Организация пассажирских перевозок

  • Вид работы:
    Дипломная (ВКР)
  • Предмет:
    Детали машин
  • Язык:
    Русский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    68,62 kb
  • Опубликовано:
    2010-07-05
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Организация пассажирских перевозок

Зміст

Вступ

1 Дослідна частина проекту

1.1 Призначення, характеристика АТП

1.2 Опис району перевезеннь пасажирів та умов експлуатації

1.3 Обстеження пасажиро потоків та обсяг перевезеннь

 на маршрутах

1.4 Вибір типу рухомого складу та його техніко – експлуата-

 ційна характеристика

2 Технологічна частина проекту

2.1 Розрахунок техніко – експлуатаційних показників

роботи автобусів на маршрутах

2.2 Розрахунки середніх техніко – експлуатаційних показників

2.3 Розрахунок інвентарного складу парку

2.4 Розрахунок річної виробничої програми з автоперевезеннь

2.5 Техніко – експлуатаційні показники проекту

3 Організаційна частина проекту

3.1 Розробка розкладу руху автомобілів на маршрутах

3.2 Організація праці водіїв

3.3 Диспетчерське керування рухом автобусів

3.4 Організація лінійного контролю роботи автобусів

3.5 Заходи по забезпеченню безпеки дорожнього руху






4 Організація охорони праці та охорони навколишнього

середовища

4.1 Заходи по забезпеченню безпеки перевезеннь

 пасажирів застосовані в АТП

4.2 Заходи по забезпеченню охорони навколишноьго 

середовища

5 Економічний розділ

5.1 Розрахунок витрат на автоперевезення

5.2 Розрахунок фінансових показників

5.3 Техніко – економічні показники

6 Висновок

Литература






























Вступ

           Пасажирський автомобільний транспорт перетворився на один з основ-них та найбільш розповсюдженим видів пасажирського транспорту країни. Він широко обслуговує транспортні нужди міського та сільського населення , забез-печує масові та індивідуальні перевезення пасажирів збільшеним парком автобусів.

            Основним завданням  пасажирського транспорту автомобільного транс-порту, являється повне та своєчасне задоволення потреб населення в перевезенях, підвишення єфективності та якості роботи транспортної системи.

             Все більша увага приділяється подальшій взаємодії різних видів транс-порту, покращення системи та удосконалення методів організації перевезеннь, підвищенню безпеки руху. Особливе значення надається підвищенню культури обслуговування пасажирів на всіх видах транспорту.

             Розвиток пасажирського транспорту, більш повне задоволення потреб в перевезеннях виявляє значний влив на використання вільного часу працюючих та продуктивність їх праці. Тому проблема пасажирського автомобільного транспорту в цілому являється важливою проблемою комплексної програми  соціального розвитку.

             Успішне рішення проблеми пасажирського автомобільного транспорту залежить від ступеню  досконалості та обгрунтовуваності системи перево-зочного процесу, забезпечуючі головне кільце та кінцеву ціль  експлуатаційної діяльності пасажирського транспорту.

             Робота пасажирського транспорту характеризується кількістю перевезе- нних  пасажирів (об ємами перевезеннь) , довжина їх перевезення в кілометрах (дальність поїздки), рівнем та якістю обслуговування пасажирів.

 Об єм перевезеннь пасажирів з урахуванням відстані, на яке вони були перевезені, визначає транспортну роботу – пасажирооборот данного виду транспорту. Пасажирооборот вимірюється кількістю пасажиро – кілометрів. Рівень транспортного обслуговування характеризується ступенем задоволення потреб в перевезеннях.

             Якість обслуговування пасажирів залежить від їх затрат часу на поїздку, зручності, комфорту, предоставляємих пасажирам в дорозі слідування.

             Систематичне підвишення матаріальної вигоди та культурного рівня населення, щоденне удосконалення перевозочного процесу та підвищення якості транспортного обслуговування населення викликають збільшення споживання пасажирських перевезеннь, збільшують об єм перевезеннь  на всіх видах транспорту в тому числі й пасажирський автомобільний транспорт.

             Серед усіх видів пасажирського автомобільного транспорту найбільший розвиток отримує автобусний транспорт загального користування, презентуючий собою найбільш масовий вид пасажирського транспорту.

             Головним кільцем в системі пасажирського транспорту являється перевозочний процес , забезпечуючий її основне призначення ,тобто високий рівень та якість обслуговування пасажирів.




















           1 ДОСЛІДНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

           1.1 Призначення, характеристика АТП

           Автотранспортне підприємство  ВАТ «ХАТП 16330» знаходиться на вул. Киргизькій, 21.

            АТП здійснює перевезення пасажирів в міському та міжміському сполученні на багатьох маршрутах, також маршрутними таксомоторами. Дане автотранспортне підприемство знаходиться в розпорядженні обласного автотранпортного управління, яке в свою чергу підключене до департаменту.

             На основній  території АТП  знаходиться слідуючі зони та будівлі: виробничий корпус, зони ремонту, мийка, склади, КПП, площадка відстою, диспетчерська.

             Площадки відстою встроєні газопроводами. Площа всії території по даним 1997 р. складають 9400м2.

             Змінюються госрозрахункові підрозділи:

             1 АПМ

             2 ОТК

             3 Автоколона

             Структура управління складається зі слідуючих підрозділів:

             1  Автоколона

             2  Лінійний персонал, спеціальна медична допомога.

             3  Відділ БД та техніки безпеки

             4  Відділ кадрів

             5  Виробничо – технічний видділ

             6  Планово – економічний відділ

             7  Цеховий персонал

             8  Бухгалтерії

             9 Відділ експлуатації         

            1.2 Опис району перевезеннь та умов експлуатації

             В данному дипломному проекті до розрахунку приймаються маршрути   № 1155 та № 1193

             Маршрут № 1193 « ст. метро Холодна Гора – смт. Буди », протяжність маршруту складає 17,0 км. Шлях слідування по маршруту: Ст. метро «Холодна Гора», вул. Полтавський шлях, Колова дорога, СТО, смт. Березівка, смт.Буди.

             На всій протяжності маршруту дорожнє покриття – асфальт та брусчатка. Ширина проїзджої частини складає 4 – 7 – 12 метрів. Вузькі проїзди – та великі схили – в смт. Березівка. На маршруті мається 6 світлофорів, 5 регулюємих перехрестя 4 нерегулюємих перехрестя, два мости, один пішохідний міст, одна дамба, та один віодук. Середня довжина перегону 8,5 км.

             Маршрут № 1155 « ст. метро проспект Гагаріна – смт.Бабаї »  протяжність маршруту складає 21,5 км. Шлях слідування по маршруту: АС – 3, вул. Кірова, вул.Одеська, вул.Південнопоектна, Сімферопольське шосе, Овочева фабрика, Жихар 1, Жихар 2, Жихар 3, Карачівка, Радгосп, Лікарня, смт. Бабаї.

             На всій протяжності маршруту дорожнє покриття – асфальт. Ширина проїзджої частини складає 7 – 10 метрів. На маршруті мається 15 світлофорів, 8 регулюємих перехрестя, 8 нерегулюємих перехрестя та один залізничний міст. Також маються невеликі схили в смт. Бабаї. Середня довжина перегону 10,75 км.

              В відповідності з « Положенням про технічне обслуговування та ремонті рухомого складу автомобільного транспорту ». При роботі рухомого складу в умовах , відрізняється від вказанних в пункті 2.3 проводиться коректування нормативів з урахуванням конкретних умов експуатації.

