їзд з пункту пропуску.
"Зелений коридор" - для легкових автотранспортних засобів, що належать громадянам або юридичним особам, інших транспортних засобів, які, не зняті з обліку, не є об'єктом зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і використовуються виключно для переміщення через митний кордон особистих речей громадян та товарів в обсягах, що не підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та/або оподаткуванню. Вибір особою (водієм чи пасажиром) смуги руху "зелений коридор" означає вибір форми декларування товарів, транспортних засобів та особистих речей шляхом учинення відповідних дій.
Транспортний засіб здійснює зупинку один раз на лінії паспортного контролю. Перевірка документів та митний контроль проводяться без виходу пасажирів та водія з транспортного засобу. Перевірка документів здійснюється посадовою особою підрозділу з охорони державного кордону шляхом: огляду документа, що пред'являється, визначення його виду і відповідності встановленому зразку; звірення фотокартки в документі з особою пред'явника; візуальної перевірки документа і, за потреби, з використанням технічних засобів з метою виявлення підробок або їх ознак; перевірки правильності заповнення документів; перевірки відповідності відомостей, зазначених у візі (візовій етикетці) України (дозволі на в'їзд в Україну) або в документі, що підтверджує мету поїздки (вкладці, туристичному ваучері, свідоцтві про запрошення, телеграмі - запрошенні, іменному списку тощо), пред'явленому документу; перевірки наявності доручень правоохоронних органів щодо пред'явника документа; поставлення в паспортному документі, за потреби, відмітки "В'їзд" або "Виїзд"; занесення відомостей про особу до відповідних баз даних.
Митний контроль здійснюється посадовою особою митного органу шляхом візуального огляду транспортного засобу, перевірки документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб (або користування ним), реєстраційних (технічних) документів, документів, що підтверджують постійне місце проживання особи, а також внесення до відповідного електронного журналу таких відомостей: марка, модель; П.І.Б. та місце проживання водія; реєстраційний номер транспортного засобу (у разі наявності відповідних технічних засобів контролю заноситься автоматично за результатами сканування або коригування); VIN - код транспортного засобу.
У разі ввезення громадянином-нерезидентом транспортного засобу, що перебуває на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, посадова особа митного органу інформує його про необхідність ознайомлення з умовами тимчасового ввезення транспортних засобів (транзиту) на митну територію України, відомості про які розміщені на інформаційних стендах, розташованих перед зоною митного контролю та безпосередньо у цій зоні, зокрема про:
необхідність обов'язкової реєстрації транспортних засобів в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (для транспортних засобів за кодами 87.01-87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (2371г-14), якщо строк їх тимчасового ввезення для власного користування перевищуватиме два місяці);
необхідність обов'язкового вивезення транспортного засобу за межі України в строк, визначений законодавством, або оформлення цього транспортного засобу з метою вільного обігу на митній території України в порядку, установленому законодавством України;
відповідальність за порушення визначених законодавством умов тимчасового ввезення (транзиту) на митну територію України транспортних засобів, що перебувають на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, визначену Митним кодексом України (92-15).
Громадянин-нерезидент, який тимчасово ввозить транспортний засіб, що перебуває на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, не надає письмового зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу.
Органи охорони державного кордону та митні органи взаємодіють між собою з метою забезпечення виконання законодавства України особами, які ввозять в Україну транспортні засоби. У разі отримання інформації щодо факту не вивезення громадянином-нерезидентом раніше ввезеного на митну територію України транспортного засобу, вповноважена посадова особа митного органу вживає заходів для з'ясування причин і обставин не вивезення цього транспортного засобу а також вивчає питання щодо можливої наявності ознак порушень митних правил.
Під час проведення перевірки документів і митного контролю з метою виявлення можливих місць укриття порушників кордону, контрабанди зброї, вибухових речовин, наркотиків, матеріалів і предметів, заборонених до ввезення в Україну або вивезення з України, предметів, що підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню або переміщуються з порушенням чинного митного законодавства, посадовими особами підрозділу з охорони державного кордону та митного органу здійснюється візуальний огляд транспортного засобу.
На підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, за ініціативою посадової особи підрозділу з охорони державного кордону чи митного органу, транспортний засіб може бути виведений із загального потоку і перенаправлений зі смуги руху "зелений коридор" на смугу руху "червоний коридор" або в місце здійснення митного контролю та митного оформлення для проведення митного огляду.
