Теоретичні основи управління ризиками підприємства при здійсненні транзакцій

Теоретичні основи управління ризиками підприємства при здійсненні транзакцій

На сучасному етапі економіка України стикається з великою кількістю ризиків. Перед підприємствами, які функціонують на українському ринку, окрім зовнішніх ризиків постають ризики, які виникають в результаті падіння економічної привабливості країни.

В процесі падіння економіки чи стрімкого зростання збільшується кількість транзакцій з підприємствами. На даний момент велика кількість фізичних та юридичних осіб - власників підприємств бажають вийти з ринку та продати свої потужності на території України. Для продажу або купівлі підприємства фізичні та юридичні особи (в тому числі інвестиційні фонди) звертаються за послугами due diligence. Процедура due diligence допомагає визначити ризики підприємства та їх вплив на вартість транзакції.

Поняття ризику в економіці пов’язане з категорією невизначеності - неповноти або неточності інформації про умови господарської діяльності, в тому числі пов’язані з нею затрати та результати. За можливістю кількісної оцінки розрізняють загальну і специфічну, а за характером відхилень «чисту» та «спекулятивну» невизначеність.

Існують різні підходи до визначення категорії «ризик», однак оскільки в основі ідеї управління ризиками лежить припущення про можливість його оцінки, поняття «ризик» часто ототожнюють зі специфічною невизначеністю. Зокрема, в фінансовому ризик-менеджменті, ризик визначають як «можливість втрати частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або появи додаткових витрат в результаті здійснення підприємницької діяльності», що співвідносить ризик з «чистою» невизначеністю.

Комітет спонсорських організацій Комісії Тредвея (COSO) в «Концептуальних основах управління ризиками організацій» подає таке визначення ризику: ризик - це «ймовірність виникнення події, яка несприятливо вплине на досягнення цілей організації». Такі події можуть перешкоджати створенню вартості або зменшують наявну вартість компанії.

В процесі прийняття рішення в умовах невизначеності, суб’єкту слід враховувати три основні елементи ризику:

1)      ймовірність успіху (отримання бажаного результату)

2)      ймовірність невдачі (отримання небажаного результату)

)        ймовірність відхилення від запланованого результату (відхилення може бути означати як додаткові збитки, так і додаткові прибутки).

Основними характеристиками ризику, на думку В.Д. Базилевича, є:

1.       Небезпека - потенційна загроза збитку. Небезпека відображає взаємодію носія ризику та навколишнього середовища, в якому він функціонує. Навколишнє середовище може збільшувати або зменшувати ймовірність небезпеки, а також спричиняти появу інших ризиків, які впливатимуть на об’єкт комплексно.

2.       Підпадіння під ризик - кількість одиниць в сукупності, яку досліджують з метою визначення ймовірності настання несприятливої події.

3.       Чутливість до ризику - розмір потенційного збитку.

4.       Взаємодія з іншими ризиками - можливість одночасного настання сукупності ризиків.

Управління ризиками підприємства є одним з найважливіших процесів при здійсненні транзакцій, оскільки виявлені ризики прямо впливають на обсяг та вартість здійснення транзакції. Під терміном транзакція мається на увазі покупка чи продаж підприємства.

Одним із завдань діяльності підприємства є виявлення та управління ризиками, мінімізація впливу негативних зовнішніх та внутрішніх факторів на діяльність підприємства (рис. 1).

Рис. 1. Джерела виникнення ризиків підприємства

транзакція ризик економічний вартість

Відповідно до Стандарту ризик-менеджменту, розробленого Федерацією європейських асоціацій ризик-менеджменту (FERMA), за джерелом утворення відрізняють зовнішні та внутрішні ризики. За видами ризику розрізняють стратегічні, фінансові, операційні та інші (наведено на рисунку на попередній сторінці).

1.       Ідентифікація ризиків.

2.       Аналіз ризиків.

3.       Вимірювання ризиків (evaluation).

Згідно термінології ISO 31000, ідентифікація ризиків - це процес, який включає пошуку, визначення та опис ризиків, які можуть мати вплив на досягнення цілей організації. Цей процес використовується для ідентифікації можливих джерел виникнення ризику, а також подій та обставин. Він також включає ідентифікацію можливих причин та потенційних наслідків.

Для процесу оцінки ризиків підприємства можуть бути використані історичні дані, поради та думки експертів, а також інформація від зацікавлених сторін.

На етапі ідентифікації формується комплексний список ризиків, базуючись на подіях, які сприяють або зашкоджують досягненню цілей. Ризик, який не був ідентифікований на даному етапі виключається з подальшого аналізу.

Аналіз ризиків - це процес виявлення природи ризику та визначення його рівня. Включає визначення причин та джерел ризику, їх позитивних та негативних наслідків та ймовірності їх настання.

Вимірювання ризиків процес визначення, які з ризиків потребують подальшої обробки та визначення пріоритетності в процесі запровадження процедури обробки.

Обробка ризиків. Процес вибору одного або більше способів зменшення ризиків та їх запровадження. Вибір найбільш відповідних опцій обробки ризику включає в себе балансування цін та спроб запровадження відносно вигоди, у відповідності з юридичними, нормативними та іншими вимогами, такими як соціальна відповідальність та захист навколишнього середовища.

