Проектування виробничих процесів
ЗМІСТ
1. ТИПИ ПРОЕКТІВ
2. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОЕКТУ
3. СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЕКТУ
4. УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ
ЛІТЕРАТУРА
1.
ТИПИ ПРОЕКТІВ
Класифікаційні
ознаки (основні фактори), що визначають кожен конкретний проект:
·
масштаб
(розмір ) проекту;
·
терміни
реалізації;
·
якість;
·
обмеженість
ресурсів;
·
місце й
умови реалізації проекту.
Інвестиційний
проект:
1. Діяльність, що припускає здійснення
комплексу яких-небудь дій, що забезпечують досягнення визначених цілей.
2. Як система організаційно-правових і
розрахунково-фінансових документів, необхідних для здійснення яких-небудь чи
дій такі дії, що описують.
Інвестиції можуть
охоплювати як повний науково-технічний і виробничий цикл створення продукції
(ресурсу, послуги ),так і його елементи (стадії ).
Масштабність:
малі проекти і мегапроекти.
Малі проекти не великі по масштабу, прості
й обмежені обсягами (наприклад, дослідно-промислові установки, невеликі
промислові підприємства, модернізація діючих виробництв ).
Капіталовкладення
в даний проект складає до 10-15 млн.$, трудозатрати- до 40-50 тис.
людино-годин.
Важкість виправлення
допущених помилок вимагає дуже ретельного визначення об'ємних характеристик
проекту, графіка проекту , форм звіту, а також умов проекту.
Мегапроекти - це цільові програми, що
містять безліч взаємозалежних проектів, об'єднаних загальною метою, виділеними
ресурсами і відпущеним на їхнє виконання часом (наприклад, міжнародні,
державні, національні і регіональні програми).
*
висока
вартість ( 1 млрд.$ і більш);
*
капіталомісткість
( потреба у фінансових засобах);
*
трудомісткість
- 2 млн. людино-годин на проектування, 15-20 млн.чіл.-годин на будівництво;
*
тривалість
реалізації - 5-7 і більш років;
*
необхідність
участі інших країн;
віддаленість
районів реалізації ,а отже додаткові витрати на інфраструктуру;
*
вплив на
соціальне й економічне середовище регіону і навіть країни в цілому.
По терміну
реалізації: короткострокові (швидкісні) проекти.
Звичайно
реалізуються на підприємстві з виробництва новинок різного роду, досвідчених
установках, відбудовних роботах. На таких об'єктах замовник звичайно йде на
збільшення остаточної (фактичної ) вартості проекту проти первісної, оскільки
найбільше він зацікавлений у якнайшвидшому його завершенні.
Бездефектні
проекти як
домінуючий фактор використовують підвищену якість ( Звичайно вартість проекту
дуже висока. Наприклад, атомні електростанції.)
Мультіпроекти використовуються коли задум
замовника проекту відноситься до декількох взаємозалежних проектів.
Мультіпроекти включають зміна існуючих чи створення нових організацій і
фірм.
Мультіпроектом вважається
виконання безлічі замовлень (проектів) і послуг у рамках виробничої програми
фірми, обмеженої її виробничими, фінансовими, тимчасовими можливостями і
вимогами замовників.
У якості
альтернативних мультіпроектам виступають монопроекти, що мають чітко
обкреслені ресурсні, тимчасові й інші рамки, реалізовані єдиною проектною
командою і що представляють собою окремі інвестиційні, соціальні й ін. проекти.
Модульне
будівництво -
відносно новий спосіб рішення ряду задач керування проектами (у вітчизняній
термінології метод називається комплектно-блоковий).
Суть даного
проекту полягає в тому, що велика частина майбутнього об'єкта ( іноді до 95%
його вартості) виготовляється не на місці майбутньої експлуатації.
Після
виготовлення великі модулі транспортуються і встановлюються на місці майбутньої
експлуатації.
Метод ефективний
для промислових об'єктів, що споруджуються у важкодоступних, віддалених районах
з нерозвиненою виробничою і соціальною інфраструктурою.
Міжнародні
проекти звичайно
відрізняються значною складністю і вартістю. Їх відрізняє також важлива роль в
економіці і політику тих країн, для яких вони розробляються. Проекти звичайно
засновані на взаємодоповнюючих відносинах і можливостях партнерів.
2.ЖИТТЄВИЙ
ЦИКЛ ПРОЕКТУ
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ
ПРОЕКТУ ( проектний цикл) - проміжок часу між моментом появи проекту і моментом
його ліквідації.
