Обґрунтування альтернативного варіанту методики оцінювання роботи речової служби військової частини ВВ МВС України

Обґрунтування альтернативного варіанту методики оцінювання роботи речової служби військової частини ВВ МВС України

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЧОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

.1 Складові речового забезпечення

.2 Порядок речового забезпечення військової частини

.3 Структура та задачі речової служби військової частини

.4 Контроль господарчої діяльності речової служби

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЧОВОЇ СЛУЖБИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

.1 Методика оцінювання речової служби військової частини ВВ МВС України

.2 Методика оцінювання речової служби військової частини Збройних Сил МО України

.3 Варіант діяльності військової частини за певний період по речовій службі

.4 Основні проблеми та недоліки сучасних методик оцінювання речової служби військової частини ВВ МВС та МО України

РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВАРІАНТУ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ РЕЧОВОЇ СЛУЖБИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ ВВ МВС УКРАЇНИ

.1 Пропозиції щодо вдосконалення методики оцінювання речової служби

.2 Проект методики оцінювання речової служби військової частини

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

Для багатьох людей контроль означає перед усім обмеження, примушення, відсутність самостійності і таке інше - взагалі, все те, що прямо протилежно нашому уявленню про свободу особистості. Внаслідок такого стійкого сприйняття контроль відноситься до числа тих функцій керування, сутність яких розуміється, як правило, невірно.

Процес контролю складається з встановлення стандартів, виміру фактично досягнутих результатів і проведення корегувань в тому випадку, якщо досягнуті результати відрізняються від встановлених стандартів.

Функція контролю - це характеристика керування, яка дозволяє виявити проблеми і скорегувати відповідну діяльність організації до того, як ці проблеми переростуть в кризу.

Однією з важливіших причин необхідності контролю є те, що будь-яка організація безумовно повинна мати здатність своєчасно фіксувати свої помилки і виправляти їх до того, як вони пошкодять досягненню головної мети організації.

Контроль - це критично важлива функція управління. Одна з важливіших особливостей контролю, яку слід враховувати в першу чергу, полягає в тому, що контроль повинен бути всеосяжним. Контроль не може залишатись прерогативою виключно менеджера, призначеного "контролером" і його помічників. Кожен керівник, незалежно від свого рангу, повинен здійснювати контроль як невід'ємну частину своїх посадових обов'язків, навіть якщо йому це ніхто не доручав.

В процедурі контролю є три чітко розділені етапи: розробка стандартів і критеріїв, співставлення з ними реальних результатів і прийняття необхідні корегуючи дії. На кожному етапі реалізується комплекс різних дій.

Перший етап процедури контролю, встановлення стандартів, демонструє, наскільки близько, злиті функції контролю і планування. Цілі, які можуть бути використані в якості стандартів для контролю, відокремлюють дві вельми важливі особливості. Вони характеризуються наявністю часових рамок, в яких повинна бути виконана робота, конкретного критерію, по відношенню до якого можна оцінити ступінь виконання роботи.

Другий етап контролю, співставлення досягнутих результатів з встановленими стандартами полягає в зіставленні реально досягнутих результатів з встановленими стандартами.

Після винесення оцінки процес контролю переходить на третій етап-дій. Менеджер повинен обрати одну з тих ліній поведінки: нічого не робити, усунути недоліки або переглянути стандарти.

Вище були зазначені основні наукові принципи контролю які застосовуються на підприємствах та організаціях.

Далі розглянемо принципи форми і методи контролю які застосовуються у Внутрішніх військах при перевірці господарської діяльності.

Згідно з наказом КВВ МВС України № 72 від 1992 року з метою успішного здійснення господарської діяльності військових частин (з'єднань) має систематично контроль за своєчасним та всебічним їх забезпеченням і законністю витрачання матеріальних засобів та коштів. [14]

Головним завданням контролю господарської діяльності військової частини (з'єднання) є: перевірка правильності та своєчасності виконання законів, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністра оборони України, статутів, положень, настанов, керівництв та інструкцій з питань ведення військового господарства, охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, а також надання допомоги посадовим особам у керівництві військовим господарством.

За видами контроль господарської діяльності військової частини і з'єднання може бути попереднім і черговим.

Попередній контроль здійснюється у період, який передує підписанню первинних документів і проведенню запланованих господарських заходів. Його головною метою є запобігання незаконним і недоцільним витратам матеріальних засобів та коштів.

Цей контроль здійснюється кожним командиром (начальником) у межах наданих йому прав.

Черговий контроль здійснюється з метою перевірки законності і доцільності здійснених господарських операцій та господарської діяльності військової частини (з'єднання), виконання природоохоронного законодавств відповідно до завдань контролю господарської діяльності військової частини.

Формами чергового контролю є:

·        інвентаризація матеріальних засобів;

·        перевірка господарської діяльності;

·        документальна ревізія господарської діяльності;

·        перевірка виконання природоохоронних заходів.

Контроль господарської діяльності військової частини (з'єднання) здійснюється:

командиром військової частини (з'єднання) - особисто, через уповноважених ним осіб і внутрішню перевірну комісію;

заступниками командира, начальниками служб військової частини (з'єднання) і командирами підрозділів - особисто;

вищими командирами (начальниками) - особисто і через уповноважених ними на це осіб.

Інвентаризація матеріальних засобів у військовій частині (з'єднанні) проводиться як самостійно, так і під час перевірки господарської діяльності і документальної ревізії в строки і в порядку, встановленому спеціальною інструкцією.

Перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) включає аналіз діяльності служб з матеріального, технічного, медичного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та інших видів забезпечення військової частини (з'єднання) і дотримання ними законності у витратах матеріальних засобів і коштів.

Перевірки господарської діяльності військової частини (з'єднання) за часом (строками) проведення можуть бути плановими і позаплановими, а за обсягом - повними і неповними (з окремих питань).

Планова перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) вищими командирами (начальниками) проводиться згідно з планами силами і засобами цих командирів (начальників).

Позапланові перевірки господарської діяльності військової частини (з'єднання) проводяться за рішенням командира військової частини (з'єднання) і вищого командира (начальника) у разі наявності відомостей про зловживання, значних недоліків у діяльності служб, при скаргах військовослужбовців, а також в інших необхідних випадках.

Строки і порядок проведення позапланових перевірок встановлюються особами, які їх призначили.

Планова перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) внутрішньою перевірною комісією проводиться по всіх службах військової частини (з'єднання) один раз на рік за станом на 1 березня. Якщо вказаний строк перевірки збігається з проведенням документальної ревізії фінансово-господарської діяльності або перевірки, яка проводиться вищим командиром (начальником), внутрішня перевірна комісія бере участь в їх проведенні в обсязі і за планами, які встановлені старшим ревізорської групи (головою комісії).

Документальна ревізія господарської діяльності військової частини (з'єднання) проводиться силами з'єднання та контрольно-ревізійного відділу при МО України.

До контролюючих органів, які мають право проводити перевірку господарської діяльності військової частини у межах визначених їх діяльністю відносяться:

Контрольно-ревізійне управління - у відношенні бюджетних коштів, цільового використання дотацій, субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів (основний документ, що регламентує діяльність, - Закон України «ПРО державну контрольно-ревізійну службу» від 26.01.96 р. № 2939-ХП).

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЧОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

.1 Складові речового забезпечення

В сучасних умовах тилове забезпечення військ значно відрізняться від того яким воно було в минулі роки. Достатньо сказати, що при проведенні операції “Буря в пустелі”(Ірако-Кувейтській конфлікт 1995 року) єдиного наступаючого американського військовослужбовця забезпечували три людини з рахунку сил підтримки у тому разі і фахівці служб тилу. Достатньо повне і своєчасне забезпечення сил альянсу всім необхідним дозволило провести військову операцію по визволенню Кувейту цілком успішно з мінімальними втратами і в швидкоплинний термін.

Питання своєчасного і повного забезпечення військ матеріальними засобами, в тому разі і речовим майном завжди були у центрі уваги командирів і начальників всіх ступенів. Кожний офіцер речової служби повинен пам’ятати, що йому доручили одну з найвідповідальніших дільниць роботи по матеріальному забезпеченню військовослужбовців.

Речове забезпечення є важлива складова частина матеріального забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ МВС України. І тому його належна організація займає одне з головних місць у задоволені культурних і побутових потреб особового складу і має велике значення для збереження здоров'я і підтримки високого морального стану військовослужбовців. „Організація” - слово французького походження. В смисловому перекладі означає: поладити, улаштувати, привести в сувору систему. Звідси: організувати речове забезпечення - значить - налагодити, привести в сурову систему, що відповідає вимогам керівних документів, речового забезпечення особового складу.

Згідно Положення про забезпечення речовим майном органів внутрішніх справ та внутрішніх військ МВС України, яке наголошено для керівництва наказом МВС України № 1489 від 5.12.2003 року, речове постачання полягає в забезпеченні потреб військовослужбовців внутрішніх військ обмундируванням, взуттям, білизною, спорядженням, тканинами для пошиття форменого одягу, знаками розрізнення, фурнітурою, знаменами, теплими речами, постовим одягом та взуттям, спортивним майном, тканинами та килимовими виробами для експлуатаційних потреб, обозним майном та спорядженням для службових тварин.

Основні складові речового забезпечення:

·        забезпечення військовослужбовців речовим майном та постільним приладдям;

·        банно-пральне обслуговування особового складу;

·        таврування, утримання, експлуатація і ремонт речового майна;

·        облік і зберігання речового майна та забезпечення інвентарним майном;

·        спеціальна підготовка особового складу речової служби.

Розглянемо більш детально всі складові речового забезпечення та проаналізуємо їх зміст.

Таким чином першою складовою речового забезпечення ми визначили: забезпечення військовослужбовців речовим майном та постільним приладдям. Військовослужбовцям строкової служби видається речове майно в готовому вигляді, в залежності від сезону два рази на рік: по літньому (у квітні - травні) та зимовому (у жовтні - листопаді) планам забезпечення.

У випадку, коли окремі предмети підібрати по розміру не уявляється можливим, проводиться припасування або пошиття обмундирування в ательє або майстернях.

Одночасно з видачею нового обмундирування видаються предмети робочого одягу - куртки і брюки бавовняні.

Робочий одяг використовується при виконанні господарських і будівельних робіт, а також при обслуговуванні техніки і озброєння. Як робочий комплект на 100 % списочної чисельності військовослужбовців строкової служби у підрозділ видаються куртки і брюки бавовняні нові, інші предмети - в межах реальної потреби в них.

Солдати і сержанти строкової служби забезпечуються також рушниками для витирання ніг, приліжковими килимками і підматрацниками. Рушники для витирання ніг видаються за рахунок рушників, що вислужили встановлені терміни носіння. Виготовляються вони розміром не менш ніж 30 х 40 см, і на них наноситься фарбою для клеймування буква “Н”, розміром 30 х 20 мм. Приліжкові килимки виготовляються розміром 50 х 30 см зі списаних ковдр, а підматрацники зі списаних ковдр або плащ-наметів. Виготовлення вказаних предметів в необхідних кількостях здійснюється в майстерні по ремонту речового майна військової частини силами штатних і нештатних майстрових.

Військовослужбовці строкової служби забезпечуються комплектом постільних речей: подушка, наволочка на подушку верхня, два простирадла, матрац, ковдра.

Строки носіння речового майна, яке видається військовослужбовцям строкової служби в особисте користування, а також строки носіння інвентарних речей, рахуються з моменту фактичної видачі їх у носіння.

Після чергової видачі речового майна військовослужбовцям строкової служби всі речі колишньої видачі з минулими термінами носіння здаються на речовий склад військової частини.

Для заміни окремих предметів речового майна, що знаходяться в особистому користуванні солдат і сержантів строкової служби, на час ремонту, а також для видачі їм замість втрачених предметів в кожному підрозділі військової частини створюється за рахунок відремонтованих предметів підмінний фонд літніх і зимових головних уборів, курток польових утеплених, курток, брюк бавовняних і черевиків з високими берцями в розмірі не менше за 15% від чисельності особового складу строкової служби цих підрозділів.

Документальне оформлення видачі речового майна військовослужбовцям строкової служби підрозділів здійснюється в наступному порядку:

·   оформлення роздавальних відомостей форма № 12 старшинами підрозділів у двох примірниках, на кожний призов окремо;

·   роздавальні відомості форма № 12 підписуються командиром і старшиною підрозділу;

·   засвідчення роздавальних відомостей форма № 12 посадовою особою штабу, яка відповідає за облік особового складу;

·   перевірка правильності оформлення роздавальних відомостей начальником речової служби військової частини;

·   оформлення накладних-вимог форми з-3 у двох примірниках на відпуск речового майна зі складу частини;

·   накладні підписуються начальником і діловодом речової служби та реєструються у журналі реєстрації облікових документів форма № 6;

·   отримання речового майна старшинами підрозділів зі складу та доставка його у підрозділ;

·   оприбуткування майна по книзі обліку матеріальних цінностей підрозділу форма № 1 - реч.

·   видача речового майна солдатам і сержантам строкової служби не пізніше, ніж в строк семи днів з моменту отримання його зі складу під розпис військовослужбовців у роздавальної відомості;

·   здача оформлених перших примірників роздавальних відомостей в речову службу військової частини;

·   начальник речового складу, після списання по книзі складського обліку запасів форма з-9 речового майна, яке було видано підрозділам, здає накладні-вимоги у діловодство служби під розпис діловода у книзі обліку зданих документів форма № 12 - реч.;

·   перевірка правильності оформлення роздавальних відомостей діловодом речової служби та підшивка їх разом із накладними-вимогами у справу прибутково-витратних документів. Одночасно робляться зміни у книзі обліку служби форма № 1 (речове майно списується з обліку складу та оприбутковується на облік підрозділів).

Після завершення забезпечення військовослужбовців строкової служби старшини підрозділів вилучають речове майно, яке вислужило встановлений термін носіння, із користування та готують його до здачі на речовий склад для списання.

У встановлений час старшини підрозділів прибувають у речову службу з заявкою, в якій вказується перелік та кількість речового майна для здачі на склад. Начальник речової служби перевіряє заявку з питань:

·   чи підлягають предмети списанню по закінченню терміна експлуатації?

·   чи залишається у підрозділі необхідна кількість комплектів підмінного фонду та робочого обмундирування?

·   чи у достатній кількості виконуються у підрозділі вимоги норми утримання білизни?

На підставі перевіреної заявки, діловод служби виписує накладну-вимогу форми з-3 на здачу речового майна підрозділом на склад, у двох примірниках. Обидва примірники отримує старшина підрозділу під розпис у журналі реєстрації облікових документів форма № 6.

Після здачі речового майна старшина підрозділу, на підставі другого примірника накладної-вимоги списує майно з обліку підрозділу по книзі форми 1-реч. Начальник складу на підставі першого примірника накладної-вимоги оприбутковує речове майно по складу у книзі складського обліку запасів форма з-9 та передає її у діловодство служби. Діловод речової служби на підставі накладної-вимоги форми з-3 списує здане майно з обліку підрозділу та оприбутковує його по обліку діловодства у книзі форма № 1 [7].

Для задоволення побутових потреб військовослужбовців, забезпечення ним нормальних умов виконання службових обов'язків у будь-яких обставинах на постачання військ поступає велика кількість різноманітних предметів речового майна, які відносяться до групи інвентарних речей.

Інвентарні речи мають, як правило, високу вартість, більший ніж предмети особистого користування терміни носіння, вони також потребують особливих умов зберігання та експлуатації.

В зв’язку з цім, речова служба повинна виконувати всі необхідні заходи щодо забезпечення зберігання інвентарних речей, контролю за їх цільовим використанням, своєчасним ремонтом та обслуговуванням.

Усе речове майно по праву використання поділяється на:

 речи особистого користування;

 інвентарні речи.

Інвентарними речами є ті предмети, які відпускаються в інвентар частини і видаються особовому складу в тимчасове індивідуальне або групове користування.

Причетність до інвентарних речей визначається нормами забезпечення.

До інвентарних речей відносяться:

постільні прилади;

теплі речі (за винятком предметів особистого користування);

предмети спорядження;

предмети постового та спеціального одягу;

намети;

спортивне майно та інвентар;

обладнання і майно для побутових об'єктів (лазень, пралень, ремонтних майстерень та інших);

предмети обозного майна;

спорядження для службових собак, тварин;

печатна, розмножувальна та обчислювальна техніка;

культурно-просвітнє майно;

музичні інструменти та інше.

Для задоволення побутових потреб та відпочинку особового складу при розташуванні їх у казармі вони забезпечуються постільним приладами, до яких відносяться:

матраци ватяні;

ковдри напівовняні;

подушки ватяні або пір'яні;

підодіяльники;

простирадла;

наволочки верхні на подушки;

матраци спеціальні з чохлами.

Матраци виробляються: одинарні, полуторні та спеціальні.

Одинарними матрацами забезпечуються військові частини та військові навчальні заклади. Матрац повинен мати розмір 185 на 65 на 7 см, вагою 6,5 кг.

Полуторні матраци використовуються в шпиталях, санаторіях та домах відпочинку. Виробляються розміром 185 на 89 на 7 см, вагою 8,7 кг.

Матраци спеціальні надаються для забезпечення варти по охороні та супроводженню спеціальних вантажів і спецконтингенту у залізничному транспорті.

Подушки виробляються:

а) перові розміром 60 на 60 см, вагою 1,8 кг;

б) ватяні розміром 58 на 45 см, вагою 1,6 кг.

Ковдри напіввовняні виробляються темно-синього кольору розміром 205 на 130 см.

Простирадла виробляються розміром: - одинарні 214 на 120 см; - подвійні 214 на 150 см.

Наволочки верхні на подушки виробляються розміром 60 на 60 см, а також 60 на 45 см.

Підодіяльники використовуються в медичних пунктах, лазаретах, шпиталях та інших оздоровлюючих закладах виробляються розмірами 215 на 143 см і 215 на 175 см [9].

Постільними речами забезпечуються військовослужбовці строкової служби, курсанти ВНЗ, офіцери і прапорщики при розташуванні в казармах та на цілодобовому чергуванні.

Для забезпечення своєчасної та повної зміни постільної і натільної білизни під час миття особового складу в лазні, в кожної військової частині нагромаджується норма утримання білизни. Норма утримання постільної та натільної білизни створюється шляхом накопичення необхідних предметів за рахунок бережливого використання білизни, своєчасного та якісного ремонту речей.

Норма утримання:

         простирадл - 6 шт.;

         наволочок верхніх - 5 шт.;

         рушників - 6 шт.;

         білизни теплої - 2 к-ти;

         білизни натільної - 4 к-ти.

Першочергове забезпечення постільною білизною частин, які сформовані знов, а також в випадку одночасного збільшення чисельності особового складу на 30 % і більше здійснюється згідно норми утримання.

Учбові збори по підготовці молодого поповнення і варти військових частин забезпечуються постільними речами за рахунок загальних ресурсів частини.

