Формування цін на міжнародному ринку
Вступ
Актуальність проблеми
удосконалення процесу цiноутворення на експортну продукцiю на ПАТ «АМК» полягає
в тому, що збільшення ціни на експортовану продуцію це отримання кращіх
фінансових результатів для підприємств, а також для країни, але в той же час це
приводить до зниження споживчого попиту, тому основною задачею буде знайти
компроміс між високою ціною і попитом, в результаті чого будуть досягнуті
предписані результати. Імпортер ставить перед собою завдання купити товар за
ціною між отриманої середньою й мінімальної з наведених до єдиної бази, а
продавець - продати за ціною між середньою й максимальною. Відповідно імпортери
в процесі переговорів вступають із заниженими цінами, а експортери, як правило,
завищують ціни в середньому на 10%. У ході переговорів ураховуються аргументи
обох сторін і вносяться відповідні корективи в ціну. Крім того, продавець
зберігає за собою право коректувати ціну товару аж до моменту його
відвантаження відповідно до виникаючих додаткових витрат, пов'язаними з
виробництвом, продажем і доставкою товару або ж зі зміною курсу валют [1].
В умовах ринкової економіки проблема процесу
ціноутворення на експортовану продукцію підприємств загострюється унаслідок
нестабільності, мінливості ринкової кон’юнктури, динамічності зовнішнього
середовища, загострення конкурентної боротьби. Звідси випливає важливість дослідження як
загальних теоретичних аспектів системи цін, так і проблем практичного
ціноутворення. Особливо актуальні зазначені проблеми для підприємств
металургійного комплексу України через те, що вони здійснюють свою діяльність
на ринку олігополістичної конкуренції та є залежними від рівня цін на продукцію
і послуги галузей-монополістів. В ринкових умовах вітчизняні металургійні
підприємства зіткнулися з дефіцитом комплексних наукових розробок із проблеми
ціноутворення, що не дозволяє їм протистояти впливу можливих негативних змін
ринкової кон’юнктури, а також повною мірою використовувати свої конкурентні
переваги при сприятливій ціновій ситуації на ринку. Все це обумовлює актуальність,
теоретичну і практичну значущість роботи.
Метою дослідження дипломної роботи є
обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо
розвитку систем ціноутворення та управління цим процесом в сфері ЗЕД, що
сприятиме підвищенню ефективності їх виробничо-господарської діяльності.
Для досягнення цілей необхідно вирішити такі
завдання:
аналіз методів ціноутворення на міжнародному
ринку;
- аналіз факторів ціноутворення на експортовану продукцію;
- особливості формування цін на зовнішньому ринку;
- розробка бізнес - процеса цінової політики на експортовану
продукцію металургійного підприємства;
- оцінка економічного ефекту при удосконалені ціноутворення на
експортовану продукцію.
Економічний ефект досягається за рахунок різниці
максимально можливого доходу, який може отримати підприємство при максимально
можливій ціні для зазначених додаткових послуг (покращення якості продукції,
форми оплати, умови і термінів постачання) і мінімально можливого доходу при
мінімально можливій ціні без додаткових послуг (скорочення обсягу послуг,
відсутність проведення УЗК якості продукції, наявність незначних відхилень
продукції від ДСТ, ТУ).
Об’єктом дослідження дипломної роботи є способи формування та
встановлення ціни на експортовану металургійну продукцію ПАТ «АМК».
Предметом дослідження дипломної роботи є
теоретичні, методологічні та практичні аспекти формування й розвитку систем
ціноутворення в управлінні виробничо-господарською діяльністю металургійного
підприємства, а саме попит, собівартість, надбавки и т.ін.
Методи дослідження. В роботі були використані
наукові методи, які застосовуються при вивченні соціально-економічних процесів
і явищ, а саме: методи наукового узагальнення (при уточненні сутності та
класифікації процесу ціноутворення), діалектичний метод (при визначені проблем
інформаційного забезпечення процесу ціноутворення), методи індукції і дедукції,
класифікації, порівняння, наукової абстракції, системного і комплексного
аналізу (при визначенні ціни на продукцію).
Практичне значення отриманих
результатів полягає в удосконаленні процесу ціноутворення на експортну
металургійну продукцію на підприємстві ПАТ «АМК». Розроблені заходи щодо
процесу ціноутворення експортної продукції за ключовими компетенціями можуть
бути використані в практичній діяльності підприємств, що здійснюють
зовнішньоекономічну діяльність.
1. Сутність процесу ціноутворення на металургійну
продукцію на зовнішньому ринку
.1 Поняття та роль
ціноутворення на експортну продукцію
ціноутворення економічний ринок
експортований
Процес ціноутворення - це комплекс, який включає
в себе інформаційну базу, методи і формування результатів на основі яких
приймаються управлінські рішення в сфері ціноутворення.
Ціна як важлива складова ринкової економіки є еквівалентом
обміну товарів. У загальному вигляді це кількість грошей, за яку продавець
бажає продати товар, а покупець - купити його.
Ціна реалізації - це ціна, за якою продукція надходить до
покупців. Така ціна, крім витрат та прибутку, містить у собі товарні податки та
надбавки. Ціна реалізації, за якою продукція надходить до виробничого споживача
(крім населення), називається відпускною [10].
У ринкових умовах ціна, як правило,
встановлюється на основі співвідношення між попитом та пропозицією. Але це не
означає, що підприємці не беруть жодної участі у встановленні ціни. Вони ще до
початку реалізації товару, враховуючи його якісні характеристики, маючи
розрахункову величину витрат, знаючи ціни конкурентів і споживчий попит на
ринку, починають формувати вихідну ціну на свою продукцію. За такою початковою
ціною товар надходить до ринку, де в процесі купівлі-продажу під впливом
співвідношення між попитом і пропозицією встановлюється остаточна ціна
реалізації [8].
Вихідна ціна має бути в межах між надмірно
низькою ціною, яка не дає прибутку, і надмірно високою, яка стримує попит. Тому мінімально можлива
ціна визначається собівартістю продукції, а максимальна - наявністю унікальних
властивостей товару. Ціни товарів конкурентів і товарів-аналогів обумовлюють
середній рівень, на який слід спиратися, встановлюючи ціну.
Процес ціноутворення на експортну продукцію
наведено на рис. 1.1.
Рисунок 1.1 - Процес ціноутворення на експортну
продукцію
У сучасному маркетингу
існує чотири головних типа задач ціноутворення:
- забезпечення процесів
виживання;
максимізація поточного
прибутку;
завоювання лідерства за
показниками частки ринку;
- завоювання лідерства за
показниками якості.
Забезпечення процесів
виживання - цю задачу ставить перед собою підприємство, що потрапило у важку
ситуацію в умовах жорсткої конкуренції і різкої зміни потреб споживачів. Для
того, щоб забезпечити роботою підприємство, зберегти трудовий колектив і
відносини з каналами розподілу і збуту, підприємство змушене призначати на свою
продукцію дуже низькі ціни у надії на збільшення обсягу продажів і доброзичливу
відповідну реакцію споживачів. Іноді ціни зменшуються до рівня собівартості. У
цьому випадку знижені ціни покликані тільки покривати витрати і гарантувати
хоча б просте відтворення до моменту стабілізації ситуації.
Задачу «максимізація
поточного прибутку» підприємство ставить перед своєю системою ціноутворення у
випадках, коли керівництво фірми турбує моментальний результат, а не
довгострокова перспектива. Спеціалісти шляхом оцінки попиту і витрат
призначають таку ціну, що забезпечить максимальне надходження поточного
прибутку
[12].
Завоювання лідерства за
показниками частки ринку як задача ціноутворення використовується, коли
підприємство ставить перед собою мету довгострокового успішного функціонування
на ринку і завоювання лідерства за охопленням максимальної кількості
споживачів. Таким чином, формування ціни (максимально можливе зниження)
здійснюється з метою завоювання більшої частки ринку в розрахунку на
довгостроковий прибуток.
Завоювання лідерства за
показниками якості - це задача ціноутворення, яка також направлена на
довгострокову успішну діяльність фірми.
На другому етапі процесу
ціноутворення необхідно проаналізувати стан попиту на цільовому ринку. Будь-яка
ціна, призначена фірмою, так чи інакше позначається на рівні попиту на товар,
однак максимально можливий рівень ціни диктується попитом. Залежність між ціною
та попитом описується кривою попиту (рис. 1.2).
Для більшості товарів
залежність носить обернений або обернено пропорційний характер:
(1.1)
де у - кількість
товарів;
х - ціна.
Коефіцієнти а і b кривої попиту
можна визначити методом регресійного аналізу.
А - для більшості товарів.
Б - для престижних
товарів.
Рисунок 1.2 - Варіанти
можливих кривих попиту
Закон попиту відображає
обернено пропорційну залежність між обсягом реалізації і ціною й говорить, що
споживач здобуває більшу кількість товарів за низькою ціною, ніж за високою
[12].
Для престижних товарів
крива попиту має позитивний нахил, тому що споживач вважає більш високу ціну
показником більш високої якості. Однак при занадто завищеній ціні (Ц3) рівень попиту виявляється
нижче, ніж при Ц2. Крім того для споживачів з високим рівнем доходів, які і є
покупцями престижних товарів або товарів особливого попиту, тим цінніше
продукт, чим меншій кількості споживачів він доступний. У міру насичення ринку
продукцією інтерес до неї такого контингенту поступово знижується незалежно від
ціни.
Цінова еластичність
попиту визначається відношенням зміни величини попиту (у%) до зміни цін (у%).
Цінова еластичність
попиту означає:
. (1.2)
Коефіцієнт еластичності попиту показує на скільки відсотків
змінюється обсяг реалізації при зміні ціни на 1%.
Еластичний попит - цінова еластичність >1. Невелика
зміна в цінах приводить до великих змін у розмірах попиту. При цьому загальний
дохід (виторг) зростає, коли ціни знижуються, тому вигідно знижувати ціни, і
зменшується, якщо ціни підвищуються.
Нееластичний попит - цінова еластичність <1. Зміна ціни
не значно впливає на обсяг попиту. Загальний дохід збільшується тоді, коли ціни
збільшуються, і падає, коли ціни знижуються.
Одиничний (унітарний) попит - зміна в цінах компенсується
зміною в розмірах попиту, так що загальний розмір виручки від реалізації
залишається незмінним.
Наявність того чи іншого типу попиту залежить від двох
критеріїв:
- доступність замін;
- важливість самої потреби.
Якщо існує безліч
аналогічних товарів і послуг та немає терміновості в здійсненні покупки, то
попит еластичний.
І. Збільшення цін
приведе:
- до покупки замінників;
до відкладання покупки.
ІІ. Зменшення цін
приведе:
- до збільшення обсягів
реалізації;
- до відволікання
покупців від покупки;
змусить раніше зробити
покупку.
Якщо споживач вважає, що
пропозиція фірми унікальна чи існує гостра необхідність у покупці, то попит
нееластичний - ні збільшення, ні зниження ціни не робить істотного впливу на
обсяг реалізації.
Попит визначає
максимальну ціну, яку фірма може запросити за свою продукцію.
Мінімальна ціна, яку
підприємство може запросити за свій товар, визначається витратами виробництва,
тому на третьому етапі ціноутворення здійснюється аналіз власних витрат фірми.
У період швидкого росту цін підприємства можуть поводитися по-різному у
відношенні до витрат виробництва [14].
1.
Вони можуть не змінювати структуру продукції, яка випускається, і
переносити весь ріст витрат на споживачів.
2.
Не змінювати структуру продукції і переносити частину витрат на
споживачів, а частину брати на себе за рахунок зменшення прибутку.
3.
Модифікувати продукцію так, щоб зменшити свої витрати і зберегти
рівень цін (використовуючи матеріали більш дешеві чи більш низької якості,
зменшуючи розмір виробу (якщо це не впливає на його функціональні якості),
пропонуючи мінімальну кількість варіантів виробу).
Модифікувати продукцію
так, щоб споживачі не заперечували проти підвищення цін (використовуючи більш
якісні матеріали, пропонуючи більше число варіантів виробу чи збільшуючи
розміри).
Підприємства прагнуть
призначати таку ціну, щоб вона повністю покривала усі витрати виробництва і
збуту, включаючи визначену норму прибутку.
Хоча максимальна ціна
визначалася попитом, мінімальна - витратами, на встановлені підприємством
власного середнього діапазону ціни впливають ціни конкурентів і їхні ринкові
реакції, дослідження яких і проводиться на четвертому етапі процесу
ціноутворення.
Знання оцінок конкурентів
підприємство може використовувати як відправну точку для потреб власного
ціноутворення.
Якщо товар аналогічний
товарам конкурентів, то ціни цих товарів будуть схожими.
Якщо товар за якістю
нижче, то ціна є меншою, якщо товар за якістю вище, то і ціна відповідно вища.
Можна сказати, що підприємство користується ціною для позиціонування свого
товару щодо товарів конкурентів [17].
Далі здійснюється вибір
методу ціноутворення і розрахунок остаточного рівня ціни.
При призначенні
остаточної ціни необхідно враховувати сприятливе психологічне сприйняття
поданого рівня ціни споживачами, конкурентами, постачальниками, власним
торговим персоналом, а також державними законодавчими органами.
Для цього
використовуються декілька видів цінових стратегій:
- стратегія призначення
високих цін;
стратегія диференціальних
цін;
стратегія прориву;
стратегія глибокого
проникнення на ринок;
стратегія зняття вершків;
стратегія використання
дискримінаційних цін;
стратегія єдиних цін;
стратегія гнучких,
еластичних цін;
географічна стратегія;
стратегія неокруглених
цін;
стратегія використання
системи знижок і надбавок [18].
Стратегія призначення
високих цін використовується для товарів відомих марок або коли продукт
відрізняється за якісно-експлуатаційним рівнем від усієї продукції, яка
пропонується на ринку.
Стратегія диференціальних
цін будується на принципі пошуку на ринку товару, який зможе служити базою для
ціноутворення за причини співпадіння або знаходження у одному діапазоні
функціонально-експлуатаційних параметрів. У цьому випадку задача ціноутворення
- визначити величину різниці, яка була б прийнятна для споживачів.
Стратегія прориву
направлена на призначення мінімально можливих цін на товари на перших етапах
виходу підприємства на ринок з метою стимулювання збуту, а потім, в міру
завоювання споживачів, здійснюється поступове підвищення ціни до рівня, який
буде відображати його техніко-якісний стан. Ця стратегія ефективна на ринках
товарів еластичного попиту і великої ємності, при цьому зріст прибутку
забезпечується за рахунок чутливої реакції покупців на низькі ціни і збільшення
обсягів купівлі.
Стратегія глибокого
проникнення на ринок спрямована на поширення частки ринку, яка належить
виробнику, за рахунок використання гнучкої цінової, маркетингової і збутової
політики.
Стратегія зняття вершків
використовується у випадках виведення на ринок товарів прихованого попиту.
Виробник утримує більшу частку загального прибутку за період одноосібного
функціонування на ринку і задоволення споживачів, які згодні платити будь-яку
високу ціну за товар. По мірі насичення ринку продукцією фірма знижує ціну і
переходить на освоєння інших секторів.
Стратегія використання
дискримінаційних цін направлена на окремі сегменти ринку, де ціни
встановлюються на найвищому рівні. Це можливо здійснювати тільки зі споживачами,
які погано орієнтуються у ринковій ситуації і проявляють дуже велику
зацікавленість у товарі [20].
Стратегія єдиних цін для
усіх покупців зміцнює їх довіру до підприємства-виробника. При цьому
з'являється можливість реалізації продукції шляхом використання каталогів та
почтового розсилання.
Стратегія гнучких,
еластичних цін пропонує керування рівнем ціни в залежності від фінансових
можливостей споживачів. Ця політика прийнятна для промислової продукції та
товарів тривалого використання.
Географічна стратегія
спрямована на призначення різного рівня цін у різних географічних регіонах.
Стратегія неокруглених
цін припускає призначення ціни з непарними цифрами, що направлено на
психологічне сприйняття продукту і його ціни споживачем. Так більш корисно
призначити ціну на товар у розмірі 4 гривні 99 копійок, ніж 5 гривень (у
покупця ціна асоціюється з цифрою чотири, а не п'ять).
Управління ціновою
політикою підприємства здійснюється шляхом успішного використання системи
знижок і надбавок.
Базовий рівень цін може
бути скоригований різними видами цінових націнок:
- знижка за оплату
готівкою;
сезонні знижки за покупку
товарів поза сезоном;
знижки за кількість;
- дистриб'юторські і
дилерські знижки постійним посередникам по збуту;
- знижки постійним
клієнтам за вірність;
знижки за попередню
оплату;
спеціальні знижки на
пробні партії і замовлення;
- знижки за повернення
раніше купленої в цієї фірми застарілої моделі;
- знижки при продажу
старої продукції;
- експортні знижки
іноземним покупцям понад знижки, надані на внутрішньому ринку;
- надбавка за
індивідуальне замовлення;
надбавка за підвищення
якості;
надбавка за розстрочку
платежу;
надбавка за додаткові
послуги;
- надбавка за упакування,
тару [22].
Знижки за кількість
призначаються в дуже широкому діапазоні - від 1 до 30%, особливо це актуально
для запчастин, що дозволяє уникнути великої кількості дрібних замовлень. У
підсумку зростає обсяг продажів, і падають транспортні витрати.
Бонусні знижки надаються
постійним клієнтам, якщо вони за визначений період купують зумовлену кількість
товарів (5-8%).
Дилерські знижки
покривають власні витрати дилера на продаж і сервіс, а також забезпечують йому
одержання прибутку.
Спеціальні знижки є
предметом комерційної таємниці, вони сягають 8%. Робляться для тих покупців, у
яких фірма особливо зацікавлена.
Знижки на автономне
постачання - це вид спеціальних знижок, що не являють собою таємниці.
Здійснюється у випадку продажу фірмі-посереднику різних елементів системи
(«розсипом» до 30%). У цьому випадку посередник комплектує і поставляє покупцю
ті або інші конфігурації цієї системи.
1.2 Методи ціноутворення
на експортовану продукцію
З огляду на предметну галузь основним
єлементом формування ціни на експортовану продукцію ціноутворення є методи ціноутворення.
Розглянемо структурну схему методів ціноутворення (рис. 1.3).
У ринкових умовах найширше застосовуються методи,
які у своїй основі спираються на:
- витрати;
попит;
конкуренцію.
Методи ціноутворення на еспортну продукцію, що
ґрунтуються на врахуванні витрат, називаються витратними. До них відносять
метод повних витрат, метод надбавок, метод цільового прибутку та агрегатний
метод
[2].
Витратний метод, або метод «Середні витрати» +
«прибуток».
В основі цього методу лежить ідея
розрахунку собівартості товару як головної складової ціни. В товарно-грошових
умовах собівартість продукції містить у собі всі існуючі витрати, які необхідні
на виробництво і збут товару, які зроблені за рахунок підприємства.
Однак існують такі
витрати, які пов'язані з виробництвом товару, але не відносяться до
собівартості, тому що фінансуються за рахунок прибутку, спеціальних фондів,
бюджетних асигнувань і т.ін.
Для розрахунку ціни
витратним методом необхідне підсумування сукупних витрат і нормативного
прибутку.
До переваг цього підходу
відносять:
. Споживач у значно
більшій мірі має інформацію про власні витрати на виробництво продукції, ніж
про попит, вивчення якого потребує додаткових витрат.
2.
Якщо цим методом користується більшість виробників даної галузі,
то ціни будуть подібними і цінова конкуренція зводиться до мінімуму.
3.
Даний метод вважається справедливим як у відношенні споживачів,
так і виробників, тому що при збільшенні попиту на продукцію виробник не
наживається на споживачах, одночасно маючи справедливу норму прибутку.
Однак цей метод не адаптовано
до сучасних умов господарювання, він не враховує особливості ситуації на ринку
збуту і не пристосований до конкурентних відносин між виробниками [19].
Аналіз беззбитковості й
одержання цільового прибутку.
Даний підхід до
встановлення ціни являє собою різновид методу ціноутворення, що надає
інформацію про граничну якість товару і відповідну їй ціну, а також дозволяє
визначити оптимальне співвідношення між кількістю і ціною при необхідності
одержання величини необхідного прибутку.
Якщо аналізувати ціни в
залежності від покриття витрат та рівня утриманого прибутку, то існує три
головних типи цін:
- мінімально-гранична
ціна - це такий рівень ціни, при якому покриваються змінні витрати. Таким
чином, мінімально гранична ціна складає рівень питомих змінних витрат;
прибутковості при прогнозованому строку окупності;
ціна беззбитковості - це
ціна, при якій підприємство покриває усі сукупні витрати на виробництво одиниці
продукції (суму змінних та постійних витрат). Таким чином витрати вже повністю
окупаються, а прибуток ще не отримується;
цільова ціна - це такий
рівень ціни, при якому підприємець не тільки покриває свої сукупні витрати, а й
утримує запрограмований прибуток [21].
Цей метод заснований на
побудові графіків беззбитковості (рис. 1.4) та граничної рентабельності (рис.
1.4), на яких представлені валові витрати і передбачувана валова виручка від
реалізації при різному рівні обсягів продажів.
Рисунок 1.3 - Методи ціноутворення на експортну
продукцію
Крім того у процесі
дослідження проводиться розрахунок граничної кількості товару та граничної
рентабельності. На основі аналізу перелічених показників та графіків формується
оптимальна ціна, яка дасть запланований рівень.
Рисунок 1.4 - Графік беззбитковості
Гранична кількість товару
- це оптимальний обсяг виробництва та продажу товарів, необхідний для покриття
капітальних вкладень і отримання першого прибутку. При реалізації товару у
граничній кількості підприємство має нульовий прибуток, але обсяг продажу у
розмірі «гранична кількість продукції + 1 одиниця товару» принесе перший
прибуток підприємству. Цей показник можна розрахувати як графічним, так і
аналітичним способами (рис. 1.7) [6].
Розрахунок точки
беззбитковості можна зробити аналітичним методом. Він полягає у визначенні
мінімального розміру виручки від реалізації, при якому норма прибутку рівна
нулю.
. (1.3)
Гранична рентабельність
визначається трьома головними методами:
– графічним методом,
шляхом побудування точки беззбитковості (рис. 1.5);
Рисунок 1.5 - Розрахунок
графічної рентабельності шляхом побудови точки беззбитковості
- аналітичним методом:
. (1.4)
- графічним методом на
основі результату від реалізації (рис. 1.6)
Можливо визначити ціну
товару, при якій підприємство утримає нульовий прибуток, тобто ціну
беззбитковості:
. (1.5)
Рисунок 1.6 - Графічний
метод визначення граничної рентабельності на основі результату від реалізації
Цільову ціну можливо
визначити, якщо знати рівень інвестиційного капіталу та прогноз відсотка
прибутку:
. (1.6)
У свою чергу, розрахунок
маси прибутку можна знайти графічно, як показано на рис. 1.5, і аналітично за
формулою:
. (1.7)
При більш детальному
аналізі є можливість розрахувати строк окупності капіталовкладень, якщо є дані
про інвестиційні находження та витрати за роками (місяцями). Це можливо зробити
як аналітичним методом, так і графічним. Використовуючи аналітичний метод,
необхідно зробити пропорцію між капіталовкладеннями та витратами і
співвідносити зі строками. Графічним методом будуються три кривих:
– крива капітальних
надходжень за роками;
– крива витрат за
роками;
– крива різниці між
капітальними находженнями та витратами за роками.
Строк окупності буде
відповідати точці перетину третьої кривої з віссю періодів (рис. 1.7).
Цей метод ціноутворення
вимагає розгляду різних варіантів цін, їхній вплив на обсяг збуту, необхідного
для подолання точки беззбитковості.
Основний недолік цього
методу в тому, що він не враховує попит, заявлений на даний вид продукції [3].
Наступна група методів
ціноутворення на експортну продукцію - це методи, які засновані на попиту. До
них відносять:
- метод встановлення ціни
на підставі ціннісної вагомості;
метод встановлення ціни
на підставі закритих торгів;
тендерний метод.
Метод встановлення ціни
на підставі ціннісної вагомості.
Основним фактором
ціноутворення вважаються не витрати, а купівельне сприйняття даного товару.
Для формування у
свідомості споживача уявлення про цінність товару використовуються нецінові
прийоми впливу. Ціна покликана відповідати ціннісній вагомості товару.
Метод встановлення ціни
на підставі закритих торгів.
Використовується при
необхідності встановлення ціни на підряди, що прагне одержати фірма.
Здійснюється з урахуванням очікуваної цінової
пропозиції конкурентів. При цьому майже не враховується взаємовідношення між
ціною і власними витратами. Чим нижче встановлена ціна, тим більше шансів на
отримання замовлення. Цей метод, як і тендерний, є змішаним, тому що він
націлений, як на споживача, так і на конкурентів.
Інвестиційні витрати, грош. од
Рисунок 1.7 - Графік побудови строку окупності
І нарешті, великий
інтерес викликають методи, які орієнтовані на конкурентну ситуацію на ринку, до
них відносять такі:
1.
Установлення ціни на підставі рівня поточних цін.
2.
Нормативно-параметричні методи.
2.1 Порівняння питомих
показників товару.
2.2 Метод регресійного
аналізу.
2.3 Агрегатний метод
порівняння.
2.4 Бальний метод
зіставлення цін.
.5 Метод експертної
оцінки споживчих достоїнств продукції.
2.6 Розрахунок ціни на
підставі рівня конкурентоспроможності товару.
2.5 Функціональний метод
або метод емпіричної залежності.
2.6 Метод встановлення
ціни на основі порівняння продуктивності промислових товарів.
2.7 Метод встановлення
ціни на основі визначення граничного рівня.
Установлення ціни на
підставі рівня поточних цін.
Фірма відштовхується від
цін конкурентів і менше уваги звертає на власні витрати й попит. Цей метод
застосовується, коли еластичність попиту складно піддається виміру і фірмі
здається, що рівень поточних цін відповідає отриманню справедливої норми
прибутку при виробництві даного виду продукції.
Цей метод заснований на
зіставленні ціни і якості власної продукції з аналогічним товаром
фірм-конкурентів із застосуванням нормативно-параметричних методів, що
характеризують ціну за техніко-економічними параметрами та іншим складовим
конкурентоспроможності [12].
Порівняння питомих
показників товару.
При використанні цього
методу розраховуються частка від розподілу ціни товару на головний параметр
кожного виробу даного параметричного ряду товарів, шо заміщаються:
, (1.8)
де: Р1…Рn -
ціни товарів даного параметричного ряду;
N1…Nn - значення головного параметричного ряду
товарів у прийнятих одиницях виміру;
Рпит.пар. - ціна головного параметра даного
параметричного ряду, що використовується в поточній аналітичній роботі з
перевірки й обґрунтування ціни.
Крім того, рекомендується враховувати прийняту міжнародну
практику виміру ціни устаткування в залежності від потужності за формулою:
, (1.9)
де: Р1, Р0 -
ціни порівнюваних товарів;
N1…N0 - потужність чи продуктивність
відповідного устаткування;
n - показник ступеня, що враховує показник
ціни від потужності чи продуктивності устаткування. Його значення періодично
публікується в спеціальних матеріалах.
Метод регресійного аналізу.
Сутність даного методу зводиться до наявності лінійної
залежності між головним параметром товару і ціною. При цьому необхідно пройти
такі основні етапи:
- визначення
класифікаційних параметричних груп виробів;
відбір параметрів, які
найбільш впливають на ціну виробу;
- вибір і обґрунтування
форми зв'язку, зміна ціни при зміні параметрів;
- побудова системи
нормальних рівнянь і розрахунок коефіцієнта регресії.
Прості лінійні регресійні
моделі встановлюють лінійну залежність між двома змінними, наприклад витратами
на відпустку й складом родини; витратами на рекламу й обсягом випуску
продукції; витратами на проживання й валовим національним продуктом (ВНП);
зміною ВНП залежно від часу й т.ін. У нашому випадку цей метод будемо
використовувати для пошуку залежності ціни від будь-якого технічного або
експлуатаційного параметру [23].
При цьому одна зі змінних
уважається залежною змінною (у) і розглядається як функція від
незалежної змінної (х).
У загальному виді проста
вибіркова регресійна модель записується так:
, (1.10)
де у - вектор спостережень за залежною змінною;
;
х - вектор спостережень за незалежною
змінною;
;
е - вектор випадкових величин (помилок); ;
- невідомі параметри регресійної моделі.
Регресійна модель називається лінійною, якщо вона лінійна
за своїми параметрами. Отже, вище приведена модель є лінійна регресійна модель.
Її ще можна трактувати і як пряму на площині, де - перетинання з віссю ординат, а - нахил (природно, якщо абстрагуватися від
випадкової величини е).
Щоб мати явний вигляд залежності, необхідно знайти
(оцінити) відомі параметри цієї моделі.
У загальному є необмежена кількість прямих , які можна провести через безліч
спостережуваних точок. Одна пряма з безлічі розміщена таким чином, що деякі
точки перебувають вище, деякі нижчі цієї прямої, на основі чого можна
встановити відхилення (помилки) відносно цієї прямої:
(1.11)
де - точка на прямій, що відповідає значенню.
Агрегатний метод.
Цей метод полягає в підсумовуванні окремих конструктивних
частин параметричного ряду продукції з додаванням вартості оригінальних вузлів
чи деталей. Він застосовується, якщо нова продукція складається з різних
сполучень основних конструктивних вузлів, ціни яких відомі, а сукупна ціна
обчислюється як сума окремих конструктивних елементів шляхом підсумовування
(вирахування) цін, що додаються, чи елементів, що знімаються [25].
Бальний метод.
Полягає в здійсненні експертних оцінок значущості
параметрів виробу для споживача. Кожному параметру привласнюється певна кількість
балів, підсумовування яких дає інтегральну оцінку техніко-економічного рівня
виробів.
Множенням суми балів на вартісну оцінку одного бала
визначається загальна ціна даного виробу за формулою:
, (1.12)
де Рн -
розрахункова ціна нового виробу;
Рб - ціна базового
виробу;
Вні, Вбі - бальна оцінка і-то
параметра відповідно нового і базового виробу;
VI - питома вага і-го
параметра даного виробу.
Метод експертних оцінок.
Заснований на результатах
опитування чи колективної думки експертів про можливу ринкову цінність товару,
розміри попиту на нього і вироблення рішень про ціну.
Розрахунок ціни на
підставі рівня конкурентоспроможності товару.
Розрахунок ціни
здійснюється за формулою:
, (1.13)
де Р0, Р1 - ціни відповідно базового і
поданого товарів;
ІТП, іеп - групові параметричні показники по
технічних і економічних показниках конкурентоспроможності товару;
F1 - коефіцієнт пайової участі одиничного
показника продажної ціни виробу;
В-частка по вартості ринку базисних товарів;
Q - показник, що відбиває співвідношення між
попитом та пропозицією на розглянутий базисний товар (коефіцієнт насиченості).
Функціональний метод або метод емпіричної залежності.
Сучасний рівень розвитку маркетингової системи на
підприємстві виставляє дуже жорсткі вимоги до системи ціноутворення на
продукцію важкого машинобудування, що пояснюється особливостями промислового
маркетингу. Загальні існуючі методи у даному випадку неефективні у результаті
того, що вони не враховують специфіку цієї сфери виробництва. При формуванні
ціни на машинобудівне устаткування необхідно враховувати, насамперед, його
функціональні можливості та їх відповідність споживчим умовам експлуатації. Це
забезпечити без використання функціонального напряму у маркетингу дуже складно.
Враховуючи сутність цього виду маркетингу, при якому перш за все визначають,
які функції повинен виконувати товар, щоб задовольнити споживача, і які для
цього існують варіанти. При цьому збір та аналіз інформації проводиться з
урахуванням особливостей місць експлуатації обладнання, яке розробляється і
пропонується цільовому споживачу, тобто ведеться робота під замовника.
Сутність, необхідність, умови використання та характеристики функціонального
маркетингу наведені у третьому розділі, які можуть бути використані у якості
аргументації ефективності використання функціонального підходу у процесі
ціноутворення, котрий представляється у виді послідовного процесу, який складається
з шести головних етапів. На початковому етапі, насамперед необхідно визначити
кінцеву прикладну мету, для котрої й організовано виконання усіх запланованих
робіт. На момент, коли цілі, які намічаються для реалізації, поставлені, а
виконавцям зрозуміла суть виконуваних задачу є можливість переходу до другого
етапу, який полягає у зборі статистичних даних та інформації, які необхідні для
виконання існуючих цілей і проведення аналізу, що вимагається. Далі проводиться
визначення класифікаційних параметричних груп виробів. На цьому етапі
принциповим є питання формування статистичної бази даних, на основі якої далі
буде будуватися уся система. Від цього залежить точність розрахунків. Крім
того, для продукції машинобудівного профілю
недопустимо проведення будь-якого аналізу без класифікаційної регламентації
товарів [17].
На другому етапі здійснюється відбір параметрів, які
найбільше впливають на ціну. Усі параметри, характеризуючи машинобудівний
товар, в залежності від натури і особливостей їх формування підрозділяються на
три головні групи: параметри призначення, показники технічного рівня та
показники рівня експлуатації.
Параметри призначення являють собою ті показники, що
покликані характеризувати призначення машини, і значення їм привласнюються на
етапі проектування кожного конкретного класу виробів у процесі розробки
технічного завдання, що є основним фактором четвертого рівня ієрархії
функціонування устаткування, і, що істотно впливають на всі попередні рівні
ієрархії. Ці параметри на наступних етапах життєвого циклу машини є незмінними
(вважаються заданими величинами) і являють собою міцний фундамент, на якому
формується конкуренто спроможність і продукції, так як при виборі товару
виробничого призначення споживач вибирає серед запропонованих йому машин саме
за показниками призначення. Таким чином, за рівень цих показників несе повну
відповідальність розроблювач машини, і він повинен поставитися до цього процесу
з усією відповідальністю, на підставі маркетингових досліджень вимог
потенційних споживачів [26].
Показники технічного рівня покликані характеризувати тільки
технічну сторону, що включає технічний рівень експлуатації проекту
розроблювача. До них заведено відносити тільки ті показники з загальної їхньої
сукупності, які характеризують машину та відбивають рівень якості її
виготовлення і технічний рівень використання самого проекту. Аналізовані
величини відносяться до груди факторів другого рівня ієрархії функціонування
устаткування, від якого залежить ефективність перетворення в реальну машину
всіх нововведень, розроблених проектувальником. У випадку збігу в порівнюваних
машинах (що конкурують між собою) споживачем при ухваленні рішення про купівлю
показників, які входять до складу індексу призначення, подальший добір
устаткування він продовжує саме за показниками технічного рівня, за який
відповідає виготовлювач машини.
Показники рівня експлуатації характеризують, наскільки
повно й ефективно для власного виробничого процесу споживач використовує ті
параметри і властивості машини, що були закладені в неї проектувальником і
виготовлювачем на попередніх етапах життєвого циклу. На схемі ефективності
функціонування устаткування фактори, які роблять безпосередній вплив на ці
показники, об'єднані на першому рівні ієрархії в правій частині (якість
експлуатації устаткування), що включають ефективність, як використання машини,
так і організації праці користувача. Таким чином, у випадку спостереження
низької віддачі машини проти очікуваної при відповідному високому рівні індексу
призначення і показника технічного рівня винуватцем є тільки сам споживач [16].
При використанні функціонального підходу до ціноутворення
до уваги беруться тільки параметри призначення і деякі показники технічного
рівня, тому що вони характеризують експлуатаційні параметри та надійність обладнання
і визначають його функціональні можливості.
На третьому етапі вибирається та обґрунтовується форма
зв'язку. Найбільш ефективною є емпіричне вираження функції, яка шукається, тому
що вона найбільш гнучка та лояльна, а крім того, забезпечує ще і достатньо
високу відповідність розрахункових результатів і практичних спостережень. Усе
це свідчить про максимальну здатність цього методу до впровадження у реальних
виробничих умовах. Загальний вид цієї залежності має наступний вигляд:
, (1.14)
де Р - ціна обладнання;
Км - коефіцієнт пропорційності, який свідчить
про існування залежності; - параметри призначення, які
характеризують аналізовану класифікаційну групу;
- показники ступеня, які характеризують ступінь впливу обраних
технічних параметрів на ціну.
Метод встановлення ціни на основі порівняння продуктивності
промислових товарів.
Для продукції промислового призначення передбачається
здійснення зв'язку між ціною устаткування і його продуктивністю:
, (1.15)
де п - показник ступеня, який характеризує
залежність ціни від потужності і продуктивності устаткування;
, - рівні потужностей обладнання.
При використанні цього методу для машинобудівної продукції
для підвищення ефекту розрахунку найкраще використання експлуатаційної
продуктивності. Сучасний рівень розвитку науки і техніки вимагає в сфері
важкого машинобудування забезпечення надійності випускового устаткування, на
який покладається місія одного з найбільш важливих показників, що
характеризують не тільки технічний рівень і якість, а й ефективність
використання досліджуваної машини.
Існує два основних принципи класифікації продуктивності:
по-перше, у залежності від джерел її визначення і, по-друге, за сферою
використання. Перша група підрозділяється, у свою чергу, на розрахункову
продуктивність, під якою розуміють отриману за допомогою розрахунків, а також
на фактичну, отриману зі звітних даних.
У залежності від сфери використання конкретної
продуктивності, а саме при визначенні основних технічних характеристик і
параметрів машини, тобто під час експлуатації машини, розрізняють три основні
види продуктивності:
- конструктивна;
- технічна;
експлуатаційна.
При розрахунку
конструктивної продуктивності враховують, головним чином, конструктивні
властивості машин: параметри робочих органів, потужність двигуна, швидкості
руху робочих органів самої машини (при цьому слід застерегти, що і
конструктивні властивості машини враховуються також не цілком: не враховується
зручність конструкції машини для технічного її обслуговування, не враховується
вплив шуму та вібрації в кабіні на стомлюваність робітника, який її обслуговує,
і т.ін.). Умови роботи користувача припускаються постійними, закладеними в
розрахунках при конструюванні. Припускається, що машиніст, керуючий машиною,
має високу кваліфікацію, не враховуються необхідні технологічні й організаційні
перерви в роботі устаткування. Для багатьох машин така продуктивність носить
умовний характер, тому що робота машини ведеться ухолосту (наприклад, для
кранового устаткування не ураховується час ручних операцій для причеплення і
відчеплення вантажу від гаків). Таким чином, конструктивна продуктивність
характеризує, в основному, конструктивні можливості машини і використовується
для попереднього порівняння варіантів машин при їхньому проектуванні [18].
При розрахунку технічної
продуктивності устаткування крім конструктивних властивостей ураховуються умови
провадження робіт і технологічні перерви, а не беруться до уваги лише
організаційні перерви.
Технічна продуктивність
визначається для конкретних виробничих умов. Вона є основною для порівняння машин
між собою, для визначення ступеня її використання, а також показником технічної
характеристики майбутньої машини при розробленні вимог на її проектування. Величина
технічної продуктивності не є показником, що залежить від надійності машини, і
визначається стосовно кожної одиниці устаткування у відповідності до специфіки
її роботи
[20].
