеріально - технічна база підприємства не досить часто відновлюється, про що свідчить коефіцієнт оновлення, хоча технологічні параметри підприємства повністю відповідають світовим стандартам і вдосконалюються, прагнучи перевершити конкурентів. Це й забезпечує продукції високу якість і постійний попит. Аналіз використання матеріальних ресурсів буде відбитий при аналізі рентабельності й ділової активності підприємства.

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства, ступінь благополуччя та можливості вчасно, в повному обсязі виконувати підприємством свої зобов’язання, а також безперервне функціонування здійснюється за допомогою аналізу показників ліквідності, фінансової стабільності, рентабельності, діловій й ринковій активності

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко й вчасно продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів і короткострокової заборгованості.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчить той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальне надходження.

Для аналізу стану ліквідності ПАТ « Полтавакондитер » розглянемо таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 - Показники ліквідності підприємства за період 2008 - 2010 рр.

Показник	Значення показника			Відхилення: +, - 2010 р. до
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2008
				абсолютне	%
Коефіцієнт покриття	2,25	2,77	3,11	0,87	138,54
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,28	1,64	1,93	0,65	150,61
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,07	0,07	0,10	0,02	128,58
Чистий оборотний капітал, тис. грн.	56101,40	72597,00	82692,00	26590,60	147,40

За період 2008 - 2010 рр. на підприємстві помітно покращилися коефіцієнти ліквідності. Так ми можемо сказати, що підприємство мало в 2010 році 3,11 грн. оборотних активів на кожну гривню поточних зобов’язань, або поточні зобов’язання є в 3,11 рази меншими за оборотні активи. Даний показник за період 2008 - 2010 рр. зріс на 0,87 пункта та відповідно становить 138,54 %, що говорить про підвищення кредитоспроможності й платоспроможності підприємства; підприємство могло б в один момент розрахуватися за всіма зобов’язаннями, оскільки оборотні активи перевищують його поточні зобов’язання. Але в цій ситуації є певний недолік. Звичайно для кредиторів, а особливо для короткострокових, таких як постачальників, чим більше значення коефіцієнта покриття, тим краще, для самого ж підприємства високе значення цього показника означає ліквідність, але також може вказувати на неефективне використання грошових коштів. Також збільшилися коефіцієнти швидкої й абсолютної ліквідності на 0,65 й 0,02 пункти відповідно, що також свідчить про ріст платоспроможності підприємства.

Позитивним явищем являється збільшення власного оборотного капіталу. З 2008 по 2010 рік він зріс на 26590,6 тис. грн.

Аналіз фінансової стабільності підприємства представлений у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Показники фінансової стійкості ПАТ «Полтавакондитер»

Показник	Значення показника			Відхилення 2010 р. до
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2008
				абсолютне	%
Коефіцієнт автономії	0,74	0,78	0,81	0,07	110,13
Коефіцієнт фінансування	0,36	0,29	0,23	-0,12	65,10
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами	1,25	1,77	2,11	0,87	169,43
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,45	0,50	0,49	0,04	109,28

Що стосується коефіцієнтів фінансової стійкості, то можна сказати наступне: збільшується питома вага власного капіталу в структурі всього майна підприємства. Помітно (на 65,1 %) знизився коефіцієнт фінансування, що є позитивною тенденцією і свідчить про фінансову самостійність підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу майже досяг нормативного значення (0,5). Позитивним фактором є те, що підприємство забезпечене власними оборотними коштами, збереження такої тенденції й надалі може привести до підвищення показників ліквідності, платоспроможності.

Аналіз показників рентабельності ПАТ «Полтавакондитер» представлений у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Показники рентабельності підприємства ПАТ «Полтавакондитер» за період 2008 - 2010 рр.

Показник	Значення показника			Відхилення 2010 р. до
	2008 р.	2008 р.	2009 р.	2008
				абсолютне	%
Коефіцієнт рентабельності активів	0,02	0,03	0,03	0,01	163,03
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,02	0,04	0,04	0,02	155,11
Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,03	0,05	0,06	0,03	191,66
Коефіцієнт рентабельності продукції	0,06	0,09	0,10	0,04	157,81

Аналіз показників рентабельності свідчить про те, що підвищення рентабельності активів на 163,03 % пов’язане з зменшенням майна підприємства в 2010 році, наявною базою виробничих потужностей та кадровим потенціалом. Разом із цим збільшується рентабельність власного капіталу на 0,02 пункта, що відповідає 155,11 %.

Таким чином, варто відзначити, що ПАТ «Полтавакондитер» активно використовує свої виробничі потужності, про що свідчить про підвищення показників фондовіддачі (до 2008 року, що був кризовим та посприяв зниженню даного показника в наступному періоді), але неефективно нарощує основні засоби,що свідчить показник оновлення, придатності. Про ріст платоспроможності підприємства говорить ріст коефіцієнтів ліквідності. Зростання показників фінансової стійкості пов'язане зі збільшенням обсягів виробництва й можливістю забезпечення себе власними коштами. Ці ж фактори спричиняються підвищенню показників рентабельності активів і рентабельності продукції. Збільшення рентабельності власного капіталу говорить про раціональність додаткового збільшення капіталу підприємства.

2.2 Аналіз динаміки складу та структури активів ПАТ «Полтавакондитер» шляхом загальної оцінки активів підприємства

Для характеристики загальної структури активів використаємо показник співвідношення оборотних і необоротних активів, розрахунок якого показано в таблиці 2.5

Таблиця 2.5 -Аналіз структури активів

Показник	2008		2009		2010		Відхилення 2010 р. до 2008 р. (+, -)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Необоротні активи	69463,10	40,74	73055,00	39,12	87031,00	41,67	17567,90	125,29	101059,30	59,26	113704,00	60,88	121803,00	58,33	20743,70	120,53
Разом	170522,40	100,00	186759,00	100,00	208834,00	100,00	38311,60	122,47
Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів	1,455	х	1,56	х	1,400	х	-0,055	х

Аналіз таблиці показав,що велику питому вагу у структурі мають оборотні активи, що протягом аналізованого періоду коливалися на рівні, наближеному до 60 %. Зауважимо, що протягом аналізованого періоду загальний обсяг оборотних та необоротних активів зріс на 38311,6 тис. грн.,що у відсотковому співвідношенні становить 22,47 %. Зростання було спричинене збільшенням як показника оборотних активів так і необоротних. У ході аналізу з’ясовуємо, що на збільшення оборотних активів у 2010 році було спрямовано 54,14 % приросту джерел коштів підприємства, що призвело до зниження на 0,055 пункту коефіцієнта співвідношення оборотних та необоротних активів. Зауважимо, що дані зміни не мали чітко визначеного характеру.