Для забезпечення осіб, які прибувають в якості кандидатів на зарахування в ВНЗ, на період вступних іспитів при необхідності відпускаються постільні речі 1 категорії з послідуючим зарахуванням їх в рахунок норми належності ВНЗ. [9]

Медичні пункти (лазарети) військових частин забезпечуються постільними речами згідно з нормою № 41 “Забезпечення речовим і санітарно-господарчим майном лікувальних закладів Збройних Сил” наказу Міністра Оборони України № 350 - 98 року відповідно до штатної чисельності ліжок в медичному пункті. У випадку масових захворювань військовослужбовці можуть прибувати в медичний пункт з постільними речами, які надаються їм в підрозділі за рахунок норми утримання. [30]

Забезпечення військовослужбовців постільним приладдям повинно бути у центрі уваги начальника речової служби. Стан постільних речей дуже впливає на загальний внутрішній порядок у підрозділі.

Слід мати на увазі, що основну частину економії по речовій службі складає сума від економії за рахунок збільшення строку носіння постільного приладдя. При цьому необхідно проводити всі заходи для забезпечення якісного стану постільних речей, своєчасно проводити їх ремонт, прання і хімічне чищення.

Теплими речами військовослужбовці забезпечуються згідно з нормами наголошених наказом МВС України №148 -2002 року.

До інвентарних теплих речей відносяться:

светр, який видається військовослужбовцям строкової служби і курсантам ВНЗ на 5 років;

валянки, які видаються на 50 % особового складу частин, з¢єднань та ВНЗ зі строком носіння 5 років.

Крім цього, згідно з нормою забезпечення постовим одягом № 9 наказу МВС України № 148 -2002 року, військовослужбовцям видається кожух із натуральної овчини строком на 6 років на кожний штатний пост [9].

У тому випадку коли, в зв'язку з умовами несення служби, потрібна видача теплих речей особам, яким вони не передбачені нормами, видача теплих речей здійснюється з дозволу командира військової частини на строк несення служби за рахунок загальних ресурсів.

У підрозділах обладнуються спеціальні кімнати (комори) для зберігання постового одягу й теплих речей. Видачу та прийом інвентарних речей здійснює старшина підрозділу, комірник підрозділу або особа призначена для цих цілей командиром підрозділу.

Записи про прийом і видачу речей здійснюються в книзі обліку речового майна, яке видається в тимчасове користування форма 14-реч.

Теплі речи по закінченні зимового сезону експлуатації здаються підрозділами на речовій склад частини для приведення їх до ладу (сортування, ремонту, хімічного чищення), а також забезпечення належного зберігання.

Особовий склад ВВ МВС України виконує завдання бойовій служби у різних складних умовах, в будь який час доби і будь яку погоду. Для створення нормальних умов виконання завдань бойової служби військовослужбовцям, крім теплих речей надаються інші предмети постового одягу:

плащ брезентовий 1 шт. на 3 роки;

калоші на валянки 1 пара на 2 роки;

підшоломник вовняний 1 шт. на 3 роки.

За цією нормою забезпечуються військовослужбовці зовнішніх караульних постів. Підрозділи військової частини забезпечуються постовим одягом згідно з кількістю постів, які визначаються наказом командира частини.

Правила носіння постового одягу визначені в Статуті гарнізонної та вартової служби. Постовий одяг вдягається при необхідності, в залежності від погодних умов.

Плащі і валянки після повертання з постів у вартове приміщення обов'язково просушуються.

Наступною складовою речового забезпечення ми визначили - банно-пральне обслуговування особового складу. Банно-пральне обслуговування особового складу військ включає в себе наступну низку заходів:

організацію регулярного щотижневого миття у лазні особового складу строкової служби, курсантів військових інститутів, а також військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, з обов’язковою зміною натільної, постільної білизни, рушників і онуч (шкарпеток);

прання натільної, постільної білизни, білизни їдалень і кухарів, бавовняного обмундирування, рушників і онуч (шкарпеток) і спеціального одягу;

хімічну чистку обмундирування;

дезінфекцію і дезінсекцію обмундирування і постільних речей;

ремонт постільної і натільної білизни у ремонтних майстернях;

забезпечення милом, пральними порошками, кальцинованою содою і іншими миючими засобами для банно-пральних, санітарно-гігієнічних і туалетних потреб, а також грошовими коштами на сплату витрат по банно-пральному обслуговуванню;

забезпечення банно-пральним обладнанням запасними частинами до нього, інвентарем та іншими експлуатаційними матеріалами;

керівництво виробничо-господарчою діяльністю банно-пральних підприємств, контроль за їх утриманням і роботою;

організацію стрижки та гоління особового складу. [27]

Організація банно-прального обслуговування особового складу, а також загальне керівництво здійснюється заступниками командирів частин з тилу. Начальники речових служб безпосередньо організують і керують банно-пральним обслуговуванням особового складу.

Безкоштовне банно-пральне обслуговування надається:

військовослужбовцям строкової служби, курсантам військово-навчальних закладів, вихованцям військових оркестрів;

офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям які проходять службу за контрактом при знаходженні на казарменому положенні;

генералам, офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям за контрактом під час перебування їх на лікуванні та обстеженні у лікувальних закладах МВС;

військовозобов’язаним запасу під час проходження зборів;

абітурієнтам військових навчальних закладів.

Офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом при відсутності в пунктах постійної дислокації частин (підрозділів) банно-пральних підприємств дозволяється користуватись військовими банями і пральнями за особисті кошти.

Військові частини організують банно-пральне обслуговування особового складу у військових банях і пральнях, а також у місцевих цивільних лазнях і пральнях інших міністерств, відомств та організацій за відповідними договорами.

За справний стан і правильну експлуатацію споруд лазень та пралень, їх комунальне та технологічне обладнання, стан техніки безпеки і виконання правил протипожежної безпеки несуть відповідальність керівники військових бань і пралень, а там, де їх немає - начальники речових служб.

Контроль за протипожежним станом військових бань і пралень, справним станом пожежного інвентарю здійснює начальник протипожежної служби.

Санітарно-гігієнічний контроль за банно-пральним обслуговуванням особового складу військ здійснюється військово-медичною службою. [17]

Організація миття особового складу в бані наступна. Заступник командира частини з тилу, начальник речової служби разом з начальником медичної служби мають завчасно підготувати розпорядження по частині та графік миття особового складу. Розпорядження підписує начальник штабу частини. Через чергового по штабу він доводить до заступників командира частини та всіх командирів підрозділів за підписом зміст наказу.

У розпорядженні вказується:

·   день та час миття кожного підрозділу;

·   підрозділ від якого виділяється черговий по бані та необхідна кількість особового складу для прибирання приміщень;

·   черговий фельдшер (лікар);

·   автотранспорт, який виділений для перевезення чистої білизни в баню;

·   час донесення командирами підрозділів про проведення миття особового складу.

Заступник командира частини з тилу, начальник речової служби, організують миття особового складу напередодні банного дня повинен:

·   встановити кількість людей по підрозділам, які підлягають миттю та підготувати роздавальні відомості на видавання мила;

·   проконтролювати готовність до видавання натільної та постільної білизни для кожного підрозділу та її полагодження;

·   перевірити підготовку бані до миття особового складу. [17]

Командир підрозділу, від якого належить виділити наряд, відповідно до наказу по частині призначає чергового по бані із числа сержантів та необхідну кількість солдатів для прибирання приміщень та їх дезінфекції після кожної зміни, про що доповідає заступнику командира частини з тилу, начальнику речової служби та черговому по частині.

Для тілесного огляду військовослужбовців і нагляду за виконанням ними правил особистої гігієни, а також надання медичної допомоги під час миття особового складу призначають чергового фельдшера. Черговий фельдшер (чи лікар) здійснюючи тілесний огляд особового складу на предмет виявлення на тілі військовослужбовців захворювань шкіри, синців або побоїв, письмово (рапортом) доповідає командиру. Особам, у яких виявлено воші, медична служба організує обробку волосяних частин тіла лікуючими препаратами.

Весь особовий склад підрозділу, в якому виявлено хоч би один випадок педикульозу, підлягає позачерговому миттю в бані з повною заміною натільної та постільної білизни. Білизна у цього підрозділу повинна зберігатися окремо, оброблятися в першу чергу, підлягати кип’ятінню.

У приміщенні для роздягання солдати та сержанти одержують мило, продезінфіковані мочалки і проходять в мийне відділення. Час перебування у відділенні для миття під час гігієнічної миття має бути не меншим 25 - 30 хвилин.

Прання білизни у військовій частині організовується наступним чином.

Перед миттям в лазні особовий склад здає брудну білизну, а після миття одержує в роздягальні комплект чистої білизни та лазневі рушники. Банні рушники здаються відразу після витирання. Заміна білизни відмічається в книзі обліку [27].

Підрозділи здають у прання брудну білизну в день її зміни:

у військових частинах, які мають власні пральні - безпосередньо в ці пральні;

у військових частинах, які обслуговуються гарнізонними та комунальними пральнями - на речовий склад частини, який потім здає її в прання не пізніше наступного дня після миття особового складу в лазні.

На речовому складі для збереження брудної білизни відводиться окреме приміщення. Зберігати брудну білизну разом з чистими предметами речового майна категорично забороняється.

Приймання білизни до прання у пральнях проводиться поштучним рахунком та зважуванням. Під час здавання білизна класифікується по видам, асортименту, кольору тканин. Здавання білизни в прання без документального оформлення заборонена.

Під час одержання білизни із прання приймальник повинен перевірити по тавруванню належність білизни частині, її кількість та якість прання. Білизна після прання повинна бути відремонтована. Видавати не відремонтовану білизну забороняється.

Сукняні і вовняні речи, хутряні і ватяні вироби, спецодяг водіїв, як слід, підлягають хімічному чищенню. Хімічне чищення речового майна здійснюється в майстернях комунального господарства або в гарнізонних майстернях відповідно до договорів.

Таким чином, банно-пральне обслуговування особового складу військової частини організується безпосередньо начальником речової служби. Для забезпечення правильного банно-прального обслуговування військ командири і начальники всіх ступенів повинні чітко виконувати всі вимоги Наказу Командувача ВВ МВС України № 640-2002 року, який затверджує Інструкцію по організації банно-прального обслуговування особового складу в з’єднаннях та частинах внутрішніх військ МВС України. [17] Необхідно пам’ятати, що правильна організація банно-прального обслуговування має велике значення для збереження здоров’я військовослужбовців, а значить впливає на боєготовність військ.

Третьою складовою речового забезпечення ми визначили таврування, утримання, експлуатація і ремонт речового майна.

Отже, після підгонки і припасування, усі предмети речового майна, які видаються солдатам і сержантам, головні убори, шинелі, куртки, мундири, кітелі, брюки, натільна і тепла білизна, рушники, взуття, поясні і брючні ремені, а також інвентарні речі, що видаються в групове або індивідуальне користування військовим усіх категорій, підлягають обов’язковому тавруванню.

Таврування предметів речового майна провадиться (дивись рис. 1.1) з метою закріплення речей особистого користування та інвентарних речей за військовою частиною /підрозділом/ і особовим складом, усунення знеособлення в користуванні майном, а також для контролю часу перебування майна в носінні /експлуатації/.

Таврування провадиться силами і засобами в/частин. Клейма для таврування можуть бути металеві, каучукові, гумові або пластмасові, суцільні з вставними буквами і цифрами. Вставні цифри і букви виготовляються тільки стандартних розмірів /7х14 мм/. Ці клейма застосовуються для таврування фарбами. Заготівлю клейм військові частини роблять на місці самостійно, за рахунок коштів, що відпускаються на господарські витрати або поставляються довольчим органом централізовано.

Таврування речового майна провадиться при видачі його в носіння /експлуатацію/, а також при переведенні його в утиль.

Тавруванню підлягають предмети речового майна особистого користування, що видаються військовослужбовцям строкової служби, курсантам військових навчальних закладів, а також всі інвентарні речі, речі фонду зборів і „НЗ”.

При цьому у військових частинах інвентарні речі таруються клеймом із позначенням умовного номера військової частини відразу ж після надходження їх на склад. Клеймо з датою видачі проставляється на предметах при відпустці їх із складу в користування.

Положенням про забезпечення речовим майном військ оголошена Інструкція про порядок таврування речового майна, де встановлені зразки клейм і місця їх нанесення на предмети речового майна [23].

Рисунок 1.1 Зразки клейм для таврування речового майна.

Клеймо № 1 - прямокутне розміром 3х4 см - ставиться на речах особистого користування та інвентарних речей перед видачею їх особовому складу і підрозділам. Предмети особистого користування, що видаються офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом, яки переходять в їх власність, не таврують, а все інвентарне майно, що видається їм в особисте або групове користування обов'язково підлягає тавруванню.

Крім того, клеймо без у казання дати ставиться на інвентарні предмети, що надійшли на склад. Збереження інвентарного майна на речовому складі без клейм забороняється. Клеймо з датою видачі проставляється на цих предметах при відпустці зі складу в підрозділи.

Клеймо № 1 ставиться на всіх інвентарних предметах речового майна і предметах майна особистого користування солдатів і сержантів строкової служби військової частини. Видача майна зі складу частини без попереднього таврування категорично забороняється.

Крім клейма № 1 на всіх речах особистого користування солдат і сержантів термінової служби ставиться клеймо № 3 із указівкою номера військового квитка військовослужбовця. У якості клейма № 3, як правило, використовують нумератори, які придбаються в торговій мережі по статті 20 кошторису військ.

Клеймо № 2 ставиться після клейма №1 на всі предмети речового майна, що видаються в підмінний фонд підрозділам військової частини.

Клеймо № 4 ставиться на всіх предметах або деталях, отриманих від розпорювання речового майна, яке списано за сортувальними актами.

Відповідальність за правильне та своєчасне таврування речового майна покладається на заступника командира військової частини з тилу і начальника речової служби військової частини.

На текстильних, шкіряних і хутряних виробах, на трикотажних виробах і предметах, що мають ворсисту поверхню, клеймо ставиться на тканинних етикетках, що пришиваються до предметів із внутрішньої сторони.

На предметах речового майна, списаних по сортувальних актах, але залишеним у не розпоротому вигляді, клеймо № 4 ставиться поруч із клеймом № 1, а на деталях розпоротих предметів на видних місцях із таким розрахунком, щоб виключити можливість зловживання у використанні списаного майна.

Для таврування майна використовуються фарби чорного і білого кольорів, що випускаються промисловістю для цих цілей, або типографські, а також фарби, що виготовляються самотужки по одному з таких рецептів /склад у відсотках/:

Таблиця 1.1

Середня витрата фарби на одну тисячу нанесених клейм складає 0,5-0,6 літра.

Застосування для таврування речового майна розчинів хлорного вапна категорично забороняється.

Можна застосовувати звичайну туш різних кольорів. Для закріплення клейма пригладити його гарячою праскою.

Можна використовувати типографську фарбу з додаванням рослинної олії /80%-фарби, 20%-масла/. Для одержання акуратних та ясних відбитків клейм на предметах речового майна, клейма і штемпельні подушки необхідно утримувати завжди чистими, застосовувати свіжо приготовлені фарби, подушечки змочувати фарбою безпосередньо перед тавруванням. Свіжо нанесене клеймо необхідно добре просушити, щоб воно не змазувалося при згортанні речей.

Як подушечка, так і клеймо не повинно занадто змочуватися фарбою. Предмети для таврування кладуть добре розправленими на гладку пружну поверхню: на пластину повсті (волока) або гумову пластину. Нанесення клейма провадиться помірковано і рівно з невеличкою затримкою, щоб фарба краще просочила матеріал. На предметах верхнього одягу, що не мають підкладки, клейма ставляться особливо акуратно, без всякого надлишку фарби, щоб остання не могла пройти крізь тканину та вийти на лицьову сторону.

Крім клейм, які наносяться на предмети речового майна, із зворотного боку коміра /у його лівого краю/ куртки зимової повсякденної чи польової нашивається ярличок розміром 6х3 см. із указівкою на ньому прізвища солдата /сержанта/ і номера взводу.

Таким чином, таврування предметів речового майна провадиться з метою закріплення речей особистого користування та інвентарного майна за військовою частиною /підрозділом/ і особовим складом, усунення знеособлення в користуванні майном, а також для визначення часу перебування майна в носінні або експлуатації.

Начальник речової служби частини зобов'язаний особисто організовувати цю роботу, здійснювати контроль за станом таврування і закріплення речового майна за особовим складом, вести непримиренну боротьбу зі знеособленням в носінні предметів речового майна військовослужбовцями строкової служби, спираючись при цьому на широку солдатську громадськість, командирів і старшин підрозділів, а також комісії, які створені у частинах по перевірці забезпеченості речовим майном військовослужбовців [22].

Утримання, експлуатація і ремонт речового майна в умовах військової частини наступні. Організація ремонту речового майна визначена Інструкцією з ремонту речового майна в Збройних Силах. У залежності від ступеня зносу і характеру ушкоджень, ремонт речового майна поділяється на поточний, середній і капітальний [22].

Дрібні несправності предметів обмундирування і взуття, що виникають у процесі їх експлуатації, повинні негайно усуватися самими військовослужбовцями. У підрозділах (ротах) проводиться тільки поточний (дрібний) ремонт. Поточний ремонт обмундирування і спецодягу включає такі види робіт, як зашивання швів, що розпоролися, пришиття ґудзиків, гачків, шлейок, обміжку петель, що розпустились, відновлення закріпок та інше. Він виконується самими військовослужбовцями.

До поточного ремонту взуття відноситься прикріплення металевих косяків, рубчиків на каблуки і підметки, що зносилися, зашиття швів, що розпоролися, прибивання відсталих місць підошов і підметок, пришиття латок. Для виконання цих операцій потрібні певні навички, тому поточний ремонт взуття виконується позаштатними ротними шевцями. Для цього в кімнаті побутового обслуговування встановлюється стіл-верстак з набором шевського інструменту і ремонтних матеріалів.

Потреба в ремонті речового майна визначається щодня на ранкових оглядах. Заступники командирів взводів по команді чергового по роті для ранкового огляду шикують особовий склад у призначеному місці, роблять огляд речового майна і про результати доповідають старшині роти.

Ранковий огляд рекомендується проводити з визначеною задачею з таким розрахунком, щоб протягом тижня охопити перевіркою всі предмети обмундирування і взуття [23].

При перевірці зовнішнього вигляду військовослужбовців необхідно звернути увагу на дотримання ними встановлених правил носіння військової форми одягу. При огляді стану кітелів, курток перевіряється наявність, справність і правильність прикріплення знаків відрізнення, а також ґудзиків, гачків, петель, вішалок. Перевіряється наявність розривів швів, розривів тканини підкладки і кишень, потертості, відсутність ґудзиків і т.д.

При огляді брюк перевіряється справність передніх половинок і пояса, відсутність потертості у місцях входу в брючні кишені, наявність шлейок, штрипок, ґудзиків, справність бічних і крокових швів, наявність брючного ременя.

При перевірці головних уборів звертається увага на наявність і міцність зав'язочної тасьми шапок-вушанок, а також наявність голок з нитками: у кожного військовослужбовця постійно повинні бути три голки - одна з захисною ниткою, друга - білою, третя з чорною.

Голки з нитками зберігаються: у шапці-вушанці на ковпаку під козирком, у кашкеті - на правій стороні ковпака під бортиком.

Стан взуття перевіряється в двох положеннях. Халяви, переди оглядаються при виставленні військовослужбовцем правої ноги вперед. Потім у положенні зігнутої в коліні піднятої ноги перевіряється підошва, каблук, задник і справність заднього зовнішнього ременя.

Виявлені в ході ранкового огляду недоліки повинні бути негайно усунуті [23].

