Проектування жіночих черевиків на блискавці на середньому каблуці на байковій підкладці
Вступ
Розглядаючи показники роботи взуттєвої промисловості України в цілому слід зазначити, що за офіційними даними Держкомстату України, обсяг реалізованої продукції взуттєвої промисловості за січень-вересень 2010 р. збільшився на 22%. Виробництво взуття за січень-вересень 2010 р. сягало понад 10558 тис. пар.
Для стійкого якісного підйому вітчизняної взуттєвої промисловості потрібні загальнонаціональні заходи з оздоровлення економіки:
зміцнення митного регулювання, що дає змогу чесно завозити як комплектуючі, так і готове взуття;
купувати за кордоном не сировину, а сучасне устаткування та технології без мита;
використовувати лізинг;
активізувати інвестиційну політику.
Однак слід займатися відновленням своєї взуттєвої промисловості, розумно поєднуючи вітчизняні та імпортні комплектуючі, що сприятиме підйому виробництва.
Причому цим слід займатися не від випадку до випадку, а постійно.
Окрім того, необхідне глибоке вивчення закордонного досвіду з організації виробництва.
Велику роль в поліпшенні якості і розширенні асортименту відіграє конструкція взуття і зниження її собівартості.
Також з метою вдосконалення всі виробничі процеси спрощуються. Цьому сприяє активна автоматизація багатьох дій повязаних з процесами проектування, градирування та виробництва взуття.
Це все дає можливість створити конкурентоздатний асортимент взуття та покращити якість взуттєвих виробів, скоротити час його виготовлення а в результаті і собівартість.
Згідно з темою курсового проекту, проектування жіночих черевиків на блискавці на середньому каблуці на байковій підкладці, важливо правильно прийняти конструкторське рішення, від якого залежатиме зовнішній вигляд виробу, його матеріаломісткість, трудомісткість, технологічність, комфортність внутрішньої форми взуття.
1. Технічний опис моделі
Вид взуття - черевики
Статево-вікова група - жіночі
Індекс колодки - 8142 - У10
Розмір взуття - 240
Повнота - 4
Висота піднятостіпяткової частини - 40
Метод кріплення низу - клеєвий
Конструкція заготовки - з настроченими союзкою
Спосіб закріплення на нозі - за допомогою застібки «блискавка»
Обробка видимих країв - загинання, фарбування
Стандарт, відповідно до якого виготовляється взуття - ГОСТ 26167 - 84 Обувь повседневная. Технические условия.
Таблиця 1 - Структурна таблиця деталей взуття
Назва деталіКількість на паруМатеріал деталіСтандарт на матеріалДеталі верху зовнішніСоюзка Носок Задинка зовнішня Задинка внутрішня Берць зовнішній Берець внутрішній передній Берець внутрішній задній Язичок Закріпка2 2 2 2 2 2 2 2 2Півшкурок хромового методу дублення Те саме -- -- -- -- -- -- --ДСТУ 2726 ДСТУ 2726 ДСТУ 2726 ДСТУ 2726 ДСТУ 2726 ДСТУ 2726 ДСТУ 2726 ДСТУ 2726 ДСТУ 2726Деталі верху внутрішніПідкладка основна Підблочник ЗВРР Штаферка 14. Клапан під застібку «блискавка»4 4 2 2 2Байка Підкладкова шкіра Те саме -- --ГОСТ 7259 ГОСТ 940 ГОСТ 940 ГОСТ 940 ГОСТ 940Деталі верху проміжні15. Міжпідкладка під союзку 16. Міжпідкладка під берці2 2Бязь Те самеГОСТ 19116 ГОСТ19116Продовження таблиці 117. Міжпідкладка під задинку 18. Задник 19. Підносок2 2 2-- Картон марки ЗП Еластичний підносокГОСТ 19116 ГОСТ 9542 ГОСТ ТУ 17-1338Деталі низу зовнішні20.Підошва 21.Каблук2 2Шкірволон марки КО ПластмасовийТУ 17-92-71 НТД22.Набійка2ЗносостійкагумаГОСТ 12632Деталі низу внутрішніВузол устілки: 23. Устілка 24.Напівустілка 25.Геленок 26. Вкладна устілка 27.Мякийпідпʼяток2 2 2 2 2Картон марки СЦМ-К Картон підвищеної жорсткості Метал 1 шар - байка 2 шар - картон марки К Паролон ГОСТ 9542 Те саме ОСТ 17-24 ГОСТ 7259 ГОСТ 9542 НТДДеталі низу проміжні28.Простилка2Картон марки ПРГОСТ9542Фурнітура29. Шнурки 30. Блочки2 20Шнур взуттєвий НизьковуглероднаОСТ 17-597 ГОСТ 503Кінець таблиці 131. Застібка «блискавка»2сталь марки 80 і 10 ПластмасоваНТД
