Формирование и использование уставного фонда предприятий

  • Вид работы:
    Другое
  • Предмет:
    Финансы, деньги, кредит
  • Язык:
    Русский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    99,01 kb
  • Опубликовано:
    2010-06-16
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Формирование и использование уставного фонда предприятий

Кіровоград інститут розвитку людини

“Україна”

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. Кафедрою _____________

__________________________

“__”_________________2008р.



КУРСОВА  РОБОТА

з курсу: “Фінанси”

ТЕМА : “ Формування і використання статутного фонду   підприємств”

                                Виконала студентка:

_____________________  

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

Науковий керівник:

____________________

м. Кіровоград

 2008

ЗМІСТ

Вступ............................................................................................................................  3

Розділ 1. Сутність і класифікація капіталу підприємства…………………..……  5 

1.1. Поняття про капітал підприємства………………….………………………...  5

1.2. Характеристика форм власного капіталу......................................................... 10

1.3. Методи обліку і обчислення капіталу……………………………………….. 14

1.4. Фінансово-господарська діяльність підприємств........................................... 19

1.5. Створення та зміни статутного капіталу ......................................................... 21

Розділ 2. Формування статутного фонду……………………................................ 24

2. 1. Формування статутного фонду ТОВ………………………………………… 24

2.2. Формування статутного фонду державного підприємства………………… 34

2.3. Формування статутного фонду акціонерного товариства………………….. 36

2.4. Формування статутного капіталу приватного підприємства………………. 40

2.5. Формування статутного фонду товариства з додатковою відповідальністю і повного товариства……………………………………………………………...… 40

2.6. Командитне товариство………………………………………………………. 41

Розділ 3. Облік капіталу…………………………………………………………... 42

3.1. Облік статутного та неоплаченого капіталу……………………………….... 42

3.2. Облік статутного капіталу у бухгалтерському обліку…………………….... 46

Висновки…………………………………………………………………………… 50

Література………………………………………………………………………..… 52

Додатки……………………………………………………………………………... 54

ВСТУП

Ринкова экономіка являє собою розвиток підприємств різних організаційно-правових форм, що засновані на різних видах приватної власності, поява нових власників - як окремих громадян, так й трудових коллективів підприємств.

З’явився такий вид экономічної діяльності, як підприємництво - это господарська діяльність, тобто діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, послуг або продажем товарів, необхідних споживачу. Вона має постійний характер та відрізняється, по-перше, свободою у виборі напрямів та методів деяльності, самостійностю у прийнятті рішень, по-друге, відповідальністю за прийнятя рішень та їх виконання; по-третє цей вид діяльності не виключає ризику, збитків, й банкрутств. На кінець, підприємництво чітко орієнтовано на отримання прибутку, чим в умовах розвиненої конкуренції досягається й задоволення суспільних потреб. Це важливіша причина зацікавленості в результатах фінансово-господарської діяльності. Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємством самостійності але й необхідності фінансувати особисті витрати бездержавної підтримки, але й від тієї долі прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Крім того, необхідно створити та­ке економічне середовище, в умовах якої вигідно виробляти товари, отримувати прибуток,знижати витрати.

Під фінансуванням підприємства розуміють притягання необхідного для отримання основних та оборотних фондів підприємства капіталу, іншими словами, покриття  потреб  в капіталі .

Серед господарських коштів підприємства не останнє місце посідають власні кошти, одним із джерел яких виступає статутний капітал. Статутний капітал — це сукупність в грошовому еквіваленті внесків засновників в майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначеними засновницькими документами. В курсовій роботі детально розглянуто формування та рух статутного капіталу, його облік на підприємстві. В цій роботі розкриті мета і завдання для створення і використання статутного капіталу. Також приведена нормативна база щодо створення та руху статутногокапіталу. Розкрито проблемні аспекти формування статутного капіталу підприємства в умовах ринкової економіки. В роботі розкрито зміст на підтвердження статутного капіталу підприємства, розглянуто основні процедури створення капіталу. Для написання курсової роботи використовувалася різноманітна література: підручники, навчальні посібники та періодичні видання.















РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Поняття про капітал підприємства.

 

         Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

         Якщо розглядати тлумачення капіталу з погляду різних економічних дисциплін, то можна помітити деяку неоднозначність. Так, наприклад, у своїй роботі "Бухгалтерський облік" Н.П. Кондраков [9] показує, що капіталом організації є його майно. У той же час, відповідно до передмови до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, капітал являє собою різницю між активами і пасивами. [13]

         Для своїх цілей економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

         Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики як:

1. Капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс.

2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу.

3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в "кишеню" власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.

4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.

5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.

         Капітал підприємства характеризується різноманіттям видів і систематизується по цілому ряду категорій.

         По приналежності підприємству виділяють власний і позиковий капітал. Власний капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на праві власності і використовуваних їм для формування визначеної частини активів. Ця частина активу, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства. Власний капітал містить у собі різні по своєму економічному змісті, принципам формування і використання джерела фінансових ресурсів: статутний, додатковий, резервний капітал. Крім того, до складу власного капіталу, яким може оперувати господарюючий суб'єкт, без застережень при здійсненні угод, входить нерозподілений прибуток; фонди спеціального призначення та інші резерви. Також до власних засобів відносяться безоплатні надходження й урядові субсидії. Величина статутного капіталу повинна бути визначена в статуті й інших установчих документах організації, зареєстрованих в органах виконавчої влади. Вона може бути змінена тільки після внесення відповідних змін в установчі документи.

         Додатковий капітал включає вартість майна, внесеного засновниками (акціонерами) понад зареєстровану величину статутного капіталу; суми, що утворяться в результаті змін вартості майна при його переоцінці; інші надходження у власний капітал підприємства.

         Резервний капітал - це частина власного капіталу, що виділяється з прибутку організації для покриття можливих збитків і втрат. Величина резервного капіталу і порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації.

         Нерозподілений прибуток - основне джерело нагромадження майна підприємства чи організації. Це частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів за рахунок прибутку на інші цілі.

         Фонди спеціального призначення характеризують чистий прибуток, спрямований на виробничий розвиток і розширення підприємства, а також на заходи соціального характеру.

         Усі власні засоби в тім чи іншому ступені служать джерелами формування засобів, використовуваних організацією для досягнення поставлених цілей.

         У статті "Аналіз власного капіталу" Єфімова О.В.[23] відзначає, що в складі власного капіталу можуть бути виділені дві основні складові: інвестований капітал, тобто капітал, вкладений власниками в підприємство; і накопичений капітал, тобто капітал, створений на підприємстві поверх того, що спочатку авансовано власниками.

         Інвестований капітал включає номінальну вартість простих і привілейованих акцій, а також додатково оплачений (понад номінальну вартість акцій) капітал. До даної групи звичайно відносять і безоплатно отримані цінності. Перша складова інвестованого капіталу представлена в балансі статутним капіталом, друга - додатковим капіталом (у частині отриманого емісійного доходу), третя - додатковим капіталом (у частині безоплатно отриманого майна) чи фондом соціальної сфери.

         Накопичений капітал знаходить своє відображення у виді статей, що виникають у результаті розподілу чистого прибутку (резервний капітал, нерозподілений прибуток, інші аналогічні статті). Незважаючи на те, що джерело утворення окремих складових накопиченого капіталу одне - нерозподілений прибуток, цілі і порядок формування, напрямки і можливості використання кожної його статті істотно відрізняються.

         Усі статті власного капіталу формуються відповідно до законодавства України, установчими документами й обліковою політикою. Чинне законодавство визначає обов'язок акціонерного товариства створювати два фонди - статутний і резервний. Іншого обов'язкового переліку фондів, що повинне створювати підприємство, а також нормативи відрахувань у них, законодавство не містить. Питання використання резервного і інших фондів товариства відносяться до виняткової компетенції ради директорів товариства.

         Позиковий капітал товариства характеризує залучені для фінансування розвитку підприємства на поворотній основі кошти чи інші майнові цінності. Джерела позикового капіталу можна розділити на дві групи - довгострокові і короткострокові. До довгострокового в українській практиці відносяться ті позикові джерела, термін погашення яких перевищує дванадцять місяців. У закордонній практиці позикові джерела, що видаються на термін від одного до п'яти років, вважаються середньостроковими. До короткострокового позикового капіталу можна віднести кредити, позики, а також вексельні зобов'язання - з терміном погашення менш одного року; кредиторську і дебеторскую заборгованості.

         По об'єкту інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства. Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів.

         По формах власності виділяють приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного капіталу.

         По організаційно - правових формах діяльності виділяють наступні види капіталу: акціонерний капітал (капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних і т.д.) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств - сімейних і т.д.).

         По характеру використання власником виділяють споживчий і накопичувальний (реінвестуємий) види капіталу. Споживчий капітал після його розподілу на цілі споживання утрачає функції капіталу. Він являє собою відтік засобів підприємства, здійснюваний з метою споживання (виплати дивідендів, відсотків, соціальні потреби підприємства і його працівників). Капітал, що накопичується, характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат і т.д.

         Приведений перелік не відбиває всього різноманіття видів капіталу, використовуваних у науковій термінології і економічній практиці. У ньому присутні ті необхідні класифікаційні ознаки, що будуть використовуватися в роботі надалі .

1.2. Характеристика форм власного капітал.

 

         Під власним капіталом розуміють сукупність економічних відносин, що дозволяють включити в господарський оборот фінансові ресурси, які належать або власникам, або самому господарюючому суб'єкту.        

На діючому підприємстві власний капітал представлений наступними основними формами.

1. Статутний капітал. Характеризує первісну суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається установчими документами і статутом підприємства. Для підприємства окремих сфер діяльності й організаційно - правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного капіталу регулюється законодавством.

2. Резервний капітал. Являє собою зарезервовану частину власного капіталу підприємства, призначену для внутрішнього страхування його господарської діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається установчими документами. Формування резервного капіталу здійснюється за рахунок прибутку підприємства (мінімальний розмір відрахувань прибутку в резервний фонд регулюється законодавством).

3. Спеціальні (цільові) фінансові фонди. До них відносяться цілеспрямовано сформовані фонди власних фінансових засобів з метою їхньої наступної цільової витрати. У складі цих фінансових фондів звичайно виділяють: амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд охорони праці, фонд розвитку виробництва і т.д. Порядок формування і використання засобів цих фондів регулюється статутом і іншими установчими документами підприємства.

4. Нерозподілений прибуток. Характеризує частина прибутку підприємства, отриману в попередньому періоді і не використану на споживання власниками (акціонерами, пайовиками) і персоналом. Ця частина прибутку призначена для капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток виробництва. По своєму економічному змісті вона є однієї з форм резерву власних фінансових засобів підприємства, що забезпечують його виробничий розвиток у майбутньому періоді.

5. Інші форми власного капіталу. До них відносяться розрахунки за майно (при здачі його в оренду), розрахунки з учасниками (по виплаті їм доходів у формі відсотків чи дивідендів) і деякі інші, відбивані в першому розділі пасиву балансу.

А тепер розглянемо основну складову власного капіталу підприємства, таку як статутний капітал, більш докладніше.

         Статутний капітал є одним з найважливіших показників, що дозволяють одержати уявлення про розміри і фінансовий стан економічних суб'єктів. Це один з найбільш стійких елементів власного капіталу організації, оскільки зміна його величини допускається в строго визначеному порядку, установленому законодавчо.

         Статутний капітал організації - джерело формування засобів організації, які потрібні йому для виконання статутних зобов'язань. Це стартовий капітал для виробничої діяльності з метою одержання надалі прибутку. Статутний капітал являє собою засоби, вкладені власниками підприємства. Власниками підприємства можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи, а також окремі приватні особи.

         Формування статутного капіталу зв'язано з цілями створення організації і її організаційно-правовою формою. Порядок формування статутного капіталу організацій різних організаційно-правових форм досить жорстко в даний час регулюють закони України. Крім того, ряд підзаконних актів регламентує дія по бухгалтерському відображенню цього процесу. Відповідно до законодавства України статутний капітал, у залежності від організаційно-правової форми підприємства, може виступати у виді: статутного капіталу, статутного фонду, складового капіталу, пайового фонду.

         Статутний капітал - сукупність у грошовому вираженні внесків засновників (учасників) у майно організації при її створенні для забезпечення діяльності в розмірах, визначених установчими документами. Формується в господарчих товариств: акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю.

