Тектоніка та корисні копалини Сумської області
Реферат
"Тектоніка
та корисні копалини Сумської області"
Вступ
Сумська область у своїй основі має типово
платформенні утворення за особливістю тектонічної будови, які значно поширені
за площею, але у цілому малопотужні і складаються з відкладів докембрійського,
палеозойського, мезозойського і кайнозойського віку. При цьому на денну
поверхню виходять лише молоді відклади крейдового, палеогенового та неогенового
віку. Більш давні утворення зазвичай поховані під досить потужним чохлом
порівняно молодих відкладів, а їх присутність у межах території області можна
довести лише за допомогою буріння. Винятком є тільки невелика ділянка поблизу
м. Ромни. Особливості геологічної будови Сумської області зумовлені
розташуванням її в межах Східноєвропейської платформи, фундамент якої складено
дуже дислокованими кристалічними породами архею та протерозою. За схемою
тектонічного районування територія області знаходиться на стику двох структур:
більша частина території знаходиться на південно-західному схилі Воронезької
антеклізи і лише най південніші райони входять до складу Дніпровсько-Донецької
западини та розміщені на території Дніпровського грабена. Дніпровсько-Донецька
западина – це внутрішньоплатформний прогин, формування якого пов’язане із
системою глибинних розломів. Тектонічна будова південно-західного схилу
Воронезького кристалічного масиву не відзначається особливою складністю, хоча
слід зазначити, що вивчена вона недостатньо. Проте отримані дані дозволяють
висловити думку про загальний нахил поверхні кристалічного фундаменту даної
території в південно-західному напрямку. Глибина залягання цієї поверхні на
північ від м. Суми – 600-700м, у районі Глухова вона становить майже 300м, а на
півдні області поблизу глибинних розломів – 3000-3500м і більше. Кути нахилу
поверхні фундаменту переважно невеликі: на півночі, ймовірно, вони не
перевищують 1°, на південь збільшуються до 2-3°, а в районі розломів становлять
5-6°, а іноді досягають 8-10°.Кристалічний фундамент у межах області
тектонічними розломами розбито на серію блоків. З’єднання схилу Воронезького
кристалічного масиву із Дніпровським грабеном відбувається по глибинному
розлому, який є системою скидів із сумарною амплітудою до 3-4км. Простягається
цей глибинний розлом з північного заходу на південний схід від с. Медвеже
(Роменського району) до м. Охтирки. Південніше м. Лебедина біля с. Берестівка
він утворює виступи, обернені у бік Дніпровського грабена. Найхарактернішими
рисами Дніпровського грабена є значна подрібненість кристалічного фундаменту:
одні блоки його опущені, інші займають відносно високе положення. У напрямку із
заходу на схід у складі кристалічного фундаменту виділяють Талалаївське
підняття, Липоводолинський виступ, Роменську та Срібненьку западини,
Берестівський та Новотроїцький виступи, Синівську й Качанівську западини,
Гунське підняття, Охтирську западину. Абсолютні відмітки кристалічного
фундаменту на півдні області коливаються у межах 5-8км, у піднятих блоках вони
становлять 5-6км, а у западинах – 6-8км.
Згідно з
геоморфологічним районуванням України територія Сумської області розташована в
межах Полісько-Дніпровської низовини і південно-західної окраїни Середньо
руської височини. За іншою схемою районування, територія області знаходиться в
трьох геоморфологічних провінціях у складі геоморфологічної країни – полігенної
рівнини України і Молдавії: Поліської низовини, Середньоруської
височини(південно-західні відроги) і Придніпровської низовини. У Придніпровській
низовині виділяють області Середньодніпровської алювіальної низовини і
Полтавської акумулятивної лесової рівнини. Ще за однією схемою
геоморфологічного районування Сумська область розташована в межах двох областей
Східноєвропейської полігенної рівнини. Більша частина належить до
Придніпровської області пластово-акумулятивних низинних рівнин, а менша
(східна) частина – до Середньо руської області пластово-денудаційних підвищених
рівнин.
Територія
Сумської області характеризується достатньою розмаїтістю різних типів
морфоскульптур. Вони включають велику кількість дрібних форм рельєфу ( прохідні
долини, балки, ерозійні останці, донні врізи, зсуви, конуси виносу, дюни і
піщані пагорби, просадні блюдця, поди тощо). Ці форми рельєфу поєднуються в групи,
сформовані під дією певного чинника, так звані генетичні типи рельєфу. До
провідних морфоскульптур належать флювіальні (ерозійна й акумулятивна), водно –
льодовикові і льодовикові, карстово – суфозійні, еолові, гравітаційні.
