Показник
|
Чорнозем
звичайний
|
Потужність
гумусового горизонту, см.
|
30 - 40
|
Вміст
гумусу, (%)
|
3,1
|
Гранулометричний
склад
|
Легкоглинистий
|
Структурних
агрегатів розміром крупніше 1 мм, %
|
20 - 24
|
Водостійкість
агрегатів розміром більше 0,25 мм, %
|
36 - 49
|
Загальна
пористість, %
|
50 - 58
|
Запас
продуктивної вологи на початок вегетації в шарі ґрунту 0-100 см, мм.
|
140
|
Чорнозем - багатий на гумус, темно окрашений тип
ґрунту, який сформувався на суглинках в умовах помірно-континентального поясу
при періодично промивному або не промивному водному режимі під багаторічним
трав’яним покривом [7].
Чорнозем характеризується сприятливими
водно-повітряними властивостями, комковатою структурою, нейтральною реакцією,
високою природною родючістю, та високим вмістом гумусу в верхніх шарах.
Чорнозем звичайний - є найбільш поширений тип
ґрунту в зоні Центрального Степу.
2.1.2
Характеристика культур сівозміни в зв’язку з мінеральним живленням
Удобрення озимої пшениці
Потреба цієї культури в окремих елементах
живлення по фазах розвитку неоднакова. Найбільшу кількість азоту вона засвоює
на початку росту та в період наливання зерна. Нестача цього елемента в перший
період пригнічує ріст рослин, у другий - погіршує я кість зерна.
Фосфор засвоюють із ґрунту від появи сходів до
колосіння, а калій - від сходів до цвітіння [10].
Найсприятливіші умови живлення створюються при
рН=6,5-7,3. Тому на кислих ґрунтах вона добре реагує на вапнування [15].
Фосфорні і калійні добрива слід вносити під
основний або передпосівний обробіток ґрунту. Якщо в ґрунті доступного фосфору
більше 200 мг/кг, а обмінного калію більше 250 мг/кг, можна обмежитися
припосівним внесення фосфорних і калійних добрив по 15-20 кг/га д. р. Норму
азотних добрив рекомендується розподілити залежно від запасу мінерального азоту
в ґрунті. Якщо в орному шарі його менше 30 кг/га, то до сівби пшениці слід
внести 20 % азоту від загальної норми, а вперше весняне підживлення під час
кущіння - 30%, у друге в період виходу в трубку - 50% загальної норми. Для
підвищення вмісту білка в зерні пшениці доцільно зробити позакореневе
підживлення під час колосіння в дозі 30-40 кг/га азоту понад загальну норму.
При першому весняному підживленні вносять 35% його загальної норми, другому -
65% і для літнього позакореневого підживлення - 30-40 кг/га понад загальну
норму азоту. Позакореневе підживлення роблять, у першу чергу, при вирощуванні
цінних і сильних пшениць і вносять 15-20% розчин карбаміду. На чорноземах
найкращі результати дає суперфосфат.
Найвищі врожаї пшениці озимої отримують за
сумісного застосування у сівозміні органічних і мінеральних добрив. Гній в умовах
достатнього і нестійкого зволоження в нормі 30-35т/га вносять переважно під
чисті й заняті пари та під кукурудзу на силос, де пшениця озима використовує
його післядію.
Удобрення ячменю
Серед ярих зернових культур ячмінь
найвибагливіший до ґрунтових умов і потребує достатнього удобрення. Високі
врожаї його одержують на родючих суглинкових ґрунтах. Непридатні для нього
торфовища і солонці, погано росте на піщаних і кислих ґрунтах. Коренева система
в ячменю розвивається слабо, погано засвоює поживні речовини з важкорозчинних
сполук. Поглинання поживних речовин рослинами протягом вегетації відбувається
нерівномірно. Найбільше їх потребують у період кущіння і виходу в трубку. Тому
допосівне внесення добрив має вирішальне значення в одержанні високих і сталих
врожаїв [10].
Ячмінь добре використовує післядію органічних
добрив навіть на третій рік, тому безпосередньо під цю культуру їх не вносять.
Норми мінеральних добрив під ячмінь залежать від ґрунтово-кліматичних умов. На
чорноземах звичайних оптимальні норми мінеральних добрив - N60 P90
K60.
