Цивільний захист
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ЮРІЯ КОНДРАТЮКА
Кафедра організації і технології будівництва та охорони праці
Розрахунково-графічна
робота
Цивільний
захист
Виконав: студент групи 501-ТСм
Коваленко Олександр Миколайович
Перевірив: Петраш Олександр
Васильович
Полтава 2014
Вступ
Інженерний захист працівників об’єкта - це
захист з використанням інженерних споруд: сховищ, протирадіаційних укриттів
(ПРУ). Він досягається завчасним проведенням інженерних заходів щодо
будівництва й обладнання захисних споруд з урахуванням умов розташування
об’єкта і вимог будівельних норм та правил.
Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта
полягає у визначенні показників, які характеризують здатність інженерних споруд
забезпечити на випадок НС надійний захист людей, що можливо при виконанні
наступних умов:
• загальна місткість захисних споруд
дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;
• захисні споруди мають всі необхідні
приміщення для забезпечення життєдіяльності людей;
• захисні властивості споруд відповідають
нормативним значенням(забезпечують захист людей від надлишкового тиску ударної
хвилі та іонізуючих випромінювань);
• системи життєзабезпечення захисних
споруд забезпечують перебування в них людей протягом встановленого терміну.
1. Оцінка інженерного захисту працівників
об’єкта на випадок надзвичайної ситуації (НС)
зараження вибух паливний хімічний
На балансі потенційно-небезпечного об’єкта
знаходиться сховище, котре на даний момент перебуває в занедбаному стані.
Необхідно оцінити ступінь інженерного захисту працівників об’єкта на випадок
надзвичайної ситуації при наступних даних:
• Площа основного приміщення сховища Sосн
= 640 м2
• Чисельність найбільшої працюючої зміни
Nзм = 1295чол.
• Кількість наявних входів(виходів) у
сховищі: 4+1 аварійний
• Розташування нар - двохярусне
• Процентне співвідношення чоловіків і
жінок - 50:50
• Товщина бетонного перекриття сховища -
40 см.
• Товщина шару грунту на перекритті - 45
см.
• Сховище знаходиться в промисловому
районі міста Тернопіль
• Кількість будівель, розташованих поруч
зі сховищем - 3
• Щільність забудови - 30%
• Матеріал стін наземної частини будівлі
- цегляна кладка
• Товщина стін наземної частини будівлі -
51 см.
• Площа прорізів в огороджуючих
конструкціях будівлі - 20%
• Для системи вентиляції передбачені 3
вентелятори ЕРВ-600/300 і 7 ЕРВ-72.3
• Дослідження об’ємно-планувального
рішення сховища
Згідно п. 2.1 ДБН В 22.5-97 у сховищі мають бути
передбачені такі приміщення:
основні:
• приміщення для розташування людей;
• пункт управління;
• медичний пункт;
допоміжні:
• фільтровентеляційне приміщення;
• приміщення для захисної ДЕС;
• санвузли;
• приміщення для зберігання
продовольства;
• тамбури-щлюзи;
• тамбури.
Розглянемо наявність цих приміщень у сховищі і
відповідність їх нормативним вимогам.
• Приміщення для розташування людей.
Згідно з п. 2.2 ДБН норматив площі приміщення
при двухярусному розташуванні нар складає 0,5 м2/люд. Тоді у сховищі можна
розмістити:= Sосн/0,5 = 640/0,5 =1280<1295 осіб.
Отже,люди з найбільш чисельної зміни зможуть
розміститися в даному сховищі в повному складі. Не поміститься лише 15 чоловік.
• Пункт управління.
Згідно з п. 2.6* ДБН він передбачається для
N>600 осіб. При нормативі 2 м2/люд. і максимальної кількості управлінців 10
чол. Площа пункту управління складає:пу = 2 ∙ 10 = 20 м2
• Медичний пункт.
Згідно п. 1.4* ДБН площа медпункту має бути:
Sмп =9+((1280-1200)/100)=9,81 м2
Крім того, в основному приміщенні, де
перераховуються працівники об’єкта, мають бути передбачені 1280/500≈2,5
санітарні пости загальною площею:
2,56 ∙ 2 ≈ 6 м2.
• Фільтровентеляційне приміщення(ФВП).
Згідно з п. 2.8* ДБН ФВП має бути розташоване
біля зовнішніх стін сховища. Один стандартний фільтровентеляційний комплект
(ФВК) забезпечує чистим повітрям 150 осіб і займає площу 10 м2. Тому
пропорційно збільшуємо площу ФВП:
фвп = (N/150)*10=(1280/150)*10=85,33 м2
• Приміщення для ДЕС.
З урахуванням габаритів установленого обладнання
і вимог до його експлуатації площа приміщення для захищеної ДЕС має бути:
ДЕС = 30 + 0,04(N - 900) = 30 + 0,04(1280- 900)
= 155 м2
• Санвузли.