1. Тектонічна будова
Сумська область за особливістю тектонічної
будови у своїй основі має типово платформенні утворення, які значно поширені за
площею, але у цілому малопотужні і складаються з відкладів докембрійського,
палеозойського, мезозойського і кайнозойського віку. При цьому на денну
поверхню виходять лише молоді відклади крейдового, палеогенового та неогенового
віку. Більш давні утворення зазвичай поховані під досить потужним чохлом
порівняно молодих відкладів, а їх присутність у межах території області можна
довести лише за допомогою буріння. Винятком є тільки невелика ділянка поблизу
м. Ромни.
Особливості
геологічної будови Сумської області зумовлені розташуванням її в межах
Східноєвропейської платформи, фундамент якої складено дуже дислокованими
кристалічними породами архею та протерозою.
За схемою
тектонічного районування територія області знаходиться на стику двох структур:
більша частина території знаходиться на південно-західному схилі Воронезької
антеклізи і лише най південніші райони входять до складу Дніпровсько-Донецької
западини та розміщені на території Дніпровського грабена. Дніпровсько-Донецька
западина – це внутрішньоплатформний прогин, формування якого пов’язане із
системою глибинних розломів.
Тектонічна будова
південно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву не відзначається
особливою складністю, хоча слід зазначити, що вивчена вона недостатньо. Проте отримані
дані дозволяють висловити думку про загальний нахил поверхні кристалічного
фундаменту даної території в південно-західному напрямку. Глибина залягання
цієї поверхні на північ від м. Суми – 600-700м, у районі Глухова вона становить
майже 300м, а на півдні області поблизу глибинних розломів – 3000-3500м і
більше. Кути нахилу поверхні фундаменту переважно невеликі: на півночі,
ймовірно, вони не перевищують 1°, на південь збільшуються до 2-3°, а в районі
розломів становлять 5-6°, а іноді досягають 8-10°.Кристалічний фундамент у
межах області тектонічними розломами розбито на серію блоків. З’єднання схилу
Воронезького кристалічного масиву із Дніпровським грабеном відбувається по
глибинному розлому, який є системою скидів із сумарною амплітудою до 3-4км.
Простягається цей глибинний розлом з північного заходу на південний схід від с.
Медвеже (Роменського району) до м. Охтирки. Південніше м. Лебедина біля с.
Берестівка він утворює виступи, обернені у бік Дніпровського грабена.
Найхарактернішими рисами Дніпровського грабена є значна подрібненість
кристалічного фундаменту: одні блоки його опущені, інші займають відносно
високе положення. У напрямку із заходу на схід у складі кристалічного
фундаменту виділяють Талалаївське підняття, Липоводолинський виступ, Роменську
та Срібненьку западини, Берестівський та Новотроїцький виступи, Синівську й
Качанівську западини, Гунське підняття, Охтирську западину Абсолютні відмітки
кристалічного фундаменту на півдні області коливаються у межах 5-8км, у
піднятих блоках вони становлять 5-6км, а у западинах – 6-8км. Згідно з
геоморфологічним районуванням України територія Сумської області розташована в
межах Полісько-Дніпровської низовини і південно-західної окраїни Середньо
руської височини. За іншою схемою районування, територія області знаходиться в
трьох геоморфологічних провінціях у складі геоморфологічної країни – полігенної
рівнини України і Молдавії: Поліської низовини, Середньоруської
височини(південно-західні відроги) і Придніпровської низовини. У
Придніпровській низовині виділяють області Середньодніпровської алювіальної
низовини і Полтавської акумулятивної лесової рівнини. Ще за однією схемою
геоморфологічного районування Сумська область розташована в межах двох областей
Східноєвропейської полігенної рівнини. Більша частина належить до
Придніпровської області пластово-акумулятивних низинних рівнин, а менша
(східна) частина – до Середньо руської області пластово-денудаційних підвищених
рівнин. Відповідно до районування, опублікованого в 2004 р., Сумська область
розташована в межах геоморфологічної країни – Східноєвропейська полігенна
рівнина, у складі якої виділяють Придніпровську область пластово-акумулятивних
низинних рівнин і Середньоруську область пластово-денудаційних височин на
неогенових, палеогенових і крейдових відкладах. Перша область включає дві під
області: Чернігівсько-Новгород-Сіверська пластово-акумулятивна низинна рівнина
на палеогенових і крейдових відкладах та Придніпровська пластово-акумулятивна
низинна рівнина на палеогенових і неогенових відкладах. У межах областей і
підобластей виокремлюють 8 геоморфологічних районів. Їх перелік наведено в
додатку №4.
2. Корисні копалини
За даними
державного Геологічного фонду України, 53,4% мінерально-сировинної бази області
припадає на паливно-енергетичну сировину(нафта, газ, конденсат ,торф), 39,1% -
на мінерально-будівельну сировину, 6,1% - підземні води, 1,4% - інші види
корисних копалин.
