13903,30
Розділ
ΙΙ Аналіз організації бухгалтерського та податкового обліку на
підприємстві ТОВ „ВІРКО”
2.1 Облік
необоротних активів на підприємстві
На підприємстві
ТОВ „ВІРКО” до необоротних активів належать основні засоби, а саме: будова
адміністрації, цехів, столової; обладнання; обчислювальна техника; транспортні
засоби; прилади; інструменти, інвентар. Основні засоби підприємства
використовує в процесі виробництва або постачання товарів та послуг, терміном
більше одного року. На ТОВ „ВІРКО” використовуються ще й інші необоротні
матеріальні активи, а саме: малоцінні необоротні матеріальні активи, інвентарна
тара, предмети прокату, інші необоротні активи. Основні фонди, згідно з Законом
України „Про оподаткування прибутку підприємства” №349-ΙV від 24.12.2002 р., - це матеріальні
цінності, що призначаються платником податку для використання в господарський
діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних
днів із дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість
яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.
На підприємстві
розрізняють такі види вартості:
-
первісна
вартість;
-
переоцінена
вартість;
-
залишкова
вартість;
-
справедлива
вартість;
-
вартість,
яка амортизується;
-
ліквідаційна
вартість.
Первісна вартість
– фактична собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або
справедливої вартості інших активів, переданих, витрачених для придбання
(створення) необоротних активів.
Переоцінена вартість
– вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Залишкова
вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу
основних засобів.
Справедлива
вартість – ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як
правило, визначають професійні оцінювачі.
Вартість яка
амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів з
вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна
вартість – сума коштів та вартість інших активів, яку підприємство очикує
отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення
строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з
продажем (ліквідацією).
Згідно з
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби” №92 від
27.04.2000 р. Підприємство переоцінює об’єкт основних засобів, якщо його
залишкова вартість значно (більш як на 10%) відрізняється від справедливої
вартості на дату балансу.
Переоцінену
вартість основних засобів можно визначити за формулою:
ППВоз = ПВ* Іп,
Де ПВ – первисна
вартість об’єкта основних засобів;
Іп – індекс переоцінки
об’єкта основних засобів.
Переоцінену суму
зносу обєктаосновних засобів (ПΣЗоз) можна визначити за формулою:
ПΣЗоз =
ΣЗ*Іп,
Де ΣЗ – сума
зносу об’єкта основних засобів.
Індекс переоцінки
об’єкта основних засобів (Іп) знаходиться за формулою:
Іп = СВ/ЗВ,
Де СВ –
справедлива вартість,
ЗВ – знос об’єкта
основних засобів.
Для прикладу
візьмемо таку ситуацію: на ТОВ „ВІРКО” вирішили провести переоцінку комп’ютера
. Первісна вартість комп’ютера 2800 грн., знос – 800грн., залишкова вартість
комп’ютера 2000грн., справедлива вартість комп’ютера на дату оцінки 1200грн.
Для цього
бухгалтер буде проводити такий план дій:
1.
Знаходження
індексу переоцінки комп’ютера:
Іп = СВ/ЗВ =
1200/2000=0,6
2.
Переоцінена
первісна вартість комп’ютера:
ППВоз= ПВ * Іп =
2800 * 0,6= 1680
3.
переоцінена
сума зносу комп’ютера :
ПΣЗоз =
ΣЗ * ІП = 8000* 0,6 = 480грн.
4.
Переоцінена
залишкова вартість комп’ютера:
ППВ = ПΣЗ =
1680 – 480 = 1200грн.
5.
Сума
уцінки залишкової вартості:
ЗВ-СП = 2000 –
1200 = 800грн.
6. Сума уцінки
зносу залишкової вартості:
З – ПΣЗоз =
800 – 480 = 320грн.
Всі вище
перераховані операції бухгалтер відображає у обліку наступним чином:
1.
