я населення гіршає з кожним роком.
Держава надає гарантії використання конституційних прав щодо забезпечення людини всіма оздоровчими заходами, а реалізація цих гарантій залежить від організації фізкультурно-оздоровчих заходів на місцевому рівні, та від самої людини, її активності в цьому напрямку.
З метою збільшення кількості залучених до фізкультурно-оздоровчої діяльності, поліпшення фізичної підготовленості населення введено в дію «Державна програма розвитку фізичної культури і спорту» (червень 1994 р.) та Цільова комплексна програма - «Фізична культура - здоров'я нації» (1.09.1998 р), Всі державні програми спрямовані на практичну реалізацію Закону України «Про фізичну культуру і спорт» [3]. Ці документи розкривають основні напрямки державної політики в галузі фізичної культури та спорту, визначають їх роль у житті та розвитку суспільства. Але ні одна державна програма не може враховувати всієї різноманітності інтересів людей різного віку, місцевих умов, національних та регіональних традицій.
Аналіз соціально-економічного розвитку України свідчить про труднощі в організації фізкультурно-оздоровчої роботи з дорослим населенням. Основною організаційною ланкою у фізкультурно-оздоровчій діяльності з дорослими безумовно є фітнес-клуби, де люди можуть задовольнити широкий спектр фізкультурно-оздоровчих інтересів і потреб. Кожен заклад відповідно до своїх функцій і цілей пропонує тренувальні програми, допомагає бажаючим вибирати формати занять згідно з їхніми можливостями і побажаннями [9].
Особливої популярності останніми рокам набули клуби, в яких працюють персональні тренери, котрі спрямовують свою роботу на підготовку клієнтів з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та специфіки фізичного розвитку, віку, статі, рівня підготовленості, мети заняття. Заняття силовим фітнесом сприяють збереженню і зміцненню фізичного здоров'я людини. Різноманіття програм тренувань робить їх доступними та дозволяє врахувати будь-які прагнення й інтереси кожного бажаючого [9; 11].
Підвищений інтерес населення до напрямів силового фітнесу (бодібілдинг, кросфіт, пауерліфтинг та ін.) зумовлює появу й розвиток нових програм тренувань, створює конкуренцію між фітнес-клубами та тренерами, посилює вимоги до рівня їхньої професійної компетентності. Персональні тренери, що спеціалізуються на силових напрямах фітнесу, з точки зору споживачів, повинні володіти дуже широким спектром знань у галузі фізичної культури та рекреації, мати навички роботи з різноманітним технічним забезпеченням, а також володіти знаннями по правилах харчування, психології спілкування та мотивації людини. У цьому напрямку спостерігається дефіцит чіткого визначення професійних функцій діяльності фітнес-тренера, переліку, змісту й критеріїв сформованості професійних навичок, які повинні набути майбутні фітнестренери [5; 8]. Така обставина пов'язана з тим, що наукових надбань і досліджень професійної діяльності та загальної підготовки фітнес-тренерів недостатньо. Про окремі дослідження по силових напрямах фітнесу взагалі майже неможливо знайти наукової літератури.
Враховуючи необхідність якісної професійної підготовки майбутніх тренерів, що спеціалізуються на силових напрямах фітнесу на етапі навчання їх у вищій школі, потреби у формуванні професійної компетенції, необхідної для здійснення мотивації населення до ведення здорового способу життя, популяризації і розвитку силового фітнесу, а також проблему методичного забезпечення тема нашого дослідження є актуальною.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Збереження здоровя людини вважається глобальною проблемою сьогодення. Основна стратегія її вирішення полягає у залученні населення до здорового способу життя. Ряд авторів вважають фітнес невідємною частиною даного процесу (Испулова Р.Н. [3], Кібальник О.Я. [6], Корносенко О.К. [8; 9] та ін.).
Шляхи втілення цієї ідеї відображено в основних документах ООН (резолюції Генеральних Асамблей «Спорт як засіб сприяння вихованню, здоровю, розвитку і миру» [11]), ЮНЕСКО (Міжнародна хартія фізичного виховання і спорту [10]), Всесвітньої організації охорони здоровя (Глобальна стратегія з харчування, рухової активності та здоровя), Ради Європи (Європейська спортивна хартія), Європейського Союзу (Біла книга про спорт).