               Перевезення пасажирів на приміських маршрутах виконуються в приміській зоні. В відповідності з табличкою 2.7, дорожнє покриття – асфальт, тобто відноситься  до розділу Д1, а тип рельєфу місцевості Р1 – рівний (до 200м) та слабопагорбкуватий – Р2 , Що дозволяє нам по таблиці 2.7 вибрати категорію умов експлуатації- другу.

             1.3 Обстеження пасажиропотоків та обсяг перевезень на              маршрутах

             1.3.1   на маршруте № 1155

             1.3.1.1 Розраховуємо пасажиропотоки на перегонах та по маршруту в обох напрямках . Визначаємо пасажирооборот в прямому та зворотньому напрямку. Результати розрахунків зображено в  таблиці 1.1

             Таблиця  1.1      Пасажирообмін зупиночних пунктів пасажиропотоки,

                                        пасажирооборот в прямому напрямку.

Прямий напрямок

ост

Lпер,

км

Кількість     пасажирів

P,

пас.км

Зайшло

Вийшло

Проїхало

1

-

645

-

-

-

2

2.2

785

115

645

1419

3

3.3

205

55

1315

4339.5

4

2.2

325

245

1465

3223

5

0.8

525

435

1545

1236

6

1.0

1205

765

1635

1635

7

1.4

255

215

2075

2905

8

1.4

145

285

2115

2961

9

0.6

225

235

1975

1185

10

1.6

265

465

1965

3144

11

1.3

115

265

1765

22945

12

0.2

65

285

1615

323

13

1.0

-

1395

1395

1395

Разом

17.0

4760

4760

19510

46710.5


Продовження таблиці 1.1 

Зворотній напрямок

ост

Lпер,

км

Кількість пасажирів

P.

пас,км

Зайшло

Вийшло

Проїхало

13

-

495

-

-

-

12

1.0

855

45

495

495

11

0.2

245

95

1305

261

10

1.3

335

165

1455

1891.5

9

1.6

215

155

1625

2600

8

0.6

155

205

1685

1011

7

1.4

225

125

1635

2289

6

1.4

405

565

1735

2429

5

1.0

735

175

1575

1575

4

0.8

265

375

2135

1708

3

2.2

135

365

2025

4455

2

3.3

35

865

1795

5923.5

1

2.2

-

965

965

2123

Разом

17.0

4100

4100

18430

26761.0


1.3.1.2 Знаходимо максимальний пасажиропоток:

Q max (пр) = 2115 пас

Q max (зв) = 2135 пас

та розраховуємо середні пасажиропотоки:

Е Qсер= Е Q / а-1 ;

де  Е Q- загальне число проїхавших пасажирів по напрямках, пас

      а- число зупиночних пунктів, зуп 

Q сер (пр) = 19510 / 13-1=1625,8

Q сер (зв) = 18430 / 13-1 = 1535,8

1.3.1.3 Коефіцієнт нерівномірності:

- по ділянках:

К діл = Q max / Q сер;

Кділ (пр) = 2115 / 1625,8 = 1,3

К діл (зв) = 2135 / 1535,8 = 1,4

- по напрямках:

Кн = Q сер max / Q сер min ;

Кн = 1625,8 / 1535,8 = 1,05

1.3.1.4 Об єм переезеннь пасажирів за добу:

Q доб = Q пря + Q зв;

Q доб = 4760 + 4100 = 8860 пас

1.3.1.5 Пасажирооборот за добу:

Р доб = Р пр + Р зв , пас.км ;

Р доб = 46710,5 + 26761 = 73471,5 пас.км

1.3.1.6 Середня дальність поїздки одного пасажира:

L е.н = Pдоб / Qдоб, км;

L е.н = 73471, 5 / 8860 = 8, 2 км

1.3.1.7 Середня довжина перегону:

L пер (сер) = Lм / а-1;

де Lм – довжина маршруту , км

L пер (сер) = 17,0 / 13-1 = 1,42 км 

1.3.1.8 Коефіцієнт змінності:

n зм = Lм / Lе.н ;

n зм  = 17,0 / 8,2 = 2,0

1.3.1.9 Об єм перевезеннь по годинам доби.

Розподіл об єму перевезеннь по годинам доби  подано  в таблиці  1.2

            





Таблиця 1.2 Об єм превезеннь по годинам доби

Години

доби

Кількість

паажирів

Години

доби

Кількість пасажирів

Години доби

Кількість пасажирів

5-6

6-7

7-8

8-9

9-10

10-11             

250

640

1120

586

440

330

11-12

12-13

13-14

14-15

15-16

16-17

220

410

548

700

1020

736

17-18

18-19

19-20

20-21

21-22

Разом

500

430

350

260

8860

           

             Час роботи маршруту:

T р.м = t зак – t поч, г;

             де t зак, t поч – відповідно час закінчення та початку роботи маршруту.

T р.м = 22 - 5 = 17 г

             Середньогодинний об єм перевезеннь пасажирів :

Q сер (г) = Q доб / t р.м, пас;

Q сер (г) = 8860 / 17 = 521 пас

             Коефіціент нерівномірності об єму перевезеннь по годинам доби:

Кг = Q max (г) / Q сер (г) ;

Кг = 1120 / 521 = 2,14

1.3.1.10  Об єм перевезеннь пасажирів по дням тижня.

Визначаємо об єм перевезеннь пасажирів за тиждень:

Q = Q доб * 7, пас;

Q тиж = 8860 * 7 = 62020 пас

Розподіл об єму перевезеннь по дням тижня  подано в таблиці 1.3.




Таблиця 1.3      Об єм перевезеннь по дням тижня

Дні тижня

Q доб , пас

%

Понеділок

8515

13,73

Вівторок

8416

13,57

Середа

8813

14,21

Четвер

7721

12,45

П ятниця

11517

18,57

Субота

8713

14,05

Неділя

8323

13,42

Разом

62020

100


Коефіцієнт нерівномірості об єму перевезеннь по дням тижня:

К дн = Q сут (max) / Q сут ;

К дн = 11517 / 8860 = 1,29

1.3.1.11  Об єм перевезеннь пасажирів по місяцях року.

Визначення об єма перевезеннь за рік :

Q рік = Q доб * 365, пас;

Q рік = 8860 * 365 = 3233900, пас

Річний пасажирооборот :

P рік = Q рік * L е.н, пас. км

Р рік = 3233900 * 8,2 = 26517980 ,пас . км

Розподіл об єму перевезеннь по місяцях року подано в таблиці 1.4

Таблиця 1.4     Об єм перевезеннь по місяцях року

Місяці року

Q міс., пас

%

Січень

244806

7,57

Лютий

195651

6,05

Березень

267120

8,26

Квітень

274235

8,48

Травень

303339

9,38

Червень

293638

9,08

Липень

323390

10,0

1

2

3

Серпень

283936

8,78

Вересень

313364

9,69

Жовтень

244806

7,57

Листопад

254507

7,87

Грудень

23503

7,27

Разом

3233900

100


Об єм перевезеннь пасажирів в середньому за місяць:

Q сер (міс) = Q рік / 12, пас;

Q сер (міс) = 3233900 / 12 =269491,6 ,пас

Коефіцієнт нерівномірості об єму перевезеннь по місяцях року :

K м = Q max (міс) / Q сер (міс);

K м = 323390 / 269491, 6 = 1, 2

 1.3.2 на маршруте № 1193

            1.3.2.1 Розраховуємо пасажиропотоки на перегонах та по маршруту в обох напрямках . Визначаємо пасажирооборот в прямому та зворотньому напрямку. Результати розрахунків зображено в  таблиці 1.5

Таблиця 1.5     Пасажирообмін зупиночних пунктів пасажиропотоки,

                          пасажирооборот в прямому напрямку.