"Окрема смуга руху" - місце здійснення прикордонного контролю і митного контролю та митного оформлення автобусів, що здійснюють регулярні та нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів (у тому числі - туристичних груп), що визначається з урахуванням існуючої інфраструктури пункту пропуску.
Прикордонний та митний контроль рейсових автобусів, автобусів з організованими туристичними групами та офіційними делегаціями здійснюється, як правило, без виходу пасажирів. У разі причетності осіб (пасажирів чи водія) до незаконного перевезення в автобусі осіб, предметів з ознаками контрабанди або порушень митних правил прикордонний та митний контроль транспортного засобу проводяться спільно.
Якщо посадова особа підрозділу з охорони державного кордону ініціювала проведення спільного огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів та речей, до підрозділу митного оформлення подається заява про необхідність проведення спільного огляду транспортного засобу та товарів з викладенням підстав для здійснення такого огляду
Старший зміни підрозділу митного оформлення приймає рішення щодо проведення спільного огляду та визначає посадову особу для його проведення. Спільний огляд транспортного засобу та товарів проводиться з урахуванням положень статті 63 Митного кодексу України (92-15).
За результатами огляду ініціатором огляду складається акт спільного огляду транспортного засобу, товарів, інших предметів та речей. Акт спільного огляду складається в трьох примірниках: перший і другий примірники акта залишаються в справах митних органів та органів охорони державного кордону для обліку, контролю і звітності; третій примірник видається уповноваженій особі. Усі примірники акта спільного огляду підписуються всіма членами спільної групи. Акт спільного огляду зберігається у справах митного органу протягом 3 років разом з документами, на підставі яких було здійснено пропуск товарів та транспортних засобів через державний кордон України.
Під час здійснення спільного огляду завданнями представників спільних груп є:
для посадових осіб підрозділів охорони державного кордону:
пошук та затримання осіб, причетних до спроб порушення державного кордону;
виявлення зброї, наркотичних та вибухових речовин;
контроль виконання режимних правил під час здійснення огляду транспортних засобів;
для посадових осіб митних органів:
визначення товарів, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та/або оподаткуванню, потреби в проведенні інших видів контролю;
пошук і затримання товарів, що переміщуються з порушенням законодавства.
Якщо є підстави вважати, що товари і транспортні засоби переміщуються через державний кордон України з порушенням законодавства з питань державного кордону, начальник митниці або його заступник (за поданням органу охорони державного кордону) може прийняти рішення щодо спільного переогляду транспортних засобів. Такими підставами можуть бути: оперативна інформація про намір або здійснення злочину, зовнішні ознаки порушення цілісності вантажного відсіку транспортного засобу, результати використання службових собак або технічних засобів контролю.
Ініціатором проведення спільного переогляду є старший зміни прикордонних нарядів. Для проведення спільного переогляду ініціатор надає письмову інформацію начальнику митниці або його заступнику.
Начальник митниці або його заступник після отримання інформації протягом однієї години приймає рішення про проведення спільного переогляду транспортного засобу та товарів. У разі позитивного рішення, яке оформлюється відповідною резолюцією на письмовій інформації; спільний переогляд здійснюється за участю працівників митниці з урахуванням норм та вимог статті 63 Митного кодексу України (92-15). За результатами переогляду складається акт про переогляд оформлених митними органами транспортних засобів, товарів, інших предметів та речей.
Також підлягають митному контролю судна і товари що переміщуються через митний кордон України.
У пунктах пропуску через державний кордон України в морських (річкових) портах, а також в акваторіях портів, відкритих для міжнародних перевезень, митні органи за погодженням з органами охорони державного кордону встановлюють постійні або тимчасові зони митного контролю. На суднах митні органи встановлюють тимчасові зони митного контролю. Режим тимчасових зон митного контролю доводиться до відома осіб, безпосередньо присутніх під час проведення митного контролю та митного оформлення. Забезпечення охорони зон митного контролю покладається на підрозділи митної варти.
