Пальто жіноче демісезонне
ВСТУП
Легка промисловість у наш час
перебуває у тяжкому стані. Саме перед працівниками швейної промисловості країни
стоїть відповідальне завдання задовольнити потреби населення в швейних виробах.
Розширення випуску товарів для населення, поліпшення їх якості, швидкий
розвиток всіх видів послуг розглядають як незмінну вимогу підйому життєвого
рівня населення на якісно новий, більш високий ступінь. Випуск товарів для
населення повинно базуватися на використовуванні досягнень науково-технічного
процесу, який дозволяє не тільки підняти на новий рівень якість товарів, але і
розширити їх асортимент. Перед легкою промисловістю стоять задачі більш повного
задоволення попиту населення на промислові товари, насичення ринку потрібною
продукцією, поліпшення якості та розширення асортименту міжсезонного одягу з
використанням легких утеплюючих прокладок, модних і практичних виробів і
комплектів. А одним із найпоширеніших завдань в роботі по розширенню
асортименту швейних виробів являється: розвиток і зміцнення співробітництва між
будинками моделей і підприємствами суміжних галузей промисловості, які
виготовляють тканини, фурнітуру, види оздоблення, прикладні матеріали. При
виконанні поставленої мети значна роль належить правильній організації
художнього проектування виробів, призначених для промислового виробництва.
Художнє проектування визначає подальше життя виробів. Результатом правильно
організованого процесу художнього проектування (дизайну) являється його продукт
- вибір, оптимально вірного з точки зору технології, економіки і естетики.
Найбільшої сили естетичне виховання досягає лиш тоді, коли увесь предметний
світ, який оточує людину, буде пронизаний красою, гармонією, коли культура в
поведінці і одягу стане нормою.
Постійне поповнення асортименту і
підвищення естетичного рівня швейних виробів - це єдина мета, яка згуртовує
колективи будинків моделей одягу і суміжних підприємств. В результаті нової
проведеної правлінням структурної перебудови народного господарства в країні
складається принципово нові економічні відносини. Програма технічного процесу
переоснащення галузі заторкнула взагалі великі об’єднання і підприємства і це
стало причиною відставання технічної інформаційної бази будинків моделей, адже
розвиток моди і асортименту конкурентна здібність продукції, яку не можна
уявити без нових тканин і матеріалів, висококваліфікованих спеціалістів. Зараз,
безпосередньо на підприємствах легкої промисловості повинні вирішуватися всі
питання пов’язані з виробництвом товарів, матеріально-технічним забезпеченням,
збутом, експортом. Тому, діяльність правління і галузевих органів правління
водночас направляється на покращення матеріального положення підприємств, з
метою підвищення ефективності виробництва і реалізації товарів, як на
внутрішньому так і на зовнішньому ринках. Ріст об’єму швейних виробів і
покращення якості виготовленого одягу знаходяться в прямій залежності від
подальшої вдосконаленості технологічних процесів, обладнання підприємств новою
високоефективною технікою вдосконаленості структури і управління виробництвом,
організація праці, раціонального використання матеріальних і енергетичних
ресурсів, впровадження досягнень науки і техніки, покращення якості роботи в
усіх ланках виробництва. При виконанні поставлених завдань значне місце
належить правильній організації художнього проектування виробів призначених для
промислового виробництва. Художнє проектування в більшості випадків визначає
майбутнє «життя виробів» .
В поняття «якості виробів» входить і
модна новизна їх, і сучасність матеріалів, і рівень промислового виготовлення.
Не дивлячись на конкуренцію деяких
недоброякісних товарів, які імпортуються до нашої країни, ми все ж таки повинні
підтримувати вітчизняного виробника.
1.
ХАРАКТЕРИСТИКА АСОРТИМЕНТУ ТА ВИБІР МОДЕЛІ
.1 Обґрунтування вибору моделі
У наших кліматичних умовах однією
короткою курточкою не обійдешся, тому пальто не лише данина моді - це
необхідність. А модне пальто дарує не лише тепло і комфорт у вологу погоду, але
і робить вас стильними і привабливими. Образ допоможуть доповнити аксесуари -
шарфики, шапочки, рукавички і сумки.
Більшість модельєрів зараз
пропонують зручні пальта, які прекрасно зігрівають і не утрудняють рухів. Мода,
як ніколи, стала ближча до людей. Зручність - головний критерій, по якому
вибирають одяг. Зі всього різноманіття, присутнього на подіумах, можна виділити
декілька основних фасонів і тенденцій: рукав в три чверті (носять з довгими
рукавичками); двобортні пальта; стиль «мілібарі»; пальто із запахом; пальто з
хутряною обробкою.
Фаворит цього сезону - коричневий
колір і всі його відтінки. Від світло-верблюжого до кавового. Не менш популярні
захисні, сірі та вугільні відтінки. Яскравих кольорів не так багато, як
хотілося б, і найпопулярніші з них: синій, жовтий, баклажановий, сливовий,
темно-червоний. З малюнків найбільш популярні клітинка і смужка.
У верхньому одязі віддається
перевага вузькому довгому силуету, або класичному тренчу з вільними об'ємами і
трапецієподібним силуетом, проте не надто розширеним. Основою стає найбільш
тонка вовна, оксамит і тканини зі структурованою поверхнею. Предмети верхнього
одягу залишаються маленькими, досить щільно прилягають до тіла. Часто
зустрічаються моделі з поясами, вузькими і середньої ширини. Плечовий пояс
залишається на своєму місці. Сучасна мода особливо акцентує коміри: класичні з
лацканами різної ширини і конфігурації, стійки або й зовсім без комірів. Досить
часто коміри доповнюються хутровими боа чи горжетками у відповідності з модою
40-х років. Для комірів із хутра пропонуються виключно хутро з довгим ворсом:
лисиця, песець, єнот, сніговий барс.
У пропозиціях моди для повсякденного
одягу велика увага приділяється твідам. Їхній асортимент дуже широкий: від
канонічних варіантів до виразних, рельєфних, у стилі "Шанель".
Довжина цього сезону - будь-яка,
вибирайте те, що вам до душі. Більшість пальт цього сезону достатньо стримані,
мають чітку форму і класичний крій без пишного декору.
Рисунок 1.1 - Зовнішній вигляд
моделі пальта жіночого демісезонного
Опис художньо-технічного оформлення
зразка моделі
Пальто жіноче демісезонне
напівприлеглого силуету довжиною до лінії колін із пальтової тканини з
відрізними бочками та пришивною по низу підкладкою.
Пілочка з боковими кишенями у швах
між центральними та боковими частинами пілочок.
Спинка з середнім швом.
Рукав вшивний двошовний, довгий.
Комір стояче - відкладний.
Застібка центральна на тасьму
«блискавку» та планку на
прорізних обметаних петель та 8
ґудзиків.
Комір та застібка оздоблені
строчками.
Підкладка та фурнітура в тон кольору
тканини верху.
Рекомендовані розміри 84 - 92, рости
164 - 170, 2 - ї повнотної групи.
Рисунок 1.2 - Зовнішній вигляд
моделі пальта жіночого демісезонного
Опис художньо-технічного оформлення
зразка моделі
Пальто жіноче демісезонне напівприлеглого
силуету довжиною до лінії колін із пальтової тканини з відрізними бочками та
пришивною по низу підкладкою.
Пілочка з боковими кишенями у швах
між центральними та боковими частинами пілочок.
Спинка з середнім швом.
Рукав вшивний двошовний, довгий.
Комір стояче - відкладний.
Застібка центральна на тасьму
«блискавку» та планку на
прорізних обметаних петель та 8
ґудзиків.
Застібка оздоблена строчкою.
Підкладка та фурнітура в тон кольору
тканини верху.
Рекомендовані розміри 84 - 92, рости
164 - 170, 2 - ї повнотної групи.
Рисунок 1.3 - Зовнішній вигляд
моделі пальта жіночого демісезонного
Опис художньо-технічного оформлення
зразка моделі
Пальто жіноче демісезонне
напівприлеглого силуету довжиною до лінії колін із пальтової тканини з
відрізними бочками та пришивною по низу підкладкою.
Пілочка з боковими кишенями у швах
між центральними та боковими частинами пілочок.
Спинка з середнім швом.
Рукав вшивний двошовний, довгий.
Комір стояче - відкладний.
Застібка центральна на тасьму
«блискавку» та планку на
прорізних обметаних петель та 8
ґудзиків.
Застібка оздоблена строчкою.
Підкладка та фурнітура в тон кольору
тканини верху.
Рекомендовані розміри 84 - 92, рости
164 - 170, 2 - ї повнотної групи.
Для подальшого розгляду було обрано
модель 1, адже вона відповідає напрямку моди, завдяки такому членуванням матиме
найкращу форму прилягання та формоутворення у напівприлеглому силуеті, вона
технологічна та надійна в експлуатації, таким чином модель №1 є найбільш
відповідною до вимог споживача.
1.2 Характеристика конструкції
моделі
Таблиця 1.1 - Специфікація деталей
крою
|
Код деталі
|
Назва деталі за ДСТУ 2023 - 91
|
Кількість деталей
|
Рисунок деталі з напрямком нитки основи
|
Найменування зрізів
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
|
Деталі верху
|
|
|
01
|
Центральна частина пілочки
|
2
|
|
1-2 зріз горловини; 2-3 плечовий зріз; 3-4
зріз пройми; 4-5 зріз рельєфу; 5-6 зріз низу;6-1 зріз
|
|
|
|
|
|
пришивання до підборту
|
|
|
02
|
Бочок
|
2
|
|
1-2 зріз пройми;2-3 зріз пришивання до
спинки;3-4 зріз низу; 4-5-8-1 зріз пришивання до пілочки;5-6 нижній зріз
входу в кишеню; 6-7 бічний зріз входу в кишеню; 7-8 верхній зріз входу в
кишеню
|
|
|
03
|
Центральна частина спинки
|
2
|
|
1-2 зріз горловини; 2-3 плечовий зріз; 3-4
зріз пройми; 4-5 зріз рельєфу; 5-6 зріз низу;6-1 середній зріз спинки
|
|
|
04
|
Верхня частина рукава
|
|
|
1-2 зріз окату;2-3 ліктьовий зріз; 3-4 зріз низу;
4-1 передній зріз
|
|
|
05
|
Нижня частина рукава
|
|
|
1-2 зріз окату;2-3 ліктьовий зріз; 3-4 зріз
низу; 4-1 передній зріз
|
|
|
06
|
Підборт
|
2
|
|
1-2 зріз горловини; 2-3 плечовий зріз;
3-4внутрішній зріз ;4-5 зріз низу; 5-1 зовнішній зріз
|
|
|
07
|
Горішній комір
|
1
|
|
1-2 зріз відльоту; 2-3 і 4-1 зрізи уступів
коміру;3-4 зріз горловини
|
|
|
08
|
Нижній комір
|
1
|
|
1-2 зріз відльоту; 2-3 і 4-1 зрізи уступів
коміру;3-4 зріз горловини
|
|
|
09
|
Обшивка горловини спинки
|
2
|
|
1-2 зріз горловини; 2-3 і 4-1 плечові
зрізи;3-4 нижній зріз
|
|
|
10
|
Планка
|
1
|
|
1-2 верхній зріз; 2-3 і 4-1 бокові зрізи; 4-3
нижній зріз
|
|
|
Деталі підкладки
|
|
|
11
|
Центральна частина пілочки
|
2
|
|
1-2 зріз борту; 2-3 зріз низу; 3-4 рельєфний
зріз; 4-5 зріз пройми; 5-1 плечовий зріз
|
|
|
12
|
Бочок
|
2
|
|
1-2 зріз пройми;2-3 зріз пришивання до
спинки;3-4 зріз низу; 4-1 зріз пришивання до пілочки
|
|
|
13
|
Центральна частина спинки
|
2
|
|
1-2 зріз горловини; 2-3 плечовий зріз; 3-4
зріз пройми; 4-5 зріз рельєфу; 5-6 зріз низу;6-1 середній зріз спинки
|
|
|
14
|
Верхня частина рукава
|
2
|
|
1-2 зріз окату;2-3 ліктьовий зріз; 3-4 зріз
низу; 4-1 передній зріз
|
|
|
15
|
Нижня частина рукава
|
2
|
|
1-2 зріз окату;2-3 передній зріз; 3-4 зріз
низу; 4-1 ліктьовий зріз
|
|
|
16
|
Підкладка кишені
|
4
|
|
1-2 верхній зріз; 2-3 і 4-1 бокові зрізи; 3-4
нижній зріз
|
|
|
Деталі докладу
|
|
|
17
|
Центральна частина пілочки
|
2
|
|
1-2 зріз горловини; 2-3 плечовий зріз; 3-4
зріз
|
|
|
|
|
|
пройми; 4-5 зріз рельєфу; 5-6 зріз низу;6-1
зріз
|
|
18
|
Бочок
|
2
|
|
1-2 зріз пройми;2-3 зріз пришивання до
спинки;3-4 зріз низу; 4-5-8-1 зріз пришивання до пілочки;5-6 нижній зріз
входу в кишеню; 6-7 бічний зріз входу в кишеню; 7-8 верхній зріз входу в
кишеню
|
|
19
|
Верхня частина спинки
|
2
|
|
1-2 зріз горловини;2-3 плечовий зріз; 3-4 зріз
пройми; 4-5 боковий зріз;5-6 внутрішній зріз; 6-1 середній зріз
|
|
20
|
Низ спинки
|
2
|
|
1-2 внутрішній зріз; 2-3 боковий зріз; 3-4
нижній зріз; 4-1 середній зріз
|
|
21
|
Горішній комір
|
1
|
|
1-2 зріз відльоту; 2-3 і 4-1 зрізи
|
|
|
|
|
уступів коміру;3-4 зріз горловини
|
|
22
|
Нижній комір
|
1
|
|
1-2 зріз відльоту; 2-3 і 4-1 зрізи уступів
коміру;3-4 зріз горловини
|
|
23
|
Верхня частина планки
|
1
|
|
1-2 верхній зріз; 2-3 і 4-1 бокові зрізи; 4-3
нижній зріз
|
|
24
|
Підборт
|
2
|
|
1-2 зріз горловини; 2-3 плечовий зріз; 3-4
внутрішній зріз ;4-5 зріз низу; 5-1 зовнішній зріз
|
|
25
|
Окатна частина верхнього рукава
|
2
|
|
1-2 зріз окату; 2-3 ліктьовий зріз; 3-4
внутрішній зріз; 4-1передній зріз;
|
|
36
|
Окатна частина нижнього рукава
|
2
|
|
1-2 зріз окату; 2-3 передній зріз; 3-4
внутрішній зріз; 4-1 ліктьовий зріз;
|
|
27
|
Низ верхнього рукава
|
2
|
|
1-2 внутрішня зріз; 2-3 ліктьовий
|
|
|
|
|
зріз; 3-4 нижній зріз; 4-1 передній зріз
|
|
28
|
Низ нижнього рукава
|
2
|
|
1-2 внутрішня зріз; 2-3 передній зріз; 3-4
нижній зріз; 4-1 ліктьовий зріз
|
|
29
|
Обшивка горловини спинки
|
1
|
|
1-2 зріз горловини; 2-3 і 4-1 плечові
зрізи;3-4 нижній зріз
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.