Технічна продуктивність
використовується для розрахунку експлуатаційної продуктивності машини. На
відміну від технічної цей вид продуктивності визначається з урахуванням
надійності машин, а також технологічних, організаційних перерв у їхній роботі,
у тому числі простоїв устаткування при заправленні його паливом; необхідних,
перерв у роботі при
його пересуванні, у разі
потреби по виробничому простору (наприклад, для вантажопідйомного устаткування
таким є будівельний майданчик) і т.ін.; зміни робочого устаткування з
урахуванням часу відпочинку робітника, який обслуговує машину, а також інших
перерв у процесі функціонування в межах визначеного календарного відрізка часу,
передбачених проектом провадження робіт чи відповідними нормами, правилами,
інструкціями і технічними умовами. Експлуатаційна продуктивність характеризує
здатність техніки виконувати свої функції, але не у визначених (еталонних)
умовах, а у фактичних умовах експлуатації [14].
Таким чином, можна
зробити висновок, що експлуатаційна продуктивність є комплексним показником
функціонування устаткування:
, (1.16)
де - експлуатаційна продуктивність;
- технічна
продуктивність;
- коефіцієнт використання календарного часу.
Величина коефіцієнта використання календарного часу (МТ)
залежить від тривалості планових ремонтів, технічного обслуговування;
характеру, частоти виникнення відмовлень устаткування й оперативності їхнього
усунення; наявності допоміжних операцій у зміні; транспортної системи; числа
пересувок транспортних комунікацій, холостих переходів і т.ін.
Метод встановлення ціни на основі визначення її граничного
рівня.
При дослідженні економічної складової продукції
промислового призначення виникають деякі труднощі. Для здійснення цього процесу
необд но використовувати ціну споживання, яка складається з двох основних
показників: продажної ціни й експлуатаційних витрат.
Пераваги і недоліки методів ціноутворення на експортну
продукцію наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Переваги і недоліки методів ціноутворення на
експортну продукцію
Методи
ціноутворення на експортну продукцію
|
Переваги
методу
|
Недоліки
методу
|
Метод
витрат:
|
Витратний
метод, або метод «Середні витрати»+ «прибуток»
|
-
Споживач у значно більшій мірі має інформацію про власні витрати на
виробництво продукції, ніж про попит, вивчення якого потребує додаткових витрат.
- Якщо цим методом користується більшість виробників дано галузі, то ціни
будуть подібними і цінова конкуренція зводиться до мінімуму. - Даний метод
вважається справедливим як у відношенні споживачів, так і виробників, тому що
при збільшенні попиту на продукцію. - Виробник не наживається на споживачах,
одночасно маючи справедливу норму прибутку.
|
Цей
метод не адаптовано до сучасних умов господарювання, він не враховує
особливості ситуації на ринку збуту і не пристосований до конкурентних
відносин між виробниками.
|
Аналіз
беззбитковості й одержання цільового прибутку
|
-
визначається оптимальне співвідношень між кількість і ціною при необхідності
одержання необхідного прибутку; - визначається валова виручка від
|
Не
враховує попит, заявлений на даний вид продукції
|
|
реалізації
при різному рівні обсягів продажів; - визначається рівень прибутковості при
прогнозованому строку окупності
|
|
Метод
попиту:
|
Метод
встановлення ціни на підставі ціннісної вагомості
|
Формує
у свідомості споживача уявлення про цінність товару використовуються нецінові
прийоми впливу
|
Не
враховуються витрати
|
Метод
встановлення ціни на підставі закритих торгів
|
Здійснюється
з урахування очікуваної цінової пропозиції конкурентів
|
Майже
не враховується взаємовідношення між ціною і власними витратами
|
Метод
конкуренції:
|
Установлення
ціни на підставі рівня поточних цін
|
Підприємство
відштовхується від цін конкурентів
|
Не
звертає уваги на власні витрати й попит
|
Нормативно-параметричні
методи
|
Визначення
різних параметрів, які впливають на ціноутворення
|
Громозкі
розрахунки
|
Визначають у більшості
випадків витратним методом, який складається в підсумовуванні загальних витрат
і середнього відсотка прибутку. Однак дана методика трохи застаріла й вона не
може бути застосована для аналізу конкурентоспроможності у результаті обліку в
даному економічному показнику тільки витрат, необхідних на виробництво машини,
не враховуючи значущості технічних і експлуатаційних характеристик. Таким
чином, на рівень ціни великий вплив робить вартість комплектуючих виробів, сировини
і матеріалів.
Як показує світова
практика, для найбільш точного визначення і глибокого аналізу споживної
вартості випущеного продукту необхідне використання такого показника, як
гранична ціна. У сучасних умовах під нею розуміють рівень ціни розглянутого
устаткування, при призначенні якого покупець, який придбає досліджувану машину,
не одержує абсолютно ніяких переваг у порівнянні з придбанням машини-аналога.
Під останнім розуміється той продукт, вироблений конкуруючої фірмою, який має
принципово точно відповідати досліджуваному устаткуванню за своїм призначенням.
Однак обраний аналог має бути не абстрактним продуктом (товаром-ідеалом, що
символізує існуючу потребу), а машиною, ринкова ціна і технічні характеристики
якої мають бути свідомо відомі. Крім того, незважаючи на ідентичність
призначення, обидва розглянуті товари, як машина-аналог, так і аналізоване
устаткування, мають функціональні і класифікаційні показники конкретно заданого
рівня, які можуть істотно відрізнятися. З попереднього очевидно, що при
подальшому збільшенні ціни після подолання рівня граничної, досліджуване
устаткування стає неконкурентоспроможним [13].
Крім того, що особливо
важливо, показник граничної ціни дозволяє об'єднати в собі інтереси обох
зацікавлених сторін - як споживача, так і виробника. З погляду продуцента в
поняття ціни вкладається зміст вартості матеріальних і інших ресурсів, які
витрачаються на створення машини і, виходячи з цього, чим вище зазначені
витрати, тим вище рівень ціни.
Так виглядає ідеальна
ситуація ціноутворення з позиції виробників, до якої кожний з них прагне. Для
цього як найбільше ємний показник, що максимально характеризує ціну, прийнято
вважати «масу устаткування», тому що вона враховує величину всіх згаданих вище
ресурсів.
Що стосується споживача,
то з його погляду процес ціноутворення виглядає дещо інакше у результаті того,
що він, придбаючи машину, платить не просто за сукупність ресурсів, вкладених у
неї виробником, а за ті можливості, що йому ці ресурси, втілені в покупне
устаткування, надають, тобто, інакше кажучи, за виконувані ним функції,
сукупність яких характеризується визначеними групами показників, а саме
класифікаційними, функціональними і показниками призначення. Таким чином, маємо
справу з абсолютно різними позиціями, навіть можна з упевненістю сказати, що ці
точки зору прямо протиставляються одна одній [9].
Виходячи з цього, з метою
перебування загальної точки зіткнення у сфері ціноутворення інтересів споживача
і виробника, тобто компромісного рішення проблеми, що створилася, необхідне виведення
показника чи групи показників, який міг би відбити позиції обох сторін. Таким
показником була обрана маса устаткування, у результаті того, що вона, як і ціна
машинобудівної продукції, має функціональну залежність з показниками
призначення [13].
Викладене вище буде
показано в аналітичному виді:
(1.17)
де Ц - гранична ціна устаткування;
М - маса машини;
- функція залежності ціни устаткування від його маси;
Р2 - функція залежності ціни устаткування від
класифікаційних і функціональних показників призначення;
- функція залежності маси устаткування від класифікаційних і
функціональних показників призначення.
На ПАТ «АМК» використовується метод витрат.
1.3 Особливості процесу ціноутворення на
експортну продукцію
На процес прийняття цінових рішень при здійсненні
формування цін на експортну продукцію впливає багато чинників, які пояснюють
специфіку процесу ціноутворення на експортну продукцію. Всі чинники можна
поділити на такі групи, таблиця 1.2.
Таблиця 1.2 - Чинники, які впливають на процес
ціноутворення на експортну продукцію
Внутрішні
|
Товарні
|
Ринкові
|
Витрати
на розробку ринку
|
Торгове-льні
бар'єри
|
Чинники,
які є зов-нішніми щодо взає-модії покупців і продавців товару
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
1.
Корис-ність товару
|
1.
Плато-спромож-ність споживачів
|
1.
Адапта-ція товару
|
1.
Митні бар'єри
|
1.
Конкурентне середовище
|
2.
Бажаний рівень при-бутку
|
2.
Місце в товарній номенкла-турі
|
2.
Інформ. забез-печення
|
2.
Обслуго-вування
|
2.
Нета-рифні бар'єри
|
2.
Цінова політика конкурент-тів
|
3.
Діюча система управлі-ння, плану-вання і контролю діяльності
|
3.
Стадія життєвого циклу товару
|
3. Дії
уряду (контроль цін, державні закупівлі)
|
3.
Канали розподі-лення
|
|
3. Фаза
економіч-ного циклу
|
4.
Спосо-би і ме-тоди одержан-ня інфо-рмації про ринок
|
4.
Якість товару
|
|
4.
Просу-вання
|
|
4.
Коротко-строкові коливання попиту і пропозиції
|
|
5.
Зміна цін інших товарів
|
|
|
|
5.
Заходи державного регулювання і контролю над
|
|
|
|
|
|
цінами
|
|
6.
Ступінь монополізації попиту і пропозиції товару
|
|
|
|
6.
Рівень інфляції
|
|
7.
Рівень обслуговування
|
|
|
|
7.
Валютні чинники
|
|
8.
Система доставки
|
|
|
|
8. Роль
«сірого» ринку
|
|
|
|
|
|
|
|
Одним із найважливіших
факторів, що береться до уваги при встановленні ціни, є рівень витрат,
пов'язаних із виробництвом і експортом товару, що визначає нижню межу ринкової
ціни. Розрізняють витрати: перемінні та постійні, прямі і непрямі, середні і
граничні, пов'язані з виробництвом і реалізацією товару на внутрішньому і
зовнішньому ринках, витрати у вітчизняній та іноземній валютах. Якщо підприємство
має переваги у витратах, то воно може встановити ціну з урахуванням стану
конкуренції і власних цілей. Якщо ж витрати вищі ніж у конкурентів, і
підприємство не має резервів для маневру, то воно може програти у ціновій
конкуренції [7].
Пам'ятаючи те, що
будь-яке підприємство прагне максимізувати свій прибуток, слід зважати і на
більш реалістичні підходи до визначення бажаного його рівня. Так, у галузях,
які виробляють промислові товари, більше значення приділяється досягненню
певного рівня прибутковості інвестованого капіталу. А при виробництві
унікальних товарів і товарів на замовлення найважливішою метою може бути
збереження кадрового потенціалу і завантаження унікального устаткування. При цьому ціни не
будуть постійними, встановленими раз і назавжди. При зміні обставин (витрат,
умов ринку) підприємство може перег - лянути пріоритетність цілей, що призведе
до коригування цінової політики.
Ступінь корисності товару
для споживачів є ключовим чинником ціноутворення. Чим більша корисність, тим
вища, за інших умов, ціна товару на зовнішньому ринку.
Місце товару в товарній
номенклатурі визначає рівень і значення показника цінової еластичності попиту.
Так, при загальному правилі про обернено пропорційну залежність між рівнем цін
на товар і рівнем попиту є низка товарів з прямо пропорційною залежністю або
навіть нульовою ціновою еластичністю. Тому зростання цін на більшість товарів
масового споживання зводить до падіння попиту, а здорожчання товарів першої
необхідності, навпаки, до зростання попиту на них [6].
Слід також зазначити, що
будь-який товар протягом життєвого циклу зазнає значних змін. Це, природно,
впливає на здійснення цінової політики. Так, на етапі розробки і впровадження
можуть встановлюватись як максимально високі, так і низькі ціни. Класичним прикладом
першого підходу до ціноутворення є продаж мікрокалькуляторів за ціною 200 дол.
США і вище. Другий підхід - вихід у 70-х роках на ринок японських виробників
побутових відеомагнітофонів з ціною, в 2-3 рази нижчою, ніж їх собівартість на
той час.
На етапі зростання
підприємство отримує можливості для цінового маневру внаслідок розширення
обсягів продажу та економії за рахунок зростання масштабів виробництва.
Одночасно зростає і конкурентна боротьба.
При виникненні ознак
початку стадії спаду перед підприємством постає проблема вибору можливих
варіантів зміни ціни:
- підвищення ціни
(використовуючи переваги нееластичного попиту) для короткотермінового
підвищення прибутковості перед остаточним зняттям товару і компенсації витрат
на розробку та виведення на ринок нового покоління товарів;
зниження ціни (навіть
нижче собівартості), щоб привернути увагу покупців до супутніх товарів.
Характер впливу такого
чинника, як зміна цін інших товарів, залежить від типу товару, ціна якого
змінюється. Збільшення цін на одні товари викликає підвищення попиту на
експортований товар і, відповідно, зменшення цін на такі товари приводить до
зниження попиту (товари-субститути). Для інших товарів збільшення ціни
приводить до зниження попиту на експортований товар і, відповідно, зменшення
цін - до збільшення попиту на експортований товар (компліментарні товари).
Таким чином, встановлюючи ціну, необхідно попередньо з'ясувати, які товари є
замінниками експортованого товару, а які - його доповненнями.
Ступінь монополізації
пропозиції товару виявляється в контролі продавцем рівня ціни товару. Чим вищий
ступінь монополізації пропозиції, тим більший вплив підприємств-виробників на
рівень ціни і, отже, тим більший монопольний надприбуток. Виділяють три види
структур ринку, що характеризуються істотною монополізацією пропозиції:
- монополія - на
ринку діє один продавець товару, що не має близьких товарів-замінників;
- олігополія - на
ринку діє обмежена кількість продавців товару з незначною диференціацією
споживчих властивостей;
- монополістична
конкуренція - на ринку діє велика кількість продавців товару з істотною
диференціацією споживчих властивостей. Диференціація споживчих властивостей
товару обумовлює виникнення контролю кожного з продавців над ціною його товару [11].
Підвищення ймовірності
вторгнення конкурентів змушує монополістів знижувати ціни. Ефективність захисту
вже зроблених інвестицій набагато перевершує ефективність проектів, що не
обтяжені необхідністю захищати «старі» інвестиції. У зв'язку з цим запобігти
вторгненню конкурентів легше і дешевше, ніж конкурувати з ними після вторгнення
на цей сегмент ринку.
Окремо доводиться
розглядати ступінь монополізації попиту. Нерідко трапляється ситуація, коли
коло споживачів товару обмежене. У цьому випадку покупці отримують певну владу
над цінами і можуть одержувати монопольний надприбутки за рахунок заниження цін
на продукцію, що купується. Структура ринку тільки з одним споживачем товару
називається монопсонією. Якщо є декілька споживачів товару, структури
ринку називається олігопсонією.
Чинники, що впливають на
обсяг попиту, не менш важливі для визначення рівня цін у зовнішній торгівлі.
Характер впливу фінансових можливостей покупців залежить від типу товару. Для
одних товарів збільшення фінансових можливостей покупців приводить до підвищення
попиту на них, відповідно зменшення фінансових можливостей покупців приводить
до зниження попиту (нормальні товари). Для інших товарів збільшення фінансових
можливостей покупців обумовлює зниження попиту на них і, відповідно, зменшення
фінансових можливостей покупців викликає збільшення попиту (товари «низької»
якості). Таким чином, при встановленні ціни необхідно попередньо з'ясувати, є
товар нормальним чи «низької» якості. Можлива ситуація, коли для одних груп
споживачів товар буде нормальним, а для інших - «низької» якості.
У країнах із розвинутими
ринковими відносинами держава відіграє істотну роль у процесі ціноутворення,
особливо в зовнішньоторговельних операціях. Є декілька інструментів державного
регулювання цін:
1. Державне регулювання
цін внутрішнього ринку, що здійснюється за допомогою гарантування виробникам
рівня продажних цін (наприклад, єдині закупівельні ціни на сільськогосподарські
товари встановлені в країнах ЄС) і за допомогою субсидування конкретних видів
витрат виробництва.
. Митна політика, що
включає встановлення імпортного мита, соціальне оподатковування імпортованих
товарів, кількісне обмеження імпорту, ліцензування тощо. За допомогою цих
засобів держава тією або іншою мірою захищає внутрішній ринок і сприяє
підвищенню цін на товари місцевих виробників [24].
Бюджетне субсидування
експорту. Для того, щоб підвищити конкурентоспроможність вітчизняних товарів
шляхом зниження експортних цін, уряди видають експортерам субсидії, які є
доплатою до експортного виторгу.
Державне регулювання цін
внутрішнього ринку має такі форми:
1. «Жорстке» регулювання
цін здійснюється через фіксацію державних цін.
. «М'яке» регулювання
здійснюється через встановлення граничних рівнів цін, граничних надбавок і
коефіцієнтів, встановлення граничних значень різних елементів ціни.
. Непрямий вплив
здійснюється через визначення «правил гри» при ринковому ціноутворенні. Він
може містити і ряд заборон, зокрема заборону на вертикальне і горизонтальне
фіксування ціни, недобросовісну цінову рекламу, цінову дискримінацію,
демпінгові ціни і т.ін. При наявності таких обмежень слід, з одного боку,
неухильно виконувати вимоги законів, але з іншого - спробувати знайти різні
варіанти «захисту» від подібних заборон.
Рівень ціни залежить і
від конкуренції на цьому сегменті ринку. На різних сегментах світового ринку
складаються неоднакові рівні конкуренції. Зазвичай на сегменті з порівняно
низькою інтенсивністю конкуренції є можливість для встановлення більш високої
ціни, ніж на ринках з інтенсивною конкуренцією.
Фаза економічного циклу
належить до макроекономічних чинників ціноутворення на експортну продукцію. При
аналізі динаміки цін світового ринку необхідно брати до уваги вплив економічних
циклів, об'єктивною основою яких є цикли відтворення основних фондів економічно
відособлених товаровиробників. Зміни цін залежно від фази економічного циклу
мають такі закономірності:
- мінімального рівня ціни
досягають у фазі економічної кризи;
- під час депресії і
пожвавлення спостерігається зростання цін;
- ціни досягають
максимуму у фазі підйому, а потім починається зниження цін.
У рамках загальних
закономірностей розвитку зміна цін на різні групи товарів відбувається
нерівномірно. Найбільш різко і швидко реагують на зміну кон'юнктури в різних
фазах циклу ціни на сировину і товари тривалого користування, товари споживчого
призначення, менш різко - ціни на напівфабрикати і ще нижча чутливість цін на
машинобудівну продукцію виробничого призначення.
Інфляційні процеси у
світовій економіці приводять до виникнення постійної тенденції цін до підвищення.
Ця тенденція накладається на циклічні коливання цін. У результаті абсолютне
зниження цін на світовому ринку в цей час трапляється порівняно рідко. Циклічні
коливання цін виявляються в більш-менш швидких темпах зростання цін у різні
періоди часу. Наслідком інфляції є мінливість цін на світовому ринку, що
підвищує значення проведення постійних кон'юнктурних досліджень.
Поряд з циклічними
коливаннями цін, викликаними глобальними змінами попиту і пропозиції, виникають
і внутрішньоциклічні короткострокові порушення відповідності попиту і
пропозиції. Короткострокові коливання не збігаються із загальними для всього
ринку диспропорціями відтворювального процесу і накладаються на вплив
економічного циклу й інфляції. Є такі види короткострокових коливань попиту і
пропозиції:
- сезонні коливання цін;
зміни цін при вимушеному
продажу;
зміни цін при вимушених
закупівлях;
спекулятивні коливання
біржових котирувань;
зміни цін, викликані
раптовими форс-мажорними обставинами (посуха, заморозки, землетрус).
При встановленні ціни
важливо не прийняти короткострокові коливання цін за початок загального
підвищення або зниження цін.
До особливостей процесу
ціноутворення можна віднести різномаїття видів цін на експортну продукцію та
методів її формування.
Ціни зовнішнього ринку можна поділити на світові,
ціни певних ринків, контрактні, ціни базисних умов поставки, експортні,
імпортні та ін.
Світові ціни - це ціни, за якими здійснюються
великі експортно-імпортні операції, що значною мірою характеризують стан
міжнародної торгівлі конкретними товарами. До світових належать ціни провідних
виробників та постачальників, яким належить значна частка в загальному
обсязі аналогічної продукції, що реалізується на зовнішньому ринку. Вони
відображають середньо-світові умови виробництва та реалізації товарів. Як
правило, розрізняють дві основні групи світових цін: на сировинні ресурси та на
готову продукцію.
На практиці світові ціни на сировинні товари
визначаються рівнем цін країн-експортерів або цінами бірж та аукціонів.
Світовими цінами на готову продукцію обробної промисловості зазвичай є
експортні ціни провідних виробників, які спеціалізуються на виготовленні даного
виду продукції.
Залежно від типу ринку світові ціни поділяються
на біржові котирування, ціни товарних аукціонів та ціни торгів [10].
Біржові котирування - це ціни спеціально
організованого постійно діючого ринку масових, якісно однорідних товарів. На
товарних біржах реалізується сировина, товари сільськогосподарського та
мінерального походження (пиломатеріали, бавовна, вовна, зерно, цукор, кава,
кольорові та дорогоцінні метали тощо). На сучасному етапі в зовнішній торгівлі
через біржі реалізується понад 50 видів сировинних товарів, на які припадає
15-20% усього експорту розвинутих країн.
Ціни міжнародних товарних аукціонів - це ціни
публічного продажу попередньо оглянутої покупцями партії товару (лот), як
правило, за максимальною запропонованою ціною. Особливістю аукціонів є
наявність у більшості випадків значної кількості покупців та одного або кількох
продавців, які, на відміну від бірж, здійснюють операції відносно реальних
товарів за суворо індивідуальними властивостями.
Під час аукціонних торгів використовуються
стартові ціни, ціни аукціонного кроку та ціни фактичної реалізації.
Різновидом цін міжнародних товарних аукціонів є ф’ючерсні
ціни. Ф’ючерс - це термінова угода на придбання чи продаж певної кількості
товару за умови його майбутньої поставки у визначені строки та місце. Ф’ючерсні
ціни не зазнають істотних змін за умов інфляції і тому вигідні покупцям.
Ціни торгів - це ціни особливої форми
спеціалізованої торгівлі, яка ґрунтується на видачі замовлень на поставку
товарів або отримання підряду на виконання певних робіт за умовами, що
заздалегідь оприлюднені у спеціальному документі-тендері. Відмітною рисою такої
форми торгівлі є наявність кількох конкурентів, які пропонують свої проекти на
виконання певних робіт, з яких замовник вибирає найвигідніший, у тому числі й
за ціною. Ціни торгів охоплюють приблизно третину всіх експортних цін на машини
та обладнання. Крім того, на торгах оцінюється будівництво промислових
підприємств, автомобільних та залізничних доріг, мостів, електростанцій,
готелів і т. ін.
Класифікація цін на
зовнішньому ринку має наступну структуру (рис. 1.8):
Рисунок 1.8 - Особливості
формування цін на зовнішньому ринку
Світові ціни слугують також орієнтиром при
формуванні цін міжнародних контрактів. Залежно від способу фіксації контрактні
ціни можна поділити на п’ять основних видів: тверді, рухомі, з наступною
фіксацією, ковзні та змішані.
Тверда ціна встановлюється на момент підписання
контракту й залишається незмінною протягом усього терміну його дії. Така ціна
переважно використовується в угодах із коротким строком поставки, коли не
очікується істотних змін у цінах.
Рухомою називається ціна, яка також зафіксована в
контракті, але може бути переглянута, якщо на момент поставки товару його
ринкова ціна змінилася. У цьому разі в контракт уноситься застереження, яке
передбачає коригування зафіксованої в ньому ціни. Як правило, контрактом
обумовлюється мінімальне відхилення ринкової ціни від установленої в угоді, у
межах якого контрактна ціна не переглядається [12].
Ціни з наступною фіксацією застосовуються у
випадках, коли протягом виконання контракту очікується значне підвищення цін,
яке важко передбачити та оцінити з достатньою мірою точності. У такому разі в
контракті обумовлюються джерела цінової інформації та дата, на яку фіксується
ціна.
Ковзні ціни застосовуються в довгострокових
контрактах на поставку складних та унікальних товарів, які мають значний термін
виготовлення (прокатні стани, судна). Така ціна визначається на момент
виконання контракту шляхом перегляду початкової договірної ціни. Причиною
такого перегляду є істотні зміни у витратах на виробництво продукції, які
відбулися протягом виконання угоди.
Ковзна ціна, формула якої визначається в
контракті, складається з двох частин: базової та змінної. Базова ціна з
установленням її структурних частин узгоджується сторонами при підписанні
контракту. Змінна визначається на момент виконання контракту шляхом перерахунку
структури ціни, зумовленої відповідними змінами у витратах [9].
Інколи застосовується змішаний спосіб
установлення ціни, коли її певна частка фіксується під час підписання
контракту, а інша формується як ковзна ціна. У цьому разі ціна називається
змішаною.
При встановленні контрактної ціни певного товару
застосовуються різні поправки, найважливішими з яких є базисні умови поставок.
Під ними розуміють умови відображення у фактурній (купівлі-продажу) ціні витрат
на транспортування, завантаження, розвантаження, страхування та митне
оформлення товарів у разі їхнього перетину митного кордону тієї чи іншої
країни.
В Україні базисні умови поставок регламентуються
правилами «Інкотермс» у редакції 1990 р. Правила містять 13 базисних умов
поставки, які залежно від ступеня розподілу між продавцем та покупцем
зобов’язань щодо поставки товару та відповідальності за ризики пошкодження чи
загибелі вантажу поділяються на чотири групи.
Правилами «Інкотермс» визначається також вид
транспорту (вид перевезень), який може використовуватися при здійсненні
контрактів, що укладені за певними умовами. «Інкотермс-90» дає визначення всіх
базисних умов поставки. Так, FОВ (вільний на борту) - це умова, яка
використовується тільки для водного транспорту. Вона означає, що продавець за
свої кошти повинен доставити товар до вказаного в контракті порту і завантажити
його на борт судна. Зобов’язання щодо поставки вважається виконаним після того,
як товар перейшов через поручні судна. З цього моменту всі подальші витрати
(фрахт, мито, податки) та ризики пошкодження або втрати товару бере на себе
покупець.
Ціни, що обслуговують зовнішньоторговельний
оборот, можна також поділити на експортні та імпортні.
Основою визначення експортних цін насамперед є власні
витрати плюс нормативний прибуток виробника. До них додаються витрати,
пов’язані з доставкою товару до пункту, обумовленого контрактом, а також збори
за митне оформлення товару. При цьому на відміну від цін на продукцію, що
призначена для реалізації на внутрішньому ринку, в ціни експортних товарів не
включаються податок на додану вартість та акцизний збір.
В окремих випадках при визначенні експортних цін
суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України повинні спиратися на
індикативні ціни. Під індикативними розуміють ціни на товари, які відповідають
цінам, що склалися на аналогічну продукцію на момент здійснення експортної (а
часом імпортної) операції. Такі ціни можуть запроваджуватися на товари, щодо
експорту яких застосовано антидемпінгові заходи, встановлено режим квотування,
ліцензування чи спеціальні режими.
Свою специфіку має також формування імпортної
ціни, яка складається з ціни країни-постачальника й тих елементів, які в неї
включає країна-покупець. Основою встановлення ціни на продукцію, що імпортується
в Україну, є митна (закупівельна) вартість товару з урахуванням фактично
сплачених сум мита та митних зборів.
У митну вартість уходить указана в
рахунку-фактурі контрактна (договірна) ціна товару, а також фактичні витрати,
які не ввійшли в таку ціну. До них належать витрати на транспортування,
навантаження, розвантаження та страхування товару від пункту постачальника
(продавця) до пункту перетину митного кордону України. Для визначення митної
вартості іноземна валюта перераховується в гривні за курсом Національного
банку, який діє на день подання митної декларації.
Ввізне мито як податок на товари, що ввозяться до
країни, обчислюється за ставками, які поділяються на три види: адвалерні,
специфічні та комбіновані. Сума митної вартості та мита є базою визначення в
ціні акцизного збору (з підакцизних товарів) та ПДВ [11].
При встановленні в ціні акцизного збору
застосовуються такі самі ставки, що поширюються на вітчизняну продукцію. Але
при визначенні акцизного збору в ціні імпортних товарів на основі відсоткової
ставки існує своя особливість. Якщо на вітчизняну продукцію відсоткова ставка
акцизного збору встановлена до ціни, що включає в себе цей податок, то на
імпортні товари ставка встановлена безпосередньо до суми митної вартості та
мита.
(1.18)
де МВ - митна вартість, грн;
М - мито, грн.
Податок на додану вартість у ціні імпортної
продукції визначається за встановленою ставкою до бази оподаткування. Такою
базою є митна вартість товарів з урахуванням мита, а якщо товар підакцизний, то
й акцизного збору.
Митні збори справляються за митне
оформлення товарів, що ввозяться до країни. Величина цих платежів визначається
на підставі «Класифікатора видів та ставок митних зборів» залежно від митної
вартості товарів (без урахування мита). Митні збори не враховуються при
визначенні в ціні придбання товарних податків. Вони входять до складу валових
витрат і враховуються при обчисленні в ціні кінцевої реалізації податку на
додану вартість. Сума мита і митних зборів сплачується одночасно зі сплатою
акцизного збору та ПДВ.
Отже, ціна придбання товару, що ввозиться в
країну, складається з таких елементів:
(1.19)
де МЗ - митні збори, грн.;
М - мито, грн.;
А - акцизний збір, грн.;
ПДВ - податок на додану
вартість, грн.;
МВ - митна вартість, грн.
По суті, така ціна для підприємства-імпортера
являє собою суму економічних витрат і показує нижню межу імпортної ціни.
Верхньою межею ціни імпортної продукції є ціна її фактичної реалізації на
внутрішньому ринку. Різницею між фактичною ціною продажу та ціною придбання є
надбавка, яка містить у собі витрати обігу імпортера з реалізації товару на
внутрішньому ринку, прибуток та ПДВ.
Крім названого вище, особливість процесу
ціноутворення полягає в його законодавчому регулюванні. Сьогодні в Україні
існує певна система впливу на процеси ціноутворення суб’єктів господарювання.
Ця система, з одного боку, обмежує підприємства у виборі ціни, а з іншого -
створює більш-менш справедливі умови функціонування для всіх учасників
економічних відносин, сприяє створенню вільного конкурентного середовища, а
також обмежує розвиток негативних тенденцій, таких як: монополістичне
ціноутворення; штучне підвищення цін на товари першої необхідності тощо.
Управління процесами ціноутворення підприємств в Україні
ґрунтується на системі законів та законодавчих актів, головними з яких є:
Закон України «Про ціни і ціноутворення»;
- Закон України «Про обмеження монополізму та
недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності»;
- нормативні документи Верховної Ради України;
- нормативні документи Кабінету Міністрів України;
- нормативні документи Державної Податкової
Адміністрації України;
- роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України;
- нормативні документи органів місцевого
самоврядування.
Сфера дії Закону України «Про ціни і ціноутворення»
поширюється на всі підприємства та організації незалежно від форм власності,
підпорядкованості й методів організації праці та виробництва. Цей Закон
спрямований на забезпечення:
- рівних економічних умов і стимулів для розвитку
всіх форм власності, економічної самостійності підприємств;
збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;
- протидії монопольним тенденціям виробників
продукції, товарів і послуг;
- об’єктивних співвідношень у цінах на промислову
та сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну;
- розширення сфери застосування вільних цін;
підвищення якості продукції;
- соціальних гарантій в першу чергу для
низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних
виплат у зв’язку зі зростанням цін і тарифів;
- створення необхідних економічних гарантій для
виробників;
орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.
Законом декларується вільне встановлення цін і тарифів на всі
види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, з яких здійснюється державне
регулювання цін і тарифів. Характер державного регулювання цін вміщено у
статтях 8, 9 та 10. Згідно з цими статтями державне регулювання цін і тарифів
здійснюється шляхом встановлення:
- державних фіксованих цін (тарифів);
- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних
відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи
встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний
рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне
значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено
на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку [13].
Ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги (в тому числі на
електроенергію і природний газ для комунально-побутових потреб населення
України), послуги громадського транспорту і зв’язку встановлюються Кабінетом
Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.
Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і
тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в
строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону
затверджують або регулюють ціни (тарифи). Зміна державних фіксованих та
регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв’язку зі зміною умов
виробництва та реалізації продукції, що не залежать від господарської
діяльності підприємств.
У розділі III Закону України «Про ціни і ціноутворення»
висвітлюються питання, пов’язані з контролем за цінами. Тут сказано, що
державний контроль за цінами здійснюється у разі встановлення і застосування
державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому у сфері дії
вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог
антимонопольного законодавства.
І, нарешті, ст. 14 встановлює відповідальність за порушення
державної дисципліни цін. Згідно з цією статтею вся необґрунтовано одержана
підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної
дисципліни цін та чинного порядку визначення вартості будівництва, що
здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, місцевих
бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає
вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості
підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад
стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських
установах за рішенням суду (арбітражного суду). Особи, винні в порушенні
порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до
адміністративної або кримінальної відповідальності.
Іншим Законом, що чинить значний вплив на процеси
ціноутворення, є Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення
недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності». Цей Закон визначає
правові основи обмеження та попередження монополізму, недопущення
недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення
державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства, ст. 4.
Закон дає визначення діям, що вважаються зловживанням
монопольним становищем на ринку. Згідно з цією статтею серед інших дій
зловживаннями монопольним становищем вважаються:
- обмеження або припинення виробництва, а також
вилучення з обороту товарів, що призвели або можуть призвести до створення або
підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;
- часткова або повна відмова від реалізації чи
закупівлі товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що
призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи
встановлення монопольних цін;
- встановлення дискримінаційних цін (тарифів, розцінок)
на свої товари, що обмежують права окремих споживачів;
- встановлення монопольно високих цін (тарифів,
розцінок) на свої товари, що призвело або може призвести до порушення прав
споживачів;
- встановлення монопольно низьких цін (тарифів,
розцінок) на свої товари, що призвело або може призвести до обмеження
конкуренції.
Додатково до ст. 4 Закону ст. 5 визначає, що
антиконкурентними узгодженими діями визнаються погоджені дії (угоди), що
призвели або можуть призвести до встановлення (підтримання) монопольних цін
(тарифів), знижок, надбавок, націнок.
Регулювання цін на продукцію монопольних утворень
здійснюється шляхом встановлення фіксованих цін, граничних рівнів цін,
граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницько-збутових націнок,
граничних нормативів рентабельності, або шляхом запровадження обов’язкового
декларування зміни цін.
Регулювання цін (тарифів) не поширюється на
продукцію, що експортується, нову продукцію, виготовлену із застосуванням
запатентованого винаходу та високоефективної технології, створеної спеціально
для цієї продукції (протягом трьох років з моменту постановки її на
виробництво).
Слід зазначити, що разом із регулюванням цін
внутрішнього ринку на Україні існує механізм регулювання цін на продукцію, що
експортується. Цей процес відбувається із застосуванням механізму індикативних
цін. Методика формування й використання індикативних цін регламентується
наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України №506 від
8 серпня 1996 р. Згідно з цим документом індикативні ціни застосовуються з
метою запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, які можуть
розглядатися як підстава для порушення в будь-яких видах антидемпінгової
процедури або вжиття антидемпінгових заходів чи перегляду чинних антидемпінгових
заходів.
Під індикативними цінами розуміються ціни на
товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар
на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної)
операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених
згідно з законодавством України, а також якісних показників товару, і які
затверджено МЗЕЗторгом України.
Формування індикативних цін відбувається за кількома
основними напрямами, залежно від виду товару та режиму його експорту з України
(імпорту в Україну):
- на товари походженням з України, щодо імпорту
яких в інші країни вжиті в будь-яких видах антидемпінгові заходи, а також щодо
імпорту яких в інші країни існують зобов’язання (в тому числі й односторонні) у
зв’язку із призупиненням антидемпінгових компенсаційних заходів. Наявність
таких заходів і процедур МЗЕЗторг України визначає відповідно до офіційної
інформації, поданої йому центральними органами державної виконавчої влади в
установленому порядку та формі;
- на товари походженням з України, щодо імпорту
яких в інші країни ймовірна загроза вжиття антидемпінгових заходів з метою їх
попередження. Імовірність застосування таких заходів і процедур МЗЕЗторг
України визначає відповідно до офіційної інформації, поданої йому центральними
органами державної виконавчої влади в установленому порядку та формі;
на товари походженням з України, імпорт яких
обмежений у певні країни світу згідно з відповідними міжнародними угодами
України або іншими (в тому числі й односторонніми) міжнародними зобов’язаннями
України;
на товари походженням з України, експорт (імпорт) яких з (в)
України (у) здійснюється в межах спеціальних режимів (процедур) та інших
режимів нетарифного регулювання - на період дії таких режимів, встановлених
згідно з чинним законодавством України та її міжнародними зобов’язаннями.
Згідно із затвердженим відповідно до чинного законодавства
України переліку індикативних цін фахівцями Держзовнішінформу проводиться
моніторинг відповідних ринків, експорту товарів українського походження з
використанням таких інформаційних джерел:
- біржові котування;
- ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі
окремими видами продукції;
- довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань
та публікацій, у тому числі відео, комп’ютерних, електронних та інших подібних
банків даних;
- статистичні дані митних, фінансових, банківських,
інформаційних та інших державних органів і установ та недержавних організацій
України;
- комерційні пропозиції, листи, протоколи намірів,
прейскуранти та каталоги на продукцію відомих фірм, підприємств, порівняльні
індекси цін;
- звіти та довідки торговельно-економічних місій у
складі посольств України за кордоном;
- контрактна практика поставок товарів, що
підлягають реєстрації в МЗЕЗіТ України;
- прейскуранти та відпускні ціни українських
товаровиробників;
- інші інформаційні джерела.
Індикативні ціни, затверджені Міністерством зовнішніх
економічних зв’язків і торгівлі України, є обов’язковими до використання
суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладенні та
здійсненні всіх видів зовнішньоекономічних угод. Контроль за дотриманням
експортерами рівнів індикативних цін здійснюється так:
відповідність цін на товари, зовнішньоекономічні
угоди на які підлягають реєстрації чи потребують отримання ліцензії в МЗЕЗторзі
України, індикативним цінам контролюється фахівцями управління ринкової
кон’юнктури та цінової інформації МЗЕЗторгу України. Ціна товару зазначається
в картці реєстрації (обліку) контракту чи ліцензії та не потребує додаткового
обґрунтування експортером для митних, податкових та інших державних органів;
- відповідність цін на товари, зовнішньоекономічні
угоди на які не підлягають реєстрації чи не потребують отримання ліцензії в
МЗЕЗторзі України, індикативним цінам контролюється митними органами України у
порядку, встановленому Держмиткомом України за погодженням з МЗЕЗторгом
України.