Важливою характеристикою структури коштів підприємства є коефіцієнт майна виробничого призначення, значення якого для ПАТ «Полтавакондитер» розраховано в таблиці 2.6. Також дана таблиця дає інформацію за показниками стану активів підприємства, що включають в себе коефіцієнти зносу, придатності, вибуття та оновлення.

Таблиця 2.6 - Показники оцінки структури та стану активів підприємства за період 2008 - 2010 рр.

Показники	Рік			Відхилення: +/- 2010 р. до:
	2008	2009	2010	2008 р	2009 р
Коефіцієнт майна виробничого призначення	0,999	0,549	0,570	-0,429	0,020
Коефіцієнт зносу	0,342	0,392	0,423	0,080	0,030
Коефіцієнт придатності	0,658	0,608	0,577	-0,080	-0,030
Коефіцієнт оновлення	0,210	0,085	0,104	-0,106	0,019
Коефіцієнт вибуття	0,018	0,003	0,009	-0,010	0,006

Аналіз даних таблиці показав, що підприємство не потребує поповнення власного капіталу чи залучення довгострокових позикових коштів для збільшення майна виробничого призначення. Той факт, що коефіцієнт майна виробничого призначення скоротився в порівнянні з 2008 роком на 0,429 пункту не вплинуло на стан підприємства, оскільки показник не знизився нижче критичного рівня.

Моніторинг коефіцієнта зносу за період 2008 - 2010 рр. показав, що технічний стан основних фондів досить сприятливий для забезпечення основної діяльності. Той факт, що даний показник за аналізований період показав зростання в 0,08 пункту значно не вплинуло на характер діяльності підприємства. Дану тенденцію підтверджує і показник придатності, який на кінець аналізованого періоду становив 57,7 %.

Позитивним є той факт, що підприємство проводить постійне оновлення основних засобів. Однак за період з 2008 - 2010 рр. коефіцієнт оновлення скоротився майже на 11 %. Але дана ситуація не є критичною, оскільки коефіцієнт вибуття за даний період скоротився на 1 відсотковий пункт.

Більш конкретний аналіз структури необоротних активів і її зміни подано в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Аналіз структури необоротних активів ПАТ «Полтавакондитер» за період 2008 - 2010 рр.

Показник	2008		2009		2010		Відхилення 2010 р. до 2008 р. (+, -)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Нематеріальні активи	47,60	0,07	1,00	0,00	19,00	0,02	-28,60	-60,08
Незавершене будівництво	1902,60	2,74	4835,00	6,62	15589,00	17,91	13686,40	719,35
Основні засоби	67128,30	96,64	67590,00	92,57	71045,00	81,63	3916,70	5,83
Довгострокові фінансові інвестиції	158,30	0,23	195,00	0,27	211,00	0,24	52,70	33,29
Довгострокова дебіторська заборгованість	226,30	0,33	392,00	0,54	167,00	0,19	-59,30	-26,20
Разом необоротних активів	69463,10	100,00	73013,00	100,00	87031,00	100,00	17567,90	25,29

На підставі даних таблиці можемо констатувати, що невисока частка нематеріальних активів в структурі необоротних активів та високий ступінь їхнього зниження свідчать про невисокий рівень інноваційної стратегії підприємства, тобто спостерігаємо низький рівень орієнтації на вкладення в інтелектуальну власність. В цілому по підприємству спостерігалося зростання обсягу необоротних активів на 25,29 %. Детально проаналізувавши структуру необоротних активів констатуємо, що найбільшу питому вагу складають основні засоби та незавершене будівництво, що характеризує орієнтацію на створення матеріальних умов для розширення основної діяльності підприємства. Той факт, що основні засоби за 2008 - 2010 рр. скоротились майже на 6 % або 3916,7 тис. грн., а частка незавершеного будівництва зросла на 13686,4 тис. грн., що у відсотковому співвідношенні становить 719,35 %. Саме за рахунок цих показників і було сформовано відповідні тенденції. Інші складові елементи також змінювалися, але їх вплив був незначним.

Отже, проведений аналіз показав, що активи підприємства знаходяться у задовільному стані та постійно оновлюються. Політика підприємства спрямована на розширення промислової діяльності підприємства, що проявляється в змінах необоротних активів.

2.3 Аналіз стану і структури оборотних активів ПАТ «Полтавакондитер»

У процесі аналізу активів підприємства важливу роль відіграє детальне дослідження стану та структури його оборотних активів. Особливу увагу при цьому приділяють аналізові стану запасів і витрат, аналізові стану розрахунків з дебіторами.

Структура оборотних активів - ця питома вага вартості окремих статей у загальній сумі оборотних активів. Аналіз складу й структури оборотних активів ПАТ «Полтавакондитер» представлений у таблиці 2.8

Таблиця 2.8 - Аналіз складу та структури оборотних активів ПАТ «Полтавакондитер» за період 2008 - 2010 рр.

Стаття	Роки
	2008		2009		2010		Відхилення
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	+, -	у %
Оборотні активи	101059,30	100,00	113704,00	100,00	121803,00	100,00	20743,70	120,53
У тому числі:
Виробничі запаси	31490,50	31,16	29503,00	25,95	31923,00	26,21	432,50	101,37
Незавершене виробництво	1136,30	1,12	1037,00	0,91	1541,00	1,27	404,70	135,62
Готова продукція	9896,10	9,79	14888,00	13,09	12015,00	9,86	2118,90	121,41
Товари	1013,70	1,00	1066,00	0,94	955,00	0,78	-58,70	94,21
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:	41813,60	41,38	54334,00	47,79	40189,00	33,00	-1624,60	96,11
Дебіторська заборгованість за рахунками:	9055,90	8,96	5884,00	5,17	25039,00	20,56	15983,10	276,49
Інша поточна дебіторська заборгованість	2620,10	2,59	3692,00	3,25	5284,00	4,34	2663,90	201,67
Грошові кошти та їх еквіваленти:	3350,60	3,32	2686,00	2,36	3748,00	3,08	397,40	111,86
Інші оборотні активи	682,50	0,68	614,00	0,54	1109,00	0,91	426,50	162,49

Проведений аналіз показав, що найбільшу питому вагу в структурі активів підприємства на початок аналізованого періоду займає дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги та виробничі запаси. За період 2008 - 2010 рр. на підприємстві покращилася політика роботи з клієнтами, про що може свідчити скорочення частки дебіторської заборгованості на 1624,6 тис. грн. у порівнянні з 2008 р. та становила 40189 тис. грн.

В той час ситуація, що склалася на підприємстві може призвести до виникнення дефіциту окремих видів сировини, перебоїв у процесі виробництва, недовантаження виробничих потужностей; збитків. Про таку можливість свідчить зниження показника виробничих запасів на 432,5 тис. грн., що відповідає 5,05 % спаду та на кінець аналізованого періоду складав 31923 тис. грн. або 26,21 %. Також вплив на стан оборотних активів здійснювала дебіторська заборгованість за розрахунками, що протягом аналізованого періоду зросла на 15983,1 тис. грн. та становила 25039 тис. грн. Питома вага всіх інших складових була незначною та вагомого впливу не здійснювала.