Якщо добрива восени не внесли, то їх доцільно
внести навесні локально стрічковим способом на глибину 12-16 см. Азотні добрива
краще вносити під культивацію. Ефективне також внесення добрив у рядки при
сівбі на опідзолених ґрунтах по 10-15 кг/га NPK, а на чорноземах - N10 P10.
Підживлення ячменю проводять лише в умовах
зрошення або при дефіциті азоту. Тоді азотні добрива в дозі N30-40 зерно
- туковими сівалками упоперек або під кутом 25-300 до напрямку
рядків на глибину 4-6 см.
Удобрення кукурудзи
Найкращими ґрунтами для вирощування кукурудзи є
багаті на азот чорноземи, темно - каштанові, темно - сірі лісові з нейтральною
або слабо - лужною реакцією (рН=6,0-7,5 [14].
Високі врожаї кукурудзи можна одержати лише при
внесенні достатньої кількості добрив. Вона повніше, ніж інші зернові культури,
використовує їх, оскільки має добре розвинену кореневу систему і тривалий
період вегетації [10].
Норми мінеральних добрив установлюють на
запланований урожай з урахуванням вмісту поживних речовин у ґрунті. Для
одержання врожайності понад 50 ц/га на чорноземах опідзолених і темно - сірих
лісових ґрунтах на фоні гною рекомендується для ґрунтів з середньою
забезпеченість поживними речовинами вносити - N90 P90 K120,
а на чорноземах реградованих - N90 P90 K150.
Якщо основне добриво не внесено, доцільно внести
в рядки при посіві - N10 P10 K10. Для цього
краще використовувати комплексні добрива.
Для основного удобрення найкращою формою азотних
добрив є амонійні та аміачні, фосфорних - суперфосфат, калійних - без хлорні
добрива. Добрі результати дає внесення під кукурудзу безводного аміку, рідких
комплексних добрив та КАС. КАС і РКД можна вносити по поверхні ґрунту з
подальшим загортанням, оскільки вони не містять вільного аміаку [6].
Удобрення соняшнику
Соняшник має добре розгалужену кореневу систему,
завдяки якій використовують вологу і поживні речовини з глибоких шарів ґрунту.
Найкраще він росте на чорноземах з близькою до нейтральної реакцією ґрунті (при
рН=6,0-6,8). На початку вегетації соняшник потребує небагато поживних речовин.
Так, за перші 30 днів росту рослина використовує 16% азоту, 10% - фосфору і
калію - 9% від загальної кількості. У наступні 30 днів, коли відбувається
формування кошиків, і до кінця цвітіння засвоює 80% азоту, 60% - фосфору і 75%
калію. Після утворення кошиків засвоєння поживних речовин зменшується [10].
Більш високі врожаї насіння соняшнику одержують
при поєднанні органічних і мінеральних добрив. На чорноземах звичайних і
ретроградованих рекомендується вносити 20 т/га гною і N45 P60
K45 з мінеральними добривами. Ці норми уточнюють залежно від ступеня
забезпеченості ґрунту поживними елементами на конкретному полі. Гній і
мінеральні добрива вносять восени під зяб, а в Лісостепу краще вносити весною
під культивацію. Високі результати забезпечує рядкове внесення добрив під час
сівби. Для цього із загальної норми мінеральних добрив слід виділити частину
для внесення в рядки N10 P10 K10. Підживлення
соняшнику малоефективне, оскільки верхній шар ґрунту здебільшого містить
недостатню кількість вологи і внесені в цей час добрива не забезпечують
очікуваного приросту врожаю [12].
Найкращими формами добрив для соняшнику є аміачна
селітра, суперфосфат гранульований, калій хлористий, можна застосовувати
амофос,РКД, особливо коли вони містять фосфору більше, ніж азоту.
Удобрення гороху
Горох - найбільш скоростигла зернова бобова
культура. Період вегетації коливається від 65 до 140 днів. Горох - світлолюбна
культура довгого дня, при нестачі світла спостерігається сильне пригнічення
рослин. Горох - культура високородючих "пшеничних" ґрунтів. Кращими
ґрунтами для гороху є чорноземи. Малопридатні щільні, глинисті, заболочені, а
також легкі піщані ґрунти. Несприятливі для гороху ґрунту з високою кислотністю
(pH нижче 4,5). Горох добре росте при рН = 7-8.