ЖЦП - вихідне
поняття для дослідження проблем фінансування робіт із проекту і прийняття
відповідних рішень.
Відповідно до
сформованої практики, стану, через які проходить проект, називають фазами
(етапами, стадіями). Кожна виділена фаза може тривати на підфази, підетапи
і т.д.
Для зручності
розгляду роботи з реалізації проекту можна згрупувати:
·
основна
діяльність по проекту;
·
забезпечення
проекту.
Такий поділ робіт
не збігається з розбівкою проектів на фази й етапи, оскільки й основна, і
діяльність, що забезпечує, можуть сполучатися в часі.
До основної
діяльності по проекту відносяться:
*
передінвестиційні
дослідження
*
планування
проекту
*
розробка
проектно-кошторисної документації
*
проведення
торгів і висновок контрактів
*
будівельно-монтажні
роботи
*
виконання
пуско-наладочних робіт
*
здача
проекту
*
експлуатація
проекту, випуск продукції
*
ремонт
устаткування і розвиток проекту
*
демонтаж
устаткування (закриття проекту)
Види діяльності,
що забезпечує, по проекту:
·
організаційна
·
кадрова
·
матеріально-технічна
·
комерційна
(маркетинг)
·
фінансова
·
інформаційна
·
правова
Кожна фаза
розробки проекту має свої мети і задачі. Розглянемо їхній зміст стосовно до
класифікації, прийнятої в країнах із традиційно ринковою економікою. Принципова
схема чергування фаз реалізації проекту показана на мал.1. Схема запропонована Всесвітнім
банком і Організацією ООН по промисловому розвитку ЮНІДО .
ФАЗИ ЖИТТЄВОГО
ЦИКЛУ ПРОЕКТУ:
1. Розробка концепції проекту (визначаються кінцеві цілі
проекту і виконуються шляхи їхнього досягнення);
3. Планування проекту (план робіт);
4. Розробка технічних вимог (Вибір експлуатаційних
характеристик майбутніх об'єктів проекту);
5. Вибір і оформлення земельної
ділянки (Оцінюється
обсяг засобів, що будуть потрібні на реалізацію проекту. Оцінка проекту
одержала назву факторної і відповідає самому початку робіт зі створення
проектно-кошторисної документації (ступінь готовності не перевищує 1%).
Неточність оцінки досягає 15-25%).
6. Ескізне проектування (Затверджується склад робіт
з робочого проектування і починається проектно-конструкторська діяльність.
Формується нова оцінка витрат. Неточність оцінки складає 10-15%).
7. Контрактна фаза (Кваліфікаційні вимоги,
добір потенційних виконавців проекту - оформлення контракту з обраною проектною
організацією. І як наслідок, залучення підрядних будівельних фірм, а також
постачальників устаткування і матеріалів.
8. Фаза реалізації проекту : (включає 2 підфази)
·
детальне,
робоче проектування і постачання;
·
будівництво.
Великі будівельні
фірми часто беруться за виконання обох підфаз. Інші спеціалізуються тільки по
одній з них. Піддається ризику найбільша сума грошей.
Будівельна фаза
припускає::
·
закупівлю
будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
·
наймання
робітників;
·
оренди
будівельного устаткування;
·
виконання
будівельних, монтажних і пусконалагоджувальних робіт;
·
здавання-прийняття
готових об'єктів в експлуатацію.
Рис. 1.
Передінвестиційна, інвестиційна й експлуатаційна фази проектного циклу
Тривалість
окремих етапів процесу виконання проекту може застосовуватися в широкому
діапазоні (від піл року і до десяти років) у залежності від складності проекту
й умов його реалізації.
3. СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЕКТУ
Для того щоб
проектом керувати, його варто розбити ієрархічні підсистеми і компоненти.
Структура проекту
- схема орієнтованих на продукт компонентів, представлених устаткуванням,
роботами, послугами й інформацією, отриманими в результаті реалізації проекту.
Властивості
проекту:
1. Проект виникає, існує і розвивається
у визначеному оточенні (зовнішнє середовище).
2. Склад проекту змінюється в процесі
його реалізації і розвитку.
3. Проект , як і всяка система, може
бути розділений на елементи.
4. Проект не є твердим стабільним
утворенням.
5. Ряд елементів проекту може
використовуватися як у його складі,
так і поза ним.
4. УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ
1.
Головний
учасник проекту - ЗАМОВНИК - майбутній власник і користувач результатів
проекту. Замовник - фізична чи юридична особа, одна чи кілька організацій, чи
інвестори уповноважені ними люди.