В подальшому доцільно перейти до аналізу стану запасів і витрат, який наведено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Аналіз стану запасів та витрат ПАТ «Полтавакондитер» за період 2008 - 2009 рр.

Стаття	2008 р.		2009 р.		2010 р.
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
Сировина й матеріали	26870,20	61,72	26792,00	57,62	27944,00	60,18
Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби	325,90	0,75	0,00	0,00		0,00
Паливо	165,80	0,38	138,00	0,30	117,00	0,25
Тара	1203,90	2,77	1238,00	2,66	1573,00	3,39
Будівельні матеріали	1305,10	3,00	81,00	0,17	76,00	0,16
Запчастини	1469,30	3,37	1254,00	2,70	2141,00	4,61
МШП	150,30	0,35	0,00	0,00	72,00	0,16
Незавершене виробництво	1136,30	2,61	1037,00	2,23	1541,00	3,32
Товари	1013,70	2,33	1066,00	2,29	955,00	2,06
Готова продукція	9896,10	22,73	14888,00	32,02	12015,00	25,88
Разом	43536,60	100,00	46494,00	100,00	46434,00	100,00

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу в складі виробничих запасів займають сировина і матеріали , їх питома вага у 2007 році склала 61,72 % , а в 2010 році скоротилася на 1,54 % та відповідно становила 60,18 %, що відповідає 27944 тис. грн. Значну питому вагу в структурі виробничих запасів займає готова продукція. В 2008 році готова продукція займала 22,73 % від загальної величини виробничих запасів та за аналізований період зросла на 3,15 % і становила 25,88 %.

Дослідження запасів та витрат і оцінка структури запасів товарно - матеріальних цінностей відображено в таблиці 2.10

Таблиця 2.10 - Показники аналізу запасів та витрат ПАТ «Полтавакондитер»

Показник	2008	2009	2010	Відхилення +/- 2010 р. до 2008р
Коефіцієнт накопичення	3,00	1,91	-0,42

Розрахункові дані підтверджують значне перевищення оптимального значення коефіцієнта накопичення, що може свідчити про несприятливу структуру запасів підприємства або про надлишкові і непотрібні виробничі запаси, невиправдане зростання залишків виробництва. Той факт, що за аналізований період значення показника скоротилося на 0,42 пункту. Але навіть це не виправило ситуацію,оскільки фактичний показник значно перевищував нормативне значення.

Отже, підсумовуючи вище сказане, зауважимо, що висока частка у структурі оборотних активів дебіторської заборгованості потребує ефективного підходу до управління нею. При тому, що підприємство не веде активної інноваційної політики - управління дебіторською заборгованістю виходить на перший план. Структура необоротних активів також характеризується високою часткою основних засобів, що потребує дій, спрямованих на підвищення ефективності їх використання.

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВІВ ПАТ «ПОЛТАВАКОНДИТЕР»

3.1 Шляхи покращення стану та ефективності використання основних засобів на підприємстві

Одним із найважливіших факторів збільшення обсягів виробництва продукції на промисловому підприємстві, здобуття ним конкурентоспроможної позиції на ринку є забезпеченість його основними засобами в необхідній кількості та асортименті, а також повніше й ефективніше їх використання. Забезпеченість підприємства основними засобами, їх технологічний стан та рівень ефективності використання безпосередньо впливає на загальний фінансовий стан, конкурентноздатність продукції, обсяги виробництва продукції, а також на показники її якості, сортності, асортиментності.

На сьогоднішній день дана проблема є достатньо актуальною та потребує не тільки обговорення, але й реального вирішення. Так, за даними статистичної звітності більшість українських підприємств застосовують зношене, застаріле обладнання (середній коефіцієнт зношеності основних засобів майже досягає 50%) та фактично не відбувається інтенсивного оновлення основних засобів (середній коефіцієнт введення ОЗ навіть не досягає 10%) [18].

Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих засобів підприємства є такі:

– екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних виробничих засобів;

– інтенсивний, до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу.

Однією з головних умов підвищення ефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатації основних засобів, і передусім активної їх частини, відповідно до первинного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і продовження терміну експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання основних засобів.

Скорочення термінів експлуатації основних засобів, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, - призводить до зростання собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей.

Оптимальний (економічно доцільний) термін експлуатації може бути визначений як період експлуатації, в якому забезпечується максимізація нагромадження коштів для відновлення основних засобів за рахунок амортизаційних відрахувань з врахуванням обсягів їх використання на проведення ремонтних робіт, тобто:

ДВОФ = НАМ - СВРЕМ → мах, (3.1)

де ДВОФ - джерела коштів для відновлення основних засобів;

НАМ - нагромаджені обсяги амортизаційних відрахувань на відновлення основних засобів протягом періоду їх експлуатації;

СВРЕМ - сукупні витрати підприємства на проведення ремонтних робіт протягом періоду експлуатації основних засобів.

Отже, визначений у такий спосіб оптимальний термін експлуатації окремих груп та видів основних засобів підприємства дозволяє визначити щорічний обсяг заміщення основних засобів для забезпечення їх простого відтворення та може розглядатися як один із способів покращення стану основних засобів на підприємстві.

Що стосується інтенсивних методів підвищення ефективності використання основних засобів на підприємстві, то можна виділити наступні:

– прискорення введення в дію нових машин;

– удосконалення планування, управління і організації праці та виробництва;

– зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві;

– підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва товарної продукції;

– введення заходів науково - технічного прогресу по вдосконаленню технології виробництва і покращенню організації виробництва товарної продукції;

– підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці.

Також варто зазначити, що підвищення якості продукції, зменшення втрат корисних речовин у відходах можна розглядати як одні з перспективних напрямків підвищення ефективності використання основних засобів на підприємстві.

Так, збільшення кількості корисних речовин в сировині і його технологічність, а отже й підвищення якості продукції призводить до збільшення виходу товарної продукції, а при тих самих діючих основних виробничих засобах підвищується фондовіддача. З урахуванням досягнень вітчизняної і зарубіжної практики це дозволяє збільшити фондовіддачу на 20-25%. Промислова утилізація відходів на місці їх виникнення дозволяє збільшити об’єми продукції до 20%, а значить і фондовіддачу на 10-15% [2].

Звичайно найкращим методом є впровадження досягнень сучасного науково-технічного прогресу і, в першу чергу, безвідходних, маловідхідних, ресурсозберігаючих технологій і техніки для їх здійснення. Це збільшує вихід продукції з того ж об’єму переробленої сировини та фондовіддачу. Це може бути впровадження нових систем автоматизованого управління основними виробничими засобами.

