Особливості впливу рекреаційної діяльності на стан дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку 'Холодний Яр'
Особливості
впливу рекреаційної діяльності на стан дубово-грабово-ясеневого фітоценозу
проектованого національного природного парку «Холодний Яр»
Анотація
Методом екологічного профілювання
показано основні риси деградації дубово-грабово-ясеневого фітоценозу у
проектованому Національному природному парку «Холодний Яр» залежно від
інтенсивності рекреаційного навантаження.
Ключові слова: рекреаційна дигресія,
механічні пошкодження, ущільнення ґрунту, витоптування, надґрунтовий покрив,
лісова підстилка, хід росту, санітарний стан.
Основна
частина
Постановка проблеми. Проблема
збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу є однією із
глобальних і актуальних проблем сьогодення. В умовах інтенсивного
антропогенного впливу на навколишнє природне середовище відбулися значні зміни
в ландшафтах та середовищах існування рослин і тварин. Це спричиняє деградацію
природних екосистем, їх спрощення і трансформацію. У підтриманні стабільності
біосфери визначальну роль відіграють ліси завдяки збереженню біорізноманіття та
глобальному впливу на клімат планети. Лісові екосистеми виконують важливу роль
і на регіональному та місцевих рівнях - як ключові елементи ландшафтів, що
забезпечують їх стабільність, та як джерела біорізноманіття. Крім того, лісовий
ландшафт є визначальним елементом у концепції збереження та розвитку
біорізноманіття у біосфері. Пріоритети лісової рослинності світу, зокрема,
України зумовлені низкою причин: рослинність є первинною ланкою трофічних мереж
у біосфері; ліси серед наземних екосистем є найбільшими екосистемами за
ємкістю, біорізноманіттям, тривалістю розвитку, утримуванням вуглецю,
масштабами біосферних функцій; ліси - найменше трансформовані діяльністю людини
сучасні екосистеми [7, 9]. Формування регіональної екомережі Центрального
Придніпров’я передбачає збільшення кількості природоохоронних об’єктів та
територій і забезпечення зв'язків між ними [2, 6]. Визначальну роль у
підтриманні екологічної рівноваги Центрального Придніпров’я відіграють саме
лісові екосистеми природно-заповідного фонду (ПЗФ) Черкаської області як
структурно-територіальні елементи регіональної екологічної мережі, оскільки
вони виконують середовищетвірну, середовищезахисну, комунікативну функції тощо
[2, 4].
Проектований НПП «Холодний Яр» є
одним з унікальних регіонів на території України, що виділяється своєрідністю
геологічної будови, рельєфу, рослинного та тваринного світу, сприятливим
кліматом для використання у рекреаційних цілях. Це лісовий масив
<#"582173.files/image001.gif">
Рис. 1. Хід росту Q.
robur L.
Рис. 2. Хід росту C.
betulus L.
Рис. 3. Хід росту F.
excelsior L.
Було виявлено, що ступінь
рекреаційного навантаження на дубово-грабово-ясеневі фітоценози залежить від
наявності пікнікових майданчиків, місць відпочинку, мереж доріг та стежок.
Зокрема про це свідчать показники площі механічних пошкоджень і частки
пошкоджених дерев.
Рис. 4. Пошкодженість листяних
насаджень екологічного профілю залежно від зон рекреаційного навантаження
Так, у зоні інтенсивного
рекреаційного впливу спостерігається найбільша деградація деревостану за всіма
показниками. Частка пошкоджених дерев тут складає 82,8 %, а загальна площа
механічних пошкоджень дерев - 3489 см2 (рис. 4). У зоні середнього
рекреаційного впливу частка пошкоджених дерев майже в 2,5 рази менше - 29,5%, а
загальна площа механічних пошкоджень дерев вже складає 1093 см2. На
найвіддаленішій від основної дороги і пікнікового майданчика ділянці - зоні помірного
впливу зменшується частка пошкоджених дерев до 7,9%, що в 10,5 разів менше ніж
на ПП1, а загальна площа механічних пошкоджень становить лише 350 см2.