Сума
уцінки зносу комп’ютеру:
Дт 131 „Знос
(амортизація) основних засобів” – 320грн
Кт 104 „Машини та
обладнання” – 320грн.
2.
Одночасне
віднесення суми уцінки на витрати:
Дт 975 „Уцінка необоротних
активів” – 800грн
Кт 104 „Машини та
обладнання” – 800грн.
Бухгалтерський
облік зносу основних засобів ведеться на пасивному рахунку №13 „Знос
(амортизація) необоротних активів”. Нарахування амортизації проводиться за
рахунок витрат виробництва.
Розглянемо
розрахунок амортизації основних фондів за податковим законодавством. Базою для
нарахування амортизації є балансова (залишкова) вартість відповідної групи
основних фондів на початок кварталу.
Балансова
вартість групи основних фондів на початок розрахункового кварталу визначається
за формулою:
Ба = Б(а-1) +
П(а-1) – В(а-1) – А(а-1),
Де Ба – балансова
вартість групи на початок розрахункового періоду;
Б(а-1) –
балансова вартість групи на початок кварталу, що передував розрахунковому;
П(а-1) – сума
витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального
ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що
підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;
А(а-1) – сума
амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував
розрахунковому.
Суми
амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки,
визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп
основних фондів на початок такого розрахункового кварталу. Норми амортизації
встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів
на початок звітного періоду.
Нові норми
амортизації Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” з
розрахунку на податковий квартал становлять:
-
для
основних фондів групи 1 (будівлі, споруди, їх структурні компоненти та
передавальні пристрої) – 2%;
-
для
основних фондів групи 2 (автомобільний транспорт та вузли. Запасні частини до
нього; меблі, електронні, оптичні, електротехнічні прилади та інструменти) –
10%;
-
для
основних фондів групи 3 (інші основні фонди, які не входять до груп 1,2,4) –
6%;
-
для
основних фондів групи 4 (електронно-обчислювальні машини, програмне
забезпечення, засоби зчитування та друку інформації, телефони, рації,
мікрофони) – 15%.
Амортизація
основних засобів за бухгалтерським обліком. Нарахування амортизації здійснюється
протягом терміну корисного використання (експлуатації) об’єкта, який
встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом, і
призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови,
дообладнання та консервації.
На ТОВ ”ВІРКО” бухгалтери
використовують прямолінійний метод нарахування амортизації, за яким річна сума
амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на термін
корисного використання об’єкта основних засобів.
Синтетичний облік
основних засобів ведеться на рахунку №10 «Основні засоби». По Дт рахунка №10
«Основні засоби» відображається собівартість основних засобів, що надійшли у
звітному періоді, а на Кт рахунка 10 – собівартість основних засобів, що вибули
у звітному періоді. Дебетове сальдо означає суму на звітну дату собівартості
власних об’єктів основних засобів, що знаходяться у розпорядженні підприємства.
До рахунку 10
«Основні засоби» на ТОВ «ВІРКО» застосовуються такі субрахунки:
- субрахунок №103
«Будинки та споруди», де ведеться облік руху та наявності будівель, споруд, їх
структурних компонентів та передавальних пристроїв, включаючи частини будівель;
- субрахунок№104
«Машини та обладнання», де ведеться облік наявності та руху машин та
обладнання;
- субрахунок №105
«Транспортні засоби», де ведеться облік руху та наявності автомобілів,
включаючи вузли і запасні частини, якими вони комплектуються ( двигуни, мости,
запасні колеса, підйомники тощо );
- субрахунок №109
«Інші основні засоби», де ведеться облік руху і наявності інших основних
засобів, що не відображені на субрахунках №101-№108.
Крім обліку
основних засобів на ТОВ «ВІРКО» ведеться облік нематеріальних активів на
рахунку №122 «Права користування майном», де ведеться облік права на
користування будівлею, на оренду будівель та на інші аналогічні права;
-
субрахунок №123 «Права на знаки для
товарів і послуг», де відображаються права даного підприємства на товарні знаки
і на фірмову назву;
-
субрахунок №124 «Права на об’єкти
промислової власності», де відображаються права підприємства на корисні моделі,
на ноу-хау.