У разі відхилення ціни угоди від індикативної
ціни на товари, угоди щодо яких підлягають реєстрації чи потребують отримання
ліцензії в МЗЕЗторзі України, заявник подає додаткові документи, що
підтверджують обґрунтованість можливого відхилення, висновки Державного
інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який
уповноважений готувати експертні висновки для МЗЕЗторгу під час проведення
Міністерством офіційних експертиз, або висновки однієї з уповноважених
експертних організацій [9].
У разі відхилення ціни угоди від індикативного
рівня на товари, угоди щодо яких не підлягають реєстрації чи ліцензуванню в
МЗЕЗторзі України, для митного оформлення таких товарів потрібно надати
лист-погодження, який видається МЗЕЗторгом України, або експертний висновок
Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних
ринків, який уповноважений надавати експертну допомогу підприємствам, установам
та організаціям під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності на
основі наданих заявником додаткових документів, що підтверджують
обґрунтованість такого відхилення.
Аналізуючи систему державного регулювання
ціноутворення у зовнішньоекономічних операціях, слід звернути увагу на лист
Державної митної служби від №13.1/13.1-1996-ЕП від 13 червня 2002 р. Тут подано
вичерпний базовий перелік знижок, що можна використовувати на законних
підставах під час укладання зовнішньоекономічних контрактів. Зазначений
документ прямо вказує на можливість широкого застосування прийомів і методів
маркетингової цінової політики у зовнішньоекономічній діяльності підприємства. Згідно з цим листом під
час визначення контрактної ціни сторонами контракту можуть бути враховані
різноманітні знижки: проста знижка, знижка «сконто», прогресивна, бонусна,
дилерська, спеціальна, сезонна, експортна, прихована знижка.
Проста знижка надається з прейскурантної або довідкової
вартості товару.
Знижка «сконто» - це знижка у разі готівкового розрахунку. У
тих випадках, коли у довідковій ціні передбачено короткостроковий кредит, а
покупець згоден розрахуватися за товар готівкою, йому може бути надана така
знижка.
Прогресивна знижка надається за умови попередньої
домовленості на придбання серійної партії виробів.
Бонусна знижка, або знижка за обіг, надається продавцем своїм
постійним агентам за реалізацію певної кількості виробів.
Дилерська знижка надається виробником своїм постійним
представникам або посередникам, які займаються питаннями реалізації товару.
Спеціальна знижка надається привілейованим покупцям, у
замовленнях яких найбільш зацікавлений продавець. Такі ж знижки можуть
надаватися у разі реалізації пробної партії товару.
Сезонні знижки надаються за придбання товару поза сезоном.
Розмір знижки залежить від характеру товару.
Експортна знижка надається продавцем у разі продажу товарів
зарубіжному покупцю понад діючих знижок для покупців внутрішнього ринку.
Прихована знижка надається у вигляді знижок на фрахт,
пільгових та безвідсоткових кредитів, шляхом надання безкоштовних послуг.
В окремих випадках знижка як така не згадується у тексті
контракту, а у процесі переговорів визначається кінцева ціна з урахуванням
знижки, і ця ціна фіксується у тексті контракту.
Крім того, слід зазначити, що при визначенні митної вартості
врахування знижок взагалі та їх розміру зокрема повинно проводитись у кожному
конкретному випадку для кожного конкретного товару.
Встановлення митними установами граничного рівня знижок не є
можливим, оскільки суперечить вимогам ст. 5 Закону України «Про
зовнішньоекономічну діяльність» та ст. 11 Закону України «Про ціни і
ціноутворення».
Серед широкого кола питань регулювання
ціноутворення на внутрішньому ринку України з огляду на ціни експорту-імпорту
та світові ціни загалом цікавим є питання валюти, у якій продавець наводить
ціни. Тут йдеться про вимогу
встановлювати ціни на внутрішньому ринку тільки у національній грошовій
одиниці, на противагу встановленню цін у будь-якій іншій валюті. Законодавчо це
закріплено постановою Кабінету Міністрів України «Про удосконалення порядку
формування цін» №1998 від 18 грудня 1998 р.
У цій постанові вказується на те, що на час її прийняття у
галузях народного господарства набула значного поширення практика встановлення
цін і тарифів у доларовому еквіваленті.
Стрімке падіння курсу гривні до долара США, яке
відбулося у серпні-вересні 1998 р., супроводжувалось значним зростанням оптових
цін, насамперед, у галузях з великою питомою вагою імпортних сировини і
матеріалів у собівартості продукції. Індекс оптових цін у промисловості в
цілому за 11 місяців 1998 р. становив 131,5%, у тому числі в електроенергетиці
- 166,1, газовій промисловості - 209,5, нафтопереробній промисловості - 156,5,
чорній та кольоровій металургії - відповідно 144,1 та 156%. У низці галузей зростання
оптових цін у жовтні перевищило вересневі показники. Почав спрацьовувати
ланцюговий ефект, у результаті чого індекс оптових цін у жовтні в
машинобудуванні становив уже 106,8% проти 103,9 у вересні, у легкій промисловості
- 110,1 проти 102,3% у вересні. У листопаді темпи зростання оптових цін дещо
знизились. Проте негативний вплив застосування доларового еквівалента на цінову
ситуацію залишається значним.
Ситуацію погіршує те, що в умовах переважно
вільного ціноутворення під час формування цін доларовий еквівалент
застосовується і на продукцію, в структурі собівартості якої частка імпорту
незначна. Це призводить до необґрунтованого дискримінаційного підвищення цін,
збільшує запаси неліквідної продукції і, відповідно, зменшує оборотні кошти
підприємств, провокує розкручування цін у суміжних галузях і, як наслідок, до
інфляції.
Перевірками, проведеними Державною інспекцією з
контролю за цінами Міністерства економіки, виявлено непоодинокі факти, коли на
підприємствах гірничорудної, металургійної та коксохімічної промисловості
зростання оптових цін значно випереджало темпи падіння курсу гривні, хоча
частка імпортної складової у собівартості їхньої продукції здебільшого не
перевищувала 50%. Не зважаючи на те, що оптові ціни на вугілля у поточному році
зросли лише на 5%, а падіння курсу гривні у вересні-жовтні становило близько
51%, вартість коксу для споживачів за цей період збільшилась на 75%.
Однією з причин такої ситуації є несформованість
прозорих ринкових відносин, недостатній розвиток конкуренції на ринках
продукції базових галузей промисловості, безвідповідальні дії окремих
комерційних структур, які здійснюють збут продукції та посередницькі операції з
нею, недостатня упереджувальна робота щодо боротьби з проявами монополізму. Незначна частка
регульованих державних цін в умовах монополізованого ринку не може ефективно
протидіяти зростанню вільних оптових та споживчих цін.
З метою стабілізації цін на внутрішньому ринку,
посилення боротьби з монопольними проявами та захисту інтересів вітчизняного
виробника і населення постанова встановлює порядок формування цін, за яким
встановлення та застосування суб’єктами підприємництва вільних цін на території
України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Разом з тим під час
формування цін обґрунтованим вважається врахування витрат у доларовому
еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.
Висновки з розділу.
Провідною галуззю національної економіки України є металургійний комплекс, який
забезпечує 20 - 30% виробництва ВВП. Тому на сучасному етапі розвитку
української економіки проблема розвитку системи, вдосконалення ціноутворення,
підвищення цінової конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та
світовому ринках є актуальною.
На ринку металургійної
продукції одним з ключових чинників для прийняття рішення про придбання
продукції того або іншого виробника в силу достатньої стандартизації товару, є
ціна. Система ціноутворення в умовах ринкових відносин знаходить свій прояв
через рівень цін та їх динаміку. Ціна - це одна з найбільш важливих економічних
категорій в умовах ринкових відносин. Коливання цін зумовлюється низкою
чинників: постійними змінами оточуючого ринкового середовища, посиленням
конкуренції та ін., у зв'язку з чим моделювання системи ціноутворення набуває
все більшого розповсюдження.
У ринкових умовах ціна, як правило,
встановлюється на основі співвідношення між попитом та пропозицією. Вихідна
ціна має бути в межах між надмірно низькою ціною, яка не дає прибутку, і
надмірно високою, яка стримує попит. Такими міркуваннями потрібно керуватися
підприємцям при вирішенні проблеми вибору методу розрахунку ціни. Були
проаналізовані настіпні методи ціноутворення на експортну продукцію: метод
витрат, метод попиту, метод конкуренції. На ПАТ «АМК» використовується
метод витрат, його перевага в тому, що визначається оптимальне співвідношень між
кількістю і ціною при необхідності одержання необхідного прибутку; визначається
валова виручка від реалізації при різному рівні обсягів продажів; визначається рівень
прибутковості при прогнозованому строку окупності.
На процес прийняття цінових рішень при здійсненні
впливає значна кількість чинників, які можна поділити на такі групи: внутрішні,
що характеризують фінансову та маркетингову ситуацію на підприємстві; товарні,
які діють тільки щодо цього товару; ринкові, які характеризують можливості та
ризики зарубіжного товарного ринку; витрати на розробку ринку; чинники, які є
зовнішніми щодо взаємодії покупців і продавців товару.
Ціни зовнішнього ринку можна поділити на світові,
ціни певних ринків, контрактні, ціни базисних умов поставки, експортні,
імпортні та ін.
Сьогодні в Україні існує певна система впливу на
процеси ціноутворення суб’єктів господарювання. Ця система, з одного боку,
обмежує підприємства у виборі ціни, а з іншого - створює більш-менш справедливі
умови функціонування для всіх учасників економічних відносин, сприяє створенню
вільного конкурентного середовища, а також обмежує розвиток негативних
тенденцій, таких як: монополістичне ціноутворення; штучне підвищення цін на
товари першої необхідності тощо.
Управління процесами ціноутворення підприємств в Україні
ґрунтується на системі законів та законодавчих актів.
Сфера дії Закону України «Про ціни і
ціноутворення» поширюється на всі підприємства та організації незалежно від
форм власності, підпорядкованості й методів організації праці та виробництва.
2. Аналіз фінансово-господарської та
зовнішньо-економічної діяльності ПАТ «АМК»
.1 Загальні характеристика ПАТ «АМК»
«Алчевський металургійний комбінат» (АМК) - одне
із старих підприємств південного сходу України (Луганська обл.), засноване в
90-х роках 19 століть. У 1994 р. шляхом перетворення державного підприємства
було створено ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». є одним з найкрупніших
виробників чавуну, толстолистового сортового прокату на Україні. Основним видом
діяльності є чорна металургія - виробництво готового прокату сталі і чавуну.
На сьогоднішній день ПАТ «Алчевський
металургійний комбінат» займає монопольне положення на українському ринку по
виробництву товстого неіржавіючого листа, сталей спеціального призначення і сталевого дробу.
ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»
створено з метою отримання прибутку шляхом здійснення виробничою, комерційною,
посередницькою і інших видів діяльності у відповідності і на умовах, визначених
чинним законодавством і статутом суспільства.
Мети і предмет діяльності ОАО «АМК» визначені в
Статуті підприємства.
Метою діяльності суспільства згідно із Статутом є
здобуття прибули за рахунок виробничої і підприємницької діяльності.
Предметом діяльності суспільства є:
- виробництво металопродукції;
- виробництво будівельних матеріалів, щебеню,
граншлака;
- здійснення операцій з
металобрухтом;
- металеве і сталеве литво;
виробництво і переробка сільгосппродукції;
виробництво товарів народного вжитку;
будівництво житла і інших об'єктів соціально -
культурного побуту; здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
комерційна, посередницька, торгівельна та інші
види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством;
автомобільні перевезення людей і вантажів;
телерадіомовлення;
надання побутових послуг населенню;
- задоволення соціальних інтересів працівників
міста. Суспільство здійснює і інші види діяльності, які не заборонені
законодавством України.
ОАО «АМК» є юридичною особою з дня його державної
реєстрації, яка здійснює свою діяльність відповідно чинному законодавству
України і Статуту підприємства.
Основним акціонером і
компанією АМК, що управляє, є Корпорація «Індустріальний союз Донбасу».
До складу комбінату входять 7 основних цехів:
агломераційний, доменний, мартенівський, обжимной, толстолистовой №1, толстолистовой №2,
сортопрокатний. Річна потужність підприємства на сьогоднішній день дозволяють
щорічно виплавляти близько 1,2 млн. тон товстого неіржавіючого листа завтовшки
5-20 мм, 20 тис. тон сталевого двошарового листа (єдиний виробник в Україні),
30-35 тис. тон сталевого дробу (єдиний - в СНД).
Майно Алчевського металургійного комбінату
складається з основних засобів і оборотних коштів, а також цінностей, вартість
яких відображує в балансі підприємства.
Комбінат має самостійний баланс, розрахунковий,
валютний і інші рахунки в банках, фірмову марку і торгівельний знак, які
затверджуються правлінням підприємства і реєструються в торгівельно-промисловій
палаті, друк зі своєю назвою.
Також підприємство має право укладати угоди
(контракти), зокрема угоди купівлі-підряду, страхування майна, перевезень,
зберігання, поручення, комісії і інші угоди, які не суперечать чинному
законодавству; набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки,
виступати в арбітражному і третейському суді.
ПАТ «АМК» має право у встановленому чинним
законодавством порядку:
випускати коштовні папери;
засновувати об'єднання і брати участь в
об'єднаннях з іншими суб'єктами господарської діяльності;
створювати на території України і за її межами
свої філії і представництва, а також дочірні підприємства;
здійснювати інші дії, які не суперечать чинному
законодавству.
Створені Алчевським металургійним комбінатом
дочірні підприємства, філії й представництва можуть наділятися основними
засобами й обіговими коштами, які належать комбінату, Керівництво їх діяльності
проводиться особами, які призначаються правлінням підприємства [15].
2.2 Аналіз виробничо-господарської діяльності ПАТ
«АМК»
Важливу роль в забезпеченні підвищення
ефективності виробництва відіграє економічний аналіз виробничо-господарської
діяльності підприємства, який є складовою частиною економічних методів
управління. Аналіз є базою планування, засобом оцінки якості планування і
виконання плану.
Техніко-економічний аналіз господарської
діяльності підприємства є важливою функцією робітників всіх ланків управління
господарськими об’єктами незалежно від виду діяльності, форм власності, стану,
розвитку і прийнятої моделі економіки. Економічний аналіз сприяє виявленню змін
матеріально-технічної бази підприємства, показників ефективності їх праці та
забезпечити глибоке економічне обґрунтування приймаючих рішень за подальшим
розвитком підприємств.
Змістом техніко-економічного аналізу є комплексне
вивчення виробничо-господарської діяльності підприємства з метою об’єктивної
оцінки досягнутих результатів і розробки заходів за подальшим підвищенням
ефективності господарювання.
В техніко-економічному аналізі першорядну увагу
приділяють ефективності використання технічних, матеріальних та фінансових
ресурсів, підвищенню продуктивності праці, прискоренню оборотності оборотних
коштів, збільшенню рентабельності виробництва. Тому техніко-економічний аналіз
відносять до важливого засобу керівництва та контролю виробничо-господарської
діяльності підприємства.
Економічний аналіз супроводжується і містить
сучасні методи досліджень на основі системного, комплексного підходу до
вивчення предмету аналізу.
Аналіз економічної діяльності підприємства
передбачає послідовне розглядання його стану за функціями: господарської
діяльності, фінансового стану, а також аналізу нововведень та інвестицій.
Предметом техніко-економічного аналізу є
господарчі процеси підприємства, які складаються під впливом об’єктивних та
суб’єктивних, зовнішніх та внутрішніх факторів виробничої системи.
Техніко-економічний аналіз діяльності
підприємства включає:
аналіз виробництва та реалізації продукції;
аналіз собівартості продукції (робіт та послуг);
аналіз структури та використання основних
засобів;
аналіз показників з оплати праці.
Для виконання техніко-економічного аналізу ПАТ
«АМК» використовуються форми фінансової звітності, показники
виробничо-господарської діяльності, статистична звітність та інші інформаційні
джерела, надані підприємством.
Найважливішим показником діяльності підприємства
є обсяг виробленої продукції та її реалізація. При цьому темпи росту обсягу
виробництва продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину
витрат, прибуток і рентабельність підприємства.
Саме тому для забезпечення ефективності роботи
підприємства потрібно систематично здійснювати аналіз щодо обсягу виробництва
продукції, її структури, реалізації та якості. Основним завданням аналізу
виробництва і реалізації виступають: оцінка виконання плану виробництва і
реалізації; вивчення динаміки обсягу і реалізації; вивчення факторів, що
впливають на обсяг виробництва; виявлення внутрішньогосподарських резервів
зростання обсягів випуску продукції та реалізації, а також розробка заходів
щодо їх використання.
ПАТ Алчевський металургійний комбінат - одне із старих підприємств
південного сходу України. АМК поставляє свою продукцію на зовнішній ринок більш
ніж в 60 країн світу. Продукція Алчевського комбінату постійно експортується на
міжнародних ярмарках і виставках в Німеччині, Китаї, Англії і інших країнах.
ПАТ «АМК» є підприємством із повним металургійним
циклом, основними видами продукції, що виробляє підприємство є:
1. Чавун переробний П1, П2.
. Товстолистовий прокат з судобудiвельних,
конструкційних, вуглецевих i низьколегованих марок сталi в дiапазонi товщини
вiд 4 до 50 мм., шириною від 1200 до 3 000 мм., довжиною вiд 2510 до 12 100 мм.
. Сортовий прокат: заготівля трубна діаметром вiд
90 до 150 мм, заготівля прямокутна вiд 100 до 125 мм, смуга стальна товщиною
вiд 20 до 25 мм, шириною 180-200 мм, довжиною 6 000 мм, прокат круглий
діаметром від 70 до 150 мм.
. Фасонний прокат.
. Тонколистовий прокат товщиною 2-3 мм.
вуглецевих марок сталi.
. Гнутi профілі.
. Профіль листовий гофрирований товщиною 2 мм.
8. Заготівля для перекату (сляби).
Аналіз балансу товарообігу «ПАТ АМК».
Представлено в Додатоку И.
На основі проведеного
аналізу товарообігу (Додаток И), можна зробити висновок, що підприємство працює
стабільно.
Таблиця 2.1 - Проектна потужність
основних цехів комбінату, фактичне виробництво і рівень освоєння проектних
потужностей
Цех
|
Од.
вим.
|
Проектна
потужність
|
2011 р.
|
10 міс.
2012 р.
|
|
|
на рік
|
на 10
міс.
|
Факт.
вир-во
|
%
Освоєння
|
Факт.
вир-во
|
%
Освоєння
|
Агломераційний
|
тис. т.
|
5400
|
4500
|
5007,5
|
92,7
|
4028,2
|
89,5
|
Доменний
(без ДП-1)
|
тис. т.
|
3160
|
2633,3
|
2893,9
|
91,6
|
2417,8
|
91,8
|
Мартенівський
|
тис. т.
|
3600
4800*
|
3300*
|
3764,9
|
104,6
|
3077
|
93,2
|
Цех
безперервного лиття сталі (ЦБЛС)
|
тис. т.
|
2500**
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
Обтисковий
|
тис. т.
|
4235
|
3529
|
3765,6
|
88,9
|
2999,5
|
85,0
|
Товстолистовий
№1
|
тис. т.
|
420
|
350
|
387,5
|
92,3
|
325,2
|
92,9
|
Товстолистовий
№2
|
тис. т.
|
1000
|
833,3
|
994,8
|
99,5
|
841,8
|
101
|
Сортопрокатний
|
тис. т.
|
1600
|
1333,3
|
1380,4
|
86,3
|
1084,1
|
81,3
|
* - з урахуванням
введення другого 2-х ванного сталеплавильного агрегату (ДСА-2) 31.07.05 р.
** - виробництво
безперервно литих слябів в ЦБЛС на МБЛС у стадії освоєння (відладка
устаткування, коректування технології).
Станом на 01.01.2012 р. первісна вартiсть основних засобiв пiдприємства становила - 10 783 362
тис. грн., залишкова - 6 691 188 тис. грн. За 2012 рiк надходження основних
засобiв становило - 1 260
506 тис. грн. Вибуття основних засобiв за 2012 рiк становило - 617 511 тис. грн. за
первiсною вартiстю. За 2012 рiк
нараховано амортизацiї основних засобiв - 331 699 тис. грн. Станом на 31.12.2012 року первiсна
вартiсть основних засобiв пiдприємства становила - 11 426 357 тис. грн., залишкова - 7 070
434 тис. грн. Станом на 31.12.2012 р. сума власних основних засобiв за
залишковою вартiстю складає 7 070 434 тис. грн., орендованих основних засобiв 0 тис. грн.
Використання виробничих потужностей у 2012 роцi:
Агломерацiйний цех - 81,4%; Доменний цех - 71,0%; Мартенiвський цех - 71,7%;
Конверторний цех: «конверторне вiддiлення - 48,0%;» вiддiлення безперервної розливки сталi - 49,2%; Товстолистовий
№1 - 77,1%; Товстолистовий №2 - 87,0%; Сортопрокатний - 74,0%.
Таблиця 2.2 - Аналіз основних засобів ПАТ «АМК»
за 2012 рік
Найменування
основних засобів
|
Власні основні
засоби (тис. грн.)
|
Орендовані
основні засоби (тис. грн.)
|
Основні засоби,
всього (тис. грн.)
|
|
на початок
періоду
|
на кінець
періоду
|
на початок
періоду
|
на кінець
періоду
|
на початок
періоду
|
на кінець
періоду
|
1. Виробничого
призначення:
|
6992692
|
0
|
0
|
3893253
|
6992692
|
будівлі та
споруди
|
1302723
|
1301681
|
0
|
0
|
1302723
|
1301681
|
машини та
обладнання
|
2348205
|
2533796
|
0
|
0
|
2348205
|
2533796
|
транспортні
засоби
|
111696
|
106955
|
0
|
0
|
111696
|
106955
|
інші
|
130629
|
3050260
|
0
|
0
|
130629
|
3050260
|
2.
Невиробничого призначення:
|
42333
|
77742
|
0
|
0
|
42333
|
77742
|
будівлі та
споруди
|
40323
|
44045
|
0
|
0
|
40323
|
44045
|
машини та
обладнання
|
668
|
653
|
0
|
0
|
668
|
653
|
транспортні
засоби
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
інші
|
1342
|
33044
|
0
|
0
|
1342
|
33044
|
Усього
|
3935586
|
7070434
|
0
|
0
|
3935586
|
7070434
|
Класифікація основних засобів по групах за
термінами корисної служби: земельні ділянки - не амортизуються; будівлі - 20
років; об'єкти благоустрою території і інші споруди - 15 років; інженерні
комунікації - 15 років; передавальні пристрої і механізми - 10 років; машини і
устаткування основного виробництва - 5 років; машини і устаткування допоміжних
цехів - 5 років; залізничні транспортні засоби - 10 років; автотранспортні
засоби - 10 років; автомобілі загального призначення - 5 років; устаткування і
засоби зв'язку - 5 років; офісні меблі - 7 років; інформаційні системи - 5
роки; інші основні засоби (основні засоби соціальної сфери; основні засоби,
належні ФДМУ; малоцінні необоротні активи) - 12 років.
Аналізуючи данні товарообігу можна зробити
висновок, що обсяг реалізованої продукції за 2012 р. (14439 тис. грн.) у
порівнянні із 2011 р. (18676 тис. грн.) зменшився на 4237 тис. грн. (на
22,69%).
Комбінат «АМК» знаходиться в жорсткому конкурентному
середовищі в сегменті основних видів продукції (сляби, листовий прокат) на
ринках збуту. Це сприяє зниженню обсягу реалізованої продукції комбінату.
Аналіз основних техніко-економічних показників
наведений у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Аналіз техніко - економічних показників
діяльності ПАТ «АМК» за 2011-2012 роки
Найменування
показнику
|
Період
(роки)
|
Абсолютне
відхилення, +, - тис. грн.
|
Відносне
відхилення, %
|
|
2011 р.
|
2012 р.
|
2012 р.
до 2011 р.
|
2012 р.
до 2011 р.
|
Обсяг
релізації, тис. грн.
|
21770406
|
14439
|
-21755967
|
-99,93
|
Собiвартiсть
реалізованої продукції, тис. грн.
|
18085196
|
14350
|
-18070846,00
|
-99,92
|
Адмiнiстративнi
витрати, тис. грн.
|
163
|
194
|
31
|
19,02
|
Витрати
на збут, тис. грн.
|
284
|
229
|
-55
|
-19,37
|
Валовий
прибуток від реалізації, тис. грн.
|
591031
|
89
|
-590942,00
|
-99,98
|
Чисельність
працівників на кінець періоду, осіб
|
13755
|
12848
|
-907
|
-6,59
|
Середньорічна
вартість ОФ, тис. грн.
|
8063142
|
8307,5
|
-8054834,50
|
-99,90
|
Фонд
оплати праці, тис. грн.
|
570610,99
|
628008,5
|
57397,51
|
10,06
|
Фондовіддача,
тис. грн./тис. грн.
|
0,073
|
1,738
|
1,67
|
2280,82
|
Фондомісткість,
тис. грн./тис. грн.
|
13,699
|
0,575
|
-13,12
|
-95,80
|
Фондоозброєність,
тис. грн. /люд.
|
586,197
|
0,647
|
-585,55
|
-99,89
|
Використання основних фондів характеризується
показниками фондовіддачі, фондомісткості і фондоозброєності праці.
Фондовіддача - це коефіцієнт, який характеризує
рівень використання основних фондів підприємства. Даний показник визначається
по формулі 2.1:
, (2.1)
де - фондовіддача основних фондів, тис.
грн.;
- обсяг випуску продукції, тис. грн.;
- середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.
Фондомісткість - це зворотній показник до
фондовіддачі, він характеризує долю капітальних вкладень в витратах на
організацію виробництва продукції. Фондомісткість визначається по формулі 2.2:
, (2.2)
де - фондомісткість основних фондів, тис.
грн.;
Фондоозброєність - це співвідношення основних виробничих
фондів () до численності виробничого персоналу.
Для розрахунку використовується формула 2.3:
, (2.3)
де - фондоозброєність основних фондів, тис.
грн.;
- численність виробничого персоналу, люд.
Даний показник характеризує рівень забезпеченості
виробничого персоналу засобами виробництва.
У зв’язку із зменшенням обсягів реалізації продукції на
99,93%, валовий прибуток у 2012 році порівняно із 2011 роком зменшився на
590942 тис. грн. чи на 99,98%. Чисельність працівників на ПАТ «АМК» зменшилась.
У 2012 році порівняно із 2011 роком чисельність працівників зменшилась на 907
осіб, що складає 6,59%. Проте у 2012 році відбулося зростання фонду оплату
праці на 57397,51 тис.грн. у порівнянні з 2011 роком.
Також відзначено зменшення середньорічної вартості основних засобів. У 2012
році їх вартість склала 8307,5 тис. грн., що на 8054834,50 тис. грн. або на 99,90% менше у порівнянні із 2011 роком.
Кадрова політика комбінату полягає у формуванні стратегії
кадрової роботи, установленні цілей і завдань, визначення наукових принципів
підбора, розміщенню й розвитку персоналу, удосконалюванні форм і методів роботи
з персоналом. Сутність кадрового планування полягає в наданні людям робочих
місць у потрібний момент часу й у потрібній кількості відповідно до їх
здатностей, схильностями й вимогами виробництва. Проаналізуємо чисельність
персоналу на ПАТ «АМК» в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Аналіз чисельності персоналу ПАТ «АМК» за 2011-2012
рр.
Категорія
персоналу
|
Од. виміру
|
2011 р.
|
2012 р.
|
2012 р.
в% до 2011 р.
|
Усього
персоналу
|
чол.
|
13755
|
12848
|
-6,59
|
у тому
числі: - ППП
|
чол.
|
5830
|
5725
|
-1,80
|
-
робітники
|
чол.
|
5231
|
4774
|
-8,74
|
-
керівники
|
чол.
|
615
|
558
|
-9,27
|
-
фахівці
|
чол.
|
655
|
553
|
-15,57
|
-
службовці
|
чол.
|
58
|
50
|
-13,79
|
-
охорона
|
чол.
|
230
|
198
|
-13,91
|
Непромислова
група
|
чол.
|
1136
|
990
|
-12,85
|
За результаттами 2012 р. дипломованих фахівців -
6271 чол., з них вищою освітою 3676 чіл., середнім спеціальним 2595 чіл., 2
кандидати технічних наук.
Прийом на комбінат працівників проводиться по термінових
трудових договорах від одного року до п’яти років (на розсуд адміністрації
комбінату).
Плинність кадрів зустрічається на кожнім
підприємстві, що стосується ПАТ «АМК», то основні причини полягають у
незадоволеності заробітною платою, зміні клімату, відсутності житла, прогулах,
арештах, стані алкогольного сп'яніння, розкраданнях, по стані здоров'я, по
догляду за дітьми. За порушення виробничої й технологічної дисципліни
вживаються наступні заходи: позбавлення заохочувальних премій, звільненення від
займаних посад, звільненення з комбінату, утримання окладу.
Плинність тих, що працюють в 2012 р. в порівнянні
з 2011 р. проілюструємо в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 - Аналіз плинності персоналу ПАТ
«АМК» за 2011-2012 рр.
Найменування
|
2011 р.
|
2012 р.
|
2012 р.
в% до 2011
|
Прибуло,
всього
|
773
|
1431
|
54
|
у тому
числі:
|
|
|
|
- по
організаційному набору, що закінчили училище з систем професійно-технічного
вчення
|
140
|
162
|
86,4
|
-
переведено з інших підприємств, будівництв, організацій
|
30
|
27
|
111,1
|
-
найнято самим підприємством
|
603
|
1242
|
48,6
|
Вибуло,
всього
|
1737
|
1846
|
94
|
у тому
числі:
|
|
|
|
-
переведено на інші підприємства
|
118
|
222
|
75
|
- у
зв'язку з переходом на навчання, призовом в армію, відходом на пенсію і іншим
причинам, передбачених законом, у зв'язку із закінченням терміну договору і
робіт
|
672
|
895
|
75,1
|
- за
власним бажанням
|
743
|
665
|
111,7
|
-
звільнено за прогул і інші порушення трудової дисципліни
|
204
|
64
|
318,75
|
Аналіз фактичної середньомісячної заробітної
плати робітника зображено у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 - Аналіз фактичної середньомісячної
заробітної плати робітника за 2011-2012 рр., грн.
Найменування
персоналу
|
Заробітна
плата
|
|
2011
рік
|
2012
рік
|
2012 р.
в% до 2011 р.
|
Промислово
- виробничого персоналу
|
2800
|
3020
|
7,86
|
у тому
числі:
|
|
|
|
-
робітників
|
2700
|
3300
|
22,22
|
-
керівників
|
4362
|
4912
|
12,61
|
-
власників
|
5851
|
5549
|
-5,16
|
-
службовців
|
2900
|
2974
|
2,55
|
- загін
ВВО
|
2600
|
2550
|
-1,92
|
Непромислового
персоналу
|
2200
|
2450
|
11,36
|
По
комбінату
|
3470
|
3997,7
|
15,21
|
Зростання середньомісячної заробітної плати по комбінату
в 2012 р. в порівнянні з 2011 р. на 15,21% пояснюється поетапним збільшенням
схем тарифних ставок (окладів) [5].
Для розширеного відтворення одержання прибутку й
рентабельності потрібно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи
росту його оплати. Якщо такий принцип не дотримується, то відбувається
перевитрата фонду заробітної плати, підвищення собівартості й зниження суми
прибутку.
2.3 Фінансово - економічний аналіз ПАТ «АМК»
Бухгалтерський облік на пiдприємствi здійснюється
згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову
звiтнiсть в Україні» від 16.07.99 р. 996-ХIУ, Національних положень
(стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативних документів.
Інформаційною основою проведення фінансового
аналізу є фінансова бухгалтерська звітність, що являє собою комплекс
взаємопогоджених показників фінансово - господарської діяльності підприємства
за звітний період.
Основні показники, що показують фінансовий стан
підприємства, подані в звітній формі №1 - «Баланс підприємства» (Додаток А).
Баланс характеризує фінансовий стан підприємства на визначену дату і показує
ресурси підприємства в єдиній грошовій оцінці по їхньому складу і напрямкам
використання, з однієї сторони (актив), і по джерелах їх фінансування - з іншої
(пасив). Для розшифровування деяких статей балансу застосовуються додаткові
звітні форми, такі як форма №2 «Звіт про фінансові результати» (Додаток Б).
В більшості випадків
дослідження структури і динаміки фінансового стану підприємства робиться за допомогою
порівняльного аналітичного балансу. Такий баланс отримуємо з вихідного балансу
шляхом ущільнення окремих статей і доповнення його показниками структури.
Порівняльний аналітичний
баланс зводить воєдино і систематизує розрахунки, які проводить аналітик при
ознайомленні з балансом. Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплені
такі важливі показники, як:
відносна величина
структури (графа 3 і графа 5), що показує, яка доля тієї або іншої статті
активу (пасиву) в майні підприємства (валюті балансу);
показник абсолютного
приросту (графа 6), що показує на скільки збільшилася (зменшилася) величина
статті в абсолютному вираженні;
базисний темп зростання
(графа 8);
показник, що відображає
відносну зміну статей балансу за звітний період по відношенню до базисного
(графа 7).
За даними балансу зробимо
порівняльний аналітичний баланс (Додаток Д).
Після складання
порівняльного аналітичного балансу і проведення необхідних розрахунків
отримуємо ряд найважливіших характеристик, що описують фінансово-майновий стан ПАТ
«АМК» за 2012 р.:
. Загальна вартість майна
підприємства: Оброотні активи+необоротні активи+витрати майбутніх
періодів=10665+7457+2=18124 тис. грн.
. Вартість необоротних
засобів (активів) складає 7457 тис. грн.
. Вартість мобільних
(оборотних) активів складає 10665 тис. грн.
Вартість майна
підприємства зменшилась на 99,94% у порівнянні з 2011 р. (13283607 тис.грн.), що
може говорити про зменшення підприємством господарського обороту, що є
негативною характеристикою.
У структурі сукупних
активів комбінату у 2012 р. найбільшу питому вагу займають оборотні активи
(58,84%), а у 2011 р. - 44,95%. Це свідчить про те, що на підприємстві
спостерігається тенденція прискорення оборотності всього майна підприємства.
Результатом може бути вивільнення частини коштів і короткострокових вкладень.
Найбільший вклад до
формування оборотних активів підприємства внесла дебіторська заборгованість.
Структура активів з високою долею заборгованості і низькою долею грошових
коштів може свідчити про проблеми, пов'язані з маркетинговою політикою
підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків.
Аналізуючи майнове
положення комбінату, необхідно також оцінити стан використовуваних основних
засобів. Для цих цілей розраховуються наступні показники:
коефіцієнт зносу;
коефіцієнт оновлення;
коефіцієнт вибуття.
Коефіцієнт зносу основних
засобів характеризує долю вартості основних засобів, списану на витрати в
попередніх періодах, в первинній вартості і розраховується по формулі:
, (2.4)
де - коефіцієнт зносу основних засобів;
- накопичений знос;
- первинна вартість основних засобів.
;
.
Коефіцієнт оновлення основних засобів визначає частину тих
засобів, що є на кінець звітного періоду, яка складає нові основні засоби і
розраховується по формулі:
, (2.5)
де - коефіцієнт оновлення основних засобів;
- вартість основних засобів, що поступили за період;
- первісна вартість основних засобів на кінець періоду.
.
Коефіцієнт вибуття показує, яка частина основних коштів, з
якими підприємство почало діяльність в звітному періоді, вибула з різних
причин. Формула розрахунку даного показника наступна:
, (2.6)
де - коефіцієнт вибуття;
- вартість основних засобів, що вибули за період;
- первісна вартість основних засобів на початок періоду.
.
За наведеними даними спостерігається збільшення ступеню
зношеності основних засобів. Коефiцiєнт оновлення перевищує коефiцiєнт вибуття,
що свідчить про створення та придбання об’єктів основних засобів та як
наслідок, зростання виробничого потенціалу підприємства.
На Алчевському металургійному комбінаті основним джерелом
формування майна підприємства є власний капітал. На початок року його доля в
структурі пасивів складала 6,27%. На кінець звітного періоду власний капітал
становив -236 тис. грн. Дані, приведені в таблиці 2.7, показують зміни в
структурі власного капіталу [15].
Розмір статутного, додатково вкладеного та резервного капіталів
ПАТ «АМК» на протязі 2012 року не змінювався, а нерозподілений прибуток мав
від'ємне значення. Власний капітал через зниження нерозподіленого прибутку до
-3451 тис. грн. став дорівнювати -236 тис. грн.
Отже, відיºìíå
çíà÷åííÿ
íåðîçïîä³ëåíîãî
ïðèáóòêó свідчить про неспроможність підприємства
задовольнити свої фінансові потреби. Власний капітал, як основне джерело
формування майна підприємства знизився у 2012 році, а тому це зниження вплинуло
й на розмір нерозподіленого прибутку.
Тому внаслідок значного зниження нерозподіленого прибутку
платоспроможність підприємства ПАТ «АМК» знизилась, отже воно не здатне
погасити свої короткострокові зобов’язання.
Таблиця 2.7 - Аналіз структури власного капіталу ПАТ «АМК»
за 2012 р.
Íàéìåíóâàííÿ
ñòàòò³
|
Íà
ïî÷àòîê 2012 ð.
|
Íà
ê³íåöü 2012 ð.
|
³äõèëåííÿ
(+,-)
|
|
òèñ.
ãðí.
|
%
|
òèñ.
ãðí.
|
%
|
òèñ.
ãðí.
|
%
|
².
Âëàñíèé êàï³òàë
|
Ñòàòóòíèé
êàï³òàë
|
2697
|
3,41
|
2697
|
-11,43
|
0
|
-14,84
|
0
|
Äîä.
âêëàäåí êàï³òàë
|
47
|
0,06
|
47
|
-0,20
|
0
|
-0,26
|
0
|
²íøèé
äîäàòêîâèé êàï³òàë
|
416
|
0,53
|
416
|
-1,76
|
0
|
-2,29
|
0
|
Ðåçåðâíèé
êàï³òàë
|
55
|
0,07
|
55
|
-0,23
|
0
|
-0,3
|
0
|
Íåðîçïîä³ëåíèé
ïðèáóòîê
|
-2424
|
-3,06
|
-3451
|
14,62
|
-1027
|
17,68
|
42,37
|
Óñüîãî
çà ðîçä³ëîì ²
|
791
|
|
-236
|
|
-1027
|
|
-129,84
|
Ïðîâåäåìî
îö³íêó ô³íàíñîâî¿
ñò³éêîñò³ Àë÷åâñüêîãî
ìåòàëóðã³éíîãî
êîìá³íàòó ç âèêîðèñòàííÿì
íàñòóïíèõ êîåô³ö³ºíò³â:
êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâî¿ àâòîíî쳿;
êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâî¿ çàëåæíîñò³;
êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâîãî
ðèçèêó.
Êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâî¿ àâòîíî쳿
(íåçàëåæíîñò³,
êîíöåíòðàö³¿
âëàñíîãî êàï³òàëó)
õàðàêòåðèçóº
äîëþ âëàñíèõ
çàñîá³â ï³äïðèºìñòâà
(âëàñíîãî êàï³òàëó)
â çàãàëüí³é ñóì³
êîøò³â, àâàíñîâàíèõ
â éîãî ä³ÿëüí³ñòü.