Споживання поживних речовин йде протягом
вегетаційного періоду з різним ступенем інтенсивності [10].
Азот поглинається рослинами
протягом тривалого періоду - від сходів до дозрівання, але найбільша його
кількість - в період бутонізації - плодоутворення. За даними Чухнина Ю.А., в
період цвітіння - плодоутворення поглинається близько 37-40% азоту від його
загального споживання. Максимальний вміст азоту в рослинах зазвичай припадає на
фазу цвітіння, тобто коли фіксація його бульбочкових бактерій йде найбільш
інтенсивно. Після цвітіння відносний вміст азоту дещо зменшується. У період
наливання - дозрівання насіння в рослинах відбувається перерозподіл азоту -
зменшення його в листі і стеблах і збільшення в бобах. У гороху накопичення
азоту за рахунок фіксації з атмосфери в залежності від умов вирощування
коливається від 42 до 78% загального споживання цього елементу з навколишнього
середовища [6].
Фосфор у найбільшій кількості надходить у
рослини за порівняно короткий період часу - від цвітіння до дозрівання насіння.
За цей період рослини поглинають 60-62% фосфору від його загального вмісту в
рослині, причому гарному засвоєнню фосфору сприяє симбіотична фіксація
атмосферного
<http://ua-referat.com/%D0%90%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0>
азоту. Для гороху характерна
<http://ua-referat.com/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80>
висока здатність засвоювати фосфор з важкодоступних сполук ґрунту. Гарна
забезпеченість калієм підвищує використання наявних у ґрунті запасів фосфору.
За тими ж даними, найвищий вміст фосфору у рослин відзначається в молодому віці
(фаза сходів - 6-7 листків), до цвітіння його вміст зменшується, а у фазу
плодоутворення знову дещо зростає. У зрілих насінні фосфору міститься в 2,5-3
рази більше, ніж у соломі.
Калій на відміну від азоту і фосфору найбільш
інтенсивно поглинається в ранні фази вегетації. До початку цвітіння рослини
гороху поглинають до 60% калію від його загального споживання. Вміст калію в
рослинах поступово зменшується від раннього віку до дозрівання. У насінні та
соломі вміст калію практично однакове. Недолік калію, виявляється в основному
на легких ґрунтах, викликає зниження азотфіксації і погіршує пересування
азотистихречовин з вегетативних органів до насіння.
Тому фосфорні <http://ua-referat.com/%D0%A4%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80>
та калійні добрива слід вносити восени під оранку. Вони покращують розвиток
рослин і посилюють діяльність азотфіксуючих бактерій. У життєдіяльності рослин
велике значення має кальцій. При його недоліку знижуються темпи зростання,
погіршується розвиток кореневої системи. На відміну від азоту, фосфору і калію
вміст кальцію в рослинах збільшується до кінця вегетації.
Для посилення утворення на коріннях бобових трав бульбочок
з азот фіксуючими бактеріями насіння перед сівбою слід обробити ризоторфіном.
Насіння також доцільно обприскувати борними і молібденовими мікродобривами з
розрахунку 1-2 кг бору та 250 г молібдену на 1 ц насіння.
2.1.3
План використання добрив
1. Озима пшениця, У=5,5 т/га. (Враховую, що перед
озимою пшеницею був чорний пар з 20 т внесення органіки)
№ п/п
|
показник
|
Норма,
кг д. р. на 1га
|
|
|
N
|
Р205
|
К20
|
1
|
Винос
на 1т зерна (В), кг
|
20,7
|
7,4
|
4,9
|
2
|
Винос
запланованим урожаєм зерна Ву = В×У
|
114
|
41
|
27
|
3
|
Вміст
елементів живлення у ґрунті (m), мг/кг
|
78
|
127
|
171
|
4
|
Запаси
елементів живлення у ґрунті, кг/га: С = m×3
|
234
|
381
|
513
|
5
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %
|
25
|
5
|
12
|
6
|
Буде
використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (С×Кг):
100
|
59
|
19
|
62
|
7
|
Вміст
елементів живлення в органічних добривах
|
100
|
50
|
120
|
8
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з органічних добрив
|
15
|
15
|
25
|
9
|
Буде
використано елементів живлення з органічних добрив
|
15
|
7,5
|
30
|
10
|
Нестача
елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но
= Ву - Вг - ОД
|
40
|
14,5
|
-65
|
11
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, %
|
60
|
20
|
60
|
12
|
Потрібно
внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га Н = (Но×100): Кд
|
67
|
72,5
|
-
|
. Горох, У= 3,2 т/га.