Згідно з п. 2.9 ДБН санвузли проектують
роздільними для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається із
розрахунку 1 унітаз на 75 жінок і 1 унітаз з пісуаром на 150 чоловіків. З
урахуванням проходів до кабінок і тамбура, де встановлений умивальник, на 1
прилад припадає 3 м2. Тоді:
м2
• Станція перекачки фекальних вод.
Вона передбачається у випадку, коли магістральна
каналізація знаходиться вище рівня підлоги сховища (сховище дуже заглиблене).
Її стандартна площа:
Згідно з п. 2.10б* станцію перекачки
розташовують за межею зони герметизації сховища.
• Приміщення для зберігання продуктів
згідно п. 2.10а* ДБН має бути:
м2
• Кількість входів у сховище
Згідно з п. 2.11 ДБН кількість входів має бути
не менше двох. Кількість входів залежить також від пропускної спроможності
дверей. В розрахунках приймається, що при нормативному часі заповнення сховища
8 хв. Стандартні двері шириною 0,8 м можуть пропустити 200 осіб, а двері
шириною 1,2 м - 300 осіб.
Отже, для даного сховища має бути
передбачено 
входів з
шириною дверей 1,2 м.
• Аварійний вихід
Згідно вимог п. 2.18* ДБН при N > 600 один із
входів у сховище обладнується як аварійний (евакуаційний) вихід у вигляді
тунелю з внутрішнім розміром 1,2*2 м. При цьому вхід зі сховища в тунель слід
передбачити крізь тамбур, обладнаний герметичними дверима розміром 0,8*1,8 м.
• Тамбури-шлюзи
Згідно з п. 2.15 ДБН для сховищомісткості більше
600 осіб слід передбачати на двох із входів влаштування однокамерних
тамбурів-шлюзів. Площа кожного має бути 10 м2 (оскільки двері шириною 1,2 м).
Таким чином:
тш = 2 ∙ 10 = 20 м2
• Тамбури
Згідно з п. 2.16 ДБН всі входи у сховище, крім
тих, що обладнані тамбурами-шлюзами, повинні облаштовуватися тамбурами.
Стандартна площа одного тамбура 3,25 м2
= 3.25*3=9.75 м2
• Визначаємо загальну площу зони
герметизації
герм = Sосн + Sпу + Sфвп + Sсв + Sпр + Sт + Sмп
=
=640+20+85,33+38,8+27,59+9,75+9,81=831,28м2
• Визначаємо внутрішній об’єм сховища
(згідно п. 2.2. ДБН):
= 1280 ∙ 1,5 = 1920 м3
• Визначити мінімальну висоту приміщень
зони герметизації, яка згідно з п. 2.3* ДБН при двохярусному розташуванні нар
має бути в межах від 2,15 до 2,9 м
м
• Визначаємо загальну площу сховища:
сх = Sгерм + Sдес + Sсп + Sтш = 831,28+155+3.75+20=1010,03
м2
• Розрахунок протирадіаційного захисту
сховища
Згідно з п. 6.1 ДБН огороджуючі конструкції
сховища повинні забезпечувані ослаблення радіаційного впливу до допустимих
норм.
Ступінь ослаблення радіаційного впливу
виступаючими над поверхнею землі стінами. і перекриттями сховища визначається
за формулою:
де А - потрібна ступінь ослаблення
відповідно до класу сховища.
Сховища 1 класу послабляють
радіаційний вплив не менше ніж у 5000 разів, сховища 2 класу - не менше ніж у
3000 разів, сховища 3 класу - не менше ніж у 2000 разів, сховища 4 класу - не
менше ніж у 1000 разів.
- коефіцієнт ослаблення дози
гама-випромінювання перешкодою із i- шарів матеріалу, дорівнює добутку значень
К, для кожного шару;
- коефіцієнт ослаблення дози
нейтронів перешкодою із і-шарів матеріалу, що дорівнює добутку значень А, для
кожного шару;
- коефіцієнт умов розташування
сховища. що враховує зниження дози проникаючої радіації в забудові і
послаблення радіації наземною частиною будівлі.
Оскільки товщина бетонного
перекриття сховища 40 см, а шару грунту на ньому 450 см, то за табл. 26 ДБН:
• для бетону: Ку = 32 , Кn = 47 ;
• для ґрунту:Ку = 25, Кn = 470.
Тоді Ку = 32*25 = 800, Кп = 47*470 =22090 .
Коефіцієнт умов розташування сховища за табл.27
і 27а складає:
Отже: 
Таким чином, за своїми захисними
властивостями сховище належить до 1 класу.
. Аналіз хімічної обстановки і
розрахунок можливих втрат населення у зоні зараження території сильно діючими
ядучими речовинами(СДЯР)
.
.
Напрям вітру Сх.= 25 т.
