по-п`яте , поступово змінюється економічна основа
сучасної цивілізації . Індустріальна модель розвитку визначається пріорітетом
знань , людського капіталу , формування «економіки розуму» , «економіки думки»
.
ІІ
Одним з
найважливіших етапів в інтеграції України у світовий простір є входження
України до ЄС .
Важливими етапамина шляху
повернення України в Європу були підписання Угоди про Партнерство і Співробітництво
дою в листопаді 1995 року ,
підписання Тимчасової Угоди про торгівлю та питання , пов`язані з торгівлею -
першої такої угоди з однією з Нових Незалежних Держав , а також
підписання Президентом України
Л.Д.Кучмою та Головою Єв-ропейської Комісії паном Жаком Сантером Спільної заяви
по
результатам переговорів , що
стало першим прецедентом по відношенню до держави не члена ЄС , в червні 1995
року .
Особливого значення для
поглиблення довіри до України та
закріплення позитивного
ставлення Європейської спільноти
до нашої держави набуває
вирішення питання про вступ Ук- раїни до Ради Європи , що вже відбулося .
Інтеграція у
західноєвропейські структури та розвиток
співробітництва з ЄС є не
самоціллю , а засобом досягнен- ня , в першу чергу , конкретних економічних
цілей .Обсяг
торгівлі між Україню та ЄС у
7 разів перевищує обсяг тор-
гівлі України з США
.Українські товаровиробники , у першу чергу з найбільш конкурентноздатних сфер
української еко-
номіки : металургійної і
текстильної промисловості , сільського господарства , певних сфер
науковомістких та енергетичних технологій ,мають отримати більше можливості
для експорту своїх товарів у
Західну Європу .Підготовка
нової угоди з ЄС по текстилю
, угоди щодо науково-техніч- ного співробітництва , зменьшення митних ,
нетарифних та
інших обмежень у взаємній
торгівлі сприяння скорішому на-
буттю чинності Угоди про
Партнерство та Співробітництво та практичній реалізації Тимчасової Угоди про
торгівлю між Україною та ЄС , - цим та багатьом іншим невідкладним
завданням буде присвячена
головна увага Постійного предс- тавництва України при ЄС.
ІІІ
Україна не є самотньою у
своїх намаганнях вирішувати нагальні завдання економічних відносин з ЄС .
Консульта-
ції з цього приводу з
представниками кількох країн-членів
ЄС свідчать , зокрема , про
їх принципову готовність у межах політичних та економічних реалій сприяти
зменшенню митних та інших зборів на продукцїю , що експортується з України до
ЄС та розширення існуючих квот по групі так званих «чутливих товарів» : сталі ,
текстилю , ядерних товарів та сільгосппродукції.Ці країни підтримують раціо-
західноєвропейські структури
.
Під час останніх
зустрічей і переговорів в Європейсь-
кий Комісії розглядалися хід
підготовки до запланового на
1995 р. в м.Києві засідання
Спільного комітету України та
Європейської Комісії ,
процес ратифікації Угоди про Парт-нерство та Співробітництво і набуття чинності
Угодою про
торгівлю між Україноюта ЄС ,
проблеми узгодження підходів
сторін до чорнобильського
питання ,підвищення ефективнос-
ті програм технічної
допомоги по лінії Тасіс , які мають
розглядатись не як
самодостатня категорія , а як засіб для досягнення конкретних , в першу чергу -
економічних -
цілей .
Багато зусиль Україна
доклала , щоб стати повноправним
членом РЄ -впливової
міжнародної регіональної інституції.
Історична для нашої держави
подія відбулася 9 листопада 1995 р., коли Комітет Міністрів Ради Європи
юридично зат-
вердив рішення
Парламентської Ассамблеї РЄ про вступ України до цієї авторитетної міжнародної
організації.Ця
подія стала актом юридичного
визнання авторитету України,
її права на входження в усі
європейські структури , що створює на континенті нову політичну ситуацію ,дає
Украї- ні шанс на поглиблення демократичних перетворень .
Використана література
1.
Економіка
зарубіжних країн ; Київ «Либідь» 1996
3.
«Україна - Європейський Союз :
зовнішньоекономічна діяльність і перспективи співробітництва» ;Київ 1995