Середній ремонт речового майна проводиться в майстерні по ремонту речового майна військової частини. Він характеризується більш складними роботами. При середньому і ремонті обмундирування виконуються всі роботи, що відносяться до поточного ремонту, а також такі операції, як накладення великих латок, заміна дрібних деталей (шлейок, штрипок) та інше. До операцій середнього ремонту шкіряного взуття відносяться не тільки роботи поточного ремонту, але і накладення підметок і набойок, вирівнювання каблуків, вставка балочок, пристрочування задніх ременів, пришиття набойок до валяного взуття. Середній ремонт вимагає більш високої кваліфікації працюючих та спеціальне обладнання.

Для розміщення майстерні виділяється приміщення, що повинно бути світлим, теплим, сухим, з доброю вентиляцією. Для кожної робочої ділянки майстерні (кравецької або швацької) виділяються окремі кімнати з розрахунку по 7.0 метрів квадратних площі на кожного працюючого.

Обладнанням інструментом, господарським інвентарем майстерня забезпечується відповідно до норми № 2, оголошеної Наказ Командуючого ВВ МВС України №158 - 1992 р. [18] Так, на одного кравця потрібно мати:

швейну машинку 232 класу, ножиці закрійні і кравецькі, праску електрична, стрічку вимірювальну (сантиметр), наперсток, голки ручні і машинні різних розмірів, щітка одежна і т.д.

Кравецький і швацький інструмент відпускається по кількості штатних кравців і шевців. Підрозділам, у яких кравці і шевці штатами не передбачені, а ремонт здійснюється позаштатними фахівцями, кравецький і швацький інструмент відпускається по одному комплекту на підрозділ. Роботу майстерні організує начальник речової служби військової частини. Він планує роботу майстерні, забезпечує її інструментами, ремонтними матеріалами, контролює якість і своєчасність ремонту, проводить заняття по спеціальній підготовці.

Начальник майстерні по ремонту речового майна відповідає за своєчасне і якісне виконання місячного виробничого плану роботи майстерні, збереження обладнання, інструмента, ремонтних матеріалів і прийнятого в ремонт майна, за дотримання мір пожежної безпеки і мір безпеки при роботі на обладнанні. Він зобов’язаний особисто перевіряти якість зробленого ремонту, складати і представляти щомісячний звіт про виконані роботи і витрату ремонтних матеріалів, а також вести облік обладнання, інвентарю, ремонтних матеріалів і речового майна, прийнятого в ремонт.

Ремонтні матеріали військової частини відпускаються довольчим органом згідно з нормою постачання матеріалами для поточного, середнього і капітального ремонту речового майна, які наголошені наказом МВС України [9]. Для ремонту речового майна використовуються в першу чергу матеріали і фурнітура, отримані від розпорювання списаного речового майна. Для безперервної роботи майстерні у військовій частині повинний матися не знижувальний запас ремонтних матеріалів у розмірі місячної потреби. Середній ремонт речового майна може проводитись:

у майстерні КБО військової частини;

у гарнізонних ремонтних майстернях МО України;

у майстернях побутового обслуговування населення;

у відомчих майстернях, охороняємих об‘єктів.

Речове майно, що потребує середнього ремонту, здається в майстерню військової частини за розпорядженням начальника речової служби. Перед здачею в ремонт предмети речового майна повинні бути очищені від бруду і пилу, а якщо необхідно - випрані і продезинфіковані.

Взуття зв’язується попарно, просушується, чиститься. На всі предмети, що здаються в ремонт, прикріплюються бирки з вказівкою підрозділу і прізвища власника речей.

Для більш повного побутового обслуговування особового складу у військових частинах можуть організовуватися комбінати побутового обслуговування, що є елементом військового господарства.

Вони призначаються для своєчасного миття особового складу, прання, ремонту, хімічної чистки і підфарбування речового майна, вирішення задач по підтримці зразкового зовнішнього вигляду військовослужбовців.

Безпосередньо очолює комбінат побутового обслуговування начальник майстерні по ремонту речового майна.

Для виконання робіт з побутового обслуговування військовослужбовців, утриманням наявного обладнання, комбінат укомплектовується фахівцями за рахунок штатного складу майстерні пральні частини.

У комбінаті побутового обслуговування, виходячи з умов і необхідності, обладнуються: лазня-душова, майстерня по ремонту обмундирування і взуття, ділянка для прання, сушіння і праски верхніх солдатських сорочок і іншого речового майна, ділянка хімічного чищення і підфарбування обмундирування, перукарня.

Планування ремонту речового майна є складовою частиною планування роботи речової служби військової, частини. Ремонт речового майна у військовій частині проводиться у відповідності:

з сезонним планом ремонту (теплих речей, наметів, постового одягу);

з місячним виробничим планом майстерні по ремонту речового майна.

Планами ремонту передбачається тільки середній ремонт. Дрібний ремонт не планується, а майно, що вимагає капітального ремонту, здається в окружні склади (бази) чи місцеві підприємства побутового обслуговування.

Місячний виробничий план майстерні складається начальником майстерні по ремонту речового майна і затверджується начальником речової служби військової частини.

У цьому плані вказується:

найменування і кількість предметів, що підлягають ремонту ;

норма виробітки одного майстра в день;

розрахунок потреби часу на ремонт запланованих виробів;

потреба в ремонтних матеріалах.

В місячному виробничому плані дається еталонний розрахунок потреби робочої сили для виконання плану і довідка (дивись додаток А).

Вихідними даними для складання місячного виробничого плану майстерні є:

задачі бойової і гуманітарної підготовки;

дані про стан майна в різних підрозділах і складі частини (звідси - передбачуване надходження майна в ремонт);

аналіз виконання плану ремонту майстерні минулого місяця;

кількість майстрів;

норми виробітки;

кількість робочих днів у місяці. До цього плану ремонту додається "Довідка", у якій вказується:

тривалість робочого дня;

загальний фонд робочого часу одного службовця;

робота поза майстернею (хвороба, наряди, відпустка, заняття - приблизно, 15%);

ефективний фонд робочого часу одного майстра. Місячний виробничий план майстерні обґрунтовується розрахунком потреби в ремонті майна та у робочій силі.

Цей розрахунок має наступний вигляд (див. таблицю 1.2).

Таблиця 1.2

На підставі затвердженого місячного виробничого плану начальник майстерні складає щоденний графік виконання ремонту (див. таблицю 1.3).

У цьому графіку начальник майстерні, щодня наростаючим підсумком проставляє кількість відремонтованих предметів.

Наприкінці місяця підводяться підсумки роботи кожного майстра.

За організацію ремонту речового майна окремо дислокованого підрозділу несе відповідальність командир і старшина підрозділу.

Таблиця 1.3 Графік щоденного виконання ремонту взуття та обмундирування в майстерні в/ч _____ , на ________ 20__ року.

Потреба в ремонті речового майна, що знаходиться в носінні, визначається щодня командиром відділення, заступником командира взводу і старшиною роти при проведенні ранкових оглядів, а також при перевірці майна, яке знаходиться в коморі.

Для заміни окремих предметів речового майна, що знаходяться в особистому користуванні солдатів і сержантів строкової служби, на час ремонту в підрозділах створюється підмінний фонд обмундирування і взуття в розмірі не 15% від чисельності особового складу строкової служби цих підрозділів.

Потребуючі ремонту речі, здаються в майстерню із указівкою на бирках прізвищ власників. Обмундирування та білизна перед здачею в ремонт повинні бути випрані, взуття - очищене від бруду. Поточний ремонт обмундирування проводиться силами особового складу, у користуванні якого знаходяться речі. З цією метою у підрозділі обладнується кімната побутового обслуговування.

Середній ремонт речового майна окремо дислокованого підрозділу може здійснюватися:

у майстерні військової частини (КПО);

штатними і позаштатними майстрами підрозділу;

виїзною бригадою майстрів майстерні частини;

у майстернях побутового обслуговування населення;

у відомчих майстернях, охороняємих об'єктів.

Таким чином, ремонт речового майна у військовій частині здійснюється згідно Інструкції з ремонту речового майна в Збройних Силах. Його організує начальник речової служби, а в окремо дислокованому підрозділі - командир і старшина підрозділу.

Своєчасний ремонт і хімічна чистка речового майна дозволяють відновити втрачені експлуатаційні властивості предметів, попереджають передчасний знос і надають можливість подовжити їх терміни експлуатації з метою створення та підтримання у військовій частині норми утримання, підмінного фонду та взагалі проведення економічної роботи речовою службою.

За організацію зберігання речового майна у військової частині відповідає начальник речової служби, який організовує зберігання майна через начальника речового складу, командирів і старшин підрозділів. [13] Посадові особи, постійно або тимчасово завідуючі військовим господарством, не можуть посилатися на незнання чинних законів, наказів, положень, настанов, інструкцій, що визначають порядок зберігання, зберігання та обліку матеріальних цінностей. Вони несуть повну матеріальну відповідальність у випадках виникнення нестач, пошкодження речового майна з їх вини.

Зберігання майна в речовому складі військової частини повинно бути організоване таким чином, щоб майно не псувалося і виключалася всяка можливість його розкрадання, щоб зручно було робити його прийом і видачу.

Основними заходами щодо організації зберігання речового майна є:

наявність необхідного обладнання і належне утримання складських приміщень;

правильне розміщення та укладення предметів на час зберігання;

систематичне спостереження за майном, що зберігається, і дотримання правил зберігання окремих предметів (перекладення, чищення, сушіння, технічне обслуговування, боротьба зі шкідниками речового майна);

упровадження в практику роботи складів засобів механізації, комплексного, пакетного і контейнерного способів зберігання;

організація належної системи охорони і дотримання правил пожежної безпеки;

раціональне використання та обладнання території складу, а також постійне підтримання її в чистоті та порядку;

ретельна перевірка кількості і якості речового майна при прийнятті на зберігання;

ведення обліку речового майна, що зберігається, відповідно до вимог керівних документів;

правильна організація видачі речового майна і своєчасне освіження запасів;

створення необхідних умов зберігання для кожного виду майна: підтримання відповідного температурного режиму та відносної вологості, наявність вентиляції та освітлення;

правильний підбір, призначення, навчання і виховання робітників речового складу (начальник складу, комірник - якщо посада передбачена штатами військової частини). [25]

Загально потрібна площа приміщень для зберігання речового майна у складі військової частині визначається відповідно до номенклатури та кількості майна, що призначено для зберігання у даному складі, а також середньої норми потреби складської площі для розміщення одного вагону майна.

Згідно відомчих будівельних норм ВБН-34-1986 МО СРСР „Планування та забудівля військових містечок”, норма складської площі речового складу (з розрахунку на 1000 чол. особового складу) складає 430 м².

Знаючи норми та чисельність особового складу, визначають потребу в складській площі речових складів для зберігання запасів майна “НЗ” та поточного забезпечення.

Наказом Командувача ВВ МВС України № 148 від 7.10.1992 року “Про введення в дію норм розквартирування військових частин, установ та військово-навчальних закладів ВВ МВС України” визначена наступна норма складської площі на один умовний вагон речового майна - 35 - 40 м² ( 40 м² - при зберіганні майна в контейнерах) [12].

Враховуючи названі норми проектування, загальна ємність речового майна в вагонах з розрахунку на 1000 чоловік особового складу повинна бути не менше: 430 : 40 ≈ 11 вагонів.

Майно, що надходить на тривале зберігання (майно "НЗ"), повинно бути ретельно перевірено і закладено на зберігання окремо по кожному року виготовлення з тим, щоб полегшити його своєчасне освіження.

Речове майно поточного забезпечення (постачання) зберігається на складах військових частин, як правило, у розпакованому вигляді, укладеним на стелажах і підготовленим для видачі його особовому складу і підрозділам. При організації зберігання речового майна “НЗ” широке застосування знайшов комплексний та контейнерний спосіб.

Для усіх видів речового майна встановлені граничні терміни зберігання, тобто максимальний час, протягом якого майно може зберігатись на складах без істотного погіршення якості.

Крім того організація правильного зберігання речового майна на речовому складі військової частини багато в чому залежить від ділових якостей начальника складу. Він безпосередньо організовує зберігання речового майна на речовому складі військової частини, здійснює його видачу та веде облік. Зберігання майна на речовому складі військової частини організується відповідно до вимог Інструкції по зберіганню речового майна (Инструкция по хранению вещевого имущества на центральных, окружных, флотских и войсковых складах СА и ВМФ, Воениздат, Москва, 1984). [25]

Таким чином, зберігання речового майна на речовому складі - це комплекс різноманітних заходів, який займає важливе місце в роботі особового складу речової служби в мирний час.

Глибокі знання правил зберігання матеріальних засобів і їх суворе дотримання у повсякденній діяльності обов’язкові для всіх військових, робітників та службовців, що відають зберіганням речового майна у військовій частині.

Наступна невід’ємна складова будь-якого з видів забезпечення, у тому числі і речового - організація обліку речового майна. Військове майно обліковується за місцем його відповідального зберігання (знаходження) у фінансовому органі - за кількісно-сумовими показниками (бухгалтерський облік) та у відповідній службі військової частини - за кількісно-якісними показниками (оперативний облік). [4]

Облік речового майна у військових частинах організується та ведеться в цілях:

·        своєчасного забезпечення достовірними даними про наявність, рушення і якісний стан речового майна, які необхідні для планування та організації забезпечення ним особового складу;

·        контролю за збереженням майна і використанням його за призначенням, а також отримання достовірних даних про наявність, рушення, якісний стан майна та міри забезпеченості ним військової частини, підрозділів і особистого складу;

·        підготовки вихідних даних для складання звітних документів.

Облік речового майна повинен бути суцільним, безперервним, суворо документальним, правдивим і точним.

Відповідальність за виконання вимог по обліку речового майна несуть:

·        командир військової частини - за стан обліку по всіх службах військової частини;

·        заступник командира частини з тилу - за стан обліку та звітність у підлеглих службах;

·        начальник речової служби за стан обліку речового майна, законне і правильне оформлення операцій, пов'язаних із рушенням та зміною якісного стану, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку, правильне оформлення облікових документів, правильне складання і своєчасне представлення звітних документів по службі;

·        командир підрозділу (начальник складу, майстерний і іншого об'єкта військового господарства) за стан обліку в підрозділі (на складі, в майстерні, на іншому об'єкті);

·        особа, безпосередньо ведуча облік (діловод), за законне і правильне оформлення облікових документів, своєчасне ведення записів в книгах (картках) обліку операцій, які пов’язані з рушенням та зміною якісного стану речового майна, збереження облікових документів [22].

Облікові документи залежно від їх призначення поділяються на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та документи допоміжного характеру.

Первинні облікові документи: накладні, наряди, видаткові (здавальні) відомості, акти, атестати тощо - призначені для оформлення операцій, пов'язаних з рухом і зміною якісного (категорії) та вартісного стану військового майна і є підставою для запису у книгах та картках обліку.

Регістри бухгалтерського обліку - це книги, картки обліку, накопичувальні та оборотні відомості тощо, які призначені для відображення наявності, руху, якісного (категорії) стану військового майна за відповідний період у військовій частині в цілому, а також у підрозділах, складах, майстернях, відділах зберігання, лабораторіях та інших об'єктах військового господарства.

Документи допоміжного характеру - всі інші документи, що призначені для сприяння виконанню операцій, пов'язаних з рухом і зміною якісного (категорії) і вартісного стану військового майна. Первинні облікові документи служать для оформлення операцій, пов'язаних з рушенням і зміною якісного стану речового майна, і є основою для записів облікових даних у книгах та картках обліку.

При складанні та оформленні первинних облікових документів повинні дотримуватися наступні правила:

·        в заголовній частині документа обов’язково вказуються його номер, підстава і дата операції, яка пов'язана з рушенням і зміною якісного стану речового майна, найменування служби, що видала документ, вантажовідправник (здавальник) і вантажоодержувач (приймальник), термін дії документа;

·        в змістовній частині документа звичайно, вказуються номер по порядку, найменування матеріальних засобів, одиниця вимірювання, кількість. При необхідності, крім того, вказуються категорія, сорт, заводський номер, ціна одиниці та сума, а також інші дані, які передбачені конкретною формою документа. У кінці змістовної частини документа пишеться “Разом найменувань” і прописом указується їх кількість. Рядки і графи, що залишилися вільними до рядка “Разом”, обов’язково перекреслюються так, щоб між текстом і підписами посадових осіб не можна було що-небудь вписати;

·        документ підписується відповідним начальником та іншими посадовими особами. Підпис начальника завіряється: на документах, які призначені для відправки з частини , гербовою печаткою частини.

·        документ вважається виконаним, якщо вказані у ньому операції виконані, хоч би й не в повному обсязі. На до отримування або до здачі майна складається новий документ;

·        документи, що складаються у двох і більш примірниках, заповнюються через копіювальний папір чорнилом, а також друкуючим пристроєм;

·        усі первинні документи (крім атестатів), що складаються у службі, реєструються у журналі реєстрації облікових документів (ф. 6). В чисельнику вказується порядковий номер цього документа з початку року, а у знаменнику номер статті по порядку реєстрації цього документа у журналі реєстрації. Дозволяється реєструвати первинні документи окремо по видах. У цьому випадку порядковий номер документу буде співпадати з номером статті по порядку реєстрації у журналі та буде мати вигляд цілого числа. Якщо документ складається з декількох листів, то його номер указується на кожному листі документа. При наявності додатків до основного документа на всіх їх листах також ставиться номер. На всіх вхідних документах записується реєстраційний номер журналу реєстрації облікових документів (ф. 6).

По документах, які не підписані правомочними посадовими особами, не зареєстровані у журналі реєстрації облікових документів (ф. 6), і що не мають печатки (де вона передбачена), проводити операції, що пов'язані з рушенням і зміною якісного стану майна, категорично забороняється.

У службі на всіх виконаних первинних документах робляться відмітки про запис у книгах (картках) обліку проведеної операції, яка пов'язана з рушенням або зміною якісного стану майна. У відмітці вказуються номер книги (картки) обліку та сторінка, на якій записана облікова операція. При наявності в документі декількох найменувань речового майна відмітка проводиться по кожному найменуванню. Для відміток використовується графа реквізиту „Примітка” або чисте поле документа.

У книгах і картках обліку відображаються наявність, рух і якісний стан речового майна за певний період по підрозділах, складі, майстерні, іншим об’єктам військового господарства і загалом за військову частину.

При оформленні і веденні книг та карток обліку повинні виконуватися наступні правила:

·        у книгах листи нумеруються, прошнуровуються, скріплюються мастичною печаткою. Кількість листів завіряється підписами: в підрозділах - командиром підрозділу, у службі, на складі та інших об'єктах військового господарства - начальником речової служби;

·        у книзі обліку для кожного найменування предметів речового майна, в залежності від частоти записів, виділяється визначена кількість сторінок. Черговість запису найменувань повинна відповідати послідовності, яка передбачена звітом-заявкою по речовому майну. На початку книги обліку показується її зміст, в якому послідовно записуються найменування предметів і номери сторінок, що виділяються для них; картка обліку складається на одне найменування предметів. Правильність оформлення картки обліку засвідчується підписом начальника служби.