Особи, яким дозволено відвідання судна під час роботи комісії (під час здійснення вантажних операцій без участі комісії на борту судна при застосуванні до судна вільної практики), можуть перебувати на ньому тільки в межах, необхідних для виконання своїх прямих обов'язків. Такі особи не повинні мати при собі предметів, вивезення або ввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено законодавством, крім тих, що використовуються ними для виконання своїх службових обов'язків. Предмети цих осіб декларуються ними усно чи письмово на вимогу посадової особи митного органу. За рішенням посадової особи митного органу може здійснюватися вибірковий митний контроль переміщуваних предметів із застосуванням технічних засобів митного контролю.
Митний контроль за переміщенням суден і товарів, що перебувають на них, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України, які визначено Кабінетом Міністрів України. Митний контроль суден і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, здійснюється митним органом, як правило, біля причалів, в акваторіях портів або на місці якірної стоянки на рейді. Митний контроль в акваторіях портів та на місці якірної стоянки на рейді здійснюється за погодженням з органом охорони державного кордону. Місце стоянки судна під час проведення митного контролю та митного оформлення, вивантаження або навантаження, а також посадки й висадки пасажирів визначається адміністрацією порту за погодженням з митним органом та органом охорони державного кордону. Зміна такого місця стоянки судна проводиться з відома митного органу й органу охорони державного кордону, за винятком випадків аварії та стихійного лиха, при цьому адміністрація порту негайно повідомляє про це митний орган.
Якщо судно внаслідок аварії, стихійного лиха або інших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозі досягти одного з місць здійснення митного контролю на митній території України, вивантаження з нього товарів допускається в місцях, де немає митних органів. У таких випадках капітан судна повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання цих товарів та пред'явлення їх найближчому митному органу.
Митний контроль та митне оформлення судна, що прибуває на митну територію України або вибуває за її межі, здійснюються, як правило, на його борту. Огляд судна контрольними органами проводиться після узгодження з органом охорони державного кордону та митним органом. Митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються членами екіпажів цих суден, можуть здійснюватися безпосередньо на борту судна.
Митний контроль та митне оформлення іноземних суден можуть здійснюватись документально за умови їх постійного перебування під контролем митного органу в зонах митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України. Митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються членами екіпажів та пасажирами цих суден, здійснюються біля борту судна або в іншому місці у межах зони митного контролю, яке визначено адміністрацією порту та погоджено з митним органом та органом охорони державного кордону.
Капітан судна або агентська організація (морський агент) особисто або через адміністрацію порту не пізніше ніж за 4 години до прибуття (вибуття) судна подає до митного органу заявку на здійснення митного контролю судна (далі - заявка) з наступним уточненням інформації за 1 годину до початку митного контролю.
Заявка подається у довільній формі і повинна містити таку інформацію:
назва судна, його тип, код ІМО, національна належність, порт приписки;
дата та час прибуття (вибуття);
місце стоянки;
характер та кількість товарів;
кількість членів екіпажу та пасажирів (із зазначенням кількості громадян України);
назви портів, до яких заходило судно під час рейсу;
найменування агентської організації (морського агента) (за наявності).
Діяльність контролюючих органів, транспортних та інших організацій і установ під час здійснення пропуску суден через державний кордон координується органами охорони державного кордону.
Митний контроль на залізничному транспорті здійснюється відповідно до глави" 18 МК України та спеціальних правил митними органами. Так, ст.139 МК встановлює, що у зонах митного контролю пунктів пропускання залізничного транспорту на державному кордоні України здійснюється перевірка документів, огляд залізничного рухомого складу, а також інші передбачені чинним законодавством митні процедури. При цьому розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за свій рахунок
Порядок та терміни проведення митного контролю на залізничному транспорті визначаються загальними технологічними схемами, які затверджуються начальниками залізничних станцій, митних органів та органів охорони Державного кордону України.
При надходженні до митного контролю товарів, що перевозяться залізничним транспортом, працівники залізничної станції подають до митного органу:
) передатну відомість (багажний список);
) залізничні накладні;
) інші документи, передбачені МК, міжнародними договорами України, та іншими законодавчими актами України з питань митної справи.
Митний контроль товарів і транспортних засобів у міжнародному залізничному сполученні здійснюється в зонах митного контролю.
ІІІ. Порядок переміщення через митний кордон валюти
Готівка - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки;
Валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України.
Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України. "валюта України" розуміється як власне валюта України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України а також платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
Фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.
Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів,
починаючи з дня видачі. резиденти" - це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном.
Фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі. "нерезиденти" - фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України. Фізична особа - нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки,
письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Юридична особа ввозить готівку в Україну або вивозить її за межі України через повноважного представника без обмеження суми на умовах письмового декларування відповідному митному органу в повному обсязі.
Повноважний представник юридичної особи, якій належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні/за межами України) транспортні засоби, що здійснюють пасажирські рейси, ввозить/вивозить готівку, що отримана на транспортному засобі за надані послуги та/або реалізований товар, на підставі відповідних касових документів.
Повноважний представник декларує готівку, яку ввозить/вивозить за дорученням юридичної особи, та власні кошти окремо з використанням двох примірників митної декларації. Підставою для ввезення/вивезення готівки капітаном судна закордонного плавання є генеральна (загальна) декларація.
Фізична особа - нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації у випадках, передбачених законодавством України.
Дозволяється пересилати в Україну та за межі України готівку в міжнародних поштових відправленнях та в міжнародних експрес-відправленнях з оголошеною цінністю з дотриманням вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270 (270-2009-п), Конвенції щодо уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (995_594), постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1948 (1948-2002-п)"Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях":
а) фізичним особам, юридичним особам (крім уповноважених банків) у сумі, що не перевищує в еквіваленті 300 євро;
б) уповноваженим банкам.
Пункт 1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 457 (z1249-10) від 08.10.2010 }
. Міжнародні поштові відправлення та міжнародні експрес-відправлення, у які вкладена готівка в сумі, що перевищує встановлені норми, отримувачам не видаються, а повертаються відправникам.
Що стосується, банківських металів,
Фізична особа має право ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали вагою, що не перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, що вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота - 995, для срібла - 999, для платини і паладію - 999,5 і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота - 900, для срібла - 925, для платини та паладію - 999.
Фізична особа має право вивозити за межі України банківські метали вагою, що перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на підставі індивідуальної ліцензії на вивезення за межі України банківських металів (далі - ліцензія) (додаток 1) та за умови письмового декларування митному органу.
Ліцензію видає територіальне управління Національного банку за місцем проживання фізичної особи. Для отримання ліцензії фізична особа має подати такі документи:
заяву про видачу ліцензії в довільній формі;
копії сторінок паспорта (або документа, що його замінює), які містять прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату народження, серію і номер паспорта (або документа, що його замінює), місце проживання;
копії документів, що підтверджують придбання банківських
металів в уповноважених банках.
Банківські метали вагою, що перевищує 500 г, мають право ввозити в Україну виключно уповноважені банки.
Юридичні особи (крім уповноважених банків) не мають права ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали, за винятком увезення в Україну юридичною особою-резидентом банківських металів, що виготовлені нерезидентом за договором про перероблення (афінаж) давальницької сировини, якщо ці банківські метали в повному обсязі продаються Національному банку України (Державній скарбниці України). Підставою для ввезення в Україну цих банківських металів є спеціальний дозвіл Національного банку України.
Підставою для надання юридичній особі-резиденту спеціального дозволу є такі документи:
заява;
копія договору з нерезидентом про перероблення (афінаж) банківських металів з давальницької сировини;
копія договору про продаж банківських металів Національному банку України.
Юридична особа-резидент подає до Національного банку України в строк не більше ніж 10 робочих днів з дати оформлення митної декларації на ввезення банківських металів копію митної декларації та опис увезених банківських металів з розподілом за вагою зливків, за номіналом монет, засвідчені підписом керівника або заступника керівника юридичної особи-резидента та відбитком печатки цієї юридичної особи.
VІ. Переміщення громадянами товарів через митний кордон України
Пересічення громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон за документами на право в'їзду/виїзду з України.
Документами, що дають право на пересічення державного кордону, є:
паспорт громадянина України для виїзду за кордон (загальногромадянський закордонний паспорт);
дипломатичний паспорт;
службовий паспорт;
проїзний документ дитини;
посвідчення особи моряка;
посвідчення члена екіпажу.
Існують випадки, прямо передбачені в міжнародних договорах України, коли замість вищезазначених документів можуть використовуватись інші документи на право в'їзду/виїзду з України.