          Можна виділити три основні функції, що виконує статутний капітал акціонерного товариства:

1) є майновою основою діяльності товариства, тобто первісним (стартовим) капіталом;

2) дозволяє визначити частку (відсоток) участі засновника (акціонера, учасника) у товаристві, оскільки їй відповідає кількість голосів учасника на загальних зборах і розмір його доходу (дивіденду);

3) гарантує виконання зобов'язань товариства перед третіми особами, тому законодавством установлений його мінімальний розмір. Відповідно до законодавства України акціонерним товариством визнається комерційна організація, статутний капітал, якої поділений на визначене число акцій, що засвідчують обов'язкові права учасників товариства (акціонерів) стосовно товариства. Порядок створення і правове положення акціонерних товариств визначені Законом України "Про акціонерні товариства".

         Юридично власність акціонерного товариства не є власністю акціонерів, а саме воно не залежить від окремих фізичних осіб, що володіють акціями. Акціонери не відповідають по боргових зобов'язаннях товариства і не несуть фінансового збитку, якщо акціонерне товариство збанкрутувало, і його борги перевищують вартість реалізованого майна.

         Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" розмір статутного капіталу відкритого товариства повинен бути не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, закритого товариства - не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент створення товариства.

         Розмір власного капіталу товариства дорівнює розміру перевищення балансової вартості активів товариства над балансовою вартістю його зобов'язань.

         Якщо за даними річної фінансової звітності, яка подається на затвердження загальними зборами, власний капітал буде менше статутного капіталу товариства, до порядку денного річних загальних зборів повинно включатися питання про перетворення або ліквідацію товариства, зменшення статутного капіталу товариства, залучення додаткових коштів, санацію товариства, яка керується боржником, або вжиття інших заходів.

         Відповідно до діючого законодавства, внеском у статутний капітал товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі чи майнові права або інші права, що мають грошову оцінку.


1.3. Методи обліку і обчислення капіталу.

 

         Капітал підприємства є величина похідна від обсягів активів і зобов'язань, тому первинний, авансований капітал і зобов'язання знаходять висвітлення в пасивній частині бухгалтерського балансу, а в активі його враховуються капітальні витрати і майно підприємства. Саме в точному, своєчасному відображенні активів і зобов'язань у поточній оцінці і складається одне з достоїнств бухгалтерського балансу, що додає йому надійність і вірогідність як джерелу інформації. У силу того, що баланс підприємства є звітом про формування, рух і відтворення капіталу, це єдина форма звітності підприємства, у якій в історичному ракурсі в розгорнутому виді відбивається величина власного капіталу підприємства.

         Оскільки актив балансу підприємства відбиває майнову (матеріальну) сторону капіталу, а в пасиві балансу показані джерела утворення майнової форми капіталу, авансований і інвестований капітал, при цьому через оборот відбивається їхній взаємний зв'язок, то можна сказати, що капітал у даному звіті відображається досить повно і всебічно. Тому баланс підприємства повинний розглядатися як метод дослідження питань авансування, інвестування, обороту, кругообігу і відтворення капіталу, а також обчислення його величини, що змінюється в часі.

         В українській практиці капітал підприємства часто розділяють на капітал активний і пасивний. З методологічної точки зору це невірно. Такий підхід є причиною недооцінки місця і ролі капіталу в бізнесі і приводить до поверхневого розгляду джерел формування капіталу. Капітал не може бути пасивним, тому що є вартістю, що приносить прибавочну вартість, яка знаходиться в русі, у постійному обороті. Тому більш обгрунтовано тут застосовувати поняття джерел формування капіталу і функціонуючого капіталу (чи активів).

         Джерела, використовувані підприємствами для формування капіталу, поділяються на власні, позикові і безоплатно отримані.

До джерел власного капіталу прийнято відносити засоби, вкладені в підприємство власниками чи учасниками (статутний капітал), нерозподілений прибуток і створені підприємством фонди власних засобів. У той же час, оскільки джерела формування капіталу мають різну природу, то і принципи оцінки їхньої вартості повинні бути різними.

         До позикових джерел капіталу необхідно віднести всі залучені підприємством засоби, незалежно від того, звідкіля вони отримані і за якою ціною. Позиковими джерелами капіталу є: банківські кредити, позики надані іншими інвесторами, фінансування з державного бюджету і тимчасово залучені засоби кредиторів. Вони повинні відбиватися в обліку по поточній вартості на момент одержання засобів.

         Тимчасово залучені засоби (кредиторська заборгованість) виникають у рамках товарного кредиту, що утвориться, у залежності від умов оплати і сумлінності партнерів, а також при затримках в оплаті праці співробітників підприємства й ін. Даний вид джерел капіталу оцінюється по поточній вартості на момент виникнення.

         Безоплатно отримані підприємством засоби виявляються у формі фінансування з бюджетів різного рівня, а також у виді спонсорської допомоги від різних організацій, фінансової допомоги, отриманої від установ.

         Одне з основних джерел капіталу при організації бізнесу - внесок засновників (акціонерів) підприємства в статутний фонд. При визначенні вартості його навряд чи варто відносити до безкоштовних джерел капіталу для підприємства, тому що акціонерам нараховуються дивіденди на вкладені в підприємство засоби, а засновники розподіляють отриманий прибуток. Тому дане джерело, відносячись до власного капіталу засновників, у той же час є платним для підприємства.

         Джерело формування капіталу підприємства - авансований капітал - дає підприємству абстрактне право на розпорядження активами. При цьому по ознаці власності джерела капіталу підрозділяються на власні і позикові. З метою проведення зовнішнього, фінансового аналізу, як правило, капітал при наявному поділі його на власний і залучений, необхідно оцінювати в єдності джерел його утворення, у цілому, як залучений капітал.

         Як правило, при відображенні в балансі підприємства власного капіталу, до нього відносять авансовані власниками засоби і резерви, створені за рахунок прибутку, отриманого підприємством.

         Капітал складається з придбаних засобів, і при проведенні аналізу ефективності діяльності необхідно знати, у що він обходиться підприємству. У цьому випадку виникає питання ціни залученого капіталу. При визначенні вартості обслуговування капіталу - витрат по його відшкодуванню - застосовуються різні підходи, у яких дана категорія іменується "ціною капіталу" і "вартістю капіталу", але більш правильно - позначати її як "собівартість капіталу".

         Оскільки джерела формування капіталу підприємства є фактичними витратами на створення і функціонування бізнесу, понесеними підприємством, то їхня оцінка повинна проводитися по вартості залученого капіталу на момент здійснення витрат для підприємства. У тому числі необхідно враховувати чіткий поділ одноразових витрат на авансований і інвестований (залучений) капітал і систематичні витрати на його відтворення.

         Необхідність виявлення результату діяльності підприємства за допомогою протиставлення в подвійній бухгалтерії активу і пасиву визначила появу рахунка прибутків і збитків і відображення в балансі поточного результату діяльності підприємства. Тому прибутку, як складовій капіталу підприємства, необхідно приділяти особливу увагу, оскільки він є важливим джерелом відтворення капіталу підприємства, придбання активів.

         Крім класичної форми прояву у виді кошті, прибуток чи збиток підприємства може мати і негрошову форму, у тому випадку, коли відбувається зміна величини капіталу, зв'язана з переоцінкою вартості пасивів чи активів. Звідси випливає, що оскільки ціна - диференціальна похідна вартості і часу, то різниця між ціною і вартістю визначає появу прибавочної вартості чи збитку.

         Таким чином, зіставлення доходів і витрат, а також ціни і вартості, є методом визначення результату діяльності підприємства. При цьому необхідно мати у виді, що крім резервів, створюваних за рахунок розподілу отриманого прибутку, існують і приховані резерви - розміщені в активі, у тому числі за рахунок заниження оцінки активів.

         Залучені підприємством капітали в процесі діяльності змінюють форму свого існування, здобуваючи матеріальну чи нематеріальну форму. Капітал стає засобами виробництва, предметами виробництва і обігу. Вважається, що активи - це контрольовані підприємством економічні ресурси, що забезпечують йому майбутній економічний ефект. Тому в балансі дотримується обов'язковий поділ активів підприємства на капітал у сфері виробництва і капітал у сфері обігу.

         Основний капітал підприємства - капітал зв'язаний, немобільний, що знаходиться в процесі кругообігу. Оскільки первісна вартість основного капіталу постійно знецінюється через її зміну в часі і перенесення на продукт праці, то в сумі загального капіталу підприємства він відбивається по залишковій вартості. Оборотний капітал відбивається по поточній вартості. Товари придбані враховуються за ціною придбання, а товари зроблені - за продажною ціною з торговою націнкою.

         Оскільки оцінка об'єктів бухгалтерського обліку проводиться по первісній вартості, то і при складанні звітності як основу для виміру вартості приймається первісна вартість, відбивана в обліку. Оцінка об'єктів, прийнятих до обліку, проводиться на основі первинних документів і не залежить від суб'єктивних поглядів облікових працівників. Крім первісної вартості у фінансовій звітності застосовуються й інші види оцінки: виробничі запаси повинні оцінюватися по покупній вартості (по меншій з них); цінні папери, що обертаються на ринку, - по ринковій поточній вартості.

         Таким чином, первісна вартість є базовою величиною для проведення різних видів оцінок і містить у собі фактичні витрати коштів на придбання активів (майна).

         Принципи бухгалтерського обліку припускають обережну, мінімальну оцінку майна підприємства, відбиваного в балансі підприємства. Відображення активів і зобов'язань передбачається по первісній вартості - в історичному аспекті оцінки на момент їхнього виникнення. Якщо ж при оцінці статей балансу не дотримувати даного принципу, то велика імовірність того, що баланс не буде реальним відображенням використання капіталу на підприємстві.

         Цілком очевидно і те, що занижена оцінка підприємства зручна для кредиторів і менш приваблива з позиції інтересів акціонерів, тому що акціонери не одержать доходів, запланованих при авансуванні капіталу, і навіть можуть не одержати відшкодування суми вкладеного капіталу, а кредитори, імовірно, одержать активи більшої вартості, ніж заборгованість підприємства перед ними.

         Підводячи теоретичну основу порядку обчислення активів підприємств, необхідно особливу увагу звернути на те, що зміст коректувань активу і пасиву балансу складається у виключенні впливу на величину чистих активів окремих статей бухгалтерського балансу, що є взаємовиключними.

         Оскільки власні акції, викуплені в акціонерів - це зобов'язання підприємства перед акціонером, тимчасово перетворене в можливість використання внеску акціонера в капітал підприємства для реінвестування прибутку через механізм виплати дивідендів.

         Цю операцію необхідно розглядати тільки як рефінансування, зміну власника частки акціонерного капіталу, а не короткострокові вкладення і не зміну стану капіталу підприємства.

1.4. Фінансово-господарська діяльність підприємств.

         Суб’єкти господарювання починають свою підприємницьку діяльність при первинному накопиченні власного капіталу для забезпечення господарської діяльності.

         Власний капітал — це загальна вартість активів підприємства (матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових інвестицій тощо), які належать йому на правах власності і використовуються в процесі виробничої та іншої підприємницької діяльності.

         Власний капітал має складну структуру, яка залежить від організаційно - правового статусу суб’єкта господарювання.

         Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми і власності розпочинається з формування статутного фонду.

         Статутний фонд це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначеним ним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання. За рахунок статутного фонду підприємство формує свої власні (основні та оборотні) кошти.

Порядок і джерела формування статутних фондів залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує. В Україні права підприємств різних форм власності та типів закріплені у чинному законодавстві, зокрема в законах України “Про власність”, “Про підприємство в Україні”, “Про господарські товариства”.

Розмір статутного фонду підприємства в значній мірі визначає масштаби його виробничо-господарської діяльності, хоч, природно, не існує прямого зв’язку між розмірами статутних фондів підприємств різних галузей і обсягом виробництва товарів та послуг на них, бо останнє визначається ще й такими факторами, як попит, пропозиція і ціна на товари та послуги, розмір залучених кредитів та інших позикових фінансових ресурсів. У певній мірі розмір статутного фонду впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства.

         Початковий розмір статутного фонду підприємства фіксується в статуті або установчому договорі, які в  обов’язковому порядку подаються до органів влади під час  державної реєстрації підприємства. Контролюючі  державні органи (фінансові, податкові), а також банки у  взаємовідносинах постійно слідкують за розміром статутного фонду кожного підприємства і за тим, щоб він був відповідним чином оплачений: адже замало лише задекларувати в статуті певний розмір статутного фонду, треба вжити заходи до того, щоб кошти (або майно, нематеріальні активи) надійшли в розпорядження підприємства реально від усіх юридичних і фізичних осіб, що мають частки в статутному фонді та є його власниками. У статутні фонди також надходить майно (будівлі, машини, устаткування, транспортні засоби, сировина, матеріали, інші товарно-матеріальні цінності) цінні папери, а також нематеріальні активи. До нематеріальних активів належить вартість права користування:

- результатами інтелектуальної праці у вигляді винаходів, промислових зразків, технологій, ноу-хау, звітів про науково-дослідницьки роботи і іншими об’єктами інтелектуальної власності;

- землею, водою або іншими природними ресурсами;

- будівлями, обладнанням.

