Проектування стріли крана
Міністерство
освіти і науки України
Київський
національний університет будівництва і архітектури
Кафедра
«Будівельні машини» ім.. Ю.О. Вєтрова
ПОЯСНЮВАЛЬНА
ЗАПИСКА
до
курсової роботи з дисципліни:
«Проектування
металевих конструкцій»
Тема
роботи: Проектування стріли крана
Варіант
№2
Виконав:
студент ІV курсу
групи
ПНМ-41
Бабіч
С.В.
Перевірив:
доц.Горбатюк Є.В.
Київ
– 2010
Зміст
Вихідні дані
1
Обчислення навантажень
2
Поздовжні навантаження
3
Вертикальні навантаження
4
Бокові навантаження
5
Визначення найбільших зусиль у стержнях
стріли
6
Побудова ліній впливу у стержнях
7
Підбір перерізів стержнів і перевірка
напружень
Список використаної літеретури
Вихідні
дані:
Баштовий
кран типу КБ – 674
Q=90 кН – вага вантажу;
Lc=29,1 м – довжиа
стріли;
Gвіз.=9
кН – вага пересувного візка;
Gг.о.=4,2
кН – вага гакової обойми;
Gc=65,2
кН – вага стріли;
nп=0,85
об/хв – частота обертання поворотної частини крана;
і=2
– кратність поліспаста;
t=5 c
– час розгону або гальмування.
Рис. 1 –
Розрахункова схема стріли крана КБ-674.
1
Обчислення навантажень
Знайдемо
розрахункові навантаження, для чого номінальну власну вагу стріли Gc,
пересувного візка Gвіз.
і гакової обойми Gг.о.,
помножимо на коефіцієнт перевантаження nG=1,1,
а вагу вантажу Q
на коефіцієнт перевантаження nQ=1,15:
2. Поздовжні
навантаження.
Зусилля N1
у нижній (веденій) гільці вантажного канату визначаємо за формулою (168)
посібника [1]:
де і=2 –
кратність поліспаста;
ηп
– коефіцієнт корисної дії вантажного поліспаста.
Коефіцієнт
корисної дії поліспаста визначається за формулою:
де η=0,98 –
ККД одного блока.
Тоді
Зусилля N2
у
верхній (ведучій) гілці вантажного канату визначаємо за формулою:
де n0=1
– кількість обвідних блоків.
3.
Вертикальні навантаження.
На стрілу
баштового крана діють такі вертикальні навантаження.
Власна сила ваги
стріли, яка умовно розглядається як рівномірно розподілене навантаження з
інтенсивністю:
де Gc
– повна сила ваги стріли.
Вертикальні
зосереджені навантаження, що передаються на стрілу через вантажний візок:
-
сила ваги вантажу Q=103,5
кН;
-
сила ваги візка Gвіз=9,9
кН;
-
сила ваги гакової обойми Gг.о.=4,62
кН.
Схема
розташування прикладених до стріли вертикальних навантажень зображено на рис.
2.
Рис. 2 –
Розрахункова схема стріли при дії вертикальних навантажень.
4. Бокові
навантаження.
Бокові
навантаження, перпендикулярні до вертикальної площини симетрії стріли,
виникають внаслідок вітрового тиску і інерції стріли з вантажем під час розгону
або гальмування при повороті крана.
Повні
вітрові навантаження на стрілу Wc
визначаємо за формулою:
де
рв=0,25 кН/м2 – нормальний тиск вітру;
Ан
– розрахункова повітряна площа, Ан=Ак∙кс;
кс=0,5…0,7
– коефіцієнт заповнення, приймаємо кс=0,6
Ан=69∙0,6=41,4
м2.
Тоді
Вітрове
навантаження на стрілу крана вважається рівномірно розподіленим з
інтенсивністю:
Повне вітрове
навантаження на вантаж вважається зосередженими і прикладеними в центрі ваги
вантажу:
де
Ан – розрахункова повітряна площа вантажу вагою Q=90
кН.
Знайдемо
по табл.3.1 [2]
Тоді
Інерційні
навантаження, що діють на вантаж Тван, гакову обойму Тг.о.
і візок Твіз розглядаються як зосереджені і обчислюються за
формулою:
де
G – вага
розглядуваного елемента;
g=9,8 м2/с –
прискорення вільного падіння;
t=5
с – час розгону або гальмування.
Найбільша
лінійна швидкість визначається
за формулою:
де
R – відстань від осі
обертання крана до центра ваги елемента, яка дорівнює R=30500-500=30000=30м;
n=0,85
об/хв. – частота обертання крана.
Тоді:
-
сили інерції, що діють на візок
-
сили інерції, що діють на вантаж
-
сили інерції, що діють на гакову обойму
-
інерційне навантаження на стрілу
вважають зосередженою силою Тс, прикладеною до оголовка стріли
Розрахункова
схема стріли при дії бокових (горизонтальних) навантажень зображено на рис.3.
