Структура складносурядних розповідних речень в сучасних німецьких художніх фільмах
Структура складносурядних розповідних речень в сучасних німецьких художніх фільмах
Оробінська Р.В.
Антропоцентрична спрямованість сучасної науки знайшла своє відображення у лінгвістиці. Увага вчених спрямована на мовні одиниці, які слугують вербальним засобом вираження інформації в процесі спілкування. У світлі цього найбільш актуальним обєктом сучасних лінгвістичних досліджень є речення, норми структурного вираження якого закріплено в правилах класичної граматики.
Аналіз останніх досліджень. Особливості структурної будови складносурядних речень висвітлено в класичних граматиках німецької мови вчених країн СНД (Б.О. Абрамов, В.Г. Адмоні, О.І. Москальська, та ін.), а також німецькомовних країн (Г. Вайнріх, Х.-В. Еромс, Й. Ріс, В. Шмідт). Ці синтаксичні одиниці були обєктом окремих досліджень К. Бібер, У. Браузе, Д. Бюринг, Д. Клемент, А.М. Приходька тощо. Особливості реалізації цих речень у розмовному мовленні вивчали, зокрема, М.В. Глаголєв, В.Д. Дєвкін, О.А. Кострова, Л.М. Михайлов, Й. Швіталла та інші.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Перетворюючись на інструмент комунікативної взаємодії, у розмовному мовленні речення може реалізувати себе на основі складних та простих мовних структур, які мовець обирає залежно від своїх комунікативних намірів. Зважаючи на це, структура та зміст мовних одиниць може змінюватись у порівнянні з нормами, закріпленими правилами класичної граматики. складносурядний речення діалогічний мовлення
Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження особливостей структурної будови складносурядних розповідних речень у персонажному діалозі сучасних німецьких художніх фільмів.
Постановка завдання. Завдання дослідження полягає у встановленні та інтерпретації способів синтаксичної реалізації складносурядних речень у мовленні персонажів сучасного німецького кіно.
Обєктом дослідження є складносурядні розповідні речення німецької мови; предметом - особливості їхньої структурної будови та змісту в мовленні персонажів німецьких художніх фільмів.
Матеріалом дослідження слугують 234 складносурядні речення, відібрані для аналізу з діалогів персонажів сучасних німецьких художніх фільмів: Good bye, Lenin!; Mondscheinkinder; Sophie Scholl - Die letzten Tage; Wer früher stirbt, ist länger tot; Die Welle.
Актуальність статті полягає в тому, що проблематика досліджуваного в ній питання знаходиться у межах сучасних лінгвістичних студій і присвячена вивченню особливостей реалізації мовних одиниць у процесі комунікації.
Наукова новизна роботи полягає у встановленні можливих способів реалізації структур складносурядних розповідних речень, які використовуються німцями в розмовному мовленні.
Виклад основного матеріалу. Складні речення є формою дискурсивного мислення [4, с. 168]. Суперпредикативна структура складного речення вживається в якості мовного засобу для позначення комплексного висловлювання, які верба- лізують повідомлення з розгалуженою системою інформаційного вираження [4, с. 168]. Складні речення - це мовні одиниці, до складу яких входить два або більше простих речень. «Zusammengesetzte Sätze bestehen aus zwei oder mehreren Teils ätzen. Die Teilsätze haben entweder Hauptsatzform oder Nebensatzform; man sagt auch Teilsatz ist entweder Hauptsatz oder Nebensatz» [6, с. 55].
Складні речення є засобом вербального вираження складної комунікативної інформації. Складна синтаксична форма складного речення та кілька логічно повязаних між собою ситуацій, реалізованих у ньому, проте не вказують на специфіку комунікативного вираження цих мовних одиниць. Будь-яку інформацію можна представити за допомогою простих речень: «Man muss keine komplexen Sätze bilden. Verständigung ist auch ausschließlich mit einfachen Sätzen möglich» [7, с. 180]. Ці умови реалізуються і в діалозі. Для вираження вербального змісту повідомлення, певне число фактів у якому перебувають в тісному звязку між собою, мовці схильні використовувати кілька простих речень.