Законодавство України передбачає мінімальні розміри статутних фондів, нижче яких державна реєстрація підприємства не допускається. Ці мінімальні розміри не є сталими. У зв’язку з інфляційними явищами в економіці нерідко змінюються в законодавчому порядку.

Розмір статутного фонду підприємства в процесі його господарської діяльності також змінюється, при цьому всі зміни розміру статутних фондів на державних підприємствах у бухгалтерському обліку знаходять відображення безпосередньо на однойменному рахунку, в той час як на малих підприємствах, у господарських товариствах, підприємствах з іноземними інвестиціями вони знаходять відображення лише після відповідної державної  перереєстрації зміни розміру статутного фонду.

Додаткові  кошти державному підприємництву на збільшення обсягу виробництва можуть бути виділені з державного бюджету або за рахунок перерозподілу коштів інш. підприємств даної галузі. Акціонерне підприємство може випустити акції, товариство з обмеженою відповідальністю і інші господарські товариства – збільшити суми внесків усіх учасників до статутного фонду підприємства. Незалежно від типу підприємства і форми власності статутний фонд може зрости за рахунок:

·   безпосереднього приєднання до нього частини одержаного прибутку на приріст власних фінансових ресурсів;

·   введення в дію об’єктів капітальних вкладень за рахунок власних коштів;

·   індексації основних засобів у зв’язку з інфляцією, а згідно з діючим законодавством збільшує балансовий прибуток підприємства, який спрямовується на капітальні вкладення;

·   до оцінки оборотних засобів.

На державних підприємствах сума статутного фонду може зменшуватися при реалізації об’єктів 2-ї і 3-ї груп основних засобів.

1.5. Створення та зміни статутного капіталу

 

Статутний капітал — це сума внесків учасників (власників) в майно підприємства. Статутний капітал відображає двоїстість відносин власності та характеризує як фонд власних коштів підприємства як юридичної особи, так і фонд вкладів акціонерів, інших учасників у майно підприємства, тобто їх власність. Кожен учасник несе відповідальність за результати господарської та фінансової діяльності лише в межах свого внеску в колективну власність підприємства.

Порядок формування та зміни статутного капіталу залежить від форми та виду діяльності підприємства. Найбільш розповсюдженою формою підприємницької діяльності є господарські товариства, які утворюються та діють відповідно до Закону України „Про господарські товариства” № 1577-12 від 19.09.91р., зі змінами та доповненнями.

Всі зміни статутного капіталу повинні бути документально оформлені (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Документування операцій з руху статутного капіталу

№ п/п

Рух статутного капіталу

Документи, що підтверджують рух

1

Створення статутного капіталу

Інвентаризаційні описи, накладні, ПКО, акти приймання-передачі та оцінки

2

Збільшення статутного капіталу

Рішення власника, розрахунок бухгалтерії

3

Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків учасників

Статут підприємства, накладні, акти передачі та оцінки, ПКО

4

Повернення часток учасників у випадку їх виходу зі складу товариства

Рішення власника, накладні, акти передачі, ВКО

5

Покриття збитків за рішенням власників за рахунок статутного капіталу

Рішення власника, розрахунок бухгалтерії

6

Повернення часток учасникам при ліквідації товариства

Рішення ліквідаційної комісії, накладні, акти передачі, ВКО


Важливим елементом статутних документів є інформація про розмір та порядок утворення статутного капіталу. Розмір статутного капіталу підприємства визначається його зареєстрованим статутом та складається з внесків його учасників. Оцінка внесків в статутний капітал здійснюється в грошовому еквіваленті за сумісною згодою учасників відповідно до статутних документів.

Внески засновників можуть бути в таких формах:

– майно та матеріали (обладнання, будівлі та матеріальні цінності);

– цінні папери (акції, облігації та інші);

– права на володіння природними ресурсами;

– права на володіння майном (будівлями, обладнанням);

– права на використання об’єктів інтелектуальної власності;

– грошові кошти.

Матеріальні цінності, що вносяться до статутного капіталу, оцінюються за первинними документами, що підтверджують їх вартість.

Майно, що вноситься до статутного капталу без підтвердження первинними документами, оцінюються на підставі протоколу зборів засновників.

Якщо внеском до статутного капіталу виступає майно в натуральній формі, воно відображається в бухгалтерському обліку сумою, що включає його вартість, визначену в зазначеному вище порядку, та всі витрати на доставку, монтаж, установку та державну реєстрацію.

Права на користування природними ресурсами, а також майнові права, внесені засновниками до статутного капіталу, відображаються в бухгалтерському обліку та балансі за первинною вартістю, розрахованою у визначеному порядку.

Засновницькі внески до статутного капіталу відображаються у бухгалтерському обліку відповідно до їх надходження. В засновницьких документах повинні бути обумовлені строки формування статутного капіталу. Як правило, строк формування статутного капіталу — один рік.

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО ФОНДУ

Згідно з чинним законодавством України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, мають фізичні та юридичні особи за умови їх державної реєстрації у встановленому законом порядку. При  створенні юридичних осіб однією з перших, як правило, відбувається операція із внесення його засновниками внесків до статутного фонду новоствореного підприємства.

2.1. Формування статутного фонду

товариства з обмеженою відповідальністю

         Розглянемо безпосередньо процес формування статутного фонду на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю (далі –  товариство).

Частина 1 ст. 115 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (далі - ЦКУ) зазначає, що товариством є засноване одним або кількома особами товариства, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Згідно з ч. 1 ст. 144 ЦКУ статутний капітал товариства складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Статтею 50 Закону України “Про господарські товариства” визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. У новоствореному товаристві з обмеженою відповідальністю “Торговий дім“КРОК-ЛТД”, юридична адреса якого є Кіровоградська область, Знам’янськицй район, село Богданівна, вул. Миру, 10, засновниками є 2 фізичні та 1 юридичан особа та із статутним фондом в розмірі 60 тис. грн.. Внесок кожного із засновником чітко визначено у статуті даного товариства (додаток 1).

         Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

         Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до статті 51 цього ж Закону, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

         Відповідно до частин 1 та 2 ст. 52 Закону України “Про господарські товариства” № 1576-ХІІ від 19.09.1991 р. (далі – Закон) у товаристві створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства. До моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу.

Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

         Крім того, статтею 86 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) встановлено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

         Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

         Забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Фінансовий стан засновників — юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду господарського товариства у випадках, передбачених законом, повинен бути перевірений належним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників-громадян має бути підтверджений декларацією про їх доходи і майно, завіреною відповідним податковим органом.

         Крім того відповідно до пункту 2 Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.06.2005 р. № 238, для підтвердження інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа звертається із заявою у письмовій формі до органу державної податкової служби за місцем здійснення інвестиції. До заяви додаються:

 — інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках та документи, які свідчать про фактичне внесення інвестиції,— для підтвердження інформаційного повідомлення;

 — документи згідно з пунктом 7 Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р. N 937,— з метою погашення векселя.

         Враховуючи те, що Порядком не визначено, які саме документи про фактичне внесення інвестиції має надати заявник, органи податкової служби мають право вимагати будь-які документи, що підтверджують фактичне внесення інвестиції.

         Також відповідно до статті 11 Закону України від 04.12.90 р. N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

         Тому одним з документів, необхідних для державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду, є документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду юридичної особи в розмірі, який встановлено законом (ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р.). Таким документом є довідка з банку про відкриття поточного рахунку для формування статутного фонду та про перерахування на цей рахунок вкладу засновника (у разі якщо статутний фонд товариства формується за рахунок грошових коштів засновників) або акт приймання-передачі майна до статутного фонду товариства (у разі якщо статутний фонд товариства формується за рахунок  майнових внесків засновників). Так, наприклад, створювалося товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КРОК-ЛТД”. При створенні даного товариства, засновниками якого являються дві фізичні особи та юридична особа (товариство з обмеженою відповідальністю “КРОК-ЛТД”), 50 відсотковий внесок був здійснений товариством-засновником шляхом передачі майна на баланс новоствореного підприємства відповідно до акта прийома-передачі (додаток 2) 

Згідно з ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. На практиці найчастіше статутний фонд товариства формується за рахунок грошових коштів або рухомого майна засновників.

  Розглянемо ці два шляхи формування статутного фонду.

У випадку коли статутний фонд товариства формується за рахунок грошових коштів, в установі банку необхідно відкрити поточний рахунок для формування статутного фонду. Вже на цій стадії у засновників або уповноважених ними осіб можуть виникати різні проблеми.

Згідно з п. 4.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 (далі - Інструкція), у разі відкриття поточного рахунку для формування статутного фонду господарського товариства подаються:

  • заява про відкриття поточного рахунку;
  • один примірник оригіналу установчого документа або його копія, засвідчена нотаріально;
  • картка із зразками підписів;
  • довіреність або копія довіреності на ім'я особи, яка має право відкриття та розпорядження рахунком, засвідчена нотаріально.

Документів не так вже і багато, всі вони можуть бути швидко надані до банку, але чимало залежить від внутрішньої політики конкретного банку. Звичайно, це може зайняти кілька днів.

Інакше проходить процес відкриття поточного рахунку для формування статутного фонду, якщо засновником товариства є фізична особа-іноземець або юридична особа-нерезидент. У такій ситуації українські банки дуже ретельно підходять до своєї справи та починають детальну довгострокову ідентифікацію засновників та перевірку документів.

Згідно з п. 2.1 Інструкції банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, встановленому законодавством України, зокрема, нормативно-правовими актами Національного банку. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.

Підпункт в) п. 1.17 Інструкції передбачає, що банки зобов'язані здійснити перевірку поданих документів для відкриття рахунків на відповідність їх чинному законодавству, зокрема, документи, подані для відкриття рахунків, які були видані на території іноземної держави, мають бути легалізовані в установленому порядку, якщо міжнародними договорами, у яких бере участь Україна, не передбачено інше. Ці документи можуть бути засвідчені згідно із законодавством країни його видачі, перекладені на українську мову (крім документів, викладених російською мовою) та легалізовані в консульській установі України, або засвідчені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в Міністерстві закордонних справ України, або засвідчені шляхом проставлення апостиля, передбаченого ст. 4 Гаазької конвенції від 05.10.1961 р., що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Копії цих документів мають бути нотаріально засвідченими. Підставою для ідентифікації клієнта - фізичної особи, його довіреної особи, а також особи, яка уповноважена діяти від імені клієнта - юридичної особи, для іноземних громадян, є такі документи:  паспортний документ з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання для громадян, які постійно проживають в Україні; паспортний документ – для тих, що тимчасово перебувають в Україні.

  Але на практиці все не так просто. Деякі банківські установи максимально «йдуть на зустріч» іноземному інвестору та не витребують додаткові документи, не передбачені чинним законодавством України. Деякі банки, керуючись не тільки чинним законодавством, а й своєю внутрішньою політикою, вимагають зайві документи, на підготовку чи надання яких теж потрібний час, наприклад, копії паспортів всіх директорів та членів ревізійної комісії нерезидента-засновника товариства; копії паспортів всіх осіб, які вказані в довіреності на реєстрацію товариства та відкриття поточного рахунку в установі банку, або інші  копії чи оригінали документів від нерезидента тощо.

Система перевірки цих документів банком ще складніша. Приймає ці документи та безпосередньо відкриває поточний рахунок одна особа, перевіряє їх на відповідність чинному законодавству інша (як правило, юрист або юридичний відділ банку), а ідентифікує засновників – третя (як правило, відділ фінансового моніторингу). А якщо рахунок відкривається не в головному відділенні банку, то документи на перевірку та ідентифікацію клієнта відправляються до центрального офісу певного банку. З урахуванням зазначеного, процес відкриття поточного рахунку для формування статутного фонду може затягнутися на тижні.

Тому бажано вже на стадії формування статутного фонду товариства провести попередні переговори з різними банківськими установами щодо порядку відкриття такого рахунку та необхідних документів, аби уникнути в майбутньому можливої затримки.