2. Конструктивні особливості моделі
У курсовому проекті ми використовуємо копіювально-графічну методику проектування. Проектування деталей взуття за цією методикою включає такі етапи: встановлення умовної розгортки колодки в осі координат; розрахунок і нанесення базисних ліній; розрахунок положення контрольних точок і ліній; розробка загального виду - конструктивної основи креслень зовнішніх, внутрішніх і проміжних деталей верху. Перевагами копіювальної системи є можливість застосування недефіцитних матеріалів, а також наочність деталей асиметричних моделей.
Місце зєднання деталей називають швом. Традиційно деталі з мяких матеріалів зєднуються нитковими швами. У швах, що використовуються для скріплення взуття найбільш розповсюдженими є три основні види переплетень ниток в стібках, які утворюють швейними машинами: двониткове внутрішнє, двониткове зовнішнє і однониткове зовнішнє. За кількістю строчок шви можуть бути одно -, дво -, три - та багатострочкові. За взаємним розміщенням деталей, що зшиваються, шви поділяються на настрочений, підкладковий, зшивний, виворотній, переметувальний встик, потайний.
У курсовому проекті використовується зшивний, підкладковий та настрочний дворядний шви. Настрочний дворядний шов у жіночих черевиках використовується для скріплення задинки з берцями, союзки з берцем та носка з союзкою. Для зшивання зовнішніх деталей верху з підкладкою використовується підкладковий шов. Ним зєднують вузли зовнішніх і внутрішніх деталей по канту. При цьому зовнішня деталь може бути оброблена загинанням або фарбуванням.
Зшивним швом зшиваються берці і підкладка по задньому (пʼятковому) контуру, а також зшиваються задинки.
Використання таких швів забезпечить міцність скріплення деталей і збережеться естетичний вигляд даного взуття.
Таблиця 3 - Припуски на шви
№ п/пВид шваПрипуск на строчкуВідстань, мм.Від краю деталіМіж 1-ю і 2-ю строчкамиМіж 2-ю і 3-ю строчками1 2 3Настрочений дворядний Зшивний Підкладковий8 2 -0,8 - 1 1,2 - 1,5 1,0- 1,21,0 - 1,5 - -- - -
Всі методи кріплення низу взуття поділяються на механічні, хімічні і комбіновані.
Вибір методів кріплення низу залежить від призначення взуття. Взуття, яке використовується у важких умовах експлуатації, виготовляється шпильковими методами кріплення і гарячої вулканізації. Літнє взуття - допельним, сандальним, клеєвим, строчильно - клеєвим методами кріплення. Взуття для повсякденного носіння - рантовим, рантово - клеєвим, клеєвим, гарячої вулканізації, литтєвим методом кріплення. Домашнє взуття виворотнім, прошивним, клеєвим, литтєвим, строчильно - клеєвим методами кріплення.
Оскільки, жіночі черевики повсякденного призначення, то доцільно вибрати клеєвий метод кріплення низу. Цей метод кріплення відноситься до хімічних, найбільш розповсюджений. Він вирізняється простотою процесу і застосуванням нескладного устаткування для його виконання, прикріплення деталей виконується за одним прийомом, що дозволяє автоматизувати процес.
Міцність шва не залежить від товщини деталей, що скріплюються, тому можна зменшити товщину підошви і устілки, не знижуючи експлуатаційні показники.