ВИБІР ПАКЕТУ МАТЕРІАЛІВ ТА РЕЖИМІВ ОБРОБКИ МОДЕЛІ
.1 Характеристика матеріалів верху,
підкладки і докладу
Асортимент в перекладі з французької
- підбір різних видів і сортів товарів. Під асортиментом тканин розуміють
сукупність полотен, які видозмінюються, що застосовуються для виготовлення
текстильних виробів.
Одяг є комплексним багатошаровим
виробом, загальний вигляд та експлуатаційні властивості якого у значній мірі
залежать від матеріалів, які застосовують під час його виробництві. Кожний з
матеріалів має комплекс своїх властивостей, що в асортиментній групі змінюються
в широкому діапазоні. Конструкція швейних виробів і технологічних режимів
їхнього виготовлення залежать від властивостей цих матеріалів. На сьогодні
основна вимога сезону - високоякісні тканини. Модний акцент в цьому випадку
переходить на текстуру та художньо-колористичне оформлення тканин, а також
поєднання в одній моделі різних матеріалів за кольором та фактурою. Аналіз
структури й оцінка властивостей використаних матеріалів дозволяє правильно
вирішувати питання конструювання одягу і підбору раціональних режимів обробки
виробу.
Характеристику матеріалів верху та
підкладки представлено у таблиці 2.1,клейових матеріалів - в таблиці 2.2.
Підкладка в одязі грає важливу роль:
вона покращує експлуатаційні і естетичні властивості одягу, захищає від зносу і
забруднення. Тканини для підкладки виробляються полотняним, сатиновим,
атласним, саржевим, комбінованим та велико візерунковим переплетеннями. За
колористичним оформленням їх випускають вибіленими, гладко фарбованими,
пістряво тканими і друкованими, а за оздобленням - мало усадковими,
стабілізованими. При виробленні підкладкових тканин можуть бути використані
пофарбовані в різні кольори нитки, а при зміні кута повороту тканини
спостерігається своєрідний оптичний ефект зміни кольорів .
Класичними підкладковими тканинами
є: саржа, атлас, сатин-дубль, шотландка.
Саржа виробляться з віскозних ниток
в основі, а в утоку - з бавовняної або віскозної пряжі саржевим переплетенням.
За колористичним оформленням випускають гладко фарбованою або вибіленою з
поверхнею густиною 120-140 г/м.
Сатин-дубль виробляється однорідним
(НВІС-100%) і неоднорідним з віскозних комплексних ниток в основі, а в утоку -
бавовняної пряжі чи комплексних ацетатних ниток, атласним переплетенням з
більшою кількістю ниток по основі, поверхневою густиною 130-150 г/м. Випускають
за колористичним оформленням гладко фарбованими.
Тканини для підкладки виробляються в
основному із хімічних ниток: віскозних з лінійною густиною 11-16,6 текс по
основі і утоку; капронових з лінійною густиною 6,7 текс по основі і утоку;
віскозних з лінійною густиною 13,3 текс по основі і капронових з лінійною
густиною 6,7 текс по утоку; віскозних з лінійною густиною 13,3-16,6 текс по
основі бавовняної пряжі з лінійною густиною 18,5-25 текс по утоку; віскозних з
лінійною густиною 16,6 текс по основі і віскозної пряжі з лінійною густиною 25
текс по утоку; віскозних з лінійною густиною 13,3 текс по основі і ацетатних з
лінійною густиною 16,6 текс по утоку. Ці тканини мають саржеве чи атласне
переплетення; поверхнева густина яких 70-140 г/м. Всього нараховується 50
артикулів тканин, які використовуються в якості підкладки.
Одним із перспективних напрямків
розширення асортименту підкладкових тканин - зменшення їхньої лінійної густини
не більше 13,3 текс.
Тканини з вмістом ацетатних ниток
характеризуються малим зносом і використовуються у виробах, які не піддаються
інтенсивному носінню.
В якості підкладки у верхніх виробах
із легких матеріалів застосовують трикотажні полотна із поліамідних ниток з
лінійною густиною 2,2; 5; 3,3; 6,7 текс. Ці полотна характеризуються малою
лінійною густиною (80-130 г/м) і високою стійкістю до стирання (більше 2000
циклів).
Підкладкові тканини повинні
відповідати сучасному дизайну, бути легкими, зносостійкими, мати стійке
фарбування до тертя і поту, бути мало усадковими та відповідати ергономічним
вимогам.
Прокладкові матеріли застосовуються,
по-перше, для надання деталям одягу певної форми та її збереження, по-друге,
для зміцнення ділянок одягу та запобігання їх розтягнення.
В якості прокладкових бортових
матеріалів використовують лляні, напівшерстяні, бавовняні тканини та неткані
полотна. Найбільшого поширення набули лляні тканини. Лляні бортівки
виробляються з лляної сурової пряжі, лляної хімічно обробленої та напівлляної з
вкладенням хімічних волокон пряжі. Поверхнева густина цих тканин не повинна
перевищувати 370 г/м.
Бортові лляні тканини виробляються з
лляної пряжі мокрого прядіння лінійною густиною 69, 83, 118 текс з поверхневою
густиною 230-300 г/м; усадка таких тканин по основі 2,3-4,5%, по утоку
1,2-3,5%. Льонолавсанові бортові тканини виробляються з пряжі, яка містить в
своєму складі 67% волокон льону, лавсану 33% і має лінійну густину 69 та 83
текс.
Таблиця 2.1 - Характеристика
текстильних матеріалів для верху та підкладки
|
Найменування матеріалу
|
Умовне позначення
|
Оформлення оздоблення
|
Переплетення
|
Вміст складників сировинного складу, %
|
Символи догляду
|
Лінійна густина ниток, текс
|
Число ниток на 100 мм
|
Ширина, см
|
Поверхнева густина, г/м2
|
Вартість, грн
|
|
|
|
|
|
Хімічне чищення
|
Прання
|
Прасування
|
Відбілювання
|
Основа (довжина)
|
Уток (ширина)
|
Основа (довжина)
|
Уток (ширина)
|
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
|
Тканина верху Букле
|
3509
|
Рихла, підвищена розтяжність ,дрібно-рельєфна
лицева поверхня
|
Дрібновізе-рунчасте
|
Вовна 60% Акрил 35% Мохер 5%
|
|
|
|
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
|
Тканина верху Рогожка
|
4521
|
Термостійка,
практична,
зносостійка, стійка до осипання
|
Полотняне
|
Вовна 34% віс 40% К-10% Обр-16%
|
|
|
|
|
84х2
|
84х2
|
150
|
110
|
150
|
400
|
65
|
|
Тканина верху Драп-велюр
|
4516
|
Гладкофарбована,
стійка до розтягу та усадки, повітропро-никна
|
Складне подвійне
|
Віс-40% К-10% Обр-10%
|
|
|
|
|
84х2
|
84х2
|
158
|
115
|
150
|
380
|
61
|
|
Підкладка Саржа
|
4557
|
Гладкофарбована або вибілена, малоусадкова,
гігроскопічна
|
Саржа 2/2
|
Вовна 44% Н-56%
|
|
|
|
|
84х2
|
125
|
117
|
107
|
150
|
650
|
149
|
|
Підкладка Сатин-дубль
|
3232
|
Гладкофарбована, зносостійка, стійкість до
тертя і дії поту, малоусадкова
|
Комбіноване
|
Віс-100%
|
|
|
|
|
16,6
|
25
|
147
|
135
|
150
|
140
|
38
|
|
Підкладка Атлас
|
5758
|
Атласне
|
Віс-60%, Ац-40%
|
|
|
|
|
16
|
18,3
|
140
|
132
|
150
|
150
|
48,5
|
Таблиця 2.2 - Характеристика
клейових прокладкових матеріалів
|
Назва клейового матеріалу(підприємство -
виробник)
|
Ширина, см2
|
Поверхнева густина, г/м2
|
Вид клейового покриття
|
Температура плавлення клею, Тлп,С о
|
Щільність покриття, крапок/см2
|
Колір
|
Сировинний склад, %
|
Вартість 1 м/п, грн
|
Область застосування
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
Дублерин G 57
|
150
|
62
|
ПА
|
120
|
52 (17)
|
Чорний
|
Поліестер 100
|
16
|
Фронтальне дублювання пілочки
|
|
Дублерин К 163
|
150
|
50
|
ПА
|
116
|
52 (17)
|
Чорний
|
Поліестер 100
|
21
|
Фронтальне дублювання пілочки
|
|
Дублерин NER
|
150
|
58
|
ПА
|
118
|
52 (17)
|
Чорний
|
73/27 Вс/ПЕС
|
18
|
Фронтальне дублювання пілочки
|
Схема зон дублювання деталей пальта
жіночого прокладковими матеріалами, що входять до пакету одягу надано в додатку
А.
2.2 Характеристика ниток і фурнітури
Фурнітура - допоміжний матеріал в
швейній промисловості. Вона слугує для застібання, прикріплення, зміцнення, та
зручності експлуатації швейних виробів. До фурнітури швейного виробництва
відносять: ґудзики, застібки - «блискавки», кнопки, крючки, петлі, пряжки.