Отже, ми з’ясували, що підвищення ефективності використання основних виробничих засобів в даний час має величезне значення. Підприємства, що мають в своєму розпорядженні основні засоби, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, збільшувати час роботи обладнання, поліпшувати склад, структуру і склад основних засобів, але і максимально підвищувати ефективність використання того, що є із застосуванням переважно інтенсивних методів, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів та виробничих інвестицій.

3.2 Шляхи підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю

У сучасній практиці фінансового менеджменту в Україні, управління дебіторської за посадою (ДЗ) є одним з найважливіших і разом з тим складних елементів управління оборотними активами. Порушення нормального циклічного процесу її утворення й погашення може бути не тільки причиною виникнення проблем для підприємства (зниження рентабельності активів, втрата їхньої ліквідності), а й стати причиною глобальної кризи неплатежів в економіці країни.

Більшість вітчизняних підприємств приймають рішення щодо утворення й погашення дебіторської заборгованості на інтуїтивному рівні. Це може привести до прямих фінансових втрат або до недоодержання частини прибутку.

Досягнення більших прибутків за рахунок регулювання товарообігу визначається не тільки політикою ціноутворення, а й політикою реалізації товарів у кредит. При цьому оборотність товарних запасів підвищується, але збільшується обсяг інвестицій у дебіторську заборгованість, що затримує повернення коштів. Тому обґрунтоване управлінське рішення щодо доцільності надання товарного кредиту і його розміру повинне базуватися на визначенні оптимальної дебіторської заборгованості.

У літературі розробка кредитної політики фірми, як ряду факторів, які контролюються й визначають середню тривалість часу між продажем і пред'явленням платіжних документів, звичайно базується на припущенні, що вже визначена частка реалізації товарів у кредит у загальній структурі товарообігу. Деякі автори визначають поняття "природного рівня дебіторської заборгованості", що повинен розраховуватися на підставі "власного досвіду й специфічних умов діяльності" підприємства . Передбачається, що цей рівень установлюється виходячи з таких міркувань: менший рівень заборгованості неможливий, а більший - економічно недоцільний і не впливає негативно на функціонування підприємства. Такі суб'єктивні міркування не можуть бути рекомендовані для широкого користування.

Подальша політика керування заборгованістю формується залежно від аналізу даних. При цьому застосовується здебільшого статичний порівняльний аналіз: на підставі даних господарського й управлінського обліку визначається коло показників, які відображають стан активів підприємства в певному періоді (зокрема, абсолютний розмір заборгованості, її частина в структурі активів, оборотність і т.п.). На підставі прогнозних показників розвитку підприємства можна оцінити ступінь впливу обраної політики керування заборгованістю й кредитною політикою зокрема на ефективність операційної діяльності підприємства. Навіть більше прогресивна методика динамічного аналізу або трендового аналізу впливу окремих факторів не забезпечує приблизної відповіді на питання, як обґрунтувати оптимальний рівень заборгованості за продані в кредит товари.

Багато авторів відзначають, що цей оптимальний рівень заборгованості існує, однак визначити його формально досить важко через невизначеність і непропорційний характер впливу задіяних факторів. Разом з тим для такої складової частини оборотних активів, як товарні запаси, існують і широко використаються на практиці різні оптимізаційні моделі, з яких найвідомішої є модель оптимального розміру замовлення (ЕО) .

Для визначення потенційної можливості створення подібної моделі для строків і розмірів дебіторської заборгованості спочатку треба розглянути взаємодія окремих факторів.

Рівень товарообігу можна відобразити за допомогою функції, що зростає залежно від кредитної політики (рисунок . 3.1).

Рисунок 3.1 - Збільшення товарообігу при поліпшенні кредитних умов

Позначений ріст товарообігу обумовлений ростам продажів у кредит, тобто залежить від дебіторської заборгованості. Реальне співвідношення між товарообігом і заборгованістю може бути дещо іншим, тому що воно буде залежати й від особливостей обліку цих категорій на підприємстві. Але при умовах, що заборгованість буде враховуватися в цінах продажу товарів, а моментом продажу є момент відвантаження товару покупцеві, зазначена пропорція справедлива. При цьому ріст заборгованості хоча й пропорційне товарообігу, але випереджає його за рахунок того, що кредитні умови спонукують певну частку покупців, які раніше купували за готівку, користуватися товарним кредитом. Ця тенденція виявляється тією самою мірою, що й загальне збільшення обсягів продажів.

Якщо відповідні кредитні умови стають кращими, тобто подовжується кредитний період і зростають цінові дисконти, то це сприяє й збільшенню товарообігу. Така тенденція з позицій потенційних дебіторів аналогічна неявному зниженню ціни, тому зростає як кількість клієнтів, які використають запропоновані умови, так й обсяг товару, що купує окремий клієнт. Крім того, кредитна політика може бути важливий складової конкурентної стратегії підприємства. Через невиправдано тверду кредитну політику або й відсутність такий підприємство може втратити частина покупців, які віддадуть перевагу кращим умовам конкурентів. При цьому ефект (приріст товарообігу) від поліпшення кредитних умов поступово зменшується, адже збільшення товарообігу обмежено потенціалом товарного ринку, а для клієнтів поліпшення умов стає усе більше менш важливим.

Ріст дебіторської заборгованості тягне за собою збільшення пов'язаних з нею витрат. По перше, це витрати на її втримання, головним чином недоотриманий прибуток від активів, які в ній "заморожені". По-друге, це витрати, пов'язані з негативним впливом кредитної політики - зростає сума ризиків, що гроші будуть повертати несвоєчасно (фактично тимчасово вилучені з обігу) або й не будуть повертати зовсім . Ніж більше ризикована кредитна політика, тим більше витрат на заходи щодо запобігання цих ризиків. Витрати першого типу пропорційні сумі заборгованості й часу її втримання, витрати другого типу залежать від кредитних умов. Додатково вкажемо, що до витрат, залежним від кредитної політики, можна віднести витрати по овертрейдингу - ситуацію, коли швидкий ріст товарообігу не підкріплений власними фінансовими ресурсами й може привести до кризи ліквідності.

Існує певний максимальний рівень дебіторської заборгованості Dmах, якого взагалі можна досягти при ринкових умовах, якщо кредитна політика є ліберальної. Як ми вже відзначали вище, поняття "кредитна політика" багатогранне, але не всі її складу рівнозначні як за впливом на ефективність політики в цілому, так і з погляду оптимізації розмірів заборгованості. Стандарти кредитування можна назвати умовно - постійною величиною на підприємстві, адже вони тільки визначають, більшій або меншій частці потенційних дебіторів буде надаватися товарний кредит. Фактори, пов'язані з інкасацією дебіторської заборгованості, мають визначальне значення при оперативному керуванні заборгованістю й для поліпшення платіжної дисципліни дебіторів. Проте, вони не мають першочергового значення для формування структури активів й абсолютного розміру заборгованості.