Підготовка фахівців по організації дозвілля активно проводиться в Японії, Великобританії, США, Франції і т.д. Програма підготовки, як правило, триває 4 роки і в різних країнах кардинально відрізняється. Вона передбачає засвоєння фундаментальних дисциплін, колективну рекреацію, планування занять, способи організації дозвілля, фізичні вправи та ігри на дозвіллі, форми фізичної культури в рекреації. Дослідження в цій галузі проводили вчені різних країн: щодо застосування інноваційних фітнес-технологій (Давидов В. Ю. [1]), укладання навчальних програм підвищення кваліфікації фахівців фітнесклубів (Д. Калашников [5]). Крім цього, фітнестренінг дослідники розглядали як засіб фізичної рекреації або корекції фізичного розвитку (Р. Іспулова [3], Кібальник О.Я. [6]). Але дослідження з проблем професійної підготовки майбутніх фітнес-тренерів майже не ведуться. Про це свідчать наукові статті вчених, які розглядали питання професійної підготовки фахівців із оздоровчої фізичної культури (Е. Хоулі [11] та ін.), організації оздоровчого тренування (Б. Френкс [12] та ін.).
Недостатня кількість досліджень зумовлює дефіцит знань та методик ефективної підготовки професійних фітнес-тренерів у ВНЗ.
Удосконалення системи фізкультурної освіти в Україні призвело до появи в 2008 році у переліку спеціальностей напрямку підготовки «Здоровя людини» нової спеціальності «Фітнес і рекреація». Але у більшості вищих навчальних закладів підготовка ведеться без спеціального курсу по напрямку силових видів фітнесу. Цього явно не достатньо для забезпечення діяльності фітнес-тренерів по всій Україні. Відповідна ситуація вимагає створення умов підготовки фахівців здатних забезпечити розвиток такої необхідної для суспільства галузі збереження здоровя.
Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Прогресивні тенденції вимагають удосконалення й внесення відповідних змін до системи підготовки майбутніх фітнес-тренерів, спроможних задовольнити потреби суспільства. Попит на спеціалістів у даній галузі спонукає до змін у положеннях педагогіки вищої освіти щодо підготовки висококваліфікованого фахівця з фітнесу, формування його особистісних та професійних якостей, розуміння процесу фахової підготовки як цілісної й різнобічної системи, яка вимагає виокремлення складових професійної компетентності сучасного тренера, здатного навчати здорову способу життя, тренувати відповідно до потреби споживача, залучаючи до фізкультурно-оздоровчої діяльності різні верстви населення, розкриваючи людям переваги занять фізичною культурою та силовим фітнесом зокрема для покращення якості життя, його продовження та передачі досвіду майбутнім поколінням.
Мета статті: на основі аналізу наявного досвіду підготовки інструкторів з фітнесу, розробити програму курсової підготовки фітнес-тренерів, що спеціалізуються на силових напрямах фітнесу.
Виклад основного матеріалу. На основі теоретичного аналізу проблеми нами було розроблено навчальну програму, що може повною мірою забезпечити майбутніх фітнес-тренерів, що спеціалізуються на силових напрямах фітнесу необхідними знаннями та навиками.
Конкретними завданнями програми є ознайомлення з основами здорового способу життя, принципами оздоровчого та спортивного тренування, зі структурою та змістом програм фізкультурно-оздоровчих занять відомих вітчизняних та зарубіжних авторів, нетрадиційними системами фізичних вправ інноваційного характеру. А також навчити визначати раціональні параметри фізичних навантажень у процесі фізкультурнооздоровчих занять та ознайомити з популярними різноманітними формами рухової активності та методиками їх проведення, ознайомити з теоретико-методичними основами побудови занять з використанням новітніх фітнес-технологій та навчити складати комплекс вправ для різних груп населення в залежності від фізичного стану, віку, статі та фізичної підготовленості. До завдань програми також включено ознайомлення з методами лікарсько-педагогічного контролю та засобами відновлення у процесі занять фітнесом та основами психології по роботі з різними групами населення.
У результаті проходження курсової підготовки студенти повинні знати основи будови тіла людини, основи техніки виконання вправ та методику їх викладання, основні закономірності формування сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій, методи, засоби та форми організації та проведення занять з використанням сучасних фітнес-технологій, методику проведення занять з різними групами населення.
Також студенти повинні вміти: використовувати новітні фітнес-технології в залежності від вікових особливостей, статі, фізичної підготовленості, а також рівня фізичного стану, самостійно проводити заняття з використанням новітніх технологій фізичного виховання, самостійно складати програми занять для різних груп населення в залежності від фізичного стану, фізичної підготовленості, віку та статі, адекватно застосовувати контроль фізичних навантажень на заняттях силовим фітнесом, здійснювати контроль та самоконтроль на заняттях.
На вивчення навчальної програми курсової підготовки відводиться 28 годин (табл. 1).