Для застібання одягу за допомогою
петель, а також для прикраси виробів служать ґудзики.
Розрізняють ґудзики наступних типів:
по матеріалах - пластмасові, металеві, керамічні, комбіновані; по елементах
кріплення - з отворами, з вушком; за способом виробництва - литі, пресовані,
механічно оброблені, штамповані, збірні; по обробці - без захисно-декоративного
покриття, із захисно-декоративним покриттям.
Вибір ґудзиків для жіночого одягу
дуже різноманітний. Вони можуть бути круглі, квадратні, овальні, пласкі,
об’ємні, з невеликим поглибленням чи випуклістю на лицьовій стороні. На відміну
від чоловічого одягу, фурнітура для жіночого одягу може бути не в тон основної
тканини, а контрастними, а за останніми тенденціями моди - в одному виробі
можуть поєднуватися ґудзики різної форми та різного кольору.
Для виготовлення пластмасових
ґудзиків використовують різні полімерні матеріали: амінопласти, фенопласти,
поліетилен, поліаміди, полістирол, поліпропілен, поліефіри і ін.
Застібка - «блискавка» складається з
двох стрічок з лапками, які з’єднуються при русі замка. Зазвичай блискавка бере
на себе менше уваги, ніж ґудзик, вона вбудовується в тканину і в закритому
вигляді майже не помітна.
Основні характеристики - довжина
блискавки і матеріал, з якого вона виготовлена. Лапки застібки - «блискавки»
можуть бути з латуні, алюмінію, сталі.
Вважається, ніби металеві блискавки
надійніші. Саме їх використовують при пошитті верхнього одягу. Як правило, вони
мають крупні «зубчики» і достатньо жорсткий «хід». Сучасні пластикові блискавки
не поступаються їм в якості, а перевага їх в тому, що вони бувають
різноколірними - ви зможете підібрати той відтінок, який найбільш відповідає
кольору вашого виробу, щоб приховати присутність блискавки взагалі.
Для скріплення деталей одягу у
швейному виробництві найчастіше використовують швейні нитки. Вони бувають
різного призначення: для одягу, вишивання, в’язання, взуття, медицини тощо.
Швейні нитки - це основний вид
матеріалу для з’єднання деталей швейних виробів. Крім того, нитки можуть
використовуватись і як оздоблювальний матеріал.
Швейні нитки для одягу виготовляють
за різним волокнистим складом: з натуральних волокон (бавовняні, лляні і
шовкові); з хімічних волокон і ниток (штучні віскозні, полінозні та синтетичні
поліамідні, поліефірні). За способом виробництва розрізняють: мононитки,
комплексні, штапельні, армовані та змішані нитки.
За структурою існують такі основні
види швейних ниток: скручені, однониткові, армовані, текстуровані.
За оздобленням та забарвленням
швейні нитки поділяються на: чорні, білі, кольорові, глянцеві або матові;
бавовняні - мерсеризовані. Якість швейних ниток характеризується їх міцністю,
розтяжністю, пружністю, зрівноваженістю скручуваністю, рівністю, стійкістю
фарбування, відповідним ступенем білизни та відсутністю або наявністю зовнішніх
дефектів.
Швейні нитки повинні задовольняти
такі основні вимоги: бути міцними, мати рівномірну товщину та ступінь
скручування, бути зрівноваженими за останнім, мати міцне фарбування або
достатній ступінь білизни, не мати дефектів. Для зберігання належного
зовнішнього вигляду та якості виробу необхідно, щоб нитки за показниками
міцності, розтяжності, усадки відповідали властивостям основного матеріалу.
Залежно від товщини, швейні нитки
поділяються на торгові номери; залежно від щільності - на торгові марки.
Торговий номер - це умовний номер ниток (наприклад, №10, 12, 20, 30, 40, 50,
60, 80 та 120). Більш тонкі нитки мають більш високий торговий номер.
Бавовняні швейні нитки
використовують як основні при виконанні операцій з’єднання деталей швейного
виробу, обметування зрізів тощо.
Характеристику швейних ниток
представлено у таблиці 2.3
Характеристику фурнітури
представлено у таблиці 2.4
Таблиця 2.3 - Характеристика швейних
ниток
|
Назва
|
Умовне позначення, підприємство - виробник
|
Лінійна густина, текс, (номер)
|
Розривне навантаження, сН
|
Вид пакування, довжина намотки, м
|
Вартість, грн
|
Призначення
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
|
Комплексні синтетичні
|
22ПЕ
|
11х2
|
687
|
Бабіна 5000
|
10,6
|
Зшивання
|
|
Армовані
|
44ПЕ
|
30
|
795
|
Бабіна 1000
|
7,85
|
Зшивання
|
Таблиця 2.4 - Характеристика
фурнітури
|
Назва
|
Призначення
|
Характеристика
|
Додаткові відомості
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Ґудзики
|
Використовують для застібання виробів
|
Ґудзики бувають різних діаметрів та з 2-ма або
4-ма отворами для пришивання .
|
Ґудзики підбираються в залежності від
асортименту. Не обов’язково в тон із виробом.
|
|
Застібка - «блискавка»
|
Використовують для застібання виробів
|
Складається з двох текстильних стрічок, на
яких закріплено пластмасові або металеві ланки,що з’єднуються між собою під
час посування замка.
|
Застібка «блискавка» підбирається в тон
тканини верху.
|
2.3 Розробка конфекційної карти на
модель
Конфекціювання - це підбір основних
матеріалів, підкладки, докладу і фурнітури для кожної моделі виробу.
На кожну затверджену до запуску
модель складаються конфекційні карти. Їх готують приблизно за місяць до запуску
моделей у виробництво. У карту входять: зразки основного матеріалу різних
малюнків і забарвлень, пропонованих для цієї моделі, зразки підкладки, докладу
і фурнітури, відповідні за кольором і якості основного матеріалу.
На фабриках, що виготовляють вироби
з матеріалів різноманітних кольорів, підбір фурнітури оформляється у вигляді
спеціальної карти. Якщо на виробах у результаті обробки використовується
вишивка з кольорових ниток, то підбирається гамма кольорів ниток. Стверджує її
художня рада підприємства.
Конфекційні карти складаються
конфекціонером і затверджуються головним інженером і начальником ВТК. Заміна
матеріалу, зазначеного в конфекціону карті, проводиться тільки з погодження з
конфекціонером.
Конфекційну карту для моделі пальта
жіночого демісезоного, яка розглядається в даному курсовому проекті, надана в
додатку Б.
2.4 Вибір режимів виконання
ниткових, клейових з’єднувань та волого-теплової обробки (ВТО)
Для виготовлення швейних виробів
використовують ниткові, клейові з’єднання та ВТО.
Ниткове з’єднання деталей - це
з’єднання деталей стібками. Стібок - елемент ниткової строчки між двома
проколами, який повторюється, і є закінченим переплетенням ниток на матеріалі.
Залежно від кількості ниток і виду їх переплетення стібки поділяють на прості і
складні; за структурою - на ланцюгові та човникові; за способом проколу - на
потайні і наскрізні.
Строчка - це ряд послідовно
з’єднаних стібків. Строчки поділяються : за способом виконання - машинні та
ручні, за призначенням - з’єднувальні, оздоблювальні, обметувальні, обшивальні,
фастригувальні, стобальні.
Таблиця 2.5 - Характеристика
ниткових з’єднань, які застосовуються при виготовленні пальта жіночого
демісезонного
|
Найменування шва (ДСТУ ISO 4916 : 2005)
|
Кодове позначення шва (ДСТУ ISO 4915 : 2005)
|
Найменування технологічної операції, де
застосовується шов (назва операції за ДСТУ 2162 - 93)
|
Кількість стібків на 10 мм строчки
|
Ширина шва, мм
|
Вид та умовний номер (лінійна густина) ниток
|
Умовне зображення шва (ДСТУ ISO 4916 : 2005)
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
|
Зшивний
|
1.01.01
|
Пришивання планки до пілочки, бочка до пілочки
та спинки; зшивання середнього шва спинки, плечових зрізів, середнього і
ліктьового швів рукава, бічних і плечових зрізів підкладки,.
|
4-5
|
10
|
№40
|
|
|
Настрочний
|
2.42.03
|
З’єднання коміра з виробом
|
4-5
|
10
|
№40
|
|
|
Настрочний з необметаними зрізами
|
2.02.03
|
Настрочування припусків вшивання рукавів в
пройму та плечових швів на пілочку
|
4-5
|
10
|
№40
|
|
|
Прокладання оздоблювальної строчки
|
1.01.01
|
Прокладання оздоблювальної строчки по краю
борту та коміра.
|
4-5
|
10
|
№40
|
|
Широке застосування у швейній
промисловості знаходить метод з'єднання деталей за допомогою термопластичних
клеїв, який дозволяє механізувати деякі трудомісткі технологічні операції і
скоротити час на обробку виробу.
Для з'єднання деталей одягу
застосовують такі клеї: ПВБ (полівінілбутиралю) у вигляді плівки товщиною
0,13-0,25 мм; ПА-548 і ПА-54 (поліамідні) у вигляді порошків і клейових ниток
різної товщини; ПВХ (полівінілхлорид) у вигляді плівки товщиною 0,2-0,25 мм і ПВД
(поліетилен високого тиску) у вигляді порошку, клейових ниток і плівки товщиною
0,16-0,2 мм; клей БФ-6 застосовують у вигляді пасти та плівки.
Всі ці клеї відносяться до
термопластичних матеріалами, тому що при нагріванні вони плавляться і
переходять в рідиннов’язкий стан, а при наступному охолодженні - тверднуть.
Особливістю клейових з'єднань є те,
що на більш щільних матеріалах вони дають велику міцність, а на більш пухких -
меншу.
Одним з недоліків клеїв є висока
температура їх плавлення (150-180 ° С) і тривалий час пресування (близько 60 с)
при тиску 0,5 кгс/см2.
Клейовий метод застосовують для
обробки та складання бортів, коміра, низу рукавів, шлиці, клапанів, листочок
кишень і т.д.
Плівки термопластичних клеїв
застосовують залежно від характеру та призначення швів. Для швів, що не
піддаються значному навантаженню в процесі носіння і прання, застосовують
плівки із клеїв марок ПВБ та БФ-6 (наприклад, при складанні частин бортових
прокладок, складання комірів і замість вспушкі бортів, лацканів і низу). Для
швів, що піддаються значному навантаженню при носінні виробів, застосовують
плівку з поліамідного клею марки ПА-54 і ПА-548. Для виробів, що піддаються
пранню, застосовують плівку з поліхлорвінілового клею марки ПХВ і ПВД. При
виготовленні пальто застосовують плівки шириною 4-6 мм і товщиною 0,27-0,5 мм.
Клейові порошки застосовують для
з'єднання деталей виробів при обробці і збірці клапанів і листочок кишень,
коміра і інших деталей, а також замість рядків тимчасового призначення.
Клейовий порошок на відміну від інших клейових матеріалів утворює м'які
еластичні шви.
Крім того, дедалі ширше
впроваджуються такі клейові неткані матеріали, як флізелін, неткарм (армований
флізелін), про-кламілін та інші з одностороннім і двостороннім клейовим
покриттям у вигляді порошку. Ці матеріали використовуються як замінники
бортових прокладок, волосяних накладок, прокладок в коміри, низ рукавів, шліци
та інше.
Характеристика клейових з’єднань,
які використовуються для виготовлення пальта жіночого демісезонного наведені в
таблиці 2.6
Таблиця 2.6 - Режими виконання
клейових з’єднань
|
Технологічна операція (ДСТУ 2162 - 93)
|
Тип обладнання
|
Вид клейового матеріалу
|
Технологічні режими
|
|
|
|
Температура, Со
|
Тривалість, с
|
Тиск, МПа
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
Дублювання
|
Прес прохідного типу
|
Дублерин
|
110
|
9
|
0,1
|
Волого-теплова обробка займає значне
місце в процесі виготовлення верхнього одягу.
