Заходи охорони земельних і біологічних ресурсів Закарпатської області

Заходи охорони земельних і біологічних ресурсів Закарпатської області

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів та природокористування України

«Боярський коледж екології і природних ресурсів»

Циклова комісія еколого-природничих дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни « Охорона навколишнього середовища»

на тему:«Заходи охорони земельних і біологічних ресурсів Закарпатської області»

Студентки IV курсу Е-42 групи

напряму підготовки 6.040106 Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

спеціальності5.04010602 Прикладна екологія

Молдаван В.О.

Керівник: Чорна О.П.

м. Боярка - 2014

ВСТУП

1. Загальна характеристика регіону

.1 Природно-кліматичні умови

.2 Демографічна ситуація

.3 Основні галузі народного господарства

.4 Природно-ресурсний потенціал

2. Стан природних ресурсів та екологічна ситуація в регіоні

. Охорона та раціональне використання земельних ресурсів

.2 Джерела забруднення грунтів та проблема відходів

.3 Основні заходи з охорони та раціонального використання земельних ресурсів

4. Охорона та раціональне використання біологічних ресурсів (лісових та рекреаційних) в регіоні

.1 Загальна характеристика лісових та рекреаційних ресурсів

.2 Стан лісових насаджень та місць рекреації на території регіону

.3 Заходи з охорони лісових та рекреаційних ресурсів

4.4 Заповідні території регіону

. Екологічна політика області. Заходи з охорони навколишнього середовища

. Розрахунок зборів за забруднення навколишнього сердовища

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Охорона навколишнього середовища являє собою форму відносин між суспільством і природою.

Охоро́на довкі́лля - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів <#"879683.files/image001.gif">

де, H_бі. - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т;

М _лі - маса річного викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

К_п - коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин;

М_пі - маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-тої забруднюючої речовини, т;

К_т - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; К_інд - коефіцієнт індексації = 1,8.

Де, К _нас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл. 1;

К_ф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл. 2 Додатку 3.

Базові нормативи плати за викиди в атмосферу і-тої забруднюючої речовини стаціонарними джерелами забруднення (Н_бі) встановлюються на підставі їхньої гранично допустимої концентрації, відносної та оцінки економічного збитку від шкідливої дії викидів і затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством Фінансів України (Додаток 4, табл. 1).

Якщо забруднююча речовина не має затвердженої середньодобової гранично допустимої концентрації, базові нормативи плати визначаються в залежності від її класу небезпечності (Додаток 4, таб 2).

Для забруднюючих речовин, на які не встановлені класи небезпечності, за норматив плати береться ставка, що дорівнює базовому нормативу плати за викид забруднюючої речовини 1 класу небезпечності.

Значення показника М_лі береться рівним річному обсягу викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, а показника М_пі - річному обсягу понадлімітного викиду (фактичний викид мінус ліміт).

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного палива.

Індивідуальне завдання: Ужгородський машинобудівний завод.

У́жгород - адмінцентр Закарпатської області <#"879683.files/image003.gif">

де, Н_бі - базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалювання 1 тонни і-го пального грн./т (додаток 4, табл. 4);

М_і - річний обсяг використання пального і-го виду, т;

К_т - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості. Використаємо попредні розрахунки і отримуємо = 1,5;

К_інд - коефіцієнт індексації = 1,8.

П_{(дизельне паливо)} = 632∙3∙1,5∙1,8 = 5119,2грн;

П_{(зріджений газ)} = 4∙3,85∙1,5∙1,8 = 41,58грн;

Загальна сума: П = 5119,2+41,58 = 5160,78грн.

6.3 Визначення розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (П_рв) визначається за формулою:

М_лі - річна маса відходів і-ro виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т;

К_п - коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі;

М_пі - маса понадлімітного річного розміщення відходів і-го виду, т;

К_т - коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів = 1,5;

К_о - коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів = 1;

К_інд - коефіцієнт індексації = 1,8.

Базові нормативи плати за розміщення 1 тони відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі (Н_6і) встановлюється з урахуванням їхньої небезпечності для навколишнього природного середовища і оцінки економічних збитків від розміщення відходів у природному середовищі та затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України ( таб.1, додатка 5)

Значення показника М_лі береться рівним річному обсягу розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі в межах ліміту (згідно з дозволами на їхнє розміщення), а показника М_пі - річному обсягу понадлімітного розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі (фактичний обсяг мінус ліміт).

Коефіцієнт К_м який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл.2.. додатка 5.

Коефіцієнт К_о, який враховує характер облаштування місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл.3. додатка 5.

Розрахунки:

П_{рв(зола)} = (0,5∙416+3∙0,5∙186) ∙1,5 ∙1 ∙1,8 = 753,3грн.

Висновок: Провівши оцінку забруднення машинобудівним підприємством навколишнього середовища було визначено, що дане підприємство у місті Ужгороді за забруднення навколишнього середовища стаціонарними джерелами забруднення повинно сплатити 64982 грн; за забруднення пересувними джерелами забруднення - 5161 грн; за розміщення відходів - 754 грн. Всього за забруднення навколишньг середовище підприємство повинно сплатити - 70897 грн. В тому числі до державного бюджету - 14179,4 грн; до місцевого бюджету - 49627,9 грн; залишається в розпорядженні підприємства - 7089,7 грн.