Таблиця 1
Структура навчальної програми курсової підготовки фітнес-тренерів
Назви змістових модулів і темКількість годиночна формадистанційна формаУсьогоу тому числіУсьогоу тому числілекпрлабсам.рлекпрлабсрМодуль 1. Основи будови тіла людини та фізіологія вправТема 1. Основи будови тіла людини44Тема 2. Техніка виконання вправ на різні групи мязів для здорових та людей, що мають особливі потреби826Разом за модулем 11266Модуль 2. Характеристика та зміст фітнес-програм, спрямованих на розвиток сили та силової витривалостіТемаї. Методика розробки програм тренування. Інтенсивність силових навантажень22Тема 2 Кросфіт та бодібілдинг. Відмінності та особливості побудови занять.22Тема 3. Основи тренування групи людей з особливими потребами44Разом за модулем 2826Модуль 3. Контроль ефективності та засоби відновлення у процесі занять фітнесомТема 1. Засоби відновлення у процесі занять фітнесом22Тема 2. Контроль ефективності програми тренування224Тема 3. Основи психології спілкування та мотивації. Тайм-менеджмент2Підсумковий контроль22Всього8Разом 28 годинпідготовка фітнес тренер
Висновки і пропозиції. 1. Враховуючі сучасні тенденції зростання попиту на кваліфікованих фітнес-тренерів, що спеціалізуються на силових напрямах фітнесу можна зробити висновок, що саме форма курсової підготовки надасть можливість у стислі терміни без відриву від роботи підготувати кваліфікованого спеціаліста. 2. Розроблена нами програми курсової підготовки розрахована на 28 годин і має замету формування знань, умінь та навичок з методики викладання фітнес-технологій та їх використання слухачами на практиці. Серед завдань програми: ознайомлення з основами здорового способу життя, принципами оздоровчого та спортивного тренування, зі структурою та змістом програм фізкультурно-оздоровчих занять відомих вітчизняних та зарубіжних авторів, нетрадиційними системами фізичних вправ інноваційного характеру. До вивчення у програмі надаються лише найнеобхідніші аспекти, що забезпечують першочерговими знаннями та навичками.
У перспективі передбачається експериментальна перевірка ефективності розробленої програми в умовах навчального процесу з підготовки фітнес-тренерів.
Список літератури
.Давыдов В. Ю. Новые фитнесс-системы (новые направления, методики, оборудование, инвентарь): учеб. пособие / В. Ю. Давыдов, А. И. Шамардин, Г. О. Краснова. Волгоград: Изд-во ВолГу, 2005. 284 с.
.Демінська Л. О. Оздоровча фізична культура в системі загальноосвітньої школи / Л. О. Демінська / / Педагогіка, психологія та мед-біол. пробл. фіз. вихов. і спорту. 2006. № 10. С. 90-92.
.Закон України «Про фізичну культуру і спорт». [Електронний ресурс]. Режим доступу до джерела: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3808-12
.Испулова Р. Н. Силовой фитнесс как средство коррекции здоровья студенческой молодежи / Р. Н. Испулова // Санкт-Петербург родина отечественного атлетизма: сб. научно-метод. трудов. СПб ГАФК ім. П. Ф. Лесгафта. 2004. С. 124.
.Калашников Д. Г. Построение учебных программ повышения квалификации специалистов фитнес-клубов: дисс...канд.пед.наук: 13.00.04 / Дмитрий Геннадиевич Калашников. Волгоград. 2005. 125 с.
.Кібальник О. Я. Рівень рухової активності школярів окремих міст України / О. Я. Кібальник, О. А. Томенко // Спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури і спорту. Львів, 2011. Вип. 5. С. 72-79.
.Класифікатор професій (КП) станом на 01.03.2015 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу до тексту: http://buhgalter911.com/Res/Spravochniki/Klassifik
.Корносенко О. К. Професійна підготовка майбутніх фітнес-тренерів як педагогічна проблема / О. К. Корносенко // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізич. вих. і спорту. Вип. 20: у 4-х т. Л.: ЛДУФК, 2016. Т. 3, 4. С. 92.
.Корносенко О. К. Роль фітнесу у системі оздоровчої фізичної культури / О. К. Корносенко / / Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. 2013. Вип. 112. С. 233.
.Международная хартия физического воспитания и спорта 21 ноября 1978 года [Електронний ресурс] http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_350
.Хоули Э. Т. «Руководство інструктора оздоровительного фитнеса» / Э. Т. Хоули, Б. Дон Френкс. К., Олимпийская литература, 2004. 361 с.