Облік
нематеріальних активів на даному підприємстві ведеться згідно з Положенням (
стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» №242 від 18.10.99р.
Придбаний або
отриманий нематеріальний актив відображається в Балансі, якщо існує імовірність
одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його вартість може бути
достовірно визначена.
Придбані (
створені) нематеріальні активи зараховуються на Баланс підприємства за
первісною вартістю.
Амортизація
нематеріального активу на ТОВ «ВІРКО» нараховується із застосуванням
прямолінійного методу.
По всіх
нематеріальних активах перевіряється наявність розпорядчих документів керівника
підприємства щодо затвердження термінів їх корисного використання і норми зносу
даних об’єктів.
Таким чином, всі
господарські операції на ТОВ «ВІРКО», пов’язані з обліком руху та наявності
необоротних активів оформлюються документально в первинних документах, а також
в регістрах аналогічного та синтетичного обліку.
2.2 Облік витрат
на виробництво
На ТОВ „ВІРКО” до
виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
-
прямі
матеріальні витрати;
-
прямі
витрати на оплату праці;
-
інші
прямі витрати;
-
загально
виробничі витрати.
До складу прямих
матеріальних витрат включаються вартості:
-
сировина
та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції;
-
купівельних
напівфабрикатів і комплектуючих виробів;
-
допоміжний
та інший матеріали, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного
об’єкта витрат.
До складу прямих
витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам,
зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які
можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.
До складу інших
прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути
безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема:
-
відрахування
на соціальні заходи;
-
плата за
оренду земельних майнових паїв;
-
амортизація,
втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з
технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на
її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічного неминучого
браку.
На ТОВ „ВІРКО”
для обліку використовуються такі види витрат:
-
собівартість
реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
-
витрати
на утримання адміністративно-управлінського персоналу;
-
витрати
на маркетинг;
-
визнані
штрафи та пені;
-
витрати
на дослідження та розробки;
-
витрати
на відсотки;
-
зарплата,
податки, збори, відрахування на обов’язкове соціальне страхування;
-
транспортні
витрати, послуги сторонніх організацій;
-
амортизація
основних засобів, нематеріальних активів;
-
витрати
на ремонт, на охорону праці, на комунальні послуги; на вдосконалення
технологій;
-
собівартість
реалізованих необоротних активів та майна підприємства;
-
втрати і
витрати, пов’язані з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної
діяльності підприємства, не очікується, що вони повторюватимуся періодично.
Калькуляція
складається на підприємстві встановленим переліком статей витрат. Витрати,
пов’язані з виробництвом продукції (робіт, послуг) групуються за відповідними
статтями калькуляції.
2.3 Виробнича
собівартість продукції
1.
Сировина
і матеріали.
2.
Комплектуючі
вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і
організацій.
3.
Паливо і
енергія на технологічні цілі.
4.
Зворотні
відходи.
5.
Основна
заробітна плата.
6.
Додаткова
заробітна плата.
7.
Відрахування
на соціальне страхування.
8.
Витрати
на утримання та експлуатацію.
9.
Загально
виробничі витрати.
10.
Витрати
від браку.
11.
Інші
виробничі витрати.
12.
Попутна
продукція (вираховується).
На ТОВ „ВІРКО”
складають планові калькуляції на основі прогресивних норм витрачення засобів
виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні
цін; а також звітні, які складаються за даними бухгалтерського обліку, відображають
фактичні витрати (потрібні для контролю за виконанням управлінських рішень
собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат).
На ТОВ „ВІРКО”
використовуються рахунки класу 9 „Витрати діяльності” для узагальнення про витрати
операційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним
подіям і ліквідацію їх наслідків.
На даному
підприємстві ведеться облік по рахунку №90 „Собівартість реалізації”, який
призначений для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової
продукції. Товарів, виконаних робіт.