№ п/п
|
Показник
|
Норма,
кг д. р. на 1га
|
|
|
N
|
Р205
|
К20
|
1
|
Винос
на 1т зерна (В), кг
|
33,4
|
8,4
|
13,0
|
2
|
Винос
запланованим урожаєм зерна Ву = В×У
|
107
|
27
|
42
|
3
|
Вміст
елементів живлення у ґрунті (m), мг/кг
|
78
|
127
|
171
|
4
|
Запаси
елементів живлення у ґрунті, кг/га: С = m×3
|
234
|
381
|
513
|
5
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %
|
39
|
8
|
10
|
6
|
Буде
використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (С×Кг):
100
|
91
|
30
|
51
|
7
|
Нестача
елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но
= Ву - Вг
|
16
|
-3
|
-9
|
8
|
Вміст
елементів живлення в пожнивних рештках, кг
|
30
|
5
|
42
|
9
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з пожнивних решток, %
|
20
|
25
|
50
|
10
|
Буде
використано елементів живлення з пожнивних решток, кг
|
6
|
1,25
|
21
|
111
|
Потрібно
внести з мін. добривами
|
10
|
-
|
-
|
112
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, %
|
60
|
20
|
60
|
13
|
Потрібно
внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/гаН = (Но×100): Кд
|
17
|
-
|
-
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. Озима пшениця, У=5,0 т/га.
№ п/п
|
показник
|
Норма,
кг д. р. на 1га
|
|
|
N
|
Р205
|
К20
|
1
|
Винос
на 1т зерна (В), кг
|
20,7
|
7,4
|
4,9
|
2
|
Винос
запланованим урожаєм зерна Ву = В×У
|
104
|
37
|
25
|
3
|
Вміст
елементів живлення у ґрунті (m), мг/кг
|
78
|
127
|
171
|
4
|
Запаси
елементів живлення у ґрунті, кг/га: С = m×3
|
234
|
381
|
513
|
5
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %
|
25
|
5
|
12
|
6
|
Буде
використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (С×Кг):
100
|
59
|
19
|
62
|
7
|
Нестача
елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но
= Ву - Вг
|
45
|
18
|
-37
|
8
|
Вміст
елементів живлення в пожнивних рештках, кг
|
45
|
6
|
38
|
9
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з пожнивних решток, %
|
30
|
35
|
60
|
10
|
Буде
використано елементів живлення з пожнивних решток, кг
|
13,5
|
2,1
|
23
|
111
|
Потрібно
внести з мін. добривами
|
31,5
|
16
|
-
|
112
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, %
|
60
|
20
|
60
|
13
|
Потрібно
внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га Н = (Но×100): Кд
|
52,5
|
80
|
-
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. Кукурудза на зерно, У=6,0 т/га, органічні
добрива - 20 т/га.
№ п/п
|
показник
|
Норма,
кг д. р. на 1га
|
|
|
N
|
Р205
|
К20
|
1
|
Винос
на 1т зерна (В), кг
|
20
|
10
|
20
|
2
|
Винос
запланованим урожаєм зерна Ву = В×У
|
120
|
60
|
120
|
3
|
Вміст
елементів живлення у ґрунті (m), мг/кг
|
78
|
127
|
171
|
4
|
Запаси
елементів живлення у ґрунті, кг/га: С = m×3
|
234
|
381
|
513
|
5
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %
|
26
|
8
|
19
|
6
|
Буде
використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (С×Кг):
100
|
61
|
30
|
97
|
7
|
Вміст
елементів живлення в органічних добривах
|
100
|
50
|
120
|
8
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з органічних добрив
|
30
|
35
|
60
|
9
|
Буде
використано елементів живлення з органічних добрив
|
30
|
18
|
72
|
10
|
Нестача
елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но
= Ву - Вг - ОД
|
59
|
0
|
11
|
Вміст
елементів живлення в пожнивних рештках, кг
|
27
|
4
|
38
|
12
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з пожнивних решток, %
|
30
|
40
|
60
|
13
|
Буде
використано елементів живлення з пожнивних решток, кг
|
8
|
2
|
23
|
14
|
Потрібно
внести з мін. добривами
|
21
|
10
|
-
|
15
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, %
|
65
|
22
|
55
|
16
|
Потрібно
внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га Н = (Но×100): Кд
|
32
|
45
|
-
|
. Ячмінь У=3,0 т/га.