В області 294
родовища з 21 виду корисних копалин. Мінерально-сировинна база складається з
паливно-енергетичної сировини(нафта, газ, конденсат, торф), з мінеральної
будівельної сировини, сапропелю, прісних підземних вод та ін. Крім того, надра
області вміщують такі корисні копалини, як фосфорити, керамзитова сировина,
опоки, скляні піски, мінеральні води. У 2005 році підприємствами різних форм
власності розроблялося 52 родовища, в тому числі: нафти, газу, конденсату-24;
цегельної сировини-20; піску-4; крейди-3; кварцитів-1.
У зв’язку з
особливостями геологічної будови території Сумської області та із збільшенням
техногенного навантаження на компоненти геологічного середовища до найбільш
небезпечних екзогенних геологічних процесів в області відносять зсуви та
підтоплення.
Надра Сумської
області містять різноманітні корисні копалини, які широко використовуються у
народному господарстві. Як і рельєф, корисні копалини тісно пов’язані з
геологічними структурами нашої території. Оскільки вище було сказано, що наша
область розташована на платформі, яка покрита досить товстим шаром осадових
порід, то всі корисні копалини можуть бути сконцентровані або в фундаменті
платформи, або у її осадовому чохлі. Треба сказати, що для утворення корисних
копалин дуже важливі географічні умови минулого, які сприяли утворенню і
накопиченню нафти і газу, солі і крейди, цирконо- і титаномісткої сировини,
різноманітних будівельних матеріалів.
Найбільший
інтерес викликають родовища нафти і газу. Розташовані вони на півдні області і
відносяться до Дніпровсько-Донецької провінції, яка ще не повністю розвідана і
освоєна, оскільки глибина залягання продуктивних горизонтів коливається в межах
від 3000м і нижче. У цей час розробляються Велико-бубнівське, Анастасівське,
Коржівське родовища нафти і газу в Роменському районі. Ново троїцьке родовище
газу в Лебединському районі, Качанівське, Рибальське, Бугреватське і
Прокопенківське в Охтирському районі.
У перспективі
можлива експлуатація ще цілого ряду родовищ, найбільшим із яких є
Андріяшівсько-Гудимівське.
Відкриті родовища
кам’яного і бурого вугілля (в Липоводолинському, Лебединському районах).Проте,
у зв’язку з тим, що ці пласти малої потужності і глибокого залягання, їх
розробка вважається недоцільною.
А ось торфом
Сумська область дуже багата. На сьогодні відомо близько 230 родовищ, більшість
із яких вважаться великими. Поклади торфу відносять в основному до заплав
великих річок і балок. Вони мають 12-40% зольності, а теплоутворювальна
спроможність 3300-5000 кілокалорій, що вважається достатньо високою. Основна маса
торфу розташована на півночі і заході області. Найбільшими є Вичихівське,
Ретьєвське, Глухівське, Кл евенське, Молчанівське. Єзуцьке родовища.
Крім того, у тому
ж Роменському соляному куполі під час буріння були виявлені прошарки калійних
солей, що значною мірою збільшує цінність родовища в його перспективі.
Інтерес для
майбутніх розробок становлять фосфорити, які знайдені у с. Стецьківка і
Могриця. Глибина їх залягання 20-30м, а вміст Р2О5 сягає
30%.Окрім власне фосфоритів, поклади, у яких вони знайдені, багаті мінералом
глауконітом – чудово цінною хімічною сировиною. Залягають ці породи поблизу
поверхні і мають до 25% глауконіту.
У господарській
діяльності широке застосування у Сумській області знайшли піски, піщаники,
глини, суглинки, гіпси, піщана крейда та ін. Так, для випалювання на вапно
використовується біла піщана крейда. Відомі 17 родовищ крейди, більшість із
яких вважаються великими(Збруцьке-Глухівський район; Шечківське-Путивльський
район; Барилівське-Краснопільський район; Кам'янське, Прогресівсько-Порохонське
та ін.). Вміст СаСО3 у крейдових породах складає 93-95%. Як сировина
Прояв кам’яного
вугілля в межах Сумської області приурочений до нижньо- або середньокарбоновим відкладам.
Як правило, виділяються декілька пластів робочої потужності, але враховуючи їх
глибоке залягання на даний момент вони практичного значення не мають, так як
потужність пластів невелика, а глибина їх залягання значна. В Роменському,
Липоводолинському, Охтирському районах вона складає 600-1500м й навіть більше.
На рівні
середнього палеогену прояв типово бурого вугілля був відмічений свердловинами,
у с. Смєлов на півночі Роменського району. З верхнім палеогеном пов’язують одне
непромислове родовище бурого вугілля і ряд невеликих проявів. Знаходиться воно
на західному периклінальному замиканні Роменського соляного купола.
Наявність бурого
вугілля в онові неогенової товщі було виявлено в Кролевецькому районі. На
відміну від раніше згаданих ділянок вугіллевмісні відклади залягають тут не на
великій глибині, а поблизу поверхні.
Пласти бурого
вугілля відмічаються і в інших районах. Найбільш перспективними в цьому плані є
південно-західні окраїни області.