Прямий напрямок

ост

Lпер,

км

Кількість     пасажирів

P,

пас.км

Зайшло

Вийшло

Проїхало

1

-

1440

-

-

-

2

6.5

445

88

1440

9360

3

4.0

860

892

1797

7188

4

5.7

265

885

1765

10060,5

5

5.3

-

1145

1145

6068,5

Разом

21.5

3010

3010

6147

32677


Продовження таблиці 1.5 

Зворотній напрямок

ост

Lпер,

км

Кількість пасажирів

P.

пас,км

Зайшло

Вийшло

Проїхало

5

-

2545

-

-

-

4

5.3

660

20

2545

13488,5

3

5.7

560

560

3185

18154,5

2

4.0

240

485

3185

12740

1

6.5

-

2910

2940

19110

Разом

21.5

4005

4005

11855

63493


1.3.2.2 Знаходимо максимальний пасажиропоток:

Q max (пр) = 1797, пас

Q max (зв) = 2135, пас

та розраховуємо середні пасажиропотоки:

Е Qсер= Е Q / а-1, пас ;

Q сер (пр) = 6147 / 5 – 1 = 1536,7 , пас

Q сер (зв) = 11855 / 5 – 1 =2963,7 , пас

1.3.2.3 Коефіцієнт нерівномірності:

- по ділянках:

К діл = Q max / Q сер;

Кділ (пр) = 3185 / 1536,7 = 2,07

К діл (зв) = 3185 / 2963,7 = 1,07

- по напрямках:

Кн = Q сер max / Q сер min ;

Кн = 2963,7 / 1536,7 = 1,92

1.3.2.4 Об єм переезеннь пасажирів за добу:

Q доб = Q пря + Q зв, пас;

Q доб = 3010 + 4005 = 7015, пас

1.3.2.5 Пасажирооборот за добу:

Р доб = Р пр + Р зв , пас.км ;

Р доб = 32677 + 63493 = 96170 пас.км

1.3.2.6 Середня дальність поїздки одного пасажира:

L е.н = Pдоб / Qдоб , км ;

L е.н = 96170 / 7015 = 13,7, км

1.3.2.7 Середня довжина перегону:

L пер (сер) = Lм / а-1, км ;

L пер (сер) = 21,5 / 5-1 = 5,375,км

1.3.2.8 Коефіцієнт змінності:

n зм = Lм / Lе.н ;

n зм  = 21,5 / 13,7 = 1,56

1.3.2.9 Об єм перевезеннь по годинам доби.

Розподіл об єму перевезеннь по годинам доби  подано  в таблиці  1.6

Таблиця 1.6   Об єм превезеннь по годинам доби

Години

доби

Кількість

паажирів

Години

доби

Кількість пасажирів

Години доби

Кількість пасажирів

6-7

7-8

8-9

9-10

10-11              11-12

300

500

600

907

470

440

12-13

13-14

14-15

15-16

16-17

17-18

300

230

300

640

903

670

18-19

19-20

20-21

Разом

400

200

160

7015


             Час роботи маршруту:

T р.м = t зак – t поч , г ;

T р.м = 21 - 6 = 15, г

             Середньогодинний об єм перевезеннь пасажирів :

Q сер (г) = Q доб / t р.м , пас ;

Q сер (г) = 7015 / 15 = 467,6, пас;

             Коефіціент нерівномірності об єму перевезеннь по годинам доби:

Кг = Q max (г) / Q сер (г) ;

Кг = 907 / 467,6 = 1,9

1.3.2.10  Об єм перевезеннь пасажирів по дням тижня.

Визначаємо об єм перевезеннь пасажирів за тиждень:

Q = Q доб * 7, пас ;

Q тиж = 7015 * 7 = 49105, пас

Розподіл об єму перевезеннь по дням тижня  подано в таблиці 1.7.

              

Таблиця 1.7     Об єм перевезеннь по дням тижня

Дні тижня

Q доб , пас

%

Понеділок

6742

13,73

Вівторок

6663

13,57

Середа

6978

14,21

Четвер

6113

12,45

П ятниця

9119

18,57

Субота

6899

14,05

Неділя

6589

13,42

Разом

49105

100


Коефіцієнт нерівномірості об єму перевезеннь по дням тижня:

К дн = Q сут (max) / Q сут ;

К дн = 9119 / 7015 = 1,3


1.3.2.11  Об єм перевезеннь пасажирів по місяцях року.

Визначення об єма перевезеннь за рік :

Q рік = Q доб * 365 , пас ;

Q рік = 7015 * 365 = 2560475, пас

Річний пасажирооборот :

P рік = Q рік * L е.н , пас . км

Р рік = 2560475 * 13,7 = 35078507, пас . км

Розподіл об єму перевезеннь по місяцях року подано в таблиці 1.4

Таблиця 1.4     Об єм перевезеннь по місяцях року

Місяці року

Q міс., пас

%

Січень

193827

7,57

Лютий

154908

6,05

Березень

211495

8,26

Квітень

217128

Травень

240172

9,38

Червень

232491

9,08

Липень

256047

10,0

Серпень

22480

8,78

Вересень

248110

9,69

Жовтень

193827

7,57

Листопад

201509

7,87

Грудень

186146

7,27

Разом

2560475

100


Об єм перевезеннь пасажирів в середньому за місяць:

Q сер (міс) = Q рік / 12, пас;

Q сер (міс) = 2560475 / 12 = 213372,9, пас

Коефіцієнт нерівномірості об єму перевезеннь по місяцях року :

K м = Q max (міс) / Q сер (міс) ;

K м = 256047 / 213372,9 = 1,19

          1.4 Вибір типу рухомого складу та його техніко-експлуатаційна характеристика

           При виборі раціональної місткості автобуса слідує виходити з потужності пасажиропотоку в години «пік» (Q max(г)), враховувати нерівномірність пасажиропотоку по ділянках та напрямках маршруту, нерівномірність об єму перевзеннь по годинам доби, інтервали руху автобусів.

1.4.1 на маршруті № 1155

1.4.1.1 Час рейсу автобусу:

t р = t рух + Е t н.о + t к.о, хв ;

де t рух – ча руху автобусу , хв

t рух = L м * 60 / Vт, хв ;

де Vт – технічна швидкість, км /год , Vт = 30 км / г

t рух = 17 * 60 / 30 = 34 хв

Е t н.о – сума часу простою на проміжних зупиночних пунктах, хв

Е t н.о * n, хв ;

де t н.о – час простою на одному зупиночному пункті , хв  t н.o = 0,5 хв

n –кількість проміжних зупиночних пунктів, зуп

Е t н.о = 0,5 * 12 = 6 хв

t к.з – час простою на кінцевій зупинці, хв

t к.з = 10 хв

Тоді t р = 34 + 6 + 10 = 50 хв

1.4.1.2 Час обороту:

T об = 2 * t р, хв ;

T об = 2 * 50 = 100, хв

1.4.1.3 Експлуатаційна швидкість:

V е = Lм * 60 / t р , км/г;

V е = 17 * 60 / 50 = 20,4, км/г

1.4.1.4 Швидкість сполучення:

V с = Lм * 60 / t р – t к.з;

V с = 17 * 60 / 50 – 10 = 25,5, км/г

1.4.1.5 Експлуатаційна кількість автобусів:

A е = tоб / I , од ;

де I –інтервал руху, хв

I = 10 хв;

A е = 100 / 10 = 10, од

1.4.1.6 Розрахункова місткість автобусу:

q/ = Q max * L е.н / A е * V е, пас;