Завдяки цьому цим методом можна виготовляти взуття легке, еластичне, гнучке, витончене, на підошві з різних матеріалів. Слід памятати, що при виготовлені взуття клеєвим методом потрібно суворо дотримуватись технологічних вимог, тому що може статися масове відривання підошви.
Для клеєвого методу кріплення характерна жорсткість шва, оскільки при склеюванні деталей, особливо підвищеної товщини, створюється зрощена система, в яку входять устілка, простилка, підошва та інші деталі.
3. Проектування деталей моделі
Проектування деталей верху
В основі проектування будь-якої моделі лежить УРК, вписана в осі координат. Після нанесення осей координат (ХОУ) на осі ОУ від точки О відкладають відстань ОВк=40, висота піднятості пяткової частини колодки. Для подальшої побудови на осі ОХ визначають точку пучків, положення якої характеризує коефіцієнтом k= 0,62 від Дурк.
Із точки Вk радіусом 0,62Дурк (мм) на осі ОХ виконуємо засічку - точку П. Нижній пятковий кут шаблону УРК суміщають з точкою Вk на кресленні, а найбільш виступаючу точку нижнього контуру шаблона з точкою П. У цьому положенні точкою М1 позначають найбільш виступаючу точку носкової частини шаблона. Утримуючи шаблон у точці Вk, опускають внутрішній контур УРК до точки П. У цьому положенні відмічають точку М2. Між точками М1 і М2 знаходять середнє положення - точку М3.Шаблон розміщують носковою частиною у точці М3, а пятковою - у Вk. У цьому положенні копіюють нижній контур УРК до точки П. Від точки Вkпо осі OY вгору відкладають 7 мм з розрахунку припуску на товщину пакету деталей( точка Вk). Відносно точки П, УРК повертають таким чином, щоб нижня точка пяткового контуру по можливості збігалась з точкою Вk. Для нанесення базисних ліній проводять осі координатX1O1Y1. ВісьO1X1 проходить через точки Вkі П, а вісьO1Y1 перпендикулярна до осіO1X1 і дотична до найбільш опуклої точки пяткової частини УРК. Положення базисних ліній визначають коефіцієнти, що наведені в таблиці 3.
Таблиця 4 - Коефіцієнти для розрахунку положення базисних ліній
Базисна лініяРозрахунковий коефіцієнтАнатомічна точка ступні, що визначається відповідною базисною лінією1 2 3 4 50,23 0,41 0,48 0,68 0,78Точка центру зовнішньої щиколотки Точка згину ступні Точка середини ступні Точка внутрішнього пучка Точка кінця мізинця
Знайдені значення положеннябазисних ліній відкладають від точки O1 по осі O1X1. Через отримані точки проводять перпендикуляри до осі O1X1.
Крім базисних ліній на УРК наносять лінії: верхню допоміжну ВбК та контрольну ВзК.
Відстань ВkВп пяткового контуру визначають за формулами:
ВkВп = 0,15Nм + 2,75 = 60,75;
ВkВз = 0,15Nм + 12,0 = 48.
Одержанні точки сполучають з точкою К.