Якість і зовнішній вигляд виробів
багато в чому залежать від якості виконання волого-теплової обробки, за
допомогою якої виробу надають потрібну об'ємну форму, розпрасовують або
запрасовують шви, виточки, складки, стоншуються краї бортів, комірів, низу,
усувають місцеві заломи на тканині і т. д.
Сутність волого-теплової обробки
полягає в тому, що під дією тепла і вологи волокна тканини розм'якшуються,
завдяки чому нитки тканини можна подовжувати (відтягувати) або, навпаки,
скорочувати (спрасовувати), стоншувати тканину і надавати їм потрібну об'ємну
форму.
Цю об'ємну форму закріплюють за
допомогою тепла і тиску, повністю видаляючи вологу з тканини. Якщо волога буде
видалена не повністю, то тканина може частково повернутися в початкове
положення (релаксувати) та об'ємна форма виробу буде нестійкою.
Процеси волого-теплової обробки
розділяють на прасування, пресування і відпарювання. Прасування включає
розпрасування, запрасування, припрасування, спрасування і відтягування.
Основним обладнанням волого-теплових
робіт є праски, преси з різними подушками, відпарювачі і пароповітряні
манекени.
Праски застосовують для виконання
різних операцій волого-теплової обробки як у процесі виготовлення, так і при
остаточній обробці вироби. Праски поділяють на легкі, середні і важкі масою від
1 до 10 кг. Найбільше застосування отримали електричні праски зі спіральними
або трубчастими електронагрівальними елементами і пароелектричного.
Пароповітряні манекени застосовують
для остаточної прасування різних виробів. Краї бортів, лацканів, коміра і низу
при цьому попередньо прасують на пресах. При роботі на пароповітряних манекенах
виріб надягають на манекен, розправляють, затискають краю бортів спеціальними
затисками і включають вентилятор, який нагнітає повітря всередині
пароповітряного манекена. Під дією повітря виріб розправляється. Потім
пропускають перегрітий пар, який розпарює виріб, і гаряче повітря з
температурою 80 °С, просушувати вироби в розправленому стані. Продуктивність
пароповітряного манекена типу ПВМ-5 до 250 виробів за зміну.
Характеристика параметрів ВТО, які
використовуються для виготовлення пальта жіночого демісезонного наведені в
таблиці 2.7.
пальто куртка
конфекційний карта
Таблиця 2.7 - Параметри ВТО
|
Найменування технологічної операції (ДСТУ 2162
- 93)
|
Найменування тканин, умовне позначення
|
Тип обладнання
|
Температура нагріву поверхні (для пресу
подушок Тпв/Тнп), оС
|
Зволоження W, %
|
Тиск поверхні 9подушок) Р, МПа
|
Тиск пари Р, МПа
|
Час обробки, с
|
Графічне або умовне зображення операції
|
|
|
|
|
|
|
|
Пропарювання
|
Пресування
|
Охолодження
|
Сумарний
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
|
Розпрасування
|
Пальтова
|
Праска
|
150
|
20-30
|
0,3
|
-
|
-
|
20
|
-
|
20
|
|
|
Запрасування
|
Підкладка
|
Праска
|
135
|
20
|
0,3
|
-
|
-
|
30
|
-
|
30
|
|
|
Припрасування
|
Пальтова
|
Прес
|
100/130
|
-
|
0,5
|
0,5
|
5
|
7
|
7
|
19
|
|
|
Спрасування
|
Пальтова
|
Праска
|
150
|
25
|
0,4
|
-
|
-
|
25
|
-
|
25
|
|
|
Пресування
|
Пальтова
|
Прес
|
110/130
|
-
|
0,5
|
0,5
|
5
|
6
|
6
|
17
|
|
3.
РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ МОДЕЛІ ТА ВИБІР ОБЛАДНАННЯ
.1 Розробка загальної схеми
виготовлення швейного виробу
На послідовність розміщення
технологічно неподільних операцій в технологічній послідовності обробки виробу
впливають конструкція і складність моделі (наприклад, підборт суцільно
викроєний і відрізний, рукав вшивний і реглан); матеріали і залежні від них
способи обробки; обладнання (наприклад, рукав в пройму можна вшивати на
спеціальній машині для вшивання рукава і на напівавтоматі). Тому, перш ніж
складати технологічну послідовність обробки, потрібно скласти загальну схему
послідовності обробки виробу по вузлах.
Загальна схема виготовлення пальта
жіночого демісезонного надана в додатку В.
3.2 Аналіз методів обробки вузлів
швейного виробу
Відповідно до розробленої загальної
схеми виготовлення виробу було обрано такі вузли: обробка коміра, обробка
кишені в рельєфному шві та обробка низу виробу, для яких проводиться
порівняльний аналіз можливих методів обробки.
З існуючих методів обробки
обираються найбільш сучасні, максимально економічні, придатні для пальтової
тканин. Об’єктами вдосконалення можуть бути варіанти крою деталей, розміщення
та використання допоміжних матеріалів, методи з’єднання, послідовність
виконання ТНО, використовуване обладнання і засоби малої механізації.
Аналіз варіантів обробки та оцінка
методів обробки кожного вузла швейного виробу виконується на основі обраних
критерій, основними з яких є:
Трудомісткість обраного вузла:
Твуз=∑tі ТНО
де: Твуз - трудомісткість обробки
вузла, с;і ТНО - норма часу і-ої технологічної неподільної операції, с.
Кількість неподільних операцій при
обробці вузла, n, од.
Коефіцієнт механізації обробки
вузла:
Км=(∑tм+∑tс+∑tн/а+∑tпр+∑tп)/Твуз,
де tм - норма часу
технологічно-неподільних операцій, с;с - норма часу спецмашинних
технологічно-неподільних операцій, с;н/а - норма часу напівавтоматичних
технологічно-неподільних операцій, с;п, tп - норма часу прасувальних та
пресових технологічно-неподільних операцій, с;
Кількість одиниць обладнання,
необхідного для обробки вузла, Ко
Критерій споживчої якості (Ся), бал,
- обробка, яка гарантує високий рівень якості і надійності конструкції вузла
одержує найвищий бал, інші варіанти отримують, відповідно, менший бал.
Очікувана зміна витрат часу на
обробку вузла при порівнянні варіантів обробки, %:
∆Т=(Тс - Тн)* 100/Тс
де: Тс - витрати часу по вузлу при
менш продуктивному способі обробки, с;
Тн - витрати часу по вузлу при більш
продуктивному способі обробки, с.
Очікувана зміна продуктивності праці
при порівнянні варіантів обробки вузла, %:
∆ПП= (Тс - Тн)* 100/Тн
Розрахунок норм часу на
технічно-неподільні операції виконується за розрахунково-аналітичним методом
згідно з «Отраслевые поэлементные нормативы времени по видам работ и
оборудования при пошиве верхней одежды».
Розрахунок норми часу на виконання
машинно-ручної операції «Зшивання шва вшивання коміра в горловину»
Умови виконання операції:
нез’ємний
процес, агрегатно-групова форма організації потоку;
машина «Некки» 830-103 Італія,
частота оборотів головного валу на холостому ході 5000хв-1;
довжина шва зшивання - 43см,
конфігурація строчки - криволінійна;
кількість стібків в 1см строчки - 4.
Оперативний час на операцію
виконується за формулою:
оп = tмр + tпер + tпов + tдоп + tяк
де tмр - загальний машинно-ручний
час, с;пер - час на перехвати, с;пов - час на повороти, с;доп - час на
допоміжні прийоми, с;як - час на перевірку якості, с.
З таблиці 8 [6] визначаємо
коефіцієнт використання частоти обертання головного валу довжину строчки без
перехвату та визначаємо час на перехват.
Строчка, що розглядається має
криволінійну конфігурацію, довжина якої - 43см, довжина строчки без перехвату -
8см, кількість перехватів - 5, час на перехвати - 2,4с.пер = 2,4*5 = 12
Коефіцієнт використання частоти валу
при довжині 0,43м=0,18
Коефіцієнт використання частоти валу
на ділянці 8см, дорівнює 2,99; на ділянці 3см - 1,3.
Час на виконання закріпок
tзакр.=0,65с.
З таблиці 9 [6], робоча частота
обертання головного валу, в залежності від коефіцієнта його використання - 0,18
дорівнює 900об-1.
/5=180 об-1
Перерахуємо на 4 стібка в 1см
,91/5*4=1,74смр = 1,74*2(підзори)=11,1с;
З таблиці 17 [6], 1231 операція на
виріб, визначаємо час на 1 поворот - 2,4с.
Таблиця 3.1 - Розрахунок допоміжного
часу, tдоп
|
Номер прийому
|
Зміст
|
Норматив часу, с
|
|
31а
|
Взяти виріб та комір та донести до місця
роботи
|
3,0
|
|
156
|
Розправити деталі та визначити місце роботи
|
3,0
|
|
51
|
Увімкнути ножовий апарат
|
0,9
|
|
71д
|
Витягти деталь з під лапки з обрізанням нитки
|
0,6
|
|
107
|
Відкласти виріб
|
3,9
|
|
Разом
|
11,4
|
Визначаємо час для перевірки якості
tяк. З таблиці 24 [6] - перша група складності. З таблиці 25 [6] - без посадки.
tяк=1,5(підзора)=1с
Отже, tоп=12+11,1+2,4+11,4=36,9.
Норма часу на зшивання шва вшивання
коміра в горловину визначається за формулою:
Нч=tоп*(1+(ап.з.об.+авідп.н.)/100)
де апз.об - час на обслуговування
робочого місця (з таблиці 27[6]);
авідп - час на відпочинок та
особисті потреби (з таблиці 27[6]).
Нч=36,9*(1+(6,45+5,85)/100)=42с.
Розрахунок норми часу на виконання
прасувальної операції «Припрасування шва вшивання коміра в горловину».
Умови виконання операції:
припрасування. Довжина лінії припрасування - 43см. Маса праски - до 4кг.
Оперативний час на роботу з праскою
визначають за формулою:
оп = tр + tв + tяк
За таблицею 21 [6], визначають
нормативний час на виконання операції на 1см запрасованого шва:рсм = 3,6с
Основний час на весь об’єм роботи
дорівнює:р = 1,2*43 = 51,6
Розрахунок допоміжного часу наведено
у таблиці 3.2
Таблиця 3.2 - Розрахунок допоміжного
часу, tв, с
|
Номер прийому
|
Зміст
|
Норматив часу, с
|
|
З1а
|
Взяти виріб та комір та донести до місця
роботи
|
3,0
|
|
156
|
Розправити деталі та визначити місце роботи
|
3,0
|
|
40
|
Взяти клейову сітку і накласти на деталь
|
2,0
|
|
41
|
Взяти про прасувальник і накласти на деталь
|
3,0
|
|
48а
|
Взяти праску вагою до 4кг
|
4,2
|
|
118
|
Відставити праску вагою до 4кг
|
0,8
|
|
Разом
|
16
|
За таблицею 24[6], визначається час
на перевірку якості tяк = 1,5соп = 51,5 + 1,5 + 16= 69,1с
Норма часу на виконання операції
«припрасування» визначається за формулою :
Нч=tоп*(1+(ап.з.об.+авідп.н.)/100)
Нч=69,1*(1+(1,83+5,60)/100)=78с.
Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3
Рисунок 3.1 - Методи обробки
відкладного коміра
Таблиця 3.3 - Технологічна
послідовність обробки відкладного коміра пальто жіночого (варіант 1)
|
ТНО
|
Найменування технологічно-неподільної операції
|
Спеціальність
|
Розряд
|
Норма часу, с
|
Обладнання, пристрої
|
|
1
|
Вшивання коміра в горловину
|
М
|
4
|
262
|
«Некки» 830-103
|
|
2
|
Висікання припусків в кутах коміра
|
Р
|
2
|
20
|
Ножиці
|
|
3
|
Розпрасування шва вшивання коміра в горловину
|
Пр
|
3
|
107
|
Veit 2315
|
|
4
|
Зшивання припусків вшивання коміра в горловину
|
М
|
3
|
90
|
«Некки» 830-103
|
|
Разом
|
|
|
479
|
|
Таблиця 3.4 - Технологічна
послідовність обробки відкладного коміра пальто жіночого (варіант 2)
|
ТНО
|
Найменування технологічно-неподільної операції
|
Спеціальність
|
Розряд
|
Норма часу, с
|
Обладнання, пристрої
|
|
1
|
Вшивання коміра в горловину
|
М
|
4
|
262
|
«Некки» 830-103
|
|
2
|
Висікання припусків в кутах коміра
|
Р
|
2
|
20
|
Ножиці
|
|
3
|
Розпрасування шва вшивання коміра в горловину
|
Пр
|
3
|
107
|
Veit 2315
|
|
4
|
Приклеювання та паперової сітки
|
Пр
|
3
|
26
|
Veit 2315
|
|
5
|
Видалення паперової сітки
|
Р
|
2
|
11
|
-
|
|
6
|
Припрасування коміра
|
М
|
3
|
76
|
Veit 2315
|
|
Разом
|
|
|
499
|
|
Таблиця 3.5 - Технологічна
послідовність обробки відкладного коміра пальто жіночого (варіант 3)
|
ТНО
|
Найменування технологічно-неподільної операції
|
Спеціальність
|
Розряд
|
Норма часу, с
|
Обладнання, пристрої
|
|
1
|
Вшивання коміра в горловину
|
М
|
4
|
262
|
«Некки» 830-103
|
|
2
|
Висікання припусків в кутах коміра
|
Р
|
2
|
20
|
Ножиці
|
|
3
|
Розпрасування шва вшивання коміра в горловину
|
Пр
|
3
|
107
|
Veit 2315
|
|
4
|
Пришивання смужки тканини до припуску нижнього
коміра
|
М
|
3
|
95
|
«Некки» 830-103
|
|
5
|
Запрасування смужки тканини навпіл
|
Пр
|
3
|
50
|
Veit 2315
|
|
6
|
Зшивання смужки тканини зі швом вшивання
коміра в горловину
|
М
|
3
|
95
|
«Некки» 830-103
|
|
Разом
|
|
|
632
|
|
Таблиця 3.6 - Основні критерії, що
визначають вибір раціонального методу обробки відкладного коміра
|
Найменування критерію
|
Умовне позначення
|
Одиниці виміру
|
Метод обробки
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Трудомісткість вузла
|
Твуз
|
с
|
479
|
499
|
632
|
|
Кількість неподільних операцій
|
n
|
од
|
4
|
6
|
6
|
|
Коефіцієнт механізації
|
Км
|
-
|
0,78
|
0,73
|
0,75
|
|
Кількість одиниць обладнання
|
Ко
|
од
|
2
|
2
|
2
|
|
Критерій споживчої якості
|
Ся
|
бал
|
5
|
3
|
4
|
|
Зміна витрат часу
|
∆Т
|
%
|
-
|
-4,1
|
-31,9
|
|
Зміна продуктивності праці
|
∆ПП
|
%
|
-
|
-4
|
24,2
|
Висновок: проаналізувавши три
запропоновані методи, обираємо перший, що відповідає основним вимогам, а саме
має низьку собівартість і відносно високу якість виробу.
Розрахунок норми часу на виконання
прасувальної операції «Приклеювання клейової сітки».
Умови виконання операції:
припрасування. Довжина лінії припрасування - 110см. Маса праски - до 4кг.
Оперативний час на роботу з праскою
визначають за формулою:
оп = tр + tв + tяк
За таблицею 21 [6], визначають
нормативний час на виконання операції на 1см запрасованого шва:рсм = 0,21с
Основний час на весь об’єм роботи
дорівнює:р = 0,21*110 = 23,1с
Розрахунок допоміжного часу наведено
у таблиці 3.2
Таблиця 3.7 - Розрахунок допоміжного
часу, tв, с
|
Номер прийому
|
Зміст
|
Норматив часу, с
|
|
З1а
|
Взяти виріб та комір та донести до місця
роботи
|
1,5
|
|
156
|
Розправити деталі та визначити місце роботи
|
0,9
|
|
40
|
Взяти клейову сітку і накласти на деталь
|
2,0
|
|
41
|
Взяти про прасувальник і накласти на деталь
|
3,0
|
|
48а
|
Взяти праску вагою до 4кг
|
1,2
|
|
118
|
Відставити праску вагою до 4кг
|
0,8
|
|
Разом
|
9,4
|
За таблицею 24[6], визначається час
на перевірку якості tяк = 1,5соп = 23,1 + 1,5 + 9,4= 34с
Норма часу на виконання операції
«припрасування» визначається за формулою :
Нч=tоп*(1+(ап.з.об.+авідп.н.)/100)
Нч=34*(1+(1,83+5,60)/100)=38с.
Розрахунок норми часу на виконання
машинно-ручної операції «Підшивання низу виробу»
Умови виконання операції:
нез’ємний
процес, агрегатно-групова форма організації потоку;
машина Strobell 124 -10 Італія,
частота оборотів головного валу на холостому ході 3500хв-1;
довжина шва зшивання - 110см,
конфігурація строчки - прямолінійна;
кількість стібків в 1см строчки - 3.
Оперативний час на операцію
виконується за формулою:
оп = tмр + tпер + tпов + tдоп + tяк
де tмр - загальний машинно-ручний
час, с;пер - час на перехвати, с;пов - час на повороти, с;доп - час на
допоміжні прийоми, с;як - час на перевірку якості, с.
З таблиці 8 [6] визначаємо
коефіцієнт використання частоти обертання головного валу довжину строчки без
перехвату та визначаємо час на перехват.
Строчка, що розглядається має
прямолінійну конфігурацію, довжина якої - 110см, довжина строчки без перехвату
-22см, кількість перехватів -,4 час на перехвати - 1,8с.пер = 1,8*4 = 7,2
Коефіцієнт використання частоти валу
при довжині 1,1м=0,22
Коефіцієнт використання частоти валу
на ділянці 22 дорівнює 8,57Час на виконання закріпок tзакр.=0,65с.
З таблиці 9 [6], робоча частота
обертання головного валу, в залежності від коефіцієнта його використання - 0,22
дорівнює 770об-1.
/5=154 об-1
З таблиці 10а [6], знаходимо t1
(22см) =8,57*4=34,28;мр = t1+t2+tзакр=34,28+0,65=34,93
Перерахуємо на 4 стібка в 1сммр
=34,93/5*3=20,96с
З таблиці 17 [6], 1231 операція на
виріб, визначаємо час на 1 поворот - 2,4с.пов=2,4с
Розрахунок допоміжного часу наведено
у таблиці 3.8
Таблиця 3.8 - Розрахунок допоміжного
часу, tв, с
|
Номер прийому
|
Зміст
|
Норматив часу, с
|
|
31а
|
Взяти деталь, донести до місця роботи й
покласти
|
1,5
|
|
51
|
Ввімкнути чи вимкнути ножевий апарат
|
0,9
|
|
71а
|
Вийняти деталь з-під лапки відтягуючи чи
обриваючи нитки при розташуванні строчки на краю деталі
|
1
|
|
133а
|
Підкласти чи підвести під лапку край деталі з
точною установкою під голкою чи край деталі більш як 2 складень
|
0,6
|
|
Разом
|
4
|
Визначаємо час для перевірки якості
tяк. З таблиці 24 [6] - друга група складності. З таблиці 25 [6] - без
посадки.як=2,5
Отже, tоп=.20,96+7,2+2,4+4+2,5=37,06
Норма часу на підшивання низу
виробу:
Нч=tоп*(1+(ап.з.об.+авідп.н.)/100)
Нч=37,06*(1+(6,45+5,85)/100)=с.42
Варіант 1 Варіант 2 Варіант
3
Рисунок 3.2 - Методи обробки низу
виробу
Таблиця 3.9 - Технологічна
послідовність обробки низу виробу (варіант 1)
|
ТНО
|
Найменування технологічно-неподільної операції
|
Спеціальність
|
Розряд
|
Норма часу, с
|
Обладнання, пристрої
|
|
1
|
Намічування лінії низу виробу
|
Р
|
4
|
35
|
Лекало, крейда
|
|
2
|
Запрасування низу виробу
|
Пр
|
4
|
43
|
Veit 2315
|
|
3
|
Пришивання підкладки до низу виробу
|
М
|
3
|
92
|
«Некки» 830-103
|
Зшивання припусків по рельєфному та середньому
швах
|
М
|
з
|
56
|
«Некки» 830-103
|
|
5
|
Припрасування припуску
|
Пр
|
3
|
90
|
Veit 2315
|
|
Разом
|
|
|
316
|
|
Таблиця 3.10 - Технологічна
послідовність обробки низу виробу (варіант 2)
|
ТНО
|
Найменування технологічно-неподільної операції
|
Спеціальність
|
Розряд
|
Норма часу, с
|
Обладнання, пристрої
|
|
1
|
Намічування лінії низу виробу
|
Р
|
4
|
35
|
Лекало, крейда
|
|
2
|
Запрасування низу виробу
|
Пр
|
4
|
43
|
Veit 2315
|
|
3
|
Підшивання низу виробу
|
С
|
3
|
42
|
Strobell 124 -10
|
|
4
|
Пришивання підкладки до низу виробу
|
М
|
3
|
92
|
«Некки» 830-103
|
|
5
|
Припрасування припуску
|
Пр
|
3
|
90
|
Veit 2315
|
|
Разом
|
|
|
302
|
|
Таблиця 3.11 - Технологічна
послідовність обробки низу виробу (варіант 3)
|
ТНО
|
Найменування технологічно-неподільної операції
|
Спеціальність
|
Розряд
|
Норма часу, с
|
Обладнання, пристрої
|
|
1
|
Приклеювання клейової сітки до припуску на
підгин
|
Пр.
|
3
|
75
|
Veit 2315
|
|
2
|
Видалення паперової смужки
|
Р
|
3
|
50
|
-
|
|
3
|
Намічування лінії низу виробу
|
Р
|
4
|
35
|
Лекало, крейда
|
|
4
|
Пришивання підкладки до низу виробу
|
М
|
3
|
92
|
«Некки» 830-103
|
|
5
|
Припрасування припуску
|
Пр
|
3
|
90
|
Veit 2315
|
|
Разом
|
|
|
342
|
|
Таблиця 3.12 - Основні критерії, що
визначають вибір раціонального методу обробки низу виробу
|
Найменування критерію
|
Умовне позначення
|
Одиниці виміру
|
Метод обробки
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Трудомісткість вузла
|
Твуз
|
с
|
316
|
302
|
342
|
|
Кількість неподільних операцій
|
n
|
од
|
5
|
5
|
5
|
|
Коефіцієнт механізації
|
Км
|
-
|
183
|
169
|
177
|
|
Кількість одиниць обладнання
|
Ко
|
од
|
2
|
3
|
2
|
|
Критерій споживчої якості
|
Ся
|
бал
|
4
|
5
|
4
|
|
Зміна витрат часу
|
∆Т
|
%
|
-
|
4,4
|
-8,2
|
|
Зміна продуктивності праці
|
∆ПП
|
%
|
-
|
4,6
|
-7,6
|
Висновок: проаналізувавши три
запропоновані методи, обираємо другий, що відповідає основним вимогам, а саме
має низьку собівартість і відносно високу якість виробу.
Розрахунок норми часу на виконання
машинно-ручної операції «Натрочування припусків обшивання входу в кишенюна
центральну частину пілочки»
Умови виконання операції:
нез’ємний
процес, агрегатно-групова форма організації потоку;
машина «Некки» 830-103, частота
оборотів головного валу на холостому ході 5000хв-1;
довжина шва настрочування - 14см,
конфігурація строчки - прямолінійна;
кількість стібків в 1см строчки - 4.
Оперативний час на операцію
виконується за формулою:
tоп = tмр + tпер + tпов + tдоп + tяк
де tмр - загальний машинно-ручний
час, с;пер - час на перехвати, с;пов - час на повороти, с;доп - час на
допоміжні прийоми, с;як - час на перевірку якості, с.
З таблиці 8 [6] визначаємо
коефіцієнт використання частоти обертання головного валу довжину строчки без
перехвату та визначаємо час на перехват.