Крім того, в зонах інтенсивного і
середнього рекреаційного навантаження змінюються лісорослинні умови, внаслідок
чого погіршуються відповідні таксаційні показники: середні висота, діаметр
стовбурів і густота підросту C. betulus L. (табл. 2). Індекс санітарного
стану (Іс) підросту на ПП1 та ПП2 - 2,54 та 2,37 відповідно. Це
свідчить про те, що він тут дуже ослаблений. Тоді як на ПП3 підріст ослаблений
(Іс=1,75).
Таблиця 2 Лісівничо-таксаційна
характеристика підросту C. betulus L.
ПП
|
Висота,
м
|
Діаметр,
см
|
Густота,
шт./га
|
Іс
|
1
|
8,8
|
14,6
|
105
|
2,54
|
2
|
7,6
|
10,9
|
64
|
2,37
|
3
|
8,0
|
12,3
|
89
|
1,75
|
Санітарний стан деревостанів також
погіршується з наближенням до пікнікового майданчику і основної дороги. Від
ослаблених на ПП3 (Іс=1,73) до дуже ослаблених на ПП1 (Іс=2,9)
(табл. 3).
У зоні інтенсивного впливу до
здорових насаджень належить лише 23% деревостану. До ІІ і ІІІ категорій стану
припадає майже однакова кількість дерев: 37,1 % і 31,4% відповідно. У зоні
середнього впливу збільшується частка насаджень І категорії стану до 37,2% та
частка ІІ категорії стану - до 41,8%.
Таблиця 3 Санітарний стан
дубово-грабово-ясеневих насаджень екологічного профілю
ПП
|
Розподіл дерев за категоріями стану
|
Іс
|
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
|
|
СКК
|
%
|
СКК
|
%
|
СКК
|
%
|
СКК
|
%
|
|
1
|
2,3
|
23,0
|
2,2
|
37,1
|
3,0
|
31,4
|
3,5
|
8,5
|
2,9
|
2
|
2,4
|
3,27
|
41,8
|
3,0
|
16,2
|
4,0
|
4,8
|
1,8
|
3
|
2,5
|
34,2
|
3,1
|
62,8
|
1,0
|
3,0
|
-
|
-
|
1,73
|
Тоді як, у зоні помірного
рекреаційного навантаження найбільша частка насаджень ІІ категорії стану -
62,8%. Насаджень ІІІ категорії стану - 3%, а ІV категорії стану (відмираючі) не
виявлено.
Таблиця 4 Пошкодженість поверхні
ґрунту рекреаційною діяльністю
ПП
|
Розподіл
поверхні грунту за категоріями стану, %
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
грунт
не ушкоджений
|
одиничні
проходи
|
стежка
в підстилці
|
стежка
без підстилки
|
Стежка,
дорога з розмивами, наноси
|
1
|
-
|
-
|
7
|
15
|
78
|
2
|
10
|
13
|
19
|
24
|
34
|
3
|
76
|
14
|
10
|
-
|
-
|
У зоні інтенсивного рекреаційного
впливу сформувались: суцільна мережа стежок, дороги з розмивами, наноси (табл.
4). Стежки та дороги з розмивами займають 78% площі, стежки без підстилки -
15%, стежки в підстилці - 7%. Грунт і лісова підстилка ущільнені, остання
зустрічається місцями (7%). Тоді як, на найвіддаленішій від основної дороги і
пікнікового майданчика ділянці - зоні помірного впливу ПП3, наявні тільки
поодинокі стежки. Дороги з розмивами та стежки без підстилки відсутні. Одиничні
проходи займають 14% площі, стежки в підстилці - 10%. Лісова підстилка є на
всій площі, а неушкоджений грунт займає 76% площі ділянки.
Трав’яний покрив на екопрофілі
відрізняється за видовим, кількісним складом та співвідношенням родин. В зоні
інтенсивного впливу трав’яний покрив майже відсутній через процеси деградації
поверхневого шару грунту, а загальне проективне покриття (ЗПП) сягає лише 15%,
представлений в основному Impatiens parviflora DC.
<http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.> - <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.>98%,
зустрічаються Geum urbanum L. - 1%, Erodium cicutarium L. - 0,5%,
Euonymus europaeus L. - 0,5%. Співвідношення родин: Balsaminaceae -
25%, Rosaceae - 25%, Geraniaceae - 25% та Celastraceae - 25%.