Таблиця 5 - Процес проектування жіночих черевиків в середовищі AutoCAD
№ п/пПроектна процедураВідповідні функції AutoCAD20111231Для проектування пяткового конструктивного вузла необхідно відмітити положення найбільш характерних точок для побудови берців: точка Б - перетин базисної лінії I з нижнім контуром УРК, точка М - висота до верхньої щиколотки від т. Б:БМ= 0,21 Nм. Для побудови лінії висоти берця Б1Б2 через точкиВkі М проводять пряму, продовжуючи її до перетину з верхнім контуром УРК (т.В). Відрізок Вk В (лінію косого підйому) ділять пополам і отримують т.В.Окружность, линия конструкции,привязкак пересечению, выровненное измерение2Лінія висоти берців черевика ВбВбʼпроводиться через точку В під прямим кутом до осі ОХ; ВбВб для типової конструктивної основи черевика визначається за формулою: ВбВбʼ= 0,4 Nм+60 (мм).Линия конструкции, привязать к перпендикуляру, привязкак пересечению3 Лінія ширини берців черевика проводиться під кутом 83° до ВбВбʼ, з урахуванням того, що при формуванні взуття передній верхній кут берців зміщується вниз і вготовому взутті напрям лінії берців, як правило, буде паралельним до опорної площини. Ширина берців,мм: ШШ1 = 0,4 Nм + 2W + 11 (мм). Для одержання точок Ш і Ш1 від т.Вбʼвідкладають відрізки, які дорівнюють відповідно 0,54ШШ1 і 0,46ШШ1, що Угловой размер, окружность, линия конструкции,привязкак пересечению, выровненноехарактерно для конструкції заготовки з настроченою союзкою, тому що берці скріплені з союзкою по всьму контуру і в процесі формування верхній край берців зміщується в низ в сторону носка разом з союзкою.измерение4Для проведення переднього контуру берця з т. Ш1 опускається перпендикуляр до перетину його з дотичною, проведеною, від т.С до найопуклішої точки гребеневої частини УРК. Контур переднього краю берця оформляється плавною кривою лінією. Оскільки внутрішній берець складається з двох - переднього і заднього, які зєднуються між собою за допомогою застібки блискавка, то дається припуск 8 мм на пришивання застібки.Линия конструкции, привязать к перпендикуляру, сплайн, сдвиг5Для побудови заднього контуру берців черевика від точки Взвліво відкладають 5-8 мм - точкаВз, а від точки Вк вліво відкладають 2-2,5 мм - точкаВк. Від найбільш опуклої точки пяткового контуру - точкиНввліво відкладають 2,5- 3 мм ( точка Нв). Зазвичай точка Нвзнаходиться на відстані 1/3 довжини пяткового контуру УРК від точки Вk. Указані припуски дають на товщину внутрішніх і проміжних деталей верху. Зєднуючи точки Ш, Вз, Нв, Вкплавною кривою лінією, одержують контур п'яткової частини берця черевика. Плавну лекальну криву продовжують вниз на величину припуску для затягувальної кромки.Окружность, линия конструкции, выровненное измерение, сплайн 6Враховуючи конструктивні особливості, визначають положення точки вирізу союзки С і нінії її згину. Точка С знаходиться в місті перетину лінії згину союзки з Окружность, точка, линия конструкции, передньою лінією берців. Вибір її повинен забезпечувати якісне при формування заготовки до колодки та зручність готового взуття при експлуатації. Раціональним положенням точки вирізу союзки С є точка С - перетин базисної лінії IVз верхнім контуром УРК. З урахуванням деформації деталей при формуванні точку С можна проектувати зі зміщенням в сторону пяткового контуру до 4 мм для взуття на середньому каблуці.привязкак пересечению7Лінія згину проводять через точки Н (дотична до найбільш опуклої точки носкової частини)та С1, яку продовжують праворуч від точки Н за контур носкової частини УРК на 8 мм. На практиці всі округлення конструктор виконує на око, строго дотримуючись ескізу моделі.Точка,привязкакасательная,линия конструкции, привязкак пересечению8Згідно ескізу носок має фігурну форму і будується відносно V базисної лінії.Точка, сплайн9Орієнтиром при проектуванні задинок є контрольна лінія ВзК. Оскільки зовнішня задинка має дещо іншу форму, ніж класична, то її будуємо згідно ескізу. Внутрішня задинка обмежена застібкою блискавка і доходить до вирізу застібки.