Митна справа і митна політика України

МИТНА СПРАВА І МИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА ЇХ ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Митна справа як складова частина зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності України

. Митна політика. Принципи митного регулювання

. Митні органи України

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

ВСТУП

Кожна держава, в тому числі і Україна, самостійно здійснює функції щодо захисту суверенітету у різних сферах, включаючи економічний. Зокрема, ст. 17 Конституції України визнає захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. В той же час неухильне зростання зовнішньоторговельних зв’язків і науково-технічного співробітництва з зарубіжними країнами - один з найважливіших напрямків зовнішньої політики України. Підвищення ролі економічних і науково-технічних зв’язків з іншими країнами вимагає певних заходів для удосконалення управління всією зовнішньоекономічною діяльністю. Тим самим підкреслюється необхідність зміцнення не тільки економічної, але і правової основи зовнішньоторговельних зв’язків із зарубіжними країнами. Таким чином, сьогодні роль державних органів, за допомогою яких здійснюються зовнішні економічні зв’язки, підвищується, зростає значення подальшої правової регламентації їх діяльності.

Сказане повною мірою стосується і такої важливої ланки системи зовнішньої торгівлі, як митні органи, які сприяють виконанню зовнішньоекономічної політики країни властивими їм засобами і формами, реально здійснюючи митну справу.

Для правильного та ефективного виконання цих завдань, необхідна наявність міцної теоретичної бази. В регулюванні митної справи важливу роль відіграють норми адміністративного права. Тому все більшої актуальності набувають питання удосконалення адміністративно-правових засобів здійснення митної справи і одночасно наукового дослідження основних проблем митного права.

Метою даної курсової роботи є аналіз правового забезпечення митної справи і митної політики в Україні. Для досягнення мети були сформульовані наступні завдання:

·      дослідити митну справу як складову частину зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності України;

·        проаналізувати поняття „митна політика”;

·        визначити принципи митного регулювання;

·        охарактеризувати митні органи України.

Об’єктом курсової роботи є правовідносини, які виникають у сфері здійснення митної справи. Предмет курсової роботи становлять теоретичні та практичні питання використання правових засобів здійснення митної справи, а також шляхи удосконалення зазначених засобів.

Наукові дослідження правового забезпечення митної справи та митної політики в Україні становлять праці вітчизняних і зарубіжних вчених в галузях загальної теорії права, конституційного права і державного будівництва, теорії управління, адміністративного та митного права, зокрема - В.Б. Авер’янова, Г.Т. Агеєнкової, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Є.О. Безсмертного, Ю.П.Битяка, А.С.Васильєва, І.О. Галагана, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, М.І. Єропкіна, Ф.Л. Жоріна, В.В. Зуй, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, М.Я. Маслєннікова, В.Я. Настюка, А.О. Нечитайленка, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, П.В. Пашка, А.І. Педешка, В.П. Пєткова, Ю.С. Рябова, В.М. Самсонова, М.М. Тищенка, В.К. Шкарупи, М.Г. Шульги, О.Н. Ярмиша та ін.

Нормативною основою курсової роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України та підзаконні нормативні акти.

У основі курсової роботи лежить порівняно-правовий і системно-функціональний метод наукового дослідження. Крім того, були задіяні логічний, формально-юридичний, аналітико-синтетичний методи. Допоміжну роль у процесі виконання курсової роботи грав історико-правовий метод.

Поставлена мета та задачі курсової роботи зумовили її структуру. Робота складається з вступу, трьох взаємопов’язаних розділів, висновків виконаної роботи та списку використаних джерел.

У Київській Русі серед численних зборів та мит були поширені «осьмині» (восьма частина від вартості товару) та «мит». Ці збори стали йменуватися з часом митом «мыть», а ті місця, де вони стягувалися, - митниці. З часів монгольської навали започатковано такі поняття, як «тамга», від якої й пішли слова «тамжить», «таможня» та «таможенник». Крім цього, відомі такі терміни, як «митчики» і «митарі».