До рахунку №90
„Собівартість реалізації” відкриваються такі субрахунки:
-
субрахунок
№901 „Собівартість реалізованої готової продукції”;
-
субрахунок
№903 „Собівартість реалізованих робіт, послуг”.
На ТОВ „ВІРКО”
ведеться також облік по рахункам:
№91 „Загальні
виробничі витрати”
№92
„Адміністративні витрати”
№93 „Витрати на
збут”
№94 „Інші витрати
операційної діяльності”
№95 „Фінансові
витрати”
№97 „Інші
витрати”
№98 „Податки на
прибуток”
№99 „Надзвичайні
витрати”
На рахунку №
„Загально виробничі витрати” ведеться облік виробничих накладних витрат на
організацію виробництва та управління цехами, бригадами та іншими підрозділами
основного та допоміжного виробництва, а також на управління та експлуатацію
машин і устаткування.
До складу
загально виробничих витрат на підприємстві входять:
-
витрати
на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями
тощо; відрахування на соціальні заходи та медичне страхування апарату управління
цехами, дільницями; аитрати на оплату службових відряджень персоналу цехів,
дільниць тощо);
-
амортизація
нематеріальних активів загально виробничого призначення;
-
витрати
на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів загально виробничого
призначення;
-
витрати
на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання
виробничих приміщень;
-
витрати
на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загально виробничого
персоналу, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників і
апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю
за виробничими процесами та якістю продукції);
-
витрати
на охорону праці, техніку безпеки;
-
інші
витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, інструментів зі
складів до цехів і готової продукції на складі; нестачі незавершеного
виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах;
сплата простоїв тощо).
На рахунку №92
„Адміністративні витрати” ведеться облік витрат, спрямованих на обслуговування
та управління підприємством, а саме:
-
загальні
корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних
зборів тощо);
-
витрати
на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого
загальногосподарського персоналу;
-
винагороди
за професійні послуги;
-
витрати
на зв’язок (поштові, телефоні, факс тощо).
На рахунку № 93
„Витрати на збут” ведеться облік витрат обігу, а саме:
-
оплата
праці та комісійні винагороди робітникам підрозділів, що забезпечують збут;
-
витрати
на рекламу та дослідження ринку;
-
витрати
на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів,
пов’язаних зі збутом продукції;
-
витрати
на транспортування готової продукції;
-
інші
витрати пов’язані зі збутом продукції.
Аналітичний облік
витрат на збут ведеться у відомості №15
На рахунку №94
«Інші витрати операційної діяльності» ведеться облік витрат операційної
діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках №90
«Собівартість реалізації», №91 «Загально виробничі витрати», №92
«Адміністративні витрати». На даному підприємстві рахунок №94 «Інші витрати
операційної діяльності» має такі субрахунки:
-
субрахунок №943 «Собівартість
реалізованих виробничих запасів» (сировини, матеріалів, відходів тощо);
-
субрахунок №944 «Сумнівні та безнадійні
борги», де узагальнюється інформація про нарахування резерву сумнівних боргів
на заборгованість за реалізовану готову продукцію, що визнана безнадійною та
утворення якої не пов’язане з реалізацією продукції;
-
субрахунок №947 «Нестачі і втрати від
псування цінностей», де узагальнюється інформація про виявлені в процесі
заготовлення, переробки, збереження та реалізації з одночасним зарахуванням
балансової вартості на позабалансовий рахунок №07 «Списані активи», якщо винних
у нестачі не встановлено;
-
субрахунок №948 «Визнані штрафи, пені,
неустойки», де узагальнюється інформація про невиконання підприємством чинного
законодавства та умов договорів.