Точка, сплайн, линияконструкции, привязка 10Язичок служить для захисту стопні від натирання блочками. Ширина язичка повинна враховувати відстань від центра блочків до переднього краю берців і діаметр блочків. Довжина язичка дорівнює відстані переднього контуру берцівШ1С з припуском під застрочування Сб(12 - 13 мм) іна видимий край в верхній частині заготовки (5 - 8 мм).Линия конструкции, Окружность, Привязать к перпендикуляру, сплайн11Крім перерахованих деталей потрібно передбачити шкіряну закріпку, що укріплює шов між союзкою та берцями в точці С. Вона є круглою, а її ширина (діаметр) становить 12 мм.Окружность12Блочки розташовують від верхнього краю черевика на 20 мм, від переднього краю на 12-15 мм. Відстань між блочками 12-15 мм.Окружность,точка 13Припуски на дворядний нитковий шов - 8 мм. На загинання - 4 мм.Сдвиг
Таблиця 6 - Припуски на затягувальну кромку на різних ділянках УРК
Ділянка УРКПятковаГеленковаПучковаНосково-пучковаНосковаПрипуск на затягувальну кромку (мм)151815128
Таблиця 7 - Процес проектування внутрішніх деталей жіночих черевиків всередовищі AutoCAD 2011
№ п/пПроектна процедураВідповідні функції AutoCAD20111231Лінія згину штаферки по задньому краю берців проводиться зі зміщенням на 2 мм всередину по відношенню до лінії берців. Лінія верхнього краю штаферки проводиться перпендикулярно до лінії згину і з припуском 2 мм до верхнього контураберців на складання. По передньому краю штаферки передбачається припуск 6-8 мм на зшивання з підблочником. Ширина штаферки 20-25 мм. По нижньому краю дається припуск на зшивання з ременем 6-8 мм.Окружность, Линия конструкции, Сдвиг2Підблочник будують по контуру передньої частини берця з зовнішнім пропуском 2 мм на обрізання і завширшки не менше 20 мм.Сдвиг, сплайн3Ліня згину ЗВР у верхній частині співпадає з нижнім контуром лінії згину штаферки, а в нижній зміщена від точки Вввсередину на 11-13 мм. До нижнього контуру берця лінія ЗВР не доходить на 5-6 мм. Передня лінія ЗВР може мати різну когнфігурацію, але з врахуванням безвідходного розкрою. Ширина у верхній частині 10 мм від лінії згину, а в нижній, як правило до середини крила задника.Окружность, сплайн, сдвиг4Текстильна підкладка проектується відповідно до контурів підблочника, штаферки і ЗВР з припуском 6-8 мм на зшивання з цими деталями. В носковій частині текстильна підкладка проектується довшою за контур верху, оскільки матеріал підкладки менше розтягується ніж шкіра. По лінії згинання підкладка скріплюється настрочнимшвом з припуском 6 мм з врахунням обсипання країв.Сдвиг, окружность, линия конструкции, сплайн6Клапан під застібку блискавка будують за довжиною застібки блискавка, шириною 25 мм.Линия конструкции, окружность, привязать к перпендикуляру, сплайн.
Таблиця 8 - Процес проектування проміжних деталей жіночих черевиків в середовищі AutoCAD 2011
№ п/пПроектнапроцедураВідповідні функції AutoCAD20111Міжпідкладка не повина попадати під загинання, а тількипід строчку і затягування. Міжпідкладка під берці будується нижче по лінії канту на 10 мм. В передній частині на 4 мм.По пятковому контуру, і в місці зістрочуванняберців з союзкою і задинкоюна 1 мм.По нижньому контуру на 10мм.Сдвиг2Міжпідкладка під союзку у місці зістрочуванняберців з союзкою проектують на відстані 4 мм. В носковій частині на 14 мм.По нижньому контуру на 10 мм.Сдвиг3Міжпідкладка під задинку у місці застрочування з берцями проектується на відстані 4 мм, по пятковому контуру - 1 мм, по нижньому контуру - 10 мм.