2.
ІНВЕСТОР
- сторона,
що вкладає засоби в проект.
3.
ПРОЕКТУВАЛЬНИК
- спеціалізована
проектна організація розробляюча проектно-кошторисну документацію. При цьому
відповідальна за виконання всього комплексу цих робіт звичайно є одна
організація, названая ГЕНЕРАЛЬНИМ ПРОЕКТУВАЛЬНИКОМ (Ген проектувальник).За
рубежем посадові обов'язки проектувальника найчастіше представляють АРХІТЕКТОР
чи ІНЖЕНЕР.
4.
ПОСТАЧАЛЬНИК
–
організація що забезпечує матеріально-технічне забезпечення проекту (закупівлі
і постачання). За комплекс даних робіт відповідальність несе ГЕНЕРАЛЬНИЙ
ПОСТАЧАЛЬНИК.
5.
ПІДРЯДЧИК
(ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПІДРЯДЧИК, СУБПІДРЯДНИК) - юридична особа, що несе
відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту.
6.
КОНСУЛЬТАНТ- фірми і фахівці,
приваблювані на контрактних умовах для надання консультаційних послуг іншим
учасникам проекту з усіх питань його реалізації.
7.
КЕРІВНИК
ПРОЕКТУ- (Проект
- менеджер чи Менеджер проекту) - юридична особа, якій замовник делегує
повноваження по керівництву роботами по проекті: плануванню, координації робіт
учасників проекту і контролю за ходом проекту .
8.
КОМАНДА
ПРОЕКТУ- специфічна
організаційна структура, очолювана керівником проекту і створювана на період
здійснення проекту з метою ефективного досягнення його цілей. Команда проекту
працює під керівництвом Керівника проекту.
9.
ЛІЦЕНЗІАР - юридична чи фізична особа
- власники ліцензій і “ноу-хау”, використовуваних у проекті. Звичайно на
комерційних умовах надають право використання в проекті необхідних
науково-технічних досягнень.
10.
БАНК - один з основних інвесторів ,
що забезпечують фінансування проекту.
Обов'язками банку
є безупинне забезпечення проекту коштами, а також кредитування генпідрядника
для розрахунків із субпідрядниками, якщо в замовника немає необхідних засобів.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Баканов
М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика,
2008. - 416 с.
2.
Беленцов
В.Н., Брадул С.В., Куденко Г.Е., Канарская Н.В. и др. Оценка и обоснование
повышения эффективности хозяйственной деятельности промышленных предприятий:
Учеб.-метод. пособие. - Ч.1. – Донецк: ДонГАУ, 2009. – 180 с.
3.
Беленцов
В.Н., Брадул С.В., Куденко Г.Е., Канарская Н.В. и др. Оценка и обоснование
повышения эффективности хозяйственной деятельности промышленных предприятий:
Учеб.-метод. пособие. - Ч.2. – Донецк: ДонГАУ, 2009. – 230 с.
4.
Бланк
И.А. Управление прибылью. – К.: Ника – Центр, 2007. – 544 с.
5.
Кабанов
А.И. и др. Инновационный процесс и эффективность новой техники в угольной промышленности.
– Киев: Техныка, 2007. – 225 с.
6.
Математика
в экономике: Учебник. В 2-х ч. – Ч. 2 / А.С. Солодовников, В.А. Бабайцев, А.В.
Браилов. - М.: Финансы и статистика, 2008. – 376 с.
7.
Науменко
К.Д. Анализ производственно-хозяйственной деятельности горных предприятий.
Учебное пособие для вузов. - М.: Недра, 2008. - 255 с.
8.
Национальные
стандарты бухгалтерского учета // Все о бухгалтерском учете. – 2009. - №37.
9.
Петухов
Р.М. Оценка эффективности промышленного производства: (Методы и показатели). –
М.: Экономика, 2007. – 95 с.
10.
Ребрин
Ю.И. Основы экономики и управления производством: Конспект лекций. Таганрог: Изд-во
ТРТУ, 2000. 145 с. (http://www.aup.ru/books/m47).
11.
Смиричинський
Валентин Васильович. Управління матеріальними ресурсами: Навч. посібник /
Тернопільська академія народного господарства. — К., 2009. — 212с.
12.
Управление
эффективностью деятельности промышленного предприятия: Монография / Г.Е.
Куденко, Н.В. Канарская, В.Н. Беленцов, С.И. Севостьянова. - Севастополь:
“Вебер”, 2003. – 239 с.