Отже, за фактор, що поєднує кредитну політику й політику визначення оптимального розміру інвестицій у заборгованість, приймемо саме кредитний період. Розмір дебіторської заборгованості, що утворюється, пропорційний строку кредитного періоду, але ця залежність не є лінійною. Якщо ситуацію розглядати спрощено, то можна сказати, що відхилення в меншу сторону від максимального значення заборгованості назад пропорційно кредитному періоду.

Позначимо кредитний період t, а дебіторську заборгованість, що залежить від нього, D(t). Тоді, на підставі сказаного вище, апроксимируя цю нелінійну залежність, визначимо:

D(t)=Dmax- Dmax = Dmax (1- ), (3.2)

де k - коефіцієнт пропорційності між зміною кредитного періоду й зміною D(t).

Фінансові надходження (навіть потенційні) від дебіторської заборгованості можна визначити на підставі збільшення нею валового прибутку до сплати податків, або приблизно як

Р=D ’ (3.3)

де p₁ - ціна закупівлі товарів,

р₂ - ціна їхньої реалізації на умовах товарного кредиту.

Приймемо, що всі витрати, пов'язані з утворенням D, лінійно залежать від різних факторів. Тоді витрати, які залежать від розміру D, визначимо як

=Dk_d(3.4)

а ті, що залежать від кредитного періоду, як

Еt = t kt) (3.5)

Після визначення основних тенденцій впливу можна встановити сукупний ефект або зміна прибутку до оподатковування:

∆P= Зміна валового прибутку- Зміна витрат на підтримку певного розміру ДЗ- Зміна витрат, що залежать від умов кредитування =P- Ed -

Еt=Dmax (1- ) - Dmax (1- ) k_d -tkt=(1-- )( - ) - t kt (3.6)

Знайдемо точку максимізації по параметрі t. Функція досягає максимуму, коли похідна від її дорівнює 0. Звідси - оптимальний розмір t дорівнює:

t_opt= (3.7)

тоді оптимальний розмір дебіторської заборгованості дорівнює:

D(t_opt)= Dmax (1- ) = Dmax (1- (3.8).

Запропонована модель оптимізації справедлива при дотриманні таких умов:

- інші параметри кредитної політики, крім кредитного періоду, є незмінними, або істотно не впливають на розмір заборгованості (як ми вже з'ясовували, навпаки, частіше трапляється, що кредитна політика залежить від цільового розміру заборгованості);

для різних типів витрат передбачається лінійна залежність від факторів, які їх визначають.

Розрахунок показників здійснюється при наступних умовах:

- максимально припустимий розмір дебіторської заборгованості розраховуємо винятково по 1 виду продукції майонезу « Провансаль», тому що саме цей вид продукції є найбільш споживаним;

- отже й ціни реалізації йз знижкою й без беремо тільки по цьому виді продукції;

- коефіцієнт пропорційності між зміною кредитного періоду й дебіторської заборгованості беремо рівним 0,5;

- коефіцієнт пропорційності між зміною кредитного періоду й витрат, пов'язаних з дебіторською заборгованістю беремо рівним 1,5;

Отже, основними шляхами вдосконалення управління дебіторською заборгованістю є:

- визначення максимально припустимого розміру дебіторської заборгованості для різних асортиментних груп товарів;

- постійний моніторинг діяльності найбільш значимих клієнтів;

- надання гнучкої системи знижок для постійних клієнтів;

- постійний моніторинг розміру сумнівних боргів.

ВИСНОВКИ

На основі викладеного матеріалу можна зробити висновок, що існує законодавчо-нормативного визначення терміну «активи підприємства». Проаналізувавши декілька підходів до даної категорії, констатуємо наступний факт, що під активами слід мати на увазі економічну категорію, яка включає майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку. Політика відносно управління активами підприємства, що має на увазі оптимізацію його складу та структури, важлива насамперед з позиції забезпечення безперервної, ефективної поточної діяльності підприємства.

Виділяють декілька підходів до аналізу активів підприємства, що включають загальний аналіз активів,аналіз активів на основі оборотних та необоротних активів.

До джерел фінансування активів відносять власний капітал та прирівняні до нього джерела, зобов’язання. Для отримання відповідного місця на ринку в сучасних умовах підприємства повинні якісно і вчасно аналізувати свій фінансово - економічний стан, оцінювати ефективність використання майна і капіталу. Не припиняти пошук на основі ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості способів зміцнення стабільності. Про ріст платоспроможності підприємства говорить ріст коефіцієнтів ліквідності. Підвищення показників фінансової стабільності пов'язане зі збільшенням масштабів виробництва й достачею власних оборотних коштів.

Переходячи до характеристики показники стану й ефективності використання основних фондів на ПАТ «Полтавакондитер» за період 2008-2010 рр. як негативну тенденцію можна відмітити зниження показників фондовіддачі та коефіцієнту оновлення. В той же час спостерігається безперервний ріст коефіцієнта зносу, що в поєднанні з вище сказаним підсилює негативний ефект. Позитивним фактором можна назвати чітку тенденцію до збільшення показника фондоозброєності.

Варто відзначити, що ПАТ «Полтавакондитер» активно використовує свої виробничі потужності,але неефективно нарощує основні засоби, про що свідчать показники коефіцієнтів оновлення та придатності. Відзначимо, що за аналізований період спостерігалася чітка тенденція до покращення показників рентабельності.

При проведенні аналізу складу та структури активів підприємства нами була виявлена характерна риса для ПАТ «Полтавакондитер», а саме те,що у структурі активів підприємства найбільшу питому вагу має дебіторська заборгованість, крім того в динаміці даний показник збільшується. Загалом така ситуація характерна для більшості підприємств України. Саме тому необхідно підвищувати ефективність управління дебіторською заборгованістю.

Управління кредиторською заборгованістю нерозривно пов'язане з управління дебіторською заборгованістю. Крім цього підприємству необхідно здійснювати постійний моніторинг фінансового стану найбільш значимих клієнтів, надавати гнучку систему знижок для постійних клієнтів, здійснювати постійний моніторинг розміру сумнівних боргів. Загалом були виокремлені наступні шляхи вдосконалення управління дебіторською заборгованістю:

- постійний моніторинг діяльності найбільш значимих клієнтів;

- надання гнучкої системи знижок для постійних клієнтів;

- постійний моніторинг розміру сумнівних боргів.

Таким чином, запропоновані заходи дадуть можливість удосконалити керування оборотним капіталом підприємства.