Речовина - аміак, місцевість -
щільність населення81ос/км2
Розв’язання
) Визначаємо СВСП (ступінь
вертикальної стійкості повітря) обчислюючи:
За вказаної умови СВСП
характеризується як інверсія.
) За даними таблиці 3, визначаємо
глибину Г поширення хмари зараженого повітря із ураж. концентрацією СДЯР при
швидкості вітру
та з урахуванням поправочного коефіцієнта
= 6,5*0,6=3,9км.
3) Обчислюємо площу зони можливого
зараження первинною або вторинною хмарою СДЯР, при цьому значення множника 
беремо рівним 
у відповідності із данними табл.1:
км2
) Обчислюємо площу зони прогнозованого
(фактичного) зараження, при цьому поширення зараженого повітря беремо як
найбільше при такого роду прогнозування t=4години, коеф. К=0,081 із таблиці 2
для СВСП - інверсія.
км2
) Наносимо зону можливого зараження
на план місцевості, враховуючи, що при швидкості вітру від 0 м/с до 2 м/с вона
має вигляд кола (кут 
), радіус кола дорівнює D = 3,9км,
а зона фактичного зараження має форму еліпса, витягнутого за напрямом вітру із
зх. На сх. Точка О - місце знаходження джерела зараження.
Рис. 1. Зона можливого та фактичного
зараження
) Розрахуємо можливі втрати
місцевого населення. Користуючись таблицею 8. За умови, що люди знаходяться на
відкритій місцевості та не мають засобів хім.захисту. Можливі втрати 90..100%,
зі щільністью 81 особа на кв.км.
осіб
) Згідно із приміткою до таблиці 8,
структура втрат місцевого населення при ураженні СДЯР виглядає так:
• Ураження легкого ступеня отримають
29…32 осіб (25% уражених)
• Ураження середнього і важкого ступеня
47…54 осіб (40% уражених)
• Ураження не сумісні із життям отримають
41…45 осіб (35% уражені)
) Час вражаючої дії СДЯР Т, розраховується за
емпіричною формулою
години
. Прогнозування обстановки при
вибухах повітряно-паливних речовин
Внаслідок аварії на підприємстві
стався вибух ємкості, що містить Q=220 тонн вибухонебезпечної речовини.
Визначити ступінь руйнування об’єкту А (двоповерхова цегляна будівля), який
розташований на відстані L=800 м. від ємкості. Враховуючи параметри осередку
ураження при пожежі рослин, столярних виробів та незахищених людей (світловий
імпульс людини qлюдини=100кДж/м2). Рідина -бутилен.
• Визначення радіусу зони детонаційної
хвилі
м
• Визначення радіусу зони дії продуктів
вибуху
м
• Отже, об’єкт знаходиться поза зонами
детонаційної хвилі або дії продуктів вибуху, тому що L>r1 та L>r2. Але
об’єкт може потрапити в зону дії повітряної ударної хвилі.
• Знаходимо надлишковий тиск на відстані
L, приймаючи r3= L=900 м.
кПа
) Отже, оцінюючи отриманий результат
за нормативними таблицями можемо сказати, що досліджуваний об’єкт одержить
сильні руйнування. Це виявиться у незначних деформаціях несучих конструкцій та
руйнуванні частини перекриття, стін та обладнання.
) У випадку згорання рідини з
ємності утвориться вогняний шар радіусом:
м
Тривалість цього горіння
становитиме:
секунд
При цьому виділиться енергія:
кВт
) Розраховуємо осередок ураження при
пожежі:
в радіусі 
м.
(світловий імпульс рослин qрослин=1670кДж/ м2) загорятимуться дерева та інша
рослинність.
в радіусі 
м.
(світловий імпульс дерева qдерева=210кДж/ м2) загорятимуться дерев’яні шибки у
будинку.
в радіусі 
м.
(світловий імпульс людини qлюдини=100кДж/м2) загорятимуться люди.
) Виходячи з цього можемо сказати,
що для зменшення ступеню руйнування будівель і споруд поблизу ємностей з
вибухонебезпечними речовинами, останні слід обваловувати або розташовувати на
безпечній відстані від об’єктів.
Список використаної літератури
• Алексєєв
Н. А. Стихійні явища в природі. - М.: Просвещение, 1988.
• Миценко,
І. М. Цивільна оборона [Текст] : навч. посіб. для студ. ВНЗ / І. М. Миценко, О.
М. Мезенцева. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2004. - 404 с.
• Нежиховський
Р. А. Повені на річках і озерах. - М.: Гідрометіздат, 1998.
• Про
правові засади цивільного захисту [Текст]. : Закон України від 24 червня 2004
року №1859-IV // Відом. Верховної Ради України. - 2004.
• Про
цивільну оборону України [Текст]. : Закон України №2974-XII // Відом. Верховної
Ради України. - 1993.
Рязаков
І. А. Великі катастрофи в історії Землі. - М.: Наука, 1984