Щастя як етична проблема
...так, як це було властиво Марині Цвєтаєвій, — саме важкість, стражденність життя можуть поставати своєрідним симптомом його «виконаності», його достеменності — на відміну від легкості «порожнього» існування, що загубило власну істину, власну мету.