№ п/п
|
показник
|
Норма,
кг д. р. на 1га
|
|
|
N
|
Р205
|
К20
|
1
|
Винос
на 1т зерна (В), кг
|
30
|
12
|
25
|
2
|
Винос
запланованим урожаєм зерна Ву = В×У
|
90
|
36
|
75
|
3
|
Вміст
елементів живлення у ґрунті (m), мг/кг
|
78
|
127
|
171
|
4
|
Запаси
елементів живлення у ґрунті, кг/га: С = m×3
|
234
|
381
|
513
|
5
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %
|
19
|
7
|
14
|
6
|
Буде
використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (С×Кг):
100
|
44
|
27
|
72
|
7
|
Вміст
елементів живлення в органічних добривах
|
100
|
50
|
120
|
8
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з органічних добрив
|
15
|
15
|
25
|
9
|
Буде
використано елементів живлення з органічних добрив
|
15
|
7,5
|
30
|
10
|
Нестача
елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но
= Ву - Вг
|
31
|
1,5
|
-27
|
11
|
Вміст
елементів живлення в пожнивних рештках, кг
|
36
|
13
|
98
|
12
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з пожнивних решток, %
|
30
|
35
|
60
|
13
|
Буде використано
елементів живлення з пожнивних решток, кг
|
11
|
5
|
59
|
14
|
Потрібно
внести з мін. добривами
|
20
|
-3,5
|
-
|
15
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, %
|
60
|
20
|
60
|
16
|
Потрібно
внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га Н = (Но×100): Кд
|
33
|
-
|
-
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. Соняшник, У=2,5 т/га.
№ п/п
|
показник
|
Норма,
кг д. р. на 1га
|
|
|
N
|
Р205
|
К20
|
1
|
Винос
на 1т зерна (В), кг
|
50
|
20
|
100
|
2
|
Винос
запланованим урожаєм зерна Ву = В×У
|
125
|
50
|
250
|
3
|
Вміст
елементів живлення у ґрунті (m), мг/кг
|
78
|
127
|
171
|
4
|
Запаси
елементів живлення у ґрунті, кг/га: С = m×3
|
234
|
381
|
513
|
5
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %
|
32
|
12
|
50
|
6
|
Буде
використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (С×Кг):
100
|
75
|
46
|
257
|
7
|
Нестача
елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но
= Ву - Вг
|
50
|
4
|
-7
|
8
|
Вміст
елементів живлення в пожнивних рештках, кг
|
18
|
6,5
|
34
|
9
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з пожнивних решток, %
|
20
|
30
|
55
|
10
|
Буде
використано елементів живлення з пожнивних решток, кг
|
3,6
|
2
|
19
|
111
|
Потрібно
внести з мін. добривами
|
46,4
|
2
|
-
|
112
|
Коефіцієнт
використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, %
|
60
|
20
|
50
|
13
|
Потрібно
внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га Н = (Но×100): Кд
|
77
|
10
|
-
|
2.2
Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті
Винос поживних речовин може бути біологічним і
господарським. Біологічний баланс поживних речовин здійснюється бактеріями:
азотфіксуючими, що фіксують сірку та іншими. Також існують бактерії і мікроорганізми
<http://ua-referat.com/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B8>
сприяють руйнуванню поживних речовин ґрунту.
Господарський баланс включає в себе винос поживних речовин
з урожаєм та внесення поживних речовин з мінеральними та органічними добривами.