Doktor: Er hat ein neues Melanon. Das bespreche ich mit deiner Mutter.
Lisa: Ich weiß doch sowieso alles
(Mondscheinkinder 00:02).
Намагаючись повідомити дівчинці два факти обєктивної дійсності: що її брат вже отримав необхідний для нього препарат (Er hat ein neues Melanon) та те, що це він вже обговорив з їхньою мамою (Das bespreche ich mit deiner Mutter), лікар використовує два прості речення, одне з яких містить інформацію про суть повідомлення, а інше - вказує на роль індивіда у змісті речення.
Семантична залежність речень дозволяє сформулювати цілісне вербальне повідомлення за допомогою складносурядного: Er hat ein neues Melanon und das bespreche ich mit deiner Mutter-або складнопідрядного: Ich bespreche mit deiner Mutter, dass er ein neues Melanon hat. Але мовець обрав два прості речення. Цей приклад свідчить про спрямованість до спрощення синтаксичного вираження мовних одиниць у діалогічному мовленні німців [1, с. 5; 3, с. 149 - 151; 8, с. 131]. Мовці намагаються спростити структуру речень, які використовують для вираження певної інформації: Wahrscheinlich wird vielen einleuchten, dass Gesprochenes weniger komplex und weniger hypotaktisch gestaltet ist als Geschriebenes [8, с. 131].
Кількісні підрахунки, проведені відносно частотності вживання складних речень у мовленні персонажів німецьких художніх фільмів, підтверджують цю думку. З 16 250 речень, відібраних для аналізу, таких, що поєднують у своєму складі більше одного предикативного центру 857 одиниць (7,7%), всі інші є простими або еліптичними. Частина складносурядних речень - 28% (233 речення) від загальної кількості складних. Підрахунки засвідчують, що у живому мовленні німці уникають вживати складносурядні речення на позначення своїх висловлювань, але незначна кількість виявлених мовних одиниць дозволяє визначити структурно-семантичні особливості вираження в діалогічному мовленні німецьких художніх фільмів.
Складносурядне речення у формально-граматичному аспекті розглядається як біпреди- кативне утворення, між частинами-сегментами (конюнктами) якого встановлюється коорди- нативний звязок. Поняття «конюнкт» ... коре- люється з одним простим реченням, яке здатне вживатися без формально-семантичної підтримки іншої синтаксичної одиниці» [5, с. 9]. Поєднання кількох рівноправних конюнктів утворює ланцюг самостійних речень, характерною ознакою кожного з яких є наявність власного предикативного центру: Р1 (k2) P2 ((k3) Р3), де Р - один предикативний центр, що виражається у вигляді одного простого речення, а (k) - конюнкт (сполучник сурядності) який факультативно вживається у реченні та є засобом поєднання простих речень у складному.
Кожне просте речення у складі такої поліпре- дикативної структури є синтаксично самостійним. Цілісне інформаційне повідомлення вони реалізують шляхом сполучникового поєднання. Сполучники визначають інформаційний звязок двох речень та ідентифікують зміст складного речення.
Залежно від характеру смислових відношень між простими реченнями розрізняють чотири види сурядного звязку: поєднувальний,роз єднувальний, протиставний та причинно- наслідковий [2, с. 330]. Матеріал дослідження показав відсутність складносурядних речень, реалізованих на основі розєднувального та при- чинно-наслідкового звязку простих у їхньому складі. Тому ми не аналізуємо ці два види речень.
Поєднувальний звязок притаманний реченням, що виражають паралельно існуючі, але змістовно повязані між собою факти. Прості речення у складносурядному повязані за допомогою поєднувальних сполучників: und, sowohl... als auch.: Vielleicht hat sie ihrem Papa vorgelesen und der fands klasse (Wer früher stirbt ist länger tot, 00:08). Прості речення реалізують повідомлення, яке репрезентує кілька фактів обєктивної дійсності, що вербалізують складну комунікативну ситуацію, цілісне представлення якої є пріоритетним завданням для мовця.
