Іван Горбачевський - український вчений світової слави
Реферат
Іван
Горбачевський - український вчений світової слави
Мені пощастило,
бо вчителька хімії Галина Михайлівна доручила підготувати реферат про вченого
біохіміка Івана Яковича Горбачевського.
Гортаючи сторінки
декількох книг, я довідався:
по-перше, що Іван
Горбачевський – галичанин, уродженець Тернопілля;
по-друге, належав
до кагорт славетних українців-галичан, які першими удостоєні звання академіків
при уряді Михайла Грушевського. Це етнограф В. Гнатюк, біохімік І.
Горбачевський, енциклопедист із світовим іменем К. Студинський.
по-третє, іменем
академіка І. Горбачевського найменований (1992) Тернопільський медичний
інститут (нині медична академія).
у дворику при
вході в мед академію відтворений у роздумах (пам’ятник) І.Я. Горбачевський.
Ось чому на
титульну сторінку реферату я й виніс знимку пам’ятника І. Горбачевського.
Мало хто з
українських вчених володів стількома титулами, як професор Іван Якович
Горбачевський – доктор медичних наук, декан медичного факультету Карлового
університету в Празі, а згодом його ректор, член санітарної Ради Чеського
королівства, член Найвищої Ради здоров’я Австро-Угорщини у Відні, член Ради для
технічних досліджень у Відні, дійсний таємний радник, перший міністр здоров’я
Австро-Угорщини, дійсний член Академії Наук України. Його наукова спадщина – це
вагомий внесок у розвиток української, чеської та зрештою – світової науки.
Народився
майбутній вчений 15 травня 1854 року в селі Зарубинцях, що на Збаражчині, в
родині священика. Його шлях в науку визначився ще у Тернопільській гімназії.
Тут майбутній вчений проявив великий інтерес, хист і любов до знань та історії
рідного народу.
Закінчивши
гімназію вивчав медицину у Віденському університеті. Ще будучи студентом
займався громадською і науковою діяльністю. Разом із М. Драгомановим був
головою студентського товариства «Січ», розпочав дослідження з медичної хімії.
Закінчив у 1877
р. зі ступенем доктора наук Віденський університет. Працював у Відні в
Хімічному, згодом – у Фізичному інститутах.
У 1882 році
вперше у світі синтезував сечову кислоту, встановив джерело і шляхи її
утворення в організмі.
У 1883 році
І.Я.Горбачевський працював у Карловому університеті у Празі.
Про авторитет і
пошанування вченого у Чехії свідчить той факт, що його обирають членом
Санітарної Ради Чеського Королівства.
Він брав участь у
створенні пам’ятника великому борцю за волю Чехії Яну Гусу, відкриття якого
було доручено українцеві Івану Горбачевському.
У 1917-1918 роках
Горбачевський призначений першим міністром народного здоров’я Австрії. На цьому
посту він провів остеження Східної Галичини і виявив жахливу ситуацію: бідність
народу, нужду, голод, розруху, нестачу лікарень, лікарів, медикаментів.
В 1919 р. він
стає професором кафедри хімії щойно створеного у Відні Українського
університету, в 1921 – професором, 1923 – ректором Україського університету у
Празі.
Разом з І. Пулюєм
організував «українську» громаду в Празі, створив фонд допомоги студентам.
Наукову працю
почав в молодому віці. Перша публікація вийшла в 1875 році, присвячена нерву,
від якого залежить рівновага людини. Він один із перших довів, що амінокислота
є складовою частиною білків.
Плідно працював
вчений також у галузі загальної хімії, гігієни, епідеміології, судової
медицини, токсикології.
Участь І.
Горбачевського в науковому житті Чехії і Словаччини настільки вагома, що в
деяких чеських енциклопедіях відзначається, що він був чеським вченим
українського походження.
Проте професор
І.Я.горбачевський ніколи не забував про свій родовід. У 1924 році він
підготував кілька підручників з хімії – «Неорганічна хімія», «Органічна хімія»,
«Фізіологічна хімія». Книги були написані чеською та українською мовами. Один
примірник його «Органічної хімії» є в Тернопільському краєзнавчому музеї, як
дар сестри вченого із села Зарубинці.
Всього з-під пера
І.Горбачевського вийшло 66 наукових праць. Більшість з них не втратили свого
наукового значення по сьогоднішній день і пріоритет їх визнаний науковою
громадкістю світу.
Багато енергії І.
Горбачевський вклав у створення української хімічної термінології.
Він був людиною
спокійної вдачі: лагідний, добродушний. З колегами і знайомими вів себе
надзвичайно скромно і доступно. Говорив тихим голосом, безпретензійно і просто,
з якоюсь особливою увагою до співрозмовника.
Згідно з
характеристикою людей, які особисто знали Горбачевського, він був високий,
гарної постави, з благородним обличчям, з ясними відкритими очима, добрий і
чуйний, завжди готовий допомогти.
Своє українське
походження він постійно підкреслював.
І.Я.Горбачевський
був знайомий із Олександром Барвінський та його сином Василем (композитором),
Володимиром Гнатюком(етнографом), Іваном Пулюєм (математиком).
З почуття великої
шаноби він ставився до Д.І. Менделеєва, підтримував тісні контакти, дружив,
листувався з видатними вченими, державними і церковними діячами, артистами, письменниками,
зокрема з Лесею Українкою. Саме за рекомендацією Івана Яковича його родич Й.І.
Білінський – аптекар з Каїру – допомагав лікуватися у Гелуані геніальній
поетесі, а також землячці із Тернопільщини – співачці світової слави - Соломії
Крушельницькій, історикові козаччини – Д. Яворницькому та іншим.
Помер І.Я.
Горбачевський 24 травня 1882 року на 88 році життя. Похований на кладовищі
Св.Матвія у Празі.
Ім’я професора
Івана Горбачевського є символом справжнього вченого, патріота, який все своє
життя віддав науці, служінню народові, ідеалам гуманізму.
В числі багатьох
інших великих людей Тернопілля Іван Горбачевський прославив наш край.
Використана
література
горбачевський
вчений хімічний публікація
1.Тернопілля’96. Регіональний річник.-Кн.2-Тернопіль-Збруч, 1996,-736 с.
2.Вони прославили наш край. - Тернопіль. «Підручники.
Посібники», 2002 – 286 с.
3. Горбачевський І.Я. // Енциклопедія
Українознавства.- Львів,1993. Т.2, с. 411.
4. Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій
науці.- Львівська історико-просвітницька організація «Меморіал». 1992.- 544 с.