У випадку втрати громадянином, який постійно проживає в Україні, зазначених документів за межами України, документом, що дає право на в'їзд до України, буде посвідченням особи на в'їзд до України, яке видається консульською установою України за кордоном. Такий документ (на право виїзду з України і в'їзду до України) як-посвідчення особи на повернення до України, вважається дійсним, якщо воно відповідає спеціально встановленому зразку уповноваженого на те (консульського) органа й оформлений належним чином.
Крім того, громадянин України не може бути обмежений у праві на в'їзд до України.
З метою спрощення порядку виїзду громадян України за кордон встановлено, що виїзд громадян за кордон здійснюється за відповідними документами, дійсними для поїздок за кордон, без внесення до них дозвільних записів, за наявності візи іноземної держави, до якої прямує громадянин або запрошення встановленого зразку, якщо інше не передбачено міжнародним Договором України.
В пункті пропуску громадяни, їх транспортні засоби, вантажі та інше майно підлягають прикордонному і митному контролю і контролю з метою безпеки цивільної авіації (для повітряного сполучення), а також санітарно-карантинному, ветеринарному, екологічному контролю, контролю вивезення з України культурних цінностей та інших видів контролю, передбачених законодавством.
Прикордонний контроль є одним з важливих видів контролю, тому він передбачає перевірку в громадян паспортів, огляд транспортних засобів вантажів та іншого майна і пропуск їх через державний кордон. Для правильного проведення прикордонного контролю громадяни надають службовій особі контрольно-пропускного пункту Прикордонних військ паспорт, а в разі потреби, й інші документи, передбачені відповідними міжнародними договорами України.
В ході перевірки паспортів, службові особи КПП з'ясовують наявність обмежуючих обставин, за яких громадянинові може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а в разі потреби, проводять опитування громадян, які перетинають державний кордон, для з'ясування обставин, пов'язаних з їх пропуском через державний кордон.
Відповідно до ст.110 МК, яка встановлює засоби та способи переміщення товарів, громадяни можуть перемішувати товари засобами авіаційного, водного, автомобільного й залізничного транспорту шляхом:
міжнародних відправлень;
-використання ручної поклажі;
супроводжуваного багажу;
несупроводжуваного багажу;
міжнародних поштових відправлень;
міжнародних єкспресс - відправлень.
Згідно зі статтею 71 цієї глави митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташований відповідний резидент.
Митне оформлення товарів (крім тих, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, а також автомобілів), які ввозяться на митну територію України громадянами, здійснюється у пунктах пропуску через митний кордон України. Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі, здійснюється митними органами за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян. Місця здійснення митного оформлення автомобілів, які ввозяться на митну територію України громадянами, визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. На прохання осіб, що переміщують через митний кордон України товари і транспортні засоби, митне оформлення їх може здійснюватися поза місцем розташування митних органів, а також поза робочим часом, установленим для митних органів, на умовах, визначених МК. Слід зауважити, що згідно зі статтею 80 МК, у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Висновок
Вивчивши основні принципи і порядок переміщення транспортних засобів, товарів валюти, через митний кордон України можемо зробити деякі висновки.
Митне право - це комплексна галузь права, яка є системою правових норм різної галузевої належності, що встановлюються (санкціонуються) державою і призначені для регулювання суспільних відносин у зв 'язку з переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон України, справлянням митних платежів, здійсненням митних формальностей та вжиттям інших заходів, спрямованих на практичну реалізацію митної політики.
Основні принципи переміщення через митний кордон товарів та транспортних засобів встановлено у гл.13 МК України.
Щодо актів українського законодавства, які встановлюють обмеження на ввезення чи вивезення товарів, то підставою для їх прийняття є інтереси економічної політики; захист економічної основи суверенітету; захист внутрішнього споживчого ринку; відповідний захід на дискримінаційні акти іноземних держав та їх союзів; виконання міжнародних зобовязань тощо. Прикладом введення таких обмежень є постанови Уряду України з цих питань, які приймаються щорічно.
Прикордонний контроль є одним з важливих видів контролю, тому він передбачає перевірку в громадян паспортів, огляд транспортних засобів вантажів та іншого майна і пропуск їх через державний кордон.