·        усі книги обліку, що ведуться у речовій службі, враховуються в журналі реєстрації (ф. 6) на окремій сторінці. На окремому документі, що реєструється і на кожному листі додатку до нього ставиться один і той же номер статті журналу;

·        картки обліку речового майна враховуються по журналу реєстрації облікових документів (ф. 6) і видаються під розписку;

·        записи в книгах та картках обліку проводяться тільки на основі справжніх, законно й правильно оформлених первинних документів. При необхідності, велика кількість прибуткових (витратних) документів, яка накопичується за короткий час, об’єднується у зведену відомість (ф. 13). У цьому разі запис у книгах та картках обліку робиться на підставі зведеної відомості, що дозволяє значно скоротити кількість проводок у книгах.

Первинні записи в нових книгах і картках обліку проводяться на підставі первинних документів, даних попередніх книг і карток обліку, а також актів інвентаризації, прийому-передачі матеріальних цінностей. Записи про залишки, які перенесені з інших книг та карток обліку, підтверджуються підписами начальника служби та особи, що веде облік. По предметах, облік яких ведеться по роках видачі, при перенесенні їх залишків у новий журнал обліку (ф.-2 реч.), одночасно вказуються і дати видачі цих предметів.

У книгах обліку про звірку залишків речового майна записується відмітка в книзі черговим рядком. При цьому в графі 1 вказується дата звірки, у графі 2 робиться запис - „Складається при звірці”, а під лицьовими рахунками розписуються:

у книгах служби - старшини (командири) підрозділів та відповідальні за облік на об’єктах служби;

у книгах підрозділів та об’єктів служби - діловод речової служби військової частини.

Книги і картки обліку ведуться до повного їх використання. Книги обліку, що залишаються на наступний рік і картки перереєструються у журнали реєстрації облікових документів (ф. 6). Картки, які закінчені протягом операційного року, додаються до знову заведеним та зберігаються разом до кінця року.

Документи допоміжного характеру сприяють виконанню операцій, пов'язаних із рушенням і зміною якісного стану речового майна. При складанні документів допоміжного характеру повинні дотримуватися правила, якими керуються і при складанні первинних документів.

Облікові документи повинні складатися і вестися розбірливо, без помарок і підчисток. Для виправлення помилок, допущених при записах, неправильні цифри або слова закреслюються тонкою межею так, щоб закреслене можна було прочитати, а над ним записуються правильні цифри і слова. Зроблене виправлення обмовляється на вільному місці цієї сторінки документа: “Виправленому (указується правильний запис) вірити” і завіряється в книзі обліку (картці) підписом виконавця, а у первинному документі - підписом начальника, що підписав документ.

У випадку, коли проводиться тільки закреслення помилкового запису без виправлення її, закреслене обмовляється: “Закреслене (указуються цифри або слова) не читати” і також завіряється.

Усі виконані облікові документи разом із додатками до них підшиваються в справи суворо в хронологічному порядку, їх надходження та виконання. При цьому кожна справа формується, як правило, по однотипним (прибутковим, витратним та іншим) документам. По мірі підшивання документів у справу листи нумеруються. Кількість їх у кожній закінченій справі підтверджується підписом начальника служби.

Усі облікові документи, що не містять таємних даних, зберігаються в шафах (ящиках), які зачиняються, що забезпечують збереження документів. Щодня по закінченні роботи ці шафи (ящики) повинні закриватися та опечатуватися.

Зберігання облікових документів у ящиках робочих столів та шафах (ящиках), які не зачиняються категорично забороняється.

Облік бланків суворого обліку (атестатів) ведеться в службі військової частини в книзі обліку (ф. 1) або (ф. 2). Бланки речових атестатів зберігаються окремо від інших бланків у сейфі начальника служби.

Облікові документи в службі частини, на складі, в майстерні і підрозділах ведуться суворо за формами, визначеними наказами МВС України.

Ведення облікових документів невстановленої форми категорично забороняється.

Таким чином, усе речове майно, що знаходиться у військових частинах та їх підрозділах, підлягає обліку. Облік речового майна полягає в належному оформленні виправдувальних документів, у правильних і своєчасних записах у книгах і картках обліку всіх операцій по руху і зміни якісного стану майна. [22]

Також немаловажну роль у системі речового забезпечення відіграє організація забезпечення інвентарним майном. Для задоволення побутових потреб військовослужбовців, забезпечення ним нормальних умов виконання службових обов'язків в будь яких обставинах на постачання військ поступає велика кількість різноманітних предметів речового майна, які відносяться до групи інвентарних речей.

Інвентарні речи мають, як слід, високу вартість, більший ніж предмети особистого користування терміни носіння, вони також потребують особливих умов зберігання та експлуатації [7.]

В зв'язку з цім речова служба повинна виконувати всі необхідні заходи щодо забезпечення зберігання інвентарних речей, контролю за їх цільовим використанням, своєчасним ремонтом та обслуговуванням.

Усе речове майно по праву використання поділяється на:

 речи особистого користування;

 інвентарні речи.

Інвентарними речами є ті предмети, які відпускаються в інвентар частини і видаються особовому складу в тимчасове індивідуальне або групове користування.

Причетність до інвентарних речей визначається нормами забезпечення.

До інвентарних речей відносяться:

постільні прилади;

теплі речі (за винятком предметів особистого користування);

предмети спорядження;

предмети постового та спеціального одягу;

намети;

спортивне майно та інвентар;

обладнання і майно для побутових об'єктів (лазень, пралень, ремонтних майстерень та інших);

предмети обозного майна;

спорядження для службових собак тварин;

печатна, розмножувальна та обчислювальна техніка;

культурно-просвітнє майно;

музичні інструменти та інше.

Теплими речами військовослужбовці забезпечуються згідно норм наголошених Постановою Кабінету Міністрів України № 1444 - 2004 р. “Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час ”. [3]

До інвентарних теплих речей відносяться:

светр, який видається військовослужбовцям строкової служби і курсантам ВНЗ на 5 років;

валянки, які видаються на 50 % особового складу частин, з¢єднань та ВНЗ зі строком носіння 5 років.

Крім цього, згідно норми забезпечення постовим одягом військовослужбовцям видається кожух із натуральної овчини строком на 6 років на кожний штатний пост. [9]

У тому випадку коли, в зв'язку з умовами несення служби, потрібна видача теплих речей особам, яким вони не передбачені нормами, видача теплих речей здійснюється з дозволу командира військової частини на строк несення служби за рахунок загальних ресурсів.

В підрозділах обладнуються спеціальні кімнати (комори) для зберігання постового одягу та теплих речей. Видачу та прийом інвентарних речей здійснює старшина підрозділу, комірник підрозділу або особа призначена для цих цілей командиром підрозділу.

Записи про прийом і видачу речей здійснюються в книзі обліку речового майна, яке видається в тимчасове користування форма 14-реч.

Теплі речи по закінченні зимового сезону експлуатації здаються підрозділами на речовій склад частини для приведення їх до ладу (сортування, ремонту, хімічного чищення), а також забезпечення належного зберігання.

Особовий склад ВВ МВС України виконує завдання бойовій служби у різних складних умовах, в будь який час доби і будь яку погоду. Для створення нормальних умов виконання завдань бойовій служби військовослужбовцям, крім теплих речей надаються інші предмети постового одягу:

плащ брезентовий 1 шт. на 3 роки;

калоші на валянки 1 пара на 2 роки;

підшоломник вовняний 1 шт. на 3 роки.

За цією нормою забезпечуються військовослужбовці зовнішніх караульних постів. Підрозділи військової частини забезпечуються постовим одягом згідно кількості постів, які визначаються наказом командира частини. Правила носіння постового одягу визначені в Статуті гарнізонної та вартової служби. Постовий одяг вдягається при необхідності, в залежності від погодних умов.

Плащі і валянки після повертання з постів в вартове приміщення обов'язково просушуються. [16]

Забезпечення спецодягом, спортивним майном, інвентарем та культурно-освітнім майном.

Військовослужбовці, які зайняти виконанням різноманітних спеціальних робіт, забезпечуються відповідним спеціальним одягом. Групу предметів спеціального одягу доцільно поділяти на спецодяг загального призначення, спецодяг для робіт з технікою та захисний одяг.

Спецодяг загального призначення використовується з метою захисту повсякденної військової форми одягу від забруднення та несвоєчасного зносу при виконанні особовим складом ремонтних, господарчих та інших робіт, а також для захисту від атмосферних опадів.

Спецодяг для роботи з технікою призначений для безпосереднього використання та обслуговування бойової, спеціальної техніки та техніки загального призначення (шоломи для танкістів, рукавиці з крагами для мотоциклістів, комбінезони та інший одяг).

Захисний одяг призначений для захисту військовослужбовців під час виконання не безпечних робіт, а також для максимального зниження шкідливих умов навколишнього середовища (рукавички діелектричні, костюм зварника, металізований костюм для захисту від ЗВЧ (СВЧ) та інші).

Спецодяг надходить від органу що забезпечує згідно звітно-заявочних документів. Заготівля деяких предметів спецодягу здійснюється у децентралізованому порядку за рахунок коштів, які надаються для цієї мети.

Спецодяг видається в тимчасове користування, до власності робітникам, службовцям та військовослужбовцям не переходить. Спецодяг повинен використовуватись тільки по прямому призначенню. Носіння його як повсякденний одяг забороняється. Предмета спецодягу видаються тільки у готовому вигляді, видача матеріалів або виплата грошової компенсації за ці речи забороняється.

Строки носіння предметів спецодягу рахуються з часу фактичної видачі їх спеціалістам.

Головним споживачем спецодягу є особовий склад тилових частин і підрозділів. Більшу кількість речей використовує продовольча, медична, квартирна служби та інші. Начальник речової служби повинен постійно контролювати за правильною експлуатацією спецодягу його своєчасним ремонтом, чищенням, забезпечувати якісне прання, тому що зовнішній вигляд спеціалістів це обличчя тилу військової частин.

Для організації та проведення фізичної підготовки і спорту військові частини забезпечуються спортивним майном і інвентарем. [15] Спортивне майно є інвентарне майно і використовується особовим складом на заняттях по бойової підготовки, для проведення масових спортивних заходів.

Спортивне майно та інвентар надається військовим частинам централізовано, або може бути придбаним на місці, за рахунок і в межах коштів, які надані для цих цілей і не більше встановлених нормою постачання розмірів.

Витребування спортивного майна та інвентарю здійснюється аналогічно, як інше інвентарне майно.

Підрозділи військової частини забезпечуються спортивним майном з речового складу частини по накладним-вимогам форми з-3. Видача цього інвентарного майна в підрозділі здійснюється з оформленням запису в книзі обліку речового майна, яке видається в тимчасове користування форма № 14 - реч.

Забороняється видача спортивного майна особовому складу для неупорядкованого користування, а також для зберігання його на квартирах.

Спортивний одяг та взуття для занять по фізичної підготовки придбається офіцерами, прапорщиками та військовослужбовцями за контрактом за особисті кошти.

Спортивне майно може надаватися військовим частинам деякими спортивними товариствами та іншими суспільствами та закладами. Усе це майно повинно бути оприбутковано за книгами обліку військової частини. Облік цього майна в речовій службі здійснюється окремо від спортивного майна, яке надходить від органу що забезпечує.

Забезпечення папером, картоном, предметами господарчого майна, матеріалами для ремонту речового майна , технологічним обладнанням, обозним майном, спорядженням для службових собак та інструментом здійснюється за порядком і нормами передбаченими Наказ Командуючого ВВ МВС України №158 - 1992 р. відповідно. [15]

Забезпечення військових частин музичними інструментами (для оркестрів) та іншим культурно-освітнім майном здійснюється по штату та табелю, яким вони передбачені, відповідно до наказу Командуючого внутрішніми військами МВС України № 315-97 року “Про затвердження Інструкції по організації культурно-освітньої роботи та дозвілля з особовим складом внутрішніх військ МВС України”. [5]

Необхідно мати на увазі, що витребування, порядок забезпечення особового складу спортивним та культурно-освітнім майном здійснюється посадовими особами, які відповідають за спортивну підготовку військовослужбовців, керівниками виховних відділів.

Організація обліку, зберігання, контроль за наявністю та якісним станом спортивного та культурно-освітнього майна покладається на речову службу військової частини.

Для забезпечення нормальних умов розташування особового складу в польових умовах, а також розміщення штабів, об'єктів тилу і служб, військовим частинам надаються згідно табелю намети табірні та спеціальні.

Намети табірні, санітарно-технічні та барачні інколи надаються військовим частинам для початкового розміщення особового складу при розгортанні частин, а також для проведення мобілізаційних заходів. У цьому разі в першу чергу намети потрібні для розміщення штабу частини, медичного пункту, відділення санітарної обробки та екіпіровки особового складу, складів.

Використання наметів не по прямому призначенню суворо забороняється. Устаткування наметів, догляд за їх станом під час використання здійснюється згідно інструкції.

Також ключовою складовою речового забезпечення виступає - спеціальна підготовка особового складу речової служби;

Згідно варіанту Програми бойової підготовки військовослужбовців строкової служби ВВ МВС України, що пропонується, загальний бюджет часу для підрозділів забезпечення на вивчення предметів тактико-спецільної (спеціальної, технічної) підготовки на навчальний рік для фахівців речової служби встановлено у розмірі - 72 годин (с. 5 проекту “Програми бойової підготовки військовослужбовців строкової служби ВВ МВС України”, строка № 19 у таблиці “Загальний розрахунок годин з предметів навчання на навчальний рік”). Якщо порівняти цю цифру з даними таблиці “Перелік тем та приблизний розрахунок часу” для фахівців речової служби (с. 103-104 проекту “Програми бойової підготовки військовослужбовців строкової служби ВВ МВС України”), то маємо для кравців і шевців більш ніж 2-х кратне перебільшення - по 160 годин на рік.

Пропонуємо свій варіант розрахунку часу для фахівців речової служби (див. додаток № 1).

Крім того вважаємо, що тема № 3 “Експлуатація та зберігання речового майна” для кравців може бути скорочена до одного групового заняття на 2 години і потім це заняття логічно було б включити до теми № 1 “Стислі відомості товарознавства військового одягу”(див. додаток № 2).

Також вважаємо за необхідне конкретно визначити у Переліку тем - заняття по видам (див. додаток № Б).

Для кравців і шевців тему “Облік у майстерні військової частини” доцільно спланувати у заключному періоді навчання (див. додаток № 1). Також вважаємо, що у зв’язку з не проведенням в умовах майстерні по ремонту речового майна військової частини капітального ремонту необхідно усунути з тематики занять теми, пов’язані з технологією та проведенням даного виду ремонту обмундирування і взуття [29].

1.2 Порядок речового забезпечення військової частини

У сучасних умовах діє така принципова схема забезпечення матеріальних засобів, у тому числі й речового майна:

)        центр - Головне управління внутрішніх військ МВС України (ГУВВ МВС) або Департамент ресурсного забезпечення МВС України;

)        Управління територіального командування (з’єднання);

)        військова частина;

)        підрозділ;

)        військовослужбовець.

Ця схема передбачає відповідальність вищого довольчого органу за своєчасне і повне забезпечення речовим майном нижчої ланки забезпечення.

Організація постачання за такою схемою передбачає контроль за процесом забезпечення і визначає відповідальність за своєчасне постачання речового майна в усіх ланках ланцюга забезпечення.

Відповідно до встановленої схеми постачання внутрішні війська мають такі органи речового забезпечення:

)        у центрі - речова служба ГУ ВВ МВС України;

)        на місцях - речові служби УТрК;

)        у військових частинах - речові служби частин.

Управління тилу (УТ ВВ МВС України) є структурним підрозділом ГУВВ МВС України і головним утримувачем і розподільником фондів військ. У своїй діяльності УТ ВВ МВС керується постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами, інструкціями, указівками Міністра внутрішніх справ, командувача ВВ МВС України та іншими правовими документами щодо питань матеріально-технічного і військового забезпечення. Речова служба ВВ МВС України здійснює керівництво діяльністю речових служб УТрК і військових частин, з їх допомогою забезпечує війська речовим майном, контролює організацію збереження і правильної витрати матеріальних засобів.

На речову службу ГУВВ МВС України покладено такі головні завдання:

-       забезпечення всіх військових частин і ВНЗ належним за штатами, табелями і нормами постачання речовим, господарським і спортивним майном, спеціальним одягом, канцелярськими виробами;

-       фінансування військових частин і військових навчальних закладів за статтями кошторису військ;

-       контроль за станом обліку, збереження та експлуатації речового майна, його правильною витратою і списанням;

-       контроль за станом забезпечення підрозділів військових частин шляхом перевірки господарської діяльності;

-       надання допомоги підлеглим речовим службам у питаннях військово-господарської діяльності.

Головними джерелами постачання військ речовим майном є промисловість і сільське господарство країни.

Додаткові джерела забезпечення військ речовим майном такі:

)        у мирний час:

-       внутрішні ресурси військових частин (виготовлення деяких предметів речового майна силами речових ремонтних майстерень, продовження термінів носіння тощо);

-       місцева економічна база (використання підприємств, майстерень, розташованих у районі дислокації військ, які можуть бути задіяні для ремонту речового майна і банно-прального обслуговування особового складу;

)        у воєнний час:

-       трофеї, тобто майно, захоплене у ворога внаслідок бойових дій (трофейне майно підлягає обов’язковому обліку і використовується тільки з дозволу з вищого органу постачання після дезінфекції, прання, чищення й ремонту);

-       майно, зібране на полі бою (після обробки воно сортується на придатне до використання, на таке, що вимагає ремонту, і на непридатне до подальшого використання, потім воно оприбутковується за обліком і використовується на поточне забезпечення).

Пошук і використання всіх додаткових джерел поповнення матеріальних засобів є одним із головних завдань фахівців тилу військових частин, у тому числі посадових осіб речової служби.

Заготівля речового майна може здійснюватися двома способами: централізованим і нецентралізованим.

Основний спосіб заготівлі - централізований, він передбачає забезпечення військових частин основними предметами речового майна зі складів з вищого органу постачання: понад 90 % речового майна військові частини одержують централізованим способом.

Децентралізований спосіб передбачає заготівлю речового майна безпосередньо військовими частинами на місцях шляхом закупівлі його в торгових мережах, у виробників за рахунок коштів, що надаються з вищого органу постачання для цих цілей.

У підрозділи ВВ МВС речове майно надходить із різних джерел:

-       бази (склади) Департаменту ресурсного забезпечення (ДРЗ) МВС України;

-       військові бази (склади) Головного управління внутрішніх військ МВС України;

-       військові частини ВВ МВС України за розпорядженням начальника тилу ГУВВ;

-       інші підрозділи МВС на особовому складі;

-       заготівля (закупівля) на місці;

-       виготовлення в самих підрозділах (частинах) ВВ.

Децентралізованим способом головним чином здійснюється заготівля:

-       спортивного інвентарю;

-       предметів господарського призначення;

-       канцелярських виробів;

-       ремонтних матеріалів і фурнітури.

Для забезпечення потреб, що додатково виникають, а також з метою вирівнювання розмірів майна, що постачаються, визначаються вищим органом постачання перехідні запаси речового майна, виходячи з наявних ресурсів, оперативних обставин, умов дислокації та забезпечення.

Відпуск речового майна органам внутрішніх справ та військовим частинам здійснюється рівномірно впродовж року з урахуванням належності.