На рахунку №95
«Фінансові витрати» ведеться облік відсотків та інших витрат підприємства, пов’язаних
з залученням позичкового капіталу. Цей рахунок на підприємстві має такі
субрахунки:
- субрахунок №951
«Відсотки за кредит», де ведеться облік витрат, пов’язаних із нарахуванням та
сплатою відсотків за користування кредитами банків;
- субрахунок №952
«Інші фінансові витрати», де ведеться облік витрат, пов’язаних з випуском,
утриманням та обігом власних цінних паперів.
На рахунку №97
«Інші витрати» ведеться облік витрат, що виникають в процесі звичайної
діяльності ( крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом та
реалізацією основної продукції. Цей рахунок має такі субрахунки:
-
субрахунок №972 «Собівартість
реалізованих необоротних активів», де відображається балансова (залишкова)
вартість реалізованих необоротних активів ( на дату їх реалізації) та інші
витрати, пов’язані з їх реалізацією;
-
субрахунок №975 «Уцінка необоротних
активів і фінансових інвестицій», де відображається сума знецінення ( уцінка)
необоротних активів;
-
субрахунок №976 «Списання необоротних
активів», де відображається залишкова вартість списаних необоротних активів та
витрати, пов’язані з їх ліквідацією;
На рахунку №98
«Податок на прибуток» ведеться облік податків на прибуток від звичайної та
надзвичайної діяльності. Цей рахунок на даному підприємстві має такі
субрахунки:
- субрахунок №981
«Податок на прибуток від звичайної діяльності», на якому ведеться облік
нарахованої суми податку на прибуток від звичайної діяльності, що визначається
від прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку (незалежно від суми
прибутку для цілей оподаткування);
- субрахунок №982
«Податок на прибуток від надзвичайних подій», на якому ведеться облік
нарахованої суми податку на прибуток від надзвичайних подій.
На рахунку №99
«Надзвичайні витрати» ведеться облік витрат від стихійного лиха, від
техногенних катастроф та аварій. Цей рахунок має такі субрахунки:
- субрахунок №991
«Втрати від стихійного лиха» ( повінь, землетрус, град тощо);
- субрахунок №992
«Втрати від техногенних катастроф і аварій», що сталися на самому підприємстві
чи на іншому підприємстві;
- субрахунок №993
«Інші надзвичайні витрати» ( від інших надзвичайних подій).
На кредиті
рахунків №92-99 відображається списання визнаних витрат, одержаних від
діяльності підприємства на зменшення фінансових результатів.
2.3 Облік
розрахунків з оплати праці на ТОВ „ВІРКО”
Заробітна плата –
це винагорода в грошовому виразі, яку згідно з трудовим договором власник
виплачує робітнику за виконану роботу. Джерелом засобів оплати труда є засоби
підприємства, отримані від господарської діяльності. Основними законодавчими
актами, що використовуються при обліку заробітної плати є „Кодекс законів про
працю” та Закон України „Про оплату праці” від 24.03.95.р. №108/95-ВР, П(С)БО
26 „Виплати працівникам”. На ТОВ „ВІРКО” використовується погодинна форма
оплати праці, тобто оплата залежить від відпрацьованого часу і тарифної ставки,
що залежить від кваліфікації працівника. На підприємстві складається штатний
розклад, де закріплюється посадовий та чисельний склад підприємства із
зазначенням фонду заробітної платні.
Із заробітної
плати працівників здійснюються наступні відрахування:
-
податок з
прибутку – 15%;
-
внески до
Пенсійного фонду – 2% ;
-
внески на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності – 0,5%;
-
внески на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття –
0,6%;
Відображення в
бухгалтерському обліку цього виду утримань подано у розрахунковій відомості по
заробітній платні.
Понад заробітної
плати можуть виплачуватися доплати та премії. Доплати виплачуються за
сумісництвом (поєднання професій або виконання обов’язків відсутнього
працівника), а також понаднормові. Премії відносяться до виплат стимулюючого
характеру як винагорода за високоякісну роботу. Розмір премій ненормований.