Після відкриття поточного рахунку для формування статутного фонду засновник-нерезидент перераховує на нього трохи більше ніж 50% свого вкладу до статутного фонду товариства (позаяк банк-кореспондент відрахує деяку суму грошей як комісію за послуги банку) та отримує в установі банку довідку, яка підтверджує внесення вкладу на рахунок. Знову ж таки, в деяких банках ця довідка є платною. Після отримання цієї довідки можна розпочинати процедуру державної реєстрації юридичної особи.

Якщо ж статутний фонд товариства формується за рахунок майнових внесків засновників, то поточний рахунок для формування статутного фонду відкривати не потрібно. А документом, який підтверджує внесення засновником свого вкладу до статутного фонду товариства, є акт приймання-передачі майна засновників до статутного фонду товариства. Форма цього документа чинним законодавством України не передбачена, але на практиці він має містити в собі інформацію щодо майна, яке передається до статутного фонду та його грошову оцінку в національній валюті України. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці (ч. 2 ст. 115 ЦКУ). Акт підписується засновниками товариства, які передають майно, та майбутнім директором  товариства, який приймає це майно.

Але з юридичного погляду передання засновниками майна до статутного фонду товариства за актом приймання-передачі є фікцією, позаяк це майно переходить до товариства, яке де-юре ще не існує, та приймається директором, якого формально немає.

Таким чином, формування статутного фонду товариства за рахунок майнових внесків засновників проходить набагато швидше та простіше, ніж за рахунок грошових коштів.

  Інша ситуація з майновими вкладами засновників-нерезидентів, оскільки майно, яке було вказано ними в акті приймання-передачі, потрібно буде згодом ввезти на територію України. Згідно з ст. 18 ЗУ «Про режим іноземного інвестування» № 93/96-ВР від 19.03.1996 р. майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду  підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більше як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства, і податковою інспекцією за місцезнаходженням підприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя. З метою погашення векселя товариство звертається у письмовій формі до державної податкової адміністрації (інспекції) з проханням зробити відповідну відмітку на його копії векселя. До заяви додаються:

  • копія векселя;
  • копія ввізної вантажної митної декларації на майно;
  • документи про зарахування майна на баланс підприємства з іноземними інвестиціями або окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність на підставі укладеного договору (у разі потреби державна податкова адміністрація (інспекція) має право перевірити на місці фактичну наявність майна у векселедавця);
  • документи про державну реєстрацію іноземної інвестиції.

З урахуванням викладеного доходимо висновку, що лише за умови реєстрації такого внеску, як іноземна інвестиція, ввізне мито не сплачується. А для реєстрації іноземної інвестиції законодавство України передбачає окремий порядок, окремі документи та строки.

 Також необхідно звернути увагу на порядок оподаткування згаданого майнового внеску засновника-нерезидента. Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі – Закон України «Про ПДВ») встановлено рівний режим оподаткування для всіх без винятку операцій з інвестування товарів, зокрема з країн, з якими укладено угоди про сприяння та захист інвестицій, митне оформлення таких операцій здійснюється з оподаткуванням ПДВ на загальних підставах. Раніше (до 31.03.2005 р.) згідно з пп. 3.2.8  п. 3.2 ст. 3 ЗУ «Про ПДВ» операції із внесення основних фондів до статутного фонду юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України, звільнялись від оподаткування податком на додану вартість. Однак у зв’язку зі змінами до певних нормативно-правових актів цей підпункт ЗУ «Про ПДВ» було викладено в новій редакції, і ця пільга була скасована.

Таким чином, увезення на митну територію України основних фондів як внеску до статутного фонду є об'єктом обкладення податком на додану вартість.Податок на додану вартість на митниці у цьому випадку сплачується імпортером, тобто підприємством, до статутного фонду якого нерезидент уносить майно.

Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у вантажній митній декларації, з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів тощо. Вартість перераховується в українські гривні за валютним курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, попереднього дню, в якому товар (товарна партія) уперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Отже, процедура формування статутного фонду товариства за рахунок майнових внесків засновників-нерезидентів ще складніша, триваліша та більш витратна в порівнянні з формуванням статутного фонду за рахунок грошових коштів.

До того ж, як правило, статутний фонд є не тільки гарантією інтересів кредиторів товариства, а й джерелом, за рахунок якого товариство розпочинає та здійснює свою господарську діяльність, тому ефективніше формувати статутний фонд за рахунок грошових коштів.

Але на практиці («завдяки» прогалинам у чинному законодавстві України та недостатньому врегулюванню в законодавстві процедури формування статутного фонду) юристи знаходять інші можливі варіанти формування статутного фонду.

2.2. Формування статутного фонду державного підприємства.

Статутний фонд державного підприємства, що перебуває у загальнодержавній або комунальній державній власності, - це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, що безоплатно виділені державою в постійне розпорядження трудового колективу підприємства на правах повного господарчого відання. Чинним законодавством встановлено, що здійснюючи право повного господарчого відання, підприємство володіє, користується, розпоряджається цими ресурсами, чинить по відношенню до них будь-які дії, що не суперечать закону і цілям діяльності підприємства. Розмір статутного фонду державного підприємства визначається обсягом виробництва товарів і послуг на ньому.

          Джерелом формування статутного фонду державного  підприємства є кошти, які належать державі. Вони виділяються або з державного бюджету, або за рахунок інших державних підприємств – у порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів – за розпорядженням державних органів, що виконують функції по управлінню держ. майном (Фонд державного майна, міністерства і відомства України).

            В сучасних умовах державні підприємства, як правило нарощують свої статутні фонди за рахунок власних нагромаджень – прибутку. Частину чистого прибутку вони спрямовують на розвиток виробництва – реконструкцію, придбання нового устаткування тощо.

            Частина прибутку може спрямовуватися до статутного фонду на приріст власних оборотних коштів. Така потреба виникає у підприємства у зв’язку з необхідністю збільшити нормативи запасів оборотних активів, що, як правило, залежить від росту обсягів виробництва товарів та послуг. Статутний фонд приватизованого підприємства визначається в процесі інвентаризації та оцінки майна державного підприємства згідно з положенням, яке затверджене спеціально урядовою постановою.

Зміна величини статутного капіталу можлива лише у випадках, регламентованих законодавством. Статутний капітал може збільшитися при:

– введенні в дію нових потужностей;

– реконструкції та модернізації обладнання;

– безкоштовному отриманні коштів від інших підприємств;

– дооцінці засобів;

– отриманні коштів внаслідок злиття декількох державних підприємств;

– виділенні додаткових коштів, зареєстрованих в статутних документах державними структурами.

Зменшується статутний капітал за рахунок щомісячного нарахування зносу по основним засобам або в результаті ліквідації та вибуття основних злитті підприємств або їх ліквідації. Статутний капітал приватизованого підприємства визначається в процесі інвентаризації та оцінки майна державного підприємства згідно з положенням, яке затверджене спеціально урядовою постановою.

Синтетичний облік статутного капіталу ведеться на рахунку 40 „Статутний капітал”; рахунок пасивний, фондовий. Сальдо цього рахунка повинно відповідати розміру статутного капіталу.

По дебету рахунка 40 відображаються:

- кошти, отримані від інших підприємств;

- кошти, отримані від в результаті злиття декількох державних підприємств.

По кредиту рахунка 40 зміни статутного капіталу відображаються:

- при ліквідації підприємства;

- в зв’язку з передачею коштів іншому державному підприємству.

2.3. Формування статутного фонду акціонерного товариства.

 

      У відповідності з Законом України “Про господарські товариства” акціонерні товариства формують свої статутні фонди  за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої підписки на них чи куплі-продіжу на фондовій біржі (це стосується відкритих акціонерних товариств) або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту підписку і купівлю-продіж на біржі (у закритих акціонерних товариствах). Таким чином, у закритих акціонерних товариствах 100 відсотків статутного фонду належать засновникам. Законодавством встановлено, що засновники відкритих акціонерних товариств зобов’язані викупити 25 % всіх акцій, тобто їхня частка в статутному фонді не може бути нижчою за 25 %.

         На стадії заснування при створенні відкритого акціонерного товариства юридичні та фізичні особи, які виявили бажання купити акції, тобто стати акціонерами нового підприємства повинні внести на рахунок засновників не менше 10 % вартості акцій, на які вони підписалися.

Основною особливістю, за якою товариство відрізняється від суб'єктів права (не товариств), є об'єднання на підставі угоди майна та зусиль учасників для спільної господарської діяльності. Товариство являє собою об'єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних осіб та/ або юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою одержання прибутку. Всі товариства згідно з законом є юридичними особами. діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства (акціонерне тощо).

Існують акціонерні товариства відкритого та закритого типів, в залежності від того, як і між ким розповсюджуються акції.

Акціонерне товариство випускає цінні папери відповідно до вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Закрите акціонерне товариство випускає лише іменні акції. Акціонерне товариство не пізніше, ніж через 6 місяців після реєстрації випуску акцій повинно видати акції акціонерам.

Акціонерне товариство в процесі створення може розповсюджувати свої акції шляхом відкритої підписи. Засновники відкритого акціонерного товариства повинні в цьому випадку тримати акцій на суму не менше 25% статутного капіталу і строком не менше 2 років. Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців. Особи, що підписалися на акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10% вартості акцій, на які вони підписалися. Акціонер в строки, встановлені засновницькими зборами, але не пізніше року після реєстрації товариства, повинен оплатити повну вартість акцій.

Відповідно до діючого законодавства (ст.13 Закону України „Про господарські товариства”) засновники акціонерного товариства самостійно проводять оцінку внесків до статутного капіталу.

Акціонерне товариство, яке відповідно то постанови Кабінету Міністрів України провело індексацію балансової вартості основних засобів, має право збільшити статутний капітал на суму, що не перевищує суму індексації балансової вартості основних засобів, зменшену на суму індексації по ним, шляхом емісії акцій нової номінальної вартості або додаткової кількості акцій існуючої номінальної вартості. При випуску акцій в зв’язку зі збільшенням статутного капіталу продаж акцій не здійснюється.

При збільшенні статутного капіталу шляхом емісії додаткової кількості акцій здійснюється випуск акцій тієї ж номінальної вартості, яка визначена раніше випущеними акціями. Додаткова кількість акцій розподіляється між акціонерами пропорційно їх частці в статутному капіталі акціонерного товариства. Обмеження строку отримання акціонерами додаткової кількості акцій не допускається.

При збільшенні статутного капіталу шляхом емісії акцій нової номінальної вартості акції попередніх випусків обмінюються на акції нової номінальної вартості відповідно до кількості акцій, якими володіє акціонер. Обмеження строку обміну акцій не допускається.

Після державної реєстрації підприємства його статутний капітал в сумі внесків учасників, передбачених засновницькими документами, відображається по кредиту рахунка 40 „Статутний капітал” в кореспонденції з рахунками: 10 „Основні засоби”, 11 „Інші необоротні активи”, 12 „Нематеріальні активи”, 20 „Виробничі запаси”, 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 28 „Товари”, 30 „Каса”, 31 „Рахунки в банках”. Вартість акцій, не оплачена акціонерами, відображається в бухгалтерському обліку по дебету рахунка 46 „Несплачений капітал” та кредиту рахунка 40 „Статутний капітал”. Таким чином, на рахунку 40 буде відображена фактична сума підписки на акції.

У випадку, якщо акції розповсюджувалися за ціною, яка перевищує їх номінальну вартість, різниця між емісією та номінальною вартістю випущених акцій обліковується окремо на рахунку 42 „Додатковий капітал”. Ця сума не підлягає використанню або розподілу, крім випадку реалізації акцій за ціною, нижчою від номінальної вартості.

Для обліку розрахунків із засновниками в бухгалтерському обліку використовується синтетичний рахунок 46 „Несплачений капітал”. По дебету цього рахунка відображаються суми заборгованості засновників по внескам до статутного капіталу, а по кредиту — погашення заборгованості по внескам.

Статутний капітал акціонерне товариство може збільшувати за умови, що всі акції, випущені раніше, повністю оплачені за ціною, не нижче їх номінальної вартості. Якщо у встановлений строк акції не оплачені, то підписка на акції анулюється або сума зменшується до внесеної величини.

Відповідно до ст.38 Закону України „Про господарські товариства” збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення числа акцій у їх власників з метою анулювання.

При приватизації державних підприємств статутний капітал створюється на основі оцінки вартості майна. За результатами оцінки майна складається заключний баланс. Після реєстрації акціонерного товариства комісія з приватизації проводить закриту підписку на акції.