Засобом вираження протиставного звязку у мовленні слугують сполучники aber, oder та sondern: Mehr habe ich nicht aber ich will ihn haben (Im Juli 00:09). Два самостійні речення виражають інформацію, яка розділяє зміст складного на дві частини, що змістовно протиставляються одна одній.
Реалізація складних речень у мовленні може відбуватись таким чином, що прості речення у складносурядному можуть набувати різної структурної складності, реалізуючись на основі двоскладових та еліптичних мовних структур. Тому модель [N1 + V1] K2 [N2+ V2] у мовленні може змінюватись: - [N1] K2 [N2 + V2]: Die Leute, aber ich mache das nicht - першу частину складносурядного речення виражено еліптично і представлено тільки підметом. У мовленні: Verantwortung, klar, aber ich mein das doch anders (Die Welle 00:12).
Зміст таких речень полягає у погодженні з висловленою вище інформацією - у першому реченні та розширенням її додатковими фактами, що містять власну думку мовця - у другому. Наприклад:
Mona: Es geht darum das wir mit unserer Geschichte eine bestimmte Verantwortung haben.
Junge: Ja, Verantwortung klar, aber ich mein das weiß doch jeder.
(Die Welle, 00:12)
Погоджуючись з висловлювання попереднього співрозмовника, мовець, проте, доповнює зміст його висловлювання додатковою інформацією.
Подібною за структурно-семантичними характеристиками є модель.
Р k2 [N2+ V2]: Nein aber ich mache das nicht - структура одного простого речення замінюється часткою, зміст якої направлено на підтвердження / заперечення інформації, отриманої раніше, друга частина таких речень має типову для простого речення синтаксичну будову. У мовленні: Ja und deswegen bringe ich auch den Text etwas zeitgemäßer (Die Welle 00:04). Вживаючи їх у діалозі, мовці мають змогу підтвердити або спростувати певну інформацію та доповнити її. Наприклад:
Karo:Dennis, du wolltest doch die
Kapitalismuskritik aus dem Stück auf die Globalisierung heute übertragen.
Ferdi: Ja und deswegen bringe ich auch den Text etwas zeitgemäßer.
(Welle, 00:04)
Вживаючи складносурядне речення, що складається з еліптизованої частини, вираженої часткою, та простого речення, мовець висловлює своє відношення до раніше реалізованого повідомлення, а також доповнює його зміст поясненням своєї точки зору.
[N1 + V1] k2 [V2 (E2)]: Das Mädchen macht die Hausaufgabe und spricht per Telefon - структура другого простого речення порушується. Мовець не називає особи дії та імпліцитно спирається на субєкт, вказаний у першому реченні. У мовленні: Der Spasti sitzt den ganzen Tag am Bahnhof und schreibt in so n Buch (Sophie Scholl - Die letzten Tage, 00:03).
В обох частинах складносурядного речення мовець говорить про одного й того ж самого субєкта дії. Уникаючи повторів, комунікант не називає в другому реченні людину, про яку говорить. Зміст речення не змінюється.
[N1 + V1] K2 [N2]: Das Madchen macht die Hausaufgabe und Peter auch - в другому реченні опущено дієслівну звязку, яка не володіє жодним комунікативним змістом. У мовленні: Alle Kinder dürfen in die Schule, aber ich nicht (Mondscheinkinder 00:10).
[N1 + V1] K2 E: Das Mädchen liest Bücher und Zeitschriften - друга частина речення має непредикативну будову. Імпліцитно такі речення будуються на синтаксичній основі попереднього простого речення, що входить до структури складносурядного. У мовленні: Sie war eine hervorragende Pädagogin und ein hervorragender Mensch (Good bye, Lenin, 00:31).
Вживаючи у другому реченні тільки ті елементи, які репрезентують інформаційну новизну, мовці економлять мовний простір.
[Е1] К2 [Е2]: Das Buch und die Zeitung - такі є поєднанням двох еліптичних речень у межах одного складносурядного. У мовленні: Erst die Anzeige und jetzt das hier (Sophie Scholl - Die letzten Tage, 00:14).