де Q max – об єм перевезень паажирів  годину «пік», пас

Q max = 1120, пас

q/ =1120 * 8,2 / 10 *20,4 = 45, пас

Виходячи з розрахункової місткості вибираємо автобус марки «Богдан А 091»

q н = 50 пас

1.4.1.7 Чатота руху автобусів в години «пік»:

h = A е / t об * 60, авт/ г ;

 h = 10 / 100 * 60 = 6, авт / г

1.4.2 на маршруті № 1193

1.4.2.1 Час рейсу автобусу:

T р = t рух + E t н.о = L м * 60 / Vт + n * tн.о + t к.о, хв;

T р = 21,5 * 60 / 33,9 + 4 * 0,5 + 10 = 50, хв

1.4.2.2 Час обороту:

T об = 2 * t р, хв;

T об = 2 * 50 = 100, хв

1.4.2.3 Експлуатаційна швидкість:

V е = Lм * 60 / t р, км/г4

V е = 21,5 * 60 / 50 = 25,8 , км/г

1.4.2.4 Швидкість сполучення:

V с = Lм * 60 / t р – t к.з;

V с = 21,5 * 60 / 50 – 10 = 32,25 , км/г

1.4.2.5 Експлуатаційна кількість автобусів:

A е = tоб / I, од ;

A е = 100 / 10 = 10, од

1.4.2.6 Розрахункова місткість автобусу:

q/ = Q max * L е.н / A е * V е, пас;

q/ = 907 * 13,7 / 10 * 25,8 = 48, пас

Виходячи з розрахункової місткості вибираємо автобус марки «Богдан А 091»

q н = 50 пас

1.4.2.7 Чатота руху автобусів в години «пік»:

h = A е / t об * 60, авт/ г ;

 h = 10 / 100 * 60 = 6, авт / г

            

Техніко – експлуатаційна характеристика автобусу «Богдан – А 091»

             Автобус «Богдан А 091» випускаеться Черкаським автозаводом.

Габаритні розміри, мм, не більше:

- довжина                                                                                                   7205

- ширина                                                                                                    2370

- висота                                                                                                      2740

База, мм                                                                                                     3815

Об єм двигуна                                                                                           4,2 л

Колія по колесах, не менше, мм

- передніх                                                                                                  1665

- задніх                                                                                                      1650

Дорожній просвіт, мм ,не менше                                                           180

Зовнішній габаритний радіус повертання

по передньому бамперу м, не більше                                                    7,7

Пасажиромісткість:

- число місць для сидіння , не менше                                                    20

- загальне, не менше                                                                                50+1

Маса спорядженого автобусу, не більше, кг                                         4600

Повна маса автобуса, не більше, кг                                                       8100

 Кількість шин                                                                                          6+1

Модель 4 HGI, дизельний , вертикальний, чотиритактний,

 4 рядне розміщення

Максимальна потужність кВт (к.с.)                                                       89

Витрата палива                                                                                         21 л на 

                                                                                                                   100 км  

          










           2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ         

           2.1 Розрахунок техніко – експлуатаційних показників роботи автобусів на маршрутах

2.1.1 на маршруті № 1155

2.1.1.1Час на маршруті:

T м = t р.м – 2, г;

де 2 – час, який відводиться на перерви та перезмінку водіїв

T м = 17 – 2 = 15 г

2.1.1.2 Число рейсів та оборотів:

Z р = T м * 60 / t р, р;
Z р = 15 * 60 / 50 = 18, р
Z об = Z р / 2 об ;

Z об = 18 / 2 = 9, об;

2.1.1.3 В зв язку з округленням числа рейсів перерозраховуємо час на маршруті:

T/ м = Z р * t р / 60 г ;

T/ м = 18 * 50 / 60 = 15, г

2.1.1.4 Час в наряді:

Tн = T/ м + Е t о,г

де  Е t о – час на нульові пробіги, год

Е t о = E Lo / V то, г ;

Е t о = 16 / 30 = 0,53, г

де  E Lo – сумарний нульовий пробіг, км

E Lo = 16 км

V то – технічна швидкість при виконанні нульового пробігу, км/г

V то = 30 км/г

  

Тоді  Tн = E Lo / V то + T/ м, г;

Tн = 16 / 30 + 15 =15,2, г

2.1.1.5 Продуктивний пробіг автобусу:

Lпр = Lм * Zр, км;

Lпр =17 * 18 = 306, км

2.1.1.6 Добовий пробіг автобусу:

Lдоб = Lпр + Еlо, км;

Lдоб = 306 + 16 =322, км

2.1.1.7 Коефіцієнт використання пробігу:

B = Lпр / Lдоб,

B = 306 / 322 = 0,950,

2.1.1.8 Максимальна добова продуктивність одного автобусу по кількості перевезених пасажирів:

WQ(max) = qн * j max * nсм * Zр,пас;

де j max – коефіціент використання місткості автобусу в години «пік». j max = 1,0

WQ(max) = 50 * 1 * 2,0 * 18 = 1800, пас

2.1.1.9 Можливий об єм перевезень пасажирів:

Qдоб (можл) = WQ (max) * A е, пас;

Qдоб (можл) = 1800 * 10 = 18000, пас

2.1.1.10 Коефіціент використання місткості:

J = Qдоб / Qдоб (можл),

J =8860 / 18000 = 0,492

2.1.1.11 Продуктивність одного автобуса за добу:

WQ = qн * j max * nсм * Zр, пас;

WQ = 50 * 0,492 * 2,0 * 18 = 886, пас

2.1.2 на маршруті № 1193

2.1.2.1 Час на маршруті:

T м = t р.м – 2, г;

T м = 15– 2 = 13, г

2.1.2.2 Число рейсів та оборотів:

Z р = T м * 60 / t р, р;
Z р = 13 * 60 / 50 = 16, р
Z об = Z р / 2 об ;

Z об = 16 / 2 = 8, об;

2.1.2.3 В зв язку з округленням числа рейсів перерозраховуємо час на маршруті:

T/ м = Z р * t р / 60 г;

T/ м = 16 * 50 / 60 = 13,3, г

2.1.2.4 Час в наряді:

Tн = T/ м + Е t о= T/ м + E Lo / V то, г

Tн = 13,3 + 24 / 30 = 14,1, г

2.1.2.5 Продуктивний пробіг автобусу:

Lпр = Lм * Zр, км;

Lпр =21,5 * 16 = 344, км

2.1.2.6 Добовий пробіг автобусу:

Lдоб = Lпр + Еlо, км;

Lдоб = 344 + 24 =368, км

2.1.2.7 Коефіцієнт використання пробігу:

B = Lпр / Lдоб,

B = 344 / 368 = 0,934,

2.1.2.8 Максимальна добова продуктивність одного автобусу по кількості перевезених пасажирів:

WQ (max) = qн * j max * nсм * Zр, пас;

WQ (max) = 50 * 1 * 1,56 * 16 = 1248, пас

2.1.2.9 Можливий об єм перевезень пасажирів:

Qдоб (можл) = WQ (max) * A е, пас;

Qдоб (можл) = 1248 * 10 = 12480, пас

2.1.2.10 Коефіціент використання місткості:

J = Qдоб / Qдоб (можл),

J =7015 / 12480 = 0,562

2.1.2.11 Продуктивність одного автобуса за добу по кількості перевезених пасажирів:

WQ = qн * j max * nсм * Zр, пас;

WQ = 50 * 0,562 * 1,56 * 16 = 701, пас

 

 2.2 Розрахунок середніх техніко експлуатаційних показників

2.2.1 Середньодобовий пробіг:

Lсд = ЕA е * Lдоб / ЕA е, км;

Lсд = 322 * 10 + 368 * 10 / 10 + 10 = 345, км

2.2.2 Середній час в наряді:

Тн сер = ЕA е * Тн / ЕA е, г;

Тн сер = 13 * 10 + 15 * 10 / 10 + 10 = 14, г

2.2.3 Середньодобова продуктивність по кількості перевезенних пасажирів:

WQ сер = ЕA е * WQ / ЕA е, пас;

WQ сер = 886 * 10 + 701 * 10 / 10 + 10 = 794, пас

2.2.4 Середньодобовий пасажирооборот:

Рдоб сер = ЕA е * Рдоб / ЕA е, пас.км;

Рдоб сер =73471,5 * 10 + 96170 * 10 / 10 + 10 = 84820,7, пас.км

2.2.5 середня дальність поїздки одного пасажира:

Lе.н сер = ЕP доб / ЕQдоб, км;

Lе.н сер = 73471,5 + 96170 / 8860 + 7015 = 10,68, км

2.2.6 Середня довжина маршруту:

Lм сер = ЕLм * A е / ЕA е, км;

Lм сер = 17 * 10 + 21, 5 * 10 / 10 + 10 = 19, 25, км

2.2.7 Середній коефіціент змінюваності:

nсм сер = ЕA е * nсм / ЕA е

nсм сер =2,0 * 10 + 1,56 * 10 / 10 + 10 = 1,78

2.2.8 Середній коефіціент використання пробігу:

B сер = ЕA е * B / ЕA е

B сер =0,934 * 10 + 0,950 * 10 / 10 + 10 = 0,942

2.2.9 Середня експлуатаційна швидкість:

V е сер = ЕA е * Zр / ЕA е, р;

V е сер = 20, 4 * 10 + 25, 8 * 10 / 10 + 10 = 23, 1, км/г

2.2.10 Середне число рейсів:

Zр сер = ЕА е * Zр / ЕА е, р;

Zр сер = 18 * 10 + 16 * 10 / 10 + 10 = 17, р

             2.3 Розрахунок інвентарного складу парку

 

            Для визначення інвентарного складу парку необхідно розрахувати коефіцієнти технічної готовності та випуску парку.Розрахунок  цих коефіцієнтів проводиться цикловим методом.

            Під циклом розуміють пробіг автомобіля з початку експлуатації до капітального ремонту або між двома копітальними ремонтами . Досвід сьогод-нішнього дня запевняє , що автопідприємству проводити капітільні ремонти на АРЗ економічно не вигідно , тому більшість ремонтів виконується своїми силами на АТП.

2.3.1 Продовжуваність циклу в днях:

Дц = Де + Д то та тр ,дн;

де Де дні експлуатації , дн

Д то та тр – Число днів простою в ТО та ТР, дн

Де = Lрозр / Lсд;

де Lрозр – розрахунковий пробіг автобусу, км

Lрозр = Lцикл * К, км;

де Lцикл – пробіг за цикл, км

К – процент зниження пробігу до капітального ремонту в межі 0,8 – 1,0

Lрозр = 500000 * 0, 9 = 450000, км

Де = 450000 / 345 = 1304,3, дн

Д то та тр = Lрозр * d / 1000, дн;

де d - число днів простою в ТО та ТР на 1000 км пробігу 0,5 дн / 1000 км

Д то та тр = 450000 * 0,5 / 1000 = 225, дн

Дц = 1304,3 + 225 = 1529,3, дн

2.3.2 Коефіцієнт технічної готовності:

j т.г = Де / Дц;

j т.г = 1304,3 / 1529,3 = 0,852,

2.3.3 Коефіціент випуску парку:

             Коефіціент технічної готовності та випуску парку рівні, так як автобуси працюють по безпреривному робочому тижні.

j в = j т.г = 0,852

2.3.4 Інвентарне число автобусів:

Аі = А е / j в , од

Аі = 20 / 0,852 = 24 од

            2.4 Розрахунок річної виробничої  програми по автоперевезеннь.

2.4.1 Автомобіле - дні в експлуатації:

АДе = А е * Д к , адн;

АДе = 20 * 365 = 7300, адн

2.4.2 Автомобіле – дні інвентарні:

АДи = Аи * Дк,адн;

АДи = 24 * 365 = 8760, адн

2.4.3 Річний об єм перевезеннь пасажирів:

Qрік = АДе * WQсер, пас;

Qрік = 7300 * 794 = 5792550, пас

2.4.4 Річний пасажирооборот:

Ррік = Qрік * Lе.н сер, пас.км;

Ррік =5792550 * 10,68 = 61864434, пас.км

2.4.5 Річний пробіг автобусів:

Lрік = АДе * Lдоб сер, км;

Lрік = 7300 * 345 = 2518500, км

2.4.6 Автомобіле – години в наряді:

АТн = Тн * АДе, аг;

АТн =14 * 7300 = 102200, аг

2.4.7 Річне число рейсів:

Zр рік = АДе * Zр сер, р

Zр рік = 7300 * 17 = 124100, р

           2.5 Техніко – експлуатаційні показники проекту.

           Основні техніко - експлуатаційні показники роботи автобусів зображено в таблиці 2.1

            Таблиця 2.1 Зведена таблиця основних ТЕП роботи автобусів на                                                                          маршрутах.

                                                          

Показники проекту

Величина

1    Експлуатаційне число автобусів,од

20

2    Інвентарне число автобусів,од

24

3    Коефіціент випуску парку

0,852

4    Експлуатаційне число авто-днів,адн

7300

5    Середньодобовий пробіг, км

345

6    Річний пробіг,км

2518500

7    Середньодобова продуктивність, пас

794

1

2

8    Річний об єм перевезеннь , пас

5792550

9    Середньодобовий пасажирооборот,пас.км

84820,7

10  Річний пасажирооборот,пас.км

61864434

11  Середній час в наряді, г

14,0

12  Річне число годин в наряді, аг

102200

13  Середнє число рейсів за день, р

17

14  Річне число рейсів, р

124100

15  Середня дальність поїздки одного пасажира,км

10,68

16  Середній коефіцієнт змінності

1,78

17  Середній коефіціент використання пробігу

0,942

18  Середня експлуатаційна швидкість км/г

23,1































           3 ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

           3.1 Розробка розкладу руху автомобілів на маршрутах

            В цілях забезпечення регулярності руху та впевненності пасажирів в поїздці, а також підвищення ефективності  та якості роботи маршрутних автобусів, рух їх  організовують суворо за розкладом та графіком, які складаються  АТП. Розклад руху являється головним нормативним документом  в організації роботи маршрутних автобусів, в ньому регламентуються режим руху та час простою, режим праці автобусних бригад та час роботи маршруту, кількисть рухомого складу на лінії та інтервал руху.

             Розкладом руху автобусів, користується не лише лінійний персонал (водії, кондуктори, диспетчери та чергові по станції), та й технічна служба АТП, яка підготовлює автобуси до випуску  на лінію та проводять ТО та Р. При розробці розкладу руху, треба створювати такі умови праці автобусів на лінії, які забезпечили б повну безпеку перевезеннь пасажирів, комфорт поїздки, мінімальну витрату часу на поїздку , високу регулярність руху, підвищення продуктивності праці автобусних бригад та можливість виконання плану по    об ємним, економічним та фінансовим показникам.

        Для складання маршрутного роскладу треба керуватися такими данними: об ємом майбутніх перевезеннь та матеріалами вивчення коливання пасажиро-потоків; паспортом маршрута; нормативами швидкості руху, часу рейсу та часу простою на зупиночних пунктах; нарядом розподілу автобусів по маршрутах; часом нульових пробігів; прийнятими формами організації праці водіїв та кондукторів. При складанні розкладу беруть до уваги інтенсивність руху всіх видів  масового  пасажирського транспорту;  можливість  координації  роботи  з   

іншими видами пасажирського транспорту  та  шляху  подальшого  підвишення

ефективності роботи автобусів на лінії.