Збільшення або зменшення статутного капіталу здійснюється тільки після внесення змін до статутних документів. При цьому збільшення можливе лише при повному викупі статутного капіталу попереднього розміру.

2.4. Формування статутного капіталу приватного підприємства

 

Приватні підприємства формують майно відповідно до засновницьких документів. При цьому законодавство України не вимагає обов’язкового формування статутного капіталу — власник сам встановлює його розмір. Джерелом формування статутного капіталу є грошові кошти та майно, що знаходиться у власності засновника.

Статутний капітал приватного підприємства обліковується на рахунку 40 „Статутний капітал”.

Зміни в статутному капіталі відбуваються за рахунок прибутку підприємства або додаткового внеску засновника.

2.5. Формування статутного фонду

товариства з додатковою відповідальністю і повного товариства.

Товариства з додатковою відповідальністю і повні товариства формують статутні фонди з внесків учасників. Ці внески оцінені в національній валюті, визначають частку учасників у статутному фонді. В товариствах з додатковою відповідальністю і повних товариствах учасники відповідають за їхні борги сумою своїх внесків у статутний фонд, а якщо сума статутного фонду недостатня для покриття боргів товариства, то додатково ще й майном, що належить кожному учаснику.

Ці внески оцінені в національній валюті, визначають частку учасників у статутному капіталі.



2.6. Командитне товариство.

          Командитне товариство включає учасників, які формують статутний фонд на засадах повного товариства, а а також вкладників, які відповідають за  зобов’язаннями товариства лише у межах свого вкладу до його статутного фонду.

           Визначений установчими документами розмір статутного фонду чи то акціонерного товариства, чи то  будь-якого іншого господарського  товариства у пасиві бухгалтерського балансу знаходить відображення у повній сумі незалежно від розміру коштів, що фактично надійшли від продажу акцій. Заборгованість акціонерів і учасників по внесках у  статутний фонд обраховується на окремому бухгалтерському рахунку в активі балансу. Фінансова служба підприємства повинна слідкувати, щоб кошти надходили до статутного фонду своєчасно і в повному обсязі. Законом передбачено, що протягом одного року з дня проголошення і реєстрації статутного фонду він повинен бути сплачений повністю.

            Викуп акцій, а також внески часток у статутні фонди акціонери і учасники товариств можуть здійснювати не лише перерахуванням грошей чи готівкою, але й за рахунок натуральних внесків (майно, матеріальні активи).

            При створенні статутного фонду акціонерного товариства, тобто в процесі продажу емітованих ним акцій, товариство може отримувати кошти, які являють собою різницю між продажною (ринковою), і номінальною вартістю акцій. Зростання обсягу виробництва товарів і послуг потребує нарощування статутних фондів господарських товариств.



РОЗДІЛ 3. ОБЛІК СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

 

 

3.1. Облік статутного та неоплаченого капіталу

 

Статутний капітал підприємства, відповідно до нового Плану рахунків, відображається на рахунку 40 "Статутний капітал". Цей рахунок призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Відповідно до порядку, після державної реєстрації статутний капітал в сумі, зафіксованій в Статуті, відображається по кредиту рахунку 40 в кореспонденції з рахунком 46. Порівняння даних відбувається за схемою (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Порядок порівняння показників статутного капіталу

 

Баланс - стаття "Статутний капітал"





Статут - розмір статутного капіталу






Головна книга — кредитове сальдо по рахунку 40






Регістр синтетичного обліку по рахунку 40

Кредитове сальдо по рахунку 40






Регістр аналітичного обліку по рахунку 40

Кредитове сальдо по рахунку 40




Рахунок 40 "Статутний капітал" кореспондує за дебетом з кредитом рахунків:

41 "Пайовий капітал";

45 "Вилучений капітал";

46 "Неоплачений капітал";

67 "Розрахунки з учасниками".

Рахунок 40 "Статутний капітал" кореспондує за кредитом з дебетом рахунків:

41 "Пайовий капітал";

42 "Додатковий капітал";

43 "Резервний капітал";

44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)";

46 "Неоплачений капітал";

67 "Розрахунки з учасниками".

Для оцінки фінансового стану підприємства статутний капітал особливої ролі не відіграє. Важливість статутного капіталу випливає з інших функцій.

1. Статутний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів. Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. І водночас сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій.

2. Величина статутного капіталу надає користувачам фінансової звітності підприємства інформацію про мінімальну величину його власного капіталу. Наприклад, якщо у господарському товаристві інші складові власного капіталу можуть зменшуватися власниками за власним бажанням, то для того, щоб зменшити розмір статутного капіталу, необхідно здійснити ряд передбачених законодавством процедур і не мати ніяких претензій зі сторони кредиторів.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності.

Облік неоплаченого капіталу. Неоплачений капітал - це сума зобов'язань засновників за внесками до статутного капіталу.

У момент реєстрації статутного капіталу зареєстрована сума відображається записом:

Дебет рахунка "Неоплачений капітал"

Кредит рахунка "Статутний капітал"

Усі наступні внески засновників до статутного капіталу відображаються записом за кредитом рахунка "Неоплачений капітал" та дебетом різних рахунків, у залежності від форми та змісту внесків (чи викупу акцій - в акціонерних товариствах)

Облік вилученого капіталу. Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії (або її часток), які викуплені акціонерним товариством у його акціонерів.

Процес вилучення акцій власної емісії відображається у бухгалтерському обліку записом:

Дебет рахунка "Вилучені акції"

Кредит рахунка "Каса" (або "Рахунок у банку")

Вилучені акції можуть бути продані або анульовані.

При продажу робиться запис:

Дебет рахунка "Собівартість проданих акцій"

Кредит рахунка "Вилучені акції"

При анулюванні вилучених акцій попередньо потрібно перереєструвати статутний капітал, а потім зробити запис:

Дебет рахунка "Статутний капітал"

Кредит рахунка "Вилучений капітал"

На суму номінальної вартості акцій.

Якщо в момент продажу є різниця між номінальною та балансовою вартістю акцій, що анулюються, то така різниця буде відображена або на дебеті рахунка "Нерозподілений прибуток", або на кредиті рахунка "Додатковий капітал".

При здійсненні аудиту, тобто перевірки своєчасності внесків у статутний капітал засновниками підприємства перевіряють в першу чергу момент фактичного надходження внесків у статутний капітал:

- для грошей - дата зарахування їх на рахунок у банку чи внесення у касу підприємства;

- для основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів - дата складання акта приймання-передання основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів або інших документів, що підтверджують надходження вказаних об'єктів на підприємство.

Повноту внесків засновників у статутний капітал підприємства перевіряють шляхом зіставлення його розміру, що зафіксований в установчих документах і числиться на рахунку 40 "Статутний капітал", із величиною заборгованості за рахунком 67 "Розрахунки з учасниками" і встановленими строками її погашення.

З метою систематизації наслідків перевірки рекомендується складати відомість такої форми (табл. 3.3.).

Таблиця 3.3.

Повнота надходження внесків засновників у статутний капітал

(тис.грн.)

№з/п

дата

Підлягає внесенню

Фактично внесено

Відхи-лення (+,-)

Вид внеску

Назва первинних документів

1

31.10

30,0

-

майно

Акт приймання-передачі товарів № 1 від 31.10.2008р.

2

31.10

15

15

-

гроші

Платіжне доручення № 15 від 09.12.2008р. до виписки з банку

2

31.10

15

10

-5,0

гроші

Платіжне доручення № 15 від 09.12.2008р. до виписки з банку

 

Одним із важливих завдань аудиту є перевірка дотримання принципу стабільності величини статутного капіталу, її відповідності розміру, визначеному засновницькими документами.

Керуючись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", аудитор перевіряє правильність розподілу прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо. Так, у статтях розділу "Внески учасників" наводяться дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

Власний капітал зменшується внаслідок виходу учасника, випуску чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин. Тому здійснюючи аудит статутного капіталу, перевіряється наявність і обґрунтованість змін у статутному капіталі й установчих документах підприємства.

По завершенні аудиту є узагальнення виявлених відхилень в обліку статутного капіталу порівняно з чинними нормативними положеннями і обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.

3.2. Облік статного капіталу у бухгалтерському обліку

Облік статутного капіталу на державних підприємствах

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

Сформовано статутний капітал за рахунок коштів державного бюджету:



– у вигляді оборотних засобів

20, 22

40

– у вигляді основних засобів

10

40

– у вигляді інших необоротних активів

11

40

– у вигляді нематеріальних активів

12

40

– у вигляді грошових коштів

31

40

Збільшення статутного капіталу за рахунок чистого прибутку

44

40

Збільшення статутного капіталу за рахунок безоплатного отримання ТМЦ

20, 22, 28

40

Збільшення статутного капіталу за рахунок безоплатного отримання основних засобів від інших підприємств

10

37

37

40

Введення в дію або придбання основних засобів

10

40

Знос ліквідованих основних засобів

131

40

Відображення фінансового результату від ліквідації основних засобів

44

40

Збільшення статутного капіталу за рахунок індексації основних засобів

423

40

Відображення матеріалів, отриманих від ліквідації основних засобів

20

40

Нарахований знос основних засобів

40

131

Списання основних засобів

40

10

Витрати, пов’язані з ліквідацією основних засобів

40

20, 22, 26, 28,37, 66, 65

Безоплатно передані основні засоби іншим підприємствам

40

37

37

10

Безоплатно передані виробничі запаси іншим підприємствам

40

37

37,20,22, 26,28

Облік статутного капіталу акціонерного товариства

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

Формування статутного капіталу при створенні акціонерного товариства



Сума підписки на акції за номінальною вартістю відповідно до засновницьких документів

46

40

Одночасно на суму емісійного доходу

46

421

Кошти від акціонерів у вигляді ТМЦ

20,22

46

Кошти від акціонерів у вигляді основних засобів

10

46

Кошти, внесені акціонерами через касу

30

46

Кошти, внесені акціонерами через банк

31

46

Сума незавершених об’єктів капітальних вкладень, внесених акціонерами

151

46

Вартість товарів, внесених акціонерами

28

46

Вартість готової продукції, внесеної акціонерами

26

46

Вартість цінних паперів інших підприємств, внесених акціонерами

14

46

Вартість нематеріальних активів, внесених акціонерами

12

46

Відображення статутного капіталу на момент реєстрації акціонерного товариства

46

40

Збільшення і зменшення статутного капіталу



Додаткові внески засновників до реєстрації рішення про збільшення статутного капіталу

10,11,12, 20,22,26, 28,30,31

46

Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткової емісії акцій

46

40

Збільшення статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій

443

40

Зменшення статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій

40

672

Збільшення статутного капіталу в зв’язку з індексацією основних засобів

423

40

Викуплені акції у акціонерів

451

31

Анульовано акції, раніше викуплені у акціонерів за номінальною вартістю

40

451

Анульовано акції, викуплені у акціонерів за ціною, вищою за номінальну вартість

421

451

Збільшено статутний капітал за рахунок обміну облігацій на акції

52

40

Збільшено статутний капітал за рахунок резервного капіталу

43

40

Збільшено статутний капітал за рахунок нерозподілених прибутків минулих років

44

40

Зменшення статутного капіталу в зв’язку з відрахуванням частини сум акцій до резервного капіталу

40

43

Збільшена вартість акцій за рахунок дочірніх підприємств

682

40

Зменшення номінальної вартості акцій за рахунок дочірніх підприємств

40

682

Облік статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

Формування статутного капіталу при створенні товариства



Кошти від засновників до реєстрації ТОВ у вигляді ТМЦ

20,22

46

Кошти від засновників до реєстрації ТОВ у вигляді основних засобів

10

46

Кошти, внесені засновниками через касу

30

46

Кошти, внесені засновниками до реєстрації ТОВ через банк

31

46

Вартість незавершених об’єктів капітальних вкладень, внесених засновниками до реєстрації ТОВ

151

46

Вартість товарів, внесених засновниками

28

46

Вартість готової продукції, внесеної засновниками

26

46

Вартість цінних паперів інших підприємств, внесених засновниками

14

46

Вартість нематеріальних активів, внесених засновниками

12

46

Відображення статутного капіталу на момент реєстрації ТОВ

46

40

Внески засновників протягом року після реєстрації ТОВ:

– основних засобів

– нематеріальних активів

– товарів

– матеріальних цінностей

– цінних паперів

– грошових коштів

152

12

28

20,22

14

30,31

46

46

46

46

46

46

Повернення внеску засновнику

40

67

Збільшення і зменшення статутного капіталу



Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків учасників

10,11,12, 20,22,26, 28,30,31

40

Збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку

44

40

Сума, відшкодована засновнику у зв’язку з виходом з товариства

40

46

46

10,11,12, 20,22,28, 30, 31

Нарахована частка прибутку засновнику, що виходить з ТОВ

40

44

Виплачені дивіденди засновнику, що виходить з ТОВ

40

671


Облік статутного капіталу приватного підприємства

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

Кошти, отримані від засновника у вигляді матеріальних цінностей

20,22

40

Кошти, отримані від засновника у вигляді основних засобів

10

40

Кошти, внесені засновником через касу

30

40

Кошти, внесені засновником через банк

31

40

Вартість товарів, внесених засновником

28

40

Вартість нематеріальних активів, внесених засновником

12

40

Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків

10,11,12, 20,22,28, 30,31

40

Збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку

44

40






















ВИСНОВКИ

В умовах становлення та розвитку ринкових відносин підприємства можуть самостійно формувати свої фінансові ресурси, основними джерелами яких можуть виступати прибуток, кошти, отримані від продажу цінних паперів, пайові та інші внески акціонерів, юридичних та фізичних осіб, а також кредити та інші надходження, що не суперечать законодавству.