Із самого словосполучення випливає, що митна справа у власному змісті означає діяльність, здійснювану митницею і взаємодіючими з нею іншими державними і недержавними органами. У сучасному представленні термін «митна справа» охоплює складний комплекс відносин, безпосередньо зв'язаний із зовнішньою і внутрішньою політикою і діяльністю держави. У рамках державної політики митна діяльність має багатоцільовий характер, служить задоволенню різноманітних інтересів і потреб.

За часів СРСР митна справа в Українській РСР самостійно майже не велася, а все було підпорядковано центральним виконавчим органам. Лише з лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності та розширенням прав регіонів у цій сфері виникла потреба створити митні органи безпосередньо на місцях вироблення експортного товару. Так, 1985 р. митні служби створюються на всій території України, у тому числі й на Сході - спочатку у Сумах при знаменитому науково-виробничому об'єднанні ім. Фрунзе, а потім і в Харкові.

Їх виникнення спричинено змінами в умовах господарювання та відносною самостійністю підприємств, у тому числі й у зовнішньоекономічній діяльності. Монополія держави на зовнішню торгівлю втрачалася, а разом із цими процесами й розвивалася митна справа. Якщо спочатку пости, що створювались у великих містах України, були призначені для оформлення вантажів, то з часом з лібералізацією еміграційної політики і для оформлення виїжджаючих за кордон вони перейняли на себе функції оформлення багажу громадян.

Ще до офіційного проголошення незалежності Української РСР були прийняті закони «Про зовнішньоекономічну діяльність» 16 квітня 1991 р. та «Про митну справу в Українській РСР» 25 червня 1991 р. (2004 втратив чинність у зв’язку із прийняттям Митного кодексу України).

Власне, становлення та розвиток митної справи та митного права в Україні започатковано Декларацією про державний суверенітет України та Законом Української РСР «Про економічну самостійність Української РСР», де визначено засади економічної і самостійності та напрямки її реалізації. Виходячи з того, що забезпечення економічної самостійності України є важливою умовою державного суверенітету, Україна самостійно визначає свій економічний статус та стратегію соціально-економічного розвитку в інтересах свого народу. Для цього здійснюється самостійно зовнішньоекономічна політика, забезпечується соціальна захищеність кожного громадянина, захищеність внутрішнього ринку.

З виходом України з Радянського Союзу переважно на базі органів внутрішніх справ у прикордонних регіонах стали формуватися митні пости, а митниці на західному та південному контролі та в міжнародних аеропортах набули нового статусу. Одночасно стало формуватися й митне законодавство. Як суверенна держава Україна потребувала власної митної політики та митного законодавства. Уже в перші місяці незалежності в короткий термін були розроблені та прийняті «Митний кодекс України» 12 грудня 1991 р. та Закон України «Про єдиний митний тариф» 5 лютого 1992 р. і разом із тим визначено та закріплено основи митної справи, визначені завдання митних органів. При їх розробці та прийнятті враховувалися міжнародні підходи та правила ведення митної справи і митної політики. Тому й митна справа в Україні розвивається у напрямі гармонізації і уніфікації із загальноприйнятими міжнародними нормами та стандартами.

Суттєво оновлено в 2000 р. Закон України «Про єдиний митний тариф», протягом 6 років велась робота над новим Митним кодексом України (далі - МК). Вона увінчалася прийняттям його 20 грудня 2001 р. Але в ньому містилось ряд суперечливих положень, і тому Президент України наклав на нього вето. Після зняття суперечливих положень Президент 11 липня 2002 р. нарешті його підписав. Як вказано у Преамбулі, МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Він спрямований на забезпечення економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, забезпечення законності у митній справі.

Відповідно до ст. З МК України, прийнятого Верховною Радою України від 11 липня 2002 p., митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, заснованої на додержанні визнання міжнародних відносин, систем класифікації і кодування товарів, єдиної форми декларування експорту і імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Отже, митна справа є поліструктурним явищем й включає в себе: порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів; митне регулювання, пов'язане із встановленням та справлянням митних платежів, процедури митного контролю та оформлення, боротьбу з контрабандою та порушеннями вимог цього кодексу, спрямованих на реалізацію митної політики.

Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, де дотримуються визнаної у міжнародних відносинах системи класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту і імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Але цим не обмежується зміст митної справи. У митну справу також включається митна статистика та ведення товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, профілактика виявлення та припинення контрабанди та інших порушень митного законодавства, розгляд справ про їх порушення, співробітництво з митними органами інших країн. Крім цього при виконанні своїх безпосередніх обов'язків митні органи зв'язані з іншими правовідносинами: міжнародно-правовими, цивільно-правовими, зовнішньоекономічними тощо. У ряді випадків здійснення митної справи виходить за межі компетенції самих митних органів. Так, уже згаданою статтею МК України визначається, що засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, встановлюються виключно законами України та цим кодексом. Кабінет Міністрів України організує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до МК України та інших законів, погоджених з Верховною Радою України міжнародних договорів. Уряд координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

Отже, митна справа є специфічною діяльністю держави та створених нею митних органів у взаємодії з іншими державними органами щодо забезпечення зовнішньополітичної і особливо зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва. Сучасне уявлення про митну справу охоплює складний комплекс відносин, безпосередньо пов'язаних із зовнішньою та внутрішньою політикою держави. Перш за все це стосується зовнішньоекономічних, культурних та інших зв'язків.

Митна справа здійснюється в межах митної політики, має багатоцільовий характер, слугує задоволенню інтересів та потреб фізичних та юридичних осіб і самої держави. Відповідно до ст. З Конституції України визначено пріоритети здійснення державної політики. Тому й митна політика повинна слугувати інтересам людини. Лише в такому ракурсі повинна оцінюватися діяльність всіх ланок державного механізму здійснення митної політики.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, МК України, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України. Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 5 МК територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України. Території спеціальних митних зон, розташованих в Україні, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, крім випадків, визначених законами України.

Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон та меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території спеціальних митних зон та штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митний кордон України (ст. 6 МК).

Митна справа в той же час не є незмінною і перебуває у постійному розвитку. Тому з ускладненням завдання митної політики змінюються її пріоритети та засоби здійснення. У той же час стратегічно митна справа завжди спрямована на досягнення гуманітарних, політичних, економічних, фіскальних, правоохоронних і регулятивних завдань держави.

Гуманітарна сфера пов'язана із забезпеченням прав та інтересів людини, у тому числі на вільне пересування і спілкування, вільне забезпечення своїх культурних, професійних та інших потреб на основі кращих досягнень людства. При цьому економічна мета митної діяльності полягає у захисті економічних інтересів та національного ринку, стягненні митних платежів при переміщенні товарів та предметів через кордон. Відповідно до номенклатури митних товарів також стягується мито, податок на додану вартість, акцизні та інші збори, у тому числі й за митне оформлення, зберігання товарів, їх митне супроводження. Тим самим митна справа через здійснення фіскальної політики є вагомим джерелом формування державного бюджету. Регулятивна мета митної справи та митного регулювання досягається шляхом встановлення ставок і мита, які застосовуються до товарів при їх переміщенні через кордон, встановлення заборон та обмежень на ввезення та вивіз товарів, ліцензування та квотування експорту та імпорту, видачу дозволів на ввезення та вивіз окремих товарів.

З прийняттям МК, як вказано у його прикінцевих положеннях, необхідно привести нормативно-правові акти у сфері митної справи у відповідність з ним. Митне законодавство розвивається у напрямку його уніфікації, спрощення митних процедур, викорінення їх повторності, що у подальшому призведе до необхідності подальшого удосконалення основних його законів. Тому сприяють інтеграційні процеси, зокрема вступ України у 2008 р. в СОТ та роботи із адаптації законодавства України до вимог караїм-членів ЄС.

ВИСНОВКИ

Історія митної справи є складовою історичного розвитку українського державотворення і як атрибут суверенітету розкриває складний шлях боротьби українського народу за самовизначення і ствердження держави. Існує, на наш погляд, достатньо вагома закономірність: народ перетворюється в націю, коли формує державу. Тому утвердження власної митної справи в Україні має не лише економічний, зовнішньоторговельний вплив, а й глибоке внутрішньополітичне і геополітичне значення.

