Фортифікаційні споруди у творчих композиціях подільських художників
Зміст
Вступ
Розділ
1. Архітектура
Хмельниччини: ґенеза,типологія,стилістика
.1
Сакральна архітектура Хмельниччини
.2
Маєткова архітектура Хмельниччини
.3
Фортифікаційне зодчество краю
Розділ
2. Архітектурний пейзаж як особливий вид пейзажного жанр
.1
Архітектурний
пейзаж у творчості західноєвропейських художників
2.2
Архітектурний пейзаж у творах українських художників
Розділ
3. Художні особливості зображення фортифікаційних споруд у творчих композиціях
подільських художників
.1
Типологія
зображень фортифікаційних об’єктів в подільському образотворчому мистецтві
.2
Техніки виконання творчих композицій
.3
Фортифікаційні пам’ятки у творчих композиціях подільських митців
Висновки
Список
використаних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність теми дослідження:
Україна - це держава, яка пройшла довгий і складний шлях історичного розвитку.
В її самобутній архітектурі, що сягає своїм корінням ще в дохристиянську добу і
зберігає національні особливості, ніколи не переривався зв’язок з минулими
віками.
Збереження історико - культурних
багатовікових традицій знайшло відображення в творчих здобутках сучасних
українських архітекторів. І незважаючи на соціальні процеси, які мали
негативний і руйнівний вплив на об’єкти вітчизняної архітектури, останні були
збережені і до сьогодні як у первинному так і поруйнованому стані. Ці об’єкти
на даний момент є неоціненним скарбом, який втілює в собі неповторність,
своєрідність, спадкоємність українського зодчества; це кам’яний літопис світу,
що промовляє навіть тоді, коли “вже мовчать пісні та перекази ”.
Тому, виникає одне з найважливіших
питань: як зберегти архітектурну спадщину та не втратити розуміння її змісту і
значення у процесі культурного розвитку. Великий інтерес викликають у наш час
сакральні споруди оборонного характеру минулих літ, а саме церкви - фортеці на
теренах Хмельниччини, які були відбудовані після численних руйнувань і ті, що
збереглися у своєму початковому вигляді ще з часів середньовіччя. Адже
безсмертні твори видатних архітекторів і митців минулого та сьогодення не втратили
своєї пізнавальної цінності. Вони увійшли в культуру суспільства не лише як
реліквії історії, а й як шедеври мистецтва, що допомагають створювати сучасним
митцям історико-культурний простір, поєднавши у ньому функціональне і
духовно-естетичне служіння народу.
Мета дослідження:
проаналізувати ґенезу , типологію, стилістику сакрального та фортифікаційного
зодчества Хмельниччини як специфічного елементу архітектури краю, класифікувати
та систематизувати художні особливості, техніки втілення архітектурних образів
у пейзажних композиціях подільських художників.
Завдання дослідження:
1.Проаналізувати ґенезу та історичну
обумовленість будівництва фортець на території Хмельниччини.
. Визначити та систематизувати
основні стилістичні особливості фортифікаційних об’єктів.
. Дослідити типологію забудови
фортифікаційних споруд та окреслити їх функціональне та мистецьке значення для
суспільства.
.Проаналізувати мистецьку спадщину
подільських митців як об’єкт архітектурного пейзажу, виявити особливості
творчих методів зображення , техніки втілення ними архітектурних образів у пейзажних
композиціях .
Об’єкт дослідження:
фортифікаційні споруди у творчих композиціях подільських художників.
Предмет дослідження:
Художні особливості та стилістика зображень фортифікаційних споруд в
композиціях митців Поділля.
Хронологічні межі дослідження:
дане дослідження поширюється на ст.
Територіальні межі дослідження:
поширюються на територіях Поділля.
Методи дослідження:
Для виконання завдань дослідження використані загальнонаукові та спеціальні
методи наукових досліджень. До загальнонаукових методів належать:
фактологічний,представлений виявленням і вивченням візуального матеріалу (плани
та схеми сакральної оборонної архітектури,перші літописні зображення будівель,
праці художників); аналітичний, представлений аналізом літературних джерел;
метод порівняльного аналізу, представлений порівняльним архітектурознавчим
аналізом творчості майстрів архітекторів. До спеціальних методів належать
статичний метод та метод роботи з першоджерелами.