При складанні господарського балансу враховується внесення в ґрунт органічного
азоту бобовими культурами за рахунок фіксації бульбочкових бактерій. Баланс
поживних речовин у ґрунті також говорить і про економічний стан господарства.
Інтенсивність балансу виражається в процентному відношенні
відшкодування (приходу) до витрати. Відшкодування винесення розраховується за
наступною формулою: винесення приймається за 100%, а внесення за все з
добривами у кг / га - за Х. Винос може бути менше 100% - при негативному
балансі і більше 100% - при позитивному [1].
Система удобрення в польовій сівозміні
№ поля
|
Культура
сівозміни
|
Уз,
т/га
|
Органічні
добрива
|
Вторинна
рослинна продукція
|
Мінеральні
добрива
|
|
|
|
т/га
|
кг/га
|
т/га
|
кг/га
|
|
|
|
|
|
N
|
P2O5
|
K2O
|
|
N
|
P2O5
|
K2O
|
N
|
P2O5
|
K2O
|
1
|
Чорний
пар
|
-
|
20
|
100
|
50
|
120
|
2,5
|
18
|
6,5
|
34
|
-
|
-
|
-
|
2
|
Пшениця
озима
|
5,5
|
0
|
-
|
-
|
-
|
0
|
-
|
-
|
-
|
67
|
72,5
|
-
|
3
|
Горох
|
3,2
|
0
|
-
|
-
|
-
|
5,5
|
30
|
5
|
42
|
17
|
-
|
-
|
4
|
Пшениця
озима
|
5,0
|
0
|
-
|
-
|
-
|
3,2
|
45
|
6
|
38
|
52,5
|
80
|
-
|
5
|
Кукурудза
(зерно)
|
6,0
|
20
|
100
|
50
|
120
|
5,0
|
27
|
4
|
38
|
32
|
45
|
-
|
6
|
Ячмінь
|
3,0
|
0
|
-
|
-
|
-
|
6,0
|
36
|
13
|
98
|
33
|
-
|
-
|
7
|
Соняшник
|
2,5
|
0
|
-
|
-
|
-
|
3,0
|
18
|
6,5
|
34
|
77
|
10
|
-
|
На 1га
сівозмінної площі
|
6
|
28
|
14
|
34
|
3,6
|
25
|
6
|
41
|
50
|
47
|
-
|
Система використання органічних і мінеральних
добрив у сівозмінах
№ п о л
я
|
Культура
сівозміни
|
Дози і
способи внесення добрив
|
|
|
Основне
|
Припосівне
|
Підживлення
|
Всього
|
|
|
т/га
|
N
|
P2O5
|
K2O
|
т/га
|
N
|
P2O5
|
K2O
|
N 1
|
N 2
|
N
|
P2O5
|
K2O
|
1
|
Чорний
пар
|
20
|
20
|
12,5
|
60
|
12,5
|
60
|
2
|
Пшениця
озима
|
-
|
37
|
57,5
|
|
|
|
15
|
|
20
|
10
|
67
|
72,5
|
-
|
3
|
Горох
|
-
|
|
|
|
|
|
|
|
10
|
7
|
17
|
-
|
-
|
4
|
Пшениця
озима
|
-
|
|
65
|
|
|
15
|
15
|
|
17
|
20,5
|
52.5
|
80
|
-
|
5
|
Кукурудза
(зерно)
|
20
|
32
|
30
|
|
|
|
15
|
|
|
|
32
|
45
|
-
|
6
|
Ячмінь
|
-
|
33
|
|
|
|
|
|
|
|
|
33
|
-
|
-
|
7
|
Соняшник
|
-
|
50
|
|
|
|
|
10
|
|
27
|
|
77
|
10
|
-
|
План використання добрив
№ поля
|
Культура
|
Добриво
|
Розрахункові
дози д. р. кг/га
|
Дози
при фактичній забезпеченості
|
Строки
і спосіб внесення
|
|
|
|
|
д. р.