            При розробці маршрутного розкладу табличним методом беруть до уваги загальну кількість автобусів, данних на маршрут, згідно затвердженого наряду.

            При розробці розкладу руху беруть до уваги не тільки збільшення пасажиропотоків в часу «пік», але й його коливання в середині часу «пік». З цією метою в розкладі передбачують рух автобусів по маршруту зі змінною частотою, при цьому частина автобусів (65-75%) маршруту буде працювати з рівними інтервалами на протязі усього робочого дня, а друга частина – зі скороченим інтервалом руху тільки в період в середино-годинної пасажиронапруженності. Таки чином, збільшуючи частоту руху автобусів в найбільш напружений період часу «пік», досягають більш повного задоволення  спросу  населення  на  автобусні  перевезення.

           3.2 Організація праці водіїв

            Водії являються основними виконавцями транспортного процесу, тому від організації їх роботи в значній мірі залежить якість перевезеннь та безпека руху. Робота водіїв на лінії пов язана зі значними фізичними та нервовими напруженнями. Постійна необхідність сприйняття та переробки великої кіль-кості дорожньої інфорації вимагають від водіїв не тільки витрати фізичної сили на управління автобусом, але й пристальної уваги та швидкого прийняття рішеннь, забеспечуючих безпеку руху.

           Тому при організації праці водіїв необхідно строго притримуватися установленого нормованого режиму праці і відпочинку, правильного чередування утрішніх, денних та вечірніх  змін роботи, не допускати фізичного перевтомлення водіїв через зверхурочних робіт.

            Нормована довжина робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин  на тиждень. Час щоденної роботи водіїв при 6-денного робочого тижня не повинно перевищувати 7 годин, а перед вихідними на святковими днями 6 годин.

            В співвідношенні з діючим законодавством водіям крім робочого часу, планується: обідня перерва, щоденний відпочинок, щотижневий відпочинок, відпочинок в святкові дні та скорочений робочий день в передвихідні дні та святкові дні, щорічна відпустка. Плануємий час обіду не повинно перевищувати 2 години, та повинно даватися водію в середині зміни, але не пізніше ніж через 4 години після початку роботи. Кількість обідніх перерв залежить від продовження зміни. Продовження щоденного відпочинку не повинно бути менше подвійного продовження часу зміни в попередній відпочинку робочий день.

            Робоча зміна починаеться з часу прибуття водія на АТП або пункт зміни по графіку, закінчення роботи – час здачи автобуса на АТП або пункт зміни, а в випадку невідбувшоїся поїздки – час звільнення водія вирішує адміністрація. Планування часу роботи водіїв здійснюють з допомогою графіків роботи, в яких установлюються для кожного водія дні роботи,з міна, години роботи, дні відпочинку та години  початку та закінчення зміни.

            Графіки роботи водіїв складаються у формі таблиць виходячи з встановленного продовження робочого часу з обліком забезпечення передбачуваного в плані режиму роботи транспортного засобу та випуску на лінію необхідної кількості автобусів. Графіки роботи затверджуються адміністрацією підприємства  по узгодженню з місцевим комітетом профе-сійного союзу і доводяться  до уваги кожного водія не пізніше ніж за 2 тижні до введення їх в дію.

         

           3.3 Диспетчерське керування рухом автобусів

            В методах диспетчерського керування знайшли своє відображення особливості приміських та міжміських перевезеннь. В зв язку зі значною протяжністю маршрутів, перегонів та великою протяжністю часу рейсу диспетчерський контроль за рухом автобусів виконується не тільки в цілому по маршруту, та й по перегонах. При цьому велике значення надається контролю за використанням  місткості автобусів по кожному перегону.

             Основними завданнями диспетчерського керування рухом автобусів являються: контроль за своєчасним прибуттям та відправленням автобусів в рейс; оформлення путьової докумантації; керування рухом автобусів на маршруті; безпреривний контроль за регулярністю руху та відклоненням  від розкладу та графіків; регулювання руху автобусів з метою встановлення запланованного режиму роботи; переросподіл автобусів в випадку необ-хідності  на окремих  напрямках  з  використанням  резервних  автобусів; облік зміни спросу на первезення  та своєчасна передача інформації про коливання пасажиропотоків; надання термінової технічної допомоги на лінії та організація  посадки пасажирів в технічно відремонтований рухомий склад; передача інформації про час відправлення автобуса та кількості вільних місць і т.п.

             Контроль  за прибувшими автобусами по даному пункту ведеться в згідності з розкладом руху з відмітками в «Диспетчерській відомості», де також фіксується час відправлення в рейс.Відправлення в рейс проводить черговий диспетчер, який провіряє  згідність пасажирів, кількості пасажирів  вказаних в «Відомостях продажу білетів».

             В відрізку між 5-15 хвилинами після відправлення автобуса диспетчер повідомляє на наступний зупиночний пункт фактичний час відправлення  та інформацію про кількість вільних місць. У випадку запізнення прибуття автобуса  в данний пункт більш ніж на 20 хвилин проти розкладу диспетчер має повідомити про це на наступний зупиночний пункт, а при запізненні більш ніж на 1 годину – по всьому маршруту.

            Керуючись систематичною інформацією про регулярність руху автобусів по кожному маршруту, диспетчерський апарат та лінійні  диспетчери автовокзалів та автостанцій приймають оперативні міри по відновленню регулярності руху або посиленню руху на найбільш напруженних напрямках. Для цього використовуються різні прийоми: збільшення швидкості руху автобусу по маршруту, затримка автобусу на автостанції, використання резервних автобусів, заміна звичайного рейсу напівекспресним або експресним, введення додаткових рейсів, передбачених спеціальним розкладом. Крім того, в обов язок диспетчерської служби входить додаткове інформаційне обслуго-вування пасажирів на автовокзалах та проміжних зупиночних  пунктах  маршруту.

           3.4 Організація лінійного контролю роботи автобусів

            Удосконалення організації контролю за збором проїздної оплати, а також збереженням виручки на пасажирському транспорті являється однією з важливих завданнь експлуатаційної діяльності, здійснюється контрольно – ревізійною службою.

             Забезпечення повного надходження прибутку від перевезеннь пасажирів автобусами на міських та приміських маршрутах. В міських та приміських перевезеннях являються важливійшим зобов язанням всіх праців-ників пасажирського автомобільного транспорту.

               Повне надходження прибутку від перевезеннь пасажирівта провозу багажу в основному залежить від стану організації перевезеннь, рівня та якості обслуговування пасажирів, а також від постановки системи  та застосовуємих методів контролю за надходженням цих засобів, порядку та постановку обліку первичних документів по витртаті проїздних квитків.

               Основні завдання контрольно – ревізійної служби – це організація контролю за роботою автобусів в відповідності  з «Уставом автомобільного транспору» та забезпечення повного надходження прибутку від його експлуатації.

                Котрольно – ревізійна служба здійснює: контроль за додержанням правил перевезеннь пасажирів та багажу, а також за правильним застосуванням єдиних тарифів; перевірку стану білетного господарства та правильності оформлення документації по продажу білетів; контроль за додержанням графіків руху пасажирських автомобілей.

               Центральна контрольно – ревізійна служба контрольно – ревізійні служби транспортного управління залучають до роботи контрольно – ревізійні групи АТП, а також громадських контролерів з числа кращих працівників автомобільльного транспорту, узагальнюють матеріали перевірок роботи автомобільного транспорту, розробляють інструкції, методичні вказівки про порядок здійснення контролю, а також посадові інструкції працівників контрольно – ревізійної служби.