Особливість митного права полягає в тому, що, поширюючись у принципі на всю територію держави, воно, проте, практично реалізується лише в процесі або у зв’язку з перетином митного кордону або переміщенням через нього товарів і транспортних засобів. Поряд з перетинанням митного кордону одночасно відбувається перехід зі сфери митної служби однієї держави під юрисдикцію іншої. Таке безпосереднє зіткнення різних правопорядків зазвичай не спостерігається в інших галузях або підгалузях національного права.

Митна справа - засіб забезпечення виконання функцій держави. Якщо діяльність державного інституту є неефективною, то виникає слушне питання про його доцільність. Ефективність митної справи має економічну, соціальну та правову оцінку. Перша полягає у здатності митної справи сприятливо впливати на економіку країни та формування дохідної частини бюджету. Соціальна ефективність оцінюється через спрямування митних процедур та відгуки населення про діяльність митних органів. Якщо митні органи чинять перепони у переміщені через митну територію мішка картоплі, вирощеної на своєму городі, який не з своєї волі опинився у сусідній державі, чи як гостинця від батьків, то це не сприяє соціальному характерові держави

Діяльність митних органів детально урегульована МК України та іншими нормативними актами і забезпечується спеціально підготовленими державними службовцями.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1.       Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141

2.       Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 38-39, ст.288 .

3.      Указ Президента України „Про положення про Державну митну службу України” від 12 травня 2011 року N 582/2011 - Законодавство „ЛІГА”.

4.       http://www.customs.gov.ua/ - офіційний сайт Державної митної служби України

5.      Бережнюк І. Г. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%8E%D0%BA_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87> Митне регулювання України: національні та міжнародні аспекти: монографія / І. Г. Бережнюк. - Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2009. - 182 с.

.        --Жорин Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник.  К.: КНЕУ, 2009.  133 с. <http://www.lib.ua-ru.net/content/787.html>

.        Історія митної системи / за ред. Шуліковського Г.Є - К., 2004. - 281 с.

8.       Ківалов С.В., Кормич Б.А. Митна політика України: Підручник. - Одеса: Юрид. література, 2001. - 256 с.

9.       Ківалов С.В., Кормич Б.А. Митне право: система та динаміка розвитку // Митна справа. - 2002. - № 1. - С. 3-7.

10.     Коментар до Митного кодексу України / За ред. П.В. Пашка, М.М. Каленського. - К.: Юстініан, 2004. - 736 с.

11.    Митна справа: Словник-довідник. - Харків: Кн.. рекламне агентство “РА”, 2000. - 320 с.

.        Митне право України: Навч. посібник / В.Я. Настюк, М.Г. Шульга. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. - 114 с.

13.     Митне право України: навчальний посібник. За заг. ред. проф. В.В. Ченцова. - К.: - 2007. - 283 с.

14.    Митне право України. Митне право України Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Навч. посібник. - Харків: Еспада, 2002. - 296 с.

15.    --Основи митної справи в Україні: Навч. посіб. / За ред. М.М. Каленського, П.В. Пашка.  К.: Т-во "Знання", КОО, 2003.  455 с. <http://www.lib.ua-ru.net/content/789.html>

.        Рисіч Й., Новосад Б., Морозов О. Історія митної справи та митної політики в Україні: Навчальний посібник. -Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2000. - 68 с.

18.    Сандровский К.К. Таможенное право в Украине: учебное пособие для студентов юрид. вузов и факультетов. - К.: Вентури., 2000. - 208 с.

19.     Становлення та розвиток митної справи на Півдні України з давніх часів до 1917 року (на матеріалах Миколаївської митниці) : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / В.К. Ковальський; Одес. нац. юрид. акад. - О., 2004. - 18 с.

20.     Таможенное законодательство Украины (Сборник нормативных актов) / Сост. Ю.П. Битяк, М.Г. Шульга, В.К. Игонин. - Харков: ООО «Одиссей», - 2004. - 780 с.

21.     Шишка Р.Б., Сергіснко В.В. Митне право України: Навч. посібник. - Харків: Еспада, 2002. - 290 с.