.3 Структура та задачі речової служби військової частини

Речова служба підпорядкована заступнику командира військової частини з тилу. Речова служба має наступну організаційну структуру:

Керує службою начальник речової служби, якому підпорядковані:

начальник речового складу;

начальник речової ремонтної майстерні;

діловод служби;

завідуючий банею та пральнею (там де вони є за штатом).

Рисунок 1.2 Структура речової служби військової частини

Начальник речової служби військової частини підпорядкований заступнику командира частини з тилу, а по спеціальним питанням виконує вказівки вищестоящого начальника речової служби. Він є прямим начальником особового складу речової служби.

Рисунок 1.2 Об’єкти речової служби у підрозділах (відповідальні командир та старшина підрозділу)

Начальник речової служби військової частини в мирну та військову годину відповідає:

         за забезпечення частини речовим майном згідно з нормою постачання, правильне їх використання та утримання в порядку і полагодженні;

         за банно-пральне обслуговування та індивідуальну підгонку обмундирування, взуття особовому складу;

         за бойову і мобілізаційну готовність і стан підлеглих підрозділів і служби;

         за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан підлеглого особового складу;

         за дотримування охорони навколишнього середовища на об'єктах служби, їх протипожежний та санітарний стан;

         за стан учбово-матеріальної бази служби [21].

Діловод речової служби підпорядкований начальнику речової служби, а по питанням бойової підготовки, виконання внутрішнього порядку командиру підрозділу забезпечення. Він відповідає за законне та правильне оформлення прибутково-витратних документів, за своєчасне ведення записів в книгах обліку та складення звітності.

Начальник речового складу підпорядкований начальнику речової служби, а по питанням бойової підготовки та внутрішнього порядку - командиру підрозділу забезпечення. Начальник речового складу відповідає за цілісність, правильне зберігання, утримання та облік речового майна, а також за пожежну безпеку складу.

Начальник речової ремонтної майстерні, це прямий начальник особового складу майстерні і відповідає:

         за правильну організацію роботи майстерні;

         зберігання обладнання, інструменту, ремонтних матеріалів і зданого в ремонт майна;

         за якість ремонту, виконання встановлених строків ремонту, згідно з планом ремонту та витрату ремонтних матеріалів.

Речова служба військової частини виконує свої задачі по взаємодії зі штабом, а також зі службами тилового забезпечення.

З начальником штабу узгоджуються питання матеріального забезпечення бойової підготовки особового складу, планування роботи служби, організація навчання старшин підрозділів та молодших фахівців служби.

З начальником медичної служби узгоджуються питання організації банно-прального обслуговування, дезінфекції та дезінсекції речового майна, а також забезпечення медичного пункту санітарно-господарчим майном і білизною.

З начальником фінансової служби узгоджуються витребування і розподіл грошевих коштів на пошиття обмундирування та взуття військовослужбовцям, на банно-пральні потреби на ремонт речового майна та інші господарчі витрати по службі; питання отримання грошевих коштів на придбання канцелярських виробів, ремонтних матеріалів та звітність по їх витратам; питання обліку та погашення втрат по речовому майну. Підлягають узгодженню також питання укладення договорів, відносно їх законності та можливостей забезпечення належного фінансування.

З начальником квартирної служби узгоджуються питання обладнання та ремонту речового складу, майстерні, лазні, пральні, кімнат побутового обслуговування і сушарень підрозділів, забезпечення пожежним інвентарем, а також пальним, водою, електроенергією та іншими комунальними послугами об'єктів речової служби.

З командирами підрозділів вирішуються питання оформлення плакатів, стендів про бережливе ставлення до речового майна, обладнання та зразкове утримання об'єктів речової служби у підрозділі, організації підгонки обмундирування та взуття тощо.

Речова служба військової частини виконує завдання від рішення яких в значній мірі залежить стан боєздатності особового складу і частини в цілому.

На речову службу покладені наступні основні задачі:

своєчасне та повне забезпечення речовим майном особового складу військової частини;

визначення потреби, витребування та отримання від вищого органу постачання належного по нормам, штатам і табелям речового майна;

організація сумісного з медичною службою антропометричного обміру особового складу;

правильне визначення ростовці речового майна на підставі даних антропометричного обміру особового складу;

виготовлення власними силами та децентралізована заготівля окремих предметів речового майна;

організація обліку, зберігання речового майна на складах, в підрозділах та в користуванні у особового складу;

організація індивідуального пошиття обмундирування військовослужбовцям в ательє і виконання контролю за якістю пошиття виробів;

підгонка обмундирування і взуття при видачі його особовому складу;

здійснення таврування, проведення своєчасного ремонту речового майна та хімічного чищення одягу;

забезпечення банно-прального обслуговування особового складу підрозділів частини;

забезпечення заходів пожежної безпеки в речовому складі, майстерні та на інших об’єктах служби;

розробка та виконання заходів по економному витраченню речового майна;

обладнання кімнат побутового обслуговування, комор для зберігання особистих речей військовослужбовців строкової служби, сушарень, міст для чищення взуття;

приймати участь в вихованні у військовослужбовців почуття високої відповідальності за зберігання речового майна та інших матеріальних засобів;

своєчасне надання з вищого органу постачання встановленої звітності та заявок;

оформлення розрахунків і матеріалів на утримання вартості речового майна з осіб, які звільнені з військ по компрометуючим мотивам;

витребування грошевих засобів по статтям “5 Б” і “20” кошторису військ;

організація та проведення спеціальної підготовки посадових осіб речової служби;

проводити необхідні заходи з метою захисту речового майна від зброї масового знищення;

організація постійного ділового зв'язку з постачальниками інших силових формувань та торгівельних підприємств по місту дислокації військової частини. [22]

Речовою службою військової частини здійснюється безпосереднє витрачання речового майна, складаються необхідні побутові умови для особового складу. Запаси, які встановлені для військових частин ВВ МВС України повинні утримуватися речовою службою в готовності до термінової видачі, для забезпечення заходів пов'язаних з виконанням бойових задач.

Речова служба безпосередньо організує щотижневе миття особового складу строкової служби в лазні з обов'язковою зміною натільної та постільної білизни.

Речова служба відіграє валику роль в питаннях поліпшення внутрішнього порядку у військової частині. Посадови особи речової служби повинні займатися питаннями поліпшення побутових умов, як в пунктах постійної дислокації так і в польових умовах, боротися за зразковий зовнішній вигляд військовослужбовців добиватися суворого виконання особовим складом правил носіння військової форми одягу.

1.4 Контроль господарчої діяльності речової служби

Розглянемо принципи, форми і методи контролю, які застосовуються у внутрішніх військах при перевірці господарської діяльності.

Згідно з наказом командувача внутрішніх військ МВС України № 72 від 1992 р. з метою успішного здійснення господарської діяльності військових частин (з’єднань) має систематично проводитися контроль за своєчасним та всебічним їх забезпеченням і законністю витрачання матеріальних засобів та коштів.

Головним завданням контролю господарської діяльності військової частини (з’єднання) є перевірка правильності та своєчасності виконання законів, постанов Кабінету Міністрів України, наказів і директив Міністра внутрішніх справ України, командувача внутрішніх військ МВС України, статутів, положень, настанов, керівництв та інструкцій з питань ведення військового господарства, охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, а також надання допомоги посадовим особам у керівництві військовим господарством.

Контроль господарської діяльності військової частини і з’єднання може бути попереднім і черговим.

Попередній контроль здійснюється у період, який передує підписанню первинних документів і проведенню запланованих господарських заходів. Його головною метою є запобігання незаконним і недоцільним витратам матеріальних засобів та коштів. Він здійснюється кожним командиром (начальником) у межах наданих йому прав.

Черговий контроль проводиться з метою перевірки законності й доцільності здійснених господарських операцій та господарської діяльності військової частини (з’єднання), виконання природоохоронного законодавства відповідно до завдань контролю господарської діяльності військової частини.

Формами чергового контролю є:

-       інвентаризація матеріальних засобів;

-       перевірка господарської діяльності;

-       документальна ревізія господарської діяльності;

-       перевірка виконання природоохоронних заходів.

Контроль господарської діяльності військової частини (з’єднання) здійснюють:

-       командир військової частини (з’єднання) особисто і через уповноважених ним осіб і внутрішню перевірочну комісію;

-       заступник командира, начальники служб військової частини (з’єднання) і командири підрозділів особисто;

-       вищі командири (начальники) особисто і через уповноважених ними на це осіб.

Інвентаризація матеріальних засобів у військовій частині (з’єднанні) проводиться як самостійно, так і під час перевірки господарської діяльності та документальної ревізії у строки і в порядку, встановлені спеціальною інструкцією.

Перевірка господарської діяльності військової частини (з’єднання) включає аналіз діяльності служб з матеріального, технічного, медичного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та інших видів забезпечення військової частини (з’єднання) і дотримання цими службами законності у витратах матеріальних засобів і коштів.

Перевірки господарської діяльності військової частини (з’єднання) за часом (строками) проведення можуть бути плановими і позаплановими, а за обсягом - повними і неповними (з окремих питань).

Планова перевірка господарської діяльності військової частини (з’єднання) вищими командирами (начальниками) проводиться згідно з планами силами і засобами цих командирів (начальників).

Позапланові перевірки господарської діяльності військової частини (з’єднання) проводяться за рішенням командира військової частини (з’єднання) і вищого командира (начальника) у разі наявності відомостей про зловживання, значних недоліків у діяльності служб, при скаргах військовослужбовців, а також в інших необхідних випадках.

Строки і порядок проведення позапланових перевірок установлюються особами, які їх призначили.

Планова перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) внутрішньою перевірочною комісією проводиться в усіх службах військової частини (з’єднання) один раз на рік за станом на 1 березня. Якщо вказаний термін перевірки збігається з проведенням документальної ревізії фінансово-господарської діяльності або перевірки, яка проводиться вищим командиром (начальником), то внутрішня перевірочна комісія бере участь у їх проведенні в обсязі і за планами, які встановлені старшим ревізорської групи (головою комісії).

Документальна ревізія господарської діяльності військової частини (з’єднання) проводиться силами з’єднання та контрольно-ревізійного відділу при ГУВВ МВС України.

Контролюючими органами, які мають право проводити перевірку господарської діяльності військової частини у межах визначених їх діяльністю, є такі.

Контрольно-ревізійне управління контролює бюджетні кошти, цільове використання дотацій, субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належне виконання державних контрактів (основний документ, що регламентує діяльність, - Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу” від 26.01.1996 р. № 2939-ХП).

Органи Державного пенсійного фонду контролюють сплату збору на обов’язкове пенсійне страхування відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР зі змінами й доповненнями.

Органи Фонду соціального страхування контролюють сплату збору на соціальне страхування (Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26.06.1997 р. № 402/97-ВР зі змінами й доповненнями.

Органи пожежного нагляду контролюють дотримання правил протипожежної безпеки (Закон України “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 р. № 3745-ХII зі змінами й доповненнями.

Органи санітарно-епідеміологічної служби контролюють проведення санітарно-гігієнічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видачу дозволу на їх використання (Закон України “Про забезпечення санітарного і епідемічного добробуту населення” від 24.12.1994 р. № 4004-ХII зі змінами й доповненнями.

Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики України контролює формування державної житлової політики, державної науково-технічної й економічної політики у сфері містобудування, будівництва і комунального господарства й забезпечення втілення її у життя (Положення про Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики України, затверджене Указом Президента України від 09.12.1997 р. № 1342/97).

Комітет із питань стандартизації, метрології і сертифікації контролює захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань і метрологічної діяльності (Закон України “Про метрологію і метрологічну діяльність” від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР).

Усі з наведених вище контролюючих служб мають право складати адміністративні протоколи і передавати їх на розгляд для притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Документальна ревізія має на меті перевірити дотримання законності у витраті матеріальних засобів і коштів при виконанні службами тилу завдань, пов’язаних із забезпеченням бойової і мобілізаційної підготовки особового складу військової частини.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЧОВОЇ СЛУЖБИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

2.1 Методика оцінювання речової служби військової частини ВВ МВС України

Методика визначення оцінки підрозділу по речовому забезпеченню.

Перевірка господарчої діяльності військової частини включає аналіз діяльності служб з матеріального (у т.ч. речового), технічного, квартирно-експлуатаційного, медичного, ветеринарного, торгово-побутового та інших видів забезпечення, дотримання при цьому чинності при витратах матеріальних та грошових коштів.

При цьому перевіряється господарча діяльність речової служби, з питань:

–       своєчасність та повнота забезпечення військовослужбовців речовим майном;

–       зовнішній вигляд військовослужбовців, припасування предметів обмундирування та взуття;

–       таврування та закріплення обмундирування за військовослужбовцями строкової служби;

–       обладнання кімнат зберігання майна підрозділу та власних речей військовослужбовців, кімнат побутового обслуговування, складів, майстерень по ремонту речового майна;

–       стан роботи по накопиченню білизни понад норм утримання;

–       лазне-пральне обслуговування особового складу військової частини.

Крім цього перевіряється:

–       рівень підготовки та практичної діяльності начальників служб по організації тилового забезпечення;

–       рівень спеціальної підготовки особового складу служб та підрозділів тилу.

При перевірці та аналізі господарчої діяльності здійснюється оцінювання (ставиться оцінка) підрозділів частини та взагалі військовій частині (речовій службі) з речового забезпечення по визначеній методиці у наказі МВС України № 186 від 1997 р..

Згідно з цією методикою визначено чотири показники для оцінювання підрозділів військової частини по речовому забезпеченню:

1.       Забезпечення військовослужбовців речовим майном.

.        Облік і зберігання речового майна.

.        Лазне-пральне обслуговування особового складу.

Розглянемо порядок та методику оцінювання підрозділу військової частини з речового забезпечення, за визначеними показниками.

1. Забезпечення військовослужбовців речовим майном:

а) “Відмінно” - військовослужбовці своєчасно забезпечуються речовим майном по встановленим нормам постачання. Предмети речового майна особистого користування за військовослужбовцями строкової служби закріплені і мають встановлені клейма, справні та ретельно підігнані. Комплект робочого обмундирування є на всю чисельність особового складу, створено встановлений підмінний фонд обмундирування та взуття. Всі військовослужбовці забезпечені рушниками для ніг, приліжковими килимками, казарменими капцями.

б) “Добре” - до 5 % військовослужбовців не забезпечені речовим майном згідно встановлених норм постачання. До 10 % одного із видів речового майна не потавровано та не закріплено за особовим складом. Створено встановлений підмінний фонд обмундирування і взуття. До 5 % військовослужбовців не забезпечено рушниками для ніг, приліжковими килимками, капцями казарменими.

в) “Задовільно” - 10 % військовослужбовців не забезпечено речовим майном. До 20 % одного із видів речового майна не потавровано і не закріплено за особовим складом. Комплект робочого обмундирування наявний не менше, ніж на 80 % чисельності особового складу а підмінний фонд обмундирування і взуття неменше ніж на 10 % чисельності. До 10 % військовослужбовців не забезпечені рушниками для ніг, килимками та капцями казарменими.

г) “Незадовільно” - більше 10 % військовослужбовців не забезпечено речовим майном згідно встановлених норм, більше 20 % речового майна не потавровано та не закріплено за особовим складом. Комплект робочого обмундирування наявний менше ніж 80 % а підмінний фонд - 10 % чисельності. Більше 10 % особового складу не забезпечено рушниками для ніг, приліжковими килимками та капцями казарменими.

2. Облік і зберігання речового майна:

а) “Відмінно” - облік і зберігання речового майна організовано правильно. Комора для збереження майна підрозділу обладнана згідно встановлених вимог.

б) “Добре” - в обліку і зберіганні речового майна допускаються окремі незначні недоліки.

в) “Задовільно” - облік речового майна по окремим предметам не відображає його наявності на день перевірки, звіряння обліку проводиться не регулярно. Комора підрозділу не обладнана місцями для зберігання предметів особистого користування на кожного солдата та сержанта, поіменний список не відповідає місцям зберігання, не виділено місце для зберігання підмінного фонду, обмундирування і взуття.

г) “Незадовільно” - облік речового майна на день перевірки не відображає його наявності по семи і більше предметам. Два і більше із передбачених облікових документів не ведуться. Комора для зберігання майна не обладнана згідно з рекомендаціями МО України.

3. Утримання, експлуатація і ремонт речового майна:

а) “Відмінно” - предмети речового майна, які знаходяться в експлуатації, утримуються у чистоті та полагоджені. Кімната побутового обслуговування, сушарня, шафа для зберігання речових мішків, вішалка для верхнього одягу обладнані відповідно із встановленими вимогами.

б) “Добре” - до 5 % постового одягу, обмундирування та взуття, які знаходяться в експлуатації, не полагоджені або забруднені. Кімната побутового обслуговування, сушарня, шафа для зберігання речових мішків, вішалка для верхнього одягу обладнані із незначними відступами від встановлених вимог.

в) “Задовільно” - до 10 % постового одягу, обмундирування, взуття, які знаходяться в експлуатації, не полагоджені або забруднені. Кімната побутового обслуговування, сушарня, шафа для зберігання речових мішків та вішалка для верхнього одягу не повністю відповідають вимогам та рекомендаціям МО МВС України.

г) “Незадовільно” - більше 10 % предметів речового майна, які знаходяться в експлуатації не полагоджені або забруднені. Відсутні: кімната побутового обслуговування, сушарня, шафа для зберігання речових мішків, вішалка для верхнього одягу, кімната для зберігання та видачі постового одягу.

4. Лазне-пральне обслуговування особового складу:

а) “Відмінно” - миття особового складу в лазні та забезпечення його постільною та натільною білизною, організовуються відповідно із встановленими вимогами.

б) “Добре” - лазне-пральне обслуговування особового складу не в повній мірі відповідає встановленим вимогам; прання постільної та натільної білизни проводиться не завжди якісно.

в) “Задовільно” - наявні випадки несвоєчасного миття в лазні особового складу, якість прання білизни низька.

г) “Незадовільно” - систематично не дотримуються строки миття особового складу в лазні і порядок забезпечення його постільною та натільною білизною.

Загальна оцінка підрозділу з речового забезпечення визначається:

“Відмінно” - не менше трьох показників, в тому числі 1, 2, оцінені “відмінно”, а один - не нижче “добре”.

“Добре” - не менше трьох показників, в тому числі 1, 2, оцінені не нижче “добре”, а один - “задовільно”.

“Задовільно” - не менше трьох показників оцінені “задовільно”.

“Незадовільно” - два і більше показників оцінені “незадовільно”

Методика визначення оцінки речової служби при інспекторських перевірках.

Розглянемо порядок та методику оцінювання речової служби військової частини, за визначеними показниками при інспекторських та підсумкових перевірках. При цьому існує одна особливість - речова служба військової частини оцінюється по показникам 1, 3, 4 , що встановлені для підрозділу. Крім цього додатково визначені наступні показники:

5. Забезпечення частини постільним приладдям:

а) “Відмінно” - у навчальних, спеціальних моторизованих частинах міліції та частинах спеціального призначення є на одного військовослужбовця строкової служби не менше: простирадл - 10 шт., наволочок подушечних верхніх - 8 шт., рушників - 7 шт., в інших частинах простирадл, наволочок - 6 шт., рушників - 6 шт.

б) “Добре” - у навчальних, спеціальних моторизованих частинах міліції та частинах спеціального призначення є на одного військовослужбовця строкової служби не менше: простирадл - 7 шт., наволочок подушечних верхніх - 5 шт., рушників - 6 шт., в інших частинах простирадл, наволочок верхніх - 5 шт., рушників - 5 шт.