кг/га
|
тука
кг/га, гною т/га
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
1
|
Чорний
пар
|
Органічні
добрива
|
N100
P50 K120
|
N40
P20K48
|
8
|
|
2
|
Озима
пшениця
|
Сечовина
Преципітат
|
N37
P58
|
N37
P35
|
80+92=172
|
Основне
внесення восени з заорюванням в ґрунт
|
|
|
Суперфосфат
|
P15
|
P9
|
45
|
При
посіві в рядки на 3-5 см і вбік від насіння
|
|
|
Аміачна
селітра
|
N20
|
N20
|
59
|
1
підживлення навесні по мерзлоталому ґрунті
|
|
|
Сечовина
|
N10
|
N10
|
22
|
2
підживлення-початок виходу в трубку-кінець кущення
|
3
|
Горох
|
Сульфат
амонію
|
N10
N7
|
N10
N7
|
48+33=81
|
В перше
і друге підживлення
|
4
|
Озима
пшениця
|
Суперфосфат
подвійний
|
P65
|
P39
|
92
|
Основне
внесення восени з заорюванням в ґрунт
|
|
|
Сечовина
|
N15
|
N15
|
32
|
При
посіві в рядки на 3-5 см і вбік від насіння
|
|
|
Суперфосфат
|
P15
|
P9
|
45
|
|
|
|
Аміачна
селітра Сечовина
|
N17
N21
|
N17
N21
|
50 46
|
1 підживлення
навесні по мерзлоталому ґрунті. 2 підживлення-початок виходу в трубку-кінець
кущення
|
5
|
Кукурудза
на зерно
|
Органічне
добриво
|
N100
P50 K120
|
N40P20
K48
|
8
|
|
|
|
Сульфат
амонію Преципітат
|
N32
P30
|
N32
P18
|
152+79=231
|
Восени
|
|
|
Суперфосфат
подвійний
|
P15
|
P9
|
21
|
При
посіві
|
6
|
Ячмінь
|
Карбамід
|
N33
|
N33
|
71
|
Основне
внесення восени з заорюванням в ґрунт
|
7
|
Соняшник
|
Сульфат
амонію
|
N50
|
N50
|
238
|
Восени
|
|
|
Суперфосфат
|
P10
|
P6
|
30
|
При
посіві, в рядки
|
|
|
Аміачна
силітра
|
N27
|
N27
|
79
|
Перше
підживлення
|
Розрахунок балансу елементів живлення в ґрунті
№ поля
|
Культура
сівозміни
|
Уз,
т/га
|
Винос,
кг
|
|
|
|
N
|
P2O5
|
K2O
|
|
|
|
на 1т
|
на 1га
|
на 1т
|
на 1га
|
на 1т
|
на 1га
|
1
|
Чорний
пар
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
2
|
Пшениця
озима
|
5,5
|
20,7
|
114,0
|
7,4
|
41,0
|
4,9
|
27,0
|
3
|
Горох
|
3,2
|
33,4
|
107,0
|
8,4
|
27,0
|
13,0
|
42,0
|
4
|
Пшениця
озима
|
5,0
|
20,7
|
103,5
|
7,4
|
37,0
|
4,9
|
24,5
|
5
|
Кукурудза
(зерно)
|
6,0
|
20
|
120,0
|
10
|
60,0
|
20
|
120
|
6
|
Ячмінь
|
3,0
|
30
|
90,0
|
12
|
36,0
|
25
|
75
|
7
|
Соняшник
|
2,5
|
50
|
125,0
|
20
|
50,0
|
100
|
250
|
Всього
винос, кг/га
|
|
|
660/94
|
|
251/36
|
|
539/77
|
У
сівозміні внесено, кг
|
з гноєм
|
|
|
80
|
|
40
|
|
96
|
з мін.
добр
|
|
|
279
|
|
125
|
|
0
|
з росл.
решт.
|
|
|
174
|
|
25
|
|
170
|
Всього
надходжень
|
|
|
533/76
|
|
190/27
|
|
266/38
|
Баланс,
±кг/га
|
|
|
-18
|
|
-9
|
|
-39
|
Інтенсивність
балансу, %
|
|
|
81
|
|
75
|
|
49
|
Висновок
Для рентабельного вирощування
сільськогосподарських культур та підтримання ґрунтового середовища на високому
рівні необхідно використовувати систему удобрення. Адже органічні добрива добре
сприяють ґрунтотворному процесу та розвитку ґрунтової мікрофлори та містять
речовини життєво необхідні для сільськогосподарських рослин, які вирощуються в
господарстві. Так відповідно до системи удобрення мною запропонована схема
підтримання бездефіцитного балансу гумусу при внесенні органічних добрив і
забезпеченість землекористування господарства органікою становить - 8 т/га.