Рис. 3 –
Розрахункова схема стріли при дії горизонтальних навантажень.
5.
Визначення найбільших зусиль у стержнях стріли.
Рис. 4 – Схема
розкладання вертикальних навантажень.
Розкладання
навантажень на складові. Кожна з вертикальних навантажень, що діють на стрілу,
розкладається на дві складові, які лежать в площинах бокових граней (рис.4).
Визначаємо
кут :
Визначаємо
складові навантаження:
Горизонтальні
навантаження в тригранних стрілах умовно прикладаються до єдиної горизонтальної
ферми. Виникаючий при цьому крутний момент з метою спрощення розрахунків не
враховується.
6.
Побудова ліній впливу зусиль у стержнях.
У
складі як вертикальних, так і горизонтальних навантажень є рухомі
навантаження, що переміщуються вздовж стріли разом з вантажним візком.
Максимальні зусилля в стержнях виникають при деяких найбільш не вигідних
положеннях візка. Для визначення цих зусиль по-перше побудуємо їх лінії впливу
від дії одиничної сили, що рухається вздовж стріли.
У
зв’язку з тим, що найбільш навантажені стержні знаходяться на консольній
частині, то будувати лінії впливу опорних реакцій не потрібно.
Найбільш
навантажені стержні, які приникають до заданого вузла В позначені рисками.
Проводимо переріз І-І крізь стержні В-1, В-3, 2-3 та розглянемо рівновагу
правої відсіченої частини ферми.
Лінія
впливу SВ1
(моментна точка 3).
Сила
Р=1 ліворуч від перерізу:
Сила
Р=1 праворуч від перерізу:
при
х=0; SB1=0;
при
х=9,3;
SB1=3,72.
Лінія
впливу S23
(моментна точка В)
Сила
Р=1 ліворуч від перерізу:
Сила
Р=1 праворуч від перерізу:
при
х=0; S23=0;
при
х=11,8;
S23=-4,72.
Лінія
впливу SВ3
(моментна точка відсутня).
Сила
Р=1 ліворуч від перерізу:
Сила
Р=1 праворуч від перерізу:
Лінія
впливу S13
(моментна точка відсутня).
Сила
Р=1 ліворуч від перерізу:
Сила
Р=1 праворуч від перерізу:
Будуємо
лінії впливу зусиль в горизонтальній площині ферми.
Побудуємо
лінію впливу зусилля S23,
яке одночасно належить до горизонтальної ферми.
Лінія
впливу S23
(моментна точка С).
Сила
Р=1 ліворуч від перерізу:
Сила
Р=1 праворуч від перерізу:
при
х=0; S23=0;
при
х=11,8;
S23=-6,55.
Лінія
впливу SА1
(моментна точка відсутня).
Сила
Р=1 ліворуч від перерізу:
Сила
Р=1 праворуч від перерізу:
Визначимо
по лініях впливу максимальні зусилля в розглянутих стержнях.
Зусилля
у стержнях стріли від вертикальних або від горизонтальних навантажень можуть
бути знайдені за формулою:
де
Рі – зосереджені сили, що лежать у площині розглядуваної грані
стріли;
уі
– ординати лінії впливу, відповідні точкам прикладення зазначених сил;
q – інтенсивність
розподіленого навантаження;
- площа між лінією впливу й
базовою нульовою лінією.
Зусилля
в одиничному поясі SВ1
стріли дорівнює:
де
зусилля спричинені
вертикальними навантаженнями;
зусилля спричинені
поздовжніми навантаженнями.
Зусилля
визначимо з допомогою
лінії впливу від
складових .
Інтенсивність розподіленого навантаження q,
що лежать у площинах бокових граней.
(розтягнення).
Зусилля
визначаємо за
формулою:
де
- кут утворений
горизонтальною площиною з боковою проекцією поясів, що сприймають це зусилля.
(стискання).
(розтягнення).
Зусилля
у стержні пояса,
спільного для бокової і горизонтальної ферм, складається із зусиль зумовлених
відповідно вертикальними, горизонтальними і поздовжніми навантаженнями:
(стискання).
Зусилля
визначаємо за допомогою
лінії впливу в
горизонтальній грані:
(стискання).
Зусилля
визначаємо за формулою:
(стискання).
Остаточно:
Розноси
і стояки бокових граней стріли сприймають тільки вертикальні навантаження.
Зусилля
в розносі визначимо за
допомогою лінії впливу
(розтягнення).
Зусилля
в стояку визначаються
за допомогою лінії впливу в боковій грані:
(стиснення).