Ðîçðàõóíîê
êîåô³ö³ºíòà ô³íàíñîâî¿
àâòîíî쳿 ðîáèòüñÿ
çà ôîðìóëîþ:
, (2.7)
äå - êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâî¿ àâòîíî쳿;
- âëàñíèé êàï³òàë;
- âñüîãî äæåðåë
çàñîá³â.
;
.
Íà ÏÀÒ «ÀÌÊ»
êîåô³ö³ºíò ô³íàíñîâî¿
àâòîíî쳿 íèæ÷å
êðèòè÷íîãî çíà÷åííÿ
(0,5), ùî ãîâîðèòü
î çàëåæíîñò³
ï³äïðèºìñòâà
â³ä çîâí³øí³õ
êðåäèòîð³â.
Êîåô³ö³ºíòîì,
çâîðîòíèì êîåô³ö³ºíòó
ô³íàíñîâî¿ àâòîíî쳿
º êîåô³ö³ºíò ô³íàíñîâî¿
çàëåæíîñò³. Êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâî¿ çàëåæíîñò³
ðîçðàõîâóºòüñÿ
ïî ôîðìóë³:
; (2.8)
;
.
Êðèòè÷íå
çíà÷åííÿ êîåô³ö³ºíòà
ô³íàíñîâî¿ çàëåæíîñò³
- 2. ðåçóëüòàò³
ðîçðàõóíêó â³í
ïåðåâàæຠ2, ùî
ñâ³ä÷èòü ïðî çðîñòàííÿ
äîâãîñòðîêîâèõ
òà êîðîòêîñòðîêîâèõ
çîáîâ’ÿçàíü ï³äïðèºìñòâà.
Òàêèì ÷èíîì,
Àë÷åâñüêèé ìåòàëóðã³éíèé
êîìá³íàò íà ê³íåöü
2012 ðîêó çìåíøèâ
äîëþ ïîçèêîâèõ
çàñîá³â ó ñâîºìó
ô³íàíñóâàíí³
äî ïîêàçíèêà
â 2,4869 â³ä àíàëîã³÷íîãî
ïîêàçíèêà â
2,7495 ó íà ïî÷àòêó
ðîêó.
Êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâîãî
ðèçèêó (êîåô³ö³ºíò
âàæåëÿ) ïîêàçóº
ñï³ââ³äíîøåííÿ
ïðèòÿãíåíèõ
çàñîá³â ³ âëàñíîãî
êàï³òàëó. Ðîçðàõóíîê
öüîãî ïîêàçíèêà
ðîáèòüñÿ çà ôîðìóëîþ:
, (2.9)
äå - êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâîãî
ðèçèêó;
- ïðèòÿãíåí³
çàñîáè.
;
.
Îïòèìàëüíå
çíà÷åííÿ äàíîãî
êîåô³ö³ºíòà
< 0,5. Êðèòè÷íå çíà÷åííÿ
- 1.
Ñóäÿ÷è ç ðîçðàõóíê³â,
ìîæíà ñòâåðäæóâàòè,
ùî íà ïî÷àòêó
2012 ð. íà êîæíó îäèíèöþ
âëàñíèõ çàñîá³â
ïðèõîäèòüñÿ
14,9456 îäèíèöü ïðèòÿãíåíèõ,
à íàïðèê³íö³ çâ³òíîãî
ïåð³îäó öåé ïîêàçíèê
çìåíøèâñÿ äî
-77,6186. Öåé ïîêàçíèê
çíà÷íî íèæ÷å
â³ä êðèòè÷íîãî
çíà÷åííÿ.
Ïðîàíàë³çóºìî
ë³êâ³äí³ñòü ÏÀÒ
«ÀÌÊ».
Çäàòí³ñòü
ï³äïðèºìñòâà
ïëàòèòè çà ñâî¿ìè
êîðîòêîñòðîêîâèìè
çîáîâ'ÿçàííÿìè
íàçèâàºòüñÿ
ë³êâ³äí³ñòþ. ²íàêøå
êàæó÷è, ï³äïðèºìñòâî
ââàæàºòüñÿ ë³êâ³äíèì,
ÿêùî âîíî â çìîç³
âèêîíàòè ñâî¿
êîðîòêîñòðîêîâ³
çîáîâ'ÿçàííÿ,
ðåàë³çîâóþ÷è
ïîòî÷í³ (îáîðîòí³)
àêòèâè.
Áàëàíñ áóäå
àáñîëþòíî ë³êâ³äíèì,
ÿêùî çàäîâîëüíÿòèìå
òàê³ óìîâè:
. Íàéá³ëüø
ë³êâ³äí³ àêòèâè
ïåðåâèùóþòü íåãàéí³
ïàñèâè àáî äîð³âíþþòü
¿ì.
. Àêòèâè,
ùî øâèäêî ðåàë³çóþòüñÿ,
äîð³âíþþòü êîðîòêîñòðîêîâèì
ïàñèâàì àáî á³ëüø³
çà íèõ.
. Àêòèâè,
ùî ðåàë³çóþòüñÿ
ïîâ³ëüíî, äîð³âíþþòü
äîâãîñòðîêîâèì
ïàñèâàì àáî á³ëüø³
çà íèõ.
. Àêòèâè,
ùî âàæêî ðåàë³çóþòüñÿ,
ìåíø³ çà ïîñò³éí³
ïàñèâè.
Ïðè àíàë³ç³
ë³êâ³äíîñò³ áàëàíñó
ÏÀÒ «ÀÌÊ» ïåðø³
2 óìîâè íå âèêîíóþòüñÿ.
Öå ñâ³ä÷èòü ïðî
òå, ùî ôàêòè÷íà
ë³êâ³äí³ñòü áàëàíñó
â³äð³çíÿºòüñÿ
â³ä àáñîëþòíî¿.
Çà äàíèìè
òàáëèö³ áàëàíñ
ï³äïðèºìñòâà,
ùî àíàë³çóºòüñÿ,
º â îñíîâíîìó
ë³êâ³äíèì. Íà
ê³íåöü çâ³òíîãî
ïåð³îäó:
À1 < Ï1;
À2 < Ï2;
À3 > Ï3;
À4 > Ï4.
Ïåðñïåêòèâíó
ë³êâ³äí³ñòü ìîæíà
âèçíà÷èòè, ïîð³âíþþ÷è
àêòèâè, ùî ðåàë³çóþòüñÿ
ïîâ³ëüíî, ³ç äîâãîñòðîêîâèìè
ïàñèâàìè, òîáòî
ç ìàéáóòí³ìè
íàäõîäæåííÿìè
òà ïëàòåæàìè.
Áàëàíñè
ë³êâ³äíîñò³ çà
ê³ëüêà ïåð³îä³â
äàþòü óÿâëåííÿ
ïðî òåíäåíö³¿
çì³íè ô³íàíñîâîãî
ñòàíó ï³äïðèºìñòâà.
Äëÿ ïîïåðåäíüî¿
îö³íêè ë³êâ³äíîñò³
ï³äïðèºìñòâà
âèêîðèñòîâóþòüñÿ
äàí³ áóõãàëòåðñüêî¿
çâ³òíîñò³ - ôîðìà
¹1 «Áàëàíñ» (äîäàòîê
À) ³ ôîðìà ¹2 «Çâ³ò
ïðî ô³íàíñîâ³
ðåçóëüòàòè» (äîäàòîê
Á) çà 2012 ð³ê.
Ïðè âèçíà÷åíí³
ë³êâ³äíîñò³ ðîçðàõîâóþòüñÿ
íàñòóïí³ êîåô³ö³ºíòè:
êîåô³ö³ºíò
ïîòî÷íî¿ ë³êâ³äíîñò³;
êîåô³ö³ºíò
øâèäêî¿ ë³êâ³äíîñò³;
êîåô³ö³ºíò
àáñîëþòíî¿ ë³êâ³äíîñò³;
êîåô³ö³ºíò
îáîðîòíîñò³
çàïàñ³â.
Êîåô³ö³ºíò
ïîòî÷íî¿ ë³êâ³äíîñò³
(êîåô³ö³ºíò çàãàëüíî¿
ë³êâ³äíîñò³, êîåô³ö³ºíò
ïîêðèòòÿ áàëàíñó)
äຠçàãàëüíó
îö³íêó ë³êâ³äíîñò³
àêòèâ³â, ïîêàçóþ÷è,
ñê³ëüêè ãðèâåíü
ïîòî÷íèõ àêòèâ³â
ï³äïðèºìñòâà
äîâîäèòüñÿ íà
îäíó ãðèâíó ïîòî÷íèõ
çîáîâ’ÿçàíü. ßêùî
ïîòî÷í³ àêòèâè
ïåðåâèùóþòü çà
âåëè÷èíîþ ïîòî÷í³
çîáîâ’ÿçàííÿ,
ï³äïðèºìñòâî
ìîæå ðîçãëÿäàòèñÿ
ÿê óñï³øíî ôóíêö³îíóþ÷å.
Íà ïðàêòèö³, ÿê
ïðàâèëî çíà÷åííÿ
êîåô³ö³ºíòà ïîêðèòòÿ
â ìåæàõ 1,0 - 1,5 ñâ³ä÷èòü
ïðî òå, ùî ï³äïðèºìñòâî
ñâîº÷àñíî ïîãàøàº
áîðãè. Êðèòè÷íå
çíà÷åííÿ êîåô³ö³ºíòà
ïîêðèòòÿ ïðèéíÿòå
ð³âíèì 1,0, ïðè çíà÷åíí³
êîåô³ö³ºíòà ïîêðèòòÿ
ìåíøå 1,0 ï³äïðèºìñòâî
ìຠíåë³êâ³äíèé
áàëàíñ.
Êîåô³ö³ºíò
ïîòî÷íî¿ ë³êâ³äíîñò³
ðîçðàõîâóºòüñÿ
çà ôîðìóëîþ:
, (2.10)
äå - êîåô³ö³ºíò
ïîòî÷íî¿ ë³êâ³äíîñò³;
- îáîðîòí³ àêòèâè;
- âèòðàòè ìàéáóòí³õ
ïåð³îä³â;
- ïîòî÷í³ çîáîâ’ÿçàííÿ.
;
.
Òàêèì ÷èíîì,
áàëàíñ ÏÀÒ «ÀÌÊ»
íà ê³íåöü ïîòî÷íîãî
ðîêó ñòàâ ë³êâ³äíèì
³ ï³äïðèºìñòâî
ñâîº÷àñíî ïîãàñèëî
áîðãè.
Êîåô³ö³ºíò
øâèäêî¿ ë³êâ³äíîñò³
(êîåô³ö³ºíò «ëàêìóñîâîãî
ïàï³ðöÿ»). Íà â³äì³íó
â³ä ïîïåðåäíüîãî
â³í âðàõîâóº ÿê³ñòü
îáîðîòíèõ àêòèâ³â
³ º ñòðîã³øèì
ïîêàçíèêîì ë³êâ³äíîñò³,
îñê³ëüêè ïðè éîãî
ðîçðàõóíêó âðàõîâóþòüñÿ
íàéá³ëüø ë³êâ³äí³
ïîòî÷í³ àêòèâè.
Îð³ºíòîâíå íèæíº
çíà÷åííÿ öüîãî
êîåô³ö³ºíòà ð³âíå
1.
Êîåô³ö³ºíò
øâèäêî¿ ë³êâ³äíîñò³
ðîçðàõîâóºòüñÿ
çà ôîðìóëîþ:
, (2.11)
äå - êîåô³ö³ºíò
øâèäêî¿ ë³êâ³äíîñò³;
- çàïàñè.
;
.
Êîåô³ö³ºíò
àáñîëþòíî¿ ë³êâ³äíîñò³
ïîêàçóº, ÿêà ÷àñòèíà
ïîòî÷íèõ (êîðîòêîñòðîêîâèõ)
çîáîâ'ÿçàíü ìîæå
áóòè ïîãàøåíà
íåãàéíî. ßê îð³ºíòîâíå
çíà÷åííÿ êîåô³ö³ºíòà
àáñîëþòíî¿ ë³êâ³äíîñò³
ïðèâîäèòüñÿ éîãî
òåîðåòè÷íå çíà÷åííÿ,
ÿêå ïîâèííå áóòè
íå ìåíøå çà 0,20 -
0,25.
Êîåô³ö³ºíò
àáñîëþòíî¿ ë³êâ³äíîñò³
ðîçðàõîâóºòüñÿ
çà ôîðìóëîþ:
, (2.12)
äå - êîåô³ö³ºíò
àáñîëþòíî¿ ë³êâ³äíîñò³;
- ãðîøîâ³ êîøòè
òà ¿õ åêâ³âàëåíòè
â íàö³îíàëüí³é
òà ³íîçåìí³é
âàëþò³;
- ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³
³íâåñòèö³¿.
;
.
Êîåô³ö³ºíò
îáîðîòíîñò³
çàïàñ³â ïîêàçóº,
ÿê ÷àñòî îáåðòàþòüñÿ
çàïàñè äëÿ çàáåçïå÷åííÿ
ïîòî÷íîãî îá'ºìó
ïðîäàæ³â. ³í ðîçðàõîâóºòüñÿ
çà ôîðìóëîþ:
, (2.13)
äå - êîåô³ö³ºíò
îáîðîòíîñò³
çàïàñ³â;
- ñîá³âàðò³ñòü
ðåàë³çîâàíî¿
ïðîäóêö³¿;
- ñåðåäíÿ âàðò³ñòü
çàïàñ³â.
;
.
Ðîçä³ëèâøè
òðèâàë³ñòü çâ³òíîãî
ïåð³îäó íà êîåô³ö³ºíò
îáîðîòíîñò³
çàïàñ³â, îäåðæèìî
ê³ëüê³ñòü äí³â,
íåîáõ³äíèõ íà
îäèí îáîðîò çàïàñ³â:
äí³â;
äí³â.
Òàêèì ÷èíîì,
îäèí îáîðîò çàïàñ³â
çà çâ³òíèé ïåð³îä
çìåíøèâñÿ íà
4 äí³ ³ ñòàíîâèâ
17,2 äí³â.
ϳñëÿ ïðîâåäåíèõ
ðîçðàõóíê³â ïîêàçíèê³â
ë³êâ³äíîñò³ òà
ô³íàíñîâî¿ ñò³éêîñò³
ÏÀÒ «ÀÌÊ» äëÿ íàî÷í
Òàáëèöÿ
2.8 - Óçàãàëüíåííÿ
ðåçóëüòàò³â àíàë³çó
ïîêàçíèê³â ë³êâ³äíîñò³
³ ô³íàíñîâî¿
ñò³éêîñò³ ÏÀÒ
«ÀÌÊ»
Ïîêàçíèê
|
Îä.
âèì³ð.
|
Íà
01.01.2012 ð
|
Íà
31.12.2012 ð
|
³äõè-ëåííÿ,
òèñ. ãðí.
|
Áàëàíñ
êîìá³íàòó
|
òèñ.
ãðí.
|
12613
|
18124
|
5511
|
Âëàñíèé
êàï³òàë
|
òèñ.
ãðí.
|
2697
|
2697
|
0
|
Êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâî¿ àâòîíî쳿
|
-
|
0,0627
|
-0,0130
|
-0,0757
|
Êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâî¿ çàëåæíîñò³
|
-
|
15,9490
|
-76,9231
|
-92,8721
|
Êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâîãî
ðèçèêó
|
-
|
14,9456
|
-77,6186
|
-92,5642
|
Ïîòî÷í³
çîáîâ’ÿçàííÿ
|
òèñ.
ãðí.
|
4995
|
7290
|
2295
|
Äîâãîñòðîêîâ³
çîáîâ’ÿçàííÿ
|
òèñ.
ãðí.
|
6827
|
11028
|
4201
|
Îáîðîòí³
àêòèâè
|
òèñ.
ãðí.
|
5353
|
10665
|
5312
|
Çàïàñè
|
òèñ.
ãðí.
|
1020
|
1011
|
-9
|
Ãðîøîâ³
êîøòè
|
òèñ.
ãðí.
|
344
|
55
|
-289
|
Âèòðàòè
ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â
|
òèñ.
ãðí.
|
1
|
2
|
1
|
Êîåô³ö³ºíò
ïîòî÷íî¿ ë³êâ³äíîñò³
|
-
|
1,0719
|
1,4632
|
0,3913
|
Êîåô³ö³ºíò
øâèäêî¿ ë³êâ³äíîñò³
|
-
|
0,8673
|
1,3240
|
0,4567
|
Êîåô³ö³ºíò
àáñîëþòíî¿ ë³êâ³äíîñò³
|
-
|
0,0689
|
0,0075
|
-0,0614
|
Êîåô³ö³ºíò
îáîðîòíîñò³
çàïàñ³â
|
-
|
17,3729
|
21,3015
|
3,9286
|
Òðèâàë³ñòü
îáîðîòó
|
Äí³
|
21,1
|
17,2
|
-3,9
|
Ðîçðàõóíîê
ïîêàçíèê³â ëiêâiäíîñòi
ìåòàëóðã³éíîãî
êîìá³íàòó ñâ³ä÷èòü
ïðî äîñòàòí³é
îáñÿã ëiêâiäíèõ
àêòèâ³â äëÿ ïîãàøåííÿ
ïîòî÷íî¿ êðåäèòîðñüêî¿
çàáîðãîâàíîñò³.
Ñòàíîì íà 31.12.2012 ð.
÷èñòèé îáîðîòíèé
êàï³òàë äîñÿã
ïîçèòèâíîãî
çíà÷åííÿ (3375 òèñ.
ãðí.), ùî ñâ³ä÷èòü
ïðî äîñòàòí³é
îáñÿã îá³ãîâèõ
êîøò³â äëÿ ïîêðèòòÿ
ïîòî÷íèõ çîáîâ'ÿçàíü.
Ñë³ä â³äçíà÷èòè,
ùî ïðîòÿãîì 2012 ðîêó
ìàéæå âñ³ ðîçðàõîâàí³
ïîêàçíèêè ëiêâiäíîñòi
ïîêðàùèëèñüçá³ëüøèëèñü
(êð³ì êîåôiöiºíòó
àáñîëþòíî¿ ëiêâiäíîñòi)
[4].
Ç äàíèõ
òàáëèö³ âèäíî,
ùî â ñòðóêòóð³
äæåðåë êîøòiâ ïiäïðèºìñòâà
ïåðåâàæຠçàëó÷åíèé
êàïiòàë. Îòæå, ï³äïðèºìñòâî
ìຠâæèòè çàõîä³â
ç ïîãàøåííÿ êðåäèòîðñüêî¿
çàáîðãîâàíîñò³.
Îñíîâíèìè
ïîêàçíèêàìè
åôåêòèâíîñò³
ä³ÿëüíîñò³ ÏÀÒ
«ÀÌÊ» º â³äíîñí³
ïîêàçíèêè ðåíòàáåëüíîñò³.
Íàñòóïíèì
åòàïîì ô³íàíñîâîãî
àíàë³çó êîìá³íàòó
º îö³íêà ðåíòàáåëüíîñò³
ï³äïðèºìñòâà.
Ðåíòàáåëüí³ñòü
- öå â³äíîñíèé
ïîêàçíèê ïðèáóòêó,
ÿêèé â³äîáðàæàº
â³äíîøåííÿ îòðèìàíîãî
åôåêòó (äîõîäó,
ïðèáóòêó) ç íàÿâíèìè
àáî âèêîðèñòàíèìè
ðåñóðñàìè.
Ðåíòàáåëüí³ñòü
âëàñíîãî êàï³òàëó
ïîêàçóº âåëè÷èíó
ïðèáóòêó, ÿêà
ïðèïàäຠíà 1 ãðèâíþ
âëàñíîãî êàï³òàëó.
³í âèçíà÷àºòüñÿ
çà ôîðìóëîþ:
, (2.14)
äå - ðåíòàáåëüí³ñòü
âëàñíîãî êàï³òàëó;
- ÷èñòèé ïðèáóòîê;
- âëàñíèé êàï³òàë.
;
àáî 11,30%.
×èñòà ðåíòàáåëüí³ñòü
ï³äïðèºìñòâà
ïîêàçóº âåëè÷èíó
÷èñòîãî ïðèáóòêó,
ÿêà ïðèïàäຠíà
1 ãðèâíþ àêòèâ³â.
³í âèçíà÷àºòüñÿ
çà ôîðìóëîþ:
, (2.15)
;
àáî 2,51%.
Îïåðàö³éíà
ðåíòàáåëüí³ñòü
ðåàë³çîâàíî¿
ïðîäóêö³¿ ïîêàçóº
çìîãó ï³äïðèºìñòâà
îòðèìóâàòè ïðèáóòîê
â³ä ä³ÿëüíîñò³
äî çíÿòòÿ âèòðàò,
ÿê³ íå â³äíîñÿòüñÿ
äî îïåðàö³éíî¿
ä³ÿëüíîñò³. ³í
âèçíà÷àºòüñÿ
çà ôîðìóëîþ:
, (2.16)
äå - îïåðàö³éíà
ðåíòàáåëüí³ñòü
ðåàë³çîâàíî¿
ïðîäóêö³¿;
- îïåðàö³éíèé
ïðèáóòîê;
- äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿.
àáî 0,62%;
àáî 2,71%.
Ïðîòÿãîì
2012 ðîêó íà Àë÷åâñüêîìó
ìåòàëóðã³éíîìó
êîìá³íàò³ çá³ëüøèëàñü
çàãàëüíà ñóìà
áàëàíñó.  çíà÷íî¿
ì³ð³ çá³ëüøèëèñü
îá³ãîâ³ àêòèâè
òà äåá³òîðñüêà
çàáîðãîâàí³ñòü.
Çà ðåçóëüòàòàìè
2012 ð. ï³äïðèºìñòâî
íå îòðèìàëî ÷èñòîãî
ïðèáóòêó. ×åðåç
íèçüêèé îïåðàö³éíèé
òà ÷èñòèé ïðèáóòîê
ðåíòàáåëüí³ñòü
ï³äïðèºìñòâà
ó 2012 ð. òà îïåðàö³éíà
ðåíòàáåëüí³ñòü
ñòàíîâèòü ìåíøå
1%.
Íàïðèê³íö³
çâ³òíîãî ïåð³îäó
íà ï³äïðèºìñòâ³
ñóòòºâî çá³ëüøèëàñü
ñóìà ïîòî÷íèõ
çîáîâ'ÿçàíü ÷åðåç
çðîñòàííÿ êðåäèòîðñüêî¿
çàáîðãîâàí³ñò³
çà òîâàðè, ðîáîòè
òî ïîñëóãè.
 òàáëèö³
2.9 ïðåäñòàâëåíî
àíàë³ç â³äíîñíèõ
ïîêàçíèê³â åôåêòèâíîñò³
ä³ÿëüíîñò³ ÏÀÒ
«ÀÌÊ» çà 2012 ð.
Òàáëèöÿ
2.9 - Ðîçðàõóíîê òà
îö³íêà â³äíîñíèõ
ïîêàçíèê³â åôåêòèâíîñò³
ä³ÿëüíîñò³ ÏÀÒ
«ÀÌÊ» çà 2011-2012 ðð.
Ïîêàçíèê
|
Ðåçóëüòàò,
%
|
³äõèëåííÿ
(+,-)
|
|
2011
|
2012
|
|
Ðåíòàáåëüí³ñòü
âëàñíîãî êàï³òàëó
|
11,30
|
0
|
-11,30
|
×èñòà
ðåíòàáåëüí³ñòü
ï³äïðèºìñòâà
|
2,51
|
0
|
-2,51
|
Îïåðàö³éíà
ðåíòàáåëüí³ñòü
ðåàë³çîâàíî¿
ïðîäóêö³¿
|
2,71
|
0,62
|
-2,09
|
Äëÿ çðîñòàííÿ
ðåíòàáåëüíîñò³
ï³äïðèºìñòâà
íåîáõ³äíî çá³ëüøèòè
÷èñòèé ïðèáóòîê
â³ä ðåàë³çàö³¿
ïðîäóêö³¿.
Àíàë³ç
ïðèáóòêó ïðîâåäåìî
ìåòîäîì ïîð³âíÿííÿ
ôàêòè÷íèõ äàíèõ
çà çâ³òíèé ïåð³îä
ç ôàêòè÷íèìè
äàíèìè çà ïîïåðåäí³é
ïåð³îä.  õîä³ àíàë³çó
äàìî îö³íêó òåìï³â
çðîñòàííÿ ïðèáóòêó
â ö³ëîìó ³ îêðåìî
ïî êîæí³é ¿¿ ÷àñòèí³.
Àíàë³ç çâ³òó
î ô³íàíñîâèõ
ðåçóëüòàòàõ
ïðåäñòàâëåíèé
(Äîäàòîê Á) [5].
Âèðó÷êà
â³ä ðåàë³çàö³¿
ïðîäóêö³¿ ó 2012 ðîö³
çðîñëàíèçèëàñü
íà -21755967 ãðèâåíü, òîáòî
íà 99,93%, ÷èñòèé äîõîä
â³ä ðåàë³çàö³¿
ïðîäóêö³¿ çìåíøèâñÿ
íà 99.92%, òîáòî íà
-18661788 ãðèâåíü.
Òàêîæ çìåíøèëàñü
ñîá³âàðò³ñòü
ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿
íà 99,92%. Âàëîâèé ïðèáóòîê
çìåíøèâñÿ íà
99,98%, à ÷èñòèé ïðèáóòîê
çìåíøèâñÿ íà
100%, òîáòî íà 291159 ãðèâåíü.
Òàêèì ÷èíîì,
çì³íè âèðó÷êè
â³ä ðåàë³çàö³¿,
÷èñòîãî äîõîäó
òà âàëîâîãî ïðèáóòêó
ìîæíà îõàðàêòåðèçóâàòè
ÿê íåãàòèâí³,
îñê³ëüêè âíàñë³äîê
öüîãî çíèçèëàñü
ïëàòîñïðîìîæí³ñòü
ï³äïðèºìñòâà.
2.4 Àíàë³ç
çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿
ä³ÿëüíîñò³ ÏÀÒ
«ÀÌÊ»
Îðãàí³çàö³ºþ
³ óïðàâë³ííÿì
çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿
ä³ÿëüíîñò³ íà
ÏÀÒ «ÀÌÊ» çàéìàºòüñÿ
ñïåö³àë³çîâàíà
ñòðóêòóðà - â³ää³ë
çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèõ
çâ'ÿçê³â ³ ïîñòà÷àíü
(ÂÇÅÇ ³ Ï). Êð³ì òîãî,
â ñòðóêòóð³ ï³äïðèºìñòâà
º â³ää³ë ìèòíîãî
îôîðìëåííÿ òîâàð³â,
â³ää³ë òðàíñïîðòíèõ
ïåðåâåçåíü.
Ðèíêè çáóòó
òà îñîáëèâîñòi ðîçâèòêó
ãàëóçi, ó ÿêié çäiéñíþº
äiÿëüíiñòü ï³äïðèºìñòâî.
Ìåòàëóðãiéíèé
êîìïëåêñ Óêðà¿íè
ïðåäñòàâëÿþòü
áiëüø
ÿê 400 ïiäïðèºìñòâ, ïðè
öüîìó íàéáiëüøó
÷àñòèíó ãàëóçi ñêëàäàº
÷îðíà ìåòàëóðãiÿ (áëèçüêà
350 ïiäïðèºìñòâ).
Öå - ãiðíè÷î-çáàãà÷óâàëüíi êîìáiíàòè,
çàâîäè ç âèðîáíèöòâà
÷îðíèõ ìåòàëiâ, êîêñîõiìi÷íi i òðóáíi çàâîäè.
Çà îáñÿãàìè âèðîáíèöòâà
÷îðíà ìåòàëóðãiÿ çàéìàº
ïåðøå ìiñöå ñåðåä
ïðîìèñëîâèõ ãàëóçåé
åêîíîìiêè êðà¿íè
i äîñÿãàº
30% âiä çàãàëüíîãî
âèðîáíèöòâà,
çàáåçïå÷óº ïîíàä
40% âàëþòíèõ íàäõîäæåíü,
ó ãàëóçi çàéíÿòî
ìàéæå 10% ïðàöþþ÷èõ.
Òàêèì ÷èíîì,
÷îðíà ìåòàëóðãiÿ ìàº
äëÿ Óêðà¿íè ÿê
íàéâàæëèâiøå åêîíîìi÷íå, òàê
i ñîöiàëüíî
- ïîëiòè÷íå çíà÷åííÿ.
Âíóòðiøíié ðèíîê:
Çà ïiäñóìêàìè
2012 ðîêó
÷àñòêà Òîâàðèñòâà íà âíóòðiøíüîìó
ðèíêó ñêëàëà 10,42%, à ñàìå
421,04 òèñ. ò. âiä çàãàëüíîãî
îáñÿãó ïîñòàâîê
ïðîêàòó 4 038,93 òèñ.
ò. Çà 2013 ðiê çàïëàíîâàíî
âiäâàíòàæèòè
íà âíóòðiøíié
ðèíîê 350,0 òèñ. ò. ìåòàëîïðîäóêöi¿.
Çîâíiøíié
ðèíîê: Ó 2012 ðîöi ÏÀÒ
«ÀÌÊ» ïîñòà÷àëî
ñâîþ ïðîäóêöiþ
äî 57 êðà¿í ñâiòó.
Ñâ³òîâå âèðîáíèöòâî
ñòàë³ â 2012 ðîö³ ñêëàëî
ìàéæå 1,548 ì³ëüÿðäà
òîíí, ùî íà 1,2% á³ëüøå
ïîêàçíèêà 2011 ðîêó
(1,529 ì³ëüÿðäà òîíí),
ãîâîðèòüñÿ â ïîâ³äîìëåíí³
World Steel Association (WSA).
Ðîñ³ÿ çà
ï³äñóìêàìè ðîêó
çá³ëüøèëà âèðîáíèöòâî
ñòàë³ íà 2,5% - äî
70,608 ì³ëüéîí³â òîíí,
íàãîëîøóºòüñÿ
â äîêóìåíò³.
Çà ï³äñóìêàìè
ìèíóëîãî ðîêó
ñâ³òîâèì ë³äåðîì
ïî âèðîáíèöòâó
ñòàë³ ³ç ïîêàçíèêîì
716,5 ìëí. òîíí (çðîñòàííÿ
íà 3,1% äî 2011 ðîêó) çàëèøèâñÿ
Êèòàé. Äî äåñÿòêè
íàéá³ëüøèõ âèðîáíèê³â
óâ³éøëè ßïîí³ÿ
(107,2 ìëí. òîíí çà
2012 ð³ê -0,3%), ÑØÀ (88,6 ìëí.
òîíí +2,5%), ²íä³ÿ (76,7 ìëí.
òîíí +4,3%), Ðîñ³ÿ (70,6 ìëí.
òîíí +2,5%), ϳâäåííà
Êîðåÿ (69,3 ìëí. òîíí
+1,2%), ͳìå÷÷èíà
(42,7 ìëí. òîíí -3,7%), Òóðå÷÷èíà
(35,9 ìëí. òîíí +5,2%), Áðàçèë³ÿ
(34,7 ìëí. òîíí -1,5%) ³ Óêðà¿íà
(32,9 ìëí. òîíí -6,9%). Êðà¿íè
ªâðîñîþçó ñêîðîòèëè
âèïóñê ñòàë³
íà 4,7% - äî 169,367 ì³ëüéîí³â
òîíí. Ó Ï³âí³÷í³é
Àìåðèö³ âèðîáíèöòâî
ñòàë³ çðîñëî íà
2,5% - äî 121,872 ì³ëüéîí³â
òîíí. Ó Ï³âäåíí³é
Àìåðèö³ â çâ³òíèé
ïåð³îä âèïóñê
ñòàë³ ñêîðîòèâñÿ
íà 3% - äî 46,929 ì³ëüéîí³â
òîíí. Ó êðà¿íàõ
À糿 çà ìèíóëèé
ð³ê áóëî âèðîáëåíî
990,477 ì³ëüéîíà òîíí
ñòàë³, ùî íà 2,7% á³ëüøå,
í³æ ðîêîì ðàí³øå.
Êðà¿íè Àôðèêè
³ Áëèçüêîãî Ñõîäó
âèïóñòèëè 34,453 ì³ëüéîíà
òîíí ñòàë³, çá³ëüøèâøè
ïîêàçíèê íà
2,2%. Ó êðà¿íàõ Îêåàí³¿
âèðîáíèöòâî
ñòàë³ âïàëî íà
19,9% - äî 5,805 ì³ëüéîí³â
òîíí.
Çà äàíèìè
Äåðæêîìñòàòó
Óêðà¿íè, â 2012 ðîö³
íà êðà¿íè ÑÍÄ
ïðèïàëî ÷àñòêó
17% óêðà¿íñüêîãî
åêñïîðòó ñòàë³.
Åêñïîðò â ÑÍÄ
ìຠóí³êàëüíó
ñòðóêòóðó. Íàø³
ñóñ³äè ïî êîëèøíüîìó
ÑÐÑÐ âçàãàë³ íå
ïîòðåáóþòü óêðà¿íñüêèõ
çàãîòîâîê, íàòîì³ñòü
ïðèäáàëè òîð³ê
31,4% â³ò÷èçíÿíîãî
ãîòîâîãî ïðîêàòó,
â³äïðàâëåíîãî
çà ðóá³æ, ïî òîííàæó
³ á³ëüøå 33% - çà âàðò³ñòþ.
Íà êðà¿íè ÑÍÄ
ïðèïàëî ìàéæå
70% óêðà¿íñüêîãî
åêñïîðòó ôàñîíó,
45% åêñïîðòó àðìàòóðè,
á³ëüøå 99% åêñïîðòó
îöèíêîâàíî¿
ñòàë³. Äëÿ ïîð³âíÿííÿ,
â êðà¿íè ªâðîïè
(áåç ÷ëåí³â ªâðîñîþçó)
óêðà¿íñüê³ êîìïàí³¿
â 2012 ðîö³ åêñïîðòóâàëè
á³ëüøå 4,9 ìëí. òîíí
ñòàë³, òà ìàéæå
60% â³ä öüîãî îáñÿãó
ïðèïàäຠíà íàï³âôàáðèêàòè,
à 30% - íà ãàðÿ÷èé
ïðîêàò.
Îñíîâíèì
çàõîäîì ïî ðîçøèðåííþ
òà çàõèñòó ðèíêiâ
çáóòó º ñåðòèôiêàöiÿ
ïðîêàòó çãiäíî
ìiæíàðîäíèõ ñòàíäàðòiâ.
Îñíîâíèìè
êîíêóðåíòàìè
ÏÀÒ «Àë÷åâñüêèé
ìåòàëóðãiéíèé
êîìáiíàò» íà âíóòðiøíüîìó
ðèíêó º ìåòàëóðãiéíi
çàâîäè «Àçîâñòàëü»
òà «Iëëi÷à». Íà ðèíêó
ÑÍÄ âèñîêó êîíêóðåíöiþ
ñêëàäàþòü ÿê âiò÷èçíÿíi
ïiäïðèºìñòâà, òàê
i âèðîáíèêè ç Ðîñi¿
òà Áiëîðóñi. Çà
çâiòíèé ïåðiîä
çíà÷íèõ êîëèâàíü,
ÿêi á çàëåæàëè
âiä ñåçîííîñòi,
íå ñïîñòåðiãàëîñü.
Äëÿ âèðîáíèöòâà
ïðîäóêöi¿ ÏÀÒ «Àë÷åâñüêèé
ìåòàëóðãiéíèé
êîìáiíàò» âèêîðèñòîâóþòüñÿ
òàêi îñíîâíi âèäè
ñèðîâèíè:
1. Çàëiçîðóäíà
ñèðîâèíà - çàáåçïå÷óºòüñÿ
çà ðàõóíîê ïîñòàâîê,
êîíöåíòðàòó
òà àãëîðóäè ç
Iíãóëåöüêîãî
ÃÎÊ, ÊÆÐÊ. Âèêîðèñòîâóþòüñÿ
îêàòèøi Ïîëòàâñüêîãî,
Ïiâíi÷íîãî ãiðíè÷î-çáàãà÷óâàëüíèõ
êîìáiíàòiâ.
. Âàïíÿê çâè÷àéíèé
i äîëîìiòèçîâàíèé
- ïîñòà÷àëüíèêàìè
º Êîìñîìîëüñüêå
ðóäîóïðàâëiííÿ, Íîâîòðîiöüêå
ðóäîóïðàâëiííÿ òà
Äîêó÷àºâñüêèé
ôëþñîäîëîìiòíèé
êîìáiíàò.
3. Âóãiëëÿ âèêîðèñòîâóºòüñÿ
äëÿ âèðîáíèöòâà
àãëîìåðàòó òà
÷àâóíó. Ïîñòà÷àëüíèêàìè
º óêðà¿íñüêi âèðîáíèêè.
4. Áðóõò ÷îðíèõ
ìåòàëiâ - çàáåçïå÷óºòüñÿ
ïîñòà÷àííÿì
âiä óêðà¿íñüêèõ
çàãîòiâåëüíèêiâ.
 äàíèé ÷àñ íà
ðèíêó iñíóº äåôiöèò
áðóõòó ÷îðíèõ
ìåòàëiâ. Öå ïîâ'ÿçàíî
çi çíèæåííÿì éîãî
çàãîòiâëi, à òàêîæ
âèâîçîì çà ìåæi
Óêðà¿íè.
Ïðîòÿãîì 2009 ðîêó
âiäáóâñÿ ðiñò öií
íà äåÿêi âèäè ñèðîâèííèõ
ðåñóðñiâ. Òàê ïðèðiñò
öií ñêëàâ: íà âàïíÿêè
+70%, äîëîìiòèçîâàíi
âàïíÿêè +65,0%. Êiëüêiñòü
ïîñòà÷àëüíèêiâ
çà îñíîâíèìè
âèäàìè ñèðîâèíè,
ùî çàéìàþòü áiëüøå
10 âiäñîòêiâ â çàãàëüíîìó
îá'ºìi ïîñòà÷àííÿ:
îêàòèøi - 2,
âóãiëëÿ - 2,
êîêñ - 1,
ìåòàëîáðóõò
- 2,
âàïíÿêè - 3,
äîëîìiòèçîâàíi âàïíÿêè
- 1.
Îñíîâíèìè
ïîñòà÷àëüíèêàìè
ñèðîâèíè íà ï³äïðèºìñòâî
º óêðà¿íñüê³ ÃÎÊè,
ï³äêîíòðîëüí³
êîðïîðàö³¿ «Ìåò³íâåñò»
(48,8% çàãàëüí³é ïîòðåá³
â ñèðîâèí³), êð³ì
òîãî ïîñòà÷àííÿ
çä³éñíþþòüñÿ
ç êðà¿í ÑÍÄ ³ Áðàçè볿
(51,2% îá'ºìó ñóêóïíî¿
ïîòðåáè). 9 ñ³÷íÿ
2010 ðîêó ñòàëî â³äîìî,
ùî «Ïîëòàâñüêèé
ÃÎÊ» óêëàâ òðèð³÷íèé
êîíòðàêò áåçïîñåðåäíüî
ç «ÀÌÊ», çã³äíî
ÿêîìó îá'ºìè ïîñòà÷àíü
ÏÃÎÊà íà ìåòêîìá³íàò
ìîæóòü ñêëàñòè
2,5 ìëí. òîí îêàòèøåé
íà ð³ê.