                Контроль по забезпеченню повного збору прибутку в приміському автобусному сполученні має свої характерні особливості, зв язані з великою протяжністю маршрутів та специфікою білетної системи.

                Найбільш ефективним контролем являється періодична перевірка білетів у пасажирів лінійним контролем на трасі маршрута, способом зупинки автобуса на шляху слідування. Контролер, зупинивши автобус, перевіряє білети у пасажирів під час руху автобусу.

           3.5 Заходи по забезпеченню безпеки дорожнього руху

           Проводити регулярні перевірки виконання законодавства по ОТ працівників підприємства, виконання законодавства по роботі жінок та молоді, своєчасне виявляти допущенні недоліки.Проводити розслідування   випадків на підприємстві, розробляти заходи про недопущення подібних випадків в подальшій роботі.

             При розробці колективних договорів на підприємстві,намічати заходи по забезпеченню робочих засобами індивідуального захисту, попередженню аварійності та травматизму. Систематично проводити розгляд виконанняправил охорони праці та заходів по виконанню колективного договору. Проводити атестацію робочих місць з шкідливими умовами праці в відповідності з правилами охорони праці.

             Забезпечувати проведення навчання робочих підприємства по питанням охорони праці, особливо приділяти увагу робочим, які працюють з шкідливими умовами праці.

             Своєчасно проводити медичне обстеження робочих, які працюють з шкідливими умовами праці. Забезпечувати робочих підприємства санітарно – побутовими приміщеннями з повним обладнанням, ящиками для спец. одягу, душевими приміщеннями згідно правил охорони праці.

             При розробці колективного договору в розділі «охорона праці» намічати комплексні заходи напрямовані на забезпечення безпеки та гігієни праці. Своєчасно проводить списання обладнання, машин та механізмів відпрацювавших свій термін згідно правил охорони праці.Проводити паспортизацію надстроїв та будівель, намічати перелік надстроїв які знаходяться в аварійному стані та потребують необхідного ремонту.

             Розроблять заходи напрямовані на покращення умов праці в цілях та приміщеннях згідно потреб правил охорони праці. Контролювати проведення навчання спеціалістів по питаннях охорони праці на підприємстві.








           4    ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО  СЕРЕДОВИЩА 

           4.1 Заходи по забезпеченню безпеки перевезеннь пассажирів                                       

застосовані в АТП

            Перевезення пасажирів, як правило повинна здійснюватися на транспортних засобах, спеціально призначенних для цієї цілі.

            Перевезення пасажирів на автобусах. Посадка пасажирів в автобус та вихід  з автобусу проводиться тільки на позначенних спеціальними знаками зупиночних пунктів та в слідуючому порядку:

·   в автобусах які мають одні  двері – спочатку вихід, потім посадка ;

·   в автобусах які мають двоє дверей - вихід через обидві двері, посадка через задні двері;

·   в автобусах які мають троє дверей, - вихід через усі двері, посадка через середні та задні двері.

           Правом входу через передні двері автобусу користуються пасажири з дітьми дошкільного віку, вагітні жінки, інваліди та люди похилого віку.

           Водій повинен відправляти автобус  від зупинки тільки з зачиненими дверима після висадки та посадки  пасажирів, чітко та правильно оголошувати зупинки, а при зміні маршруту слідування автобусу оголошувати про це на кожному зупиночному пункті. Переповнення автобусу зверх встановленої норми загальної місткості для даного типу автобусу не допускається.

           Не дозволяється: проїзд в автобусах людей в нетверезому стані, курити в салоні, відчиняти вікна без дозволу водія та перевозити заборонені до перевезення ручну поклажу та багаж.

           4.2 Заходи по забезпеченню охорони навколишнього середовища

           Охорона природи та раціональне використання природних ресурсів – одна з найважливіших економічних та соціальних завданнь України. В нашій країні піклування про охорону природи поставили в ранг державної політики.

           Захист навколишнього середовища від шкідливого впливу автомобільного транспорту  ведеться по багатьох  напрямках, частина з яких повинна бути полем діяльності випускників автотранспортних технікумів.

           До теперішнього часу не всі водії автомобілів та механіки  уявляють собі  

екологічні наслідки експлуатації автомобілів з підвищенним вмістом токсичних речовин в відробивших газах. В зв язку з цим одним з перспек-тивних  напрямках в зниженні неблагоприемної дії автомобільного транспорту являється навчити персонал АТП, станцій технічного обслуговування автомобілів та водіїв основам екологічної безпеки.

           Важливим засобом в рішенні цього завдання являється покращення технічного стану рухомого складу, який випускається на лінію. Полагод-женний автомобіль видає менше шуму, а правильно відрегульований карбю-ратор та система запуску автомобіля сприяє зниженню викидів шкідливих речовин в атмосферу.


















           5 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

             Початковими данними для розрахунку економічної частини дипломного проекту є техніко – експлуатаційні показники роботи рухомого складу і виробничої пограми, розраховані в попередніх розділах.

             Для розрахунку фінансових показників проекту необхідно мати дані про об єми виконаних перевезень на запланованих маршрутах та пасажирообіг.

            Проектований об єм складе 5792550 пас.,

пасажирообіг 61864434 пас. - км

             Потреба в мастеріальних ресурсах визначае\ється виходячи із загального пробігу автобусів 2518300  км. і норм витрати, що діють.

             Визначення ряду економічних показників проекту виконане на персональному комп’ютері з використанням програм розрахунків, розро-бленних цикловою комісією «Економічних дисциплін».    


            5.1 Розрахунок витрат на автоперевезення

             Собівартість реалізованної транспортної продукції розраховується по статтях калькуляції собівартості автоперевезень.

             У програму розрахунків собівартості автоперевезеннь закладена методика визначення витрат по статтях калькуляції з урахуванням цін, що діють в ринкових умовах, на матеріально – технічні ресурси, норм їх витрат, установлених Міністерсством транспорту України. Враховані положення, що існують відповідно до законодавства, про оплату праці, розміри податків, зборів і відрахуваннь.

             Розрахунок на оплату праці проводиться згідно початкових данних, представлених в таблиці 5.1, по формулах:

Nв = АЧн + Тнр / Фрч, чол;

Тнр = АДе  * 0,383, год. при Тн >12 год;

Тнр = АЧн  * 0,383 / tзм , год. при Тн >12 год;

tзм = Тн / 2 , год;

Тпз = АГн * 0,383 / tзм, год. при Тн >12 год;

АГн = АДе * Тн , авто – год;

Зт = (АГн + Тпз) * С год, грн;

Ззаг = Зт, грн

Зкл. = АГн * С год *( % вод 1 кл  / 100 * 0,25 + % вод 2 кл  / 100 * 0,1),грн;

Збр. = Nбр * С год * Фрч * % допл / 100 , грн;

Nбр = Nв / n, чол;

З веч = t веч * Д веч * N вод.веч * С год * % веч  / 100, грн;

З ніч = t ніч * Д ніч * N вод. ніч * С год * % ніч / 100, грн;

З св = Зт / Д к * Д св, грн

З прем = (Зт + Зкл. + Збр +  З веч + З ніч + З св) * Кгр.* % прем  / 100, грн;

З відп =  (Зт + Зкл. + Збр +  З веч + З ніч + З св + З прем )* % відп  / 100, грн;

З дод = Зкл. + Збр +  З веч + З ніч + З св + З прем, грн;

З заох = ( Зосн + З дод ) * 0,1, грн;

З заг = Зосн + З дод + З заох, грн;

Зсер = З заг / Nв * П, грн;

Кпопр = Кум * Кмар * Кприч;

Зр.р = Lзаг * N з.п * К попр * Кпідв / 1000 , грн;

Зфах = Аі / 10 * Зсер.міс.фах * n, грн;

Зкон = АГн * С год * К дод, грн;

Вопл = Ззаг + З р.р + З кон,грн;

Нсоц  =  Вопл * Псоц / 100, грн;

             Значення нормативних данних і коефіцієнтів прийняті згідно джерела інформації [16] і приведені в таблиці 5.2.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.3.