Сдвиг4Підносок будується по контуру носкової частини союзки з нанесеною Vбазисною лінією. Довжина підноска по лінії його згину Дпбез врахування припуску на затягувальну кромку і залежно від конструктивнихЛиния, окружность, сдвиг особливостей верху визначається за формулою:Дп = 0,15Др. Крила підноска проектують до базисної лінії V. Нижній контур підноска будують коротшим контуру затягувальної кромки союзки на 6-8 мм.5Основою для побудови задника є п'ятковачастина УРК з нанесеними на неїбазиснимилініямиI-III. Висота задника визначається за формулою: Вжз = 0,15Nм + (8-9), мм. Лінія згину задника проектується через точки Вk і Вжз. Верхній край проводять паралельно контрольній лінії ВзК. Довжина крила задника від висоти каблука, на середньому знаходиться між базисними лініями II та III. Передній контур крила оформляється плавною кривою лінією. На затягувадьну кромку дається припуск 13-14 мм. Щоб не виникали складки в пятковомунижньомуконтуріроблять 6 виточок шириною 6 мм. Відстаньміж виточками 10 мм.висотавиточок 13 мм.Окружность, сдвиг,сплайн,линия конструкции
4. Проектування деталей низу
Таблиця 9 - Процес проектування проектуваннядеталей низу в середовищі AutoCAD 2011
№ п/пПроектна процедураВідповідні функції AutoCAD20111231Основну устілку в пятковій частині роблять коротшою на 2 мм.Окружность2Жорстку півустілку будують по контуру основної устілки не доходять до контурів пічків на 20 мм.Внутрішній пучок будують на відстані 0,73N, а зовнішній 0,62N.Окружность, линия конструкции,привязкак пересечению3Простилка, заповнює простір, утворений затягувальноюкромкою.Тому від устілки відкладаємо ширину затягувальнох кромки 15 мм. А від неї 2 мм в середину - простилку.Сдвиг, сплайн, обрезать4Вкладну устілку проектують по контуру основної з такими відхиленями: у пятковій частині вкладна устілка довша і ширша основної на 2 мм; в геленковій частині: ззовні припуск становить 2,5-3,0 мм, з внутрішнього боку - 3-4 мм. В носковій частині контури устілки коротші на 2-3 мм.Окружность, сплайн5Для побудови мякого підпятку на контурі устілки проводять вісь симетрії. Вона проходить через точку К - середину перерізу 0,18N(N- розмірвзуття) та точку Л, яказнаходиться на відстані1/3аб (аб- лініяпучків) відзовнішнього пучка.Мякий підпяток проектують у Окружность, точка, прямая, обрезать,линия конструкции, сдвигКінецьтаблиці 8123вигляді витягнутої краплі. Передній край підпятка може сягати 0,4 Nм, рахуючи від пяткового контура, а в пятковій частині на відстані 6 - 8 мм від контуру основної устілки.
5. Градирування деталей верху та низу
В основу автоматизованого градирування контурів деталей взуття покладено залежності:
Дn = Дo(1 ± nγ);
Шn = Шo(1 ± nβ);
деДn, Шn- розміри відградируваної деталі за довжиною та шириною, мм;
γ та β - відносний приріст за довжиною та шириною:
γ = (5,1…5,3) / Дмв - для деталей верху (5,2/274);
β = 1 / Ш0,68в- для деталей верху, що не мають лінії перегину (1/71);
β = 2 / Ш0,68в - для деталей верху, що мають лінію перегину (2/71);
Дмв, Ш0,68в- довжина і ширина грунд-моделі.
Якщо шаблон деталі вихідного розміру з наміченою лінією, що паралельна лінії довжини грунд-моделі чи устілки, вписати в систему координат XOYтак, щоб напрям цієї лінії збігався з віссю абсцис, то координати будь-якої і-тої точки на контурі відградируваної деталі можна визначити так:
і = Xоі(1 ±nγ);Yі = Yоі(1 ± nβ).
В універсальній графічній системі AutoCAD функції градирування не існує. Але AutoCAD має можливість проводити процедуру масштабування з різними коефіцієнтами по осях. Найдоцільніше це робити з використанням блоків. У моментах вставки блока, AutoCAD запитує необхідні масштабні коефіцієнти по осях.
Накреслена деталь взуття складається з декількох груп обєктів (примітивів) і для того, щоб задати коефіцієнт масштабування для усієї групи обєктів потрібно з останніх створити один нероздільний блок. Це робиться командою MBLOK.
Перед створенням блока слід пересвідчитись, що вихідні обєкти для створення блоку є примітивами (а не контуром чи іншим блоком). Якщо не дотримуватись цієї вимоги, то потім буде неможливо обрахувати площу відградируваної деталі. Крім того, деталь слід зорієнтувати (повернути) таким чином, щоб лінія, нанесена на шаблон деталі, яка відповідає лінії довжини грунд-моделі, збігалася з віссю абсцис.