Зазначимо, шляхами покращення стану та ефективності використання основних засобів є не тільки прагнення модернізувати, збільшувати час роботи обладнання, поліпшувати склад, структуру і склад основних засобів, але і максимально підвищувати ефективність використання того, що є із застосуванням переважно інтенсивних методів, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів та виробничих інвестицій.

Підводячи загальний підсумок, зауважимо,що усе вищезазначене дає змогу говорити, що вирішення питання складу та структури оборотних коштів підприємства є надзвичайно та значущим для сучасного та майбутнього функціонування підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1) Аранчій В.Л. Фінанси підприємств. [Текст] : навчальний посібник / Аранчій В.Л. - К.: Професіонал, 2004.- 304 c.

2) Бабич А.М. Формування оптимальної структури оборотних коштів [Текст] Бабич А.М. //Актуальні проблеми економіки. - 2001.- №9.-C. 12 - 24

) Білик М. Розробка політики формування оборотних активів [Текст] Білик М. // Банківська система України: теорія й практика становлення: В 2 т. Т.2.- Суми: Мрія-1 ЛТД; Ініціатива,1999. - C. 466 - 479

) Білик, М.Д. Фінансовий аналіз [Текст] : Навчальний посібник / М.Д. Білик ; - К. : КНЕУ, 2005. - 594 с. - ISBN 855-422-113-2

) Белых, Л.П. Техника фінансового анализа [Текст] : Навчальний посібник / Л.П. Белых; - М. : ЮНИТИ, 2004. - 663с. - ISBN 966-364-366-8.

) Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. [Текст] : навчальний посібник / Бланк І.А. - К.: Ника - Центр; Эльга, 1999.- 528 c.

) Бойчик I.М. Економіка підприємства. [Текст]: підручник / Бойчик I.М. - К.: Атіка, 2004. - 480 c.

) Голили Р. Десять найважливіших невирішених проблем керування фінансами [Текст] Голили Р. //Банківський менеджмент (рос.). - 2006.- № 4.-C. 14 - 21

) Давиденко Н.М. Фінансовий менеджмент підприємств [Текст] Давиденко Н.М. // Фінанси України. -2004.- № 6.-C. 90 - 96

) Долгоруков Ю.А., Редіна Н.І. Управління ефективністю використання обігових коштів у промисловості [Текст] Долгоруков Ю.А., Редіна Н.І. //Фінанси України. - 2005.- № 11.-C. 103 - 110

) Коренєва О.Г. Врахування факторів ризику в управлінні оборотними засобами будівельних підприємств [Текст] Коренєва О.Г. //Вісник Української академії банківської справи. - 2000.- № 1.-C. 70 - 73

) Крайник О.П., Клепикова З.В. Фінансовий менеджмент. [Текст]: підручник / Крайник О.П., Клепикова З.В. - К.: Дакор, 2001. - 260 c.

) Крамаренко, Г.О. Фінансовий аналіз і планування [Текст] : Навчальний посібник / Г.О. Крамаренко ; - Дніпропетровськ : ДУАВЛ, 2001. - 224 с. - ISBN 712-332-113-2

) Мірошник Л.Г., Каринцева А.І. Економіка підприємства. [Текст]: підручник / Мірошник Л.Г., Каринцева А.І - Суми: Університетська книга, 2003.- 192 c.

) Міннібаєва К.А., Остапенко В.В. Забезпеченість підприємства власними оборотними коштами: фактори зміни [Текст] Міннібаєва К.А., Остапенко В.В. //Фінансовий менеджмент - 2005.- № 4.-C. 40 - 48

) Павлова, Л.Н. Финансовый менеджмент [Текст] : учебное пособие / Л.Н. Павлова ; - М. : ЮНИТИ, 2001. - 400 с. - ISBN 125-324-343-8.

) Пещанская И.В. Кредит й оборотний капітал [Текст] Пещанская И.В. //Фінанси (рос.).- 2003.- № 2.- C. 20-23

) Поддєрьогін, А.М. Фінансовий менеджмент [Текст] : Навчальний посібник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик ; - К. : КНЕУ, 2005. - 571 с. - ISBN 345-354-363-8.

) Поддєрьогін, А.М. Фінанси підприємств [Текст] : Навчальний посібник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик ; - К. : КНЕУ, 2002. - 571 с. - ISBN 345-354-363-8.

) Потрібна О.А. Оптимізація структури основних й оборотних засобів як важливий чинник забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств [Текст]Потрібна О.А.//Економіка АПК.- 2005.- № 7.-C. 94-100

) Радионова О., Радионова Р. Методологія нормування, ризики й надійність забезпечення запасами й оборотними коштами[Текст] Радионова О., Радионова Р. //Фінансовий бізнес (рос.).- 2004.- № 5.-C. 15-35

) Салига, С.Я. Фінансовий менеджмент [Текст] : Навчальний посібник / С.Я. Салига ; - К. : КНЕУ, 2006. - 274 с. - ISBN 966-123-113-2

) Сикора И. Особливості методики оцінки оборотних активів на виробничих підприємствах[Текст] Сикора И. //Бухгалтерський облік й аудит (рос.).- 2004.- № 9.-C. 13-19

) Філімоненков, О.С. Фінанси підприємств [Текст] : Навчальний посібник / О.С. Філімоненков ; - К. : Ельга, 2002. - 360 с. - ISBN 345-354-363-8.

) Школьник, І.О. Фінансовий менеджмент [Текст] : Навчальний посібник / І.О. Школьник ; - Суми : Університетська книга, 2009. - 301 с. - ISBN 978-966-680-439-9

ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця А.1 - Класифікація активів згідно діючих П(С)БО України та МСФЗ

Ознаки	Види активів
За формами функціонування	Матеріальні		Нематеріальні		Фінансові	Біологічні
За характером участі у виробничому процесі	Оборотні				Необоротні
За характером участі в різних видах діяльності	Операційні				Інвестиційні
За характером фінансових джерел формування	Валові				Чисті
За характером володіння	Власні		Орендовані (лізингові)			Безоплатно отримані
За урахуванням фактору інфляції	Активи за реальною вартістю				Активи за номінальною вартістю
За характером використання у виробничому процесі	Використовувані у виробничому процесі				Невикористовувані у виробничому процесі
За можливістю амортизації	Ті, що амортизують				Ті, що не амортизують
За ступенем цінності	Цінні				Малоцінні
За методом оцінки	За сервісною вартістю	За залишковою вартістю	За переоціненою вартістю	За справедливою вартістю	За чистою реалізаційною вартістю	За відновною вартістю	За ліквідаційною вартістю