Звертає на себе увагу і не може не радувати загальне "усовременивание" та спрощення встановлених митних процедур, зокрема, це стосується електронного декларування, можливості митного оформлення товарів у будь-якому митному органі без "прив'язки" до місця реєстрації підприємства, проведення митного оформлення протягом чотирьох годин з моменту подання митної декларації, а також розширення прав оскарження дій митних органів, звільнення декларанта від відповідальності за ненавмисні помилки, персоніфікація відповідальності посадових осіб митного органу за неправомірні затримки з митним оформленням.
Але тепер, коли Україна так інтегрує в світову економіку потрібне вдосконалення Митного права, адже більшість проблем, виникаючих нині у відносинах митних органів з фізичними особами, а також субєктами зовнішньоекономічної діяльності, що задіяні у цій діяльності спричиняються незрозумілістю, складністю неоднозначністю, суперечливістю чинних нормативно правових актів, що регламентують провадження митних процедур в нашій крайні.
Прийняття нового Митного кодексу відбиває прагнення законодавця наблизити чинне законодавство України до міжнародних стандартів, привівши його у відповідність до вимог Генеральної угоди про тарифи і торгівлю, Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур та Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення та деяких інших актів міжнародного права.
В іншому, Україна все ще потребує вдосконалення митного законодавства, приведення його у повну відповідність як з власними нормативно - правовими актами, для усунення проміжок та колізій так і з міжнародними. Це є важливим для нашої України, як країни що прагне до інтеграції в Європейський Союз.
Використана література
1. Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку пунктів пропуску через митний кордон України, через які дозволяється переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" від 25.12.2002 р. № 1950 // Офіц. вісн. України. - 2002. - № 52. - Ст.2371 та "Про затвердження переліку пунктів пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон України для переміщення громадянами транспортних засобів та шасі і кузовів до них" від 25.12.2002 р. № 1987 // Офіц. вісн. України. - 2003. - № 1. - Ст.12.
. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятий16 квіт. 1991 року // Відом. Верхов. Ради УРСР. - 1991. - № 29. - Ст.377.
. Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню у 2004 р.: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2003 р. № 1996 // Офіц. вісн. України. - 2003. - № 52. - Ст.2784.
. Митне регулювання: Навчальний посібник. - 2-ге вид. /К.Н. Владимиров; В.Ю. Бардачова. Херсон: Олді - плюс, 2002-336с.
. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552.
. Закон України "Про металобрухт" від 05.05.1999 р. // Відом. Верхов. Ради України1999. - № 25. - Ст.212.; 2001. - № 1. - Ст.3.
. Закон України "Про ветеринарну медицину" в редакції від 15.11.2001 р. // Відомості Верховної Ради // 2002. - № 8. - Ст.62.
. Закону України "Про міжнародні договори України" від 29 черв. 2004 // Уряд. курєр, "Орієнтир". - 2004 р., 18 серп. - № 32. - С.1-5.
. Закону України "Про карантин рослин" від 30 черв. 1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1993. - № 34. - Ст.352.
. Закону України "Про ветеринарну медицину". в редакції від 15.11.2001 р. // Відомості Верховної Ради // 2002. - № 8. - Ст.62.
. Законом України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.1994 р/ Відомості Верховної Ради України 1994. - № 27. - Ст. 218
. Законом України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" від 17.07.1997 р // Відомості Верховної Ради України - 1997. - № 44. - Ст. 281.
. Відом. Верхов. Ради України. - 2003. - № 23. - Ст. 148.
. Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 р // Відомості Верховної Ради України 1998. - № 9. - Ст. 34.
. Декрет Кабінету Міністрів "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10 трав. 1993 р. за № 46-93 // Відом. Верхов. Ради України. - 1993. - № 23. - Ст. 289.
. України "Про підтвердження відповідності" від 17 трав. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України - 2001. - № 40. - Ст. 169.
. Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 30 серп. 2002 р. // Офіц. вісн. України. - 2002. - № 40. - Ст. 1892
. Про затвердження технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення: Наказ адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України от 11.06.2008г. № 505/642.
. Про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними: Наказ Державної митної служби від 17.09.2004 № 678.
20. Митне право України (Лекції). Митний контроль на залізничному транспорті. [Електронний ресурс]. - Режим доступа: <#"justify">25. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.