в) “Задовільно” - предмети постільної білизни наявні у меншій кількості, ніж передбачено для оцінки “добре”.

г) “Незадовільно” - кількість білизни і постільного приладдя не забезпечують регулярної їх заміни особовому складу в лазні.

6. Облік і зберігання речового майна:

а) “Відмінно” - облік і зберігання речового майна в службі і складі частини здійснюється згідно встановлених вимог. Військові рухомі запаси речового майна створені і зберігаються в контейнерах (пакетах). Навантаження їх механізоване.

б) “Добре” - облік речового майна в службі та складі частини ведеться відповідно встановлених вимог. В складі утримуються встановлені військові рухомі запаси речового майна, їх зберігання організовано в контейнерах (пакетах), але навантажування не механізовано.

в) “Задовільно” - проводки по обліку служби та складу проводяться пізніше 10 днів з моменту здійснення господарчих операцій. В складі відсутні: прилавок, примірочна, інвентар для розпакування тари, службова документація. В складі не повністю створені рухомі запаси речового майна, його зберігання в контейнерах (пакетах) не організовано.

г) “Незадовільно” - облік і зберігання речового майна в службі і на складі частини мають суттєві недоліки. Військові рухомі запаси речового майна не створені. В складі відсутні комори для окремого зберігання нового майна, майна, яке було у користуванні, утильного майна та білизни.

7. Таврування речового майна:

а) “Відмінно” - таврування речового майна в складі частини проводиться відповідно з Інструкцією про порядок таврування речового майна.

б) “Добре” - таврування речового майна в складі здійснюється з незначними відхиленнями від Інструкції.

в) “Задовільно” - не повністю додержується порядок таврування речового майна при видачі зі складу частини.

г) “Незадовільно” - не виконуються вимоги Інструкції про таврування майна, яке надходить на склад і видається із складу частини.

. Спеціальна підготовка особового складу речової служби:

Оцінка визначається відповідно з Керівництвом з оцінювання бойової та гуманітарної підготовки у внутрішніх військах МВС України.

Загальна оцінка військовій частині (речовій службі) з речового забезпечення визначається:

“Відмінно” - не менше 50 % підрозділів отримали оцінки “відмінно”, не більше 20 %- “задовільно”, а решта - “добре”. При цьому не менше половини показників для частини, в тому числі 8, оцінені “відмінно”.

“Добре” - не менше 80 % підрозділів отримали позитивні оцінки. При цьому не менше 50 % - не нижче “добре”, більше половини показників для частини, в тому числі 8, оцінені не нижче “добре”.

“Задовільно” - не менше 70 % підрозділів отримали оцінки не нижче “задовільно”. При цьому більше половини показників для частини оцінені не нижче “задовільно”.

“Незадовільно” - більше 30% перевірених підрозділів отримали оцінки “незадовільно” або більше половини показників для частини оцінені “незадовільно”.

Загальна оцінка Територіальному командуванню (ТРК, речовій службі ТРК) з речового забезпечення визначається:

“Відмінно” - не менше 50 % частин отримали, оцінки “відмінно”, не більше 20 % - “задовільно”, а останні - “добре”.

“Добре” - не менше 80 % частин отримали позитивні оцінки. При цьому не менше 50 % - не нижче “добре”.

“Задовільно” - не більше однієї частини отримали оцінки “незадовільно”.

“Незадовільно” - дві частини і більше отримали оцінки “незадовільно”.

Крім вищезазначеного при визначенні загальної оцінки частині або ТРК обов’язково враховуються наступне.

Якщо нестачі, псування або зловживання на суму більше 10 гривень на 100 чоловік списочної чисельності військовослужбовців (за 12 місяців, попередніх перед перевіркою) допущені з вини посадових осіб відповідної служби частини, то загальна оцінка по даній службі частини знижується на 1 бал. При визначенні оцінки не враховуються нестачі і втрати, якщо вони виявлені та вирішені у встановленому порядку (крім нестач і втрат, встановлених при прийманні і здачі справ та посади, при інвентаризації, перевірці господарської діяльності та ревізії), в підрозділі посадовими особами підрозділу; в частині - комісіями і посадовими особами частини і підрозділу; в з’єднанні (ТРК) комісіями та посадовими особами з’єднання, частини і підрозділу. [10]

.2 Методика оцінювання речової служби військової частини

Діяльність речової служби військової частини (з'єднання) оцінюється згідно вказівок начальника ГРУ Тилу МО України від 15.02.2002 №138/285:

"відмінно", якщо особовий склад військової частини (з'єднання) повністю забезпечений належним, згідно з нормами, речовим майном;

·        облік в усіх ланках служби військової частини (з'єднання) заведений і ведеться правильно, звіряння облікових даних проводиться в установлені строки;

·        звіт-заявка військової частини відповідає даним обліку, а в з'єднанні зведеним даним звіт-заявок військових частин;

·        майно витрачається тільки за призначенням, у межах встановлених норм, посадовими особами речової служби військової частини (з'єднання) в повному обсязі виконуються статутні вимоги щодо контролю за наявністю і якісним станом майна;

·        щорічно проводиться повна інвентаризація речового майна, відсутні втрати та нестачі, повністю виконані плани контрольно-ревізійної та економічної роботи;

·        миття в лазні проводиться щотижня, з повним охопленням особового складу, зміною натільної та постільної білизни, рушників, онуч та шкарпеток;

·        накопичені встановлені норми утримання постільної та натільної білизни, рушників та онуч; накопичені та зберігаються у добротному стані робочий одяг та взуття;

·        в усіх підрозділах є комори для зберігання майна роти та особистих речей солдатів і сержантів, кімната побутового обслуговування, сушарня, місце для чищення взуття; у спальному приміщенні казарм є приліжкові килимки, тапочки, постилка під матраци, рушники для ніг;

·        правильно організовані експлуатація, догляд, зберігання парадно-вихідного, повсякденного та робочого обмундирування, взуття, спецодягу; якісно проводиться підгонка (припасування) майна солдатам і сержантам;

·        усі предмети обмундирування і взуття, які видані для носіння, а також постільна та натільна білизна, інвентарні речі та спорядження мають тавро встановленого зразка;

·        усі військовослужбовці частини (з'єднання) мають охайний зовнішній вигляд і дотримуються правил носіння військової форми одягу;

·        наявність і стан запасів оцінено на "відмінно".

"добре", якщо виконані основні умови для оцінки "відмінно", але мають місце незначні недоліки, які усунені під час перевірки; втрати та нестачі у порівнянні з періодом минулої перевірки скоротилися не менше ніж на 50%; наявність і стан запасів оцінено не нижче "добре";

"задовільно", якщо виявлені суттєві недоліки у створенні та організації зберігання запасів речового майна, в обліку та звітності, лазнево-пральному обслуговуванні особового складу; допускаються порушення в контрольно-ревізійній роботі; низька якість і недостатня укомплектованість встановленим обладнанням, інвентарем та матеріалами кімнат побутового обслуговування, комор і сушарень у підрозділах; втрати та нестачі у порівнянні з періодом попередньої перевірки не скоротилися;

"незадовільно":

·        якщо особовий склад не в повній мірі забезпечений речовим майном, яке є на речовому складі частини (з'єднання);

·        несвоєчасно завозиться речове майно від органу забезпечення;

·        не здійснюється контроль за наявністю і якісним станом майна;

·        не накопичені встановлені нормою зберігання натільна та постільна білизна, допускаються зриви у забезпечені лазнево-прального обслуговування особового складу, виявлені випадки педікульозу;

·        наявність і стан запасів обліку та звітності оцінено "незадовільно";

·        не виконуються вимоги керівних документів стосовно організації речового забезпечення військовослужбовців;

·        втрати та нестачі у порівнянні з періодом попередньої перевірки збільшилися

2. Стан ротного господарства оцінюється:

"відмінно", якщо у підрозділах військової частини є кімнати для зберігання особистих речей військовослужбовців, кімната побутового обслуговування, сушарня, обладнане приміщення або місце для чищення взуття;

·        усі вказані елементи ротного господарства обладнані типовими меблями, укомплектовані необхідним інвентарем та майном, у місцях для чищення взуття постійно є крем;

·        у спальному приміщенні казарм є приліжкові килимки, тапочки, постилки під матраци, рушники для ніг;

·        особовий склад підрозділу повністю забезпечений належним, згідно з нормами, речовим майном, мило видасться своєчасно під розпис у книзі обліку, щотижня. проводиться миття в лазні з повною заміною натільної та постільної білизни;

·        всі військовослужбовці підрозділу мають охайний зовнішній вигляд і дотримуються правил носіння військової форми одягу;

·        книги обліку матеріальних засобів заведені і ведуться правильно, кількість предметів майна за обліком відповідає чисельності особового складу за списком, звіряння облікових даних проводиться в установлені строки;

·        усі предмети обмундирування і взуття, які видані для носіння, а також постільна та натільна білизна, інвентарні речі та спорядження мають тавро встановленого зразка з датою видачі в носіння (експлуатацію);

·        непридатне до використання майно своєчасно здається на речовий склад частини;

·        відсутні втрати та нестачі майна протягом останнього року;

"добре", якщо виконуються усі умови на оцінку "відмінно", але є недоліки у забезпеченні кімнат побутового обслуговування, кімнат для зберігання особистих речей особового складу, сушарнях і місцях для чищення взуття, у веденні обліку та інші, які усунені під час перевірки;

"задовільно", якщо приміщення підрозділу обладнані нестандартними меблями, не забезпечена необхідними інструментами та майном кімната побутового обслуговування;

мають місце інші незначні недоліки, які не впливають на загальний стан ротного господарства;

"незадовільно", якщо відсутній один із елементів ротного господарства - кімната для зберігання особистих речей особового складу або кімната побутового обслуговування, не працює сушарня;

·        особовий склад підрозділу має неохайний зовнішній вигляд;

·        відсутні предмети особистої гігієни, мило, рушники для ніг, тощо;

·        книги обліку матеріальних засобів не заведені або ведуться не своєчасно, відсутні розписи у книзі видачі мила і заміни білизни, кількість предметів майна за обліком не відповідає чисельності особового складу за списком, інвентарні предмети майна не мають тавра "дата видачі";

·        кімната для зберігання особистих речей особового складу захаращена непридатним до використання майном;

·        мають місце втрати та нестачі майна протягом останнього року.

3. Стан і робота військової лазні оцінюється:

"відмінно", якщо обладнання та утримання військової лазні відповідають встановленим вимогам;

миття в лазні проводиться щотижня, з повним охопленням особового складу, заміною натільної білизни, рушників, онуч та шкарпеток, що видаються безпосередньо в лазні;

"добре", якщо виконані умови на оцінку "відмінно", але мають місце окремі недоліки, які усунені під час перевірки;

"задовільно", якщо мають місце порушення в організації миття особового складу і підтримання порядку в лазні;

"незадовільно", якщо зриваються встановлені графіком строки миття особового складу, не забезпечена повна заміна натільної білизни та онуч;

облік відвідування лазні не ведеться, огляд особового складу фельдшером не проводиться, наряд в лазню не виділяється.

4. Стан і робота військової пральні оцінюється:

"відмінно", якщо не порушується технологічний процес обробки білизни, якість прання відмінна, білизна приймається таврована і видається у підрозділи відремонтованою;

прання виконується своєчасно, проводиться планово-попереджувальний ремонт прального обладнання, все технологічне обладнання знаходиться в робочому стані, немає порушень охорони праці і правил техніки безпеки;

"добре", якщо виконуються умови оцінки "відмінно", але мають місце окремі недоліки приймання білизни для прання без тавра та інші порушення, які були усунуті під час перевірки, якість прання добра;

"задовільно", якщо є порушення технології прання, планово-попереджувальний ремонт прального обладнання проводиться не в повному обсязі, технологічне обладнання до 30 % знаходиться в неробочому стані, є незначні порушення охорони праці і правил техніки безпеки, якість прання білизни задовільна;

"незадовільно", якщо прання білизни низької якості, білизна для прання приймається без тавра, чиста і брудна білизна зберігаються в одному приміщенні, або технологічні шляхи їх перетинаються;

ремонт обладнання проводиться не своєчасно, технологічне обладнання більше 30 % знаходиться в неробочому стані, є значні порушення охорони праці і правил техніки безпеки.

5. Стан і робота речової ремонтної майстерні оцінюється:

"відмінно", якщо забезпеченість технологічним обладнанням, інструментом, ремонтними матеріалами, наочними посібниками і організація праці майстерні повністю відповідає Інструкції з ремонту речового майна у Збройних Силах;

·        особовий склад і обладнання підготовлені до роботи в польових умовах;

·        щомісячно підводяться підсумки роботи майстерні;

·        у підрозділах постійно є в наявності відремонтований підмінний фонд взуття та обмундирування;

·        правила пожежної безпеки виконуються;

"добре", якщо виконані вимоги оцінки "відмінно", виявлені недоліки були усунені в ході перевірки, плани ремонту обмундирування та взуття виконуються не менше, ніж на 90%;

"задовільно", якщо траплялись окремі випадки, коли підрозділи не забезпечувались належним підмінним фондом обмундирування та взуття, місячні донесення у службу частини подавались не своєчасно;

·        мають місце випадки використання спеціалістів не за призначенням;

·        якість ремонту задовільна, технологічне обладнання до 30 % знаходиться в неробочому стані, незначні порушення охорони праці і правил техніки безпеки;

·        плани ремонту обмундирування та взутті виконуються не менше, ніж на 80%;

"незадовільно", якщо половина і більше перевірених підрозділів не мають справного підмінного фонду обмундирування та взуття, якість ремонту майна незадовільна;

·        ремонт майна не спланований, проводиться не своєчасно або не виконується взагалі, особовий склад майстерні використовується не за призначенням; спеціальна підготовка з майстрами організована незадовільно;

·        технологічне обладнання більше 30 % знаходиться в неробочому стані, є значні порушення охорони праці і правил техніки безпеки. [21]

Порівняльний аналіз всіх методик надано в додатку В.

речовий військовий господарчий

2.3 Варіант діяльності військової частини за певний період по речовій службі

Укомплектованість речових служб ТрК особовим складом складає - 96 %

Станом на 1. 04. 2010 року без зривів на належному рівні було організовано речове забезпечення, лазне-пральне обслуговування особового складу військових частин управління, посадовими особами речових служб проведено значну роботу по приведенню приміщень та об’єктів служби, ротного господарства в підрозділах до вимог керівних документів.

В військових частинах 0030 проведено косметичний ремонт лазень. В військовій частині 0027 проведено частковий ремонт даху в лазні.

Проблемним питанням залишається забезпеченість речовим майном такої категорії військовослужбовців як військовослужбовці жінки.

Стан забезпеченості військовослужбовців становить:

Норма утримання натільної та постільної білизни згідно наказу МВС України від 09.12.2003 року № 1489 в частинах управління становить:

У військових частинах управління утримується:

Забезпеченість частин ТрК інвентарним майном становить:

Існує проблемне питання щодо укомплектування складів довгострокового зберігання речовим майном.

В зв’язку з переходом військ на носіння міліцейської форми одягу, закінчення термінів зберігання, з складів в повному об’ємі було вилучено обмундирування захисного кольору, а в замін його тільки частково закладено міліцейську форму одягу - на 30% від потреби (700 комплектів). Заміну кепок камуфльованих на берети чорного кольору, фурнітури загальновійськової на фурнітуру для міліцейської форми одягу не проведено. Для укомплектування складів довгострокового зберігання речовим майном згідно табелю належності необхідно :

1.       Шапка-вушанка о/с - 2066 штук;

.        Берет чорного кольору - 2166 штук;.

.        Куртка утеплена темно-синя - 1566 штук; .

.        Брюки утеплені темно-сині - 2266 штук;

.        Костюм літній темно-синій - 1566 комплектів;

.        Плащ-намет офіцерський - 218 штук;

.        Шкарпетки бавовняні - 6628 пар;

.        Шкарпетки напіввовняні - 4532 пар;

.        Черевики з високими берцями - 1407 пар;

.        Ремні брючні солдатські - 315 штук;

.        Спорядження шкіряне чорного кольору - 1797 штук;

.        Намет табірний - 10 комплектів;

.        Емблеми міліції - 9064 штуки;

.        Погон-муфта темно-синього кольору - 4532 пари;

.        Знак нарукавний МВС 9,5 см. - 2266 штук;

.        Знак нарукавний ВВ МВС 9,5 см. - 2266 штук;

.        Знак нарукавний МВС 12 см. - 2266 штук;

.        Знак нарукавний ВВ МВС 12 см. 2266 штук.

Миття особового складу військових частин ТрК здійснюється у власних лазнях, з заміною постільної та натільної білизни.

В зв’язку з недостатнім фінансуванням в 2009 році склалась заборгованість перед постачальниками послуг за прання білизни в сумі 230 тис. 222 грн.

Потреба коштів на прання білизни в місяць складає 60 тисяч грн., надходить щомісяця 39 тисяч грн., недофінансування складає

тисячу грн.

тис. 326 грн.

.4 Основні проблеми та недоліки методик оцінювання речової служби військової частини ВВ МВС та МО України

Ми вважаємо, що на сучасному етапі розвитку та реформування внутрішніх військ певні керівні документи по службам втратили свою актуальність або потребують корегування.

Таким керівним документом є наказ МВС України № 186 від 23.05.1997 року “Про затвердження та введення в дію керівництв з оцінювання бойової та гуманітарної підготовки, морального і психологічного стану та військової дисципліни, стану озброєння та військової техніки, стану військового тилу, медичного забезпечення у внутрішніх військах МВС України”.

В цьому наказі наведенні пункти за якими проводиться оцінювання діяльності всіх служб тилу військової частини. З цього наказу можна виділити пункт в якому повністю дається методика оцінювання підрозділів військової частини з речового забезпечення та роботи безпосередньо самої речової служби. Також в цій методиці вказується наступний перелік елементів це своєчасність та повнота забезпечення особового складу речовим майном, підгонка предметів обмундирування та взуття, зовнішній вигляд військовослужбовців. Таврування та закріплення обмундирування за особовим складом. Обладнання комор і кімнат побутового обслуговування, складів, а також майстерень по ремонту майна. Робота з накопиченню запасів білизни понад норми утримання. Лазне-пральне обслуговування особового складу.

Провівши аналіз методики ми зробили висновки, що на даному етапі вона почала втрачати свою актуальність і значимість, за деякими показниками взагалі втратила свою питому вагу та необхідність.

Зробивши порівняльний аналіз методик оцінювання речової служби військових частин внутрішніх військ МВС та МО України прийшли до висновку, що в них є спільні проблеми та недоліки. В методиці МО України більш широко розкрито принципи перевірки та більший спектр елементів що перевіряються.

Беручі до уваги концепцію реформування внутрішніх військ в найближчі роки, та поступове переведення їх на контрактну основу проходження військової служби, то деякі показники методики по оцінюванню підрозділів військової частини по речовому забезпеченню можна переглянути.

Це такі показники як:

Забезпечення військовослужбовців речовим майном;

Облік і зберігання речового майна;

Утримання, експлуатація і ремонт речового майна;

Лазне-пральне обслуговування особового складу;

Забезпечення військовослужбовців речовим майном.