Таблиця А.2 - Характеристика активів підприємства

Активи за елементами	Поняття та можливі економічні вигоди
А	1
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи	Об’єкти промислової та інтелектуальної власності без фізичної субстанції, які необхідні для здійснення господарської діяльності
Незавершене будівництво (інвестиції)	Об’єкти матеріальних і нематеріальних необоротних активів, які не введені в експлуатацію
Основні засоби	Сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері
Довгострокові фінансові інвестиції	Активи, які передані підприємством іншим суб’єктам господарювання з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора
Довгострокова дебіторська заборгованість	Заборгованість підприємству фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати її нарахування
Інші не оборотні активи	Необоротні активи від розстрочки зобов’язань перед підприємством
2. Оборотні активи
Запаси, в т. ч.:
виробничі запаси	Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні
тварини на вирощуванні та відгодівлі	Дорослі тварини на відгодівлі та в нагулі, птиця, звірі, кролики, дорослі тварини, вибракувані із основного стада для реалізації, та молодняк тварин
незавершене виробництво	Витрати, які утворились при використанні майнових, трудових та фінансових ресурсів в господарській діяльності, і не перетворились в готову продукцію на певну календарну дату
готова продукція	Запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам, є незавершеним виробництвом
товари
Векселі одержані	Заборгованість (боргові зобов’язання) покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями (борговими розписками)

А	1
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	Заборгованість підприємству на відшкодування вартостійого майна та одержання вигоди від продажу покупцям
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом
за виданими авансами
з нарахованих доходів
із внутрішніх розрахунків
Інша поточна дебіторська заборгованість
Поточні фінансові інвестиції	Фінансові інвестиції (активи), які передані підприємством іншим суб’єктам господарювання, на строк, що не перевищує один рік
Грошові кошти та їх еквіваленти:	Кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, включаються до складу необоротних активів
Інші оборотні активи	Оборотні активи, як зобов’язання перед підприємством за його майно
3. Витрати майбутніх періодів	Витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів

Таблиця А.3 - джерела формування активів підприємства

Джерела утворення майна (активів) підприємства за формами існування	Характеристика відповідальності за економічні вигоди
А	1
1. Власний капітал
Статутний капітал	Заборгованість перед власниками в частині здійснених інвестицій з власних доходів на умовах, визнаних в статуті підприємств
Пайовий капітал
Додатковий вкладений капітал	Заборгованість перед власниками за рахунок здійснених ними реінвестицій створеного доходу на підприємстві в його господарську діяльність
Інший додатковий капітал
Резервний капітал
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
Неоплачений капітал
Вилучений капітал
2. Забезпечення наступних витрат і платежів

А	1
Забезпечення виплат персоналу	Гарантійні зобов’язання підприємства в частині виплат, строк сплати яких не настав
Інші забезпечення
Цільове фінансування	Зобов’язання по залишках цільових капіталів
3. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	Зобов’язання, які не є поточними за активи, що тимчасово використовуються в господарській діяльності за відповідну плату
Інші довгострокові фінансові зобов’язання
Відстрочені податкові зобов’язання
Інші довгострокові зобов’язання
4. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	Заборгованість за одержані кошти на які нараховуються відсотки
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями
Векселі видані	Заборгованість підприємства оформлена векселем (борговою розпискою)
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	Заборгованість підприємства на відшкодування вартості майна одержаного від постачальників та забезпечення ним економічних вигод
Поточні зобов’язання за розрахунками:	Одержані підприємством аванси під зобов’язання зменшення своїх активів
з одержаних авансів
з бюджетом	Зобов’язання по зменшенню активів
з позабюджетних платежів
зі страхування
з оплати праці
з учасниками
із внутрішніх розрахунків
Інші поточні зобов’язання
5. Доходи майбутніх періодів	Зобов’язання по доходах, які будуть забезпечені активами у майбутньому

ДОДАТОК Б

Таблиця Б.1 - Баланс станом на 2008 рік

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	63.9	47.6
первісна вартість	11	146.1	104.7
накопичена амортизація	12	( 82.2 )	( 57.1 )
Незавершене будівництво	20	423.1	1902.6
Основні засоби:
залишкова вартість	30	54338.9	67128.3
первісна вартість	31	82150.2	102084
знос	32	( 27811.3 )	( 34955.7 )
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	35	0	0
первісна вартість	36	0	0
накопичена амортизація	37	0	0
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	0	0
інші фінансові інвестиції	45	158.3	158.3
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	298.1	226.3
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	55
Первісна вартість інвестиційної нерухомості	56
Знос інвестиційної нерухомості	57	( )	( )	60	0	0
Гудвіл	65
Інші необоротні активи	70	0	0
Гудвіл при консолідації	75
Усього за розділом I	80	55282,3	69463,1
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	27426.3	31490.5
Поточні біологічні активи	110	0	0
Незавершене виробництво	120	813.9	1136.3
Готова продукція	130	7128.7	9896.1
Товари	140	1131.7	1013.7
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість	160	36010	41813.6
первісна вартість	161	36010	41813.6
резерв сумнівних боргів	162	0	0
Дебіторська заборгованість за рахунками:
за бюджетом	170	9354.7	9055.9
за виданими авансами	180	0	0
з нарахованих доходів
із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	3568.8	2620.1
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	2064.9	2040.6
у т.ч. в касі	231
в іноземній валюті	240	1866.7	1310
Інші оборотні активи	250	1171.6	682.5
Усього за розділом II	260	90537,3	101059,3
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
IV. Необоротні активи та групи вибуття	275
Баланс	280	145819,6	170522,4
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	24481.9	24481.9
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий вкладений капітал	320	731.9	731.9
Інший додатковий капітал	330	4736.6	4736.6
Резервний капітал	340	4157.3	4754.2
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	79517.9	90859.9
Неоплачений капітал	360	0	0
Вилучений капітал	370	0	0
Накопичена курсова різниця	375
Усього за розділом I	380	113625.6	125564.5
Частка меншості	385
II. Забезпечення наступних виплат та платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	0	0
Інші забезпечення	410	0	0
Сума страхових резервів	415	0	0
Сума часток перестраховиків у страхових резервах	416	0	0
Цільове фінансування	420	0	0
Усього за розділом II	430		0
ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків		440	0	0
Інші довгострокові фінансові зобов’язання		450	0	0
Відстрочені податкові зобов’язання	460		0	0
Інші довгострокові зобов’язання	470		90.4	0
Усього за розділом III	480		90.4	0
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500		0.1	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510		0	0
Векселі видані	520		135.1	4500
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530		25891.7	35028
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540		0	0
з бюджетом	550		2080.1	540.4
з позабюджетних платежів	560		0	0
зі страхування	570		1030.7	1248
з оплати праці	580		2817.4	3163.2
з учасниками	590		0	0
із внутрішніх розрахунків	600		0	0
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605
Інші поточні зобов'язання	610		148.5	478.3
Усього за розділом IV	620		32103.6	44957.9
V. Доходи майбутніх періодів	630		0	0
Баланс	640		145819,6	170522,4