             Розрахунок витрат на паливно – мастильні матеріали проводиться згідно початкових данних , указаних в таблиці 5.4 по формулах :

Тзаг = Lзаг * Н 100 * Кс / 100 * 1,005 * 1,017 + АГн / 12 * 4 * Ноб,грн;

Вп = Тзаг  * d / 1000 * Ц * Ктр,грн;

Мм = Тзаг * Нм * dм / 100 * 1000,т;

Вм = Мм * Цм * Ктр,грн;

Мтр = Тзаг * Нтр * dтр / 100 * 1000,т;

Втр = Мтр * Цтр * Ктр, грн;

Мпл = Тзаг * Нпл  / 100 * 1000 , т;

Впм = Мпл * Цпл 1 т * Ктр, грн;

Вобт = В пал * Побт / 100,грн;

Впм = В пал * Вм + Вобт, грн;

            Значення нормативних данних і коефіцієнтів прийняті згідно джерела інформації [11] і приведені в таблиці 5.5.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.6.

             Розрахунок витрат на автомобільні шини проводиться згідно початкових данних, вказаних в таблиці 5.7, по формулі :

Сш = Lзаг * n / LНОРМ. .ш * Ц 1 ш * К тр,грн;

            Значення нормативних данних і коефіцієнті прийняті згідно джерела інформації  [12] і приведені в таблиці 5.8.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.9.

             Розрахунок витрат на технічне обслуговування і ремонт автомобілів проводиться згідно початкових даних, вказаних в таблиці 5.10, по формулам:

См = Lзаг * Nм * К попр * Кінф / 1000,грн;

Сз.ч. = Lзаг * N з.ч.  * К попр * Кінф / 1000,грн;

С то і пр = См + Сз.ч.,грн;

            Значення нормативних данних і коєфіцієнтів прийняті згідно джерела інформації [10] і приведені в таблиці 5.11.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.12.

             Розрахунок вартості амортизації основних фондів проводиться згідно початкових даних, вказаних в таблиці 5.13, по формулах :

Ср.с = Аі * Сб, грн;

Ар.с = Ср.с * Nп.в / 100 * Д пер / Д к.кв., грн;

С осн. 1гр. = Срс * Посн 1 гр / П р.с, грн;

А осн. 1 гр. = С осн. 1гр. * Nвп / 100 * Д пер / Д к.кв., грн;

С осн. 2 гр = С п.с. * 1,0015, грн

А осн. 2 гр = С осн. 2 гр * Nвп / 100 * Д пер / Д к.кв., грн;

С осн. 3 гр = С п.с. * П осн 3 гр. / П п.с., грн;

А осн. 3 гр = С осн. 3 гр * Nвп / 100 * Д пер / Д к.кв., грн;

С осн 4 гр = С п.с. * П осн 4 гр. / П п.с., грн;

А осн. 4 гр = С осн. 4 гр * Nвп / 100 * Д пер / Д к.кв., грн;

С осн = С осн. 1гр. + С осн. 2 гр + С осн. 3 гр + С осн 4 гр,грн;

АО = А осн. 1 гр. + А осн. 2 гр + А осн. 3 гр + А осн. 4 гр,грн;

            Значення нормативних данних і коєфіцієнтів прийняті згідно джерела інформації [1] і приведені в таблиці 5.14.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.15.

             Розрахунок податків і зборів проводиться згідо початкових даних, вказаних в таблиці 5.16, по формулах :

Нтр = Аu * V * H 100 см3  / 100 * Д пер / Д к,грн;

Нзем = Аі * F1 авт * Катп * Н1м2 * Д пер / Д к,грн;

Нінші = Ропл * 0.2, грн;

Нпод.ісб = Нтр + Нзем + Нінші, грн;

            Значення нормативних данних і коєфіцієнтів прийняті згідно джерела інформації [9] і приведені в таблиці 5.17.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.18.

             Розрахунок інших витрат проводиться згідо початкових даних, вказаних в таблиці 5.19, по формулах :

АО заг.госп = АО – Ар.с, грн;

Ор = Ропл * 0,4,грн;

Рінші = АО заг.госп + Ор, грн;

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.20.

             Розрахунок калькуляції собівартості перевезень проводиться по формулах:

S10 = Среал * 10 / Wріч, грн / 10 пас – км;

%до підсумку = З1 / Среал * 100,%;

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.21.

            5.2 Розрахунок фінансових показників

            Фінансові показники розраховуються за наслідками попередніх розрахунків на підставі початкових даних, приведених в таблиці 5.22 по формулах:

Дт = W річ * Т1 пас-км * Кпільг,грн;

Д багаж = Дт * % багаж / 100,грн;

Д реал = Дт + Д багаж ,грн;

ПДВ = Д реал * 20 / 120, грн;

Д чист = Д реал – ПДВ,грн;

аст = Д чист * 10 / W річ,грн / 10 пас-км;

S1грн = С реал / Д чист;

Оавт-ст = Д чист * % авт-ст / 100,грн;

Пвал = Д чист – С реал – О авт-ст, грн;

Н бюд = Пвал * %бюд / 100, грн;

Пчист = Пвал – Н бюд,грн;

R = Пвал * 100 / С реал, %;

             Довідково нормативні дані прийняті згідно джерела інформації [1] і представлені в таблиці 5.23.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.21

             5.3 Техніко – економічні показники

            Розрахунок техніко – економічних показників проекту виконується за наслідками попередніх розрахунків, приведених в таблиці 5.25 по формулах:

Фо = Дчист * Дк / С осн * Дпер,грн;

Фм = С осн * Дпер / Дчист * Дк,грн;

ПП = Дчист / Nв, грн;

Д1авт = Дчист / Аu,грн;

П1вод = П вал / Nв,грн;

П1авт = П вал / Аu,грн;

             Решта техніко – економічних показників занесенів таблицю 5.26 з попередніх розрахунків технологічної частини дипломного проекту.

































             6 Висновок

               Дипломний проект на тему « Організація перевезень пасажирів на приміських  автобусних  маршрутах   № 1155  та  № 1193  за  матеріалами  ВАТ

« ХАТП 16330 ».

               Дипломний проект економічно обгрунтований. Визначені планові показники організації автобусних таксомоторних перевезень пасажирів в приміському сполученні. Річний обсяг перевезень пасажирів становить   5792550 пас., та  пасажирообіг  61864434 пас. – км.

               При плановій собівартості перевезень 1,147 грн / 10 пас. – км  і тарифі за проїзд пасажира за 1 км  0,194 грн за рік буде одержано 628563 грн валового прибутку. Це забезпечить рентабельність 8,9 %. Після обов язкових відрахуваннь до бюджету сума чистого прибутку, що залишається у розпорядженні  АТП,  складе  471422 грн.

               Фондовіддача – показує, що в даному випадку на 1 грн основних фондів  приходиться  1,64 грн  доходу.

               Фондомісткість – показує, що для того щоб отримати 1 грн доходу необхідно  вкласти  0,61 грн  коштів.

                Таким чином приміські автобусні таксомоторні перевезення пасажирів можуть здійснюватися у ринкових умовах господарювання.      















Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!