ÏÀÒ «ÀÌÊ» âñòàíîâèâ
äîâãîñòðîêîâ³
³ äðóæí³ çâ'ÿçêè
ç îñíîâíèìè ïîñòà÷àëüíèêàìè
ñèðîâèíè ³ ìàòåð³àë³â,
à òàêîæ ³ ç ³íîçåìíèìè
ïîñòà÷àëüíèêàìè
îáëàäíàííÿ òà
ñèðîâèíè äëÿ âèðîáíèöòâà.
Ó òàáëèö³
2.10 íàâåäåí³ îñíîâí³
ïîñòà÷àëüíèêè
ñèðîâèíè òà ìàòåð³àë³â
ÏÀÒ «ÀÌÊ».
Òàáëèöÿ
2.10 - Îñíîâí³ ïîñòà÷àëüíèêè
ñèðîâèíè òà ìàòåð³àë³â
ÏÀÒ «ÀÌÊ»
¹ ï/ï
|
Íàçâà
ìàòåð³àëó
|
Ïîñòà÷àëüíèê
|
Àäðåñà
ïîñòà÷àëüíèêà
|
Óìîâè
îïëàòè
|
1
|
Îêàòèø³
çàë³çîðóäí³
|
ÂÀÒ
«Ï³âí³÷íèé ã³ðíè÷î-çáàãà÷óâà-ëüíèé
êîìá³íàò»
|
ì.
Êðèâèé гã, Äí³ïðîïåòðîâñüêà
îáë.
|
ïåðåäîïëàòà
|
2
|
Àãëîðóäà
|
ÒÎÂ
«Ðóäñíàá»
|
ì.
Êðèâèé гã, Äí³ïðîïåòðîâñüêà
îáë., âóë. Êîñòåíêî,
33
|
îïëàòà
íà ïðîòÿç³ 5-è áàíê.
äí³â ç ìîìåíòó
ïîñòà÷àííÿ ïðîäóêö³¿
|
3
|
Ìåòàëîáðóõò
|
ÇÀÒ
«Êåðàìåò»
|
ì.
Äîíåöüê âóë. 50-é
Ãâàðä³éñüêî¿
äèâ³ç³¿, 17à
|
îïëàòà
íà ïðîòÿç³ 7-è áàíê³âñüêèõ
äí³â ç ìîìåíòó
ïîñòà÷àííÿ ïðîäóêö³¿
|
4
|
Çàë³çîðóäíèé
êîíöåíòðàò
|
ÒÎÂ
«ÒÑ Ëòä»
|
Ìèêîëà¿âñüêà
îáë. Ìèêîëà¿â,
âóë. Äåêàáðèñò³â,
21
|
ïåðåäîïëàòà
|
5
|
Çàë³çîðóäíèé
êîíöåíòðàò
|
ÒÎÂ
«ÒÑ Ëòä»
|
Ìèêîëà¿âñüêà
îáë. Ìèêîëà¿â,
âóë. Äåêàáðèñò³â,
21
|
Ïåðåäîïëàòà
|
6
|
Âóã³ëëÿ
ÀÑ ÀÊÎ
|
ÄÏ
«Ðîâåíüêèàíòðàöèò»
|
ì.
Ðîâåíüêè. âóë.
Êîììóíèñòè÷íà
6
|
100% ïåðåäîïëàòà
|
7
|
Âîãíåòðèâè
|
ÇÀÒ
«Êåðàìåò»
|
ì.
Äîíåöüê âóë. 50-é
Ãâàðä³éñüêî¿
äèâ³ç³¿, 17à
|
îïëàòà
íà ïðîòÿç³ 15-è áàíê³âñüêèõ
äí³â ç ìîìåíòó
|
|
|
|
|
ïîñòà÷àííÿ
|
8
|
Âîãíåòðèâè
|
ÂÀÒ
«Ïàíòåëåéìîí³âñüêèé
âîãíåòðèâêèé
çàâîä»
|
ñ.
Ïàíòåëåéìîí³âíà
Äîíåöüêà îáë.,
âóë. Ê. Ìàðêñà,
2
|
îïëàòà
íà ïðîòÿç³ 10-è áàíê³âñüêèõ
äí³â ç ìîìåíòó
ïîñòà÷àííÿ ïðîäóêö³¿
|
9
|
Ôåðîñïëàâè
|
Óêðà¿íñüêî
- ʳïðñüêà êîìïàí³ÿ
ç ³íîçåìíèìè
³íâåñòèö³ÿìè
ÒÎÂ «Áàéï Êî ËÒÄ»
|
ì.
Äí³ïðîïåòðîâñüê
âóë. ϳñàðæåâñêîãî
1à
|
äí³â
ç ìîìåíòó ïîñòà÷àííÿ
|
10
|
Êîêñ
|
Êîðïîðàö³ÿ
²ÑÄ
|
ì.
Äîíåöüê âóë. Ùîðñà
48
|
Îïëàòà
íà ïðîòÿç³ 10 äí³â
|
²íîçåìí³
ïîñòà÷àëüíèêè
îáëàäíàííÿ òà
ñèðîâèíè äëÿ âèãîòîâëåííÿ
ïðîäóêö³¿ ïðåäñòàâëåíí³
â òàáëèö³ 2.11.
Àë÷åâñüêèé
ìåòàëóðã³éíèé
êîìá³íàò ïîñòàâëÿº
ñâîþ ïðîäóêö³þ
íà çîâí³øí³é
ðèíîê á³ëüø í³æ
â 60 êðà¿í ñâ³òó.
Îñîáëèâèì ïîïèòîì
íà çîâí³øíüîìó
ðèíêó êîðèñòóºòüñÿ
òîâñòîëèñòîâèé
ïðîêàò òà ÷àâóí.
¹ ï/ï
|
Íàçâà
ïîñòà÷àëüíèêà
|
Íàçâà
ïðîäóêö³¿
|
Óìîâè
ïîñòàâêè
|
Óìîâè
îïëàòè
|
1
|
VOEST
ALPINE Àâñòð³ÿ
|
Óñòàíîâêà
³ îáëàäíàííÿ
äëÿ êèñíåâî-êîíâåðòîðíîãî
ñòàíó
|
DDU Àë÷åâñüê
|
ïåðåäîïëàòà
|
2
|
VOEST
ALPINE Àâñòð³ÿ
|
Óñòàíîâêà
³ îáëàäíàííÿ
äëÿ äâóõñòðóéíî¿
ñëÿáîâî¿ ÌÍËÇ
|
DDU Àë÷åâñüê
|
ïåðåäîïëàòà
|
3
|
Air
Liquide Europe Centrale et Orientale Ôðàíö³ÿ
|
2 ïîâ³òðÿðîçä³ëüí³
óñòàíîâè
|
CIF Ìàð³óïîëü
|
Àêðåäèòèâ
1-15 ì³ñ 2-18 ì³ñ
|
4
|
Ìàøèíåíôàáðèê
Ãåðêóëåñ ÃìáÕ
ͳìå÷÷èíà
|
Øë³ôóâàëüí³
ñòàíêè
|
CIP Àë÷åâñüê
|
ï/ï
12 ì³ñÿö³â
|
5
|
ALSTOM
Power Conversion GmbH
|
Ñèñòåìà
ïðèâîäó òîâñò.
ñòàíó
|
DDU Àë÷åâñüê
|
ï/ï
90% 13 ì³ñÿö³â
|
6
|
LECO
Instrumente Plzen spol. s.r.o. ×åõ³ÿ
|
Ñèñòåìà
äëÿ ñòàòè÷íèõ
âèïðîáóâàíü
ìîäåë³ LX
|
DDU Àë÷åâñüê
|
50%+50%,
Àêðåäèòèâ 6 ì³ñÿö³â
|
7
|
ANVIN
International LTD
|
Ôåðîñïëàâè
|
DDU Àë÷åâñüê
|
ïî
äîãîâîðó
|
8
|
«M-a- M
Ltd», Àíãë³ÿ
|
Êëåéìîâî÷íî-ìàðê³ðîâî÷í³
ìàøèíè
|
DDU Àë÷åâñüê
|
ïåðåäîïëàòà
|
9
|
AVAN
spol s.r.o. Ñëîâàê³ÿ
|
Ìàã.
ïîðîøîê âîãíåòðèâè
|
DAF Ñëîâàê³ÿ-
Óêðà³íà
|
100% ïî
ôàêòó
|
10
|
DALMOND
Trading Internation Ltd
|
Ìàã.
Ïîðîøîê âîãíåòðèâè
ïëèòè
|
DAF Ðîñ³ÿ-Óêðà¿íà
|
100% ïî
ôàêòó
|
11
|
SP.ZO.O
Vesuvius Skawina Materialy Ogniotrwale Ïîëüøà
|
Âîãíåòðèâê³
ìàòåð³àëè
|
DDU Àë÷åâñüê
|
ï/ï
100%, 45 äíåé
|
12
|
Duferco
S.A. Øâåéöàð³ÿ
|
Âîãíåòðèâê³
ìàòåð³àëè
|
DAF Ðîñ³ÿ-Óêðà¿íà
|
ï/ï
50%
|
13
|
²íòåðòåê
Òðåéä³íã Êîðïîðåéøèí
|
Ëàáîðàòîðíå
îáëàäíàííÿ
|
DDU Àë÷åâñüê
|
ï/ï
50%+50%, 85 äíåé
|
|
ÑØÀ
|
|
|
|
14
|
ATON
Consulting
|
Ôåðîñïëàâè
øïàò
|
DDU Àë÷åâñüê
|
ïî
äîãîâîðó
|
Ñòàëü
øèðîêî âèêîðèñòîâóºòüñÿ
â ñóäîáóä³âíèöòâ³,
àòîìíîìó ³ õ³ì³÷íîìó
ìàøèíîáóä³âíèöòâ³,
äëÿ âèðîáíèöòâà
ãàçîïðîâîä³â,
ëîêîìîòèâ³â,
òðàêòîð³â òà ³í.
Ïðîäóêö³ÿ ÏÀÒ
«ÀÌÊ» ïîñò³éíî
åêñïîðòóºòüñÿ
íà ì³æíàðîäíèõ
ÿðìàðêàõ òà âèñòàâêàõ
â ͳìå÷÷èí³, Êèòà¿,
Àíã볿 òà ³íøèõ
êðà¿íàõ.
Ïðîàíàë³çóºìî
ïîñòàâêó ìåòàëîïðîäóêö³¿
ÏÀÒ «ÀÌÊ» ïî ñåãìåíòàõ
ðèíêó â òàáëèö³
2.12.
Òàáëèöÿ
2.12 - Ïîñòàâêà ìåòàëîïðîäóêö³¿
ÏÀÒ «ÀÌÊ» ïî ñåãìåíòàõ
ðèíêó çà 2011-2012 ðð.
Ðåã³îíè
|
2011 ð.
|
÷àñòêà
ðèíêó
|
2012 ð.
|
÷àñòêà
ðèíêó
|
2012 ð.
äî 2011 ð.
|
|
òèñ.
ò
|
%
|
òèñ.
ò
|
%
|
±
|
%
|
Äàëåêå
çàðóá³ææÿ
|
2273,31
|
76,2
|
2284,73
|
77,7
|
11,42
|
100,5
|
Áëèæíº
çàðóá³ææÿ
|
240,70
|
8,0
|
207,16
|
7,0
|
-33,54
|
86,1
|
ó
ò. ÷. Ðîñ³ÿ
|
210,90
|
7,1
|
169,40
|
5,8
|
-41,50
|
80,3
|
Óêðà¿íà
|
470,75
|
15,8
|
449,25
|
15,3
|
-21,50
|
95,4
|
Ðàçîì:
|
2984,76
|
100,0
|
2941,14
|
100,0
|
-43,62
|
98,5
|
Ç òàáëèö³
2.12 âèäíî, ùî ïîïèò
íà ïðîäóêö³þ ÏÀÒ
«ÀÌÊ» çá³ëüøèâñÿ
íà ðèíêàõ äàëüíüîãî
çàðóá³ææÿ â 2012 ðîö³
íà 11,42 òèñ. ò., íà áëèçüêîìó
çàðóá³ææ³ ïîïèò
çìåíøèâñÿ íà
233,54 òèñ. ò.
Ïðîàíàë³çóºìî
äèíàì³êó åêñïîðòó
ÏÀÒ «ÀÌÊ» â áëèçüêå
çàðóá³ææÿ çà
2011-2012 ðð. â òàáëèö³
2.13.
Òàáëèöÿ
2.13 - Äèíàì³êà åêñïîðòó
ÏÀÒ «ÀÌÊ» â áëèçüêå
çàðóá³ææÿ çà
2011-2012 ðð.
Îäåðæóâà÷
|
2011 ð.
|
÷àñòêà
ðèíêó
|
2012 ð.
|
÷àñòêà
ðèíêó
|
2012 ð.
äî 2011 ð.
|
|
òèñ.
ò
|
%
|
òèñ.
ò
|
%
|
±
|
%
|
Ðîñ³ÿ
|
210,90
|
87,6
|
169,50
|
81,8
|
-41,40
|
-5,8
|
Á³ëîðóñü
|
4,80
|
2,0
|
18,71
|
9,0
|
13,91
|
7
|
Àçåðáàéäæàí
|
3,90
|
1,6
|
3,02
|
1,5
|
-0,88
|
-0,1
|
Óçáåêèñòàí
|
0,60
|
0,3
|
1,17
|
0,6
|
0,57
|
0,3
|
Òàäæèêèñòàí
|
0,50
|
0,25
|
-
|
-
|
-0,50
|
-
|
Ãðóç³ÿ
|
0,10
|
0,05
|
-
|
-
|
-0,10
|
-
|
Êàçàõñòàí
|
18,10
|
7,5
|
11,59
|
5,6
|
-6,51
|
-1,9
|
Ìîëäîâà
|
1,80
|
0,7
|
3,17
|
1,5
|
1,37
|
0,8
|
Ðàçîì:
|
240,70
|
100,0
|
207,16
|
100,0
|
-33,54
|
86,1
|
Ïðî³ëþñòðóºìî
ïîñòàâêó ìåòàëîïðîäóêö³¿
ÏÀÒ «ÀÌÊ» ïî ñåãìåíòàõ
ðèíêó çà 2011-2012 ðð. íà
ðèñ. 2.1.
Ðèñóíîê
2.1 - Ïîñòà÷àííÿ
ìåòàëîïðîäóêö³¿
ÏÀÒ «ÀÌÊ» ïî ñåãìåíòàõ
ðèíêó çà 2011-2012 ðð.
Íà ï³äñòàâ³
ïðèâåäåíèõ äàíèõ,
ìîæíà çàçíà÷èòè,
ùî ñåðåä êðà¿í
ÑÍÄ íàéá³ëüøó
÷àñòêó ðèíêó
ïî ïðîäóêö³¿ ÏÀÒ
«ÀÌÊ» çàéìຠÐîñ³ÿ,
äàë³ éäå Á³ëîðóñü,
Êàçàõñòàí òà
Ìîëäîâà.
Ïî ïîñòàâêàõ
äî Òàäæèêèñòàíó
òà Ãðó糿 äèíàì³êà
åêñïîðòó íàáóâàº
òåíäåíö³¿ çíèæåííÿ
â ïîð³âíÿíí³ ³ç
2011 ðîêîì. Òàêîæ çíèçèëèñÿ
ïîñòàâêè â óñ³
êðà¿íè áëèçüêîãî
çàðóá³ææÿ.
Äîñòàòíüî
ïîçèòèâíà ñèòóàö³ÿ
â³äáóâàºòüñÿ
íà ðèíêó Á³ëîðóñ³¿,
äå ÷àñòêà ðèíêó
ñòð³ìêî çðîñëà
íà 7%.
Ïðî³ëþñòðóºìî
äèíàì³êó åêñïîðòó
ÏÀÒ «ÀÌÊ» â áëèçüêå
çàðóá³ææÿ çà
2011-2012 ðð. íà ðèñ. 2.2.
Ðèñóíîê
2.2 - Äèíàì³êà åêñïîðòó
ÏÀÒ «ÀÌÊ» ó áëèçüêå
çàðóá³ææÿ çà
2011-2012 ðð.
Ïðîàíàë³çóºìî
â³äâàíòàæåííÿ
ïî ñîðòàìåíòó
ÏÀÒ «ÀÌÊ» â êðà¿íè
áëèæíüîãî çàðóá³ææÿ
çà 2011-2012 ðð. â òàáëèö³
2.14.
Äëÿ àíàë³çó
åêñïîðòíî¿ ä³ÿëüíîñò³
ÏÀÒ «ÀÌÊ» â 2012 ðîö³
ðîçðàõóºìî íàñòóïí³
ïîêàçíèêè:
åêîíîì³÷íó
åôåêòèâí³ñòü
åêñïîðòó;
åêîíîì³÷íèé
åôåêò åêñïîðòó.
Òàáëèöÿ
2.14 - ³äâàíòàæåííÿ
ïî ñîðòàìåíòó
ÏÀÒ «ÀÌÊ» â êðà¿íè
áëèæíüîãî çàðóá³ææÿ
çà 2011-2012 ðð.
Îäåðæóâà÷
|
2011 ð.
|
÷àñòêà
ðèíêó
|
2012 ð.
|
÷àñòêà
ðèíêó
|
2012 ð.
äî 2011 ð.
|
|
òèñ.
ò
|
%
|
Òèñ.
ò
|
%
|
±
|
%
|
Çàãîò³âêà
îñüîâà
|
-
|
-
|
1,17
|
0,6
|
1,17
|
-
|
Ëèñò
|
138,30
|
57,4
|
133,49
|
64,5
|
-4,81
|
96,5
|
Øâåëåð
|
66,30
|
27,5
|
55,20
|
26,6
|
-11,10
|
83,3
|
ÑÂÏ
|
13,50
|
5,6
|
12,56
|
6,1
|
-0,94
|
93,0
|
Áàëêà
|
10,50
|
4,4
|
1,26
|
0,6
|
-9,24
|
12,0
|
Êóòîê
|
11,70
|
4,9
|
3,38
|
1,6
|
-8,32
|
28,9
|
Ïðî³ëþñòðóºìî
â³äâàíòàæåííÿ
ïî ñîðòàìåíòó
ÏÀÒ «ÀÌÊ» â êðà¿íè
áëèæíüîãî çàðóá³ææÿ
çà 2011-2012 ðð. íà ðèñ. 2.3.
Ïîêàçíèê
åêîíîì³÷íîãî
åôåêòó åêñïîðòó
âèçíà÷ຠðåçóëüòàò
ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà
³ âèçíà÷àºòüñÿ
çà ôîðìóëîþ:
(2.20)
äå - åêîíîì³÷íèé
åôåêò åêñïîðòó,
òèñ. ãðí.;
- äîõ³ä â³ä åêñïîðòó,
òèñ. ãðí.;
- âèòðàòè íà
âèðîáíèöòâî
³ çáóò ïðîäóêö³¿,
òèñ. ãðí.
òèñ. ãðí.
Ðèñóíîê
2.3 - ³äâàíòàæåííÿ
ïî ñîðòàìåíòó
ÏÀÒ «ÀÌÊ» â êðà¿íè
áëèæíüîãî çàðóá³ææÿ
ó 2011-2012 ðð.
Åêîíîì³÷íà
åôåêòèâí³ñòü
â³ä åêñïîðòó ðîçðàõîâóºòüñÿ
ïî ôîðìóë³:
(2.21)
.
Òàêèì ÷èíîì,
ðîçðàõîâàíèé
åêîíîì³÷íèé
åôåêò åêñïîðòó
ïîêàçóº, ùî ñóêóïíèé
äîõîä â³ä åêñïîðòó
íà ï³äïðèºìñòâ³
çà 2012 ð³ê ñêëàäàº
61690 òèñ. ãðí. Åêîíîì³÷íà
åôåêòèâí³ñòü
â³ä åêñïîðòó ïîêàçóº,
ùî íà êîæíó 1 ãðí.
âèòðàò íà âèðîáíèöòâî
åêñïîðòíî¿ ïðîäóêö³¿
äîâîäèòüñÿ 1,03 ãðí.
ïðèáóòêó. Ðîçðàõóíêè
ïîêàçóþòü, ùî
åêñïîðò º åêîíîì³÷íî
âèã³äíèì äëÿ ÏÀÒ «Àë÷åâñüêèé
ìåòàëóðã³éíèé
êîìá³íàò» [15].
2.5 Àíàë³ç
ö³í íà åêñïîðòíó
ïðîäóêö³þ ÏÀÒ
«ÀÌÊ»
Åêñïîðòí³
ö³íè íà îêðåì³
âèäè ìåòàëîïðîäóêö³¿
ôîðìóþòüñÿ íà
îñíîâ³ àíàë³çó
êîí'þíêòóðè ðèíê³â
³ ç âðàõóâàííÿì
óìîâ ïîñòà÷àííÿ.
Ïîäàëüøà êîíêðåòèçàö³ÿ
ö³í çä³éñíþºòüñÿ
ïî óêðóïíåíèõ
àñîðòèìåíòíèõ
ïîçèö³ÿõ ïðîäóêö³¿,
íå â³äïîâ³äíèì
êëàñèô³êàòîðîâ³,
ïðèéíÿòîìó äëÿ
îáë³êóçàòðàò
³ êàëüêóëÿö³¿
ñîá³âàðòîñò³
ïðîäóêö³¿.
Ö³íè
íà òîëñòîëèñòîâîé
ïðîêàò 300 ÏÀÒ «ÀÌÊ»
âèçíà÷àþòüñÿ
ïî ãðóïàõ ñòàëåé
(ðÿäîâèì, íèçüêîëåãîâàíèì,
êîíñòðóêö³éíèì)
³ îêðåìèì ìàðêàì
ñóäîñòàë³, òîä³
ÿê â öåõó, çã³äíî
ç ïðèéíÿòèì êëàñèô³êàòîðîì
ïðîäóêö³¿, êàëüêóëþºòüñÿ
ñîá³âàðò³ñòü
á³ëüøå 400 òèïîðîçì³ð³â
ïðîêàòó. Äî îäí³º¿
ö³íîâî¿ ãðóïè
â³äíîñèòüñÿ ãîðÿ÷åêàòàíèé
àðêóø âèðîáíèöòâà
2400 ç êèïëÿ÷èõ, íàï³âñïîê³éíèõ
³ ñïîê³éíèõ ìàðîê
ñòàë³ çàâòîâøêè
2 - 8 ìì. Óêðóïíåíå
óãðóïóâàííÿ
ïðîäóêö³¿ í³âåë³ðóº
â³äì³ííîñò³ â
ð³âí³ âèòðàò íà
âèðîáíèöòâî
ïåâíèõ âèä³â
ïðîäóêö³¿ ³ íå
â³äîáðàæຠâ³äì³ííîñòåé
â ïîïèò³ íà ìåòàëîïðîäóêö³þ.
Òàê, ñîá³âàðò³ñòü
âèðîáíèöòâà
îäí³º¿ òîííè
ãàðÿ÷åêàòàíîãî
ïðîêàòó ³ç ñïîê³éíèõ
ìàðîê ñòàë³ ïðèáëèçíî
íà 100 ãðí. á³ëüøå,
í³æ ïðîêàòó ç
êèïëÿ÷èõ ìàðîê
òèõ æå ðîçì³ð³â.
Ïîïèò íà ñïîê³éí³
ñòàë³ âèùèé, í³æ
íà êèïëÿ÷³, îñê³ëüêè
âîíè âîëîä³þòü
ï³äâèùåíèìè
ñïîæèâ÷èìè âëàñòèâîñòÿìè.
Ïðîòå ö³ îñîáëèâîñò³
íå âðàõîâóþòüñÿ
ïðè ôîðìóâàíí³
ö³í.
Íåâ³äïîâ³äí³ñòü
óãðóïóâàííÿ
ïðîäóêö³¿ ïî ö³íîâèì
³ êàëüêóëÿö³éíèì
îçíàêàì íàâîäèòü
äî çàì³òíèõ êîëèâàíü
ðåíòàáåëüíîñò³
ïðîäóêö³¿, ñïîòâîðþº
ðåàëüíó åôåêòèâí³ñòü
âèðîáíèöòâà
êîíêðåòíèõ àñîðòèìåíòíèõ
ïîçèö³é ïðîäóêö³¿
³ ðîáèòü íåîïðàâäàíîé
òðóäîì³ñòêó
ðîáîòó ïî êàëüêóëÿö³¿
ñîá³âàðòîñò³
âèðîáíèöòâà
åêñïîðòó â³äïîâ³äíî
äî ïðèéíÿòîãî
íà êîìá³íàò³
êëàñèô³êàòîðà
ïðîäóêö³¿. Ó ñïåöèô³êàö³ÿõ
íà âèðîáíèöòâî
åêñïîðòíî¿ ìåòàëîïðîäóêö³¿
âèìîãè äî ÿêîñò³,
ÿê ïðàâèëî, âèçíà÷àºòüñÿ
ñòàíäàðòàìè
³ òåõí³÷íèìè
óìîâàìè. Ïðè öüîìó
ñïîæèâà÷åì íå
îáìîâëÿþòüñÿ
äîäàòêîâ³ âèìîãè
(íàïðèêëàä, ïî êëàñó
òî÷íîñò³, ãðóïàì
âèòÿãó, ïëîùèíí³ñò³),
ùî âèêëþ÷ຠìîæëèâ³ñòü
â ïîâíîìóîá'ºì³
ìåõàí³çìó ïðèïëàò
äî ö³í íà ïðîäóêö³þ
çâè÷àéíî¿ ÿêîñò³.
Âäîñêîíàëåííÿ
ö³íîóòâîðåííÿ
íà åêñïîðòíó
ìåòàëîïðîäóêö³þ
ïðîâîäèëîñÿ ó
íàïðÿì³ äåòàëüí³øî¿
äèôåðåíö³àö³¿
ö³í ïî àñîðòèìåíòíèì
ïîçèö³ÿì, â³äïîâ³äíèì
ïðèéíÿòîìó êëàñèô³êàòîðó
ïðîäóêö³¿, â ö³ëÿõ
îáë³êó âèòðàò
âèðîáíèöòâà,
à òàêîæ ãíó÷êîãî
ïîºäíàííÿ âèòðàòíèõ
³ ðèíêîâèõ ÷èííèê³â
ö³íîóòâîðåííÿ.
Ðèíêîâ³ ÷èííèêè
ö³íîóòâîðåííÿ
âèçíà÷àþòü ð³âåíü
ö³í íà îêðåì³ âèäè
ìåòàëîïðîäóêö³¿
ïðè êîí’þíêòóð³,
ùî ñêëàëàñÿ, íà
êîíêðåòíîìó
ðèíêó, òîä³ ÿê
âèòðàòí³ ðîáëÿòü
âïëèâ íà äèôåðåíö³àö³þ
ö³í ïî íîìåíêëàòóðíèì
³ àñîðòèìåíòíèì
ïîçèö³ÿì ïðîäóêö³¿.
Îñíîâîþ
äëÿ äèôåðåíö³àö³¿
ö³í ïî íîìåíêëàòóðíèì
³ àñîðòèìåíòíèìè
ïîçèö³ÿì ïðîäóêö³¿
º ñóêóïí³ñòü
îñíîâíèõ, äîäàòêîâèõ
³ îñîáëèâèõ âëàñòèâîñòåé
ìåòàëîïðîäóêö³¿,
à òàêîæ êîìåðö³éíèõ
óìîâ ¿¿ çáóòó.
Îñíîâí³ âëàñòèâîñò³
ïðîäóêö³¿ (ìàðêà
ñòàë³, òîâùèíà
ïðîêàòó, ðèíîê
çáóòó ³ ³í.) âðàõîâóþòüñÿ
ó âèòðàòàõ âèðîáíèöòâà.
Ê äîäàòêîâèì
â³äíîñÿòüñÿ âëàñòèâîñò³
ìåòàëîïðîäóêö³¿,
ïåðåäáà÷åíèõ
ñòàíäàðòàìè,
ùî ä³þòü, àáî òåõí³÷íèìè
óìîâàìè (êëàñ
òî÷íîñò³ ïðîêàòó,
ãðóïà âèòÿæêè,
âèä âèïðîáóâàíü
³ ³í.). Äî îñîáëèâèõ
â³äíîñÿòüñÿ âëàñòèâîñò³
ìåòàëîïðîäóêö³¿,
íå â³äïîâ³äí³
ðåãëàìåíòíèì
âèìîãàì íîðìàòèâíî-òåõí³÷íî¿
äîêóìåíòàö³¿
ïî õ³ì³÷íîìó
ñêëàäó ñòàë³,
ðîçêðîþ ïðîêàòó
³ ³í. Òàêà ïðîäóêö³ÿ
íå â³äïîâ³äàº
ñïåö³àë³çàö³¿
êîìá³íàòó àáî
âèìàãຠçì³íè
ïðèéíÿò³é òåõíîëî㳿.
Êîìåðö³éí³ óìîâè
çáóòó ïðîäóêö³¿
õàðàêòåðèçóþòüñÿ
ñòðóêòóðîþ çàìîâëåííÿ
çà îá'ºìîì ³ ñîðòàìåíòó
ïðîäóêö³¿, òåðì³íîâ³ñòþ
âèêîíàííÿ çàêàçà,
øâèäê³ñòþ ïëàòåæó,
óìîâàìè ³ ôîðìîþ
îïëàòè ³ ³íøèìè
îçíàêàìè, ÿê³
ìîæóòü ÿê çìåíøóâàòè,
òàê ³ çá³ëüøóâàòè
áàçèñí³ ö³íè.
Îñíîâîþ
äëÿ äèôåðåíö³àö³¿
ö³í çàëåæíî â³ä
îñíîâíèõ âëàñòèâîñòåé
ìåòàëîïðîäóêö³¿
º ð³âåíü ïëàíîâèõ
âèòðàò âèðîáíèöòâà
³ çáóòó êîíêðåòíèõ
âèä³â ïðîäóêö³¿,
çà ÿêèìè ñêëàäàþòüñÿ
ñîðòîâ³ êàëüêóëÿö³¿.
Ïðàâîì³ðí³ñòü
òàêîãî ï³äõîäó
ï³äòâåðäæóºòüñÿ
ðåçóëüòàòàìè
êîðåëÿö³éíîãî
àíàë³çó çàëåæíîñò³
êîíòðàêòíèõ
ö³í â³ä ôàêòè÷íî¿
ïîâíî¿ ñîá³âàðòîñò³
ïðîäóêö³¿, âèêîíàíîãî
ÿê ïî îêðåìèõ àñîðòèìåíòíèõ
ïîçèö³ÿõ, òàê
³ ïî âñ³é íîìåíêëàòóð³
åêñïîðòíî¿ ïðîäóêö³¿
3000 (òàáëèöÿ 2.15):
Òàáëèöÿ
2.15 - Ðåçóëüòàòè
êîðåëÿö³éíîãî
àíàë³çó çàëåæíîñò³
êîíòðàêòíèõ
ö³í â³ä ôàêòè÷íî¿
ïîâíî¿ ñîá³âàðòîñò³
ïðîäóêö³¿
Ìàðêà
ñòàë³
|
05 êï
|
20 ïñ
|
Ñò45
|
Ñò50
|
À36
|
Ñò37
|
10 ïñ
|
Ïî
âñ³é íîìåòêëàòóð³
|
Êîåô³ö³ºíò
êîðåëÿö³¿
|
0,979
|
0,946
|
0,893
|
0,709
|
0,882
|
0,939
|
0,978
|
0,9479
|
Âèñîê³
çíà÷åííÿ ïàðíèõ
êîåô³ö³ºíò³â
êîðåëÿö³¿ ï³äòâåðäæóþòü
íàÿâí³ñòü ò³ñíîãî
ñòàòèñòè÷íîãî
âçàºìîçâ'ÿçêó
ì³æ àíàë³çîâàíèìè
îçíàêàìè, ùî
äàëî ï³äñòàâó
âèêîðèñòîâóâàòè
ð³âåíü ñîá³âàðòîñò³
ïðîäóêö³¿ äëÿ äèôåðåíö³àö³¿
ö³í ïî îêðåìèõ
àñîðòèìåíòíèõ
ïîçèö³ÿõ ïðîäóêö³¿.
Äèôåðåíö³àö³ÿ
ö³í çàëåæíî â³ä
ð³âíÿ äîäàòêîâèõ
âëàñòèâîñòåé,
à òàêîæ êîìåðö³éíèõ
óìîâ çáóòó ïðîäóêö³¿
çä³éñíþºòüñÿ
çà äîïîìîãîþ
ñèñòåìè ïðèïëàò
àáî çíèæîê äî
ö³í íà ïðîäóêö³þ
ç îñíîâíèìè âëàñòèâîñòÿìè.
Ö³íè íà ïðîäóêö³þ
ç îñîáëèâèìè
âëàñòèâîñòÿìè
âèçíà÷àþòüñÿ
íà îñíîâ³ ïðîåêòíî¿
êàëüêóëÿö³¿ ñîá³âàðòîñò³
ïðîäóêö³¿ ³ ñåðåäíüî¿
öåõîâî¿ íîðìè
ïðèáóòêó. Ïðîåêòíà
êàëüêóëÿö³ÿ ñîá³âàðòîñò³
ïðîäóêö³¿ ç îñîáëèâèìè
âëàñòèâîñòÿìè
ðîçðàõîâóºòüñÿ
íà îñíîâ³ âñòàíîâëåíèõ
òåõí³÷íèìè ñëóæáàìè
êîìá³íàòó íîðì
âèòðàò ïðÿìèõ
ìàòåð³àëüíèõ
ðåñóðñ³â ³ êîåô³ö³ºíò³â
òðóäíîñò³.
Äèôåðåíö³àö³ÿ
ö³í íà åêñïîðòíó
ìåòàëîïðîäóêö³þ
çàëåæíî â³ä îñíîâíèõ
âëàñòèâîñòåé
ïðîâîäèòüñÿ â
íàñòóïí³é ïîñë³äîâíîñò³.
Íà ïåðøîìó åòàï³
ïî âèäàõ ïðîäóêö³¿,
ïåðåäáà÷åíèì
ä³þ÷èì êëàñèô³êàòîðîì,
âèáèðàºòüñÿ ïðîäóêö³ÿ
ç áàçîâèìè. Öå
ìîæå áóòè ïðîäóêö³ÿ
öåõó ç íàéá³ëüø
ïðîñòèìè âëàñòèâîñòÿìè
àáî ³íøà, íà ÿêó
ð³âåíü ðèíêîâèõ
ö³í äîñòîâ³ðíî
âèçíà÷àºòüñÿ
íà îñíîâ³ ³íôîðìàö³éíî-àíàë³òè÷íèõ
äîñë³äæåíü. Íàïðèêëàä,
â ÿêîñò³ áàçîâîãî
âèäó ïðîäóêö³¿
3000 ïðèéíÿòèé àðêóø
³ç ñòàë³ À36. Íà
äðóãîìó ïîêàçóþñê³ëüêè
ðàç³â ïèòîìà
ïëàíîâà ñîá³âàðò³ñòü
¿õ âèðîáíèöòâà
âèùå (íèæ÷å) ïèòîìîþ
ïëàíîâîþ ñîá³âàðòîñò³
âèðîáíèöòâà
ïðîäóêö³¿ ç áàçîâèìè
òèïîðîçì³ðàì,
ö³íîâèé êîåô³ö³ºíò
ÿêî¿ ïðèéíÿòèé
ð³âíèì îäèíèö³.
Ö³íîâ³
êîåô³ö³ºíòè âèçíà÷àëèñÿ
íà îñíîâ³ ñòàòèñòè÷íî¿
îáðîáêè äèíàì³êè
ïîâíî¿ ïëàíîâî¿
ñîá³âàðòîñò³
âñ³õ âèä³â ³ òèïîðîçì³ð³âåêñïîðòíî¿
ïðîäóêö³¿ öåõó
(ÿê áàçîâèé òèïîðîçì³ð
ïðèéíÿòèé àðêóø
ìàðêè À-36). Äèíàì³êà
ïîâíî¿ ïëàíîâî¿
ñîá³âàðòîñò³
îäí³º¿ òîííè
îêðåìèõ âèä³â
ïðîêàòó 3000, ùî ðåàë³çóºòüñÿ
íà óìîâàõ FOB ì. Ìàð³óïîëÿ,
õàðàêòåðèçóºòüñÿ
íàñòóïíèìèçíà÷åííÿìè,
ãðí. (òàáëèöÿ
2.16).
Òàáëèöÿ
2.16 - Äèíàì³êà ïîâíî¿
ïëàíîâî¿ ñîá³âàðòîñò³
îäí³º¿ òîííè
îêðåìèõ âèä³â
ïðîêàòó 3000
Ìàðêà
ñòàë³
|
05 êï
|
20 ïñ
|
Ñò45
|
Ñò50
|
À36
|
Ñò37
|
10 ïñ
|
ѳ÷åíü
|
1911,86
|
2144,38
|
2062,51
|
2038,76
|
1944,37
|
1910
|
1960,41
|
Ëþòèé
|
2039,33
|
2144,38
|
2227,99
|
2283,4
|
2180,61
|
2078,29
|
2221,52
|
Áåðåçåíü
|
2058,8
|
2129,47
|
2162,06
|
2140,58
|
2130,55
|
2083,06
|
2141,32
|
Êâ³òåíü
|
2058,51
|
2226,94
|
2219,67
|
2090,25
|
2064,09
|
2101,39
|
Òðàâåíü
|
1963,21
|
2010,26
|
2159,92
|
2476,27
|
2045,67
|
1949,33
|
2103,72
|
×åðâåíü
|
1856,35
|
1909,79
|
2066,18
|
1965,28
|
1949,9
|
1837,86
|
|
Ëèïåíü
|
|
1826,09
|
2136,65
|
1956,38
|
1859,72
|
1777,61
|
|
Ñåðïåíü
|
|
1760,15
|
1854,19
|
1834,24
|
1750,32
|
1738,15
|
|
Âåðåñåíü
|
1623,09
|
1683,39
|
1951,54
|
1750,99
|
1677,78
|
1627,62
|
|
Æîâòåíü
|
1523,01
|
1654,93
|
1946,38
|
1997,78
|
1579,73
|
1536,03
|
1577,32
|
Ëèñòîïàä
|
1521,09
|
1637,17
|
1946,38
|
1871,21
|
1623,4
|
1551,04
|
1619,23
|
Ãðóäåíü
|
1549,7
|
1601,95
|
1814,19
|
1686,7
|
1637,63
|
1560,17
|
|
Äèíàì³êà
ö³íîâèõ êîåô³ö³ºíò³â
ïî îêðåìèõ àñîðòèìåíòíèì
ïîçèö³ÿì ëèñòîâîãî
ïðîêàòó 3000 ìຠâèãëÿä
(òàáëèöÿ 2.17).