Не менш важливими для доброго розвитку є
використання мінеральних добрив в системі з органічними. Використовуючи
поправочні коефіцієнти запропоновала норми внесення мінеральних добрив для
підтримання врожайності сільськогосподарських культур на високому рівні.
Необхідно відмітити, що строки, способи та дози
внесення добрив є надзвичайно важливими в органогенезі рослини. Відповідно до
кожної культури сівозміни наведені найкращі норми та строки внесення
мінеральних добрив розподілені на основне, припосівне внесення та підживлення.
Адже сільськогосподарські рослини характеризуються критичними фазами розвитку,
коли вони потребують поживні речовини для свого розвитку. Також при розподілі
внесення добрив було враховано, що при внесенні азотних добрив восени, вони
швидко вимиваються в нижні горизонти або просто вивітрюються. Для цього ми якщо
і вносимо азотні добрива восени, то використовуємо аміачну воду з одночасним
загортанням її в ґрунт.
Баланс поживних речовин у сівозміні в основному
для більшості культур становить більше 100%, що свідчить про більше надходження
поживних речовин у ґрунт ніж використання їх рослинами. Господарська
ефективність використання родючості ґрунту для всіх полів польової сівозміни
при вирощування сільськогосподарських культур становить більше 100%. Що
свідчить про добру організацію господарювання та дотримування системи
удобрення, що надає можливість не лише отримувати високі та сталі врожаї сільськогосподарських
культур, а й підтримання бездефіцитного балансу гумусу.
Але також необхідно і враховувати погодні умови.
Адже останнім часом клімат даної зони дещо змінився і це негативно
відображається на рослинах.
У загальному зростанні врожаїв, як показав наш і
світовий досвід, 30-70% приросту одержується за рахунок добрив, 30% - внаслідок
поліпшення якості насіння, 20% - покращення обробітку ґрунту. Отже більша
частина врожаїв отримується за рахунок використання інтенсивних технологій
удобрення та землеробства в цілому.
Нині все більшого поширення набувають інтенсивні
технології вирощування сільськогосподарських культур, що дозволяє отримувати
більші врожаї з меншої площі. Не менш важливим є використання мінімалізації
обробітку ґрунту, що надзвичайно економічно та агрономічно ефективне.
Список
використаної літератури
1. Агрохімія.
/ За ред. М.М. Городнього. - К.: ТОВ Алеора, 2003.
2. Александрова
Л.Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансформации. - Л.: Наука,
1980.
. Алексеев
А.М., Гусев Н.А. Влияние корневого питания на водный режим. - М., 1957. - 220
с.
. Ансюк
П.И. Микроудобрения: Справ очник. - Л.: Агропромиздат, 1990.
. Бугай
С.М. Растенееводство. - К.: Вища школа, 1975. - 375 с.
. Вахмистров
Д.Б. Питание растений. - М.: Знание, 1979. - 64 с.
. Воробьев
С.А. и др. Земледелие. - М.: Колос, 1977.
. Горбунов
Н.И. Минералогия и физическая химия почв. - М.: Наука, 1974.
. Гордієнко
В.П. та ін. Землеробство. - К.: Вища школа, 1991. - 268 с.
. Колосов
И.И. Поглотительная деятельность корневых систем растений. - М.: АН СССР, 1962.
- 388с.
. Кононова
М.М. Органическое вещество почвы. - М: Изд-во АН СССР, 1963.
. Крикунов
В.Г., Полупанов Н.И. Почвы УССР и плодородие. - К.: Вища школа, 1987. - 380 с.
. Лактіонов
М.І. Агроґрунтознавство. Навч. посібник / Харк. держ. аграр. ун-т. ім.В. В.
Докучаева. - Харків: Видавець Шуст А.І., 2001.
. Лісовал
А.П. Система використання добрив. - К.: Вид-во АПК, 2002.
. Максимов
Н.А. Краткий курс физиологии растений, 1958.
. Мікроорганізми
і альтернативне землеробство. / За ред. В.П. Патики. - К.: Урожай, 1993.