Цей показник по деякім пунктам втратив силу тому, що недостатнє фінансування привело до часткового забезпечення військових частин речовим майном, в більшості випадків 100 % забезпечувалися лише солдати строкової служби та курсанти ВНЗ. Велика заборгованість виникла перед офіцерами, прапорщиками та військовослужбовцями, що проходять службу за контрактом. Процентні показники які вказані в цьому пункті: “відмінно” - військовослужбовці своєчасно забезпечуються речовим майном по встановленим нормам постачання; “добре” - до 5 % військовослужбовців не забезпечені речовим майном згідно встановлених норм постачання; “задовільно” - 10 % військовослужбовців не забезпечено речовим майном; “незадовільно” - більше 10 % військовослужбовців не забезпечено речовим майном згідно встановлених норм не можуть дотримуватись для такої категорії військовослужбовців які служать за контрактом у зв’язку з недостатнім забезпеченням.

А в деяких військових частинах особовий склад не в повній мірі забезпечений, при наявності певних предметів речового майна на складі частини (з'єднання) і цей факт не можна відобразити в оцінюванні частини згідно наказу МВС України № 186 від 23.05.1997 року ;

Утримання, експлуатація і ремонт речового майна.

Я вважаю, що така функція як ремонт обмундирування в повному обсязі буде покладена на РРМ частини, при умові переходу на контрактну основу служби. В такому випадку актуальність кімнат побутового обслуговування втрачає свою необхідність. А при виконанні підрозділами СБЗ доцільно буде мати ремонтні матеріали, інструмент для проведення дрібного ремонту обмундирування. В підрозділах виникає потрібність обладнання місць (шаф) для переодягання військовослужбовців що проходять службу за контрактом на кожного, де вони зможуть зберігати валізи з необхідними речами при виконання СБЗ.

Лазне-пральне обслуговування особового складу

Солдатська лазня втратила свою значимість, (для підрозділів з контрактною основою служби) натомість необхідність виникла в обладнанні душових кабін де військовослужбовці зможуть прийняти душ після служби, або після занять з бойової та фізичної підготовки.

Організація прального обслуговування і утримання прального комбінату та його штату працівників недоцільно та економічно невигідно тому що потребує від військової частини постійних фінансових витрат на заробітну плату працівників і утримання технологічного обладнання. Це стосується насамперед військових частин які розташовані в містах та неподалеку від них. Після переходу внутрішніх військ на контрактну основу необхідність у пранні в мирний час стане мінімальна, так як потрібно буде обслуговувати тільки добовий наряд (прання постільної білизни використаної за тиждень). Можна ще звернути увагу на ціну за надання послуг в пранні білизни. Актуальність проблеми полягає в тому що різні регіони України мають різні ціни на прання так вартість прання одного кілограму білизни у військовій частині 0066 складає 3,90 грн., а у військовій частині 0035 - 6,90 грн. - сама дорожча в Україні.

Переходячи до оцінювання речової служби військової частини можна виділити слідуючи проблеми та недоліки які стосуються таких показників:

* Забезпечення частини постільним приладдям.

* Облік і зберігання речового майна.

* Таврування речового майна.

* Спеціальна підготовка.

* Забезпечення частини постільним приладдям

Військова частина яка перейшла на контрактну основу не утримує на казарменому положенні свій особовий склад у мирний час. І тому питання щодо забезпечення частин постільним приладдям частково відпадає. Постільне приладдя необхідне тільки для чергової служби, та для виконання СБЗ у відриві від ППД.

*Облік і зберігання речового майна.

Вважаємо що потрібно більш конкретніше вказувати перелік встановлених вимог щодо перевірки обліку і зберігання речового майна в підрозділах і складі частини.

* Таврування речового майна.

Цей пункт методики оцінювання речової служби вважаємо взагалі втратив свій функціональний сенс. Так як військовослужбовцям за контрактом видається форма не таврована.

РОЗДІЛ 3. ОБґРУНТУВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВАРІАНТУ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ РЕЧОВОЇ СЛУЖБИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ ВВ МВС УКРАЇНИ

.1 Пропозиції щодо вдосконалення методики оцінювання речової служби військової частини

Пропонуємо свої пропозиції щодо вдосконалення методики оцінювання речової служби внутрішніх військ:

1. Забезпечення військовослужбовців речовим майном.

Вважаємо необхідним оцінювати забезпечення військовослужбовців речовим майном виходячи із забезпечення самої військової частини

Пропонуємо з цього пункту не приймати до уваги такі моменти для підрозділів з контрактною основою служби, як забезпечення рушниками для ніг, при ліжковими килимками, казарменими капцями, також вважаємо непотрібним в цьому показнику пункт, який показує процентне відношення одного із видів речового майна яке не про тавроване.

. Облік і зберігання речового майна.

Пропонуємо більш широко розкрити смисл однієї оцінки в показнику:

“ Добре “- в обліку і зберіганні речового майна допускаються незначні недоліки.

Вважаю корисним для цієї оцінки ведення переліку приблизних недоліків на час перевірки:

книга видачі матеріальних засобів ведеться не охайно, є потертості та помарки.

відсутні стелажні ярлики.

не співвідношення майна що зберігається з стелажними ярликами.

неохайно складене речове майно.

. Утримання, експлуатація і ремонт речового майна.

Пропоную для підрозділів з контрактною основою служби щодо показників утримання і експлуатації не враховувати пункт пов’язаний з наступним питанням:

Кімната побутового обслуговування, сушарня обладнані відповідно із встановленими вимогами кімнат побутового обслуговування.

Добавити нові показники як :

правильно організовані експлуатація, догляд, зберігання парадно-вихідного, повсякденного та робочого обмундирування, взуття, спецодягу; якісно проводиться підгонка (припасування) майна солдатам і сержантам;

Щодо ремонту речового майна пропонуємо внести такі показники як:

забезпечення речової майстерні технологічним обладнанням, інструментом, ремонтними матеріалами, наочними посібниками щодо ремонту речового майна.

складання місячних планів роботи РРМ, та якість їх виконання.

. Лазне-пральне обслуговування особового складу:

Добавити до показника "відмінно", обладнання і утримання військової лазні відповідають встановленим вимогам, для підрозділів з контрактною основою наявність душових кабін, роздягалень.

Щодо роботи військової пральні пропоную наступні пропозиції:

"відмінно", якщо не порушується технологічний процес обробки білизни, якість прання відмінна, білизна приймається таврована і видається у підрозділи відремонтованою;

прання виконується своєчасно, проводиться планово-попереджувальний ремонт прального обладнання, все технологічне обладнання знаходиться в робочому стані, немає порушень охорони праці і правил техніки безпеки;

"добре", якщо виконуються умови оцінки "відмінно", але мають місце окремі недоліки приймання білизни для прання без тавра та інші порушення, які були усунуті під час перевірки, якість прання добра;

"задовільно", якщо є порушення технології прання, планово-попереджувальний ремонт прального обладнання проводиться не в повному обсязі, технологічне обладнання до 30 % знаходиться в неробочому стані, є незначні порушення охорони праці і правил техніки безпеки, якість прання білизни задовільна;

"незадовільно", якщо прання білизни низької якості, білизна для прання приймається без тавра, чиста і брудна білизна зберігаються в одному приміщенні, або технологічні шляхи їх перетинаються;

ремонт обладнання проводиться не своєчасно, технологічне обладнання більше 30 % знаходиться в неробочому стані, є значні порушення охорони праці і правил техніки безпеки.

. Забезпечення частини постільним приладдям.

Пропонуємо цю оцінку залишити для навчальних закладів, та підрозділів зі строковою службою так як там є особовий склад який проживає на території частини.

Щодо інших військових частин які повністю будуть переводитись на контрактну основу пропоную для них зменшити питому вагу забезпечення постільним приладдям: простирадл - 6 шт., наволочок подушечних верхніх - 3 шт., рушників - 4 шт.. Також створити запас на складі військової частини по два комплекти на кожного військовослужбовця і використовувати їх під час виконання довгострокових СБЗ і по два комплекти на чергову службу військової частини.

. Облік і зберігання речового майна.

Пропонуємо розкрити більш широко термін оцінювання „здійснюється згідно встановлених вимог”. Розкрити їх пропоную переліком встановлених вимог та переліком керівних документів щодо обліку і зберігання речового майна.

Щодо оцінки „задовільно” і „незадовільно” включити в них більш повний перелік виявлених недоліків. Такі як:

* незначне порушення по оформленню та зберіганню облікових документів.

* книги, картки та інші облікові документи з речового майна оформлюються та ведуться з помарками допускаються потертості закреслення, виправлення.

* впровадження облікових документів невстановленої форми.

* несвоєчасне виведення залишків.

* не своєчасне проведення звірок по даним обліку складу, підрозділу та бухгалтерії.

* не своєчасне та не систематичне здійснення посадового контролю за правильністю ведення обліку, та наявності матеріальних цінностей.

. Таврування речового майна.

В підрозділах з контрактною основою служби виключати питання перевірки які стосуються тільки частин та підрозділів зі строковою службою

. Спеціальна підготовка особового складу речової служби.

Щодо пропозицій по вдосконаленню оцінювання спеціальної підготовки особового складу речової служби пропонуємо збільшити час щодо проведення бойової, гуманітарної та спеціальної підготовки.

Щодо спеціальної підготовки пропоную вести наступні інновації:

* розроблення тестів (по направленням) речовий склад, речова ремонтна майстерня, діловодство речової служби.

* складання показників по ремонту за певний період (рік, місяць, півріччя).

* складання графіків по кількості відремонтованого майна та відображати наявну вартість.

.2 Проект методики оцінювання речової служби військової частини

Згідно цієї методики визначено чотири показники для оцінювання підрозділів військової частини по речовому забезпеченню:

1. Забезпечення військовослужбовців речовим майном.

. Облік і зберігання речового майна.

. Утримання, експлуатація і ремонт речового майна.

. Лазне-пральне обслуговування особового складу.

1. Забезпечення військовослужбовців речовим майном:

Необхідним фактором оцінювання є забезпечення військовослужбовців речовим майном, виходячи із забезпечення самої військової частини. Вираховується за формулами:

∆P_з= P_пз- P_фз

∆P_з - рівень забезпечення військової частини_пз - рівень належного забезпечення_фз - фактичне забезпечення

Процентне забезпечення військової частини речовим майном:

а) “Відмінно” - військовослужбовці своєчасно забезпечуються речовим майном по встановленим нормам постачання. Предмети речового майна особистого користування за військовослужбовцями строкової служби закріплені, справні та ретельно підігнані. Комплект робочого обмундирування є на всю чисельність особового складу, створено встановлений підмінний фонд обмундирування та взуття.

б) “Добре” - до 5 % військовослужбовців не забезпечені речовим майном згідно встановлених норм постачання. До 10 % одного із видів Інвентарного майна не потавровано. Створено встановлений підмінний фонд обмундирування і взуття.

в) “Задовільно” - 10 % військовослужбовців не забезпечено речовим майном. До 20 % одного із видів інвентарного майна не потавровано. Комплект робочого обмундирування наявний не менше, ніж на 80 % чисельності особового складу а підмінний фонд обмундирування і взуття неменше ніж на 10 %чисельності.

г) “Незадовільно” - якщо особовий склад не в повній мірі забезпечений речовим майном, яке є на речовому складі частини (з'єднання).

більше 10 % військовослужбовців не забезпечено речовим майном згідно встановлених норм, більше 20 % інвентарного майна не потавровано. Комплект робочого обмундирування наявний менше ніж 80 % а підмінний фонд - 10 % чисельності.

2. Облік і зберігання речового майна:

а) “Відмінно” - облік і зберігання речового майна організовано правильно. Комора для збереження майна підрозділу обладнана згідно встановлених вимог.

б) “Добре” - в обліку і зберіганні речового майна допускаються окремі незначні недоліки. Приблизний перелік незначних недоліків на час перевірки:

книга видачі матеріальних засобів ведеться не охайно, є потертості та помарки.

відсутні стелажні ярлики.

не співвідношення майна що зберігається з стелажними ярликами.

неохайно складене речове майно.

в) “Задовільно” - облік речового майна по окремим предметам не відображає його наявності на день перевірки, звіряння обліку проводиться не регулярно. Комора підрозділу не обладнана місцями для зберігання предметів особистого користування на кожного солдата та сержанта, поіменний список не відповідає місцям зберігання, не виділено місце для зберігання підмінного фонду, обмундирування і взуття.

г) “Незадовільно” - облік речового майна на день перевірки не відображає його наявності по семи і більше предметам. Два і більше із передбачених облікових документів не ведуться. Комора для зберігання майна не обладнана згідно з рекомендаціями ГУВВ МВС України.

3. Утримання, експлуатація і ремонт речового майна:

а) “Відмінно” - предмети речового майна, які знаходяться в експлуатації, утримуються у чистоті та полагоджені, правильно організовані експлуатація, догляд, зберігання парадно-вихідного, повсякденного та робочого обмундирування, взуття, спецодягу; якісно проводиться підгонка (припасування) майна солдатам і сержантам; вішалка для верхнього одягу обладнані відповідно із встановленими вимогами, крім частин з контрактною основою служби де перевіряються місця (шафи) для переодягання та зберігання особистих речей військовослужбовців за контрактом

забезпечення речової майстерні технологічним обладнанням, інструментом, ремонтними матеріалами, наочними посібниками щодо ремонту речового майна.

що місячно проводити підсумки роботи майстерні.

плани роботи майстерні на місяць в наявності щодо ремонту речового майна та на 100 % відсотків виконується.

б) “Добре” - до 5 % постового одягу, обмундирування та взуття, які знаходяться в експлуатації, не полагоджені або забруднені. Вішалка для верхнього одягу обладнані із незначними відступами від встановлених вимог. Своєчасно проводиться видача мила під розпис згідно керівних вимог. У підрозділі до -10 % військовослужбовців не охайний зовнішній вигляд і не дотримуватись правил носіння військової форми одягу, місця (шафи) для переодягання та зберігання особистих речей військовослужбовців за контрактом дообладнуються.

в) “Задовільно” - до 10 % постового одягу, обмундирування, взуття, які знаходяться в експлуатації, не полагоджені або забруднені. Вішалка для верхнього одягу не повністю відповідають вимогам та рекомендаціям ВВ МВС України. Короткострокове затримання видачі мила під розпис згідно керівних вимог. Місця (шафи) для переодягання та зберігання особистих речей військовослужбовців за контрактом виділені але не обладнанні шафами. У підрозділі до -20 % військовослужбовців не охайний зовнішній вигляд і не дотримуватись правил носіння військової форми одягу.

г) “Незадовільно” - більше 10 % предметів речового майна, які знаходяться в експлуатації не полагоджені або забруднені. Відсутні: вішалка для верхнього одягу, кімната для зберігання та видачі постового одягу. У підрозділі більше -20 % військовослужбовців не охайний зовнішній вигляд і не дотримуватись правил носіння військової форми одягу.

Несвоєчасно проводиться видача мила під розпис згідно керівних вимог.

4. Лазне-пральне обслуговування особового складу:

а) “Відмінно” - миття особового складу в лазні та забезпечення його постільною та натільною білизною, організовуються відповідно із встановленими вимогами.

Якщо не порушується технологія обробки білизни. Оцінювати якість прання не нижче відмінно. Перевіряти наявність і робочій стан технологічного обладнання і як проводиться планово-попереджувальний ремонт прального обладнання.

б) “Добре” - якщо виконується умови оцінки ” відмінно ”, але лазне-пральне обслуговування особового складу не в повній мірі відповідає встановленим вимогам; прання постільної та натільної білизни проводиться не завжди якісно.

в) “Задовільно” - наявні випадки несвоєчасного миття в лазні особового складу, якість прання білизни низька. Технологічне обладнання до 30 % знаходиться в неробочому стані, є незначні порушення охорони праці і правил техніки безпеки.

г) “Незадовільно” - систематично не додержуються строки миття особового складу в лазні і порядок забезпечення його постільною та натільною білизною. Технологічне обладнання більше 30 % знаходиться в неробочому стані, є значні порушення охорони праці і правил техніки безпеки.

Загальна оцінка підрозділу з речового забезпечення визначається:

“Відмінно” - не менше трьох показників, в тому числі 1, 2, оцінені “відмінно”, а один - не нижче “добре”.

“Добре” - не менше трьох показників, в тому числі 1, 2, оцінені не нижче “добре”, а один - “задовільно”.

“Задовільно” - не менше трьох показників оцінені “задовільно”.

“Незадовільно” - два і більше показників оцінені “незадовільно”

Методика визначення оцінки речової служби при інспекторських перевірках

Методика оцінювання речової служби військової частини, за визначеними показниками при інспекторських та підсумкових перевірках.

5. Забезпечення частини постільним приладдям:

а) “Відмінно” - у навчальних закладах на одного військовослужбовця строкової служби не менше: простирадл - 10 шт., наволочок подушечних верхніх - 8 шт., рушників - 7 шт., в інших частинах забезпечення постільним приладдям: простирадл - 6 шт., наволочок подушечних верхніх - 3 шт., рушників - 4 шт.. Також створити запас на складі військової частини по два комплекти на кожного військовослужбовця і використовувати їх під час виконання довгострокових СБЗ і по два комплекти на чергову службу військової частини.

б) “Добре” - у навчальних закладах на одного військовослужбовця строкової служби не менше: простирадл - 7 шт., наволочок подушечних верхніх - 5 шт., рушників - 6 шт., в інших частинах забезпечення постільним приладдям: простирадл - 4 шт., наволочок подушечних верхніх - 2 шт., рушників - 3 шт.. Створений запас на складі військової частини невпокій мірі відповідає вимогам виконання довгострокових СБЗ і забезпечення чергової служби військової частини.

в) “Задовільно” - предмети постільної білизни наявні у меншій кількості, ніж передбачено для оцінки “добре”.

г) “Незадовільно” - кількість білизни і постільного приладдя не забезпечують регулярної їх заміни при митті особового складу в лазні.

6. Облік і зберігання речового майна:

а) “Відмінно” - підрозділ забезпечений необхідним сховищем, їх технічний стан і обладнання відповідають вимогам Керівництв по зберіганню, книги, картки обліку, стелажні ярлики в наявності, санітарний стан приміщень задовільний, зберігання техніки і майна здійснюється по типах і марках, видах і категоріях, дотримуються встановлені строки зберігання і товарне сусідство, своєчасно проводиться обслуговування технічних засобів, режим зберігання підтримується, дошка документації складу, інструмент для розкриття тари в наявності, відсутні комірні шкідники і підвищена вологість, протипожежний інвентар в наявності і в справному стані, на входах в сховища обладнані зовнішні рубильники, правила охорони праці і техніки безпеки суворо дотримуються, неліквідне майно відсутнє, територія навколо складів утримується у належному стані облік речового майна в службі частини здійснюється згідно встановлених вимог. Військові рухомі запаси речового майна створені і зберігаються в контейнерах (пакетах). Навантаження їх механізоване.