Òàáëèöÿ
2.17 - Äèíàì³êà
ö³íîâèõ êîåô³ö³ºíò³â
ïî îêðåìèõ àñîðòèìåíòíèì
ïîçèö³ÿì ëèñòîâîãî
ïðîêàòó 3000
Ìàðêà
ñòàë³
|
05 êï
|
20 ïñ
|
Ñò45
|
Ñò50
|
Ñò37
|
À36
|
ѳ÷åíü
|
0,9833
|
1,1029
|
1,0608
|
1,0485
|
0,9823
|
1,0082
|
Ëþòèé
|
0,9352
|
0,9834
|
1,0217
|
1,0471
|
0,9531
|
1,0188
|
Áåðåçåíü
|
0,9663
|
0,9995
|
1,0148
|
1,0047
|
0,9777
|
1,0051
|
Êâ³òåíü
|
0,9848
|
1,0045
|
1,0654
|
1,0619
|
0,9875
|
1,0053
|
Òðàâåíü
|
0,9597
|
0,9827
|
1,0558
|
1,2105
|
0,9529
|
1,0284
|
×åðâåíü
|
0,9520
|
0,9794
|
1,0596
|
1,0079
|
0,9425
|
|
Ëèïåíü
|
|
0,9819
|
1,1489
|
1,0531
|
0,9558
|
|
Ñåðïåíü
|
|
1,0056
|
1,0593
|
1,0479
|
0,9930
|
|
Âåðåñåíü
|
0,9674
|
1,0033
|
1,1632
|
1,0436
|
0,9701
|
|
Æîâòåíü
|
0,9641
|
1,0476
|
1,2321
|
1,1646
|
0,9723
|
0,9985
|
Ëèñòîïàä
|
0,9347
|
1,0060
|
1,1960
|
1,1498
|
0,9531
|
0,9950
|
Ãðóäåíü
|
0,9463
|
0,9782
|
1,1078
|
1,0300
|
0,9527
|
|
Ñòàòèñòè÷í³
õàðàêòåðèñòèêè
ðîçïîä³ëó ö³íîâèõ
êîåô³ö³ºíò³â
ïî îêðåìèõ àññîðòèìåíòíèì
ïîçèö³ÿì ëèñòîâîãî
ïðîêàòó 3000 ðîçðàõîâàí³
ç äîâ³ð÷îþ â³ðîã³äí³ñòþ
0,95 (òàáëèöÿ 2.18):
Òàáëèöÿ
2.18 - Ñòàòèñòè÷í³
õàðàêòåðèñòèêè
ðîçïîä³ëó ö³íîâèõ
êîåô³ö³ºíò³â
ïî îêðåìèì àñîðòèìåííèì
ïîçèö³ÿì ëèñòîâîãî
ïðîêàòó 3000
Ìàðêà
ñòàë³
|
05 êï
|
20 ïñ
|
Ñò45
|
Ñò50
|
Ñò37
|
À36
|
Ñåðåäíº
|
0,959
1,032
|
1,032
|
1,098
|
1,080
0.966
|
0,966
|
1,008
|
Ñòàíäàðòíà
ïîìèëêà
|
0,006
0,031
|
0,031
|
0,02
|
0,023
0,004
|
0,004
|
0,004
|
Ìåä³àíà
|
0,962
1,001
|
1,001
|
1,063
|
1,048
0.963
|
0,963
|
1,005
|
Ñòàíäàðòíå
â³äõèëåííÿ
|
0,018
|
0,109
|
0,070
|
0,082
|
0,016
|
0,011
|
Äèñïåðñ³ÿ
âèá³ðêè
|
0,000
0,012
|
0,012
|
0,00
|
0,006
0,000
|
0,000
|
0,000
|
Åêñöåñ
|
-0,895
0,191
|
0,191
|
-0,65
|
1,149
1.33
|
-1,33
|
0,082
|
Àñèìåòðè÷í³ñòü
|
-0,020
0,974
|
0,974
|
0,732
|
1,472
0,298
|
0,298
|
0,821
|
Êîåô³ö³ºíò
âàð³àö³¿
|
0,0183
|
0,0306
|
0,0637
|
0,0759
|
0,0166
|
0,0109
|
ßê ïîêàçàëè
ðîçðàõóíêè, êîåô³ö³ºíò
âàð³àö³¿ ö³íîâîãî
êîåô³ö³ºíòà äëÿ
ð³çíèõ âèä³â ïðîäóêö³¿
çì³íþâàâñÿ â³ä
1,1 äî 7,6%, ùî äàëî ï³äñòàâó
ðîçãëÿäàòè ñèñòåìó
ö³íîâèõ êîåô³ö³ºíò³â
íå çàëåæíèõ â³ä
çì³íè êîí'þíêòóðè
íà îêðåì³ âèäè
ïðîäóêö³¿ ³ ïðèéíÿòè
ñåðåäíüîàðèôìåòè÷í³
çíà÷åííÿ ö³íîâèõ
êîåô³ö³ºíò³â
äëÿ äèôåðåíö³àö³¿
ö³í ïî ìàðêàõ
ñòàë³.
Äèôåðåíö³àö³ÿ
ö³í çàëåæíî â³ä
äîäàòêîâèõ âëàñòèâîñòåé
ìåòàëîïðîäóêö³¿
çä³éñíþºòüñÿ
çà äîïîìîãîþ
ïîïðàâî÷íèõ êîåô³ö³ºíò³â
äî ö³í íà ïðîäóêö³þ
çîñíîâíèìè âëàñòèâîñòÿìè
(òàáëèöÿ 2.18), ÿê³ âèçíà÷àëèñü
ç âèêîðèñòàííÿì
ðîçðàõóíêîâî-àíàë³òè÷íèõ
àáî åêñïåðòíèõ
ìåòîä³â.
Ðîçðàõóíêîâî-àíàë³òè÷í³
ìåòîäè âèêîðèñòîâóþòüñÿ
ó ðàç³, êîëè çàëåæí³ñòü
ì³æ ð³âíåì ïðîÿâó
âëàñòèâîñòåé
ïðîäóêö³¿ ³ âèòðàòàìè
â³äïîâ³äíèõ âèä³â
ðåñóðñ³â ïî ¿õ
çàáåçïå÷åííþ
â³äîìà.  ðàç³
â³äñóòíîñò³
àíàë³òè÷íèõ
çàëåæíîñòåé
âèêîðèñòîâóâàëèñÿ
åêñïåðòí³ ìåòîäè.
Çà äîïîìîãîþ
åêñïåðòíèõ ìåòîä³â
âèçíà÷àëèñü
ïîïðàâî÷í³ êîåô³ö³ºíòè,
ùî âðàõîâóþòü
âïëèâ íà çì³íó
âèòðàò âèðîáíèöòâà
ãåîìåòðè÷íèõ
ðîçì³ð³â ïðîêàòó,
âèä³â âèïðîáóâàíü,
êîíòðîëþ òà ³í.
ßê ïîïðàâî÷í³
êîåô³ö³ºíòè âèêîðèñòîâóâàëèñü
ñåðåäíüî ãðóïîâ³
îö³íêè åêñïåðò³â.
Êîìåðö³éí³
ïðèïëàòè àáî
çíèæêè ìîæóòü
âñòàíîâëþâàòèñÿ
ðîçðàõóíêîâî-àíàë³òè÷íèìè
ìåòîäàìè. Ïðîòå
ó çâ'ÿçêó ç íåâ³äïîâ³äí³ñòþ
êðåäèòíèõ ñòàâîê,
âèêîðèñòîâóâàíèõ
â áàíê³âñüê³é
ñèñòåì³ Óêðà¿íè
³ çà êîðäîíîì,
êîìåðö³éí³ ïðèïëàòè
íà åêñïîðòíó
ìåòàëîïðîäóêö³þ
ìîæóòü ïðèâåñòè
äî çíà÷íîãî ïåðåâèùåííÿ
ð³âíÿ ðèíêîâèõ
ö³í, à êîìåðö³éí³
çíèæêè - íå çàáåçïå÷èòè
ãðàíè÷íèé ð³âåíü
ðåíòàáåëüíîñò³
ïðîäóêö³¿ àáî
ïðèâåñòè äî çáèòê³â.
Êð³ì òîãî, ðîçðàõóíêîâ³
ìåòîäè âèçíà÷åííÿ
ñóì ïðèïëàò ³
çíèæîê çà êîìåðö³éí³
óìîâè ïîñòà÷àííÿ
ïðîäóêö³¿ íå âðàõîâóþòü
ïîïèòó íà ìåòàëîïðîäóêö³þ.
Ó çâ'ÿçêó ç öèì
ïîïðàâî÷í³ êîåô³ö³ºíòè
äî áàçîâèõ ö³í
çàëåæíî â³ä êîìåðö³éíèõ
óìîâ çáóòó ìåòàëîïðîäóêö³¿
âèçíà÷àëèñÿ
íà îñíîâ³ åêñïåðòíèõ
îö³íîê, à òàêîæ
óçàãàëüíåííÿ
äîñâ³äó âåäó÷èõ
ï³äïðèºìñòâ ìåòàëóðã³éíî¿
ãàëóç³ êðà¿í
ÑÍÄ â îáëàñò³
ö³íîâî¿ ïîë³òèêè
(äèâ. òàáëèöþ
2.19).
²íòåãðàëüíèé
ïîïðàâî÷íèé êîåô³ö³ºíò
ïî ñîâîêóïíîñò³
äîäàòêîâèõ ïîêàçíèê³â
³ êîìåðö³éíèõ
óìîâ çáóòó âèçíà÷àºòüñÿ
ÿê ïîìíîæåííÿ
ïðèâàòíèõ ïîïðàâî÷íèõ
êîåô³ö³ºíò³â.
Òàê, çã³äíî ³ç
çàìîâëåííÿì
íà ïîñòà÷àííÿ
ãàðÿ÷åêàòàíîãî
àðêóøà ³ç ñòàë³
ìàðêè ðîçì³ðîì
8×2500×14000 ìì
ïðèïóñêàºòüñÿ
ïðîâåäåííÿ ïîàðêóøåâèõ
âèïðîáóâàíü ç
ÓÇÊ ïî 2-ó êëàñó
ñïëîøíîñò³, îïëàòà
- íà óìîâàõ ïåðåäîïëàòè.
Áàçîâà ö³íà -
580 äîë./ò.
Ç âðàõóâàííÿì
ö³íîâîãî êîåô³ö³ºíòà
çà îñíîâí³ âëàñòèâîñò³
(äëÿ ñòàë³ äîð³âíþº
0,966), à òàêîæ ïîïðàâî÷íèõ
êîåô³ö³ºíò³â
çà äîäàòêîâ³
âëàñòèâîñò³
(çà òîâùèíó - 1,0;
çà ïîàðêóøåâ³
âèïðîáóâàííÿ
- 1,05; çà ïðîâåäåííÿ
ÓÇÊ - 1,05) ³ çà êîìåðö³éí³
óìîâè ïîñòà÷àííÿ
(0,96) êîíòðàêòíà
ö³íà ñêëàäå:
• 0,966 • 1,0 • 1,05 •
1,05 = 617,71 äîë./ò.
Ìåòîäèêà
ö³íîóòâîðåííÿ
íà åêñïîðòíó
ìåòàëëîïðîäóêö³þ
ï³äòðèìóºòüñÿ
ïðîãðàìíèì çàáåçïå÷åííÿì,
ÿêå äîçâîëÿº íà
îñíîâ³ âèêîðèñòàííÿ
çàïðîïîíîâàíî¿
ñèñòåìè ïîïðàâî÷íèõ
êîåô³ö³ºíò³â
îïåðàòèâíî ïåðåéòè
â³ä ðèíêîâèõ ö³í
íà ïðîäóêö³þ ç
áàçîâèìè òèïîðîçì³ðàìè
äî ö³í íà âñ³ êàëüêóëÿö³éí³
âèäè ìåòàëîïðîäóêö³¿
ç âðàõóâàííÿì
îñíîâíèõ ³ äîäàòêîâèõ
âëàñòèâîñòåé,
à òàêîæ êîìåðö³éíèõ
óìîâ ¿õ çáóòó
[14].
Âèñíîâêè
ç ðîçä³ëó. Çàãàëüíà
îö³íêà ô³íàíñîâîãî
ñòàíó ï³äïðèºìñòâà
´ðóíòóºòüñÿ íà
ö³ë³é ñèñòåì³
ïîêàçíèê³â, ùî
õàðàêòåðèçóþòü
ñòðóêòóðó äæåðåë
ôîðìóâàííÿ êàï³òàëó
³ éîãî ðîçì³ùåííÿ,
ð³âíîâàãà ì³æ
àêòèâàìè ï³äïðèºìñòâà
é äæåðåëàìè ¿õíüîãî
ôîðìóâàííÿ, åôåêòèâí³ñòü
³ ³íòåíñèâí³ñòü
âèêîðèñòàííÿ
êàï³òàëó, ïëàòîñïðîìîæí³ñòü
³ êðåäèòîñïðîìîæí³ñòü
ï³äïðèºìñòâà,
éîãî ³íâåñòèö³éíó
ïðèâàáëèâ³ñòü
³ ò.ä. ²ç ö³ºþ ìåòîþ
âèâ÷àºòüñÿ äèíàì³êà
êîæíîãî ïîêàçíèêà,
ïðîâîäÿòüñÿ ç³ñòàâëåííÿ
³ç ñåðåäí³ìè é
íîðìàòèâíèìè
çíà÷åííÿìè.
Îáñÿã ðåàë³çîâàíî¿
ïðîäóêö³¿ çà
2012 ð³ê ó ïîð³âíÿíí³
³ç 2011 ðîêîì çá³ëüøèâñÿ
íà 6397302 òèñ. ãðí. (íà
64,69%). Ðåàë³çàö³ÿ ðîá³ò
òà ïîñëóã òàêîæ
çá³ëüøèëàñü ó
2012 ðîö³ ó ïîð³âíÿíí³
³ç 2011 ðîêîì íà 6357436
òèñ. ãðí. Çá³ëüøåííÿ
îáñÿãó ðåàë³çîâàíî¿
ïðîäóêö³¿ çà
2012 ð³ê â³äáóëîñÿ
çà ðàõóíîê ðîçðîáêè
òà ìîäåðí³çàö³¿
âèðîáíèöòâà
êîìá³íàòó, à òàêîæ
çàâäÿêè åôåêòèâíîìó
óïðàâë³ííþ òà
çáóòîâ³é ä³ÿëüíîñò³
êåð³âíèöòâà çàâîäó.
Íà 01.01.2012 ð. íà
ÏÀÒ «ÀÌÊ» òðóäèëîñÿ
28507 ÷îë.: êåð³âíèê³â
- 1274, ôàõ³âö³â - 1357, ñëóæáîâö³â
- 120, ðîá³òíèê³â -
10842, îõîðîíè - 476. Íà
ðîáî÷èõ ì³ñöÿõ
ïðàöþâàëî 4153 ÷îë.
ç âèùîþ îñâ³òîþ,
8939 ÷îë. ³ç ñåðåäíüîþ
îñâ³òîþ. Ó ïîð³âíÿíí³
³ç 2012 ðîêîì ñåðåäíÿ
çàðîá³òíà ïëàòà
ïî êîìá³íàòó
çðîñëà íà 21,5%. Ñåðåäíÿ
çàðîá³òíà ïëàòà
ðîá³òíèê³â íà
30%, êåð³âíèê³â íà
15,4%, âëàñíèê³â íà
30,3%, ñëóæáîâö³â íà
124,3%, íåïðîìèñëîâîãî
ïåðñîíàëó íà
15%.
×èñåëüí³ñòü
ïåðñîíàëó çìåíøèëàñü
ìàéæå íà 8%, àëå
âèòðàòè íà îïëàòó
çðîñëè ìàéæå
íà 25%. Ïðîòå íà ðÿäó
³ç öèì, âèòðàòè
íà çáóò çá³ëüøèëèñü
íà 313174 òèñ. ãðí.
Çàâäÿêè
çá³ëüøåííþ îáñÿã³â
ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿,
ìຠì³ñöå ïðèáóòîê
â³ä ðåàë³çàö³¿,
ÿêèé ó 2012 ðîö³ ïîð³âíÿíî
³ç 2011 ðîêîì çá³ëüøèâñÿ
íà 877164 òèñ. ãðí. ÷è
íà 68,79%. Âàðò³ñòü
îáîðîòíèõ àêòèâ³â
êîìá³íàòó çðîñëà
íà 1448355 òèñ. ãðí. (òåìï
çðîñòàííÿ ñêëàâ
192,26%). Ðàçîì ç öèì çðîñëà
³ äîëÿ îáîðîòíèõ
àêòèâ³â â ñòðóêòóð³
àêòèâ³â ÏÀÒ «ÀÌÊ»
íà 4,65 ïðîöåíòíèõ
ïóíêò³â. Öå ìîæå
ãîâîðèòè ïðî çá³ëüøåííÿ
âèðîáíèöòâà.
Íà îñíîâ³
ïðîâåäåíèõ ðîçðàõóíê³â
ñïîñòåð³ãàºòüñÿ
çìåíøåííÿ ñòóïåíþ
çíîøåíîñò³ îñíîâíèõ
çàñîá³â. Êîåôiöiºíò
îíîâëåííÿ ïåðåâèùóº
êîåôiöiºíò âèáóòòÿ,
ùî ñâ³ä÷èòü ïðî
ñòâîðåííÿ òà
ïðèäáàííÿ îá’ºêò³â
îñíîâíèõ çàñîá³â
òà ÿê íàñë³äîê,
çðîñòàííÿ âèðîáíè÷îãî
ïîòåíö³àëó ï³äïðèºìñòâà.
Áóëà
ïðîâåäåìà îö³íêà
ô³íàíñîâî¿ ñò³éêîñò³,
ÿêà ïîêàçàëà
íà ÏÀÒ «ÀÌÊ» êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâî¿ àâòîíî쳿
íèæ÷å êðèòè÷íîãî
çíà÷åííÿ (0,5), ùî
ãîâîðèòü î çàëåæíîñò³
ï³äïðèºìñòâà
â³ä çîâí³øí³õ
êðåäèòîð³â. Áóâ
ðîçðàõîâàí êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâî¿ çàëåæíîñò³,
ÿêèé ïîêàçâ, ùî
Àë÷åâñüêèé ìåòàëóðã³éíèé
êîìá³íàò íà ê³íåöü
2012 ðîêó çìåíøèâ
äîëþ ïîçèêîâèõ
çàñîá³â ó ñâîºìó
ô³íàíñóâàíí³
äî ïîêàçíèêà
â 2,4869 â³ä àíàëîã³÷íîãî
ïîêàçíèêà â
2,7495 íà ïî÷àòêó ðîêó.
Ðîçðàõîâàí
êîåô³ö³ºíò ô³íàíñîâîãî
ðèçèêó. Ñóäÿ÷è
ç ðîçðàõóíê³â,
ìîæíà ñòâåðäæóâàòè,
ùî íà ïî÷àòêó
2012 ð. íà êîæíó îäèíèöþ
âëàñíèõ çàñîá³â
ïðèõîäèòüñÿ
1,7498 îäèíèöü ïðèòÿãíåíèõ,
à íàïðèê³íö³ çâ³òíîãî
ïåð³îäó öåé ïîêàçíèê
çìåíøèâñÿ äî
1,4869. Öåé ïîêàçíèê
òàêîæ çíà÷íî
ïåðåâèùóº êðèòè÷íå
çíà÷åííÿ.
Ïðîâîäèâñÿ
àíàë³ç ë³êâ³äíîñò³
ï³äïðèºìñòâà.
Ðîçðàõóíîê ïîêàçíèê³â
ëiêâiäíîñòi ìåòàëóðã³éíîãî
êîìá³íàòó ñâ³ä÷èòü
ïðî äîñòàòí³é
îáñÿã ëiêâiäíèõ
àêòèâ³â äëÿ ïîãàøåííÿ
ïîòî÷íî¿ êðåäèòîðñüêî¿
çàáîðãîâàíîñò³.
Ñòàíîì íà 31.12.2012 ð³ê
÷èñòèé îáîðîòíèé
êàïòàë äîñÿã
ïîçèòèâíîãî
çíà÷åííÿ, ùî ñâ³ä÷èòü
ïðî äîñòàòí³é
îáñÿã îá³ãîâèõ
êîøò³â äëÿ ïîêðèòòÿ
ïîòî÷íèõ çîáîâ'ÿçàíü.
Ñë³ä â³äçíà÷èòè,
ùî ïðîòÿãîì 2012 ðîêó
ìàéæå âñ³ ðîçðàõîâàí³
ïîêàçíèêè ëiêâiäíîñòi
ïîêðàùèëèñü (êð³ì
êîåôiöiºíòó àáñîëþòíî¿
ëiêâiäíîñòi) òà âiäïîâiäàþòü
íîðìàòèâíîìó
çíà÷åííþ.  ñòðóêòóð³
äæåðåë êîøòiâ ïiäïðèºìñòâà
ïåðåâàæຠçàëó÷åíèé
êàïiòàë: ñòàíîì
íà 01.01.2012 ð. çà ðàõóíîê
âëàñíîãî êàïiòàëó
ñôîðìîâàíî 36% àêòèâiâ,
ñòàíîì íà 31.12.2012 ðîêó
- 40% àêòèâiâ êîìá³íàòó.
Êîåôiöiºíò çàáåçïå÷åíîñòi
âëàñíèìè îáîðîòíèìè
çàñîáàìè ñòàíîì
íà 31.12.2012 ð. íå âiäïîâiäàº
íîðìàòèâíîìó
çíà÷åííþ.
Íàñòóïíèì
åòàïîì ô³íàíñîâîãî
àíàë³çó êîìá³íàòó
áóëà îö³íêà ðåíòàáåëüíîñò³
ï³äïðèºìñòâà.
Ìîæíà çðîáèòè
âèñíîâîê, ùî â
2012 ð. ïëàòîñïðîìîæí³ñòü
çàâîäó â ïîð³âíÿíí³
ç 2011 ð. â³äíîñíî íå
çì³íèëàñÿ.
Àíàë³ç
ïðèáóòêó ïðîâåäåíî
ìåòîäîì ïîð³âíÿííÿ
ôàêòè÷íèõ äàíèõ
çà çâ³òíèé ïåð³îä
ç ôàêòè÷íèìè
äàíèìè çà ïîïåðåäí³é
ïåð³îä. Âèðó÷êà
â³ä ðåàë³çàö³¿
ïðîäóêö³¿ ó 2012 ðîö³
çðîñëà íà 3132538 ãðèâåíü,
òîáòî íà 46,4%, ÷èñòèé
äîõîä â³ä ðåàë³çàö³¿
ïðîäóêö³¿ çá³ëüøèâñÿ
íà 45,1%, òîáòî íà
2784932 ãðèâåíü. Òàêîæ
çá³ëüøèëàñü ñîá³âàðò³ñòü
ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿
íà 46%. Âàëîâèé ïðèáóòîê
çá³ëüøèâñÿ íà
39,7%, à ÷èñòèé ïðèáóòîê
çá³ëüøèâñÿ íà
32,6%, òîáòî íà 79890 ãðèâåíü.
Òàê³ çì³íè â ö³ëîìó
ìîæíà îõàðàêòåðèçóâàòè
ÿê ïîçèòèâí³.
Îñíîâíèìè
ïîñòà÷àëüíèêàìè
ñèðîâèíè íà ï³äïðèºìñòâî
º óêðà¿íñüê³ ÃÎÊè,
ï³äêîíòðîëüí³
êîðïîðàö³¿ «Ìåò³íâåñò»
(48,8% çàãàëüí³é ïîòðåá³
â ñèðîâèí³), êð³ì
òîãî ïîñòà÷àííÿ
çä³éñíþþòüñÿ
ç êðà¿í ÑÍÄ ³ Áðàçè볿
(51,2% îá'ºìó ñóêóïíî¿
ïîòðåáè).
Àë÷åâñüêèé
ìåòàëóðã³éíèé
êîìá³íàò ïîñòàâëÿº
ñâîþ ïðîäóêö³þ
íà çîâí³øí³é
ðèíîê á³ëüø í³æ
â 60 êðà¿í ñâ³òó.
Îñîáëèâèì ïîïèòîì
íà çîâí³øíüîìó
ðèíêó êîðèñòóºòüñÿ
òîâñòîëèñòîâèé
ïðîêàò òà ÷àâóí.
Àë÷åâñüê ñòàëü
øèðîêî âèêîðèñòîâóºòüñÿ
â ñóäîáóä³âíèöòâ³,
àòîìíîìó ³ õ³ì³÷íîìó
ìàøèíîáóä³âíèöòâ³,
äëÿ âèðîáíèöòâà
ãàçîïðîâîä³â,
ëîêîìîòèâ³â,
òðàêòîð³â òà ³í.
Ïðîäóêö³ÿ ÏÀÒ
«ÀÌÊ» ïîñò³éíî
åêñïîðòóºòüñÿ
íà ì³æíàðîäíèõ
ÿðìàðêàõ òà âèñòàâêàõ
â ͳìå÷÷èí³, Êèòà¿,
Àíã볿 òà ³íøèõ
êðà¿íàõ.
Ðîçðàõîâàíèé
åêîíîì³÷íèé
åôåêò åêñïîðòó
ïîêàçóº, ùî ñóêóïíèé
äîõîä â³ä åêñïîðòó
íà ï³äïðèºìñòâ³
çà 2012 ð³ê ñêëàäàº
61690 òèñ. ãðí. Åêîíîì³÷íà
åôåêòèâí³ñòü
â³ä åêñïîðòó ïîêàçóº,
ùî íà êîæíó 1 ãðí.
âèòðàò íà âèðîáíèöòâî
åêñïîðòíî¿ ïðîäóêö³¿
äîâîäèòüñÿ 1,03 ãðí.
ïðèáóòêó. Ðîçðàõóíêè
ïîêàçóþòü, ùî
åêñïîðò º åêîíîì³÷íî
âèã³äíèì äëÿ ÏÀÒ
«Àë÷åâñüêèé ìåòàëóðã³éíèé
êîìá³íàò».
Áóâ ïðèâåäåí
ðîçðàõóíîê àíàë³çó
ö³í íà åêñïîðòíó
ïðîäóêö³þ ÏÀÒ
«ÀÌÊ», äèôåðåíö³àö³ÿ
ö³í íà åêñïîðòíó
ìåòàëîïðîäóêö³þ çàëåæíî
â³ä îñíîâíèõ
âëàñòèâîñòåé, ïðîâîäèëèñÿ â íàñòóïí³é
ïîñë³äîâíîñò³.
Íà ïåðøîìó åòàï³ ïî âèäàõ
ïðîäóêö³¿, ïåðåäáà÷åíèì
ä³þ÷èì êëàñèô³êàòîðîì,
âèáèðàºòüñÿ ïðîäóêö³ÿ
çáàçîâèìè òèïîðîçì³ðàìè. Öå ìîæå
áóòè ïðîäóêö³ÿ
öåõó ç íàéá³ëüø
ïðîñòèìè âëàñòèâîñòÿìè
àáî ³íøà, íà ÿê
ð³âåíü ðèíêîâèõ
ö³í äîñòîâ³ðíî
âèçíà÷àºòüñÿ íà îñíîâ³
³íôîðìàö³éíî-àíàë³òè÷íèõ
äîñë³äæåíü. Íà
äðóãîìó åòàï³
ïî ðåøò³ òèïîðîçì³ðàì
ïðîäóêö³¿ öåõó
âèçíà÷àëèñü
ö³íîâ³ êîåô³ö³ºíòè,
ÿê³ ïîêàçóþòü,
â ñê³ëüêè ðàç³â
ïèòîìà ïëàíîâà
ñîá³âàðò³ñòü
¿õ âèðîáíèöòâà
âèùå (íèæ÷å) ïèòîìîþ
ïëàíîâîþ ñîá³âàðòîñò³
âèðîáíèöòâà
ïðîäóêö³¿ ç áàçîâèìè
òèïîðîçì³ðàìè,
ö³íîâèé êîåô³ö³ºíò
ÿêî¿ ïðèéíÿòèé
ð³âíèì îäèíèö³.
3. Óäîñêîíàëåííÿ
ïðîöåñó ö³íîóòâîðåííÿ
íà åêñïîðòíó
ìåòàëóðã³éíó
ïðîäóêö³þ ÏÀÒ
«ÀÌÊ»
.1 Íàïðÿìêè
óäîñêîíàëåííÿ
ïðîöåñó ö³íîóòâîðåííÿ
íà åêñïîðòíó
ïðîäóêö³þ ÏÀÒ
«ÀÌÊ»
Íà ðèíêó
ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿ îäíèì
ç êëþ÷îâèõ ÷èííèê³â
äëÿ ïðèéíÿòòÿ
ð³øåííÿ ïðî ïðèäáàííÿ
ïðîäóêö³¿ òîãî
àáî ³íøîãî âèðîáíèêà
â ñèëó äîñòàòíüî¿
ñòàíäàðòèçàö³¿
òîâàðó, º ö³íà.
Ïðîöåñ ö³íîóòâîðåííÿ
â óìîâàõ ðèíêîâèõ
â³äíîñèí çíàõîäèòü
ñâ³é ïðîÿâ ÷åðåç
ð³âåíü ö³í òà ¿õ
äèíàì³êó. Ö³íà
- öå îäíà ç íàéá³ëüø
âàæëèâèõ åêîíîì³÷íèõ
êàòåãîð³é â óìîâàõ
ðèíêîâèõ â³äíîñèí.
Ïðè öüîìó ïðîáëåìà
ö³íîóòâîðåííÿ
- öå îäèí ç åêîíîì³÷íèõ
îá’ºêò³â.
Ìåòîþ äèïëîìíî¿
ðîáîòè º îáãðóíò³âàííÿ
ïðîïîçèö³é ùîäî
ðîçâèòêó ïðîöåñó
ö³íîóòâîðåííÿ
ìåòàëóðã³éíîãî
ï³äïðèºìñòâà
íà ãðóíò³ ðîçðîáëåíî¿
ìîäåë³ âñòàíîâëåííÿ
ö³íè íà ìåòàëóðã³éíó
ïðîäóêö³þ, ùî äîçâîëÿº
îïòèì³çóâàòè
âåëè÷èíó ê³íöåâî¿
ö³íè ç óðàõóâàííÿì
óçãîäæåííÿ ³íòåðåñ³â
(åêîíîì³÷íèõ
âèãîä) ñïîæèâà÷³â
(çàìîâíèê³â) ³
âèðîáíèê³â (ïðîäàâö³â),
à òàêîæ ÿê³ñíèõ
ïàðàìåòð³â ïðîäóêö³¿,
óìîâ ³ òåðì³í³â
ïîñòà÷àííÿ, ôîðìè
îïëàòè [12].
Ïîêàçíèêè,
çàäà÷³ òà ïðîãðàìà
ä³é, ÿê³ íåîáõ³äí³
â ïðîöåñ³ ö³íîóòâîðåííÿ
ÏÀÒ «ÀÌÊ» ïðåäñòàâëåíà
(â òàáëèö³ 3.1).
Òàáëèöÿ
3.1 - Ïîêàçíèêè, çàäà÷³
òà ïðîãðàìà ä³é
ó ïðîöåñ³ ö³íîóòâîðåííÿ
ÏÀÒ «ÀÌÊ»
¹ ç/ï
|
Ìåòà
|
Ïîêàçíèê
|
Çàäà÷à
|
Ïðîãðàìà
ä³é
|
Ô³íàíñè
|
Çðîñòàííÿ
ðèíêó
|
Çðîñòàííÿ
îáñÿãó ïðîäàæ
|
Çàáåçïå÷åííÿ
çðîñòàííÿ îáñÿãó
ïðîäàæ
|
|
|
Çðîñòàííÿ
ïðèáóòêîâîñò³
|
Çðîñòàííÿ
ïðèáóòêó
|
Çàáåçïå÷åííÿ
çðîñòàííÿ ðåíòàáåëüíîñò³
|
|
Ê볺íòè
|
Îïòèì³çàö³ÿ
ö³íè
|
Ñï³ââ³äíîøåííÿ
ôàêòè÷íî¿ òà
ñïîæèâ÷î¿ âàðòîñò³
|
Çàáåçïå÷èòè
100% â³äïîâ³äí³ñòü
ïåðåäáà÷óâàíî¿
òà ôàêòè÷íî¿
âàðòîñò³
|
Ãíó÷êà
ñèñòåìà ö³íîóòâîðåííÿ
|
|
Ñïîæèâ÷à
ö³íí³ñòü
|
Îïèòóâàííÿ
ê볺íòñüêî¿
áàçè
|
Çâîðîòíèé
çâ’ÿçîê ç 100% ê볺íò³â
|
Ïðîãðàìà
àíàë³çó ö³ííîñò³
äëÿ ê볺íò³â
|
|
Ö³íí³ñòü
çà ãðîø³
|
Çíèæåííÿ
ñîá³âàðòîñò³
|
Çàáåçïå÷èòè
ùîð³÷íå çíèæåííÿ
ñîá³âàðòîñò³
|
Ïðîãðàìà
êåðóâàííÿ âàðò³ñòþ
|
Ê볺íòè
|
Ìàêñèìàëüíå
çáåðåæåííÿ ê볺íòñüêî¿
áàçè
|
Ïîòåíö³éíèé
äîõ³ä â³ä ïðîäàæ³â
|
Ùîð³÷íå
çá³ëüøåííÿ ÷àñòêè
ðèíêó ó êîæíîìó
ñåãìåíò³
|
Ïðîãðàìà
àíàë³çó ðèíê³â
çáóòó
|
|
Ïîïèò
|
ϳäâèùåííÿ
ïîïèòó
|
Çàáåçïå÷èòè
çá³ëüøåííÿ ïîïèòó
|
Ïðîãðàìà
ôîðìóâàííÿ ïîïèòó
òà ñòèìóëþâàííÿ
çáóòó
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ðåêîìåíäóºòüñÿ
âïðîâàäèòè â ïðîöåñ
ö³íîóòâîðåííÿ
çàâîäó íàâåäåí³
â òàáëèö³ 3.1 ö³ë³,
çàâäàííÿ, ïîêàçíèêè
³ ïðîãðàìóâàííÿ
ä³é â ñôåð³ ö³íîóòâîðåííÿ
íà åêñïîðòíó
ïðîäóêö³þ. Öå äàñòü
çìîãó á³ëüø ïðàâèëüíî
ôîðìóâàòè ö³íó,
âðàõîâóâàòè
óñ³ ÷èííèêè,
ÿê³ âïëèâàþòü
íà ôîðìóâàííÿ
ö³íè çã³äíî ÷³òêî
ïîñòàâëåí³é
ìåò³.
3.2 Ðîçðîáêà
³ âïðîâàäæåííÿ
çàõîä³â ùîäî
óäîñêîíàëåííÿ
ïðîöåñó ö³íîóòâîðåííÿ
íà ÏÀÒ «ÀÌÊ»
Êîëèâàííÿ
ö³í çóìîâëþºòüñÿ
íèçêîþ ÷èííèê³â:
ïîñò³éíèìè çì³íàìè
îòî÷óþ÷îãî ðèíêîâîãî
ñåðåäîâèùà, ïîñèëåííÿ
êîíêóðåíö³¿ òà
³í.
Äëÿ êîæíîãî
âèäó ïðîäóêö³¿
ìîæíà çàïðîïîíóâàòè
äâ³ ìíîæèíè îïåðàö³é:
ïîêðàùåííÿ ÿêîñò³
ïðîäóêö³¿ (çá³ëüøåííÿ
îáñÿãó ïîñëóã,
ùî íàäàþòüñÿ
ï³äïðèºìñòâîì-âèðîáíèêîì
àáî ïðîäàâöåì
ïîêóïöåâ³)³ òàê
çâàíîãî ïîã³ðøåííÿ
ÿêîñò³ (ñêîðî÷åííÿ
îáñÿãó ïîñëóã,
çàñòîñóâàííÿ
ìåíø âèã³äíèõ
äëÿ ïîêóïöÿ ³ á³ëüø
âèã³äíèõ äëÿ ïðîäàâöÿ
ïðîäóêö³¿ ôîðì
îïëàòè, óìîâ ³
òåðì³í³â ïîñòà÷àííÿ,
â³äñóòí³ñòü
ñåðòèô³êàò³â
ÿêîñò³ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿) - â³äïîâ³äíî
Îð+ ³ Îð-, ÿê³
ì³ñòÿòü íàçâó
îïåðàö³¿ (, - ³äåíòèô³êàòîð
îïåðàö³¿), ìåæ³,
â ÿêèõ ìîæëèâå
ïîë³ïøåííÿ/ïîã³ðøåííÿ
ÿêîñò³ ïðîäóêö³¿
(ð³âíÿ îáñëóãîâóâàííÿ)
³ ö³íîâèé ä³àïàçîí,
â³äïîâ³äíî, ïðèïëàò
/ çíèæîê. Çàïðîïîíîâàí³
ìíîæèíè îïåðàö³é
ç ïîë³ïøåííÿ òà
ïîã³ðøåííÿ ÿêîñò³
ïðîäóêö³¿ íàâåäåíî
â òàáëèö³ 3.2.
Î÷åâèäíî,
ùî ïðè (äå - ê³ëüê³ñòü ìîæëèâèõ
îïåðàö³é, ÿê³ ìîæå
çàïðîïîíóâàòè
ïðîäàâåöü (âèðîáíèê)
ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿ â³äïîâ³äíî
ç ïîë³ïøåííÿ/ïîã³ðøàííÿ
ÿêîñò³ ïðîäóêö³¿)
ïàðàìåòðè , - çàëåæí³ (ÿâíî
÷è ëàòåíòíî) â³ä
çì³ííèõ ,: ÷èì ìåíøå , - òèì ìåíøå
â³äïîâ³äíî , ; íàâïàêè, çá³ëüøåííÿ
, ñïðè÷èíÿº
òàêå ñàìå çá³ëüøåííÿ,
â³äïîâ³äíî , .
ϳñëÿ òîãî,
ÿê âèçíà÷åíî
áàçîâó ö³íó âèðîáëåíî¿
ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿ â ïðîöåñ³
ïåðåãîâîð³â ç
ïîòåíö³éíèì
çàìîâíèêîì îêðåñëþþòüñÿ
îáìåæåííÿ íà
ìíîæèíè Îð+
³ Îð - øëÿõîì:
ñêîðî÷åííÿ
àñîðòèìåíòó
äîäàòêîâèõ ïîñëóã
(îïåðàö³é ùîäî
ïîë³ïøåííÿ ÿêîñò³
ïðîäóêö³¿), ùî ïîòåíö³éíî
çá³ëüøóþòü ö³íó
- âëàñíå, ìíîæèíè
Îð+( - - îêðåìèé
âèïàäîê, ï³äìíîæèíà
îïåðàö³¿ Îð+,
ÿêà óçãîäæåíà
³ç çàìîâíèêîì
(ïîêóïöåì)) (çàìîâíèê
ââàæàº, ùî ìîæå
îá³éòèñÿ áåç
ïåâíèõ äîäàòêîâèõ
ïîêðàùåíü, çàîùàäèâøè
íà ö³í³);
ñêîðî÷åííÿ
ìíîæèíè îïåðàö³é,
ùî ìîæóòü çìåíøèòè
ö³íó, àëå é òàê
ñàìî, ïîã³ðøèòè
ÿê³ñòü òîâàðó
(ñêîðîòèòè îáñÿã
³ ð³âåíü îáñëóãîâóâàííÿ)
(, äå Îð-
- îêðåìèé âèïàäîê,
ï³äìíîæèíà îïåðàö³¿
Îð-, ÿêà óçãîäæåíà
³ç çàìîâíèêîì
(ïîêóïöåì)) (çàìîâíèê
íå áàæຠçìåíøóâàòè
ÿê³ñòü ïðîäóêö³¿,
ñêîðî÷óâàòè
îáñÿã ïîñëóã
ó òîé ÷è ³íøèé
ñïîñ³á, ïîïðè ìîæëèâ³ñòü
çíåö³íèòè ïðîäóêö³þ).