Скорочення структури речень не впливає на їхній зміст. Наприклад:
Mutter: Was hast du denn gemacht? Erst die Anzeige und jetzt das hier.
Katharina: Ich muss mich beeilen (Sophie Scholl - Die letzten Tage, 00:14).
Співрозмовники однаково обізнані з темою розмови, тому вживають тільки інформаційно важливі елементи, уникаючи допоміжних засобів.
[N1+V1] [N2+V2]: Das Mädchen liest Bücher, sie ist sehr klug - речення поєднуються за допомогою безсполучникового звязку. У мовленні:
Ich hab in Berlin studiert, ich habe fünf Jahre im letzten Haus gelebt in Kreuzberg (Die Welle 00:02).
У наведеному прикладі представлено події, що відбуваються з однією людиною в минулому. Ці події доповнюють одна одну і глибше розкривають загальну сутність повідомленої інформації, тому між ними можна поставити сполучник und як засіб вираження поєднувального звязку.
Висновки з даного дослідження. Отже, складносурядні речення є одним з інструментів вираження комунікативних намірів персонажів у німецьких художніх фільмах, але вони не є основним інструментом комунікативної взаємодії мовців. У персонажному діалозі ці речення реалізуються за допомогою не лише поєднаних між собою двоскладних простих речень, але можуть містити також еліптичні структури. Звуження компонентного складу одного з простих речень при двоскладності іншого є наслідком бажання мовця надати змістові висловлювання експресивності.
Список літератури
1.Глаголев Н.В. Языковая экономия и языковая избыточность в синтаксисе разговорной речи: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04. «Германские языки (немецкий язык)» / Н.В. Глаголєв. - М., 1967. - 20 с.
2.Гулыга Е.В. Теория сложноподчиненного предложения в современном немецком языке / Е.В. Гулыга. - М.: Высшая школа, 1971. - 206 с.
3.Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь. Синтаксис и лексика / В.Д. Девкин. - М.: «Международные отношения», 1979. - 254 с.
4.Кострова О.А. Экспрессивный синтаксис современного немецкого языка: [уч. пос. для студентов] / О.А. Кострова. - М. «Флинта», 2004. - 238 с.
5.Приходько А.М. Складносурядне речення в сучасній німецькій мові: синтактика, семантика, прагматика: автореф. дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04 «Германские языки» / А.М. Приходько. - К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2002. - 35 с.
6.Boettcher W. Grammatik verstehen / W. Boettcher. - Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 2009. - 203 S.
7.Engel U. Syntax der deutschen Gegenwartssprache / U. Engel. - Berlin: E. Schmidt, 2009. - 309 S.
8.Schwitalla J. Gesprochenes Deutsch. Eine Einführung / J. Schwitalla. - . - Berlin: Erich Schmidt Verlag GmbH & Co, 2006. - 222 S.
10.Good bye, Lenin! (Spielfilm), Deutschland: Wolfgang Becker. - Produktion: X Filme / WDR / ARTE, 2003. - 120 Min.
11.Mondscheinkinder (Spielfilm), Regie: Manuela Stacke. - Deutschland: Mathias Film Luna Film, 2006 - 87 Min.
12.Sophie Scholl - Die letzten Tage (Spielfilm), Regie: Marc Rothemund. - Deutschland: Goldkind Filmproduktion GmbH & Co. KG (München), Broth Film (München); in Co-Produktion mit: Bayerischer Rundfunk (BR) (München), Bayerischer Rundfunk (BR) / Arte (München), Südwestrundfunk (SWR) (Stuttgart), Arte Deutschland TV GmbH, Baden-Baden, 2005. - 116 Min.
13.Wer früher stirbt, ist länger tot (Spielfilm), Regie: Marcus Hausham Rosenmüller. - Deutschland: Roxy-Film Farbe, 2006. - 102 Min.
14.Die Welle (Spielfilm), Regie: Dennis Gansel. - Deutschland: Rat Pack Filmproduktion GmbH, Constantin Film Produktion, 2008. - 107 Min.