Моніторинг ризиків. Процес складання звітності, періодичний розгляд значних ризиків для підприємства, контроль над ключовими ризиками для сегментів, в яких працюють компанії.diligence - це процедура, яка передбачає аналіз переваг об’єкту аналізу та ризиків, пов'язаних з потенційною транзакцією. Процедура due diligence допомагає визначити та проаналізувати минулі, існуючі та майбутні ризики підприємства.

Під минулими ризиками мається на увазі історія підприємства, історичні фінансові показники. Теперішні - поточні фінансові дані або останні дані на звітну дату (в т.ч. аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості, аналіз контрагентів, аналіз основних засобів та розшифровка інших основних рахунків) та інше. Майбутні - можливі варіанти розвитку підприємства, аналіз договорів з клієнтами, працівниками, кредитними уставами, орендодавцями та іншими третіми сторонами, які впливають на діяльність підприємства шляхом.

Хоча процес Due diligence є особливим та індивідуальним для кожної транзакції. Можна виділити такі кроки:

1.       Розуміння сутності потенційної транзакції, включаючи ціль інвестора та основні драйвери вартості (key value drivers) для потенційного інвестора.

2.       Визначення специфічних зон ризику на яких варто сфокусуватись та індивідуальних процедур, які мають бути виконані.

3.       Управління інформаційними запитами та співпраця з керівництвом для встановлення відповідного плану роботи.

.        Застосувати детальні процедури включаючи фінансовий аналіз, детальні інтерв’ю керівництва та відвідування об’єкту при необхідності.

5.       Забезпечити своєчасне оновлення інформації та представити проект висновків та звітів для того щоб покупець був усвідомлений в усіх питаннях та був впевнений що фінальний звіт задовольнить усі потреби зацікавлених сторін.

Існують такі різновиди due diligence як класичний - фінансовий, юридичний та податковий. Юридичний due diligence направлений на виявлення юридичних ризиків, в тому числі пов’язаних з законодавчим середовищем. Податковий due diligence націлений на аналіз процесу сплати податків та інших обов’язкових відрахувань підприємства.

Ризик-менеджмент ключова частина стратегічного менеджменту будь-якого підприємства. Це процес за допомогою якого організації враховують ризики причетні до їх діяльності з метою досягнення стійкої переваги по кожній операції за всіма видами діяльності. Основним фокусом кращої світової практики ризик-менеджменту є ідентифікація та обробка ризиків. Цілю цієї процедури є максимізація стійкої доданої вартості від всій операцій на підприємстві. Воно направляє розуміння потенційні позитивні та негативні сторони усіх факторів, які можуть мати вплив на діяльність організації. Воно збільшує ймовірність успіху та зменшує ймовірність втрат та мінливість досягнення загальних цілей організації. Ризик-менеджмент повинен бути безперервним та розвивати процес, який відбувається через стратегію організації та її реалізацію. Методично процес ризик-менеджменту повинен бути спрямований на всі ризики, які відносно минулої, теперішньої та майбутньої діяльності підприємства.

Управління ризиками повинно бути інтегровано в культуру організації за допомогою ефективної політики і програми та бути підконтрольне старшому керівництву. Воно має розділяти (транслювати) стратегію на тактичні та операційні цілі, описуючі відповідальність в організації кожному менеджеру та співробітнику, який відповідає за управління ризиками згідно з посадовою інструкцією. Ризик-менеджмент забезпечує підзвітність, оцінку діяльності та винагороди, цим самим спирає покращенню операційної ефективності на всіх рівнях.

Моніторинг ризику та його оцінка здійснюється за допомогою: збору інформації щодо процесу, появи непрогнозованих ризиків та зміни у середовищі ризиків: очікування компанії, законодавче середовище, соціальні очікування.

Управління ризиками також діє в інтересах всіх зацікавлених сторін, оскільки воно сприяє підтримці певного профілю фінансового ризику.

В вищенаведеній таблиці представлені потенційні результати впливу фінансових ризиків та їх показники вимірювання. Дія фінансових ризиків на об’єкт підприємницької діяльності може бути оцінена шляхом визначення коефіцієнтів та показників зазначених в таблиці. Самі показники вимірювання впливають на вартість підприємства, а їх моніторинг може бути використаний для ефективного проведення транзакції.

Таблиця 1. Фінансові результати запровадження та вимірювання ризик-менеджменту

В ринковій економіці господарський суб’єкт вимушений діяти в умовах невизначеності, він стикається з ризиком - ймовірністю втрати частини своїх ресурсів або недоотримання потенційних доходів (запланованих результатів).

Поняття ризику ототожнюють з «чистою» специфічною невизначеністю.

При здійсненні процесу due diligence визначаються потенційні ризики підприємства, які впливають на розмір вартості об’єкту купівлі при здійсненні транзакції.

Підприємства, що імплементують процеси управління ризиками, мають змогу збільшити свою вартість шляхом здійснення заходів ризик-менеджменту.