Команда MBLOK викликає діалогове вікно для створення блока з певним імям. Після цього, блок з цим імям (умовно це є деталь взуття) вставляють з відповідними коефіцієнтами (відносним приростом) за допомогою команди DDINSERT (вставка блока). При вставці блока в командному рядку AutoCAD послідовно зявляються такі запити:: (Точка вставки:)/Corner/XYZ: (Масштаб по осі Х/кут/XYZ:)factor:(Масштаб по осі Y:):(Кут повороту:)
Коли зявляється запит Масштаб по осі…, потрібно викликати функцію ˈcal для підрахунку коефіцієнтів масштабування по осям Х таY. Вираз для введення у командний рядок буде мати наступний вигляд:
для осі Х:1 ± n ∙ γ/Д;
для осі Y:1 ±n ∙ β/Ш,
де Д, Ш - відповідно довжина та ширина розгортки сліду колодки чи грунд-моделі верху вихідного розміру. Довжина грунд-моделі верху вимірюється на геодезичній лінії, а довжина розгортки сліду колодки - на осьовій лінії сліду; ширина грунд-моделі верху вимірюється по IV базисній лінії, а ширина розгортки сліду колодки в перерізі дорівнює 0,68Дуст.;
γ = 5,1…5,3 мм - для грунд-моделі верху;
γ = 5 мм- для основної устілки;
β = 1 мм- для грунд-моделі верху та основної устілки;
β = 2 мм- для деталей, які розгорнуті відносно лінії перегину.
Щоб запобігти накладанню контурів деталі суміжних розмірів рекомендується кожен наступний контур повертати на невеликий кут. Для цього в момент вставки блока вводиться величина кута повороту, відмінна від нуля (2). Поворот буде здійснено за годинниковою стрілкою, якщо значення кута відємне.
Для отримання серії шаблонів деталі цю процедуру слід повторити nразів, щоразу змінюючи значення коефіцієнта. Результатом правильного виконання градирування має бути зображення на екрані серії шаблонів.
Підготовка конструкторської документації
6. Отримання твердої копії креслення
Для виведення креслення на принтер використовується команда Print. Післяактивізаціїцієїпіктограмиз'являєтьсядіалоговевікноPrint/PlotConfiguration, де задається конфігурація друкувального пристрою та визначаються параметри викреслювання.
Роздрукована на принтері графічна частина включає такі креслення:
грунд-модель верху взуття;
деталювання зовнішніх деталей верху;
проектування внутрішніх деталей верху;
пректування проміжних деталей верху;
проектування деталей низу (основна устілка, вкладна устілка, напівустілка, простилка, мякий підпяток);
градирування усіх зовнішніх деталей верху та основної устілки.
Усі креслення друкуємо в натуральну величину на литках формату А3 зі стандартною рамкою.
Отримання площ відградируваних деталей та заповнення паспорта моделі
Визначення площ відградируваних деталей здійснюється послідовним виконанням таких кроків:
масив вставлених блоків відградируваних деталей потрібно розчленити; для цього серед массиву вибирається окрема деталь, яка переноситься на вільну частину робочого поля, де і розчленовується командою Explode;
потім створити з розчленованої деталі область Draw/Region;
командою Площа визначити площу обєктів; коли задається команда Площа в командному рядку зявляються такі запити::_area
<First point>/Objekt/Add/Subtract: (o)objects: (вказати необхідні обєкти);
записати значення площі з командного рядка (мм2) та скасувати попередні дії;
повторити вказані процедури для кожної відградируваної деталі.
Обраховані значення площ заносимо до додатку А.
Література
1. Бегняк В.І. Основи конструювання і проектування виробів із шкіри: Навчальний посібник. - Хмельницький: ТУП, 2002. -259 с.
. Практикум з конструювання і проектування взуття: Навчальний посібник / Під ред. В.І.Бегняк. - Хмельницький: ТУП, 2002. -272 с.
. Цимбалюк В.М. Системи автоматизованого проектування виробів. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт. - Хмельницький: ХНУ, 2004. -43 с.
. Морозова Л.П. Справочник обувщика (Проектирование обуви, материалы) / Л.П. Морозова, В.Д. Полуэткова, Е.Я. Михеева. - М.: Легпромбытиздат,1988.- 432 с.