В зоні середнього впливу ЗПП вище - 28% (I. parviflora DC.
<http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.> - 91%, E. cicutarium L. - 5%, Asarum
europaeum L. - 2%, Euonymus verrucosus L. - 2%). Співвідношення
родин: Balsaminaceae - 25%, Geraniaceae - 25%, Aristolochiaceae - 25%
та Celastraceae - 25%. Загальне проективне покриття зони помірного
впливу - 40% (I. parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.>
- 91%, E. cicutárium
L. - 3%, Galium aparine L. - 2%, G.
urbanum L. - 2%, Polygonatum odoratum L. - 1%, Viola
mirabilis L. - 1%). Співвідношення родин: Balsaminaceae - 16,6%,
Geraniaceae - 16,6%, Rubiaceae - 16,6%, Rosaceae - 16,6%,
Ruscaceae - 16,6%, Violaceae - 16,6%. Наявні типові лісові
види - P. odoratum L., V. mirabilis L., G. urbanum L. У
міру наближення до пікнікового майданчику і основної дороги збільшуеється ущільнення
поверхневих шарів грунту, витіснення сильвантів (V. mirabilis L., Geránium
sylváticum L.,
Lamium maculatum L. тощо) рудерантами та степантами (I.
parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.>, G. aparine L.
тощо), наслідком чого є задерніння грунту.
Висновки
В результаті інтенсивної
рекреаційної діяльності пошкоджуються всі структурно-функціональні компоненти
дубово-грабово-ясеневого фітоценозу «Скверу учасників партизанського руху»
проектованого НПП «Холодний Яр». На екопрофілі виявлено: механічні пошкодження
деревостану, витоптування трав’яного покриву, винесення лісової підстилки,
ущільнення поверхневого шару ґрунту, задерніння злаками та бур’янами. За
отриманими показниками доведено, що дубово-грабово-ясеневі угруповання стають
вразливішими до антропогенного впливу в усіх зонах рекреаційного навантаження,
поступово деградують і трансформуються. Проте, структурно-функціональні
компоненти фітоценозу в зонах середнього та помірного рекреаційного
навантаження, зможуть з часом відновитися після припинення антропогенного
впливу. Тоді як зона інтенсивного впливу потребує проведення додаткових
лісовідновлюючих заходів. Враховуючи зазначене, необхідно врегулювати
рекреаційне навантаження на дубово-грабово-ясеневий фітоценоз об’єкту
дослідження, що дасть можливість не тільки стабілізувати екологічну рівновагу
лісових екосистем цієї території, але й покращити їх естетичну привабливість.
екологічний профіль фітоценоз деградація парк
Література
1. Анучин П.П. Лесная таксація
/ П.П. Анучин - М.: Лесн. пром.-сть, 1982. - 547 с.
. Бащенко М.І. Екологічна
мережа Центрального Придніпров’я / М. І. Бащенко, О.Ф. Гончар, В.В. Лавров -
К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2009. - 386 с.
. Воробьев Д.В. Методика
лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
. Дідух Я.П. Фітоіндикація
екологічних режимів рослинних угруповань урочищаХолодний Яр / Я.П. Дідух //
Ботанічний журнал. - 1992. - № 1. - С. 17-22.
. Доброчаева Д.Н. Определитель
высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокусин. - К.:
Наук. Думка, 1987. - 548 с.
. Закон України «Про екологічну
мережу України» від 24.06.2004 № 1864-IV (ст. 3) - К., 2004.
. Збереження і моніторинг
біологічного та ландшафтного різноманіття України. - К.: Національний екологічний
центр, 2000. - 244 с.
. Лавров В.В. Вплив
рекреаційної діяльності на стан реліктових ялівцевих угруповань / В.В. Лавров,
О.І. Блінкова, Ю.В. Плугатар. - К.: Агроекологічний журнал, 2010.- С. 9-15.
. Мигунова Е.С. Леса и лесные
земли (количественная оценка взаимосвязей) / Е.С. Мигунова. - М.: Экология,
1993. - 364 с.
. Санітарні правила у лісах
України / Постанова Кабінету Міністрів України № 555 від 27 липня 1995 р. - К.,
1995. - 20 с.