Для узагальнення
інформації про розрахунки з працівниками використовується пасивний рахунок №66
„Розрахунки з оплати праці”, який має два субрахунки:
№ 661 „Розрахунки
із заробітної плати”
№ 662 „Розрахунки
за депонентами”
Облік робочого
часу здійснюється за допомогою табелю обліку використання робочого часу. У
табелі зазначається кількість відпрацьованих годин кожним працівником, неявки
на роботу. Складається табель в одному примірнику, записи в ньому веде головний
бухгалтер. Табель ведеться на одному бланку, його форма спрощена з урахуванням
умов роботи ТОВ „ВІРКО”. При прийманні на роботу кожному працівнику
привласнюється табельний номер, який використовується в подальшому в усіх
документах для обліку робочого часу, розрахунків з оплати праці. Якщо працівник
звільнився, його табельний номер не привласнюють іншому робітнику, він повинен
лишитися вільним не менш трьох років. Аналітичний облік розрахунків з
працівниками ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань. Суми
всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку дорівнює
кредитовому обороту синтетичного рахунку № 66 за звітний місяць. Суми всіх утримань
по дебетовому обороту. Усі виплати, пов’язані з оплатою праці виконує касир за
платіжною відомістю. По закінчені встановленого строку виплат касир в платіжній
відомості навпроти прізвищ осіб, якій не здійснена виплата ставить штамп, або
робить надпис „депоновано”, складає реєстр депонованих сум, в кінці відомості
вказує фактично виплачену суму та не одержану суму виплат, що належить
депонуванню, звіряє ці суми із загальною сумою за платіжною відомістю та
засвідчує її своїм підписом, виписує видатковий касовий ордер на фактично
видану суму за відомістю, а також оформляє „Картку депонента за платіжною
відомістю” (КО-6).
2.4. Облік
формування фінансового результату від реалізації продукції на ТОВ „ВІРКО”
Загальний принцип
визначення фінансового результату діяльності підприємства: необхідно порівняти
доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів. Основним
узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є
прибуток (збиток), який формується протягом року. Поняття фінансовий результат
діяльності трактується в П(С)БО № 3 „Звіт про фінансові результати”. Фінансовий
результат від реалізації товарів на ТОВ „ВІРКО” визначається так:
Різниця валового
доходу (виручки) за звітний період від реалізації товарів та послуг і обов’язкових
відрахувань з доходу (ПДВ, рентні платежі та ін.) дає чистий дохід (виручку)
від реалізації товарів;
Різниця чистого
доходу від реалізації товарів і собівартістю товарів дає валовий прибуток
(збиток);
Скоригувавши
валовий прибуток (збиток) на величину інших операційних доходів.
Адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат, отримаємо
прибуток (збиток) від операційної діяльності, що і є фінансовим результатом від
реалізації товарів.
Для отримання
показника прибутку (збитку) від операційної діяльності Планом рахунків
передбачено субрахунок 791 „Результат основної діяльності”. У кінці звітного
періоду рахунки 702 „Доходи від реалізації товарів”, 902 „Собівартість
реалізованих товарів”, 92 „Адміністративні витрати”, 93 „Витрати на збут”
списуються на рахунок 791. Згідно наказу про облікову політику рахунок 79
щоквартально закривається на рахунок 44 „Нерозподілений прибуток” (непокриті
збитки).
Фінансовий
результат, який призводить до збільшення власного капіталу, керівництво ТОВ
„ВІРКО” вважає доцільним залишити на балансі підприємства нерозподіленим. Порядок
використання отриманого прибутку визначає власник підприємства – директор ТОВ
„ВІРКО”. Прибуток можливо використовувати на оновлення основних засобів,
погашення довгострокових кредитів банків, матеріальне стимулювання робітників.
Первинними
документами з обліку доходів від реалізації є довідки, розрахунки бухгалтерії,
рахунки-фактури, договори купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні. Всі
господарські операції на основі первинних документів відображаються в регістрах
бухгалтерського обліку (відомостях, справках, аркушах-розшифровках, журналах) з
подальшим переносом їх даних в Головну книгу. Головна книга – це оборотна
відомість за рахунками бухгалтерського обліку, за якими відображається всі
господарські операції протягом звітного періоду.