Наукова новизна дослідження:
полягає у систематизації стилістичних та технологічних особливостей зображення
фортифікаційної архітектури Хмельниччини в контексті живописних творів
подільських художників .
Практичне значення роботи:
Результати дослідження можуть бути використані:
.Для поглибленого вивчення та
розвитку історії архітектури, зокрема Хмельниччини і України взагалі.
. Як методична основа при розробці
регіональних видатних зразків вітчизняної культури.
. У памяткоохоронній справі з метою
збереження автентичного вигляду фортифікаційних споруд чи історично важливих нашарувань.
Структура й обсяг дипломної роботи:
Текстова частина бакалаврської роботи складається із вступу, 3-х розділів,
висновків, списку використаної літератури, додатків.
Розділ І. Архітектура Хмельниччини:
ґенеза,типологія, стилістика
.1 Сакральна архітектура
Хмельниччини
Творіння архітектури - це частина
матеріального середовища , в якому живе і працює людина. Архітектурні споруди
завжди мали вплив на умови праці та відпочинку людей. Залежно від
соціально-політичних умов, рівня будівельної техніки, наявності будівельних
матеріалів, природно-кліматичних факторів народні майстри зводили різноманітні
за функціональним призначенням будівлі та споруди.
Сакральна архітектура (з латин.
sасег - священний) - галузь архітектури, споруди релігійного культу або їх
комплексу. Особливість сакральної архітектури - в її органічній композиції та
структурі, пронизаній ідеєю, змістом релігії, що через архітектуру впливає на
віруючих і формує в них релігійні настрої та почуття. Сакральна архітектура має
досконалі естетичні елементи та символи духовної дійсності, які дають людині
віру, поєднують її з Богом. На території України вона постала із запровадженням
християнства і продовжила свої традиції до сьогодення[1,c.65].
Типовою спорудою сакральної
архітектури на Хмельниччині являється Церква Святої Трійці - православна церква
в місті Полонному. В 1734 році було закінчено побудову дерев'яної церкви Святої
Трійці, в центральній частині Полонного, серед валів фортеці. В 1832 році був
зроблений ремонт церкви, але зовнішній вигляд залишився практично незмінним.
Троїцька церква - дерев'яна (дубова), трибанна, покрита жерстю. Стояла на
кам'яному фундаменті. В західній частині церкви були розміщені хор та клірос.
Іконостас в церкві був старий, багатоярусний, дерев'яний, вкритий позолотою, з
багатою різьбою. Він представляв собою зразок старовинного іконостасу з
звичайним розташуванням ікон, загальним для всіх церков України. Окремо від
церкви знаходилася дерев'яна дзвіниця звичайного старовинного двоярусного типу.
Певний час при церкві існували дві церковно-приходські школи. Храмовим святом
парафії була Трійця - Зелені свята. Троїцька церква є центральною церквою
Полонського деканату (благочиння) Хмельницької єпархії(Дод.В.,Рис.В.3).
Костел і монастир отців Кармелітів -
бароковий монастирський комплекс у Городищі на Волині. Заснований у 1746 році
на фундацію князів Станіслава та Йосипа Любомирських і Якова Погрушевського.У костелі
знаходився чудотворний образ Городищенської Матері Божої Шкаплерної.У 1832 році
костел та монастир були зачинені і конфісковані російською владою за участь
населення Заславщини у національно-визвольному повстанні. Костел пристосували
під православну церкву, а монастирські корпуси заселили, російські монашки з
Полонного.
Костел святих Апостолів Петра
і Павла у Ярмолинцях - парафіяльний католицький храм
<#"577083.files/image001.gif">
Додаток А.1.Рис.1Замки Хмельниччини
Додаток Б
Рис.Б.1Петропавлівська церква
Рис.Б.2.Сутківська церква
Рис.Б.3. Покровська церква в
Сутківцях
Рис.Б.4.Меджибіж. Фортеця.
Додаток В
<#"577083.files/image012.gif"> <#"577083.files/image014.gif">
Акварель Карла Вернера
"Венецианский Пейзаж"
<http://artdeal.org/painting/1006-Akvarel_Carla_Wernera_Venicianskiy_Pejzaj.html>
Техника: Акварель
Материалы: Бумага