Òàáëèöÿ 3.2 - Ñêëàä
ìíîæèí îïåðàö³é
ç ïîë³ïøåííÿ òà
ïîã³ðøåííÿ ÿêîñò³
ïðîäóêö³¿ (íàäàííÿ
äîäàòêîâèõ ïîñëóã)
Ïðèïëàòè
|
Îïåðàö³¿
|
Íàçâà
îïåðàö³¿
|
Ìåæ³
ïîë³ïøåííÿ ÿêîñò³
ïðîäóêö³¿ (çá³ëüøåííÿ
îáñÿãó ïîñëóã)
|
Ìåæ³
çá³ëüøåííÿ ö³íè
ïðîäóêö³¿
|
….
….
….
….
|
|
|
|
Çíèæêè
|
Îïåðàö³¿
|
Íàçâà
îïåðàö³¿
|
Ìåæ³
ïîã³ðøåííÿ ÿêîñò³
ïðîäóêö³¿ (ñêîðî÷åííÿ
îáñÿãó ïîñëóã)
|
Ìåæ³
çìåíøåííÿ ö³íè
ïðîäóêö³¿
|
….
….
….
….
- çâóæåííÿ
ìåæ äëÿ îêðåìèõ
åëåìåíò³â ìíîæèíè
Îð+: ³, ÿê íàñë³äîê
- äî ìåæ:: , ; : , ;
çâóæåííÿ
ìåæ äëÿ îêðåìèõ
åëåìåíò³â ìíîæèíè
Îð-: ³, ÿê íàñë³äîê
- , òîáòî : , ;: , .
ϳñëÿ çä³éñíåííÿ
âñ³õ îáìåæåíü
ê³ëüê³ñòü îïåðàö³é
ç ïîë³ïøåííÿ ()/ïîã³ðøåííÿ
() ÿêîñò³
ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿ (ð³âíÿ
îáñëóãîâóâàííÿ)
ìîæå ñêîðîòèòèñÿ
â³äïîâ³äíî äî
. Ìîæíà çàçíà÷èòè,
ùî ç ìàòåìàòè÷íî¿
òî÷êè çîðó ïåðø³
âàð³àíòè îáìåæåííÿ
Îð+ ÷è Îð-
º îêðåìèìè âèïàäêàìè
³íøèõ: âèêëþ÷åííÿ,
íàïðèêëàä, åëåìåíòà
³ç ìíîæèíè
Îð+ åêâ³âàëåíòíîìó
çâóæåííþ â³äð³çêà
äî ïóñòî¿
ìíîæèíè, òîáòî
äî âèêîíàííÿ
óìîâè .
Òàêå
ñàìå ì³ðêóâàííÿ
ñïðàâåäëèâå äëÿ
Îð- Îòæå, ôîðì³øíüî
ìîæíà ââàæàòè,
ùî çàìîâíèê çàâæäè
îáèðຠâñ³ ïîçèö³¿
ëèøå ç, ìîæëèâî,
çâóæåíèìè êîðäîíàìè
(³íîä³ ìàêñèìàëüíî
÷è íàâ³òü íàäìàêñèìàëüíî).
²íø³ çàêîíîì³ðíîñò³:
ÿêùî çàìîâíèê
íå éäå íà êîìïðîì³ñ
ñòîñîâíî ïîì’ÿêøåííÿ
³ - ïàðàìåòðà,
öå îçíà÷ຠ, ³, â³äïîâ³äíî,
, à òàêîæ
³ . Ó ïðîòèëåæíîìó
âèïàäêó - ÿêùî
çàìîâíèêó áàéäóæå,
ðîçá³æí³ñòü êîðäîííèõ
çíà÷åíü ïàðàìåòðà
º ìàêñèìàëüíîþ.
Ôóíêö³ÿ ê³íöåâî¿
ö³íè ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿ f âèçíà÷àºòüñÿ
íà äîáóòêó:
, (3.1)
, (3.2)
. (3.3)
äå , - âóæåí³
ï³ñëÿ óçãîäæåííÿ
âèðîáíèêîì (ïðîäàâöåì)
³ç ñïîæèâà÷åì
ÿê³ñíèõ òåõíîëîã³÷íèõ
ïàðàìåòð³â ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿, óìîâ
³ òåðì³í³â ïîñòà÷àííÿ,
ôîðìè îïëàòè
ìíîæèíè îïåðàö³é
â³äïîâ³äíî , .
Òîáòî - âèì³ðíîþ
ôóíêö³ºþ:
, (3.4)
äå ,
.
Ìîæíà ïîñòàâèòè
çàäà÷ó îïòèì³çàö³¿
f çà îáìåæåíü:
, (3.5)
äå - ìàêñèìàëüíî
ìîæëèâà ïðèïëàòà
äî ö³íè (ì³í³ìàëüíî
ïðèïóñòèìà çíèæêà
ç ö³íè) ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿ ïðè
óçãîäæåíèõ ç
ïîêóïöåì óìîâàõ.
äå ;
.
Ðîçâ'ÿçàííÿ
(3.5) ìîæëèâå ìåòîäàìè
íåë³í³éíîãî
ïðîãðàìóâàííÿ,
çîêðåìà, ïîêîðäèíàòíîãî
÷è ãðà䳺íòíîãî
ñïóñêó òîùî.
Ïðîòå, ñïðàâåäëèâèì
º òâåðäæåííÿ ïðî
òå, ùî ïîçèö³¿
ïðåïîçèö³¿ ç ïîë³ïøåííÿ
÷è ïîã³ðøåííÿ
ÿêîñò³ ïðîäóêö³¿
(ð³âíÿ îáñëóãîâóâàííÿ)
(çá³ëüøåííÿ/ñêîðî÷åííÿ
¿¿ ö³íè) º íåçàëåæíèìè
ì³æ ñîáîþ ³ äëÿ
êîæíî¿ ç ïîçèö³é
ôóíêö³ÿ ê³íöåâî¿
ö³íè ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿ ïîâîäèòü
ñåáå ìîíîòîííî,
òîáòî
; (3.6)
. (3.7)
Òîìó ìîæíà
ñòâåðäæóâàòè,
ùî åêñòðåìóì
f äîñÿãàºòüñÿ
íà ãðàíèöÿõ êîæíî¿
ç³ çì³ííèõ , òî÷í³øå:
, (3.8)
Îòæå îïòèìàëüíèé
ð³âåíü ê³íöåâî¿
ö³íè ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿ â³äïîâ³äàº
ð³âíÿííþ:
. (3.9)
Ïðè öüîìó îïòèì³çàö³éíà
ôóíêö³ÿ âåëè÷èíè
ê³íöåâî¿ ö³íè
îòîòîæíþºòüñÿ
ç ôóíêö³ºþ ìàêñèì³çàö³¿
îñê³ëüêè
äîñë³äæåííÿ òà
ìîäåëþâàííÿ ñèñòåìè
ö³íîóòâîðåííÿ
íà ïðîäóêö³þ ìåòàëóðã³éíîãî
ï³äïðèºìñòâà
çä³éñíþºòüñÿ
ç òî÷êè çîðó âèðîáíèêà,
ÿêèé ïðàãíå ìàêñèì³çóâàòè
ö³íó ñâ ïðîäóêö³¿.
Ïðîòå, çàçíà÷åíå
àíàë³òè÷íå ð³øåííÿ
çàäà÷³ îïòèì³çàö³¿
íà ïðàêòèö³ óñêëàäíþº
äâà ôàêòè:
â óìîâàõ
ðåàëüíîãî ôóíêö³îíóâàííÿ
ï³äïðèºìñòâ ³
ðèíêó, ¿õíüî¿
äèíàì³êè, à òàêîæ
íå÷³òêîñò³ òà
ì³íëèâîñò³ âèìîã
çàìîâíèê³â, íåìîæëèâîñò³
ïîâíî¿ âèçíà÷åíîñò³
îêðåìèõ ïàðàìåòð³â,
ìàêñèìàëüíó
ö³íó òà ãðàíèö³
âèìîã äîâåäåòüñÿ
óçãîäæóâàòè
ç ïîêóïöåì ïåð³îäè÷íî,
áî éîãî ìîæå íå
âëàøòîâóâàòèìå
îñòàòî÷íèé âàð³àíò
(3.9) ïîïðè òå, ùî çíà÷åííÿ
ïàðàìåòð³â , ³ ö³íè íå âèõîäÿòü
çà óçãîäæåí³
ç íèì ïåðåä òèì
ìåæ³.
 êîæíîìó
ç öèõ äâîõ âàð³àíò³â
äëÿ ïîøóêó ö³íè
òîâàðó ñë³ä çàñòîñîâóâàòè
â³äïîâ³äí³ àëãîðèòìè
ïåðåáîðó. ³äðàçó
ñë³ä çàóâàæèòè,
ùî ïðè àëãîðèòì³÷íîìó
ðîçâ'ÿçàíí³ ïî
êîæíîìó , äîâåäåòüñÿ
êâàíòóâàòè (òîáòî
îáìåæèòèñÿ äèñêðåòíèìè
çíà÷åííÿìè âñåðåäèí³
â³äòèíê³â ³ç ïåâíèì
êðîêîì) â³äð³çêè
, ³, â³äïîâ³äíî,
,.  ³íøîìó âèïàäêó
ìíîæèíà ìîæëèâèõ
âàð³àíò³â âèÿâèòüñÿ
íåñê³í÷åííîþ,
³ ïåðåáðàòè ¿õ
çà îáìåæåíèé
÷àñ áóäå íåìîæëèâî.
Ïðîòå, çàäîñèòü
âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³
åëåìåíò³â³, à òàêîæ äð³áíîãî
êðîêó êâàíòóâàííÿ
(ùî ïîêðàùóº òî÷í³ñòü
ï³äñóìêîâîãî
ðåçóëüòàòó) ê³ëüê³ñòü
âàð³àíò³â òåæ
º ÷èìàëîþ ò³ äîñèòü
øâèäêî (åêñïîíåíö³éíî)
çðîñòàº ç³ çá³ëüøåííÿì
ñâî¿õ ïàðàìåòð³â.
Íåõàé äëÿ êðîê êâàíòóâàííÿ
äîð³âíþº , äëÿ - . Òîä³
çàãàëüíà ê³ëüê³ñòü
âàð³àíò³â ïåðåáîðó ñòàíîâèòèìå . Òîáòî, íàïðèêëàä,
ÿêùî ³íòåðâàë
äëÿ êîæíîãî , ä³ëèòüñÿ
íà 10 ÷àñòèí,
òî çàãàëüíà ê³ëüê³ñòü
âàð³àíò³â äëÿ
ïåðåáîðó ñòàíîâèòèìå
=10 000 000 000, âè÷åðïíèé
ïåðåá³ð ÿêèõ çà
îáìåæåíèé ÷àñ
çàñêëàäíèé ³
äëÿ ñó÷àñíèõ
êîìï'þòåð³â. Òîìó
ñë³ä çàñòîñîâóâàòè
ìåòîäè, ùî îáìåæóþòü
ïîâíèé ïåðåá³ð
(áåç îáìåæåííÿ
òî÷íîñò³ ðåçóëüòàòó).
Íàïðèêëàä, ïðîïîíóºòüñÿ
âèêîðèñòàííÿ
ìåòîäó òàê çâàíîãî
«ïîêðàùåíîãî»
ïåðåáîðó: êîìïîçèö³¿
ìåòîäó ëåêñèêîãðàô³÷íîãî
ïîøóêó òà ìåòîäó
ã³ëîê ³ ãðàíèöü.
Òàêîæ â òàêîìó
âèïàäêó óòî÷íåííÿ
ö³íè íà ïðîäóêö³þ
ìåòàëóðã³éíîãî
ï³äïðèºìñòâà
ñë³ä îðãàí³çóâàòè
ó âèãëÿä³ ³òåðàòèâíîãî
ïðîöåñó ïîêðîêîâîãî
óçãîäæåííÿ (íàáëèæåííÿ)
(ðèñ. 3.1). Òîáòî ï³ñëÿ
âñòàíîâëåííÿ
áàçîâî¿ ö³íè
òà ¿¿ ì³í³ìàëüíîãî
ð³âíÿ ( - äîð³âíþº
âèòðàòàì âèðîáíèöòâà
òà ðåàë³çàö³¿
ç óðàõóâàííÿì
íîðìè ö³ëüîâîãî
ïðèáóòêó) ï³äïðèºìñòâî-âèðîáíèê
(ïðîäàâåöü) óçãîäæóº
ç ïîêóïöåì ìàêñèìàëüíó
ö³íó ( - ìàêñèìàëüíî
ìîæëèâèé ð³âåíü
ö³íè, ùî âèçíà÷àºòüñÿ
êîí'þíêòóðîþ
ðèíêó, â³äïîâ³äàº
³ñíóþ÷îìó ïîïèòó).
ßêùî ïîòî÷íèé
ð³âåíü ö³íè ïðè öüîìó
ïåðåâèùóº ¿¿
ìàêñèìóì, ïðîäàâåöü,
ï³ñëÿ ïîïåðåäíüîãî
àíàë³çó âèòðàò,
êîí'þíêòóðè ðèíêó,
ïîâåä³íêè êîíêóðåíò³â,
ð³âíÿ òà îñîáëèâîñòåé
ïîïèòó íà ïðîäóêö³þ,
ïðèéìຠîäíå ç
óïðàâë³íñüêèõ
ð³øåíü: àáî óòðèìóºòüñÿ
â³ä ïðîäàæó òà
â³äìîâëÿºòüñÿ
â³ä óêëàäåííÿ
äàíî¿ óãîäè ³
âèìóøåíèé øóêàòè
³íøîãî ïîêóïöÿ,
àáî äຠñâîþ çãîäó
íà çìåíøåííÿ
ö³íè (ó öüîìó âèïàäêó
â³äáóâàºòüñÿ
ïîâåðòàííÿ äî
áëîêó «Óçãîäèòè
ì³í³ìàëüíó ö³íó»
(ðèñ. 3.1)). ßêùî ïîòî÷íèé
ð³âåíü ö³íè ìåíøèé
çà ¿¿ ìàêñèìóì,
îö³íþºòüñÿ ìîæëèâ³ñòü
çàñòîñóâàííÿ
òåõí³÷íèõ, êîìåðö³éíèõ
òà ñïåö³àëüíèõ
ïðèïëàò àáî çíèæîê
ç ö³íè ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿.
 òàáëèö³
3.3 ïðåäñòàâëåíî
âõ³äí³ äàíí³ äëÿ
ðîçðàõóíêó îïòèìàëüíîãî
ð³âíþ ê³íöåâî¿
ö³íè ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿ ñîðòîâîãî
ïðîêàòó (ïåð³îä
10 ì, ñòàí 280) ÏÀÒ «ÀÌÊ»
ïðè ïðîäàæ³ íà
çîâí³øíüîìó
ðèíêó.
Ó ðîçðàõóíêó
îïòèìàëüíî¿
ö³íè ïðîäàæó ïðîäóêö³¿
âèêîðèñòîâóâàòèìóòüñÿ
äèñêðåòí³ ìåòîäè
îïòèì³çàö³¿,
îñê³ëüêè ìíîæèíè
îïåðàö³é ³ç ïîêðàùåííÿ
òà ïîã³ðøåííÿ
ÿêîñò³ ïðîäóêö³¿
(ð³âíÿ îáñëóãîâóâàííÿ)
º äèñêðåòíèìè.
Áàçîâà ö³íà
1 ò ïðîäóêö³¿ ïðè
ðîçì³ð³ ïàðò³¿
â 688 ò ñêëàäຠ1 800,00
ãðí.
Âèõîäÿ÷è ç
äàíèõ òàáëèö³
3.3, øëÿõîì íåñêëàäíèõ
ï³äðàõóíê³â ìîæíà
âèçíà÷èòè, ùî
ç óðàõóâàííÿì
íàâåäåíèõ ìíîæèí
ìîæëèâèõ âàð³àíò³â
ôîðì îïëàòè, îáñÿã³â
ïàðò³¿ ïðîäóêö³¿,
äîäàòêîâèõ ïîñëóã
÷åðåç çàñòîñóâàííÿ
â³äïîâ³äíèõ çíèæîê
/ ïðèïëàò ³ñíóº
108 (9×3×2×2) ð³çíèõ âàð³àíò³â
ö³íè ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿.
Çà óìîâè, ÿêùî
âåðõíüî¿ ö³íîâî¿
ìåæ³ íå âñòàíîâëåíî,
ìàêñèìàëüíîþ
ìîæëèâîþ ö³íîþ
äëÿ çàçíà÷åíèõ
äîäàòêîâèõ ïîñëóã
º 2264,98 ãðí/ò (1800×1,12×1,05×1,07×1).
 òîé
æå ÷àñ, íàÿâíå
îáìåæåííÿ ö³íè
çãîðè (äîãîâ³ðíà
ö³íà), ÿê ïðàâèëî,
âèçíà÷àºòüñÿ
ïîòåíö³éíèì
ïîêóïöåì íà ï³äñòàâ³
àíàë³çó ðèíêîâèõ
ö³í. Îñê³ëüêè ñåðåäíüîðèíêîâà
ö³íà âíóòð³øíüîãî
ðèíêó 1 ò ñîðòîâîãî
ïðîêàòó íà ïåð³îä
ðîçðàõóíêó ñêëàäàëà
2100 ãðí/ò, òî ö³º¿
âåëè÷èí³ â³äïîâ³äàº
äîãîâ³ðíà ö³íà
â ðîçðàõóíêó.
Ó öüîìó âèïàäêó
ïîñåðåä 108 âàð³àíò³â
ö³íè ó ïðîì³æîê
[1800 ãðí; 2100 ãðí] ïîòðàïëÿº
61 âàð³àíò, ùî çàáàãàòî
äëÿ ðó÷íèõ ðîçðàõóíê³â
(î÷åâèäíî, ùî äëÿ
á³ëüø ñêëàäíèõ
ñèòóàö³é ê³ëüê³ñòü
âàð³àíò³â ñòð³ìêî
çá³ëüøóâàòèìåòüñÿ).
Ñèòóàö³ÿ ùå á³ëüø
óñêëàäíþâàòèìåòüñÿ,
ÿêùî ïîêóïåöü
â³äìîâèòüñÿ â³ä
îêðåìèõ ïðîïîçèö³é
ïîêðàùåííÿ ÿêîñò³
ïðîäóêö³¿ àáî
çàñòîñóâàííÿ
á³ëüø âèã³äíèõ
ôîðì, óìîâ îïëàòè
òîùî, ÿê³, â³äïîâ³äíî,
ñïðè÷èíÿòèìóòü
ïîäîðîæ÷àííÿ
òîâàðó.
Ïðîäàâåöü çàçäàëåã³äü
ìຠâðàõóâàòè
ð³çí³ âàð³àíòè
ïð³îðèòåò³â ïîêóïöÿ,
à îòæå çàäà÷à
îïòèì³çàö³¿
ö³íè òà â ö³ëîìó
êåðóâàííÿ ö³íîóòâîðåííÿì
ïåðåòâîðþºòüñÿ
â ð³çíîâèä çàäà÷³
ñèòóàö³éíîãî
àíàë³çó, äå äëÿ
êîæíîãî âàð³àíòó
ïîâåä³íêè ïîêóïöÿ
ñë³ä âèçíà÷èòè
â³äïîâ³äíó îïòèìàëüíó
ñòðàòåã³þ ïðîäàâöÿ,
ùî ïðèçâîäèòü
äî ìàêñèì³çàö³¿
ö³íè íà ïðîäóêö³þ
ïðè çàçíà÷åíèõ
îáìåæåííÿõ. Îòæå,
äîö³ëüíî ðîçãëÿíóòè
îêðåìî ð³çí³ âàð³àíòè
ïîâåä³íêè ïîêóïöÿ
òà ðîçðàõóâàòè
â³äïîâ³äí³ êîæíîìó
ç âàð³àíò³â îïòèìàëüí³
ö³íè íà ìåòàëóðã³éíó
ïðîäóêö³þ ²ç çàñòîñóâàííÿì
çàïðîïîíîâàíî¿
ìîäåë³ âñòàíîâëåííÿ
ö³íè íà ïðîäóêö³þ
â ìåõàí³çì³ ö³íîóòâîðåííÿ
ìåòàëóðã³éíîãî
ï³äïðèºìñòâà,
ùî äîçâîëÿº îïòèì³çóâàòè
âåëè÷èíó ê³íöåâî¿
ö³íè ç óðàõóâàííÿì
ÿê³ñíèõ ïàðàìåòð³â
ïðîäóêö³¿, óìîâ
³ òåðì³í³â ïîñòà÷àííÿ,
ôîðìè îïëàòè,
óçãîäæåííÿ ³íòåðåñ³â
(åêîíîì³÷íèõ
âèãîä) ñïîæèâà÷³â
(çàìîâíèê³â) ³
âèðîáíèê³â (ïðîäàâö³â).
Ïîêóïåöü ïîãîäæóºòüñÿ
íà ïîïåðåäíþ îïëàòó
³ îòðèìóº çíèæêó
ç ö³íè - 5%. Äëÿ öüîãî
âèïàäêó íàÿâí³
17 çàäîâ³ëüíèõ
äëÿ ïðîäàâöÿ âàð³àíò³â,
òîáòî òàêèõ,
çà ÿêèõ ö³íà ïðîäóêö³¿
çíàõîäèòüñÿ
â ìåæàõ [1800 ãðí;
2100 ãðí]. Àíàë³çóþ÷è
ö³ âàð³àíòè, ìîæíà
çàçíà÷èòè, ùî
÷èííèê ÓÇÊ ÿêîñò³
ïðîäóêö³¿ ìîæå
ïðèéìàòè îáèäâà
çíà÷åííÿ (òîáòî
ïðîäàâöÿ âëàøòîâóº
ÿê ïîãîäæåííÿ
ïîêóïöÿ íà ÓÇÊ,
òàê ³ â³äìîâà
â³ä íüîãî), ïðè öüîìó
äîïóñêàºòüñÿ
íàÿâí³ñòü íåçíà÷íèõ
â³äõèëåíü ïðîäóêö³¿
â³ä ÄÑÒ, ÒÓ. ̳í³ìàëüíèé
îáñÿã ïàðò³¿
çàëåæèòü â³ä
2 âèùåçàçíà÷åíèõ
ïîêàçíèê³â, àëå
íå ìîæå ïåðåâèùóâàòè
1020 ò. Îïòèìàëüíèì
âàð³àíòîì äëÿ
ïðîäàâöÿ ó öüîìó
âèïàäêó áóäå
ïðîäàæ ì³í³ìàëüíî¿
ïàðò³¿ ïîïåðåäíüî
îïëà÷åíî¿ ïðîäóêö³¿,
ùî ïðîéøëà ÓÇÊ
ÿêîñò³ ³ ö³ëêîì
â³äïîâ³äຠÄÑÒ,
ÒÓ çà ö³íîþ 2049,26 ãðí/ò.
Ïîêóïåöü ïëàòèòü
çà ôàêòîì, òîáòî
êóïóº ïðîäóêö³þ
áåç â³äïîâ³äíî¿
ïðèïëàòè / çíèæêè.
Òàê³é ñèòóàö³¿
â³äïîâ³äຠ21 çàäîâ³ëüíèé
âàð³àíò, ñåðåä
ÿêèõ òàê ñàìî,
ÿê ó ïîïåðåäíüîìó
âèïàäêó ïðîäàâöÿ
âëàøòîâóº ³ ïîãîäæåííÿ,
³ â³äìîâà ïîêóïöÿ
â³ä ÓÇÊ ÿêîñò³,
à òàêîæ äîïóñêàºòüñÿ
íàÿâí³ñòü äåÿêèõ
â³äõèëåíü ïðîäóêö³¿
â³ä ÄÑÒ. ÒÓ. Îïòèìàëüíèé
âàð³àíò ïîâåä³íêè.ïðîäàâöÿ
ó öüîìó âèïàäêó
ïîëÿãຠó ïðîäàæ³
ç îïëàòîþ çà ôàêòîì
ïàðò³¿ òîâàðó
ðîçì³ðîì â³ä 430 ò
äî 469 ò, ùî ïðîéøëà
ÓÇÊ ÿêîñò³ òà
â³äïîâ³äຠÄÑÒ,
Ò²Ó çà ö³íîþ
2080,08 ãðí/ò.
Òàáëèöÿ 3.3 - Âèõ³äí³
äàíí³ äëÿ ðîçðàõóíêó
ôóíêö³¿ ê³íöåâî¿
ö³íè ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿ (ñîðòîâîãî
ïðîêàòó ÏÀÒ «ÀÌÊ»)
øëÿõîì ðåàë³çàö³¿
çàïðîïîíîâàíî¿
ìîäåë³
¹ ï/ï
|
Íàçâà
îïåðàö³¿ ç ïîë³ïøåííÿ/
ïîã³ðøåííÿ ÿêîñò³
ïðîäóêö³¿ (çá³ëüøåííÿ/ñêîðî÷åííÿ
îáñÿãó ïîñëóã)
|
Êîåô³ö³ºíò
ïðèïëàòè / çíèæêè
|
Îáñÿã
ïàðò³¿ ïðîäóêö³¿
|
1.
|
Ïàðò³ÿ
òîâàðó >1820 ò (ïðîïîíóºìèé
ðîçì³ð ðàçîâî¿
ïàðò³¿:688ò)
|
0,9
|
2.
|
1401ò
≤ Ïàðò³ÿ òîâàðó
≤ 1820 ò
|
0,92
|
3.
|
1021ò
≤ Ïàðò³ÿ òîâàðó
≤ 1400 ò
|
0,95
|
4.
|
700 ò≤
Ïàðò³ÿ òîâàðó
≤ 1020 ò
|
0,98
|
5.
|
551 ò≤
Ïàðò³ÿ òîâàðó
≤ 700 ò
|
1
|
6.
|
470 ò≤
Ïàðò³ÿ òîâàðó
≤ 550 ò
|
1,05
|
7.
|
430 ò≤
Ïàðò³ÿ òîâàðó
≤ 469 ò
|
1,08
|
8.
|
400 ò≤
Ïàðò³ÿ òîâàðó
≤ 429 ò
|
1,1
|
9.
|
Ïàðò³ÿ
òîâàðó < 400 ò
|
1,12
|
Ôîðìè
îïëàòè
|
1.
|
³äâàíòàæåííÿ
ïðîäóêö³¿ çä³éñíþºòüñÿ
íà óìîâàõ ïåðåäïëàòè
(àâàíñîâèé ïëàò³æ)
|
0,95
|
2.
|
³äâàíòàæåííÿ
ïðîäóêö³¿ çä³éñíþºòüñÿ
íà óìîâàõ îïëàòè
çà ôàêòîì (ãðîøîâîþ
ãîò³âêîþ)
|
1
|
3.
|
³äâàíòàæåííÿ
ïðîäóêö³¿ çä³éñíþºòüñÿ
íà óìîâàõ ìàéáóòíüî¿
îïëàòè (³íêàñî)
|
1,05
|
Óëüòðàçâóêîâèé
êîíòðîëü (ÓÇÊ)
ÿêîñò³ ïðîäóêö³¿
|
|
ïðîäóêö³¿
|
|
2.
|
Ïðîâåäåííÿ
ÓÇÊ ÿêîñò³ ïðîäóêö³¿
|
1,07
|
³äïîâ³äí³ñòü
ÄÑÒ, ÒÓ
|
1.
|
³äñóòí³ñòü
äîäàòêîâèõ ïîñëóã,
íàÿâí³ñòü íåçíà÷íèõ
â³äõèëåíü ïðîäóêö³¿
â³ä ÄÑÒ, ÒÓ
|
0,96
|
2.
|
Ïðîäóêö³ÿ
â³äïîâ³äຠÄÑÒ,
ÒÓ
|
1
|
Ïîêóïåöü
âèìàãຠðîçñòðî÷êè
ïëàòåæó, à, îòæå,
ìóñèòü êóïóâàòè
ïðîäóêö³þ íà 5% äîðîæ÷å.
Äëÿ òàê³é ñèòóàö³¿
³ñíóº 23 çàäîâ³ëüí³
âàð³àíòè. Ïðè
öüîìó îïòèìàëüíèì
çà ö³íîþ äëÿ ïðîäàâöÿ
ó öüîìó âèïàäêó
º âàð³àíò ïðîäàæó
â êðåäèò (íà óìîâàõ
³íêàñî) ïàðò³¿
ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿, ùî ïðîéøëà
ÓÇÊ ÿêîñò³, àëå
íåçíà÷íî â³äõèëÿºòüñÿ
â³ä ÄÑÒ, ÒÓ, ðîçì³ðîì
ïàðò³¿ â³ä 430 ò äî
469 ò çà ö³íîþ 2096,72 ãðí/ò.
Çà òàêîþ
ñõåìîþ-ìåòîäèêîþ
àíàë³çóþòüñÿ
³ âèïàäêè âàð³þâàííÿ
çíà÷åíü ³íøèõ
÷èííèê³â. Ðåçóëüòàòè
àíàë³çó çâåäåíî
ó òàáëèö³ 3.4. Ñë³ä
çàóâàæèòè, ùî
ñåìè ïðåäñòàâëåíèì
â òàáëèö³ 3.4 ñèòóàö³ÿì
â³äïîâ³äàþòü
ëèøå ÷îòèðè ð³çí³
îïòèìàëüí³ âàð³àíòè
³, â³äïîâ³äíî, ÷îòèðè
ð³çí³ ìàêñèìàëüí³
ö³íè. Âàð³àíò
{430 ≤ âåëè÷èíà ïàðò³¿
òîâàðó ≤ 469; îïëàòà
â ðîçñòðî÷êó;
ÓÇÊ; íàÿâí³ñòü
íåçíà÷íèõ â³äõèëåíü
â³ä ÄÑÒ, ÒÓ}, ÿêèé
äຠàáñîëþòíî
ìàêñèìàëüíó
ö³íó â ìåæàõ
[1800 ãðí.; 2100 ãðí.], çóñòð³÷àºòüñÿ
òðè÷³; âàð³àíò
{430 ≤ âåëè÷èíà ïàðò³¿
òîâàðó ≤ 469; îïëàòà
çà ôàêòîì; ÓÇÊ;
â³äïîâ³äí³ñòü
ÄÑÒ, ÒÓ} - äâ³÷³. Î÷åâèäíî,
ùî â òàê³é ñèòóàö³¿
ïðîäàâöåâ³ âèã³äíî
ïîãîäæóâàòèñÿ
íà êðåäèòóâàííÿ
ïîêóïöÿ, ïðîäàæ
òîâàðó â³äíîñíî
íåâåëèêèìè ïàðò³ÿìè
çà óìîâ íåçíà÷íîãî
â³äõèëåííÿ â³ä
ÄÑÒ, ÒÓ.
Àíàëîã³÷íî
ìîæíà ðîçãëÿíóòè
³ ïîäâ³éí³ (êîìïëåêñí³)
âèìîãè ïîêóïöÿ.
Òàáëèöÿ 3.5 ì³ñòèòü
ïåðåë³ê âñ³õ â³äïîâ³äíèõ
âàð³àíò³â çà
âèíÿòêîì òèõ,
ùî î÷åâèäíî âèïëèâàþòü
³ç òàáëèö³ 3.4 (íàïð.,
{ïîïåðåäíÿ îïëàòà;
ÓÇÊ} ÷è {ðîçñòðî÷êà
(êðåäèòóâàííÿ);
íàÿâí³ñòü íåçíà÷íèõ
â³äõèëåíü â³ä
ÄÑÒ, ÒÓ}).
Òàáëèöÿ
3.4 - Îïòèìàëüí³ âàð³àíòè
ïîâåä³íêè ïðîäàâöÿ
òà â³äïîâ³äíî¿
ö³íè ñîðòîâîãî
ïðîêàòó ÏÀÒ «ÀÌÊ»
äëÿ ð³çíèõ îäèíî÷íèõ
âèìîã
Âèìîãà
|
Âàð³àíò,
ùî çàáåçïå÷óº
ìàêñèìàëüíó
ö³íó
|
Ìàêñèìàëüíà
ö³íà, ãðí./ò
|
Àâàíñîâèé
ïëàò³æ (17 âàð³àíò³â)
|
Ïàðò³ÿ
òîâàðó < 400 ò àâàíñîâèé
ïëàò³æ; ÓÇÊ; â³äïîâ³äí³ñòü
ÄÑÒ, ÒÓ
|
2049,26
|
Îïëàòà
çà ôàêòîì (21 âàð³àíò)
|
430ò
≤Ïàðò³ÿ òîâàðó≤469
ò; îïëàòà çà ôàêòîì;
ÓÇÊ; â³äïîâ³äí³ñòü
ÄÑÒ, ÒÓ
|
2080,08
|
²íêàñî
(ðîçñòðî÷êà) (23
âàð³àíòè)
|
430ò
≤Ïàðò³ÿ òîâàðó≤469
ò; ³íêàñî (ðîçñòðî÷êà);
ÓÇÊ; íàÿâí³ñòü
íåçíà÷íèõ â³äõèëåíü
â³ä ÄÑÒ, ÒÓ
|
2096,72
|
Áåç
ÓÇÊ (28 âàð³àíò³â)
|
400ò
≤Ïàðò³ÿ òîâàðó≤429
ò; ðîçñòðî÷êà;
áåç ÓÇÊ; â³äïîâ³äí³ñòü
ÄÑÒ, ÒÓ
|
|
ÓÇÊ
(33 âàð³àíòè)
|
430ò
≤Ïàðò³ÿ òîâàðó≤469
ò; ðîñòðî÷êà; ÓÇÊ;
íàÿâí³ñòü íåçíà÷íèõ
â³äõèëåíü â³ä
ÄÑÒ, ÒÓ
|
2096,72
|
Íàÿâí³ñòü
íåçíà÷íèõ â³äõèëåíü
â³ä ÄÑÒ, ÒÓ (29 âàð³àíò³â)
|
430ò
≤Ïàðò³ÿ òîâàðó≤469
ò; ðîñòðî÷êà; ÓÇÊ;
íàÿâí³ñòü íåçíà÷íèõ
â³äõèëåíü â³ä
ÄÑÒ, ÒÓ
|
2096,72
|
³äïîâ³äí³ñòü
ÄÑÒ, ÒÓ
|
430ò
≤Ïàðò³ÿ òîâàðó≤469
ò; Îïëàòà çà ôàêòîì;
ÓÇÊ; â³äïîâ³äí³ñòü
ÄÑÒ, ÒÓ
|
2080,08
|
Âèêîðèñòîâóþ÷è
òàáëèö³ 3.4 ³ 3.5 ìîæíà
íà ï³äñòàâ³ âèìîã
ïîêóïöÿ äî ÿêîñò³
òîâàðó, ôîðì îïëàòè
òà ð³âíÿ äîäàòêîâèõ
ïîñëóã (ÓÇÊ ÿêîñò³,
äîòðèìàííÿ âèìîã
ÄÑÒ, ÒÓ) âèçíà÷èòè
îïòèìàëüí³ îáñÿãè
ïàðò³é ïðîäóêö³¿.
Îòæå, îñíîâíèìè
ïåðåâàãàìè çàïðîïîíîâàíî¿
ñèñòåìè ö³íîóòâîðåííÿ
º: ïðîçîð³ñòü ö³íîóòâîðåííÿ,
ðîçøèðåíà ñòðóêòóðà
òåõí³÷íèõ, êîìåðö³éíèõ
³ ñïåö³àëüíèõ
ïðèïëàò / çíèæîê,
ùî äîçâîëÿº, çàñòîñóâàòè
³íäèâ³äóàëüíèé
ï³äõ³ä äî êîæíîãî
³ç ñïîæèâà÷³â,
çàáåçïå÷èòè
âðàõóâàííÿ â
ö³í³ ïðîäóêö³¿
óìîâ êîíêðåòíî¿
óãîäè, à òàêîæ
³íòåðåñ³â ³ âèðîáíèêà
³ ñïîæèâà÷à; ìîæëèâ³ñòü
âðàõóâàííÿ âïëèâó
íà ê³íöåâó ö³íó
ïðîäóêö³¿ ÷îðíî¿
ìåòàëóð㳿 íå
ò³ëüêè çì³íè
ö³í âèêîðèñòîâóâàíèõ
ñèðîâèíè, ìàòåð³àë³â,
ïàëèâíî-åíåðãåòè÷íèõ
ðåñóðñ³â, çì³íè
ð³âíÿ çàðîá³òíî¿
ïëàòè (ôàêòè÷íèõ
âàðò³ñíèõ çì³í
ñòàòåé âèòðàò),
à òàêîæ îñîáëèâîñòåé
òåõíîëîã³÷íîãî
ïðîöåñó (çà ðàõóíîê
âèêîðèñòàííÿ
ïàðàìåòðè÷íîãî
ìåòîäó ö³íîóòâîðåííÿ).
Öå äîçâîëèòü á³ëüø
òî÷íî âèçíà÷àòè
ê³íöåâó ö³íó ðåàë³çàö³¿
ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿, ÿêà
ôîðìóºòüñÿ ï³ä
âïëèâîì ÷èííèê³â
çì³íëèâî¿ êîí'þíêòóðè
ðèíêó, ñïðèÿº ï³äâèùåííþ
åôåêòèâíîñò³
ö³íîâèõ ð³øåíü,
çáóòîâèõ ìîæëèâîñòåé
³ â ö³ëîìó ãîñïîäàðñüêî¿
ä³ÿëüíîñò³ íà
ìåòàëóðã³éíèõ
ï³äïðèºìñòâàõ.