Отримані данні є
основою для складання фінансової звітності.
На основі
первинних документів щодо доходів та витрат бухгалтер заповнює журнал №6, в
якому відображається інформація про фінансовий результат, та Звіт про фінансові
результати.
ІІІ. Критичні
зауваження та пропозиції
Питанням обліку
виробничих запасів повинна приділятися велика увага, тому що без забезпечення
підприємств необхідними матеріальними цінностями неможливий виробничий процес. Специфічною
особливістю виробничих запасів є те, що вони в процесі виробництва
використовуються повністю, і тому для кожного нового процесу виробництва їх
потрібно заміняти новими. В собівартості промислової продукції найбільшу питому
вагу займають матеріальні витрати. Метою проходження практики було вивчення
практичного документообігу, вірне оформлення первинної документації, близьке
знайомство з бухгалтерськими проводками, які стосуються теми випускної роботи,
а також фактичного стану обліку і аналізу запасів ТОВ “ВІРКО. В процесі
написання роботи були опрацьовані такі основні нормативні акти, як Закон
України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні". Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", Новий План рахунків
бухгалтерського обліку, інструкція по його застосуванню, тощо з опрацьованих
джерел можна зробити висновок, що даній проблемі приділяється велика увага і в
нормативних актах і в літературних джерелах. Так, як виробничий напрямок
підприємства це виробництво будівельних матеріалів, то найбільшу питому вагу в
собівартості займають матеріальні витрати. Для поліпшення фінансового стану
підприємства пропоную йому вживати заходи, щодо зниження собівартості
продукції, підвищення рентабельності. Бухгалтерський облік на підприємстві
здійснюється бухгалтерською службою, яка є самостійним підрозділом і очолюється
головним бухгалтером. Бухгалтерія розподіляється на декілька підрозділів, кожен
з яких веде відповідну ділянку роботи.
Облік виробничих
запасів на ТОВ “ВІРКО” ведуть на рахунку 20 “Виробничі запаси”. По дебету цих
рахунків відображається надходження запасів на підприємство, а по кредиту їх
вибуття. Рахунок призначен для узагальнення інформації про наявність і рух
належних підприємству предметів праці, які призначені для обробки, переробки,
використанню в виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці,
які підприємство включає в склад малоцінних та швидко знищувальних предметів.
Для синтетичного обліку матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальників
застосовують журнал-ордер №6.
Система бухгалтерського обліку і фінансова звітність
відповідає прийнятій на підприємстві обліковій політиці, в основному
використовується типові форми первинних документів. Але за результатами
дослідження організації бухгалтерського обліку в аналізованому періоді були
допущені порушення у відношенні організації обліку виробничих запасів. Є
зауваження щодо оформлення первинної документації, не використовують субрахунки
виробничих запасів.
В цілях вдосконалення
обліку виробничих запасів на ТОВ “ВІРКО” пропонується:
1.
виробничі
запаси, які є на підприємстві, рознести по відповідним субрахункам
бухгалтерського обліку. Виробничі запаси по субрахункам бухгалтерського обліку
дозволить посилити контрольно-аналітичні функції обліку;
2.
більш
ретельно підходити до заповнення первинних документів (уникнення виправлень,
заповнення всіх реквізитів тощо);
3.
слід
автоматизувати списання ТЗВ по відпуску сировини в виробництво;
4.
додати
пункт - які матеріали відносяться до МШП та порядок списання до Наказу про
облікову політику;
6.
автоматизувати
облік виробничих запасів на складах і в цехах.
7.
проводити
широку інвентаризацію матеріальних цінностей, що дозволить більш ретельно
контролювати запаси матеріалів, і знизить нераціональне їх використання.