Основним джерелом формування власного власних коштів підприємства є статутний капітал — це сукупність коштів, вкладених у підприємство його власником (власниками). Порядок формування статутного капіталу регулюється законодавством та засновницькими документами.

Статутний капітал виступає невід’ємною складовою частиною будь-якого товариства або підприємства.

Так, статутний капітал державних підприємств відображає суму коштів, виділену державою з бюджету на момент введення підприємства в експлуатацію для здійснення його діяльності (вартість всіх витрат на будівництво, монтаж, наладку, вартість обладнання, оборотних засобів та грошові кошти).

Статутний капітал недержавних комерційних структур формується за рахунок коштів (матеріальних, грошових), внесених акціонерами (учасниками), і тому уявляє собою колективну власність декількох юридичних або фізичних осіб — засновників акціонерного товариства або підприємства іншої організаційно-правової форми.

При ознайомленні з формуванням статутного капіталу необхідно враховувати організаційно-правову форму підприємства. Тому вивчення операцій з капіталом доцільно починати з ознайомлення юридичного статусу та права здійснення статутних видів діяльності, складу засновників (учасників), структури і управління підприємства, а також фінансових можливостей для досягнення поставлених цілей діяльності.

З огляду на викладене зазначимо таке:

  • до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю потрібно сформувати статутний фонд мінімум на 50%;
  • статутний фонд товариства, як правило, формується за рахунок грошових або майнових внесків засновників;
  • якщо статутний фонд формується за рахунок грошових коштів, потрібно дуже ретельно підходити до вибору банківської установи, в якій згодом буде відкрито поточний рахунок для формування статутного фонду товариства, щоб строки відкриття такого рахунку або документи, необхідні для цього не були для вас «сюрпризом»;
  • якщо статутний фонд формується за рахунок майнових внесків, слід детально зазначити в акті приймання-передачі майно, яке вноситься до статутного фонду, та його грошову оцінку засновниками, що повинна більш-менш відповідати дійсності;
  • якщо засновником товариства є юридична особа-нерезидент, необхідно передбачити наперед всі можливі проблеми: як буде ввозитися майно, внесене засновником до статутного фонду, які при цьому будуть сплачені митні чи податкові платежі, які документи засновника треба легалізувати для здійснення державної реєстрації товариства та відкриття його поточного рахунку тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Житомир: ПП „Рута”, 2002. -672с.

2. Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. Аудит: Учебное пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИД ФБК — ПРЕСС, 2002.-544с.

3. Пупко Г.М. Аудит и ревизия: Учебное пособие. — Мн.: Мисанта, 2002. — 429 с.

4. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник/ Ф.Ф. Бутинець, та ін.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ПП „Рута”, 2001. — 416 с.

5. Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт в Украине (с использованием Национальных стандартов): Учебное пособие для студентов вузов. — 5-е изд., доп. и перераб. — К.:А.С.К., 2001. — 848 с.

6. Белуха Н.Т. Аудит: Учебник. — К.: «Знання», КОО, 2000. — 769 с.

7. Суйц В.П., Ахметбеков А.Н., Дубровина Т.А. Аудит: общий, банковский, страховой: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 556 с.

8. Аудит: Учебник для вузов/ В.И.Подольский, Г.Б.Поляк, А.А.Савин, Л.В.Сотникова; Под ред. проф. В.И. Подольского. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. — 432 с.

9. Кондратов Н.П.,  "Бухгалтерський облік", К.: «Знання», КОО, 2002. – 653 с.

10. Фінансова діяльність підприємства : О.М.Бандурка, М.Я.Коробов, П.І.Орлов,   К.Я.Петрова. Київ “Либідь” 1998.

11. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Учебное пособие. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 240 с.

12. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” № 996-XIV від 16.07.99.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.

14. Закон України „Про господарські підприємства” № 1577-12 від 19.09.91, з наступними змінами і доповненнями.

15. Закон України „Про підприємства в Україні” від 27.03.91, з наступними змінами і доповненнями.

16. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492.

17. Цивільний кодекс України.

18. Закон України “Про господарські товариства”

19. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. N 509-XII

20. Господарський кодекс України

21. Порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р. N 937.

22. Закон України«Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

23. Стаття Єфімова О.В "Аналіз власного капіталу".  

Додаток 2

АКТ
ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧІ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ)
№ 1

                               

    "30" жовтня 2008 р.

Юридична особа, що отримує продукцію: товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КРОК-ЛТД”

   (вказати найменування)

Місце складання Акта приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю: Кіровоградська область., с. Богданівка, вул. Миру, буд. 10.

Комісія у складі: уповноваженого товариства з обмеженою відповідальністю “КРОК-ЛТД” Паламарчук О.С., директора товариства з обмеженою відповідальністю “КРОК-ЛТД” Паламарчук С.С., директора товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КРОК-ЛТД” Зубрій І.О.

                           (посада, місце роботи, прізвище)

за участі представника постачальника (незацікавленої організації, громадськості)

 фізичної особи-підприємця Адасинського Олега Львовича (код 2171921892)

(посада, назва підприємства, ім'я, по батькові, прізвище)

склала цей Акт приймання-передачі відповідно до установчих документів та статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КРОК-ЛТД”, засновником якого являється товариство з обмеженою відповідальністю “КРОК-ЛТД”, про таке:

Час початку приймання продукції (товарів) 30 жовтня 2008 року.

Час закінчення приймання 28 жовтня 2008 року.

Назва постачальника: товариство з обмеженою відповідальністю “КРОК-ЛТД”.

Дата та № видаткової накладної: 28 жовтня 2008 року за № 905 .

Пукт відвантаження і дата відправлення м. Знам’янка, 28 жовтня 2008 року.

Пункт призначення та час прибуття вантажу Знам’янський р-н, с. Богданівка, 28 жовтня 2008 року.

Умови зберігання товарів на складі товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КРОК-ЛТД”  до приймання продукції (товарів): відповідають.

                        (вказати найменування отримувача)

Дата складання комерційного акта 28 жовтня 2008 року.

Продукція (товари) відвантажені за вагою та пломбами  -  (або перевізника).

Вага продукції (товарів):

- загальна а) фактична   -   , б) за документами    -    ;

- кожної одиниці продукції (товарів), щодо якої виявлено нестачу   - .

За документами постачальника зазначалося:

Найменування продукції (товарів)

Одиниця вимірювання

За видатковою накладною

Кількість

Сума

костюм ЕС

штук

268

20650,00

костюм ИТР

штук

36

3740,00

костюм робочий

штук

30

5040,00

куртка

штук

570,00

ВСЬОГО



30000,00

Фактично виявилося:

Найменування
продукції (товарів)

Одиниця
виміру

Фактично надійшло

Розходження

кіль-
кість

сума

у тому числі
брак або бій

Надлишки

Нестача



кіль-
кість

сума

кіль-
кість

сума

кіль-
кість

сума

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

костюм ЕС

штук

268

20650,00

-

-

-

-

-

-

костюм ИТР

штук

36

3740,00

-

-

-

-

-

-

костюм робочий

штук

30

5040,00

-

-

-

-

-

-

куртка

штук

3

570,00

-

-

-

-

-

-

ВСЬОГО



30000,00







Продукція (товари), що забракована ___-_______, в тому числі підлягає виправленню: у виробника __-____, на місці ___-______.

Яким чином визначено кількість продукції (товарів), яких бракує відсутні.

Кількість некомплектної продукції  (товарів): відсутня.

Детальний опис виявлених дефектів та їх характер, причини виникнення: дефекти відсутні .Висновок комісії про причини нестачі, надлишків, бою та браку продукції (товарів): нестач, надлишків, бою та браку продукції немає.

Члени комісії попереджені про відповідальність за підписання акта, який містить дані, що не відповідають дійсності.

Підписи членів комісії:

1. Паламарчук О.С. /_________________/

                                                        (підпис)

2. Паламарчук С.С. /_________________/

                                                        (підпис)

3. Зубрій І.О.             /_________________/

                                                        (підпис)

Представник постачальника (незацікавленої організації, громадськості): фізична особа-підприємець Адасинський О.Л. (код 2171921892)          /_________________/

                                                                                                       (підпис)

Найменування одержувача: товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КРОК-ЛТД

Місцезнаходження: Знам’янський р-н, с. Богданівка, вул. Миру, буд.10.

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Директор товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КРОК-ЛТД”                   Зубрій І.О.

Найменування передавача: товариство з обмеженою відповідальністю “КРОК-ЛТД

Місцезнаходження: м. Знам’янка, вул.Дмитрівська, буд. 84.

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Уповноважений товариства з обмеженою відповідальністю “КРОК-ЛТД”

                                    Паламарчук О.С.

м. п.

Додаток 3.

ПРОТОКОЛ N 1

ЗБОРІВ УЧАСНИКІВ

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

“ТОРГОВИЙ ДІМ “КРОК-ЛТД”

 м .Знам’янка                                                       20.10.2008р.

Присутні: від юридичної особи співзасновники  ТОВ “КРОК –ЛТД” Паламарчук Олександр Семенович і Малінін Валерій Анатолійович та фізичні особи Паламарчук Сергій Семенович і Зубрій Ігор Олександрович або 100 %  учасників

Порядок денний:

1. Про створення товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “КРОК-ЛТД”.

2. Затвердження статуту товариства.

3. Формування статутного капіталу товариства.

4. Вибори голови зборів учасників товариства та голови спостережної ради.

5. Призначення директора товариства та його заступника.

Розглянувши вищезазначені питання збори

Постановили :

1. Створити  товариство з обмеженою відповідальністю  “ТОРГОВИЙ ДІМ “КРОК-ЛТД”

2. Затвердити статут товариства  .

3. Сформувати статутний капітал товариства у розмірі 60000 грн.

4. Обрати Головою зборів учасників товариства Паламарчука С.С.. головою спостережної ради Паламарчука О.С.

5. Призначити директором товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “КРОК-ЛТД” Зубрія Ігоря Олександровича та заступником директора товариства Малініна Валерія Анатолійовича.

 Проголосували "за" одностайно .

  Підписи:

В.А.Малінін

О.С.Паламарчук

С.С.Паламарчук

І.О.Зубрій 

Додаток 1.

"ЗАРЕЄСТРОВАНО"

_____________________________

_____________________________

_____________________________

_____________________________

"ЗАТВЕРДЖЕНО"

_____________________________

_____________________________

_____________________________

_____________________________












С Т А Т У Т

Товариства з обмеженою відповідальністю

"ТОРГОВИЙ ДІМ "КРОК-ЛТД"














Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КРОК-ЛТД" (надалі іменується "Товариство") діє на підставі цього Статуту, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншого чинного в Україні законодавства.

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Товариство засноване на основі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

1.2. Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у банківських установах, круглу печатку, кутовий штамп з власним найменуванням, бланки, торговельну марку (знак для товарів та послуг), іншу атрибутику юридичної особи, може від свого імені укладати договори, набувати майнові та пов'язані з ними немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському суді, третейському суді.

1.3. Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством України, цим Статутом, а також внутрішніми правилами, регламентами та іншими локальними актами Товариства.

1.4. Товариство може відкривати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, затверджувати відповідні положення про них.

1.5. Засновниками Товариства є:

1.5.1. Юридична особа, товариство з обмеженою відповідальністю "КРОК ЛТД" місцезнаходження вул. Дмитрівська, буд. 84, м. Знам'янка Кіровоградської області, зареєстроване "20" червня 1994року, код ЄДРПОУ 20640285.