Строчка, що розглядається має
прямолінійну конфігурацію, довжина якої - 14см, довжина строчки без перехвату
-8см, кількість перехватів - 1, час на перехвати - 2,4с.пер = 1,8*1 = 1,8
Коефіцієнт використання частоти валу
при довжині 0,14м=0,18
Коефіцієнт використання частоти валу
на ділянці 8 дорівнює 4,32с,на ділнці 6 - 3,31с.
Час на виконання закріпок
tзакр.=0,65с.
З таблиці 9 [6], робоча частота
обертання головного валу, в залежності від коефіцієнта його використання - 0,18
дорівнює 540об-1.
/5=108 об-1
З таблиці 10а [6], знаходимо t1
(8см) =4,32*1=4,32с, t2 (6)=3,31*1=3,31с;мр = t1+t2+tзакр=4,32+3,31+0,65=8,28
Перерахуємо на 4 стібка в 1сммр
=(8,28/5*4)*2=13,24с
З таблиці 17 [6], 1231 операція на
виріб, визначаємо час на 2 повороти - 1,8с.пов=1,8с
Розрахунок допоміжного часу наведено
у таблиці 3.13
Таблиця 3.13- Розрахунок допоміжного
часу, tв, с
|
Номер прийому
|
Зміст
|
Норматив часу, с
|
|
31а
|
Взяти деталь, донести до місця роботи й
покласти
|
1,5
|
|
51
|
Ввімкнути чи вимкнути ножевий апарат
|
0,9
|
|
71а
|
Вийняти деталь з-під лапки відтягуючи чи
обриваючи нитки при розташуванні строчки на краю деталі
|
1
|
|
133а
|
Підкласти чи підвести під лапку край деталі з
точною установкою під голкою чи край деталі більш як 2 складень
|
0,6
|
|
Разом
|
4
|
Визначаємо час для перевірки якості
tяк. З таблиці 24 [6] - друга група складності. З таблиці 25 [6] - без
посадки.як=0,5
Отже,
tоп=.13,24+1,8+1,8+4+0,5=21,34с
Норма часу на підшивання низу
виробу:
Нч=tоп*(1+(ап.з.об.+авідп.н.)/100)
Нч=21,34*(1+(6,45+5,85)/100)=24,с.
Розрахунок норми часу на виконання
машинно-ручної операції «Підшивання припусків обшивання входу в кишеню на
центральну частину пілочки»
Умови виконання операції:
незьємний процес, агрегатно-групова форма
організації потоку;
машина Strobell 124 -10 Італія,
частота оборотів головного валу на холостому ході 3500хв-1;
довжина шва зшивання - 14см,
конфігурація строчки - прямолінійна;
кількість стібків в 1см строчки - 3.
Оперативний час на операцію виконується
за формулою:
tоп = tмр + tпер + tпов + tдоп + tяк
де tмр - загальний машинно-ручний
час, с;пер - час на перехвати, с;пов - час на повороти, с;доп - час на
допоміжні прийоми, с;як - час на перевірку якості, с.
З таблиці 8 [6] визначаємо
коефіцієнт використання частоти обертання головного валу довжину строчки без
перехвату та визначаємо час на перехват.
Строчка, що розглядається має
прямолінійну конфігурацію, довжина якої - 14см, довжина строчки без перехвату
-8см, кількість перехватів -1, час на перехвати - 1,8с.пер = 1,8*1= 1,8
Коефіцієнт використання частоти валу
при довжині 0,14м=0,66
Коефіцієнт використання частоти валу
на ділянці 8 дорівнює 1,3с, на ділянці 6 - 1,04с.
Час на виконання закріпок
tзакр.=0,65с.
З таблиці 9 [6], робоча частота
обертання головного валу, в залежності від коефіцієнта його використання - 0,66
дорівнює 2310об-1.
/5=462 об-1
З таблиці 10а [6], знаходимо t1
(8см) =1,3*1=1,3с, t2 (6)=1,04*1=1,04мр = t1+t2+tзакр=1,3+1,04+0,65=2,99
Перерахуємо на 4 стібка в 1сммр
=((2,99/5)*4)*2=4,78с
З таблиці 17 [6], 1231 операція на
виріб, визначаємо час на 1 поворот - 2,4с.пов=2,4с
Розрахунок допоміжного часу наведено
у таблиці 3.14.
Таблиця 3.14 - Розрахунок
допоміжного часу, tв, с
|
Номер прийому
|
Зміст
|
Норматив часу, с
|
|
31а
|
Взяти деталь, донести до місця роботи й
покласти
|
1,5
|
|
51
|
Ввімкнути чи вимкнути ножевий апарат
|
0,9
|
|
71а
|
Вийняти деталь з-під лапки відтягуючи чи
обриваючи нитки при розташуванні строчки на краю деталі
|
1
|
|
133а
|
Підкласти чи підвести під лапку край деталі з
точною установкою під голкою чи край деталі більш як 2 складень
|
0,6
|
|
Разом
|
4
|
Визначаємо час для перевірки якості
tяк. З таблиці 24 [6] - друга група складності. З таблиці 25 [6] - без
посадки.як=2,5с
Отже, tоп=.4,78+1,8
+2,4+4+2,5=15,48с
Норма часу на підшивання низу виробу:
Нч=tоп*(1+(ап.з.об.+авідп.н.)/100)
Нч=15,48*(1+(6,45+5,85)/100)=17с
Варіант 1 Варіант
2
Варіант 3
Рисунок 3.3 - Методи обробки кишені
в шві
Таблиця 3.15 - Технологічна
послідовність обробки кишені в шві (варіант 1)
|
ТНО
|
Найменування технологічно-неподільної операції
|
Спеціальність
|
Розряд
|
Норма часу, с
|
Обладнання, пристрої
|
|
1
|
Пришивання бочка до пілочки залишаючи вхід в
кишеню
|
М
|
3
|
149
|
«Некки» 830-103
|
|
2
|
Приклеювання клейової сітки до
суцільновикроєної обшивки пілочки
|
Пр
|
2
|
25
|
Veit 2315
|
|
3
|
Видалення паперової стрічки
|
Р
|
2
|
11
|
«Некки» 830-103
|
|
4
|
Запрасування шва зшивання
|
Пр
|
3
|
28
|
Veit 2315
|
|
5
|
Пришивання підкладки до суцільновикроєної
обшивки пілочки
|
М
|
3
|
41
|
«Некки» 830-103
|
|
6
|
Запрасвання шва пришивання підкладки до
суцільновикроєної обшивки пілочки
|
Пр
|
3
|
46
|
Veit 2315
|
|
7
|
Пришивання підкладки кишені до
суцільновикроєного підзору бочка
|
М
|
3
|
41
|
«Некки» 830-103
|
|
8
|
Запрасування шва пришивання підкладки кишені
до підзору бочка
|
Пр
|
3
|
46
|
Veit 2315
|
|
9
|
Зшивання підкладки кишені
|
М
|
3
|
81
|
«Некки» 830-103
|
|
10
|
Припрасування кишені
|
Пр
|
3
|
60
|
Veit 2315
|
|
Разом
|
|
|
528
|
|
Таблиця 3.16 - Технологічна
послідовність обробки кишені в шві (варіант 2)
|
ТНО
|
Найменування технологічно-неподільної операції
|
Спеціальність
|
Розряд
|
Норма часу, с
|
Обладнання, пристрої
|
|
1
|
Пришивання бочка до пілочки залишаючи вхід в
кишеню
|
М
|
3
|
149
|
«Некки» 830-103
|
|
2
|
Обшивання входу в кишеню обшивкою кишені
|
М
|
3
|
20
|
«Некки» 830-103
|
|
3
|
Настрочування припусків обшивання входу в
кишеню на пілочку
|
М
|
3
|
24
|
«Некки» 830-103
|
|
4
|
Пришивання підкладки до обшивки кишені
|
М
|
3
|
41
|
«Некки» 830-103
|
|
5
|
Запрасвання шва пришивання підкладки до
обшивки
|
Пр
|
3
|
46
|
Veit 2315
|
|
6
|
Пришивання підкладки кишені до
суцільновикроєного підзору бочка
|
М
|
3
|
41
|
«Некки» 830-103
|
|
7
|
Запрасування шва пришивання підкладки кишені
до підзору бочка
|
Пр
|
46
|
Veit 2315
|
|
8
|
Зшивання підкладки кишені
|
М
|
3
|
81
|
«Некки» 830-103
|
|
9
|
Припрасування кишені
|
Пр
|
3
|
60
|
Veit 2315
|
|
Разом
|
|
|
509
|
|
Таблиця 3.17 - Технологічна
послідовність обробки кишені в шві (варіант 3)
|
ТНО
|
Найменування технологічно-неподільної операції
|
Спеціальність
|
Розряд
|
Норма часу, с
|
Обладнання, пристрої
|
|
1
|
Пришивання бочка до пілочки залишаючи вхід в
кишеню
|
М
|
3
|
149
|
«Некки» 830-103
|
|
2
|
Обшивання входу в кишеню обшивкою кишені
|
М
|
3
|
20
|
«Некки» 830-103
|
|
3
|
Підшивання припусків обшивання входу в кишеню
|
С
|
3
|
17
|
Strobell 124 -10
|
|
4
|
Пришивання підкладки до обшивки кишені
|
М
|
3
|
41
|
«Некки» 830-103
|
|
5
|
Запрасвання шва пришивання підкладки до
обшивки
|
Пр
|
3
|
46
|
Veit 2315
|
|
6
|
Пришивання підкладки кишені до
суцільновикроєного підзору бочка
|
М
|
3
|
41
|
«Некки» 830-103
|
|
7
|
Запрасування шва пришивання підкладки кишені
до підзору бочка
|
Пр
|
3
|
46
|
Veit 2315
|
|
8
|
Зшивання підкладки кишені
|
М
|
3
|
81
|
«Некки» 830-103
|
|
9
|
Припрасування кишені
|
Пр
|
3
|
60
|
Veit 2315
|
|
Разом
|
|
|
501
|
|
Таблиця 3.18 - Основні критерії, що
визначають вибір раціонального методу обробки низу виробу
|
Найменування критерію
|
Умовне позначення
|
Одиниці виміру
|
Метод обробки
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Трудомісткість вузла
|
Твуз
|
с
|
528
|
509
|
501
|
|
Кількість неподільних операцій
|
n
|
од
|
10
|
9
|
9
|
|
Коефіцієнт механізації
|
Км
|
-
|
0,6
|
0,7
|
0,7
|
|
Кількість одиниць обладнання
|
Ко
|
од
|
2
|
2
|
3
|
|
Критерій споживчої якості
|
Ся
|
бал
|
3
|
4
|
5
|
|
Зміна витрат часу
|
∆Т
|
%
|
-
|
3,6
|
5,1
|
|
Зміна продуктивності праці
|
∆ПП
|
%
|
-
|
3,7
|
5,4
|
Висновок: проаналізувавши три
запропоновані методи, обираємо третій, що відповідає основним вимогам, а саме
має низьку собівартість і відносно високу якість виробу.
3.3 Обґрунтування та вибір
обладнання
Вибір обладнання повинен відповідати
його призначенню, технічних можливостей рівню виробництва, забезпечувати високу
продуктивність роботи, автоматизацію допоміжних прийомів, високу точність
обробки і якість виконання операції.