Реалізація
розроблених пропозицій по вдосконаленню організації обліку виробничих запасів
дозволить підвищити економічну ефективність використання ресурсів підприємства,
підсилити контрольно-аналітичну функцію обліку, підвищити швидкість обробки
інформації, своєчасно складати фінансову звітність, прийняття оперативних
управлінських рішень на ТОВ “ВІРКО”.
Висновок
Місцем проходження виробничої
практики було Товариство з Обмеженою Відповідальністю „ВІРКО”. Цілями Товариства є
здійснення своєї виробничої і комерційної діяльності з метою одержання прибутку
за рахунок:
- першочергового забезпечення
потреб у виробництві будівельних матеріалів;
- підвищення ефективності
використання трудових та матеріальних ресурсів, посилення матеріальної
зацікавленості працюючих за рахунок подальшого вдосконалення структури
управління виробництва будівельних матеріалів;
- сприянню насиченості
внутрішнього ринку будтоварами.
- Ознайомившись з загальними
основами та напрямами діяльності підприємства; вивчивши правові засади його
роботи на основі аналізу нормативно-правової літератури щодо регулювання
створення та діяльності підприємства, його організаційну структуру; дослідивши
організацію маркетингових досліджень та збуту, процес укладання контрактів та
проаналізувавши економічні показники підприємства на основі вивчення документів
звітності та розрахунку фінансових показників; застосовуючи знання та навики,
отримані після вивчення дисциплін: “Економіка підприємства”, “Гроші та кредит”,
“Бухгалтерський облік”, “Фінанси підприємств”, “Економічний аналіз” та ін.,
була зроблена спроба оцінити ефективність функціонування підприємства у 2003-05
рр., визначити основні проблеми, існуючі в його діяльності, та запропонувати
можливі шляхи їх вирішення. Особливу увагу при проходженні практики та
написанні звіту було приділено вивченню зовнішньоекономічної діяльності
підприємства, у тому числі правових основ регулювання зовнішньоекономічної
діяльності, товарів експортного напрямку, їхньої частки в загальному обсязі
реалізації, визначення заходів щодо покращення ефективності
зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Список
використаної літератури
1. Закон України "Про
бухгалтерський облік і фінансову звітність", прийнятий 16 липня 1999 року.
2. Закон України "Про
аудиторську діяльність", прийнятий 22 квітня 1993 року.
3. Закон України "Про
охорону праці", прийнятий 14 жовтня 1994 року.
4. Постанова "Про порядок
подання фінансової звітності", від 28 лютого 2000 року № 419.
5. Постанова "Про нормативи
запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та
джерела їх покриття" від 19.04.1993 року №279.
6. Наказ "Про План рахунків
бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій
підприємств і організацій", від 30.11.99 року №291.
7. Наказ "Про застосування
Плану рахунків бухгалтерського обліку і бюджетних установ, від 10.12.99 року
№880/4183.
8. Наказ "Про затвердження
типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і
матеріалів" №193 від 21.06.96 року.
9. План рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та
організацій №291, від 30.11.99р., із змінами і доповненнями за станом на
20.09.2004 р.
10. Методичні рекомендації з
бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені Наказом Міністерства
фінансів України №561 від 30.09.2004р.
11. Бухгалтерський фінансовий облік:
Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних
закладів/за ред. Проф.. Ф.Ф. Бутинця – 5-е вид.,доп. І пероб. – Житомир: ПП
„Рута”, 2003. – 726 с.
12. Лишиленко О.В. Бухгалтерський
фінансовий облік: підручник. – Київ: вид. „Центр навчальної літератури”, 2005.
– 528с.
13. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський
фінансовий облік. Оподаткування і звітність. Підручник. – К.: Алеута, 2006. –
1080с.
14. Чабанова Н.В., Василенко Ю.А.
Бухгалтерський фінансовий облік. Посібник К.: Видавничий центр „Академія”,
2002. – 672с.
Похожие работы на - Організація обліку на підприємстві ТОВ "ВІРКО"
|