1.5.2 Фізична особа, Паламарчук Сергій Семенович паспорт ЕА № 224548, виданий Гайворонським РВ УМВС України в Кіровоградській області 27 березня 1997р., ідентифікаційний код.2564314935, мешкає за адресою: Гайворонський р-н, смт. Завалля, вул. Островського, буд. 73.

1.5.3 Фізична особа, Зубрій Ігор Олександрович паспорт ЕС № 475768, виданий Сакським МРВ ГУМВС України в Криму 31 жовтня 1997р., ідентифікаційний код 2453808713, мешкає за адресою: Крим, Сакський р-н, с. Фрунзе, вул. Морська, буд. 12

 

 

 

 

2. НАЙМЕНУВАННЯ ТА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТОВАРИСТВА

2.1. Повне найменування Товариства:

2.1.1. Українською мовою:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КРОК-ЛТД";

2.1.2. Російською мовою:

Общество с ограниченной ответственностью "Торговий дом "КРОК-ЛТД".

2.2. Скорочене найменування Товариства:

2.2.1. Українською мовою: ТОВ "Торговий дім "КРОК-ЛТД";

2.2.2. Російською мовою: ООО "Торговий дом "КРОК-ЛТД".

2.3. Місцезнаходження Товариства: 27431, с. Богданівна, вул.. Миру, буд.10 Знам’янського району Кіровоградської області.

 

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА ТА УЧАСНИКІВ

3.1. Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів.

3.2. Товариство не  відповідає за зобов'язаннями держави, держава не відповідає за зобов'язаннями Товариства.

3.3. Товариство не несе відповідальності за зобов'язаннями Учасників.

3.4. Учасники не відповідають за зобов'язаннями Товариства, але несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю Товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

3.5. Товариство не відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб, а вони не відповідають за зобов'язаннями Товариства, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

4. МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДIЯЛЬHОСТI ТОВАРИСТВА

4.1. Товариство створюється з метою отримання прибутку шляхом здійснення виробництва, торговельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

4.2. Предметом діяльності Товариства є :

* Агентування морського торгівельного флоту;

* Будівництво об'єктів промислово-виробничого та соціально-культурного призначення (в т. ч. в країнах СНД);

* Будівництво, ремонт та експлуатація готелів, бізнес-центрів, магазинів, торгівельних комплексів, кафе, ресторанів, барів, казино, відеосалонів, автостоянок, мотелів, автокемпінгів спортивних споруд, туристичних комплексів, офісних будівель, житлових будинків;

* Виготовлення пива, алкогольних напоїв;

Виготовлення спортивного інвентарю та обладнання;

* Виготовлення та реалізація безалкогольних напоїв;

* Виконання будівельних, проектних, ремонтних, оздоблюваних, монтажних та сантехнічних робіт;

* Виробництво наукових розробок і програм комп'ютеризації підприємств та організацій;

* Виробництво сільськогосподарської техніки;

* Виробництво та закупівля товарів широкого вжитку та спеціалізованої продукції та подальша їх реалізація в Україні та за кордоном з оплатою в національній та іноземній валюті;

Виробництво та реалізація високоякісних та екологічно чистих продуктів харчування;

Виробництво та реалізація товарів народного споживання та продуктів харчування;

Виробництво товарів у галузі легкої, текстильної та харчової промисловості;

* Виробництво, переробка сільськогосподарської і харчової продукції, її закупівля (в тому числі у населення за готівку) та реалізація (з продуктів тваринництва, рослинництва, рибацтва, бджільництва тощо);

* Відкриття мережі обмінних пунктів на підставі агентських угод з установами уповноважених банків, організація купівлі-продажу та обміну валюти;

* Екскурсійна діяльність;

* Експорт-імпорт лікарських засобів та продукції медичного призначення;

Закупівля і оптово-роздрібна торгівля металами та сировиною для їх виробництва;

* Здійснення маркетингової, лізингової, брокерської, дилерської діяльності;

* Здійснення операцій по експорту-імпорту сировини, матеріалів, продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання;

* Здійснення операцій по імпорту електронно-обчислювальних і організаційно-технічних засобів, монтажні роботи та сервісне обслуговування цих засобів, розробка програмного забезпечення;

*  Здійснення транспортно-експедиційного обслуговування населення та підприємств;

* Інформаційно-консультативні послуги;

* Консалтинг;

* Міжнародне перевезення пасажирів і вантажів залізничним та автомобільним, повітряним, річковим, морським транспортом;

* Надання медичних послуг, ремонт та обслуговування медичного обладнання;

Надання послуг для здобуття освіти з видачею спеціального документа державного зразка.

* Надання послуг по виготовленню рекламної продукції;

* Надання транспортних послуг по перевезенню громадян та вантажів на Україні і за јј межами автомобільним, залізничним, морським, повітряним транспортом;

* Надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельних і транзитних вантажів;

            * Оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами;

Оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами, медичною технікою та медичним обладнанням;

* Оптова та роздрібна торгівля нафтопродуктами, паливно-мастильними матеріалами;

* Оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами;

* Оптова, роздрібна та комісійна торгівля транспортними засобами, запасними та комплектуючими частинами до них, обладнанням, приладами, інструментами для технічного обслуговування транспортних засобів;

Організація масового та оздоровчо-спортивного туризму (самодіяльний туризм);

* Організація навчання та підготовка фахівців в рамках відповідних шкіл, семінарів, конференцій, симпозіумів і т. ін.;

* Організація прийому та обслуговування вітчизняних туристів в Україні (внутрішній туризм);

* Організація прийому та обслуговування іноземних туристів в Україні (міжнародний туризм);

* Організація туристичних поїздок за межі України (зарубіжний туризм);

Переробка металів та сировини;

* Побутові послуги;

* Послуги прокату, оренди, ремонту, заправки та технічного обслуговування транспортних засобів;

* Послуги у сфері громадського харчування;

* Представницькі, агентські та посередницькі послуги;

* Проведення концертів, аукціонів, виставок, лотерей;

* Проведення спортивних змагань, заснування спортивних закладів;

* Промислове та цивільне будівництво, в тому числі в сільській місцевості;

* Рекламна діяльність, в тому числі виготовлення рекламної продукції, проведення рекламних кампаній;

* Ремонт та обслуговування сільськогосподарської техніки;

* Ремонтні та реставраційні роботи;

* Роздрібна торгівля виробами з дорогоцінних металів та каміння, біжутерії вітчизняного та іноземного виробництва;

Розробка проектно-кошторисної документації, комплектація та пусконалагоджувальні роботи виробничих комплексів.

* Сервісне обслуговування та прокат автомобілів, механічних транспортних засобів, автопричепів;

* Сервісне обслуговування та ремонт комп'ютерної техніки;

* Створення оптово-роздрібних підприємств (в т. ч. кіосків) торгівлі і послуг населенню, в т. ч. і валютних (у разі одержання відповідних ліцензій);

* Створення та експлуатація автозаправних станцій;

* Типографські послуги, редакційно-видавнича діяльність;

* Торговельно-закупівельна діяльність на базі власних та орендованих торгівельних площ;

* Фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність.

4.3. Та інші види діяльності, що не заборонені діючим законодавством України.

 

5. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ТОВАРИСТВА ТА ЙОГО УЧАСНИКІВ

5.1. Учасники Товариства мають право:  

5.1.1. Брати участь в управлінні справами Товариства.

5.1.2. Отримувати частку прибутку від діяльності Товариства. Таке право мають особи, які є Учасниками Товариства на початок виплати відповідних платежів.

5.1.3. Брати участь в діяльності Товариства на підставі трудового договору (контракту) або за договором цивільно-правового характеру.

5.1.4. Висувати на розгляд органів управління Товариства пропозиції з питань діяльності Товариства.

5.1.5. Придбавати у пріоритетному порядку продукцію, роботи та послуги, що виробляються Товариством.

5.1.6. Одержувати дані та відомості щодо діяльності Товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу Учасника Товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти Товариства про його діяльність, протоколи зборів.

5.1.7. Обирати та бути обраними до органів управління Товариства.

5.1.8. Здійснювати відчуження часток у статутному капіталі Товариства.

5.1.9. Вийти з Товариства у встановленому порядку.

5.1.10. Набувати інших прав, передбачених чинним в Україні законодавством.

5.2. Учасники Товариства зобов'язані:

5.2.1. Додержуватися установчого документа Товариства (цього Статуту), виконувати рішення Загальних зборів Учасників і інших органів управління Товариства.

5.2.2. Виконувати свої зобов'язання перед Товариством.

5.2.3. Не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства.

5.2.4. Сприяти Товариству в його діяльності.

5.2.5. Своєчасно вносити вклади у розмірі, порядку та у спосіб, що передбачені цим Статутом.

5.2.6. Утримуватися від всілякої діяльності, яка може заподіяти  шкоду Товариству.

5.2.7. Нести інші обов'язки, що передбачені чинним в Україні законодавством.

5.3. Для виконання завдань та досягнення цілей, передбачених Статутом, Товариство має право:

5.3.1. Від свого імені вчиняти правочини (договори, контракти), в тому числі договори купівлі-продажу, міни (бартеру), підряду, оренди, схову, доручення, застави тощо, набувати майнові та особисті немайнові права, виступати позивачем та відповідачем в суді, господарському й третейському суді, арбітражі, здійснювати інші дії, що не суперечать чинному в Україні законодавству.

5.3.2. Випускати, реалізувати, купувати цінні папери.

5.3.3. Страхувати власне майно.

5.3.4. Передавати юридичним та фізичним особами, в тому числі безкоштовно, продавати, обмінювати, здавати в оренду, надавати у тимчасове користування споруди, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності.

5.3.5. Створювати на території України та за її межами філії і представництва, засновувати в установленому порядку свої підприємства та брати участь в заснуванні та діяльності господарських товариств і об'єднань, в тому числі спільно з іноземними особами.

5.3.6. Самостійно встановлювати ціни на товари, роботи та послуги, що реалізуються, виконуються та надаються Товариством;

5.3.7. Направляти, в тому числі і за кордон, у відрядження для стажування і на перепідготовку фахівців для навчання і ознайомлення з досвідом організації діяльності фірм, бірж, банків тощо, брати участь у переговорах, встановлювати ділові контакти.

5.3.8. Залучати для виконання робіт (надання послуг) фахівців, в тому числі і іноземних, на підставі договору підряду, доручення, трудових договорів та інших договорів з оплатою праці за домовленістю сторін.

5.3.9. На підставі довіреностей здійснювати представництво інтересів юридичних та фізичних осіб як українських, так і іноземних.

5.3.10. Відраховувати кошти на будівництво житла, об'єктів соціально-культурного і побутового призначення для Учасників і працівників Товариства.

5.3.11. Користуватися на договірній основі банківським кредитом та надавати банку право використовувати свої вільні грошові кошти.

5.3.12. Приймати на роботу працівників на умовах трудових договорів (контрактів), самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки та інші пільги, не заборонені чинним в Україні законодавством.

5.3.13. За встановленим порядком вступати до зовнішньоекономічних відносин, самостійно проводити експортно-імпортні операції.

5.3.14. Отримувати позику від Учасників та інших фізичних та юридичних осіб у встановленому законодавством України порядку.

5.3.15. Надавати безпроцентні позики працівникам та Учасникам в порядку, передбаченому законодавством.

5.3.16. Товариство може також здійснювати і інші права, що не заборонені чинним законодавством України.

5.4. Товариство зобов'язане:

5.4.1. Охороняти навколишнє середовище від забруднення та інших шкідливих впливів.

5.4.2. Забезпечувати безпеку виробництва, санітарно-гігієнічні норми і вимоги щодо захисту здоров'я працівників, населення і споживачів продукції.

5.4.3. Виконувати інші обов'язки, що передбачені чинним законодавством України.

 

6. СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ

6.1. Для забезпечення діяльності Товариства Статутний капітал Товариства може утворюватися з грошових коштів, матеріальних цінностей (будинки, споруди, обладнання тощо), прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами, а також будь-якими майновими та немайновими правами (в тому числі на інтелектуальну власність).

6.2. Статутний капітал Товариства дорівнює 60 000(шістдесят тисяч) гривень.

6.3. Розподіл Статутного капіталу між Учасниками відбувається наступним чином:

6.3.1. ТОВ "КРОК-ЛТД" 30 000(тридцять тисяч ) гривень, що відповідає 50 % Статутного капіталу Товариства;

6.3.2. Паламарчук Сергій Семенович володіє часткою вартістю 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, що відповідає 25 % Статутного капіталу Товариства.