Таблиця 3.19 - Характеристика
швейних машин загального та спеціального призначення
|
Клас(марка), фірма-виробник, країна
|
Технологічне призначення
|
Умовне та кодове позначення стібка (ДСТУ ISO
4916: 2005
|
Максимальна частота обертання головного валу
|
Максимальна довжина стібка,
мм
|
Максимальна товщина матеріалу під лапкою,
мм
|
Додаткові відомості (тип механізму переміщення
матеріалу, робочі органи; додаткові функції)
|
|
Некки 830-103 Італія
|
Зшивання, пришивання, настрочування
безпосадочною строчкою, виконання оздоблювальних строчок
|
301
|
5000
|
4-6
|
4
|
Нижній та голковий транспортери, автоматична
закріпка, автоматичне піднімання нижньої лапки
|
|
PFAFF 953 Німеччина
|
виконання оздоблювальних строчок,
застрочування
|
301
|
5000
|
4-6
|
4
|
Нижній та голковий транспортери, автоматична
закріпка, автоматичне піднімання нижньої лапки
|
|
790 «Паннонія» (Угорщина)
|
Закріплення припусків обшивання коміра
|
103
|
2600
|
2-7
|
0,2-0,8
|
Видавлювач, крива голка, інтервальний механізм
і=1:2
|
Таблиця 3.20 - Характеристика
швейних напівавтоматів
|
Клас(марка), фірма-виробник
|
Технологічне призначення
|
Кодове позначення стібка(ДСТУ ISO 4916: 2005
|
Максимальна частота обертання головного валу
|
Діаметр ґудзика, мм
|
Розмір деталі
|
Максимальна довжина стібка,мм
|
Загальна кількість проколів голки
|
Додаткові відомості
|
|
JUKI LK 982 (Японія)
|
Пришивання ґудзиків на ніжці
|
107
|
2000
|
від 6 до 30 мм
|
-
|
24
|
15
|
Автоматична подача гудзиків
|
|
62761 «Minerva» (Чехія)
|
Обмету обмет петель
|
404
|
2200
|
-
|
-
|
2
|
За потреб
|
Довжина петлі 10-30 мм, висота підйому лапки
12 мм, позиці позиції голки
|
|
220 ОЗЛМ
|
Виконання закріпок
|
301
|
1200
|
-
|
-
|
до 4,0
|
21
|
Голка пряма, наявність затискачів, механізм
обрізання ниток
|
Таблиця 3.21 - Характеристика
обладнання для дублювання деталей одягу
|
Обладнання , фірма
|
Ширина стрічки, мм
|
Напруга , В
|
Споживча потужність, кВт
|
Швидкість руху стрічки, м/хв
|
Тиск, МПа
|
Температура нагріву робочого органу, С
|
Час дублювання, с
|
Габарити , мм
|
|
Прес ЕВ-К2 «ERBO»
|
-
|
380
|
З,2
|
-
|
0 - 0,7
|
30/60
|
-
|
1000*500*1100
|
Таблиця 3.22 - характеристика
обладнання ВТО
|
Найменування і марка обладнання, фірма
|
Технологічне призначення
|
Маса,кг
|
Технічні параметри
|
Додаткові відомості
|
|
|
|
Тиск пари, МПа
|
Спосіб нагрівання подушок
|
Витрати пари, кг/год
|
Наявність системи охолодження
|
Тип подушок
|
Спосіб отримання пари
|
|
|
|
|
Електричний.
|
Паровий
|
|
|
|
|
|
Прес Fait Японія
|
Внутрішньо процесна
|
1,3
|
0,6
|
+
|
-
|
10-12
|
-
|
Тефлоновеп окриття
|
Парогенератор
|
Таблиця 3.23 - Характеристика
прасувальних столів
|
Тип стола, фірма
|
Тип подушок
|
Потужність, кВт
|
Напруга, В
|
Висота прасувальної подушки,см
|
Додаткові відомості
|
|
|
Двигуна
|
Нагрівача
|
|
|
Наявність відсмокт.
|
Розмір прасувальної плити, мм
|
|
Veit 2315 Японія
|
консольного типу
|
0,37
|
1
|
230
|
85
|
+
|
230*150
|
Таблиця 3.24 - Характеристика
обладнання для ручних та допоміжних операцій
|
Обладнання
|
Клас(марка), фірма - виробник, країна
|
Призначення
|
Технологічна характеристика
|
Наявність елементів автоматизації
|
|
Стіл для ручних робіт
|
Столярна майстерня ВО «Умілі ручки»,Україна
|
Намічування кишені на пілочці, обрізання
ниток, висікання кутиків коміра
|
Розмір 2000*1500
|
-
|
4.
РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МОДЕЛЬ ПАЛЬТА ЖІНОЧОГО ДЕМІСЕЗОННОГО
.1 Обґрунтування особливостей
виготовлення моделі
Особливості виготовлення моделі
виробу включають особливості розкрою: вимоги до розташування малюнка на
деталях, вказівка деталей з відхиленнями у напрямі нитки основи від
рекомендований в НТД; особливості пошиття: ключові аспекти виготовлення і
збирання вузлів, вимоги до виконання основних швів і обробки країв деталей,
відмінності в наладці обладнання для забезпечення якісної обробки, правила
виконання операцій оздоблення.
Особливості виготовлення моделі пальта
жіночого
Вимоги до розкрою:
Розкрій тканини верху та підкладки
проводиться відповідно до нитки основи, вказаній на лекалах.
Розкрій деталей підкладки
проводиться відповідно деталям верху.
Вимоги до пошиття:
Плечові, бічні, шви рукавів зшивають
шириною шва 1,0 см.
Рукава вшивають у закриті пройми
шириною шва 1,0 см.
Нижній і верхній комір вшивають в
горловину виробу і підкладки відповідно шириною шва 1,0 см.
Виріб обшивається підкладкою по низу
виробу, зрізу борту і відльоту коміра, заздалегідь обшиваючи борти підбортами з
одночасним вшиванням тасьми «блискавки» на 1,0 см.
Деталі підкладки зшивають шириною
шва 1,0 см підкладка збирається «халатом». На стадії заготівки в лівому рукаві
залишається припуск в шві для вивертання.
Оздоблювальні строчки по краю борту
та коміру прокладаються на відстані 0,7 см від краю виробу.
4.2 Складання раціональної
технологічної послідовності обробки
Розробка та складання раціональної
технологічної послідовності виготовлення швейного виробу - пальта жіночого
демісезонного виконується на базі розробленої загальної схеми виготовлення
моделі, вибраних раціональних методів обробки, що були розглянуті у розділі
3.1, обладнання та режимів виготовлення, запропонованих у розділах 3.2-3.4.
Технологічна послідовність надається
нижче у табличній формі (таблиця 4.1).
Таблиця 4.1 - Технологічна
послідовність виготовлення моделі пальта жіночого
|
ТНО
|
Найменування технологічно-неподільної операції
|
Спеціальність
|
Розряд
|
Норма часу, с
|
Обладнання, пристрої
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
Запуск
|
|
1
|
Одержання й реєстрація деталей крою
|
Р
|
3
|
35
|
-
|
|
2
|
Перевірка якості деталей крою
|
Р
|
5
|
64
|
Лекало
|
|
3
|
Запуск деталей крою в потік
|
Р
|
3
|
75
|
-
|
|
Всього по запуску
|
|
|
174
|
|
|
Обробка підкладки
|
|
4
|
Закріплення склади спинки зверху
|
М
|
2
|
16
|
Неккі 830 - 103
|
|
5
|
Пришивання бочка підкладки до підкладки спинки
|
М
|
3
|
76
|
Неккі 830 - 103
|
|
6
|
Пришивання бочка підкладки до підкладки
пілочки
|
М
|
3
|
76
|
Неккі 830 - 103
|
|
7
|
Зшивання плечових зрізів підкладки
|
М
|
3
|
36
|
Неккі 830 - 103
|
|
8
|
Зшивання ліктьових зрізів рукавів підкладки
|
М
|
72
|
Неккі 830 - 103
|
|
9
|
Зшивання передніх зрізів рукавів підкладки,
залишаючи отвір для вивертання
|
М
|
3
|
56
|
Неккі 830 - 103
|
|
10
|
Вшивання рукавів підкладки у пройми
|
М
|
3
|
130
|
Неккі 830 - 103
|
|
підкладки
|
|
|
|
|
|
11
|
ВТО підкладки
|
Пр
|
4
|
130
|
Veit 2315
|
|
Разом по вузлу
|
|
|
592
|
|
|
Обробка коміра
|
|
12
|
Намічування лінії обшивання коміра
|
Р
|
3
|
26
|
Лекало, крейда
|
|
13
|
Обшивання верхнього коміра нижнім
|
М
|
4
|
54
|
Неккі 830 - 103
|
|
14
|
Висікання кутиків коміра
|
Р
|
2
|
10
|
Ножиці
|
|
15
|
Вивертання коміра
|
Р
|
2
|
14
|
-
|
|
16
|
Припрасування коміра, формуючи кант
|
Пр
|
4
|
34
|
Veit 2315
|
|
17
|
Прострочування оздоблювальної строчки
|
М
|
3
|
60
|
PFAFF 953
|
|
Разом по вузлу
|
|
|
198
|
|
|
Обробка рукавів
|
|
18
|
Зшивання ліктьових зрізів рукавів
|
М
|
3
|
72
|
Неккі 830 - 103
|
|
19
|
Запрасування припусків шва зшивання на верхню
частину рукава
|
Пр
|
3
|
50
|
Veit 2315
|
|
20
|
Розмітка підгину рукавів
|
Р
|
3
|
34
|
Лекало, крейда
|
|
21
|
Запрасування підгину низу рукавів
|
Пр
|
4
|
36
|
Veit 2315
|
|
22
|
Зшивання передніх зрізів рукавів
|
М
|
3
|
56
|
Неккі 830 - 103
|
|
23
|
Розпрасування передніх швів рукавів
|
Пр
|
3
|
34
|
Veit 2315
|
|
24
|
Вивертання рукавів
|
Р
|
2
|
20
|
-
|
|
Разом по вузлу
|
|
|
302
|
|
|
Обробка спинки
|
|
25
|
Зшивання середніх зрізів спинки
|
М
|
3
|
36
|
Неккі 830 - 103
|
|
26
|
Розпрасування швів зшивання частин спинки
|
Пр
|
3
|
28
|
Veit 2315
|
|
Разом по вузлу
|
|
|
64
|
|
|
Обробка планки
|
|
27
|
Запрасування планки
|
Пр
|
3
|
80
|
Veit 2315
|
|
28
|
Обшивання верхнього та нижнього кутів планки
|
М
|
3
|
40
|
Неккі 830 - 103
|
|
29
|
Вивертання, висікання та виправлення кутів
|
Р
|
3
|
40
|
-
|
|
30
|
Припрасування планки
|
Пр
|
3
|
90
|
Veit 2315
|
|
31
|
Прострочування оздоблюючої строчки
|
М
|
3
|
170
|
PFAFF 953
|
|
32
|
Намічання місця розташування петель
|
Р
|
3
|
36
|
Лекало, крейда
|
|
33
|
Виметування петель
|
Н/А
|
3
|
155
|
Minerva 62761
|
|
Разом по вузлу
|
|
|
611
|
|
|
Обробка пілочок
|
|
34
|
Пришивання бочка до пілочки залишаючи вхід в
кишеню
|
М
|
3
|
149
|
Некки 830-103
|
|
35
|
Обшивання входу в кишеню обшивкою кишені
|
М
|
3
|
20
|
Некки 830-103
|
|
36
|
Підшивання припусків обшивання входу в кишеню
|
С
|
3
|
17
|
Strobell 124 -10
|
|
37
|
Пришивання підкладки до обшивки кишені
|
М
|
3
|
41
|
Некки 830-103
|
|
38
|
Запрасвання шва пришивання підкладки до
обшивки
|
Пр
|
3
|
46
|
Veit 2315
|
|
39
|
Пришивання підкладки кишені до
|
М
|
3
|
41
|
Некки 830-103
|
|
суцільно викроєного підзору бочка
|
|
|
|
|
|
40
|
Запрасування шва пришивання підкладки кишені
до підзору бочка
|
Пр
|
3
|
46
|
Veit 2315
|
|
41
|
Зшивання підкладки кишені
|
М
|
3
|
81
|
Некки 830-103
|
|
42
|
Припрасування кишені
|
Пр
|
3
|
60
|
Veit 2315
|
|
Разом по вузлу
|
|
|
501
|
|
|
Монтаж
|
|
43
|
Пришивання бочків до спинки
|
М
|
3
|
54
|
Некки 830-103
|
|
44
|
Запрасування припусків швів на спинку
|
Пр
|
3
|
54
|
Veit 2315
|
|
45
|
Зшивання плечових зрізів
|
М
|
3
|
54
|
Некки 830-103
|
|
46
|
Розпрасування плечових швів
|
Пр
|
3
|
32
|
Strobell 124 -10
|
|
47
|
Вшивання рукавів у пройми
|
М
|
5
|
250
|
Некки 830-103
|
|
48
|
Спрасування швів вшивання рукавів
|
Пр
|
4
|
111
|
Veit 2315
|
|
49
|
Пришивання підокатника до рукавів
|
М
|
3
|
125
|
Некки 830-103
|
|
50
|
Намічування лінії обшивання бортів
|
Р
|
3
|
56
|
Лекало, крейда
|
|
51
|
Настрочування тасьми- блискавки на підборт
|
М
|
3
|
180
|
Некки 830-103
|
|
52
|
Настрочування планки на правий борт
|
М
|
3
|
180
|
Некки 830-103
|
|
53
|
Зшивання плечових зрізів підбортів та обшивки
горловини спинки
|
М
|
3
|
32
|
Некки 830-103
|
|
54
|
Розпрасування шва зшивання
|
Пр.