3.3 Ðîçðàõóíîê
åêîíîì³÷íîãî
åôåêòó â³ä âïðîâàäæåííÿ
çàõîä³â ùîäî
óäîñêîíàëåííÿ
ïðîöåñó ö³íîóòâîðåííÿ
íà åêñïîðòíó
ïðîäóêö³þ ÏÀÒ
«ÀÌÊ»
Ðîçðàõóíîê
ö³í ³ äîõîäó, ÿêèé
îòðèìຠï³äïðèºìñòâî:
Âåðõíÿ
ö³íîâà ìåæà, ìàêñèìàëüíî
ìîæëèâà ö³íà
äëÿ çàçíà÷åíèõ
äîäàòêîâèõ ïîñëóã:
(3.10)
äå - ìàêñèìàëüíî
ìîæëèâà ö³íà;
- áàçîâà ö³íà,
ãðí./ò (1800 ãðí/ò);
- êîåô³ö³ºíò
îáñÿãó ïàðò³¿
ïðîäóêö³¿ (òàáëèöÿ
3.3);
- êîåô³ö³ºíò
ôîðìè îïëàòè
(òàáëèöÿ 3.3);
- êîåô³ö³ºíò
óëüòðàçâóêîâîãî
êîíòðîëþ (ÓÇÊ)
ÿêîñò³ ïðîäóêö³¿
(òàáëèöÿ 3.3);
- êîåô³ö³ºíò
â³äïîâ³äí³ñò³
ÄÑÒ, ÒÓ (òàáëèöÿ
3.3).
ãðí/ò.
Íèæíÿ ö³íîâà
ìåæà, ì³í³ìàëüíî
ìîæëèâà ö³íà
áåç äîäàòêîâèõ
ïîñëóã:
(3.11)
ãðí/ò.
Îïòèìàëüí³
âàð³àíòè ïîâåä³íêè
ïðîäàâöÿ òà â³äïîâ³äíî¿
ö³íè ñîðòîâîãî
ïðîêàòó ÏÀÒ «ÀÌÊ»
äëÿ ð³çíèõ êîìïëåêñíèõ
âèìîã:
Àâàíñîâèé
ïëàò³æ:
ãðí/ò;
ãðí/ò;
ãðí/ò;
ãðí/ò.
Îïëàòà çà
ôàêòîì:
ãðí/ò;
ãðí/ò;
ãðí/ò;
ãðí/ò.
²íêàñî (ðîçñòðî÷êà):
ãðí/ò;
ãðí/ò;
ãðí/ò;
ãðí/ò.
Áåç ÓÇÊ 400ò
≤Ïàðò³ÿ òîâàðó≤429
ò:
ãðí/ò (³íêàñî);
ãðí/ò (³íêàñî);
ãðí/ò (îïëàòà
çà ôàêòîì);
ãðí/ò (îïëàòà
çà ôàêòîì);
ãðí/ò (àâàíñîâèé
ïëàò³æ);
ãðí/ò (àâàíñîâèé
ïëàò³æ).
Íàÿâí³ñòü
íåçíà÷íèõ â³äõèëåíü
â³ä ÄÑÒ, ÒÓ 430ò ≤Ïàðò³ÿ
òîâàðó≤469 ò:
ãðí/ò (³íêàñî);
ãðí/ò (îïëàòà
çà ôàêòîì);
ãðí/ò (àâàíñîâèé
ïëàò³æ).
ÓÇÊ 430ò ≤Ïàðò³ÿ
òîâàðó≤469 ò:
ãðí/ò (³íêàñî);
ãðí/ò (îïëàòà
çà ôàêòîì);
ãðí/ò (àâàíñîâèé
ïëàò³æ).
³äïîâ³äí³ñòü
ÄÑÒ, ÒÓ 430ò ≤Ïàðò³ÿ
òîâàðó≤469 ò:
ãðí/ò (îïëàòà
çà ôàêòîì);
ãðí/ò (îïëàòà
çà ôàêòîì).
Äîõ³ä â³ä óêëàäåíî¿
óãîäè äëÿ ï³äïðèºìñòâà:
(3.12)
äå - ìàêñèìàëüíà
ö³íà, ãðí./ò (òàáë.
3.5);
- îáñÿã ïàðò³¿
òîâàðó, ò (òàáë.
3.5).
Ìàêñèìàëüíèé
äîõ³ä, ïðè ìàêñèìàëüíî
ìîæëèâ³é ö³í³:
ãðí/ò.
̳í³ìàëüíèé
äîõ³ä, ïðè ì³í³ìàëüíî
ìîæëèâ³é ö³í³:
ãðí/ò.
гçíèöÿ ì³æ
ìàêñèìàëüíî
òà ì³í³ìàëüíî
ìîæëèâèì äîõîäîì
äîð³âíþº 314188,56 ãðí/ò,
ùî ïðåäñòàâëÿº
ñîáîþ åêîíîì³÷íèé
åôåêò [6].
Àâàíñîâèé
ïëàò³æ:
ãðí.;
ãðí.;
ãðí.;
ãðí.
Îïëàòà çà
ôàêòîì:
ãðí.;
ãðí.;
ãðí.;
ãðí.
²íêàñî (ðîçñòðî÷êà):
ãðí.;
ãðí.;
ãðí.;
ãðí.
Áåç ÓÇÊ:
ãðí.;
ãðí.;
ãðí.;
ãðí.;
ãðí.
ÓÇÊ:
ãðí.;
ãðí.;
ãðí.
Íàÿâí³ñòü
â³äõèëåíü ÄÑÒ,
ÒÓ:
ãðí.;
ãðí.;
ãðí.
³äïîâ³äí³ñòü
ÄÑÒ:
ãðí.;
ãðí.
Òàáëèöÿ
3.5 - Îïòèìàëüí³ âàð³àíòè
ïîâåä³íêè ïðîäàâöÿ
òà â³äïîâ³äíî¿
ö³íè ñîðòîâîãî
ïðîêàòó ÏÀÒ «ÀÌÊ»
äëÿ ð³çíèõ êîìïëåêñíèõ
âèìîã
Ôîðìà
îïëàòè
|
ÓÇÊ
|
³äïîâ³äí³ñòü
ÄÑÓ, ÒÓ
|
ʳëüê³ñòü
âàðèàíò³â
|
Âåëè÷èíà
ïàðò³¿
|
Ìàêñèìàëüíà
ö³íà, ãðí./ò
|
àâàíñîâèé
ïëàò³æ
|
Òàê
|
Òàê
|
6
|
Ïàðò³ÿ
òîâàðó<400ò
|
2049,26
|
àâàíñîâèé
ïëàò³æ
|
Òàê
|
ͳ
|
4
|
Ïàðò³ÿ
òîâàðó<400ò
|
1967,29
|
àâàíñîâèé
ïëàò³æ
|
ͳ
|
Òàê
|
4
|
Ïàðò³ÿ
òîâàðó<400ò
|
1915,20
|
àâàíñîâèé
ïëàò³æ
|
ͳ
|
ͳ
|
3
|
Ïàðò³ÿ
òîâàðó<400ò
|
1838,59
|
îïëàòà
çà ôàêòîì
|
Òàê
|
Òàê
|
6
|
430ò
≤Ïàðò³ÿ òîâàðó≤469
ò
|
2080,08
|
îïëàòà
çà ôàêòîì
|
Òàê
|
ͳ
|
6
|
Ïàðò³ÿ
òîâàðó<400ò
|
2070,84
|
îïëàòà
çà ôàêòîì
|
ͳ
|
Òàê
|
5
|
Ïàðò³ÿ
òîâàðó<400ò
|
2016,00
|
îïëàòà
çà ôàêòîì
|
ͳ
|
ͳ
|
4
|
Ïàðò³ÿ
òîâàðó<400ò
|
1935,36
|
³íêàñî
(ðîçñòðî÷êà)
|
Òàê
|
Òàê
|
5
|
Ïàðò³ÿ
òîâàðó<400ò
|
2022,30
|
³íêàñî
(ðîçñòðî÷êà)
|
Òàê
|
ͳ
|
6
|
430ò
≤Ïàðò³ÿ òîâàðó≤469
ò
|
2096,72
|
³íêàñî
(ðîçñòðî÷êà)
|
ͳ
|
Òàê
|
6
|
400ò
≤Ïàðò³ÿ òîâàðó≤429
ò
|
2079,00
|
³íêàñî
|
ͳ
|
ͳ
|
6
|
Ïàðò³ÿ<400ò
|
2032,13
|
Âèñíîâêè
ç ðîçä³ëó. Îòæå,
îñíîâíèìè ïåðåâàãàìè
çàïðîïîíîâàíîãî
ïðîöåñó ö³íîóòâîðåííÿ
º: ïðîçîð³ñòü ö³íîóòâîðåííÿ;
ðîçøèðåíà ñòðóêòóðà
òåõí³÷íèõ, êîìåðö³éíèõ
³ ñïåö³àëüíèõ
ïðèïëàò / çíèæîê,
ùî äîçâîëÿº çàñòîñóâàòè
³íäèâ³äóàëüíèé
ï³äõ³ä äî êîæíîãî
³ç ñïîæèâà÷³â,
çàáåçïå÷èòè
âðàõóâàííÿ â
ö³í³ ïðîäóêö³¿
óìîâ êîíêðåòíî¿
óãîäè, à òàêîæ
³íòåðåñ³â ³ âèðîáíèêà
³ ñïîæèâà÷à; ìîæëèâ³ñòü
âðàõóâàííÿ âïëèâó
íà ê³íöåâó ö³íó
ïðîäóêö³¿ ÷îðíî¿
ìåòàëóð㳿 íå
ò³ëüêè çì³íè
ö³í âèêîðèñòîâóâàííî¿
ñèðîâèíè, ìàòåð³àë³â,
ïàëèâíî-åíåðãåòè÷íèõ
ðåñóðñ³â, çì³íè
ð³âíÿ çàðîá³òíî¿
ïëàòè (ôàêòè÷íèõ
âàðò³ñíèõ çì³í
ñòàòåé âèòðàò),
à òàêîæ îñîáëèâîñòåé
òåõíîëîã³÷íîãî
ïðîöåñó (çà ðàõóíîê
âèêîðèñòàííÿ
ïàðàìåòðè÷íîãî
ìåòîäó ö³íîóòâîðåííÿ).
Öå äîçâîëèòü á³ëüø
òî÷íî âèçíà÷àòè
ê³íöåâó ö³íó ðåàë³çàö³¿
ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿, ÿêà
ôîðìóºòüñÿ ï³ä
âïëèâîì ÷èííèê³â
çì³íëèâî¿ êîí'þíêòóðè
ðèíêó, ñïðèÿº ï³äâèùåííþ
åôåêòèâíîñò³
ö³íîâèõ ð³øåíü,
çáóòîâèõ ìîæëèâîñòåé
³ â ö³ëîìó ãîñïîäàðñüêî¿
ä³ÿëüíîñò³ íà
ìåòàëóðã³éíèõ
ï³äïðèºìñòâàõ.
Òàêèì
÷èíîì, åêîíîì³÷íî
îáãðóíòîâàíå
óïðàâë³ííÿ ö³íîóòâîðåííÿì,
ðîçðîáêà åôåêòèâíîãî
ïðîöåñó ö³íîóòâîðåííÿ
íà åêñïîðòíó
ïðîäóêö³þ, âèá³ð
ñòðàòå㳿 ö³íîóòâîðåííÿ,
âñòàíîâëåííÿ
îïòèìàëüíîãî
ð³âíÿ ê³íöåâî¿
ö³íè ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿ òà âàð³þâàííÿ
¿¿ ð³âíåì â çàëåæíîñò³
â³ä ñèòóàö³¿
íà ðèíêó òà óìîâ
êîíêðåòíî¿ óãîäè
çàëåæàòü â³ä âåëèêî¿
ê³ëüêîñò³ ïàðàìåòð³â
ðèíêîâî¿ ñèòóàö³¿,
à òàêîæ â³ä ô³íàíñîâî-ãîñïîäàðñüêîãî
ñòàíó ï³äïðèºìñòâà,
àíàë³ç ÿêèõ º
òðóäîì³ñòêèì
çàâäàííÿì, âèð³øóâàòè
ÿêå äîö³ëüíî ç
âèêîðèñòàííÿì
åêîíîì³êî-ìàòåìàòè÷íîãî
òà åêîíîì³êî-ñòàòèñòè÷íîãî
ìîäåëþâàííÿ,
ÿêå äîçâîëÿº ãëèáøå
ðîçêðèòè ñêëàäí³
çâ'ÿçêè ³ çàëåæíîñò³
â äîñë³äæóâàíèõ
îá'ºêòàõ ö³íîóòâîðåííÿ
³ çóìîâëþº íàïðÿìêè
ïîäàëüøèõ äîñë³äæåíü.
Áóëà âñòàíîâëåíà
ìàêñèìàëüíî
ìîæëèâà ö³íà
äëÿ çàçíà÷åíèõ
ïîñëóã íà ñîðòîâèé
ïðîêàò, ÿêà äîð³âíþº
2264,98 ãðí/ò, ³ ì³í³ìàëüíî
ìîæëèâà ö³íà
áåç äîäàòêîâè
ïîñëóã: 1477,44 ãðí/ò,
áóâ ðîçðàõîâàí
äîõ³ä ï³äïðèºìñòâà
äëÿ ð³çíîãî êîëèâàííÿ
ö³í, àëå ìàêñèìàëüíèé
äîõ³ä, ùî ìîæå
îòðèìàòè ï³äïðèºìñòâî
ÏÀÒ «ÀÌÊ» äîð³âíþº
903687,12 ãðí, à ì³í³ìàëüíèé
äîõ³ä, ÿêèé ìîæå
îòðèìàòè ï³äïðèºìñòâî
589798,56 ãðí. Áóâ ðîçðàõîâàí
åêîíîì³÷íèé
åôåêò, ÿêèé äîñÿãàºòüñÿ,
ÿê ð³çíèöÿ ì³æ
ìàêñèìàëüíèì
³ ì³í³ìàëüíèì
äîõîäîì ï³äïðèºìñòâà,
äîð³âíþº 314188,56 ãðí.
Âèñíîâêè
Ïðîâ³äíîþ
ãàëóççþ íàö³îíàëüíî¿
åêîíîì³êè Óêðà¿íè
º ìåòàëóðã³éíèé
êîìïëåêñ, ÿêèé
çàáåçïå÷óº âèðîáíèöòâî
ÂÂÏ íà 20-30%. Ïîã³ðøåííÿ
ñèòóàö³¿ íà ñâ³òîâîìó
ðèíêó ìîæå ïîñòàâèòè
ìåòàëóðã³éíèé
êîìïëåêñ, à òàêîæ
³ âñþ êðà¿íó â
ñêëàäíèé åêîíîì³÷íèé
ñòàí. Òîìó íà
ñó÷àñíîìó åòàï³
ðîçâèòêó óêðà¿íñüêî¿
åêîíîì³êè ïðîáëåìà
ðîçâèòêó ïðîöåñó,
âäîñêîíàëåííÿ
ö³íîóòâîðåííÿ,
ï³äâèùåííÿ ö³íîâî¿
êîíêóðåíòîñïðîìîæíîñò³
ïðîäóêö³¿ ìåòàëóðã³éíèõ
ï³äïðèºìñòâ íà
âíóòð³øíüîìó
òà ñâ³òîâîìó
ðèíêàõ ³, òàêèì
÷èíîì, ïîë³ïøåííÿ
ô³íàíñîâî - åêîíîì³÷íèõ
ðåçóëüòàò³â ä³ÿëüíîñò³
ìåòàëóðã³éíèõ
ï³äïðèºìñòâ º
íåîáõ³äíèìè
óìîâàìè äëÿ ï³äéîìó
ïðîìèñëîâîãî
âèðîáíèöòâà.
Ó äèïëîìí³é
ðîáîò³ áóëè ïðîàíàë³çîâàí³
âñ³ ÷èííèêè ÿê³
ñêëàäàþòü ñèñòåìó
ö³íîóòâîðåííÿ
íà åñïîðòîâàíó
ïðîäóêö³þ ÏÀÒ
«ÀÌÊ». Îñîáëèâà
óâàãà ïðèä³ëÿëàñü
ìåòîäàì ö³íîóòâîðåííÿ,
íà ï³äïðèºìñòâ³
âèêîðèñòîâóºòüñÿ
ìåòîä âèòðàò,
òîìó ùî öåé ìåòîä
ìຠíàñòóïí³
ïåðåâàãè:
ñïîæèâà÷
ó çíà÷íî á³ëüø³é
ì³ð³ ìຠ³íôîðìàö³þ
ïðî âëàñí³ âèòðàòè
íà âèðîáíèöòâî
ïðîäóêö³¿, í³æ
ïðî ïîïèò, âèâ÷åííÿ
ÿêîãî ïîòðåáóº
äîäàòêîâèõ âèòðàò;
ÿêùî
öèì ìåòîäîì êîðèñòóºòüñÿ
á³ëüø³ñòü âèðîáíèê³â
ö³º¿ ãàëóç³, òî
ö³íè áóäóòü ïîä³áíèìè
³ ö³íîâà êîíêóðåíö³ÿ
çâîäèòüñÿ äî ì³í³ìóìó;
äàíèé
ìåòîä ââàæàºòüñÿ
ñïðàâåäëèâèì
ÿê ó â³äíîøåíí³
ñïîæèâà÷³â, òàê
³ âèðîáíèê³â,
òîìó ùî ïðè çá³ëüøåíí³
ïîïèòó íà ïðîäóêö³þ
âèðîáíèê íå íàæèâàºòüñÿ
íà ñïîæèâà÷àõ,
îäíî÷àñíî ìàþ÷è
ñïðàâåäëèâó íîðìó
ïðèáóòêó;
âèçíà÷àºòüñÿ
îïòèìàëüíå ñï³ââ³äíîøåííÿ
ì³æ ê³ëüê³ñòþ
³ ö³íîþ ïðè íåîáõ³äíîñò³
îäåðæàííÿ íåîáõ³äíîãî
ïðèáóòêó;
âèçíà÷àºòüñÿ
âàëîâà âèðó÷êà
â³ä ðåàë³çàö³¿
ïðè ð³çíîìó ð³âí³
îáñÿã³â ïðîäàæ³â;
âèçíà÷àºòüñÿ
ð³âåíü ïðèáóòêîâîñò³
ïðè ïðîãíîçîâàíîìó
ñòðîêó îêóïíîñò³.
Áóëè
ïðîàíàë³çîâàí³
ôàêòîðè ö³íîóòâîðåííÿ,
ÿê³ â ñâîþ ÷åðãó
áóâàþòü: âíóòð³øí³,
òîâàðí³, ðèíêîâ³
âèòðàòè íà ðîçðîáêó
ðèíêó, òîðãîâåëüí³
áàð'ºðè, ÷èííèêè,
ÿê³ º çîâí³øí³ìè
ùîäî âçàºìî䳿
ïîêóïö³â ³ ïðîäàâö³â
òîâàðó. Îäíèì
³ç íàéâàæëèâ³øèõ
ôàêòîð³â, ùî áåðåòüñÿ
äî óâàãè ïðè âñòàíîâëåíí³
ö³íè, º ð³âåíü âèòðàò,
ïîâ'ÿçàíèõ ³ç
âèðîáíèöòâîì
³ åêñïîðòîì òîâàðó,
ùî âèçíà÷ຠíèæíþ
ìåæó ðèíêîâî¿
ö³íè.
Áóëè ïðîàíàë³çîâàí³
îñîáëèâîñò³
ôîðìóâàííÿ ö³í
íà çîâí³øíüîìó
ðèíêó. Ö³íè çîâí³øíüîãî
ðèíêó ìîæíà ïîä³ëèòè
íà ñâ³òîâ³, ö³íè
ïåâíèõ ðèíê³â,
êîíòðàêòí³, ö³íè
áàçèñíèõ óìîâ
ïîñòàâêè, åêñïîðòí³,
³ìïîðòí³ òà ³í.
Ñüîãîäí³
â Óêðà¿í³ ³ñíóº
ïåâíà ñèñòåìà
âïëèâó íà ïðîöåñè
ö³íîóòâîðåííÿ
ñóá’ºêò³â ãîñïîäàðþâàííÿ.
Öÿ ñèñòåìà, ç îäíîãî
áîêó, îáìåæóº
ï³äïðèºìñòâà
ó âèáîð³ ö³íè,
à ç ³íøîãî - ñòâîðþº
á³ëüø-ìåíø ñïðàâåäëèâ³
óìîâè ôóíêö³îíóâàííÿ
äëÿ âñ³õ ó÷àñíèê³â
åêîíîì³÷íèõ
â³äíîñèí, ñïðèÿº
ñòâîðåííþ â³ëüíîãî
êîíêóðåíòíîãî
ñåðåäîâèùà, à
òàêîæ îáìåæóº
ðîçâèòîê íåãàòèâíèõ
òåíäåíö³é, òàêèõ
ÿê: ìîíîïîë³ñòè÷íå
ö³íîóòâîðåííÿ;
øòó÷íå ï³äâèùåííÿ
ö³í íà òîâàðè
ïåðøî¿ íåîáõ³äíîñò³
òîùî.
Óïðàâë³ííÿ
ïðîöåñàìè ö³íîóòâîðåííÿ
ï³äïðèºìñòâ â
Óêðà¿í³ ´ðóíòóºòüñÿ
íà ñèñòåì³ çàêîí³â
òà çàêîíîäàâ÷èõ
àêò³â.
Ñôåðà 䳿
Çàêîíó Óêðà¿íè
«Ïðî ö³íè ³ ö³íîóòâîðåííÿ»
ïîøèðþºòüñÿ íà
âñ³ ï³äïðèºìñòâà
òà îðãàí³çàö³¿
íåçàëåæíî â³ä
ôîðì âëàñíîñò³,
ï³äïîðÿäêîâàíîñò³
é ìåòîä³â îðãàí³çàö³¿
ïðàö³ òà âèðîáíèöòâà.
Îáñÿã ðåàë³çîâàíî¿
ïðîäóêö³¿ çà
2012 ð³ê ó ïîð³âíÿíí³
³ç 2011 ðîêîì çìåíøèâñÿ
íà 21755967 òèñ. ãðí. (íà
99,93%). Çìåíøåííÿ îáñÿãó
ðåàë³çîâàíî¿
ïðîäóêö³¿ çà
2012 ð³ê â³äáóëîñÿ
çà ðàõóíîê çìåíøåííÿ
åôåêòèâíîñò³
óïðàâë³ííÿ çáóòîâîþ
ä³ÿëüíîñòþ êåð³âíèöòâîì
çàâîäó.
Ó çâ’ÿçêó
³ç çá³ëüøåííÿì
îáñÿã³â ðåàë³çàö³¿
ïðîäóêö³¿, âàëîâèé
ïðèáóòîê â³ä ðåàë³çàö³¿
ó 2012 ðîö³ ïîð³âíÿíî
³ç 2011 ðîêîì çìåíøèâñÿ
íà 590942 òèñ. ãðí. ÷è
íà 99,98%. Âàðò³ñòü
îáîðîòíèõ àêòèâ³â
êîìá³íàòó çðîñëà
íà 5312 òèñ. ãðí.
Çà íàâåäåíèìè
äàíèìè ñïîñòåð³ãàºòüñÿ
çá³ëüøåííÿ ñòóïåíþ
çíîøåíîñò³ îñíîâíèõ
çàñîá³â. Êîåôiöiºíò
îíîâëåííÿ ïåðåâèùóº
êîåôiöiºíò âèáóòòÿ,
ùî ñâ³ä÷èòü ïðî
ñòâîðåííÿ òà
ïðèäáàííÿ îá’ºêò³â
îñíîâíèõ çàñîá³â
òà ÿê íàñë³äîê,
çðîñòàííÿ âèðîáíè÷îãî
ïîòåíö³àëó ï³äïðèºìñòâà.
Áóëà ïðîâåäåíà
îö³íêà ô³íàíñîâî¿
ñò³éêîñò³, ÿêà
ïîêàçàëà íà ÏÀÒ
«ÀÌÊ» êîåô³ö³ºíò
ô³íàíñîâî¿ àâòîíî쳿
íèæ÷å êðèòè÷íîãî
çíà÷åííÿ (0,5), ùî
ãîâîðèòü ïðî çàëåæí³ñòü
ï³äïðèºìñòâà
â³ä çîâí³øí³õ
êðåäèòîð³â Ñë³ä
â³äçíà÷èòè, ùî
ïðîòÿãîì 2012 ðîêó
ìàéæå âñ³ ðîçðàõîâàí³
ïîêàçíèêè ëiêâiäíîñòi
ïîêðàùèëèñü.
Íàñòóïíèì
åòàïîì ô³íàíñîâîãî
àíàë³çó êîìá³íàòó
áóëà îö³íêà ðåíòàáåëüíîñò³
ï³äïðèºìñòâà.
Ìîæíà çðîáèòè
âèñíîâîê, ùî â
2012 ð. ïëàòîñïðîìîæí³ñòü
çàâîäó â ïîð³âíÿíí³
ç 2011 ð. çíà÷íî çì³íèëàñÿ.
Àíàë³ç ïðèáóòêó
ïðîâåäåíî ìåòîäîì
ïîð³âíÿííÿ ôàêòè÷íèõ
äàíèõ çà çâ³òíèé
ïåð³îä ç ôàêòè÷íèìè
äàíèìè çà ïîïåðåäí³é
ïåð³îä. Âèðó÷êà
â³ä ðåàë³çàö³¿
ïðîäóêö³¿ ó 2012 ðîö³
çðîñëà / çíèçèëàñü
íà -21755967 ãðèâåíü, òîáòî
íà 99,93%, ÷èñòèé äîõîä
â³ä ðåàë³çàö³¿
ïðîäóêö³¿ çìåíøèâñÿ
íà 99.92%, òîáòî íà
-18661788 ãðèâåíü.
Òàêîæ çìåíøèëàñü
ñîá³âàðò³ñòü
ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿
íà 99,92%. Âàëîâèé ïðèáóòîê
çìåíøèâñÿ íà
99,98%, à ÷èñòèé ïðèáóòîê
çìåíøèâñÿ íà
100%, òîáòî íà 291159 ãðèâåíü.
Òàê³ çì³íè â ö³ëîìó
ìîæíà îõàðàêòåðèçóâàòè
ÿê íåãàòèâí³.
Àë÷åâñüêèé
ìåòàëóðã³éíèé
êîìá³íàò ïîñòàâëÿº
ñâîþ ïðîäóêö³þ
íà çîâí³øí³é
ðèíîê á³ëüø í³æ
â 60 êðà¿í ñâ³òó.
Ðîçðàõîâàíèé
åêîíîì³÷íèé
åôåêò åêñïîðòó
ïîêàçóº, ùî ñóêóïíèé
äîõ³ä â³ä åêñïîðòó
íà ï³äïðèºìñòâ³
çà 2012 ð³ê ñêëàäàº
61690 òèñ. ãðí. Åêîíîì³÷íà
åôåêòèâí³ñòü
â³ä åêñïîðòó ïîêàçóº,
ùî íà êîæíó 1 ãðí.
âèòðàò íà âèðîáíèöòâî
åêñïîðòíî¿ ïðîäóêö³¿
äîâîäèòüñÿ 1,03 ãðí.
ïðèáóòêó. Ðîçðàõóíêè
ïîêàçóþòü, ùî
åêñïîðò º åêîíîì³÷íî
âèã³äíèì äëÿ ÏÀÒ
«Àë÷åâñüêèé ìåòàëóðã³éíèé
êîìá³íàò».
Áóâ çàïðîïîíîâàíèé
ïðîöåñ óäîñêîíàëåííÿ
ö³íîóòâîðåííÿ
íà åêñïîðòîâàíó
ïðîäóêö³þ, îñíîâíèìè
ïåðåâàãàìè çàïðîïîíîâàíîãî
ïðîöåñó ö³íîóòâîðåííÿ
º: ïðîçîð³ñòü ö³íîóòâîðåííÿ;
ðîçøèðåíà ñòðóêòóðà
òåõí³÷íèõ, êîìåðö³éíèõ
³ ñïåö³àëüíèõ
ïðèïëàò / çíèæîê,
ùî äîçâîëÿº çàñòîñóâàòè
³íäèâ³äóàëüíèé
ï³äõ³ä äî êîæíîãî
³ç ñïîæèâà÷³â,
çàáåçïå÷èòè
âðàõóâàííÿ â
ö³í³ ïðîäóêö³¿
óìîâ êîíêðåòíî¿
óãîäè, à òàêîæ
³íòåðåñ³â ³ âèðîáíèêà
³ ñïîæèâà÷à; ìîæëèâ³ñòü
âðàõóâàííÿ âïëèâó
íà ê³íöåâó ö³íó
ïðîäóêö³¿ ÷îðíî¿
ìåòàëóð㳿 íå
ò³ëüêè çì³íè
ö³í âèêîðèñòîâóâàíèõ
ñèðîâèíè, ìàòåð³àë³â,
ïàëèâíî-åíåðãåòè÷íèõ
ðåñóðñ³â, çì³íè
ð³âíÿ çàðîá³òíî¿
ïëàòè (ôàêòè÷íèõ
âàðò³ñíèõ çì³í
ñòàòåé âèòðàò),
à òàêîæ îñîáëèâîñòåé
òåõíîëîã³÷íîãî
ïðîöåñó (çà ðàõóíîê
âèêîðèñòàííÿ
ïàðàìåòðè÷íîãî
ìåòîäó ö³íîóòâîðåííÿ).
Öå äîçâîëèòü á³ëüø
òî÷íî âèçíà÷àòè
ê³íöåâó ö³íó ðåàë³çàö³¿
ìåòàëóðã³éíî¿
ïðîäóêö³¿, ÿêà
ôîðìóºòüñÿ ï³ä
âïëèâîì ÷èííèê³â
çì³íëèâî¿ êîí'þíêòóðè
ðèíêó, ñïðèÿº ï³äâèùåííþ
åôåêòèâíîñò³
ö³íîâèõ ð³øåíü,
çáóòîâèõ ìîæëèâîñòåé
³ â ö³ëîìó ãîñïîäàðñüêî¿
ä³ÿëüíîñò³ íà
ìåòàëóðã³éíèõ
ï³äïðèºìñòâàõ.
Áóëà
âñòàíîâëåíà
ìàêñèìàëüíî
ìîæëèâà ö³íà
äëÿ çàçíà÷åíèõ
ïîñëóã íà ñîðòîâèé
ïðîêàò, ÿêà äîð³âíþº
2264,98 ãðí/ò, ³ ì³í³ìàëüíî
ìîæëèâà ö³íà
áåç äîäàòêîâè
ïîñëóã - 1477,44 ãðí/ò,
áóâ òàêîæ ðîçðàõîâàí
äîõ³ä ï³äïðèºìñòâà
äëÿ ð³çíîãî êîëèâàííÿ
ö³í, àëå ìàêñèìàëüíèé
äîõ³ä, ùî ìîæå
îòðèìàòè ï³äïðèºìñòâî
ÏÀÒ «ÀÌÊ» äîð³âíþº
903687,12 ãðí, à ì³í³ìàëüíèé
äîõ³ä, ÿêèé ìîæå
îòðèìàòè ï³äïðèºìñòâî
589798,56 ãðí. Áóâ ðîçðàõîâàí
åêîíîì³÷íèé
åôåêò, ÿêèé äîñÿãàºòüñÿ,
ÿê ð³çíèöÿ ì³æ
ìàêñèìàëüíèì
³ ì³í³ìàëüíèì
äîõîäîì ï³äïðèºìñòâà,
äîð³âíþº 314188,56 ãðí.
Ñïèñîê âèêîðèñòàíèõ
äæåðåë
1. ѳìåíêî ².Â.
Àíàë³ç ãîñïîäàðñüêî¿
ä³ÿëüíîñò³: íàâ÷àëüíèé
ïîñ³áíèê / ².Â. ѳìåíêî,
Ò.Ä. Êîñîâà. - Ê.: Öåíòð
ó÷áîâî¿ ë³òåðàòóðè,
2013. - 384 ñ.
2. Áàçèëþê À.Â.
Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè
åêîíîì³êè / À.Â.
Áàçèëþê // Åêîíîì³ñò.
- 2006. - ¹12. - ñ. 27-29.
. ³÷åâè÷ À.Ì.
Àíàë³ç çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿
ä³ÿëüíîñò³: íàâ÷àëüíèé
ïîñ³áíèê / À.Ì.
³÷åâè÷, Î.Â. Ìàêñèìåöü.
- Ê.: Âèäàâíè÷èé
ä³ì «Ïðîôåñ³îíàë»,
2009. - 216 ñ.
. Ñòðîâñêèé
Ë.Å. Âíåøíåýêîíîìè÷åñêàÿ
äåÿòåëüíîñòü
ïðåäïðèÿòèÿ: ó÷åáíèê
äëÿ âóçîâ / Ë.Å. Ñòðîâñêèé,
Ñ.Ê. Êàçàíöåâ, Å.À.
Ïàðøèíà è äð. - Ì.:
ÞÍÈÒÈ, 2001. - 823 ñ.
. Ãàðêóøà Í.Ì.
Ìîäåë³ ³ ìåòîäè
ïðèéíÿòòÿ ð³øåíü
â àíàë³ç³ òà àóäèò³:
íàâ÷. ïîñ³á. / Í.Ì.
Ãàðêóøà, Î.Â. Öóêàíîâà,
Î.Î. Ãîðîøàíñüêà.
- Ê.: Çíàííÿ, 2011. - 582 ñ.
. Ãåðàñèìåíêî
Â.Â. Öåíîîáðàçîâàíèå:
ó÷åáíèê / Â.Â. Ãåðàñèìåíêî.
- Ì.: ÞÍÈÒÈ, 2008 - 385 ñ.
7. Ãðàáîâåöüêèé
Á.ª. Åêîíîì³÷íèé
àíàë³ç: íàâ÷. ïîñ³áíèê
/ Á.ª. Ãðàáîâåöüêèé.
- Ê.: Öåíòð íàâ÷àëüíî¿
ë³òåðàòóðè, 2009. -
256 ñ.
8. Äåíèñåíêî,
À.Ô. Îõîðîíà ïðàö³
â ãàëóç³: êîíñïåêò
ëåêö³é äëÿ ñòóä.
åêîíîì. ñïåö. óñ³õ
ôîðì íàâ÷àííÿ
/ À.Ô. Äåíèñåíêî.
- Ñóìè: ÑóìÄÓ,
2008. - 137 ñ.
9. Òàðàñîâ
À.È. Äèíàìèêà öåíîâûõ
òåíäåíöèé íà
ðûíêå ìåòàëëîïðîäóêöèè
/ À.È. Òàðàñîâ // Ìåòàëë
Óêðàèíû. 2008. - ¹1. - C.36-43.
10. Ñåìåíîâ
Â.Ì. Äèíàìèêà öåíîâûõ
òåíäåíöèé íà
ðûíêå ìåòàëëîïðîäóêöèè
/ Â.Ì. Ñåìåíîâ // Ìåòàëë
Óêðàèíû. 2008. - ¹4, Ñ.
34-42.
. Æäàíêî ª.
Ñ. Ö³íîâ³ òåíäåíö³¿
ðîçâèòêó ï³äïðèºìñòâà
// Åêîíîì³÷íèé
â³ñíèê Äîíáàñó.
- 2008. - ¹2, Ñ. 23-27.
12. Çàêîí Óêðà¿íè
«Ïðî çîâí³øíüîåêîíîì³÷íó
ä³ÿëüí³ñòü» â³ä
16 êâ³òíÿ 1991 ð. // ÂÂÐ
Óêðà¿íè. - 1991. - ¹16.
. Êåðá Ë.Ï. Îñíîâè
îõîðîíè ïðàö³:
íàâ÷. ïîñ³áíèê
/ Ë.Ï.
Êåðá. - Ê.: ÊÍÅÓ,
2003. - 215 ñ.
. Êîñîâà Ò.Ä. Îðãàí³çàö³ÿ
³ ìåòîäèêà åêîíîì³÷íîãî
àíàë³çó: íàâ÷.
ïîñ³á. / Ò.Ä. Êîñîâà,
Ï.Ì. Ñóõàðåâ, Ë.Î.
Âàùåíêî. - Ê.: Öåíòð
ó÷áîâî¿ ë³òåðàòóðè,
2012. - 528 ñ.
. Êóïàëîâà Ã.².
Òåîð³ÿ åêîíîì³÷íîãî
àíàë³çó: íàâ÷.
ïîñ³á./ Ã.². Êóïàëîâà. - Ê.: Çíàííÿ,
2008. - 639 ñ.
. Êèðè÷åíêî
Î.À. Ìåíåäæìåíò
çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿
ä³ÿëüíîñò³: ï³äðó÷íèê
/ Î.À. Êèðè÷åíêî.
- Ê.: Çíàííÿ, 2005. - 493 ñ.
. Íîâèöêèé Â.Å.
Âíåøíåýêîíîìè÷åñêàÿ
äåÿòåëüíîñòü
è ìåæäóíàðîäíûé
ìàðêåòèíã: ï³äðó÷íèê
/ Å.Â. Íîâèöêèé. - Ê.: Ëèáðà,
2006.
- 495 ñ.
. Äîíåöü Ë. ².
Îá´ðóíòóâàííÿ
ãîñïîäàðñüêèõ
ð³øåíü òà îö³íþâàííÿ
ðèçèê³â: íàâ÷.
ïîñ³á. /Ë.². Äîíåöü.
- Ê.: Öåíòð ó÷áîâî¿
ë³òåðàòóðè, 2012. -
472 ñ.
19. Ñìèðíîâ
Þ.À. Ìåòàëëóðãè÷åñêàÿ
è ãîðíîðóäíàÿ
ïðîìûøëåííîñòü
/ Þ.À. Ñìèðíîâ // Ýêîíîìèñò.
- 2009. - ¹1. - Ñ. 23-28.
20. Ѻð³êîâ À.Â.
Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè
åêîíîì³êè / À.Â. Ѻð³êîâ
// Åêîíîì³ñò.
- 2006. - ¹34. - Ñ. 34-43.
21. Òîðìîñà
Þ.Ã. Ö³íè òà ö³íîâà
ïîë³òèêà: íàâ÷.-ìåòîä.
ïîñ³áíèê äëÿ ñàìîñò.
âèâ÷. äèñö. / Þ.Ã. Òîðìîñà. - Ê.: ÊÍÅÓ,
2003. - 91 ñ.
.
Õîòîìëÿíñêèé
À.Ï. Ñîâåðøåíñòâîâàíèå
öåíîîáðàçîâàíèè
íà åêñïîðòíóþ
ïðîäóêöèþ / À.Ï.
Õîòîìëÿíñêèé
// Ñòàëü.
- 2007 - ¹10. - Ñ. 14-18.
23. Öèâ³ëüíèé çàõèñò:
êîíñïåêò ëåêö³é
äëÿ
ìàã³ñòð³â
äåí. òà çàî÷. ôîðì
íàâ÷. íàïð. ï³äã. 6.030503 «Ì³æíàðîäíà
åêîíîì³êà»: Óêë.
Ä.Â. Çåðêàëîâ. - Ê.:
Çíàííÿ-Ïðåñ,
2009. - 47 ñ.
. Øåðøíüîâà
Ç.ª. Ñòðàòåã³÷íå
óïðàâë³ííÿ: ï³äðó÷íèê
/ Ç.ª. Øåðøíüîâà.
- Ê.: ÊÍÅÓ, 2004. - 699 ñ.
.
Øóëÿê Ï.Í. Öåíîîáðàçîâàíèå:
ó÷åáíèê / Ï.Í. Øóëÿê.
- Ì.:
ÞÍÈÒÈ, 2008 - 520 ñ.
Ðàçìåùåíî
íà Allbest.ru