6.3.3. Зубрій Ігор Олександрович володіє часткою вартістю 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, що відповідає 25% Статутного капіталу Товариства.

6.3.4. Склад вкладів Учасників може бути: майновий, акційний, гривня.

6.3.5. Порядок внесення Учасниками вкладів: через розрахунковий рахунок ТОВ "КРОК-ЛТД" до відкриття поточного рахунку ТОВ "Торговий дім "КРОК-ЛТД".

6.4. Учасник Товариства має право продати або іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком Учасникам цього ж Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) Учасника, який її відступив, пропорційно до розмірів їх часток у Статутному капіталі Товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

6.5. Частка Учасника Товариства може бути відчужена до її повної сплати лише у тій частині, в якій її сплачено.

6.6. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали Учаснику, який відступив її повністю або частково.

6.7. Частка Учасника Товариства після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим Товариством. У цьому разі воно зобов'язане передати її іншим Учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на Загальних зборах Учасників провадяться без урахування частки, придбаної Товариством.

6.8. До моменту державної реєстрації Товариства Учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності Товариства. Якщо Учасники протягом першого року діяльності Товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, Товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до Статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію Товариства.

6.9. Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів Товариства виявиться меншою від статутного капіталу, Товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до Статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів Товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, Товариство підлягає ліквідації.

6.10. Зменшення статутного капіталу Товариства допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань Товариства та відшкодування їм збитків.

6.11. Збільшення статутного капіталу Товариства допускається після внесення усіма його Учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється у відповідному порядку з чинним в Україні законодавстві.

 

7. ФОНДИ ТОВАРИСТВА

7.1. У Товаристві створюється Резервний фонд у розмірі 25 % Статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до Резервного (страхового) фонду не може бути менш як 5 % суми чистого прибутку.

7.2. Резервний фонд призначається на покриття непередбачених збитків. Витрата Резервного (страхового) фонду здійснюється за розпорядженням Загальних зборів Учасників.

7.3. Товариство, крім Резервного фонду, може створювати й інші фонди. Порядок створення, використання, поповнення та ліквідація фондів, регулюється спеціальними положеннями про них, що затверджуються Загальними зборами Учасників.

 

8. РОЗПОДІЛ ПРИБУТКІВ ТА ЗБИТКІВ

8.1. Чистий прибуток, одержаний після сплати процентів по кредитах банків, сплати податків та інших платежів до бюджету, залишається у повному розпорядженні Товариства, яке визначає напрями його використання.

8.2. Виплата частки прибутку проводиться один раз на рік за підсумками календарного року.

8.3. Відповідні виплати сплачуються на протязі першого кварталу року, який йде після звітного року.

8.4.  Виплати здійснюються у безготівковій формі на рахунок, вказаний Учасниками.

8.5. Умови виплати часток прибутку можуть змінюватися у відповідності з рішенням Загальних зборів Учасників.

8.6. Збитки, що виникли в процесі здійснення діяльності Товариством, покриваються в першу чергу за рахунок Резервного фонду.

8.7. В разі недостатності коштів Резервного фонду Загальні збори Учасників можуть прийняти рішення про направлення на покриття збитків коштів з інших фондів.

 

9. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРИСТВОМ ТА ЇХ ПОСАДОВІ ОСОБИ

9.1. Вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників (надалі іменуються "Збори Учасників"), які обирають Голову Товариства. Головою Товариства може бути тільки працівник Учасника Товариства.

9.2. Проведення зборів.

9.2.1. Учасники повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.

9.2.2. Будь-хто із Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Зборах Учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Не пізніш як за 7 днів до скликання зборів Учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного.

9.2.3. Учасники зборів, які беруть участь в зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний Учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

9.2.4. Будь-хто з Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Зборах Учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

9.3. Компетенція Зборів Учасників Товариства:

9.3.1. Визначення основних напрямів діяльності Товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання.

9.3.2. Внесення змін до Статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

9.3.3. Встановлення розміру, форми і порядку внесення Учасниками додаткових вкладів.

9.3.4. Вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника.

9.3.5. Обрання та відкликання членів Ревізійної комісії.

9.3.6. Призначення та звільнення Директора Товариства.

9.3.7. Затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів Товариства, затвердження звітів і висновків Ревізійної комісії, розподіл прибутку та збитків Товариства, визначення строку та порядку виплати частки прибутку.

9.3.8. Створення, реорганізація та ліквідація філій та представництв Товариства, затвердження положень про них.

9.3.9. Винесення рішень про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб Товариства.

9.3.10. Визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства, його філій та представництв.

9.3.11. Виключення Учасника з Товариства.

9.3.12. Вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника.

9.3.13. Затвердження правил, положень та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства, затвердження Положень про фонди, які створюються в Товаристві.

9.3.14. Прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

9.4. Прийняття рішення Зборами Учасників.

9.4.1. Збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Брати участь у Зборах Учасників з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є Учасниками Товариства.

9.4.2. З питань визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до Статуту, а також при вирішенні питання про виключення Учасника з Товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

9.4.3. З питань не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх Учасників, присутніх на зборах.

9.4.4. Кожен з Учасників Товариства на Зборах Учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у Статутному капіталі. Голосування на Зборах Учасників провадиться за принципом - на один відсоток Статутного капіталу припадає один голос.

9.4.5. Учасник може передати свої повноваження представнику.

9.4.6. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у Зборах Учасників, сповістивши про це інших Учасників.

Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому Учаснику або представникові іншого Учасника Товариства шляхом видачі відповідної довіреності або усного повідомлення під час зборів про це.

9.5. Скликання Зборів Учасників.

9.5.1. Збори Учасників Товариства скликаються Головою Товариства два рази на рік.

9.5.2. У випадку неплатоспроможності Товариства, а також виникнення загрози значного скорочення Статутного капіталу Головою Товариства скликаються позачергові Збори Учасників.

9.5.3. Учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів Голова Товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати Збори Учасників.

9.6. Виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор.

9.6.1. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Зборів Учасників. Збори Учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належать їм, до компетенції Директора.

9.6.2. Директор підзвітний Зборам Учасників і організує виконання їх рішень.  

9.6.3. Директор не може бути одночасно Головою Зборів Учасників.

9.6.4. Директор має право:

* без довіреності здійснювати дії від імені Товариства;

* затверджувати Правила внутрішнього трудового розпорядку;

* приймати та звільняти працівників;

* вчиняти правочини, що не перевищують 600000 грн. з одним контрагентом за один день, та чинити юридичні дії від імені Товариства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки Товариства в установах банків;

* вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому Зборами Учасників.

9.7. Контроль за фінансовою та господарською діяльністю Товариства здійснюється Ревізійною комісією, що утворюється Зборами Учасників з їх числа в кількості не менше трьох осіб строком на 2 роки. Директор не може бути членом Ревізійної комісії.

9.7.2. Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок Зборам Учасників.

9.7.3. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку Ревізійної комісії Збори Учасників Товариства не мають права затверджувати річний баланс Товариства.

9.7.4. Ревізійна комісія, в разі виявлення зловживання посадовими особами Товариства або якщо виникла загроза суттєвим інтересам Товариства, може вимагати від Голови Товариства скликання позачергових Зборів Учасників.

10. ВСТУП ТА ВИХІД УЧАСНИКА З ТОВАРИСТВА

10.1. Порядок вступу Учасника до Товариства визначається зборами.

Учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

10.2. Учасник, який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства.

За домовленістю між Учасником та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

10.3. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається Учасникові без виплати винагороди.

10.4. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці Учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються учасниками на загальних зборах.

 

11. ФIHАHСОВО - ГОСПОДАРСЬКА ДIЯЛЬHIСТЬ

11.1. Для досягнення статутної мети Товариство:

11.1.1. Відкриває рахунки в будь-яких фінансово-кредитних установах та проводить через них всі касові та кредитно-розрахункові операції в національній та в іноземній валюті, по безготівковому розрахунку без обмежень сум платежів. Форми розрахунків визначаються Товариством по узгодженню з усіма контрагентами та з урахуванням вимог чинного законодавства.

11.1.1. Вивчає кон'юнктуру ринку товарів та послуг.

11.1.2. Здійснює види діяльності, передбачені Статутом.

11.1.3. Набуває, отримує в оренду чи на лізингових умовах техніку, будівлі, споруди та інше майно, необхідне для статутної дiяльностi.

11.1.4. Отримує від будь-яких фінансово-кредитних установ кредити на договірних умовах. 

11.1.5. Самостійно встановлює порядок i умови отримання та передачі майна, а також ціни, ставки, тарифи та розцінки на товари, послуги та роботи, що реалізуються, надаються чи виконуються Товариством.

11.1.6. Організовує підготовку та підвищення кваліфікації кадрів по всіх напрямках своєї дiяльностi.

12. ЗОВHIШHЬОЕКОHОМIЧHА ДIЯЛЬHIСТЬ

12.1. Товариство є самостійним учасником зовнішньоекономічної діяльності у відповідності з чинним законодавством, здійснює ділові контакти з іноземними фірмами, організаціями, установами з питань, що входять до комерційних інтересів Товариства.

12.2. Товариство має право здійснювати будь-які, не заборонені чинним законодавством України, зовнішньоекономічні угоди (договори, контракти).

12.3. Товариство у встановленому порядку засновує свої філії та представництва за кордоном.

12.4. Товариство відряджає за кордон та приймає в Україні національні та закордонні організації, а також спеціалістів для вирішення питань, пов'язаних з діяльністю Товариства.

12.5. Товариство здійснює підготовку та стажування за кордоном спецiалiстiв як для власних потреб, так i для потреб Учасників.

 

13. ОБЛIК ТА КОHТРОЛЬ

13.1. Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у встановленому порядку, несе відповідальність за јх достовірність, та подає державним органам згідно з установленими формами та строками.

13.2. В разі необхідності для перевірок фінансової та господарської діяльності Товариства можуть залучатися спеціалізовані служби, в тому числі й аудиторські.

14. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА

14.1. Припинення дiяльностi Товариства відбувається шляхом реорганізації (злиття, приєднання, розділу, перетворення) чи ліквідації.

14.2. Реорганізація Товариства відбувається за рішенням Зборів Учасників. При реорганiзацiї Товариства відбувається перехід всієї сукупності прав та обов'язків, належних Товариству, до його правонаступників.

14.3. Ліквідація Товариства проводиться в наступних випадках:

14.3.1. За рішенням Зборів Учасників.

14.3.2. У випадку визнання Товариства банкрутом.

14.3.3. В інших випадках, передбачених чинним в Україні законодавством.

14.4. Ліквідація Товариства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності Товариства за рішенням суду чи господарського суду - ліквідаційною комісією, призначеною цими органами в порядку, передбаченому законодавством України. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами Товариства.

14.5. Грошові кошти, що залишаються в Товаристві, виручка від продажу його майна при ліквідації включно, після розрахунків по оплаті праці працівників Товариства та виконання зобов'язань перед бюджетом, банком, власниками облігацій, випущених Товариством та іншими кредиторами, розподіляються ліквідаційною комісією між Учасниками Товариства пропорційно частці кожного в Статутному капіталі Товариства.

14.6. Майно, передане Товариству Учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.

14.7. Ліквідація вважається завершеною, а Товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

 

 

15. ІНШІ ПИТАННЯ

15.1. У всьому, що не врегульовано цим Статутом, Учасники керуються чинним в Україні законодавством.

15.2. Зміни до цього Статуту вносяться Загальними зборами Товариства .

ПІДПИСИ ТА РЕКВІЗИТИ ЗАСНОВНИКІВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОК-ЛТД" вулиця Дмитрівська, 84, м. Знам'янка Кіровоградська область. Поштовий індекс 27400.

Уповноважений Паламарчук Олександр Семенович  ____________ печатка

__________________________________________________________________ 

Фізична особа, Паламарчук Сергій Семенович паспорт№22458,серіяЕА,виданийГайворонськимРВ УМВС України в Кіровоградській області, Гайворонський р-н, смт. Завалля, ідентифікаційний код.2564314935.

__________________________________________________________________

Фізична особа, Зубрій Ігор Олександрович, паспорт №475768, серія ЕС, виданий Сагським МРВ ГУМВС України в Криму, ідентифікаційний код 2453808713

_______________________________________________

Похожие работы на - Формирование и использование уставного фонда предприятий

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!