|
2
|
24
|
Veit 2315
|
|
55
|
Обшивання бортів підбортами
|
М
|
4
|
196
|
Некки 830-103
|
|
56
|
Висікання кутів бортів
|
Р
|
2
|
24
|
Нижиці
|
|
57
|
Вивертання бортів
|
Р
|
2
|
26
|
-
|
|
58
|
Припрасування бортів
|
Пр
|
3
|
90
|
Veit 2315
|
|
59
|
Вшивання коміра в горловину
|
М
|
4
|
262
|
Некки 830-103
|
|
60
|
Висікання припусків в кутах коміра
|
Р
|
2
|
20
|
Ножиці
|
|
61
|
Розпрасування шва вшивання коміра в горловину
|
Пр
|
3
|
107
|
Veit 2315
|
|
62
|
Зшивання припусків вшивання коміра в горловину
|
М
|
3
|
90
|
Некки 830-103
|
|
63
|
Намічування лінії низу виробу
|
Р
|
4
|
Лекало, крейда
|
|
64
|
Запрасування низу виробу
|
Пр
|
4
|
43
|
Veit 2315
|
|
65
|
Підшивання підгину низу вигобу
|
С
|
3
|
88
|
Strobell 124 -10
|
|
66
|
Пришивання підокатника до рукавів
|
М
|
3
|
125
|
Некки 830-103
|
|
67
|
Пришивання підкладки до підбортів та обшивки
горловини
|
М
|
3
|
188
|
Некки 830-103
|
|
68
|
Пришивання плечових накладок до швів вшивання
рукавів
|
М
|
3
|
84
|
Некки 830-103
|
|
69
|
Вивертання рукавів
|
Р
|
2
|
18
|
-
|
|
70
|
Пришивання підкладки до низу рукавів
|
М
|
3
|
92
|
Некки 830-103
|
|
71
|
Закріплення підкладки за припуски рукавів
верху
|
М
|
3
|
56
|
Некки 830-103
|
|
72
|
Закріплення пройм верху та підкладки смужками
тканини
|
М
|
3
|
52
|
Некки 830-103
|
|
73
|
Пришивання підкладки до низу виробу
|
М
|
4
|
72
|
Некки 830-103
|
|
74
|
Вивертання виробу
|
Р
|
3
|
60
|
-
|
|
75
|
Перевірка якості пришивання підкладки
|
Р
|
5
|
58
|
-
|
|
76
|
Застрочування отвору для вивертання підкладки
|
М
|
3
|
23
|
Некки 830-103
|
|
77
|
Чищення виробу
|
Р
|
4
|
110
|
Щітка
|
|
78
|
Кінцеве ВТО виробу
|
Пр
|
5
|
435
|
Veit 2315
|
|
79
|
Розмітка місця розташування ґудзиків на лівому
борті
|
Р
|
4
|
96
|
Лекало, крейда
|
|
80
|
Пришивання ґудзиків на лівий борт
|
А
|
43
|
180
|
JUKI LK 982
|
|
81
|
Застібування ґудзиків
|
Р
|
2
|
78
|
-
|
|
82
|
Фіксація ярлика і пакетика із запасним
ґудзиком
|
Р
|
2
|
34
|
Пістолет - етикетор
|
|
83
|
Пакування та розміщення виробу на кронштейні
|
Р
|
2
|
40
|
-
|
|
84
|
Передача виробу на склад
|
Р
|
4
|
60
|
-
|
|
Всього по монтажу
|
|
|
4000
|
|
|
Разом по виробу
|
|
|
6442
|
|
4.3 Розробка карти інженерного
забезпечення
Технологічна послідовність обробки
виробу характеризує технологічний процес, а умови виконання операцій надаються
в карті інженерного забезпечення. В них надається умови виконання операцій,
числові значення параметрів та режимів виконання операцій, які визначаються на
основі розробленої технологічної документації на модель.
Крім того, визначаються вимоги до
якості виконання операції. В карті також приводиться графічне та умовне
зображення неподільної операції, де зазначається схема з’єднання деталей та
технічні умови виконання операції.
Карта інженерного забезпечення на
пальто жіноче демісезонне надана у додатку Г.
4.4 Виконання кресленика загального
виду виробу
Кресленник загального виду виробу -
це конструкторсько-технологічний документ, який містить інформацію про склад
виробу, внутрішній устрій, про методи з’єднання всіх деталей та вузлів із
зазначенням технологічних параметрів обробки.
Цей документ оформляється у
відповідності до ГОСТ 2.109-73 ЕСК «Общие требования к чертежам».
Кресленник загального виду пальта
жіночого демісезонного наданий у додатку Д.
ВИСНОВКИ
У даному курсовому проекті,
присвяченому технологічній розробці пальта жіночого демісезонного, отримані
такі результати.
На основі характеристики існуючого і
перспективного асортименту виробів, було обрано декілька моделей пальт жіночих.
На основі проведеного аналізу сучасного асортименту пальт жіночих і напрямку
моди, сформовано виробничі вимоги до даного асортименту одягу і розроблено
ескізи моделей - модифікацій пальт.
У технологічному розділах був
проведений аналіз обробки основних вузлів базової моделі пальта жіночого
демісезонного, вибрано обладнання для її виготовлення, режими обробки, що
дозволило отримати зменшення трудомісткості, розроблено раціональну
технологічну послідовність виготовлення базової моделі .
Крім того, було надано декілька
варіантів методів удосконалення обробки одного і того ж вузла виробу (з’єднання
коміра з горловиною виробу, обробка кишені в рельєфному шві та обробка низу
виробу) , які досягаються за рахунок або використання машин - напівавтоматів
або заміною певних операцій на більш доцільні, написано технологічну
послідовність обробки кожного з них, пораховано норми часу на виконання кожної
із неподільних операцій та надано графічні зображення кожного із методів
удосконаленню
Також надано загальну схему
виготовлення виробу, за результатами якої написано технологічну послідовність
обробки виробу із наданням загальної трудомісткості виробу.
Курсовий проект також містить
кресленик загального виду виробу, який надає повну інформацію про технологію
виготовлення пальта жіночого демісезонного.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Павлюковець
Р.Г. Стан легкої промисловості //Легка промисловість.2009. - № 5
2. Поліщук
О.І. Дизайн одягу промислового виробництва. - К.: КДУТД, 2001. - 59 с.
. Методи
обробки швейних виробів./ Г.Г. Білоусова, М.В. Колосніченко, Л.О. Масловська,
А.В. Курганський.: Навч. посібник. - К.: МВЦ «Медінформ», 2007. - 292 с.
. Савостицкий
А.В., Меликов Е.Х. Технология швейных изделий. -М.: Легкая и пищевая
промышленность, 1982. - 439 с.
. Отраслевые
поэлементные нормативы времени по видам робот и оборудования при пошиве верхней
одежды. - М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1986. - 235 с.
. Методичні
вказівки до виконання курсового проекту для студентів спеціальності 6.051602
«Технологія виробів легкої промисловості» (швейні вироби) денної форми
навчання./ Упор.: Л.Б. Білоцька, І.В. Федько,
. С.Ю.
Лозовенко - К.:КНУТД, 2010. - 56 с.
. Н.П.Супрун,
Л.В.Орленко, « Конфекйіювання матеріалів для одягу».- К.: Знання, 2008.-94с.
Додаток А
Рисунок А.1 - Схема зон дублювання
пальта жіночого прокладковими матеріалами
Додаток Б
Конфекційної карта
Розробник: .
Модель: № 34
Підприємство ЗАТ «Калина»
Асортимент виробу: Пальто жіноче
демісезонне
Рости, що рекомендуються: 164 - 170
Розміри, що рекомендуються: 88 - 96
Повнота група: II
|
Зовнішній вигляд моделі
|
Зразок та волокнистий склад
|
Фурнітура
|
|
Тканина верху
|
Підкладкова тканина
|
Матеріали докладу
|
Характеристика ниток
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток В
Схема виготовлення пальта жіночого
Рисунок В.1 - Загальна схема
виготовлення пальта жіночого
Додаток Г
Карта інженерного забезпечення
|
Підприємство: ЗАТ «Калина»
|
Виріб: пальто жіноче
|
Модель: 34
|
Номер операції: 45
|
|
|
|
Лист: 1
|
|
Найменування операції: Зшивання плечових
зрізів
|
|
Спеціальність: М Тарифний розряд: 3 Норма
часу, с: 54 Розцінка, коп.: 0,588
|
Обладнання: Некки 830-103 Частота обертання
головного валу: 5000хв-1 Число стібків в 10мм строчки: 4 - 6
|
|
Матеріали: Пальтова (Вовна 60% Акрил 35%
Мохер 5%)
|
Нитки: армовані 44ПЕ
|
|
Голки:0,23 Ст
|
|
Вимоги до якості виконання операції:
|
Зображення операції
|
|
Відсутність пропусків стібків, викривлення
строчок,рівномірність затягнення стібків та рівність шву
|
Графічне  Умовне
|
|
Технічні вимоги виконання
|
|
|
Ширина шва зшивання: 8 - 10мм Стротчку
закріплюють шляхом заходу одного її кінця на інший на 7мм Виміри виконують
металевою лінійкою методом накладання
|
|
Карта інженерного забезпечення
|
Підприємство: ЗАТ «Калина»
|
Виріб: пальто жіноче
|
Модель: 34
|
Номер операції: 31
|
|
|
|
Лист: 2
|
|
Найменування операції: Прострочування
оздоблювальної строчки по краю планки
|
|
Спеціальність: М Тарифний розряд: 3 Норма
часу, с: 170 Розцінка, коп.: 0,825
|
Обладнання: PFAFF 953 Частота обертання
головного валу: 5000хв-1 Число стібків в 10мм строчки: 4 - 6
|
|
Матеріали: Пальтова (Вовна 60% Акрил 35%
Мохер 5%)
|
Нитки: армовані 44ПЕ
|
|
Голки:0,23 Ст
|
|
Вимоги до якості виконання операції:
|
Зображення операції
|
|
Відсутність пропусків стібків, викривлення
строчок, рівномірність затягнення стібків та рівність шву
|
Графічне  Умовне
|
|
Технічні вимоги виконання
|
|
|
Відстань від краю до строчки: 4мм Виміри
виконують металевою лінійкою методом накладання
|
|
Карта інженерного забезпечення
|
Підприємство: ЗАТ «Калина»
|
Виріб: пальто жіноче
|
Модель: 34
|
Номер операції: 64
|
|
|
|
Лист: 3
|
|
Найменування операції: Запрасування низу
виробу
|
|
Спеціальність: Пр Тарифний розряд: 4 Норма
часу, с: 43 Розцінка, коп.: 0,459
|
Обладнання: Veit 2315
|
|
Матеріали: Пальтова (Вовна 60% Акрил 35%
Мохер 5%)
|
|
|
|
|
Вимоги до якості виконання операції:
|
Зображення операції
|
|
Уникати появу ласів та обпалювання ниток
|
Графічне  Умовне
|
|
Технічні вимоги виконання
|
|
|
Праска повинна знаходитись на відстані
витягнутої руки На підлозі повинен бути захисний гумовий ковбик Дотримуватись
вимог до температури прасування
|
|