б) “Добре” - підрозділ забезпечений необхідним сховищем, їх технічний стан і обладнання відповідають вимогам Керівництв по зберіганню, закінчується облаштування власними силами окремих складських приміщень, книги, картки обліку, стелажні ярлики в наявності, санітарний стан приміщень задовільний, зберігання техніки і майна здійснюється по типах і марках, видах і категоріях, дотримуються встановлені строки зберігання і товарне сусідство, своєчасно проводиться обслуговування технічних засобів, режим зберігання підтримується, дошка документації складу, інструмент для розкриття тари в наявності, за винятком окремих предметів, відсутні комірні шкідники і підвищена вологість, протипожежний інвентар в наявності і в справному стані, на входах в сховища обладнані зовнішні рубильники, правила охорони праці і техніки безпеки суворо дотримуються, неліквідне майно відсутнє, територія навколо складів утримується у належному стані облік речового майна в службі ведеться відповідно встановлених вимог. В складі утримуються встановлені військові рухомі запаси речового майна, їх зберігання організовано в контейнерах (пакетах), але навантажування не механізовано.

в) “Задовільно” - підрозділ забезпечений необхідним сховищем, їх технічний стан і обладнання відповідають вимогам Керівництв по зберіганню, закінчується спорудження власними силами окремих сховищ, книги, картки обліку, стелажні ярлики в наявності, санітарний стан приміщень задовільний, зберігання техніки і майна здійснюється по типах і марках, видах і категоріях, дотримуються встановлені строки зберігання і товарне сусідство, своєчасно проводиться обслуговування технічних засобів, режим зберігання підтримується, відсутні комірні шкідники і підвищена вологість, протипожежний інвентар в наявності і в справному стані, на входах в сховища обладнані зовнішні рубильники, правила охорони праці і техніки безпеки суворо дотримуються, неліквідне майно своєчасно не здане, територія навколо складів потребує облаштування проводки по обліку служби та складу проводяться пізніше 10 днів з моменту здійснення господарчих операцій. В складі відсутні: прилавок, примірочна, інвентар для розпакування тари, службова документація. В складі не повністю створені рухомі запаси речового майна, його зберігання в контейнерах (пакетах) не організовано. Незначне порушення по оформленню та зберіганню облікових документів. Книги, картки та інші облікові документи з речового майна оформлюються та ведуться з незначними помилками. Впровадження облікових документів невстановленої форми. Несвоєчасне виведення залишків.

г) “Незадовільно” - організація зберігання речового майна не відповідає вимогам на “задовільно”

7. Таврування речового майна:

а) “Відмінно” - таврування інвентарного майна в складі частини проводиться відповідно з Інструкцією про порядок таврування речового майна.

б) “Добре” - таврування інвентарного майна в складі здійснюється з незначними відхиленнями від Інструкції.

в) “Задовільно” - не повністю додержується порядок таврування інвентарного майна при видачі зі складу частини.

г) “Незадовільно” - не виконуються вимоги Інструкції про таврування майна, яке надходить на склад і видається із складу частини.

Ці показники не враховувати при оцінюванні речової служби навчальних закладів, а користуватися старою методикою оцінювання згідно Інструкції про порядок таврування речового майна.

8. Здійснення посадового контролю за наявністю і якісним станом матеріальних засобів речової служби:

(відомості про втрати та нестачі, їх аналіз, які заходи проводяться по попередженню збитків, наявність і виконання плану раптових і планових перевірок матеріальних цінностей, своєчасність і повнота виконання пропозицій по результатам перевірок господарської діяльності і ревізій).

“Відмінно” - дієвий посадовий контроль за станом зберігання, використанням та обліку матеріальних цінностей налагоджений, його результати документально оформлені, випадки нанесення збитків державі відсутні, формалізм в організації посадового контролю за господарською діяльністю не допускається;

“Добре” - дієвий посадовий контроль за станом зберігання, використанням та обліку матеріальних цінностей налагоджений, його результати документально оформлені, встановлений несуттєвий випадок нанесення збитку, за яким вжиті адекватні заходи щодо притягнення винних осіб до матеріальної та дисциплінарної відповідальності;

“Задовільно” - дієвий посадовий контроль за станом зберігання, використанням та обліку матеріальних цінностей налагоджений, його результати документально оформлені, встановлені окремі, несуттєвий випадок нанесення збитків, за яким вжиті адекватні заходи щодо притягнення винних осіб до матеріальної та дисциплінарної відповідальності;

“Незадовільно” - здійснення посадового контролю за наявністю і якісним станом матеріальних засобів тилу не відповідає вимогам на 3 бали.

. Стан дисципліни фахівців тилу:

(наявність випадків порушень військової дисципліни, стан роботи щодо забезпечення правопорядку та дисципліни, запобігання корупційним проявам та іншим правопорушенням).

“Відмінно” - корупційні прояви в діяльності посадових осіб відсутні, система контролю з протидії зловживанням налагоджена, заходи з профілактики правопорушенням проводяться систематично, випадки порушень військової і трудової дисципліни відсутні;

“Добре” - корупційні прояви в діяльності посадових осіб відсутні, система контролю з протидії зловживанням налагоджена, заходи з профілактики правопорушенням проводяться систематично, але своєчасно не обліковуються, випадки порушень військової і трудової дисципліни відсутні;

“Задовільно” - корупційні прояви в діяльності посадових осіб відсутні, система контролю з протидії зловживанням налагоджена, заходи з профілактики правопорушенням проводяться систематично, мають місце окремі випадки порушень військової і трудової дисципліни;

“Незадовільно” - стан військової і трудової дисципліни не відповідає вимогам на 3 бали.

10. Спеціальна підготовка особового складу речової служби:

Оцінка визначається відповідно з Керівництвом з оцінювання бойової та гуманітарної підготовки у МО України. До керівництва вести додатки згідно зі специфікою внутрішніх військ.

Додатки:

* розроблення тестів (по направленням) речовий склад, речова ремонтна майстерня, діловодство речової служби.

* складання показників по ремонту за певний період (рік, місяць, півріччя).

* складання графіків по кількості відремонтованого майна та відображати наявну вартість.

* складання графіку щодо стану майна в підрозділах на о/с.

Загальна оцінка військовій частині (речовій службі) з речового забезпечення визначається:

“Відмінно” - не менше 50 % підрозділів отримали оцінки “відмінно”, не більше 20 %- “задовільно”, а решта - “добре”. При цьому не менше половини показників для частини, в тому числі 8, оцінені “відмінно”.

“Добре” - не менше 80 % підрозділів отримали позитивні оцінки. При цьому не менше 50 % - не нижче “добре”, більше половини показників для частини, в тому числі 8, оцінені не нижче “добре”.

“Задовільно” - не менше 70 % підрозділів отримали оцінки не нижче “задовільно”. При цьому більше половини показників для частини оцінені не нижче “задовільно”.

“Незадовільно” - більше 30% перевірених підрозділів отримали оцінки “незадовільно” або більше половини показників для частини оцінені “незадовільно”.

Загальна оцінка Територіальному командуванню (ТРК, речовій службі ТРК) з речового забезпечення визначається:

“Відмінно” - не менше 50 % частин отримали, оцінки “відмінно”, не більше 20 % - “задовільно”, а останні - “добре”.

“Добре” - не менше 80 % частин отримали позитивні оцінки. При цьому не менше 50 % - не нижче “добре”.

“Задовільно” - не більше однієї частини отримали оцінки “незадовільно”.

“Незадовільно” - дві частини і більше отримали оцінки “незадовільно”.

Крім вищезазначеного при визначенні загальної оцінки частині або ТРК обов’язково враховуються наступне.

Якщо нестачі, псування або зловживання на суму більше 100 гривень на 100 чоловік списочної чисельності військовослужбовців (за 12 місяців, попередніх перед перевіркою) допущені з вини посадових осіб відповідної служби частини, то загальна оцінка по даній службі частини знижується на 1 бал. При визначенні оцінки не враховуються нестачі і втрати, якщо вони виявлені та вирішені у встановленому порядку (крім нестач і втрат, встановлених при прийманні і здачі справ та посади, при інвентаризації, перевірці господарської діяльності та ревізії), в підрозділі посадовими особами підрозділу; в частині - комісіями і посадовими особами частини і підрозділу; в з’єднанні (ТРК) комісіями і посадовими особами з’єднання, частини і підрозділу.

ВИСНОВКИ

В теперішній час внутрішні війська МВС України, як і в цілому Держава, переживають час перемін, становлень, вибір шляху, тому і магістерська робота направлена більш на адаптацію існуючої методики оцінки речової служби до сучасного речового забезпечення військ У магістерській роботі з теми: "Обґрунтування альтернативного варіанту методики оцінювання роботи речової служби військової частини ВВ МВС України” розглянуто основні питання пов’язані з переосмисленням підходів і чинників для оцінювання речової служби. Але існує проблема під яку важко підстроїтись - це недостатнє фінансування і тому розроблені варіанти при тому фінансуванні, яке існує на теперішній час і побудовані критерії оцінки тимчасово.

В роботі проведено комплексний та системний аналіз завдань, та механізму щодо оцінки стану речової служби за визначений період.

Речова служба військової частини в мирний та військовий час призначена для організації своєчасного та безперебійного забезпечення військовослужбовців речовим майном, технікою та майном речової служби. Виконуючі завдання, поставлені перед управлінням тилу внутрішніх військ МВС України, основні зусилля речової служби протягом минулих років були зосереджені на забезпеченні військових частин та з’єднань необхідними видами речового майна, правильним використанням та утриманням його в порядку і справності, контролю банно-прального забезпечення військовослужбовців строкової служби, роботі з підприємствами-постачальниками речового майна та укладання з ними договорів. Але ці всі завдання потребують чіткого контролю зі сторони управління тилу внутрішніх військ. Для цього був розроблений наказ МВС України №186 від 23.05.1997 року „Про затвердження та введення в дію керівництв з оцінювання бойової та гуманітарної підготовки, морального і психологічного стану та військової дисципліни, стану озброєння та військової техніки, стану військового тилу, медичного забезпечення у внутрішніх військах МВС України”.

На даний час деякі пункти в наказі МВС України № 186 від 1997 р не можуть дати об’єктивної оцінки речовій службі, тому що актуальність залежить від певних обставин: повноти фінансування, перехід до контрактної форми служби, що взагалі перевертає все ставлення та підхід до речового забезпечення військ. В магістерській роботі були переглянуті питання що викликали сумнів при оцінюванні діяльності речової служби і наданні обґрунтовані роз’яснення та адаптовані до теперішнього часу.

Короткий перелік проблем внутрішніх військ на сьогоднішній день:

укомплектованість начальниками речових служб на 93 %;

недостатній рівень фінансування не дозволив забезпечити повсякденною формою одягу офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців за контрактом, виплату компенсації за речове майно, закладання речового майна на довготривале зберігання;

для придбання речового майна на 2010 рік, при нормативній потребі 130 млн. грн. призначено 25,6 млн. грн., що становить 19.7% від потреби;

забезпечення інвентарним майном та постільним приладдям, з яких 70% вислужило встановлені терміни експлуатації.

Виходячи з цих проблем ми і пропонуємо вирішити їх за допомогою вдосконалення та переосмислення методики оцінювання речової служби, яка представлена вище.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Конституція України.

. Статути Збройних Сил України.

. Постанова Кабінету Міністрів України №1444 - 2004 р. “Положення про порядок речового забезпечення вiйськовослужбовцiв Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час ”

. Постанова Кабінету Міністрів України №1225 - 2000 р. “Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах”.

. Наказ Командуючого внутрішніми військами МВС України № 315-97 року “Про затвердження Інструкції по організації культурно-освітньої роботи та дозвілля з особовим складом внутрішніх військ МВС України”.

. Наказ МВС України № 550 - 1995 р. “Про затвердження положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі”.

. Наказ МВС України № 489 - 2003 р. “Про затвердження положення про забезпечення речовим майном у системі МВС України”.

. Наказ МВС України №535 - 2002 р. “Про затвердження правил носіння форменого одягу та знаків розрізнення особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та військовослужбовцями спеціальних моторизованих військових частин міліції ВВ МВС України”.

. Наказ МВС України № 186 - 1997 р. “Керівництво з оцінювання бойової та гуманітарної підготовки, морально-психологічного стану військової дисципліни, стану озброєння та військової техніки, стану військового тилу, медичного забезпечення у ВВ МВС України”.

. Наказ МВС України №1313 - 2003 р. “Про затвердження норм забезпечення, номенклатури і строків експлуатації меблів та інвентарю для службових приміщень та норм відпуску мила і миючих засобів для ВВ, установ та навчальних закладів МВС України”.

. Наказ МВС України №148 - 2002 р. “Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції ВВ МВС та осіб начальницького складу податкової міліції”.

. Наказ МВС СРСР №105 - 1971р. “Керівництво по роботі військових складів”.

. Тимчасова інструкція про ведення бухгалтерського обліку матеріальних засобів речової служби у внутрішніх військах МВС України.

. Наказ Командуючого ВВ МВС України №72 - 1992 р. “Про затвердження Положення про військове господарство внутрішніх військ МВС України”.

. Наказ Командуючого ВВ МВС України №158 - 1992 р. (№ 232 - 1977 р.) “Про затвердження норм забезпечення спортивним, господарчим майном та інвентарем, папером, канцелярськими приладами, спорядженням для службових тварин та пральним обладнанням”.

. Наказ Командуючого ВВ МВС України №640 - 2002 р. “Інструкція по організації банно-прального обслуговування особового складу строкової служби ВВ МВС України.

. Наказ Командуючого ВВ МВС України №403 - 2003 р. “Інструкція про порядок обліку, збереження та списання культурно-просвітницького майна у ВВ МВС України”.

. Наказ Командуючого ВВ МВС України №410 - 1999 р. “Про затвердження Посібника з питань організації внутрішнього порядку в підрозділах внутрішніх військ МВС України”.

. Директива начальника ГРУ Тилу МО України №138/285 від 15.02.2002 р. “Оцінка діяльності речової служби військової частини”.

. Посібник “Економіка та управління речовим забезпеченням ВВ МВС України”, ВІ ВВ МВС України, Харків, 2005 (100 с.).

. Конспект лекцій з дисципліни ЕУРЗ, ВІ ВВ МВС України, Харків, 2005.

. Учебник “Вещевое обеспечение воинской части (корабля), соединения в мирное время”, Москва, Воениздат, 1986 (320 с.).

. Инструкция по хранению вещевого имущества на центральных, окружных, флотских и войсковых складах СА и ВМФ, Воениздат, Москва, 1984 (110 с.).

. Учебник “Вещевое обеспечение подразделений МВД РФ”, Пермь, 1998, (384 с.).

. Посібник “Лазне-пральне обслуговування військ”, ВІ ВВ МВС України, Харків, 2003 (32 с.).

. Методичні рекомендації до виконання комплексної курсової роботи з теми “Звітність військової частини з продовольчої та речової служби”, ВІ ВВ МВС України, Харків, 2003 (34 с.).

. Організаційно методичні вказівки КВВ МВС України.

. Наказ Міністра Оборони України № 350 - 98 року “Забезпечення речовим і санітарно-господарчим майном лікувальних закладів Збройних Сил”

. Директива Командувача ВВ МВС України № Д-55 від 27.07.2001р. “Про організацію культурно-виховної та просвітницької роботи з особовим складом внутрішніх військ”.

. Наказ Командувача ВВ МВС України № 131 від 3.04.2003 р. “Про затвердження Інструкції щодо порядку забезпечення з’єднань, військових частин, установ та навчальних закладів внутрішніх військ МВС України військовим майном”.

. Павлов С.П., Каплун С.О., Ролін І.Ф. Економіка та управління речовим забезпеченням: Курс лекцій. - Х.: Акад. ВВ МВС України, 2008. - 276 с.

. Каплун С.О. Методика виконання обов’язків начальника речової служби: Метод. посібник.- Х.: Акад. ВВ МВС України, 2009. - 117 с.

. Учебник “Вещевое обеспечение воинской части (корабля), соединения в мирное время”, Москва, Воениздат, 1986 (320 с.).

. Про затвердження інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ: наказ Головного управління Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64.

. Про затвердження інструкції з обліку запасів бюджетних установ: наказ Головного управління Державного казначейства України від 08.12.2000 р. № 125.

. Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання: наказ Головного управління Державного казначейства України від 18.12.2000 р. № 130.

. Положення з питань організації служби військ в УТК, з’єднаннях та військових частинах ВВ МВС України: наказ командувача ВВ МВС України № 567 від 29.12.2004 р

. Наказ МВС України № 394 від 29.04.2002 року “Про лiтнiй формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, якi несуть патрульно-постову службу в курортних містах південних регіонів України”.

. Наказ МВС № 939 від 3.09.2002 року “Про перехід на централізоване матеріально-технічне забезпечення ВВ МВС України”.

. Наказ МВС України № 247 від 14.03.2003 року “Про спеціальний формений одяг вiйськовослужбовцiв роти почесної варти внутрiшнiх військ МВС України i спеціальний формений одяг вiйськовослужбовцiв бригади з охорони дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав ВВ МВС України

ДОДАТКИ

Додаток А

МІСЯЧНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН

майстерні по ремонту речового майна військової частини ___ на ______ 20__ року.

* Кількість колонок у загальній колонці “Потреба в матеріалах” залежить від кількості найменувань ремонтних матеріалів, що плануються до витрати на ремонт у місяць.

Приблизний розрахунок потреби робочої сили для виконання місячного виробничого плану майстерні.

Довідка

1. Кількість робочих днів в ______________ 20 ___ року.

(назва місяця)

. Тривалість робочого дня ____ годин.

. Загальний фонд робочого часу одного працівника майстерні ____ годин.

. Робота поза майстернею (хвороба, наряди, відпустка, заняття - приблизно, 15%) ____ годин.

. Ефективний фонд робочого часу одного майстра ____ годин.

Начальник речової служби ___________________________

(звання, підпис, прізвище)

Начальник майстерні ___________________________

(звання, підпис, прізвище)

“__”_________ 20__ року.

Додаток Б

ПЕРЕЛІК ТЕМ ТА ПРИБЛИЗНИЙ РОЗРАХУНОК ЧАСУ.

Додаток В

Критерии оценки практической работы вещевой службы воинской части

В соответствии с требованиями приказа НТ ВС РФ - ЗМО 2000г. №07 «Об утверждении Инструкции о порядке проведения проверок соединений, воинских частей и организаций Тыла ВС РФ» деятельность вещевой службы воинской части по выполнению поставленных задач оценивается:

«отлично», если личный состав воинской части обеспечен вещевым имуществом по установленным нормам, в том числе рабочей одеждой, создан подменный фонд обмундирования и обуви.

Учет и отчетность по службе соответствуют установленным требованиям. Утраты и недостачи материальных средств отсутствуют.

Должностными лицами вещевой службы воинской части в полном объеме выполняются требования по контролю за наличием и качественным состоянием имущества, планы контрольно-ревизионной и экономической работы выполнены полностью.

Начальник службы занятия с подчиненными проводит в соответствии с требованиями программ подготовки младших специалистов службы. Состояние отдельных элементов ротного хозяйства, влияющих на оценку деятельности вещевой службы, в 50 процентах подразделений оцениваются «отлично», а остальные «хорошо».

«хорошо», если выполнены условия на оценку «отлично», но имеются недостатки, которые устранены в ходе проверки. Утраты и недостачи вещевого имущества по сравнению с периодом последней проверки сократились не менее чем на 75 процентов.

«удовлетворительно», если выполнены условия на оценку «хорошо», но имеются недостатки, которые не устранены в ходе проверки.

Утраты и недостачи по сравнению с периодом последней проверки сократились не менее чем на 50 процентов.

«неудовлетворительно», если не выполнены условия на оценку «удовлетворительно».