Розноси
і стояки горизонтальних граней сприймають лише горизонтальні навантаження,
перпендикулярні до вертикальної площини симетрії стріли.
Зусилля
в розносі визначаємо за
допомогою лінії впливу в
горизонтальній фермі:
7. Підбір
перерізів стержнів і перевірка напружень.
Верхній пояс.
Площа перерізу вибираємо згідно за формулою:
де m=1 –
коефіцієнт умов роботи для труб;
R=210
МПа=21
кН/см2
– розрахунковий опір матеріалу для сталі 20;
Вибираємо з
таблиці сортаменту прокатних сталей [3] «Трубы стальные бесшовные
гарячекатаные» (ГОСТ 8732-89) трубу: зовнішній діаметр
Dз=140
мм, товщина стінки S=11
мм, площа перерізу F=44,56 см2, радіус інерції і=4,58 см.
Нижній пояс.
Найбільше стискуюче зусилля Sст в елементах даної групи дорівнює:
Необхідна площа
перерізу:
де ϕ
– коефіцієнт поздовжнього згину(попередньо береться для поясів 0,7 – 0,8);
m=1
– коефіцієнт умов роботи;
R=210
МПа=21 кН/см2 – розрахунковий опір матеріалу.
Вибираємо з
таблиці сортаменту [4] два нерівнобоких кутника 110х70х8 мм(рис.5), для якого:
А=13,93 см2,
imin=1,52
cм, Imin=32,31см4,
iх=3,51
см,
Іx=171,54
см4, Iy=54,64
см4, іу=1,98см, xo=1,64
cм, yo=3,61
cм.
Для обраного перерізу
проводимо перевірку напружень Ϭ
за формулою:
Гнучкість
стержня:
де μ –
коефіцієнт зведення довжини (для поясів стріли μ=1);
l – геометрична
довжинастержня(l=2,5 м), що визначається , як відстань між центрами вузлів;
rmin
– мінімальний радіус інерції перерізу:
Обчислимо Іу
для всього перерізу:
Гнучкість пояса:
По таблиці
коефіцієнтів поздовжнього згину ϕ
знайдемо інтерполяцію:
Напруження:
˂
Розкоси бокових
і горизонтальних ферм.
Найбільше
зусилля буде SВ3=-105,31 кН(стискання).
Необхідна площа
перерізу:
Приймаємо: ϕ=0,6;
μ=1,0 (для труб), R=21кН/см2.
Тоді:
Із сортаменту
[4] вибираємо трубу: Dз=70 мм, S=4
мм,
А=8,29 см2,
і=2,36 см.
Усі розкоси і
стійки бокової і горизонтальної ферм виготовляємо однаковими.
Перевіримо
напруження:
Мінімальний
радіус інерції перерізу для трубчастих стержнів обчислимо за наближеною
формулою:
Знайдемо погонні
жорсткості пояса іп і розкоса ір:
де
Коефіцієнт k1:
˃2.
Відношення:
Значення μ
для розкоса знайдемо по табл. 2.2 [2]:
Гнучкість
розкоса:
Коефіцієнтів
поздовжнього згину ϕ
(табл. 2.1, [2]):
Напруження:
˂
Конструювання і
розрахунок заданого вузла стріли.
Розрахунок
вузлів зводиться до обчислення на міцніть зварних швів, що кріплять елементи
решітки до верхнього пояса.
Визначимо
необхідний катет шва за формулою:
де Sp
– зусилля в привареному режимі;
- коефіцієнт форми шва, що залежить
від технологіі зварювання ( при ручному і 1,0 при автоматичному зварюванні);
-
розрахунковий опір кутового шва (приймаємо );
lш-
довжина шва, яка при обтиску елементів решітки в площині, перепендикулярній до
площини зєднувальних стержнів визначається за формулою:
У нашому
випадку d1=140
мм, d2=70
мм. Тоді:
Катет шва:
Приймаємо
Стержень В1:
Катет шва:
Мінімальний катет
шва становить 3 мм, тому приймаємо
Список
використаної літератури:
1.
Власов В.В. Будівельна механіка і
металеві конструкції: Навч. посібник. – К.:Міістерство освіти і науки України,
1994. – 200с.
2.
Власов В.В., Шемет І.О. Методичні
вказівки та завдання до курсової роботи з дисципліни «Будівельна механіка і
металоконструкції». – К., КДТУБА, 1996. – 28с.
3.
Живейнов
М.М., Карасев Г.И., Цвой И.Ю. Строительная механика и металлоконструкции
строительных и дорожных машин: Учебн. пособие. – М.: Машиностроение, 1988. –
278 с.
4.
Справочник
по специальным работам «Монтаж стальных и сборных железобетонных конструкций»
Под ред. Б.А. Хохлова. – М.: Стройиздат, 1970 – 906 с.