Таблиця Б.2 - Баланс станом на 2009 рік

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	48	1
первісна вартість	11	105	63
накопичена амортизація	12	-57	-62
Незавершене будівництво	20	1903	4835
Основні засоби:
залишкова вартість	30	67128	67590
первісна вартість	31	102084	111256
знос	32	-34956	-43666

Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	35	0
первісна вартість	36	0	0
накопичена амортизація	37	0	0
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	0	0
інші фінансові інвестиції	45	158	195
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	226	392
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	55	0	0
Первісна вартість інвестиційної нерухомості	56	0	0
Знос інвестиційної нерухомості	57	0	0
Відстрочені податкові активи	60	0	0
Гудвіл	65	0	0
Інші необоротні активи	70	0	42
Гудвіл при консолідації	75	0	0
Усього за розділом I	80	69463	73055
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	31490	29503
Поточні біологічні активи	110	0	0
Незавершене виробництво	120	1136	1037
Готова продукція	130	9896	14888
Товари	140	1014	1066
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	41814	54334
первісна вартість	161	41814	54334
резерв сумнівних боргів	162	0	0
Дебіторська заборгованість за рахунками:
за бюджетом	170	9056	5884
за виданими авансами	180	0	0
з нарахованих доходів	190	0	0
із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	2620	3692
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	2041	1314
у т.ч. в касі	231	0	0
в іноземній валюті	240	1310	1372
Інші оборотні активи	250	682	614
Усього за розділом II	260	101059	113704

III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
IV. Необоротні активи та групи вибуття	275	0	0
Баланс	280	170522	186759

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	24482	24482
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий вкладений капітал	320	732	732
Інший додатковий капітал	330	4737	4737
Резервний капітал	340	4754	5726
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	90860	109340
Неоплачений капітал	360	0	0
Вилучений капітал	370	0	0
Накопичена курсова різниця	375	0	0
Усього за розділом I	380	125565	145017
Частка меншості	385	0	0
II. Забезпечення наступних виплат та платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	0	0
Інші забезпечення	410	0	0
Сума страхових резервів	415	0	0
Сума часток перестраховиків у страхових резервах	416	0	0
Цільове фінансування	420	0	0
Усього за розділом II	430	0	0
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440	0	635
Інші довгострокові фінансові зобов’язання	450	0	0
Відстрочені податкові зобов’язання	460	0	0
Інші довгострокові зобов’язання	470	0	0
Усього за розділом III	480	0	635
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500	0	10805
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510	0	0
Векселі видані	520	4500	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	35028	23449
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	0	0

з бюджетом	550	540	2168
з позабюджетних платежів	560	0	0
зі страхування	570	1248	1195
з оплати праці	580	3163	2982
з учасниками	590	0	0
із внутрішніх розрахунків	600	0	0
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	478	508
Усього за розділом IV	620	44957	41107
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	170522	186759

Таблиця Б.3 - Баланс станом на 2010 рік

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	1	19
первісна вартість	11	63	85
накопичена амортизація	12	-62	-66
Незавершене будівництво	20	4835	15589
Основні засоби:
залишкова вартість	30	67590	71045
первісна вартість	31	123059
знос	32	-43666	-52014
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	35	0	0
первісна вартість	36	0	0
накопичена амортизація	37	0	0
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	0	0
інші фінансові інвестиції	45	195	211
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	392	167
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	55	0	0
Первісна вартість інвестиційної нерухомості	56	0	0
Знос інвестиційної нерухомості	57	0	0
Відстрочені податкові активи	60	0	0

Гудвіл	65	42	0
Інші необоротні активи	70	0	0
Гудвіл при консолідації	75	0	0
Усього за розділом I	80	73055	87031
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	29503	31923
Поточні біологічні активи	110	0	0
Незавершене виробництво	120	1037	1541
Готова продукція	130	14888	12015
Товари	140	1066	955
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	54334	40189
первісна вартість	161	54334	40189
резерв сумнівних боргів	162	0	0
Дебіторська заборгованість за рахунками:
за бюджетом	170	5884	25039
за виданими авансами	180	0	0
з нарахованих доходів	190	0	0
із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	3692	5284
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	1314	429
у т.ч. в касі	231	5	3
в іноземній валюті	240	1372	3319
Інші оборотні активи	250	614	1109
Усього за розділом II	260	113704	121803
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
IV. Необоротні активи та групи вибуття	275	0	0
Баланс	280	186759	208834

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	24482	24482
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий вкладений капітал	320	732	732
Інший додатковий капітал	330	4737	4737
Резервний капітал	340	5726	6120

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	109340	133286
Неоплачений капітал	360	0	0
Вилучений капітал	370	0	0
Накопичена курсова різниця	375	0	0
Усього за розділом I	380	145017	169357
Частка меншості	385	0	0
II. Забезпечення наступних виплат та платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	0	0
Інші забезпечення	410	0	0
Сума страхових резервів	415	0	0
Сума часток перестраховиків у страхових резервах	416	0	0
Цільове фінансування	420	0	0
Усього за розділом II	430	0	0
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440	635	366
Інші довгострокові фінансові зобов’язання	450	0	0
Відстрочені податкові зобов’язання	460	0	0
Інші довгострокові зобов’язання	470	0	0
Усього за розділом III	480	635	366
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500	10805	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510	0	0
Векселі видані	520	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	23449	30016
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	0	0
з бюджетом	550	2168	3871
з позабюджетних платежів	560	0	0
зі страхування	570	1195	1252
з оплати праці	580	2982	2769
з учасниками	590	0	0
із внутрішніх розрахунків	600	0	0
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	508	1203
Усього за розділом IV	620	41107	39111
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	186759	208834

Шляхи покращення стану ефективності використання активів ПАТ 'Полтавакондитер'

Шляхи покращення стану ефективності використання активів ПАТ 'Полтавакондитер'

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність поняття «активи підприємства» як економічної категорії

1.2 Джерела формування активів підприємства та їх характеристика

1.3 Система показників, що використовуються при аналізі динаміки складу та структури активів підприємства

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ АКТИВІВ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ПОЛТАВАКОНДИТЕР»

2.1 Загальна характеристика ПАТ «Полтава - кондитер» та його фінансово - господарської діяльності

2.2 Аналіз динаміки складу та структури активів ПАТ «Полтавакондитер» шляхом загальної оцінки активів підприємства

2.3 Аналіз стану і структури оборотних активів ПАТ «Полтавакондитер»

ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВІВ ПАТ «ПОЛТАВАКОНДИТЕР»

3.1 Шляхи покращення стану та ефективності використання основних засобів на підприємстві

3.2 Шляхи підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Похожие работы на - Шляхи покращення стану ефективності використання активів ПАТ 'Полтавакондитер'